ІНТЕРАКТИВНИЙ ПРОЕКТ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ : ИНТЕРАКТИВНЫЙ ПРОЕКТ КАК СРЕДСТВО СТИМУЛИРОВАНИЯ РЕЧЕВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ УНИВЕРСИТЕТА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Б.Д. ГРІНЧЕНКА

На правах рукопису

Мартинюк Веронія Адамівна

УДК: 378. 147

ІНТЕРАКТИВНИЙ ПРОЕКТ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ
МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ

Спеціальність 13.00.09 – теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
кандидат педагогічних наук, доцент
Мартиненко Cвітлана Миколаївна

Київ-2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………….. 3
ВСТУП…………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ І. СТИМУЛЮВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ДИДАКТИЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Теоретичні аспекти досліджуваного питання в психолого-педагогічній літературі……..…………………………………………………………….. 11
1.2. Ретроспективний аналіз особливостей стимулювання іншомовної мовленнєвої діяльності студентів………………………………………… 36
Висновки до першого розділу………………………………………………….. 68
РОЗДІЛ ІІ. МОЖЛИВОСТІ ІНТЕРАКТИВНОГО ПРОЕКТУ В СТИМУЛЮВАННІ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ
2.1. Сутність інтерактивного проекту як засобу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів……………………………………………………….. 71
2.2. Дидактична модель процесу стимулювання мовленнєвої діяльності в студентському Інтерактивному Проект-клубі. 102
Висновки до другого розділу…………………………………………………... 135
РОЗДІЛ ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕРАКТИВНОГО ПРОЕКТУ ЯК ЗАСОБУ СТИМУЛЮВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ
3.1. Методика проведення експериментального дослідження………………. 138
3.2. Аналіз результатів експериментального дослідження…………………... 161
Висновки до третього розділу…………………………………………………. 178
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………. 181
ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 208

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНЗ …………………….вищий навчальний заклад
ПВНЗ ………………….. приватний вищий навчальний заклад
ПДІ .................................прямий доступ до інформації
ПІВ .................................передача інформації викладачем
МП .................................метод проектів
ІП-клуб ..........................Інтерактивний Проект-клуб
ЕК ..................................експертна комісія
ЕГ .........................……..експериментальна група
КГ ...................................контрольна група
ЗДБ …………………….егостан (зрілий, дитина, батько)
ДЗБ…………………….. егостан (дитина, зрілий, батько)
БДЗ ……………………..егостан (батько, дитина, зрілий)

ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток системи освіти в Україні передбачає мобільну адаптацію до стрімких змін у напружених реаліях техногенного та інформаційного суспільства. Це значною мірою торкається вищої освіти. Закон України „Про освіту”, Державна національна програма „Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти визначають, що на сучасному етапі розбудови вищої школи в Україні важливими напрямами її розвитку є: формування освіченої, творчої особистості фахівця, його умінь і навичок застосовувати набуті знання в професійній ситуації; удосконалення культури спілкування студентів, зокрема в умовах полікультурного суспільства та діалогу культур; стимулювання процесів самопізнання, самоактуалізації і самореалізації молодих людей для їхньої успішної інтеграції до сучасного інтелектуально-освітнього і науково-технічного середовища.
Входження вищих навчальних закладів України до Болонського процесу спонукає викладачів університетів до пошуку і впровадження якісно нових, дієвих дидактичних моделей, спрямованих на формування і розвиток ключових соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних компетенцій студентів, їхньої самостійності в пошуку нового, творчого потенціалу. У цьому контексті перед викладачами вищої школи постає питання про необхідність гармонійного поєднання традиційних методів навчання з новими педагогічними технологіями, зокрема з тими, що стимулюють мовленнєву діяльність студентів.
Актуальність і доцільність дослідження шляхів стимулювання мовленнєвої діяльності студентів зумовлені необхідністю подолання низки суперечностей, які існують у сучасній вищій освіті, а саме: протиріччя між традиційними методиками навчання і потребою в стимулюванні творчої суб’єкт-суб’єктної співпраці студентів; між недосконалістю традиційних методів стимулювання навчання іншомовного мовлення і відсутністю розробок сучасних ефективних шляхів такого стимулювання; між зовнішніми щодо студентів вимогами (зміст стандартів, програм, критеріїв оцінювання, сформульованих у методичних рекомендаціях) і їхніми навчальними потребами, обумовленими індивідуальним рівнем оволодіння змістом освіти; між переважаючими теоретичними знаннями в змісті освіти і потребою майбутніх фахівців у практичних уміннях і навичках.
Як свідчить аналіз літературних джерел, різні аспекти досліджуваної проблеми привертали увагу багатьох учених: А.М. Алексюка, І.Д. Беха, Н.М. Бібік, А.М. Бойко, В.І. Бондаря, С.У. Гончаренка, М.Б. Євтуха, В.Г. Кременя, О.І. Ляшенка, В.М. Мадзігона, Н.Г. Ничкало, О.І. Пометун, О.Я. Савченко, О.М. Топузова, О.В. Сухомлинської, М.М. Фіцули, М.Д. Ярмаченка та ін. У їхніх працях визначено основні підходи до підвищення якості сучасної освіти, охарактеризовано методологію педагогічного дослідження, закладено основи дидактики, зокрема вищої школи.
Важливими для нашого дослідження були праці І.В. Іванюк, В.В. Копилової, С.М. Мартиненко, В.В. Титова та ін., які вивчали роль педагогічного проектування в процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів і студентів. Опису інтерактивних технологій, їхніх можливостей у стимулюванні спілкування суб’єктів навчально-виховного процесу присвятили дослідження В.І. Євдокимов, Л.І. Корнєєва, О.І. Пометун, І.Ф. Прокопенко, Ю.Г. Реп’єв, Г.К. Селевко, О.І. Січкарук, Н.Г. Суворова та ін.
Питання добору стимулювальних методів для формування пізнавальних інтересів і навчальної діяльності студентів є об’єктом уваги М.М. Аджиєвої, В.М. Бочарнікової, Н.М. Верзиліна, А.С. Гембарук, С.О. Кашина, В.Ю. Ковальчука, О.В. Любашенко, З.А. Палюх, З.І. Равкіна.
Проте огляд психолого-педагогічної літератури з проблеми стимулювання мовленнєвої діяльності студентів університету засобом інтерактивного проекту показує недостатню розробленість цього питання в професійній педагогіці.
Таким чином, практика навчання, об’єктивні потреби розвитку вищої мовної освіти зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Інтерактивний проект як засіб стимулювання мовленнєвої діяльності студентів університету”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в Київському міському педагогічному університеті імені Б.Д. Грінченка. Вона є складовою комплексної теми науково-дослідної роботи ,,Теорія і практика професійної підготовки вчителя у системі неперервної педагогічної освіти’’, реєстраційний номер 0106U012171. Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 10 від 18 грудня 2007 року).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити ефективність інтерактивного проекту як засобу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів.
Відповідно до мети, визначені такі завдання дослідження:
1. З’ясувати стан проблеми стимулювання мовленнєвої діяльності студентів у сучасній педагогічній теорії.
2. Визначити сутність поняття „інтерактивний проект” і виявити його дидактичні можливості в навчальному процесі ВНЗ.
3. Розробити модель процесу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів в умовах університетського Інтерактивного Проект-клубу.
4. Обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність інтерактивного проекту як засобу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів університету.
Об’єкт дослідження – іншомовна підготовка студентів університету.
Предмет дослідження – засоби стимулювання іншомовної мовленнєвої діяльності майбутніх фахівців.
Дослідження ґрунтується на припущенні, що інтерактивний проект буде ефективним засобом стимулювання іншомовної мовленнєвої діяльності студентів, якщо:
– виконання студентами таких проектів буде системним;
– тематика проектів буде актуальною, адекватною навчальній програмі та рівню розвитку пізнавальних умінь студентів;
– проекти виконуватимуться в спеціально створеному сприятливому освітньому середовищі;
– проекти матимуть чітку побудову, що відповідатиме вимогам інтерактивного навчання.
Методи дослідження. Для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань використовували:
загальнонаукові методи теоретичного рівня (системно-структурний аналіз і синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація, алгоритмізація, моделювання), застосування яких уможливило об’єктивне вивчення порушених питань, систематизацію та узагальнення отриманих інформаційних матеріалів, обґрунтування доцільності використання інтерактивного проекту як засобу стимулювання мовленнєвої діяльності;
емпіричні методи дослідження (діагностичні – анкетування, інтерв’ювання; обсерваційні – пряме, опосередковане, вибіркове спостереження), за допомогою яких було зібрано емпіричний матеріал стосовно використання інтерактивного проекту як засобу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів університету;
методи математичної статистики, що застосовувались для доведення ефективності інтерактивного проекту як засобу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів університету.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше обґрунтовано сутність і дидактичні можливості інтерактивного проекту як засобу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів, що є аплікативним у викладанні різних іноземних мов; визначено етапи виконання інтерактивного проекту, його характеристики (ефективність, керованість, системність, відтворюваність). Розроблено і експериментально перевірено дидактичну модель процесу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів в умовах університетського Інтерактивного Проект-клубу; визначено сутність і особливості функціонування Інтерактивного Проект-клубу; сформульовано основні складові організації навчального процесу для стимулювання іншомовної мовленнєвої діяльності студентів у Інтерактивному Проект-клубі; виявлено соціальні чинники і дидактичні умови, що забезпечують ефективність стимулювання мовленнєвої діяльності студентів засобом інтерактивного проекту.
Уточнено ефективні стимули і стимулятори підвищення мовленнєвої активності суб’єкта учіння на різних етапах реалізації інтерактивного проекту (самостійність у виборі мети і способів її досягнення, постановка мети діяльності, орієнтація на результативність, інтенсивне спілкування, демонстрація цінності кожного учасника проекту в спільній діяльності, публічність, новизна, „потаємність”, конкуренція-змагання, гра, „зараження” емоцією радості, емпатійні стосунки, афіліація, час як одиниця вимірювання процесу інтерактивного спілкування і швидкість набуття знань, контроль діяльності з боку викладача).
Удосконалено форми групової інтеракції в процесі моделювання інтерактивного проекту (внутрішня, зовнішня, синхронна/асинхронна, зворотна/незворотна, зверхність/залежність, невизначеність, перцепція).
Подальшого розвитку набули наукові положення про організацію мовленнєвої діяльності студентів. Розроблено й апробовано методичні рекомендації для викладачів і студентів університетів для запровадження методу інтерактивного проектування.
Практичне значення одержаних результатів. Фактичний матеріал, основні положення і висновки дослідження можуть бути використані для написання нових праць, присвячених проблемам мовної підготовки фахівців різних спеціальностей, створення підручників, посібників з дидактики, а також у наукових розробках з дидактики вищої та середньої школи, викладанні курсу педагогіки і підготовці спецкурсів для студентів вищих навчальних закладів.
Метод стимулювання мовленнєвої діяльності студентів засобом інтерактивного проектування, що є аплікативним у викладанні філологічних, комп’ютерних, економічних, юридичних, фізико-математичних та інших дисциплін, втілено в навчально-виховний процес експериментальних університетів. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес ПВНЗ ,,Буковинський університет” (довідка № 81 / 631 від 12 листопада 2007 року), Вінницького національного технічного університету (довідка № 11 / 41 від 29 листопада 2007 року), Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № 1232 / 01-30 від 20 листопада 2007 року), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 27-38 / 9096 від 21 листопада 2007 року).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення роботи і результати дисертаційного дослідження обговорювались на 10 науково-практичних конференціях і семінарах: міжнародних науково-практичних конференціях „Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії” (Львів, 2003), „Лінгвістика та лінгводидактика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, 2004), „Мовна освіта: шлях до євроінтеграції” (Київ, 2005), „Інтелектуальні системи прийняття рішень та інформаційні технології” (Чернівці, 2006), „Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи” (Тернопіль, 2006), „ІОН – 2006” (Вінниця, 2006); всеукраїнських науково-практичних конференціях „Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003), „Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість” (Київ, 2004), „Професійна підготовка вчителів в умовах кредитно-модульної системи” (Київ, 2007); регіональній конференції ,,Діяльнісно-зорієнтований підхід як шлях формування мовних та мовленнєвих компетенцій з іноземних мов у контексті полікультурності освітнього процесу Буковини’’ (Чернівці, 2005); звітних конференціях Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка, ПВНЗ ,,Буковинський університет”.
Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено в 14 одноосібних публікаціях автора, серед яких – 7 статей у провідних фахових наукових виданнях, затверджених ВАКом України; 1 навчальний посібник, рекомендований МОН України; 6 публікацій – у збірниках матеріалів конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 12 додатків (на 23 сторінках) і списку використаних джерел (293 найменування на 31 сторінці). Основний текст дисертації містить 11 таблиць і 12 рисунків. Повний обсяг дисертації – 238 сторінок; з них 184 сторінки основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Теоретичний аналіз, експериментальне дослідження і практична перевірка ефективності інтерактивного проекту як засобу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів університету дають змогу зробити такі висновки:
1. Навчально-пізнавальна діяльність студентів ВНЗ реалізується в процесі мовленнєвої діяльності, зокрема іншомовної. Як будь-яка інша навчально-пізнавальна діяльність, вона може здійснюватися суб’єктами учіння на більш чи менш високому рівні їхньої активності та самостійності, що значною мірою визначає її ефективність. Активність і самостійність мовленнєвої діяльності можна підвищити завдяки її педагогічному стимулюванню, яке передбачає спеціальні зусилля педагога, спрямовані на сприймання, осмислення суб’єктом учіння об’єктивного значення зовнішніх факторів, набуття ними особистісних смислів. Під поняттям ,,стимулювання мовленнєвої діяльності” розуміють застосування комплексу стимулів і стимуляторів самостійної мовленнєвої активності суб’єкта учіння для досягнення певної дидактичної мети або задоволення суб’єктивних пізнавальних чи соціальних потреб.
2. Важливе місце серед технологій навчання у вищій школі посідає такий комплексний метод організації навчально-виховного процесу як студентський навчальний проект – технологізований спосіб організації цілеспрямованої самостійної діяльності студентів під гнучким керівництвом викладача, що спрямовується на вирішення дослідницьких або соціально значущих життєвих проблем і передбачає одержання конкретного результату у вигляді матеріалізованого або ідеального продукту цієї діяльності. Його різновидом є інтерактивний проект – спосіб суб’єкт-суб’єктної, суб’єкт-об’єктної взаємодії, що передбачає формування і розвиток навичок міжособистісного спілкування на основі координації цілеспрямованих зусиль для створення спільного або індивідуального матеріалізованого продукту мовленнєвої діяльності.
Презентований засіб стимулювання мовленнєвої діяльності студентів передбачає таку послідовність проходження етапів інтерактивного проектування: 1) ознайомлення студентів з темою, метою проекту і його основними завданнями; організація проектних груп; 2) прогноз колективних та індивідуальних потреб для організації діяльності в проекті, формування колокаційних рамок тезаурусу іншомовного спілкування в межах обраної теми проекту; 3) формування банку інформації та ідей проекту; 4) система зустрічей студентів і обговорення в межах теми проекту – ,,Ділова розмова”; 5) моделювання індивідуальних /групових проектів; 6) презентація-захист індивідуальних /групових досліджень.
Стимулювання зовнішньої і внутрішньої інтеракції студентів у процесі проектної діяльності передбачає врахування і вміле використання різних прийомів співпраці: особливих завдань для окремих студентів у мікрогрупах, парах; організації діяльності малих груп для розв’язання завдань проекту; обміну ролями всередині груп; застосування різноманітних, зокрема електронних, засобів навчання тощо.
Оскільки роль і стимулювальна функція викладача видозмінюється залежно від того, на якому етапі здійснення проекту перебуває група, педагогічні стимули і стимулятори ефективної роботи студентів у групах необхідно застосовувати в певній послідовності, поетапно.
Характеристикам інтерактивного проекту як способу організації навчання студентів притаманні: ефективність (оптимальні шляхи отримання планових результатів), керованість (можливість проектувати навчальний процес, поетапно простежувати результати і вносити корективи), системність (логічна цілісність усього процесу і його частин), відтворюваність (можливість повторити прийоми і способи іншими педагогами). Спілкування і взаємодія студентів у проекті створюють стимулювальне навчальне середовище, що поступово розвивається.
3. Такі проекти можуть реалізуватися в діяльності спеціальної громадської структури – університетського Інтерактивного Проект-клубу, що є центром, навколо якого формується стимулювальне освітнє середовище. Організація виконання інтерактивних проектів у рамках діяльності клубу передбачає добровільну позааудиторну, самостійну суб’єкт-суб’єктну, суб’єкт-об’єктну співпрацю студентів як у спеціально обладнаній аудиторії, так і поза її межами. Експериментальні дослідження підтвердили, що здійснення інтерактивного проекту в рамках клубу значно підвищує активність і самостійність більшості студентів у навчальній роботі з програмовим і додатковим матеріалом під час занять з мовної підготовки.
Розроблена модель процесу стимулювання мовленнєвої діяльності студентів в умовах університетського Інтерактивного Проект-клубу передбачає наявність матеріально-технічної бази (приміщення клубу, обладнання, наочність, ТЗН), інформаційно-технологічної бази (програмне забезпечення, Інтернет, паперові носії інформації, LMS-середовище), змісту освіти (тематика проектів з відповідними джерелами і базами інформації), сфери впливу на особистість студента (інформаційну, мотиваційну, соціокультурну, комунікативну), способів взаємодії з навчальним середовищем ВНЗ і суспільством, підтримки адміністрації університету.
4. Результати експериментального дослідження підтвердили концептуальну значущість і функціональну придатність інтерактивного проекту як дієвого засобу стимулювання мовленнєвої діяльності в процесі самостійної позааудиторної діяльності студентів технічних, економічних і філологічних спеціальностей університету.
На підставі одержаних даних (за методикою П.І. Образцова Ко – коефіцієнт оцінки = 1, 16; згідно з критерієм Крамера–Уелча Темп = 7, 3154, де Ткр