Корекція мовленнєво-рухової діяльності дошкільників з дитячою афазією : Коррекция речевой-двигательной деятельности дошкольников с детской афазией

Краткое описание

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

САВИЦЬКИЙ Андрій Миколайович

УДК 376.1-056.264 : 616.89-008.434.5

Корекція мовленнєво-рухової діяльності дошкільників
з дитячою афазією

13.00.03 – Корекційна педагогіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник -
Тищенко Владислав Володимирович
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник

Київ – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………........4

РОЗДІЛ 1
НАУКОВО- ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИВЧЕННЯ АФАЗІЇ….....10
1.1. Нейропсихологічна структура мовленнєвої функції…….…………….10
1.2. Мозкова організація мовленнєвої діяльності………………...…………15
1.3. Сучасний стан дослідження проблеми афазії…………………….……..27
1.4. Дитяча афазія як нейропсихологічний феномен……..…….…………...42
Висновки до першого розділу………………………….………..……………...45

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПОРУШЕНИХ ФУНКЦІЙ РУХОВОЇ ТА МОВЛЕННЄВОЇ СФЕРИ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОСТОПЕРАЦІЙНОЮ МОТОРНОЮ АФАЗІЄЮ…………………………………………….……….47
2.1. Методичні засади дослідження особливостей порушень рухової та мовленнєвої сфери дошкільників з афазією……………………………….…..47
2.2. Стан загальної та мовленнєвої моторики дошкільників з моторною афазією……………………………………………………………………………52
2.3. Дослідження стану мовлення у дітей з моторною афазією…………...70
Висновки до другого розділу…………………………………………….…....107

РОЗДІЛ 3
МЕТОДИКА КОРЕКЦІЙНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДОШКІЛЬНИКАМИ, ХВОРИМИ НА ДИТЯЧУ АФАЗІЮ……………111
3.1. Теоретичне обґрунтування змісту корекційної роботи з відновлення порушених функцій рухової та мовленнєвої сфери дітей з моторною афазією………………………………………………………………………......111
3.2. Змістові та процесуальні аспекти формувального експерименту з відновлення порушених функцій рухової та мовленнєвої сфери старших дошкільників з моторною афазією……………………………..……………..115
3.2.1. Відновлення рухової сфери дитини з моторною афазією……….…....115
3.2.2. Відновлення мовленнєвої сфери дитини з моторною афазією……....162
3.3. Результати формувального експерименту……………………………….186
Висновки до третього розділу……………………………………………..….192
ВИСНОВКИ…………………………………………….……………………..194
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..….198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...207

ВСТУП
Актуальність теми. Не зважаючи на те, що проблеми відновлення мовлення при локальних ураженнях структур головного мозку цікавлять науковців уже понад сто років, залишається ще багато не вивченого в цій галузі. Так, мало досліджуваними залишаються питання перебігу цього захворювання у дітей при локальних ураженнях структур головного мозку.
Впродовж багатьох років афазіологія розвивалася під впливом різних наукових течій та напрямів, що збагатило її величезним теоретичним та практичним матеріалом. Однак і сьогодні актуальним залишається нейропсихологічний напрям у вивченні афазії, який був започаткований на початку минулого століття і є безпосереднім продовженням і розвитком неврологічного вчення про афазії П. Брока, K. Верніке, а також нейропсихологічна концепція порушень мовлення та інших вищих психічних функцій, що була заснована і розроблена О. Р.Лурія та його послідовниками (Т.В. Ахутіна, Е.С. Бейн, Ж.М. Глозман, Л.Я. Балонов, О.Д. Хомська, Л.С. Цвєткова, М.К. Шохор-Троцька та ін.).
Але, на фоні значного числа досліджень афазії у дорослих, за багаторічну історію існування афазіології, значно менше уваги приділялось питанням вивчення особливостей перебігу цього захворювання у дітей при локальних ураженнях структур головного мозку. Недостатньо висвітленою в науково-теоретичних джерелах залишилась специфіка корекційно-відновлювальної роботи при афазіях у дітей дошкільного віку. Так, окремі дані, щодо перебігу цього захворювання у дітей представлено у дослідженнях Н.Г. Манеліс, Н.К. Корсакової, Ю.В. Мікадзе, А.В. Семенович, Е.Г. Симерницької, Д.А. Фарбер. Водночас, внаслідок розвитку сучасних медичних технологій останнім часом невпинно зростає кількість дітей, що втратили мовлення у дошкільному віці внаслідок нейрохірургічного втручання при видаленні злоякісних пухлин головного мозку.
Досить часто такі операції проводять для збереження життя дитини, однак наслідки оперативного втручання у діяльність великих півкуль головного мозку майже завжди виявляється у порушенні вищих психічних функцій, у тому числі й мовлення. У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває проблема розробки сучасних ефективних методик корекційно-відновлювальної роботи з дітьми, які страждають на постопераційну афазію, у процесі спеціально організованого корекційно-відновлювального навчання.
Разом з тим слід зазначити, що у практиці корекційної роботи з відновлення як рухової, так і мовленнєвої функцій дітей досі використовуються методи і форми, що переважно базуються на неврологічній та нейропсихологічній концепціях корекційно-відновлювальної роботи з дорослими та істотно не відрізняється від них. Водночас, висока пластичність нервової системи дитини, незавершеність процесів латералізації великих півкуль та дозрівання окремих ділянок кори головного мозку, можливість функціональної перебудови міжпівкульної взаємодії, що можлива у дошкільному віці, враховані в існуючих методиках роботи з дітьми хворими на афазію досить побіжно.
Таким чином, усе вищезазначене свідчить про необхідність проведення комплексного вивчення стану порушених мовленнєвих і рухових функцій у дітей дошкільного віку з локальним ураженням як лівої, так і правої гемісфери головного мозку після видалення пухлини, визначення форми афазії та розробки на цій основі змісту корекційно-відновлювального навчання. Нові методики мають бути побудованими з позицій нейропсихологічного і нейролінгвістичного аналізу мовленнєвої діяльності, нейрофізіологічних механізмів побудови довільних рухів і закономірностей розвитку мозку дитини при нормальному та порушеному онтогенезі.
Зазначені положення обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження: “Корекція мовленнєво-рухової діяльності у дошкільників з дитячою афазією”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до тематичного плану лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки АПН України “Науково-педагогічні основи удосконалення змісту освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення” (реєстраційний номер 0101V000605) та затверджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №3 від 30.03.04.).
Мета дослідження полягає у розробці змісту і методики корекційно-реабілітаційної роботи, спрямованої на відновлення втрачених функцій мовленнєво-рухової сфери старших дошкільників з дитячою афазією.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати й узагальнити науково-теоретичні дані про:
- нейропсихологічну, нейролінгвістичну, нейрофізіологічну структуру мовленнєвої функції, її механізми та мозкову організацію;
- нейропсихологію і нейрофізіологію довільних рухів;
- локалізацію вищих психічних функцій та їх порушення при локальних ураженнях мозку;
- міжпівкульну асиметрію та міжпівкульну взаємодію;
- механізми порушення мовлення за даними афазіології та методи відновлення рухових і мовленнєвих функцій у дітей та дорослих.
2. Визначити стан мовленнєвої та рухової діяльності у дітей дошкільного віку з постопераційною афазією після операцій з видалення пухлин у лобних відділах головного мозку.
3. Визначити компенсаторні механізми комплексного відновлення мовленнєвої та рухової сфери дітей з постопераційною афазією.
4. Обґрунтувати, розробити та експериментально апробувати зміст і методику корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення мовленнєвої та рухової сфери дітей в процесі корекційно-відновлювального навчання.
Об’єкт дослідження – мовленнєва і рухова діяльність дітей дошкільного віку із постопераційною афазією.
Предмет дослідження – зміст і методика спеціально організованої корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення мовленнєво-рухової діяльності дошкільників з постопераційною дитячою афазією.
Методи дослідження. Відповідно до визначеної мети, сформульованих завдань комплексно застосовувалися наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та систематизація літературних наукових джерел, порівняння й узагальнення даних теоретичних та експериментальних досліджень; спостереження, бесіди, аналіз результатів навчальної діяльності, документації, даних комп’ютерної діагностики; методи математичної статистики. На етапах констатувального та контрольного експериментів використовувались спеціальні нейропсихологічні методики синдромного аналізу порушених рухових та мовленнєвих функцій дитини автор О.Р. Лурія, також: для дослідження рухових функцій – кінестетичний, кінетичний, просторовий праксис за методом А.В. Семенович та Е.Г. Симерницької; - дослідження орального праксису за методиками Л.С. Цвєткової, М.К. Шохор-Троцької та Т.В. Ахутіної; - дослідження латеральних домінантностей за методом О.Р. Лурія, Н.Н. Брагіної, О.Д. Хомської.
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова та Київської спеціальної школи «Надія». У дослідженні взяли участь 50 дітей, з діагнозом постопераційна моторна афазія.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що:
- вперше здійснено комплексний аналіз порушень мовленнєвої і рухової сфери дітей з постопераційною моторною афазією;
- доповнено та уточнено наукові уявлення про компенсаторні механізми відновлення мовленнєвої та рухової сфери у дітей дошкільного віку з моторною афазією;
- обґрунтовано нові напрямки комплексної корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення мовленнєвої та рухової сфери у дітей з постопераційною афазією;
- дістали подальшого розвитку вчення про нейропсихологічні механізми моторної афазії та методи її корекції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблена і апробована комплексна нейропсихологічна методика може застосовуватись логопедами, реабілітологами та корекційними педагогами у корекційно-реабілітаційній роботі з дітьми, що страждають на дитячу афазію.
Матеріали дослідження можуть бути використані під час читання курсів лекцій для студентів, що навчаються в педагогічних університетах України за спеціальністю „Корекційна освіта. Логопедія”, та курсах підвищення кваліфікації логопедів закладів освіти та охорони здоров’я.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися та отримали схвалення на: Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами» (м. Київ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Інноваційні технології навчання і виховання дітей з особливими потребами» (м. Київ, 2006); Всеукраїнській науково-методичній конференції «Підвищення ефективності логопедичної роботи в умовах здійснення дошкільної та початкової освіти» (м. Херсон, 2006); Міській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної логопедії» (м. Київ, 2007 ); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології» (м. Кам’янець-Подільській, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку теорії і практики логопедії» (м. Київ, 2008); на звітних науково-практичних конференціях кафедр Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (2006-2008 рр.), засіданнях кафедри логопедії Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2005 - 2008).
Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, висновки відображені у 10 публікаціях, серед яких 7 статей у фахових наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, 7 додатків та списку використаних джерел, який налічує 212 найменувань. Основний зміст дисертації викладений на 192 сторінках комп’ютерного набору і містить 11 таблиць. Загальний обсяг дисертації – 223 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу літератури (нейропсихологічної, нейрофізіологічної, нейролінгвістичної, медичної, психологічної та педагогічної) уточнено нейропсихологічну структуру мовленнєвої функції у дітей; її мозкову організацію в нормі й при локальних ураженнях різних рівнів та областей кори й підкіркових утворень; мозкові механізми, що регулюють мовленнєву та рухову діяльність дітей; а також компенсаторні можливості при локальних ураженнях моторних зон лівої і правої півкулі головного мозку.
2. З позицій нейропсихологічного підходу до синдромного аналізу стану хворого з локальним ураженням структур мозку розроблено методику діагностики порушених функцій рухової та мовленнєвої сфери у дітей старшого дошкільного віку з афазією. Це дало змогу виявити ступінь порушень рухової та мовленнєвої діяльності зазначеної категорії дітей, уточнити мозкові механізми, що лежать в її основі, встановити співвідношення виявлених порушень в руховій і мовленнєвій сфері та класифікувати форми афазії.
3. Результати кількісного та якісного аналізу експериментальних даних констатувального етапу дослідження дали можливість виявити низку специфічних особливостей у мовленнєвій та руховій діяльності дітей з постопераційною моторною афазією, зокрема:
– характер та глибина ураження мозкових структур після операції на головному мозку (зокрема у його лобних відділах) обумовлюють складні комплексні психофізичні порушення, які проявляються в моторній афазії, геміпарезах та паралічах центрального характеру, інших розладах вищих психічних функцій (мислення, сприймання, уваги, пам’яті тощо);
– характер порушень мовленнєвої та рухової сфери дітей дозволяє робити висновок про спільну моторну природу порушень мовленнєвої та рухової сфери у цієї категорії дітей;
– у дітей з постопераційною моторною афазією значно знижений, порівняно з дорослими, обсяг автоматизованих рядів, які можуть бути використані на ранніх етапах корекційно-відновлювальної роботи, що значно ускладнює її проведення на основі використання схем, традиційних для роботи з дорослими афазиками;
– розпад мовлення у дітей дошкільного віку в ранньому постопераційному періоді завжди є значно складнішим у порівнянні з аналогічними ураженнями, які виникають у дорослих після операцій чи інсультів унаслідок нестійкості умовних зв’язків у дитини, в якої процеси засвоєння мови й автоматизації мовленнєвих умінь ще незавершені.
4. Аналіз отриманих даних дозволив установити додаткові диференційовані компенсаторні механізми корекції та відновлення психофізичної діяльності дитини з постопераційною моторною афазією:
– висока пластичність нервової системи дитини дошкільного віку, незавершеність процесів розвитку мовлення, функціональна незрілість ділянок мозку з найскладнішим рівнем морфофункціональної організації (зокрема ділянки лобних зон мозку) створюють унікальну можливість для досить швидкого, порівняно з дорослими, відновлення вищих психічних функцій дитини;
– у дітей 4–6-літнього віку процеси латералізації півкуль головного мозку ще не є остаточно завершеними, оперативне втручання значно загальмовує цей процес, що створює умови для використання (за потреби) процесу функціональної перебудови попередньої схеми міжпівкульної взаємодії. Це особливо важливе для дітей з найбільшими ураженнями головного мозку;
– враховуючи спільний характер та механізм порушення рухової і мовленнєвої сфери у дітей з моторною афазією, корекціно-реабілітаційна роботу з їх відновлення слід проводи комплексно. Це створює умови для позитивного взаємовпливу корекційних ефектів логопедичної роботи та системи заходів фізичної реабілітації.
5. На основі аналізу та узагальнення результатів констатувального експерименту виділено три групи дошкільників з постопераційною моторною афазією за ступенем порушення в них мовленнєвої та рухової сфери. Це дало змогу визначити диференційовані шляхи проведення корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення втрачених мовленнєвих та рухових функцій у дітей кожної групи. Означені диференційовані шляхи передусім стосуються використання в реабілітаційній роботі з названими групами дітей різних компенсаторних механізмів як провідних, обсягу та послідовності проведення корекційно-відновлювальних заходів, тривалості корекційно-реабілітаційного процесу в цілому.
6. На основі зазначеного розроблено та експериментально апробовано зміст і методику корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення втрачених унаслідок нейрохірургічного втручання функцій рухової та мовленнєвої сфери дітей з моторною афазією з урахуванням виявлених порушень, нейропсихологічних механізмів, особливостей мозкової регуляції в дошкільному віці, закономірностей становлення мовленнєвої та рухової діяльності в процесі нормального онтогенезу та визначених компенсаторних механізмів.
Зокрема, у методиці представлено напрями корекційно-реабілітаційної роботи з послідовного відновлення чутливості та рухливості кінцівок та органів артикуляції, розвитку сили, точності, координованості їхніх рухів, а також тонких диференційованих рухів кисті й пальців руки та органів артикуляції. Детально описано послідовність корекційної роботи з відновлення та розвитку різних сторін мовлення (фонологічної, лексичної, граматичної), різних видів мовлення (імпресивного та експресивного), зв’язного мовлення (діалогічного та монологічного), а також окремі аспекти підготовки дитини до оволодіння новою для неї писемною формою мовлення (письмом та читанням).
7. Зміст та методика корекційно-реабілітаційної роботи розроблені з урахуванням можливостей їх диференційованого застосування, відповідно до виділених нами за результатами констатувального етапу дослідження трьох груп дітей з постопераційною моторною афазією.
У зв’язку з цим ми представили основні напрями та методику корекційно-реабілітаційної роботи за кожним з ним, що можуть бути використані в роботі з різними групами дітей. Однак вибір цих напрямів, обсяг корекційно-реабілітаційної роботи за кожним з них, послідовність її проведення та тривалість можуть обиратися педагогом відповідно до диференційованих (залежно від типу групи, до якої віднесена дитина, а отже, з урахуванням стану її мовленнєвої та рухової сфери) та індивідуальних особливостей дошкільників з постопераційною моторною афазією.
8. Результати проведеного корекційно-відновлювального навчання за розробленою методикою свідчать про позитивну динаміку відновлення втрачених функцій рухової та мовленнєвої сфер дітей з моторною афазією, які брали участь в експерименті, порівняно з контрольною групою дітей. Це підтверджує правильність обраної стратегії, змісту, та методів комплексної корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення рухової та мовленнєвої сфер дітей з постопераційною моторною афазією.
9. Проведене нами дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми відновлення мовленнєвої та рухової діяльності у дітей з постопераційними афазіями. Зокрема, спеціального вивчення вимагають питання організації, змісту та методик корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, що страждають на інші форми дитячої афазії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврорин В.А. Проблема изучения функциональной стороны языка / Аврорин В.А. – Л.,1975.– 276 с.
2. Аминев Г. А. Вероятностная организация центральных механизмов речи. / Аминев Г. А. – Казань: Изд–во Казан. ун–та, 1972. – 159 с.
3. Анохин П. К. Новые данные об особенностях афферентного аппарата / П. К. Анохин // Материалы совещания по психологи. – М., 1957. – С. 104–125.
4. Анохин П. К. Особенности афферентного аппарата условного рефлекса и их значение для психологии / П. К. Анохин // Вопросы психологии. – 1955. – № 6. – С. 36–45.
5. Анохин П.К. Проблемы высшей нервной деятельности / Анохин П.К. – М.: АМН СССР, 1949.
6. Аркин Е. А. Ребенок в дошкольные годы / Аркин Е. А. / – М.: Просвещение, 1968. – С. 148–149.
7. Аствацатуров М.И. Клинические и экспериментально-психологические исследования речевой функции: дисс. … докт. наук / Аствацатуров М.И. / СПб.: 1908 – 227 с.
8. Ахутина Т. В. Порождение речи: Нейролингвистический анализ синтаксиса / Ахутина Т. В. / – М.: Изд–во Моск. ун–та, 1989. – 215 с.
9. Балонов Л.Я., Деглин В.Л. Слух и речь доминантного и недоминантного полушарий / Балонов Л.Я., Деглин В.Л. – Л.: Наука, 1976. – 218 с.
10. Бартєнєва Л.І. Діагностика готовності дітей з ДЦП до оволодіння орфографією / Л.І. Бартєнєва // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб.: Вип. №5. – К.: Науковий світ, 2004.
11. Безруких М.М., Фарбер Д.А. Теоретические аспекты изучения физиологии развития ребенка. Физиология развития ребенка (Теоретические и прикладные аспекты) / Под ред. М.М. Безруких, Д.А. Фарбер. – М.: 2000.
12. Бейн Э.С. Бурлакова М.К., Визель Т.Г. Восстановление речи у больных с афазией / Бейн Э.С. Бурлакова М.К., Визель Т.Г. – М.: Медицина, 1982. – 183 с.
13. Бейн Э.С., Визель Т.Г. Реабилитация больных с афазией, возникшей вследствие мозгового инсульта (Методические рекомендации) / Бейн Э.С., Визель Т.Г. – МЗ СССР. М., 1977. – 1 п.л.
14. Бейн Э.С., Визель Т.Г. О некоторых особенностях восприятия речи больными с афазией / Э.С. Бейн, Т.Г. Визель // Проблемы медицинской психологии. – Л.: 1976. – С.191 – 192.
15. Бейн Э.С., Овчарова П.А. Клиника и лечение афазий /Бейн Э.С., Овчарова П.А. – София: Медицина и физкультура, 1970. – 210 с.
16. Бернштейн Н.А. О построении движений / Бернштейн Н.А. – М.: Медгиз, 1947. – 255 с.
17. Бернштейн Н.А. Очерки физиологии движений и физиологии активности / Бернштейн Н.А. – М.: Медицина, 1966, 340 с.
18. Бехтерева Н.П. Нейрофизиологические аспекты психической деятельности человека / Бехтерева Н.П. – 2-е изд., перероб. и доп. – Л.: Медицина, 1974. – 151 с.
19. Богуш А.М. Речевая подготовка детей к школе / Богуш А.М. –К.: Радянська школа, 1984. –176 с.
20. Бодалян Л.О. Детская невропатология /Бодалян Л.О. – М.: Медпресс, 1998, – 607 с.
21. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Проблема функциональной асимметрии головного мозга / Н.Н. Брагина, Т.А. Доброхотова // Вопросы философии. – 1977. - №2. – С. 135 – 150.
22. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональная ассиметрия человека / Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. – М.: Медицина, 1981. – 287 с.
23. Брока П. Утрата речи, хроническое размягчение и частичная деструкция левой передней доли мозга // Афазия и восстановительное обучение. Тексты / Под ред. Л.С. Цветковой, Ж.М. Глозман. – М.: МГУ, 1983. – С. 6 – 8.
24. Брунер Дж. Онтогенез речевых актов / Брунер Дж. // Психолингвистика. – М., 1984. – С.21–47.
25. Бурлакова М.К. Коррекция сложных речевых расстройств. Сборник упражнений / Бурлакова М.К. – М., 1997. – 352 с.
26. Бурлакова М.К. Речь и афазия / Бурлакова М.К. – М.: Медицина, 1997 – 279 с.
27. Валлон А. От действия к мысли / Валлон А. – М.: Изд–во иностранной литературы, 1956. – 238 с.
28. Василевич А.П., Власенко И.Т. К вопросу о вероятностной организации речевого опыта у больных с афазией / А.П. Василевич, И.Т. Власенко // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. – М.: Педагогика, 1971. - №1(3). – С. 155 – 159.
29. Вассерман Л.И. Дорофеева С.А., Меерсон Я.А. Методы нейропсихологической диагностики / Вассерман Л.И. Дорофеева С.А., Меерсон Я.А. – С. – П., 1997ю – 288 с.
30. Вассерман Л.И. Дорофеева С.А., Меерсон Я.А., Тонконогий И.М. Диагностическая нейропсихологическая методика / Вассерман Л.И. Дорофеева С.А., Меерсон Я.А., Тонконогий И.М. – Л.: 1977. – 304 с.
31. Визель Т.Г. (Москва) Филогенетические трансформации речевой функции и речевой онтогенез / Т.Г. Визель // проблемы детской речи: Материалы межвузовской конференции / С.-Петербург, «Образование» - СПб., 1994. – С. 11 – 12.
32. Визель Т.Г. Исследование некоторых особенностей грамматического строя речи при афазии. Автореф. канд. дисс. / Визель Т.Г. – М., 1975, НИИД (1 п.л.)
33. Визель Т.Г. Как вернуть речь / Визель Т.Г – М., 1998. – 216 с.
34. Визель Т.Г. Нейролингвистическая классификация афазий // Глезерман Т.Б. Нейрофизиологические основы нарушения мышления при афазии. – М.: Наука, 1986. – С. 154 – 200.
35. Визель Т.Г. Некоторые особенности импрессивного аграмматизма у больных с афазией / Т.Г. Визель // VII научная сессия по дефектологии. – М., 1975. – С. 517 – 518.
36. Визель Т.Г. Особенности языковой личности больного с афазией и проблема межполушарной асимметрии мозга. «Язык и личность» / Визель Т.Г. – М.: Наука, 1989.
37. Визель Т.Г. Патология речи и ее преодоление у детей и взрослых с точки зрения эволюции речевой функции / Т.Г. Визель // Детская речь: норма и патология: межвузовский сборник научных трудов – Самара, 1996.
38. Визель Т.Г., Глезерман Т.Б. Нейролингвистический аспект понятия афазии / Т.Г. Визель, Т.Б. Глезерман // Психологическое обеспечение психического и физического здоровья человека: Тез. докл. к VII съезду о-ва психологов СССР. – М., 1989. – С. 59.
39. Винарская Е.Н. Клинические проблемы афазии / Винарская Е.Н. – М.: Медицина, 1971.– 216 с.
40. Винарская Е.Н. Афазия / Е.Н Винарская // Расстройство речи у детей и подростков. – М.: Медицина, 1969. – С. 176 – 187.
41. Винарская Е.Н., Никифоров А.С., Солдатова С.А. Речь и неспецифические структуры мозга / Е.Н. Винарская, А.С. Никифоров, С.А. Солдатова // Клиническая неврология (Очерки) – Ташкент: Медицина, 1978. – С. 264 – 279.
42. Власенко И.Т. Особенности словесного мышления взрослых и детей с нарушениями речи / Власенко И.Т. – М.: Педагогика, 1990. – 182 с.
43. Выготский Л.С. Мышление и речь: Психологические исследования /Выготский Л.С. – М.: Лабиринт, 1996. – 416 с.
44. Выготский Л.С. Проблема возрастной периодизации детского развития / Л.С. Выготский // Вопросы психологии. – 1972. - №2.
45. Выготский Л.С. Психология и учение о локализации психических функций / Л.С. Выготский // Развитие высших психических функций. – М.: АПН РСФСР, 1960. – с. 392.
46. Выготский Л.С. Развитие высшых психологических функций / Выготский Л.С. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960, 500 с.
47. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи / А.Н. Гвоздев // Усвоение ребенком фонетики (родного) русского языка. – М.: АПН РСФСР. 1961. – С. 47 – 148.
48. Глозман Ж.М. О нарушениях морфологической структуры речи при афазии / Ж.М. Глозман // Вопросы психологии. – 1974. – №5. – С. 81–87.
49. Глозман Ж.М. Исследование структуры лексикона у больных с корковыми и подкорковыми поражениями мозга / Ж.М. Глозман // Вестник МГУ. Сер. Психология. – 1996. - №2. – С. 67 – 72.
50. Глозман Ж.М., Цветкова Л.С. Из истории русской афазиологии / Ж.М. Глозман, Л.С. Цветкова // Дефектология, 1987. - №3 – С. 69 – 73.
51. Годфрей Ш., Дугласс Э. Афазия и восстановительное обучение // Тексты под ред. Ж.М. Голозман. МГУ, 1983. С. 204 – 210.
52. Голод В.И. Функциональная асимметрия мозга при нарушениях слухового и речевого развития / Голод В.И. – М.: Наука, 1992. – 139 с.
53. Голод В.И. Функциональная асимметрия мозга у детей с нарушениями мозгового развития: Автореферат дисс. … канд. психолог. наук / Голод В.И. – М., 1985, 19 с.
54. Голод В.И., Мачинская Р.И., Фишман Н.М. Функциональная асимметрия полушарий: норма и патология / В.И., Голод, Р.И. Мачинская, Н.М. Фишман // Функциональная асимметрия мозга при нарушениях речевого и слухового развития – М.: Наука, 1992. – С. 6 – 39.
55. Гудгласс Г., Каплан Е. Исследование афазии и связанных с ней нарушений / Г. Гудгласс, Е. Каплан // Неврология и психиатрия. – 1945. - №1.
56. Данилавічюте Е.А. Порушення письма в учні в II – IV класів з дитячим церебральним паралічем та шляхи їх корекції. Автореф. дис... к–та пед. наук: 13. 00. 03 / Данилавічюте Е.А. – Інститут дефектології АПН України. – К., 1997.– 24. с.
57. Джексон Дж. Х. Избранные работы по афазии / Пер с англ. и предисл. Е.Н. Винарской. – СПб.: Нива, 1996. – 70 с.
58. Доброхотова Т.А., Брагина Н.Н. Левши / Доброхотова Т.А., Брагина Н.Н. – М.: Книга, 1994. – 209 с.
59. Доброхотова Т.А. Брагина Н.Н. Функциональная асимметрия и психопатология очаговых поражений мозга / Доброхотова Т.А. Брагина Н.Н. – М.: Медицина, 1977. – 360 с.
60. Жинкин Н.И. К вопросу о развитии речи детей / Н.И. Жинкин // Советская педагогика. – 1954. – №6. – С. 79–95.
61. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации / Жинкин Н.И. – М.: Наука, 1982. – 157 с.
62. Жинкин Н.И. Механизмы речи / Жинкин Н.И. – М.: АПН РСФСР, 1958 – 370 с.
63. Жинкин Н.И. Речь как проводник информации / Жинкин Н.И. – М.: Наука, 1982. – 159 с.
64. Запорожец А.В. Развитие произвольных движений ребенка / Запорожец А.В. – М.: АПН РСФСР, 1960.
65. Зееман М. Расстройство речи в детском возрасте / Зееман М. – М.: Медгиз, 1962. – 296 с.
66. Коган В.М. Восстановление речи при афазии / В.М. Коган // Тр.ц. ин-та экспертизы и трудоспособности. – М.: 1962. – 110 с.
67. Кожевников А.Я. Афазия и центральный орган речи // Афазия и восстановительное обучение. Тексты под ред. Ж.М. Глозман. МГУ, 1983. – С. 14 – 23.
68. Колповская И.К. Нарушние импрессивной речи у детей с сенсорной афазией / И.К. Колповская // Дефектология, 2000. – №2. – С. 28 – 38.
69. Кроль М.Б. К клинике и топической диагностике афазических и апраксических расстройств // Афазия и восстановительное обучение. Тексты / Под ред. Ж.М. Глозман. МГУ, 1983. – С. 27 – 31.
70. Куссмауль А. Расстройства речи // Афазия и восстановительное обучение Тексты / Под ред. Ж.М. Глозман. МГУ, 1983. – С. 9 – 14.
71. Лебединский М.С. Афазии, агнозии, апраксии // Афазия и восстановительное обучение. Тексты / Под ред. Ж.М. Глозман. МГУ, 1983. – С. 104 – 112.
72. Левина Р.Е. Основы теории и практики логопедии / Левина Р.Е. – М.: Просвещение, 1968. – 367 с.
73. Левина Р.Е. К психологии детской речи в патологических случаях / Левина Р.Е. – М.: Эксперементально – Дефектологический институт, 1936. – С. 12 – 52.
74. Леонтьев А.А. Внутренняя речь и процессы грамматического порождения речевого высказывания / А.А. Леонтьев // Вопросы порождения речи и обучения языку. – М.: 1967, с. 6 – 17.
75. Леонтьев А.А. Исследование детской речи / А.А. Леонтьев // Основы теории речевой деятельности. – М.: Наука, 1970, с. 312 – 317.
76. Леонтьев А.А. Исследования детской речи / А.А. Леонтьев // Основы теории речевой деятельности. – М., 1974.
77. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики / Леонтьев А.А. – М., 1999.
78. Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность / Леонтьев А.А. – М.: Просвещение, 1969.
79. Лепская Н.И. Язык ребенка (Онтогенез речевой коммуникации) / Лепская Н.И – М., 1997.
80. Литвак Л.Б., Голубова С.А. Особенности дизартрии и афазии при сосудистых и опухолевых поражениях головного мозга / Л.Б. Литвак, С.А. Голубова // Физиологические механизмы нарушений речи. – Л.: Наука, 1967.
81. Логопедия. Методическое наследие: Кн. Ш.: Системные нарушения речи: Алалия. Афазия // Пособие для логопедов и студ. дефектол. фак. пед. вузов: / [под ред. Л.С. Волковой]: В 5 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 312 с.
82. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека и их нарушение при локальных поражениях мозга / Лурия А.Р – М.: Изд–во Московского ун–та, 1975. – 374 с.
83. Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы / Лурия А.Р. – М.: 1963. – 479 с.
84. Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики / Лурия А.Р. – М.: 1975. – 253 с.
85. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии / Лурия А.Р. – М.: Изд–во Московского университета, 1973. – 374с.
86. Лурия А.Р. Очерки по психофизиологии письма / Лурия А.Р. – М.: Изд–во АПН РСФСР, 1950. – 84 с.
87. Лурия А.Р. Проблемы и факты нейролингвистики / А.Р. Лурия // Теория речевой деятельности. – М.: 1968. – С. 198–219.
88. Лурия А.Р., Цветкова Л.С. О некоторых нейропсихологических механизмах речевого высказывания / А.Р. Лурия, Л.С. Цветкова // Семинар по психолингвистике: Тезисы докладов и сообщений. – М.: Институт языкознания. 1966
89. Лурия А.Р. Восстановление функций мозга после военной травмы / Лурия А.Р. – М., 1948. – 238 с.
90. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека / Лурия А.Р. – М.: МГУ, 1969. – 504 с.
91. Лурия А.Р. О двух классах афазических нарушений речи // Проблемы афазии и восстановительного обучения (под ред. Л.С. Цветковой). – МГУ, 1975. С. 5 – 16.
92. Лурия А.Р. Развитие речи и формирование психических процессов / А.Р. Лурия // сб. Психологическая наука в СССР. – М.: АПН РСФСР, 1959. – том 1.
93. Лурия А.Р. Травматическая афазия / Лурия А.Р. – М.: АМН РСФСР, 1947 – 367 с.
94. Лурия А.Р., Цветкова Л.С. Нейропсихологический анализ решения задач / Лурия А.Р., Цветкова Л.С. – М.: Просвещения, 1966. – 291 с.
95. Лурия А.Р., Цветкова Л.С. Нейропсихология и проблемы обучения в общеобразовательной школе / Лурия А.Р., Цветкова Л.С. – М., 1997. – 62 с.
96. Маркова А.К. Периодизация речевого развития / А.К. Маркова // Вопросы психологии – 1973. - №6.
97. Михеев В.В. Избранные лекции по неврологии / Михеев В.В. – М.: Медицина, 1970. – 126 с.
98. Мосидзе В.М. Расщепленный мозг и проблема межполушарных отношений / В.М. Мосидзе // Бессознательное: природа, функции и методы исследования . Тбилиси: Мецниереба, 1978. – С. 102 – 107.
99. Надолечный М. Психология и физиология речевого развития // Недостатки речи и их исправление у детей и взрослых / Надолечный М. – Государственное издательство М. – Л., 1930. – С. 3 – 40.
100. Нарушение мозгового кровообращения // Сборник НИИ неврологии АМН СССР – М.: Медицина, 1968.
101. Негневицкая Е. И., Шахнарович А. М. Язык и дети. – М.: Наука, 1981. – 111 с.
102. Нейропсихология (тексты) / Под ред. Е.Д. Хомской. – М.: МГУ, 1984.
103. Орфинская В.К. Сравнительный анализ нарушений речи при афазии и алалии: Автореф. докт. дисс. / Орфинская В.К.– Л., 1960.
104. Павлов И.П. Лекции о работе больших полушарий головного мозга / Павлов И.П. – М.: АН СССР, 1949. – 474 с.
105. Пахомова Н.Г. Діагностика мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання в школі: Навчально-методичний посібник / Пахомова Н.Г. – Полтава, 2008. – 84 с.
106. Пахомова Н.Г. Мовленнєва підготовка дітей старшого дошкільного віку з дизартрією до навчання у школі // Актуальні проблеми спеціальної психології і педагогіки. Збірник наукових праць / Пахомова Н.Г. – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. – С. 163 – 169.
107. Пахомова Н.Г. Основи психолінгвістики. Навчальний посібник для студентів спеціальності 6.010100 – «Корекційна освіта» / Пахомова Н.Г. – Полтава, 2008. – 122 с.
108. Пахомова Н.Г. Стан комунікативної компетенції у дітей старшого дошкільного віку з тяжкими вадами мовлення // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету: Серія соціально-педагогічна. Випуск VII / За ред. О.В. Гаврилова, В.І. Співак. – Кам’янець Подільський: ПП. Мошинський В.С., 2007. – С. 223 – 225.
109. Пенфилд У.Р., Робертс Л. Речь и мозговые механизмы / Пер. с англ. Е.И. Найденовой, И.М. Тонконоговой; Под ред. Чл-корр. АПН В.Н. Мясищева. – Л.: Медицина, 1964. – 264 с.
110. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка / Пиаже Ж. – М.: Педагогика – Пресс, 1994. – 526 с.
111. Прибрам К. Языки мозга: парадоксы и принципы нейропсихологии/ Пер с англ. Н.Н. Даниловой, Е.Д. Хомской; Под ред. и с предисл. А.Р. Лурия – М.: Прогресс, 1975. – 464 с.
112. Процюк Р.Г. Деонтологія у фтізіатрії. Інформаційний вісник. № 5. Жовтень-грудень / Процюк Р.Г. – Київ, 2006. – С. 72-80
113. Процюк Р.Г. Оцінка поверхнево активних властивостей легеневого сурфактанта при інгаляційному введенні протитуберкульозних препаратів / Процюк Р.Г. – Український пульмонологічний журнал. 2007. С. 61-65
114. Процюк Р.Г. Особливості перебігу туберкульозу легень у ВІЛ – інфікованих та хворих на СНІД / Процюк Р.Г. – Український пульмонологічний журнал. 2007. – С. 9-13
115. Психология детей дошкольного возраста / Под ред. А.В. Запорожца и Д.Б. Эльконина. – М.: Просвещение, 1964. – 352 с.
116. Расстройства речи у детей и подростков (сборник)/ Под общ. ред. С.С. Ляпидевского. – М.: Медицина, 1969.
117. Речевая деятельность // Основы теории речевой деятельности. –М., 1974.
118. Розенгардт - Пупко Г.Л. Речь и развитие восприятия в раннем детстве / Розенгардт - Пупко Г.Л. – вып. 62. – М.: АПН РСФСР, 1954.
119. Рыбников Н.А. Введение в изучение ребенка / Рыбников Н.А. – Минск, 1921.
120. Рыбников Н.А. Методы изучения речевых реакций ребенка / Н.А. Рыбников // Детская речь. – М., 1967.
121. Рябова Т.В., Штерн А.С. К характеристике грамматического структурирования / Т.В. Рябова, А.С. Штерн // Психология грамматики. – М.: Изд–во Московского ун–та, 1968. – С. 78–105.
122. Семенович А.В. Межполушарная организация психических процессов у левшей / Семенович А.В. – М.: МГУ, 1991. – 95 с.
123. Сепп Е.К. О локализации функций в коре человека / Е.К. Сепп // Невропатология и психиатрия им. Корсакова. – 1955 – том 55. – вып. 12.
124. Сеченов И.М. Физиология нервных центров / под ред. и с вступ. ст. Коштоянца. – 2-ое изд. – М.: АМН СССР, 1952 – 236 с.
125. Сикорский И.А. О развитии речи у детей / И.А. Сикорский // Собр. соч. – Киев, 1899. – Т.2.
126. Симерницкая Э.Г. Доминантность полушарий. Нейропсихологические исследования / Под ред. А.Р. Лурии. – М.: МГУ, 1978 – вып.107 – 95 с.
127. Симерницкая Э.Г. Мозг человека и психические процессы в онтогенезе / Симерницкая Э.Г. – М.: МГУ, 1985. – 190 с.
128. Симерницкая Э.Г. Об особенностях проявления очаговых нарушений высших психических функций в детском возрасте / Э.Г. Симерницкая // Нейропсихологические исследования в неврологии, нейрохирургии и психиатрии. – Л., 1987. – С. 86 – 89.
129. Симерницкая Э.Г., Бадалян Л.О. О роли фактора доминантности в проявлении нарушений психических процессов при эпилепсии / Э.Г. Симерницкая, Л.О. Бадалян // Нейропсихологический анализ межполушарной асимметрии – М.: Наука, 1986. – С. 33 – 40.
130. Скворцов И.А. Развитие нервной системы у детей / Скворцов И.А. – М.: Тривола, 2002, 200 с.
131. Соботович Е.Ф. Нарушения речевого развития у детей и пути их коррекции / Соботович Е.Ф. – Киев: 1ЗМН, 1995. – 203.
132. Соботович Е.Ф. Проявление косноязычия у детей дошкольного возраста и пути его устранения. Автореф. дис... к–та. пед. наук. / Соботович Е.Ф. – Л.: 1970. – 26 с.
133. Соботович Е.Ф. Психолингвистическая структура речевой деятельности и механизмы ее формирования / Соботович Е.Ф. – К.: ИЗМН, 1997. – 44 с.
134. Соботович Е.Ф. Психолого–педагогические основы коррекции нарушений формирования грамматического строя речи у детей. Дис... д–ра. пед. наук. / Соботович Е.Ф. – М.: 1984. – 486 с.
135. Соботович Е.Ф. Психофизиологическая структура речевой деятельности и ее формирование в процессе нормального онтогенеза // Изучение и коррекция обучения и воспитания детей с нарушениями слуха и речи / Под ред. Е.Ф.Соботович. – К.: 1989. – С. 77–89.
136. Соботович Е.Ф., Соботович И.Э. Особенности формирования языкового сознания у детей дошкольного возраста в процессе спонтанного речевого развития // Изучение и коррекция обучения и воспитания детей с нарушениями слуха и речи / Под ред. Е.Ф. Соботович. – К.: 1989. – С. 121–126.
137. Соботович Е.Ф., Тищенко В.В., Бартєнєва Л.И., Данилавичюте Э.А., Андрусишина Л.Е., Трофименко Л.И. Методика выявления речевых нарушений у детей и диагностика их готовности к школьному обучению / Соботович Е.Ф., Тищенко В.В., Бартєнєва Л.И., Данилавичюте Э.А., Андрусишина Л.Е., Трофименко Л.И. - К.: Актуальна освіта, 1997.
138. Соботович Є. Ф. Вади мовленнєвого розвитку у дітей і шляхи їх корекції // Спеціальна психологія: Тексти / Соботович Е.Ф. - Кам’янець-Подільський, 2001. – Частина II. – С. 91-98.
139. Соботович Є.Ф. Концепція загальномовленнєвої пїдготовки дітей до школи / Соботович Є.Ф. // Дефектологія. – 1997. –№ 1. – С. 2–7.
140. Соботович Є.Ф. Психолінгвістична періодизація мовленнєвого розвитку дитини (формування лексичної сторони мовлення) / Соботович Є.Ф. // Дефектологія. –1999. –№1.
141. Соботович Є.Ф., Тищенко В.В. Програмні вимоги до корекційного навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку з вадами інтелекту: Програмно-методичний комплекс / Соботович Є.Ф., Тищенко В.В. - К.: Актуальна освіта, 2004. - 144 с.
142. Спрингер С., Дейч Г. Правый мозг, левый мозг: Асимметрия мозга / Пер. с англ. А.Н. Чепковой и И.В. Викторовой. – М.: Мир, 1983. – 256 с.
143. Столярова Л.Г., Кадыков А.С., Вавилов С.Б. и др. Некоторые вопросы локализации очага поражения при двигательных и речевых нарушениях и их восстановлении у больных, перенесших инсульт / Л.Г. Столярова, А.С. Кадыков, С.Б. Вавилов // Структурно-функциональные основы нервных и психических заболеваний. – Л., 1983. – том 1. – С. 202 – 204.
144. Столярова Л.Г., Кадыков А.С., Шахларонова Н.В. Особенности нарушения речи у больных с мозговым инсультом и некоторые прогностические факторы ее восстановления // Оптимизация реабилитационного процесса при церебральном инсульте / Столярова Л.Г., Кадыков А.С., Шахларонова Н.В. – Л., 1990. – С. 95 – 98.
145. Столярова Л.Г., Шохор-Троцкая М.К. Особенности динамики речи у больных с разными вариантами моторной афазии при инсульте / Столярова Л.Г., Шохор-Троцкая М.К. // Невропатология и психиатрия им. Корсакова. – 1981. – том 81. - С. 13 – 15.
146. Тарасун В.В. Логодидактика. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів / Тарасун В.В. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2004. – 348 с.
147. Тарасун В.В. Морфо-функціональна готовність дітей з особливостями розвитку до шкільного навчання: діагностика і формування / Тарасун В.В. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. – 298 с.
148. Тищенко В.В. Дослідження рухового контролю у зв’язку з підготовкою розумово відсталих дошкільників до оволодіння письмом / В.В. Тищенко // Дефектологія. – 2002. – №1.
149. Трауготт Н.Н., Кайданова С.И. Нарушения слуха при сенсорной алалии и афазии / Трауготт Н.Н., Кайданова С.И. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1975. – 180 с.
150. Трауготт Н.Н., Кайданова С.И., Самойлова И.К. Результаты изучения различных форм патологии речи. // Совещание по вопросам физиологии и патологии речевой деятельности / Трауготт Н.Н., Кайданова С.И., Самойлова И.К – Л., 1955.– С. 44–45.
151. Трауготт Н.Н. Нарушение взаимодействия полушарий при очаговых поражениях мозга как проблема нейропсихологии / Н.Н. Трауготт // Нейропсихологические исследования в неврологии, нейрохирургии и психиатрии. – Л. – 181. – С. 7 – 13.
152. Трауготт Н.Н. Роль чтения в процессе восстановления речи при афферентной моторной афазии / Н.Н. Трауготт // Проблемы патологии речи. – М., 1989. – С. 71 – 73.
153. Ухтомский А.А. Очерки физиологии нервной системы / Ухтомский А.А. – Собр. соч., т. 4. – Л., 1945. – 221 с.
154. Фарбер Д.А. Системная организация интегративной деятельности мозга ребенка в онтогенезе / Д.А. Фарбер // Физиология человека. – 1979. – том 5 - №3. – С. 516 – 526.
155. Фарбер Д.А., Дубровинская Н.В. Формирование нейрофизиологических функций в онтогенезе // Механизмы деятельности мозга человека. Ч.1: Нейрофизиология человека / Фарбер Д.А., Дубровинская Н.В. – Л.: Наука, 1986. С. 426 – 451.
156. Фарбер Д.А., Дубровинская Н.В. Функциональная организация развивающегося мозга (возрастные особенности и некоторые закономерности) / Д.А. Фарбер, Н.В. Дубровинская // Физиология человека. – 1991. – том 17. - №5. – С. 17
157. Фейнберг И.М. Вероятностное прогнозирование в деятельности мозга. / И.М. Фейнберг // Вопросы психологии. – 1963.– №2.– С. 59–67.
158. Фишман М.Н. Интегративная деятельность мозга детей в норме и патологии / М.Н. Фишман // М.: Педагогика, 1989, 144 с.
159. Фрадкина Ф.Н. Возникновение речи у ребенка. // Ученые записки ЛГПИ / Фрадкина Ф.Н. – Л., 1955.– Т. 112.– С. 123–124.
160. Хомская Е.Д. Нейропсихология / Хомская Е.Д. – М.: Изд–во Московского ун–та, 1987. – 288 с.
161. Хомская Е.Д. Мозг и активация / Хомская Е.Д. – М.: МГУ, 1972.– 382 с.
162. Хомская Е.Д. Нейропсихология индивидуальных различий / Е.Д. Хомская // Вестник МГУ (психология), 1996. – №2. – С. 24 – 32.
163. Хомская Е.Д. Проблема факторов в нейропсихологии / Е.Д. Хомская // Нейропсихологический анализ межполушарной асимметрии мозга. – М.: Наука, 1986.
164. Цветкова Л.С. Афазия и восстановительное обучение / Цветкова Л.С. – М.: Просвещение, 1988.– 204.
165. Цветкова Л.С. К нейропсихологическому анализу так называемой динамической афазии. Сообщение 1. Исследование нарушений предикативной функции речи при динамической афазии / Л.С. Цветкова // Психологические исследования. – М.: 1968, – С. 48.
166. Цветкова Л.С., Торчуа Н.Г. Афазия и восприятие / Цветкова Л.С., Торчуа Н.Г. – М. – В., 1997. – 72 с.
167. Цветкова Л.С. Афазиология: современные проблемы и пути их решения / Цветкова Л.С. – М.: Издательство Московского психолого-социального института; Ворнеж: ППО «МОДЭК», 2002. – 640 с.
168. Цветкова Л.С. Восстановительное обучение при локальных поражениях мозга / Цветкова Л.С. – М., 1972.
169. Цветкова Л.С. Мозг и интеллект / Цветкова Л.С. – М.: Просвещение, 1995. – 304 с.
170. Цветкова Л.С. Нейропсихологическая реабилитация больных / Цветкова Л.С. – М.: МГУ, 1985. – 240 с.
171. Цветкова Л.С. Нейропсихология и восстановление ВПФ / Цветкова Л.С. – М.: МГУ, 1990. – 70 с.
172. Цветкова Л.С. Нейропсихология счета, письма и чтения: нарушение и восстановление / Цветкова Л.С. – М.: Юрист, 1997. – 249 с.
173. Цейтлин С.Н. Лингвистика детской речи / Цейтлин С.Н. – М.: Владос, 2000. – 238 с.
174. Цейтлин С.Н. Язык и ребенок. Лингвистика детской речи (Учебное пособие для ВУЗОВ) / Цейтлин С.Н. – М.: Владос, 2001. – 238 с.
175. Членов Л.Г. Схема тела и ее нарушение // Новое в учении об апраксии, агнозии, афазии / Членов Л.Г. – М. – Л., 1934. – С. 62 – 91.
176. Шахнарович А.М. К проблеме психолингвистического анализа детской речи. Автореф. дис... к–та филол. наук. / Шахнарович А.М. – М.: 1974. –24 с.
177. Шкловский В.М., Визель Т.Г. Восстановление речевой функции у больных с разными формами афазии / Шкловский В.М., Визель Т.Г. – М.: Ассоциация дефектологов, 2000 – 96 с.
178. Шкловский В.М., Визель Т.Г. Восстановление речи у больных с афазией / Шкловский В.М., Визель Т.Г. - М., 1997. – 108 с.
179. Шкловский В.М., Визель Т.Г. Карта нейропсихологического обследования больных с нарушениями высших психических функций. 61 с. Прилож / Шкловский В.М., Визель Т.Г. – Иллюстрированый альбом. – М., 1995, 98 с.
180. Шкловский В.М., Визель Т.Г., Боровенко Т.Г. К возможности использования неречевых (символических) уровней коммуникации при афазии / Шкловский В.М., Визель Т.Г., Боровенко Т.Г. – М.: «Дефектология», 1982, №2.
181. Шохор-Троцкая М.К. Логопедическая работа при афазии на раннем этапе восстановления / Шохор-Троцкая М.К. – М.: «Институт общегуманитарных исследований», В. Секачев, 2002. – 128 с.
182. Эльконин Д.Б. Развитие речи в дошкольном возрасте / Эльконин Д.Б. –М.: Изд–во АПН РСФСР, 1958. –115 с.
183. Эльконин Д.Б. Детская психология / Эльконин Д.Б – М.: Учпедгиз, 1960.
184. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте / Д.Б. Эльконин // Вопросы психологии. – 1971. - №4.
185. Эльконин Д.Б. Развитие речи в дошкольном возрасте / Эльконин Д.Б. – М.: АПН РСФСР, 1958.
186. Adey W. R. Neurophysiological correlates of information transaction and storage in brain tissue // Stellar E., Spargue J. M. Progress in physiological psychology. - N. Y., 1973. - V. 1.
187. Angelergues R. Memory disorders in neurological damage // Vinken P.J. & Bruyn G. W. Handbook of clinical neurol. — Amsterdam, 1969. — V. 4.
188. Benton A. L. Constructional apraxia and the minor hemisphere // Confin. neurol (Basel). - 1967. - № 27. - P. 1-17.
189. Bernstein N.A. The coordination and regulation of movements. — Oxford, 1967.
190. Bonin G. Studies of the size of the cells in cerebral cortex // J. compar. neurol. — 1939.-V. 70.-P. 287-314.
191. Campbell A. W. Histological studies on the localisation of cerebral functions. — Cambridge, 1905
192. Eccles J. С. The mechanisms of synaptic transmission // Ergebn. & physiol. — 1961.-V. 51.-P. 299-430.
193. Fulton J. F. A note on the definition of the «Motor» and «Premoton areas // Brain. - 1935. - N° 58.
194. Gloning I., Gloning K. & HoffH. Neuropsychological syndromes in lesions of the occipital lobe and the adjacent areas.— Paris, 1968.
195. Head H. Aphasia and kindred disorders of speech. — Cambridge, 1926. — V. I—II.
196. Hecaen H, Penfield W., Bertrand C, Malmo R. The syndrome of apractagnosia following to the lesions of the minor cerebral hemisphere // Arch, neurol. psyhiat. - Chicago, 1956. - № 75. - P. 400-434.
197. Jung R. Excitation, inhibition and coordination of cortical neurons // Exper. cell research suppl. — 1958. — № 5.
198. Konorski J. Conditional reflex and neuron organization. — Cambridge, 1948.
199. Lashley К S. Functional determination of cerebral localization // Arch, neurol. psychiat. - Chicago, 1989 — V. 38.
200. Me Culloch W.S. The functional organization of cerebral cortex // Physiol. review. — 1964. — № 3.
201. Milner B. Brain mechanisms suggested by studies of temporal lobes // E.L.Darley (ed.). Brain mechanisms underlyind speech & language. — N.Y., 1967.
202. Nissl V., MeyendorffE. Vom Localisations problem der artikulierten Sprache. — Leipzig, 1962
203. Olds J. Higher functions of the nervous system // Annual rewiew of physiol. — 1959.-№21.
204. Penfield W. & Ericson Т.С. Epilepsy and cerebral localization. — Springfield, 1952.
205. Piaget J. The language and thought of the child. — N.Y., 1926.
206. Piaget J. The origins of intelligence in children. — N.Y., 1952.
207. Pribram K.H. Towards a science of neuropsychology// R.A.Patton (ed.). Current trends in psychology and the biological sciences. — Pittsburgh, 1971.
208. Pribram К.H. Neocortical functions in behavior // Symposium on interdisciplinary research in the behavioural sciences.— Madison, 1973.
209. Smith A. Nondominant hemisphere // Neurology. — 1982. — V. 19. — P. 442-445.
210. Teuber H.-L. Some alterations in behavior after cerebral lesions in man // Evolut. of nervous control. — Washington, 1987.
211. Teuber H.-L. Visual field defects after penetrating wounds of the brain. — Harward, 1997.
212. Warrington E. & James M. Disorders of visual perception in patients with localized brain lesions // Neuropsychol. — 2002. — № 5. — P. 253—266.