ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ АВІАЦІЙНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КУЗНЄЦОВА
Олена Яківна

УДК 378.147:53 (042.3)

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ АВІАЦІЙНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

13.00.02  теорія та методика навчання (фізика)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
доктор фізико-математичних наук,
професор,
заслужений діяч науки і техніки України
Куліш Віктор Васильович

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ………………………………………………… 8
ВСТУП …………………………………………………………………….. 9
РОЗДІЛ 1
НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ В ВИЩИХ ІНЖЕНЕРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ ……………………………..

23
1.1. Вища школа України у часи розвитку наукоємних технологій ……. 23
1.1.1. Стрімкий розвиток наукоємних технологій як домінуюча ознака сучасного оточуючого світу ……………………………………………… 23
1.1.2. Навчання загальної фізики в вищих інженерних навчальних закладах України: деякі ключові проблеми та адекватність вітчизняної системи освіти викликам сучасного постіндустріального світу………… 25
1.1.3. Деякі особливості сучасного етапу реформування вищої школи України …………………………………………………………………….. 30
1.1.4. Проблеми фундаментальної підготовки студентів інженерних вищих навчальних закладів ……………………………………………….. 32
1.2. Глобально-політичні та економічні передумови сучасного етапу реформування вищої школи країн ЄС ………………………………... 38
1.2.1. Утворення Європейського Союзу як сучасної геополітичної реальності ………………………………………………………………….. 39
1.2.2. Політико-економічні передумови та деякі наслідки утворення Європейського Союзу …………………………………………………….. 40
1.3. Болонський етап реформування вищої школи країн Європейського Союзу ……………………………………………………………………….. 41
1.3.1. Сорбонська декларація …………………………………………… 41
1.3.2. Болонська конвенція ……………………………………………… 43
1.3.3. Празька зустріч міністрів освіти країн членів Європейського Союзу ……………………………………………………………………….. 46
1.3.4. Берлінська зустріч міністрів освіти країн членів Європейського Союзу ……………………………………………………………………….. 47
1.3.5. Зустріч у Бергені міністрів освіти країн членів Європейського Союзу ……………………………………………………………………….. 48
1.3.6. Лондонське Комюніке …………………………………………… 49
1.3.7. Комюніке конференції в Льовен і Лувен-ла-Ньов …………….. 50
1.4. Болонський етап реформування вищої школи України ………......... 52
1.4.1. Кредитно-модульна система організації навчального процесу: базова термінологія та загальна характеристика ………………………… 52
1.4.2. Особливості організації навчального процесу за кредитно-модульною системою ……………………………………………………… 53
1.5. Цілі і завдання навчання курсу загальної фізики для майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей в сучасних умовах ……………….. 59
1.5.1. Загальносвітові процеси в системі вищої освіти та сьогоднішній етап розвитку наукоємних технологій ……………………………………. 59
1.5.2. Соціально-психологічні особливості українського суспільства .. 61
1.5.3. Роль самостійної роботи студентів у сучасних умовах …………. 63
1.5.4. Особливості викладання курсу загальної фізики для майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей …………………………………….. 72
Висновки з розділу 1 ……………………………………………………… 75
РОЗДІЛ 2
ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ ……………………

80
2.1. Загальна структура та базові принципи модульно-рейтингових систем ………………………………………………………………………. 83
2.1.1. Характеристика існуючих версій модульно-рейтингових технологій ………………………………………………………………….. 83
2.1.2. Впровадження загальних принципів кредитно-модульної системи в підготовку фахівців економічного профілю ………………….. 87
2.1.3. Впровадження загальних принципів кредитно-модульної системи в підготовку фахівців у вищих педагогічних закладах освіти … 91
2.1.4. Впровадження загальних принципів кредитно-модульної системи в підготовку фахівців у технікумі аграрного профілю ………… 94
2.2. Розроблення та впровадження рейтингової системи оцінювання знань із загальної фізики …………………………………………………... 97
2.2.1. Характеристика традиційної системи оцінювання знань ……… 97
2.2.2. Характеристика рейтингової системи оцінювання знань ……… 98
2.2.3. Рейтингова система контролю знань, впроваджена у вищих технічних навчальних закладах…………………………………………… 100
Висновки з розділу 2 ……………………………………………………… 108
РОЗДІЛ 3
МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ В ТЕХНІЧНОМУ ІНЖЕНЕРНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ АВІАЦІЙНОГО ПРОФІЛЮ ………………………..

112
3.1. Система помодульного планування навчального процесу студентів денної форми навчання ……………………………………………………. 114
3.1.1. Жорстке помодульне планування та деякі особливості організації навчального процесу ………………………………………….. 114
3.1.2. Робоча навчальна програма для денної форми навчання студентів …………………………………………………………………….. 133
3.2. Особливості організації та планування навчального процесу
студентів заочної форми навчання ……………………………………....... 149
3.2.1. Особливості помодульного планування навчального процесу студентів заочної форми навчання ………………………………………... 150
3.2.2. Робоча навчальна програма для студентів заочної форми навчання …………………………………………………………………….. 159
3.3. Система «одне заняття  один мікромодуль» та організація поточного мікромодульного контролю ………………………………....... 168
3.3.1. Введення мікромодулів …………………………………………... 168
3.3.2. Організація поточного мікромодульного контролю …………… 173
3.4. Забезпечення навчально-методичними матеріалами  основа модульно-рейтингової технології …………………………………………. 186
3.4.1. Особливості комплексу навчально-методичних матеріалів …… 186
3.4.2. Перше видання комплексу навчально-методичних матеріалів ... 188
3.4.3. Оновлений комплекс навчально-методичних матеріалів ……… 190
3.4.4. Комплекс навчально-методичних матеріалів із загальної фізики для забезпечення англомовного проекту ………………………………… 216
3.4.5. Лабораторний зошит ……………………………………………… 228
Висновки з розділу 3 …………………………………………………….... 236
РОЗДІЛ 4
МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ В ТЕХНІЧНОМУ ІНЖЕНЕРНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ АВІАЦІЙНОГО ПРОФІЛЮ ……………………………………………..

240
4.1. Методичні особливості проведення лекційних занять ……………… 242
4.2. Методика проведення практичних занять …………………………... 250
4.2.1. Деякі особливості загальної методики проведення практичних занять за модульно-рейтинговою технологією …………………………
250
4.2.2. Методика письмового мікромодульного контролю ……………. 252
4.2.3. Методичні особливості проведення захисту розв’язків загальних та індивідуальних задач ……………………………………….. 254
4.2.4. Методичні особливості ведення журналу викладача …………... 256
4.3. Методика проведення лабораторних занять ……………………........ 258
4.3.1. Методика проведення лабораторних занять у випадку, коли передбачено практичні заняття ……………………………………………. 259
4.3.2. Методичні особливості проведення лабораторних занять, коли відсутні практичні заняття ………………………………………………… 261
4.3.3. Методичні особливості ведення журналу викладача при проведенні лабораторного заняття ……………………………………….. 263
4.3.4. Методичні аспекти впровадження «Лабораторного зошита» …. 263
4.3.5. Віртуальні лабораторні роботи …………………………………... 267
4.4. Індивідуальні заняття …………………………………………………. 268
4.4.1. Базові методичні ідеї, закладені в основу методики проведення індивідуальних занять ……………………………………………………… 268
4.4.2. Методична схема проведення індивідуальних занять ……………. 270
4.5. Урахування результатів усіх форм контролю при визначенні семестрової рейтингової оцінки …………………………………………... 273
4.5.1. Методика рейтингової оцінки знань …………………………….. 273
4.5.2. Методика розрахунку рейтингових оцінок. Робоча навчальна програма …………………………………………………………………….. 276
4.5.3. Особливості методики розрахунку рейтингових оцінок для заочної форми навчання студентів ……………………………………….. 283
4.6. Методичні аспекти попередньої адаптації слухачів
Інституту доуніверситетської підготовки (абітурієнтів)
до особливостей навчання за модульно-рейтинговою технологією……. 287
4.6.1. Модульно-рейтингові методичні ідеї у випадку підготовки абітурієнтів до навчання в ВНЗ …………………………………………… 287
4.6.2. Методичні особливості проведення практичних занять на курсах до університетської підготовки НАУ …………………………….. 289
4.6.3. Самодостатній навчальний посібник − основа ефективної самостійної роботи слухача ……………………………………………….. 297
Висновки з розділу 4 ……………………………………………………… 310
РОЗДІЛ5
ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ В ТЕХНІЧНОМУ ІНЖЕНЕРНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ АВІАЦІЙНОГО ПРОФІЛЮ ……………………….

313
5.1. Констатувальний експеримент ……………………………………….. 313
5.2. Пошуковий експеримент ……………………………………………… 317
5.3. Формувальний експеримент ………………………………………...... 320
5.3.1. Аналіз успішності студентів ФАП при навчанні за модульно-рейтинговою технологією ………………………………………………… 322
5.3.2. Аналіз успішності студентів ФІТ при навчанні за модульно-рейтинговою технологією …………………………………………………. 327
5.3.3. Аналіз успішності студентів ФЛА при навчанні за модульно-рейтинговою технологією …………………………………………………. 334
5.3.4. Аналіз успішності студентів ФЕБ при навчанні за модульно-рейтинговою технологією …………………………………………………. 340
5.3.5. Аналіз успішності студентів ФКС при навчанні за модульно-рейтинговою технологією …………………………………………………. 345
Висновки до розділу 5 ……………………………………………………... 352
ВИСНОВКИ …………………………………………………….. 354
ДОДАТКИ ………………………………………………………. 362
Список використаних джерел ……………………………………………... 420

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ВНЗ — вищий навчальний заклад
ЄПВО — Європейський простір вищої освіти
ЄС — Європейський Союз
ЗЄВО — зона Європейської вищої освіти
ЕГ — експериментальна група
КГ — контрольна група
КМС — кредитно-модульна система
КМСОНП — кредитно-модульна система організація
навчального процесу
МОНУ — Міністерство освіти і науки України
МРНТ — модульно-рейтингова навчальна технологія
НАУ — Національний авіаційний університет
ФАП — факультет аеропортів
ФІТ — факультет інформаційних технологій
ФЕБ — факультет екологічної безпеки
ФЛА — факультет літальних апаратів
ФКН — факультет комп’ютерних наук
ФКС — факультет комп’ютерних систем
ECTS — Європейська кредитно-трансферна система

ВСТУП

Актуальність дослідження. У рамках політики євроінтеграції, яка на сьогодні являється стратегічним напрямком розвитку вітчизняної вищої освіти, Україна взяла на себе відповідальність за впровадження та реалізацію ряду відповідних програм. Серед них особливо слід відзначити такі як уніфікація кваліфікаційних вимог до рівнів вищої освіти шляхом прийняття системи прозорих та порівняльних ступенів; сприяння європейській співпраці в забезпеченні якості освіти, порівняльних критеріїв і методологій; сприяння євроінтеграції вищої освіти, особливо що стосується розробки навчальних планів, співпраці між навчальними закладами, схем мобільності та інтегрованих програм навчання і досліджень; сприяння «навчанню впродовж усього життя» ("Lifelong Learning" – LLL) та ряд інших.
У процесі реального впровадження кредитно-модульної системи та, зокрема, модульно-рейтингових технологій в навчання загальної фізики в вишах України повстала низка суто практичних проблем. Відмітимо, що значна їх частина історично була зумовлена, перш за все, недостатньою концептуальною та теоретичною розробленістю офіційно запропонованої для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. При цьому, як показала практика, ключовою з вказаних проблем являлось отримання конструктивних відповідей на ряд «простих» запитань. Наприклад, на таке: яким чином можна теоретично і технологічно перенести достатньо специфічні «Болонські ідеї» на реально відмінний український навчальний ґрунт? Цілком природно, що в даній ситуації основний тягар при розв’язанні такого роду навчально-методичних проблем ліг, перш за все, на найнижчу організаційно-навчальну вишівську ланку – на кафедру. У зв’язку з вище сказаним, виявилось, що необхідно приділяти особливу увагу розробці та впровадженню у навчання загальної фізики нових форм організації та технології навчання саме на рівні кафедри. При цьому головним виступає завдання гармонізації кращих досягнень вітчизняної педагогічної фізичної школи з добре відомими вимогами «Болонського» процесу.
Слід зауважити, що попри певну зовнішню специфічність (для чисто українського сприйняття) цей виклик історії в дійсності вже давно визрів (якщо не «перезрів»), оскільки був обумовлений низкою суто об’єктивних причин. Надзвичайно важливим у даній ситуації є те, що причини ці мають більше внутрішнє, ніж зовнішнє, коріння. І ключ до розуміння глибинної суті цих причин приховано у словах «глобалізація» та «сучасний етап розвитку наукоємних технологій».
Одна із найбільш характерних ознак сучасності полягає в тому, що сьогодні в умовах величезної швидкості продукування та поширення нових наукових фахових знань за час, коли студент навчається в університеті, базовий фаховий пакет знань, вмінь та навичок нерідко встигає із новітнього перетворитися на застарілий. Тож приступаючи до роботи вчорашній студент, повинен починати з певного перенавчання. І тут на перший план виступає його професійна здатність до «навчанню впродовж усього життя» («Lifelong Learning»). Як наслідок, найбільш конкурентноспроможним стає, в першу чергу, той працівник, який здатен до системного самостійного добування фахових знань та швидкої адаптації до швидкоплинних вимог сучасного ринку праці. Отже, проблема формування у студентів навичок самостійного отримування знань, вмінь з загальної фізики та на їх базі професійних компетенцій набуває першочергового значення. І починати її розв’язувати слід вже з молодших курсів навчання. Інакше кажучи, перед викладачами вітчизняних вишів сучасне українське суспільство поставило досить складне завдання, а саме, забезпечити підготовку фахівців нового типу таких, які були б здатні до сьогоднішньої мобільності професійних знань, вмінь, навичок та компетенцій щодо навчання «впродовж всього життя». Як показав досвід, виконання поставленого завдання виявилось можливим лише на шляху широкого застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу та модульно-рейтингових навчальних технологій.
Дослідженню проблем впровадження кредитно-модульної організації навчального процесу в систему вищої освіти України вітчизняні вчені приділили належну увагу, зокрема: нормативно-правовому забезпеченню освітніх реформ (В. Кремень, C. Ніколаєнко); методологічним аспектам кредитно-модульної системи навчання (І. Бабин, Я. Болюбаш, В. Грубінко, В. Журавський, М. Згуровський, Ю. Рудавський, М. Степко, В. Шинкарук,
М. Шут); проблемі модульного навчання, рейтингу, організації самостійної роботи студентів та системі залікових одиниць (А. Алексюк, В. Безпалько, В. Бондар, К. Вазіна, Л. Виготський, В. Галузинський, П. Гальперін,
В. Гарєєв, М. Євтух, В. Огнев'юк, О. Падалка, І. Підласий, І. Прокопенко, Л. Романишина, П. Сікорський, В. Сергієнко, К. Сковін, І. Смолюк, О. Спірін, Н. Тализіна, А. Фурман, Н. Шиян, О. Шпак, М. Шут); питанням організації експерименту з кредитно-модульної системи навчання (В. Ситник, М. Скаткін, Р.Фішер, О.Цокур). Аспекти створення європейського освітнього простору та модульного навчання досліджують такі зарубіжні вчені Е. Барблан, М. Блауг, І. Боцен, М. Ван дер Венде, Є. Денісов, М. Квієк, Д. Кірстейн, Л. Лансен, С. Постултуайт, М. Оуенс, Р. Проді, Дж. Расселл, К. Таух, Л. Туроу, Ф. Уелш, Г. Хауг, Г. Хог, П. Юцявічене.
Аналіз науково-педагогічної літератури переконує в тому, що проблема організації та управління самостійною роботою студентів в умовах впровадження кредитно-модульної системи навчання загальної фізики в вітчизняних вищих навчальних інженерних авіаційних закладах освіти поки що не вивчена в багатьох аспектах і потребує значної уваги. Це, перш за все, пояснюється тим, що навчання загальної фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей має низку своїх специфічних особливостей, які в дисертаційній роботі наочно продемонстровано на прикладі Національного авіаційного університету (НАУ).
Як відомо, авіаційні фахівці належать до категорії інженерних кадрів, які набагато більше, ніж звичайно, пов’язані з сучасними базовими тенденціями на загальносвітовому ринку праці. Випускники вітчизняних авіаційних університетів працюють не тільки на підприємствах цивільної авіації нашої держави, але і в численних закордонних міжнародних авіакомпаніях. До того ж тут навчаються іноземні студенти з багатьох країн Азії, Африки, СНД і т.д. Наприклад, тільки в НАУ проходять підготовку іноземні студенти із 52 країн світу. Таким чином, реальний ринок праці, для якого готують авіаційних спеціалістів виші України, в сучасних умовах глобалізації світової економіки реально диктує міжнародні базові освітні стандарти в даній галузі та навчально-методичні і організаційні прийоми їх забезпечення.
З метою задоволення потреб міжнародного ринку праці, особистісного зростання студентів та розширення зони освітніх послуг у деяких авіаційних вишах підготовка, крім української, здійснюється ще і англійською мовами. До «англомовних» потоків належать як українські студенти, так і іноземні громадяни. Важливим є те, що останні в масі своїй походять з суттєво іншого освітнього середовища, в якому вони отримали до університетську освіту. Їхні національні освітні традиції, в силу ряду історичних причин, досить часто, відбивають особливості і тенденції сучасної Західної Європи, в тому числі, специфіку Болонського процесу.
У зв’язку з вище сказаним, до існуючих навчальних технологій загальної фізики в авіаційних інженерних вишах висуваються додаткові вимоги. А саме, зберігаючи вітчизняні традиції, здобутки та педагогічний досвід максимально адаптувати їх до сучасних міжнародних освітніх стандартів, типових для авіаційної галузі.
Інша специфічна особливість навчання загальної фізики в авіаційному ВНЗ полягає в тому, що всі напрямки підготовки фахівців тут належать до так званих наукоємних технологій, оскільки в авіаційній промисловості традиційно завжди впроваджувалися найновіші досягнення науки та технологій. У зв’язку з цим, поряд з загальноосвітніми, світоглядними, гуманістичними задачами при вивченні курсу загальної фізики, необхідно також вирішувати завдання формування навичок майбутнього авіаційного інженера здатного працювати в ділянці наукоємних технологій. А саме, студентам необхідно прищепити поглиблені навички та вміння фізико-математичної постановки задачі, моделювання процесів, що вивчаються, та розв’язування задач з обраного професійного напряму. Тобто особливий наголос у даному випадку слід робити на формуванні вмінь ефективно застосовувати на практиці набуті теоретичні знання, навичок математичного опису фізичних задач, перш за все, для математичного моделювання типових інженерних фахових ситуацій.
Наступна особливість навчання курсу загальної фізики для інженерів авіаційних спеціальностей полягає в тому, що він викладається студентами на 1 та 2 курсах. Практика показує, що сучасний студент 1 та 2 курсів, як соціально, так і психологічно не є достатньо підготовленим до повноцінного освоєння як рівня і обсягів, так і способів подачі навчального матеріалу з загальної фізики, які прийняті у вищому навчальному закладі. У зв’язку з цим, перед викладачами молодших курсів постає першочергова задача навчити цих вчорашніх школярів «вчитися в сучасному університеті по-сучасному».
На основі власної багаторічної практики здобувача, узагальнення досвіду навчання загальної фізики в інших інженерних та авіаційних університетах, аналізу робочих навчальних планів і т.д. установлено, що кількість навчальних годин, у тому числі, аудиторних, на вивчення курсу загальної фізики ось вже багато років систематично скорочується. Водночас підвищилися вимоги до рівня підготовки майбутніх авіаційних інженерів з загальної фізики, їхньої здатності самостійно добувати фахові знання.
Все це мало наслідком появу великої кількості взаємно суперечливих вимог, виконання яких, як вважалось, повинні забезпечувати кафедри загальної фізики. Особливо гостро повстала проблема усунення суперечностей між:
• державними вимогами щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України і наявним реальним організаційним та науково-методичним забезпеченням курсу загальної фізики для інженерних спеціальностей в авіаційній галузі;
• рівнем організації навчального процесу, який повинно забезпечити впровадження у вітчизняну навчальну практику кредитно-модульної системи організації навчального процесу, і відсутністю необхідного набору модульно-рейтингових технологій навчання загальної фізики, шляхом застосування яких і повинен досягатись цей рівень;
• сучасними підвищеними вимогами щодо рівня підготовки конкурентноспроможних фахівців з інженерних авіаційних спеціальностей та їхнім реально невисоким рівнем фахових умінь і навичок самостійної роботи;
• необхідністю підвищення рівня фундаментальності при підготовці фахівців інженерних авіаційних спеціальностей та наявного значного скорочення аудиторних годин у навчальних планах, які відведені для вивчення курсу загальної фізики;
• необхідністю збільшення інтенсивності самостійної роботи студентів в процесі навчання загальної фізики та недостатньою розробленістю теорії і методів її досягнення.
Історично наявність вказаних суперечностей слугувала достатньо дієвим чинником для початку розробки ряду нових навчальних технологій. Запропонована в даній роботі модульно-рейтингова технологія навчання загальної фізики не склала винятку. В ній, як і вимагалось, було враховано кращі традиції та здобутки вітчизняної інженерної вищої школи. Рівночасно, все це було зроблено на базі сучасної суто «євроінтеграційної» ідеології.
Пророблений попередній аналіз дав змогу визначити головну проблему дослідження – розвиток адекватної методики навчання загальної фізики майбутніх авіаційних інженерів в умовах наявної активізації процесів євроінтеграції вищої освіти України. Необхідність розв’язання вказаної проблеми, у свою чергу, спричинило приведення рівня фізичної освіти у відповідність до вимог міжнародного ринку праці авіаційної галузі. У рамках даної роботи все це було здійснено через розробку нової модульно-рейтингової технології навчання загальної фізики. Ключовою особливістю даної технології є створення спеціальної методики організації та контролю результатів системної самостійної роботи студентів в умовах кредитно-модульної системи. При цьому значну увагу приділено віковим психологічним особливостям студентів І-го та ІІ-го курсів, на яких і викладається курс загальної фізики.
Таким чином, актуальність і важливість проблеми, необхідність розв’язання вище вказаних суперечностей зумовили як вибір теми дисертаційного дослідження «Теоретико-методичні засади навчання загальної фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей», так і її зміст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось відповідно до наказу міністра освіти і науки України № 48 від 23.01.2004 р. «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу», наказу міністра освіти і науки України № 49 від 23.01.2004 р. «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004—2005 роки»; держбюджетної науково-дослідної роботи №7-Ф2/К28 «Розробка і впровадження концептуальних основ проблемного методу вивчення курсу фізики з елементами рейтингової системи» на 2002-2006 рр.; держбюджетної науково-дослідної роботи № 7/07.01.03 «Нові навчальні технології в курсі фізики за кредитно-модульною системою» на 2007 - 2011 рр.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного авіаційного університету (протокол № 8 від 21 жовтня 2009 р.), узгоджена в Раді координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 22 грудня 2009 р.).
Мета дослідження. На основі загальних теоретичних і методичних засад розробити та впровадити в навчальну практику нову модульно-рейтингову технології навчання загальної фізики для студентів інженерних вищих авіаційних навчальних закладів, призначеної для роботи в умовах кредитно-модульної системи Болонського типу.
Відповідно до мети дослідження визначені завдання дослідження:
1. Провести теоретико-методологічний аналіз сутності глобальних соціально-політичних та економічних процесів та їх вплив на загальноукраїнський простір освіти.
2. Розкрити сучасні теоретико-методологічні умови реалізації поставлених Болонською декларацією завдань в навчанні загальної фізики та описати зміни, що сталися в системі вітчизняної вищої освіти останніми десятиліттями.
3. Проаналізувати стан проблеми щодо організації самостійної роботи студентів, в тому числі, в навчанні загальної фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей в рамках кредитно-модульної системи.
4. Вивчити в педагогічній літературі стан проблеми з розробки та впровадження модульних та модульно-рейтингових схем (та окремих елементів) навчання, в тому числі, загальної фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей.
5. Розробити теоретичні засади та обґрунтувати концептуальні положення нової модульно-рейтингової технології, призначеної для навчання загальної фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей в умовах кредитно-модульної системи.
6. Розробити рейтингову систему оцінювання та контролю рівня засвоєння навчального матеріалу з загальної фізики у випадку навчання за запропонованою модульно-рейтинговою технологією.
7. Розробити комплект навчально-методичних матеріалів з загальної фізики, необхідних для забезпечення навчального процесу за розробленою модульно-рейтинговою технологією (робочі навчальні програми, посібники, практикуми тощо).
8. Експериментально перевірити ефективність запропонованої навчально-методичної модульно-рейтингової технології навчання загальної фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей.
Об’єкт дослідження – навчальний процес з курсу загальної фізики в авіаційному інженерному вищому навчальному закладі в умовах кредитно-модульної системи навчання Болонського типу.
Предмет дослідження – теоретичні, методичні та організаційні засади впровадження модульно-рейтингової технології навчання загальної фізики в авіаційному інженерному вищому навчальному закладі в умовах кредитно-модульної системи навчання Болонського типу.
На різних етапах наукового пошуку для успішного виконання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження, зокрема:
• теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення): теоретичний аналіз наукової літератури з теми дослідження з метою відбору та осмислення фактичного матеріалу, аналіз концепцій, теорій і методик, що мав на меті виявлення шляхів розв’язання досліджуваної проблеми;
• емпіричні (контрольні тести, спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, комп’ютерні технології обробки даних експерименту), які застосовувалися з метою: виявлення рівня підготовки з фізики, вмінь самостійної роботи студентів першого курсу; впровадження та перевірка придатності навчальних посібників, методик навчальних занять; експериментальної перевірки ефективності запропонованої модульно-рейтингової технології організації та управління самостійної роботи студентів у навчанні загальної фізики в умовах кредитно-модульної системи;
• статистичні методи кількісної та якісної обробки результатів дослідження і графічні форми відображення отриманої інформації (таблиці, рисунки).
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:
• теоретично проаналізовано вплив процесів євроінтеграції вищої освіти України та факту впровадження кредитно-модульної системи навчання на організацію навчального процесу, а також сформульовані сучасні вимоги до навчання в таких умовах у випадку курсу загальної фізики в інженерному авіаційному вищому навчальному закладі;
• теоретично обґрунтована, розроблена і експериментально перевірена модульно-рейтингова технологія навчання фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей в умовах впровадження кредитно-модульної системи навчання;
• розроблені, теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені концептуальні положення щодо формування вмінь та навичок самостійної роботи в процесі навчання загальної фізики з урахуванням психологічних вікових особливостей студентів 1 та 2 курсів авіаційних спеціальностей;
• розроблена та експериментально перевірена нова версія рейтингової системи оцінювання рівня та контролю засвоєння навчального матеріалу в умовах модульно-рейтингової технології навчання загальної фізики майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей;
• дістала розвитку методика навчання загальної фізики з урахуванням психологічних вікових особливостей студентів 1 та 2 курсів в навчанні майбутніх інженерів авіаційних спеціальностей в умовах кредитно-модульної системи.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що
1) обґрунтовано і досліджено:
• модульно-рейтингову методику організації та управління самостійної роботи студентів в навчанні загальної фізики;
• консультаційно-контрольну методику проведення практичних і лабораторних занять;
2) розроблено:
• помодульний план організації навчального процесу студентів денної форми навчання;
• помодульний план організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання;
• робочі навчальні програми з курсу загальної фізики для денної і заочної форм навчання студентів;
• положення про рейтингову систему оцінювання рівня засвоєння навчального матеріалу з курсу загальної фізики для денної і заочної форм навчання студентів;
• комплекс навчально-методичних матеріалів з курсу загальної фізики для забезпечення аудиторної та поза аудиторної самостійної роботи студентів;
• лабораторний зошит з курсу загальної фізики (практикум) для забезпечення самостійної роботи при підготовці до лабораторних занять;
• навчальні посібники з курсу загальної фізики для забезпечення самостійної роботи слухачів курсів до університетської підготовки;
• тести для проведення поточного мікромодульного та модульного контролю результатів самостійної роботи студентів.
Особистий внесок здобувача. Одержані результати є самостійним внеском у розробку нової модульно-рейтингової технології навчання загальної фізики; організації та управлінні самостійної роботи студентів при навчанні загальної фізики в умовах кредитно-модульної системи; розробці і апробації оригінальних навчально-методичних матеріалів, безпосередній участі дисертанта в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи; оформленні основних результатів дослідження у вигляді монографії обсягом 17,67 друк. арк. Дисертантом визначено теми і зміст усіх доповідей на наукових конференціях, а також нею здійснено їх оприлюднення у переважній більшості випадків.
Ідеї та думки, що належать співавторам публікацій, у матеріалах дисертації не використовувалися.
В опублікованих у співавторстві (В.В. Куліш, П.О. Кондратенко,
А.М. Соловйов, Н.П. Муранова, В.М. Кулішенко, Н. Л. Козлова,
Г.Є. Марінченко, Малов Б.О., Пастушенко С.М., Ж.М. Нетреба, О.І. Білоус,
І. В. Губанов) навчальних посібниках, практикумах для студентів з фізики дисертанту належить теоретичний матеріал з окремих розділів, завдання практичного та контрольного змісту.
В експериментальній перевірці окремих положень, зокрема впливу впровадження лабораторного зошита з фізики на формування у студентів вмінь самостійної роботи під час підготовки до лабораторних занять брали участь В.В. Куліш, П.О. Кондратенко, Ж.М. Нетреба, О.І. Білоус, І.В. Губанов, що і відображено у спільних публікаціях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати проведеного дослідження обговорювалися і одержали позитивну оцінку на 15 наукових, науково-методичних, науково-практичних, науково-технічних конференціях і семінарах різного рівня, а саме: «Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики» (Кривий Ріг, 2005 р.), «Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики» ( Кривий Ріг, 2006 р.), «Динаміка наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2006 р.), «Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі» ( Кривий Ріг, 2008 р.), «Формування самостійної пізнавальної діяльності учнів та студентів з фізики в умовах сучасного освітнього середовища» (Луцьк, 2008 р.), «Чернігівські методичні читання з фізики. 2008» (Чернігів, 2008 р.), «Якість змісту до університетської підготовки – найважливіша ознака якості вступу до вищого навчального закладу» (Київ, 2008 р.), «Інформаційно-комунікаційні технології навчання» (Умань, 2008 р.), «Освітнє середовище як методична проблема» (Херсон, 2008 р.), «Чернігівські методичні читання з фізики. 2009» (Чернігів, 2009 р.), «Удосконалення механізму підготовки до ЗНО в системі оцінки якості освіти» (Київ, 2009 р.), «Фізико-технічна освіта у гуманістичній парадигмі» (Керч, 2009 р.), «Управління якістю підготовки майбутніх вчителів фізики та трудового навчання» (Кам’янець-Подільський, 2009 р.), «Стратегия качества в промышлености и образовании» (Варна, Болгарія, 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Освітні вимірювання в інформаційному суспільстві» (Київ, 2010), «Стратегия качества в промышлености и образовании» (Варна, Болгарія, 2010 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-методичні засади управління якістю освіти в університетах» (Київ, 2011 р.), «Стратегия качества в промышлености и образовании» (Варна, Болгарія, 2011 р.), «Інноваційні технології управління компетентнісно-світоглядним становленням учителя: фізика, технології, астрономія» (Кам’янець-Подільський, 2011 р.), «Стратегия качества в промышлености и образовании» (Варна, Болгарія, 2012 р.), «Чернігівські методичні читання з фізики. 2012» (Чернігів, 2012 р.).
Матеріали і результати дослідження обговорювалися на засіданнях і семінарах кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, кафедри теоретичної фізики Національного авіаційного університету, кафедри фізики Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ», кафедри загальної та теоретичної фізики Сумського державного університету, кафедри базових і спеціальних дисциплін Інституту доуніверситетської підготовки Національного авіаційного університету.
Впровадження результатів дослідження. Основні концептуальні положення, рекомендації, навчально-методичні матеріали дисертаційного дослідження впроваджені в навчально-виховний процес Національного авіаційного університету (акт впровадження від 01.09.2008 р.); Інституту до університетської підготовки Національного авіаційного університету (акт впровадження від 01.10.2008 р.); Сумського державного університету (акт впровадження від 01.09.2008 р.); Національного аерокосмічного університету ім. Є.М. Жуковського (ХАІ) (акт впровадження від 10.09.2009 р.)
Основні наукові результати дослідження опубліковано у 71 науко

Список литературы

ВИСНОВКИ

У відповідності до поставленої мети і завдань дисертаційного дослідження в ході вивчення наукової проблеми і впровадження розробленої модульно-рейтингової технології організації та управління самостійної роботи студентів в кредитно-модульній системи Болонського типу отримані наступні основні результати:
• з’ясовано стан теоретичної розробленості проблеми в науковій літературі та її практичної реалізації в системі підготовки майбутніх авіаційних інженерів;
• теоретично обґрунтована та розроблена організаційно-методична модульно-рейтингова технологія навчання загальної фізики в умовах кредитно-модульної системи Болонського типу;
• розроблені теоретичні засади щодо форм та методів організації та управління самостійної роботи студентів в курсі загальної фізики для авіаційних інженерних спеціальностей з урахуванням специфіки психології студентів 1-2 курсів;
• розроблені концептуальні положення щодо формування вмінь та навичок самостійного добування професійних знань в процесі вивчення курсу загальної фізики;
• експериментально перевірена результативність розробленої модульно-рейтингової технології при вивченні курсу загальної фізики в практиці підготовки майбутніх авіаційних інженерів.
Результати проведеного дослідження дають підстави зробити такі висновки:
1. Із теоретичного аналізу тенденцій розвитку економіки провідних держав Європи та світу кінця ХХ початку ХХІ століття встановлено, що масова поява наукоємних технологій та їхнє перетворення на рушійну силу сучасного економічного розвитку створило ситуацію, коли існуюча система освіти перестала виконувати свої базові функції – забезпечення суспільства, що стрімко розвивається, повноцінними кадрами. Усвідомлення даного факту спричинило появу нових концепцій сучасної вищої школи, головні ідеї яких було у загальній формі сформульовано в так званій Болонській декларації. Останнє, в свою чергу поставило більш часткове завдання створення аналогічної нової системи інженерної освіти, у тому числі для авіаційної індустрії. Загальновизнано, що така нова концепція повинна забезпечувати повноцінну підготовку інженерно-технологічних кадрів з підвищеною здатністю до адаптації в умовах постійних і стрімких змін у їх високотехнологічному професійному середовищі. При цьому, головним навчально-технологічний засобом досягнення поставленої цілі формування сучасного фахівця нового типу є створення у нього повноцінного універсального фундаментального ядра знань та необхідних професійних навичок їх практичного використання.
2. Із проведеного аналізу з’ясовано, що:
а) у вишах різних галузей освіти освоєно та офіційно прийнято до реалізації принципи Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи, розпочато роботу щодо трансформування традиційної української системи організації навчального процесу за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, перехід до застосування нової широкої шкали оцінювання знань, вмінь та навичок, впроваджено постійний рейтинговий контроль засвоєного матеріалу;
б) практичний вибір конкретних методично-організаційних прийомів навчання впроваджених модульно-рейтингових версій навчальних технологій повністю визначається специфічними особливостями курсу, до вивчення якого застосовується вибрана модульно-рейтингова технологія, характером спеціальності навчання студентів, вихідними зовнішніми умовами впровадження технології у даному конкретному ВНЗ та характерними особливостями навчально-методичних та організаційних завдань, які вирішувалися авторами-дослідниками;
в) кредитно-модульна система організації навчального процесу впроваджувалася на ієрархічному рівні «ВНЗ», тоді як розробка і вивчення цілісних систем організації та методики проведення навчального процесу на рівні «кафедра» повноцінно не досліджувалися;
г) алгоритми практичного впровадження модульно-рейтингових технологій і конкретні форми їх реалізації на практиці суттєво залежать від специфіки навчального матеріалу конкретної дисципліни, вікових особливостей тих, хто навчається, їхнього початкового рівня підготовки, традицій викладання матеріалу дисципліни, що історично склалися у вітчизняних закладах освіти, вимог сучасного ринку праці.
3. Встановлено, що значне зменшення аудиторних навчальних годин у робочих навчальних планах інженерів авіаційних спеціальностей на вивчення курсу загальної фізики, при збереженні загального обсягу програми курсу, теоретично повинно було призвести до перенесення центру тяжіння навчального процесу, як цілого, на поза аудиторну самостійну роботу студентів. Але, в дійсності, цього не сталося через практичну відсутність на той час дієвих технологій контролю даного виду навчальної діяльності. Це, в свою чергу, сприяло суттєвому падінню рівня та якості знань студентів в тій перехідній ситуації, що склалася в процесі впровадженні кредитно-модульної системи в навчальну практику вишів України.
4. Доведено, що до початку досліджень здобувача в даній ділянці в роботах попередників йшлося про ті чи інші «модульно-рейтингові фрагменти», а не про цілісну загально-кафедральну навчальну систему. Систему, в якій би були організаційно-методично взаємопов’язані та узгоджені всі без виключення форми навчального процесу: лекції, практичні і лабораторні заняття та самостійна робота студентів, з одного боку, і кредитно-модульна «болонська» ідеологія – з другого.
На підставі проведеного теоретичного аналізу зроблено висновок про те, що введення кредитно-модульної системи у навчальну практику, в свою чергу, поставило надзвичайно актуальне завдання розробки і впровадження в навчальний процес нових модульно-рейтингових навчальних технологій, які повинні задовольняти наступним умовам:
• містити відповідні організаційно-методичні схеми ефективного і дієвого контролю результатів самостійної поза аудиторної роботи студентів;
• забезпечувати адекватний до сучасних вимог міжнародного ринку праці рівень знань, вмінь та навичок студентів в умовах неухильного скорочення аудиторних навчальних годин на вивчення курсу загальної фізики;
• забезпечувати впровадження в навчальний процес таких нових кредитно-модульних ідей навчання, які б враховували як відомий успішний зарубіжний досвід, так і традиції та кращі здобутки вітчизняної вищої школи;
• враховували вікові психологічні особливості студентів 1 та 2 курсу, що вивчають загальну фізику в авіаційному навчальному закладі.
5. Сформульовано концептуальні положення нової версії модульно-рейтингової технології навчання загальної фізики для інженерів авіаційних спеціальностей. Ключові особливості такої технології полягають у тому, що
• базовою формою навчання тут є самостійна позааудиторна робота студентів під аудиторним, у формі консультацій і контролів, керівництвом викладача;
• основнийим метод навчання − використання спеціальних консультаційно-контрольних організаційно-методичних прийомів проведення практичних і лабораторних занять;
• головнийим засобом навчання − спеціально розроблена комбінація поточного мікромодульного та модульного контролів знань студентів.
6. Запропонована і впроваджена у практику нова модульно-рейтингова технологія, яка задовольняє усім вище перерахованим вимогам. У рамках даної технології розроблена, теоретично обґрунтована, експериментально перевірена і використана на практиці, нова спеціальна система взаємопов’язаних та взаємоузгоджених організаційних схем і прийомів. Організаційно-методичні засади останніх базуються, перш за все, на наступних ключових організаційно-методичних ідеях:
• жорсткій помодульній системі планування навчального процесу протягом усього семестру;
• переході до формування модулів як сукупності мікромодулів за системою «одне заняття — один мікромодуль».
• введенні комплексного поточного мікромодульного контролю кожного студента на кожному занятті.
Зазначені організаційно-методичні ідеї забезпечені розробленим і впровадженим у навчальну практику «Планом організації навчального процесу», який чітко регламентує календарний графік читання лекцій та проведення практичних і лабораторних занять за конкретними темами. Такий організаційний прийом уможливлює ефективну перевірку на кожному поточному практичному або лабораторному занятті набутих знань з вже прочитаного лекційного матеріалу та результатів самостійної роботи за даною темою у вигляді поточного письмового мікромодульного контролю.
Використання зазначеного організаційного прийому створює сприятливі умови для радикального підвищення ефективності контролю результатів аудиторної та поза аудиторної самостійної роботи студентів, на яку сучасними навчальними планами відводиться до шестидесяти і більше відсотків від загального фонду навчальних годин з курсу загальної фізики.
7. Розроблено і впроваджено в навчання модульно-рейтингову схему організації практичних і лабораторних занять, кожне з яких розглядається як окремий мікромодуль. При цьому, практичне заняття-мікромодуль організовано за спеціальною консультативно-контрольною формою, тобто воно складається з двох частин: навчальної та контрольної. Навчальна частина організована за принципом поглиблених консультацій, що спричиняє обговорення тільки тих питань самостійної підготовки студентів, які викликали труднощі і потребують додаткового пояснення з боку викладача. Лабораторне заняття-мікромодуль запропоновано для ситуацій, коли чинними навчальними планами взагалі не передбачено навчальні години на проведення практичних занять. Таке заняття складається з поглибленої теоретичної та експериментальної частин. Така організаційно-методична схема проведення лабораторного заняття забезпечує ефективний контроль знань, вмінь та навичок кожного студента як за результатами самостійного поза аудиторного вивчення теоретичного матеріалу та розв’язування задач, так і самостійної підготовки до виконання лабораторного експерименту, обробки експериментальних даних та захисту отриманих результатів.
Встановлено, що застосування розроблених організаційно-методичних комплексних схем проведення зазначених видів занять та використання навчального прийому контрольного оцінювання протягом семестру на кожному занятті кожного студента, дає наступний навчальний результат:
• додаткове стимулювання дисциплінованості студентів в процесі аудиторної та самостійної позааудиторної роботи;
• підвищення ефективності управління самостійною роботою студентів, в цілому;
підвищення рівня вмотивованості студентів в успішності їхньої поза аудиторній самостійної роботи.
8. Розроблено і впроваджено в навчання методику рейтингового оцінювання знань та вмінь студентів, яка забезпечує додаткове підвищення рівня керованості, ефективності та стимулювання самостійної роботи студентів. Дану методику покладено в основу розроблених і впроваджених «Положення про рейтингову систему оцінювання набутих знань та вмінь», ряду робочих навчальних програм з курсу загальної фізики для авіаційних спеціальностей, побудованих з урахуванням базових принципів запропонованої модульно-рейтингової технології.
9. Запропоновано і впроваджено спеціальну форму ведення журналу викладача, що забезпечує ефективність функціонування організаційно-методичних навчальних схем практичного і лабораторного занять за розробленою модульно-рейтинговою технологією. Показано, що спеціальні методичні прийоми ведення журналу викладача, його доступність для студента під час заняття, уможливлюють активізувати мотивацію до навчально-пізнавальної діяльності, в тому числі, самостійної аудиторної і поза аудиторної роботи особисто кожного студента.
10. Розроблено і видано три спеціальні комплекси навчально-методичних матеріалів навчальних посібників «Кредитно-модульна система навчання. Загальна фізика» (у тому числі, перший у двох томах, а кожен із двох інших - у чотирьох томах. При цьому, два з посібників видано українською мовою, а один (у чотирьох томах)  англійською). Це дозволило оптимально організувати навчальний процес за всіма формами аудиторної та поза аудиторної роботи (лекційні, практичні, лабораторні, індивідуальні заняття та поза аудиторна самостійна робота студентів, відповідно).
Як складову частину комплексів навчально-методичних матеріалів, розроблено і видано серію «Лабораторних зошитів» (українською і англійською мовами), введення яких у навчальний процес дозволило суттєво раціоналізувати усю організаційно-методичну схему проведення лабораторних занять, що сприяло підвищенню їх педагогічної ефективності.
11. Розроблено і впроваджено концепцію попередньої адаптації слухачів підготовчих курсів Інституту доуніверситетської підготовки НАУ до специфічних умов навчання в ВНЗ. Основні ідеї організації домашньої самостійної навчальної роботи слухачів базуються на методичних елементах, розробленої для студентів стаціонару модульно-рейтингової технології навчання. Розроблений і виданий навчальний посібник «Фізика» (у двох частинах) уможливлює оптимально організувати домашню та аудиторну самостійну навчальну роботу слухачів. Дана концепція дозволила більш повно підготувати слухачів до майбутнього навчання в НАУ.
12. Проведено педагогічний експеримент, який доводить, що організаційно-методична навчальна форма ведення практичних, лабораторних та індивідуальних занять за запропонованою модульно-рейтинговою технологією уможливлює організацію навчальної роботи студентів впродовж семестру таким чином, що вона стає більш планомірною, рівномірною, систематичною та свідомою. Все це сприяє підвищенню одного з основних показників ефективності навчання студентів − «успішність навчання» з 62-74,5% за традиційної системою до 78,8 - 86,8%, успішному розвитку необхідних фахових вмінь і навичок самостійного здобування знань задля формування та розвитку майбутніх професійних компетенцій.
Таким чином, сукупність результатів, отриманих у дисертаційному дослідженні, в опублікованих дисертантом роботах, дозволяє кваліфікувати виконану роботу, як теоретичне узагальнення здобутків науково-методичних досліджень, які проводились як в Україні, так і за її межами, власних наукових напрацювань дисертанта, досвіду роботи вищих технічних та авіаційних університетів. Проведене дослідження дозволить суттєво підвищити рівень підготовки цих фахівців, що є соціально значущою проблемою.
Отримані результати надають можливість вказати напрями подальших досліджень: розвиток організаційно-методичних принципів побудови впровадженої модульно-рейтингової технології з застосуванням евристичного та дослідницького методів навчання з метою підвищення якості навчання студентів з загальної фізики; впровадження розробленої модульно-рейтингової технології навчання в інші навчальні курси загальноосвітніх дисциплін технічних та авіаційних університетів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексєєнко Т. А. Самостійна пізнавальна діяльність студентів: Методичні рекомендації. — К.: ІСДО, 1993. — 52 с.
2. Алексюк А. М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі на прикладі гуманітарних дисциплін. — К. : Вища шк., 1994. — Вип. № 79. — С. 3—6.
3. Алексюк А. М. Ефективність модульного навчання // Київський університет. — 1990. — 2 березня (№ 8). — С. 3.
4. Алексюк А. М. Модульне навчання: проблема взаємодії викладачів і студентів // Педагогічні технології неперервної професійної освіти: Монографія / За ред. С.О. Сисоєвої. — К. : ВІПОЛ, 2001. — С. 76—88.
5. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння / А.М. Алексюк. — К. : Знання , 1980. — 48 с.
6. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання: [Навч. посіб.] / Алексюк А.М. — К. : ІСДО, 1993. — 563 с.
7. Алексюк А. М., Некоторые аспекты сравнительного анализа эффективности традиционной лекционно-семинарской системы и системы модульного обучения в вузе // Пути усовершенствования профессионально-педагогической подготовки учителя в условиях перестройки в высшей и средней школах / А.М. Алексюк, Е.И. Власова. — Нежин, 1990. — 104 с.
8. Андреева Г. М. Социальная психология: [Учеб. для высшей школы ] / Г.М. Андреева. — М. : Аспект Пресс, 1996. — 376 с.
9. Андрощук А. О. Рейтингова технологія оцінки знань в навчально-виховному закладі // Педагогіка і психологія. — 1996. — № 3. — С. 86—93.
10. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю / В.П. Андрущенко. — К. : Знання України, 2004. — 804 с.
11. Андрущенко В. П. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу // Вища освіта України. — 2004. —
№ 1. — С. 5—9.
12. Андрущенко В. П. Педагогічна освіта України в стратегії Болонського процесу: Бесіда з ректором педагогічного університету ім. М. Драгоманова
В. Андрущенком / Вела М. Корюненко // Освіта України. — 2004. — № 13. — 17 лютого. — С. 4.
13. Андрущенко В. П. Проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні на зламі століть // Директор школи. — 2000. — № 43. — С. 8—9.
14. Андрущенко В. П. Університетська освіта України: європейський вибір // Освіта. — 2001. — 29 серпня—5 вересня. — С. 4—5.
15. Андрющук А. О. Рейтингова технологія навчання у вищих та середніх закладах освіти / В.П. Андрущенко, О.М. Задорожна. — Луганськ : Східноукраїнський державний ун-т, 1997. — 52с.
16. Арестенко В.В., Качурівський В.О., Соловій Н.М., Романишина Л.М. Нові освітні технології у підготовці майбутніх фахівців // Психолого-педагогічні проблеми підготовки учительських кадрів в умовах трансформованого суспільства: Матеріали міжнар. наук.-теор. конф. до 80-ої річниці НПУ ім. М.В. Драгоманова (18—19 травня 2000 року) / Гол. ред. Шкіль М.І. — К. : НПУ ім. М.В. Драгоманова. — С. 74—76.
17. Арстанов М. Ж. Проблемно-модульное обучение: Вопросы теории и технологии / М.Ж. Арстанов, П.И. Пидкасистый, Ж.С. Хайдаров. — Алма-Ата : Мектеп, 1980. — 173 с.
18. Артюшин Л. Організація та методика модульно-рейтингового контролю засвоєння змісту навчання / Л. Артюшин, М. Полуйко. — К.: КІВПС, 1998. — 40 с.
19. Атаманчук П. С., Ляшенко О. І, Мендерецький В. В. Основи вдосконалення засобів та способів експериментальної діяльності //Зб. наук. пр. Кам’янець-Поділ. ун-ту: сер. Педагогіка. — РВВ, 2006. — Вип.12. — С.177—180.
20. Атаманчук П.С., Семерня О.М., Сусь Б.А. Оцінювання якості знань студентів з фізики в рамках кредитно-модульної системи навчання // Дидактика фізики і підручники фізики (астрономії) в умовах формування європейського простору вищої освіти: зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного університету. — Кам’янець-Подільськ, вид-во, 2007. — С. 7—11
21. Атаманчук П.С., Губанова А.О., Паюк О.П. Методичні особливості вивчення принципу Гюйгенса—Френеля в умовах підвищення рівня складності навчального матеріалу// Дидактика фізики і підручники фізики (астрономії) в умовах формування європейського простору вищої освіти: зб. наук. праць Кам’янець-Подільського державного університету. — Кам’янець-Подільськ, вид-во, 2007. — С. 174—176
22. Атаманчук П. С., Мендерецкий В. В. Особенности формирования профессиональных качеств будущего учителя физики // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наукових пр. Волинського національного університету. — Луцьк : ВНУ, 2008. — С. 143—146 с.
23. Атаманчук П.С., Мендерецкий В.В., Дмитрук С.І., Павлюк О.М. Нові інформаційні технології у розвитку лабораторного практикуму з фізики // Зб. наукових пр. Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини. — Умань : СПД, 2008. — Ч. 2. — С. 18—24.
24. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Семерня О.М. Методологічні основи забезпечення результативної пізнавальної діяльності в навчанні фізики// Вісн. Чернігівського державного педагогічного університету ім.
Т. Г. Шевченка. Вип. 57. Серія: педагогічні науки: збірник. — Чернігів : ЧДПУ, 2008. — № 57. — С. 7—15.
25. Атаманчук П.С., Тичина І.І. Концептуальні основи прогнозування фізичної освіти // Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу: зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського державного університету. — Кам’янець-Подільський, 2005. — Випуск 11. — С. 10—13.
26. Бабин І.І. Модульна організація процесу навчання в загальноосвітній середній школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / І. І. Бабин. — Харків, 1997. —16 с.
27. Бабін І. Б., Жирська Г. Особливості організації навчання на основі системного дидактичного модуля // Педагогіка і психологія професійної освіти. —1997. — №3. — 4. — С. 104 — 108.
28. Бабкіна О. Проблеми підвищення якості вищої освіти в Україні у контексті Болонських реформ // Освіта і управління. — 2006. — Т. 9. — № 1. — С. 91—94.
29. Бадарч Д. И. Организация индивидуально ориентированного учебного процесса в системе зачетных единиц / Д. И. Бадарч, Я. Наранцецег,
Б. Сазонов. — М. : НИИВО, 2003. — 76 с.
30. Базарнова Н. Г., Маркин В. И., Галочкин А. И. Модульно-рейтинговая технология обучения по курсу органической химии: учебно-методическое и нормативное обеспечение // Модульно-рейтинговая технология обучения (опыт применения в вузе и средней школе). — Барнаул : Изд-во Алтайского ун-та, 1993. — С. 3 — 59.
31. Байло М. Ю. Використання електронних посібників для організації самостійної роботи студентів (на прикладі матеріалознавства) // Зб. наукових пр. Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини. —Умань: СПД, 2008. — Ч. 2. — С. 38—47.
32. Балашова С .П. Формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. — К., 2000. — 274 с.
33. Балл Г. О. Психологія особистісно-орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді: [Науково-методичний посібник] /
Г.О. Балл. АПН України. Інститут педагогіки і психології професійної освіти. — К., 2002. — 388 с.
34. Батышев С. Я. Блочно-модульное обучение / С. Я. Батышев. — М. : Транссервис, 1997. — 258 с.
35. Безносюк О. О. Система модульно-рейтингового контролю успішності студентів (на матеріалах підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах): Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 231арк. — Бібліогр.: арк.:175—196.
36. Берещук М. Я., Бархаєв Ю. П. Методологія поліпшення ефективності роботи викладачів ВНЗ як основа посилення самостійної роботи студентів // Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. — Харків, ХНАМГ, 2004. — С. 3—5.
37. Беспалько В. П. Программированное обучение: Дидактические основы / В. П. Беспалько. — М. : Высш. шк., 1970. — 300 с.
38. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. — М., 1995. — 208 с.
39. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. — М. : Педагогика, 1989. — 191 с.
40. Біляковська О. Переваги модульної технології навчання при вивченні предметів природничо-математичного циклу в загальноосвітній школі // Наукові записки. — Вип. № 60. — Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. — 2005. — Ч. 2. — С. 5—9.
41. Благодаренко Л. Ю. Технологія модульного навчання фізики // Матеріали VІІІ Всеукр. наук. конф. «Фундаментальна та професійна підготовка фахівців з фізики». — Миколаїв : МДУ, 2003. — С. 24.
42. Благодаренко Л. Ю. Сучасні підходи до оновлення фізичної освіти // Проблеми фізико-математичної і технічної освіти і науки України в контексті євро інтеграції : Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-методичної конференції. — К. : НПУ ім. Драгоманова, 2007. — С. 74—79.
43. Бовтрук А.Г., Мєняйлов С.М. Навчальний посібник з фізики для кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ (досвід розробки) // Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу: зб. наук. пр. Кам’янець-Подільського державного університету. — Кам’янець-Подільськ,2005. — С.115—117.

44. Богданов І. Т. Методика навчання фізики на факультетах нефізичних спеціальностей у вищих навчальних педагогічних закладах: Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.02 / Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 2003. — 210 с.
45. Богданова І. М. Модульна технологія у професійній підготовці вчителя Монографія / І. М. Богданова. — Одеса : Учбова книга, 1997. — 289 с.
46. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій: Дис. … докт. пед. наук: 13.00.04. — К., 2003. — 440 с.
47. Богоявленська Д. Б. Психология творческих способностей: [Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Д.Б. Богоявленська. — М. : Издат. центр «Академия», 2002. — 320 с.
48. Богоявленская Д. Б., Богоявленская М. Е. Творческая работа — просто устойчивое словосочетание // Педагогика. — 1998. — № 3. — С. 36 — 43.
49. Бойченко Н. В. Основные пути повышения эффективности организации самостоятельной работы студентов // Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. — Харків, ХНАМГ, 2004. — С. 5—7.
50. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна—Болонья—Саламанка—Прага—Берлін) / М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін. — Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. — 52 с.
51. Болюбаш Я. Я. Болонський процес: подолання стереотипів: Розмова з директором департаменту вищої освіти МОН України Я. Я. Болюбашем // Освіта України. — 2004. — № 21. — 19 березня. — С. 5.
52. Бондар В. Теорія і практика модульного навчання у вищих закладах освіти. // Освіта і управління. — 1999. — Т. 3. — № 1. — С. 19—40.
53. Брюховецький В. Вчимо студентів навчатися... // Українська газета. —
№ 43. — 20 листопада 2003 р. — С. 9.
54. Булах І. Є. Загальні принципи оцінювання знань / І.Є. Булах. — К. : ЦМК МОЗ України, УДМУ, 1994. — 34 с.
55. Булгакова Н. Б. Педагогіка вищої школи: Конспект лекцій. — К. : КНАУ, 2003. — 40 с.
56. Бурдейна Н.Б., Благодаренко Л.Ю. Лекційний зошит як форма вдосконалення організації лекційних занять з фізики у будівельних вищих навчальних закладах // Дидактика фізики в контексті орієнтирів Болонського процесу: зб. наукових пр. Кам’янець-Подільського державного університету. — Кам’янець-Подільський 2005. — Вип. 11. — С. 120—121.
57. Буряк В. Керування самостійною роботою студентів // Вища шк. — 2001. — № 4. —5. — С. 48—52.
58. Бушок Г. Ф. Методика преподавания общей физике в высшей школе / Г. Ф. Бушок, Е. Ф. Венгер. — К. : Д. П. «Такі справи», 2000. — 415 с.
59. Вазина К. Я. Саморазвитие личности и модульное обучение /
К. Я. Вазина. — Н. : Новгород, 1992. — 122 с.
60. Вакарчук І. Сучасна фізико-математична освіта і наука: тенденції та перспективи // Вища шк. — 2009. — № 1. — С. 3—22.
61. Ван дер Венде М. К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образова-ния в Европе // Высшее образование в Европе. — 2000. — Т. XXV. — № 3.
62. Бабанский Ю. Введение в научное исследование по педагогике /
Ю. Бабанский, В. Журавлев, В. Розов и др.; под ред В. Журавлева. — М. : Просвещение, 1988. — 239 с.
63. Величко О. Г., Пінчук С. Й. Вдосконалюємо менеджмент якості освітянської діяльності // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. — К. : Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. Вип. 36. — С. 59—68.
64. Величко П.М., Кругліков В.І., Луференко В.П. Про один із способів визначення рейтингу студента у процесі навчання // Рейтингова система оцінки успішності навчання студентів: Зб. наук. пр. — К. : УМК ВО, 1992. — С. 49—53.
65. Вишневський О. І. Болонський процес: політична кон’юнктура чи історична доцільність // Педагогічна думка. — 2005. — № 2. — С. 3—7.
66. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: [посіб. для студентів вищих навчальних закладів] / О.І. Вишневський. — Дрогобич : Коло, 2003. — 528 с.
67. Вища освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання / [За заг. ред А. П. Зайця, В. С. Журавського]. — К.: Форум, 2003. — 1020 с.
68. Вища освіта України і Болонський процес : [навчальний посібник / за редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук., В. В. Грубінко, І. І. Бабин]. — Тернопіль : Навчальна книга. — Богдан, 2004. — 384 с.
69. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : [Метод. посібник] / С.С. Вітвицька. — Житомир : Житомирський державний педагогічний ун-т, 2003. — 232 с.
70. Власко М. П., Устименко О. В. Про переваги модульно-рейтингової технології навчання // Педагогіка і психологія. — 2004. — № 2. — С. 98—106.
71. Галаган А. И. Интеграционные процессы в области высшего образования в странах СНГ // Социально-гуманитарные знания. — 2000. — № 2. — С. 207—223.
72. Гальперин П. Я., Талызина Н. Ф. Современное состояние теории поэтапного формирования умственных действий // Вестн. МГУ, Серия 14. Психология. — М., 1979. — № 4. — С. 54— 63.
73. Гапон Э. В. Педагогические условия повышения эффективности самостоятельной работы студентов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» /
Э. В. Гапон. — К., 1991. — 30 с.
74. Гареев В. М., Куликов С. И., Дурко Е. М. Принципы модульного обучения // Вестн. высшей шк. — 1987. — № 81. — С. 30—32.
75. Генов-Стешенко О. Інноваційні технології навчання фізики в умовах гуманізації освітнього процесу // Наукові записки. — Випуск № 60. — Серія : Педагогічні науки. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. — 2005. — Ч. 2. — С. 21—25.
76. Герасименко Ю.Т., Мєняйлов С.М., Сліпу хіна І.А. Організація самостійної роботи студентів на практичних заняттях із загальної фізики //Проблеми педагогічних технологій: зб. наук. пр. Волинського національного університету. — Луцьк: ВНУ, 2008. — С. 114—117.
77. Герман Н., Тягунова Н. Адаптація форм організації самостійної роботи студентів до сучасних технологій навчання // Вища шк. — 2001. — № 4—5. — С. 53—61.
78. Гетьман Е. И. Рейтинговая система и качество знаний по кристаллохимии // Зб. наук. пр. : Рейтингова система оцінки успішності навчання студентів. — К. : УМК ВО, 1992. — С. 117—126.
79. Гладушина Н.О., Кравченко В.І., Куландіна. О.М., Проказа О.Т. Про досвід розробки і впровадження в практику дидактичної системи навчання з рейтинговою оцінкою результатів // Зб. наук. пр. : Рейтингова система оцінки успішності навчання студентів. — К.: УМК ВО, 1992. — С. 66—70.
80. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии /
Дж. Гласс, Дж. Стенли : Пер. с англ. — М. : Прогрес, 1976. — 495 с.
81. Глузман О. В. Спільна декларація міністрів освіти Європи: Болонья 19 червня 1999 року // Гуманітарні науки. — 2003. — № 2. — С. 4—6.
82. Глузман О. В., Володько В. М. Особливості підготовки педагогічних кадрів в університетах США // Педагогіка і психологія. — 1998. — №4. — С. 133—140.
83. Головатий М. Організаційно-методичні засади інтеграції національної системи освіти України в європейську систему освіти відповідно до Болонського процесу // Освіта і управління — 2005. — Т. 8.— № 3—4. — С. 157—160.
84. Головко Л. Л. Формування досвіду самостійної діяльності студентів вищої сільськогосподарської школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» /
Л. Л. Головко. — К., 2000. — 20 с.
85. Головко М. В. Історія вітчизняної фізики та астрономії в курсі фізики середньої загальноосвітньої школи : Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. — НПУ ім. М. П. Драгоманова. — К., 2000. — 209 с.
86. Головченко А. С., Литвин О. В. Модернізація традиційних технологій довузівського навчання в технічному університеті // Проблеми фізико-математичної і технічної освіти і науки України в контексті євро інтеграції: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-метод. конф. — К.: НПУ ім. Драгоманова, 2007. — С. 186—192.
87. Гончаров С. М. Вища освіта України і Болонський процес: [Навчально-методичний посібник] / С. М. Гончаров, В. С. Мошинський // Національний університет водного господарства та природокористування. — Рівне, 2005. — 141 с.
88. ГончаренкоС.У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. — К. : Либідь, 1997. —376 с.
89. Гранюк Л. О. Організація модульного навчання вчителів у системі підвищення кваліфікації: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. — К., 1996. — 188 с.
90. Граф В. Основы организации учебной деятельности и самостоятельной работы студентов / В. Граф, И.И. Ильясов, В.Я. Ляудис. — М. : Изд-во Московского ун-та, 1984. — 347с.
91. Грищук Б.Д., Царьова Н.В., Столяр О.Б. Досвід впровадження системи рейтингу на кафедрі хімії Тернопільського педагогічного інституту ім. Я. Галана // Зб. наук. пр.: Рейтингова система оцінки успішності навчання студентів. — К. : УМК ВО, 1992. — С. 136—143.
92. Грубінко В. В. Індивідуальна та самостійна робота студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу / В. В. Грубінко. — Тернопіль: Вид. ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. — 15 с.
93. Грубінко В. В. Формування інноваційного освітнього середовища у ВНЗ в контексті вимог Болонського процесу. — Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства. — Матеріали наук.-теор. конф.,
м. Тернопіль, 26.03.2004 р. — С. 6—17.
94. Гудзинский М .И., Кучин М. И., Сиротенко Н. Г., Бирина А. Д.,
Кулешова М. Ф. Некоторые принципы построения и практической реализации рейтинговой системы оценки успешности обучения в вузах // Рейтингова система оцінки успішності студентів: Зб. наук. праць. — К. : НМК ВО, 1992. — С. 16—19.
95. Гуляєва Л. В. Досвід розроблення і впровадження проблемно-модульної технології навчання фізики // Нові технології навчання: зб. наук. праць. — К. : 1998. — Вип. 4. — С. 125 — 134.
96. Гуменюк О. Е. Модульно-розвивальна система : модуль психологічного зростання вчителя і учня // Освіта управління. — 1998. — № 2. — С. 75—81.
97. Гурч Л. Деякі аспекти впровадження європейської системи ECTS у вищу освіту України // Освіта і управління. — 2005. — Т. 8. — № 3—4. — С. 185—189.
98. Давиденко (Давидьон) А. А. Від інформування до розвитку творчої особистості / Проблеми методики викладання фізики на сучасному етапі. — Зб. статей/ За ред. С. П. Величко та ін. — Кіровоград : РВЦ КДПУ ім.
В. Винниченка, 2000. — С. 70—72.
99. Давиденко А. А. Методика розвитку творчих здібностей учнів у процесі навчання фізики (теоретичні основи) / А. А. Давиденко. — Ніжин : ТОВ «Видавництво Аспект-Поліграф», 2004. — 264 с.
100. Давиденко А. А. Можливості експериментальних задач з фізики для розвитку творчих здібностей учнів // Фізика та астрономія в школі // 2003. — № 6. — С. 27—29.
101. Давиденко (Давидьон) А. А. Творча діяльність учнів при розробці вимірювальних приладів / Фізика та астрономія в школі — 2001. —
№ 5. — С. 36—37.
102. Давиден А. А. Экспериментальные задачи как средство повышения уровня и качества знаний учащихся по физике: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання фізики» / А. А. Давиден. — К., 1991. — 22 с.
103. Дем’янчук О. Глобалізація вищої освіти: огляд сучасних світових проблем. // Людина і політика. — 2002. — №1. — С.74—82.
104. Демченко О. М. Критерії пізнавально-творчої самостійної діяльності студентів // Педагогічні науки: зб. наук. праць. Ч. 1. — Суми : Сумський ДПУ ім. А. С. Макаренка, 2004. — С. 361—368.
105. Демченко В. Впровадження модульно-рейтингової системи оцінювання учнів // Нова педагогічна думка. — 2000. — № 3—4. — С. 39—47.
106. Дзядух О., Бурмістров О. Проблеми мотивації вивчення фізики в авіаційному вищому навчальному закладі // Наукові записки. — Вип. № 60. — Серія : Педагогічні науки. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. — 2005. — Ч. 2. — С. 267—271.
107. Діалог культур: Україна у світовому контексті. Філософія освіти: Зб. наук. праць / Ред. кол. : І. А. Зязюн (голов. ред.),
С. О. Черепанова (упоряд. і відп. ред.), Н. Г. Ничкало, В. Г. Скотний та ін. — Львів : Світ, 1999. — Вип. 4. — 360 с.
108. Дідковська Л. Г., Гордієнко П. Л. Роль і значення контролю в управлінні // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління. Матеріали 5-ї Міжнар. міждисциплінарної наук.-практ. конф. — Харків, 2004. — С. 55—56.
109. Дмитриев Б. С., Левин Ю. И., Шараевский Ю. П. Университетское физическое образование // Физическое образование в вузах. — 2002. — Т.8, № 2. —С. 5—13.
110. Дмитрієва С. М. Психолого-педагогічні фактори організації співтворчості викладача і студентів у процесі навчання у ВНЗ // Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін / За ред. О. А. Дубасенюк : Збірник наук.-метод. пр. — Житомир : Вид-во ЖДУ, 2004. — С. 86—93.
111. Долженко О. Сорбонская и Болонская декларации: (Сорбонская — 28.05.1998; Болонская — 19.06.1999: Декларации о Європейском регионе высшего образования // Alma-mater, 2000. — № 6. — С. 19—20.
112. Доля Ю. В., Смоленский С. Н. Новейшие информационные технологии оптимизации функционирования научной информации и повышения эффективности учебного процесса // Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу : Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. — Харків, ХНАМГ, 2004. — С. 80—82.
113. Домінський О. С. Організація технічної творчості студентів вищих навчальних закладів у галузі радіоелектро