АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН : АКТИВИЗАЦИЯ учебно-познавательной деятельности студентов колледжа в процессе обучения математическим дисциплинам



  • Название:
  • АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
  • Альтернативное название:
  • АКТИВИЗАЦИЯ учебно-познавательной деятельности студентов колледжа в процессе обучения математическим дисциплинам
  • Кол-во страниц:
  • 256
  • ВУЗ:
  • Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • Черкаський національний університет
    імені Б. Хмельницького


    На правах рукопису



    БАКЛАНОВА Марина Леонідівна

    УДК 51(07):371.3:378.6



    АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН


    13.00.02 – теорія та методика навчання (математика)


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук

    Науковий керівник
    Триус Юрій Васильович,
    доктор педагогічних наук, професор





    Черкаси – 2009







    ЗМІСТ
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1
    ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН 19
    1.1. Структура та аналіз навчальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін 22
    1.2. Психологічні основи підвищення пізнавальної активності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін 41
    1.3. Соціально-психофізіологічні особливості навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін 61
    1.4. Педагогічні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін 72
    Висновки до розділу 1 90
    РОЗДІЛ 2
    СИСТЕМА АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН 93
    2.1. Структура системи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін...........................93
    2.2. Методична складова системи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін 96
    2.2.1. Цілі навчання і зміст математичних дисциплін при підготовці молодших спеціалістів у коледжах для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів 97
    2.2.2. Педагогічні технології навчання математичних дисциплін у коледжі для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів..................103
    2.2.2.1. Навчання у співпраці 108
    2.2.2.2. Метод проектів 117
    2.2.2.3. Ділові ігри 123
    2.2.2.4. Ситуаційне навчання 129
    2.2.2.5. Портфель студента 134
    2.2.3. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання математичних дисциплін для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів 137
    2.3. Управлінська складова системи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів 155
    2.3.1. Пропедевтичний курс з елементарної математики для студентів коледжів 159
    2.3.2. Модульна система організації навчання математичних дисциплін студентів коледжів 162
    2.3.3. Рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів коледжів при навчанні математичних дисциплін 165
    2.4. Проведення та результати педагогічного експерименту 178
    Висновки до розділу 2 192
    ВИСНОВКИ 195
    ДОДАТКИ 199
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 231






    ВСТУП


    Актуальність теми. Процеси демократизації, гуманізації, гуманітаризації, які відбуваються в сучасному суспільстві, розширення сфер застосування інформаційно-комунікаційних технологій та підвищення їхніх якісних характеристик зумовлюють необхідність модернізації системи освіти. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України, «головною метою державної політики в розвитку вищої освіти є створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України…» [49, c. 56]. При цьому «держава має забезпечувати, зокрема:
    - формування у молоді цілісної наукової картини світу, сучасного світогляду, творчих здібностей і способів самостійного наукового пізнання, самоосвіти й самореалізації особистості;
    - підготовку людей високої освіченості й моралі, кваліфікованих спеціалістів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукомістких та інформаційних технологій, мобільності та конкурентоспроможності на ринку праці»[49, с. 58].
    Згідно з Програмою дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України, реформування вищої освіти в Україні передбачає, зокрема запровадження передового досвіду розвинутих країн світу, тобто таких організаційних форм і методів роботи, які б сприяли формуванню й зростанню кваліфікаційного рівня та соціального потенціалу студентів [196]. А національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») [73] спрямовує розвиток вищої освіти на забезпечення професійної самореалізації особистості.
    Стратегічним напрямом модернізації вищої освіти України сьогодні залишається підвищення рівня професійної підготовки студентів, виховання самостійності, відповідальності, розвиток інтелектуальних здібностей та формування їхньої активної життєвої позиції.
    Вища математична освіта є важливою складовою вищої освіти, оскільки математичні дисципліни відіграють особливу роль у підготовці майбутніх спеціалістів у галузі комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, виробництва, економіки як у плані формування певного рівня математичної культури, так і в плані формування наукового світогляду, розуміння сутності прикладної та практичної спрямованості математичних дисциплін, оволодіння методами математичного моделювання [134]. Крім того, в навчальних планах багатьох ВНЗ з’явилися такі навчальні математичні дисципліни (наприклад, дискретна математика, чисельні методи, математичне програмування, математичне моделювання, теорія ймовірностей та ін.), вивчення яких вимагає якісних знань класичної математики, тому формування в майбутніх спеціалістів різних напрямів, особливо комп’ютерних та економічних, основ математичної культури, достатніх для ефективного використання математичних ЗУН у власній професійній діяльності, стає сьогодні одним з актуальних завдань вищої школи.
    Проблемами вищої математичної освіти переймається багато науковців світу, які проводять певний аналіз сучасної ситуації навчання математичних дисциплін. Зокрема, І. Васильченко [41], Л.Д. Кудрявцев [134], Дж. Малаті [151], В.А. Садовничий [205], В.М. Тихомиров [245] вказують на те, що рівень математичної підготовки абітурієнтів, студентів та випускників вищих навчальних закладів катастрофічно знижується. Як показало наше дослідження [24], значна кількість робіт присвячені проблемам навчання математичних дисциплін у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації.
    На жаль, ситуація із неналежним станом математичної підготовки студентів у коледжах так само загострюється. Наприклад, вивчення автором особових справ та зведених екзаменаційних відомостей студентів провідних коледжів та технікумів міста Черкаси з метою проведення порівняльного аналізу середніх балів з математичних дисциплін у школі (алгебра та початки аналізу і геометрія) та в коледжі (вища і дискретна математика, теорія ймовірностей і математична статистика, математичне програмування) показало, що кількість студентів з високим та середнім балами (7-12 за дванадцятибальною та 4-5 за чотирибальною системою оцінювання) протягом навчання у коледжі зменшується, а з низькими балами (4-6 за дванадцятибальною та 3 за чотирибальною) – значно зростає.
    Вища школа має значний досвід щодо організації підготовки з математичних дисциплін. Разом з тим, у цій галузі освіти є досить багато невирішених питань. Зокрема, недостатньо досліджені проблеми, які виникають у процесі вивчення математичних дисциплін у коледжах при підготовці фахівців економічних та комп’ютерних спеціальностей. За результатами анкетування серед таких проблем можна виділити декілька основних:
    - низький рівень базової теоретичної підготовки студентів з математики;
    - недостатній рівень практичних умінь та навичок студентів щодо використання набутих знань;
    - низька мотивація студентів при вивченні предметів математичного циклу;
    - недостатній рівень активності НПД студентів;
    - невміння й небажання студентів працювати самостійно (ця проблема притаманна не лише вивченню математики, але й всім навчальним предметам);
    - невміння студентів застосовувати знання для формалізації практичних задач та їх розв’язання, що є, на нашу думку, однією з найгостріших проблем, оскільки при підготовці фахівців з економічних та комп’ютерних дисциплін практична сторона математичної підготовки є найпріоритетнішою.
    Причини цих недоліків можна умовно поділити на дві групи: перша – це ті причини, вплинути на вирішення яких окремий викладач самотужки не в змозі (соціальні, політичні, фінансові); друга – це причини, на які викладач може вплинути й вирішення яких залежить від його фахової, психолого-педагогічної та методичної підготовки, наявного програмного й методичного забезпечення навчального процесу. Виділимо лише декілька причин, які можна віднести до другої групи:
    - домінування традиційних підходів й обмежене застосування нових педагогічних технологій у навчальному процесі вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, а саме: модульної системи організації навчання, особистісно-орієнтованого та диференційованого підходів, рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності студентів, проблемного навчання тощо;
    - недостатня обізнаність викладачів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні математики, і, як наслідок, обмежене використання такого потужного комп’ютерного супроводу розв’язування математичних задач, як пакети Derive, GRAN, MathCаd, Mathematica, Maple, Matlab, Maxima, MuPad, Scilab та ін.
    І це притому, що на сьогодні є значна кількість науково-методичних праць, які присвячені дослідженню проблем, пов’язаних з:
    - аналізом процесу навчання з точки зору педагогіки та психології вищої школи (А.М. Алексюк [3], С.І. Архангельський [12], Н.В. Басова [26], В.П. Беспалько [31], С.С. Вітвицька [50], В.М. Галузинський і М.Б. Євтух [58; 59], Т.В. Крилова [131], Г.О. Міхалін [164], А.В. Петровський [182], З.І. Слєпкань [223], С.Д. Смірнов [226] та ін.);
    - вибором методів навчання та їхнього ефективного використання в навчально-виховному процесі (Ю.К. Бабанський [17], М.А. Данилов [72], Т.А. Ільїна [102], Б.П. Єсипов [82], І.Я. Лернер [145], М.І. Махмутов [155], М.М. Скаткін [217], Н.Ф. Тализіна [237] та ін.);
    - впровадженням у процес навчання ПТ (О.В. Євдокимов [83], О.С. Падалка [185], С.О. Полат [191], В.П. Беспалько [30], М.В. Кларін [114] та ін.);
    - дидактичними і психологічними аспектами застосування новітніх ІКТ у навчальному процесі (В.П. Беспалько [30], Я.І. Грудьонов [69], М.І. Жалдак [85], Ю.І. Машбіць [157; 181], Н.В. Морзе [167] та ін.);
    - з новітніми ІКТН математики (А.П. Єршов [81], М.І. Жалдак [85], В.І. Клочко [117], В.М. Монахов [165], С.Л. Раков [199], Ю.С. Рамський [200], О.В Співаковський [229], Ю.В. Триус [247] та ін.);
    - з активізацією НПД школярів (М.Я. Ігнатенко [97; 105; 107], В.І. Лозова [147; 148], Т.І. Шамова [262; 263], Г.І. Щукіна [269-271] та ін.) та студентів (А.А. Вербицький [44-46], В.М. Вергасов [47; 48], А.Ф. Есаулов [274], Р.А. Нізамов [171], М.Д. Нікандров [172] та ін.) у навчальному процесі;
    - з дослідженням НПД при вивченні математики (Ю.І. Грудьонов [68], М.Я. Ігнатенко [106; 108], З.І. Слєпкань [222], О.І. Скафа [218; 219], Л.М. Фрідман [256] та ін.);
    - з організацією контролю зокрема та навчального процесу взагалі при вивченні математичних дисциплін як у школі, так і у ВНЗ (І.А. Дремова [77], Т.В. Крилова [131], Г.О. Міхалін [164], В.О. Швець [265] та ін.);
    - з вивченням особистості школяра і студента, їхніх психофізіологічних якостей (Б.Г. Ананьєв [5-7], Л.В. Занков [93], І.С. Кон [125], О.М. Леонтьєв [139-143], С.Л. Рубінштейн [203], Ю.О. Самарін [206], М.Л. Смульсон [227], О.І. Степанова [230-232] та ін.).
    Крім того, сьогодні ведеться робота щодо впровадження нових ІКТ у процес навчання різних предметів, що відображається в дисертаційних дослідженнях таких авторів, як Т.Л. Архіпова [13], І.Є. Булах [38], О.В. Ващук [42], О.В. Вітюк [51], М.С. Головань [64], Ю.В. Горошко [67], Т.В. Дубова [78], О.В. Євдокімов [83], О.Б. Жильцов [88], Ю.О. Жук [89], Т.В. Зайцева [92], І.В. Лупан [149], О.В. Пеньков [186], С.О. Семеріков [207], О.А. Смалько [224] та ін.
    Однак у більшості зазначених вище дослідженнях йдеться мова або про середню школу, або про ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, хоча й різноманітних профілів (педагогічні, технічні, економічні, біологічні та ін.).
    Вагомий внесок у забезпечення математичної підготовки студентів технікумів та училищ зробили М.І. Башмаков, І.І. Валуце, Г.Д. Ділігул, В.М. Лейфура, А.Д. Мишкіс та ін. На початку ХХІ ст. на базі Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова розпочато проведення дисертаційних досліджень щодо математичної підготовки молодших спеціалістів у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, це, наприклад, роботи Г.І. Біляніна [32] та О.В. Шавальової [268]. Але в усіх роботах зазначених вище авторів розглядається курс математики, що містить шкільні математичні дисципліни «Алгебра та початки аналізу» і «Стереометрія».
    Питання ж навчання саме математичних дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, проблеми, які при цьому виникають, та причини, що їх обумовлюють, є маловивченими, але досить важливими та актуальними, оскільки за даними [49, с. 162], на початок 2007/2008 навчального року в Україні кількість ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації вдвічі перевищувала кількість інститутів та університетів, а кількість студентів коледжів і технікумів становить третину від загальної кількості студентів (для порівняння, у США дво- та чотирирічні коледжі складають близько 80% всіх ВНЗ [180, с. 145]). При цьому більшість випускників ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації – це майбутні студенти ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, зокрема й за скороченим терміном навчання.
    Відповідно до Закону про вищу освіту України, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації мають можливість готувати студентів за програмами підготовки молодшого спеціаліста та бакалавра. Аналіз «Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями» [187] та відповідних навчальних програм математичних дисциплін (вища математика, теорія ймовірностей та математична статистика, дискретна математика, математична логіка, математичне моделювання, математичне програмування, числові методи) для різних спеціальностей надав нам можливість залежно від кількості годин, виділених на математичні дисципліни години, умовно розділити всі спеціальності на три групи: І група – ті спеціальності, в межах яких зазначені математичні дисципліни не вивчаються взагалі (це такі напрями підготовки, як фізичне виховання і спорт, культура і мистецтво, гуманітарні науки), вони складають 7% від усіх спеціальностей; ІІ група – спеціальності, в межах яких деякі математичні дисципліни (вища математика, теорія ймовірностей та математична статистика, математичне моделювання та програмування) вивчаються в обмеженому обсязі (це такі напрями підготовки, як економіка, медицина, архітектура, сільське господарство), такі спеціальності складають 13% від загальної кількості; ІІІ група – спеціальності, в межах яких зазначені математичні дисципліни вивчаються на рівні, достатньому для ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (це такі напрями підготовки, як природничі науки, математика та інформатика, інженерія, транспорт), такі спеціальності складають 80% від загальної кількості усіх спеціальностей. Аналогічний аналіз для напрямів підготовки за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» дав такі результати: І група – 13% від усіх спеціальностей; ІІ група – 21% від загальної кількості; ІІІ група – 66% від загальної кількості усіх спеціальностей.
    Аналіз ОПП з освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та навчальних планів у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації для спеціальностей ІІ групи (економіка, медицина, архітектура, сільське господарство) показав, що вивчення математичних дисциплін у коледжах для напрямів підготовки ІІ групи відбувається наступним чином: І курс (підготовка студентів на основі базової середньої освіти) – дисципліни шкільного курсу «Алгебра і початки аналізу» та «Стереометрія»; ІІ курс (підготовка студентів на базі повної середньої освіти) – «Основи вищої математики»; ІІІ курс (останній рік навчання для освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст») – «Теорія ймовірностей та математична статистика»; ІV курс (перший рік навчання для встановлення освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр») – дисципліни «Математичне програмування» чи «Економіко-математичне моделювання». Вивчення ж математичних дисциплін у коледжах для напрямів підготовки ІІІ групи відбувається наступним чином: І курс аналогічно попередньому; ІІ курс (підготовка студентів на базі повної середньої освіти) – читається курс дискретної математики та розпочинається вивчення дисципліни «Основи вищої математики»; ІІІ курс (другий рік навчання для освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст») – читається курс теорії ймовірностей та математичної статистики й продовжується вивчення дисципліни «Основи вищої математики»; ІV курс (останній рік навчання для освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст») – читається курс математичного програмування та завершується вивчення дисципліни «Основи вищої математики». Безумовно, у навчальних планах може змінюватися термін вивчення математичних дисциплін, а загальна кількість годин та перелік математичних курсів для всіх ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації залишаються незмінними в межах виділених нами груп.
    Це надало нам можливість провести дисертаційне дослідження для студентів комп’ютерних спеціальностей (ІІІ група), що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», та економічних спеціальностей (ІІ група), що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», і поширити результати педагогічного експерименту на студентів коледжів усіх напрямів підготовки ІІ та ІІІ групи, причому як майбутніх молодших спеціалістів, так і майбутніх бакалаврів. Тобто можна стверджувати, що все сказане нами поширюється на всі напрями підготовки у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, де вивчаються математичні дисципліни. Таким чином, більшість спеціальностей вимагає ґрунтовної математичної підготовки, рівень якої в майбутніх молодших спеціалістів та бакалаврів з економічних та комп’ютерних наук, що для цих фахівців є невід’ємною частиною фахової підготовки, на сьогодні є досить невисоким, а чинники, які допоможуть виправити таку ситуацію, є недостатньо вивченими. Крім того, згідно з вимогами, що висуваються суспільством до освіти взагалі і математичної зокрема, для навчання математичних дисциплін мають бути дібрані нові технології, які ґрунтуються на засадах індивідуалізації, диференціації та гуманізації освітнього процесу.
    Виходячи з актуальності проблеми, а також недостатньої її розробленості у педагогічній науці, було обрано тему дослідження: «Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін».
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з Програмою дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України та відповідно до завдань Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ сторіччі і плану науково-дослідної роботи кафедри прикладної математики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради ЧНУ імені Богдана Хмельницького (№ 4 від 05.03.2002 р.) та погоджено з Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №6 від 14 червня 2005 р.).
    Об’єктом дослідження є навчання математичних дисциплін студентів комп’ютерних та економічних спеціальностей ВНЗ I-II рівнів акредитації.
    Предмет дослідження – активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації комп’ютерних та економічних спеціальностей у процесі навчання математичних дисциплін.
    Мета дослідження полягає у створенні та обґрунтуванні системи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації у процесі навчання математичних дисциплін, що спрямована на підвищення рівня математичної підготовки студентів коледжів на основі широкого використання нових педагогічних технологій та ІКТ, а також в експериментальній перевірці ефективності цієї системи.
    В основу дослідження покладено гіпотезу: цілеспрямоване й систематичне використання у процесі навчання математичних дисциплін студентів комп’ютерних та економічних спеціальностей ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації нових ПТ та ІКТ навчання, що ґрунтуються на особистісно-орієнтованому, діяльнісному та диференційованому підходах, з урахуванням психофізіологічних особливостей студентів коледжів, активізують їх навчально-пізнавальну діяльність і сприяють підвищенню рівня математичної підготовки цих студентів.
    Відповідно до мети дослідження визначені наступні завдання:
    1) Провести аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження; проаналізувати зміст таких понять, як «навчальна діяльність», «пізнавальна діяльність», «навчально-пізнавальна діяльність» і уточнити поняття активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін;
    2) Визначити соціально-психофізіологічні особливості НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін;
    3) Виділити психологічні основи підвищення пізнавальної активності та педагогічні умови активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін на основі діяльнісного підходу та теорії пізнання;
    4) Узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід використання нових ПТ та ІКТ навчання математичних дисциплін, обґрунтувати доцільність та розробити методичні рекомендації для їх використання у процесі навчання математичних дисциплін ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;
    5) Розробити систему активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін, що ґрунтується на особистісно-орієнтованому підході та впровадженні основних принципів сучасних педагогічних теорій;
    6) Експериментально перевірити ефективність запропонованої системи активізації НПД студентів коледжів при навчанні математичних дисциплін.
    Методологічною основою дослідження є наукова теорія пізнання й теорія системного аналізу; філософські положення, що розкривають сутність діяльності людини; психофізіологічні теорії, які обґрунтовують залежність розвитку людини від її діяльності, зокрема і навчально-пізнавальної; діяльнісна концепція навчання (С.Л. Рубінштейн [203], О.М. Леонтьєв [139], І.Я. Лернер [144] та ін.); теорія розвиваючого навчання та поетапного формування розумових дій (Б.Г. Ананьєв [7], П.Я. Гальпєрін [60], В.В. Давидов [71], Д.Б. Ельконін [273], Н.Ф. Тализіна [234] та ін.).
    У процесі дослідження враховувалися основні положення Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту», Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), концептуальні положення Національної доктрини розвитку освіти та основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу.
    Для розв’язання поставлених у дисертації завдань були застосовані наступні методи дослідження:
    - системний та порівняльний аналіз філософської, психолого-педагогічної та науково-методичної літератури для уточнення структури НД та поняття активізації НПД студентів;
    - аналіз навчальних і робочих програм математичних дисциплін «Основи вищої математики» для комп’ютерних спеціальностей та «Математичне програмування» для економічних спеціальностей коледжів, а також відповідних підручників і навчально-методичних посібників;
    - порівняння, систематизація та узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо впровадження в навчальний процес нових педагогічних технологій;
    - аналіз, тестування та добір інформаційно-комунікаційних технологій навчання щодо доцільності їх використання для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при навчанні математичних дисциплін;
    - аналіз і синтез, порівняння та узагальнення і систематизація досвіду роботи викладачів математичних дисциплін, що працюють у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, та бесіди з ними щодо проблеми дослідження;
    - аналіз особових справ, усних та письмових робіт з математичних дисциплін, комп’ютерне тестування студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;
    - спостереження, анкетування, інтерв’ювання, опитування як студентів, так і викладачів математичних дисциплін ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;
    - педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий, формувальний);
    - методи математичної статистики для опрацювання та аналізу результатів педагогічного експерименту.
    Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі Черкаського державного бізнес-коледжу впродовж 2000-2007 років у три етапи. В експериментальній роботі взяли участь 455 студентів і 5 викладачів.
    На першому етапі дослідження (2000-2001 рр.) визначені актуальні проблеми у процесі навчання математичних дисциплін студентів коледжів, наукова проблема й мета дослідження, стан вирішення знайдених протиріч та причини їх виникнення, об’єкт і предмет дослідження; сформульована педагогічна гіпотеза та мета дослідження.
    На другому етапі дослідження (2001-2006 рр.) сформульовано конкретні завдання відповідно до гіпотези, визначені методики дослідження та показники педагогічної діяльності, здійснено пошуковий та формувальний експерименти.
    На третьому етапі дослідження (2006-2007 рр.) здійснено комплексний аналіз та опрацювання матеріалів експериментального дослідження, сформульовано загальні висновки, розроблено практичні рекомендації.
    Наукова новизна дослідження полягає в наступному:
    - створено авторську систему активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін, що складається з психологічної, методичної та управлінської підсистем, ґрунтується на особистісно-орієнтованому, діяльнісному й диференційованому підходах та на цілеспрямованому й систематичному використанні нових ПТ та ІКТ навчання з урахуванням психофізіологічних особливостей студентів коледжів та сприяє підвищенню рівня їх математичної підготовки;
    - уточнено поняття активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін;
    - визначено психологічні та методичні вимоги до організації навчального процесу при навчанні математичних дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, дотримання яких сприяє активізації НПД студентів;
    - побудовано модель НД студентів коледжів.
    Практичне значення дослідження полягає в наступному:
    - розроблено основні компоненти методичної підсистеми системи активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін;
    - створено навчальні посібники «Лінійна і векторна алгебра та аналітична геометрія» (2003 р.), «Підготовчий курс з математики для вступників до вищого навчального закладу на базі повної загальної середньої освіти» (2004 р.), «Лінійне програмування з комп’ютерною підтримкою» (2006 р., у співавторстві з Ю.В. Триусом);
    - створено методичні рекомендації щодо впровадження таких педагогічних технологій, як навчання у співпраці, ділові ігри, ситуаційне навчання, метод проектів, портфель студента та ІКТ (зокрема, систем комп’ютерної математики) у процес навчання математичних дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;
    - запропоновано рейтингову систему оцінювання навчальних досягнень студентів, що враховує специфіку навчання математичних дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
    Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані викладачами математичних дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (училищ, технікумів, коледжів) для вдосконалення навчального процесу як з математичних, так і з інших, зокрема технічних та природничих дисциплін.
    Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, застосуванням комплексу методів, що відповідають меті та завданням дослідження; кількісним та якісним аналізом значного обсягу теоретичного й емпіричного матеріалу; результатами педагогічного експерименту.
    Упровадження результатів дослідження здійснені під керівництвом автора у навчальний процес Черкаського державного бізнес-коледжу (довідка №336 від 24.12.07 р.), Луганського коледжу технологій та дизайну (довідка №117 від 03.11.08 р.), Волинського технікуму Національного університету харчових технологій (довідка №263 від 26.12.07 р.) та Київського коледжу інформаційних технологій, геодезії та землевпорядкування Національного авіаційного університету (довідка №122 від 31.10.08 р.).
    Апробація результатів дослідження проводилася на ІV Міжнародній науково-методичній конференції «Інформатизація освіти та дистанційна форма навчання: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Суми, 2004 р.), Міжнародному конгресі «IV слов’янські педагогічні читання «Развитие личности в поликультурном образовательном пространстве» (м. Черкаси, 2005 р.), Міжнародній науково-методичній конференції «Евристичне навчання математики» (м. Донецьк, 2005 р.), IV-ій та V-ій Всеукраїнських науково-практичних конференціях (пам’яті О.В. Сергєєва) «Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі» (м. Кривий Ріг, 2004 р., 2005 р.), Всеукраїнських науково-методичних конференціях «Проблеми математичної освіти» (м. Черкаси, 2005 р., 2007 р.), III-ій, IV-ій та V-ій Всеукраїнських конференціях молодих науковців «Інформаційні технології в освіті, науці і техніці» ІТОНТ-2002, ІТОНТ-2004, ІТОНТ-2006 (м. Черкаси, 2002 р., 2004 р., 2006 р.), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Гармонізація розвитку вищої освіти в умовах Болонського процесу» (м. Переяслав-Хмельницький, 2006 р.), «Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу» (м. Черкаси, 2006 р., 2007 р.), «Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в європейський освітній простір» (м. Бердянськ, 2006 р.), «Викладач і студент: перспективи професійного зростання» (м. Черкаси, 2007 р.); на науково-методичних семінарах кафедри математики, теорії та методики навчання математики Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (2006-2008 рр.) та кафедри прикладної математики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2004-2007 рр.).
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 29 роботах, серед них: 3 – навчально-методичні посібники, 10 – статті у збірниках наукових праць, 14 – тези у матеріалах конференцій, 2 – методичні рекомендації.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У ході дослідження відповідно до отриманих результатів зроблено висновки:
    1. Проведений аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури і результати педагогічного експерименту надали можливість уточнити поняття активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін, під якою ми розуміємо процес спільної діяльності викладача (діяльності навчання і діяльності з організації та управління навчально-пізнавальною діяльністю студента) і навчально-пізнавальної діяльності студента, побудовані на основі спеціально дібраних методів, прийомів, засобів і організаційних форм з урахуванням психофізіологічних особливостей студентів та спрямовані на підвищення їх активності, інтересу, творчості, самостійності щодо здобування студентами знань з основ наук і оволодіння ними уміннями і навичками та їх практичним застосуванням, а також і результат цього процесу.
    2. Визначено наступні соціально-психофізіологічні особливості НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін:
    - особливість психічного розвитку студентів полягає у тому, що у ВНЗ розвиток студента випереджає навчання і особливо виховання, крім того на студентський вік припадає процес активного формування соціальної зрілості, при цьому, студентський вік сензитивний для найбільш повного, безперервного, ціннісноорієнтованого саморозвитку особистості;
    - у більшості студентів коледжів домінує негативна «Я-концепція», при цьому значна частина студентів коледжу перебуває у стані педагогічного стресу, оскільки їм притаманні акцентовані риси характеру – демонстративність, гіпертимність, лабільність, схильність до циклотимії, сензитивність тощо. Похідними від цих рис є втрата студентами інтересу до навчання, зниження успішності НД з математичних дисциплін зокрема, виникнення міжособистісних конфліктів, внутрішніх суперечностей і криз тощо;
    - головними проблемами, з якими стикаються викладачі математичних дисциплін у коледжах, є невміння студентів самостійно працювати з навчальним матеріалом, низький рівень підготовки студентів зі шкільної математики та недостатній рівень навчально-пізнавальної активності студентів;
    - до здобування знань у процесі навчання математичних дисциплін студентів коледжів найкраще спонукають не навчально-пізнавальні мотиви, а професійно-ціннісні, соціально-ціннісні та утилітарні мотиви, а чинником, що впливає найсильніше на мотивацію навчання студентів коледжів, виявилася особистість викладача, причому такі особисті якості викладача, як здатність до позитивної комунікації зі студентами та захопленість своїм предметом.
    3. Виділено наступні психологічні основи підвищення пізнавальної активності та педагогічні умови активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін на основі діяльнісного підходу та теорії пізнання:
    - вивчення та врахування психофізіологічних особливостей студентів надасть можливість викладачу математичних дисциплін реалізувати особистісний підхід, індивідуалізувати та диференціювати навчання студентів;
    - систематичне використання у процесі навчання математичних дисциплін частково-пошукового та методу проблемного викладу під час аудиторної роботи зі студентами коледжів надає можливість розвивати у них продуктивне мислення, увагу, спостережливість, критичність та самокритичність, і найголовніше, підвищує активність студентів під час аудиторних занять;
    - грамотне використання викладачем елементів програмованого навчання надає можливість забезпечення студентів досить ефективним засобом (на основі комп’ютерної техніки) для самоперевірки і при потребі – відповідного засобу для корекції своїх ЗУН студентів у коледжі при вивченні математичних дисциплін;
    - евристичне навчання математичних дисциплін у коледжах, яке передбачає використання поряд із традиційними методами і засобами різних евристичних методів і засобів навчання, надає можливість зацікавити студентів.
    4. Обґрунтувано доцільність та розроблено методичні рекомендації щодо широкого використання у процесі навчання математичних дисциплін ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації таких нових педагогічних технологій навчання математичних дисциплін, як навчання у співпраці, ділові ігри, метод проектів, ситуаційне навчання, портфель студента на основі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо їх упровадження у навчальний процес.
    5. Обґрунтовано доцільність та виділені сфери застосування систем комп’ютерної математики, які надають викладачеві можливість активізувати НПД студентів коледжів при навчанні математичних дисциплін, при цьому встановлено, що впровадження у коледжах ІКТ (зокрема, систем комп’ютерної математики) може стати основою для становлення принципово нової парадигми освіти у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, що ґрунтується на детальній самооцінці й вмотивованій самоосвітній активності особистості, яка підтримується сучасними технічними засобами.
    6. Розроблено систему активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін, впровадження якої передбачає реалізацію:
    – психологічної підсистеми, що ґрунтується на:
    o діагностиці психофізіологічних особливостей особистостей студентів;
    o побудові навчального процесу на основі поданої моделі навчальної діяльності;
    o дотриманні умов, за яких відбувається активізація пізнавальних процесів у студентів;
    – методичної підсистеми, яка передбачає:
    • моніторинг цілей навчання (як загальних, так і суто математичних) для посилення мотивації навчання;
    • формування змісту математичних дисциплін, який поєднує в собі вимоги науковості та доступності й відповідає зазначеним вимогам;
    • добір педагогічних технологій (зокрема, навчання у співпраці, метод проектів, ситуаційне навчання, ділові ігри, портфель студента) та інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, систем комп’ютерної математики) в залежності від результатів діагностування та моніторингу;
    • інтеграцію нових педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій навчання з традиційними методами на основі реалізації суттєвих для навчання саме математичних дисциплін принципів проблемного, продуктивного, програмованого та евристичного навчання;
    – управлінської підсистеми, яка передбачає:
    • проведення пропедевтичного курсу, в межах якого проводиться, моніторинг та корекція вхідних математичних знань студентів, адаптація студентів до особливостей організації аудиторної та самостійної роботи студентів у процесі вивчення математичних дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;
    • організацію процесу навчання математичних дисциплін у коледжі за модульною системою;
    • проведення контролю за рейтинговою системою оцінювання навчальних досягнень студентів з використанням різноманітних форм (зокрема, і тестування) та засобів (наприклад, за допомогою комп’ютера).
    7. Проведений педагогічний експеримент показав, що у результаті комплексного використання сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, які ретельно відбираються з урахуванням результатів психологічної діагностики та моніторингу вхідних математичних ЗУН і будуються на основних принципах дидактичних теорій та концепцій, на підґрунті модульної системи організації та рейтингової системи контролю, рівень успішності та якості навчання підвищується, що засвідчує ефективність розробленої системи активізації НПД студентів коледжів у процесі навчання математичних дисциплін.
    8. Перспективами нашого дослідження є, по-перше, розробка методичної системи навчання математичних дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації; по-друге, створення комп’ютерно-орієнтованої системи навчання математичних дисциплін у коледжах; по-третє, можливості використання дистанційного навчання математичних дисциплін у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Аванесов В. С. Методологические и теоретические основы тестового контроля: дисс… д-ра пед. наук : 13.00.02 / В. С. Аванесов. – СПб. : Госуниверситет, 1994. – 339 с.
    2. Александров А. Д. Математика и диалектика. / А. Д. Александров // Математика в школе. – 1972. – № 1. – С. 3–9.
    3. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: підручник для студентів, аспірантів та молодих викладачів вузів / А. М Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
    4. Альманах психологических тестов / сост. и общ. ред. Р. Р. Римскис, С. А. Римскис. – М. : Изд-во «КСП», 1995. – 400 с.
    5. Ананьев Б. Г. К психологии студенческого возраста / Б. Г. Ананьев // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. – Л., 1973. – Вып. 2. – С. 3–15.
    6. Ананьев Б. Г. О системе возрастной психологии / Б. Г. Ананьев // Вопросы психологии. – 1957. – № 5. – С. 3–5.
    7. Ананьев Б. Г. Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы / Б. Г. Ананьев; под ред. Б. Г. Ананьева, Н. В. Кузьминой. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1974. – 112 с.
    8. Андреев А. А. Основы применения информационных технологий в учебном процессе военных вузов: научно–методический сборник / А. А. Андреев, А. В. Барабанщиков и др. – М. : ВУ, 1996. – 103 с.
    9. Андриевская В. В. Некоторые предпосылки психологического обеспечения диалога при решении учебных задач / В. В. Андриевская // Психологические проблемы создания и использования ЭВМ. – М., 1985. – С. 13–19.
    10. Аристова Л. П. Активность учения школьника / Л. П. Аристова. – М. : Просвещение, 1968. – 138 с.
    11. Артёмов В. А. Психология обучения иностранным языкам / В. А. Артёмов. – М. : Просвещение, 1969. – 279 с.
    12. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе и его закономерные основы и методы: учеб.-метод. пособие / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 386 с.
    13. Архіпова Т. Л. Активізація навчально–пізнавальної діяльності учнів 7-9 класів у процесі вивчення геометрії з використанням комп’ютера: дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / Т. Л. Архіпова. – К., 2002. – 236 с.
    14. Атанов Г. А. Обучение и искусственный интеллект, или Основы современной дидактики высшей школы / Г. А. Атанов, И. Н. Пустынникова. – Донецк : Изд-во ДОУ, 2002. – 504 с.
    15. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения (общедидактический аспект) / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1977. – 254 с.
    16. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 192 с.
    17. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса (в вопросах и ответах) / Ю. К. Бабанский, М. М. Поташник. – К. : Радянська школа, 1982. – 200 с.
    18. Бадмаев Б. Ц. Методика преподавания психологии / Б. Ц. Бадмаев. – М. : Владос, 2004. – 304 с.
    19. Бадмаев Б. Ц. Психология и методика ускоренного обучения / Б. Ц. Бадмаев. – М. : Владос, 1998. – 272 c.
    20. Бакланова М. Л. Використання проблемного навчання у процесі вивчення математичних дисциплін у коледжах / М. Л. Бакланова // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. – Черкаси, 2005. – Вип. 101. – С. 84–87.
    21. Бакланова М. Л. Дидактичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студенів при навчанні математичних дисциплін / М. Л. Бакланова // Дидактика математики: проблеми і дослідження: Труди міжнародної науково–методичної конференції «Евристичне навчання математики»: міжнар. зб. наук. робіт. – Донецьк, 2005. – Вип. 24. – С. 31–37.
    22. Бакланова М. Л. Метод навчання у співпраці як один із шляхів активізації навчально–пізнавальної діяльності студентів при навчанні вищої математики / М. Л. Бакланова // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: зб. наук. пр. Випуск V: в 3-х т. – Кривий Ріг, 2005. – Т. 1: Теорія та методика навчання математики. – С. 3–12.
    23. Бакланова М. Л. Інновації навчання математики та інформаційно-комунікаційні технології / М. Л. Бакланова, Ю. В. Триус // Матеріали ІV Всеукраїнської конференції молодих науковців «Інформаційні технології в науці, освіті і техніці» (ІТОНТ–2004): Черкаси, 28–30 квітня 2004 р. – Черкаси, 2004. – Ч 2. – С. 68–69.
    24. Бакланова М. Л. Проблеми і перспективи вищої математичної освіти. Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнар. зб. наук. робіт / М. Л. Бакланова, Ю. В. Триус. – Донецьк, 2005. – Вип. 23. – С. 16–26.
    25. Бакланова М. Л. Продуктивне навчання вищої математики на основі інформаційно-комунікаційних технологій / М. Л. Бакланова, Ю. В. Триус // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: зб. наук. пр. – Кривий Ріг, 2004. – С. 193–194.
    26. Басова Н. В. Педагогика и практическая психология / Н. В. Басова. – Ростов н/Д : Феникс, 2000. – 416 с.
    27. Башмаков М. М. Теория и практика продуктивного обучения / М. М. Башмаков. – С.Пб. : Свет, 2000. – 248 с.
    28. Белкин Е. Л. Дидактические основы управлением познавательной деятельностью / Е. Л. Белкин. – Ярославль : Изд-во ЯГПИ, 1974. – 176 с.
    29. Белова Е. И. По методу В. Ф. Шаталова / Е. И. Белова // Вест. высш. шк. – 1988. – № 8. – С. 92–95.
    30. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
    31. Беспалько В. П. Элементы теории управления процессом обучения / В. П. Беспалько. – М. : Знание, 1971. – 71 с.
    32. Білянін Г. І. Методична система навчання математики в фінансово–економічних коледжах: дис… канд. пед. наук: 13.00.02 / Г. І. Білянін. – К., 2007. – 268 с.
    33. Блюм Б. Одарённые дети / Б. Блюм; общ. ред. Г. В. Бурманской, В. М. Слуцкого; пер. с англ. – М. : Прогресс, 1991. – 128 с.
    34. Бодалев А. А. Психология общения / А. А. Бодалев. – М. : Воронеж, 1996. – 255 с.
    35. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других / В. В. Бойко. – М. : Филинъ, 1996. – 472 с.
    36. Брунер Дж. Процесс обучения / Дж. Брунер: пер. с англ. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1962. – 84 с.
    37. Буйлов В. Нервно-психическое состояние студентов как валеология / В. Буйлов, Г. Куропова, Н. Сенаторова // Высшее образование в России. – 1996. – № 2. – С. 65–73.
    38. Булах І. Є. Теорія і методика комп’ютерного тестування успішності навчання (на матеріалах медичних навчальних закладів) : дис… д-ра пед. наук : 13.00.01 / І. Є Булах. – К., 1995. – 430 с.
    39. Бурлачук Л. Ф. Справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – К. : Наукова думка, 1989. – 199 с.
    40. Васильева З. А. Резервы здоровья / З. А. Васильева, С. М. Люблинская. – М. : Медицина (Ленинградское отделение), 1980. – 319 с.
    41. Васильченко І. Сучасна математика та її викладання / І. Васильченко // Вища школа. – 2001.– № 6. – С. 33–37.
    42. Ващук О. В. Активізація пізнавальної діяльності учнів 5-7 класів у процесі самостійної роботи на уроках трудового навчання засобами нових інформаційних технологій: дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / О. В. Ващук. – Бердянськ, 1999. – 235 с.
    43. Великанова А. В. Технология развития критического мышления через чтение и письмо. Дебаты. Портфолио / А. В. Великанова // Серия «Компетентностно-ориентированный подход к образованию: образовательные технологии». – Самара, 2002. – Вып. 2. – 92 с.
    44. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе. Контекстный подход / А. А Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 207 с.
    45. Вербицкий А. А. Деловая игра как метод активного обучения / А. А. Вербицкий // Совр. высш. шк. – 1982. – № 3. – С. 139–141.
    46. Вербицкий А. А. Познавательная активность в обучении / А. А Вербицкий // Активность личности в обучении : сб. научн. тр. АПН СССР. – М., 1986. – С.110–117.
    47. Вергасов А. М. Активизация мыслительной деятельности студентов в высшей школе / А. М. Вергасов. – К. : Вища школа, 1979. – 215 с.
    48. Вергасов А. М. Активизация познавательной деятельности студентов в высшей школе / А. М. Вергасов. – К. : Вища школа, 1985. – 175 с.
    49. Вища освіта в Україні: навч. посіб. / В. Г. Кремень, С. М. Ніколаєнко, М. Ф. Степко та ін.; за ред. : В. Г. Кременя, С. М. Ніколаєнка. – К. : Знання, 2005. – 327 с.
    50. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : метод. посіб. для студ. магістратури / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.
    51. Вітюк О. В. Розвиток образного мислення учнів при вивченні стереометрії з використанням комп’ютера: дис… канд. пед. наук: 13.00.02 / О. В. Вітюк. – К., 2002. – 205 с.
    52. Волчегурский Л. А. Внедрение необходимо и реально / Л. А. Волчегурский // Вестн. высш. шк. – 1976. – № 10. – С. 20–23.
    53. Вялфорд Джефри Современная типология педагогических тестов. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://xpt.narod.ru/files/html/xpt/materials/ sovremennaya_ tipologiya_pedagogicheskih_testov.htm
    54. Галузевий стандарт вищої освіти «Освітньо-кваліфікаційна характеристика молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.080405 «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем» напряму підготовки 0804 «Комп’ютерні науки» кваліфікації 3121 «Технік-програміст». – К. : Міністерство освіти і науки України, 2005. – 31 с.
    55. Галузевий стандарт вищої освіти «Освітньо-кваліфікаційні характеристики молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста і магістра спеціальності «Економіка підриємства» напряму 0501 – «Економіка і підриємництво». – К. : Міністерство освіти і науки України, 2004. – 60 с.
    56. Галузевий стандарт вищої освіти «Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за спеціальностями напряму 0501 – «Економіка і підриємництво». – К. : Міністерство освіти і науки України, 2006. – 128 с.
    57. Галузевий стандарт вищої освіти «Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста за спеціальністю 5.080405 «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем» напряму підготовки 0804 «Комп’ютерні науки» кваліфікації 3121 «Технік-програміст». – К. : Міністерство освіти і науки України, 2005. – 50 с.
    58. Галузинський В. М. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні: навч. посіб. для викл. та асп. вузів / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : ІНТЕЛ, 1995. – 168 с.
    59. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія: навч. посіб. / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : Вища школа, 1995. – 237 с.
    60. Гальперин П. Я. Основные результаты исследования по проблеме «Формирование умственных действий и понятий» / П. Я. Гальперин. – М. : Педагогика, 1965. – 56 с.
    61. Гальперин П. Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий / П. Я. Гальперин // Исследования мышления в советской психологии: сб. науч. тр. – М. : Наука, 1966. – С. 263–278.
    62. Гинзбург М. Р. Психологическое содержание личностного самоопределения / М. Р. Гинзбург // Вопросы психологии. – 1994. – № 4. – С. 43–52.
    63. Говорухин В. Компьютер в математических исследованиях / В. Говорухин, В. Цибулин. – СПб. : Питер, 2001. – 624 с.
    64. Головань М. С. Розвиток пізнавальної активності учнів в процесі навчання алгебри і початків аналізу на основі НІТ : дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / М. С. Головань. – К., 1997. – 177 с.
    65. Гольдшмидт Е. С. К вопросу об интеграции подходов к категории возрастного кризиса [Электронный ресурс] / Е. С. Гольдшмидт, Е. А. Медведева, А. Г. Портнова. – Режим доступа : http://www.spf.kemsu.ru/portal/psy2002/1.10.shtml
    66. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
    67. Горошко Ю. В. Вплив нової інформаційної технології на практичну значимість результатів навчання математики в старших класах середньої школи : дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / Ю. В. Горошко. – К., 1993. – 103 с.
    68. Грудёнов Я. И. Психолого–дидактические основы методики обучения математике / Я. И. Грудёнов. – М. : Педагогика, 1987. – 160 с.: ил.
    69. Грудёнов Я. И. Совершенствование методики работы учителя математики: книга для учителя / Я. И. Грудёнов. – М. : Просвещение, 1990. – 223 с.
    70. Гублер Е. В. Вычислительные методы анализа и раcпознавания патологических последствий / Е. В. Гублер. – Л. : Медицина, 1978. – 296 с.
    71. Давыдов В. В. Нерешенные проблемы деятельности / В. В. Давыдов // Психологический журнал. – 1992. – № 2. – С. 3–8.
    72. Данилов М. А. Воспитание у школьников самостоятельности и творческой активности в процессе обучения / М. А. Данилов // Сов. педагогика. – 1961. – № 8. – С. 32–36.
    73. Державна національна програма «Освіта». – К. : Райдуга, 1994. – 62 с.
    74. Джидарьян И. А. Категория активности и ее место в системе психологического знания / И. А. Джидарьян // Категории материалистической диалектики и психологии / под. ред. И. А. Анциферовой. – М. : Наука, 1988. – С. 56–89.
    75. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики / под ред. : М. А. Денисова, М. Н. Скаткина. – М. : Просвещение, 1975. – 303 с.
    76. Дорофеев Г. В. Строгость определения / Г. В. Дорофеев // Математика в школе. – 1984. – № 3. – С. 56–60.
    77. Дремова І. А. Контроль знань учнів з алгебри в основній школі: дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / І. А. Дремова. – К., 2003. – 211 с.
    78. Дубова Т. В. Розвиток пізнавальної активності учнів 5-6 класів на основі нових інформаційних технологій навчання на уроках математики : дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / Т. В. Дубова. – К., 2002. – 202 с.
    79. Дьяконов В. П. Компьютерная математика. Теория и практика / В. П. Дьяконов. – М. : Нолидж, 2001. – 1296 с.
    80. Еникеев М. И. Теория и практика активизации учебного процесса / М. И. Еникеев. – Казань: Татариздат, 1963. – 122 с.
    81. Ершов А. П. Компьютеризация школы и математическое образование / А. П. Ершов // Информатика и образование. – 1992. – № 5. – С. 3–12.
    82. Есипов Б. П. Самостоятельная работа учащихся на уроках / Б. П. Есипов. – М. : Учпедгиз, 1961. – 239 с.
    83. Євдокимов О. В. Нові педагогічні технології організації навчання студентів : дис… канд. пед. наук : 13.00.01 / О. В. Євдокимов. – Х., 1997. – 181 с.
    84. Жалдак М. І. Комп’ютер на уроках математики: посіб. для вчителів / М. І. Жалдак. – К. : Техніка, 1997. – 303 с.
    85. Жалдак М. І. Педагогічний потенціал інформатизації навчального процесу / М. І. Жалдак // Розвиток педагогічної та психологічної наук в Україні 1992–2002: зб. наук. пр. до 10–річчя АПН України / АПН України. – Х., 2002. – Ч. 1. – С. 371–382.
    86. Жалдак М. І. Комп’ютер на уроках геометрії: посіб. для вчителів / М. І. Жалдак, О. В. Вітюк. – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000.– 176 с.
    87. Железняк Л. Ф. Курс военной психологии: ч. 2 / Л. Ф. Железняк. – М. : ВУ, 1995. – 254 с.
    88. Жильцов О. Б. Розвиток розумової діяльності учнів 7 класів середньої школи при вивченні математики з використанням нової інформаційної технології : дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / О. Б. Жильцов. – К., 1994. – 227 с.
    89. Жук Ю. А. Решение исследовательских задач по физике с использованием новых информационных технологий : дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / Ю. А. Жук. – К., 1995. – 217 с.
    90. Загальна психологія: підр. / за заг. ред. акад. С. Д. Максименка. – 2-ге вид., переробл. і доп. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.
    91. Загашев И. О. Критическое мышление: технология развития / И. О. Загашев, С. И. Заир–Бек. – СПб. : Издательство «Альянс Дельта», 2005. – 284 с.
    92. Зайцева Т. В. Розвиток розумової діяльності старшокласників у процесі вивчення алгебри і початків аналізу з використанням інформаційних технологій : дис… канд. пед. наук: 13.00.02 / Т. В. Зайцева. – К., 2001. – 215 с.
    93. Занков Л. В. Пам'ять / Л. В. Занков. – М. : Учпедгиз, 1949. – 176 с.
    94. Иванников В. А. Подходы к анализу деятельности / В. А. Иванников // Традиции и перспективы деятельностного подхода в психологии: школа Леонтьева / под ред. : А. Е. Войскунского, А. Н. Ждан, О. К. Тихомирова. – М. : Смысл, 1999. – 412 с.
    95. Иванова Е. Сохранение материала в логической памяти / Е. Иванова, Е. Заика. // Вопросы психологии. – 1983. – № 3. – С. 10–13.
    96. Ивантер Э. В. Основы биометрии: введение в статистический анализ биологических явлений и процессов: учеб. пособ. / Э. В. Ивантер, А. В. Коросов. – Петрозаводск : ПГУ, 1992. – 163 с.
    97. Игнатенко Н. Я. Активизация учебно-познавательной деятельности учащихся старших классов при изучении математики / Н. Я. Игнатенко. – К. : Тираж, 1997. – 299 с.
    98. Извольский Н. А. Комбинационная работа: сб. упражнений по арифметике / Н. А. Извольский. – М. : Скл. изд. УАВТ, 1916. – 42 с.
    99. Ильин Е. П. Мотивы человека: теория и методика изучения / Е. П. Ильин. – К. : Вища школа, 1998. – 292 с.
    100. Ильин Е. П. Психология воли / Е. П. Ильин. – СПб. : Владос, 2000. – 358 с.
    101. Ильина Т. А. Теория и практика программированного обучения / Т. А. Ильина // Сов. педагогика. – 1964. – № 2. – С. 61–66.
    102. Ильина Т. А. Проблемное обучение – понятие и содержание / Т. А. Ильина // Сов. педагогика. – 1975. – № 2. – С. 39–48.
    103. Интенсификация учебного процесса ВИПС на основе внедрения в обучение компьютеризированных учебников: отчет о НИР (промеж.) / ВИПС; науч. рук. Н. А. Савельев; отв. исп. П. И. Образцов. – Орел : ВИПС, 1995. – 202 с.
    104. Использование ЭВМ в высшей школе : сб. научн. труд. НИИ проблем ВШ. – М. : НИИ ВШ, 1986. – 112 с.
    105. Ігнатенко М. Я. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів старших класів при вивченні математики : дис... док. пед. наук: 13.00.02 / М. Я. Ігнатенко. – К., 1997. – 355 с.
    106. Ігнатенко М. Я. Дещо про шкільну математичну освіту / М. Я. Ігнатенко // Рідна школа. – 1993. – № 7. – С. 60–64.
    107. Ігнатенко М. Я. Про прикладну спрямованість шкільного курсу математики як один із засобів навчально-пізнавальної діяльності / М. Я. Ігнатенко // Матеріали ювілейної конференції з фізики та математики, присвяченої 80-річчю ЧДПІ. – Чернігів, 1996. – С. 45–48.
    108. Ігнатенко М. Я. Психолого-методичні питання управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів старших класів при вивченні математики / М. Я. Ігнатенко // Матеріали ювілейної конференції з фізики та математики, присвяченої 80-річчюЧДПІ. – Чернігів, 1996. – С. 38–41.
    109. Ігнатенко М. Я. Сучасні освітні технології / М. Я. Ігнатенко // Математика в школі. – 2003. – № 4. – С. 2–6.
    110. Каспарова М. Г. Совпадение взаимооценки преподавателя и студента как условие эффективности педагогического общения / М. Г. Каспарова // Сборник научных трудов. – М, 1980. – Вып. 162. – С. 125–132.
    111. Кахтанов М. В. Методика разработки и внедрения рейтинг-контроля умений и знаний студентов: учеб. пособие / М. В. Кахтанов. – М. : Педагогика, 1991. – 258 с.
    112. Кеттел Р. Руководство по pаботе с вопpосником по 16 личностным фактоpам (16-PF) в клинической, педагогической, пpомышленной и исследовательской психологии с использованием всех фоpм теста [Электронный ресурс] / Р. Кеттел, Г. У. Эбеp, М. Тацуока. – M., 1970. – Режим доступа: http://trurl.h12.ru/test/
    113. Кларин М. В. Иновационные модели учебного процесса в современной зарубежной педагогике: автореф. дис... д-ра. пед. наук : спец. 13.00.01 / М. В. Кларин. – М., 1995. – 47 с.
    114. Кларин М. В. Технология обучения: идеал и реальность / М. В. Кларин. – Рига: Педагогический центр «Эксперимент», 1999. – 180 с.
    115. Клейн Ф. Элементарная математика с точки зрения высшей / Ф. Клейн.– М. : Наука, 1987. – Т.1. – 432 с.
    116. Клочко В. І. Застосування новітніх інформаційних технологій при вивченні вищої математики у технічному вузі: навч.-метод. посіб. / В. І. Клочко. – Вінниця: ВДТУ, 1997. – 300 с.
    117. Клочко В.І. Нові інформаційні технології навчання математики у вищій технічній школі: дис…д-ра пед. наук: 13.00.02 / В. І. Клочко. – Вінниця, 1998. – 396 с.
    118. Коган Н. Н. Дослідження рівня рефлексії у процесі навчальної діяльності / Н. Н. Коган // Проблеми загальної та педагогічної психології: сб. научн. тр. Института психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины. – К., 2001. – Т. 3. – 320 с.
    119. Колмогоров А. Н. К обсуждению работы по проблеме «Перспективы развития советской школы на ближайшие тридцать лет» / А. Н. Колмогоров // Математика в школе. – 1990. – № 5. – С. 59–61.
    120. Колмогоров А. Н. Математика наука и профессия / А. Н. Колмогоров. – М. : Наука, 1988. – 280 с.
    121. Колмогоров А. Н. Современная математика и математика в современной школе / А. Н. Колмогоров // На путях обновления школьного курса математики. Сб. статей и материалов. – М. : Просвещение, 1976. – С. 97–100.
    122. Комплексная деловая игра: метод. пособ. / под ред. : И. Г. Абрамовой, М. В. Брагинского, Н. А. Даниличева. – М. : Высшая школа, 1991. – 64 с.
    123. Компьютерная технология обучения: словарь-справ. / под ред. : В. И. Гриценко, А. М. Довгяло, А. Я. Савельева. – К. : Наукова думка, 1992. – 652 с.
    124. Компьютерные технологии в высшем образовании / ред. кол. : А. Н. Тихонов, В. А. Садовничий и др. – М.: Изд.МГУ, 1994. – 370 с.
    125. Кон И. С. Психология ранней юности / И. С. Кон. – М. : Просвещение, 1989. – 256 с.
    126. Корякин К. И. Структурно–функциональные особенности деятельности педагога по управлению образовательным процессом в современной школе: автореф. на соискание учёной степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / К. И. Корякин. – Ставрополь, 2003. – 20 с.
    127. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К. : Радянська школа, 1989. – 608 с.
    128. Краснов Н. В. Актуальные проблемы научной организации обучения / Н. В. Краснов // Вестник высшей школы. – 1977. – № 6. – С. 12–15.
    129. Кремень В. Вища освіта і наука – пріоритетні сфери розвитку суспільства у ХХІ столітті / В. Кремень // Вища школа. – 2002. – № 4–5. – С. 3–33.
    130. Кривошеев А. О. Проблемы развития компьютерных обучающих программ / А. О. Кривошеев // Высшее образование в России. – 1994. – №3. – С. 11–20.
    131. Крилова Т. В. Проблеми навчання математики в технічному вузі: монографія / Т. В. Крилова. – К. : Вища шк., 1998. – 438 с.
    132. Крутецкий В. А. Психология математических способностей школьников / В. А. Крутецкий. – М. : Педагогика, 1968. – 112 с.
    133. Кудрявцев Л. Д. Современная математика и ее преподавание / Л. Д. Кудрявцев. – М. : Наука, 1980. – 143 с.
    134. Кудрявцев Л. Д. О тенденциях и перспективах математического образования [Электронный ресурс] / Л. Д. Кудрявцев, А. И. Кирилов, М. А. Бурковская, О. В. Зимина. – Режим доступа : http://www.academiaxxi.ru/Meth_Papers/Paper2.htm
    135. Кузьмина Н. В. Основы вузовской педагогики / Н. В. Кузьмина. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1972. – 311 с.
    136. Кулюткин Ю. Н. Исследование познавательной деятельности учащихся вечерней школы. Самоорганизация познавательной активности личности как основа готовности к самообразованию / Ю. Н. Кулюткин, Г. С. Сухобская – М. : Педагогика, 1977. – 152 с.
    137. Куприянов М. Дидактический инструментарий новых образовательных технологий / М. Куприянов, О. Околелов // Высшее образование в России. – 2001. – № 1. – С. 124–126.
    138. Леви В. Л. Искусство быть собой / В. Л. Леви. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Знание, 1977. – 208 с.
    139. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев // Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: в 2–х т. – М. : Педагогика, 1983. – Т 2. – 152 с.
    140. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: в 2-х т. / А. Н. Леонтьев / под ред. В. В. Давыдова. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 2. – 318 с.
    141. Леонтьев А. Н. Обучение как проблема психологии / А. Н. Леонтьев // Вопросы психологии. – 1957. – № 1. – С.17–26.
    142. Леонтьев А. Н. Психологические вопросы формирования личности студента / А. Н. Леонтьев // Психология в вузе. – 2003. – № 1-2. – С. 232–241.
    143. Леонтьев Д. А. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования / Д. А. Леонтьев, Н. В. Пилипко // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С.97–110.
    144. Лернер И. Я. Процесс обучения и его закономерности / И. Я. Лернер. – М. : Знание, 1980. – 96 с.
    145. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / И. Я. Лернер. – М. : Педагогика, 1981. – 185 с.
    146. Лихнерович А. Проникновение духа современной алгебры в элементарную алгебру и геометрию / А. Лихнерович // Преподавание математики. – М. : Учпедгиз, 1960. – С. 54–64.
    147. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів: спецкурс з дидактики: [навч. посіб. для пед. ін-тів] / В. І. Лозова. – Х. : Основа, 1990. – 87 с.
    148. Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів: монографія / В. І. Лозова; Харків. держ. пед. ін-т ім. Г. С. Сковороди. – 2-е вид., доп. – Х. : ОВС, 2000. – 163 с.
    149. Лупан І. В. Підвищення рівня теоретичних знань старшокласників на основі комп’ютерно-орієнтованої системи навчання алгебри і початків аналізу: дис… канд. пед. наук : 13.00.02 / І. В. Лупан. – К., 2002. – 219 с.
    150. Ляудис В. Я. Психологические принципы конструирования диалоговых обучающих программ в ситуации компьютерного обучения / В. Я. Ляудиус. // Психолого-педагогические и психофизиологические проблемы компьютерного обучения. – М. : Педагогика , 1985. – С. 85–94.
    151. Малати Дж. Математическое образование в странах третьего мира – надежда для мирового развития всего математического образования в XXI веке (рyс.) / Дж. Малати // Статья на круглом столе «Информационные средства обучения для повышения качества метематического образования», январь 2004 года. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://conferens.sumdu.edu.ua/ dl2004/ru/date/seminar/ 2004_01_22/article/
    152. Марквардт К. Г. Вопросы научной организации в техническом вузе / К. Г. Марквардт. – М. : Знание, 1971. – 48 с.
    153. Маршев В. И. Методы активного обучения управлению : учебно-методич. пособ. / В. И. Маршев, Е. Н. Лукаш; / Центр «Экономическая кибернетика». – М. : Изд-во МГУ, 1991. – Вып. I: Вопросы теории и практики. – 46 с.
    154. Маслоу А. Психология бытия / А. Маслоу. – М. : Рефл-бук, 1997. – 300 с.
    155. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе / М. И. Махмутов. – М. : Просвещение, 1977. – 240 с.
    156. Махмутов М.И. Развитие познавательной активности и самостоятельности учащихся в школах Татарии / М. И. Махмутов. – Казань: Татариздат, 1963. – 80 с.
    157. Машбиц Е. И. Психологические основы управления учебной деятельностью / Е. И. Машбиц. – К. : Вища школа, 1987. – 224 с.
    158. Машбиц Е. И. Психолого–педагогические проблемы компьютеризации обучения / Е. И. Машбиц. – М. : Педагогика, 1988. – 191 с.
    159. Машбиц Е. И. Компьютеризация обучения: проблемы и перспективы / Е. И. Машбиц. – М. : Знание, 1986. – 80 с.
    160. Медведева Е. А. Исследование особенностей развития личности в переходный период к средней зрелости / Е. А. Медведева, А. Г. Портнова // Интегральная индивидуальность: теория и практика. – Кемерово, 2000. – С.113–117.
    161. Меморандум американских математиков // На путях обновления школьного курса математики: сб. статей и материалов. – М. : Просвещение, 1976. – С. 207–210.
    162. Микка Я. А. Оптимизация сложности ученого текста / Я. А. Микка. – М. : Просвещение, 1981. – 119 с.
    163. Мингазов Э. Г. Это принцип обучения / Э. Г. Мингазов // Вестн. высш. шк. – 1979. – № 7. – С. 11–15.
    164. Михалін Г. О. Професійна підготовка вчителя математики у процесі навчання математичного аналізу / Г. О. Михалін. – К. : РННЦ «ДІНІТ», 2003. – 320 с.
    165. Монахов В. М. Что такое новая информационная технология обучения / В. М. Монахов // Математика в школе. – 1990. – № 2. – С.47–52.
    166. Мордкович А. Г. Опыт комплексного научного исследования проблем подготовки учителей математики в педвузах / А. Г. Мордкович // Педагогическое образование без отрыва от производства. – 1991. – № 2. – С. 200–219.
    167. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики: навч. посіб.: в 4 ч. / за ред. М. І. Жалдака. – К.: Навчальна книга, 2003. – Ч. І: Загальна методика навчання інформатики. – 254 с.
    168. Морзе Н. В. Методика навчання інформатики: навч. посіб.: у 4 ч. / Н. В. Морзе / за ред. акад. М. І. Жалдака. – К. : Навчальна книга, 2003. – Ч. ІІ: Методика навчання інформаційних технологій. – 287 с.
    169. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных: учебн. пособ. / А. Д. Наследов. – С.Пб. : Речь, 2004. – 392 с.
    170. Низамов Р. А. Дидактические основы оптимизации учебной деятельности студентов / Р. А. Низамов. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1975. – 138 с.
    171. Низамов Р. А. Психолого-педагогические основы развития познавательной активности студентов / Р. А. Низамов. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1980. – С. 3–53.
    172. Никандров М. Д. Об активизации учебной деятельности / М. Д. Никандров. // Вест. высш. шк. – 1983. – № 8. – С. 26–31.
    173. Новые информационные технологии образования: экспериментальная проверка педагогической эффективности / под ред. В. Г. Разумовского, И. М. Бобко. – Новосибирск : НИИИВТ, 1991. – 69 с.
    174. НОЦ «Институт инноваций в образовании». [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.tsu.ru/WebDesign/tsu/innedu_news.nsf/news/0303200520.
    175. Образовательный стандарт высшей школы: сегодня и завтра: Монография / под общ. ред. доктора пед. наук В. И. Байденко и доктора техн. наук Н. А. Селезневой. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2001. – 206 с.
    176. Образцов П. И. Методы и методология психолого-педагогического исследования / П. И. Образцов. – СПб. : Питер, 2004. – 268 с.
    177. Образцов П. И. Научно-методические подходы к разработке компьютерных педагогических технологий на основе формирования системы динамических образов: сб. научн. тр. ВИПС / П. И. Образцов, С. Н. Шляпцев. – Орел, 1996. – № 6. – С.18–21.
    178. Овчинников Б. В. Типы темперамента в практике психолога / Б. В. Овчинников, К. В. Павлов, И. М. Владимирова. – С.Пб. : Речь, 2003. – 282 с.
    179. Околелов О. П. Теория и практика интенсификации процесса обучения в вузе: автореф. дис... док. пед. наук: 13.00.01 / О. П. Околелов. – М., 1995. – 45 с.
    180. Омельчук С. Національна вища освіта США: минуле і сучасність / С. Омельчук // Педагогіка і психологія. – 2002. – № 4. – С. 140–146.
    181. Основи інформаційних технологій навчання: посіб. для вчителів / Ю. І. Машбиць, О. О. Гокунь, М. І. Жалдак та ін.; за ред. Ю. І. Машбиця. – К. : ІЗМН, 1997. – 297 с.
    182. Основы педагогики и психологии высшей школы / под ред. А. В. Петровского. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 304 с.
    183. Педагогическая энциклопедия / под ред. И. А. Каирова и др. – М. : Сов. энцикл., 1964. – Т. 1. – 833 с.
    184. Педагогическая энциклопедия / под ред. И. А. Каирова и др. – М. : Сов. энцикл., 1964. – Т. 2. – 832 с.
    185. Педагогічні технології: навч. посіб. для вузів / О. С. Падалка, А. М. Нісінчук, І. О. Смолюк, О. Г. Шпак. – К. : Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. – 208 с.
    186. Пеньков А. В. Использование новой информационной технологии при преподавании математики в старших классах средней школы: дис… канд. пед. наук: 13.00.02 / А. В. Пеньков. – К., 1992. – 171 с.
    187. Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями. [Елек
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины