Боряк Оксана Володимирівна Теорія і практика формування мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку : БОРЯК Оксана Владимировна Теория и практика формирования речевой деятельности умственно отсталых детей младшего школьного возраста Boryak Oksana Vladimirovna Theory and practice of formation of speech activity of mentally retarded children of primary school age

Краткое описание

Боряк Оксана Володимирівна, доцент кафедри спеці­альної та інклюзивної освіти Сумського державного пе­дагогічного університету імені А. С. Макаренка: «Теорія і практика формування мовленнєвої діяльності розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку» (13.00.03 - корекційна педагогіка). Спецрада Д 26.053.23 у Національ­ному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова МОН України

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
МОН України
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренко
МОН України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
БОРЯК ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК: 376.1-056.264:376.1-056.36:81,233-053.5:373.3(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
13.00.03 - корекційна педагогіка
Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело О. В. Боряк
Науковий консультант - Шеремет Марія Купріянівна,
доктор педагогічних наук, професор, почесний академік НАПН України
Київ - 2019
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ 22
1.1. Мовленнєва діяльність при типовому розвитку та
інтелектуальних порушеннях 22
1.2. Ретроспектива вивчення порушень мовленнєвої діяльності
дітей з інтелектуальними порушеннями 37
1.3. Мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями як медико-
психолого-педагогічна проблема 49
1.4. Причинна обумовленість та механізми порушень мовленнєвої
діяльності при інтелектуальних порушеннях 62
1.4.1. Специфіка когнітивного компоненту мовленнєвої діяльності при інтелектуальних порушеннях 78
Висновки до розділу 1 88
РОЗДІЛ 2. СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА КОМПЛЕКСНОГО МЕДИКО- ЛОГО-ПСИХОЛІНГВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ
МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ 98
2.1. Обґрунтування, структура та організація діагностичного етапу
дослідження 98
2.2. Модель комплексного медико-лого-психолінгво-педагогічного вивчення актуального стану мовленнєвої діяльності молодших школярів із легким і помірним ступенем розумової відсталості. 116
2.3. Тактика та змістовна наповнюваність диференційовано-
діагностичного етапу дослідження 122 
Показники порушень мовленнєвої діяльності молодших
школярів з інтелектуальними порушеннями 151
2.5. Диференціація мовленнєвих розладів при інтелектуальних
порушеннях 177
Висновки до розділу 2 192
РОЗДІЛ 3. СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 196
3.1. Критерії та рівні розвитку мовленнєвої діяльності при розумовій відсталості легкого та помірного ступенів тяжкості 196
3.2. Аналіз результатів дослідження мовленнєвої діяльності
молодших школярів із легким та помірним ступенями розумової відсталості 214
3.3. Специфіка розвитку підсистем ФСММ при легкому та
помірному ступенях розумової відсталості 261
Висновки до розділу 3 276
РОЗДІЛ 4. КОМПЛЕКСНА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ТА КОРЕКЦІЇ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ 287
4.1. Організаційно-педагогічні засади формування мовленнєвої
діяльності дітей з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку 287
4.2. Теоретико-методологічні основи та модель комплексної
диференційованої системи формування й корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів з інтелектуальними порушеннями 296 
4.2.1. Концептуально-стратегічний модуль навчально-
експериментальної системи 302
4.2.2. Технологічний модуль навчально-експериментальної
системи формування та корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів з інтелектуальними порушеннями 310
4.2.2.1. Педагогічна технологія процесу формування та
корекції мовленнєвої діяльності, алгоритм її впровадження 314
4.2.2.2. Програмно-методичне забезпечення процесу
формування та корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів з інтелектуальними порушеннями 341
4.3. Змістові та організаційно-методичні рекомендації щодо
здійснення процесу формування та корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах сучасного освітнього простору 353
4.4. Підготовка та підвищення кваліфікації фахівців до роботи з
розвитку мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку 365
4.5. Результати впровадження комплексної диференційованої
системи формування та корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів з інтелектуальними порушеннями 373
Висновки до розділу 4 385
ВИСНОВКИ 393
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 398
ДОДАТКИ 456

Список литературы

ВИСНОВКИ
На підставі отриманих під час дослідження результатів зроблено такі висновки:
1. Встановлено тенденцію до збільшення дітей з інтелектуальними порушеннями - розумовою відсталістю різного ступеню тяжкості. Виявлено, що сьогодні повною мірою не визначені рівні, критерії порушень мовлення в цих дітей, відсутня диференціація якісно різних варіантів їх проявів; встановлено недостатній рівень навчально-методичного забезпечення корекційно-розвивального процесу формування та корекції мовленнєвої діяльності дітей із легким і помірним ступенями розумової відсталості молодшого шкільного віку.
2. Визначено коло медико-психолого-педагогічних проблем, які сьогодні ускладнюють освітній процес, несприятливо впливають на рівень розвитку мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями.
Узагальнено й виділено групи механізмів виникнення порушень мовлення в дітей із інтелектуальними порушеннями. Доведено, що когнітивний підхід під час дослідження порушень мовлення в дітей із інтелектуальними порушеннями є пріоритетним, оскільки дозволяє одночасно визначати потенційні можливості розвитку мовлення у зв’язку з когнітивними процесами.
3. Обґрунтовано стратегію й тактику, змістовну наповнюваність діагностико-диференційованої моделі вивчення актуального стану мовленнєвої діяльності обраної категорії дітей.
Комплексне медико-лого-психолінгво-педагогічне вивчення включало: орієнтовно-підготовчий етап, який передбачав визначення зумовленостей порушень мовленнєвої діяльності дітей з інтелектуальними порушеннями; діагностично-диференційований етап спрямований на виявлення особливостей проявів мовленнєвого дизонтогенезу на підставі результатів логопедичного та психолінгвістичного обстеження. Заключний етап передбачав всебічний аналіз
усієї сукупності виявлених порушень, визначення відповідного варіанту мовленнєвого дизонтогенезу.
Доведено, що інтелектуальні порушення накладають специфічний відбиток на характер порушень мовлення, які доцільно визначати як «системний недорозвиток мовлення» (СНМ) різного ступеню тяжкості. Визначено й обґрунтовано ступені СНМ, розроблена якісна характеристика цих ступенів за показниками розвитку мовленнєвої діяльності.
4. Результати аналізу порушень мовленнєвої діяльності молодших школярів із легким і помірним ступенями розумової відсталості дали підстави стверджувати про наявність різного ступеня тяжкості їх проявів. Виявлено 87,5 % дітей із різними проявами порушень.
За клініко-педагогічною логопедичною класифікацією серед обраної категорії дітей є поширеними: дизартрії різного ступеня тяжкості (переважно - стерті форми, псевдобульбарні, алалії (з переважанням моторної форми над сенсорною), ринолалії, заїкання різного ступеня тяжкості.
З’ясовано, що механізми виникнення порушень мовлення в дітей з інтелектуальними порушеннями визначаються не тільки наявністю загального, дифузного недорозвитку мозку, але й локальною патологією зон, які мають безпосереднє відношення до мовлення, що ще більше ускладнює прояви системного недорозвитку мовлення.
Виявлено домінування середнього та низького рівнів розвитку ТКМД, підсистем ФСММ у молодших школярів із легким ступенем розумової відсталості та низького і вкрай низького (початкового) рівнів у молодших школярів із помірним ступенем.
Визначено такі варіанти мовленнєвого дизонтогенезу при розумовій відсталості легкого та помірного ступенів: умовно-типовий - 14,1 % дітей, який відповідав достатньому рівню розвитку показників мовленнєвої діяльності та дизонтогенетичний: ушкоджений (середній і низький рівні) - 68,95 % дітей і тотально-ушкоджений (вкрай низький рівень) - 16,95 % учнів початкових
класів.
5. Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено комплексну диференційовану систему формування й корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів ураховуючи вік, ступінь розумової відсталості, супутні порушення розвитку, терміни корекційно-розвивальної (логокорекційної) роботи.
Метою експериментальної комплексної диференційованої системи стало забезпечення умов корекційно-розвивальної роботи та максимально можливого виправлення порушень мовлення, активізації когнітивного й особистісного потенціалу під час формування й корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів із легким і помірним ступенями розумової відсталості.
Функціонування запропонованої системи передбачало два модулі: концептуально-стратегічний і технологічний. Кожний модуль мав функціональні блоки.
Концептуально-стратегічний модуль системи включав: теоретико- методологічну основу; принципи побудови; концепцію, її вихідні положення (провідні положення, загальні та спеціальні закономірності, педагогічні умови процесу формування та корекції мовленнєвої діяльності).
Даігностико-пропедевтичний, формувально-корекційний і результативно- оцінювальний блоки належали до технологічного модулю, що включав: вихідні показники; педагогічну технологію формування й корекції мовленнєвої діяльності (інтегративну модель, її алгоритм); програмно-методичне забезпечення на основі варіативно-модульного навчання; забезпечення корекційно-розвивального впливу на основі реалізації освітніх і корекційно- розвивальних програм; методичні рекомендації для педагогів і батьків щодо підвищення ефективності формування й корекції мовленнєвої діяльності в дітей з інтелектуальними порушеннями МШВ; навчальну програму підготовки й підвищення кваліфікації фахівців.
Запропоновану систему забезпечували пріоритетні напрями: діагностичний, корекційно-розвивальний (логокорекційний), психолого- педагогічний.
6. Розроблено змістові та організаційно-методичні рекомендації щодо міждисциплінарного супроводу молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в умовах сучасного освітнього простору, які ґрунтувалися на визначенні напрямів здійснення комплексного підходу з боку вчителя- логопеда (дефектолога), вчителя початкових класів, вихователя, практичного психолога, музичного керівника, батьків, за потреби - лікарів, інструктора з ЛФК. Визначено та обґрунтовано міжпредметні зв’язки уроків розвитку мовлення та інших навчальних предметів, роботу з батьками.
Порівняльний аналіз результатів дослідження виявив динамічне зростання показників сформованості мовленнєвої діяльності на всіх її рівнях, за всіма складовими в учнів ЕГ порівняно з аналогічними КГ.
Зафіксовано збільшення достатнього рівня сформованості показників мовленнєвої діяльності в середньому на 10,6 %.
Результати впровадження комплексної диференційованої системи зафіксували динаміку в бік покращення, а саме збільшення показників сформованості мовленнєвої діяльності, інтелектуального компоненту, підсистем ФСММ у 2 рази, що свідчить про її ефективність.
7. Визначені напрями підготовки та підвищення кваліфікації фахівців до роботи з діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності учнів із легким і помірним ступенями розумової відсталості молодшого шкільного віку: запропоновано введення в навчальні плани циклу вибіркових дисциплін професійно-практичної підготовки майбутніх психокорекційних педагогів і логопедів відповідної дисципліни - «Спеціальна методика розвитку мовлення», або включення окремих її модулів (розділів) до інших споріднених дисциплін.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми формування й корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів з інтелектуальними порушеннями.
Подальшими науковими пошуками можуть бути дослідження, що стосуються вивчення порушень мовлення школярів із легким і помірним ступенями розумової відсталості середнього та старшого шкільного віку.
Актуальною залишається проблема діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів з інтелектуальними порушеннями з комплексними порушеннями розвитку: розладами аутистичного спектру, ДЦП тощо.