КРОС-КУЛЬТУРНЕ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УЧНІВ В УМОВАХ МІЖЕТНІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ : КРОСС-КУЛЬТУРНОЕ ОБУЧЕНИЕ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА РУССКОЯЗЫЧНЫХ УЧАЩИХСЯ В УСЛОВИЯХ межэтнической коммуникации

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • КРОС-КУЛЬТУРНЕ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УЧНІВ В УМОВАХ МІЖЕТНІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
  • Альтернативное название:
  • КРОСС-КУЛЬТУРНОЕ ОБУЧЕНИЕ УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА РУССКОЯЗЫЧНЫХ УЧАЩИХСЯ В УСЛОВИЯХ межэтнической коммуникации
  • Кол-во страниц:
  • 499
  • ВУЗ:
  • Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
    Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

    На правах рукопису


    ЗАГОРОДНОВА Вікторія Федорівна

    УДК 81’246.2 : 152.32

    КРОС-КУЛЬТУРНЕ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
    РОСІЙСЬКОМОВНИХ УЧНІВ В УМОВАХ
    МІЖЕТНІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

    13.00.02 – теорія і методика навчання (українська мова)

    Дисертація на здобуття
    наукового ступеня доктора педагогічних наук


    Науковий консультант:
    Мацько Любов Іванівна,
    доктор філологічних наук, професор,
    академік НАПН України



    Київ, 2012












    ЗМІСТ


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………….. 6
    ВСТУП………..………………………………………………………… 7
    РОЗДІЛ 1
    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КРОС-КУЛЬТУРНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УЧНІВ В УМОВАХ МІЖЕТНІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ…………………………………………………………….



    20
    1.1. Полікультурна освіта – важливий чинник становлення полілінгвальної особистості сучасного учня…………………….
    1.1.1. Розвиток ідей полікультурної освіти в контексті світового досвіду……………………………………………………………....
    1.1.2. Філософія гуманізму, крос-культуралізму – методологічна основа полікультурної освіти…………………………………….
    1.2. Навчання і виховання національно свідомої мовної особистості з аксіологічних позицій…………………………………………………
    1.3. Культурологічно зорієнтована мовна освіта представників національних спільнот як засіб соціалізації громадян України…
    1.4. Соціолінгвістичні аспекти досліджуваної проблеми…………….
    1.5. Психологічні й психолінгвістичні передумови формування крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів на уроках української мови………………………………………
    1.5.1. Психологічні основи організації крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів…………………...
    1.5.2. Психолінгвістична характеристика мовленнєвої діяльності російськомовних учнів в умовах міжетнічної комунікації………………………………………………………………..
    1.6. Педагогічні передумови крос-культурного навчання української мови в загальноосвітніх школах з російськомовним контингентом учнів………………………………………………...
    1.6.1. Дидактичні і методичні закономірності, принципи, методи і прийоми крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів …………………………………………….
    1.6.2. Характеристика крос-культурної комунікативної компетентності російськомовного учня: структура, взаємозалежність між компонентами – знаннями, уміннями, навичками, досвідом й оцінним ставленням……………………...
    1.6.3. Проблема інтерференції під час навчання української мови російськомовних учнів………………………………………
    Висновки до першого розділу…………………………………………..

    РОЗДІЛ 2
    ЛІНГВІСТИЧНА БАЗА КРОС-КУЛЬТУРНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УЧНІВ …..................
    2.1. Актуальні напрями мовознавства з огляду на сучасний парадигмальний простір гуманітарного знання……………………..
    2.2. Лінгвокогнітивна природа одиниць дискурсу і лінгвокультури...
    2.2.1. Комунікативні одиниці вираження крос-культурного дискурсу ……………………………………………………………..
    2.2.2. Прецедентні феномени – базове ядро стереотипних знань..
    2.2.3. Концепт як одиниця пам’яті, що містить вербальні невербальні знання, набуті шляхом взаємодії свідомого і підсвідомого………………………………………………………….
    2.2.4. Стереотип – явище лінгвокультурного простору…………
    2.2.5. Лінгвокультурологічний аспект лексикології і фразеології..………………………………………………………..
    2.2.6. Емоційно-оцінна й образно-експресивна концептуалізація дійсності……………………………………………………………….
    Висновки до другого розділу……………………………………………

    РОЗДІЛ 3
    ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ КРОС-КУЛЬТУРНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УЧНІВ В УМОВАХ МІЖЕТНІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ……………………………………………………………...
    3.1.Технологічний підхід до навчання української мови російськомовних учнів у крос-культурному аспекті…………………
    3.2. Технологія розвитку критичного мислення – один із шляхів формування крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів на уроках української мови………………….
    3.3. Метод проектів з використанням компютерних технологій як засіб адаптації російськомовних учнів в українському суспільстві…
    Висновки до третього розділу…………………………………………

    РОЗДІЛ 4
    МОДЕЛЮВАННЯ КРОС-КУЛЬТУРНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УЧНІВ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ОСВІТИ………
    4.1. Система дослідного навчання української мови російськомовних учнів у загальноосвітніх навчальних закладах……………………………………………………………...
    4.2. Структура методики крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів …………..…………………………..
    4.3. Зміст навчального матеріалу з української мови та вимоги до рівня сформованості крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів ………………………….
    4.4. Факультативний курс для старшокласників «Українська мова в діалозі культур» в аспекті крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів ………………………...
    Висновки до четвертого розділу ……………………………………….

    РОЗДІЛ 5
    ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ КРОС-КУЛЬТУРНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УЧНІВ ………………………………………..
    5.1. Завдання і змістова база експериментальної методики крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів ……
    5.2. Методика проведення експериментального дослідження..............
    5.3. Динаміка формування крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів старшої ланки загальноосвітньої школи………………………………………………...
    5.3.1. Рівні виміру навчальних досягнень і критерії їх оцінювання………………………………………………………….
    5.3.2. Аналітико-констатувальний експеримент…………………
    5.3.3. Формувальний експеримент………………………………..
    5.3.4. Експертна оцінка пропонованої методичної системи навчання……………………………………………………………..
    Висновки до п’ятого розділу …………………………………………..

    ВИСНОВКИ……………………………………………………………..
    ДОДАТКИ……………………………………………………………….СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….










    ВСТУП

    Актуальність теми. Становлення відкритого громадянського суспільства в Україні, продовження демократичних реформ, інтеграція держави у світове співтовариство передбачають консолідацію усього суспільства. Взаємодія соціальних груп з різними етнічними, релігійними, ціннісними і політичними орієнтаціями може відбуватися за умови толерантної поведінки в соціумі, дотримання правил міжкультурної комунікативної поведінки, виконання Закону про мови. У зв’язку з цим виникає потреба у формуванні особистості з високою комунікативною компетентністю, здатної спілкуватися в усіх сферах життєдіяльності.
    У Законі України про мови, Державній національній програмі «Освіта» («Україна  століття»), Національній доктрині розвитку освіти в Україні у  столітті, Державному стандарті базової і повної середньої освіти, Концепції мовної освіти національних меншин, Концепції громадянського виховання наголошується на культуропровідності, збереженні і примноженні національних виховних традицій, гуманізації освіти. Пріоритетними напрямами державної політики в освітній галузі визначено розширення українськомовного освітнього простору, утвердження національної ідеї, сприяння національній самоідентифікації, розвитку культури українського народу.
    Для досягнення зазначених цілей держава повинна забезпечувати виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського суспільства, навчання і виховання в дусі національних традицій, поваги до державної мови. На актуальність цієї проблеми вказано і в чинній програмі з української мови, де зазначено, що учні мають досягти визначеного програмою рівня українськомовної комунікативної компетентності, яка дасть змогу їм стати повноцінними учасниками міжкультурного спілкування в поліетнічному середовищі: Формувати таку особистість покликана уся система освіти, основа якої – школа.
    Аналіз наукових джерел вітчизняної та зарубіжної педагогіки засвідчує, що в теорії і практиці базової і повної середньої освіти накопичено значний досвід, зокрема:
     розглянуто проблеми полікультурної освіти (Р. Агадулін, Б. Ажнюк, В. Андрущенко, Г. Балл, Л. Голік, С. Гончаренко, І. Зязюн, М. Красовицький, І. Тараненко та ін.);
     здійснено аналіз проблем крос-культурної взаємодії представників національних спільнот (Ю. Апресян, Т. Баталова, А. Варг, Л. Веденіна, А. Вежбицька, Є. Верещагін, І. Дубов, В. Клоков, А. Колесніков, М. Комлєв, В. Костомаров, Р. Манєкін, Р. Мільруд, І. Мостова, Н. Півонова, Ю. Прохоров, Л. Пушкарьов, З. Сікевич, П. Сисоєв, Ю. Сорокін, Є. Тарасов, С. Тер-Мінасова, Л. Чинакова, Є. Яковлєва та ін.);
     визначено крос-культурність методологічною передумовою розвитку гуманітарних наук у полікультурному світі (Н. Алієва, І. Василенко, Б. Гутман, О. Залевська, Д. Зільберман, В. Красних, Ж.-Ф. Ліотар, Н. Петякшева, П. Рікер, М. Степанянц та ін.);
     переосмислено мету і зміст навчання української мови (О. Біляєв, А. Богуш, М. Вашуленко, Н. Голуб, О. Горошкіна, Є. Дмитровський, Т. Донченко, С. Караман, К. Климова, Л. Мацько, В. Мельничайко, Г. Онкович, Л. Паламар, М. Пентилюк, К. Плиско, М. Плющ, Т. Симоненко, М. Стельмахович, І. Хом’як, О. Хорошковська та ін.).
     досліджено проблеми навчання міжкультурного спілкування (Н. Бориско, Н. Гальскова, Л. Голованчук, А. Гордєєва, О. Коломінова, О. Красковська, Ю. Пассов, В. Сафонова, Н. Скляренко, О. Тарнопольський, С. Тер-Мінасова, В. Фурманова, D. Buttjes, M. Byram, Ju. Istjagin, C. Kramch, J. Roche та ін.);
     здійснено лінгводидактичні дослідження у системі координат антропоцентричної парадигми, пріоритетними напрямами якої залишаються лінгвокультурологічний і когнітивний аспекти аналізу мовної особистості (Д. Багаєва, Ф. Бацевич, А. Богуш, Т. Винокур, Д. Гудков, Л. Даниленко, І. Захаренко, О. Земська, Ю. Караулов, В. Костомаров, В. Красних, Л. Крисін, Л. Мацько, М. Пентилюк, М. Плющ, В. Постовалова, Т. Радзієвська, О. Селіванова, К. Серажим, Л. Скуратівський, Г. Слишкін, Ю. Сорокін, А. Супрун, К. Хажеж та ін.); досліджено процес формування мовної особистості, яка оволодіває культурою іншомовного спілкування (Н. Гальскова, Л. Клобукова, Л. Саяхова, І. Халєєва та ін.);
     розглянуто концептуальні засади компетентнісного підходу в сучасній мовній освіті, зокрема, формування комунікативної компетентності (А. Богуш, М. Вашуленко, Д. Ізаренков, С. Караман, К. Климова, Т. Ладиженська, Л. Мацько, М. Пентилюк, Л. Скуратівський, Г. Шелехова та ін.), мовленнєвої (І. Варнавська, Н. Веніг), мовної (І. Дроздова, Ю. Тельпуховська), мовнокомунікативної (Т. Симоненко), соціокультурної (І. Воробйова), культурно-країнознавчої (Л. Голованчук), дискурсивної (Н. Головіна, М. Кенел і М. Свейн, О. Кучеренко, К. Сєдов, М. Халлідей), крос-культурної компетентності (О. Богданова, Н. Півонова, М. Bergelson, J. Berry, М. Byram, G. Zarat).
    Разом з тим у вітчизняній педагогіці мало наукових досліджень, в яких повністю обґрунтоване крос-культурне навчання української мови російськомовних учнів у сучасних соціокультурних умовах. Сучасний стан вивчення порушеної проблеми засвідчує суперечності між потребами сучасного українського суспільства в духовно багатих особистостях, які володіють уміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися виражальними засобами української мови, розуміють багатоманітність світу, зацікавлені й толерантні не тільки до своєї, а й до інших мов і культур та реальним станом підготовленості учнів-випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Усе зазначене вище визначає актуальність дисертаційного дослідження.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана зі стратегічними завданнями, визначеними Державною національною програмою «Освіта» («Україна ХХІ століття»), державними освітніми документами (Концепція загальної середньої освіти, Концепція мовної освіти, Державний стандарт базової і повної середньої освіти), що передбачають у межах змістових ліній шкільної програми «Українська мова» вивчення питань теорії й практики формування міжкультурної та комунікативної компетентності російськомовних учнів. Робота виконана в руслі наукових досліджень кафедри стилістики української мови – «Теоретико-методологічні засади мовної категоризації і концептуалізації констант української мови» (номер держреєстрації – 0104U003011) і «Стилістична диференціація української мови». Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол №3 від 27.11.2008 р.) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (реєстраційний № 1611, протокол №10 від 23.12.2008 р.).
    Мета роботи – розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити методику крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
    Для досягнення мети поставлено такі завдання:
    1. Проаналізувати сучасний стан навчання української мови російськомовних учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.
    2. Окреслити психологічні передумови та філософські, соціолінгвістичні, педагогічні засади українськомовного навчання російськомовних учнів; сформувати лінгвістичне підґрунтя навчання української мови російськомовних учнів на основі праць із загального й українського мовознавства.
    3. Уточнити зміст понять, що стосуються крос-культурного навчання української мови, з огляду на їх відповідність сучасним психолого-педагогічним вимогам щодо мовної освіти представників національних спільнот.
    4. З’ясувати роль і місце крос-культурної комунікативної компетентності у системі предметних компетентностей учня загальноосвітнього навчального закладу.
    5. Розглянути принципи й педагогічні технології, зокрема, технологію розвитку критичного мислення, технологію проектів, які сприяють розвитку крос-культурної комунікативної компетентності учнів-старшокласників.
    6. Обґрунтувати доцільність вибору форм, методів, прийомів і засобів крос-культурного навчання старшокласників української мови.
    7. Розробити й охарактеризувати рівні крос-культурної комунікативної компетентності та критерії їх оцінювання.
    8. Створити методичну модель крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів в умовах міжетнічної комунікації та необхідні для цього дидактичні засоби.
    9. Підготувати для учителів української мови та літератури ресурсне забезпечення щодо самостійного застосування методики крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів; апробувати розроблену методику у загальноосвітніх навчальних закладах з російськомовним контингентом учнів різних регіонів України; експериментально перевірити ефективність пропонованої методики за допомогою методів математичної статистики й обробки даних.
    Об’єкт дослідження – процес крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.
    Предмет дослідження – методика крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів.
    Гіпотеза: ефективність навчання української мови російськомовних учнів залежить від змісту предмета й організації навчально-виховного процесу, проте можливості полімовної сучасної освіти представників національних спільнот не використовуються повною мірою. Навчання української мови російськомовних учнів буде ефективним за умови:
    1) уточнення змісту навчання української мови російськомовних учнів з урахуванням сучасних освітніх, суспільних і професійних запитів;
    2) упровадження спеціально розробленої методики, що передбачає реалізацію окреслених у дослідженні засадничих основ (забезпечення пріоритету індивідуальності, самоцінності, самобутності російськомовного учня; урахування інтелектуальних запитів і здібностей учнів; застосування інноваційних технологій навчання української мови російськомовних учнів у крос-культурному аспекті, інтерактивних форм і методів навчання у поєднанні з традиційними; створення умов для дослідницької роботи старшокласників і виконання індивідуальних, парних, групових проектів з української мови та формування стійкої внутрішньої потреби постійного вдосконалення мовно-мовленнєвих знань й умінь;
    3) спрямування стратегій і тактик крос-культурного навчання української мови на формування крос-культурної комунікативної компетентності як індикатора, що дозволяє визначити готовність випускника загальноосвітньої школи до життя, його подальшого розвитку й активної участі в житті українського суспільства.
    Методологічна основа дослідження – положення філософії про органічну єдність і взаємовплив людського буття, мислення і мови (В. Гумбольдт, О. Потебня, М. Драгоманов); положення про взаємозв'язок національного й загальнолюдського; культурологічна і діалогова концепції (М. Бахтін, В. Біблер); положення про особистість як мовну категорію, про пріоритетну роль мови в інтелектуальному і духовному розвитку особистості; положення про формування національно свідомої, українськомовної особистості, її духовності в умовах демократизації суспільного життя.
    Під час обґрунтування методологічної основи дослідження враховано також положення щодо поняття «система» як утворення, зумовленого логічно правильним розташуванням частин зв’язного цілого, які знаходяться у відношеннях і взаємозв'язках один з одним і створюють визначену цілісність і єдність. Цілісність дає змогу вивчати об'єкт в єдності компонентів і зв'язків, а також скоординованості усіх елементів; структурованість передбачає ієрархічність будови об'єкта, послідовне розчленування цілого на частини, розглянуті в єдності; організованість характеризується як структурна впорядкованість об'єкта.
    Теоретичну основу дослідження становлять, по-перше, положення гуманістичної філософії освіти; положення про філософію інновацій; праці вчених-філософів з проблем якісного, оновлення змісту освіти (В. Андрущенко, Ю. Білодід, Л. Біляєва, Б. Бім-Бад, М. Берулава, В.Кремінь, Л. Губерський, Б. Гершунський, А. Деркач, В. Лутай, В. Луговий, В. Огнев’юк, Д. Тетерина, А. Ярошенко, Д. Чижевський та ін.).
    По-друге, праці класиків лінгводидактики, а також сучасних вітчизняних і зарубіжних учених, у яких висвітлюються різні аспекти теорії і практики навчання учнів спорідненої мови (Г. Андрієвська, Н. Арват, Ф. Арват, О. Біляєв, Н. Бондаренко, М. В’ятютнєв, О. Горошкіна, І. Гудзик, Г. Іжакевич, С. Дмитрова, Н. Зорька, А. Коваль, В. Кононенко, Л. Мацько, О. Митрофанова, Л. Паламар, Н. Пашковська, М. Пентилюк, М. Плющ, О. Семеног, А. Супрун, А. Суригін, Н. Тоцька, І. Хом’як, О. Хорошковська, А. Щукін та ін.).
    По-третє, праці вчених із лінгвістики тексту, комунікативної лінгвістики, соціолінгвістики, лінгвокультурології, теорії міжкультурної комунікації (С. Єрмоленко, Ф. Бацевич, Т. Космеда, О. Потапенко, Т. Радзієвська, О. Селіванова, А. Габідулліна, Д. Баранник, Н. Арутюнова, М. Бахтін, Н. Болотнова, В. Виноградов, Г. Гадамер, І. Гальперін, Т. Дридзе, В. Дементьєв, О. Залевська, О. Земська, Ю. Караулов, В. Карасик, Л. Крисін, Ю. Лотман, В. Різун, С. Тер-Мінасова, М. Федосюк, Т. Шмельова та ін.).
    По-четверте, педагогічні, психологічні і психолінгвістичні засади системи навчання української мови учнів загальноосвітніх навчальних закладів визначено крізь призму теорії мовленнєвої діяльності (А. Богуш, С. Максименко, П. М’ясоїд, В. Моляко, І. Маноха, В. Семиченко, О. Власова, Н. Волкова, Б. Ананьєв, О. Бодальов, Л. Виготський, О. Войскунський, І. Гальперін, Б. Додонов, М. Жинкін, І. Зимня, Є. Ільїн, В. Кан-Калик, М. Кашапов, В. Лабунська, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, В. Ляудіс, Л. Мітіна, С. Рубінштейн, Є. Рогов, Б. Теплов, Г. Оллпорт, Ж. Піаже, Ю. Сорокін, В. Штофф, В. Шадриков, Дж. Гілфорд, С. Мадді, А. Маслоу, Є. Мелібруда, Л. Х’єлл, В. Штерн).
    По-п’яте, під час розроблення методики крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів враховано численні дослідження дидактів і лінгводидактів з проблем удосконалення змісту мовної освіти й оптимізації навчального процесу (Г. Ващенко, В. Сухомлинський, І. Зязюн, В. Бондар, З. Бакум, О. Бережнова, Н. Волкова, Н. Гавриш, Н. Голуб, С. Гончаренко, О. Горошкіна, Н. Гузій, І. Дичківська, Т. Донченко, М. Євтух, С. Караман, В. Краєвський, Л. Мацько, В. Мельничайко, М. Пентилюк, Є. Полат, О. Пометун, П. Підкасистий, І. Підласий, Р. Піонова, М. Плющ, Г. Селевко, О. Семеног, Т. Симоненко, С. Сисоєва, С. Скидан, В. Химинець, А. Хуторський, П. Юцявичене та ін.).
    Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:
    – теоретичні: аналіз і синтез літератури з філософії освіти, соціолінгвістики, лінгвокультурології, загального й українського мовознавства, психолінгвістики, психології, педагогіки, дидактики і лінгвометодики для визначення наукових засад дослідження; аналіз державних документів у галузі мовної освіти; контент-аналіз обсягу і змісту підручників і навчальних посібників з української мови для російськомовних учнів; аналіз усного й писемного мовлення російськомовних учнів у різних ситуаціях і жанрах міжкультурного спілкування; аналіз і синтез передового досвіду роботи науковців, учителів української мови в загальноосвітніх навчальних закладах, власного педагогічного досвіду роботи у школі з російськомовним контингентом учнів; класифікація і систематизація теоретичних і експериментальних даних; аналіз і синтез результатів дослідного навчання; абстрагування з метою виокремлення й дослідження загальних ознак моделі крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів;
    – емпіричні: усне й письмове опитування учнів та бесіда з вчителями на різних етапах дослідного навчання; вхідне й контрольне тестування знань і вмінь з української мови, спостереження за навчальним процесом, мовленням учнів; педагогічний експеримент (аналітико-констатувальний, формувальний і контрольний етапи). З метою отримання якісних і кількісних характеристик дослідного навчання української мови російськомовних учнів в умовах міжетнічної комунікації реалізовано метод математичної статистики й обробки результатів експерименту; метод оцінювання результатів навчання.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано й розроблено методику крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. На основі аналізу праць із педагогіки, психології, лінгводидактики побудовано її структурно-функціональну модель; схарактеризовано структурні компоненти запропонованої методики: визначено мету, завдання крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів; уточнено зміст навчального курсу української мови у старших класах шкіл з російськомовним контингентом учнів; розроблено й установлено доцільність змісту факультативного курсу української мови у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів; схарактеризовано принципи, форми, методи, прийоми і засоби крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів; теоретично обґрунтовано критерії оцінювання і рівні сформованості крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів, які навчаються у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. У роботі знайшли подальший розвиток ідеї інноваційних педагогічних технологій, зокрема, технології розвитку критичного мислення, технології проектів (метод проектів), які сприяють розвитку крос-культурної комунікативної компетентності учнів-старшокласників. Досліджено і конкретизовано зміст понять: «крос-культурне навчання», «крос-культурна комунікативна компетентність». Доведено позитивний ефект впливу крос-культурних комунікативних знань, умінь і навичок на результати навчальної діяльності російськомовних учнів.
    Теоретичне значення дисертаційної роботи:
     окреслено філософські, соціолінгвістичні, психолого-педагогічні, лінгвістичні, дидактичні та методичні засади крос-культурного навчання української мови у старших класах загальноосвітніх навчальних закладів;
     обґрунтовано зміст понять «крос-культурне навчання», «крос-культурна комунікативна компетентність»;
     визначено рівні і показники крос-культурної комунікативної компетентності та критерії їх оцінювання.
    Розроблена методика розвиває уявлення про способи підвищення якості мовної освіти представників національних спільнот. Запропоновані теоретичні положення розширюють та урізноманітнюють наявні підходи до посилення мотиваційного й ціннісного компонентів освіти, формування толерантної національно свідомої особистості.
    Практичне значення дослідження полягає у тому, що матеріали дисертації можуть використовуватися під час дослідження різних аспектів проблеми формування мовної особистості учнів, а розроблені й апробовані навчально-методичні матеріали, зокрема, навчальна програма факультативного курсу з української мови для старшокласників, навчальний посібник, методичні рекомендації для вчителів української мови цілком прийнятні для застосування у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Дослідження розкриває нові можливості вдосконалення й корегування шкільних програм, підручників, посібників з української мови.
    Експериментальна база. Дослідження проводилося протягом 2005-2011 рр. на базі загальноосвітніх навчальних закладів України, у класах, з російськомовним контингентом учнів. У констатувальному і формувальному експериментах взяли участь учні 10-11 класів ЗОНЗ 8 областей, зокрема: Запорізької обл. (м. Бердянськ – ЗОШ №№ 1, 2, 3, 5, 15, 16 (акт № 1831 від 22.12.08 р.); пмт. Куйбишево – ЗОШ «Інтелект» (акт № 08-11/08 від 22.11.2009 р.), ЗОШ № 1 (акт № 05-10/66 від 22.11.2009 р.); с. Гусарка Куйбишевського району – ЗОШ І-ІІІ ст. (акт № 06-10/82 від 21.11.2009 р.), м. Запоріжжя – ЗОШ І-ІІІ ст. № 69 (акт № 184 від 20.10.2010 р.), ЗОШ І-ІІІ ст. № 99 (акт №044/03 від 20.09.2010 р.); Донецької обл. (с. Очеретинне Ясинуватського р-ну – ЗОШ І-ІІІ ст. (акт № 26 від 18.02.2009 р.)); Луганської обл. (Зимогір’ївська гімназія (акт № 04-12/1003 від 20.04.2009 р.)); Дніпропетровської обл. (м. Орджонікідзе – ЗОШ № 9 (акт № 182 від 17.04.2009 р.), ЗОШ № 31 (акт № 138 від 14.06 2010 р.), ЗОШ № 89 (акт № 792-07/17 від 25.05. 2010 р.); Харківська обл. (м. Харків – гімназія № 82 (акт № 178 від 13.04.2009р.); Херсонська обл. (с. Подове Новотроїцького р-ну – ЗОШ І-ІІІ ст. (акт № 34 від 24.04.2009 р.)); Житомирська обл. (м. Житомир – гуманітарна гімназія № 23 ім. М.Й.Очерета (акт № 187 від 12.10.2010 р.); ліцей № 25 ім. М.О. Щорса (акт № 119 від 12.10 20010 р.)); Крим (м. Саки – НВК «Школа-ліцей» (акт № 89/04-08 від 06.03.2009 р.), с. Плодове Бахчисарайського району – ЗОШ І-ІІІ ст. ( акт №147 від 28.05. 2010р.).
    Організація та етапи дослідження. Дослідження здійснювалося поетапно впродовж 2006-2011 років.
    Перший етап (2005-2006 рр.) передбачав аналіз проблеми мовної освіти російськомовних учнів, визначення змісту ключових понять дослідження (мета, завдання, об’єкт, предмет, гіпотеза), формування теоретико-методологічних засад крос-культурного навчання української мови і створення програми констатувального експерименту.
    На другому етапі дослідження (2006-2007 рр.) проведено констатувальний експеримент, проаналізовано його результати, розроблено методику крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів, створено навчально-методичний комплекс (укладено програму факультативу «Українська мова в діалозі культур», розроблено систему вправ і завдань, тести) і програму формувального експерименту.
    Завданням третього етапу (2007-2010 рр.) було проведення експериментальної перевірки розробленої методики крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів. На цьому етапі уточнено гіпотезу дослідження, програму факультативного курсу «Українська мова в діалозі культур» і посібник «Українська мова в діалозі культур», рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України до видання з грифом «Схвалено для використання в ЗОНЗ» (протокол №7 від 12.1-.2009, протокол №5 від 16.10.2009), проаналізовано й осмислено результати дослідного навчання, сформульовано висновки. Узагальнені результати дослідження висвітлено в монографії «Крос-культурне навчання української мови учнів-білінгвів». Усі етапи дослідження знайшли відображення у публікаціях, виступах на науково-практичних конференціях, семінарах учителів і вчених, у матеріалах лекцій для студентів, учителів.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження було представлено у доповідях і виступах під час проведення таких наукових конференцій, симпозіумів, семінарів: «Мова і культура» ім. проф. Сергія Бураго (м. Київ, 25-29 червня 2007 р.); «Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики» (м. Київ, 24 жовтня 2007 р.); «Мова і культура – основа суспільного зв’язку» (Санкт-Петербург, Росія, 23-25 квітня, 2008 р.); «Національна ідентичність вищої освіти в Росії: виклики та перспективи модернізації» (м. Невинномиськ, Росія, 2008 р.); «Проблеми виховання особистості в медіапросторі» (м. Бердянськ, 21-26 вересня 2009 р.); «Лінгвістика та лінгводидактика: надбання, актуальні проблеми, перспективи розвитку» (м. Бердянськ, 8-9 жовтня 2009р.); «Стандарти мовної освіти в аспекті інтеркультурної комунікації» (Запоріжжя, 29 жовтня 2009р.); «Українська лінгводидактика׃ минуле і сучасність» (до 100-річчя від дня народження М. Шкільника), (Львівський національний університет імені Івана Франка 13-14 травня 2010 р.); «Творчі підходи та методи у викладанні іноземних мов» (27-28 травня 2010 р. Бердянськ, Інститут філології та соціальних комунікацій БДПУ, Корпус Миру США в Україні); «Типологія символів у соціальному, міжетнічному, психологічному та крос-культурному вимірах» (м. Бердянськ, 23-24 вересня 2010 р.); «Сучасний лінгвістичний і лінгводидактичний дискурсний простір» (6-7 жовтня 2010 р. ДЗ «Луганський національний університет імені «Тараса Шевченка»); «Особистість в єдиному освітньому просторі» (4-6 травня 2011 р.); «Мова – література – культура в контексті національних зв’язків» (24-25 травня 2011 р.); «Лінгвокультурні концепти в мовній свідомості і дискурсі» (м. Одеса, 16-17 вересня 2011р.); «Мова і соціум: етнокультурний аспект» (м. Бердянськ, 27-28 вересня 2011р.); «Українська мова в просторі і часі» (м. Київ, 24-25 березня 2009 р.); «Україна і Німеччина: етнокультурні, лінгводидактичні та мистецько-духовні обміни, взаємозв’язки та взаємовпливи» (м. Кривий Ріг, 15 травня 2009 р.); «Запровадження компетентнісного підходу в навчанні гуманітарних предметів» (м. Бердянськ, 26 травня 2009 р.); «Розвиток критичного мислення на уроках гуманітарних предметів» (м. Бердянськ, 10-11 вересня 2008 р.); «Формування соціокультурної компетенції сучасної молоді» (м. Запоріжжя, 15-16 жовтня 2009р.); «Мова та лінгвокультурна комунікація» (м. Бердянськ, 16 жовтня 2009 р.); «Пріоритети сучасної іноземної філології: теорія та практика» (м. Бердянськ, 15-17 вересня 2010 р.); «Лексика та граматика української мови: історичний аспект, сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Бердянськ, 7-8 жовтня 2010 р.); «Актуальні проблеми шкільної та вишівської лінгводидактики: реалії та перспективи. Доробок наукової школи М.І. Пентилюк» (м. Херсон, 7-8 квітня 2011 р.); «Лінгвістика та лінгводидактика: надбання, актуальні проблеми, перспективи розвитку» (м. Бердянськ, 22-23 вересня 2011р.); «Підготовка майбутніх учителів до професійної діяльності в умовах варіативності змісту початкової освіти» (м. Бердянськ, 28-29 вересня 2011р.); «Лінгвістика наукового тексту: теорія і методика» (м. Херсон, 13-14 жовтня 2011 р.); «Риторичний аспект вивчення української мови та літератури в школі» (м. Харків, листопад, 2007 р.); «Компаративістика як складова профільного вивчення предметів мовно-літературного циклу» (м. Запоріжжя, 23 вересня, 2007 р.); «Сучасний урок української мови в парадигмі компетентнісного підходу: здобутки та перспективи» (м. Бердянськ, 11 березня, 2010 р.); «Сучасний урок української мови в парадигмі компетентнісного підходу: здобутки та перспективи» (м. Бердянськ, 23 березня, 2011 р.), «Крос-культурне навчання української мови в поліетнічній школі» (м. Запоріжжя, 13 травня, 2011 р.).
    Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 51 науковій праці, з них 1 монографія (одноосібно), 1 монографія (колективно), 6 навчально-методичних посібників, 43 статті у наукових журналах і збірниках наукових праць, з них 26 у фахових виданнях.
    Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 435 найменувань, з них 20 іноземними мовами, і додатків. Зміст дисертації викладено на 498 сторінках (з них 415 сторінок основного тексту). У роботі вміщено 22 таблиці, 3 схем, 16 рисунків.
    РОЗДІЛ 1
    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КРОС-КУЛЬТУРНОГО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ РОСІЙСЬКОМОВНИХ УЧНІВ
    В УМОВАХ МІЖЕТНІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ


    Концепція дослідження передбачає наявність взаємопов’язаних концептів, які сприяють реалізації провідної ідеї:
    1. Методологічний концепт передбачає вибір і взаємодію фундаментальних наукових ідей і підходів до вивчення проблеми, на які спиралися у процесі дослідження. Основоположними є ідеї гуманізації та людиноцентризму в освіті, що визначають аксіологічний аспект дисертаційної роботи, утверджують самоцінність особистості, усіх суб’єктів навчального процесу, розвиток і саморозвиток їхніх сутнісних сил. Важливими для дослідження є положення філософії мови (В. Гумбольдт, О. Потебня, М. Драгоманов), семіотична концепція культури (Ю. Лотман), положення гуманістичної філософії освіти (Г. Башляр, В. Лутай, М. Мамардашвілі), культурологічної і діалогової концепції (М. Бахтін, В. Біблер, С. Курганов), концепція культурно-історичної детермінації розвитку особистості, єдності мови і мислення (Л. Виготський, А. Лурія), етнопсихологічні та лінгвокультурологічні дослідження щодо прояву у мові ментальних настанов етносу (Н. Арутюнова, А. Вежбицька, Н. Вендіна, І. Стернін, А. Хроленко та ін.), теорія діяльності як виду активності людини (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, І. Зимня), теорія комунікації (Г. Колшанський, Є. Клюєв, В. Конецька), лінгвокультурологічна теорія взаємодії мови та культури у викладанні мов (Є. Верещагін, В. Костомаров, Г. Томахін), теорія міжкультурної комунікації (В. Сафонова, С. Тер-Мінасова, І. Халєєва), етнопсихологічні концепції національних особливостей особистості (М. Стефаненко, Н. Лебедєва, А. Дмитрієв, А. Садохін, В. Кочетков), міжкультурні комунікативні компетенції (Ю. Кім, Д. Катан, С. Люхтенберг, Б. Коуп, Д. Лутцкер, Г. Гудикунст, М. Маріяма), концепція міжкультурно зорієнтованої особистості (П. Адлер, Дж. Уолш, Р. Норто, К. Оберг, М. Йошикава), духовно-ціннісного наповнення освіти (В. Андрєєв, Ш. Амонашвілі, В. Бездухов, Ю. Кулюткін, С. Днєпров), концепція мовної особистості (В. Виноградов, Г. Богін, А. Богуш, С. Єрмоленко, Н. Гальськова, О. Залевська, Ю. Караулов, В. Красних, Л. Мацько, М. Плющ, Т. Симоненко, Ю. Сорокін, І. Халєєва, О. Шахнарович та ін.).
    2. Теоретичний компонент визначає базові концепції, теорії, ідеї, положення, дефініції, що зумовлюють розуміння сутності розвитку мовної освіти, специфічних завдань, принципів, структури, змісту, методів, прийомів крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів.
    3. Технологічний концепт передбачає розробку моделі крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів.
    Під час дослідження дотримувалися методологічних принципів:
    – об’єктивності (урахування чинників, які сприяють формуванню й подальшому розвитку крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів, умов, за яких відбувається крос-культурне навчання означеної ка
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, на якій воно ґрунтується, засвідчили розв’язання поставлених завдань, досягнення мети та дали підстави для висновків.
    1. Актуальність досліджуваної проблеми визначена соціальним замовленням суспільства на підвищення рівня культури українського мовлення учнів-представників національних спільнот у полімовному середовищі. Оскільки оволодіння українською мовою – важлива складова соціокультурної діяльності, мовна освіта учнів-представників національних спільнот передбачає формування знань, умінь і навичок міжкультурного взаєморозуміння і вміння спілкуватися з носіями іншої культури.
    Навчання української мови на основі взаємодії мови і культури (рідної та української) в освітньому процесі є одним з ефективних і результативних способів науково-теоретичного і практико-технологічного рішення проблеми мовленнєвого розвитку російськомовних учнів в умовах міжетнічної комунікації. Формування крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів зумовлене інтенсивним розвитком міжетнічної взаємодії в інформаційній, культурній, економічній і політичній сферах в українському суспільстві. Ефективність цих процесів передбачає адекватне сприймання суб’єктами взаємодії один одного, розуміння ними своєрідності самосвідомості кожного, а отже, потребує досягнення глибшого міжетнічного культурного контакту.
    2. Відповідно до мети і завдань дисертаційного дослідження проаналізовано проблему навчання української мови російськомовних учнів в умовах міжетнічної комунікації; досліджено вплив об’єктивних і суб’єктивних чинників на діяльність суб’єктів навчання української мови. Аналіз результатів сформованості крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів у процесі навчання української мови переконливо засвідчує, що домінантою в освітньому контексті має стати орієнтація на формування мовної особистості, здатної самостверджуватися, саморозвиватися, самореалізовуватися у суспільстві, набувати основ комунікативної компетентності.
    3. З’ясовано теоретико-методологічні засади навчання української мови російськомовних учнів в умовах міжетнічної комунікації, зокрема, окреслено філософські, соціолінгвістичні, лінгвокультурологічні засади навчання української мови російськомовних учнів; проаналізовано лінгвістичне підґрунтя означеного навчання, що закладене у працях із загального й українського мовознавства; встановлено психолого-педагогічні передумови успішної крос-культурної комунікативної діяльності російськомовних учнів.
    Крос-культурність у лінгвістичному й лінгводидактичному аспектах постає як комплексне наукове знання про мову, формування мовної парадигми особистості в умовах полікультурного середовища, про взаємозв’язки, взаємовплив мови й культури. Концепція формування мовної особистості, яка оволодіває культурою іншомовного спілкування, базується на ідеях антропологічної лінгвістики. Проблема навчання спорідненої мови ґрунтується на дослідженні мовних контактів і зв’язків, які мають у мовознавстві давні й міцні традиції, спирається на фундаментальні праці щодо постановки проблем і залучення багатого фактичного матеріалу.
    4. У роботі визначено поняття «крос-культурне навчання мови», «крос-культурна комунікативна компетентність». Крос-культурне навчання мови (cross – з англ. мови пересікати, переходити; cross-cultural – крос-культурний) визначаємо як цілеспрямовану, послідовно організовану взаємодію вчителя й учнів, опосередковану змістом діяльності, в ході якої відбувається передача та засвоєння знань, умінь і навичок другої мови у взаємодії і взаємовпливі з рідною мовою і культурою. Означене навчання передбачає застосування відповідних принципів, методів, прийомів і засобів навчання, а також враховує характер білінгвальних явищ і вплив транспозиції й інтерференції на якість навчання української мови російськомовних учнів.
    Поняття «крос-культурна комунікативна компетентність» постає як синтез складових його частин: крос-культурна (лінгвокультурна, міжкультурна компетентності) та комунікативна компетентності (мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна компетентності). Крос-культурна комунікативна компетентність інтегрована особистісна якість, яка передбачає такі компоненти: 1) мотиваційно-ціннісний (становлення ціннісної і соціальної готовності до міжетнічної комунікації); 2) когнітивний (крос-культурні комунікативні знання); 3) діяльнісно-поведінковий (здатність до міжетнічної взаємодії, уміння і навички міжкультурного взаєморозуміння і спілкування, наявність досвіду міжкультурної діяльності та спілкування); 4) афективний («емоційна культура», міжкультурна чутливість, чуйність, емпатія, позитивне ставлення до інших лінгвокультур); 5) рефлексивний (здатність усвідомлювати свою культурну ідентичність і переглядати свій досвід міжетнічної комунікації, соціокультурні стереотипи, забобони).
    5. Для з’ясування рівня розвитку крос-культурної комунікативної компетентності (низький, середній, достатній, творчий) російськомовних учнів було визначено критерії сформованості знань, умінь і навичок по кожному компоненту крос-культурної комунікативної компетентності, що дозволило визначати рівень готовності старшокласників до міжетнічної комунікації: 1) соціальний критерій – спрямованість на участь у міжетнічній комунікації, ініціація контактів, прийняття нових знань про інші культури, на пізнання й усвідомлення у процесі діалогу культур; 2) освітній критерій – знання системи універсальних і національних культурних цінностей, фонових реалій, ціннісних настанов, психологічної і соціальної ідентичності, характерних для середовища спілкування; знання про сутність крос-культурної комунікативної компетентності; знання про міжкультурну взаємодію, про способи подолання бар’єрів спілкування і попередження міжкультурних конфліктів; знання особливостей, характерних ціннісних тенденцій у різних культурах.; 3) діяльнісний критерій – уміння свідомо та цілеспрямовано брати участь у міжетнічній комунікації у будь-якій формі; уміння будувати поведінку відповідно до норм іншої культури; уміння прогнозувати труднощі в міжетнічній комунікації і долати бар’єри спілкування; уміння йти на компроміси, партнерство, співпрацю; прояв толерантної поведінки; 4) особистісний критерій – позитивне ставлення до цінностей, ціннісних орієнтацій інших етнокультур; стійка емоційна установка на крос-культурну комунікацію; міжкультурна сприйнятливість, чутливість, емоційна чуйність; прояв емпатії; 5) виховний критерій – уміння систематизувати й аналізувати свій особистий досвід у міжкультурному діалозі; здатність критично переглядати та змінювати свою оцінку чужої культури; усвідомлення полікультурності сучасних культурних суспільств; усвідомлення себе як полікультурного суб’єкта; уміння здійснювати рефлексію власної міжкультурної діяльності й оцінку виконання завдань, що стосуються міжетнічної комунікації.
    6. Відповідно до концептуальних засад дослідження створено модель крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів, яка базується на методологічних підходах та є цілісною, відкритою складовою частиною системи профільного навчання старшокласників (10-12 кл.). Означена модель характеризується єдністю концептуального, цільового, змістового, технологічного, діагностичного, організаційного та результативного компонентів. Усвідомлення важливості та значущості формування крос-культурної комунікативної компетентності представників національних спільнот, стратегія підходу до розв’язання цієї проблеми визначили зміст, структуру й методику крос-культурного навчання української мови у школах з поліетнічним контингентом учнів.
    Розроблено методику крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів, а з цією метою визначено роль психологічних факторів під час засвоєння української мови учнями-представниками національних спільнот; виявлено особливості міжетнічного спілкування в учнівських колективах; з’ясовано педагогічні умови успішного оволодіння українською мовою в умовах міжетнічної комунікації; визначено зміст крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів; розглянуто принципи й інноваційні технології, які сприяють формуванню крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів; запропоновано й обґрунтовано доцільність методів, прийомів і засобів крос-культурного навчання української мови старшокласників.
    7. Експериментальні дослідження проводилися у загальноосвітніх навчальних закладах 8 областей України. У констатувальному зрізі (2006-2007 н.р.) брали участь учні 10 класів – 254 особи, учні 11 класів – 272 особи, загалом – 526 учнів.
    8. Констатувальний експеримент дозволив визначити загальний рівень сформованості компонентів крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів, які навчаються у 10-11 класах. Загалом серед 526 охоплених констатувальним експериментом учнів 73 старшокласників показали високий (творчий) рівень сформованості крос-культурної комунікативної компетентності, 53 учні – достатній; 152 учнів – середній, 248 учнів – низький. Факт наявності школярів із середнім і низьким рівнями є підставою для проведення цілеспрямованої роботи щодо формування й розвитку крос-культурної комунікативної компетентності. Результати засвідчили, що крос-культурна грамотність респондентів перебуває на незадовільному рівні. Навчання української мови російськомовних учнів потребує систематичної, послідовної, спеціальної роботи щодо вивчення елементів міжкультурної комунікації, лінгвокультурологічної інформації. Особливої уваги заслуговують такі елементи навчання: 1) мотиви, спрямовані на розвиток крос-культурної компетентності за допомогою занурення в ситуації, що відображають відмінності субкультурних цінностей і виховання поваги до цих відмінностей; 2) когнітивна основа, що передбачає здатність усвідомлювати спільне та специфічне в культурно-мовних картинах світу за допомогою зіставлення, усвідомлення і прийняття культурно-специфічних відмінностей, виражених у нормах, цінностях, поведінкових зразках.
    9. Протягом 2008-2010 н.рр. проводився заключний етап педагогічного експерименту – формувальний, під час якого перевірялася гіпотеза дослідження, вивчення можливостей використання, переваг і недоліків створеної методики крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Загалом у формувальному експерименті брали участь 1515 учнів. Експериментальні класи (ЕК) працювали за дослідною, контрольні класи (КК) – за чинною програмою з української мови. Дослідження здійснювалося 62 учителями-словесниками у класах з наповнюваністю від 25 до 30 учнів. На цьому етапі було сформульовано остаточний варіант концепції дослідження.
    Зовнішнє спостереження за учнями експериментальних класів дозволило стверджувати, що у старшокласників відбулися позитивні якісні зміни в контексті крос-культурного навчання української мови в умовах міжетнічної комунікації, зокрема, сформовано значно вищий рівень крос-культурної комунікативної компетентності. Навчально-пізнавальна діяльність старшокласників під час крос-культурного навчання української мови сприяла формуванню, розвитку і вдосконаленню умінь і навичок міжкультурного взаєморозуміння та спілкування українською мовою з носіями іншої культури.
    Одержані показники рівнів сформованості крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів у цілому підтвердили ефективність пропонованої методичної системи. Контрольний експеримент продемонстрував такі результати: 1) майже за всіма критеріями спостерігаються позитивні якісні зрушення в експериментальних класах; 2) за результатами формувального експерименту було вирахувано індекси фактичної результативності груп старшокласників у балах (К1 і К2): якісний показник констатувального експерименту (К1): ЕК (10 кл.) – 296 осіб (79.6%), ЕК (11 кл.) – 304 осіб (79.4%); якісний показник формувального експерименту (К2): ЕК (10 кл.) – 336 осіб (90.3%), ЕК (11 кл.) – 352 особи (91.9 %); динаміку якісних змін у відсотках (Q); виявлено більш достатній якісний приріст індексів (К2 − К1) експериментальних класів порівняно з контрольними, аналогічно значно вищою виявилася й позитивна динаміка якісних змін (Q сформованості крос-культурної комунікативної компетентності російськомовних учнів відповідно склала 10.7% (було − 6.1%) − в 10 кл. та 12.5% (було − 9.2%) − в 11 кл.); 3) контрольний аналіз письмових робіт старшокласників продемонстрував, що тести виконано на високому рівні.
    Результати контрольного зрізу підтверджують думку про те, що в російськомовних учнів під час навчально-пізнавальної, дослідної, комунікативної діяльності за пропонованою методичною системою підвищилась мотивація до вивчення української мови і самонавчання. З усіх складових крос-культурної комунікативної компетентності активізувалося формування лексичної, фразеологічної, стилістичної, орфографічної та орфоепічної складових. Проте, під час апробації системи завдань для формування лінгвокультурної й міжкультурної складових крос-культурної комунікативної компетентності значна кількість студентів виявила інтерес до міжкультурної комунікативної діяльності. Для окремих учнів граматичні, стилістичні, пунктуаційні помилки залишилися серйозною проблемою. Інноваційні завдання щодо проектної діяльності старшокласників потребували значних витрат позаурочного додаткового часу, консультацій і допомоги вчителів української і рідної (російської) мов.
    Завдання, поставленні у дослідженні, в цілому було реалізовано. Проблема крос-культурного навчання української мови російськомовних учнів в умовах міжетнічного спілкування є перспективною і надалі. Потребують подальшого дослідження такі аспекти: формування крос-культурної комунікативної компетентності майбутніх вчителів української мови у ВНЗ, крос-культурне навчання української мови учнів-представників інших національних спільнот.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу /10-11 кл. / О.М.Авраменко, В.Ф.Чукіна. – К. : Грамота, 2008. – 256с.
    2. Аврорин В.А. Двуязычие и школа : проблемы двуязычия и многоязычия / В.А.Аврорин. М. : Наука, 1972. – 326с.
    3. Агадулін Р.Р. Полікультурна освіта : методолого-теоретичний аспект // Педагогіка і психологія. – 2004. – №3(4). – С.19-24.
    4. Ажнюк Б.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації / Б.М. Ажнюк // Мовознавство. – 2001. – №3. – С. 48-54.
    5. Азимов Э.Г., Щукин А.Н. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) /Э.Г.Азимов, А.Н.Щукин. – М. : Издательство ИКАР, 2009. – 448с.
    6. Алексашенкова И.В. Билингвальная образовательная программа как средство поликультурного образования студентов : автореф. дисс. на соискание учёной степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / И.В. Алексашенкова. – М., 2002. – 22 с.
    7. Алексюк А.М. Загальні методи навчання у школі /А.М. Алексюк/. – К. : Рад. школа, 1981. – 242 с.
    8. Алексюк А. М. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання : навч. посіб. / [А. М. Алексюк, А. А. Аюрзанайн, П. І. Підкасистий та ін.]. – К. : ІСДО, 1999. – 336 с.
    9. Алиева Н.Н. Коммуникативное обучение синтаксису русского языка в национальной школе : кросскультурный подход [Текст] : автореферат дис. …доктора педагогических наук: 13.00.02 / [Место защиты : Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена]. Санкт-Петербург / Н.И.Алиева. – СПб, 2007. – 46с.
    10. Алиева Н.Н. Кросскультурность как методология изучения второго языка в современной лингводидактике / Н.Н.Алиева //Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И.Герцена. – 2007. – Том 7. – №28. – С. 7-13.
    11. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2-х томах: под ред. А.А.Бодалева и др. / Борис Герасимович Ананьев. – [Т. 2]. – М.: Педагогика, 1980. – 288 с.
    12. Ананьев Б.Г. Психология й проблеми человекознания: избранные психологические труды: под ред. А.А. Бодалева [Академия педагогических и социальных наук; Московский психолого-социальннй институт] / Борис Герасимович Ананьев. – М., 1996. – 231с.
    13. Андрущенко В. Культура. Ідеологія. Особистість / В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко. – К. : Знання України, 2002. – 587 с.
    14. Андрущенко В.П. Організоване суспільство. Проблема орга¬нізації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансфо¬рмацій в Україні на рубежі століть: [досвід соціальне-філософського аналізу] / Віктор Петрович Андрущенко. – К.: Атлант ЮЕмСі, 2006. – 503 с.
    15. Андрущенко В.П. Педагогіка духовності: погляд за горизонти сучасного / Віктор Петрович Андрущенко // Педагогіка духовності: поступ у третє тисячоліття: матер. Міжнар. наук. конф. (Київ, 19 квіт¬ня. 2005 р.): укл. Л.Л. Макаренко, О.П. Симоненко. – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. – С. 3-6.
    16. Андрущенко В.П. Педагогічна творчість: методологія, теорія,технології: моногр. / [Андрущенко В.П., Сисоєва С.О., Гузій Н.В та ін.]: за ред. С.О.Сисоєвої, Н. В. Гузій. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. – 183 с.
    17. Андрущенко В.П. Теоретико-методологічні засади модернізації вищої освіти в Україні на рубежі століть / Віктор Петрович Андруще¬нко // Вища освіта. – 2001. – № 2. – С. 5-13.
    18. Андрущенко В.П. Філософія освіти в сучасній Україні: стан та перспективи розвитку / В.П. Андрущенко, В.С. Лутай // Вища освіта України. – 2004. – № 4. – С. 5-11.
    19. Антонова Л.Г. Типология текстов / Любовь Геннадиевна Ан¬тонова // Педагогическое речеведение: словарь-справочник: под ред. Т.А.Ладыженской, А.К. Михальской: сост. А.А. Князьков. – [Изд. 2-е, испр. и доп.]. – М.: Флинта, Наука, 1998. – С. 252.
    20. Аракин В. Д. Сравнительно-сопоставительный метод в преподавании английского языка // Ученые записки Моск.гор.пед.ин-т. им. Потемкина. – М., 1955. – С. 33 – 39.
    21. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений (Оценка, событие, факт) /Н.Д.Артюнова. – М. : Наука, 1988. – 341с.
    22. Бабанский Ю.К. Рациональная организация учебной деятельности /Ю.К. Бабанський/. – М. : Знание, 1981. – 192 с.
    23. Бабинець С.І. Моніторингові дослідження – організація якісної освіти : науково-методичні рекомендації / С.І.Бабинець, Л.М.Ващенко, Л.Ф.Клименко / за наук. ред. Л.М.Ващенко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Тираж», 2005. – 80с.
    24. Базалук О.О., Юхименко Н.Ф. Філософія освіти : Навчально-методичний посібник /О.О.Базалук, Н.Ф.Юхименко. – Київ : Кондор, 2010. – 164 с.
    25. Байрамов А.С. Динамика развития самостоятельности и критичности мышления у детей младшего возраста. Докт. дисс. – Баку, 1968. – 560 с.
    26. Балл Г.О. Гуманізація загальної та професійної освіти : суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири /Г.О.Бал. – Неперервна професійна освіта : проблеми, пошуки, перспективи : монографія / за заг. ред. І.А.Зязюна. – К. : Вид-во «Віпол», 2000. – 639с.
    27. Балл Г.О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності /Г.О.Балл// Педагогіка и психологія. – 1994. - №2. – С. 3-12.
    28. Балл Г. На гранях логики культуры / [кн. избр. очерков] Г. Балл. – М. : Рус. феноменологическое общество, 1997. – С. 126.
    29. Балева М.В. Полимодальное Я : этнический и кросскультурный аспекты : На материале удмуртских и русских студентов : автореферат дис. ... кандидата психологических наук : 19.00.01 / Перм. гос. пед. ун-т. – Пермь, 2004 – 22 с.
    30. Баранов М. Выбор упражнений для формирования умений и навыков // Рус. язык в школе. – 1993. – № 3. – С. 36-43.
    31. Барсук Р. Ю. Языковые контакты как методическая проблема при обучении второму неродному языку // Психология и методика обучения иностранному языку в вузе. – Ч. 1. – М. : Моск.гос.пед.ин-т.иностр.яз. им. М.Тореза, 1976. – С. 30-39.
    32. Баханов К.О. Сучасна шкільна історична освіта : інноваційні аспекти : [монографія] / Костянтин Баханов. – Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2005. – 384с.
    33. Бахтин М.М. Автор и герой. К философским основам гуманитарных наук / М.М. Бахтин; [сост. и вступ. ст. С.Г. Бочарова, С.С. Аверинцева]. – СПб. : Азбука, 2000. – 336 с. – (Серия ACADEMIA).
    34. Бахтин М. Эстетика словесного творчества / М. Бахтин. – М. : Исскуство,1986. – 445 с. – (Массовая историко-литературная библиотека).
    35. Бахтін М.М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та ін¬ших гуманітарних науках: досвід філософського аналізу / Михайло Михайлович Бахтін // Антологія світової літературно-критичної думки XX століття: за ред. М. Зубрицької. ~ Львів: Літопис, 1996. – С. 318-322.
    36. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского / М. Бахтин. – [4-е издание ]. – М. : Советская Россия, 1979. – 320 с.
    37. Бахтин М.М. Собрание сочинений: [в 7 томах]: ред. С.Г. Бочаров, Л.А. Гоготишвили / М.М. Бахтин // Институт миро-вой литературьі им. М.Горького РАН. – М.: Русские словари, 1997. – Т. 5. – 330 с.: – (Работы 1940 – начала 1960-х гг.).
    38. Бацевич Ф.С. Вступ до лінгвістичної генології: навч. посіб. / Флорій Сергійович Бацевич. – К.: Академія, 2006. – 248 с. (Альма-матер).
    39. Бацевич Ф.С. Духовна синергетика рідної мови : Лінгвофілософські нариси : [монографія] / Флорій Бацевич. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 192с. (Серія «Монограф»).
    40. Бацевич Ф.С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи / Флорій Сергійович Бацевич. – Львів: ПАЮ, 2005. –264 с.
    41. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : [підручник] / Ф.С.Бацевич. – К.: Видавничий центр «Акедемія», 2004. – 344с. (Альма-матер).
    42. Бацевич Ф.С. Словник термінів міжкультурної комунікації /Ф.С.Бацевич. – К.: Довіра, 2007. – 205с. – (Словники України).
    43. Башарин В.Ф. Педагогическая технология : что это такое / В.Ф.Башарин // Специалист. – 1993. – №9. – С. 25-27.
    44. Беликов В.И. Социолингвистика : учебник для вузов / В.И.Беликов, Л.П.Крысин. – М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2001. – 439с.
    45. Беляева Л.А. Философия образования как философия образовательной инноватики / Людмила Александровна Беляева // Философия образования. – 2006. – № 3. – С. 247-250.
    46. Беляев Б.В. Очерки по психологии обучения иностранным языкам /Б.В.Беляев. – М. : Просещение, 1986. – 227 с.
    47. Бергельсон М.Б. Лингвистические методы исследования в области межкультурной коммуникации /М.Б.Бергельсон/ Тезисы на II Международной конференции РКА «Коммуникация: концептуальные и прикладные аспекты». – РКА. СПб., 2004. Электронный ресурс. Режим доступа: [http://www. russcom.ru/rca biblio/b/- bergelson_aref.pdf! .shtml].
    48. Берулава М.Н. Теория й практика гуманизации образования: [учеб. пос. для студентов вузов] / Михаил Николаевич Берулава. – [2-е изд., перераб. й доп.]. – Чебоксари: Чувашский ун-т, 2001. – 329 с.
    49. Бессарабова И.С. Поликультурность образования как философская и психолого-педагогическая проблема / И.С. Бессарабова // Современные наукоемкие технологии. – 2007. – № 3. – С.63-67.
    50. Бессарабова И.С. Современное состояние и тенденции развития поликультурного образования в США : автореф. дисс. на соискание учёной степени док. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / И.С. Бессарабова. – В., 2008. – 42 с.
    51. Бех І.Д. Виховання особистості : у 2 кн. – Кн. перша. Особистісно-орієнтований підхід : теоретико-технологічні засади /І.Д.Бех. – К. : Либідь, 2003. – 280 с.
    52. Бех І.Д. Виховання особистості : у 2 кн. – Кн. друга. Особистісно-орієнтований підхід : науково-практичні засади /І.Д.Бех. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
    53. Бех І.Д. Виховання особистості : Сходинки до духовності : наук. видання. /І.Д.Бех. – К. : Либідь, 2006. – 270 с.
    54. Библер В.С. Культура. Диалог культур (опыт определения) / В.С.Библер // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – 342 с.
    55. Білоус М. «Заговори, щоб я тебе побачив» [Текст] : Рец. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / за ред. О.Сербенської. – Львів : Вид. «Світ». – 1994. – 152с.
    56. Біляєв О.М. Ефективний засіб інтенсифікації навчання української мови в школі/ В. зб. Педагогіка і психологія. – Вісник АПН України. – 1994. – № 4. – С. 66-72.
    57. Біляєв О.М. Вправи в навчанні мови // Українська мова і література в школі. – 2004. – № 6. – С. 6-11.
    58. Біляєв О.М. Лігводидактика рідної мови : начально-методичний посібник /О.М. Біляєв. – К. : Генеза, 2005. – 180с.
    59. Бим-Бад Б.М. Образование в контексте социализации / Б.М. Бим-Бад, А.В.Петровский // Педагогика. –1996. – № 1. – С. 3-8.
    60. Бим И.Л. Концепция обучения второму иностранному языку (немецкий на базе английского) // И.Л. Бим. Обнинск : Титул, 2001. – 48 с.
    61. Бим И.Л. Подход к проблеме упражнений с позиции иерархии целей и задач // Иностр. яз. в школе. – 1985. – №5. – С.30-35.
    62. Блинов В.М. Эффективность обучения (Методологический анализ определения этой категории в дидактике). – М.: Педагогика, 1976. – 192 с.
    63. Блуменберг Г. Антропологічний підхід до сучасного значення риторики // Після філософії: кінець чи трансформація? / Пер. з англ. – К.: Четверта хвиля, 2000. – 432 с. – С. 374 – 402.
    64. Богдан С.К. Мовний етикет українців : традиції і сучасність / С.К.Богдан. – К. : Рідна мова, 1998. – 475с. – Бібліогр. : с. 467-474.
    65. Богданова О.Е. Развитие кросс-культурной компетентности – инновационный ресурс современного образования // Вестник ТГПУ. – 2004 – Выпуск 5 (42). – Серия : Педагогика. – С. 98-102.
    66. Богданов В.В. Речевое общение : прагматические й семантичес-кие аспекти / Богданов В.В. – Л.: ЛГУ, 1990. – 88 с.
    67. Богородицкая В. Н. Обучение второму иностранному языку в вузе (на материале видо-временных форм английского глагола): Автореф. дис... канд.пед.наук: 13.00.02 / Моск.гос.пед.ин-т.иностр.яз. им. М.Тореза. – М., 1974. – 37 с.
    68. Богуш А.М. Формування мовної особистості на різних вікових етапах : [монографія] / А.М.Богуш, О.С.Трифонова, О.І.Кисельова, Ж.Д.Горіна, М.П.Черкасов. – Одеса : ПНЦ АПН України, 2008. – 272с.
    69. Бодалев А.А. Личность й общение : избранные труды / Алексей Александрович Бодалев. – М.: Педагогика, 1983. – 272 с.
    70. Бодалев А.А. Психология общения : избранные психологич. труды : [учеб.-метод. пос.] / Алексей Александрович Бодалев. – [3-є изд., перераб. й доп.]. – М. : Московский психолого-социальный ин-т. – 2002. – 319 с.
    71. Бойченко В.І. Проблеми полікультурного виховання особистості : теоретичний аспект // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – Київ – Житомир, 2003. – Кн.. – 1. С.138-143.
    72. Болдырев В.Е. Введение в теорию межкультурной коммуникации [Текст] : курс лекций / В.Е.Болдырев. – Москва : Рус. яз. курсы, 2009. – 140, [1] с. : ил. ; 20 см. – Библиогр.: с. 138-141 (74 назв.).
    73. Болотнова Н.С. Филологический анализ текста: учеб. пос. / Нина Сергеевна Болотнова. – [3-є изд., испр. й доп.]. – М.: Флинта: Нау¬ка, 2007. – 520 с. (Библиография: С. 488-520).
    74. Бондар В.І. Дидактика : [підручник для студентів вищих навчальних закладів] /Володимир Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 26с.
    75. Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів /С.Бондар// Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 2. – С.8-9.
    76. Бондар В.І. Сутність і структура понять «компетенція» та «компетентність» у вітчизняній та зарубіжній педагогіці [науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова] : серія 17. Теорія і практика навчання та виховання : зб. Наук. праць / С.П.Бондар. – К. : Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. – Вип. 6. – С. 20-27.
    77. Бондар С.П. Технологія навчання // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України; відповід. ред. В.Г.Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 906.
    78. Бондаревская Е.В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания: учеб. пособие [для студентов вузов] / Е.В. Бондаревская, С.В. Кульневич. – Москва-Ростов-н. Д. : ТЦ «Учитель», 1999. – 558 с.
    79. Бондаренко Н.В. Українська мова : підручник для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. мовою / Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк. – К : Освіта, 2005. – 272 с.
    80. Бондаренко Н.В. Українська мова : підручник для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. мовою / Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк. – К : Освіта, 2006. – 240 с.
    81. Бондаренко Н.В. Українська мова : підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. мовою / Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк. – К : Освіта, 2007. – 256 с.
    82. Бондаренко Н.В. Українська мова : підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. мовою / Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк. – К : Освіта, 2008. – 240 с.
    83. Бондаренко Н., Ярмолюк А. Концепція вивчення української мови в 5-11 класах загальноосвітньої школи з російською мовою навчання // Українська мова і література в школі. – 2002. – № 5. – С.43-51.
    84. Бойченко В.І. Проблеми полікультурного виховання особистості : теоретичний аспект // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – Київ – Житомир, 2003. – Кн. 1. – С.138-143.
    85. Брунова-Калисецкая И.В. Кросс-культурные особенности социальной дистанции в рамках межэтнической адаптации старших школьников / И.В.Брунова-Калисецкая // Практична психологія та соціальна робота. – №12. – 2006. – C. 67-70.
    86. Брунова-Калісецька І.В. Особливості української національної самосвідомості : соціально- і глибинно-психологічні інтерпретації / І.В.Брунова-Калісецька // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави : зб. наук. праць / За заг. ред. М.М.Слюсаревського; упоряд. В.О.Васютинський. – К. : Міленіум, 2007. – Вип. 5-6. – С.97-103.
    87. Брунова-Калисецька І.В. Динаміка етнопсихологічних чинників особистості підлітка як оцінка ефективності інтегрованої навчальної дисципліни /І.В.Брунова-Калісецька // Наукові записки. Ін-т психології ім. ГУ.С.Костюка АПН України, Вип. 31. – К. : Міленіум, 2006. – С.146-156.
    88. Бубер М. Диалог. Два образа веры / М. Бубер. – М. : Республика, 1995. – 464 с. – (Мыслители XX века).
    89. Булаховський Л.А. Вибрані праці в п'яти томах [Текст]. Т. 4. Слов'янська акцентологія / Л.А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1980. – 575 с.
    90. Булаховський Л.А. Вибрані праці [Текст] : в 5-ти т. Т. 5. Слов'янська акцентологія / Л.А. Булаховський. – К. : Наукова думка, 1983. – 615 с.
    91. Бурда Т.М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. Наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Т.М.Бурда. – Київ, 2002. – 22с.
    92. Буринська Н.М. До проблеми оцінки якості підручника // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць // Інститут педагогіки АПН України; Гол. ред. Б.М.Мадзігон. – К. : Комп’ютер у школі та сім’ї, 1999. – С. 8 – 10.
    93. Буслаев Ф.И. Преподавание отечественного языка: Учебн. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности «Русский язык и литература». – М. : Просвещение, 1992. – 512 с.
    94. Валгина Н.С. Теория текста: учебное пособие / Нина Серге¬евна Валгина. – М,: Логос, 2004. – 280 с.
    95. Валицкая А.П. Философские основания современной парадигмы образования / Алиса Петровна Валицкая // Педагогика. – 1997. – № 3. – С.15-19.
    96. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие / У.Вайнрайх // Новое в лингвистике. Вып. VI. Языковые контакты. – М. : Прогресс, 1972. – 268 с.
    97. Вайсгербер Й.Л. Родной язык и формирование духа /Пер. с нем., вст.ст. и коммент. О.А.Рдченко / Й.Л. Вайсгербер. – Изд. 2-е. – М. : Эдиториал УРСС, 2004. – 232с.
    98. Ванштейн С.И. Сравнительно-исторический метод (или сравнительный, кросскультурный, компаративный метод) [Електронный ресурс] : Мир словарей – Коллекция словарей и энциклопедий. – Режим доступа : http://mirslovarei.com/content_fil/SRAVNITELNO-ISTORICHESKIJ-METOD-ILI-SRAVNIT-KROSSKULTURNYJ-KOMPARATIVNYJ-METOD-15887.html
    99. Василенко И.А. Диалог цивилизаций: социокультурные проблемы политического партнёрства / И.А. Василенко. – М. : Эдиториал УРСС, 1999. – 272 с. (Научная и учебная литература).
    100. Вашуленко М. Мовна освіта як засіб соціалізації молодших школярів / Проблеми формування мовної освіти середніх загальноосвітніх закладів : зб. наук. праць за матеріалами наук.-практ. конф., 2006 р. / Міністерство освіти і науки України, Академія педагогічних наук України [та ін.]. – Рівне, 2006. – 344с.
    101. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 кл. /М.С. Вашуленко/ – К. : Рад. школа, 1991. – 110с.
    102. Ващенко Г. Виховний ідеал: [підруч. для педагогів, виховників, молоді і батьків] / Григорій Ващенко // Всеукраїнське педагогі¬чне товариство ім. Григорія Ващенка. – [4-е вид.] – Львів: Камула, 2006. – 278 с.
    103. Вежбицкая А. Понимание культуры через посредство ключевых слов // Пер. с англ. А.Д. Шмелёва / А.Вежбицкая. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – 288с.
    104. Вербицкий А.А. Кросс-культурный контекст обазования и становление новой педагогической парадигмы / А.А.Вербицкий // Высшее образование сегодня. – 2008. – №8. – С. 28-31.
    105. Верещагин Е. М., Костомаров В.Г. Язык и культура : Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного: Метод. руководство / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров. – Изд. 4-е переработанное. и доп. – М.: Рус. язык, – 1990. – 270с.
    106. Верещагин Е.М. Психологическая и методическая характеристика двуязычия (билингвизма) / Е.М.Верещагин. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1969. – 160 с.
    107. Верещагин Е.М. Язык и культура : лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров. – 4-е изд., переоб. и доп. – М. : Русский язык, 1990. – С. 63-69.
    108. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. – М. : Айрис-пресс, 2007. – 576 с. (Библиотека истории и культуры).
    109. Выготский Л.С. Мышление и речь. Собр. соч в 6-ти томах, Т. 2. / Л.С.Выготский. – М. : Педагогика, 1982. – 368 с.
    110. Выготский Л.С. Собрание сочинений. – Т. 4: Детская психология – М.: Педагогика, – 1984. – 431 с.
    111. Выготский Л.С. К вопросу о многоязычии в детском возрасте. Собр. соч./Л.С. Выготский – М. : Педагогика, 1983. – Т. 3. – 380с.
    112. Винокур Т.Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц / Т.Г.Винокур. – М.: Наука, 1980. – 238 с.
    113. Витлин Ж.Л. Из истории русской методической мысли. К вопросу о роли сравнения языков в методике преподавания немецкого языка в России /Ж.Л. Витлин/. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1958. – 26 с.
    114. Власова Е.З. Адаптивное обучение на новом витке развития педагогических идей / Е.З. Власова, В.А. Извозчиков // Наука и школа. – 1999. – № 5. – С. 2-9.
    115. Волкова А.И. Психология общения / А.И.Волкова. – Ростов н/Д : Феникс, 2007. – 446, [1]с. – (Высшее образование).
    116. Воловик П.Н. Теория вероятностей и математическая статистика в педагогике / П. Н. Воловик. – К. : Рад. шк., 1969. – 223 с.
    117. Вольфовська Т. Комунікативна компетентність молоді як одна з передумов досягнення життєвої мети /Тетяна Вольфовська// Шлях освіти. – 2001. – №3. – С.13-16.
    118. Ворожцова И.Б. Культура общения в речевом взаимодействии [Текст] : речевой субъект на перекрестке культур : учеб. пособие для студентов вузов, [обучающихся по направлениям «Филология», «Лингвистика и межкультур. Коммуникация»] / И.Б. Ворожцова ; Федер. агентство по образованию РФ, Удмурт. гос. ун-т, Филолог. фак. – Ижевск : Удмурт. гос. ун-т, 2007. – 206, [1] с. : ил. ; 20 см. – Библиогр.: с. 202-207 (60 назв.) и в подстроч. примеч. – Текст рус., англ., фр.
    119. Вусик Г.Л. Типологія станів мовної ситуації в Центрально-Східній Україні в першій половині XX століття : Монографія / Ганна Вусик. – Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2007. – 204с.
    120. Вятютнев М.Н. Коммуникативная направленность обучения русскому языку в зарубежных школах / М.Н.Вятютнев // Русский язык за рубежом. – 1977. – № 6. – С.38.
    121. Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского языков /В.Г. Гак/. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ» , 2010. – 287 с.
    122. Гак В. Г. Межъязыковые сопоставления и преподавание иностранного языка // Иностранные языки в школе. – 1979. – № 3. – С. 3-11.
    123. Ганиш Е. Українська мова в контексті теорії крос-культурної комунікації : до питання про пріоритетні напрями лінгвістичних досліджень / Едіт Ганиш. – Вісник Львівського університету. – Серія. Філологія. – 2004. – Вип. 34. Ч1. – С.305-310.
    124. Гальперин П.Я. Общий взгляд на учение о так называемом поэтапном формировании умственных действий, представлений и понятий /П.Я.Гальперин // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. – 1998. – №2. – С.3-8.
    125. Гальскова Н.Д. Книга для учителя к учебника «Итак, немецкий!» по немецкому языку как второму иностранному для 7-8 классов общеобразовательных учреждений / Н.Д.Гальскова. – М. : Просвещение, 1997. – 146 с.
    126. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества / И.Г. Гердер ; [пер. с нем. А.В. Михайлова]. М. : Наука, 1977. – 705 с. – (Серия «Памятники исторической мысли»).
    127. Гершунский Б.С. Философия образования для XX века. (В поисках практико-ориентированньїх образовательньїх концепций) / Борис Семенович Гершунский. – М. : Совершенство, 1998. – 608 с.
    128. Гладких В. И., Сидельниковский А. П. Методы обучения / В.И. Гладких, А.П. Сидельниковский/. – Ростов-на-Дону: Р-н-Д. гос. пед. ин-т, 1966. – 36 с.
    129. Глисон Г. Введение в дескриптивную лингвистику / Г.Глисон ; [пер. Е.С.Кубряковой; ред. В.А. Звегинцева]. – М. : Иностр. лит., 1959. – 485с.
    130. Глухов В.П. Основы психолингвистики : [учеб. пособие для студентов педвузов] /В.П.Глухов. – М. : АСТ : Астрель, 2005. – 351, [1]с., – (Высшая школа).
    131. Гоготишвилли Л.А. Мифология хаоса (о социально-исторической концепции А.Ф. Лосева) / Л.А.Гоготишвилли // Вопросы философии. – 1993. – № 9. – С.39-55.
    132. Голуб Н.Б. До проблеми бар'єрів у спілкуванні студентів // Укра¬їнська філо
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины