Довженко Інна Віталіївна. Формування культури україномовного спілкування у майбутній професійній діяльності фахівців сфери обслуговування

Краткое описание

Довженко Інна Віталіївна. Формування культури україномовного спілкування у майбутній професійній діяльності фахівців сфери обслуговування. : Дис... канд. наук: 13.00.02 2008

Довженко І.В. Формування культури україномовного спілкування у майбутній професійній діяльності фахівців сфери обслуговування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання (українська мова). Херсонський державний університет. Херсон, 2008.
Робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми мовленнєвої підготовки майбутнього фахівця сфери обслуговування.
У дисертації науково обґрунтовано зміст та організацію процесу формування у студентів навчальних закладів сфери обслуговування професійних мовленнєвих умінь; уточнено сутнісні характеристики провідних дефініцій: спілкування, культура спілкування, культура професійного спілкування; розроблено дидактичну модель процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців галузі обслуговування; підтверджено, що пропонований курс вивчення мови, розроблена тематика лекційних та практичних занять ґрунтувалася на роботі з термінологічними словниками, застосуванні педагогічних інновацій: модульної технології навчання, активних та інтерактивних методів і прийомів (ділових і рольових ігор, проблемного навчання). Інтерактивні методи навчання відігравали важливу роль у формуванні комунікативних умінь студентів, навичок культурного україномовного спілкування в майбутніх фахівців сфери обслуговування. Дослідне навчання переконливо довело, що формування та вдосконалення культури спілкування в майбутній професійній діяльності фахівців зазначеної галузі будуть ефективними, якщо здійснюватиметься системний підхід до роботи; відбуватиметься поетапний розвиток умінь і навичок культурного спілкування; добиратимуться оптимальні форми, методи і засоби навчання; враховуватимуться психологічні особливості студентів тощо; апробація результатів експерименту підтвердила ефективність науково-методичної системи формування культури професійного мовлення майбутнього спеціаліста.

У висновках подано результати дослідження, намічено перспективи подальшої роботи.

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми формування культури спілкування майбутніх фахівців сфери обслуговування. Доведено, що оволодіння культурою професійного спілкування це засвоєння знань з української мови і формування комунікативних умінь і навичок студентів. Крім норм сучасної української літературної мови, майбутнім фахівцям сфери обслуговування необхідні знання спеціальної термінології, особливостей побудови синтаксичних конструкцій, тексту тощо. Оскільки українська мова це засіб мовного професійного спілкування, то в процесі навчання головна увага має приділятися розвиткові та вдосконаленню культури спілкування студентів. Необхідно зосереджуватися на цілеспрямованій роботі з оволодіння студентами навичками мовлення та мовленнєвої діяльності.
Експериментальне дослідження засвідчило, що справжнім спеціалістом студент стає тоді, коли він володіє високою кваліфікацією, творчою особистістю, професійним спілкуванням, мовним етикетом. Саме ці ознаки формують рівень культури професійного спілкування студентів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів сфери обслуговування.
Підтверджено, що мовні особливості професійного спілкування студентів середніх спеціальних та вищих закладів освіти сфери обслуговування, насамперед визначаються специфікою термінолексики зазначеної галузі, лексичними групами (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми), відповідними стилями мовлення (науковий, офіційно-діловий, розмовний тощо).
Експеримент довів, що роботу з формування навичок культури професійного спілкування слід проводити на заняттях гуманітарних, соціально-гуманітарних та спеціальних дисциплін поетапно. Вона повинна ґрунтуватися на внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язках і становити чітку систему, в основу якої покладено закономірності, принципи, методи, прийоми, засоби навчання та форми роботи.
Результати дослідного навчання показали, що засвоєння професійної лексики майбутніми фахівцями сфери обслуговування повинно мати цілеспрямований характер і базуватися на поєднанні когнітивного, комунікативно-діяльнісного й особистісно-орієнтованого підходів.
У ході формувального експерименту підтверджено, що пропонований курс вивчення мови, розроблена тематика лекційних та практичних занять ґрунтувалися на застосуванні педагогічних інновацій: модульної технології навчання, активних та інтерактивних методів і прийомів (ділових і рольових ігор, дискусії, проблемного й евристичного методів); роботі з термінологічними словниками тощо. Інтерактивні методи навчання відігравали важливу роль у процесі формування комунікативних умінь студентів, навичок культурного україномовного спілкування. Доведено, що формування та вдосконалення вмінь культури спілкування в майбутній професійній діяльності фахівців зазначеної галузі буде ефективним, якщо здійснюватиметься системний підхід до роботи й поетапний розвиток умінь і навичок культурного спілкування; добиратимуться оптимальні форми, методи і засоби навчання; буде враховано психологічні особливості студентів тощо.
Порівняльний аналіз результатів узагальнених даних на початку та у кінці експериментального навчання довів ефективність запропонованої нами програми. Крім того, отримані дані дали можливість цілеспрямовано впроваджувати курс Культура спілкування за професійним спрямуванням”, завдяки якому відбулося підвищення рівня мовленнєвого розвитку студентів, здатних забезпечити професійне спілкування; приділяти увагу засвоєнню української термінологічної лексики та побудові професійно зумовлених висловлювань.
Середні показники рівня професійного володіння культурою спілкування, результати контрольних зрізів, збільшення коефіцієнта рівня професійного володіння культурою спілкування в ЕГ на 8,2% та довели дієвість пропонованої методичної системи. Студенти показали значно вищий рівень знань, умінь і навичок, порівняно з тим результатом, який був одержаний перед проведенням експериментального навчання за пропонованою програмою.
Експеримент довів, що неефективність традиційної методики, якою в основному користуються викладачі освітніх закладів, пов’язана з відсутністю в достатній кількості посібників, методичних розробок, словників фахового спрямування, виданих українською мовою. Тому створення раціонального поєднання мови і мовлення однаковою мірою мусять бути об’єктом уваги викладачів як гуманітарних дисциплін, так і фахового (спеціального) спрямування. Адже формування професійного спілкування студентів становить безперервний процес, що ґрунтується на вміннях спостерігати, сприймати, аналізувати, відтворювати, конструювати, редагувати, вдосконалювати тексти наукового та офіційно-ділового стилів мовлення. Пропоновану методику роботи над формуванням культури професійного мовлення студентів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів сфери обслуговування можна вважати ефективною, оскільки в ході дослідного навчання забезпечувався активний процес удосконалення мовлення за фахом, засвоювалися такі якості мовлення: аналізувати професійно-термінологічну лексику, перекладати тексти наукового та професійного змісту, створювати власні висловлювання.
Запропоноване в роботі поетапне формування культури професійного спілкування перша спроба вдосконалити програму курсу Ділова українська мова” для студентів середніх і вищих закладів сфери обслуговування, спрямовану на активне формування мовлення студентів упродовж усього періоду навчання, що сприятиме зростанню їхньої професійної майстерності та якості знань.
Проведене наукове дослідження дозволяє констатувати, що висунута гіпотеза підтверджена, поставлені завдання розв’язані. Перспективу дослідження проблеми вбачаємо в подальшій гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу, що забезпечить повноцінне формування мовної особистості; у створенні україномовного середовища в усіх сферах життя та діяльності навчальних закладів нефілологічного профілю.

Дослідження не претендує на всебічний розгляд проблеми формування культури професійного спілкування студентів сфери обслуговування. У роботі є низка відкритих для подальшого дослідження питань, оскільки розглянуті аспекти названої проблеми не вичерпують усіх її сторін. Залишаються актуальними питання розвитку набутих професійних знань, міжпредметних зв’язків на міжмовному матеріалі, подальше удосконалення комунікативної компетенції в умовах професійної діяльності, вивчення організаційних умов щодо підвищення кваліфікації спеціалістів сфери обслуговування.