Галецька, Юлія Вячеславівна. Формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю : Галецкая, Юлия Вячеславовна. Формирование социально-бытовых навыков у детей с умеренной и тяжелой умственной отсталостью

Краткое описание

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

На правах рукопису

ГАЛЕЦЬКА ЮЛІЯ ВЯЧЕСЛАВІВНА

УДК 376-056.36:37.015:31:316.42

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З ПОМІРНОЮ ТА ВАЖКОЮ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ

13.00.03 – корекційна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Синьов Віктор Миколайович,
доктор педагогічних наук, професор
дійсний член НАПН України

Кам’янець-Подільський – 2015
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………….................. 4
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ НАВИЧОК ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА………………………….
12
1.1. Проблема формування соціально-побутових навичок в загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі………………
12
1.2. Особливості психічного розвитку дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю, які впливають на формування соціально-побутових навичок…………………………………………………………....

31
1.3. Стан проблеми формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю у практиці корекційно-реабілітаційної допомоги…..............................................................................

43
Висновки до розділу 1………………………………………………………. 59
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ СФОРМОВАНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З ПОМІРНОЮ ТА ВАЖКОЮ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ………………………………………………………………

61
2.1. Організація, зміст та методи констатувального експерименту з визначення рівнів сформованості соціально-побутового навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю……………………………..

61
2.2. Рівні сформованості соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю………………………………
69
Висновки до розділу 2………………………………………………………. 85
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З ПОМІРНОЮ ТА ВАЖКОЮ РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ…………………………………………................................

88
3.1. Організація та методика дослідження на формувальному етапі. Особливості змісту роботи в експериментальних групах………………….
88
3.2. Результати формувального експерименту із використання корекційно спрямованої методики формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю…………………………………………………………………….

141
3.3. Підготовка вихователів як умова ефективного формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю ………............................................................................................

162
Висновки до розділу 3………………………………………………………. 170
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 176
ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 197

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку корекційної освіти актуальною є проблема навчання та виховання дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю, особливо розробка технологій та науково обґрунтованих методик корекційно-реабілітаційної роботи, оскільки державна статистика МОЗ України констатує в останні роки суттєве зростання кількості розумово відсталих дітей і їм, відповідно, необхідно надавати кваліфіковану психолого-педагогічну допомогу. На часі чисельність складає 52 тисячі розумово відсталих дітей. Важливим аспектом є формування соціально-побутових навичок у цієї категорії дітей, що сприяє їх соціальній адаптації та слугує основою для розвитку їх трудової діяльності. Відповідно до нормативно-правової бази спеціальної освіти, держава має створювати розумово відсталим дітям необхідних умов для повноцінного життя й розвитку з урахуванням їх індивідуальних можливостей.
Вчені, які досліджували проблему соціально-побутової орієнтації розумово відсталих дітей, встановили, що ці діти, вступаючи у спеціальний заклад, мають порушення просторового орієнтування, координації рухів, недостатню сформованість соціально-побутових навичок, що є важливою умовою існування людини (С.Ю. Конопляста, М.І. Кузьмицька, О.Р. Маллер, Г.М. Мерсіянова, Н.П. Павлова, А.І. Раку, С.В. Федоренко, Г.В. Цикото та ін.). Однією з причин такого стану є недостатня увага до формування соціально-побутових навичок у дітей раннього та дошкільного віку, своєрідність оволодіння ними предметною діяльністю, яка є основою для формування інших видів діяльності, тому на момент вступу до спеціального закладу у дітей не сформоване повне самостійне самообслуговування (В.І. Андрієнко, А.А. Ватажина, О.П. Гаврилушкіна, Є. Кулєша, Н.Д. Соколова, С.В. Федоренко та ін.). Формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю є важливою соціальною проблемою, оскільки ці навички виступають першоосновою побутової діяльності і є початковим щаблем трудового навчання, тому необхідне поступове їх залучення до трудових процесів: самостійному одяганню, користуванню туалетом, вмиванню, прийому їжі, заправлянню ліжка, прибиранню тощо.
У сучасній корекційній педагогіці існує чимало фундаментальних праць вітчизняних вчених з корекційної спрямованості навчально-виховної роботи з дітьми, які мають порушення інтелектуального розвитку (В.І. Бондар, І.В. Дмитрієва, І. Г. Єременко, С.Ю. Конопляста, С.П. Миронова, В.М. Синьов, М.О. Супрун, В.В. Тарасун, С.В. Трикоз, О.П. Хохліна, Д.І. Шульженко та ін.).
У дошкільній олігофренопедагогіці окремі аспекти формування навичок самообслуговування вивчались у зв’язку із особливостями соціальної поведінки, виховання у дошкільників моральних якостей (Н.Г. Морозова, Т.О. Маркова, Р.М. Рімбург та ін.), використанням побутового сюжету в грі (З.М. Борисова, Т.В. Введенська, О.П. Гаврилушкіна, Н.Д. Соколова та ін.), навчанням предметних дій на заняттях із самообслуговування (О.А. Катаєва, О.А. Стребелева та ін.), розвитком самостійності у соціально-побутовій діяльності (Т.В. Введенська, Г.І. Шинкаренко та ін.), особливостями формування самообслуговуючої діяльності дітей-сиріт (С.П. Миронова, О.С. Форнальчук та ін.).
Стосовно допоміжної шко¬ли проблема формування соціально-побутових навичок частково розглядалася у поєднанні з вивченням морального ви¬ховання, соціальної адаптації розумово відсталих школярів, корекції соціальної поведінки (Ю.О. Бистрова, А.М. Висоцька, О.М. Вержиховська, Г.М. Дульнєв, В.М. Синьов, І.В. Тат’янчикова та ін.), особливостей викладання навчального предмету «Соціально-побу¬тове орієнтування» (Л.С. Дробот, С.Ю. Конопляста, Г.М. Мерсіянова, Н.П. Павлова, А.І. Раку, Г.І. Савіцька та ін.), психоло¬гічних особливостей форму-вання навичок самообслугову¬вання (В.С. Басюк, О.В. Мамічева та ін.).
Проблеми вивчення, навчання і виховання дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю, зокрема їх соціальна адаптація, висвітлюються у роботах зарубіжних (Б.Л. Бейкер, А.Д. Брейтман, А.А. Ватажина, О.А.Віннікова, Г.Г. Зак, Ю.М. Кислякова, М.І. Кузьмицька, Т.В. Лісовська, О.Р. Маллер, М. Пітерсі, М. Пішчек, Г.В. Цикото, Л.М. Шипіцина, Н.В. Шульженко та ін.) та українських вчених (М.А. Арнольдов, О.В. Гаврилов, М.Ф. Попадич, О.П. Хохліна та ін.).
О.В. Гаврилов, І.С. Гуревич, Т.В. Лісовська, М.Ф. Попадич зазначають, що важливим фактором є навчання дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю самообслуговуванню як першому етапу трудового навчання з їх поступовим залученням до трудових процесів: самостійному одяганню, користуванню туалетом, вмиванню, прийому їжі, заправлянню ліжка, прибирання тощо. Дослідниками доведено, що лише шляхом тривалого систематичного, наполегливого навчання та тренування у вихованців формуються навички самообслуговування [28; 36; 71; 134].
Х.С. Замський, М.С. Певзнер, Г.В. Цикото, Я.Д. Юдилевич підкреслювали, що таких дітей потрібно не тільки навчати письму і рахунку, елементарним трудовим навичкам, виховувати фізично розвиненими, працелюбними, а й формувати у них звички культурної поведінки, навички правильних взаємовідносин та вмінь користуватись предметами побуту, від чого залежить адаптація індивіда в суспільстві [59; 132; 181; 190].
Стосовно дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю окремі питання формування соціально-побутових навичок вивчались у зв’язку із соціальною і трудовою реабілітацією, вихованням навичок культурної поведінки, вивченням праці як корекційного засобу виховання, формуванням соціальної поведінки (О.В. Гаврилов, М.І. Кузьмицька, М.Б. Лур’є, Р.М. Полонська, М.Ф. Попадич та ін.).
Проте у психолого-педагогічній теорії та практиці недостатньо досліджений процес формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю, потребують сучасного обґрунтування спеціальні методики й програми, педагогічні прийоми, які вкрай необхідні для практичного вирішення цієї соціально важливої проблеми та які б сприяли ефективній корекційно-виховній роботі з такими дітьми.
Все це обумовило вибір теми дослідження: «Формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю».
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з науково-тематичним планом кафедри логопедії та спеціальних методик факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка «Використання сучасних методик та технологій у роботі з дітьми з порушеннями розумового та мовленнєвого розвитку». Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (протокол № 3, від 5.04.2007 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 6, від 19.06.2007 р.).
Метою дослідження є наукове обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка спеціальної методики формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю в умовах спеціальних дитячих будинків-інтернатів.
Завдання дослідження:
1) здійснити аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури для висвітлення особливостей формування соціально-побутових навичок у дітей з нормальним та порушеним психофізичним розвитком;
2) визначити та обґрунтувати компоненти, критерії, рівні сформованості соціально-побутових навичок вихованців;
3) з’ясувати стан сформованості соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю;
4) розробити та апробувати спеціальну методику та програму формування соціально-побутових навичок у дітей молодшого шкільного віку з помірною та важкою розумовою відсталістю.
Об’єкт дослідження – соціально-побутова діяльність дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю.
Предмет дослідження – зміст та методика формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю 6/7-10/11 років в умовах спеціальних дитячих будинків-інтернатів.
Методологічною та теоретичною основою дослідження стали: теорія про сутність та закономірності розвитку дітей з порушеннями психофізичного розвитку (Л.С. Виготський, Г.М. Дульнєв, І.Г. Єременко, В.І. Лубовський, М.С. Певзнер, В.М. Синьов та ін.), положення про особливості виховання особистісних якостей та поведінки дітей з порушеннями психофізичного розвитку (А.С. Бєлкін, А.М. Висоцька, М.П. Матвєєва, С.П. Миронова, В.М. Синьов, Є.П. Синьова, О.П. Хохліна та ін.), принцип корекційної спрямованості навчально-виховного процесу (В.І. Бондар, І.В. Дмитрієва, Г.М. Дульнєв, І.Г. Єременко, С.Ю. Конопляста, В.І. Лубовський, С.П. Миронова, В.Г. Петрова, В.М. Синьов, Л.І. Фомічева, М.К. Шеремет та ін.), концепції навчання та виховання дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю (О.В. Гаврилов, І.Г. Єременко, Т.В. Лісовська, О.Р. Маллер, О.А. Стребелєва, Л.М. Шипіцина, Д.І. Шульженко та ін.).
Методи дослідження:
теоретичні: вивчення та аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури, методичних матеріалів, навчальних програм, шкільної документації для визначення теоретичних засад дослідження, вивчення досвіду роботи дитячих будинків-інтернатів для з’ясування стану проблеми у сучасній практиці;
емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, опитування, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою вивчення стану сформованості соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю, перевірки ефективності використання спеціальної методики формування соціально-побутових навичок у цієї категорії дітей;
статистичні: кількісна та якісна обробка отриманих у процесі експерименту результатів для визначення їх достовірності та надійності; методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:
вперше:
- визначені та досліджені рівні сформованості соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю;
- розроблено та апробовано програму і спеціальну методику формування соціально-побутових навичок у цієї категорії дітей;
- адаптовано систему піктограм як засіб невербальної комунікації, у корекційно-виховній роботі з вихованцями спеціальних дитячих будинків-інтернатів;
- розроблено зміст науково-методичної роботи з вихователями спеціальних дитячих будинків-інтернатів щодо формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю;
уточнено: етапи та форми корекційно-виховної роботи з формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю;
подальшого розвитку набули методи та прийоми виховання дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю.
Практичне значення дослідження полягає у виявленні особливостей сформованості соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю та розробці на цій основі методичної системи роботи із формування відповідних навичок. Використання розробленої системи піктограм у процесі формування соціально-побутових навичок сприятиме розвитку мовлення вихованців та подоланню труднощів, що виникають у побутовій діяльності дітей, покращенню процесу їхньої соціальної адаптації та інтеграції в суспільство. Отримані результати можуть стати підґрунтям для вдосконалення навчальних, виховних та корекційних програм і розробки посібників для вихователів спеціальних дитячих будинків-інтернатів та центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Результати дослідження можуть бути використані у процесі професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації відповідних педагогічних кадрів.
Результати дисертаційної роботи впроваджено у навчально-виховний процес Мельнице-Подільського обласного комунального дитячого будинку-інтернату Тернопільської області (довідка № 223 від 25.05.2015 р.), Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату Тернопільської області (довідка № 186 від 22.05.2015 р.), Обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів Івано-Франківської області (довідка № 22/01-12 від 9.06.2015 р.), Коломийського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів Івано-Франківської області (довідка № 40/01-05 від 9.06.2015 р.), Тернопільської спеціальної загальноосвітньої школи Тернопільської області (довідка № 158 від 28.05.2015 р.), Солобковецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Хмельницької області (довідка № 122 від 19.05.2015 р.), Чернівецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №4 Чернівецької області (довідка № 257 від 4.06.2015 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та були обговорені на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми корекційної педагогіки та психології» (Кам’янець-Подільський, 2007), «Тенденції розвитку корекційної освіти в Україні» (Київ, 2008), «Корекційна освіта: історія, сучасність та перспективи розвитку» (Кам’янець-Подільський, 2008-2012 рр., 2015), «Спеціальна освіта: традиції та інновації» (Білорусія, Мінськ, 2010, 2012), «Формування особистості дитини з особливими потребами в умовах мінливого світу» (Білорусія, Мінськ, 2011),; на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми спеціальної педагогіки і психології» (Херсон, 2007, 2010), «Соціальна реабілітація дітей з порушеннями інтелекту» (Феодосія, 2008), «Інклюзивна освіта на сучасному етапі становлення школи інноваційного типу» (Сімферополь, 2011); на міжрегіональній науково - практичній конференції «Сучасні підходи підготовки дітей з синдромом Дауна до інклюзивного навчання та інтеграції у суспільство» (м.Рівне, 2012); на звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Кам’янець-Подільський, 2007-2013 рр.), на засіданнях кафедри логопедії та спеціальних методик Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Публікації. Результати та основний зміст дисертаційного дослідження відображено у 19 наукових працях, із них 12 статей опубліковано у наукових фахових виданнях України (одноосібно), 2 статті опубліковано у закордонних збірниках, 1 – у закордонному фаховому періодичному виданні.
Структура дисертації: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (199 найменувань) та додатків. Робота містить 23 таблиці та 5 рисунків. Основний зміст дисертації викладено на 167 сторінках, повний обсяг – 246 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю дало змогу дійти таких висновків.
1. Аналіз загальної та спеціальної психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження засвідчив, що, незважаючи на важливість розвитку самообслуговуючої діяльності у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю, питання формування соціально-побутових навичок у цієї категорії дітей є недостатньо дослідженим. У той же час соціально-побутова діяльність вихованців є першим етапом формування трудових дій і сприяє їх соціальній адаптації. Основою її є сукупність життєво значимих знань, практичних вмінь, навичок, що визначають поведінку суб’єкта у повсякденній діяльності. Визначено, що соціально-побутові навички формуються лише шляхом тривалого та систематичного навчання й тренування.
2. Вивчення стану проблеми у практиці роботи спеціальних дитячих будинків-інтернатів показало відсутність систематичного цілеспрямованого керівництва процесом формування соціально-побутових навичок, внаслідок чого здійснюється недостатній корекційний вплив на розвиток дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю. З’ясовано, що результативність навчання та виховання цієї категорії дітей залежить від дотримання таких умов: необхідність планування роботи у відповідності з індивідуальними особливостями та потребами дитини в різні періоди життя; систематичність та послідовність формування знань, вмінь, навичок, що передбачають досягнення дитиною конкретного результату; покрокове формування та словесний супровід дій; сприяння емоційно позитивному та свідомому відношенню вихованців до побутових дій, які дозволяють зменшити їх залежність від оточуючих людей; застосування різних видів педагогічної допомоги; наступність у роботі педагогічного, медичного та обслуговуючого персоналу; постійність вимог з боку дорослих; використання реальних предметів як засобів наочності; наявність в дитячому будинку кімнат, які відповідають призначенню певної зони (кухонна, житлова, санітарно-гігієнічна тощо).
3. Визначено та охарактеризовано компоненти соціально-побутової діяльності дітей з помірною та важкою розумовою діяльністю: когнітивно-комунікативний (розуміння мети діяльності, актуалізація необхідного досвіду, відтворення відповідних знань, бажання засвоювати соціально-побутові навички, вміння прокоментувати свої дії під час виконання, розповідь про виконану дію, ввічливе спілкування у повсякденній діяльності) та практично-діяльнісний (правильна послідовність виконання дій, бажання себе обслуговувати, надання допомоги іншим, контроль за результатом діяльності).
4. Результати констатувального експерименту з дослідження рівнів сформованості соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю виявилися такими: достатній рівень – 26,2%, середній рівень – 40,47%, низький рівень – 33,33%. Узагальнення результатів дослідження дозволило визначити особливості формування соціально-побутових навичок у цієї категорії дітей: загалом вихованці на недостатньому рівні володіють соціально-побутовими навичками (у більшості дітей діагностується середній та низький рівень); спостерігається відсутність самостійності та послідовності у виконанні соціально-побутових дій; значна залежність від дорослих; досить тривалий період при формуванні соціально-побутових навичок залишається необхідним стимулювання дитини з боку дорослого. Проведений констатувальний експеримент виявив і недостатню методичну підготовку та готовність вихователів до формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю.
5. Теоретичний та практичний аналіз проблеми дослідження, результати констатувального експерименту дозволили розробити та апробувати у процесі формувального експерименту: навчальну програму із «Соціально-побутового орієнтування» для підготовчого та 1-4 класів дітей з помірною розумовою відсталістю; спеціальну методику, яка передбачала формування навичок прийому їжі, особистої гігієни, одягання, роботи у побуті, і полягала у визначенні наявного рівня розвитку певної навички, найближчих етапів з її формування, необхідної допомоги, формування навички шляхом тренувальних вправ в середині кожного етапу, самостійному виконанні певної дії та закріпленні навички у повсякденній діяльності. У формувальному експерименті також визначалася ефективність використання системи піктограм як засобу невербальної комунікації при формуванні соціально-побутових навичок у дітей з важкою розумовою відсталістю, у яких мовлення значно недорозвинене або повністю відсутнє. У процесі дослідження доведено, що використання піктограм у роботі з цією категорією дітей сприяє більш ефективному формуванню соціально-побутових навичок, швидшому засвоєнню правил поведінки і перетворенню їх у стійкі поведінкові звички.
Впровадження розробленої спеціальної методики дозволило значно підвищити рівні сформованості соціально-побутових навичок дітей експериментальної групи. Це проявилося у збільшенні в три рази кількості дітей з достатнім рівнем сформованості соціально-побутових навичок. У більшості дітей експериментальної групи підвищився рівень самостійності у виконанні соціально-побутових навичок, відбулись певні зрушення в оволодінні етапністю виконання самообслуговуючих дій, спостерігається зацікавленість до власної діяльності. Також відмічається позитивна динаміка просування індивідуальних показників кожної дитини в сфері самообслуговування.
Визначено, що проведення науково-методичної роботи з метою підготовки вихователів дитячих будинків-інтернатів до практичного розв’язання проблеми формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю, озброєння їх новими методами та прийомами корекційно-виховної роботи сприяє більш ефективному формуванню цих навичок у вихованців.
Отже, в результаті проведеного дослідження було розв’язано поставлені завдання і доведено ефективність запропонованої спеціальної методики формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю.
Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективи подальшого дослідження ми вбачаємо у розробці індивідуально орієнтованих методик навчання та виховання дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю, зокрема в умовах сім’ї.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Андрієнко В. І. Вдосконалення процесу навчання сліпих молодших школярів самообслуговуванню : автореф. дис… канд. пед. наук : 13.00.03 / Володимир Іванович Андрієнко. – К., 1994. – 23 с.
2. Антропова М. В. Основы гигиены учащихся / М. В. Антропова. – М. : Просвещение, 1971. – 208 с.
3. Артемова Л. В. Виховання поведінки дітей в іграх / Любов Вікторівна Артемова. – К. : Радянська школа, 1964. – 30 с.
4. Бабушкина А. В. Особенности обучения имбецилов наглядно-конструктивным операциям / А. В. Бабушкина // Изучение, обучение и воспитание детей с глубокими нарушениями интеллекта / под ред. А. Р. Маллера, Г. В. Цикото. – М. : Б.И., 1978. – С. 26-35.
5. Баряева Л. В. Воспитание и социализация лиц с умеренной, тяжелой и глубокой умственной отсталостью / Л. В. Баряева, В. И. Липакова, Е. Т. Логинова. – СПБ. : Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 2001. – 120с.
6. Бирюкова М.В. Роль игры в воспитании детей-имбецилов дошкольного возраста / М.В. Бирюкова // Дефектология. – 1971. – № 3. – С.68-72.
7. Божович Л. И. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Лидия Ильинична Божович. – М. : Педагогика, 1972. – 351 с.
8. Бондарь В. И. О совершенствовании подготовки умственно отсталых детей к самостоятельному труду / В. И. Бондарь, И. Г. Еременко // Дефектология. – 1990. – № 3. – С. 36-42.