Носаченко Тетяна Борисівна. Формування в молодших школярів конструктивних умінь у процесі навчання образотворчого мистецтва і художньої праці

Краткое описание

Носаченко Тетяна Борисівна. Формування в молодших школярів конструктивних умінь у процесі навчання образотворчого мистецтва і художньої праці : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2006

Носаченко Т.Б. Формування в молодших школярів конструктивних умінь у процесі навчання образотворчого мистецтва і художньої праці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика трудового навчання. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2006.
Дисертаційне дослідження присвячене проблемі формування в молодших школярів конструктивних умінь засобами образотворчого мистецтва і художньої праці. Колірно-графічна і предметно-пластична образотворча діяльність у дисертації розглядається як важлива внутрішня якість повноцінно сформованої особистості учнів у сензитивний період їхнього розвитку.
Дитяче художнє проектування, спрямоване на формування зазначеного особистісного утворення, розглядається як сукупність емоційних, розумових, психомоторних дій, внаслідок яких створюються словесні образи, графічні схеми, пошукові макети з різних пластичних матеріалів. Доведено, що процес формування в учнів початкової школи конструктивних умінь найбільш ефективний за таких умов: інтегрованого змісту навчального матеріалу з образотворчого мистецтва і художньої праці, створення динамічних предметно-розвиваючих середовищ, використання ігрового методу художнього проектування і суб’єкт-суб’єктної взаємодії вчителя й учнів в процесі навчання.

За результатами дисертаційного дослідження зроблено такі висновки:
1. Аналіз психолого-педагогічної, мистецтвознавчої, філософської літератури та емпіричного досвіду формування в учнів 1-4 класів конструктивних умінь дозволяє зробити висновок про відсутність чіткої наукової теорії і орієнтовної методичної системи формування конструктивних умінь молодших школярів в практиці загальноосвітніх навчальних закладів. До цих пір спостерігається традиційно спрощений підхід до розвитку проектно-художніх здібностей особистості з образотворчого мистецтва і художньої праці, не виокремлюються інтегративні зв’язки цих предметів як засіб формування конструктивних умінь в учнів загальноосвітньої школи, в тому числі і початкової. Проектно-художня діяльність, дизайн-освіта повинні розглядатись як ефективна технологія розвитку конструктивних умінь учнів молодшого шкільного віку.
2. З огляду на специфіку художньої праці і образотворчого мистецтва уточнено сутність поняття конструктивні уміння”, що розглядаються як здатність особистості усвідомлено виконувати інтегральні дії, спрямовані на створення об’єктів зовнішнього світу за законами краси і доцільності мовленнєвотворчими, колірно-графічними і предметно-маніпулятивними засобами у процесі художньо-ігрової проектної діяльності. Образотворчі мистецтва (живопис, скульптура, графіка) і необразотворчі мистецтва (архітектура, декоративно-ужиткове, дизайн) класифіковано як пластичні мистецтва”.
3. Результати нашого дослідження та вивчення педагогічного досвіду засвідчують, що формування конструктивних умінь учнів на уроках образотворчого мистецтва і художньої праці в початковій школі буде ефективним за таких педагогічних умов: зміст образотворчого мистецтва і художньої праці буде інтегрованим і реалізовуватиметься у тісній взаємодії вчителя й учнів на основі діалогічної форми спілкування та суб’єкт-суб’єктного” підходу, використання ігрового методу художнього проектування та динамічних предметно-розвиваючих середовищ типу людина-людина”, людина-природа”, людина-техніка”, людина-знакові системи”, людина-художні образи”.
4. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури та проведеного дослідження було розроблено й обґрунтовано експериментальну модель формування у молодших школярів конструктивних умінь. Вона складається з трьох взаємопов’язаних етапів: емоційно-орієнтуючого (відтворення предметно-пластичних форм образотворчими і мовленнєвотворчими засобами), оцінювально-інтерпретаційного (відтворення художніх образів з дитячої літератури і образотворчого мистецтва у пошукових макетах з художньої праці), конструктивно-художнього (пошук і створення комплексних образів художнього типу, втілення словесних і кольорово-графічних проектів у пластичних макетах з різних матеріалів) і відображає внутрішній механізм формування в учнів інтегральних конструктивних умінь з образотворчого мистецтва і художньої праці. Процес формування конструктивних умінь включає структурні компоненти художнього проектування: вербальне формулювання задуму, колірно-графічне зображення на площині, реалізація задуму у проектних моделях або макетах із різних пластичних матеріалів.
5. У процесі дослідження визначено та обґрунтовано критерії формування конструктивних умінь: потенційну готовність учнів до пошуку конструктивного рішення проектного завдання; вибір способів розв’язання проектного завдання; дизайнерську пропозицію, пов’язану з дитячим художнім проектом. Показники критеріїв конструктивних умінь відображали синтез конструктивних умінь з мовленнєвої, образотворчої і художньо-трудової діяльності.
Відповідно до критеріїв, визначено рівні сформованості конструктивних умінь з образотворчого мистецтва і художньої праці: низький, середній, високий. Низькому рівню відповідають конструктивні уміння з домінантою образотворчого мистецтва, середньому конструктивні уміння з домінантою художньої праці, високому інтегральні уміння з образотворчого мистецтва і художньої праці, які рівноцінно сформовані.
6. Результати педагогічного експерименту підтвердили, що потенційні можливості молодших школярів з проектно-художньої діяльності в галузях пластичних мистецтв будуть ефективно реалізовуватися завдяки застосуванню розробленого нами курсу ”Образотворче мистецтво і художня праця”. Як виявилося, в результаті інтеграції образотворчого мистецтва і художньої праці у школярів зріс на 20 % рівень сформованості конструктивних умінь. За рахунок впровадження авторської програми підвищується творча активність, інтерес, самостійність та ініціатива учнів у створенні художніх проектів і втіленні творчого задуму в моделях, макетах, площинних та просторових композиціях.
Представлене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого розвитку потребує проблема підготовки вчителів до формування конструктивного мислення і умінь молодших школярів, розробка методики навчання із застосуванням комп’ютерного моделювання в проектно-художній творчості.