РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТОК УНІВЕРСИТЕТІВ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД „ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

На правах рукопису

Галюза Сергій Сергійович

УДК: [37.018.3.016:796.332](043.3)

РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТОК
УНІВЕРСИТЕТІВ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ

13.00.02 – теорія та методика навчання
(фізична культура, основи здоров’я)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Максименко Ігор Георгійович
доктор наук з фізичного
виховання і спорту, професор

Луганськ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................5
ВСТУП....................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. Загальний стан проблеми фізичного виховання
студентської молоді..............................................................................................13
1.1. Фізичне виховання студентської молоді в Україні: проблеми та перспективи...........................................................................................................13
1.1.1. Аналіз досліджень, пов’язаних з вивченням показників фізичної підготовленості та стану здоров'я студентської молоді……………………....15
1.2. Характеристика різних оздоровчих систем та їх впливу на
фізичний стан студентів.......................................................................................22
1.3. Особливості проведення занять фізичними вправами зі студентками.....28
1.3.1. Характеристика віково-статевих особливостей жіночого організму.....28
1.3.2. Основи проведення занять в період оваріально-менструального
циклу.......................................................................................................................32
1.3.3. Особливості розвитку фізичних здібностей у жінок...............................34
1.3.4. Особливості планування фізичних навантажень і лікарсько-
педагогічного контролю на заняттях футболом.................................................36
1.4. Перспективні напрямки використання досвіду підготовки
спортсменів у процесі фізичного виховання студенток………........................39
1.4.1. Характеристика методик педагогічного контролю за різними
сторонами підготовленості футболістів………………...................……..........42
Висновки до розділу 1..........................................................................................47
РОЗДІЛ 2. Аналіз ступеню впливу занять футболом на рівень
фізичної підготовленості, здоров'я та функціональний стан
організму студенток університетів.....................................................................49
2.1. Методи досліджень........................................................................................49
2.1.1. Аналіз і узагальнення літературних даних за темою дослідження.......49
2.1.2. Узагальнення передового досвіду фахівців з фізичного виховання і тренерів шляхом бесід і анкетування..................................................................50
2.1.3. Педагогічні спостереження за змагальною та тренувальною
діяльністю...............................................................................................................50
2.1.4. Реєстрація техніко-тактичних дій гравців і команди під час змагань....................................................................................................................51
2.1.5. Тестування....................................................................................................51
2.1.6. Електронне хронометрування....................................................................52
2.1.7. Полідинамометрія.......................................................................................52
2.1.8. Функціональні методи дослідження серцево-судинної і
дихальної систем...................................................................................................52
2.1.9. Педагогічний експеримент.........................................................................53
2.1.10. Методи математичної статистики............................................................54
2.2. Організація досліджень..................................................................................54
2.3. Порівняльний аналіз показників функціонального стану організму, фізичної підготовленості та здоров’я студенток університетів, які не займаються спортом, і тих, хто відвідує секцію футболу.................................56
Висновки до розділу 2..........................................................................................65
РОЗДІЛ 3. Обґрунтування методики розвитку фізичних якостей
студенток університетів засобами футболу........................................................66
3.1. Структура фізичної підготовленості студенток, які займаються
футболом................................................................................................................66
3.2. Характеристика технічної підготовленості студенток, які займаються
футболом................................................................................................................82
3.3. Структура ігрової підготовленості студенток-футболісток
різної кваліфікації..................................................................................................89
3.4. Дослідження взаємозв’язку показників фізичної, технічної та ігрової
підготовленості студенток-футболісток різної кваліфікації.............................99
3.5. Порівняльна характеристика показників фізичної і технічної підготовленості студенток-футболісток у підготовчому та змагальному періодах тренування........................................................................................123
3.6. Обґрунтування програми фізичних навантажень студенток у
річному циклі занять футболом......................................................................141
3.7. Практичні рекомендації щодо впровадження методики розвитку фізичних здібностей студенток університетів засобами футболу..............192
Висновки до розділу 3.....................................................................................195
ВИСНОВКИ.....................................................................................................200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ........................204
ДОДАТКИ........................................................................................................233

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

абс. од. – абсолютна одиниця
АТ – артеріальний тиск
бал – кількість балів
відн. од. – відносна одиниця
ВНЗ – вищий навчальний заклад
град – градуси
ДЮСШ – дитячо-юнацька спортивна школа
ЖЄЛ – життєва ємність легенів
КМС – кандидат у майстри спорту
м – метри
мс – мілісекунди
МС – майстер спорту
МТ – маса тіла
ОГК – обхват грудної клітини
раз•хвˉ¹ – кількість раз за одну хвилину
с – секунди
СШ – середня школа
ТТД – техніко-тактичні дії
ум. од. – умовна одиниця
хв – хвилини
ЧСС – частота серцевих скорочень
ШВСМ – школа вищої спортивної майстерності
σ – середнє квадратичне відхилення
m – стандартна помилка середньо арифметичної
n – кількість випадків
р – вірогідність відмінностей
PWC170 – потужність фізичного навантаження
r – коефіцієнт кореляції
VO2 max – максимальне споживання кисню

– середня арифметична величина

ВСТУП

Актуальність роботи. Загальновідомо, що під фізичним вихованням розуміють педагогічний процес формування гармонійно розвинутої особистості, який переважно базується на використанні фізичних вправ у комплексі з іншими засобами [5, 25, 41, 83]. Зазначена цільова настанова передбачає, з одного боку, формування належного рівня рухових вмінь та навичок, а з іншого, – необхідних морально-вольових якостей тих, хто займається [126, 140, 264, 273, 274]. За даними фахівців, національна система фізичного виховання, головною метою якої є зміцнення здоров’я українських громадян, у повній мірі не забезпечує реалізацію зазначеної мети [6, 10, 43, 83, 114]. Як свідчить аналіз матеріалів останніх досліджень, низьку ефективність функціонування вітчизняної системи обумовлює комплекс факторів, провідними серед яких є наступні [42, 72, 80, 98].
Одними з головних серед таких чинників є недоліки в організації та побудові систем дошкільного, шкільного та студентського фізичного виховання [111, 113, 126, 133, 174]. Такий стан речей, переважно, обумовлений недостатньою кількістю часу, що відводиться на заняття, а також практичною відсутністю використання на практиці методик, які б забезпечували необхідний тренувальний ефект з урахуванням рівня здоров’я дітей, підлітків і молоді.
Неабияку роль також відіграє соціально-економічний фактор, який пов’язаний з недостатнім державним фінансуванням системи фізичного виховання, низьким рівнем життя більшості українських родин, малою популярністю серед дітей та підлітків занять фізичною культурою і спортом та іншими чинниками.
Як свідчать вчені, погані екологічні умови також певною мірою обумовлюють низький рівень здоров’я більшості українців і значно знижують ефект від занять фізичними вправами [147, 184, 185, 192, 200].
Характеризуючи проблеми, які існують в українській системі фізичного виховання різних верств населення, окремо слід відзначити ситуацію, що склалася у вищих навчальних закладах, де на І курс зазвичай приходять юнаки та дівчата, більшість з яких мають певні відхилення у стані здоров’я [82, 142, 174, 193, 206].
Таким чином, на сучасному етапі розвитку української вищої школи особливої актуальності набуває проблема покращення здоров’я студентської молоді – адже лише гармонійно розвинута, здорова людина спроможна адекватно відповідати на всі виклики суспільства та якісно працювати і реалізувати будь-які проекти. При цьому, за думкою вчених, особливу увагу слід приділяти підвищенню рівня здоров’я дівчаток як майбутніх мам.
Відомо, що одним із дієвих шляхів вирішення зазначеної проблеми є ефективне використання методів та засобів фізичного виховання. Однак, враховуючи той факт, що у більшості вишів України простежується тенденція до скорочення аудиторних годин, виділених на фізичне виховання, єдиним, на наш погляд, шляхом до розв’язання такої проблеми є розробка та впровадження відповідних методик занять, які слід використовувати у позааудиторний час.
В процесі аналізу матеріалів відомих фахівців було встановлено, що серед великої кількості видів спорту і рухової активності, які можна рекомендувати студенткам з метою покращення рівня здоров’я, провідне місце займають спортивні ігри, зокрема футбол [8, 17, 50, 63, 276, 284]. Такий вибір, з одного боку, обумовлений популярністю та демократичністю цієї гри, а з іншого – наявністю великої кількості чинників, що забезпечують позитивний вплив занять цим видом на жіночий організм. Між тим, вивчення великої кількості робіт дозволяє стверджувати про те, що на цей час практично відсутні експериментально обґрунтовані методики щодо використання занять футболом зі студентками [26, 45, 46, 47].
Викладене вище послужило основою для вибору теми та формулювання мети і задач дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри олімпійського та професійного спорту ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, що виконується за проблемою „Теоретико-методичні основи навчання фізичній культурі та культурі здоров’я учнівської молоді” (суб’єкти освіти в нормі та з особливими потребами), номер держреєстрації 0110U000394.
Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (протокол № 4 від 27 листопада 2009 року) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 31 січня 2012 року).
Мета дослідження – обґрунтувати та експериментально перевірити методику розвитку фізичних якостей студенток університетів у процесі занять футболом.
Задачі дослідження:
1. Узагальнити теоретичні знання й практичний досвід з організації та змісту фізичного виховання студенток університетів у процесі позааудиторних занять.
2. Провести порівняльний аналіз показників функціонального стану організму, фізичної підготовленості та здоров’я студенток, які не займаються спортом, і тих, хто відвідує секцію футболу.
3. Виявити структуру й кількісні характеристики фізичної, технічної та ігрової підготовленості студенток-футболісток, які дозволяють контролювати процес вдосконалення фізичних здібностей спортсменок на І – V курсах.
4. Виявити відмінності у показниках фізичної та технічної підготовленості між підготовчим і змагальним періодами тренування у студенток-футболісток різної кваліфікації.
5. Обґрунтувати оптимальну програму занять футболом для студенток молодших курсів університетів.
Об’єкт дослідження – фізичне виховання студенток університетів у процесі позааудиторних занять.
Предмет дослідження – розвиток фізичних здібностей студенток університетів засобами футболу.
Методологічну та теоретичну основу дослідження складають загальні положення теорії та методики фізичного виховання [24, 83, 143, 180], теоретико-методичні підходи теорії та методики спортивного тренування [115, 116, 117, 128, 136, 137, 145, 190, 191, 200, 226, 245], положення закономірного співвідношення навчання та розвитку [5, 24, 25, 27, 30], закономірності вчення про зв'язок рухів із пізнавальними процесами [9, 10, 18, 43, 132, 148], принципи проектування педагогічних технологій [24, 64, 78, 93, 106, 123, 126, 129, 181].
Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних даних за темою дослідження; узагальнення передового досвіду фахівців з фізичного виховання і тренерів шляхом бесід і анкетування; педагогічні спостереження за змагальною та тренувальною діяльністю; реєстрація техніко-тактичних дій гравців і команди під час змагань; тестування; електронне хронометрування; полідинамометрія; функціональні методи дослідження серцево-судинної і дихальної систем; педагогічний експеримент; методи математичної статистики.
Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідницька робота здійснювалася переважно на базі ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. Усього у дослідженнях взяли участь 452 студентки віком 17 – 23 роки.
Наукова новизна отриманих результатів. У виконаній дисертаційній роботі вперше:
 визначено ступінь впливу занять футболом на підвищення рівнів фізичної підготовленості, здоров’я та функціонального стану організму студенток університетів;
 обґрунтовано структуру й кількісні характеристики фізичної, технічної та ігрової підготовленості студенток-футболісток, які забезпечують зростання майстерності від третього розряду до майстра спорту;
 встановлено ступінь взаємозв’язку показників фізичної, технічної та ігрової підготовленості у студенток-футболісток різної кваліфікації;
 визначено акценти в розвитку фізичних якостей і технічної підготовленості студенток-футболісток у підготовчому та змагальному періодах тренування;
 обґрунтовано оптимальну програму занять футболом для студенток молодших курсів університетів, яка дозволяє значно підвищити їхні фізичні кондиції.
Доповнено базу даних про особливості навчання дівчат техніко-тактичним вправам з футболу.
Практична значущість роботи полягає у можливості впровадження отриманих результатів наукових пошуків у процес позааудиторних занять фізичними вправами студенток університетів і коледжів. Одержані матеріали можуть бути застосовані під час формування та підготовки студентських жіночих команд з футболу до участі у змаганнях різного рівня.
Використання обґрунтованої у дисертаційному дослідженні програми занять футболом дозволяє студенткам значно покращити рівень фізичної підготовленості, здоров’я та функціонального стану організму.
Виявлені в процесі експериментальних пошуків кількісні характеристики фізичної, технічної та ігрової підготовленості футболісток різної кваліфікації забезпечують запобігання інтенсифікації підготовки і поступове зростання майстерності студенток.
Матеріали таблиць, висновки й практичні рекомендації, поряд з використанням у позааудиторній роботі, можуть застосовуватись у навчальному процесі інститутів фізичної культури, факультетів фізичного виховання педуніверситетів, вищих училищ фізичної культури під час вивчення курсів „Спортивні ігри”, „Спортивно-педагогічне вдосконалення”, „Управління підготовкою юних спортсменів”.
Результати дослідження впроваджено:
 у навчальний процес ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” під час вивчення курсів „Спортивні ігри”, „Спортивно-педагогічне вдосконалення” і „Управління підготовкою юних спортсменів”;
 у навчально-тренувальний процес жіночої футбольної команди „Інтер” (м. Луганськ);
 у навчальний процес Луганського вищого училища фізичної культури при вивченні курсу „Спортивні ігри”;
 у процес позааудиторних занять футболом студенток ДЗ „Луганський державний медичний університет” та „Луганський національний аграрний університет”.
Про ефективність використання результатів дослідження свідчать акти впровадження, що додаються.
Особистий внесок здобувача полягає у постановці проблеми, аналізі й узагальненні матеріалів літературних джерел за обраною темою, визначенні мети, об’єкта, предмета та завдань дослідження, виборі адекватних методів дослідження, організації і проведенні педагогічних експериментів, статистичній обробці отриманих результатів, узагальненні й теоретичному аналізі отриманих матеріалів.
У спільних публікаціях автору належать матеріали, що відображують особливості функціонування жіночого організму під впливом фізичних навантажень та теоретико-методичні положення з побудови тренувального процесу в жіночому футболі.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні висновки дисертації було викладено в доповідях на V – ІХ міжнародних науково-практичних конференціях „Олімпійський спорт, фізична культура, здоров’я нації в сучасних умовах” (м. Луганськ, 2009 –2012), виступах на обласних семінарах тренерів з футболу (м. Луганськ, 2009, 2010, 2011, 2012), на засіданнях кафедри олімпійського та професійного спорту ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (м. Луганськ, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013).
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 4 – у спеціалізованих фахових виданнях України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 233 сторінок, у тексті міститься 46 таблиць та 71 рисунок. Список використаної літератури включає 288 джерел, з яких 80 – зарубіжних фахівців.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукової проблеми розвитку фізичних здібностей студентів університетів у процесі позааудиторних занять футболом. Результати проведеного дослідження засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених задач і стали основою для формулювання наступних висновків.
1. Одержані дані експериментів підтвердили інформацію вчених і практичних працівників про низький рівень фізичної підготовленності і здоров’я більшості студенток університетів, що не дозволяє їм певною мірою реалізувати свої можливості у процесі майбутньої професійної діяльності.
Аналіз матеріалів літературних джерел, бесіди та узагальнення досвіду висококваліфікованих фахівців дозволяють стверджувати, що розвиток фізичних здібностей студенток університетів на основі використання державних програм уявляється маловірогідним; більш перспективним є вирішення зазначеної проблеми за рахунок позааудиторних форм фізичного виховання і, зокрема, занять футболом.
2. У процесі порівняльного аналізу показників фізичної підготовленності та функціональних можливостей серцево-судинної системи студенток університетів, які не займаються спортом, і тих, хто відвідує секцію футболу, встановлено, що футболістки випереджають своїх однокурсниць за даними:
 швидкості – на 10,5 %;
 щвидкісно-силових якостей – від 14,7 до 17,3 %;
 спеціальної витривалості – на 10,3 %;
 загальної витривалості – на 14,5 %;
 рухомості у суглобах – від 10,7 до 14,7 %;
 ЖЄЛ – на 13,7 %;
 проби Штанге – на 28,1 %;
 проби Генчі – на 50,4 %;
 проби Руф’є – на 61,6 %;
 проби Ромберга – на 67,5 %.
3. Виявлено структуру та кількісні характеристики фізичної, технічної та ігрової підготовленості студенток-футболісток різної кваліфікації, які дозволяють контролювати зростання їхньої спортивної майстерності протягом навчання в університеті без інтенсифікації підготовки. Прогрес спортивних результатів студенток від третього розряду до майстра спорту супроводжується: приростом розвитку основних фізичних якостей – швидкості – на 15,5%, швидкісно-силових якостей – від 17,6 до 20,1 %; спеціальної витривалості – на 26,3%; загальної витривалості – на 21,2%; поліпшенням показників технічної підготовленості – ведення м'яча 30 м – на 19,9%; жонглювання м'ячем – на 89,1%; ударів на точність – на 49,5%; вкидання м'яча двома руками з-за голови – на 45,4%; ударів на дальність – на 36,1%; ведення м'яча, обведення стійок, удару по воротах – на 14, 1%; підвищенням кількості й ефективності техніко-тактичних дій – кількості ТТД на 26,9%; ефективності ТТД на 7,7%.
4. У ході досліджень встановлено тісний взаємозв'язок зростання спортивної майстерності студенток-футболісток з підвищенням відносної сили м'язів нижніх кінцівок. При цьому найбільш інформативними є дані сумарного показника відносної сили п'яти м'язових груп – згиначів і розгиначів гомілки, згиначів і розгиначів стегна, підошовного згинача стопи: III розряд – 3,75 кг ± 0,09; II розряд – 4,34 кг ± 0,12; I розряд – 4,96 кг ± 0,11; кандидат у майстри спорту - 5,68 кг ± 0,1; майстер спорту – 6,13 кг ± 0,09.
Односпрямованого поліпшення рухомості в тазостегнових суглобах із зростанням кваліфікації спортсменок не виявлено.
5. Встановлено ступінь взаємозв'язку між показниками фізичної та технічної підготовленості у студенток-футболісток різної кваліфікації, що дозволяє контролювати формування спортивної майстерності та фізичних кондицій протягом усього терміну навчання в університеті. Так, між даними фізичної підготовленості та батареєю тестів на техніку середній і високий рівень зв'язку виявлено: біг на 30 м з високого старту – з веденням м'яча 30 м, вкиданням м'яча двома руками з-за голови, ударами на дальність, веденням м'яча, обведенням стійок, ударом по воротах (r від 0,42 до 0,79); стрибок у висоту з місця та потрійний стрибок з місця – із приведеними вище тестами та жонглюванням м'ячем (r від 0,39 до 0,72); біг 7 р × 50 м – з веденням м'яча 30 м, веденням м'яча, обведенням стійок, ударом по воротах; ударами на дальність (r від 0,41 до 0,69); тест Купера – з веденням м'яча, обведенням стійок, ударом по воротах (r від 0,41 до 0,44); сумарний показник відносної сили п'яти м'язових груп ноги – з веденням м'яча 30 м, жонглюванням м'ячем, вкиданням м'яча двома руками з-за голови, ударами на дальність, веденням м'яча, обведенням стійок, ударом по воротах (r від 0,39 до 0,75).
6. Визначено тісноту зв’язку загальної кількості техніко-тактичних дій та ефективно виконаних ТТД з показниками фізичної і технічної підготовленості як починаючих, так і кваліфікованих футболісток. Загальна кількість ТТД має наступні коефіцієнти кореляції з показниками: швидкості – III розряд – 0,49; II розряд – 0,56; I розряд – 0,68; кандидат у майстри спорту – 0,72; майстер спорту – 0,74; швидкісно-силових якостей (відповідно) – 0,38; 0,51; 0,56; 0,54; 0,59; спеціальної витривалості (відповідно) – 0,71; 0,81; 0,85; 0,88; 0,91; загальної витривалості – III розряд – 0,73; II розряд – 0,75; I розряд – 0,76; кандидат у майстри спорту – 0,71; майстер спорту – 0,76; сили (відповідно) – 0,69; 0,72; 0,72; 0,78; 0,77.
Ефективно виконані ТТД корелюють з показниками фізичної підготовленості від III розряду до майстра спорту в таких параметрах: швидкістю (r від 0,68 до 0,76); швидкісно-силовими якостями (r від 0,41 до 0,51); спеціальною витривалістю (r від 0,69 до 0,80); загальною витривалістю
(r від 0,70 до 0,71); силою (r від 0,53 до 0,72).
Із зростанням кваліфікації студенток-футболісток, як і слід було чекати, відзначається підвищення тісноти зв'язку між показниками технічної підготовленості та загальною кількістю ТТД, а також ефективно виконаними ТТД.
7. Виявлено параметри фізичної та технічної підготовленості для змагального і підготовчого періодів у студенток-футболісток різної кваліфікації, що дозволяє забезпечити реалізацію принципу співмірності вдосконалення рухових якостей і технічної майстерності, а також уникнути інтенсифікації підготовки протягом усього навчання в університеті.
У процесі підготовки як починаючих, так і кваліфікованих студенток-футболісток у річному циклі тренування необхідно дотримуватися наступного положення, яке визначає акценти у прояві основних фізичних якостей, технічної підготовленості й досягненні їх пікових значень: у змагальному періоді – швидкість, швидкісно-силові якості, спеціальна витривалість і технічний компонент; у підготовчому періоді – відносна сила та загальна витривалість. Як свідчать результати дослідження, відмінності між зазначеними показниками змагального та підготовчого періодів статистично значущі (при р