Снітко Марина Аркадіївна. Соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі

Краткое описание

Снітко Марина Аркадіївна. Соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі.- Дис. канд. пед. наук: 13.00.05, Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка. - Київ, 2014.- 305 с.

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

На правах рукопису

СНІТКО МАРИНА АРКАДІЇВНА

УДК [373.013.42:331.361.2:004.738.5](043.5)

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ

13.00.05 – соціальна педагогіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Веретенко Тетяна Григорівна
кандидат педагогічних наук,
професор

Київ – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ 13
1.1. Формування безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі як соціально-педагогічна проблема 13
1.2. Аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі 45
1.3. Стан сформованості у підлітків безпечної поведінки в
Інтернет-мережі 66
Висновки до першого розділу 99
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ІНТЕРНЕТ-МЕРЕЖІ 103
2.1. Теоретичне обґрунтування соціально-педагогічних умов формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі 103
2.2. Експериментальна робота з впровадження соціально-педагогічних умов формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі 133
2.3. Оцінка ефективності соціально-педагогічних умов формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі 159
Висновки до другого розділу 184
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 191
ДОДАТКИ 222

ВСТУП
Актуальність теми. Початок ХХІ століття характеризується розвитком нових інформаційно-комунікаційних технологій, що обумовлює трансформацію соціальної реальності та призводить до змін у суспільстві. Особливого значення в інтенсивному накопиченні інформації та її активному поширенні набуває Інтернет-мережа, яка стає одним із провідних засобів соціалізації підлітків у сучасних соціокультурних умовах.
Нові інформаційні технології збільшують можливості підлітків у пошуку навчальної інформації, культурного самовдосконалення, ознайомлення з традиціями різних країн, спілкування, обговорення своїх проблем тощо. Сьогодні Інтернет-мережа стає для підлітків тим соціалізаційним простором, у якому вони задовольняють потреби самостійності, самоствердження, розширення соціальних контактів. Разом з багатьма перевагами Інтернет-мережа містить значну кількість ризиків, з якими стикаються підлітки під час своєї діяльності у віртуальному просторі. Вони є однією з малозахищених цільових груп користувачів Інтернет-мережі, оскільки у підлітків не повною мірою сформоване вміння добирати, всебічно аналізувати та порівнювати інформацію.
Формування безпечної поведінки особистості в інформаційному суспільстві є однією зі складових соціальної політики держави, про що свідчать Закони України: «Про Національну програму інформатизації» (1998), «Про охорону дитинства» (2001), «Про захист суспільної моралі» (2003), «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» (2007), «Про основи регулювання Інтернету» (2011). У них наголошується на необхідності формування правових та організаційних умов розвитку інформатизації, створення вільного доступу до інформаційного середовища, користування та обміну інформацією, захисту суспільства від кіберзлочинності та розповсюдження продукції, що негативно впливає на користувачів, формування у них навичок безпечної поведінки в Інтернет-мережі.
Проблема безпеки особистості в Інтернет-мережі є науково актуальною в умовах сьогодення. У філософській, педагогічній, психологічній та соціологічній літературі Інтернет-мережа розглядається як соціальне явище (С. Михайлов [155]), фактор формування інформаційного суспільства (О. Путилова [206]), субкультура віртуального простору (І. Смірнова [229]), засіб масової комунікації (О. Шеремет [279]), спосіб організації діяльності молоді (Л. Жук [75]).
У науковому дискурсі різні аспекти безпечної та ризикованої поведінки підлітків висвітлено у працях Т. Алєксєєнко [2; 239], Р. Васильєвої [32], С. Гвоздій [51], О. Жабокрицької [74], Л. Карнаух [102], В. Купєцкової [131], В. Латчука [134], Н. Лизь [143], Ю. Науменка [168], А. Попкова [194], Л. Сидорчук [220], Л. Сорокіної [233], Є. Чернишової [272] та інших.
У наукових доробках вітчизняних та зарубіжних науковців розглядаються питання: поведінки та діяльності підлітків в умовах Інтернет-спільнот (І. Василенко [28], В. Кулакова [129], І. Остапенко [182], В. Фатурова [252]); психологічних особливостей Інтернет-залежних підлітків (Т. Наумова [169], В. Посохова [195]); впливу Інтернет-середовища на індивідуально-психологічні якості користувачів (І. Романов [212]) та формування їхньої поведінки (Р. Івакін [89], А. Жичкіна [19], Д. Матвієнко [149], М. Раянов [208], І. Шевченко [277]); профілактики адиктивної поведінки підлітків в Інтернет-мережі (Т. Вакулич [27], Н. Сергеєва [219]); формування комунікаційної, інформаційної та медіа культури у підлітків (О. Горошко [56], С. Коноплицький [113], О. Кущенко [132], Л. Найдьонова [151], О. Пігузов [190], А. Чистяков [274]).
Водночас аналіз джерельної бази наукових досліджень дозволив зробити висновок, що питання формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі не було предметом окремого наукового дослідження. Актуальність та доцільність дослідження означеного питання потребує вирішення виявлених суперечностей між:
 розвитком інформаційного суспільства та регламентацією діяльності користувачів Інтернет-мережі;
 зростанням кількості підлітків-користувачів Інтернет-мережі та низьким рівнем поінформованості про ризики та правила безпечної поведінки в інформаційному просторі;
 потребою підвищення готовності батьків та фахівців освітньої сфери до формування у підлітків навичок безпечної поведінки в Інтернет-мережі та відсутністю необхідного змістовно-методичного забезпечення їх підготовки.
Аналіз наукових доробок, нові вимоги до діяльності підлітків в інформаційному просторі та наявність певних суперечностей засвідчують, що проблема формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі не стала предметом спеціального дослідження у соціальній педагогіці. З огляду на актуальність та недостатню розробленість проблеми, її теоретичне та практичне значення для соціально-педагогічної роботи з підлітками та їхніми батьками була визначена тема дисертаційного дослідження: «Соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі».
Зв'язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до загальноуніверситетської наукової теми Київського університету імені Бориса Грінченка: «Філософські, освітологічні та методичні засади компетентнісної особистісно-професійної багатопрофільної університетської освіти» (державний реєстраційний номер 0110u006274).
Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Київського університету імені Бориса Грінченка (протокол № 5 від 24 березня 2011 р.) та узгоджено бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від
24 травня 2011 р.).
Мета дослідження – визначити, теоретично обґрунтувати соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі у загальноосвітніх навчальних закладах та експериментально перевірити їх ефективність.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретико-методичний аналіз формування безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі як соціально-педагогічної проблеми.
2. Проаналізувати міжнародний та вітчизняний досвід формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі.
3. Схарактеризувати моделі поведінки підлітків в Інтернет-мережі.
4. Обґрунтувати критерії, показники, рівні сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі.
5. Теоретично обґрунтувати соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі у загальноосвітніх навчальних закладах та здійснити їх експериментальну перевірку.
Об’єкт дослідження – формування безпечної поведінки підлітків.
Предмет дослідження – соціально-педагогічні умови формування безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі у загальноосвітніх навчальних закладах.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять провідні теорії цілісності та організації процесів життєдіяльності людини (Г. Аляєв, П. Саух, В. Табачковський, В. Ярошовець), поведінки підлітків (А. Айзен, А. Бандура, Р. Джессор, С. Джессор, Р. Лазарус, М. Фішбайн); зміни поведінки (К. ДіКлементе, Дж. Прочаска); концепції професійної підготовки та самовдосконалення фахівців (О. Абдулліна, О. Савченко, С. Сисоєва, Л. Хоружа); соціально-педагогічної діяльності з підлітками (Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, Т. Веретенко, І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова); технологій соціально-педагогічної роботи з підлітками (Р. Вайнола, Н. Заверико, І. Зайнишев, С. Коношенко, Є. Холостова, Н. Чернуха); участі підлітків у житті суспільства (Ж. Петрочко, А. Річардсон, Р. Харт) та активності особистості у виборі способу життєдіяльності (Л. Божович, І. Бичко, О. Леонтьєв, М. Неймарк, С. Рубінштейн, Л. Сохань, Т. Титаренко); безпеки життя та діяльності людини (Е. Арустамов, В. Джигерей, В. Заплатинський, В. Лапін, Л. Сидорчук, Р. Яким).
Для досягнення поставленої мети та завдань дисертаційного дослідження було використано комплекс методів: теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної, соціально-педагогічної літератури, синтез, систематизація, абстрагування з метою обґрунтування та уточнення базових понять дослідження, визначення факторів впливу Інтернет-мережі на поведінку підлітків, виокремлення соціально-педагогічних умов формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, обґрунтування критеріїв, показників та рівнів сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі; порівняння та узагальнення міжнародного та вітчизняного досвіду формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі; класифікація з метою визначення моделей поведінки підлітків в Інтернет-мережі; емпіричні: контент-аналіз документів – для вивчення змісту та форм соціально-педагогічної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах з формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі; спостереження, опитування (анкетування, проведення фокус-груп, інтерв’ю) підлітків, їхніх батьків та педагогічних працівників – для визначення ставлення до діяльності підлітків в Інтернет-мережі та рівнів сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) – для перевірки ефективності соціально-педагогічних умов формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі у загальноосвітніх навчальних закладах; статистичні: методи математичної статистики для опрацювання результатів експериментальної роботи, визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.
Експериментальна база дослідження: ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, № 2, № 3,
№ 6, № 7, № 8, № 9 та навчально-виховне об’єднання № 4 м. Василькова Київської області; СЗШ № 25, СЗШ № 27, ліцей № 38 імені. В. Молчанова, СШ № 41, СШ № 61, СШ № 91, СЗШ № 101, СШ № 106, СШ № 155, СШ № 28, гімназія НПУ імені М.П. Драгоманова, гімназія № 48 м. Києва; навчально-виховні комплекси «Гармонія плюс», «Запорізька Січ», «Молодь», навчально-виховний комплекс санаторного типу «Злагода», ЗОШ І-ІІІ ступенів № 32, № 49, гімназія № 45 м. Запоріжжя.
Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 429 підлітків, 216 батьків та 197 соціальних педагогів, практичних психологів, класних керівників, заступників директорів з виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів, методистів науково-методичних центрів та психологічних служб управлінь та відділів освіти.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше визначено поняття «безпечна поведінка підлітків в Інтернет-мережі» як засіб самореалізації та сукупність дій підлітків в Інтернет-мережі, що характеризуються знаннями підлітків про ризики та правила поведінки в Інтернет-мережі, вміннями оптимально реагувати у ризикованих ситуаціях, контролювати емоції, відповідально ставитися до власної діяльності в Інтернет-мережі; визначено компоненти безпечної поведінки в Інтернет-мережі (пізнавальний, вчинковий, мотиваційно-рефлексивний); обґрунтовано моделі (ризикована, амбівалентна, безпечна) поведінки підлітків в Інтернет-мережі; визначено соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі (реалізація комплексної програми формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі; забезпечення активної участі підлітків у формуванні безпечної поведінки в Інтернет-мережі; підготовка батьків до формування у дітей безпечної поведінки в Інтернет-мережі шляхом просвітницько-профілактичної роботи; організація роботи фахівців мультидисциплінарної команди); обґрунтовано критерії (когнітивний, операційний та емоційно-мотиваційний), показники, рівні сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі; встановлено кореляційні зв’язки моделей поведінки з рівнями сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі; уточнено поняття «формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі», «соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі»; фактори, які впливають на поведінку підлітків в Інтернет-мережі; види діяльності та ризики в Інтернет-мережі; подальшого розвитку набули положення щодо формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі; форми соціально-педагогічної роботи фахівців мультидисциплінарної команди з підлітками та їхніми батьками.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці інструментарію діагностування поведінки підлітків в Інтернет-мережі для неповнолітніх, батьків та фахівців мультидисциплінарної команди; навчально-методичного забезпечення (програма формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, програма підготовки фахівців мультидисциплінарної команди до формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, навчальні посібники, ресурси веб-сторінки «Безпечний Інтернет») для просвітницької роботи з підлітками та батьками.
Основні положення та висновки дисертації можуть бути використані у діяльності соціальних педагогів, практичних психологів, класних керівників, вчителів інформатики та основ безпеки життєдіяльності, заступників директорів з виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів; у системі післядипломної освіти соціальних педагогів та практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, працівників громадських організацій; у підготовці майбутніх соціальних педагогів / соціальних працівників під час викладання курсів «Соціальна педагогіка», «Технології соціально-педагогічної роботи», «Соціально-педагогічна робота в закладах освіти», «Методика проведення просвітницько-профілактичного тренінгу».
Результати дослідження впроваджено у діяльність загальноосвітніх навчальних закладів Шевченківського району міста Києва (довідка
№ 180 від 12.12.2013 р.), загальноосвітніх навчальних закладів міста Василькова Київської області (довідка № 01-14/830 від 24.10.2013 р.), загальноосвітніх навчальних закладів Хортицького району міста Запоріжжя (довідка від 13.01.2014 р.), загальноосвітніх навчальних закладів Запорізького району (довідка від 15.01.2014 р.); навчально-виховний процес спеціалізованої школи № 61 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформаційних технологій Шевченківського району міста Києва (довідка № 25/11 від 25.11.2013 р.), спеціалізованої школи № 91 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням інформатики Шевченківського району міста Києва (довідка № 429 від 02.12.2013 р.), Васильківських загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів № 6 (довідка № 243 від 30.09.2013 р.), № 9 (довідка № 61 від 07.06.2013 р.), № 8 (довідка № 445 від 06.06.2013 р.), № 3 (довідка № 238 від 30.04.2013 р.), Державного навчального закладу «Бердичівське вище професійне училище» (довідка № 131 від 07.03.2014 р.), Дніпропетровського обласного громадського об’єднання «Нове покоління» (довідка № 47 від 26.12.2013 р.), Луганської обласної бібліотеки для юнацтва (довідка від 28.02.2014 р.), загальноосвітніх навчальних закладів м. Луцька (довідка № 16-11/610 від 18.03.2014 р.), Чернівецького обласного громадського молодіжного об’єднання «Сучасник» (довідка № 12 від 03.03.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. У статтях «Компонентнісний підхід до діяльності підлітків в Інтернет-мережі», «Детермінанти формування безпечної діяльності молоді в Інтернет-мережі», опублікованих у співавторстві з Т. Веретенко, автором охарактеризовані комунікативний та поведінковий компоненти діяльності підлітків в Інтернет-мережі, соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі. У навчально-методичному посібнику «Сходинки: просвітницько-профілактична програма тренінгових занять для вихованців інтернатних закладів», опублікованому у співавторстві з О. Брусенко, Т. Журавель, Т. Лях, авторським є модуль «Безпечна поведінка в Інтернеті» та додатки до нього.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні результати роботи було представлено в доповідях і повідомленнях на наукових, науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – «Специалист ХХІ века: психолого-педагогическая культура и профессиональная компетентность» (Барановичі, 2011), «Безпека життєдіяльності і охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи» (Переяслав-Хмельницький, 2011), «Безпека життєдіяльності та охорона здоров’я дітей дошкільного віку» (Переяслав-Хмельницький, 2011), «Людські цінності і толерантність у сучасному світі: міжконтинентальний діалог інтелектуалів» (Київ, 2011), «Сучасні стратегії університетської освіти: якісний вимір» (Київ, 2012), «Розвиток особистості в умовах трансформаційного суспільства» (Київ, 2012), «Сучасна україністика: проблеми мови, літератури та культури» (Оломоуць, 2012), «Сучасні здоров’язберігальні технології в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах: стан, проблеми та перспективи» (Переяслав-Хмельницький, 2012), «Безпека життєдіяльності і охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи» (Переяслав-Хмельницький, 2013), «Social Education: Current Problems and Perspectives» (Вільнюс, 2014); всеукраїнських – «Проблеми підготовки медіа-педагогів на основі сучасних медіа-комунікаційних технологій» (Київ, 2010), «Перші Сіверянські соціально-психологічні читання» (Чернігів, 2010), «Возрождение духовности в современном мире: взаимодействие церкви и образования» (Харків, 2011), «Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки» (Київ, 2011), «Педагогіка вищої школи: досвід і тенденції розвитку» (Запоріжжя, 2011), «Соціальний захист та соціальний супровід: теорія, практика та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 2012), «Сучасна сім’я та соціальні інституції: шляхи партнерської взаємодії» (Київ, 2012), «Треті сіверянські соціально-психологічні читання» (Чернігів, 2012), «Дослідження молодих учених в контексті розвитку сучасної науки» (Київ, 2013), «Четверті сіверянські соціально-психологічні читання» (Чернігів, 2013), «Розвиток студентської науки – найкраща інвестиція в майбутнє» (Київ, 2014), «Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки» (Київ, 2014), «Соціально-педагогічна підтримка сім’ї з дитиною» (Запоріжжя, 2014).
Результати дисертаційного дослідження доповідались на засіданнях кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка (2010-2014).
Публікації. Зміст і основні результати дисертаційного дослідження відображено у 21 публікації (з них 18 – одноосібні публікації, 3 – у співавторстві), серед яких 7 статей у фахових виданнях (1 – у співавторстві), 8 публікацій у збірниках науково-практичних конференцій, 4 публікації у закордонних виданнях (1 – у співавторстві), методичний посібник та навчально-методичний посібник (у співавторстві).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (310 найменувань, з них – 25 іноземною мовою, 68 електронних інформаційно-освітніх ресурсів), 19 додатків на 84 сторінках, 36 таблиць, 12 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 305 сторінок, з них – 188 сторінок основного тексту.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано шляхи розв’язання проблеми формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, що знайшло своє відображення у її теоретико-методичному обґрунтуванні та впровадженні соціально-педагогічних умов. Результати теоретичного та експериментального дослідження засвідчили досягнення мети, розв’язання поставлених завдань, що є підставою для таких висновків:
1. Здійснено теоретико-методичний аналіз наукових праць, які дотичні до наукової проблеми. На підставі аналізу наукових досліджень та філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної, соціально-педагогічної літератури виокремлено види діяльності підлітків в Інтернет-мережі: пошукова, пізнавальна, комунікативна, ігрова, дозвіллєва, комерційна діяльність, спрямована на самовдосконалення, задоволення своїх освітніх, пізнавальних, гедоністичних, культурологічних та сексуальних потреб. Констатовано ризики в Інтернет-мережі: велика кількість спаму, неправдивої та недостовірної інформації; залучення через спілкування в Інтернет-мережі до асоціальних організацій; використання персональних даних користувачів Інтернет-мережі; відвідування сайтів агресивної та аутоагресивної спрямованості; залучення до он-лайн порноіндустрії; розповсюдження фото та відео-файлів із зображенням порнографії та насильства; неможливість видалення персональної інформації зі сторінок соціальних мереж, сайтів для знайомств та сайтів з «дорослим контентом»; спілкування та зустріч з віртуальними друзями, які в реальному житті є особами з асоціальною поведінкою.
Визначено, що безпечна поведінка підлітків в Інтернет-мережі – засіб самореалізації та сукупність дій підлітків в Інтернет-мережі, що характеризуються знаннями підлітків про ризики та правила поведінки в Інтернет-мережі, вміннями оптимально реагувати у ризикованих ситуаціях, контролювати емоції, відповідально ставитися до власної діяльності в Інтернет-мережі.
2. Проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі. Встановлено, що у міжнародній практиці формування безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі переважно здійснюється шляхом координації роботи веб-сайтів та їх змістового наповнення, створення єдиної мережі «гарячих ліній», боротьби з незаконним контентом та спамом, інформування користувачів Інтернет-мережі про особливості діяльності та ризики в Інтернет-мережі, надання допомоги підліткам та батькам у випадках потрапляння у ризики в Інтернет-мережі. Доведено, що наразі в Україні не проводиться системна профілактична робота з підлітками з попередження ризиків в Інтернет-мережі.
3. Теоретичний аналіз наукових доробок, експериментальне вивчення проблеми дозволило виявити та охарактеризувати моделі поведінки підлітків в Інтернет-мережі (ризикована, амбівалентна та безпечна), які мають соціально позитивну та негативну спрямованість. Модель ризикованої поведінки підлітків в Інтернет-мережі проявляється у здійсненні певних видів діяльності в Інтернет-мережі, що передбачають небезпеку, негативний та небажаний її результат. Модель амбівалентної поведінки підлітків в Інтернет-мережі характеризується суперечливим ставленням до діяльності в Інтернет-мережі та одночасними позитивними або негативними прагненнями та переживаннями під час такої діяльності. Моделі безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі притаманні реалізація навичок безпечної поведінки та відповідальне ставлення до власної діяльності в Інтернет-мережі.
4. Обґрунтовано критерії сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі та їх показники: когнiтивний (обізнаність про види діяльності та ризики в Інтернет-мережі, знання правил безпечної поведінки в Інтернет-мережі); операційний (уміння визначати ризиковані ситуації в Інтернет-мережі, протистояти тиску з боку віртуальних співрозмовників, визначати мету та регламентувати час діяльності в Інтернет-мережі); емоційно-мотиваційний (усвідомлення власної відповідальності за формування та дотримання правил безпечної поведінки в Інтернет-мережі, вибір моделі безпечної поведінки підлітків в Інтернет-мережі, регуляція емоцій під час діяльності в Інтернет-мережі). На основі означених критеріїв та показників охарактеризовано рівні (низький, середній, високий) сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі, які скорельовано зі змістом моделей поведінки підлітків в Інтернет-мережі.
5. Обґрунтовано, що формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі – це цілеспрямована системна діяльність, яка ґрунтується на єдності цілей, завдань та умов і передбачає участь підлітків, їхніх батьків та фахівців мультидисциплінарної команди щодо оволодіння підлітками моделі безпечної поведінки в Інтернет-мережі. Соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі – це сукупність певних обставин та ресурсів, що створюються у процесі соціально-педагогічної діяльності та забезпечують засвоєння підлітками моделі безпечної поведінки в Інтернет-мережі через усвідомлення ризиків Інтернет-мережі, необхідності дотримання правил безпечної поведінки в Інтернет-мережі та формування критичного ставлення до діяльності в Інтернет-мережі. Визначено та охарактеризовано соціально-педагогічні умови формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі: реалізація комплексної програми формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі (визначення форм соціально-педагогічної роботи з підлітками, розробка та проведення тренінгових занять, індивідуальних форм роботи); забезпечення активної участі підлітків у формуванні безпечної поведінки в Інтернет-мережі (визначення потреб підлітків, обговорення з ними питань формування безпечної поведінки в Інтернет-мережі, сприяння систематизації та актуалізації їхніх знань, залучення підлітків до впровадження програми формування безпечної поведінки в Інтернет-мережі); підготовка батьків до формування у дітей безпечної поведінки в Інтернет-мережі шляхом просвітницько-профілактичної роботи (розробка та проведення консультацій, бесід, інформаційних повідомлень, використання хмарних та віртуальних технологій навчання, інтелектуальних карт); організація роботи фахівців мультидисциплінарної команди (визначення складу команди, проведення круглих столів, впровадження програми підготовки фахівців, залучення фахівців до роботи з підлітками та батьками).
Здійснено експериментальну перевірку соціально-педагогічних умов формування у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі у загальноосвітніх навчальних закладах. За результатами експерименту відзначено наявність істотної відмінності між контрольною та експериментальною групами. Результати контрольного зрізу в експериментальній групі свідчать про значну динаміку у критеріях (когнітивному, операційному та емоційно-мотиваційному) та показниках сформованості у підлітків безпечної поведінки в Інтернет-мережі. У контрольній групі кількість підлітків на кожному рівні сформованості залишилася майже незмінною.
Дисертація не вичерпує всіх аспектів проблеми дослідження. Перспективним вважаємо вивчення гендерних питань поведінки та діяльності підлітків в Інтернет-мережі; умови формування безпечної поведінки в Інтернет-мережі дітей інших вікових груп; підготовку соціальних педагогів до профілактичної роботи з формування безпечної поведінки дітей в Інтернет-мережі.