ДИДАКТИЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ : Дидактическое ПРОЕКТИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННО-ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО СРЕДЫ ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ

Краткое описание

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЗАБОЛОТНЯ ЮЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 378.147:004

ДИДАКТИЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.09 – теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Буряк Володимир Костянтинович
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри психології та
педагогічних технологій

Кривий Ріг – 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИДАКТИЧНОГО ПРОЕК-ТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИШУ 17
1.1. Наукові підходи до розробки інформаційно-освітнього середовища вишу 17
1.2. Сутність і зміст дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу 37
1.3. Інформаційно-освітнє середовище вишу як об’єкт дидактичного проектування 50
1.4. Критерії й показники педагогічної ефективності інформаційно-освітнього середовища вишу 60
Висновки до першого розділу 70
Розділ ІІ. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ДИДАКТИЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ 72
2.1. Дидактичні умови ефективної побудови інформаційно-освітнього середовища вишу 72
2.1.1. Програмно-цільовий підхід до формування інформаційно-освітнього середовища вишу й навчального процесу. 73
2.1.2. Організаційно-педагогічне забезпечення дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу. 81
2.1.3. Розвиток у професорсько-викладацького складу умінь і навичок управлінської й педагогічної діяльності в умовах інформаційно-освітнього середовища вишу. 98
2.1.4. Розробка й упровадження корпоративної інформаційної системи вишу. 110
2.2. Зміст і методика експериментальної розробки основних компонентів інформаційно-освітнього середовища вишу 129
2.3. Результати дослідно-експериментальної роботи з оцінки педагогічної ефективності інформаційно-освітнього середовища вишу 156
Висновки до другого розділу 169
ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ...179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АІС – автоматизована інформаційна система
АРМ – автоматизоване робоче місце
АСУ – автоматизована система управління
ВІОТ – відео інформаційна освітня технологія
ВОЛС – волоконно-оптична лінія зв’язку
ДЕР – дослідно-експериментальна робота
ДН – дистанційне навчання
ДСО – державні стандарти освіти
ЕБ – електронна бібліотека
ЕД – електронний деканат
ЕНК – електронний навчальний комплекс
ЕНМК – електронний навчально-методичний комплекс
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина
ІКТ – інформаційні й комунікаційні технології
ІОС – інформаційно-освітнє середовище
ІС – інформаційна система
КІС УНЗ – комплексна інформаційна система управління навчальним закладом
КЦП – комплексна цільова програма
НДР – науково-дослідна робота
НІТН – нові інформаційні технології навчання
НМК – навчально-методичний комплекс
СУБД – система управління базами даних

ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Сучасний стан економічного розвитку, становлення ринкової економіки, яка базується на знаннях, модернізація системи вищої професійної освіти висувають специфічні вимоги до випускників вишів. Успішна реалізація цих вимог багато в чому залежить від ефективної організації, змісту, технологій і методик навчання студентів, створення в кожному виші адекватного інформаційно-освітнього середовища (ІОС).
Необхідність дослідження ІОС вишу як важливої теоретичної й прикладної проблеми дидактики вищої школи на сучасному етапі її розвитку визначається рядом факторів.
Нова парадигма вищої професійної освіти, прийнята в сучасному світі, орієнтує педагогічне співтовариство на забезпечення варіативності освітніх систем і навчальних закладів, гнучкості й динамічності освітнього процесу у вишах, його адаптації до соціальних умов, запитів населення й роботодавців, широке впровадження в навчальний процес вишів сучасних освітніх технологій, що буде й надалі змінювати характер розвитку, придбання й розповсюдження знань. Аналіз керівних документів свідчить, що основою для розробки цих технологій є якісне ІОС. Це означає, що перед кожним вищим навчальним закладом стоїть складне багатофакторне завдання – сформувати сучасне інформаційно-освітнє середовище підготовки спеціалістів з урахуванням стрімкого розповсюдження нових освітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій.
Останніми роками змінились традиційні погляди на побудову навчання у вищій школі. За оцінками спеціалістів, сучасний освітній процес у виші має бути спрямований на використання сукупності технологій навчання, у рамках яких студент повинен витрачати до 40 % часу на дистанційні форми навчання, приблизно 40 % – на очні, а інші 20 % – на самоосвіту. Побудова комплексної технології навчання вимагає розробки адекватного ІОС вишу, створення нового покоління інформаційно-освітніх ресурсів і способів передачі знань студентам.
У теорії й практиці дидактики вищої школи в останні десятиліття стали використовуватись нові інформаційні технології навчання (НІТН). Це поняття нині трактується як система, що характеризується прогресивно організованим інформаційним середовищем, розвинутою техніко-технологічною, апаратно-програмною базою, які дозволяють інтегрувати переваги традиційних інформаційних технологій та охопити весь комплекс операцій зі збирання, збереження, обробки, продукування й пред’явлення інформації як потенційного знання з метою його ефективного засвоєння. Розповсюдження й розвиток НІТН змінює технологічні способи й прийоми освітнього процесу у вищій школі, сприяє інтенсифікації навчального процесу, покращує інформаційне ресурсне забезпечення, є передумовою для розробки якісного нового ІОС вишу.
Нині в більшості українських вишів, як показали проведені дослідження, інформатизація адміністративної, навчально-методичної й наукової діяльності або недостатня, або цілком відсутня. Виші, в яких уже створені окремі модулі, що дозволяють автоматизувати певні види діяльності, використовують кожен свої власні підходи до розв’язання проблеми. У результаті отримуємо ситуацію, за якої виші додатково витрачають кошти на розробку ІОС при відсутності гарантій досягнення поставлених цілей, а використовувані підходи здебільшого несумісні й ускладнюють завдання побудови єдиного інформаційного простору у сфері вищої професійної освіти. Наукове пророблення проблем створення й розвитку вишівських інформаційних систем як основи сучасного ІОС сприятиме розв’язанню завдання створення єдиного освітнього інформаційного середовища в Україні й відповідати світовим тенденціям інформатизації суспільства й освіти.
В умовах інформатизації вищої професійної освіти спостерігаються не лише зміни цілей і завдань навчання, але й переміни його суб’єкт-суб’єктної сфери. Проведене дослідження свідчить, що за допомогою традиційних засобів складно орієнтуватись у великих потоках навчальної інформації, здійснювати ефективну навчальну діяльність. Результати досліджень свідчать, що в сучасних умовах більше 47 % викладачів вишів застосовують світові й вітчизняні інформаційні освітні ресурси, є активними користувачами електронних бібліотек, більше 35 % володіють навичкам и роботи з комп’ютерною технікою. Відбувається поступова відмова від виключного використання традиційних технологій навчання. Кожен другий з більш ніж 850 опитаних студентів вишів готовий до часткового навчання через Інтернет, третина допускають можливість педагогічної взаємодії з допомогою комп’ютерних технологій і сучасних засобів телекомунікацій. Інформаційні технології стають не лише ефективним засобом навчання, але й впливають на підвищення активності студентів у процесі вивчення окремих дисциплін.
Результати педагогічного експерименту з аналізу застосування у вишах різноманітних інформаційних ресурсів свідчать, що вони використовуються несистемно. Щоб ІОС вишу сприяло продуктивній реалізації освітніх програм, управлінню навчальним процесом, воно має бути спеціально спроектоване відповідно до його цілей. Інформаційні ресурси вишу необхідно об’єднати в освітнє середовище.
Упродовж останніх десяти років захищені або представлені до захисту десятки дисертацій, опубліковані наукові праці й навчальні посібники, присвячені інформаційним технологіям в освіті, активізувалось їх обговорення на сторінках наукових видань. Але у виконаних на цей час роботах формування ІОС вишу розглядається, як правило, у рамках окремої навчальної дисципліни або окремого засобу інформатизації навчального процесу. Досі недостатньо розроблені питання прогнозно-орієнтованої побудови навчального процесу у виші на основі ІОС, активного застосування інформаційно-телекомунікаційних освітніх технологій. Відсутні роботи, пов’язані з дидактичним проектуванням ІОС вишу й побудовою навчального процесу на його основі.
Таким чином, виникло протиріччя між актуальною потребою вищої професійної школи у формуванні її інформаційно-освітнього середовища й недостатньою розробленістю його наукових основ у педагогічній теорії. З урахуванням цього протиріччя був здійснений вибір теми дослідження, проблема якого сформульована наступним чином: які педагогічні умови й технології дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу? Усе це зумовило вибір теми дисертації: «Дидактичне проектування інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Криворізького державного педагогічного університету в частині наукової теми «Дидактична концепція розвивальної функції навчання», державний реєстраційний номер 0106U001781. Тема дисертації затверджена вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № від 2010 року) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 21 грудня 2010 року).
Мета дослідження полягає в розробленні концептуальних педагогічних положень дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу, обґрунтуванні шляхів та умов ефективності цього процесу на сучасному етапі модернізації вищої педагогічної освіти.
Задачі дослідження:
1. На основі аналізу вітчизняного педагогічного досвіду, сучасного стану навчання у вітчизняних і закордонних вишах обґрунтувати теоретичні основи дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу.
2. Здійснити науково-прикладне обґрунтування ефективної побудови інформаційно-освітнього середовища й охарактеризувати дидактичні засоби навчального процесу як компоненту ІОС вишу.
3. Дослідно-експериментальним шляхом апробувати алгоритми й технології дидактичного проектування основних компонентів інформаційно-освітнього середовища вишу.
4. Обґрунтувати й експериментально перевірити основні шляхи й умови ефективності дидактичного проектування ІОС вишу, розробити практичні рекомендації керівному й професорсько-викладацькому складу вишів щодо реалізації результатів дослідження на практиці.
Об’єкт дисертаційного дослідження – інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу.
Предмет дослідження – теоретичні й прикладні основи дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу.
Гіпотеза дослідження. Процес дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища може бути суттєво покращений, якщо він:
– спирається на традиції вищої професійної освіти й інноваційні процеси, що відбуваються в них, а також відображає позитивний вітчизняний і зарубіжний теоретичний і практичний досвід організації ефективного інформаційно-освітнього середовища у вишах;
– орієнтований на застосування педагогічних технологій, які використовують інформаційні мережі й бази даних на основі сучасної комп’ютерної техніки й програмного забезпечення;
– здійснюється як багаторівнева комплексна діяльність різних груп розробників, узгоджена за цілями й завданнями процедури формування та використання в навчальному процесі навчально-методичних комплексів і окремих засобів НІТН;
– ураховує ієрархію рівнів проектування, їх наступність і взаємозв’язок;
– реалізується адекватно до сучасних інформаційних технологій, засобів і способів збирання, збереження, обробки, продукування й пред’явлення навчальної інформації;
– будується згідно з принципами системності, модульності, відкритості, стандартизації при дотриманні таких педагогічних умов: реалізації програмно-цільового підходу до формування інформаційно-освітнього середовища вишу й навчального процесу на його основі; організаційно-педагогічного забезпечення дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу; розвитку в керівництва, професорсько-викладацького складу навичок і вмінь управлінської й педагогічної діяльності в умовах інформаційно-освітнього середовища; розроблення й упровадження корпоративної інформаційної системи вишу.
Методологічні й науково-теоретичні основи дослідження склали діалектико-матеріалістичні положення про всезагальний зв’язок, взаємну обумовленість і цілісність явищ та процесів довкілля, загальнонаукові методологічні підходи (історичний, системний, комплексний, процесуальний, змістово-функціональний та ін.). Основними принципами дослідження стали принципи об’єктивності, єдності історичного й логічного, єдності теоретичного й емпіричного, єдності особистості й діяльності.
При розробці концептуальних основ дослідження використані положення загальної теорії навчання (Ю. Бабанський, В. Буряк, С. Гончаренко, І. Журавльов, В. Краєвський, В. Кремень, В. Ледньов, І. Лернер, О. Новиков, М. Скаткін та ін.), дидактики вищої школи (В. Андрущенко, С. Архангельський, О. Барабанщиков, А. Верхола, В. Давидов, С. Зинов’єв, І. Кобиляцький, І. Прокопенко, В. Сластьонін, С. Смирнов, Н. Тализіна й ін.), теорії педагогічних систем, дослідження проблем системного підходу й специфіки системного аналізу педагогічного процесу (В. Беспалько, В. Давидов, В. Сєріков, В. Шадриков, Г. Щедровицький та ін.), педагогічної прогностики (Б. Гершунський, В. Загвязинський, І. Липський, І. Підласий та ін.), модульного навчання (М. Никандров, Т. Шамова, М. Чошанов, П. Юцявічене), теорії випереджувального змісту професійної освіти (В. Байденко, Б. Бім-Бад, Н. Селезньова, Ю. Татур та ін.).
Важливе значення у виробленні наукових позицій посіли концепції педагогічних технологій (В. Беспалько, В. Гузеєв, В. Гуляєв, В. Євдокимов, М. Кларін, Е. Коротков, В. Монахов, О. Пєхота, Г. Селевко, Т. Шамова й ін.), інформатизації освіти (Л.Зайнутдінова, І. Захарова, Є. Полат, І. Роберт, А. Смирнов, В. Солдаткін та ін.), проектування й моделювання навчання у вищій школі (О. Барабанщиков, В. Давидов, В. Єрмоленко, Д. Левітес, Г. Муравйова, Ю. Руденко, В. Сластьонін, В. Соколов, Г. Ушамірська, Д. Чернилевський та ін.), підготовки викладачів до педагогічного проектування (А. Биков, В. Вдов’юк, О. Заїр-Бек, І. Зязюн, Н. Кузьміна, А. Лазукін, М. Лямзін, Д. Левітес, В. Слєпов та ін.), психолого-педагогічних проблем упровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій (С. Бондарева, В. Биков, Т. Габай, Н. Голівер, Р. Гуревич, М. Жалдак, П. Корчемний, Ю. Машбіц, О. Співаковський, Н. Тализіна та ін.), теорії й методики дистанційного навчання (О. Андрєєв, О. Гудимова, В. Овсянніков, Н. Побережна, В. Солдаткін, С. Щенніков та ін.).
Вихідні положення дисертаційного дослідження ґрунтуються на концептуальних засадах загальнодержавних нормативних документів, які відбивають основні ідеї здійснення навчального процесу у вищій школі: Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття».
Для досягнення мети дисертаційного дослідження й розв’язання його завдань використано такі методи:
– теоретичні: вивчення й аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури з метою розгляду основних теоретичних питань проблеми дослідження; порівняльно-історичний аналіз для з’ясування суті й змісту дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу; визначення поняттєво-категоріального апарату; теоретичне прогнозування й уточнення критеріїв і показників педагогічної ефективності інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу;
– емпіричні: педагогічне спостереження, опитування, тестування, інтерв’ю, вивчення продуктів навчально-пізнавальної діяльності студентів, аналіз педагогічної діяльності викладачів педагогічних вишів і власної педагогічної діяльності для проектування інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу;
– експериментальні: констатувальний експеримент першого й другого порядку, формувальний експеримент, що проводилися з метою перевірки ефективності інформаційно-освітнього середовища вишу; методи математичної статистики для опрацювання результатів експерименту, аналізу отриманих даних і з’ясування кількісних залежностей між явищами й процесами, що вивчались.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Криворізького державного педагогічного університету й Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. До роботи залучалися студенти педагогічного факультету й факультету іноземних мов.
Дослідження виконувалось у 2008–2011 рр. у три взаємопов’язані етапи науково-педагогічного пошуку.
На І етапі (2008–2009 рр.) – підготовчому – здійснювалось обґрунтування мети й задач дослідження, конкретизувались об’єкт і предмет дослідження, визначались його теоретико-методологічні засади.
На ІІ етапі (2009–2010 рр.) здійснювались історико-педагогічний і порівняльно-зіставний аналіз проблеми, вивчення стану інформатизації освітнього процесу у вишах, побудова загальної гіпотези й програми дослідження, розроблення комплексної цільової програми, апробація їх у процесі дидактичного проектування ІОС вишу й перевірка його ефективності під час дослідно-експериментальної роботи, підготовка наукових статей, методичних рекомендацій. Водночас вносились корективи в методику дослідження, формулювались попередні висновки й рекомендації, деякі з них упроваджувались в освітній процес.
На ІІІ етапі (2010–2011 рр.) здійснювались систематизація й узагальнення результатів дослідження, їх апробація, підготовка статей з теми дослідження, публікація результатів роботи в наукових виданнях, доповіді й виступи на всеукраїнських і міжвузівських наукових конференціях, літературне оформлення результатів дослідження у вигляді кандидатської дисертації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– уперше розроблено теоретичні основи дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу, науково-прикладні положення побудови ІОС, дослідно-експериментальним шляхом перевірені основні алгоритми й технології дидактичного проектування компонентів ІОС, визначені педагогічні шляхи й умови вдосконалення дидактичного проектування ІОС вишу й організації навчального процесу на його основі;
– уточнено й конкретизовано науково-прикладні положення про ефективну побудову інформаційно-освітнього середовища вишу: характеристика дидактичних засобів навчального процесу як компонентів ІОС вишу; функціональна структура дидактичного проектування ІОС; системно-структурний підхід до проектування ІОС як організованої діяльності адміністративно-управлінського, професорсько-викладацького й допоміжного персоналу вишу з розробки навчально-методичної, освітньо-технологічної, виробничо-технологічної й матеріально-технічної підсистем;
– подальшого розвитку дістали характеристики технологій і алгоритмів дидактичного проектування ІОС на різних рівнях: комплексного рішення (у масштабах вишу); спеціалізованого призначення (у масштабі факультету чи спеціальності); педагогічної технології; інтегрованих навчальних курсів; окремої навчальної дисципліни, а також корпоративної інформаційної системи вишу як засобу, який забезпечує єдиний механізм комплексного розв’язання завдань дидактичного проектування ІОС, управління й організації навчального процесу на його основі.
Практична значущість дослідження полягає в тому, що воно спрямоване на вдосконалення освітнього процесу у вишах. Матеріали дисертації, теоретичні висновки й практичні рекомендації керівництвом вишів, факультетів і кафедр можуть бути покладені в основу прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень з розробки сучасних електронних освітніх та інформаційних ресурсів, сприяти побудові навчання на нових технологічних підходах, упровадженню більш ефективних механізмів адміністрування навчального процесу, реалізації інтенсивних методик навчання. На базі науково-прикладних результатів дослідження можливі й здійснюються подальша розробка сучасних технологій навчання студентів, організація системи дистанційного навчання, комплексне розв’язання проблеми створення корпоративної інформаційної системи вишу, а також підготовка викладачів вищої школи до проектування процесу навчання в умовах ІОС. Частина дослідження, яка стосується створення навчально-методичних комплексів, конструювання окремих засобів навчання, побудови методичних систем навчання, організації контролю навчальної діяльності студентів, орієнтована на використання в освітньому процесі вишів.
Достовірність отриманих результатів зумовлена теоретико-методологічними позиціями, повнотою й системністю розгляду предмета дослідження в його структурних, функціональних, процесуальних характеристиках і взаємозв’язку між ними, використанням комплексу теоретичних та емпіричних методів дослідження відповідно до його концептуальних положень і логіки організації. Результати дослідження експериментально підтверджені, вони пройшли широку апробацію й педагогічну експертизу.
Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Криворізького державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 15/37 від 25.11.2011 р.), Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка про впровадження № 537 від 10.02.2012 р.), Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка (довідка про впровадження № 0946/01-30/33 від 24.02.2012 р.).
Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується методологічним та теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, що відповідають предмету, меті й задачам дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; єдністю кількісного й якісного аналізу експериментальних даних, застосуванням системи наукових методів дослідження, що відповідають об’єкту, предметові, меті та задачам дослідження.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися й отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри психології та педагогічних технологій Криворізького державного педагогічного університету (2008–2011 рр.), оприлюднювалися на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема на міжнародних: «Інноваційні технології в освіті» (м. Алушта, 2008 р.), «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (м. Суми, 2008 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (м. Луцьк, 2010 р.); всеукраїнських: «Зміст та технології післядипломної освіти педагогічних працівників» (м. Луганськ, 2008 р.), V Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив» (м. Київ, 2008 р.), «Інноваційні методи та технології у процесі викладання іноземних мов» (м. Луцьк, 2008 р.), «Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві: теорія, методологія, досвід у підготовці педагогічних та інженерних кадрів»(м. Луцьк, 2009 р.); ІІ міжвузівській науково-практичній конференції «Сучасні педагогічні технології у вищій освіті» (м. Павлоград, 2008 р.).
Публікації. Основні результати дисертації відображено в 4 одноосібних наукових і науково-практичних працях, з яких 4 наукових статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичних рекомендаціях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку опублікованих праць за темою дисертації, списку використаних джерел (391 найменування, із них 21- іноземними мовами). Робота містить 11 таблиць, 1 рисунок. Загальний обсяг дисертації - 219 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 178 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Теоретико-методологічний аналіз проблеми формування ІОС вишу, наукові результати дисертаційного дослідження дозволяють позитивно оцінити приріст теорії й практики проектування цього системного педагогічного конструкту.
У ході роботи визначені концептуальні підходи до створення ІОС вишу, його сутнісні характеристики, змістове й функціональне наповнення, його програмно-апаратний та інформаційно-телекомунікаційний супровід, вимоги до кадрів, які реалізують його інтелектуальний потенціал в навчальному процесі вишу й філій.
Виявлені основні характеристики ключових компонентів ІОС вишу – електронних підручників і посібників, комп’ютерних навчальних і тестувальних систем, дисциплінарного, інформаційно-довідкового й адміністративного модулів контенту ІОС. Удалось показати односторонність технократичного підходу до визначення ролі й місця засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій, їх підпорядковане відносно змістового наповнення становище. При цьому детально розглянутий функціонал корпоративної інформаційної системи вишу, яка інтегрує всі складові ІОС і забезпечує їх використання управлінським персоналом, викладачами, студентами.
Дослідження сукупності шляхів і умов, необхідних для формування ІОС вишу й використання його в навчальному процесі, показало необхідність ретельного планування – від ідеї до втілення її в освітню практику. Представлений програмно-цільовий підхід до розроблення, управління впровадженням і розвитком ІОС.
Основою аргументації при обґрунтуванні положень, які виносились на захист, є дані, отримані в ході формувального експерименту.
Узагальнені результати дослідження дозволили зробити висновок про підтвердження гіпотези дисертаційного дослідження, розв’язання наукової проблеми створення цілісної дидактичної концепції проектування інформаційно-освітнього середовища вишу й організацію процесу навчання на його основі, сформулювати теоретичні висновки й дати практичні рекомендації.
1. Історико-педагогічний аналіз, вивчення стану освітньої практики у вітчизняній і закордонній вищій школі з дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу й організації навчального процесу на його основі виявили необхідність «педагогізації» понятійного апарата ІОС, визначення основних термінів і понять із позицій дидактики.
З’ясовано, що дидактичне проектування ІОС вишу полягає в діяльності різних груп розробників зі створення системно організованої сукупності сучасних електронних освітніх та інших інформаційних ресурсів. Інваріантними компонентами ІОС у процесі дидактичного проектування є предметне, технічне, програмне й методичне середовища, які реалізують систему цілей і завдань навчального процесу й забезпечують інформаційне обслуговування учасників освітнього процесу, організацію навчального діалогу в інформаційно-освітньому середовищі вишу, телекомунікаційну взаємодію викладачів і студентів у процесі пізнавальної діяльності, автоматизоване навчання й контроль, моделювання виучуваних (досліджуваних) явищ і процесів, адміністрування навчального процесу.
2. Основними етапами дидактичного проектування ІОС вишу є визначення загальної концепції навчання у виші й адекватних їй цілей, добір відповідного змісту навчання і його структуризація з урахуванням використовуваної форми й специфіки навчального матеріалу, вибір педагогічної технології, організаційних форм навчання, засобів інформаційно-освітніх технологій, засобів організації навчального процесу, сукупності різноманітних баз даних цільового призначення, прикладного програмного забезпечення, інформаційно-телекомунікаційних комплексів. Побудова ІОС вишу можлива на основі такої архітектури: комплексного ІОС (у масштабі вишу), спеціалізованого ІОС (у масштабі факультету чи спеціальності), ІОС із реалізації конкретної педагогічної технології (наприклад, дистанційного навчання), ІОС інтегрованих навчальних курсів, ІОС окремої навчальної дисципліни (або предметне ІОС). При цьому слід ураховувати закономірні залежності й принципи побудови ІОС у виші, які у своїй взаємозумовленості визначають зміст, організацію й методику навчання в цьому середовищі. З-поміж основних принципів побудови вишівських ІОС виокремлено принципи системності, модульності, відкритості й стандартизації.
3. Для здійснення цілеспрямованої діяльності різних груп розробників з дидактичного проектування ІОС у виші передбачається системно-структурний принцип, який дозволяє забезпечити комплексне рішення розроблення ІОС і виокремити спеціалізовані підсистеми дидактичного проектування: навчально-методичну, освітньо-технологічну, виробничо-технологічну й матеріально-технічну.
В основі проектування навчально-методичної підсистеми міститься розроблення електронних навчально-методичних комплексів з кожної з основних освітніх програм і з конкретної навчальної дисципліни. Для перспективних форм організації освітнього процесу, орієнтованих на самостійну роботу студентів, особливе значення мають різноманітні ЕНК, які входять до ІОС вишу в складі інтегрованих навчальних курсів або окремої навчальної дисципліни. В основі ЕНК знаходиться навчально-методичний комплекс з відповідної навчальної дисципліни (або сукупності навчальних дисциплін), доповнений ресурсними й діяльнісними можливостями ІОС.
Дидактичне проектування освітньо-технологічної підсистеми складається з розроблення (використання) корпоративної інформаційної підсистеми вишу, забезпечення користувачів послугами Інтернету й локальних мереж, створення освітнього веб-сайту вишу, формування електронної бібліотеки.
Комплексне розв’язання завдань побудови ІОС передбачає наявність виробничо-технічної підсистеми, до якої входять виробничі відділи вишу, що за допомогою інструментальних засобів розв’язують завдання розроблення, виробництва й тиражування електронних освітніх ресурсів і засобів НІТН.
Матеріально-технічна підсистема містить сукупність спеціалізованих аудиторій, призначених для проведення консультацій (сеансів зв’язку викладачів з відділеними користувачами) і відео-конференцій, віддалених лабораторій з реальним обладнанням і програмним забезпеченням віддаленого доступу до нього, телекомунікаційних апаратних і програмних засобів, які забезпечують зв’язок «викладач – студент» і доступ розробників мережевих курсів та адміністраторів до Інтернету й інших баз знань.
4. Показниками ефективності побудови ІОС у виші виступають якість засвоєння навчальної інформації (оціночні показники), темпо-часові показники проходження навчальних планів і програм, інтегральний критерій педагогічного ефекту ІОС. Важливе значення для порівняння ефективності освітнього процесу при традиційному навчанні й навчанні з опорою на ІОС мають такі показники як коефіцієнт економії часу й коефіцієнт навченості.
У ході експериментально-дослідної роботи підтверджена ефективність дидактичного проектування ІОС на основі системно-структурного підходу, комплексної технології проектування й апробованих алгоритмів розроблення основних компонентів ІОС. З’ясовано, що основними шляхами й умовами ефективності дидактичного проектування ІОС є програмно-цільовий підхід до формування інформаційно-освітнього середовища вишу й навчання на його основі, організаційно-педагогічне забезпечення дидактичного проектування інформаційно-освітнього середовища вишу, розвиток у керівників, професорсько-викладацького складу навичок і вмінь управлінської й педагогічної діяльності в умовах інформаційно-освітнього середовища вишу, розроблення й упровадження корпоративної інформаційної системи.
5. Проведене дослідження дало можливість визначити практичні рекомендації, врахування й реалізація яких будуть сприяти вдосконаленню освітнього процесу у вишах.
З метою ефективного розроблення й упровадження ІОС в освітній процес вишів доцільно виконати такі практичні дії:
а) на рівні вишів:
– рекомендується в основу розроблення ІОС вишу покласти цільову комплексну програму, яка пройшла апробацію в ході дисертаційного дослідження;
– керівництву вишів передбачити посилення матеріального й морального стимулювання викладачів, які активно беруть участь у розробленні ІОС і використовують педагогічні технології на його основі в навчальній і науково-дослідній діяльності;
– передбачити можливість організації й проведення зі студентами спецкурсу «Навчальна діяльність в умовах сучасного інформаційно-освітнього середовища»;
– пропонується здійснити комплекс заходів з підвищення кваліфікації викладачів на основі програми «Організація педагогічної діяльності в новому інформаційно-освітньому середовищі» й програм підвищення кваліфікації адміністративно-управлінського персоналу «Організація діяльності вишу в умовах ІОС» в обсязі 72 годин;
– вважати необхідним створення власних освітніх порталів, упровадження корпоративних інформаційних систем вишів згідно з рекомендаціями;
б) на рівні факультетів і кафедр:
– пропонується розроблення електронних навчально-методичних комплексів зі спеціальностей і навчальних дисциплін здійснювати згідно з рекомендаціями, викладеними в розділі 2.2;
– на засіданнях рад факультетів і кафедр регулярно обговорювати питання впровадження й використання ІОС, ефективності навчання студентів на його основі;
– керівництву факультетів і кафедр при оцінці ефективності та якості проведених занять з використанням НІТН рекомендувати до використання критерії й показники, розроблені в розділі 2.3 дисертації;
– активніше залучати студентів – членів гуртків наукового товариства до розроблення й використання ІОС у навчальній і дослідній роботі.
Подальше дослідження проблеми доцільно продовжити за такими напрямками: технологія створення програмно-методичних засобів електронного навчання у вишах, зміст і структура інформаційно-педагогічного забезпечення освітнього процесу з використанням НІТН у вишах, інтенсифікація освоєння навчальних планів і програм вищої професійної освіти в умовах ІОС вишу, теоретико-прикладні основи створення й використання електронних навчальних курсів у навчанні студентів тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

І. Статті у наукових фахових виданнях
1.Заболотня Ю.В. Модель інформаційно-освітнього середовища ВНЗ / Ю.В.Заболотня // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. – Кривий Ріг, 2011. – Вип.31. – С.301- 310.
2.Заболотня Ю.В. Організаційно - технічні й інформаційно – телекомунікаційні аспекти створення інформаційно-освітнього середовища вищого навчального закладу / Ю.В.Заболотня // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. – Кривий Ріг, 2011. – Вип.32. – С.29 - 42.
3.Заболотня Ю.В. Формування змістового наповнення інформаційно – освітнього середовища вишу / Ю.В.Заболотня // Наукові записки КДПУ: зб. наук. праць. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2011. – С.107 – 113.
4.Заболотня Ю.В. Дидактичні умови ефективної побудови інформаційно-освітнього середовища вишу / Ю.В.Заболотня // Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. – Кривий Ріг, 2011. – Вип.33. – С. 73-83.

ІІ. Науково-методичні матеріали
5.Заболотня Ю.В. Програма курсу підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу «Організація педагогічної діяльності в новому інформаційно-освітньому середовищі» / Ю.В.Заболотня. – Кривий Ріг, 2011. – 11с.
6.Заболотня Ю.В. Методичні рекомендації з розробки модульних навчальних програм та електронних підручників, відео і слайд-лекцій, контрольно-вимірювальних матеріалів / Ю.В.Заболотня. – Кривий Ріг, 2011. – 42с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасов З. А. Проектирование инноваций в структуре педагогической деятельности / З. А. Абасов // Высшее образование сегодня. – 2004. – № 6. – С. 45–49.
2. Агапова О. Проектно-созидательная модель обучения / О. Агапова, А. Кривошеев, А. Ушаков // Alma Mater (Вестник высшей школы). – 1994. – № 1. – С. 18–22.
3. Агапонов С. В. Средства дистанционного обучения. Методика, технология, инструментарий / С. В. Агапонов, З. О. Джалиашвили, Д. Л. Кречман, И. С. Никифоров, Е. С. Ченосова, А. В. Юрков ; под ред. З. О. Джалиашвили. – СПб : БХВ-Петербург, 2003. – 336 с.
4. Агранович Б. Л. Системный проект и опыт формирования информационно-обучающей среды вуза. – http://cpq300.comp.pgu.karelia.ru/ pgu/RussianWin/conferences/Data/19950605/Abst.
5. Акофф Р. Л. Системы, организации и междисциплинарные исследования / P. Л. Акофф // Исследования по общей теории систем. – М. : Прогресс, 1969. – С. 143–164.
6. Александров Г. Н. Программированное обучение и новые информационные технологии обучения / Г. Н. Александров // Информатика и образование. – 1993. – № 5. – С. 7–19.
7. Алексеев В. Д. Педагогические проблемы совершенствования учебного процесса в академии на основе использования ЭВМ (дидактический аспект) / В. Д. Алексеев, Г. П. Андреев, Н. А. Давыдов. – М. : ВПА, 1988. – 80 с.
8. Алексєєва Г. Впровадження інформаційних технологій в шкільній освіті / Г. Алексєєва // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2007. – № 2. – С. 50–57.
9. Алехина И. В. Дидактические основы применения ЭВМ в процессе формирования педагогических умений у будущих учителей : автореф. дисс. … канд. пед. наук / И. В. Алехина. – Брянск, 1994. – 20 с.
10. Андреев А. А. Введение в дистанционное обучение : [учебно- методическое пособие] / А. А. Андреев. – М. : Военный университет, 1997. – 120 с.
11. Андреев А. А. Дидактические основы дистанционного обучения в высших учебных заведениях : дис. … д-ра пед. наук / А. А. Андреев. – М., 1999. – 367 с.
12. Андреев А. А. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация / А. А. Андреев, В. И. Солдаткин. – М. : МЭСИ, 1999. – 196 с.
13. Аношкин А. П. Педагогическое проектирование систем и технологий обучения / А. П. Аношкин. – Омск : ОмГПУ, 1998. – 189 с.
14. Аракелян С. М. Особенности разработки интернет-учебников для системы дистанционного обучения / С. М. Аракелян, А. Ю. Лексин, В. А. Сороцкий, И. А. Цикин, В. В. Щербаков // Интернет-конференция «Проблемы перехода классических университетов в систему открытого образования» : тезисы докладов. – М. : Изд-во МЭСИ, 2001. – С. 19–22.
15. Арефьев П. Г. Некоторые проблемы организации и использования информационных ресурсов в глобальных компьютерных сетях в области социальных наук и образования / П. Г. Арефьев, Г. С. Батыгин // Материалы конференции «Интернет, общество, личность. ИОЛ-99», секция «Интернет и образование». – СПб : OSI-Saint-Petersburg, 1999. – http://iol.spb.ru/IOL1999.
16. Аристов С. А. Использование компьютерных обучающих программ при дистанционном обучении экономистов / С. А. Аристов // Дистанционное образование. – 1999. – № 3. – С. 26–29.
17. Арнаутов В. В. Особенности инновационно-моделирующей деятельности по проектированию образовательных процессов / В. В. Арнаутов // Педагогическая технология академика В. М. Монахова. Методология. Внедрение. Развитие. – М. : Новокузнецк, 1997. – С. 69–79.
18. Арюткина Л. H. Дидактические требования к построению УМП по ДО-курсам в СГУ / Л. H. Арюткина, Е. А. Генике, Е. О. Иванова // Дистанционное образование в России: проблемы и перспективы : материалы Шестой международной конференции по дистанционному образованию (Россия, Москва, 25–27.11.1998 г.) / под ред. В. П. Тихомирова, В. И. Солдаткина, Д. Э. Колосова. – М. : МЭСИ, 1998. – С. 84–88.
19. Ахметов Б. С. Особенности построения информационной образовательной среды в вузе / Б. С. Ахметов, А. А. Калюжный. – http://www.butic.ru/cue/2002/tezis/ahmetov.html.
20. Ашаев Ю. П. Индивидуализация обучения в системе высшего образования с использованием средств дистанционного образования / Ю. П. Ашаев, С. Ю. Ашаев // Система обеспечения качества в дистанционном образовании : сборник трудов международной научно-практической конференции. – М. : МГИУ, 2003. – Вып. 11. – С. 101–108.
21. Бабаева Ю. Д. Психологические последствия информатизации / Ю. Д. Бабаева, А. Е. Войскунский // Психологический журнал. – 1998. – № 1. – С. 88–100.
22. Бабанский Ю. К. Выбор методов обучения в средней школе. Рациональная организация учебной деятельности / Ю. К. Бабанский // Избр. пед. труды. – М. : Педагогика, 1989. – 387 с.
23. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения (общедидактический аспект) / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1977. – 252 с.
24. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения / Ю. К. Бабанский. – Ростов-на-Дону, 1972. – 346 с.
25. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 59 с.
26. Байденко В. И. Опережающий стандарт образования как теоретическая и практическая проблемы / В. И. Байденко, И. А. Селезнева // Проблемы качества образования. – Ч. 2. – М. ; Уфа : Исследовательский центр качества подготовки специалистов, 2000. – С. 9–14.
27. Байденко В. И. Стандарты в непрерывном образовании: концептуальные, теоретические и методологические проблемы : монография / В. И. Байденко. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов ; Российский новый университет, 1999. – 296 с.
28. Батоврин В. К. Виртуальная измерительная лаборатория как составной элемент системы открытого образования / В. К. Батоврин, А. С. Бессонов, В. В. Мошкин и др. // Материалы конференции «Информационные технологии в открытом образовании», 11.10.2001 г. – М. : МЭСИ ; МОРФ, 2001. – С. 78–81.
29. Башмаков А. И. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем / А. И. Башмаков, И. А. Башмаков. — М. : Информационно-издательский дом «Филинъ», 2003. – 616 с.
30. Беляева С. А. Проблема единства фундаментальных и профессиональных знаний и построения учебного предмета в вузе / С. А. Беляева, З. А. Решетова // Современная высшая школа. – 1985. – № 4. – С. 205–218.
31. Бендова Л. B. Система подготовки тьюторов – этапы развития карьеры / Л. В. Бендова // Качество дистанционного образования. Концепции, проблемы, решения : сборник трудов международной научно-практической конференции. – М. : МГИУ, 2004. – С. 43–44.
32. Берлинер Э. М. Автоматизированный контроль знаний студентов вузов / Э. М. Берлинер, И. Б. Глазырина // Качество дистанционного образования: концепции, проблемы, решения : сборник трудов международной научно- практической конференции. – М. : МГИУ, 2003.
33. Бершадский A. M. Структура дистанционного образования в регионе / M. Бершадский, И. Г. Краевский // Тематика 96 : тез. докл. Всерос. науч.-метод, конф. – СПб, 1996. – С. 120–121.
34. Беспалько В. П. О критериях качества подготовки специалиста / В. П. Беспалько // Вестник высшей школы. – 1988. – № 1. – С. 3–8.
35. Беспалько В. П. Персонифицированное образование / В. П. Беспалько // Педагогика. – 1998. – № 2. – С. 12–17.
36. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалиста : учебно- методическое пособие / В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. – М. : Высшая школа, 1989. – 144 с.
37. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
38. Биков В. Ю. Практика використання дистанційного навчання в післядипломній освіті / В. Ю. Биков // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2006. – № 4. – С. 27–30.
39. Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем / В. Ю. Биков, Ю. О. Жук // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : збірник наукових праць. – 2003. – № 1(5). – С. 64–76.
40. Бим-Бад Б. М. Опережающее образование: теория и практика / Б. М. Бим-Бад // Советская педагогика. – 1988. – № 5. – С. 51–55.
41. Болонский процесс: нарастающая динамика и многообразие / под науч. ред. В. И. Байденко. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовка специалистов, 2002. – 408 с.
42. Большой энциклопедический словарь. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : БРЭ ; СПб : Норинт, 2000. – 1434 с.
43. Борликов Г. М. Университет в современном образовательном пространстве: ориентация на личность специалиста : монография / Г. М. Борликов. – Волгоград : Перемена, 2001. – 345 с.
44. Бочков В. Е. Функциональное наполнение деятельности преподавателей и требования к ним в различных моделях организации дистанционного обучения / В. Е. Бочков, С. М. Калабин, С. П. Крекотень // Качество дистанционного образования: концепции, проблемы, решения : сборник трудов международной научно-практической конференции. – М. : МГИУ, 2003.
45. Бояринцева Е. А. К вопросу стандартизации АИС управления вузом / Е. А. Бояринцева // Труды XII Всероссийской научно-методической конференции «Телематика–2005». – СПб, 2005. – С. 10–24.
46. Бруняев М. М. Научно-методические основы проектирования разветвленно-диалоговых обучающих систем : дис. … д-ра пед. наук / М. М. Бруняев. – М., 1992. – 350 с.
47. Василенко Н. В. Интеграция знаний на основе использования новых информационных технологий в общеобразовательной школе : дис. … канд. пед. наук / Н. В. Василенко. – СПб, 2001. – 202 с.
48. Василенко Н. П. Диагностика, информационное и комбинированное обеспечение непрерывного повышения квалификации : автореф. дис. … канд. пед. наук / Н. П. Василенко. – Ростов-на-Дону, 1997. – 24 с.
49. Васильев В. Н. ИАИС как корпоративная система управления вузом / B. C. Васильев, Н. С. Рузанова, О. Ю. Насадкина, И. А. Попова, Я. Е. Штивельман // Труды XXII Всероссийской научно-методической конференции «Телематика–2005». – СПб, 2005. – С. 186–187.
50. Вепрік С. Використання сучасних інформаційних технологій як інструмента пізнання / С. Вепрік // Інформатика та інформаційних технологій у навчальних закладах. – 2007. – № 5. – С. 15–20.
51. Вержбицкий В. В. Дистанционное обучение в странах СНГ: мониторинг образовательных потребностей и возможностей : аналитический обзор / В. В. Вержбицкий, Ю. Ю. Власова; отв. ред. В. В. Вержбицкий. – М. : Институт ЮНЕСКО по информационным технологиям в образовании, 2003. – С. 62–64.
52. Веселков Ф. Информационная подготовка экономистов / Ф. Веселков, С. Ковалев, Л. Мац // Высшее образование в России. – 2001. – № 2. – С. 62–66.
53. Виштынецкий Е. И. Вопросы применения информационных технологий в сфере образования и обучения / Е. И. Виштынецкий // Информационные технологии. – 1998. – № 2. – С. 32–36.
54. Владимирська Є. Дистанційне навчання та педагогічні умови, що забезпечують його якість / Є. Владимирська // Проблеми освіти. – К., 2006. – Вип. 43. – С. 78–81.
55. Внедрение информационных технологий в образовательный процесс ВУЗа : Современные педагогические технологии в образовательном процессе ВУЗа : учебно-методическое пособие / под ред. А. С. Синайского. – М. : Военный университет, 1998. – 119 с.
56. Волкова В. Н. Оценка целевых структур при разработке планов в системе высшей и средней специальной школы. Экспресс-информ / В. Н. Волкова, А. И. Коношенко, Л. Ф. Марьенко. – М. : НИИ пробл. высш. школы, 1980. – 20 с.
57. Волкова О. Г. О педагогических способностях преподавателей дистанционного обучения / О. Г. Волкова, В. Н. Кухаренко, Е. В. Рыбалко // Дистанционное образование в России: проблемы и перспективы : материалы Шестой международной конференции по дистанционному образованию (Россия, Москва, 25–27.11.1998 г.) / под ред. В. П. Тихомирова, В. И. Солдаткина, Д. Э. Колосова. – М. : МЭСИ, 1998. – С. 140–144.
58. Волошинова Т. Ю. Методика использования мультимедийных технологий в учебно-методической деятельности преподавателя вуза : дис. … канд. пед. наук / Т. Ю. Волошинова. – СПб., 1999. – 237 с.
59. Вострокнутов И. Е. Теория и технология оценки качества программных средств образовательного назначения : дис. … д-ра пед. наук / И. Е. Вострокнутов. – М., 2002. – 387 с.
60. Всемирная декларация о высшем образовании для XXI века: подходы и практические меры // Всемирная конференция по высшему образованию, ЮНЕСКО, Париж, 5–9.10.1998 г.
61. Выготский Л. C. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1991. – 480 с.
62. Вымятин М. П. Мультимедиа курсы в дистанционном образовании / М. П. Вымятин, В. П. Демкин // Информационные технологии в проектировании и производстве. – Вып. 3. – М. : ВНИИМИ, 1997. – С. 11–15.
63. Габай Т. В. Учебная деятельность и ее средства / Т. В. Габай. – М. : Изд-во МГУ, 1988. – 256 с.
64. Гергей Т. Психолого-педагогические проблемы эффективного применения компьютера в учебном процессе / Т. Гергей, Е. Машбиц // Вопросы психологии. – 1985. – № 3. – С. 41–49.
65. Гинецинский В. И. Основы теоретической педагогики : учебное пособие / В. И. Гинецинский. – СПб : Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1992. – 154 с.
66. Гиркин И. В. Новые подходы к организации учебного процесса с использованием современных компьютерных технологий / И. В. Гиркин // Информационные технологии. – 1998. – № 6. – С. 44–47.
67. Гмарь Д. В. Единая система регистрации и управления доступом к информационным ресурсам вуза / Д. В. Гмарь, В. В. Крюков, В. В. Майоров, К. И. Шахгельдян // Труды Всерос. науч. конф. «Научный сервис в сети Интернет». – Новороссийск, 2003. – С. 135–138.
68. Голівер Н. О. Дидактичні умови використання комп'ютерних технологій у процесі навчання студентів вищих технічних закладів : автореф. дис. … канд. пед. наук / Н. О. Голівер. – Луцьк, 2005. – 20 с.
69. Грачев В. В. Оценка эффективности системы дистанционного обучения / В. В. Грачев, А. С. Минзов // Дистанционное образование. – 1999. – № 3. – С. 37–41.
70. Гудирова О. Система дистанційного навчання у вищому навчальному закладі / О. Гудирова // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2003. – № 5. – С. 38–43.
71. Гудков П. Г. Современное образование в информационном обществе / П. Г. Гудков // Научная сессия МИФИ- 2005: сборник научных трудов : в 15 томах. – Т. 6 : Проблемы образования. Гуманитаристика. – М. : МИФИ, 2005. – С. 25–26.
72. Гузеев В. В. Образовательная технология: от приема до философии / В. В. Гузеев. – М. : Сентябрь, 1996. – 112 с.
73. Гузеев В. В. Системные основания интегральной образовательной технологии : автореф. дис. … д-ра пед. наук / В. В. Гузеев. – М., 1999. – 38 с.
74. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – К. : Освіта України, 2006. – 390 с.
75. Гусак Т. Можливості та перспективи дистанційного навчання у вузі / Т. Гусак // Рідна школа. – 2000. – № 10. – С. 41–42.
76. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / В. В. Давыдов. – М. : Педагогика, 1996. – 544 с.
77. Данилин А. В.: Microsoft Learning: архитектура информационных технологий учебного заведения // Телематика-2005 : труды XII Всероссийской научно-методической конференции (6–9.07.2005 г.) / А. В. Данилин. – СПб, 2005. – С. 470–471.
78. Делор Ж. Образование: сокрытое сукровище : основные положения Доклада Международной комиссии по образованию для ХХІ века / Ж. Делор [и др.]. – UNESCO, 1996. – 31 с.
79. Демкин В. Дистанционное обучение и мультимедиа / В. Демкин, В. Вымятин, Г. Можаева, Г. Тарунина // Высшее образование в России. – 1998. – № 4. – С. 121–124.
80. Демкин В. Нормативная база дистанционного образования / В. Демкин, Г. Майер, Т. Трубникова // Высшее образование в России. – 2001. – № 5. – С. 100–102.
81. Демкин В. Особенности дистанционного обучения иностранным языкам / В. Демкин, Е. Гульбанская // Высшее образование в России. – 2001. – № 1. – С. 127–129.
82. Демушкин А. С. Комплексные обучающие программы / А. С. Демушкин, А. И. Кириллов, Н. А. Сливина, Е. В. Чубров, О. Кривошеев, С. С. Фомин // Информатика и образование. – 1995. – № 3. – С. 15–21.
83. Денисенко С. И. Контроль учебной деятельности курсантов в высшем военно-учебном заведении : учебно- методическое пособие / И. Денисенко, Е. В. Лобанова, Ю. С. Руденко. – М. : Военный университет, 2000. – 78 с.
84. Деревина А. Ю. Об одном подходе к созданию электронных учебников гуманитарного направления / А. Ю. Деревина, М. Б. Кошелев, А. Семикин // Электронные учебники и учебно-методические разработки в открытом образовании : тезисы докладов семинара. – М. : Изд-во МЭСИ, 2000. – С. 65–68.
85. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). – Затверджена 3.11.1993 р., № 896.
86. Джаманкулов Ж. М. Система дистанционного обучения в Кыргызском государственном национальном университете / Ж. М. Джаманкулов // Открытое образование. – 2000. – № 1. – С. 63–70.
87. Дистанционное обучение / под ред. Е. С. Полат. – М. : Владос, 1998. – 92 с.
88. Долотов Е. А. Основы организации современного учебного процесса в вузе / Е. А. Долотов, А. И. Калиниченко. – М., 1992. – 216 с.
89. Домрачев В. Г. Дистанционное обучение: возможности и перспективы / В. Г. Домрачев // Высшее образование в России. – 1994. – № 3. – С. 34–39.
90. Доступность высшего образования в России / отв. ред. С. В. Шишкин. – М. : Независимый институт социальной политики, 2004. – 500 с.
91. Евреинов Э. В. Информатика и дистанционное образование / Э. В. Евреинов, В. А. Каймин. – М. : ВАК, 1998. – 88 с.
92. Егоршин А. П. Дистанционное обучение в учебном заведении высшего образования / А. П. Егоршин // Дистанционное образование. – 1998. – № 1. – С. 20–23.
93. Емельянов В. В. Виртуальная кафедра в техническом университете / В. В. Емельянов, В. Б. Тарасов // Дистанционное образование. – 2000. – № 6. – С. 39–45.
94. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
95. Ермоленко В. А. Теоретические основы проектирования содержания непрерывного профессионального образования : автореф. дис. … д-ра пед. наук / В. А. Ермоленко. – Казань, 1999. – 36 с.
96. Ефимова Е. Г. Об информационно-справочном обеспечении студентов дистанционной формы обучения / Е. Г. Ефимов // Качество дистанционного образования: концепции, проблемы, решения : тезисы докладов международной научно-практической конференции (8.12.2003 г.). – М. : МГИУ, 2003.
97. Ефимова Е. Г. Электронный учебник для студентов дистанционного обучения / Е. Г. Ефимова // Качество дистанционного образования: концепции, проблемы : тезисы докладов (Москва, 7.02.2003 г.). – Жуковский : МИМ ЛИНК, 2003. – С. 51–53.
98. Ефремов А. П. Экономика и оптимизация учебного процесса / А. П. Ефремов. – М. : МГУП, 1999. – 198 с.
99. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе : автореф. дис. … д-ра пед. наук / М. И. Жалдак. – М., 1994. – 24 с.
100. Завгородний B. C. Дистанционные образовательные технологии (Методические рекомендации студентам) : учебно-методическое пособие / B. C. Завгородний, Е. В. Лобанова. – М. : РосНОУ, 2003. – 39 с.
101. Загвязинский В. И. Педагогическое предвидение / В. И. Загвязинский. – М., 1987. – 77 с.
102. Зайнутдинова Л. Х. Теоретические основы создания и применения электронных учебников по общетехническим дисциплинам : дис. … д-ра пед. наук / Л. Х. Зайнутдинова. – Астрахань ; М., 1999. – 410 с.
103. Заир-Бек Е. С. Теоретические основы обучения педагогическому проектированию : автореф. дис. … док. пед. наук / Е. С. Заир-Бек. – СПб, 1995. – 36 с.
104. Закон України «Про Національну програму інформатизації», 4.02.1998 р., № 74/98-ВР.
105. Закон України «Про Національну програму інформатизації», 4.12.1998 р., № 74/98-ВР.
106. Занков Л. В. Дидактика и жизнь / Л. В. Занков. – М. : Педагогика, 1968. – 176 с.
107. Захарова A. M. Организация дистанционного обучения в Российской экономической академии им. Г. В. Плеханова / А. М. Захарова // Дистанционное образование. – 1999. – № 1. – С. 18–25.
108. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании : учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / И. Г. Захарова. – М. : Изд. центр «Академия», 2003. – 192 с.
109. Захарова И. Г. Формирование информационной образовательной среды высшего учебного заведения : дис. … д-ра пед. наук / И. Г. Захарова. – Тюмень, 2003. – 399 с.
110. Звонников В. И. Тестирование и качество дистанционного обучения / И. Звонников, М. Б. Челышкова // Качество дистанционного образования: концепции, проблемы, решения : сборник трудов международной научно-практической конференции. – М. : МГИУ, 2003. – С. 117–123.
111. Зелинская Д. К. Организационно-методическое обеспечение распространения результатов образовательных проектов и программ в интересах развития образования / Д. К. Зелинская, Е. В. Лобанова, Т. М. Регент и др. // Федеральная программа развития образования. Направление 1.14. – М., Федеральное агентство по образованию, 2004. – 60 с.
112. Зельницкий А. Н. Педагогические основы, измерения эффективности учебных занятий с использованием ЭВМ (на материалах практических занятий по военно-техническим дисциплинам с курсантами вузов) : дис. … канд. пед. наук / А. Н. Зельницкий. – М. : ВПА, 1989. – 196 с.
113. Зимина О. В. Рекомендации по созданию электронного учебника. Академия XXI век / О. В. Зимина, А. И. Кириллов. – http://www.akademiaxxi.ru/methjapers/AO_recom_t.htm
114. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2002. – № 5. – С. 34–42.
115. Иванников А. Развитие сети телекоммуникаций в системе высшего образования Российской Федерации / А. Иванников, А. Кривошеев, Д. Куракин // Высшее образование. – 1995. – № 2. – С. 87–93.
116. Изменения и дополнения к нормативным актам по аккредитационным требованиям и лицензионным нормам обеспечения реализации дистанционных образовательных технология // Дайджест по материалам предложений рабочей группы участников творческого трудового коллектива МГИУ – МИМ «ЛИНК» / В. Е. Бочков, М. С. Антропов, Ю. Н. Демин, С. А. Сергеев, Н. Г. Хохлов, С. А. Щешшков ; под ред. В. Е. Бочкова. – М. : МГИУ, 2003. – С. 27.
117. Ильясов И. И. Проектирование курса обучения по учебной дисциплине: пособие для преподавателей / И. И. Ильясов, Н. А. Галатенко. – М. : Логос, 1994. – 205 с.
118. Ильяшенко А. П. Организация и использование видеокомпьютерных систем и компьютерной технологии обучения / А. П. Ильяшенко, Э. Л. Шестериков // Разработка компьютерных технологий обучения и их внедрение. – К., 1991. – С. 62–72.
119. Имакаев В. Р. Особенности моделирования в педагогическом процессе (на материале становления инновационных школ в Пермской области) : автореф. дис. … канд. пед. наук / В. Р. Имакиев. – М., 1997. – 19 с.
120. Институт ЮНЕСКО по информационным технологиям в образовании. Среднесрочная стратегия на 2002–2007 гг. – М., 2004. – 56 с.
121. Интернет-обучение: технологии педагогического дизайна / под ред. канд. пед. наук М. В. Моисеевой. – М. : Издательский дом «Камерон», 2004. – 216 с.
122. Исакова Л. С. Разработка комплексной системы обучения с использованием персонального компьютера в начальной школе: дис. … канд. пед. наук / Л. С. Исакова. – Владикавказ, 2000. – 200 с.
123. Итоги эксперимента в области дистанционного обучения и перспективы развития дистанционных образовательных технологий : Решение коллегии Министерства образования России от 26.06.2002 г.
124. Ісайкіна О. Моніторинг якості та ефективність дистанційного навчання / О.Ісайкіна // Гуманітарний вісник. – Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 196–201.
125. Кабак И. С. Информационно-техническое и методическое обеспечение дистанционного образования в области специальных дисциплин / И. С. Кабак, Б. М. Позднеев // Дистанционное образование. – 1999. – № 1. – С. 39–42.
126. Казакевич В. М. Информационный подход к методам обучения / В. М. Казакевич // Педагогика. – 1998. – № 6. – С. 43–47.
127. Казакова Р. Библиотечно-информационная деятельность вузов / Р. Казакова, Л. Тюрина // Высшее образование в России. – 2001. – № 2. – С. 107–112.
128. Казенов А. А. Методы проектирования целевых инвестиционных программ / А. А. Казенов // Высшее образование сегодня. – 2004. – № 12. – С. 34–36.
129. Калашникова С. А. Развитие дистанционного образования в Украине: интеграция в мировые образовательные структуры / С. А. Калашникова // Открытое образование. – 2002. – № 5. – С. 26–28.
130. Кечнев Л. H. Методы и средства построения образовательного портала технического вуза / Л. H. Кечнев, Г. П. Путилов, С. Р. Тумковский // Открытое образование. – 2002. – № 2. – С. 34–41.
131. Кивлюк О. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в системі навчальних дисциплін початкової школи / О. Кивлюк // Початкова школа. – 2006. – № 5. – С. 34–37.
132. Кирсанов А. А. Педагогические основы индивидуализации учебной деятельности : дис. … д-ра пед. наук / А. А. Кирсанов. – М., 1983. – 389 с.
133. Кларин М. В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках / М. В. Кларин. – М., 1995. – 222 с.
134. Клемешова Н. В. Мультимедиа как дидактическое средство высшей школы : дис. … канд. пед. наук / Н. В. Клемешова. – Калининград, 1999. – 210 с.
135. Клиланд Д. Системный анализ и целевое управление /Д. Клиланд, В. Кинг. – М. : Сов. радио, 1974. – 280 с.
136. Коваль С. П. Дистанционное обучение в РАО «Газпром» / С. П. Коваль // Дистанционное образование. – 1997. – № 3. – С. 62–68.
137. Ковтун В. А. Формирование профессионально-ориентированной модели обучения с учетом личностных особенностей обучаемых / В. А. Ковтун // Информатика и образование. – 1997. – № 2. – С. 104–106.
138. Козлов С. Методика: наука? искусство? ремесло? / С. Козлов // Высшее образование в России. – 2001. – № 2. – С. 112–115.
139. Козлова Г. А. Дидактическая эффективность компьютеризации обучения (по материалам зарубежных публикаций) : дис. … канд. пед. наук / Г. А. Козлова. – М., 1992. – 203 с.
140. Козырев В. А. Гуманитарная образовательная среда педагогического университета: сущность, модель, проектирование : монография / А. Козырев. – СПб : Изд-во РГГТУ им. А. И. Герцена, 2004. – 328 с.
141. Коковалец Л. C. Познавательная систематичность учащихся в условиях компьютерного обучения / Л. C. Коковалец // Педагогика. – 1999. – № 2. – С. 46–50.
142. Колосов Д. Э. Электронные учебники и библиотеки в Федеральной целевой программе «Развитие единой образовательной информационной среды (2001–2005 гг.) / Д. Э. Колосов // 2-я Всероссийская конференция