Гричаник Наталія Іванівна Методика навчання майбутніх учителів зарубіжної літератури шкільного аналізу епічних творів : Гричаник Наталья Ивановна Методика обучения будущих учителей зарубежной литературы школьного анализа эпических произведений Hrychanyk Natalia Ivanivna Methods of teaching future teachers of foreign literature school analysis of epic works

Краткое описание

Гричаник Наталія Іванівна, асистент кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Назва дисертації: «Методика навчання майбутніх учителів зарубіжної літератури шкільного аналізу епічних творів». Шифр та назва спеціальності 13.00.02 теорія та методика навчання (зарубіжна література). Шифр спеціалізованої вченої ради Д 26.133.05 Київського університету імені Бориса Грінченка

ГЛУХІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ГРИЧАНИК НАТАЛІЯ ІВАНІВНА
УДК 378.016: [37.016:82-1](043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ШКІЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЕПІЧНИХ ТВОРІВ
13.00.02 - теорія та методика навчання (зарубіжна література)
Подано на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
Н. І. Г ричаник
Науковий керівник - Мірошниченко Леся Федорівна,
доктор педагогічних наук, професор
Глухів - 2020

ЗМІСТ
ВСТУП 22
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ШКІЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЕПІЧНИХ ТВОРІВ 33
1.1. Філософське підґрунтя проблеми дослідження 33
1.2. Психолого-педагогічні основи навчання студентів-філологів шкільного аналізу епічних творів 43
1.3. Літературознавчі аспекти проблеми аналізу епічних творів 52
1.3.1 Загальна характеристика змісту поняття «аналіз літературного твору» 52
1.3.2. Родово-жанрові особливості епічних творів 55
1.3.3. Концепції літературознавців у контексті досліджуваної проблеми 61
Висновки до першого розділу 69
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ШКІЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЕПІЧНИХ ТВОРІВ 72
2.1. Поняття «шкільний аналіз» як об’єкт теоретичного аналізу в методичній науці 72
2.2. Генеза проблеми аналізу епічних творів у методиці викладання зарубіжної літератури 88
2.3. Сучасний стан розробленості досліджуваної проблеми 94
2.3.1. Студіювання змісту програм, підручників та методичного супроводу до них для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти 94
2.3.2. Аналіз змісту навчальних програм, підручників та посібників з методики викладання зарубіжної літератури для закладів вищої освіти 105
2.3.3. Узагальнення практичного досвіду викладачів закладів вищої освіти 118
Висновки до другого розділу 135
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ШКІЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЕПІЧНИХ ТВОРІВ 138
3.1. Теоретичне обґрунтування та побудова експериментальної моделі методичної системи навчання майбутніх учителів зарубіжної літератури шкільного аналізу епічних творів 138
3.2. Практичне впровадження методики навчання студентів-філологів шкільного аналізу епічних творів 154
3.3. Аналіз результатів експерименту 232
Висновки до третього розділу 240
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 242
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 245
ДОДАТКИ 268

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Методологічний ракурс пропонованої проблеми дав можливість глибокого різнобічного вивчення процесу читання, сприймання, усвідомлення й аналізу епічних творів, розкриття впливу вікових особливостей студентів на процес навчання методики шкільного аналізу епічних творів, обґрунтування літературознавчого аналізу як наукової основи шкільного аналізу епічних творів. Дослідження змісту базових понять «аналіз», «літературознавчий аналіз» дав змогу визначити їх сутнісні характеристики, а також уточнити семантичне наповнення дефініції «шкільний аналіз», яку потлумачено як процес дослідження виокремлених складників його змісту і форми, під час якого відбувається формування творчого читача з самостійним критичним мисленням, високим естетичним смаком, інтерпретаційною свідомістю.
2. Дослідження ґенези проблеми аналізу епічних творів уможливило зробити висновок про те, що проблема вивчення епічних творів становила науковий інтерес для методистів минулого та залишається предметом зацікавленості сучасних науковців. Вони обстоюють думку про те, що аналіз епічного твору (як і творів інших родів літератури) доцільно будувати, враховуючи його родову та жанрову специфіку, ідейно-художні особливості, наголошують на важливості вивчення художнього твору в єдності змісту і форми, стверджують, що способи та шляхи їх аналізу різноманітні, з урахуванням актуальних проблем методики викладання зарубіжної літератури й потреб шкільної практики.
3. Вивчення змісту навчально-методичного супроводу в аспекті обраної проблеми дало змогу констатувати, що в аналізованих чинних підручниках та посібниках добір навчального матеріалу здійснюється на засадах науковості, навчально-виховної доцільності та безпосереднього зв’язку з конкретним літературним матеріалом. Запитання і завдання, репрезентовані в навчальних виданнях, мають репродуктивний, евристичний, дослідницький і творчий характер. Простежено тенденцію до невпорядкованості й відсутності чіткої системи розподілу теоретико-літературних понять, що прогнозує, у свою чергу, неефективне використання знань із теорії літератури під час аналізу епічного твору.
4. Розроблені критерії (теоретико-пізнавальний, предметно-діяльнісний, аналітико-синтетичний), показники та виокремлені на їхній основі рівні (відтворювально-копіювальний (початковий), реконструктивно-репродуктивний (середній), реконструктивно-продуктивний (достатній), конструктивно- аналітичний (високий)) дали змогу визначити фактичний рівень методичної підготовки майбутніх учителів зарубіжної літератури проводити шкільний аналіз епічних творів на констатувальному та формувальному етапах педагогічного експерименту. За результатами констатувального експерименту встановлено, що домінантними рівнями сформованості вмінь аналізувати художні твори є початковий та середній за всіма складниками, натомість достатній і високий - кількісно та якісно обмежені. Результати констатувального зрізу засвідчили, що, незважаючи на усвідомлення більшістю опитаних викладачів-методистів, учителів-практиків та студентів-філологів важливості шкільного аналізу, цей процес має ще багато прогалин у практичній реалізації. Така обставина підтвердила необхідність створення методики навчання майбутніх учителів зарубіжної літератури шкільного аналізу художнього твору і довела актуальність цієї проблеми.
5. Результати експериментально-дослідного навчання підтвердили ефективність запропонованої методики навчання майбутніх учителів зарубіжної літератури шкільного аналізу епічних творів. До категорії осіб з високим рівнем сформованості теоретико-пізнавального компонента віднесено 36% студентів, предметно-діяльнісного компонента - 27%, аналітико-синтетичного - 34%; з достатнім рівнем сформованості теоретико-пізнавального компонента - 39%, предметно-діяльнісного - 49%, аналітико-синтетичного - 48%; із середнім рівнем сформованості теоретико-пізнавального компонента - 17%, предметно-
діяльнісного - 15%, аналітико-синтетичного - 16%; із низьким рівнем
сформованості теоретико-пізнавального компонента - 8%, предметно-
діяльнісного - 9%, аналітико-синтетичного - 2%. Формувальний етап експерименту дав змогу з’ясувати, що рівень сформованості вмінь майбутніх учителів зарубіжної літератури проводити шкільний аналіз епічних творів суттєво підвищився, тоді як у студентів контрольних груп майже не змінився.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми навчання студентів-філологів шкільного аналізу епічних творів. Подальшої реалізації потребують питання вдосконалення методичних умінь студентів проводити шкільний аналіз епічних творів під час проходження ними навчально-залікової практики та в процесі написання кваліфікаційних науково-дослідних робіт; практичної реалізації взаємозв’язку шкільного аналізу та інтерпретації епічних творів; адаптування новаторських прийомів і видів навчальної діяльності вчителями-словесниками до роботи з епічним твором на уроках зарубіжної літератури.