Білоус Світлана Віталіївна Навчання майбутніх філологів англійського усного монологічного персуазивного мовлення : Белоус Светлана Витальевна Обучение будущих филологов английского устной монологической персуазивности вещания Belous Svetlana Vital'yevna Obucheniye budushchikh filologov angliyskogo ustnoy monologicheskoy persuazivnosti veshchaniya



  • Название:
  • Білоус Світлана Віталіївна Навчання майбутніх філологів англійського усного монологічного персуазивного мовлення
  • Альтернативное название:
  • Белоус Светлана Витальевна Обучение будущих филологов английского устной монологической персуазивности вещания Belous Svetlana Vital'yevna Obucheniye budushchikh filologov angliyskogo ustnoy monologicheskoy persuazivnosti veshchaniya
  • Кол-во страниц:
  • 228
  • ВУЗ:
  • у Київському національному універси­теті імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2017
  • Краткое описание:
  • Білоус Світлана Віталіївна, викладач кафедри іноземних мов юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Навчання майбутніх філологів англійського усного монологічного персуазивного мовлення» (13.00.02 - теорія та методика навчання - германські мови). Спец- рада К 26.001.49 у Київському національному універси­теті імені Тараса Шевченка




    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти і науки України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти і науки України
    Кваліфікаційна наукова праця
    на правах рукопису
    БІЛОУС СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА
    УДК 378.147:811.111
    ДИСЕРТАЦІЯ
    НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ АНГЛІЙСЬКОГО УСНОГО
    МОНОЛОГІЧНОГО ПЕРСУАЗИВНОГО МОВЛЕННЯ
    Спеціальність 13.00.02 – теорія та методика навчання (германські мови)
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    ____________________________________
    Науковий керівник Шовковий В’ячеслав Миколайович, доктор педагогічних
    наук, професор
    Київ – 2017



    ЗМІСТ
    ВСТУП................................................................................................................... 14
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ
    ФІЛОЛОГІВ АНГЛІЙСЬКОГО УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО
    ПЕРСУАЗИВНОГО МОВЛЕННЯ................................................................... 22
    1.1. Навчання персуазивного мовлення як предмет лінгвометодичних
    досліджень ............................................................................................................. 22
    1.2. Лінгвістичні та паралінгвістичні особливості англійського усного
    публіцистичного персуазивного мовлення ........................................................ 35
    1.3. Методичні засади навчання майбутніх філологів англійського усного
    монологічного персуазивного мовлення ............................................................ 53
    Висновки до Розділу 1 .......................................................................................... 70
    РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ
    АНГЛІЙСЬКОГО УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО ПЕРСУАЗИВНОГО
    МОВЛЕННЯ......................................................................................................... 72
    2.1. Цілі та зміст навчання майбутніх філологів англійського усного
    монологічного персуазивного мовлення ............................................................ 72
    2.2. Добір матеріалу для навчання майбутніх філологів англійського усного
    монологічного персуазивного мовлення ............................................................ 81
    2.3. Підсистема вправ і завдань для навчання майбутніх філологів
    англійського усного монологічного персуазивного мовлення......................... 99
    2.4. Модель організації процесу навчання майбутніх філологів англійського
    усного монологічного персуазивного мовлення.............................................. 137
    Висновки до Розділу 2 ........................................................................................ 145
    РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ
    МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ
    13
    АНГЛІЙСЬКОГО УСНОГО МОНОЛОГІЧНОГО ПЕРСУАЗИВНОГО
    МОВЛЕННЯ....................................................................................................... 148
    3.1. Планування та підготовка експерименту. Розроблення критеріїв та норм
    оцінювання англійського усного монологічного персуазивного мовлення . 148
    3.2. Аналіз та інтерпретація результатів експерименту .................................. 159
    3.3. Методичні рекомендації щодо навчання майбутніх філологів
    англійського усного монологічного персуазивного мовлення....................... 171
    Висновки до Розділу 3 ........................................................................................ 180
    ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 182
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 187
    ДОДАТКИ........................................................................................................... 217
    14
    ВСТУП
    Сучасне суспільство ставить перед вищими навчальними закладами, які
    готують фахівців з іноземних мов, завдання формувати уміння ефективно
    використовувати іноземну мову в різноманітних ситуаціях спілкування.
    Основною метою навчання іноземної мови є формування комунікативної
    компетентності, яку розуміємо як здатність ставити і вирішувати певні типи
    комунікативних завдань, а саме: визначати цілі комунікації, оцінювати
    комунікативну ситуацію, враховувати наміри і способи комунікації партнера,
    вибирати адекватні стратегії комунікації, оцінювати успішність комунікації,
    бути готовим змінити власну мовленнєву поведінку [65]. Наразі прагматичний
    аспект комунікативної діяльності став наріжним каменем фундаментальних та
    прикладних досліджень не лише лінгвістів, а й методистів, наукові праці яких
    присвячено пошуку шляхів формування внутрішніх ресурсів, що необхідні для
    побудови ефективної комунікативної діяльності особистості, здатної ефективно
    користуватися вербальними, невербальними й паравербальними засобами в
    процесі досягнення комунікативних інтенцій і, як унаслідок, успішно
    функціонувати в суспільстві.
    Підготовка майбутніх філологів, фахівців із англійської мови, передбачає
    формування здатності здійснювати ефективну міжособистісну та міжкультурну
    комунікацію, зокрема, продукувати персуазивне (переконувальне) мовлення,
    домінантною функцією якого є вплив на ментальну сферу реципієнта (його
    переконання, думки, оцінки) задля зміни його поведінки (спонукання до
    вчинення або відмови від певних дій, до зміни поглядів, переконань)
    [40, с. 110]. Втілення процесу мовленнєвого впливу розглядаємо із урахуванням
    персуазивної стратегії, що реалізується в комплексі тактик: аргументативних
    (логічно пояснити суть того, що відбувається, спонукати до роздумів і
    прийняття необхідної думки), емотивних (викликати потрібний настрій,
    вплинути на емоції адресата), оцінних (переконати адресата за допомогою
    15
    надання оцінки тому, що повідомляється, апелювання до цінностей партнера з
    комунікації).
    Персуазивне мовлення було предметом спеціальних досліджень лінгвістів
    та лінгвометодистів. Серед лінгвістів питання категорії персуазивності
    досліджували: С. Абачієв, О. Белякова, С.А. Біб, (S. A. Beebe), С. Борисова,
    С. Брантов, М. Гілберт (M. Gilbert), А. Голоднов, О. Гусєва, Н. Добрякова,
    Л. Єрмакова, Д. Зарефскі (D. Zarefsky), С. Клімінська, О. Козлова,
    Т. Комісарова, О. Красненко, К. Машанова, М. Нетреба, Д. Носкова,
    Н. Ощепкова, О. Петрухіна, І. Пірог, О. Пучкова, І. Смирнова, О. Сухарєва,
    А. Чеберяк, Дж. Фанесток (J. Fahnestock), О. Фрілі (А. Freeley), наукові праці
    яких створили фундаментальну теоретичну базу для лінгвометодичних
    досліджень.
    Проблема навчання персуазивного мовлення була предметом спеціальних
    досліджень: О. Баранової (навчання майбутніх філологів аргументативного
    писемного висловлення французькою мовою) [6], О. С. А.-Х. Басем (реалізація
    комунікативної задачі переконання в міжкультурній комунікації в умовах
    навчання іноземної мови) [7], Ю. Батуриної (навчання майбутніх психологів
    аргументативних стратегій з використанням мережевих комп'ютерних
    технологій) [8], Л. Віннікової (навчання студентів мовного ВНЗ граматичного
    компонента іншомовного діалогічного мовлення аргументативного типу) [33],
    А. Гаврилової (навчання писемного аргументативного англійського мовлення
    у студентів гуманітарних спеціальностей) [37], O. Дідух (О. Didukh) (навчання
    стажерів-учителів спростування думки опонентів під час дискусії) [186],
    О. Квасової (навчання аргументованого висловлення англійською мовою
    студентів-філологів) [73], Н. Махновської (система навчання аргументативних
    умінь у курсі риторики у ВНЗ та середній школі) [96], С. Мусульбес (навчання
    майбутніх філологів на просунутому етапі аргументативного дискурсу у сфері
    писемного спілкування англійською мовою) [103], Г. Проскуріної (навчання
    студентів немовного ВНЗ аргументованих усних іншомовних висловлень
    німецькою мовою) [128], Т. Румянцевої (навчання аргументативного
    16
    спілкування німецькою мовою студентів 3 курсу мовного педагогічного ВНЗ)
    [135], І. Слісаренко (навчання майбутніх філологів англійського усного
    аргументативного спілкування на основі тексту газетно-публіцистичного
    стилю) [144].
    Попри суттєві здобутки в галузі методики навчання персуазивного
    мовлення студентів вищих навчальних закладів як гуманітарного, так і
    природничого профілю, мусимо констатувати, що зазначені вчені-методисти
    дослідили лише один аспект навчання персуазивності, зокрема, формування
    аргументативних умінь і стратегій. Персуазивність в аспекті комплексу
    аргументативних, емотивних та оцінних тактик наразі не ставала темою
    спеціального лінгвометодичного дослідження. Емотивний та оцінний аспекти
    досі залишалися поза увагою дослідників. Натомість вважаємо, що публічне
    монологічне персуазивне мовлення не може досягати повною мірою інтенції
    адресанта, якщо воно позбавлене емотивних та оцінних тактик, які надають
    мовленню більшої виразності й перлокутивної сили.
    Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена:
    - сучасними вимогами до професійної підготовки філологів, потребою в
    підготовці висококваліфікованих фахівців, здатних користуватися
    різноманітними стратегіями мовлення у процесі професійної діяльності;
    - недостатнім рівнем володіння майбутніми філологами персуазивними
    стратегіями мовлення;
    - потребою у створенні й запровадженні до навчального процесу методики
    навчання майбутніх філологів англійського усного монологічного
    персуазивного мовлення.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір
    напряму дослідження пов‘язаний з науково-дослідною темою Інституту
    філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Мови
    та літератури народів світу: взаємодія та самобутність» (державний
    реєстраційний номер 11 БФ 044-01 від 01.01.2011 року). Тему дисертації
    затверджено Вченою радою Інституту філології Київського національного
    17
    університету імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 31.10.2016 року) та
    узгоджено в Міжвідомчій раді з координації досліджень у галузі освіти,
    педагогіки і психології НАПН України (протокол №1 від 31 січня 2017 року).
    Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному
    обґрунтуванні, розробленні та апробації методики навчання майбутніх
    філологів англійського усного монологічного персуазивного мовлення.
    Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:
    1. З‘ясувати лінгвістичні особливості англійського усного публіцистичного
    персуазивного мовлення: конкретизувати поняття «персуазивна
    комунікація» й «персуазивна стратегія», проаналізувати персуазивну
    стратегію в комплексі аргументативних, емотивних та оцінних тактик.
    2. Визначити методичні засади навчання майбутніх філологів англійського
    усного монологічного персуазивного мовлення.
    3. Окреслити цілі та зміст навчання майбутніх філологів англійського усного
    монологічного персуазивного мовлення.
    4. Обґрунтувати критерії добору матеріалу для навчання майбутніх філологів
    англійського усного монологічного персуазивного мовлення в жанрах
    аналітичного коментаря й публічного виступу.
    5. Розробити підсистему вправ і завдань для навчання англійського усного
    персуазивного мовлення та створити лінгводидактичну модель організації
    процесу навчання.
    6. Експериментально перевірити ефективність авторської методики,
    вірогідність наукових припущень, підтвердити чи спростувати гіпотезу
    дослідження; розробити методичні рекомендації до навчання майбутніх
    філологів англійського усного монологічного персуазивного мовлення.
    Об’єктом дослідження є процес навчання майбутніх філологів
    англійського усного монологічного мовлення.
    Предметом дослідження є методика навчання майбутніх філологів
    англійського усного монологічного персуазивного мовлення в жанрах
    аналітичного коментаря та публічного виступу.
    18
    Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що ефективність навчання
    майбутніх філологів англійського усного монологічного персуазивного
    мовлення буде високою за умови використання спеціально дібраного
    фонетичного, лексичного, граматичного, невербального, паравербального та
    текстового матеріалу, застосування методів вправляння та проектів,
    дотримання етапності процесу навчання, забезпечення процесу навчання
    підсистемою спеціально підготовлених вправ та завдань.
    Вирішення зазначених завдань потребувало застосування методів
    дослідження: теоретичні методи – аналіз сучасних вітчизняних і зарубіжних
    дидактичних, методичних і лінгвістичних досліджень з метою: вивчення
    набутого досвіду в навчанні іншомовного персуазивного мовлення; виявлення
    лінгвістичних особливостей англійського усного персуазивного мовлення в
    жанрах аналітичного коментаря й публічного виступу; встановлення
    методичних засад і критеріїв добору навчального матеріалу, розроблення
    підсистеми вправ та завдань для навчання майбутніх філологів англійського
    усного монологічного персуазивного мовлення; педагогічне моделювання для
    встановлення ланок лінгводидактичної моделі навчання майбутніх філологів
    англійського усного монологічного персуазивного мовлення; емпіричні
    методи, зокрема, педагогічне спостереження за навчальним процесом,
    експериментальне навчання з метою перевірки ефективності авторської
    методики; статистичні методи опрацювання даних – U-критерій Манна-Уїтні
    – для якісного й кількісного аналізу результатів експерименту.
    Наукові положення, що виносяться на захист:
    1. Навчання майбутніх філологів англійського усного монологічного
    персуазивного мовлення повинно здійснювати шляхом моделювання
    студентами висловлювань публіцистичного стилю в жанрах аналітичного
    коментаря та публічного виступу, що найповніше інтегрують
    аргументативні, емотивні та оцінні тактики в ключову персуазивну
    стратегію.
    19
    2. Якість навчання англійського усного монологічного персуазивного мовлення
    залежить від використання спеціально дібраного автентичного фонетичного,
    лексичного, граматичного, невербального, паравербального та текстового
    матеріалу, що здатний експлікувати тактики персуазивного мовлення.
    3. Успішність методики навчання майбутніх філологів англійського усного
    монологічного персуазивного мовлення залежить від низки чинників: від
    визначення змісту навчання, застосування на різних етапах методів
    вправляння і проектів, запровадження підсистеми спеціально розроблених
    вправ і завдань та лінгводидактичної моделі організації процесу навчання.
    4. Навчання англійського усного монологічного персуазивного мовлення
    повинне відбуватися на більш пізніх етапах професійної підготовки філологів
    бакалаврату (зокрема на четвертому році навчання), коли студенти вже на
    високому фаховому рівні володіють монологічним мовленням та готові
    опанувати комунікативні стратегії й тактики.
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено
    методику навчання майбутніх філологів англійського усного монологічного
    персуазивного мовлення в комплексі аргументативних, емотивних і оцінних
    тактик в жанрах аналітичного коментаря та публічного виступу: визначено
    методичні й лінгвістичні засади, розроблено етапи навчання, створено
    підсистему вправ і завдань та модель організації процесу навчання; уточнено
    зміст навчання майбутніх філологів усного англійського персуазивного
    мовлення та критерії оцінювання іншомовного усного монологічного
    персуазивного мовлення; подальшого розвитку набули принципи добору
    фонетичного, лексичного, граматичного, невербального та текстового
    матеріалу для навчання іншомовного усного монологічного персуазивного
    мовлення.
    Практичне значення дисертаційного дослідження в тому, що
    розроблено методичні рекомендації щодо використання авторської методики
    навчання майбутніх філологів англійського усного монологічного
    персуазивного мовлення та підготовлено електронний навчальний посібник
    20
    «Speak to Persuade: English for Advanced Learners» для студентів ОКР
    «Бакалавр». Результати дослідження можуть використовуватися в подальшому
    для укладання підручників і навчальних посібників із англійської мови для
    студентів-філологів; а також під час викладання майбутнім філологам курсів і
    спецкурсів із методики навчання іноземних мов.
    Експериментальною базою дослідження став навчальний процес та його
    суб‘єкти в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. На
    різних етапах експерименту взяли участь 82 студенти.
    Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Київського
    національного університету імені Тараса Шевченка (акт упровадження №
    044/349-26 від 13 червня 2017 р.), Кам‘янець-Подільського національного
    університету імені Івана Огієнка (акт впровадження №29 від 29 травня 2017 р.),
    Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира
    Гнатюка (акт впровадження №677-33/03 від 6 червня 2017 р.).
    Апробація результатів дослідження. Основні результати роботи
    оприлюднено на 5 наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція
    «Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог» (Київ, жовтень
    2016 р.), Міжнародна науково-практична конференція: «Іноземна мова як засіб
    мобільності майбутніх фахівців» (Кривий Ріг, березень 2017 р.), Міжнародна
    науково-практична конференція «Україна і світ: діалог мов та культур» (Київ,
    березень 2017 р.), Всеукраїнські наукові читання «Філологія початку ХХІ
    сторіччя: традиції та новаторство» (Київ, квітень 2017 р.), Міжнародна науковопрактична конференція «Інновації у вищій освіті» (Дніпро, червень 2017 р.).
    Список публікацій. Основні положення та результати дисертаційного
    дослідження викладено у восьми одноосібних працях, із них 4 статті – у
    фахових виданнях, затверджених МОН України, 1 стаття – в зарубіжному
    періодичному науковому виданні, 2 матеріали наукових конференцій, 1
    навчально-методичний посібник.
    Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із анотації, вступу,
    трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний
    21
    обсяг дисертації складає 228 сторінок. Основний текст дисертації викладено на
    186 сторінках. Список використаних джерел налічує 233 найменування, у тому
    числі 58 іноземними мовами.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційному дослідженні було проведено діахронний аналіз
    теоретичного та практичного аспектів проблеми навчання іншомовного
    персуазивного мовлення; визначено лінгвістичні особливості англійського
    усного публіцистичного персуазивного мовлення: конкретизовано поняття
    «персуазивна комунікація», «персуазивна стратегія» та проаналізовано
    персуазивну стратегію в комплексі аргументативних, емотивних та оцінних
    тактик; визначено методичні засади, окреслено цілі та зміст навчання майбутніх
    філологів англійського усного монологічного персуазивного мовлення;
    обґрунтовано критерії добору матеріалу для навчання англійського
    персуазивного мовлення в жанрах аналітичного коментаря та публічного
    виступу; розроблено підсистему вправ та завдань, а також створено
    лінгводидактичну модель організації процесу навчання англійського усного
    персуазивного мовлення; експериментально перевірено ефективність авторської
    методики та розроблено методичні рекомендації щодо навчання майбутніх
    філологів англійського усного монологічного персуазивного мовлення.
    У результаті наукового пошуку нам вдалося зробити такі висновки.
    1. Обгрунтовано, що у процесі навчання майбутніх філологів іноземної
    мови персуазивність необхідно розглядати як домінантну комунікативну
    стратегію (стратегію переконання) в комплексі груп аргументативних,
    емотивних та оцінних тактик. Навчання майбутніх філологів персуазивного
    мовлення має здійснюватися на основі політичного та масмедійного дискурсів у
    жанрах аналітичного коментаря-характеристики особистості/організації / події та
    публічного виступу (виступи, які надихають, агітаційні виступи, власне
    переконливі виступи), які належать до публіцистичного стилю мовлення та до
    різних функціональних підтипів мовлення (аргументування, повне/часткове
    спростування, полеміка). Навчання персуазивного мовлення потребує
    опанування студентами відповідних вербальних, невербальних та
    183
    паравербальних засобів комунікації, які в комплексі здатні реалізувати
    персуазивні тактики.
    2. Встановлено, що навчання майбутніх філологів англійського
    публіцистичного персуазивного мовлення має здійснюватися на основі
    компетентнісного, комунікативно-діяльнісного та соціокультурного підходів, які
    реалізуються за допомогою дидактичних (свідомості, активності,
    індивідуалізації, наочності) та методичних (комунікативності, автентичності
    навчального матеріалу, ситуативності, ситуативно-тематичної організації
    навчального матеріалу, співвивчення іноземної мови та іноземної культури,
    риторизації, домінувальної ролі вправ) принципів. Найбільш оптимальними є
    метод вправляння (який реалізується за допомогою рецептивних комунікативних
    вправ на читання та аудіювання, умовно-комунікативних, репродуктивнопродуктивних, комунікативних продуктивних вправ) та метод проектів, який
    реалізується у форматі підготовки студентами творчих пошукових рольових
    міжпредметних багатоосібних середньострокових проектів. Основними засобами
    навчання визначено друковані автентичні тексти, аудіовідеоматеріали та
    комп‘ютерні програми (Power point).
    3. Визначено ключову мету навчання майбутніх філологів англійського
    усного монологічного персуазивного мовлення, яка полягає у формуванні умінь
    вільно користуватися персуазивними (аргументативними, емотивними,
    оцінними) тактиками мовлення, а також вербальними, невербальними та
    паравербальними засобами комунікації, щоб впливати на думки, почуття, оцінку
    співрозмовника, переконувати його. Уточнено зміст навчання персуазивного
    мовлення, який охоплює декларативні знання лінгвальних та екстралінгвальних
    характеристик англійського персуазивного мовлення; володіння лексичними,
    граматичними, фонетичними, лінгвосоціокультурними, стилістичними
    навичками; інтерпретаційними, організаційно-прогностичними,
    лінгвостилістичними, стратегічно-прагматичними, жанрово-композиційними,
    соціокультурними, тактичними та текстово-продуктивними вміннями.
    184
    4. Окреслено критерії та здійснено добір фонетичного, лексичного,
    граматичного, текстового матеріалу та невербальних засобів комунікації. Добір
    фонетичних одиниць було зроблено на основі критеріїв відповідності потребам
    спілкування, нормативності, автентичності та лінгвосоціокультурної
    маркованості; добір лексичних одиниць – комунікативної цінності, урахування
    рідної мови (зіставності), тематичності; добір граматичних одиниць –
    стабільності, стилістичної унормованості; добір текстів – комунікативної
    цінності, інформативності, автентичності текстів, контрастивності іншомовної
    та рідної культури, критерії малої форми та цілісності; добір невербальних
    засобів комунікації – функціональності, статусу партнерів по спілкуванню,
    культурної спрямованості.
    5. Обгрунтовано, що навчання майбутніх філологів усного англійського
    усного монологічного персуазивного мовлення необхідно здійснювати у чотири
    етапи і за допомогою відповідної підсистеми вправ та завдань: на І етапі
    (рецептивно-аналітичному) слід використовувати рецептивні аналітичні
    завдання на читання та рецептивні аналітичні завдання на аудіювання (завдання
    на інтерпретацію змісту та смислу персуазивних публіцистичних текстів,
    завдання на визначення тактик персуазивного мовлення, завдання на визначення
    композиційних та жанрово-стилістичних особливостей аналітичного коментаря /
    публічного виступу, завдання на визначення можливого прагматичного ефекту);
    на ІІ етапі (тактико-умовно-комунікативному – некомунікативні вправи
    (лексичні, граматичні, фонетичні, лінгвосоціокультурні) та умовнокомунікативні репродуктивні вправи (лексичні, граматичні, лінгвосоціокультурні,
    фонетичні вправи, вправи на конструювання різних персуазивних тактик); на ІІІ етапі
    (репродуктивному) варто використовувати умовно-комунікативні рецептивнорепродуктивні завдання на переказ текстів з дотриманням домінантної
    персуазивної стратегії; на останньому IV етапі (стратегічно-комунікативному)
    слід запроваджувати проектні завдання.
    Створено модель організації процесу навчання за авторською методикою,
    згідно з запропонованою моделлю навчання персуазивного мовлення
    185
    відбувається у 2 семестрі (4-й рік навчання) рівня вищої освіти «бакалавр» у
    системі навчальної дисципліни «Практичний курс другої мови (аспект: практика
    мовлення)», охоплює 40 годин: 20 годин аудиторних і 20 годин – самостійної
    роботи. Відповідно, рецептивно-аналітичний етап потребує 4 години, тактикоумовно-комунікативний та репродуктивний етапи потребують по 5 годин кожен,
    стратегічно-комунікативний – 6 годин.
    6. У процесі експерименту було доведено гіпотезу: ефективність навчання
    майбутніх філологів англійського усного монологічного персуазивного
    мовлення буде високою за умови використання спеціально дібраного
    фонетичного, лексичного, граматичного, невербального, паравербального та
    текстового матеріалу, застосування методів вправляння та проектів, дотримання
    етапності процесу навчання, забезпечення процесу навчання підсистемою
    спеціально підготовлених вправ та завдань.
    Експеримент тривав, відповідно до моделі авторської методики, 40 годин і
    складався з трьох етапів – передекспериментального зрізу, експериментального
    навчання та післяекспериментального зрізу. В експерименті взяли участь 82
    студенти (2 експериментальні групи: ЕГ 1 – 24 осіб, ЕГ 2 – 22 осіб та
    контрольна група КГ у складі 36 осіб).
    Визначено основні критерії оцінювання англійського усного монологічного
    персуазивного мовлення: критерій інформативності повідомлення, критерій
    цілісності повідомлення, критерій відповідності мовленнєвих тактик
    домінантній персуазивній стратегії, критерій кількості та розмаїття
    використання мовленнєвих тактик, критерій відповідності вербальних,
    невербальних та паравербальних засобів реалізації мовленнєвих тактик,
    критерій дотримання норм персуазивної комунікації, регламентованої
    англомовною культурою або субкультурою певних груп.
    У ході експерименту встановлено, що в обох експериментальних групах, де
    було запроваджено авторську методику, якість умінь продукувати монологічне
    персуазивне мовлення виявилася вищою, ніж в контрольних, що підтверджує
    ефективність обох варіантів розробленої методики; суттєвих відмінностей щодо
    186
    ефективності між варіантами А (наявність некомунікативних вправ на тактикоумовно-комунікативному етапі в ЕГ2) і Б (відсутність некомунікативних вправ
    на тактико-умовно-комунікативному етапі в ЕГ1) не виявлено; проте вважаємо
    доцільним використовувати у процесі навчання персуазивного монологічного
    мовлення некомунікативні вправи на тактико-умовно-комунікативному етапі.
    Достовірність результатів експерименту була доведена за допомогою
    статистичного методу Манна-Уітні.
    Підсумком дисертаційного дослідження стали розроблені методичні
    рекомендації щодо навчання майбутніх філологів англійського усного
    монологічного персуазивного мовлення.
    Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми.
    Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в розробленні методики
    навчання персуазивного мовлення учнів середніх шкіл та студентів вищих
    навчальних закладів у рецептивних та продуктивних видах мовленнєвої
    діяльності на матеріалі інших стилів та жанрів мовлення.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины