Ласточкіна Олена Володимирівна. Пізнавальні завдання як засіб підготовки дітей із тяжкими порушеннями мовлення до навчання в школі : Ласточкина Елена Владимировна. Познавательные задания как средство подготовки детей с тяжелыми нарушениями речи к обучению в школе

Краткое описание

Ласточкіна Олена Володимирівна. Пізнавальні завдання як засіб підготовки дітей із тяжкими порушеннями мовлення до навчання в школі.- Дис. канд. пед. наук: 13.00.03, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2014.- 283 с.

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ А. С. МАКАРЕНКА

На правах рукопису

ЛАСТОЧКІНА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 371.315.6:373.29:376.1-056.264(043.5)

ПІЗНАВАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ
ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

Спеціальність 13.00.03 – Корекційна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
КРАВЧЕНКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ,
кандидат педагогічних наук, доцент

СУМИ – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ..…………………………. …. 4
ВСТУП…………………………………………………………….. …..5

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ……………………………………………..

….15
1.1. Теоретико-методичне підґрунтя формування мовленнєвої готовності старших дошкільників у загальній і спеціальній психолого-педагогічній літературі……………….……………

….15
1.2. Характеристика мовленнєвої та пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення………………………………………………………….

….34
1.3. Історичний і соціокультурний аспекти використання пізнавальних завдань у загальній і спеціальній психолого-педагогічній літературі………………………………………….

….45
Висновки до розділу 1…………………..…............................... ….59

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА МОВЛЕННЄВОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ……………………………………………………..……………

….61
2.1. Експериментальна методика діагностики усного мовлення дітей старшого дошкільного віку з тяжкими порушеннями мовлення засобами пізнавальних завдань……………………..

….61
2.2. Аналіз результатів констатувального етапу експерименту…. …109
Висновки до розділу 2…………………………………………. …140

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ МОВЛЕННЄВОЇ ПІДГОТОВКИ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ ДІТЕЙ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ……………………….……………..……

....142
3.1. Теоретичне обґрунтування методики мовленнєвої підготовки старших дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення засобами пізнавальних завдань……………...……..

…142
3.2. Результати перевірки ефективності методики мовленнєвої підготовки дітей із тяжкими порушеннями мовлення до навчання в школі засобами пізнавальних завдань….………..

…180
Висновки до розділу 3…………………………………………. …193
ВИСНОВКИ ……………………………………………….......................... …197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………….………….. …200
ДОДАТКИ ……..…………………………………………………………... …228

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

НМР – нормальний мовленнєвий розвиток;
ЗНМ – загальне недорозвинення мовлення;
ТПМ – тяжкі порушення мовлення;
ДНЗ – дошкільні навчальні заклади;
ЕГ – експериментальна група;
КГ – контрольна група;
ПЗ – пізнавальні завдання;
ППЗ – проблемні пізнавальні завдання;
НППЗ – непроблемні пізнавальні завдання;
ЛПЗ – лінгвістичні пізнавальні завдання.

ВСТУП

Актуальність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти України, Базовому компоненті дошкільної освіти та Законі України «Про дошкільну освіту», чітко окреслено ключові тенденції розвитку сучасної системи національної освіти та нові вимоги підготовки дітей шестирічного віку до навчання і виховання. Зважаючи на те, що дошкільний вік – це період найбільш інтенсивного розвитку пізнавальних мотивів, а формування пізнавальних інтересів тісно пов’язане з процесом розвитку мовлення, то мовленнєва підготовка старших дошкільників розглядається як одна зі складових загальної підготовки до школи та виступає запорукою їх успішної інтеграції у шкільний соціум і подальшої самореалізації [18, 91, 175, 251].
Питання мовленнєвої підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі всебічно й активно висвітлюється у вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних джерелах у напрямах: визначення початкового змісту навчання мови та мовлення у дошкільному закладі (А. Богуш, Н. Гавриш, О. Сохін, В. Тарасун, Л. Фомічова, О. Ушакова, М. Шеремет); усвідомлення мовлення дитиною (Л. Журова, Д. Ельконін, С. Карпова, Ф. Сохін та ін.); розвиток окремих мовленнєвих навичок (звуковимовляння, граматичної правильності, зв’язного мовлення, словника, мовленнєвої творчості тощо (О. Аматьєва, Г. Бєлякова, Н. Гавриш, Л. Калмикова, Н. Луцан, І. Луценко, Н. Орланова, Т. Постоян та ін.); підготовка дітей до навчання грамоти та навчання грамоти (Л. Журова, А. Іваненко, Н. Варенцова, Н. Орланова та ін.); мовленнєва підготовка дітей дошкільного віку з нормальним і порушеним мовленнєвим розвитком (Л. Артемова, А. Богуш, М. Вашуленко, Н. Голуб, Л. Калмикова, О. Кононко, С. Лаврентьєва, Л. Низьковська, Н. Пахомова, Т. Пироженко, Л. Покроєва, К. Прищепа, О. Проскура, Р. Рєпіна, Н. Савінова, А. Середницька, В. Тарасун, Н. Гуткіна, М. Шеремет, L. Вlооm, Р. Сlаrk, Е. Сlаrk, E. Neska, J. Piaget, Е. Torrance та ін.) [2, 6, 18, 19, 20, 21, 25, 30, 41, 47, 91, 104, 142, 143, 189, 203, 214, 254, 255, 288, 297, 298, 299, 300, 301].
Різні аспекти корекційно-розвивального навчання дітей із особливостями психофізичного розвитку ґрунтовно представлені в дослідженнях вітчизняних вчених (І. Бех, В. Бондар, І. Єременко, В. Засенко, В. Синьов, В. Тарасун, Л. Фомічова, М. Шеремет, М. Ярмаченко та ін.). У концептуальних положеннях цих досліджень окреслено головні напрями розв’язання проблеми навчання дітей із ТПМ, теоретичний аналіз і узагальнення яких показує, що розв’язання важливих завдань корекційно-розвивального навчання дітей із мовленнєвими порушеннями пов’язане з забезпеченням формування мовлення (Н. Жукова, В. Кондратенко С. Конопляста, А. Кравченко, Р. Лєвіна, З. Ленів, І. Марченко, О. Мастюкова, Н. Пахомова Є. Соботович, Л. Спірова, В. Тарасун, В. Тищенко, Т. Філічева, Н. Чередніченко М. Шеремет, А. Ястребова та ін.) [14, 25, 26, 34, 75, 101, 107, 113, 153, 189, 204, 221, 232, 241, 246, 268, 275, 287, 288, 296].
Однією із важливих умов успішного шкільного навчання є формування в учнів початкової школи достатнього рівня мовленнєвих знань, умінь та навичок, що мають забезпечити якісне сприймання ними вербального навчального матеріалу для оволодіння писемним мовленням та теоретичними знаннями про мову в системі лінгвістичних понять (А. Богуш, В. Тарасун, Є. Соботович, М. Шеремет та ін.).
Ці питання є першочерговими для всіх галузей корекційної освіти дітей із особливостями психофізичного розвитку, але особливої актуальності вони набувають у контексті навчання і виховання дітей із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ), оскільки відомо, що розвиток мовлення забезпечується функціонуванням специфічних мовленнєвих механізмів, які пов’язані з аналітико-синтетичною діяльністю мовнослухового та мовнорухового аналізаторів і загальнофункціональними психологічними механізмами (мислення, пам’ять, увага).
Неповноцінна мовленнєва діяльність негативно впливає на формування психічної сфери дитини та становлення її особистісних якостей (Л. Андрусишина Л. Бєлякова, О. Весніна, І. Власенко, Ю. Гаркуша, А. Гермаковська, В. Глухов, О. Даніленкова, Л. Єфіменкова, Н. Жукова, В. Ковшиков, Р. Лалаєва, О. Мастюкова, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Терентьєва, Л. Тігранова, О. Усанова Е. Фігередо, Т. Філічева, Л. Цветкова, Г. Чиркіна, М. Шеремет та ін.), оскільки, формування інтелектуальної сфери дитини залежить від рівня розвитку її мовлення, а мовлення, у свою чергу, доповнюється і вдосконалюється під впливом постійного розвитку й ускладнення психічних процесів (В. Лубовський, О. Лурія, Л. Виготський). Порушення мовленнєвого розвитку призводять до порушеного чи затриманого розвитку вищих психічних функцій, опосередкованих мовленням (вербальна пам’ять, смислове запам’ятовування, слухова увага, словесно-логічне мислення). Це відбивається як на продуктивності розумових операцій, так і на темпі розвитку пізнавальної діяльності (В. Воробйова, Р. Мартинова, Т. Ткаченко, Т. Філічева, Г. Чиркіна). Мовленнєве порушення негативно впливає на формування особистості дитини, ускладнюючи її спілкування із дорослими й однолітками (Ю. Гаркуша, Н. Жукова, О. Мастюкова та ін.). Ці обставини гальмують становлення ігрової діяльності дитини-логопата, сповільнюють загальний психічний розвиток і ускладнюють перехід до більш організованої – навчальної діяльності [3, 33, 46, 73, 112, 221, 240, 248, 262, 265, 273].
У наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників представлено експериментальні дані щодо характеристики пізнавальної діяльності дітей із ТПМ та перспектив її розвитку в умовах спеціально організованого корекційного навчання (Л. Андрусишина, Н. Васильова, О. Весніна, І. Власенко, О. Воронова, Ю. Гаркуша, О. Даніленкова, В. Ковшиков, Р. Лалаєва, Н. Манько, О. Мастюкова, Н. Пахомова, Т. Пирцхалайшвілі, Н. Семаго, Г. Сергєєва, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Терентьєва, О. Усанова, Л. Шипіцина). Отримані дані достатньо вагомі, однак у проблемі підготовки дітей із ТПМ до школи залишається низка відкритих питань, пов’язаних із використанням розвивально-традиційного та розвивально-проблемного навчання, що може бути ефективним для забезпечення оптимальної мовленнєвої підготовки дітей означеної категорії до шкільного навчання [3, 33, 154, 182, 187, 189, 240, 273].
Слід зазначити, що особливості порушеного мовленнєвого розвитку, а також засоби та методи їх корекції, як стратегія дошкільної мовленнєвої підготовки, представлені в численних дослідженнях спеціальних педагогів (Н. Жукова, Л. Журавльова, Р. Лалаєва, В. Лубовський, О. Мастюкова, В. Кондратенко С. Конопляста, Р. Лєвіна, З. Ленів, І. Марченко, Н. Пахомова Є. Соботович, Л. Спірова, В. Тарасун, В. Тищенко, Т. Філічева, Н. Чередніченко М. Шеремет, А. Ястребова та ін.). Проте питання корекції мовленнєвого розвитку для оптимізації мовленнєвої готовності до навчання в школі дітей із тяжкими порушеннями мовлення як складової морфофункціональної готовності залишається ще недостатньо розробленим.
Для активізації мовленнєвої і пізнавальної діяльності в загальній та спеціальній освіті використовуються пізнавальні завдання різних видів (І. Бех, В. Бондар, І. Єременко, С. Максименко, С. Миронова, Т. Сак, В. Синьов, Є. Соботович, О. Хохліна, В. Тарасун, Л. Фомічова, М. Шеремет, Д. Шульженко, М. Ярмаченко та ін.). Однак, через недостатнє розкриття ефективності цього засобу навчання у практиці логопедії необхідне його подальше теоретико-практичне вивчення.
Усе зазначене надає особливої актуальності вивченню проблем навчально-розвивального лого-корекційного навчання дітей із тяжкими порушеннями мовлення (далі – ТПМ) і зумовлює необхідність дослідження впливу пізнавальних завдань, оскільки, у сучасних умовах інформаційного розвитку суспільства особливого значення набуває пошук інноваційних шляхів мовленнєвої підготовки дітей із ТПМ до школи, що мають на меті реалізувати напрями, визначені в «Концепції демократичної освіти» (Державна програма «Освіта: ХХІ століття»), «Концепції спеціальної освіти осіб із особливостями психофізичного розвитку в найближчі роки та на перспективу», у нерозривному зв’язку з онтогенезом мовленнєвого та пізнавального розвитку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційне дослідження проводилося у рамках комплексної наукової теми кафедри логопедії СумДПУ імені А. С. Макаренка «Корекція психофізичного стану осіб із обмеженими можливостями». Автор досліджував проблему мовленнєвої підготовки старших дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення до навчання в школі. Тема наукової роботи затверджена Вченою Радою СумДПУ імені А. С. Макаренка (протокол № 11 від 27.04.2009 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26.05.2009 р.).
Об’єкт дослідження – процес формування морфофункціональної готовності до шкільного навчання у старших дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення.
Предмет дослідження – методичне забезпечення мовленнєвої підготовки до навчання в школі старших дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення засобами пізнавальних завдань.
Мета дослідження: науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методичну систему пізнавальних завдань, спрямовану на вдосконалення мовленнєвої підготовки дітей старшого дошкільного віку з ТПМ до навчання в школі.
Для реалізації поставленої мети було окреслено наступні завдання:
1. З’ясувати стан вивчення проблеми мовленнєвої підготовки до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку з ТПМ; теоретичні та методичні основи вдосконалення змісту мовленнєвої підготовки дітей зазначеної категорії.
2. Визначити особливості мовленнєвої готовності до шкільного навчання дітей зазначеної категорії засобами пізнавальних завдань.
3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методичної системи мовленнєвої підготовки до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку з ТПМ засобами пізнавальних завдань.
Методи дослідження. Для забезпечення достовірності положень і висновків та розв’язання окреслених завдань комплексно використовувалися:
– теоретичні методи: аналіз та узагальнення даних науково-теоретичної педагогічної, лінгвістичної, психолого-педагогічної літератури, які дали можливість з’ясувати сучасний стан теорії і практики організації мовленнєвої та пізнавальної діяльності старших дошкільників із ТПМ; аналіз спеціальних програм і корекційних методик із метою з’ясування сучасних підходів до корекційної роботи з дітьми з ТПМ; синтез, абстрагування і конкретизація із метою теоретичного обґрунтування методичної системи пізнавальних завдань як засобу мовленнєвої підготовки до навчання в школі дітей із ТПМ;
– емпіричні методи: цілеспрямоване спостереження за навчально-виховним процесом та ігровою діяльністю старших дошкільників із ТПМ та з нормою мовлення, бесіди з дітьми, їхніми батьками та педагогами; психолого-педагогічний експеримент констатувального та формувального характеру з метою вивчення стану та особливостей мовленнєвої сфери дітей та перевірки ефективності методичної системи пізнавальних завдань;
– методи обробки даних: методи статистичного аналізу, кількісний та якісний аналіз і узагальнення експериментальних даних.
Методологічним і теоретичним підґрунтям дослідження є: закономірності формування мовлення і принципи організації мовленнєвої діяльності дітей (А. Богуш, Л. Калмикова, Є. Короткова, Є. Соботович, О. Ушакова, Л. Федоренко, М. Фомічова, М. Шеремет та ін.); положення теорії взаємозв’язку процесів навчання і розвитку (І. Бех, В. Бондар, Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконін, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, В. Синьов); вчення про діалектичний зв’язок мовлення та мислення (Л. Виготський, О. Леонтьєв, І. Лубовський, О. Лурія, Є. Соботович, В. Тарасун та ін.); концепція Л. Виготського про зону найближчого розвитку; концепція корекційно-превентивного навчання дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку (В. Тарасун); концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушенням мовленнєвого розвитку (Є. Соботович); комплексний підхід до корекції і розвитку всіх компонентів мовлення (Р. Лєвіна, О. Мастюкова, Є. Соботович, Г. Чиркіна); концептуальні принципи проблемності, індивідуалізації та диференціації розвивального навчання (Ю. Бабанський, В. Давидов, М. Данилов, Д. Ельконін, Л. Занков, І. Лернер, Н. Менчинська, М. Махмутов, А. Матюшкін, В. Оконь, М. Скаткін, А. Хуторський та ін.).
Наукова новизна здобутих результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше:
– обґрунтовано, розроблено та апробовано методику пізнавальних завдань, спрямовану на інтенсифікацію мовленнєвої підготовки до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку з ТПМ, що враховує диференційовані рівні мовленнєвої готовності, закономірності та механізми формування мовленнєвої сфери в нормі та при її порушеннях у дітей із ТПМ;
– визначено зміст і завдання мовленнєвої підготовки до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку з ТПМ на основі використання системи пізнавальних завдань;
– доповнено та уточнено наукові уявлення про характер впливу системи пізнавальних завдань на мовленнєвий розвиток старших дошкільників із ТПМ;
– удосконалено зміст мовленнєвої підготовки до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку з ТПМ засобами пізнавальних завдань різних видів у практиці корекційної (логопедичної) роботи, що узгоджується із отриманими результатами, а в комплексі з корекцією і розвитком мовленнєвої сфери сприяє якіснішій реалізації процесу підготовки до навчання в школі дітей зазначеної категорії.
Організація дослідження. Дослідження проблеми здійснювалося упродовж 2006-2010 років і складалося із трьох етапів.
На першому етапі (2006-2008 рр.) вивчалася й аналізувалася психолого-педагогічна, лінгвістична та лінгводидактична література з проблеми мовленнєвої підготовки дітей до навчання в школі, визначалися мета, предмет і завдання дослідження; розроблялася методика діагностики мовлення дітей старшого дошкільного віку, проводився констатувальний експеримент, аналізувалися отримані результати.
На другому етапі (2008-2009 рр.) розроблялася експериментальна методика мовленнєвої підготовки дітей старшого дошкільного віку з ТПМ до навчання в школі, зміст формувального експерименту; перевірялася ефективність запропонованої методики.
На третьому етапі (2009-2010 рр.) було завершено формувальний експеримент, здійснено узагальнення і систематизацію наукової інформації та результатів експериментальної роботи. На основі аналізу дослідницьких матеріалів були підведені підсумки та сформульовані висновки дослідження.
Базою дослідження виступили дошкільні навчальні заклади: № 17 «Радість» (м. Суми), № 129 «Іскорка» (м. Маріуполь, Донецька область), дитячі дошкільні заклади № 1 «Калинка», № 3 «Казка» (м. Лебедин, Сумська область) та № 3 «Ведмежатко» (м. Шостка, Сумська область). Експериментом було охоплено 128 дітей старшого дошкільного віку, серед яких 78 осіб – діти із тяжкими порушеннями мовлення та 50 осіб – діти з нормальним мовленнєвим розвитком. Відповідно даних ПМПК та нашого дослідження умовно було виокремлено: група дошкільників із мовленнєвою патологією: діти із ЗНМ ІІ та ІІІ рівня (78 осіб); група дошкільників без мовленнєвої патології – діти із НМР (50 осіб).
Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що теоретично узагальнено історико-педагогічні тенденції мовленнєвої підготовки старших дошкільників із ТПМ до навчання в школі; з’ясовано сучасний стан і особливості процесу мовленнєвої підготовки до навчання дітей дошкільного віку з ТПМ; на основі трансформації загально-дидактичних підходів виявлено спеціальні дидактичні принципи мовленнєвої підготовки до навчання дітей дошкільного віку з ТПМ; визначено дидактичний зміст, розроблено й експериментально перевірено методику мовленнєвої підготовки дітей із ЗНМ до шкільного навчання засобами пізнавальних завдань.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методична система пізнавальних завдань сприятиме більшій ефективності корекційної (логопедичної) роботи з подолання порушень мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку з ТПМ та підвищенню на цій основі показників мовленнєвої і загальної підготовки до навчання в школі; методична система пізнавальних завдань може бути використана в організації процесу комплексної діагностики мовленнєвої готовності дітей до навчання у масових і спеціальних загальноосвітніх закладах.
Результати дослідження можуть використовуватись при розробці корекційних програм інтелектуальної і мовленнєвої підготовки до школи, при викладанні фахових курсів у вищих навчальних закладах за напрямом «Корекційна освіта. Логопедія», а також у процесі професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації корекційних педагогів, зокрема, логопедів, спеціальних психологів, вихователів, що працюють у дошкільних закладах, які відвідують діти з тяжкими порушеннями мовлення.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідалися на 9 конференціях різних рівнів. Міжнародні: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку корекційної освіти» (Кам’янець-Подільський, 2008), V Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Корекційна освіта : історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 2010), Міжнародна конференція «Трансформація освіти та світогляду в сучасному світі» (Мінськ, 2010), Міжнародна конференція «Педагогічна освіта в умовах трансформаційних процесів : методологія, теорія, практика» (Мінськ, 2011), VI Міжнародна науково-практична конференція для студентів, аспірантів, викладачів, вчених «Інноваційний розвиток суспільства в умовах крос-культурних взаємодій (IDS3CI)» (Суми, 2013) та всеукраїнські: І науково-практичний семінар «Сучасні проблеми логопедії та реабілітації» (Суми, 2009), І обласна науково-практична конференція «Сучасні проблеми логопедії та реабілітації» (Суми, 2010), І Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми логопедії та реабілітації» (Суми, 2012), XII Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених із міжнародною участю «Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України» (Суми, 2012).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових робіт, із них 5 одноосібних статей у вітчизняних і зарубіжних наукових фахових виданнях, 4 статті в інших виданнях, 1 навчально-методичний посібник.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи – 283 сторінки; з них основний текст – 199 сторінок, список використаних джерел (301 найменування) – 28 сторінок, 17 додатків на 56 сторінках. У роботі подано 8 таблиць, 2 схеми, 14 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Науково-теоретичне визначення засад мовленнєвої підготовки до навчання в школі засобами пізнавальних завдань і узагальнення результатів впровадження пізнавальних завдань у корекційний навчально-розвивальний процес дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ дали змогу сформулювати наступні положення:
1. Аналіз загальної і спеціальної психолого-педагогічної літератури засвідчив існування багатьох сучасних підходів до формування мовленнєвої готовності та змістового наповнення мовленнєвої підготовки дітей із ЗНМ. Значна кількість досліджень, що стосуються питань використання пізнавальних завдань як в загальній педагогіці, так і в окремих галузях корекційної педагогіки свідчить про високу їх ефективність для навчально-виховного процесу старших дошкільників із ЗМН. Виявлено недостатню теоретичну і методичну розробленість системного використання пізнавальних завдань для корекції мовленнєвої сфери старших дошкільників із ЗНМ, що свідчить про необхідність удосконалення, як діагностичної складової мовленнєвої готовності, так і змістового наповнення мовленнєвої підготовки до навчання в школі за допомогою різних видів пізнавальних завдань.
2. Проведено комплексне дослідження мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ. Визначено диференційовані рівні мовленнєвої готовності дітей означеної категорії із урахуванням складної психологічної структури мовленнєвої діяльності, психологічних механізмів мовлення та особливостей їх порушення за допомогою методичної системи пізнавальних завдань. Констатовано велику відсоткову різницю рівнів мовленнєвої готовності старших дошкільників із ЗНМ та дошкільників із нормою мовленнєвого розвитку, що становить 52 %; з’ясовано, що дошкільники з ЗНМ досягли лише 6,3 % достатнього, 29,11 % середнього та 64, 56 % низького рівня мовленнєвої готовності. Виявлено наступні групи труднощів: для дітей низького рівня мовленнєвої готовності – при вирішенні репродуктивних, репродуктивно-продуктивних і продуктивних пізнавальних завдань на розвиток фонетико-фонематичних та лексико-граматичних умінь і навичок; для дітей середнього рівня мовленнєвої готовності – при вирішенні репродуктивно-продуктивних і продуктивних пізнавальних завдань на розвиток лексико-граматичних умінь і навичок та зв’язного мовлення; для дітей достатнього рівня мовленнєвої готовності – при розв’язанні продуктивних пізнавальних завдань на розвиток зв’язного мовлення та комунікативних умінь і навичок. Додатково визначено, що при вирішенні пізнавальних завдань у дітей із ЗНМ переважає один із видів розумової діяльності. Ця обставина слугувала основою при створенні спеціальної системи пізнавальних завдань для методики формувального етапу дослідження.
3. Розроблено методичну систему мовленнєвої підготовки до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ засобами пізнавальних завдань. Експериментальна методична система пізнавальних завдань для мовленнєвої підготовки дітей означеної категорії містила два напрями реалізації (корекція вербальних і невербальних процесів) та два етапи впровадження (корекційно-діяльнісний (основний), мовленнєво-комунікативний (заключний)). Засобом корекційного впливу на компоненти мовленнєвої сфери дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ було визначено спеціальну систему пізнавальних завдань. Заняття формувального експерименту відповідали лексичному ланцюгу – природа, культура, людина, я сам. Запропонована послідовність лексичних тем сприяла формуванню системи світогляду дитини старшого дошкільного віку та допомагала педагогам у вихованні цілісної особистості старших дошкільників. Змістовим наповненням лого-корекційних занять виступили пізнавальні завдання, що були підібрані з урахуванням діагностованих рівнів мовленнєвої готовності дітей із ЗНМ, виявлених під час констатувального експерименту.
4. Доведено ефективність експериментальної методичної системи пізнавальних завдань, що підтверджується статистично: після впровадження експериментальної методики мовленнєвої підготовки з використанням системи пізнавальних завдань у дітей із ЗНМ (ЕГ) зазначені позитивні зміни. Показники мовленнєвої готовності дітей із ЗНМ (ЕГ) покращилися на 24,41 % у порівнянні з дітьми із ЗНМ (КГ). Зокрема, показники рівнів мовленнєвої готовності в експериментальній групі порівняно з контрольною групою відповідно становлять: високий: не виявлено; достатній: +19,5 %; середній: +10,7 %; низький: – 30,1 %.
Усе вищезазначене дає підставу стверджувати про результативність і доцільність застосування запропонованої методичної системи пізнавальних завдань у процесі мовленнєвої підготовки до навчання в школі дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ.
Зроблені висновки підтверджують, що мета дисертаційного дослідження досягнута, окреслені завдання виконано. Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми формування мовленнєвої готовності у дітей із ЗНМ старшого дошкільного віку засобами пізнавальних завдань. Подальша реалізація цього напряму може бути використана для активізації мовленнєво-пізнавальної діяльності молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные проблемы нейропсихологии детского возраста : Учебное пособие / под ред. Л.С. Цветковой. – М. : МПСИ; Воронеж : НПО «МОДЭК», 2001. – 272 с.
2. Аматьева Е. Культура речевого общения детей дошкольного возраста / Е.П. Аматьева, А.М.Богуш, С.К. Хаджирадева. – Одесса, 2003. – 251 с.
3. Андрусишина Л.Є. Психологічні характеристики сформованості операції класифікації у дітей із загальним недорозвитком мовлення / Л.Є. Андрусишина // Дефектологія. – 2003. – №4. – С. 37-40.
4. Андрусишина Л.Є. Стан сформованості загальнофункціональних механізмів мовлення у старших дошкільників із ЗНМ / Л.Є. Андрусишина // Дефектологія. – 2006. – № 1. – С. 33-35.
5. Артемова Л.В. Дидактичні ігри і вправи в дитячому садку / Л.В. Артемова, О.П. Янківська. – К. : Рад. школа, 1997. – 127 с.
6. Артемова Л.В. До витоків дошкільного виховання в Україні / Л.В. Артемова // Наукові записки : Матеріали звітно-наукової конференції викладачів НДПУ ім. М.П. Драгоманова за 1991р. – К. : НПУ, 1992. – С. 20-22.