РОЗВИТОК ПСИХОМОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ГЛУХИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР : РАЗВИТИЕ психомоторной функции ГЛУХИХ ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА СРЕДСТВАМИ ПОДВИЖНЫХ ИГОР

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ІВАХНЕНКО АННА АРКАДІЇВНА

УДК 376.33-053.5:612.825.2:796.2

РОЗВИТОК ПСИХОМОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ГЛУХИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР

13.00.03 – корекційна педагогіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
ЛЯХОВА ІННА МИКОЛАЇВНА

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА РОЗВИТКУ ПСИХОМОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ГЛУХИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 11
1.1 Теоретичний аналіз питань розвитку та формування
психомоторики людини 11
1.2 Особливості розвитку емоційної сфери дітей
молодшого шкільного віку 22
1.3 Стан сформованості психомоторної функції глухих дітей початкової ланки навчання 26
1.4 Науково-методичні підходи щодо розвитку психомоторної
функції глухих дітей молодшого шкільного віку
засобами рухливих ігор 36
Висновки до розділу 1 46
РОЗДІЛ 2 ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ ПСИХОМОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ГЛУХИХ ДІТЕЙ 7-10 РОКІВ
ТА ЇХ ОДНОЛІТКІВ ЗІ ЗБЕРЕЖЕНИМ СЛУХОМ 49
2.1 Організація і методи експериментального дослідження 49
2.2 Аналіз результатів дослідження розвитку
психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку 62
2.3 Експериментальне дослідження рівня емоційного
благополуччя глухих учнів молодшого шкільного віку 102
Висновки до розділу 2 105
РОЗДІЛ 3 МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ПСИХОМОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ГЛУХИХ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 109
3.1 Зміст корекційної методики розвитку психомоторної функції
глухих дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор 109
3.2 Керівництво та організаційно-методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор з глухими дітьми
молодшого шкільного віку 126
3.3 Результати розвитку психомоторної функції глухих дітей
молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор та їх аналіз 132
Висновки до розділу 3 155
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162
Додаток А 195
Додаток Б 198
Додаток В 236

ВСТУП

Актуальність дослідження. Демократизація суспільства, що відбувається в Україні, зумовлює необхідність суттєвих змін у процесі освіти, у тому числі і спеціальної. У положеннях Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті наголошується про необхідність оновлення змісту й удосконалення системи освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку, впровадження нових підходів, форм і методів навчання та виховання, що забезпечують потреби розвитку особистості, сприяють їх максимально можливій фізичній та психологічній реабілітації, соціалізації й інтеграції в суспільство.
Провідні вітчизняні та зарубіжні вчені зробили значний внесок у дослідження проблем розвитку, навчання і виховання дітей з вадами слуху (Р. Бабенкова, Н. Байкіна, Р. Боскіс, Л. Виготський, О. Гозова, В. Дзюрич, В. Засенко, І. Ляхова, Н. Рау, Б. Сермєєв, Л. Фомічова, М. Шеремет, Ж. Шиф, М. Ярмаченко та ін.). Доведено, що ураження слуху призводить до низки вторинних відхилень, насамперед, до затримки мовленнєвого розвитку, що порушує взаємозв'язок з довкіллям, позначається на розвитку пізнавальних процесів зазначеної категорії дітей. Порушення слухової функції впливає також на стан рухового аналізатора й оволодіння різними видами рухових дій, внаслідок чого виникають особливості розвитку психомоторної функції глухих дітей.
Наукові дослідження в галузі спеціальної педагогіки підтверджують ефективність цілеспрямованих педагогічних дій щодо профілактики у глухих дітей подальших відхилень у розвитку вторинної і третинної природи, а також коригування вже наявних недоліків психофізичної сфери. Вченими доведено ефективність впливу легкоатлетичних вправ на розвиток рухових якостей і можливостей глухих школярів, підвищення їхньої фізичної працездатності (І. Бабій, Н. Байкіна, А. Костанян). Визначено корекційно-розвивальний вплив занять плаванням (В. Зайцева, О. Сокирко) і спортивним орієнтуванням (О. Романенко) на фізичний і пізнавальний розвиток глухих дітей. Науково доведено, що розвитку різних видів координаційних здібностей глухих дітей сприяють гімнастичні вправи і музично-ритмічні заняття (Е. Абілова, І. Грибовська, Н. Лещій, І. Ляхова, О. Форостян), заняття фехтуванням (Г. Козирнов). Виявлено позитивний вплив дихальних вправ на розвиток мовленнєвого дихання і ліквідацію дихальної недостатності глухих дітей (Р. Бабенкова, І. Ковшова). З’ясовано, що вдосконалення рухових здібностей і покращення функціонального стану кардіореспіраторної системи глухих дітей і підлітків відбувається завдяки застосуванню комплексних занять ігрової спрямованості (М. Бессарабов, Х. Гурінович, Я. Крет).
Важливу роль у всебічному розвитку дитини з особливими потребами відіграє гра (Л. Виготський, В. Грицюк, О. Куц, В. Страковська, Л. Харченко, Д. Шульженко та ін.). Проте методика використання рухливих ігор як засобу корекції і розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку у процесі фізичного виховання не знайшла наукового обґрунтування. Отже, виникає протиріччя між потребою суспільства в максимально можливій психічній і фізичній реабілітації глухих дітей молодшого шкільного віку, їх соціальній адаптації та відсутністю спеціального методичного забезпечення щодо корекції і розвитку їхньої психомоторної функції. Виходячи з цього, було визначено тему дослідження «Розвиток психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах наукової теми кафедри теоретичних основ фізичного та адаптивного виховання Інституту здоров’я, спорту та туризму Класичного приватного університету м. Запоріжжя «Теоретико-методичні засади фізичного виховання і фізичної реабілітації різних груп населення» (№ державної реєстрації 01070004193). Тема дисертації затверджена Вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 4 від 26.12.2007 р.) й узгоджена в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 26.02.2008 р.).
Мета дослідження: розробити і науково обґрунтувати методику розвитку психомоторної функції глухих дітей 7-10 років засобами рухливих ігор у процесі фізичного виховання.
Завдання дослідження:
1. Схарактеризувати науково-методичні підходи щодо розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку в теорії і практиці корекційної роботи, визначити сутність поняття «розвиток психомоторної функції глухих дітей» та уточнити поняття «психомоторика».
2. Визначити показники розвитку психомоторної функції й емоційного благополуччя глухих дітей 7-10 років і з’ясувати характерні особливості їх прояву.
3. Розробити етапи та зміст корекційної роботи з розвитку психомоторної функції глухих дітей 7-10 років засобами рухливих ігор у процесі фізичного виховання.
4. Експериментально перевірити ефективність впливу корекційної методики на розвиток психомоторної функції глухих дітей 7-10 років у процесі фізичного виховання і розробити методичні рекомендації щодо її реалізації.
Об’єкт дослідження – розвиток психомоторики глухих дітей молодшого шкільного віку у процесі фізичного виховання.
Предмет дослідження – корекційно-педагогічна робота з розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор.
Методи дослідження. У роботі було використано такі методи дослідження:
а) теоретичні – з метою визначення стану розробки проблеми розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку в теорії і практиці корекційної роботи, уточнення науково-термінологічного апарату дослідження використано методи аналізу і синтезу науково-методичної літератури та досвіду роботи спеціалізованих навчально-виховних і реабілітаційних закладів;
б) емпіричні – для вивчення особливостей розвитку психомоторної сфери глухих дітей 7-10 років були застосовані методи спостереження і тестування; визначення й обґрунтування ефективності розробленої методики розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор у процесі фізичного виховання здійснено методом педагогічного експерименту;
в) математичної статистики –з метою узагальнення й аналізу експери¬ментальних даних, перевірки достовірності одержаних результатів використано методи середніх величин, парних порівнянь, кореляційного аналізу.
База дослідження. Науково-дослідна робота проводилася у навчально-реабілітаційному центрі «Джерело» Запорізької обласної ради, загальноосвіт¬ній спеціальній школі-інтернаті для глухих дітей м. Дніпропетровська і загальноосвітній середній школі № 95 м. Запоріжжя. Кількість дітей, які брали участь в експерименті, склала 242 особи, з них 128 глухих дітей 7-10 років.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано методику розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор; схарактеризовано науково-методичні підходи (системний, комплексний, індивідуальний, диференційований, корекційно-компенсаторний) щодо розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку в теорії і практиці корекційної роботи; визначено сутність поняття «розвиток психомоторної функції глухих дітей» (закономірний віковий і якісний приріст показників психічної та моторної сфери глухих дітей під впливом природного і цілеспрямованого корекційно-педагогічного процесу); визначено показники розвитку психомоторної функції та емоційного благополуччя глухих дітей 7-10 років; з’ясовано особливості прояву психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку, що характеризують їхню координаційно-рухову сферу; зміст і етапи (пропедевтика, корекція і розвиток, удосконалювання) корекційної роботи, які враховують особливості глухих дітей; уточнено зміст поняття «психомоторика»; подальшого розвитку набула теорія і методика корекційно-педагогічної роботи з розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку засобами фізичного виховання.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Розроблено методику розвитку психомоторної функції глухих дітей 7-10 років у процесі фізичного виховання, що складається з комплексу рухливих ігор та естафет, які адаптовані до психофізичних особливостей цих дітей; методичні рекомендації щодо реалізації експериментальної методики; уніфіковано методику діагностування показників розвитку психомоторної сфери глухих дітей молодшого шкільного віку. Матеріали дослідження можуть бути використані в корекційній роботі з фізичного виховання глухих дітей у навчально-реабілітаційних центрах, загальноосвітніх спеціальних школах-інтернатах і спеціальних дошкільних закладах, а також у центрах інвалідного спорту; у процесі підготовки фахівців на факультетах фізичного виховання, психології та дефектології; входити у зміст навчальних дисциплін «Адаптивне фізичне виховання», «Рухливі ігри», «Фізична реабілітація», «Корекційна педагогіка», «Сурдопедагогіка», «Дефектологія», а також можуть застосовуватися у системі післядипломної педагогічної освіти, підвищення кваліфікації і перепідготовки тренерів ДЮСШ, ДЮСШОР та інструкторів-методистів, які працюють з даною нозологічною групою.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Запорізької загальноосвітньої школи № 95 (акт про впровадження № 250 від 02.09.2011 р.), навчально-реабілітаційного центра «Джерело» м. Запоріжжя (акт про впровадження № 679 від 05.09.2011 р.), загальноосвітньої спеціальної школи-інтернату для глухих дітей м. Дніпропетровська (акт про впровадження № 165-1 від 12.09.2011 р.), Інституту здоров’я, спорту і туризму КПУ м. Запоріжжя (акт про впровадження № 1856 від 05.09.2011 р.), кафедри педагогіки та управління навчальними закладами РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (акт про впровадження № 2 від 09.09.2011 р.).
Особистий внесок здобувача у праці у співавторстві полягає у визначені основних закономірностей розвитку моторної сфери глухих дітей молодшого шкільного віку.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати роботи були представлені на міжнародних: «Здоровий спосіб життя – основа освітньої системи сучасної України» (Запоріжжя, 2005, 2006), «Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту» (Харків, 2008), «Актуальні проблеми фізичного виховання, спорту та туризму» (Запоріжжя, 2009, 2010), «Психолого-педагогические и медико-биологические вопросы организации занятий в физическом воспитании и спорте» (Одесса, 2011), «Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі і шляхи їх вирішення» (Чернігів, 2011), «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму» (Запоріжжя, 2011); всеукраїнській:«Освіта та виховання нечуючих в Україні на сучасному етапі» (Київ, 2005) науково-практичних конференціях.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 14 робіт, з них: 6 – у фахових наукових виданнях України,
4 – в інших наукових виданнях та 4 – у тезах доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і 3 додатків. Загальний обсяг дисертації – 240 сторінок, з них – 161 сторінки основного тексту; у тексті роботи міститься 11 таблиць,
30 рисунків. У списку використаних джерел 259 найменувань, що обіймають 33 сторінок. Додатки викладено на 46 сторінках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації досліджено проблему розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор; розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено корекційну методику розвитку психомоторної функції глухих дітей 7-10 років.
1. Ураження слуху негативно впливає на психічний і моторний розвиток глухих дітей, їх соціалізацію й адаптацію до вимог суспільства. Сучасні науково-методичні підходи (системний, комплексний, індивідуальний, диференційований, корекційно-компенсаторний) у корекційній роботі з глухими дітьми виходять із того, що: процес їхнього розвитку, в тому числі й психомоторного, відбувається завдяки системі соціально-педагогічних впливів, що дозволяє глухої дитині відчути себе психічно, фізично і соціально необхідною та дієздатною; розвиток психомоторної функції глухих дітей – це складний і тривалий процес вікового й якісного прогресу цієї функції під впливом природного й цілеспрямованого корекційно-педагогічного процесу; розвиток психомоторики глухих дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор у процесі фізичного виховання відкриває значні можливості розвитку особистості глухої дитини в цілому.
2. Встановлено, що у глухих дітей молодшого шкільного віку розвиток психомоторної функції відбувається більш повільно порівняно з їхніми однолітками зі збереженим слухом. Так, було виявлено, відставання показників психомоторної функції глухих дітей 7-10 років (здібності до регуляції просторово-часових і динамічних параметрів рухів, орієнтування у просторі, координованості рухів, здібності до збереження статичної і динамічної рівноваги, рухової пам’яті, відчуття ритму, здібності до довільного розслаблення м’язів, координованості мікрорухів руки і пальців, здібності до одночасності виконання рухів, балістичної координації рухів) в середньому від 14,6% до 60,6%. За станом емоційного благополуччя переважна більшість глухих дітей (67,8%) належать до групи недостатньо емоційно благополучних. Вони відстають за даним показником від своїх однолітків зі збереженим слухом в середньому на 25,8%. З віком у глухих дітей молодшого шкільного віку не простежується поліпшення стану емоційного благополуччя.
3. За результатами дослідження виявлено наступні особливості розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку: труднощі сприйняття й аналізу запропонованих у завданнях рухів, наявність нечітких образів динамічних, часових і просторових характеристик рухів власного тіла та різних його частин; зниження оперативного контролю за параметрами рухів, що виконуються; труднощі у формуванні плану і конкретного способу рішення відповідного рухового завдання; погане уявлення про відносини між часовими одиницями вимірів (секунда, хвилина, година), часову послідовність, «наповнюваність» відрізків часу і, як наслідок, уповільнення часової структури рухової діяльності; просторова дезорієнтація; труднощі збереження статичної і динамічної рівноваги; наявність нераціонального прояву фізичних здібностей під час виконання рухових завдань; недостатній розвиток рухової пам’яті; труднощі сприйняття та відтворення заданого ритму виконання рухових дій; відсутність контролю за розслабленням м’язів обличчя й тіла, які не повинні брати участь у виконанні вправ; недоліки дрібної моторики, які проявлялися у низькому рівні розвитку точності, швидкості рухів рук, малої диференціації рухів кистей рук, низькому рівні зорово-рухової координації.
4. В основу корекційної методики розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку були покладені такі принципи: врахування основного дефекту, індивідуальних вікових і психомоторних особливостей розвитку цієї категорії дітей; комплексного підходу до діагностики і корекції психомоторної функції; компенсаторної спрямованості педагогічних впливів з опорою на збережені аналізатори; адекватності, оптимальності і варіативності підбору засобів та методів психофізичним можливостями цієї категорії дітей. Відповідно до цього розроблено комплекс рухливих ігор, естафет та ігрових завдань, використано методи (ігровий, змагальний, частково-регламетованої вправи, імітаційний, демонстрації ігрових завдань, сполучення слова) і методичні прийоми, що враховували психофізичні особливості глухих дітей 7-10 років та були спрямовані на розвиток їхньої психомоторної функції й покращення психоемоційного стану.
5. Експериментальна методика розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку складається з трьох етапів: пропедевтичного – спрямованого на ознайомлення зі змістом рухливих ігор, створення правильної програми рухових дій для вирішення ігрових завдань, освоєння жестів, що відтворюють команди керівника грою, вивчення мовного матеріалу; корекційно-розвивального – спрямованого на проведення рухливих ігор, що сприяють розвитку різних показників психомоторики глухих дітей і на корекційну роботу з виправлення помилок при виконанні рухових дій і недоліків психомоторної функції глухих дітей; вдосконалювального – метою якого є вдосконалення навичок ігрової діяльності глухих дітей за рахунок ускладнення і варіативності змісту та правил уже знайомих їм рухливих ігор.
6. Ефективність експериментальної методики розвитку психомоторної функції глухих дітей молодшого шкільного віку засобами рухливих ігор у процесі фізичного виховання підтверджується результатами прикінцевих зрізів. Вони, засвідчили, що глухі діти 7-10 років ЕГ випередили своїх однолітків з втратою слуху КГ1 за показниками розвитку психомоторної сфери на вірогідно значиму величину (Р