Рахуба Наталія Олександрівна. Особливості формування уявлень про неживу природу у дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором : Рахуба Наталья Александровна. Особенности формирования представлений о неживой природе у детей старшего дошкольного возраста со сниженным зрением Rakhuba Natalia Alexandrovna. Features of formation of ideas about inanimate nature in children of senior preschool age with reduced vision



  • Название:
  • Рахуба Наталія Олександрівна. Особливості формування уявлень про неживу природу у дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором
  • Альтернативное название:
  • Рахуба Наталья Александровна. Особенности формирования представлений о неживой природе у детей старшего дошкольного возраста со сниженным зрением Rakhuba Natalia Alexandrovna. Features of formation of ideas about inanimate nature in children of senior preschool age with reduced vision
  • Кол-во страниц:
  • 202
  • ВУЗ:
  • НПУ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
  • Год защиты:
  • 2015
  • Краткое описание:
  • Рахуба Наталія Олександрівна. Особливості формування уявлень про неживу природу у дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.03, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2015.- 202 с.




    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    НПУ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА


    На правах рукопису

    РАХУБА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

    УДК 376-056.262.016:502(043.3)

    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО НЕЖИВУ ПРИРОДУ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ

    13.00.03 корекційна педагогіка

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук

    Наукові керівники:
    Малюхова Наталія Іванівна,
    кандидат педагогічних наук,
    старший науковий співробітник

    Федоренко Світлана Володимирівна,
    доктор педагогічних наук, професор



    Київ – 2015
    ЗМІСТ

    ВСТУП……………………………………………………………………………3
    РОЗДІЛ 1. ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРИРОДУ У ДІТЕЙ В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ………………10
    1.1. Наукові підходи до дослідження проблеми уявлень у загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі…….…………………………10
    1.2. Теоретико-методичні підходи до формування природничих уявлень у дітей дошкільного віку….……………………………………………………….22
    Висновки до першого розділу…………………………………………………..48
    РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ ПРО НЕЖИВУ ПРИРОДУ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ…………………………………………………………………………..51
    2.1. Методика вивчення уявлень у дітей старшого дошкільного віку в нормі і при порушеннях зору про об’єкти неживої природи…………………………51
    2.2. Результати експериментального дослідження………………………….…66
    Висновки до другого розділу………………………………………………….106
    РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО НЕЖИВУ ПРИРОДУ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ……………………………………………………..….109
    3.1. Обгрунтування змісту та методики експериментальної роботи зі старшими дошкільниками зі зниженим зором………………………………109
    3.2. Результати формувального експерименту………………………………148
    Висновки до третього розділу………………………………………………... 164
    ВИСНОВКИ……………………………………………………………………166
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...169
    ДОДАТКИ…………………………………………………………………...…196



    ВСТУП

    Актуальність теми. На сучасному етапі реформування системи вітчизняної освіти пріоритетним напрямком є забезпечення безперервності та наступності між усіма її ланками. Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» провідна роль належить саме дошкільному навчальному закладу як початковій ланці формування особистості. Це унікальний період, в якому закладаються основи всього майбутнього розвитку людини. Результатом навчально-виховної діяльності має стати успішна особистість, яка здатна реалізувати свої потенційні можливості у самостійному дорослому житті. Реалізація цього завдання безпосередньо залежить від організації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі.
    Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти важливого значення у розвитку дитини надається екологічному вихованню, що реалізується через сферу «Природа». Реалізація завдань екологічного виховання відбувається на освітній лінії «Дитина в природному довкіллі», а саме таких її складових, як «Природа планети Земля» та «Життєдіяльність людини в природному довкіллі», що дозволяє не лише познайомити дітей з об’єктами і явищами живої та неживої природи, а також показати взаємозв’язок природного довкілля та життєдіяльності людини (А.М. Богуш, О.А. Ванцовська, Н.М. Горопаха, Н.М. Кот, С.П. Миронова, Т.С. Науменко, Н.О. Рижова та ін.)
    Дане питання набуває особливої актуальності в спеціальному дошкільному закладі для дітей з порушеннями зору, оскільки особливості пізнавальної діяльності при порушеннях зору чинять значний вплив на формування адекватних природничих уявлень. Так, дослідженнями Л.С. Вавіної, І.М. Гудим, В.В. Купрас, О.Г. Литвака, Л.І. Плаксіної, І.О. Сасіної, Т.П. Свиридюк, Л.І. Солнцевої, Є.П. Синьової, С.В. Федоренко та ін. визначені специфічні особливості розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями зору. Знання даної категорії дітей про предметний світ носять частковий, неповний і фрагментарний характер, а труднощі співвіднесення ознак предмета зі словом обумовлена недостатністю знань дітьми з порушеннями зору ознак реальних об'єктів і збідненим практичним досвідом.
    Тому одним з найважливіших завдань навчально-виховного процесу є забезпечення дошкільним навчальним закладом всебічного розвитку дитини дошкільного віку з порушеннями зору, що, передусім, полягає у формуванні конкретних, адекватних дійсності уявлень про навколишній світ та активізації її пізнавальної діяльності.
    У загальній дошкільній педагогіці широко розкриті теоретичні та методичні підходи до формування природничих уявлень у дітей, зокрема, це роботи А.М. Богуш, Н.В. Лисенко, З.П. Плохій, Н.М. Кот, К.Л. Крутій, Н.О. Рижової та ін.
    Окремі аспекти питання формування уявлень про природу у дітей з порушеннями зору досліджували вчені тифлопедагоги. Так, формуванню уявлень про живу природу у сліпих дітей присвячені дослідження Н.С. Царик; В.С. Ізотова вивчала особливості формування уявлень про неживу природу у сліпих дошкільників; питання важливості образотворчої діяльності в розвитку уявлень сліпих молодших школярів знайшли відображення в роботах О.О. Набоченко; дослідження С.О. Покутнєвої стосувалися питання розвитку усного зв’язного мовлення дошкільників з порушеннями зору під час ознайомлення з навколишнім світом, а також пошуку шляхів та засобів компенсації пізнавальної діяльності під час даного виду діяльності; Н.І. Малюхова розглядала особливості уявлень про неживу природу у слабозорих учнів із інтелектуальною недостатністю. Досліджень, спрямованих на формування уявлень про неживу природу у старших дошкільників зі зниженим зором, не виявлено, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження «Особливості формування уявлень про неживу природу у дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором».
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукової роботи кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова «Зміст освіти, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів». Тема затверджена Вченою радою НПУ імені М.П. Драгоманова (протокол № 5 від 26 грудня 2011 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №1 від 31.01.2012 р.).
    Об'єкт дослідження – процес екологічного виховання в спеціальних дошкільних закладах для дітей з порушеннями зору.
    Предмет дослідження – особливості формування уявлень про об’єкти і явища неживої природи у дітей зі зниженим зором дошкільного віку.
    Мета дослідження: розробка, обґрунтування та перевірка ефективності методики корекційно-педагогічної роботи з формування уявлень про об’єкти та явища неживої природи у дошкільників зі зниженим зором.
    Відповідно до мети були визначені завдання дослідження:
    1. Проаналізувати загальну та спеціальну психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.
    2. Вивчити рівень сформованості уявлень про неживу природу у дітей дошкільного віку зі зниженим зором.
    3. Визначити особливості уявлень про об’єкти та явища неживої природи у дітей дошкільного віку зі зниженим зором.
    4. Розробити методику корекційно-педагогічної роботи із формування уявлень про об’єкти та явища неживої природи у дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором та експериментально перевірити її ефективність.
    Теоретико-методологічною основою дослідження стали положення загальної, вікової і спеціальної психології та педагогіки: про значення сенситивних періодів в розвитку дитини (Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін та ін.); про співвідношення первинних і вторинних порушень в структурі дефекту (Л.С. Виготський); про корекцію і компенсацію відхилень в ході спеціального навчання осіб з вадами психофізичного розвитку (В.І. Бондар, Л.С. Виготський, О.Г. Литвак, Л.І. Солнцева, Є.П. Синьова, В.В. Тарасун, С.В. Федоренко, Л.І. Фомічова, М.К. Шеремет та ін.); про нерозривну єдність біологічного та соціального чинників (Л.С. Виготський, І.С. Моргуліс, Є.П. Синьова та ін.); про провідну роль діяльності в розвитку психічних процесів (П.Я. Гальперін, Д.Б. Ельконін, О.М. Леонтьєв та ін.); виникнення психічних новоутворень в пізнавальній і мотиваційній сферах, що мають істотне значення в розвитку особистості дитини (Л.А. Венгер, Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, О.М. Дьяченко, Д.Б. Ельконін, О.В. Запорожець, Т.В. Лаврентьєва, О.М. Леонтьєв, Г.О. Люблінська, М.М. Подд’яков та ін.); сучасних концепціях розвитку дошкільного виховання в Україні (А.М. Богуш, О.Л. Кононко, Т.І. Поніманська та ін.).
    Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використаний комплекс взаємопов’язаних методів, зокрема, теоретичних: аналіз, систематизація та узагальнення даних загальної й спеціальної психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження з метою визначення теоретико-методичних засад і основних підходів для визначення особливостей і шляхів формування уявлень про об’єкти неживої природи у дітей дошкільного віку; емпіричних: аналіз і вивчення документації та дитячих робіт, досвіду роботи вихователів та тифлопедагогів для об’єктивної оцінки сучасного стану роботи із ознайомлення з неживою природою в спеціальних закладах освіти для дітей з порушеннями зору; педагогічний експеримент з констатувальною та формувальною частинами для визначення рівнів сформованості уявлень про неживу природу у старших дошкільників з нормальним і порушеним зором та перевірки ефективності впровадження методики корекційно-педагогічної роботи з формування уявлень про об’єкти та явища неживої природи у дітей дошкільного віку зі зниженим зором; методи обробки статистичних даних: кількісна та якісна обробка одержаних результатів дослідження, статистична обробка за критерієм Фішера (кутове перетворення Фішера) для доведення значущості відмінностей в експериментальній та контрольній групах після проведення формувального експерименту.
    Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше:
    - подано цілісну характеристику особливостей уявлень про неживу природу у старших дошкільників зі зниженим зором;
    - визначені принципи та напрямки роботи із ознайомлення дошкільників зі зниженим зором із неживою природою;
    - вивчені особливості формування уявлень про об’єкти неживої природи у дошкільників старшого дошкільного віку зі зниженим зором;
    - науково обґрунтовано спеціальну методику корекційно-педагогічної роботи з формування уявлень про об’єкти та явища неживої природи у дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором;
    уточнено зміст спеціальної освіти дошкільників зі зниженим зором; роль педагогів та батьків у формуванні уявлень про природу у слабозорих дітей;
    набуло подальшого розвитку положення про корекційну спрямованість навчально-виховного процесу в спеціальному дошкільному закладі; організаційні форми, методи та прийоми екологічного виховання дошкільників з порушеннями зору.
    Практичне значення дослідження. Виявлені специфічні особливості уявлень про неживу природу старших дошкільників зі зниженим зором мають бути значущими для диференційної діагностики психічного розвитку даної категорії дітей. Розроблена методика може бути використана тифлопедагогами та вихователями спеціальних дошкільних закладів для дітей з порушеннями зору. Результати дослідження можуть бути використані при розробці корекційно-розвиткових програм для дошкільників та лекційних курсів для студентів вищих навчальних закладів напряму «Корекційна освіта (тифлопедагогіка)», а також в системі післядипломної освіти педагогів спеціальних дошкільних закладів компенсуючого типу.
    Упровадження результатів дослідження відбувалось у спеціальному дошкільному закладі для дітей з порушеннями зору та інтелекту №219 м. Києва (довідка №6 від 11 лютого 2015 року), дошкільному навчальному закладі №755 компенсуючого типу для дітей з порушеннями зору м. Києва (довідка №6 від 05 лютого 2015 року), Чернігівському дошкільному навчальному закладі №23 для дітей з вадами зору (довідка №4 від 26 січня 2015 року), НПУ імені М.П. Драгоманова (довідка №316/15 від 18 лютого 2015 року).
    Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, полягає в обґрунтуванні основних положень особливостей уявлень про практичне призначення об’єктів неживої природи в життєдіяльності людини [«Особливості уявлень дітей старшого дошкільного віку з порушеним зором про практичне призначення об’єктів неживої природи в життєдіяльності людей»] та розробці педагогічних умов з формування уявлень про неживу природу у старших дошкільників зі зниженим зором [«Принципи та педагогічні умови формування уявлень про неживу природу у дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором»].
    Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Науково-методичні засади інтеграції дітей з порушеннями зору в соціум у процесі їх комплексної реабілітації» (Теребовля, 2010), «Сучасний світ і незрячі: становлення особистості з особливими потребами в інформаційному суспільстві» (Луцьк, 2012, 2013), «Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам'янець-Подільський, 2013), на ІІІ конгресі тифлопедагогів України «Шляхи реалізації права інвалідів по зору на якісну освіту в Україні» (Вигода, 2012), «Конвенція ООН про права інвалідів: чотири роки практичної дії» (Острог, 2013), «Працевлаштування інвалідів в умовах імплементації Конвенції ООН про права інвалідів» (Славута, 2014), «Інклюзивна освіта в умовах сьогодення» (Київ, 2014); на проблемних семінарах-практикумах «Спеціальна дошкільна освіта дітей з порушеннями зору (Київ, 2011), «Правові аспекти діяльності підприємств громадських організацій інвалідів» (Нетішин, 2014), «Співпраця вихователя та тифлопедагога в спеціальних групах» (Київ, 2014), «Використання індивідуального підходу на корекційних заняттях» (Київ, 2014), на секційному засіданні дефектологів «Навчальна діяльність в групі з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення» (Київ, 2013).
    Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 8 публікаціях автора, з них: 7 статей у наукових фахових виданнях (2 у співавторстві), з них 1 – у виданні, зареєстрованому в наукометричній базі), 1 – у збірниках матеріалів конференцій.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (250 найменувань) та додатків. У тексті міститься 18 таблиць, 15 рисунків. Загальний зміст дисертації викладено на 202 сторінках, з них основного тексту – 168 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У результаті проведеного теоретики-експериментального дослідження з проблеми формування у старших дошкільників зі зниженим зором уявлень про об’єкти та явища неживої природи зроблено теоретичні та практичні узагальнення.
    1. Виявлено значний інтерес науковців та практиків до питань формування природничих уявлень у дошкільників з нормальним зором, пошуку методів та шляхів їх формування у дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Однак, має місце недостатня розробленість проблеми діагностування та формування уявлень про об’єкти та явища неживої природи у старших дошкільників зі зниженим зором.
    2. Для дітей з пограничним та зі зниженим зором характерний початковий рівень сформованості уявлень про об’єкти неживої природи. Старші дошкільники зі зниженим зором мають різко обмежений запас уявлень про них у порівнянні зі зрячими ровесниками. Найкращі результати сформованості уявлень у дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором про неживу природу отримані за когнітивним компонентом, найгірші – за практичним. Даній категорії легше узагальнити уявлення в назвах, виділити ознаки об’єкта неживої природи при безпосередньому сприйманні (когнітивний компонент), але їм значно важче (через низький рівень пізнавальної активності та недостатній чуттєвий досвід) встановити практичне призначення об’єктів неживої природи в житті та діяльності людей (практичний компонент) та діяти з ними (поведінковий компонент).
    3. Встановлено, що основними причинами несформованості уявлень про неживу природу у дошкільників зі зниженим зором є низький рівень їх пізнавальної активності та певні труднощі у формуванні предметних уявлень (знаходження необхідної інформації, виділення суттєвого; здійснення операцій порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, оперування поняттями; відтворення інформації з власного досвіду; складність застосування знань у нестандартних ситуаціях; здійснення самоконтролю та самооцінки в процесі виконання завдань, що виявляється у некритичності до помилок сприймання зорових образів, образ сприймається без співвідношення з реальним предметом в об’єктивній дійсності).
    4. Визначено особливості уявлень про неживу природу у старших дошкільників зі зниженим зором: недостатній запас уявлень, а також словниковий запас, необхідний для позначення та опису об’єктів неживої природи; наявні уявлення фрагментарні, схематичні та недостатньо усвідомлені; діти відчувають ускладнення у виділені форми, розмірів, оцінці положення об’єктів неживої природи; не знають про їх практичне призначення в житті та діяльності людей; не вміють діяти з об’єктам неживої природи та використовувати у самостійній творчій діяльності із врахуванням їх властивостей; спостерігаються неадекватні дії з об’єктами неживої природи та намагання уникнути подальшої взаємодії з ними; можуть узагальнювати уявлення про неживу природу в назвах, виділяти їх ознаки при безпосередньому сприйманні та активному педагогічному керівництві педагога.
    Встановлено загальну тотожність здібностей до оволодіння природничими уявленнями у дітей з нормальним та зі зниженим зором, яка визначає наявність потенційних можливостей у формуванні уявлень про об’єкти та явища неживої природи у старших дошкільників зі зниженим зором в умовах спеціально організованого корекційного навчання.
    5. Розроблено методику корекційно-педагогічної роботи з формування уявлень про об’єкти та явища неживої природи у дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором, яка базувалася на загальнодидактичних і спеціальних принципах навчання й виховання дітей зі зниженим зором, а також специфічних принципах екологічної освіти; враховувала комплексний підхід до формування уявлень, в тому числі між педагогами дошкільного закладу та батьками, а також створення екологічно-розвиткового середовища.
    6. Доведено ефективність запропонованої методики корекційно-педагогічної роботи з формування уявлень про об’єкти та явища неживої природи, що підтверджує вагоме зростання показників рівнів сформованості уявлень про неживу природу у дітей ЕГ порівняно з КГ. Високий рівень сформованості уявлень про неживу природу збільшився із 3,6 % до 13,5 % дітей (ЕГ) та з 3,4 % до 6,3 % (КГ). Разом з тим, зменшилася кількість дітей, які мали початковий рівень сформованості уявлень із 58,9 % до 38,6 % (ЕГ) та з 58,6 % до 48,8 % (КГ). Дані позитивних змін в експериментальній групі в порівняні із контрольною підтверджено розрахунком коефіцієнта Фішера.
    Проведене дослідне формування уявлень про неживу природу у дошкільників зі зниженим зором зумовлює доцільність подальших досліджень шляхів та засобів формування уявлень про об’єкти та явища неживої природи на різних вікових етапах, їх включення до змісту навчальної роботи, науково-методичного та дидактичного забезпечення формування природничих уявлень у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины