Мартинчук Олена Валеріївна Теорія та практика підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому се­редовищі : Мартынчук Елена Валерьевна Теория и практика подготовки специалистов по специальной образования к профессиональной деятельности в инклюзивном образовательном среде Martynchuk Olena Valeriivna Theory and practice of training specialists in special education for professional activity in an inclusive educational environment

Краткое описание

Мартинчук Олена Валеріївна, завідувач кафедри спе­ціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка: «Теорія та практика підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому се­редовищі» (13.00.03 - корекційна педагогіка). Спецрада Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ
ІМЕНІ МИКОЛИ ЯРМАЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
МАРТИНЧУК ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 376.011.3-051:005.336.5(043.5) ДИСЕРТАЦІЯ
ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
13.0. 03 - корекційна педагогіка
Педагогічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело.
О.В. Мартинчук.
Науковий консультант: Шеремет Марія Купріянівна, доктор педагогічних наук, професор.
Київ - 2019

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ДЕТЕРМІНАНТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
1.1. Методологічні засади дослідження. Цивілізаційні, освітологічні,
філософські детермінанти модернізації системи підготовки фахівців зі спеціальної освіти 21
1.2. Сучасний стан теорії та практики інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в Україні та їхній вплив на підготовку фахівців зі спеціальної освіти у системі вищої педагогічної
освіти 49
1.3. Інклюзивна педагогіка як визначальна наукова детермінанта
формування компетентності у сфері інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами 64
1.4. Професійна діяльність фахівців зі спеціальної освіти в інклюзивному освітньому середовищі країн з високим рівнем розвитку освітніх
систем 87
Висновки до першого розділу 106
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
2.1. Методологічні підходи до фахової підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.... 110
2.2. Компетентнісний підхід до фахової підготовки фахівців зі спеціальної
освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі 122
2.3. Підготовка спеціальних педагогів у контексті усталення інклюзивної
парадигми в освіті : новітні підходи 138
2.4. Концепція підготовки майбутнього спеціального педагога закладу загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням до професійної
діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища 160
Висновки до другого розділу 171
РОЗДІЛ 3 ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
3.1. Обґрунтування та визначення компонентів, критеріїв, показників
готовності майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі 176
3.1.1. Готовність майбутніх фахівців до професійної діяльності як
психолого-педагогічний феномен 177
3.1.2. Професійно-особистісний компонент у структурі готовності
майбутнього фахівця зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі 190
3.1.3. Теоретико-когнітивний і практико-діяльнісний компоненти у
структурі готовності майбутнього фахівця зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі 213
3.2. Дослідження компонентів готовності майбутніх фахівців зі спеціальної
освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі 238
3.2.1. Дослідження професійно-особистісного компонента готовності
майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі 238
3.2.2. Дослідження теоретико-когнітивного компонента готовності
майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі 264
3.2.3. Дослідження практико-діяльнісного компонента готовності майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в
інклюзивному освітньому просторі 271
Висновки до третього розділу 283
РОЗДІЛ 4 СИСТЕМА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНКЛЮЗИВНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
4.1. Модель підготовки майбутнього фахівця зі спеціальної освіти до
професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі 287
4.2. Змістово-методичне та організаційно-технологічне забезпечення професійної підготовки фахівців в освітньому просторі закладу вищої освіти... 299
4.3. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності системи підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному
освітньому середовищі 332
Висновки до четвертого розділу 399
ВИСНОВКИ 402
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 408
ДОДАТКИ 465
ВСТУП
Актуальність теми. Реформування і модернізація освіти, які відбуваються наразі в умовах суспільних трансформацій, вимагають її відповідності цивілізаційним викликам, одним з яких є забезпечення доступу до загальноосвітнього простору і якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами. Реформування освітньої системи України, що передбачає усталення інклюзивної парадигми у межах Нової української школи з акцентом на освітній підтримці та адаптації чинників навколишнього середовища, зумовило суспільний запит на підготовку педагогів, які спроможні швидко і якісно включитися у професійну діяльність в інклюзивному освітньому середовищі, та окреслило їхню недостатню готовність до роботи в умовах інклюзивної освіти.
Ігнорування у системі фахової підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальності «Спеціальна освіта» фактичних змін в освіті України, що зумовлені впровадженням інклюзивного навчання у контексті Нової української школи, нових характеристик освітнього простору закладів дошкільної та загальної середньої освіти, призводить до невідповідності фахової компетентності випускників вимогам соціального запиту і знижує якість підготовки до професійної діяльності у нових умовах інклюзивного освітнього середовища. Однією з причин такої ситуації є зміст освітньо-професійних програм, у яких закладено нозологічний підхід до підготовки фахівців у галузі спеціальної освіти та недостатньою мірою враховано умови професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Відтак, освітня політика та сучасний стан інклюзивної практики вимагає розроблення новітніх підходів до підготовки фахівців зі спеціальної освіти і, відповідно, нових вимог до складання освітньо-професійних програм підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальності 016 Спеціальна освіта.
Досвід зарубіжних країн, які здійснюють розбудову якісної інклюзивної освіти, свідчить про наявність у штатному розкладі закладів загальної освіти посад вчителів, які здійснюють забезпечення освітніх потреб учнів: Special educational needs (SEN) teacher (Великобританія), special education teacher (США, Фінляндія), корекційний педагог (Ізраїль), спеціальний педагог (Литва), допоміжний педагог (Молдова). Результати власних наукових розвідок, експертних оцінок стейкхолдерів, дотичних до впровадження та забезпечення якості інклюзивної освіти, свідчать про нагальну потребу в запровадженні у закладах загальної середньої освіти посади педагога за фахом «Спеціальна освіта», здатного здійснювати ефективний супровід і підтримку дітей з різними особливими освітніми потребами у вітчизняному інклюзивному освітньому середовищі. На нашу думку, для вітчизняного освітнього простору може бути прийнятною така назва професійної кваліфікації, як «спеціальний педагог», зважаючи на те, що фахова підготовка цього фахівця здійснюватиметься за спеціальністю 016 Спеціальна освіта (відповідно до переліку галузей і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти від 29.04.2015 р.).
Отже, підготовка фахівців у галузі спеціальної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього простору є актуальною як для сучасної практики інклюзивної освіти (необхідним компонентом у системі реформування і модернізації освіти дітей з особливими освітніми потребами та забезпечення її якості), так і для теорії організації і впровадження спільного навчання дітей з особливими освітніми потребами з дітьми з нормотиповим розвитком.
На сьогодні накопичено достатній обсяг результатів наукових досліджень, які забезпечують наукові передумови для теоретичного осмислення феномену підготовки фахівців у галузі спеціальної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти, зокрема:
- окреслено теоретико-методологічні та філософські аспекти інклюзивної освіти (A-C. Armstrong, D. Armstrong, J. Deppeler, L. Florian, D. Goodley, D. Harvey, T. Loreman, J. McLeskey, F. Polat, K. Runswick-Cole, E. Spandagou, J. Rix, N. Waldron,
А. Колупаєва, М. Малофеєв, Н. Назарова, М. Семаго, В. Синьов, О. Таранченко, А. Шевцов та ін.);
- розроблено стратегії супроводу інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (D. Chambers, J. Deppeler, L. Florian, C. Forlin, J. Gravel,
D. Gordon, D. Harvey, T. Loreman, J. Katz, D. Rose, С. Альохіна, В. Бондар,
E. Данілавічютє, І. Дмитрієва, В. Засенко, Л. Коваль, А. Колупаєва, І. Луценко, С. Миронова, М. Семаго, Н. Семаго, В. Синьов, Т. Скрипник, Н. Софій,
О. Таранченко, І. Татьянчикова, О. Федоренко, А. Шевцов та ін.);
- визначено ґрунтовні наукові положення щодо підготовки фахівців педагогічного профілю у вищій школі, які висвітлено у фундаментальних працях філософсько-освітнього (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Луговий,
В. Огнев’юк) та освітологічного (В. Огнев’юк, С. Сисоєва) змісту;
- виявлено шляхи фахової підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації вихователів, педагогів, корекційних педагогів, соціальних педагогів, психологів у галузі спеціальної освіти в умовах інклюзивного освітнього простору (Al-Yagon,
L. Florian, T. Loreman, M. Margalit, R. Pirttimaa, M. Takala, M. Tormanen,
M. Альохіна, В. Гладуш, Т. Дегтяренко, І. Демченко, А. Колупаєва, І. Малишевська, Н. Пахомова, В. Синьов, Д. Супрун, О. Таранченко, В. Хитрюк, З. Шевців, А. Шевцов, М. Шеремет та ін.).
Водночас, незважаючи на різноплановий науковий спектр досліджуваних явищ із заявленої проблеми, в Україні досі бракує ґрунтовних розвідок щодо комплексного розв’язання проблеми підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища.
Комплексний аналіз стану організації професійної підготовки фахівців у галузі спеціальної освіти у контексті Нової української школи доводить доцільність і своєчасність дослідження проблеми та дає змогу виділити низку наявних суперечностей між:
- конкретними інноваційними кроками, які здійснюються наразі у контексті реформування освіти відповідно до Концепції Нової української школи, та реальним станом забезпечення фахової підготовки фахівців зі спеціальної освіти лише у межах нозологічного підходу;
- новим суспільним запитом до компетентності фахівців зі спеціальної освіти у сфері інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у контексті усталення інклюзивної парадигми в освіті та недостатнім урахуванням цього факту у процесі професійної підготовки студентів зі спеціальності «Спеціальна освіта»;
- наближенням системи надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами в інклюзивному освітньому середовищі до світових стандартів та відсутністю вітчизняних цілісних наукових досліджень з проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзії.
Усунення зазначених суперечностей можливе за умови успішного розроблення теоретичних та методичних засад підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі та реалізації експериментальної системи їхньої підготовки.
Актуальність означеної проблематики, її недостатнє теоретичне й експериментальне вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Теорія та практика підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за напрямом «Теоретичні і методичні засади освіти дітей з особливими освітніми потребами» та комплексної теми лабораторії проблем інклюзивної освіти «Науково-методичне забезпечення інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами» (Державний реєстраційний номер 0112U000594) та відділу інклюзивного навчання «Теоретико-методичне забезпечення інклюзивного навчання в умовах модернізаційних змін в Україні» (Державний реєстраційний номер 0115U000206).
Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (протокол № 2 від 04.03.2013 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 23.04.2013 р.)
Мета дослідження полягає в розробленні теоретично обґрунтованої та експериментально апробованої системи підготовки майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
1. Здійснити системний аналіз детермінант модернізації підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.
2. Обґрунтувати теоретико-методологічні засади, концепцію підготовки майбутнього спеціального педагога закладу загальної середньої освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища.
3. Визначити та обґрунтувати структуру і зміст компонентів готовності майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі, відповідно до яких встановити критерії, показники та рівні сформованості компонентів їхньої готовності.
4. З’ясувати сучасний стан сформованості готовності майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.
5. Науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити зміст, форми та технології підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.
6. Окреслити педагогічні умови і перевірити ефективність функціонування системи підготовки майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до діяльності в інклюзивному освітньому просторі.
Об’ єкт дослідження - процес підготовки у закладах вищої освіти майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.
Предмет дослідження - теоретико-методологічні засади та науково- методичне забезпечення системи підготовки майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.
Теоретико-методологічними засадами дослідження є: культурно-історична теорія розвитку людини та її вищих психічних функцій (Л. Виготський,
0. Леонтьєв, О. Лурія та ін.), концепція про єдність законів психічного розвитку дитини з нормотиповим рівнем розвитку та дитини з особливими освітніми потребами (Л. Виготський, М. Тарасевич), вчення про значні компенсаторні можливості дитячого організму, про провідне значення соціальних чинників у формуванні процесів компенсації (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Леонтьєв, В. Лубовський, О. Лурія, В. Синьов, М. Тарасевич, М. Ярмаченко та ін.), концептуальні положення про спрямованість освітнього процесу на особистісний розвиток дитини (І. Бех, Л. Виготський, С. Максименко, В. Синьов та ін.); філософські засади гуманізації освіти (В. Андрущенко, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Луговий, В. Огнев’юк та ін.); концепція опосередкованості розвитку особистості її діяльнісною позицією і середовищем перебування; положення гуманістичної психології та педагогіки щодо задоволення соціогенних потреб дитини як умови її інтелектуального розвитку (В. Кобильченко, К. Луцько, В. Синьов, В. Сухомлинський, Н. Назарова, М. Шеремет та ін.); гуманістична орієнтація освіти та культурологічна концепція змісту освіти (В. Краєвський,
1. Лернер, М. Скаткін та ін.); концепція цілісного підходу, що лежить в основі інтеграції в соціум всіх верств населення, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, яка уможливлює шлях до реалізації прав і можливостей для кожної людини, зокрема передбачає рівний доступ до здобуття якісної освіти (Декларація ООН про соціальний розвиток); теоретико-методологічні засади розбудови інклюзивної освіти в Україні (В. Засенко, А. Колупаєва, О. Таранченко та ін.);
концепція соціальної інтеграції (Д. Локвуд, Б. Маліновський, В. Парето, Д. Зайцев та ін.); теорія нормалізації (соціальної співвіднесеності) (Н. Бенк-Міккельсен; Б. Нірьє та ін.); теорія включення, яка ґрунтується на визнанні та повазі індивідуальних людських відмінностей (Т. Бут, К. Рейсвейк, Саламанська декларація); концептуальні положення розвитку освіти в Україні (концепція Нової української школи, Закони України «Про освіту» і «Про вищу освіту»); положення компетентнісного підходу (Н. Бібік, Л. Бірюк, І. Зимня, В. Кузьміна, А. Маркова, О. Пометун, Ю. Рашкевич, С. Сисоєва, А. Шевцов, Л. Хоружа, А. Хуторський та ін.); результати досліджень у галузі підготовки фахівців зі спеціальної освіти у закладах вищої освіти (Ю. Бистрова, В. Гладуш, Т. Дегтяренко, В. Засенко,
A. Колупаєва, З. Ленів, С. Миронова, Н. Пахомова, О. Проскурняк, О. Романенко, Л. Руденко, К. Островська, Н. Савінова, В. Синьов, Є. Синьова, Т. Скрипник,
B. Тарасун, О. Таранченко, С. Федоренко, Л. Фомічова, А. Шевцов, М. Шеремет, Д. Шульженко та ін.); Педагогічні стандарти ISSA та Інструмент професійного розвитку для покращення якості педагогів початкової школи ISSA (Д. Тенкерслей,
C. Брайкович, С. Хандзар та ін.).
Концепція дослідження. У процесі розроблення концепції дослідження для нас ключовою стала теза, згідно з якою результатом підготовки фахівців зі спеціальної освіти є відповідність компетентності підготовленого фахівця запитам сучасного суспільства на педагога, здатного до успішної професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі.
Концепція дослідження ґрунтується на методологічному, теоретичному та практичному концептах, які дають змогу виробити цілісні й переконливі уявлення про професійну підготовку спеціальних педагогів в умовах закладу вищої освіти як про процес і результат педагогічної освіти; сприяти з’ясуванню змісту, структури і педагогічного керування процесом професійного становлення майбутнього фахівця зі спеціальної освіти, здатного до успішної професійної діяльності у сучасному інклюзивному освітньому просторі.
Методологічний концепт досліджуваної проблеми відображає взаємозв’язок фундаментальних наукових підходів щодо навчання студентів в умовах університетської освіти, а саме: аксіологічного, системно-діяльнісного, особистісно-діяльнісного, інтегративного, студентоцентрованого та компетентнісного.
Теоретичний концепт дає змогу визначити систему вихідних теорій і дефініцій, які покладено в основу розуміння сутності, структури та змісту підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі; виокремити змістову структуру і обсяг такої підготовки; здійснити науковий аналіз та синтез досліджуваних фактів; окреслити критерії та показники рівневої сформованості готовності фахівців зі спеціальної освіти до роботи в умовах інклюзії; розкрити теоретичне обґрунтування системи підготовки студентів зі спеціальності «Спеціальна освіта» до професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі.
Практичний концепт дає змогу розглядати підготовку фахівців як процес, що передбачає створення змістово-методичного та організаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки фахівців в освітньому просторі закладу вищої освіти, а також перевірку ефективності підготовки відповідно до встановлених критеріїв та показників її результативності; розроблення рекомендацій для викладачів системи вищої освіти щодо забезпечення підготовки майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.
Провідна ідея дослідження полягає у розкритті змісту професійної компетентності спеціального педагога у сфері інклюзивного навчання як необхідного складника його успішної фахової діяльності в інклюзивному освітньому просторі та визначенні умов і технологій здійснення освітнього процесу у закладах вищої освіти за його спрямованості на підготовку майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі.
Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань та забезпечення достовірності положень і висновків дослідження використано комплекс взаємодоповнюючих методів:
теоретичні: теоретико-методологічний аналіз психолого-педагогічної
літератури з проблеми дослідження; зіставлення, узагальнення та систематизація результатів наукових досліджень з метою визначення стану розробленості проблеми та перспективних напрямів її вирішення;
емпіричні: діагностичні - тестування, анкетування, за допомогою яких зібрано емпіричний матеріал, що стосується стану сформованості компонентів досліджуваної готовності випускників до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі: тест Org-EIQ «Оцінювання емоційного інтелекту» Г. Джорджі, В. Майера, адаптований для України В. Климчуком, В. Г орбуновою, тест мотиваційних орієнтацій ТОМ Л. Борджоні, Л. Петіти, К. Барбаранеллі, адаптований для України Л. Бурлачуком, Х. Рахубовською для дослідження професійно-особистісного компонента; анкети, розроблені на основі Педагогічних стандартів ISSA та Інструменту професійного розвитку для покращення якості педагогів початкової школи ISSA (Д. Тенкерслей, С. Брайкович, С. Хандзар) з метою дослідження теоретико-когнітивного та практико-діяльнісного компонентів; експерименти - констатувальний, який дав змогу з’ясувати стан сформованості цих компонентів, формувальний і контрольно-аналітичний, завдяки йому відстежено динаміку та перевірено ефективність системи підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі;
статистичні методи обробки даних: відсотковий розподіл даних з метою виокремлення рівнів сформованості компонентів; коефіцієнт рангової кореляції Спірмена для визначення взаємозв’язку критеріїв та показників у середині компонента та між компонентами; критичні точки розподілу Ст’юдента (t-критерій Ст’юдента) для визначення достовірності розбіжностей у групах), що застосовані для доведення достовірності й ефективності результатів педагогічного експерименту.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується: методологічним та теоретичним обґрунтуванням вихідних положень дослідження; застосуванням системи методів, адекватних меті, предметові та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки; поєднанням методів кількісного та якісного аналізу емпіричних даних; ефективністю експериментальної роботи, що проведена в умовах реального освітнього процесу закладів вищої педагогічної освіти.
Експериментальна база дослідження. Заклади вищої освіти, які здійснюють підготовку студентів зі спеціальності 016 Спеціальна освіта: Київський університет імені Бориса Грінченка, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Уманський державний педагогічний інститут імені Павла Тичини, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара,
Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського.
У дослідженні взяли участь 570 студентів випускного курсу першого (бакалаврського) рівня та 40 здобувачів другого (магістерського) рівня денної форми навчання.
Наукова новизна здобутих результатів полягає у тому, що:
вперше:
- теоретично обґрунтовано та розроблено науково-методологічні засади модернізації професійної підготовки - взаємозв’язок фундаментальних наукових підходів: аксіологічного, системно-діяльнісного, особистісно-діяльнісного,
інтегративного, студентоцентрованого та компетентнісного щодо навчання студентів зі спеціальності 016 Спеціальна освіта у закладах вищої освіти України - за актуальною та затребуваною у сучасному українському освітньому просторі професійною кваліфікацією - спеціальний педагог закладів освіти з інклюзивним навчанням;
- розроблено концепцію підготовки майбутнього спеціального педагога закладу загальної середньої освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі на основі студентоцентрованого та компетентнісного підходів;
- визначено сутність понять «спеціальний педагог закладу освіти з інклюзивним навчанням», «професійна компетентність спеціального педагога у сфері інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами», «готовність спеціального педагога до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі»;
- визначено та обґрунтовано структуру і зміст компонентів готовності майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі, відповідно до яких встановлено критерії та показники сформованості готовності таких фахівців;
- спроектовано й апробовано систему підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі та висвітлено динаміку формування компонентів готовності до цього виду діяльності за результатами впровадження розробленої системи;
- окреслено педагогічні умови, що забезпечують формування готовності майбутніх спеціальних педагогів закладів освіти з інклюзивними класами в умовах вищої освіти, основу якого складає сукупність взаємопов’язаних заходів з розроблення освітньо-професійних програм підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальності 016 Спеціальна освіта для професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі та створення освітнього середовища професійної підготовки для забезпечення теоретичного та практико-орієнтованого складників підготовки цих фахівців;
- обґрунтовано інклюзивну педагогіку як визначальну наукову детермінанту формування компетентності фахівців зі спеціальної освіти у сфері інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами;
подальшого розвитку набули:
- цивілізаційні, освітологічні, філософські детермінанти модернізації системи підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі;
поглиблено та уточнено:
- сутність поняття «інклюзивна освіта» у контексті розвитку сучасного наукового знання про освіту - освітології - нового в Україні наукового напряму інтегрованого дослідження сфери освіти.
Практичне значення здобутих результатів полягає в тому, що: розроблені новітні підходи до підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю 016 Спеціальна освіта, що полягають у запровадженні підготовки спеціальних педагогів для закладів загальної середньої освіти з інклюзивною формою навчання (на першому бакалаврському рівні) та координаторів інклюзивного навчання (на другому магістерському рівні), уможливлюють підвищення якості інклюзивної освіти у вітчизняному освітньому просторі; розроблена й апробована система підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі дає змогу ввести науково обґрунтовані корективи до освітньо-професійних програм зі спеціальності 016 Спеціальна освіта.
Матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні дисциплін, спрямованих на формування фахової компетентності у сфері інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, та застосовані для подальшого вивчення проблем удосконалення професійної підготовки студентів зі спеціальності 016 Спеціальна освіта.
Результати дослідження впроваджено у практику підготовки студентів зі спеціальності 016 Спеціальна освіта в: Київському університеті імені Бориса Грінченка (довідка № 132-н від 29.11.2018 р.), Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (довідка № 07-10/1908 від 07.12.2018 р.), Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (довідка № 64/18 від 28.08.2018 р.), Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (довідка № 987/01 від 25.06.2018 р.), Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара (довідка від 21.11.2018 р.), а також результати дослідження використано у навчальному модулі «Інклюзивна освіта» дистанційної складової Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів післядипломної педагогічної освіти, в «Онлайн-курсі для вчителів початкової школи», зокрема у лекціях модуля «Інклюзивна освіта»: «Вступ. Особливості організації освітнього процесу», «Компетентності вчителя для реалізації інклюзивного навчання», створеному з метою реалізації Концепції Нової української школи, організаціями-розробниками якого стали Міністерство освіти і науки України, студія онлайн-освіти EdEra (ГО «Едюкейшнал Ера»), Громадська спілка «Освіторія» (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження видана Державною науковою установою «Інститутом модернізації змісту освіти» №22.1/10-4462 від 29.11.2018 р.) та у процесі розроблення проекту Національної стратегії впровадження інклюзивної освіти в Україні (довідка видана директором ВФ «Крок за кроком» від 03.12.2018 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові підходи та положення, теоретико- методологічні засади і висновки дослідження, які представлено до захисту, отримано та сформульовано автором самостійно. У публікаціях, що виконано у співавторстві здобувачем: висвітлено результати дослідження професійно- особистісної готовності українських здобувачів вищої освіти зі спеціальності 016 Спеціальна освіта до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі [2]; розкрито особливості розвитку та педагогічної підтримки дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання [3]; висвітлено методологічну базу досліджень у сфері інклюзивної освіти [4]; здійснено теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблеми [42]; описано досвід проектної діяльності щодо впровадження «Індексу інклюзії» у вітчизняному освітньому просторі [45]; окреслено педагогічні умови та особливості підтримки дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами у закладах дошкільної освіти [57, 62, 63]; розроблено профіль освітньо-професійних програм, визначено зміст компетентності у сфері інклюзивного навчання [65, 66].
Апробація результатів дослідження. Основні положення та практичні результати дослідження представлено на науково-практичних заходах - міжнародного рівня: «Сучасне дошкілля : реалії та перспективи» (Київ, 2008); «Формування професійної компетентності вихователя дошкільного навчального закладу в умовах глобалізації» (Херсон, 2009); «Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти» (Херсон, 2011); «Людські цінності і толерантність у сучасному світі: міжконтинентальний діалог інтелектуалів» (Київ, 2011); «Корекційна освіта : історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 2011). «Сучасні стратегії університетської освіти: якісний вимір» (Київ, 2012); «Тенденції розвитку вищої освіти в Україні : європейський вектор» (Ялта, 2012). «Тенденції розвитку вищої освіти в Україні: європейський вектор» (Ялта, 2013); International Distance Scientifik and Practical Conference «Innovayion in education : ideas, progects, work experience» (Будапешт, Угорщина, 2013); «Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 2013); «Інновації та моделі безперервної освіти» (Гаспра, 2013); «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегія розвитку в національному та світовому вимірі» (Суми, 2015); «Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам’янець- Подільський, 2016); «Спеціальна освіта: традиції та інновації» (Мінськ, Республіка Білорусь, 2016); «Сучасні наукові дослідження та розробки: теоретична цінність та практичні результати» (Братислава, Словаччина, 2016); «Освіта дітей з особливими потребами: від інституціалізації до інклюзії» (Вінниця, 2016); «Спеціальна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 2017); «Інклюзія в новій українській школі: виклики сьогодення» (Київ, 2017); «Інноваційні технології в галузі соціології, психології та політології» (Сладковічово, Словаччина, 2017); «Молодіжна наука в Україні : виклики та перспективи» (Київ, 2017). «Майбутнє соціальної інклюзії: прогнози і загрози, ризики і сподівання» (Седльце, Польща, 2018); «Педагог в інклюзивному просторі: траєкторія фахової самоактуалізації» (Переяслав-Хмельницький, 2018); «Спеціальна освіта: традиції та інновації» (Мінськ, Республіка Білорусь, 2018); «Модернізація освітньої системи: світові тенденції та національні особливості» (Каунас, Литва, 2019); «Спеціальна освіта: супровід без обмежень» (Кам’янець- Подільський, 2019); всеукраїнського рівня: «Реалізація наступності дошкільної і початкової освіти» (Київ, 2009); «Сучасні тенденції розвитку теорії і практики дошкільної освіти» (Полтава, 2010); «Дошкільна освіта в умовах інтеграції : історія, проблеми, перспективи» (Ніжин, 2010); «Особистісно-професійна підготовка вчителя до здійснення навчально-творчої діяльності молодшого школяра» (Київ, 2012); «Психолого-педагогічний супровід гармонійного розвитку дитини в загальноосвітніх закладах» (Умань, 2014); «Соціальне становлення особистості в умовах суспільних трансформацій: наукові підходи та сучасні практики» (Київ, 2017); регіонального рівня: «Актуальні питання соціалізації дітей з особливими освітніми потребами» (Дніпро, 2016); «Особливості мовленнєвих вад дітей старшого дошкільного віку та їх усунення» (Луцьк, 2016).
Обговорення результатів дисертаційного дослідження здійснювалося на засіданнях лабораторії проблем інклюзивної освіти й відділу інклюзивного навчання та вчених радах Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України (2013-2019 рр.).
Кандидатська дисертація на тему «Розвиток мовлення глухих учнів 5-7 класів у процесі вивчення дієслова» (спеціальність 13.00.03 корекційна педагогіка), що захищена у 2006 році в Інституті спеціальної педагогіки НАПН України. Матеріали кандидатської роботи у тексті докторської дисертації не використовувалися.
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 71 праці, з яких: 2 монографії (1 одноосібна); 2 посібники, що виконані у співавторстві; 30 (29 одноосібних) статей, з них 6 статей у наукових періодичних виданнях інших держав та 24 статті у наукових фахових виданнях України, у тому числі 8 у виданнях, що виключено до міжнародних наукометричних баз; 15 публікацій (12 одноосібних) апробаційного характеру; 22 інші публікації (16 одноосібних).
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (544 найменувань, з них 108 - іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 589 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 407 сторінках. Робота містить 77 таблиць, 58 рисунків, 13 додатків на 124 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Узагальнення результатів теоретико-методологічного пошуку та системного емпіричного дослідження підготовки майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі дало змогу дійти таких висновків:
1. Застосування цивілізаційного, синергетичного, освітологічного, системного, соціодинамічного підходів у контексті дослідження, аналіз теоретичного спадку вітчизняних та світових наукових досліджень у галузі освіти дітей з особливими освітніми потребами, практики впровадження інклюзивної освіти дали змогу окреслити цивілізаційні, освітологічні, філософські, емпіричні, наукові детермінанти модернізації підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності у вітчизняному інклюзивному освітньому середовищі.
Цивілізаційні детермінанти полягають у розумінні інклюзивної освіти як відповіді на цивілізаційні виклики, що пов’язані з прийняттям європейських цінностей щодо забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами на якісну освіту у загальноосвітньому просторі; освітологічні детермінанти - у розумінні інклюзивної освіти як соціального інституту, що впливає на стан свідомості, та як державної, суспільної та особистісної цінності, що змінює зміст професійної діяльності фахівця у галузі спеціальної освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища і потребує осмислення та внесення змін у його підготовку; філософські детермінанти - у розумінні парадигмальності при розробленні підходів до освіти дітей з особливими освітніми потребами у дослідницькій та освітній практиці і, відповідно, до підготовки фахівців, здатних ефективно працювати як в умовах спеціальної, так і інклюзивної освіти; емпіричні детермінанти - у розумінні сучасного стану практики інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, який свідчить про системні дії держави, МОН України, наукових та державних інституцій, що уможливлюють поступальний розвиток інклюзивної освіти та все більше залучення дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітнього простору, однак серйозним бар’єром на цьому шляху є недостатня кількість фахівців для роботи з дітьми з різними особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти та брак їхньої підготовки у вітчизняній вищій освіті; наукові детермінанти - у розумінні сучасного стану розробленості науково-теоретичних засад інклюзивної освіти в Україні, сучасних наукових розвідок провідних зарубіжних дослідників інклюзивної освіти з концептуалізації інклюзивної педагогіки як педагогічного підходу до навчання усіх дітей у загальноосвітньому просторі, як необхідного компонента професійної підготовки фахівців у галузі загальної та спеціальної освіти до роботи в інклюзивному освітньому просторі.
2. Здійснено аналіз професійної діяльності зарубіжних фахівців зі спеціальної освіти у країнах з високим рівнем розвитку освітніх систем (Великобританії, Фінляндії, Ізраїлю) та досвіду цих країн у справі організації та впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, який свідчить про певні кроки державних інституцій на шляху до створення умов для якісного інклюзивного навчання цих дітей. Одним з таких кроків є запровадження підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзії та координаторів інклюзивного навчання для забезпечення менеджменту та експертної підтримки інклюзивного освітнього процесу. Результати аналізу зарубіжного досвіду засвідчили перспективність та актуальність наших наукових розвідок та уможливили рух на шляху до обґрунтування теоретико-методологічних засад підготовки спеціального педагога закладу освіти з інклюзивним навчанням, розроблення компетентнісної моделі такого фахівця та концепції його підготовки в умовах вітчизняного простору вищої освіти.
3. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі, а саме: окреслено методологічні підходи: аксіологічний, системно-діяльнісний, особистісно-діяльнісний, інтегративний, студентоцентрований та компетентнісний, серед яких студентоцентрований та компетентнісний визначено найбільш конгруентними щодо сутності підготовки фахівців в умовах сучасного закладу вищої освіти.
На підставі аналізу зарубіжної та вітчизняної теорії та практики інклюзивного навчання, результатів власних пошуково-аналітичних наукових розвідок запропоновано новітні підходи до підготовки фахівців у галузі «Спеціальна освіта» у вітчизняних закладах вищої освіти: запровадження підготовки здобувачів вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Спеціальна та інклюзивна освіта» з професійною кваліфікацією «Спеціальний педагог» на першому (бакалаврському) рівні та «Координатор інклюзивного навчання» на другому (магістерському) рівні.
Розроблено концепцію підготовки майбутнього спеціального педагога закладу загальної середньої освіти, змістову основу якої складає ідея про нове функціональне навантаження фахівця зі спеціальної освіти в інклюзивному освітньому просторі, що відображає наявні проблеми професійно-педагогічної діяльності в умовах інклюзії та нові методологічні, теоретичні і практичні підходи до підготовки спеціального педагога закладу загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням відповідно до актуального соціального запиту. Концепція стала підставою для визначення компонентів, критеріїв, показників, вибору діагностичного інструментарію з метою дослідження готовності випускників спеціальності «Спеціальна освіта» до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі та перевірки нашого припущення, що процес підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності стане ефективним за умов впровадження в освітній процес закладів вищої освіти розроблених у дисертації: сучасних теоретичних, методичних та концептуальних засад; авторської моделі системи підготовки спеціальних педагогів інклюзивних закладів загальної середньої освіти.
4. Обґрунтовано: компонентний склад структури готовності фахівця зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі (професійно-особистісний, теоретико-когнітивний, практико-діяльнісний), критерії та показники визначення рівнів цієї готовності, основу яких склали результати дослідження Європейської агенції з питань спеціальної та інклюзивної освіти «Навчання учителів для інклюзії» (2009-2012 р.р.); ключові навички особистості для успішної кар’єри у 2020 році (Всесвітній економічний форум, Швейцарія, Давос, 2016 р.); сучасні вимоги до компетентного педагога XXI-го століття (Педагогічні стандарти ISSA, 2005 р.); добір діагностичного інструментарію, що охоплює валідні європейські методики, адаптовані для України компанією ООО «ОС Україна» (м. Київ), та авторські методики дослідження, розроблені на основі Педагогічних стандартів ISSA та інструментарію професійного розвитку для покращення якості роботи педагогів.
5. На основі визначених критеріїв і показників та за допомогою дібраних методів діагностування виокремлено п’ять рівнів сформованості професійно- особистісного компонента: дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий та три рівні сформованості теоретико-когнітивного та практико-діяльнісного компонентів: задовільний, достатній, високий. Емпіричним шляхом доведено, що актуальні умови вищої освіти без спеціально організованої роботи з формування компетентності у сфері інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами забезпечують для більшості випускників низький та задовільний рівень готовності до професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі, який є недостатнім для задоволення соціального запиту з підготовки фахівців для роботи в нових фахових умовах інклюзивної освіти.
Аналіз результатів підтвердив необхідність трансформації змісту професійної підготовки студентів зі спеціальності 016 Спеціальна освіта до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі з урахуванням особливостей цієї діяльності на світовому ринку послуг. Реалізація зазначеного передбачає гнучкість змісту досліджуваної професійної підготовки у закладах вищої освіти, що полягає у постійному оновленні / удосконаленні освітньо-професійних програм відповідно до актуальних тенденцій та сучасних вимог до підготовки фахівців зі спеціальної освіти з урахуванням реального суспільного запиту.
6. Науково обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено зміст, форми та технології підготовки майбутнього спеціального педагога до професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі, сукупність яких утворює певну організаційну цілісність - систему, яку схематично представлено у вигляді моделі, що охоплює такі конструктивні блоки, як: цільовий, концептуальний, організаційний, змістово-процесуальний, результативний. Доведено результативність запропонованої системи підготовки в умовах вищої освіти, що підтверджено позитивною динамікою високого та достатнього рівнів розвитку готовності здобувачів вищої освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Спроектована система професійної підготовки студентів спеціальності 016 Спеціальна освіта спрямована на досягнення конкретної мети - забезпечення якості підготовки фахівців до професійної діяльності в інклюзивному освітньому просторі.
7. Визначено педагогічні умови для забезпечення ефективного функціонування системи підготовки майбутніх фахівців зі спеціальної освіти до діяльності в інклюзивному освітньому просторі: розроблення освітньо-професійних програм підготовки здобувачів вищої освіти зі спеціальності 016 Спеціальна освіта для професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі та створення освітнього середовища професійної підготовки для забезпечення теоретичної підготовки через наповнення електронного освітнього середовища (Е-середовища) університету електронними навчальними курсами (ЕНК) з інклюзивної освіти та практико-орієнтованої професійної підготовки через створення Центрів практичної підготовки студентів спеціальності 016 Спеціальна освіта для формування фахової компетентності у сфері інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами.
8. Встановлено, що ефективність системи підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі залежить від послідовності і цілісності розвитку окреслених компонентів. Це підтвердили результати формувального етапу експерименту, у якому брали участь три експериментальні групи. Кількісний та якісний аналіз результатів контрольно- аналітичного дослідження і одержаний на їхній основі статистичний матеріал дав змогу дійти висновків про те, що впровадження в освітній процес вищої школи системи підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі дало позитивні результати. Студенти, учасники експериментальних груп, порівняно з тими, що навчалися за традиційною системою, продемонстрували вищий рівень сформованості зазначених компонентів. Перевірка значущості виявлених відмінностей за критичними точками розподілу Ст’юдента (t- критерій Ст’юдента) підтвердила їхню достовірність на рівні значущості р>0,0005.
9. У ході педагогічного експерименту розроблено і створено змістово- методичне та організаційно-технологічне забезпечення підготовки фахівців зі спеціальної освіти до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі: освітньо-професійні програми для здобувачів вищої освіти за спеціальністю 016 Спеціальна освіта зі спеціалізацією «Інклюзивна освіта»; навчально-методичне забезпечення навчальних дисциплін з інклюзивної освіти; Центри практичної підготовки студентів «Центр інклюзивної освіти», «Логотренажер» для формування фахової компетентності у сфері інклюзивного навчання дітей з ООП; Онлайн-курс для вчителів початкової школи: модуль «Інклюзивна освіта». Лекції: «Вступ. Особливості організації освітнього процесу», «Компетентності вчителя для реалізації інклюзивного навчання», що сприяє вирішенню важливого соціального завдання - підвищення якості інклюзивної освіти та консолідації суспільства на шляху розбудови Нової української школи.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів теорії та практики підготовки спеціальних педагогів для інклюзивної освіти і не претендує на повноту й дослідницьку завершеність висвітлення цієї проблеми. Вважаємо за потрібне у подальшому розробити систему підготовки на другому магістерському рівні координаторів інклюзивного навчання / менеджерів інклюзивної освіти, які зможуть здійснювати експертну оцінку якості інклюзивної освіти та здійснювати педагогічний коучинг зі створення інклюзивного освітнього простору.