СИСТЕМА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ :



  • Название:
  • СИСТЕМА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
  • Кол-во страниц:
  • 453
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
    На правах рукопису
    КУЧЕРУК Оксана Анатоліївна
    УДК 373.542:811.161.2
    СИСТЕМА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
    УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ
    13.00.02 - теорія та методика навчання (українська мова)


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
    Науковий консультант -Донченко Тамара Кузьмівна, доктор педагогічних наук, професор
    Київ - 2012

    2 3MICT
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
    ВСТУП 6
    РОЗДІЛ 1
    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ
    МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ 20
    1.1. Методологічні передумови студіювання системи методів навчання української мови 21
    1.2. Методи пізнання та практики в контекст філософських досліджень 29
    1.3. Лінгвофілософські й лінгвістичні засади напрямів шкільної україномовної освіти та методів їх забезпечення 36
    1.4. Психолого-педагогічні передумови розвитку методів навчання української мови 51

    1.4.1. Психологічні пі дходи до проблеми методів 51
    1.4.2. Категорія "метод навчання" і суміжні з нею поняття 63
    1.4.3. Проблема методів навчання в дидактиці 77
    1.4.4. Особливості функціонування методів навчання 89
    Висновки до розділу 1 103
    РОЗДІЛ 2
    СИСТЕМА МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В МЕТОДИЧНІЙ
    ТЕОРІЇ ТА ШКІЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ 106
    2.1. Загальноєвропейські тенденції та перспективи побудови процесу мовної освіти 107
    2.2. Становлення й розвиток системи методів навчання рідної мови 113
    2.3. Характеристика чинних шкільних програм з української мови 137
    2.4. Аналіз якості підручників з української мови для основної школи з позицій реалізації дидактичних методів 142
    2.5. Збагачення системи методів навчання української мови шкільною
    практикою 151
    Висновки до розділу 2 160

    3 РОЗДІЛ 3
    МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
    НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ 163
    3.1. Цілі створення й використання системи методів навчання української мови: компетентнісний підхід 164
    3.2. Модель системи методів навчання української мови 176
    3.3. Методи формування мовної компетентності 184

    3.3.1. Методи, спрямовані на оволодіння мовними знаннями 188
    3.3.2. Методи, спрямовані на формування навчально-мовних та правописних умінь і навичок 196
    3.4. Методи формування мовленнєвої текстової компетентності 213
    3.4.1. Методи, спрямовані на формування мовленнєвих знань і розвиток рецептивної мовленнєвої діяльності 219
    3.4.2. Методи, спрямовані на формування мовленнєвих знань і розвиток продуктивного мовлення 227
    3.5. Методи формування комунікативної компетентності на основі
    ситуативного підходу 232
    Висновки до розділу 3 244
    РОЗДІЛ 4
    ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНА МЕТОДИЧНА
    СИСТЕМА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ 247
    4.1. Загальна характеристика навчально-методичної системи 247
    4.1.1. Зв'язок пізнавальних стилів і методів навчання української мови 267
    4.1.2. Інтеграція методів у навчальному процесі з української мови 275
    4.1.3. Поєднання методів навчання в межах технології уроку української мови.283
    4.1.4. Забезпечення мотиваційної функції методів на уроці мови 292
    4.1.5. Метафоризація як умова творчого спрямування методів у навчанні української мови 302
    4.1.6. Система компетентнісно орієнтованих зав дань з української мови та методи їх виконання 312

    4
    4.2. Методи організації самостійної роботи учнів у процесі навчання української мови 321
    4.3. Методи контролю і самоконтролю в шкільному курсі української мови 332
    4.4. Засоби навчання в реалізації методичної системи формування
    україномовної особистості школяра 339
    Висновки до розділу 4 347
    РОЗДІЛ 5
    ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В
    ОСНОВНІЙ ШКО ЛІ 350
    5.1. Система методів навчання української мови в шкільній практиці: аналіз стану мовно-мовленнєво-комунікативної підготовки учнів 350
    5.2. Організація дослідно-пошукової роботи 361
    5.3. Проведення педагогічного експерименту та аналіз його результатів 370
    Висновки до розділу 5 385
    ВИСНОВКИ 387
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 397

    5
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ВНЗ - вищий навчальний заклад;
    Е - експериментальний клас;
    ЕГ - експериментальна група;
    ЗЄР - загальноєвропейські рекомендації;
    ЗНЗ - загальноосвітній навчальний заклад;
    ЗОШ - загальноосвітня школа;
    ЗУН - знання, уміння, навички;
    ІЛПТ - інтегративний лінгвопсихологічний тренінг;
    К - контрольний клас;
    КГ - контрольна група;
    МАН - Мала академія наук;
    МД - мовленнєва діяльність;
    МОН - міністерство освіти і науки;
    НЛП - нейролінгвістичне програмування;
    НТ - навчальні тексти;
    РЄ - Рада Європи;
    РРЄ - рекомендації Ради Європи;
    СКІ - спосіб кодування інформації;
    СМ - система методів;
    С1 - мовна компетентність (competence);
    С2 - мовленнєва текстова компетентність (competence);
    С3 - комунікативна компетентність (competence).

    6
    ВСТУП
    Актуальність теми. Економічний, соціальний, культурний, інформаційно-технічний, науково-педагогічний поступ зумовлений інтеграцією України у світовий освітній простір , інтенсивним розвитком суспільних відносин, переходом до глобальної конструктивної співпраці. Це спонукає до нових пошуків, відкриттів у галузях освіти відповідно до суспільних потреб формування національно свідомої, духовно багатої, креативної української особистості, здатної орієнтуватися в інформаційному потоці, розкривати власну неповторну індивідуальність засобами мови, ефективно взаємодіяти з людьми в різних сферах україномовного середовища, успішно реалізовувати вибрану життєву стратегію.
    Інноваційні процеси сучасної освіти сприяють розвитку інноваційної україномовної освіти. Пріоритетним освітнім завданням є підготовка школярів до активної життєдіяльності в умовах сьогодення. Розв'язання цього завдання потребує переосмислення усталеної організації процесу навчання української мови як державної відповідно до запитів суспільства, напрямів розвитку мовної освіти та загальноєвропейських рекомендацій з питань стратегій і тактик формування мовної особистості. Лінгвометодична проблема "як навчати" не втрачає наукової актуальності. Важливим складником цієї проблеми є питання системи методів навчання української мови як рідної. У вітчизняній лінгводидактиці зберігається класифікація традиційних методів навчання, що укладалися в систему протягом віків, та в дидактичних і методичних працях об'єктом уваги авторів часто стають інноваційні методи.
    Проблема методів навчання актуальна вже тому, що вони зумовлюють і визначають навчальні технології. Зміст поняття "технологія навчання" випливає із системи методів навчання. За концепцією мовної освіти, упровадження перспективних педагогічних технологій як технологій навчання - пріоритетний напрям організації засвоєння шкільного курсу української мови [226, с. 60-65]. Розв’язання цього стратегічного завдання залежить від глибокого вивчення традиційних та інноваційних методів мовної, мовленнєвої, комунікативної підготовки, напрацювання, моделювання й наукового обґрунтування їх системи з урахуванням специфіки мети навчання української мови, комплексу цілей і змісту навчального предмета.

    7
    Цілком слушно на початку ХХІ століття О. Біляєв зазначив, що питання методів навчання української мови, зважаючи на складність і масштабність, потребує, звичайно, спеціального дослідження й належного висвітлення [44, с. 6]. Сучасна наука має вагомий матеріал для розвитку теорії методів навчання української мови, побудови їх системи. У працях вітчизняних і зарубіжних учених здійснено історико-педагогічний аналіз проблеми розвитку змісту загальної середньої освіти у зв'язку з методами навчання (Паламарчук В., Сухомлинська О.); визначено різнотипні класифікаційні системи методів навчання - за джерелом знань (Голант Є., Лордкіпанідзе Д., Шаповаленко С), за дидактичною метою (Данилов М., Левіна М., Онищук В.), за характером і рівнем навчальної діяльності учнів (Лернер І., Скаткін М.), за бінарним принципом навчання (Алексюк А., Махмутов М.), за принципом активності учня (Ващенко Г.), за особистісно-діяльнісним підходом (Бабанський Ю.), за домінуванням певного типу навчальної діяльності (Оконь В.), за схемами інформаційної моделі освітнього процесу (Бершадський М., Гузєєв В.), за видами особистісно орієнтованої навчальної діяльності (Краєвський В., Хуторський А.), за методичними системами (Новиков О.), за аналогією до класифікації методів науки (Ващенко Г.) та ін.; обґрунтовано доцільність використання методів сугестопедії для інтенсифікації навчання (Лозанов Г., С. Пальчевський); визначено низку інноваційних методів навчання (Морзе Н., Паніна Т., Сисоєва С, Токмань Г.); висвітлено специфіку інтерактивних методів навчання (Пометун О., Пироженко Л.); розглянуто психолого-педагогічні особливості організації процесу навчання школярів (Дусавицький О., Моляко В., Подмазін С, Тализіна Н., Фрідман Л.); визначено дидактичні аспекти функціонування методів навчання (Дубасенюк О., Левківський М., Підласий І., Слєпухов М.). У працях мовознавців (Кононенко В., Плющ М., Мацько Л., Селіванова О.) описано методи наукового дослідження мовних одиниць, що можуть стати джерелом розв'язання проблеми когнітивних методів навчання. Однак актуальні питання з'ясування психолого-педагогічних умов упровадження інноваційних методів навчання учнів, розроблення ефективних методів і технологій ін терсуб'єктного навчання, реалізації дослідницьких методів у навчально-наукових студіях школярів досліджені недостатньо.
    Різні питання, пов'язані з проблемою системи методів навчання української

    8
    мови, висвітлено в окремих публікаціях дидактів-філологів: О. Біляєва (характеристика традиційних методів навчання української мови), Л. Рожило (осмислення груп методів навчання за співвідношенням між теоретичним матеріалом і практикою його застосування), М. Шкільника (застосування проблемного і бінарного підходів до класифікації методів навчання української мови), К. Плиско (обґрунтування системи методів проблемно-розвивального навчання), Т. Донченко (систематизація методів за напрямами організації навчання української мови), М. Пентилюк (розвиток теорії методів навчання української мови з погляду когнітивно-комунікативної методики й інновацій в освіті), О. Потапенка (розширення системи традиційних методів навчання української мови інноваційними) та інших учених. Окремі аспекти проблеми методів навчання української мови знайшли відображення в кандидатських дисертаціях учених. Зокрема, обґрунтовано особливості реалізації методу роботи з підручником у навчанні української мови школярів (Гончаренко Н.); розкрито шляхи підвищення ефективності методу бесіди на уроках української мови в 4-6 класах (Лукач С); розглянуто спостереження над мовою в системі методів навчання української мови учнів 5-7 класів (Теклюк В.); досліджено розповідь учителя як метод навчання української мови в 5-7 класах (Шляхова В.); визначено лінгводидактичні засади функціонування інтерактивних методів на уроках української мови в старших класах (Солодюк Н.). Однак актуальними й до кінця не розв'язаними залишаються такі питання: з'ясування загальної структури методів навчання української мови; виявлення лінгводидактичних умов інтегрування методів навчання; визначення й обґрунтування багаторівневої системи методів навчання української мови; розроблення системи методів формування специфічних компетентностей учнів у шкільному курсі української мови; створення на основі компетентнісно орієнтованої системи методів навчання ефективної методики формування мовної особистості школяра.
    Доцільність дослідження проблеми системи методів навчання української мови зумовлена необхідністю розв'язання таких суперечностей: між значною кількістю методів наукового й навчального пізнання мови та обмеженим використанням їх у масовій практиці україномовної освіти; між стереотипними уявленнями багатьох науковців і вчителів про методи навчання української мови і

    9 потребою часу розширити їхні уявлення шляхом напрацювання й обґрунтування системи методів мовно-мовленнєво-комунікативної підготовки; між функціональною інтеграцією і теоретичною диференціацією методів формування мовної особистості; між недостатніми розвивальними можливостями традиційних методів навчання та необхідністю запровадження новітніх методів навчання відповідно до концептуально-методологічного оновлення засад мовної освіти ; між чинною традиційною системою навчання, орієнтованою на формування окремих мовних, мовленнєвих знань, умінь, навичок, і об’єктивною потребою в застосуванні нового педагогічного досвіду, зокрема компетентнісного підходу до навчання, інтерактивних, інтерпретаційних, психолінгвістичних методів, орієнтованих на посилення комунікативного аспекту у формуванні мовної особистості; між нагальними освітніми завданнями щодо реалізації ін новаційних методів у навчанні української мови та недостатнім теоретичним обґрунтуванням, науково-методичним супроводом їх упровадження, неготовністю багатьох учителів до здійснення відповідної конструктивно-продуктивної діяльності.
    Система методів навчання української мови досі залишається недостатньо дослідженою в лінгводидактиці, а це певною мірою звужує уявлення про розмаїття методичного інструментарію та функціональні можливості процесуальних тактик україномовної освіти. Сукупність традиційних методів рідномовної підготовки школярів лише частково задовольняє освітні й комунікативні потреби суб’єктів навчально-виховного процесу. Загальний рівень організації шкільної україномовної освіти залишається посереднім, має місце недостатня відповідність її суспільним запитам стосовно формування в школі національно свідомої, соціально активної, духовно багатої мовної особистості, яка б мотивовано зберігала, відновлювала й розвивала надбання української культури, державності. Нерідко в практиці навчання використовуються не пов’язані між собою, а то й випадкові, методи; деякі вчителі надмірно захоплюються великою кількістю різних видів робіт на уроці, при цьому обмежене чуття міри у виборі методів не дає змоги сформувати в учня належне розуміння мовних закономірностей, особливостей функціонування мовних засобів у комунікативній діяльності. Для вітчизняної лінгводидактики залишаються актуальними питання з’ясування та уточнення поняттєво-категоріального апарату, що стосується процесуального складника мовної освіти ; збагачення системи

    10
    традиційних методів навчання української мови; визначення методичних умов ефективного впровадження системи методів формування спеціальних компетентностей мовної особистості школяра; розроблення особистісно орієнтованої методики, що є виявом конкретного (і варіативного) втілення сукупності взаємопов'язаних методів навчання української мови.
    Отже, система методів навчання української мови потребує детального вивчення та наукового обґрунтування з урахуванням змін у розвитку сучасної освіти й суспільства, що визначає актуальність теми дослідження "Система методів навчання української мови в основній школі".
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з науковою проблематикою досліджень кафедри методики викладання української мови та літератури НПУ імені М. П. Драгоманова "Теорія та технологія навчання в системі шкільної мовної освіти ". Дослідження проводилося відповідно до планів науково-дослідної діяльності кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства ННІ філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка. Тему дисертації затверджено вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 11 від 25.05.2007) і Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6 від 19.06.2007).
    Мета дослідження - розробити й обґрунтувати систему методів навчання української мови учнів основної школи та створити відповідну особистісно орієнтовану методику навчання.
    Відповідно до мети дослідження визначено такі основні завдання:
    1) вивчити проблему системи методів навчання, умови їх системного функціонування в шкільному курсі української мови шляхом аналізу психолого-педагогічної, методичної, навчальної літератури;
    2) з'ясувати сутність поняття системи методів навчання української мови з урахуванням підходів до методів і їх системи у філософії, лінгвофілософії, мовознавстві, психології, дидактиці, лінгводидактиці;
    3) визначити науково обґрунтовану й практично виправдану багаторівневу систему методів навчання української мови на основі праць дидактів і методистів;

    11
    4) вибрати цільову основу для напрацювання системи методів навчання
    української мови, побудувати теоретичну модель розгалуженої системи методів
    мовно-мовленнєво-комунікативної підготовки учнів як мовних особистостей;
    5) скоординувати комплекс взаємопов'язаних цілей навчання української мови з множиною методів їх досягнення;
    6) схарактеризувати традиційні та інноваційні методи навчання української мови, виявити структуру актуальних методів навчання;
    7) забезпечити практичну реалізацію системи методів навчання української мови - обґрунтувати основи проектування методики формування україномовної особистості підлітка з використанням напрацьованої розгалуженої системи методів навчання; підготувати навчально-методичний комплекс для основної школи з урахуванням напрацьованої в дисертації системи методів навчання української мови; розробити на базі напрацьованої в дослідженні системи методів навчання особистісно орієнтовану методику та експериментально перевірити її ефективність у шкільному курсі української мови.
    Об’єкт дослідження - процес навчання української мови учнів основної школи.
    Предмет дослідження - теорія і практика системи методів навчання української мови в основній школі.
    Концепція дослідження. Провідна ідея концепції полягає в розв'язанні проблеми системи методів навчання української мови на основі врахування навчальної мети як системного утворення та застосування таких підходів: системно-синергетичного, що дає змогу розкрити зв’язки, відношення між структурними елементами системи методів навчання, яка розглядається як відкрита; суб'єктно-діяльнісного, відповідно до якого рушійною силою персонального розвитку дитини є її внутрішньо мотивована діяльність; психолінгвістичного, спрямованого на студіювання проблеми методів сприймання та породження мовлення, формування мовленнєвої компетентності; когнітивного, що передбачає опанування мовних засобів як концептів, вивчення мовної картини світу за допомогою когнітивних методів; герменевтичного, пов'язаного з інтерпретаційними методами формування готовності до розуміння; соціокультурного, за яким у процесі оволодіння мовою та методами навчання

    12
    відбувається інтеріоризація регіональних, національних, загальнолюдських духовно-культурних цінностей; комунікативного, що потребує уваги до специфічної ролі мовних засобів у мовленнєвій практиці, дослідження методів навчання в їх спрямуванні на розгляд мови крізь призму її суспільно-комунікативної функції. Центральне місце в концепції займає створення системи методів навчання української мови відповідно до осмислення системного характеру навчальної мети, яка конкретизується в цілях, визначених на основі компетентнісного підходу. Систему методів навчання української мови необхідно розглядати з погляду системного забезпечення мети формування національно свідомої, духовно багатої мовнокомунікативної особистості.
    Загальна гіпотеза дослідження: провідною умовою напрацювання й реалізації системи методів навчання української мови є врахування навчальної мети як системного утворення, специфічними складниками якого є мовна, мовленнєва текстова, комунікативна компетентності. Ефективність формування мовної особистості підлітка засобами української мови зросте, якщо освітній процес здійснювати в межах особистісно орієнтованої методики, розробленої на основі напрацьованої в дослідженні розгалуженої системи методів навчання.
    Загальна гіпотеза конкретизується в часткових гіпотезах:
    - якісний показник навчання української мови в основній школі, зокрема продуктивність педагогічної роботи вчителя-словесника, підвищиться, якщо використовувати напрацьовану в дисертації систему методів навчання під час комплексного проектування й упровадження особистісно орієнтованої лінгвометодики;
    - реалізація в педагогічному процесі науково обґрунтованої експериментальної методики, навчальних і методичних посібників, рекомендацій, підготовлених автором дослідження на основі напрацьованої системи методів навчання, дасть змогу підвищити результативність навчання української мови, зокрема сформувати рівень предметних компетентностей мовної особистості школяра, достатній для повноцінного функціонування в українському соціумі.
    Методологічною основою дослідження є положення філософії про діалектичний метод пізнання; ідея філософії постнекласичної освіти про актуальність переходу від системної до системно-синергетичної методології

    13
    дослідження педагогічних процесів; принципи системності, іс торизму, розвитку, зв'язку теорії з практикою; загальнонаукові підходи - системний (сукупність способів теоретичного та практичного дослідження об'єкта як системи), діяльнісний (виявлення способів дії, які забезпечують ефективну навчальну діяльність), комплексний (міждисциплінарне осмислення проблеми методів пізнання й практичної діяльності, поєднання їх у систему); системний аналіз, що передбачає побудову узагальненої моделі досліджуваного об'єкта.
    Нормативна база дослідження: основні положення Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Указу Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти", Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, Державний стандарт базової і повної середньої освіти, концепції мовної освіти в Україні, затверджені МОН України шкільні програми з української мови.
    Теоретичну основу дослідження становлять праці з філософії, мовознавства, психології, педагогіки. Філософський підхід до осмислення проблеми методів опанування знань і вмінь у різний час здійснили Сократ, М. де Монтень, Ф. Бекон, Р. Декарт, С. Сковорода, П. Юркевич, Г.-Ґ. Ґадамер, М. Гайдеґґер, Ж. Сартр, В. Шинкарук, В. Андрущенко та ін.
    Навчання мови передбачає оволодіння науковими методами пізнання, що потрактовуються як когнітивні методи навчання. Теоретичні засади суті й розвитку методів наукового пізнання мовних одиниць широко представлені в працях мовознавців (Апресяна Ю., Ворожбитової А., Єрмоленко С, Залевської О., Зеленька А., Кочан І., Маслової В., Слобіна Д., Хомського Н., Шанського М., Щерби Л., Ющука І. та ін.). У роботах вітчизняних учених має місце застосування різних методів наукового пізнання явищ української мови, зокрема комплексного аналізу тексту (Ковалик І., Мацько Л., Науменко А., Плющ М. та ін.), компаративного аналізу (Булаховський Л., Огієнко І. та ін.), концептуального аналізу (Кононенко В., Кочерган М. та ін.), контекстно-ситуативного аналізу дискурсу (Бацевич Ф., Селіванова О. та ін.) і т. п.
    Праці А. Алексюка, Ю. Бабанського, В. Бондаря, Г. Ващенка, О. Дубасенюк, В. Краєвського, І. Лернера, М. Махмутова, Н. Мойсеюк, О. Новикова, В. Онищука, І. Підласого, О. Рудницької та ін. містять аналіз теоретичних аспектів

    14 загальнодидактичних методів. Вітчизняні й закордонні вчені присвятили дослідження системному підходу в теорії і практиці організації навчального процесу (Биков В., Гончаренко С, Загвязинський В., Каган В., Лузік Е. та ін.), розгляду методів як важливого компонента навчальної діяльності (Бершадський М., Давидов В., Дьюї Дж., Ельконін Д., Тализіна Н., Чередов І., Якиманська І. та ін.), психолого-педагогічним особливостям когнітивних, евристичних, інтерактивних, психотерапевтичних, креативних методів навчання школярів (Бех І., Богоявленська Д., Брунер Дж., Давидов В., Зак А., Кавтарадзе Д., Кулюткін Ю., Леонтьєв О. О., Моляко В., Пометун О., Паламарчук В., Рубінштейн С, Рум'янцева І., Савченко О., Холодна М. та ін.), дидактичним основам розроблення й упровадження інноваційних методів, навчальних технологій (Альтшуллер Г., Бондар С, Кларін М., Кремень В., Кроуфорд А., Пальчевський С, Саул В., Селевко Г., Сисоєва С. та ін.), віковим, індивідуально-типологічним характеристикам дитини, що впливають на вибір методів навчання (Грановська Р., Зимня І., Ліфарєва Н., Охитіна Л., Проколієнко Л. та ін.).
    У розв'язання проблеми системи методів навчання української мови значний внесок зробили О. Біляєв, Т. Донченко, Є. Дмитровський, К. Плиско, О. Потапенко, Л. Рожило, В. Сухомлинський, С. Чавдаров, М. Шкільник та ін. До вивчення лінгводидактичних засад, методичних умов функціонування методів україномовної освіти виявили інтерес М. Вашуленко, Н. Голуб, О. Горошкіна, Г. Дідук, В. Дороз, С. Караман, К. Климова, О. Любашенко, В. Мельничайко, І. Олійник, С. Омельчук, Г. Онкович, Н. Остапенко, Л. Паламар, Е. Палихата, К. Плиско, М. Пентилюк, О. Потапенко, О. Семеног, Т. Симоненко, Л. Скуратівський, Л. Струганець, В. Тихоша, І. Хом'як, Г. Шелехова, С. Яворська та ін.
    У процесі виконання наукової роботи використано методи дослідження: - теоретичні : аналіз і синтез філософських, психолого-педагогічних, лінгвометодичних, мовознавчих, психолінгвістичних теорій, чинних шкільних програм, підручників з української мови для розв'язання проблеми дослідження; систематизація методів навчання української мови; моделювання системи методів навчання; узагальнення педагогічного досвіду вчителів української мови; моделювання навчально-виховних ситуацій; аналіз, порівняння, інтерпретація результатів дослідно-експериментальної роботи;

    15
    - емпіричні : метод експертних оцінок (з метою виявлення значущост компонентів структурно-логічної схеми для проектування й упровадження методичної системи в шкільну практику навчання української мови); спостереження за діяльністю вчителів і учнів у процесі навчання української мови; прогнозування результатів освітньої діяльності суб'єктів навчання; бесіди; анкетування; тестування; аналіз письмових робіт учнів, усних висловлювань; педагогічний експеримент. Методи статистичного аналізу: аналіз критеріїв і параметрів ефективност навчання, опрацювання експериментальних результатів за допомогою рейтингової шкали та математичних формул.
    Наукова новизна й теоретичне значення результатів дослідження: у дисертації вперше обґрунтовано та розроблено авторську концепцію системи методів навчання української мови за компетентнісно-цільовим підходом; уточнено базовий поняттєво-категоріальний апарат, що стосується процесуального складника мовної освіти, зокрема поняття "метод навчання", "основний метод навчання", "допоміжний метод навчання", "стратегія навчання", "тактика навчання", "система методів навчання", "технологія навчання", "технологічна компетентність учителя мови" та ін.; виділено категоріальні характеристики лінгводидактичної системи методів, її генетичний, морфологічний, функціональний аспекти; розроблено й апробовано методику формування мовної особистості учня основної школи з використанням компетентнісно орієнтованої системи методів навчання української мови; подальшого розвитку набули проблеми інтеграції методів навчання української мови, зв'язку пізнавальних стилів і методів навчання української мови.
    Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що конкретизовано пріоритетні напрями напрацювання системи методів навчання української мови, психолого-педагогічні й лінгводидактичні передумови становлення системи методів навчання української мови; визначено закономірності, принципи напрацювання системи методів формування мовної, мовленнєвої текстової, комунікативної компетентностей; на основі розробленої теорії системи методів навчання української мови сформульовано методичні рекомендації. Уточнено відомі теоретичні положення про методи навчання мови; розвинуто наявні концепції методів навчання української мови. Конкретизовано загальну

    16
    структуру специфічних компетентностей мовної особистості учня основної школи , що, зокрема, дає змогу теоретично обґрунтувати функціональні аспекти системи методів мовно-мовленнєво-комунікативної підготовки. Набув подальшого розвитку поняттєвий апарат методології навчання української мови ("тезаурусний метод навчання мови", "герменевтичні методи навчання мови", "психолінгвістичні методи навчання мови", "когнітивні методи навчання мови", "технологічний підхід до методів навчання", "технологічна система методів навчання" та ін.). Розроблено навчально-методичну систему формування мовної особистості пі длітка з використанням регіональних матеріалів Житомирщини, що конкретизує теоретичні положення концепції когнітивно-комунікативного навчання української мови. Теоретично обґрунтовано структурно-логічну схему проектування мовно-мовленнєво-комунікативної підготовки учнів середніх ЗНЗ в умовах особистісно орієнтованої методики; запропоновано критерії і показники ефективності навчання української мови в умовах компетентнісно орієнтованої системи методів навчання. Результати дослідження можуть слугувати базою для розроблення нових підходів і технологій навчання української мови.
    Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблено особистісно орієнтовану методику навчання української мови в основній школі із застосуванням традиційних та інноваційних методів, яка дає змогу більш ефективно використати навчальний час, покращити якість самостійної роботи учнів, забезпечити індивідуальний, диференційований підхід у навчанні, інтенсифікацію й результативність освітнього процесу; розроблено монографію "Система методів навчання української мови в основній школі: теорія і практика", словник-довідник "Методи навчання української мови в загальноосвітній школі", навчальний посібник для учнів 5 класу "Українська мова. Мовлення. Моя Житомирщина", що можуть бути використані в шкільній практиці мовної освіти , у процесі викладання методики навчання української мови студентам філологічних факультетів ВНЗ та в системі післядипломної педагогічної освіти.
    Особистий внесок здобувача полягає в тому, що застосовано власний підхід до напрацювання системи методів навчання української мови й розроблення на її основі методики формування мовної особистості учня основної школи, що відображається в авторських працях і в безпосередній

    17
    участі автора в організації та проведенні педагогічного експерименту. У спільних зі співавторами методичних посібниках здобувачу належить ідея створення книг, розроблення структури, написання вступної частини, здійснення загальної редакції; теоретичний матеріал посібників та практичні завдання розроблено зі співавторами порівну. У статтях, написаних зі співавторами, здобувачу належить постановка проблем, участь у проведенні досліджень, узагальнення основних результатів і здійснення загальної редакції. Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2004-2011 н. рр. На різних етапах у ній узяли участь 1926 учнів 5-9 класів та 490 вчителів української мови середніх ЗНЗ м. Житомира, Житомирської області, Хмельницької області, м. Кам’янка-Бузька, м. Ніжина, Лозівського колегіуму № 2 Харківської області, КЗ "Лутугинська районна гімназія Лутугинського району Луганської області". Упровадження результатів дослідження в педагогічну практику підтверджується довідками Великомедведівської ЗОШ Шепетівського району Хмельницької області (довідка № 42 від 25.04.08 р.), Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23 (довідка № 73 від 15.05.08 р.), Житомирської ЗОШ № 1 (довідка № 143 від 10.05.11 р.), Ніжинської ЗОШ № 1 Чернігівської області (довідка № 190 від 20.05.08 р.), ЗОШ № 2 ім. Григорія Тютюнника м. Кам’янка-Бузька Львівської області (довідка № 126 від 01.07.08 р.), Лозівського колегіуму № 2 Харківської області (довідка № 85 від 23.03.09 р.), спеціалізованої школи № 75 з поглибленим вивченням української мови Печерського району м. Києва (довідка № 28 від 27.04.09 р.), ЗОШ № 2 м. Бердянська (довідка № 127 від 12.10.09 р.), КЗ "Лутугинська районна гімназія Лутугинського району Луганської області" (довідка № 1 від 4.10.10 р.).
    Вірогідність і надійність наукових результатів дослідження
    забезпечується такими чинниками: методологічним обґрунтуванням вихідних положень; відповідністю методів дослідження його меті, завданням; різнобічним теоретичним аналізом проблеми; використанням сучасних досягнень філософії, мовознавства, психолінгвістики, соціолінгвістики, психології, дидактики, лінгводидактики; експериментальною перевіркою розроблених положень і рекомендацій, широким упровадженням їх у

    18
    педагогічну практику; кількісним і якісним аналізом одержаних результатів; апробацією результатів дослідження на міжнародних і всеукраїнських науково-методичних конференціях, фестивалях педагогічних інновацій.
    Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри методики викладання української мови та літератури Інституту української філології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 7 від 28 березня 2012 р.). Різні тематичні аспекти дисертації оприлюднено у виступах на міжнародних наукових конференціях: ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми психолінгвістики" (м. Переяслав-Хмельницький, 2007 р.), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: інноваційний розвиток освітніх систем" (м. Луганськ, 2007 р.), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми психолінгвістики" (м. Переяслав-Хмельницький, 2008 р.), "Паремія слов’янських народів ІV" (Чеська Республіка, м. Острава,
    2008 р.), "Українська лінгводидактика: минуле і сучасне" (м. Львів, 2010 р.),
    ІІІ Міжнародна конференція "Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі"
    (м. Кам’янець-Подільський, 2009 р.), V Міжнародна науково-практична
    конференція "Наукові дослідження - теорія та експеримент ’2009" (м. Полтава,
    2009 р.), "Лінгвістика та лінгводидактика: надбання, актуальні проблеми і
    перспективи розвитку" (м. Бердянськ, 2009 р.), Х Міжнародна науково-практична
    конференція "Семантика мови і тексту" (м. Івано-Франківськ, 2009 р.), "Сучасний
    лінгвістичний і лінгводидактичний дискурсний простір" (м. Луганськ, 2010 р.),
    V Оломоуцький симпозіум україністів "Сучасна україністика: проблеми мови,
    літератури та культури" (Чеська Республіка, м. Оломоуць, 2010 р.); на
    всеукраїнській науково-методичній конференції "Інноваційні технології викладання
    української мови і літератури в школі і ВНЗ: проблеми та пошуки" (м. Житомир,
    2004 р.); всеукраїнській науковій конференції з міжнародною участю "Мовна
    особистість студентів-філологів і учнів загальноосвітніх шкіл у сучасній парадигмі
    освіти" (м. Суми, 2010 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях:
    "Діалогічні аспекти науково-педагогічної спадщини видатних українських
    дидактів-філологів О. Біляєва, Є. Пасічника, Б. Степанишина, Л. Скуратівського"
    (м. Переяслав-Хмельницький, 2008 р.), "Треті педагогічні читання пам’яті

    19
    М. М. Дарманського: актуальні проблеми сучасної педагогічної освіти" (м. Хмельницький, 2008 р.), "Проблеми формування мовної особистості учнів середніх загальноосвітніх закладів" (м. Рівне, 2006 р.), "Розвиток читацьких інтересів учнів у процесі вивчення мови і літератури" (м. Київ, 2007 р.); міжвузівській науково-практичній конференції "Використання інтерактивних методів при викладанні мови та літератури у середніх та вищих навчальних закладах" (м. Євпаторія, 2009 р.); на звітних науково-практичних конференціях ЖДУ імені Івана Франка (2004-2010 рр.); на Всеукраїнському фестивалі педагогічних ін новацій (м. Черкаси, 2009 р.), на ІІ Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій (м. Черкаси, 2010 р.).
    Публікації. За результатами дослідження опубліковано 50 наукових праць, із них 1 монографія (одноосібна), 2 навчальних посібники з грифом МОН України (один у співавторстві), 5 навчально-методичних посібників (чотири у співавторстві); 42 статті в наукових журналах та збірниках наукових праць, серед них 27 у фахових виданнях (дві у співавторстві).
    Результати захищеної у 2000 році в Інституті педагогіки АПН України (м. Київ) кандидатської дисертації "Естетичне виховання на уроках українс
  • Список литературы:
  • висновки
    У дисертації здійснено аналітичний огляд, теоретичне осмислення й узагальнення системи методів навчання української мови в основній школі з погляду сучасних тенденцій розвитку стратегій і тактик мовної освіти. Відповідно до завдань теоретичного й експериментального дослідження окресленої проблеми здобуто такі науково-теоретичні і практичні результати:
    1. З'ясовано особливості застосування системного підходу стосовно дослідження сукупності методів навчання української мови.
    2. Розглянуто філософські, лінгвофілософські, лінгвістичні, психолого-педагогічні, лінгвометодичні основи теорії і практики системи методів навчання української мови.
    3. Виявлено актуальні тенденції побудови процесу мовної освіти, що визначають перспективи розвитку методів формування духовно багатої мовнокомунікативної особистості.
    4. Побудовано науково обґрунтовану й практично виправдану багаторівневу систему методів навчання української мови за різними критеріями на основі праць дидактів і методистів, розкрито зв’язки, відношення між структурними елементами цієї системи.
    5. Розглянуто методи навчання української мови в досвіді педагогів-практиків.
    6. Науково обґрунтовано й розроблено авторську концепцію системи методів навчання української мови (когнітивних, практичних, герменевтичних, креативних, комунікативних) за компетентнісно-цільовим підходом.
    7. Розглянуто складники розгалуженої системи методів навчання, спрямованої на формування мовної, мовленнєвої текстової, комунікативної компетентностей учнів, у зв'язку із закономірностями організації процесу мовної освіти.
    8. Визначено орієнтовні структурні моделі актуальних методів навчання української мови.

    388
    9. Розкрито функціональне призначення компетентнісно орієнтованих
    завдань з української мови, що є складниками навчально-методичного комплексу
    для основної школи, у співвідношенні з методами виконання цих завдань.
    10. Розглянуто методи самостійної пізнавальної та практичної діяльності у сфері україномовної освіти.
    11. Описано методи контролю і самоконтролю за перебігом та результатами навчальної діяльності з української мови.
    12. Розроблено й експериментально перевірено науково обґрунтовану методику формування мовної особистості учня основної школи з використанням компетентнісно орієнтованої системи традиційних та інноваційних методів навчання української мови.
    Опрацювання науково-теоретичної джерельної бази засвідчує, що серед сучасних проблем, пов'язаних з методами навчання української мови, виокремлюються такі питання: систематизація методів навчання української мови, їх класифікація; місце інтерактивних методів у системі мовно-мовленнєво-комунікативної підготовки учнів; поєднання традиційних та інноваційних методів у навчанні рідної мови; співвідношення методів і технологій навчання мови; залежність ефективності функціонування методів формування мовної особистості від особливостей психотипів і персональних навчально-пізнавальних стилів учнів.
    Аналіз методологічних засад студіювання проблеми системи методів навчання української мови, розгляд опорних понять та їх характеристик, визначення психолого-педагогічних передумов добору й успішної реалізації дидактичних методів дали змогу обґрунтувати актуальність переходу від традиційних методів навчання до розгалуженої системи методів забезпечення навчальної мети як системного утворення. Установлено, що дослідження філософських, лінгвістичних, психолого-педагогічних, методично-технологічних аспектів проблеми методів навчання мови є базовою опорою комплексного дослідження системи традиційних та інноваційних методів формування мовної особистості. Поєднання теоретичних ідей і методів філософії, мовознавства, психології, психолінгвістики, дидактики дає змогу

    389 розширити й модифікувати методичний інструментарій навчання української мови в ЗНЗ, зокрема збагатити когнітивними, герменевтичними, екзистенційними, комунікативними та іншими методами, здатними забезпечити особистісне спрямування мети рідномовної освіти.
    Проведене теоретичне дослідження виявило, що сучасна лінгводидактика стоїть на шляху до парадигмального синтезу, взаємозв’язок системно-структурної та антропоцентричної парадигм закладає підвалини для обґрунтування системи традиційних та інноваційних методів навчання, яка зумовлює позитивний вплив на формування елементів рівневої структури й почуттєво-інтелектуальної сфери мовної особистості. Традиційні методи рідномовної підготовки учнів недостатньо задовольняють суспільні вимоги стосовно формування спеціальних компетентностей мовнокомунікативної особистості. Система методів навчання української мови - це сукупність методів навчання, взаємозв'язаних і взаємозумовлених навчальними цілями й функціями україномовної освіти. Належний розгляд проблеми системи методів навчання на сучасному етапі розвитку теорії неможливий без поняття "технологія навчання".
    Зіставлення аналізу наукових досліджень психофізіологічних і психодидактичних особливостей функціонування методів навчання з узагальненням наших спостережень дає підставу стверджувати, що молодших підлітків більше цікавить сама діяльність, а не кінцевий результат, тому затребуваними є інтерактивні методи та ін. У старшому підлітковому віці зростає роль методів здійснення самостійної пізнавальної і практичної роботи учнів (методу проектів, дослідницьких методів та ін.). Навчальна потужність методів об’єктивно зумовлюється гармонійним функціонуванням півкуль головного мозку, синтезом емоційних, вольових, мовленнєво-мисленнєвих компонентів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Добір і реалізація методів навчання має підпорядковуватися дидактичному закону залежності методів навчання й форм його організації від мети, завдань, принципів та змісту.

    390 Факт формування нового образу мовної освіти - один із об'єктивних чинників активізації пошуку ефективних методів, технологій організації навчального процесу з української мови в школі. Проектування, розроблення й використання особистісно орієнтованих технологій продуктивного навчання забезпечує досягнення стратегічної мети україномовної освіти і є перспективним для її розвитку. В основу моделювання технологій особистісно спрямованої лінгвометодики повинен бути покладений принцип "збагачення" системи методів навчання, дотримання якого в організації освітнього процесу передбачає варіативне, свідоме й кероване опанування учнями змісту і методів досягнення різних навчальних цілей.
    Проблема систематизації методів навчання української мови залишається дискусійною. Комплексний підхід до розроблення теоретичної моделі системи методів навчання української мови є умовою убезпечення від одноманітності в організації освітнього процесу. Разом із тим створити закінчену універсальну систему методів формування україномовної особистості неможливо, бо це суперечить закономірностям перебігу відповідного навчального процесу, який за своєю природою має творчий характер. Спроба побудувати універсальну статичну систему методів навчання української мови недоцільна, оскільки марно намагатися втиснути в обмежену рамками структурно-логічну схему значну кількість різних методів навчальної діяльності. Водночас опора на визначену в дослідженні багаторівневу класифікацію дидактичних і специфічних методів як основу моделювання технологій продуктивного навчання мови є визначальною для якісної рідномовної підготовки учнів. Складники такої системи методів навчання поєднані концептуальними відношеннями (відношення ієрархії, родовидові відношення, відношення "цілого -частини", відношення когерентності, відношення супідрядності тощо).
    Огляд шкільних програм з української мови показав, що вони містять певні рекомендації стосовно методів навчання, та вчитель потребує чіткіших вказівок, присвячених актуальним і перспективним методам формування мовної особистості. Зіставлення даних аналізу сучасних шкільних підручників з

    391 української мови в цілому засвідчило, що в них уміщено запитання й завдання, розраховані на опанування учнями різних загальнонавчальних і специфічно предметних методів пізнавальної та практичної діяльності. Аналіз шкільної практики виявив, що в досвіді творчих педагогів-словесників є місце як традиційним методам навчання, так і інноваційним, які в сукупності спираються на свідомість і підсвідомість школярів, активізують зовнішню і внутршню діяльність, розвивають образне і логічне мислення, мовленнєву творчість, пізнавальний інтерес, міжособистісну взаємодію, моральні переконання, мовно-естетичні смаки.
    Окреслено й систематизовано компетентнісно орієнтовані напрями мовної освіти, що є цільовими напрямами побудови й функціонування системи методів навчання української мови, визначено взаємозв'язок і взаємопідпорядкованість цих напрямів. Дослідження дало змогу теоретично обґрунтувати розроблену за компетентнісно-цільовим принципом комплексну модель розгалуженої системи методів навчання української мови в школі. Відповідна модель досліджуваної системи (сукупності взаємозв'язаних когнітивних, практичних, герменевтичних, креативних, комунікативних методів) представлена у вигляді п'яти підсистем методів за трьома рівнями: формування мовної компетентності; формування мовленнєвої компетентності на базі текстового підходу; формування комунікативної компетентності на основі ситуативного підходу. Зокрема, визначено такі групи методів: 1) методи, спрямовані на оволодіння мовними знаннями; 2) методи, спрямовані на формування навчально-мовних та правописних умінь, навичок; 3) методи, спрямовані на формування мовленнєвих знань і розвиток рецептивної мовленнєвої діяльності; 4) методи, спрямовані на формування мовленнєвих знань та розвиток продуктивного мовлення; 5) методи формування комунікативної компетентності. У роботі висвітлено функціонально-цільове призначення та змістові особливості кожної під системи. Наведена й описана в дисертації модель системи методів навчання української мови учнів основної школи відображає відношення

    392 предметноспрямованості й взаємодоповнюваності, зв'язаність підсистем дослідженої системи методів є критерієм її системності.
    Модель розгалуженої системи методів навчання української мови побудована на засадах осмислення навчальної мети як системного утворення та системи цілей, орієнтованих на формування елементів власне предметних компетентностей. Доцільність використання компетентнісного підходу до моделювання системи методів навчання української мови зумовлюється тим, що результатом інтеріоризації змісту мовної освіти є пов’язані з особливостями навчального предмета внутрішні утворення учня - мовна, мовленнєва текстова й комунікативна компетентності. Методи формування мовної компетентності (опанування мовних знань і формування навчально-мовних та правописних умінь) забезпечують реалізацію навчально-мовного пізнання та практичної діяльності з української мови як навчального предмета. Розвиток мовленнєвих умінь як компонентів ці лей навчання української мови потребує інших методів, ніж ті, що використовуються для формування мовної компетентності. З методами мовленнєвого розвитку пов’язані рецептивно-репродуктивні та продуктивні навчально-мовленнєві дії. Завдяки застосуванню їх до текстових дидактичних засобів розширюється когнітивний світогляд, інформаційний запас, збагачується ментальний і мовленнєвий досвід школярів, формується життєва позиція. Ще одним компонентом системи методів навчання української мови, відповідно до окресленої моделі, є методи, здатні забезпечити комунікативно-ситуативний розвиток учнів. Основна суть методів формування комунікативної компетентності полягає в тому, що вони спрямовані не на відтворення і складання синтаксичних конструкцій за зразком чи виконання традиційних мовленнєвих завдань репродуктивного, творчого характеру, а на ситуативне породження мовлення з метою обміну думками, почуттями, інформацією, культурою. Для реалізації цієї групи методів ключовими є ідеї ситуативного підходу та мовленнєвої інтеракції.
    У межах проведеного дослідження подальшого розвитку набула теорія навчання української мови, що стосується з'ясування основ технологічної

    393 системи методів підготовки мовнокомунікативної особистості. Технологічна система методів навчання української мови - це базовий складник специфічної предметно орієнтованої технології навчання. Технологічну систему методів навчання потрактовуємо як практично функціональну систему методів співдіяльності вчителя та учнів з метою досягнення очікуваних результатів, заданих у навчальних цілях. Практично, бо її можна розглядати і як у дії, і як теоретичну модель окремої технології навчання, потенційно функціональну. Функціональна система методів, на відміну від теоретичної, пов'язана з виконанням певної функції, стосується навчальної ситуації, характеризується не лише внутрішніми, а й зовнішніми зв'язками, становить процесуальну основу технології навчання, яка ґрунтується на сукупності методів, форм, засобів і в конкретних навчальних умовах дає змогу педагогу, враховуючи індивідуально-вікові потреби учнів, забезпечити, з одного боку, актуальний рівень власне предметної підготовки школярів, а з іншого - суспільні запити в національно свідомій, духовно багатій мовнокомунікативній особистості.
    Вивчення питання теорії проектування процесу формування мовної особистості з використанням напрацьованої в дослідженні системи методів навчання української мови переконує, що одна з лінгводидактичних вимог до розроблення адекватної часу лінгвометодики - це застосування структурно-логічної схеми проектування системи мовно-мовленнєво-комунікативної підготовки учнів за особистісно орієнтованою технологією. У побудові особистісно орієнтованої методичної системи потрібно брати до уваги факт наявності різних категорій учнів за особливостями індивідуальної поведінки в навчанні та їх типологічні характеристики. Під час проектування й розроблення складників процесу формування мовної особистості необхідно враховувати функціональну роль основних і допоміжних методів навчання та можливу інтеграцію навчальних методів. Для якісної побудови системи мовно-мовленнєво-комунікативної підготовки учнів основної школи в контексті впровадження особистісно орієнтованої методики доцільно дотримуватися таких умов: реалізація ситуативного підходу до системного поєднання методів

    394 навчання в межах технології уроку; практикування диференційованого й індивідуального підходів до організації освітньої діяльності; застосування метафоризації у творчому спрямуванні методів навчання; урахування персональних когнітивно-навчальних стилів школярів; забезпечення технологічності навчальних тактик шляхом чіткого опису очікуваних результатів і послідовності навчальних дій.
    Відповідно до принципів наступності і єдност процесу дослідження, основні положення комплексного розв'язання проблеми системи методів навчання української мови та науково-теоретичні результати стали підґрунтям для проектування, розроблення й упровадження експериментальної методики в практику формування мовної особистості школяра. Під час напрацювання особистісно орієнтованої методики забезпечено узгодженість її з моделлю розгалуженої системи методів навчання української мови, що є умовою досягнення учнями тих позитивних навчальних результатів, які передбачені в моделюванні відповідної компетентнісно орієнтованої системи методів навчання. Цим визначається доцільність застосування розробленої системи методів у шкільній практиці мовної освіти . Дібрані критерії (зовнішні, внутрішні) та показники ефективності розробленої методичної системи забезпечили умови для перевірки й підтвердження часткових і загальної гіпотез під час дослідного навчання. Експеримент довів ефективність методичної системи, розробленої на засадах диверсифікації та інтеграції методів навчання, метафоризації змісту шкільного курсу української мови, диференціації, індивідуалізації освітнього процесу. Показово, що педагогічно раціональними можна вважати ті методи формування мовної, мовленнєвої текстової, комунікативної компетентностей, які уможливлюють збільшення продуктивності навчально-предметної діяльності учнів. У використанні методичного інструментарію на заняттях з української мови зростає роль методів нелінійно-синергетичної організації навчального процесу: інтерпретаційних, проблемно-пошукових, інтерактивних, креативних. Ефективна система методів навчання української мови передбачає дії та операції, які ґрунтуються на взаємозв’язку конкретно-абстрактного пізнання мовної картини

    395 світу, мовно-мовленнєвої практики учня, діалогічної взаємодії суб’єктів освітньої діяльності. Метафоризація освітнього змісту дає змогу створити таку навчальну ситуацію, за якої в простому можна бачити складне; метафоричні образи мовних понять стимулюють в учнів молодшого підліткового віку вияв прихованих творчих здібностей за допомогою креативних методів навчання. Застосування комп'ютерних методів у функціональній системі методів навчального і навчально-наукового пізнання української мови сприяє підвищенню пізнавальної самостійності та інтенсивності індивідуально-групової роботи школярів. Результативність використання напрацьованої під час дослідження системи традиційних та інноваційних методів навчання з метою формування україномовної особистості значною мірою залежить від якості конструктивно-продуктивної діяльності вчителя-словесника.
    Оволодіння учнем методами навчання української мови потребує засвоєння їх у процесі розв’язання системи спеціальних завдань. Система навчальних завдань з української мови закономірно визначається цілями навчальної діяльності, характером тематичного матеріалу з української мови та має бути виконана діями на основі методів навчання й наукового пізнання. За структурними особливостями методи виконання навчальних завдань можуть бути різними: одні складатимуться з кількох простих операцій, інші - з системи операцій і дій. Реалізація одного методу може потребувати додаткового застосування іншого методу, особливо під час виконання завдань комплексного характеру.
    Дослідження свідчить, що завдяки використанню компетентнісно орієнтованої системи традиційних та інноваційних методів навчання української мови пізнавальна активність учнів експериментальних класів стала значно вищою, а навчально-предметна діяльність більш творчою, ініціативною, порівняно з контрольними класами. Цьому сприяло також урахування персональних навчально-пізнавальних стилів учнів, застосування різнорівневих завдань, забезпечення інтеграції методів навчання. Формувальний експеримент довів, що пропонована методика, побудована з урахуванням моделі компетентнісно орієнтованої системи методів навчання української мови,

    396 сприяє підвищенню мотивації навчання, створює ширші можливості для розвитку перцептивно-афективної сфери, збагачення мовного світогляду, когнітивно-комунікативного досвіду, ціннісних орієнтирів школяр ів. Упровадження результатів дисертації в теорію і практику україномовної освіти підтвердило актуальність проведеного дослідження й дало підстави стверджувати, що його ідеї стосовно системи методів навчання української мови можна розглядати як лінгводидактичну основу для розроблення моделей особистісно орієнтованих методик продуктивного навчання рідної мови.
    Розроблене під час дослідження навчально-методичне забезпечення з урахуванням системи традиційних та інноваційних методів навчання, системи компетентнісно орієнтованих завдань для учнів, типів дидактичних текстів дає змогу раціонально поєднувати в ситуативній практиці шкільного курсу української мови різноспрямовані технології застосування методів навчання відповідно до системи цілей. Наведені в дисертації практичні рекомендації стосовно реалізації методів навчання української мови, приклади їх системного застосування в основній школі відповідають реальним тенденціям розвитку україномовної освіти та є перспективними для забезпечення креативного, гармонійного, інноваційного розвитку мовця, який володіє кількома компетентностями.
    У ході виконання дисертації визначено низку актуальних проблем, що потребують спеціального вивчення. Наукову роботу потрібно спрямувати на подальше дослідження таких проблемних питань: особливості системи методів навчання української мови в старшій школі; застосування дослідницьких методів у процесі виконання учнівських лінгвістичних студій; уточнення механізмів функціонування системи методів формування спеціальних компетентностей учнів, пізнавальної самостійності мовної особистості в умовах дистанційної форми навчання; урахування персональних навчально-пізнавальних стилів учнів в організації функціонування системи методів формування мовної особистості; використання інформаційно-комп'ютерних технологій у контексті особистісно орієнтованих методик навчання української мови.

    397
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абрамова С. В. Проектная и учебно-исследовательская работа школьников по русскому языку / С. В. Абрамова // Русский язык в школе. – 2011. – № 7. – С. 20–25, с.73.
    2. Абрамян А. К. Диалог культур как метод взаимодействия в классах со смешанным национальным составом (на примере русско-армянских классов) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Абрамян Ашот Карленович. – Ростов-на-Дону, 2004. – 271 с.
    3. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. – М. : Изд-во ИКАР, 2009. – 448 с.
    4. Алдер Гарри. Технология НЛП / Гарри Алдер. – СПб. : Питер. – 2001. – 224 с.
    5. Алеева О. Д. Метафорическое моделирование как метод формирования организационной культуры сотрудников : дис. ... канд. псих. наук : 19.00.05 / Алеева Ольга Дмитриевна. – Курск, 2009. – 179 с.
    6. Алексюк А. М. Загальні методи навчання в школі / Алексюк А. М. – [2-е вид. перероб. і доп.]. – К. : Вища школа, 1981. – 206 с.
    7. Альтшуллер Г. С. Найти идею. Введение в теорию решения изобретательских задач / Альтшуллер Г. С. – [2-е изд., доп.]. – Новосибирск : Наука. Сиб. отд-ние, 1991. – 225 с. – (Наука и технологический прогресс).
    8. Андриевская В. В. Психология усвоения иностранного языка на среднем этапе обучения / В. В. Андриевская // Иностранные языки в школе. – 1985. – № 6. – С. 3–8.
    9. Андрущенко В. Основні методологічні принципи філософської рефлексії освіти / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2007. – № 3. – С. 5–8.
    10. Андрущенко В. П. Філософія освіти / В. П. Андрущенко,
    В. С. Лутай // Енциклопедія освіти/ Акад. пед. наук України; головний ред.
    В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 960–962.

    398
    11. Аносов І. П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект : [монографія] / Іван Павлович Аносов. – К. : Твім інтер, 2003. – 391 с.
    12. Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики : [краткий очерк] / Апресян Ю. Д. – М. : Просвещение, 1966. – 302 с.
    13. Асмолов А. Г. Культурно-историческая системно-деятельностная парадигма проектирования стандартов школьного образования / А. Г. Асмолов, Г. В. Бурменская, И. А. Володарская, О. А. Карабанова, Н. Г. Салмина // Вопросы психологии. – 2007. – № 4. – С. 16–23.
    14. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Бабанский Ю. К. – М. : Просвещение, 1985. – 208 с.
    15. Байденко В. И. Выявление состава компетенций выпускников вузов как необходимый этап проектирования ГОС ВПО нового поколения : [методическое пособие] / Байденко В. И. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. – 54 с.
    16. Бакиров Анвар. Как управлять собой и другими с помощью НЛП / Анвар Бакиров. – М. : Эксмо, 2008. – 416 с.
    17. Бакум З. П. Теоретико-методичні засади навчання фонетики української мови в гімназії / Бакум З. П. – Кривий Ріг : Видавничий дім, 2008. – 337 с.
    18. Балл Г. А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект / Георгий Алексеевич Балл. – М. : Педагогика, 1990. – 184 с.
    19. Баранов С. П. Сущность процесса обучения : [учеб. пособие по спецкурсу для студентов пед. ин-тов] / Баранов С. П. – М. : Просвещение, 1981. – 143 с.
    20. Барбарига А. А. Среднее и среднее специальное образование в современной Англии (критический анализ) / Барбарига А. А. – К. – Одесса : Вища школа, 1985. – 127 с.
    21. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. – [2-е изд.]. – М. : Искусство, 1986. – 445 с.
    22. Бахтін М. М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках: досвід філософського аналізу / Михайло Михайлович

    399 Бахтін // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття ; за ред. М. Зубрицької. - Львів : Літопис, 1996. - С. 318-322.
    23. Бацевич Флорій. Духовна синергетика рідної мови: Лінгвофілософські нариси : [монографія] / Флорій Сергійович Бацевич. - К. : Академія, 2009. -192 с. - (Серія "Монограф").
    24. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник для студ. ВНЗ / Флорій Сергійович Бацевич. - К. : Академія, 2004. - 342 с. - (Серія "Альма-матер").
    25. Бэкон Ф. Сочинения / Бэкон Ф. : [в 2-х т. / сост., общая ред. и вступит. статья А. Л. Субботина]. - М. : Мысль, 1971. - Т. 1. - 590 с.
    26. Бесєдіна А. Вплив методів і зав дань ейдетики на розвиток особистості дитини / Антоніна Бесєдіна // Рідна школа. - 2009. - С. 61-62.
    27. Бех І. Д. Структура взаєморозуміння у системі "людина - людина": генезис і корекція / І. Д. Бех, О. В. Вознюк, М. В. Левківський // Вісник Житомирського педагогічного університету. - 2001. - № 8. - С. 78-82.
    28. Белкин А. С. Ситуация успеха. Как ее создать : [кн. для учителя] / Белкин А. С. - М. : Просвещение, 1991. - 176 с.
    29. Бєляєв О. М. Концепція інтенсивного навчання мови / О. М. Бєляєв // Українська мова і література в школі. - 1991. - № 6. - С. 26-30.
    30. Бєляєв О. М. Проблема методів у навчанні мови / О. М. Бєляєв // Українська мова і література в школі. - 1980. - № 10. - С. 57-67.
    31. Бєляєв О. М. Про перебудову навчання мови в школі / О. М. Бєляєв // Українська мова і література в школі. - 1989. - №7. - С. 46-52.
    32. Бєляєв О. М. Сучасний урок української мови / Олександр Михайлович Бєляєв. - К. : Рад. школа, 1981. - 176 с.
    33. Бєляєв О. М. Удосконалення методів навчання мови / О. М. Бєляєв // Українська мова і література в школі. - 1967. - № 11. - С. 58-67.
    34. Белянин В. П. Психолингвистика : [учебник] / Белянин В. П. - [2-е изд.] - М. : Флинта: Московский психолого-социальный институт, 2004. - 232 с.

    400
    35. Берн Эрик. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Эрик Берн ; пер. с англ. А. В. Ярхо, Л. Г. Ионин. - М. : ФАИР-ПРЕСС, 2001. - 480 с. - (Популярная психология).
    36. Бершадский М. Е. Дидактические и психологические основания образовательной технологии / М. Е. Бершадский, В. В. Гузеев. - М. : Центр "Педагогический поиск", 2003. - 256 с.
    37. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Владимир Павлович Беспалько. - М. : Педагогика, 1989. - 192 с.
    38. Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти : [монографія] / Валерій Юхимович Биков. - К. : Атіка, 2009. - 684 с.
    39. Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища педагогічних систем відкритої освіти / В. Ю. Биков // Наукові записки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2008. -Випуск 77. - Частина 1. - С. 3-12. - (Серія "Педагогічні науки").
    40. Библер В. С. От наукоучения - к логике культуры: Два философских введения в двадцать первый век / Владимир Соломонович Библер. - М. : Политиздат, 1990. - 413 с.
    41. Білоусенко П. І. Мовознавчі студії в школі / Петро Іванович Білоусенко. - Запоріжжя : Хортиця, 2000. - 40 с.
    42. Білоус П. В. Вступ до літературознавства. Теорія літератури. Психологія літературної творчості : [лекції] / Петро Васильович Білоус. -Житомир : Рута, 2009. - 336 с.
    43. Біляєв О. М. Доказова розповідь та евристична бесіда у навчанні мови / О. М. Біляєв // Українська мова і література в школі. - 2003. - № 8. - С. 2-5.
    44. Біляєв О. М. Зміст уроку мови / О. М. Біляєв // Українська мова і література в школі. - 2003. - № 4. - С. 2-6.
    45. Біляєв О. М. Лінгводидактика рідної мови : [навчально-методичний посібник] / Олександр Михайлович Біляєв. - К. : Генеза, 2005. - 180 с.

    401
    46. Біляєв О. М. Спостереження над мовою як метод навчання / О. М. Біляєв // Українська мова і література в школі. - 2004. - №3. - С. 2-5.
    47. Бим И. Л. Подход к проблеме упражнений с позиции иерархии целей и задач / И. Л. Бим // Иностранные языки в школе. - 1985. - №5. - С. 30-37.
    48. Блинов Г. И. Методика изучения пунктуационных правил / Григорий Иванович Блинов. - М. : Просвещение, 1972. - 208 с.
    49. Богин Г. И. Современная лингводидактика / Богин Г. И. - Калинин : Калининский государственный университет, 1980. - 61 с.
    50. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей / Богоявленская Д. Б. - М. : Академия, 2002. - 320 с.
    51. Богоявленский Д. Н. Психология усвоения орфографии / Дмитрий Николаевич Богоявленский. - М. : Изд-во АПН РСФСР, 1957. - 416 с.
    52. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика. Теорія і методика навчання дітей рідної мови : [підручник] / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш ; за ред. А. М. Богуш. - К. : Вища школа, 2007. - 542 с.
    53. Бондар В. І. Дидактика : підручник для студ. вищих пед. навч. закладів / Володимир Іванович Бондар. - К. : Либідь, 2005. - 264 с.
    54. Бондар С. П. Методи навчання / С П. Бондар // Енциклопедія освіти/ Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - С. 492-494.
    55. Бондар С. П. Модернізація методів навчання у профільній школі / С. П. Бондар // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2010. - № 53. - С. 56-61.
    56. Бондаренко Н. В. Українська мова : підруч. [для 5 класу загальноосвтніх навчальних закладів з навчанням рос. та польськ. мовами] / Н. В. Бондаренко, А. В. Ярмолюк. - К. : Освіта, 2005. - 272 с.
    57. Бондаренко Н. В. Українська мова : підруч. [для 6 класу загальноосвіт. навч. закл. з навчанням рос. мовою] / Н. В. Бондаренко, А. В. Ярмолюк. - К. : Освіта, 2006. - 240 с.

    402
    58. Бондарчук Л. І. Методику підказує текст: [навчальний посібник] / Людмила Іванівна Бондарчук. - Тернопіль : Мальва-ОСО, 2001. - 160 с.
    59. Бондарчук О. І. Критерії і показники якості навчальної діяльності / О. І. Бондарчук, Г. В. Єльнікова // Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень]. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - С. 434-435.
    60. Бориско Н. Ф. Сам себе методист или советы изучающему иностранный язык / Бориско Н. Ф. - К. : Фирма "ИНКОС", 2001. - 267 с.
    61. Брудный А. А. Психологическая герменевтика / Арон Абрамович Брудный. - [3-е изд., испр. и доп.]. - М. : Лабиринт, 2005. - 336 с.
    62. Брунер Дж. С. Процесс обучения / Джером С. Брунер ; [пер. с англ. О. К. Тихомирова ; под ред. А. Р. Лурия]. - М. : Изд-во АПН РСФСР, 1962. - 84 с.
    63. Буданов В. Синергетичні стратегії в освт / В. Буданов // Вища освіта України. - 2003. - № 2. - С. 46-51.
    64. Булатова О. С. Искусство современного урока : [учеб. пос. для студ. высш. учеб. завед.] / Оксана Сергеевна Булатова. - М. : Академия, 2006. - 256 с.
    65. Буслаев Ф. И. Преподавание отечественного языка : [учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. "Рус. яз. и лит." ] / Буслаев Ф. И. - М. : Просвещение, 1992. - 512 с.
    66. Валентій Л. Мовний аналіз як метод навчання / Л. Валентій // Дивослово. - 1996. - № 3. - С. 40-43.
    67. Варзацька Л. Види мовних завдань у структурі інтегрованого уроку рідної мови і мовлення в 5 класі / Л. Варзацька // Українська мова і література в школі. - 2004. - № 1. - С. 4-7.
    68. Варзацька Л. О. Навчання мови та мовлення на основі аналізу тексту / Варзацька Л. О. - К. : Рад. школа, 1986. - 105 с.
    69. Варій М. Й. Психологія : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. ] / Мирон Йосипович Варій. - [2-е вид.]. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 288 с.
    70. Василюк Ф. Е. Маевтика как метод понимающей психотерапии / Ф. Е. Василюк // Вопросы психологии. - 2008. - № 5. - С. 31-43.

    403
    71. Вачков И. В. Метафорический тренинг / Игорь Викторович Вачков. -М. : Ось-89, 2006. - 143 с. - (Серия: Действенный тренинг).
    72. Вачков И. В. Психология тренинговой работы: Содержательные, организационные и методические аспекты ведения тренинговой группы : [учеб. пособ. для вузов] / Игорь Викторович Вачков. - М. : Эксмо, 2007. - 416 с. -(Серия "Образовательный стандарт ХХІ").
    73. Вашуленко М. С. Інтегрування різних видів мовленнєвої діяльності у процесі вивчення рідної мови / М. С. Вашуленко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. - № 21. - С. 3-5.
    74. Ващенко Григорій. Загальні методи навчання : [підручник для педагогів] / Григорій Ващенко. - [1-е вид.]. - К. : Українська Видавнича Спілка, 1997. - 441 с.
    75. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. - К.; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.
    76. Вернадський В. І. Вибрані прац і / Вернадський В. І. - К. : Наукова думка, 2005. - 300 с.
    77. Выготский Л. С. Мышление и речь / Лев Семенович Выготский. - М. : Лабиринт, 1996. - 416 с.
    78. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Лев Семенович Выготский ; под ред. В. В. Давыдова. - М. : Педагогика, 1991. - 480 с.
    79. Выготский Л. С. Собрание сочинений : в 6-ти т. / Выготский Л. С. [под ред. А. М. Матюшкина]. - М. : Педагогика, 1983. - Т. 3. Проблемы развития психики. - 1983. - 368 с.
    80. Використання інтерактивних методів при викладанні мови та літератури у середніх та вищих навчальних закладах : четверта міжвуз. наук.-практ. конф., 27 листопада 2009 р. : матеріали. - [у 2-х ч.]. - Ч.1 / М-во освіти і науки України, М-во освіти і науки Автономної Республіки Крим, РВНЗ "Кримський гуманітарний університет", Євпаторійський педагогічний факультет. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - 148 с.

    404
    81. Віднічук М. А. Технології технічної творчості. Ч. 2 / Микола Антонович Віднічук. - К. : Ред. загальнопед. газ., 2004. - 120 с. - (Б-ка "Шкільного світу").
    82. Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. - К. : Просвіта, 2001. - 416 с.
    83. Власова О. І. Педагогічна психологія : [навч. посіб.] / Олена Іванівна Власова. - К. : Либідь, 2005. - 400 с.
    84. Вознюк О. В. Цільові орієнтири розвитку особистості у системі освіти: інтегративний підхід : монографія / О. В. Вознюк, О. А. Дубасенюк. -Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - 684 с.
    85. Волинка Г. І. Філософія Стародавності і середньовіччя в освітньому контексті : [навч. посіб.] / Григорій Іванович Волинка. - К. : Вища освіта, 2005. - 544 с.
    86. Волков К. Н. Психологи о педагогических проблемах : [кн. для учителя] / К. Н. Волков ; под ред. А. А. Бодалева. - М. : Просвещение, 1981. -128 с.
    87. Воловик П. М. Теорія імовірностей і математична статистика в педагогіці : [монографія] / Павло Микитович Воловик. - Хмельницький : ХГПА, 2010. - 250 с.
    88. Волощук Е. Технэ майевтике: Теория и практика анализа литературного образования / Е. Волощук, Б. Бегун // Тема. - 1997. - № 1-2. -С. 2-248.
    89. Воробйова Людмила. Психолінгвістичні аспекти особистісно орієнтованого навчання іноземних мов/ Людмила Воробйова, Ірина Воробйова // Гуманітарний вісник ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди": Науково-теоретичний збірник. - Переяслав-Хмельницький, 2007. - Випуск 12. - С. 256-259.
    90. Ворожбитова А. А. Теория текста: Антропоцентрическое направление : [учеб. пособие] / Александра Анатольевна Ворожбитова. - [2-е изд., испр. и доп.]. - М. : Высшая школа, 2005. - 367 с.

    405
    91. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика : [вибрані твори] / Ганс-Ґеорґ Ґадамер ; пер. з нім. - К. : Юніверс, 2001. - 288 с.
    92. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики / Гадамер Х.-Г. ; пер. с нем., общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова. - М. : Прогресс, 1988. - 704 с.
    93. Гальперин П. Я. Введение в психологию : [уч. пособие для вузов] / Гальперин П. Я. - [3-е изд.]. - М. : Книжный дом "Университет", 2000. - 336 с.
    94. Галятовський Іоаникій. Наука, альбо способ зложення казання / Іоаникій Галятовський // Українська література ХVІІ ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / [упоряд., приміт. і вступ. стаття В. І. Скрекотня ; ред. О. В. Мишанич]. - К. : Наук. думка, 1987. - С. 108-133.
    95. Ганич Д. І. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, І. С. Олійник. - К. : Вища школа, 1985. - 360 с.
    96. Гельфман Э. Г. Психодидактика школьного учебника. Интелектуальное воспитание учащихся / Э. Г. Гельфман, М. А. Холодная. -СПб. : Питер, 2006. - 384 с.
    97. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века (В поисках практико-ориентированных образовательных концепций) / Гершунский Б. С. -М. : Совершенство, 1998. - 608 с.
    98. Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / Гессен С. И. ; отв. ред. и сост. П. В. Алексеев. - М. : Школа -Пресс, 1995. - 448 с.
    99. Гін А. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність : [посібник для вчителів] / Гін А. -Луганськ : Навчальна книга, Янтар, 2004. - 84 с.
    100. Глазова О. Рідна мова : підруч. [для 5 класу загальноосвіт. навч.
    закл.] / Олександра Глазова, Юрій Кузнецов. - К. : Освіта Укра
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины