Завалко Катерина Володимирівна. Методичні засади самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі навчання гри на скрипці

Краткое описание

Завалко Катерина Володимирівна. Методичні засади самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі навчання гри на скрипці : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 266арк. — Бібліогр.: арк. 212-231

Завалко К.В. Методичні засади самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі навчання гри на скрипці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання музики і музичного виховання. НПУ імені М.П. Драгоманова. Київ, 2006.
Дисертацію присвячено проблемі самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі навчання гри на скрипці. В ній визначено сутність, структурні компоненти та розроблено методичні засади педагогічної технології опанування процесом самовдосконалення.
Теоретично доведено, що ефективність опанування процесом самовдосконалення майбутніми вчителями музики значно підвищиться завдяки застосуванню в практику педагогічної технології, методичними засадами якої виступають залучення до самоосвіти, активізація саморозвитку та спонукання до самовиховання.
Експериментально перевірено відповідні методичні засади, які забезпечують ефективне оволодіння процесом самовдосконалення та можуть бути використані в процесі підготовки майбутніх учителів музики.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення методичних засад самовдосконалення майбутнього вчителя музики в процесі навчання гри на скрипці та обґрунтовано нову концепцію їх реалізації в системі вищої педагогічної освіти; запропоновано та експериментально перевірено технологію опанування процесом самовдосконалення, що ґрунтуються на традиційних і нетрадиційних формах організації навчального процесу. Завершення дисертації, підтвердження гіпотези дослідження та вирішення всіх поставлених завдань дозволило зробити наступні висновки:
1. Нагальним завданням реформування навчального процесу у вищій школі є оновлення змісту фахової підготовки майбутніх учителів шляхом зростання в ньому компонентів спрямованих на самовдосконалення особистості. Саме тому, набуває актуальності розробка методичних засад самовдосконалення майбутніх учителів музики, зокрема в процесі навчання гри на скрипці.
2. Науково-теоретичний аналіз сутності категорії "самовдосконалення" через категорії "самореалізація", "самоосвіта", "саморозвиток", "самовиховання", "самопізнання" та "самооцінка" дозволив визначити даний процес як свідому діяльність майбутнього вчителя музики в системі неперервної музично-педагогічної освіти, яка спрямована на підвищення фахового рівня, подальший розвиток професійно значущих якостей, забезпечення ефективності навчально-виховної роботи з музичного мистецтва.
3. Теоретичний аналіз історико-музикознавчої та науково-методичної літератури з відповідної музичної галузі (скрипка) дозволив конкретизувати сутність та особливості самовдосконалення в процесі навчання гри на скрипці. Це дало підстави для визначення самовдосконалення з основ виконавської майстерності скрипаля як удосконалення ним сукупності складних виконавських дій, що містять образно-художні, музично-слухові та рухові елементи, спрямовані на виразне виконання музичного твору.
Розробка технології опанування процесом самовдосконалення майбутніми вчителями музики (скрипалями) повинна ґрунтуватися на комплексному підході до проблем скрипкової методики, необхідності всебічного розвитку скрипаля, важливості самостійної роботи в процесі вивчення музичного твору, а також використанні поряд з індивідуальними колективних форм навчання.
4. З метою визначення змісту та структури самовдосконалення майбутнього вчителя музики була розроблена тривимірна концептуальна модель даного процесу, що забезпечує системну єдність її складових: самоосвіти, саморозвитку та самовиховання. Дана модель має багатокомпонентну структуру, а саме включає обов’язкові напрями в кожному з трьох компонентів (самоосвіта методичний, педагогічний, психологічний, методологічний, загальнокультурний; саморозвиток мотивацію, психофізіологію, педагогічні здібності, музичні здібності, виконавські якості; самовиховання креативність, духовність, рефлексію, комунікативність, емпатію). Також необхідно враховувати, що самовдосконалення є одним із шляхів самореалізації особистості вчителя музики і відбувається на основі самопізнання, самооцінки та завдяки самоконтролю й саморегуляції.
5. Розроблено методичні засади опанування процесом самовдосконалення майбутніми вчителями музики, а саме:
- залучення до самоосвіти як необхідного засобу становлення особистості, що передбачає оволодіння методами самоосвітньої діяльності та сприяє підвищенню рівня освіченості майбутнього вчителя музики;
- активізація саморозвитку як основи активної життєвої та професійної позиції, що передбачає оволодіння методами й засобами саморозвитку та забезпечує розвиток творчого особистісного потенціалу;
- спонукання до самовиховання як вияву високого рівня саморегуляції особистості, що забезпечує вибір та впровадження методичних засобів реалізації програми позитивних особистісних змін.
6. Для визначення рівнів володіння самовдосконаленням було розроблено відповідні критерії та їх показники: мотиваційний (ставлення до майбутньої музично-педагогічної діяльності, характер і сила мотивації, дієвість, сталість); освітній (якість теоретичної підготовки щодо опанування технологією самовдосконалення, включення у науково-дослідницьку та творчу діяльність, характер активності у діяльності); виконавсько-педагогічний (стабільне підвищення виконавської майстерності, доцільність та ефективність використання скрипки як засобу музичного розвитку школярів, здатність до педагогічної імпровізації) та самооцінний.
Завдяки аналізу стану проблеми в практиці підготовки майбутніх учителів музики було з’ясовано, що більшість опитаних намагаються самовдосконалюватися. В той же час у респондентів виникають труднощі в процесі самовдосконалення, виявлене володіння ним часткове, стихійно виражене, використовуються лише окремі форми, методи та засоби. Жоден майбутній вчитель музики не володіє самовдосконаленням на високому рівні, на середньому рівні ним володіють 45%, а на низькому 55%.
7. В дисертації запропоновано теоретичну модель технології опанування самовдосконаленням майбутніми вчителями музики, що складається із: концептуальної основи (ґрунтується на ідеї самовдосконалення в процесі самовиховання, саморозвитку і самоосвіти); змістової частини (мета самовдосконалення, зміст кожного з етапів оволодіння самовдосконалення); процесуальної частини (організація навчально-виховного процесу, методів і форм розвитку особистості студента, самопізнання, самоосвіти, саморозвитку, самовиховання та процесу їх взаємодії в умовах навчання гри на скрипці).
8. У ході формувального експерименту було апробовано технологію опанування самовдосконалення в процесі навчання гри на скрипці. Експеримент складався з чотирьох етапів (інформаційного, організаційно-діяльнісного, рефлексивно-комунікативного та самостійно-творчого), довів доцільність та ефективність впровадження запропонованої технології в практику навчання майбутніх учителів музики.
Дані формувального експерименту дали можливість констатувати позитивну динаміку щодо рівнів володіння самовдосконаленням у студентів експериментальної групи в порівнянні з контрольною, що свідчить про ефективність розроблених та апробованих методичних засад педагогічної технології опанування самовдосконалення в процесі навчання гри на скрипці.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого вивчення та наукового обґрунтування потребують питання опанування процесом самовдосконалення майбутніми вчителями інших спеціальностей; актуальним є дослідження методологічних засад, закономірностей і принципів оволодіння саморозвитком, самоосвітою і самовихованням як складовими самовдосконалення; окремого розгляду заслуговує проблема індивідуальних і типових відмінностей студентів у процесі оволодіння самовдосконаленням.