ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН : ФОРМИРОВАНИЕ предметных компетентностей СТУДЕНТОВ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ГУМАНИТАРНЫХ ДИСЦИПЛИН



  • Название:
  • ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
  • Альтернативное название:
  • ФОРМИРОВАНИЕ предметных компетентностей СТУДЕНТОВ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ ГУМАНИТАРНЫХ ДИСЦИПЛИН
  • Кол-во страниц:
  • 239
  • ВУЗ:
  • КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису


    УДОВІЧЕНКО ГАННА МИХАЙЛІВНА

    УДК 371.132:009


    ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

    13.00.09 – теорія навчання

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук


    Науковий керівник:
    Малихін Олександр Володимирович
    доктор педагогічних наук, професор



    Кривий Ріг – 2011









    ЗМІСТ
    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 17
    1.1 Процесуальні та змістові аспекти використання компетентнісного підходу як сучасної освітньої парадигми вищої педагогічної школи
    17
    1.2 Основні підходи до тлумачення поняття «предметна компетентність студента» 32
    1.3 Дидактичний контекст процесу вивчення гуманітарних дисциплін студентами філологічних спеціальностей 47
    1.4 Моделювання структури й визначення змісту предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей 59
    Висновки до розділу 1 70
    РОЗДІЛ 2 ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 72
    2.1 Взаємозв’язок і взаємовплив компетентнісного й технологічного підходів у навчальному середовищі вищої педагогічної школи 72
    2.2 Дидактичні умови формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін 79
    2.3 Технологія формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін 89
    Висновки до розділу 2 122
    РОЗДІЛ 3 ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ
    ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН 124
    3.1 Визначення рівня сформованості предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей 124
    3.2 Апробація технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін 145
    3.3 Діагностування результативності дослідницької роботи й інтерпретація отриманих результатів
    161
    Висновки до розділу 3 168
    ВИСНОВКИ 171
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
    ДОДАТКИ 208







    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    КП – компетентнісний підхід;
    ПК – предметні компетентності;
    АДК – актуальна дидактична кваліфікованість;
    ПДК – потенційна дидактична кваліфікованість;
    КДК – комунікативно-дидактична кваліфікованість;
    ІОЯ – індивідуально-особистісні якості.








    ВСТУП

    Актуальність дослідження. Переосмислення концептуальних положень навчально-виховного процесу вищої школи, детерміноване глобалізаційними й інформаційними тенденціями в українському освітньому просторі, запровадженням європейських стандартів вищої освіти відповідно до вимог Болонських угод актуалізує проблеми, пов’язані з якістю професійної підготовки майбутнього вчителя. Результативність і продуктивність педагогічної діяльності в сучасних умовах безпосередньо залежить від сформованості певних компетентностей, які забезпечують не лише успішність виконання основних програмових вимог у межах певної навчальної дисципліни, а й сприяють реалізації індивідуальних освітніх програм, розкриттю особистісних якостей студентів, успішній соціалізації молодої людини [264, c. 5].
    Очевидним є той факт, що входження України до світової спільноти потребує модернізації вітчизняної вищої освіти й поетапної активації іманентних складових цілісного освітнього простору, виразною ознакою якого є компетентнісно зорієнтована основа. Компетентнісний підхід нині визнаний рушійною силою реформування освіти у країнах Європейського союзу й розглядається як стрижень неперервної освіти. Активна наукова дискусія, що розгорнулася в США, Канаді та країнах Євросоюзу навколо проблем забезпечення гармонійної взаємодії людини-фахівця із швидко змінюваним навколишнім інформаційно-технологічним суспільством [329], переважно зводиться до питань, яких саме компетентностей має набути спеціаліст під час навчання у вищому закладі освіти.
    Концептуальні засади щодо реалізації компетентнісного підходу в умовах формування глобального інноваційного суспільства зі збереженням досягнень і традицій національних освітніх систем, урахуванням державного стандарту та складових галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти закладено в положеннях Болонської, Cорбонської декларацій, Лісабонської угоди [102]. Окреслені положення відбито в нормативних документах, що регламентують розвиток вітчизняної вищої освіти, зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті [211], Концепції наукової, науково-технічної й інноваційної політики в системі вищої освіти [283] та інших. Означені нормативні документи є не лише наслідком адаптації світових освітніх стандартів до реалій українського сьогодення, а й підсумком плідної науково-теоретичної та практичної діяльності вітчизняних учених.
    Сучасні дослідники у своїх наукових розвідках активно послуговуються науковими здобутками фундаторів компетентнісного підходу, а саме – працями В. Байденко [20], Н. Бібік [162], Є. Бондаревської [54], А. Вербицького [71], В. Гузеєва [34], І. Зимньої [132], М. Кларіна [151], В. Краєвського [169], А. Маркової [194], Л. Петровської [238], О. Пометун [250], Дж. Равена [256], О. Савченко [263], В. Сєрікова [272], С. Сисоєвої [273], В. Сластьоніна [275], Л. Сохань [120], Е. Тоффлера[303], П. Худомінського [304], А. Хуторського [309], О. Цокур [311], І. Якиманської [322].
    Шляхи формування професійної компетенції й різноманітних загальних і предметноспеціалізованих компетентностей майбутніх спеціалістів (комунікативної, інформаційної, соціокультурної, міжкультурної, громадянської, лексикографічної, читацької та інших) проаналізовано в дисертаціях М. Боліної [47], М. Вачевського [63], Д. Демченко [104], Л. Демчук [105], Ю. Ємельянова [118], О. Іскандерової [141], В. Кашницького [148], С. Козак [156], І. Мегалової [200], В. Охотнікова [226], О. Пахомової [230], О. Петрова [237], О. Прозорова [252], О. Семеног [270], А. Трофименко [287], Е. Соловйова [280], О. Усик [299] та багатьох інших науковців. Компетентнісна основа в сучасних умовах є базою для підготовки кваліфікованих фахівців різних царин, зокрема – у галузі підготовки спеціалістів до педагогічної діяльності.
    Окреслена проблема не може бути розв’язаною без урахування особливостей підготовки педагога-спеціаліста в умовах вищої педагогічної школи та дослідження особливостей навчального процесу. Розроблення цієї проблематики пов’язуємо з фундаментальними науковими роботами К. Абульханової-Славської [1], А. Алексюка [5], С. Архангельського [14], І. Беха [37], Я. Болюбаша [51], В. Бондаря [53], В. Буряка [61], В. Галузинського [80], С. Гончаренка [89], М. Євтуха [116], І. Ісаєва [140], В. Краєвського [168], Н. Кузьміної [173], З. Курлянд [232], О. Малихіна [193], Н. Ничкало [215], І. Подласого [242], М. Фіцули [303] В. Шадрікова [313], С. Шаронової [315] та інших.
    Вітчизняна й зарубіжна педагогіка мають власні традиції підготовки спеціалістів педагогічних спеціальностей. Сьогодні значний інтерес викликають теоретичні узагальнення та методичні поради, презентовані в роботах В. Вахтерова [65], К. Вентцеля [69], Дж. Дьюї [112], Л. Занкова [129], М. Пирогова [241], В. Сухомлинського [142], К. Ушинського [301], В. Шаталова та інших видатних учених, педагогів-практиків.
    Філософське осмислення процесу вивчення гуманітарних дисциплін послідовно відтворено у фундаментальних дослідженнях В. Асмуса [15], М. Бахтіна [25], В. Бєлікова [26], Б. Блума [42], Дж. Брунера [59], Л. Вітгенштейна [73], С. Гессена [88], Е. Дюркгейма [111], І. Зязюна [135], М. Кагана [143], К. Леві-Стросса [180], К. Поппера [246]. Теоретико-методологічне обґрунтування різних аспектів вивчення гуманітарних дисциплін на основі культурологічного, контекстного, компаративного, практикоорієнтованого й інших підходів ретельно досліджено в роботах К. Баханова [24], І. Бім [40], П. Брюнеля [62], Ван Дейка [64], Т. Вдовіної [67], О. Галича [78], А. Градовського [91], Ф. Жост [121], С. Квіта [149], Г. Клочека [152], Л. Кожедуб [157], Ю. Лотмана [284], Р. Мільруд [203], Д. Наливайка [284], С. Ніколаєвої [214], Ю. Пассова [229], Л. Смелякової [279] та багатьох інших науковців-гуманітаріїв. Докорінна зміна загальних освітніх пріоритетів визначає стратегічні напрями розвитку філологічної освіти, вимагає оновлення змісту та характеру професійної підготовки студентів – майбутніх викладачів гуманітарних дисциплін, перегляду традиційних поглядів на процес підготовки студентів філологічних спеціальностей, оскільки загальна професійна компетентність учителя-словесника складається з низки предметних компетентностей, більшість із яких формується під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу.
    Освітній процес у вищому навчальному закладі для молодої людини – не лише період активного здобуття знань, пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю, а й період затвердження фахових пріоритетів й уподобань, остаточного формування світоглядних орієнтирів. Це загальновідоме твердження набуває додаткової актуальності, якщо йдеться про процес вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Аналіз численних наукових напрацювань і власний багаторічний досвід викладання гуманітарних дисциплін у вищій педагогічній школі дозволяють констатувати наявність певних суперечностей між:
    – соціально зумовленими вимогами до професійного рівня студента – випускника вищої педагогічної школи та змістом гуманітарної освіти, що концентрується в дисциплінах гуманітарного циклу вищого навчального закладу;
    – потребою переорієнтації загальної освітньої парадигми навчання у вищій школі зі знаннєвоорієнтованої на компетентністу та нерозробленістю відповідного дидактичного забезпечення цього процесу;
    – реаліями здобуття студентами знань в умовах кредитно-модульної системи навчання та невизначеністю предметних компетентностей як змістової лінії підготовки студентів-фахівців філологічних спеціальностей.
    Соціальна й педагогічна значущість, недостатня теоретична розробленість проблеми, потреба пошуку дидактичних механізмів формування предметних компетентностей студентів у поєднанні з розробленням відповідного методичного забезпечення дозволили обрати напрям і сформулювати тему дисертації: «Формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін».
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Криворізького державного педагогічного університету в частині наукової теми «Теорія і практика підготовки майбутніх педагогів до гармонізації інтелектуального та емоційного факторів навчання учнів загальноосвітніх шкіл», реєстраційний номер 0109U002918. Тему затверджено на засіданні вченої ради КДПУ (протокол № 5 від 11.12.2008 р.) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень в Україні в галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 27.04.2010 р.).
    Мета дисертації: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити результативність застосування технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін і відповідних для реалізації цієї технології дидактичних умов.
    Відповідно до мети визначено такі задачі дослідження:
    1. Виявити й описати особливості реалізації компетентнісного підходу в українській і зарубіжній дидактиці, визначити його як методологічну основу дослідження формування предметних компетентностей студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін; уточнити поняття «компетентність», «компетенція», надати визначення поняттю «предметна компетентність студентів філологічних спеціальностей».
    2. На ґрунті змістовної характеристики дидактичного контексту процесу вивчення гуманітарних дисциплін змоделювати структуру й окреслити зміст предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей.
    3. Визначити, теоретично обґрунтувати дидактичні умови формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, довести доцільність їх створення.
    4. Розробити технологію формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.
    5. Експериментально перевірити результативність застосування технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін та відповідних їй дидактичних умов.
    Об’єкт дослідження – процес вивчення гуманітарних дисциплін студентами філологічних спеціальностей.
    Предмет дослідження – технологія формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.
    Гіпотеза дослідження: досягти суттєвого підвищення рівня сформованості у студентів філологічних спеціальностей предметних компетентностей можливо, якщо розробити й упровадити у процес вивчення гуманітарних дисциплін технологію, в основі якої – оптимізація ціннісного контексту дисциплін гуманітарного циклу; структуруваня змісту навчальної інформації в логіці визначення вимог до особистості студента-словесника як носія актуальної та потенційної дидактичної кваліфікованості у сфері міжкультурної та міжособистісної комунікації; формування дидактичної полімотивації навчальної діяльності студента і його професійної самоактуалізації.
    Методологічними й теоретичними засадами дослідження стали провідні положення наукової теорії пізнання щодо єдності діяльності й свідомості, їх соціальної зумовленості (С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, О. Леонтьєв, Б. Ломов, І. Прокопенко); педагогічної діяльності як процесу інтеріоризації загальнолюдських цінностей (Ю. Бабанський, Є. Бондаревська, А. Вербицький, І. Ільясов, І. Ісаєв, М. Кларін, В. Лозова, В. Сєріков, В. Сластьонін, О. Сухомлинська), взаємозумовленості мовлення, свідомості й діяльності особистості (Б. Ананьєв, О. Бодальов, Л. Виготський, І. Гальперін, В. Давидов, А. Петровський). Методологія дослідження ґрунтується на ідеях єдності процесів професійного навчання, виховання й саморозвитку студента (В. Буряк, Н. Волкова, В. Галузинський, М. Євтух, К. Киричук, В. Мадзігон, О. Малихін, Н. Ничкало, М. Солдатенко), набуття ним протягом навчання у вищому закладі освіти компетенцій і компетентностей, необхідних для успішного виконання майбутньої педагогічної діяльності (В. Бодров, В. Гриньова, Дж. Дьюї, І. Зимня, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равен, А. Хуторськой).
    У процесі дисертаційного дослідження ми послуговувались такими групами методів:
    – теоретичні: аналіз та узагальнення наукової, науково-популярної, методичної й навчально-методичної літератури з проблем дидактики вищої школи й інтенсифікації навчання студентів з метою дослідження специфіки використання компетентнісного підходу як дидактичної парадигми, конкретизації поняття предметних компетентностей студентів як результату впровадження компетентнісного підходу в середовищі вищої педагогічної освіти, окреслення змісту та моделювання структури критеріально-компонентної і змістової структур предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей, розроблення технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін і створення відповідних їй дидактичних умов; методи теоретичного прогнозування для подальшого визначення динаміки формування предметних компетентностей студентів;
    – емпіричні: соціологічне опитування (анкетування, бесіда, інтерв’ю) студентів і викладачів кафедр гуманітарних дисциплін з метою конкретизації критеріїв і показників сформованості предметних компетентностей студентів; спостереження для вияву динаміки процесу навчання студентів філологічних спеціальностей на засадах компетентнісного підходу; тестування для визначення рівнів сформованості предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін; бесіда, ранжування задля визначення форм навчальної роботи, оптимальних щодо розв’язання проблеми дослідження, констатувальний, формувальний, підсумковий етапи педагогічного експерименту, спрямованого на з’ясування ефективності розробленої технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін і відповідних їй дидактичних умов;
    – статистичні: математична обробка результатів дослідно-експериментальної роботи (середнє арифметичне, критерій згоди Пірсона, критерій Фішера φ*) та їх інтерпретація в контексті підтвердження достовірності здобутих результатів дослідження, правомірності висунутої гіпотези.
    Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалося на базі Криворізького державного педагогічного університету та Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка протягом 2008/09, 2009/10, 2010/11 навчальних років.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
    – уперше розроблено й теоретично обґрунтовано технологію формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, експериментальним шляхом перевірено її результативність; з’ясовано змістову сутність поняття «предметна компетентність студентів філологічних спеціальностей», зміст кожного конструкту предметних компетентностей розкривається на ґрунті різновидів кваліфікованості, визначено дидактичні умови, що активуються під час реалізації розробленої технології;
    – уточнено й конкретизовано поняття «компетентнісний підхід», «технологічний підхід», визначено зону перетину цих понять; форми, методи та прийоми реалізації технології;
    – подальшого розвитку набули положення педагогічної теорії про технологізацію професійної підготовки майбутнього педагога-словесника;
    – розроблено критерії, показники, рівні сформованості предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей.
    Наукове значення дисертаційної роботи полягає в розробленні й уточненні змістової та критеріально-компонентної структур предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей, визначенні теоретичних аспектів упровадження компетентнісного підходу у процес підготовки майбутнього педагога-гуманітарія, розробці на цій основі технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін; визначенні змісту цієї технології як комплементарного та експліцитного, визначенні критеріїв, показників, рівнів сформованості конструктів предметних компетентностей студентів; оновленні форм дидактичної взаємодії викладача й студентів філологічних спеціальностей шляхом удосконалення структури проблемної лекції та проблемного семінару.
    Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висунуті теоретичні положення доведено до конкретної реалізації у вигляді:
    – створення й упровадження в навчальний процес шестиетапної технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін і відповідних їй дидактичних умов;
    – розроблення й застосування в навчальному процесі педагогічного університету міжпредметного спецпрактикуму «Предметна компетентність студентів філологічних спеціальностей»; тренінг-курсу «Комунікативно-дидактична кваліфікованість студента», спецкурсу «Англійська мова через англійську та американську літературу» (навчальна дисципліна – «Іноземна мова за професійним спрямуванням»), тьюторських занять, дидактико-рольових і ділових ігор, проблемних, бінарних лекцій, проблемних семінарів.
    Упровадження результатів дослідження здійснювалося за такими напрямами:
    – упроваджено в навчальний процес технологію формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін;
    – розроблено й використано міжпредметний спецпрактикум «Предметна компетентність студентів філологічних дисциплін», спецкурс «Англійська мова через англійську та американську літературу», тренінг-курс «Комунікативно-дидактична кваліфікованість студента».
    Результати дослідження впроваджено у практику роботи Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 27-753 від 02.11.2011 р.), Чорноморського державного університету імені Петра Могили (довідка № 03/262 від 08.11.2011 р.), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/4178/1 від 18.11.2011 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 101-нк від 24.11.2011 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 258 від 02.12.2011 р.), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка № 68-12-142 від 05.12.2011 р.).
    Вірогідність та обґрунтованість основних висновків дисертаційного дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, застосуванням комплексу методів, адекватних меті та завданням, об’єкту й предмету дослідження, репрезентативністю експериментальної вибірки, достатньою тривалістю й широтою педагогічного експерименту, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези дослідження, можливістю відтворення перебігу експериментальних процесів, використанням сучасних методів математичної статистики на всіх етапах дослідно-експериментальної роботи, упровадженням результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес педагогічних університетів України.
    Апробацію результатів дисертації здійснено під час проведення педагогічного експерименту, а також шляхом оприлюднення теоретичних і практичних висновків і узагальнень під час виступів на таких конференціях: всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми формування педагогічного професіоналізму студентів в умовах кредитно-модульного навчання» (м. Кривий Ріг, 15–16 жовтня 2008 року), міжнародна науково-практична конференція «Методи і засоби забезпечення неперервності едукаційного процесу в закладах освіти» (м. Черкаси, 24–25 листопада 2008 року), міжнародна науково-практична конференція «Викладач і студент: суб’єкт - суб’єктні відносини» (м. Черкаси, 27–28 листопада 2008 року), міжнародна науково-практична конференція «Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта професійної само актуалізації: проблеми, пошук, тенднції» (м. Донецьк, 22–23 квітня 2009 року), ІІ міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих науковців «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (у рамках всеукраїнського фестивалю науки) (м. Рівне, 13–14 травня 2009 року), науково-практична конференція «Январские педагогические чтения». Педагогическая наука и образование: проблема и перспективы» (м. Сімферополь, 29 січня 2009 року), міжнародній науково-практичній конференції «Іноземна мова як засіб мобільності майбутніх фахівців у контексті Болонської декларації: Foreign Language as a Means of Prospective Specialists’ Mobility in the Context of Bologna Declaration» (м. Кривий Ріг, 18 березня 2010 року), IV міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (м. Київ, 25–27 листопада 2010 року), міжнародна науково-практична конференція «Удосконалення форм і методів підготовки професійно компетентних працівників освіти» (м. Черкаси, 19–20 квітня 2011 року), VI Міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (м. Київ, 25–26 листопада 2011 року), 7-ма международна научна практична конференція «Бъдешто въпроси от света на науката» (м. Софія, 17–15 грудня 2011 року), VIII mezinárodní vedecko-praktická conference «Véda a vznik – 2011/2012» (м. Прага, 27 грудня – 05 січня 2012 року).
    Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 15 робіт, із них – 9 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичні рекомендації, тези 5-ти наукових конференцій.
    Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (330 найменувань, із них – 7 іноземними мовами), 5 додатків (обсяг – 28 сторінок). Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок, обсяг основного тексту 168 сторінок. У тексті вміщено 8 таблиць, 10 рисунків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У процесі дослідження ми дійшли таких висновків.
    1. Компетентнісний підхід в умовах сучасного освітнього середовища відіграє роль універсальної освітньої парадигми, на ґрунті якої здійснюється трансформація й удосконалення процесуальної та змістової складових педагогічного процесу у вищих навчальних закладах. Компетентнісний підхід дозволяє переорієнтувати хід професійної підготовки студента на кінцевий результат, підпорядкувати зміст, форми, методи та прийоми навчання у вищому педагогічному навчальному закладі цільовим установкам, співвіднести їх з загальною метою фахової підготовки майбутнього педагога.
    Дефініція «предметна компетентність студента філологічних спеціальностей» поєднує аксіологічні, діяльнісні та прогностичні аспекти цього явища й виникає внаслідок аналізу відмінного й зони перетину висхідних понять «компетенція» та «компетентність» Визначено, що предметна компетентність є інтегрованою характеристикою, яка містить комплекс інтеріоризованих знань за обраним фахом, розуміння та поліфункціональне вміння використовувати набуті предметні знання у педагогічно значущій діяльності, здатність прищепити іншому норми й цінності та забезпечити у подальшому гарантовану якість навчально-виховного процесу.
    2. Дидактичний контекст процесу вивчення гуманітарних дисциплін створюється різноманітними формами дидактичного взаємовпливу викладача та студентів, що дозволяє реалізувати єдність змісту навчального матеріалу та процесу формування гуманітарної свідомості студента філологічних спеціальностей. Урахування цієї єдності активує соціальну сутність суб’єкта навчання – студента та культурологічну сутність процесу вивчення гуманітарних дисциплін як ретрансляторів та осередку культурних надбань людства.
    Моделювання змістової та критеріально-компонентної структур предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей містить елементи наукової новизни й дозволяє активувати в науково-педагогічному середовищі поняття кваліфікованості. У такий спосіб досягнуто оптимальне поєднання цільових і процесуальних аспектів компетентнісного підходу, створено необхідне теоретичне підґрунтя для розроблення механізмів формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу. З’ясовано, що предметна компетентність студента філологічних спеціальностей об’єднує у своїй структурі знання (власне предметні та фонові), досвід застосування знань, уміння й навички, досвід емоційно-вольової поведінки, професійно-особистісні цінності. Критеріально-компонентна структура предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей складається з чотирьох конструктів: актуальної дидактичної кваліфікованості, потенційної дидактичної кваліфікованості, комунікативно-дидактичної кваліфікованості й конструкту індивідуально-особистісних якостей.
    3. Проаналізовано взаємозв’язок і взаємозалежність компетентнісного й технологічного підходів у навчальному середовищі вищої педагогічної школи, на цій основі виокремлено дидактичні умови формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.
    До таких умов належать: а) оптимізація ціннісного контексту дисциплін гуманітарного циклу; б) структурування змісту навчальної інформації в логіці визначення вимог до особистості студента-словесника як носія актуальної та потенційної кваліфікованості в сфері міжкультурної й міжособистісної комунікації; в) формування дидактичної полімотивації студента; г) професійна самоактуалізація студентів філологічних спеціальностей.
    4. Дидактичні умови покладено в основу технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін – упорядкованої послідовності дій, за якої кожному структурному елементу змісту предметної компетентності студентів відповідає певний спосіб його засвоєння.
    Провідна керувальна ідея розроблення технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін – ідея самостійного формування студентом власної траєкторії навчання, що може бути зреалізованою завдяки активації можливостей, які надає сучасній українській вищій школі кредитно-модульна система навчання, уведення на цій основі міждисциплінарних програм, практикумів, тренінг-курсів, розширення можливостей і забезпечення дієвості самостійної роботи студентів. Відповідно до логіки формування досліджуваного явища, розроблена технологія формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей містить шість етапів: цілепокладання та занурення, мотиваційного забезпечення успішності формування предметних компетентностей студентів, раціоналізації навчальної інформації та дидактичної фасилітації, операціональний етап, етап сприяння рефлексивним діям та визначення кореляцій між очікуваним і наслідками формування предметних компетентностей, самопрезентації досягнутого. Розкриття сутності кожного етапу створило необхідне теоретичне підґрунтя для практичної реалізації технології.
    5. Уточнено критерії та показники сформованості кожного конструкту предметних компетентностей студентів, рівні сформованості конструктів; у межах констатувального етапу дослідження дібрано діагностичний матеріал та за допомогою методів математичної статистики визначено рівні й особливості сформованості конструктів предметних компетентностей студентів контрольних та експериментальних груп, на цій підставі зроблено висновок про можливість і доцільність апробації технології. Експериментальним шляхом перевірено ефективність застосування шестиетапної технології формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін: міжпредметний спецпрактикум «Предметна компетентність студентів філологічних дисциплін» та спецкурс «Англійська мова через англійську та американську літературу» дозволили оптимізувати ціннісний контекст дисциплін гуманітарного циклу; проблемні, бінарні лекції, тюторські заняття, дидактико-рольові ігри, групова й індивідуальна самостійна робота за принципом «навчаємося разом» сприяли формуванню актуальної та потенційної дидактичної кваліфікованості студентів-словесників у сфері міжкультурної та міжособистісної комунікації, тренінг-курс «Комунікативно-дидактична кваліфікованість студента» сприяв самоактуалізації майбутніх педагогів-словесників.
    Якісний аналіз підсумкової діагностичної інформації свідчить про те, що в експериментальних групах збільшилася кількість студентів, які мають високий рівень сформованості актуальної дидактичної кваліфікованості (+18), позитивна динаміка розвитку потенційної дидактичної кваліфікованості студентів експериментальних груп утілилася в збільшення кількості студентів з високим рівнем сформованості цього конструкту (+11). Кількість студентів експериментальних груп з високим рівнем сформованості комунікативно-дидактичної кваліфікованості зросла на 14%, а показники конструкту індивідуально-особистісних якостей удосконалили 12% студентів експериментальних груп. Отже, можемо стверджувати, що в цілому рівень сформованості предметних компетентностей студентів експериментальних груп зріс на 13,75  14%. За означений період у контрольних групах сформованість конструктів предметних компетентностей також відзначається певною позитивною динамічністю, а саме АДК (+2), ПДК (+4%), КДК (+2%), ІОЯ (+2%). У середньому 2,5% студентів контрольних груп за означений період удосконалили рівень сформованості конструктів предметних компетентностей. З’ясовано, що технологія формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей у процесі вивчення гуманітарних дисциплін є ефективною. Гіпотезу дисертаційного дослідження доведено.
    Дисертація дозволяє окреслити коло проблем, що потребують подальшого розроблення та вивчення: перш за все, це питання, пов’язані з удосконаленням змісту предметних компетентностей студентів-майбутніх педагогів, добором оптимальних засобів впливу на кожен конструкт предметних компетентностей, розробленням та використанням сучасних інформаційних технологій як засобу формування компетентностей студентів, проблеми, пов’язані з подальшим вивченням аксіологічного потенціалу гуманітарних дисциплін та інші.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абульханова-Славская К. А. Диалектика человеческой жизни: Соотношение философского, методологического и конкретно-научного подходов к проблеме индивида / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1977. – 224 с.
    2. Адольф В. А. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя / В. А. Адольф // Педагогика. – 2000. – № 1. – С. 70-75.
    3. Азаров Ю. П. Методика воспитательной работы / Ю. П. Азаров, Л. М. Байтенова, Е. П. Белозерцев – М. : Просвещение, 1989. – 335 с.
    4. Алексеева И. С. Профессиональное обучение переводчика : [учебн. пособие по устному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей] / Ирина Сергеевна Алексеева. – СПб. : Союз, 2001. – 288 с.
    5. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : [підручник] / Анатолій Миколайович Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 235 с.
    6. Ананьев Б. Г. Психофизиология студенческого возраста и усвоение знаний / Б. Г. Ананьев // Вестник высшей школы. – 1972. – № 7. – С. 17-26.
    7. Андреев В. И. Педагогика творческого саморазвития: Инновационный курс: в 2 кн. / Валентин Иванович Андреев. – Кн. 2. – Казань, 1996. – 568 с.
    8. Андреева Г. М. Социальная психология / Галина Михайловна Андреева. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 376 с.
    9. Аникеева Н. П. Психологический климат в коллективе / Нелли Петровна Аникеева. – М. : Просвещение, 1989. – 224 с.
    10. Анисимов О. С. Методология: функции, сущность, становление / Олег Сергеевич Анисимов. – М. : ЛМА, 1996. – 380 с.
    11. Арановская И. Подготовка специалиста как социокультурная проблема / И. Арановская // Высшее образование в России. – 2002. – № 4. – С. 117-121.
    12. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования) : [учебн. пособие для студ. фак. и ин-тов иностр. яз.] / Ирина Владимировна Арнольд. – М. : Просвещение, 1973. – 303 с.
    13. Артемьева О. А. Общепедагогические и лингводидактические основы активизации познавательной деятельности студентов вузов при обучении иностранному языку на основе системы учебно-ролевых игр : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.02 / Ольга Андреевна Артемьева. – Тамбов, 1999. – 200 с.
    14. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы : [учеб-метод. пособие] / Сергей Иванович Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 368 с.
    15. Асмус В. Ф. Античная философия / Валентин Фердинандович Асмус. – М. : Высшая школа, 2005. – 408 с.
    16. Ахметова Д. Преподаватель вуза и инновационные технологии / Д. Ахметова, Л. Гурье // Высшее образование в России. – 2001. – № 4. – С. 138-144.
    17. Бабанский Ю. К Об интенсификации и оптимизации учебно-воспитательного процесса / Ю. К. Бабанский, М. М. Поташник // Нар. образование. – 1987. – № 1. – С. 103-112.
    18. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения. Общедидактический аспект / Юрий Константинович Бабанский. – М. : Педагогика, 1977. – 256 с.
    19. Байденко В. Еволюція бакалаврату і магістратури : 1999 – 2010 роки (європейський ракурс) / В. Байденко // Вища школа. – 2011. – № 1. – С. 9-24.
    20. Байденко В. И. Концептуальная модель государственных образовательных стандартов в компетентностном формате (дискуссионный вариант) : Материалы ко второму заседанию методологического семинара. – М. : Издательский центр проблем качества подготовки специалистов. – 2004. – 19 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступу : – http://www.rc.edu.ru/rc/bologna/works/ baidenko_ll_sod.pdf.
    21. Байденко В. И. Модернизация профессионального образования: современный этап / Владимир Иванович Байденко. – М. : Просвещение, 2002. – 233 с.
    22. Байденко В. И. Россия в Болонском процессе: проблемы, задачи, перспективы / В. И. Байденко, Н. А. Гришанова, В. Ф. Пугач // Высшее образование сегодня. – 2005. – № 5. – С. 16-21.
    23. Батищев Г. С. Особенности культуры глубинного общения / Г. С. Батищев // Вопросы философии. – 1995. – № 3. – С. 109-129.
    24. Баханов К. О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти : монографія / Костянтин Олексійович Баханов. – Донецьк : Юго-Восток ЛТД, 2005. – 384 с.
    25. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет / Михаил Михайлович Бахтин. – М. : Художественная литература, 1975. – 504 с.
    26. Беликов В. А. Философия образования личности: деятельностный аспект : [монографія] / Владимир Александрович Беликов. – М. : Владос, 2004. – 357 с.
    27. Белкин А. С. Компетентность. Профессионализм. Мастерство / Август Соломонович Белкин. – Челябинск : Юж.-Урал. кн. изд-во, 2004. – 176 с.
    28. Белова Т. И. Построение дидактического пространства в условиях образовательной ситуации : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Татьяна Ивановна Белова. – Ижевск, 1999. – 210 с.
    29. Белугина М. А. Жизненные стратегии у современных студентов / М. А. Белугина // Психология в вузе. – 2008. – № 6. – С. 93-96.
    30. Беляев Б. В. Психологический анализ процесса языкового перевода / Б. В. Беляев // Иностранные языки в высшей школе. – М. – 1963. – Вып. 2. – С. 166-169.
    31. Бенеш Г. Психологія : dtv-Atlas : Довідник : [пер. з нім. / наук. ред. В. О. Васютинський]. – К.: Знання-Прес, 2007. – 510 с.
    32. Бермус А. Г. Методологические основы модернизации высшего профессионального образования в парадигме качества / А. Г. Бермус // Славянская педагогическая культура. – 2005. – № 4. – С. 77-79.
    33. Бернацкая Е. В. Моделирование ситуаций профессиональной деятельности в обучении иностранному языку в высшем учебном заведении военного профиля : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Бернацкая Елена Владимировна. – К., 2005. – 183 с.
    34. Бершадский М. Е. Дидактические и психологические основания образовательной технологии / М. Е. Бершадский, В. В. Гузеев. – М. : Изд-во центра «Пед. поиск», 2003. – 256 с.
    35. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Владимир Павлович Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
    36. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : [наук.-метод. посіб.] / Іван Дмитрович Бех. – К. : ІЗМН, 2004. – 204 с.
    37. Бех І. Д. Становлення професіонала в сучасних соціальних умовах / І. Д. Бех // Педагогіка толерантності. – 2001. – № 4. – С. 157-162.
    38. Бігич О. Б. Методична освіта майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи : [монографія] / Оксана Борисівна Бігич. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2004. – 278 с.
    39. Библер B. C. Культура. Диалог культур. Опыт определения / B. C. Библер // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – С. 31-43.
    40. Бим И. Л. Обучение иностранным язикам : поиск новых путей / И. Л. Бим // Иностранные языки в школе. – 1989. – № 1. – С. 19-26.
    41. Блауберг И. В. Проблема целостности и системный подход / Игорь Викторович Блауберг. – М. : Эдиториал УРСС, 1997. – 235 с.
    42. Блум Б. Таксономия целей обучения / Бенджамин Блум, 1956. [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://www.answers.com/topic/b-s-bloom#ixzz1kJoZ9RnV
    43. Богатырев М. А. К проблеме выделения уровней профессионального владения иностранными языками (по материалам Совета Европы) / М. А. Богатырев // Иностранные языки в школе. – 1997. – № 2. – С. З0-36.
    44. Бодалев А. А. Личность и общение / Алексей Александрович Бодалев. – М. : Просвещение, 1983. – 271 с.
    45. Бодалев А. А. Психология общения / Алексей Александрович Бодалев. – М. : Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж НПО «МОДЭК», 1996. – 256 с.
    46. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Л. И. Божович; под ред. Д. И. Фельдштейна. – Москва – Воронеж, 1995. – 352 с.
    47. Болина М. В. Формирование социокультурной компетентности будущего учителя : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Марина Владимировна Болина. – Челябинск, 2000. – 176 с.
    48. Болонский процесс: глоссарий (на основе опыта мониторингово исследования) / [под ред. В. И. Байденко, Н. А. Селезнёвой]. – М. : Исследовательский центр качества подготовки специалиста, 2009. – 142 с.
    49. Болонский процесс: традиции и инновации в педагогическом образовании: сб. материалов научн.-методич. конф. «Модернизация высшего педагогического образования в условиях вхождения России в Болонский процесс» 3-4 февраля / [под ред. проф. В. И. Байденко]. – Волгоград : Перемена, 2004. – 234 с.
    50. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – №10. – С. 23-28.
    51. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти / Ярослав Якович Болюбаш. – К. : Компас, 1997. – 63 с.
    52. Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів / Володимир Іванович Бондар. – К. : Вересень, 1996. – 129 с.
    53. Бондар В. І. Теорія і практика модульного навчання у вищих закладах освіти / В. Бондар // Освіта і управління. – 1999. - № 1. – С. 19-40.
    54. Бондаревская Е. В. Личностно-ориентированное образование: опыт разрабротки парадигмы / Евгения Васильевна Бондаревская. – Р/нД. – 1997. – 117 с.
    55. Бордовская Н. В. Педагогика. [учебник для вузов] / Н. В. Бордовская, А. А. Реан. – СПБ : Питер, 2000. – 304 с.
    56. Борисенков В. П. Значение своеобразия и оригинальности в культуре и человеке в условиях глобализации / В. П. Борисенков // Славянская педагогическая культура. – 2010. – № 9. – С. 5-6.
    57. Борисов П. П. Компетентностно-деятельный подход и модернизация содержания общего образования / П. П. Борисов // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2003. – № 1. – С. 58-61.
    58. Бочкарьова Н. Дослідження сутності поняття «педагогічна фасилітація» / Н. Бочкарьова // Вища школа. – 2011. – № 3. – С. 98-105.
    59. Брунер Дж. Психология познания / Джорж Брунер. – М. : Прогресс, 1989. – 412 с.
    60. Брушлинский А. В. Проблемы психологии субъекта / Андрей Владимирович Брушлинский. – М., 1994. – 66 с.
    61. Буряк В. К. Образование в информационном обществе / В. К. Буряк // Філософія освіти. – 2006. – №1(3). – С. 89-100.
    62. Брюнель П. Вступ до «стислого курсу порівняльного літературознавства» / П. Брюнель // Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – С. 92-112.
    63. Вачевський М. В. Теоретико-методичні засади формування у майбутніх маркетологів професійної компетенції / Мирон Васильович Вачевський. – К., 2005. – 364 с.
    64. Ван Дейк Т. А. Язык. Познание. Коммуникация: пер. с англ. / Т. А. Ван Дейк. – М. : Прогресс, 1989. – 312 с.
    65. Вахтеров В. П. Тяжба между общин и профессиональным образованием / Василий Порфирьевич Вахтеров // Антология по истории и теории социальной педагогики. – М. : Академия, 2000. – С. 137-140.
    66. Ващенко Г. Г. Загальні методи навчання: підручник для педагогів / Григорій Григорович Ващенко. – К. : Вища шк., 1997. – 231 с.
    67. Вдовіна Т. О. Методика навчання майбутніх учителів іноземної мови читанню англійських художніх текстів : дис.. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Тетяна Олексіївна Вдовіна. – Дрогобич, 2000. – 254 с.
    68. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ Перун, 2003. – 1440 с.
    69. Вентцель К. Н. Этика и педагогика творческой личности / Константин Николаевич Вентцель. [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://ushinskiy.ru/jspui/handle/123456789/13.
    70. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / Андрей Александрович Вербицкий. – М. : Высш. шк., 1991. – 205 с.
    71. Вербицкий А. А. Компетентностный подход и теория контекстного обучения: материалы к четвертому заседанию методол. семинара 16 ноября 2004 г. / Андрей Александрович Вербицкий. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 84 с.
    72. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / Витис Казиса Вилюнас. – М. : Изд-во МГУ, 1990. –288 с.
    73. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн // Языки как образ мира. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2003. – 585 с.
    74. Вишнякова С. М. Профессиональное образование: ключевые понятия, термины, актуальная лексика / Светлана Марковна Вишнякова. – М. : НМЦ СПО, 2000. – 538 с.
    75. Вища освіта України і Болонський процес: [навч. посібник / за заг. ред. В. Кременя]. – Тернопіль, 2004. – 238 с.
    76. Выготский Л. С. Избранные психологические исследования / Лев Семенович Выготский. – М. : АПН РСФСР, 1956. – 516 с.
    77. Волкова Е. В. Тона и обертоны серьезного в философии М. Бахтина / Е. В. Волкова, С. З. Оруджаева. // Вопросы философии. – 2000. – №1. – С. 102-118.
    78. Галич О. А. Теорія літератури: [підручник] / Галич О., Назарець В., Васильєв Є. / За наук. ред.. О. Галича. – К. : Либідь, 2001. – 488 с.
    79. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. – М. : Наука, 1981. – 139 с.
    80. Галузинський В. М. Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К.YNEA, 1995 – 168 c.
    81. Гез Н. И. Формирование коммуникативной компетенции как объект зарубежных методических исследований / Н. И. Гез // Иностранные языки в школе. – 1985. – №2. – С. 17-24.
    82. Гейзінга Й. Homo ludens. / Йохан Гейзінга. – К. : Основи, 1994. – С. 7-35.
    83. Гейхман Л. К. Интерактивное обучение общению : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Любовь Кимовна Гейхман. – Екатеринбург, 2003. – 400 с.
    84. Герасимов Г. И. Инновации в образовании: сущность и социальные механизмы / Г. И. Герасимов, Л. В. Илюхина. – Ростов н/Д : НМД «Логос», 1999. – 136 с.
    85. Гербарт Й. Ф. Загальна педагогіка, виведена з цілей виховання / Йоган Фрідріх Гербарт // Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія / Заг ред. Є. Коваленко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 336-359.
    86. Гершунский Б. С. Концепция самореализации личности в системе образования ценностей и целей образования / Б. С. Гершунский // Педагогика. – 2003. – №10. – С. 3-7.
    87. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века: в поисках практико-ориентированных образовательных концепций / Борис Семенович Гершунский. – М. : Совершенство, 1998. – 608 с.
    88. Гессен С. И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / Сергей Иосифович Гессен. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 447 с.
    89. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Семен Устинович Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 374 с.
    90. Гончарова Н. Л. Категории «компетентность» и «компетенция» в современной образовательной парадигме / Н. Л. Гончарова // Сборник научных трудов СевКавГТУ. Серия «Гуманитарные науки». – 2007. – №5. – Режим доступу: http://www.ncstu.ru.
    91. Градовський А. В. Компаративний аналіз у системі шкільного курсу літератури: методологія та методика. / Анатолій Володимирович Градовський. – Черкаси : Брама, 2003. – 292 с.
    92. Гребенщикова А. В. Пути развития ключевых компетенций студентов лингвистических факультетов / А. В. Гребенщикова // Философия и история педагогіки : [материалы регион. конф.] – Уфа, 2004. – С. 301-304.
    93. Гузеев В. В. Педагогическая техника в контексте образовательной технологии / Вячеслав Валерьянович Гузеев. – М., 2001. – 128 с.
    94. Гумбольдт В. Язык и философия культуры / В. Гумбольдт; [пер. с нем.] – М. : Прогресс, 1985. – 440 с.
    95. Гурвич П. Б. Основы устной речи на языковых факультетах: курс лекцій / Перси Борисович Гурвич. –Ч. 1. – Владимир, 1972. – 156 с.
    96. Гуревич В. В. Теоретическая грамматика английского языка: сравнит. типология англ. и русс. яз. / Валерий Владимирович Гуревич. – М. : Флинта; Наука, 2003. – 264 с.
    97. Гурина Р. Как измерить профессиональную компетентность / Р. Гурина // Высшее образование в России. – 2008. – № 10. – С. 82-89.
    98. Гусельцева М. С. Культурно-историческая психология: от неклассической к постнеклассической картине мира / М. С. Гусельцева // Вопросы психологии. – 2003. – № 1. – С. 99-115.
    99. Давыдов В. Д. О понятии развивающего обучения / В. Д. Давыдов // Педагогика. – 1995. – №1. – С. 29-40.
    100. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / Василий Васильевич Давыдов. – М. : Педагогика, 1996. – 544 с.
    101. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / Владимир Иванович Даль / [ ред. К. В. Виноградова]. – Т.1 : А–З. – М. : Русский язык, 1978. – 699 с.
    102. Декларація Болонського Стратегічного Форуму 2009. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.osvita.org.ua/bologna/.../begin.html
    103. Демин В. А. Профессиональная компетентность специалиста: понятие и виды / В. А. Демин // Мониторинг образовательного процесса. – 2000. – № 4. – С. 35.
    104. Демченко Д. І. Формування професійної іншомовної компетентності майбутніх юристів у фаховій підготовці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Діна Ігоревна Демченко. – Х., 2010. – 18 с.
    105. Демчук Л. А. Формирование лингвокоммуникативной компетентности будущих переводчиков : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 /Лариса Анатольевна Демчук. – М., 2005. – 198 с.
    106. Державний стандарт вищої професійної освіти України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №21. – С. 253-279.
    107. Дмитриев Г. Д. Многокультурность как дидактический принцип / Г. Д. Дмитриев // Педагогика. – 2000. – №10. – С. 3-12.
    108. Дорофеев А. Профессиональная компетентность как показатель качества образования / А. Дорофеев // Высшее образование в России. – 2005. – №4. – С. 30-33.
    109. Драч І. І. Компетентнісний підхід як засіб модернізації змісту вищої освіти / І. І. Драч // Проблеми освіти. – 2008. – № 57. – С. 44-47.
    110. Дружилов С. А. Профессиональная компетентность и профессионализм педагога: психологический подход / С. А. Дружилов // Сибирь. Философия. Образование : научно-публицистический альманах. – Новокузнецк, 2005. – Вып. 8. – С. 26-44.
    111. Дюркгейм Э. Социология образования / Эмиль Дюркгейм – М. : Интор, 1996. – 432 с.
    112. Дьюї Дж. Школа і суспільство / Дж. Дьюї // Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія / [уклад. Є. Коваленко, Н. Бєлкіна.] – К. : Центр навчальної літератури, 2008. – С. 449-463.
    113. Эльконин Б. Д. Введение в психологию развития (в традиции культурно-исторической теории Л. С. Выготского) / Борис Даниилович Эльконин. – М. : Тривола, 1994. – 168 с.
    114. Эльконин Б.Д. Понятие компетентности с позиций развивающего обучения / Б. Д. Эльконин // Современные подходы к компетентностно ориентированному образованию. – Красноярск, 2002. – 71 с.
    115. Эрганова Н. Е. Профессионально-педагогические технологии: концептуальные основы новой образовательной программы / Н. Е. Эрганова // Образование и наука. – 2000. – №3. – С. 110-118.
    116. Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія : [навч. посібник] / Микола Борисович Євтух. – К. : Вища школа, 1995. – 237 с.
    117. Елухина Н. В. Роль дискурса в межкультурной коммуникации и методика формирования дискурсивной компетенции / Н. В. Елухина // Иностранные языки в школе. – №3. – 2002. – С. 9-13.
    118. Емельянов Ю. Н. Теория формирования и практика совершенствования коммуникативной компетентности : дис. ... доктора психол. наук : 19.00.07 / Юрий Николаевич Емельянов. – Л., 1991. – 403 с.
    119. Еремкин И. А. Система межпредметных связей в высшей школе (аспект подготовки учителя) / И. А. Еремкин. – Х. : Вища шк., 1984. – 112 с.
    120. Життєва компетентність особистості : [наук.-метод. посібник / за заг. ред. Л. В. Сохань, І. С. Єрмакова, Г. М. Несен]. – К. : Богдана, 2003. – 504 с.
    121. Жост Ф. Порівняльне літературознавство як філософія літератури / Ф. Жост // Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – С. 59-92.
    122. Жуков Ю. М. Диагностика и развитие компетентности в общении / Ю. М. Жуков, Л. А. Петровская, П. В. Растянников. – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 104 с.
    123. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / [науковий редактор українського видання проф. С. Ю. Ніколаєва]. – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
    124. Загвязинский В. И. Методология и методика педагогического исследования / Владимир Ильич Загвязинский. – М. : Просвещение, 1982. – 160 с.
    125. Загвязинский В. И. Теория обучения: современная интерпретация:: [учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений] / Владимир Ильич Загвязинский. – М. : Академия, 2001. – 192 с.
    126. Законодавчі акти України з питань освіти / Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти: Офіц. вид. – К. : Парламентське вид-во, 2004. – 404 с.
    127. Закон України «Про освіту» // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №21. – С. 253-279.
    128. Закон України “Про вищу освіту”: Науково-практичний коментар / [за заг. ред. В. Кременя]. – К., 2002. – 159 с.
    129. Занков Л. В. Избранные педагогические труды / Леонид Владимирович Занков. – М. : Новая школа, 1996. – 432 с.
    130. Зеер Э. Ф. Психология профессионального образования / Эдвард Фридрихович Зеер. – М. : Изд-во НПО МОДЭК, 2003. – 480 с.
    131. Зеер Э. Ф. Модернизация профессионального образования: компетентностный поход : [учебн. пособие] / Э. Ф. Зеер, А. М. Павлова, Э. Э. Сыманюк. – М. : Педагогика, 2005. – 345 с.
    132. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентносново подхода в образовании. Авторская версия / Ирина Алексеевна Зимняя. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 42 с.
    133. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – №5. – С. 34-42.
    134. Зязюн І. А. Гуманізм освіти ХХ1 століття: філософсько-психологічний аспект / І. А. Зязюн // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. – 2002. – №2. – С. 23-24.
    135. Зязюн І. А. Філософія поступу і прогнозу освітньої системи / Іван Андрійович Зязюн // Педагогічна майстерність : проблеми, пошуки, перспективи : [монографія]. - К. : Глухів : РВВ ГАПУ, 2005. – С. 10-18.
    136. Иванов Д. А., Митрофанов К. Г., Соколова О. В. Компетентностный подход в образовании. Проблемы, понятия, инструментарий : [учебн.-метод. пособие] / Д. А. Иванов, К. Г. Митрофанов, О. В. Соколова. – М. : АПК и ПРО, 2003. – 101 с.
    137. Ивашов А. Н. Методика исследования коммуникативных установок личности / А. Н. Ивашов, Е. В. Заика // Вопросы психологии. – 1991. – № 1. – С. 162-166.
    138. Ильина Т. И. Развитие концепции педагогической технологии в современной дидактике за рубежом: В помощь слушателям факультета новых методов и средств обучения при Политехническом музее / Т. И. Ильина. – М., 1984. – С. 34-68.
    139. Ильясов И. И. Структура процесса учения / Ислам Имранович Ильясов. – М. : Изд-во МГУ, 1986. – 198 с.
    140. Исаев И. Ф. Школа как педагогическая система. Основы управления / Илья Федорович Исаев. – М. – Белгород, 1997. – 209 с.
    141. Искандрова О. Ю. Теория и практика формирования иноязычной профессиональной коммуникативной компетентности специалиста : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.08 / Ольга Юрьевна Искандрова. – Оренбург, 2000. – 358 с.
    142. Історія української школи і педагогіки. Хрестоматія / [упоряд. О. О. Любар; за ред. В. Г. Кременя]. – К. : Знання, КОО, 2003. – 766 с.
    143. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений / Моисей Самуилович Каган. – М. : Политиздат, 1988. – 319 с.
    144. Кан-Калик В. А. Педагогическое общение как предмет теоретического и прикладного исследования / В. А. Кан-Калик, Г. А. Ковалев // Вопросы психологии. – 1985. – №4. – С. 9-16.
    145. Караулов Ю. Н., Петров В. В. От грамматики текста к когнитивной теории дискурса. Вступительная статья к книге Т. А. Ван Дейк. Язык. Познание. Коммуникация / Ю. Н. Караулов, В. В. Петров. – М. : Просвещение, 1989. – С. 5-11.
    146. Кацинська Л. Л. Методика виховної роботи. / Ліна Леонідівна Кацинська – Рівне, 1993. – 146 с.
    147. Кашкин В. Б. Введение в теорию коммуникации / Вячеслав Борисович Кашкин. – Воронеж, 2000. – 234 с.
    148. Кашницкий В. И. Формирование коммуникативной компетентности будущего учителя : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Виктор Ильич Кашницкий. – Кострома, 1995. – 190 с.
    149. Квіт С. М. Інноваційність як норма освітніх реформ / С. М. Квіт // Дзеркало тижня. – 2009. . – № 7. – С. 51-52.
    150. Китайгородская Г. А. Система интенсивного краткосрочного обучения иностранным языкам (метод активизации возможностей личности и коллектива): дис. … доктора пед. наук : 13.00.02 / Галина Александровна Китайгородская. – М., 1988. – 510 с.
    151. Кларин М. В. Иновационные модели учебного процесса в современной зарубежной педагогике : дис.. ...док. пед. наук : 13.00.01 / Михаил Владимирович Кларин. – М., 1995. – 365 с.
    152. Клочек Г. Королева мистецтв – на задвірках освіти // Г. Клочек // Дзеркало тижня. – 2007. – № 44. – С. 14.
    153. Ключевые компетенции и образовательные стандарты. Стенограмма обсуждения доклада А. В. Хуторского в РАО // Интернет-журнал «Эйдос». – 2002. [Електронний ресурс]. – Режим доступу. – http://www.eidos.ru/journal/2002/0423-1.htm.
    154. Кобиляцький І. І. Методи навчально-виховної роботи у вищій школі / Іван Іванович Кобиляцький. – Л. : Вид-во ЛДУ, 1979. – 230 с.
    155. Коган Л. Н. Цель и смысл жизни человека / Лев Наумович Коган. – М. : Мысль, 1984. – 262 с.
    156. Козак С. В. Формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців морського профілю : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Світлана Василівна Козак. – Одеса, 2001. – 189 с.
    157. Кожедуб Л. Навчання читанню художніх творів у мовних ВНЗ в умовах зниження рівня читацької активності в суспільстві / Л. Кожедуб // Вища школа. – 2011. – № 3. – С. 105-113.
    158. Козырева О. А. Компетентность современного учителя: современная проблема определения понятия / О. А. Козырева // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2004. – №2. – С. 48-51.
    159. Колесникова И. А. Педагогические цивилизации и их парадигмы / И. А. Колесникова // Педагогика. – 1995. – №6. – С. 84-89.
    160. Коменский Я.-А. Великая дидактика / Ян Амос Коменский // Избр. пед. соч. : в 2 т. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 1. – 575 с.
    161. Комиссарова Н. В. Формирование профессионально-коммуникативной компетентности будущих переводчиков : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Наталья Валерьевна Комиссарова. – Челябинск, 2003. – 179 с.
    162. Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики : [монографія] / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенеко, О. І. Локшина та ін.; [під заг ред. О. В. Овчарук]. – К. : К. І. С., 2004. – 112 с.
    163. Кон И. С. В поисках себя / Игорь Семенович Кон. – М. : Владос, 1984. – 240 с.
    164. Кондратьева С. В. Учитель – ученик. / Светлана Витальевна Кондратьева. – М. : Педагогика, 1984. - С. 39-58.
    165. Коннова З. И. Развитие профессиональной иноязычной компетенции будущего специалиста при многоуровневом обучении в современном вузе : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Зоя Ивановна Коннова. – Калуга, 2003. – 237 с.
    166. Корсак К. Ноотехнології як засіб побудови ноосфери В.Вернадського / К. Корсак // Вища школа. – 20011. - № 3. – С. 19-27.
    167. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Григорий Силович Костюк. – К. : Либідь, 1989. – 342 с.
    168. Краевский В. В. Методология педагогического исследования : [пособие для педагога исследователя] / Володар Викторович Краевський. – Самара, 1994. – 112 с.
    169. Краевский В. В. Основы обучения. Дидактика и методика / В. В. Краевский, А. В.Хуторской. – М. : Академия, 2007. – 352 с.
    170. Краткая философская энциклопедия / [под. ред. М. Кагана]. – М. : Издат. группа «Прогресс», 1994. – 575 с.
    171. Краткий психологический словарь / [под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – М. : Политиздат, 1985. – 431 с.
    172. Кузьмина Н. В. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма / Нина Васильевна Кузьмина. – М. : Рос. акад. управления, 1993. – 73 с.
    173. Кузьмина Н. В. Методы системного педагогического исследования / Нина Васильевна Кузьмина. – Л. : ЛГУ, 1970. – 114 с.
    174. Кульневич С. В. Педагогика личности от концепций до технологий: [учебн.-практич. пособие для учителей и классных руководителей] / Сергей Владимирович Кульневич. – Ростов-на-Дону : Творческий центр “Учитель”, 2001. – 160 с.
    175. Кулюткин Ю. Н. Индивидуальные различия в мыслительной деятельности взрослых учащихся / Ю. Н. Кулюткин, Г. С. Сухобская. – М. : Педагогика, 1971. – С. 89-92.
    176. Кун Т. С. Структура научных революций: [пер. с англ.] / Томас Сэмюэл Кун. – М. : ООО „Издательство АСТ”: ЗАО НПП Ермак, 2003. – 606 с.
    177. Куписевич Ч. Основы обшей дидактики / Чеслав Куписевич : [пер. с польск.] – М. : Высш. шк., 1986. – 368 с.
    178. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике / Антс Аугустович Кыверялг. – Таллин : Валгус, 1980. – 334 с.
    179. Левин К. Психологические механизмы мотивации человека : [пер. с нем.] / Курт Левин. – М. : 1980.
    180. Леви-Стросс К. Структурная антропология / Клод Леви-Стросс; [пер. с фр. В. В. Иванова] — М., 2001. — 512 с.
    181. Леднев B. C. Содержание образования: сущность, структура, перспективы / Вадим Семенович Леднев. – 2-е изд. – М. : Высш. школа, 1991. – 222 с.
    182. Леонтьев А. А. Психология общения / Алексей Алексеевич Леонтьев : [пособие для доп. образования] – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Смысл, 1997. – 365 с.
    183. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев. – М. : Политиздат, 1977. – 304 с.
    184. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / Алексей Николаевич Леонтьев. – М. : Изд-во МГУ, 1978. – 584 с.
    185. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / Исаак Яковлевич Лернер. – М. : Педагогика, 1981. – 185 с.
    186. Лернер И. Я. Процесс обучения и его закономерности / Исаак Яковлевич Лернер. – М. : Педагогика, 1980. – 230 с.
    187. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи / Б. Ф. Ломов; [отв. ред. Ю. М. Забродин, Е. В. Шорохова]. – М. : Изд-во «Наука», 1984. – 444 с.
    188. Луговий В. І. Системна модернізація педагогічної і науково-педагогічної освіти – необхідна умова забезпечення освітньої якості / В І. Луговий // Вища освіта україни. – 2009. – № 1. – С. 20-26.
    189. Ляудис В. Я. Формирование учебной деятельности студентов / Валентина Яковлевна Ляудис. – М. : Педагогика, 1989. – 239 с.
    190. Л
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины