Приходько Валентин Миколайович. Система моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу (методологічний аспект) : Приходько Валентин Николаевич. Система мониторинга качества образовательной деятельности общеобразовательного учебного заведения (методологический аспект)

Краткое описание

Приходько Валентин Миколайович. Система моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу (методологічний аспект).- Дис. д-ра пед. наук: 13.00.06, Нац. акад. пед. наук України, ДВНЗ "Ун-т менедж. освіти". - К., 2014.- 430 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

На правах рукопису

Приходько Валентин Миколайович

УДК 378.001.89:373:005.6

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ (МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

13.00.06 – теорія та методика управління освітою

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Єльникова Галина Василівна
доктор педагогічних наук,
професор

Київ – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .............................................................. 4
ВСТУП ............................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ........................................................ 21
1.1 Якість освіти як філософська категорія і соціально-педагогічний феномен .......................................................................................................... 21
1.2 Структурні складові освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу як соціально-педагогічної системи ......................... 43
1.3 Аналіз досвіду організації і проведення моніторингу якості шкільної освіти країн далекого та ближнього зарубіжжя ......................... 56
1.4 Стан практичного застосування моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу та зовнішнього незалежного оцінювання в Україні ............................................................ 75
Висновки до першого розділу ..................................................................... 88
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНІСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ .......................................................................................................... 93
2.1 Сутність системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу ................................................... 93
2.2 Специфіка моніторингових досліджень щодо суб’єктів освітньої діяльності ....................................................................................................... 129
2.2.1 Функції, професійна (управлінська) компетентність та культура управління керівника загальноосвітнього навчального закладу .......... 129
2.2.2 Професійна компетентність вчителя і навчальні досягнення учнів ........................................................................................................... 169
2.3 Засоби здійснення моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу ................................................... 198
Висновки до другого розділу ....................................................................... 216
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ .......................................................................................................... 219
3.1 Модель системи моніторингу якості освітньої діяльності ................ 219
3.2 Кваліметричний аспект моніторингу якості освітньої діяльності .... 244
3.2.1 Факторно-критеріальна модель оцінювання якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу ............................. 253
Висновки до третього розділу ..................................................................... 270
РОЗДІЛ 4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В ПЕДАГОГІЧНУ ПРАКТИКУ .......................................................................... 272
4.1 Підготовка керівників та учителів загальної середньої освіти до здійснення моніторингу якості освітньої діяльності в умовах підвищення кваліфікації в ОІППО .............................................................. 272
4.2 Технологія впровадження моделі системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу в педагогічну практику .................................................................................... 290
Висновки до четвертого розділу ................................................................. 310
РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛІ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ... 313
5.1 Організація та результати експериментальної перевірки моделі моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітніх навчальних закладів Запорізького регіону ...................................................................... 313
5.2 Програмне забезпечення моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітніх навчальних закладів ........................................................ 352
Висновки до п’ятого розділу ....................................................................... 366
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .................................................................................. 369
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 381
ДОДАТКИ ......................................................................................................... 423

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад
ЗНО – зовнішнє незалежне оцінювання
ЗСО – загальна середня освіта
ОІППО – Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
МІРО – Міжнародний інститут планування освіти
НМР – науково-методична рада
РВО – районний відділ освіти
РМК – районний методичний кабінет
РЦОЯО – Регіональний центр оцінювання якості освіти
УОН – управління освіти і науки
УЦОЯО – Український центр оцінювання якості освіти
ААРО – (Progressive Education Association in the United states) – американська асоціація поступної освіти
ЕАЕА – (European Association Education Evolutional) – Європейська асоціація освітніх вимірювань
ETS – (Education Test Service) – освітня організація тестування
FIMS – (First International Monitoring Schooling) – перше моніторингове порівняльне міжнародне дослідження
ІАЕA – (International Association for the Evaluation of Educational Achieventements) – міжнародна асоціація освітніх вимірювань
ІЕA – (International Association for the Evolutional) – Міжнародна асоціація оцінювання навчальних досягнень (МАОНД)
OECD – (Organization for Economic Cooperation and Development) – організація економічної співпраці та розвитку
SAT – (Scholastic Aptitude Test) – тест академічних здібностей
SIMS – друге міжнародне дослідження математичної грамотності)
TIMSS – (Trends in International Mathematics and Science Study) – Міжнародне порівняльне моніторингове дослідження природничо-математичної освіти
TLRP – (Teaching and Learning Research Programmed) – ghjuhfvf ljckіl;tyyz yfdxfym e Dtkbrіq UAEE – (Ukrainian Association Education Evolutional) – Українська асоціація освітніх вимірювань
USAID – (United States Agency International Development) – агентство США з міжнародного розвитку
UNESCO – (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) – ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй у питаннях освіти, науки і культури

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Зміни, що відбуваються нині в системі освіти України, спрямовані на підвищення освітнього рівня молоді, формування професійно компетентних фахівців, здатних забезпечити конкурентоспроможність держави, її економічний розвиток та політичну незалежність.
Стратегія забезпечення якості освіти складає основу освітньої політики більшості країн світу. У Національній стратегії розвитку освіти проголошується, що якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства.
Якість освіти визначається не тільки обсягом знань, але й параметрами особистісного, світоглядного, громадянського розвитку, при цьому проблема якості освітнього процесу розглядається з позицій загальнолюдської і соціальної цінності освіти. Саме ці чинники створюють нову модель системи управління сферою освіти, яка має бути відкритою і демократичною, передбачати забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки, внаслідок чого зміниться стиль, функції та структура центрального й регіонального управління освітою.
Більш дієвою у ринкових умовах є модель державно-громадського управління, де враховується громадська думка і здійснюється поточне регулювання розвитку освітньої системи за результатами моніторингових досліджень.
Це зумовлює актуальність розроблення методологічного аспекту моніторингу якості загальної середньої освіти на регіональному рівні й, зокрема, моніторингу освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ).
Сучасними дослідниками проблеми моніторингу якості освіти (В. Алямовська, Ю. Алфьоров, В. Болотов, С. Главз, О. Дахін, М. Зельман, Ф. Ківз, Г. Ковальова, Н. Кулемін, О. Локшина, Т. Лукіна, О. Ляшенко, О. Майоров, Д. Матрос, Т. Невілл, М. Поташнік, А. Тайджнман, С. Томас, Л. Гепард, Т. Х’юсен, Д. Шірінз та ін.) сформульовано підходи до проведення вимірювань якості освіти, виділено об’єкти освітнього моніторингу, визначено його види, рівні, функції, а також запропоновано принципи й основи побудови системи моніторингу якості діяльності загальної середньої освіти. Проведено періодизацію історії розвитку оцінювання освітніх результатів, представлено приклади міжнародного та вітчизняного досвіду освітнього моніторингу.
Якісна освітня діяльність загальноосвітнього навчального закладу як соціально-педагогічне та управлінське явище розглядається вітчизняними науковцями у двох площинах – теоретико-методологічній (І. Булах, Р. Гуревич, Г. Єльникова, О. Локшина, Т. Лукіна, В. Лунячек, О. Ляшенко, С. Ніколаєнко) та функціонально-практичній (В. Бондар, Л. Гриневич, Л. Даниленко, Г. Єльникова, Л. Калініна, В. Маслов, Н. Островерхова, В. Пікельна та ін.).
У теоретико-методологічній площині дослідники здійснюють пошук концептуальних засад визначення моніторингу якості освіти як категорії, що визначає досконалість функціонування навчально-виховних освітніх систем.
У практичній площині містяться прагматичні цілі: визначення технології здійснення моніторингу діяльності загальноосвітнього навчального закладу, відстеження динаміки, створення інформаційної бази для прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень.
За сучасних умов важливою є спроможність керівника застосувати новітні технології для оцінювання якості освітньої діяльності підпорядкованого йому навчального закладу. Це, в першу чергу, рівень володіння ним теорією моніторингу, технологіями щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, розуміння процедур інтерпретації отриманих результатів, уміння ухвалювати рішення на їх основі, використання елементів кваліметричного підходу в процесі оцінювання ефективності систем управління тощо.
Окремим питанням, що потребує глибокого вивчення, є формування певного рівня професійної компетентності керівників освіти районного (міського) та регіонального рівнів. Зміна освітньої парадигми сьогодні формує принципово нові вимоги до оцінювання професійної діяльності керівників з позицій оволодіння ними управлінською, інноваційною, професійною, інформаційно-комунікативною, технологічною, програмною, фінансовою компетенціями тощо.
У цьому контексті важливим є визначення наукових підходів щодо вимог підвищення кваліфікації для розширення професійного профілю керівників загальноосвітніх навчальних закладів в інститутах післядипломної педагогічної освіти (ІППО). Саме тому Міністерством освіти і науки України рекомендовано включити до навчальних планів з перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників спецкурс «Моніторингові дослідження якості освіти».
У педагогічній практиці моніторингові дослідження здійснюються, як правило, фрагментарно з метою виконання нормативних документів державних органів управління освітою, яким безпосередньо підпорядковуються. Ініціювання керівниками ЗНЗ проведення моніторингу з метою вивчення стану освітньої діяльності очолюваних закладів для прийняття науково обґрунтованих рішень і регулювання їх подальшого розвитку практично не спостерігається. Проте існують навчальні заклади, які не зупиняються у своєму розвитку, більш того, працюють на випередження. Керівники таких закладів використовують моніторингові дослідження у своїй управлінській діяльності.
Актуальність розв’язання означеної проблеми на сучасному етапі зумовлюється також загостренням суперечностей між:
 вимогами держави до проведення моніторингу якості освіти і недостатнім рівнем готовності керівників та педагогів шкіл до проведення моніторингових досліджень;
 актуальністю проблеми використання системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу та недостатнім науково-методичним забезпеченням щодо вирішення цієї проблеми;
 між постійно зростаючими вимогами до професіоналізму педагогів, які здійснюють моніторингові дослідження, та відсутністю теоретично обґрунтованих та експериментально перевірених педагогічних досліджень, спрямованих на комплексну підготовку фахівця з проблем моніторингових досліджень якості освіти;
 наявною потребою оцінювання результатів професійної діяльності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів за допомогою моніторингових процедур і недостатньою розробленістю відповідного науково-методичного забезпечення;
 необхідністю поточного регулювання якості освітньої діяльності ЗНЗ на основі результатів моніторингу і відсутністю оперативного інструментарію з використанням комп’ютерної техніки та динамічного програмного забезпечення.
Перелічене вище потребує створення нової моделі системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу на всіх рівнях її організації.
Таким чином, аналіз теоретичного доробку науковців і стану педагогічної практики, нові вимоги до якісної освітньої діяльності сучасної школи, наявність суперечностей, які ускладнюють їх реалізацію, визначили вибір теми дисертаційного дослідження «Система моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу (методологічний аспект)».
Зв’язок роботи з науковими планами та темами. Дослідження виконано згідно з темою, передбаченою планом науково-дослідницької роботи Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України «Теоретико-методичні основи підготовки керівників до оцінювання результатів діяльності загальноосвітнього навчального закладу» (реєстраційний № 0109U002236). Тема дослідження затверджена на засіданні кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу (протокол № 1 від 15.01.2009 р.), на засіданні Вченої ради ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» (протокол № 1 від 21.01.2009 р.) й узгоджена на засіданні бюро ради з координації досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 16. 06. 2009 р.).
Мета дослідження. Мета дослідження полягає у розробці теоретично обґрунтованої та експериментально перевіреної системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу на регіональному рівні.
Відповідно до зазначеної мети поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати та узагальнити стан досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній теорії й практиці та розкрити сутність провідних дефініцій.
2. Обґрунтувати поняття моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу як проблему педагогічної теорії і практики.
3. Визначити методологічні засади системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу.
4. Визначити складові оцінювання якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу та специфіку моніторингових досліджень щодо суб’єктів освітньої діяльності.
5. Розробити, науково обґрунтувати, впровадити у практику ЗНЗ і методичних кабінетів рай(міськ) УО модель системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.
6. Розробити і впровадити у навчальний процес обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців (керівників ЗНЗ, методистів районних (міських) управлінь освіти) до здійснення моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ.
7. Експериментально перевірити розроблену модель системи моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ.
8. Розробити, апробувати та впровадити у практику регіональну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему «ВАРІАНТ».
Об’єкт дослідження – якість освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу.
Предмет дослідження – теорія, методологія та методика моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу.
Загальна гіпотеза дослідження – полягає у припущенні, що розробка і впровадження науково обґрунтованої й апробованої системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу сприятиме підвищенню якості професійної діяльності керівників, вчителів, якості навчальних досягнень учнів та якості освітньої діяльності ЗНЗ в цілому.
Загальна гіпотеза конкретизована в часткових припущеннях про те, що якість освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу значно підвищиться, якщо:
 педагоги, керівники загальноосвітніх закладів оволодіють методологічними основами системи моніторингу;
 якість освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу стане об’єктом системи моніторингу;
 якість освіти буде розглядатися як кваліметрична категорія, що дасть змогу скласти найбільш раціональну та повну систему показників і критеріїв для аналізу стану освітньої діяльності ЗНЗ та прогнозування удосконалення змісту підвищення кваліфікації педагогічних і управлінських кадрів, повнішого та ефективнішого задоволення їх професійних запитів та потреб щодо здійснення моніторингу.
Концепція дослідження ґрунтується на розумінні моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу як системи, що складається з теоретичних і методологічних положень, суб’єктів і об’єкта моніторингу, його мети, змісту, форм, технології, методів, засобів, рівнів і напрямів здійснення та очікуваних результатів.
Провідною ідеєю концепції є положення про те, що моніторинг якості освітньої діяльності є невід’ємним складником освітньої системи, якість якого визначається: рівнем ресурсного забезпечення (змістом освіти, професійно-компетентними педагогічними кадрами, новітніми продуктивними технологіями з надання якісних освітніх послуг тощо); рівнем здійснення навчального (досягнення учнів), виховного (соціалізація та громадянське виховання учнів) й управлінського (професійна/управлінська компетентність та культура управління керівника) процесів; та рівнем результативності освітньої діяльності (навчальні досягнення учнів, результати ЗНО, рівень задоволення освітніх потреб учнів та батьків, імідж школи). Для забезпечення результативного моніторингу необхідно, щоб його суб’єкти (керівник, учителі, методисти РМК) володіли знаннями теоретичних і методологічних основ системи моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ та технологією/методикою його здійснення.
Осмислюючи теоретичний аспект системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу, ми враховуємо, що моніторинг – невід’ємна складова чотирьох наукових сфер – інформації, квалітології, теорії оцінювання і теорії управління. І те, й інше здійснюється в трьох аспектах – соціальному, педагогічному й управлінському. Перший визначається походженням моніторингу. Другий – метою, завданням, змістом, принципами, видами, типами, об’єктом і суб’єктом. Третій – розвитком управлінських функцій. Управлінська діяльність закладу освіти на основі моніторингу винятково коректна, оскільки дає змогу безконфліктно вирішувати найболючіші питання освітнього процесу. Все це вимагає чіткого тлумачення і розуміння моніторингу.
Складний інтегративно-науковий характер моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу зумовлює обґрунтування концептуальних ідей на різних рівнях: методологічному, теоретичному, технологічному (практичному).
Методологічний концепт відображає дві сфери педагогічної діяльності, спрямовані на соціальне відтворення поколінь та їх освіту: педагогічна наука і педагогічна практика цей аспект орієнтує в підходах, у принципах і способах пізнання; зображення об’єкта і предмета моніторингу як динамічних систем у логіці дослідження, а також співвідношення кількісних і якісних даних, об’єктивних і суб’єктивних ознак та прикмет.
Методологічне значення для нашого дослідження мають: положення аксіології щодо якостей особистості, якості освіти, якості освітніх технологій. Якості особистості є ключовими для розуміння категорії і проблеми якості освіти, побудови інструментарію діагностики якості та інформаційного забезпечення моніторингу в освітніх системах.
При здійсненні дослідження мають використовуватися такі методологічні підходи:
 акмеологічний – уможливлює розкриття змісту моніторингу як цінності, що орієнтує загальноосвітній навчальний заклад на якісну освітню діяльність;
 системний – забезпечує діяльність загальноосвітнього навчального закладу як цілісної динамічної системи, як логічно послідовного процесу навчання і виховання, як дієвої системи управління та комплексного аналізу якості освітньої діяльності;
 структурно-функціональний – визначає систему вихідних параметрів, дефініцій, змістових характеристик, оцінок, без яких неможливе розуміння сутності моніторингу, а також специфічні цілі, завдання, функції, властивості;
 культурологічний – орієнтує суб’єкта моніторингу як носія свідомої і доцільної діяльності, культурних цінностей та інформації на спільну продуктивну діяльність з усіма учасниками цілісного педагогічного процесу;
 процесний – дає змогу розглядати функції управління як взаємопов’язані, утворюючі управлінський цикл;
 технологічний – створює підґрунтя для реалізації цілей, завдань, педагогічних умов моніторингу освітньої діяльності, надає можливість здійснювати якісну освіту на засадах продуктивної педагогічної діяльності;
 когнітивний – залежить, перш за все, від уміння керівника направляти педагогічних працівників на завдання діяльності навчального закладу, а також уміння знаходити та використовувати потенційні джерела інформації та експертної підтримки як усередині, так і поза школою;
 кваліметричний – уможливлює управління діяльністю загальноосвітнього навчального закладу на основі реалізації методів кількісної оцінки якості освітньої діяльності.
Теоретичний концепт визначає систему узагальненого знання, пояснення тих чи інших явищ дійсності, сукупність узагальнених положень, які утворюють педагогічну науку, систему поглядів з будь-якого питання, без яких є неможливими розуміння сутності досліджуваної проблеми.
Теоретичну основу дослідження мають становити: ідеї і концепції щодо сутності моніторингу якості освіти і виховання (Ю. Алфьоров, В. Алямовська, П. Голубков, В. Дахін, М. Дробноход, Г. Єльникова, І. Зязюн, В. Кальней, О. Касьянова, Н. Кулемін, О. Локшина, Т. Лукіна, О. Ляшенко, А. Майоров, Д. Матрос, Д. Полєв, О. Севрук, І. Філімонова, С. Шведова, С. Шишов,
Е. Яковлєв);
 теорії відповідності мети і змісту якості освіти та його компонентів до психолого-педагогічних умов успішної професійної діяльності вчителя та керівника загальноосвітнього навчального закладу (Г. Балл, І. Журавльов, Л. Карамушка, О. Киричук, Ю. Конаржевський, В. Краєвський, Н. Кузьміна);
 положення теорії управління школою в сучасних соціально-економічних умовах України (В. Алфімов, Л. Даниленко, Г. Дмитренко,
Г. Єльникова, Л. Калініна, В. Маслов, В. Олійник, Н. Островерхова,
В. Пікельна, Є. Хриков).
Теоретичною основою дослідження мають бути також положення і висновки наукових праць, що розкривають основи квалітології – триєдиної науки, яка охоплює теорію якості оцінювання й управління якістю
(Н. Акінфєєва, Ю. Воронько, В. Кузьмін, М. Кулемін, В. Литвиненко,
В. Лунячек, Л. Манько, Г. Маслай, Н. Мельникова, В. Міхєєв, О. Овчарук,
Л. Одерій, Г. Полякова, В. Рєпкін, Г. Рєпкіна, Є. Заїка, Л. Смірнов, В. Степашко, П. Фінберн, В. Циба та ін.); комунікативно-професійної та управлінської компетентності (І. Барахович. О. Бондарчук, Н. Гевз, Р. Гуревич,
Р. Вдовиченко, А. Маркова, М. Карпетова, О. Касьянова, Е. Кравченко,
В. Маслов, О. Онопрієнко, О. Пометун, А. Радченко, Я. Шкурко); досвід Українського центру оцінювання якості освіти, його регіональні підрозділи, а також матеріали Вісника ТІМО «Тестування і моніторинг в освіті», науково-методичних журналів: «Управління школою», «Виховна робота в школі» видавничої групи «Основа» про розкриття своєрідності методологічних засад моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти та формування понятійного апарату з питань моніторингу в освітній галузі, вимірювання й оцінювання різноманітних аспектів педагогічного процесу і педагогічної діяльності та підвищення ефективності управління загальноосвітніми навчальними закладами на регіональному та муніципальному рівнях.
Технологічний концепт передбачає визначення організаційно-методичних умов, продуктивних педагогічних технологій підготовки до здійснення моніторингових досліджень і оцінки якості освітньої діяльності; оволодіння сукупністю знань, відомостей про послідовність здійснення моніторингових операцій, дій, проведення моніторингових досліджень.
Практичний концепт передбачає реальну взаємодію учасників освітнього процесу, способи взаємодії, зумовлені його цілями, змістом, формами і методами, застосування набутих знань в управлінській діяльності, умінь та навичок моніторингових досліджень, одержання конкретних результатів безпосередньо в результаті практичної педагогічної діяльності.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й реалізації завдань на різних етапах дослідження використано такі методи:
теоретичні – аналіз, порівняння, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація психолого-педагогічної літератури, фахової літератури з питань моніторингу, якості освіти, освітньої діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, методичної літератури для узагальнення теоретичних підходів, моделювання, з метою розробки моделі системи освітньої діяльності ЗНЗ та професійної підготовки керівників та вчителів в системі післядипломної освіти до здійснення моніторингу якості освітньої діяльності, аналіз вітчизняних та зарубіжних психолого-педагогічних праць, офіційних і нормативних документів, емпіричних джерел – який дав можливість виявити тенденції, умови, технології, засади впровадження моніторингового підходу в освітянську практику і визначити передумови використання передового досвіду з моніторинговою орієнтацією;
емпіричні – методи діагностики, адаптовані відповідно до завдань дослідження; методи масового збирання емпіричного матеріалу (анкетування, тестування); контент-аналіз нормативної документації, методичних матеріалів – для дослідження сутності системи моніторингу якості освітньої діяльності та професійної підготовки фахівців до здійснення моніторингових досліджень; педагогічний експеримент – для перевірки ефективності теоретичних і методичних засад створення системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу на регіональному рівні;
методи статистики – середніх величин, парних порівнянь, t-критерію Стьюдента нормального розподілу та факторного аналізу, які використовувалися з метою обробки результатів педагогічного експерименту.
Наукова новизна та теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:
вперше обґрунтовано систему моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу на регіональному рівні; науково представлено якість освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу як окремий об’єкт моніторингу; виокремлено зміст підготовки керівників, учителів ЗНЗ та методистів РМК до проведення моніторингових досліджень щодо якості освітньої діяльності ЗНЗ; розроблено концептуальну й базову моделі системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу;
уточнено й конкретизовано зміст понять «освітня діяльність загальноосвітнього навчального закладу», «якість освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу» «моніторинг якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу»; механізм управління якістю освітньої діяльності ЗНЗ за результатами моніторингу на регіональному рівні;
удосконалено та доповнено: зміст теоретичної і методичної підготовки фахівців (керівників ЗНЗ, методистів методкабінетів рай(міськ) УО) до проведення моніторингових досліджень якості освітньої діяльності ЗНЗ; методику та інструментарій оцінювання якості освітньої діяльності ЗНЗ та системного аналізу досягнутих результатів;
подальшого розвитку набула методика використання результатів моніторингового дослідження у практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів та органів управління освітою.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено і впроваджено:
 навчально-методичні посібники з моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу (для педагогічних працівників, керівників навчальних закладів, місцевих органів управління освітою);
 словник основних термінів і понять з питань моніторингу якості освіти (рекомендовано Міністерством освіти і науки як словник для вчителів, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, організаторів післядипломної педагогічної освіти та слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Лист Міністерства освіти і науки України № 1/11-6721 від 21.07.2010 р.;
 навчальну програму спецкурсу «Моніторингові дослідження якості освіти (за вимогами кредитно-модульної системи)» – рекомендовано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України як навчальна програма для вчителів, керівників загальноосвітніх навчальних закладів, організаторів післядипломної педагогічної освіти та слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників від 23.12.2009 р. лист № 1.4/18-5162;
 регіональну автоматизовану інформаційно-аналітичну систему «ВАРІАНТ».
Теоретичні розробки, викладені в монографії та навчальних посібниках, знайшли практичну реалізацію в навчально-виховному процесі діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, підготовці, перепідготовці, підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників. Упроваджений спецкурс «Моніторингові дослідження якості освіти» використовується для оволодіння спеціалістами уміннями і навичками моніторингового дослідження, формування готовності до здійснення освітніх вимірювань.
Основні теоретичні положення та практичні рекомендації, викладені в дослідженні, впроваджено в практику роботи навчальних закладів Запорізької області (довідка про впровадження Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької обласної державної адміністрації № 03-631/2 від 14.03.2013 р.); у навчальний процес Запорізького національного університету (довідка
№ 01-25/59 від 26.04.2012 р.), в навчальний процес Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 06/292 від 21.02.2012 р.), КВНЗ «Запорізький педагогічний коледж» ЗОР (довідка № 49 від 04.02.2013 р.), Херсонської академії безперервної освіти (довідка № 01-07/616 від 10.10.2011 р.), в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів відділу освіти виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (довідка № 157 від 07.02.2013 р.), в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів відділу освіти Сакської районної державної адміністрації АРК Крим, в навчальний процес Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01/305 від 23.04.2013 р.), у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладах відділу освіти Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області (довідка № 03-531/01-12 від 14.05.2013 р.).
Результати дослідження можуть бути використані в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації за програмами підготовки магістрів зі спеціальності 8.18010021 – педагогіка вищої школи та 8.18010020 – управління навчальним закладом, 8.18010022 – освітні вимірювання, зокрема, при розробці та вдосконаленні навчальних модулів і курсів з освітніх вимірювань, адаптивного і державного управління якістю освіти, забезпеченні їх навчальними посібниками.
Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях з моніторингу якості освітньої діяльності.
Особистий внесок здобувача полягає у висвітленні та аналізі провідних ідей досліджуваної проблеми в роботах, опублікованих у співавторстві і рекомендованих МОН України як підручники та навчальні посібники для студентів, магістрів, керівників вищих та загальноосвітніх навчальних закладів, інститутів післядипломної педагогічної освіти.
У підручнику «Педагогіка вищої школи і вищої освіти: курс лекцій для магістрів» (І. П. Аносов, Т. Ф. Бєльчева та ін.) автору належить визначення сутності моніторингу якості освіти та закономірностей навчального процесу у вищій школі; у словнику-довіднику «Управління сучасним навчальним закладом» (М. В. Елькін, М. І. Приходько та ін.) здобувачем проаналізовано поняття моніторингу, навчання і виховання, превентивної педагогіки, функціональних повноважень та обмежень, якості дослідження, вимірювання та оцінки освітньої діяльності й управління; у навчальному посібнику для студентів вищих навчальних закладів «Соціально-педагогічні основи студентського самоврядування як джерела демократизації вищої школи (управлінський аспект)» (І. П. Аносов, М. І. Приходько та ін.) особистим внеском є розкриття моніторингу виховної діяльності як основи самоврядування, комунікативної компетентності й управлінської культури керівника, спільне і особисте моніторингу якості освіти і виховної діяльності; у навчальному посібнику «Введення у професію соціального педагога» (М. Приходько, О. Федорова та ін.) особистим внеском є теоретичний аналіз моніторингу виховної діяльності, педагогічна діагностика у моніторингу виховної діяльності, моніторинг готовності соціального педагога до виховної діяльності.
У колективній монографії «Антропологічний вимір сучасної вищої освіти: проблеми методології, досвід, рецепції» (І. Аносов, О. Арабаджі та ін.) особистим внеском є розкриття андрагогіки як методології та гарантованого продовження теорії навчання впродовж усього життя.
Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувались. У роботі використані лише ті ідеї та положення, що становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження у формі доповідей та повідомлень оприлюднені на науково-практичних та науково-методичних конференціях, семінарах, зокрема: міжнародних – І Міжнародному освітньому форумі «Особистість в єдиному освітньому просторі», Міжнародній науково-практичній конференції «Філософія освіти особистості» (Запоріжжя,
7–9 травня 2010 р.); «Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи» (Херсон, 14–15 вересня 2006 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції «Антропологізм в освітніх стратегіях і практиках сучасності: пошуки пріоритетів» (Мелітополь, 24–26 вересня 2008 р.);
IV Міжнародній науково-практичній конференції «Антропологічна експертиза стратегій і практик сучасної вищої освіти» Мелітополь, 16–17 вересня 2010 р.); «Цінності пострадянських та європейських суспільств: діалог через кордони» (Мелітополь, 7–8 жовтня, 2011 р.); «Відродження духовності у сучасному світі: взаємодія церкви і освіти» (Харків, 24–25 березня 2011 р.); «Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону» (Ялта, 9–11 квітня 2009 р.); «Підготовка соціальних педагогів та соціальних працівників в Україні в контексті Болонського процесу» (Чернівці, 13–14 грудня 2007 р.); «Антропологічні виміри науки й освіти: досягнення та перспективи» (Мелітополь, 20–21 вересня 2012 р.); «Інтеграційні можливості сучасної психології та шляхи її розвитку» (Запоріжжя, 10–12 жовтня 2012 р.); всеукраїнських – «Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості» (Київ, 25–26 жовтня 2006 р.); «Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої діяльності» (Мелітополь, 16–17 листопада 2006 р.); «Особистість XXI століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення» (Київ, 25–26 жовтня 2007 р.); «Науково-методичне забезпечення

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми приведення загальної середньої освіти у відповідність з соціально-економічними змінами в суспільстві та вимогами Європейського освітнього простору шляхом створення і запровадження в управлінську практику системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу.
1. Визначення стану теоретичної розробленості досліджуваної проблеми показало, що:
− У сучасній науково-педагогічній літературі проблематика моніторингу якості освітньої діяльності була предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених. Проте більше уваги науковці приділяють якості освіти, що розглядається в контексті аксіологічного підходу як цінність держави, суспільства, особистості.
− Зокрема в науці обґрунтовано поняття «якість освіти» (О. Ляшенко, О. Мармаза, О. Овчарук, ін.), розглянуто напрями діяльності загальноосвітніх навчальних закладів (О. Касьянова, В. Лунячек, ін.), критерії і показники визначення рівня досягнення результатів цієї діяльності (І. Булах, В. Кальней, С. Шишов, ін.).
Сучасними дослідниками сформульовано підходи до проведення вимірювань якості освіти, виділено об’єкти освітнього моніторингу, визначено його види, рівні, функції, а також запропоновано принципи й основи побудови системи моніторингу якості діяльності загальної середньої освіти
(Ю. Алфьоров, В. Болотов, О. Дахін, Н. Кулемін, О. Локшина, Т. Лукіна,
О. Ляшенко, О. Майоров, Д. Матрос та ін.).
Якісна освітня діяльність загальноосвітнього навчального закладу як соціально-педагогічне та управлінське явище розглядається вітчизняними науковцями у двох площинах – теоретико-методологічній (І. Булах, Р. Гуревич, Т. Лукіна, С. Ніколаєнко) та функціонально-практичній (В. Бондар,
Л. Даниленко, Г. Єльникова, Л. Калініна, В. Маслов, В. Пікельна та ін.).
− Поняття «освітня діяльність загальноосвітнього навчального закладу», «якість освітньої діяльності ЗНЗ», «моніторинг якості освітньої діяльності ЗНЗ» у науці і в нормативних документах практично не визначені.
− Установлено, що структура ЗНЗ є одночасно складовими його освітньої діяльності. З’ясовано структурні складові освітньої діяльності ЗНЗ, які нормативно і науково обґрунтовані: забезпечення умов, процесу і результату освітньої діяльності.
Якщо провести структурування кожної складової, визначити критерії і показники їх прояву, можна розробити стандартизовану модель освітньої діяльності ЗНЗ, що створить основу її моніторингу.
− Проблема моніторингу якості освіти на різних рівнях її організації зародилася в країнах далекого зарубіжжя (англійський психолог Ф. Голтон). методику тестування розробив американський психолог Д. Кеттелл.
Для педагогічних цілей з 1892 р. тести почали використовувати Ф. Голтон
і Дж. Саллі. Поступово вивчалися можливості моніторингового інструментарію для вимірюванні різних напрямів діяльності освітніх закладів, а також рівня професійної компетентності фахівців, що забезпечувало позитивні результати. Моніторингові дослідження поширилися на країни Європи, Америки, ближнього зарубіжжя і набували міжнародного характеру (проекти TIMSS, PISA, «Освіта для всіх» ін.). У них брали участь країни східної, центральної Європи, Балтії, Казахстана, Білорусії, Росії, України тощо. Аналіз основних етапів становлення і розвитку моніторингових досліджень (з 30-х років минулого століття до теперішнього часу) свідчить про те, що запровадження моніторингу якості безпосередньо пов’язане з рухом економічно розвинених країн до підвищення результативності освіти шляхом поліпшення підзвітності освітніх систем в умовах збільшення витрат на освіту.
− Аналіз стану практичного застосування моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ на регіональному рівні дав змогу зробити висновок,
що моніторинг проводиться фрагментарно й епізодично навіть на рівні області. Школи, як правило, не є ініціаторами моніторингового вивчення стану освітньої діяльності для отримання об’єктивної інформації та підвищення наукового рівня прийняття управлінських рішень.
Установлено, що для виправлення ситуації необхідно на регіональному рівні розробити систему моніторингу освітньої діяльності ЗНЗ, забезпечити відповідними програмними продуктами з використанням комп’ютерної техніки та підготувати керівників, учителів шкіл та методистів РМК до їх використання.
− Визначено, що результати зовнішнього незалежного оцінювання застосовуються в регіональних моніторингових дослідженнях для порівняння отриманих даних з показниками результатів моніторингу навчальної діяльності учнів. Це дає змогу сформувати критичне ставлення до своїх навчальних успіхів і активізувати рефлексивний розвиток учасників навчально-виховного процесу.
Створення системи підготовки керівників і вчителів ЗНЗ до використання моніторингу в управлінській та педагогічній діяльності стає необхідною умовою підвищення якості освітньої діяльності ЗНЗ.
Зроблено висновок, що моніторинг якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу недостатньо описаний в наукових працях і потребує подальшого дослідження.
− Провідними поняттями досліджуваної проблеми є «якість освіти», «освітня діяльність ЗНЗ», «якість освітньої діяльності ЗНЗ», «моніторинг якості освітньої діяльності ЗНЗ», «кваліметричний стандарт».
На основі аналізу літературних джерел виокремлено поняття «якість освіти» як сукупність властивостей та характеристик освітнього процесу, що надають йому спроможність формувати такий рівень професійної та громадської компетентності, який задовольняє потреби громадян, підприємств і організацій, суспільства та держави.
Аналітичний огляд наукових праць дав змогу сформулювати визначення для введення в науковий обіг таких понять:
Освітня діяльність загальноосвітнього навчального закладу − це організація і здійснення діяльності навчання, виховання і розвитку особистості (підростаючого покоління) через засвоєння нею (ним) педагогічно адаптованої системи знань, умінь, навичок, набуття життєвої компетентності, досвіду творчої діяльності та емоційно-вольових відносин, здатної до відтворення і розвитку матеріальної і духовної культури суспільства.
Погоджуючись з визначенням Міжнародного стандарту якості IS0 9000, що якість складається з якості умов, якості процесів і якості результату, розглядаємо поняття якості освітньої діяльності ЗНЗ як якість забезпечення ресурсів, організації навчально-виховного процесу та його результатів, що відповідають унормованим вимогам і певним стандартам.
Визначаємо, що моніторинг якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу – це система інформаційно-технологічного відстеження стану освітньої діяльності закладу, що спрямована на супровід ресурсного забезпечення й процесів навчання, виховання, управління та розвитку учасників навчально-виховного процесу і забезпечує якісний результат діяльності ЗНЗ в цілому.
Кваліметричний стандарт – це нормативна модель (стандарт, еталон, або норма-зразок), ідеальне уявлення об’єкту, де зібрані всі унормовані вимоги до його цілей, завдань, структури, діяльності, продукту цієї діяльності тощо.
2. Обґрунтування системи моніторингу якості (планування; матеріально-технічне забезпечення; мережа класів; кадрове забезпечення діяльності ЗНЗ); забезпечення процесу освітньої діяльності (здійснення навчального процесу; здійснення виховного процесу; професійні якості керівника та здійснення управлінської діяльності); забезпечення результатів освітньої діяльності (досягнення учнів; досягнення вчителів; імідж школи). освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу показало, що ключове поняття дослідження «моніторинг» розглядається з позицій системного підходу і асоціюється з процедурою систематичного збирання даних про важливі аспекти на загальнодержавному, регіональному чи локальному рівнях. Моніторинг в освіті отримав назву освітнього моніторингу.
У науці розглядають різні види моніторингу в залежності від основи класифікації: за цілями (узгодження управління, діагностичний, діяльнісний); за видами (дистанційний, інструментальний, педагогічний); за масштабом цілей (стратегічний, тактичний, оперативний); за інструментарієм, що використовується (стандартизований, нестантартизований, ін.).
Основними об’єктами моніторингу якості освітньої діяльності найчастіше є: система освіти, діяльність, процеси, явища, ін. Суб’єкти моніторингу – це особи, група осіб, організацій тощо, яким належить активна роль у процесі моніторингових досліджень. У нашому випадку метою моніторингу є спрямування розвитку освітньої діяльності ЗНЗ на бажаний результат; об’єктом моніторингу є освітня діяльність загальноосвітнього навчального закладу; предметом – динаміка змін в освітній діяльності ЗНЗ як основа її розвитку. Особливістю освітнього моніторингу є не тільки надання інформації про стан освітньої системи, але й включення механізмів поточного регулювання, в т.ч. саморегулювання.
Визначено, що специфіка моніторингу полягає в його двоаспектності оцінки освітньої діяльності ЗНЗ. З одного боку вивчається стан ресурсного забезпечення навчально-виховного процесу. З іншого – відстежується розвиток суб’єктів освітньої діяльності: керівника, вчителів, учнів.
Технологічно моніторинг здійснюється у п’ять етапів: ініціювання моніторингу; підготовка до його проведення; збір та аналіз даних; узагальнення та оприлюднення результатів; складання рекомендацій (стратегії змін) щодо розвитку досліджуваного об’єкта.
3. Методологічними засадами системи моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ слугують класична теорія управління, принципи, функції, системний, та антропосоціальний підходи, а також теорії кваліметрії, управління за результатами, адаптивного управління, технології колегіального прийняття рішення і розподіленої відповідальності за його реалізацію
тощо.
Базис класичної теорії управління розкриває поняття управлінського циклу, з яким генетично зв’язаний моніторинг, бо за своєю внутрішньою будовою моніторинг поєднує три важливі управлінські компоненти: аналіз, оцінку й прогнозування процесів в освіті; сукупність прийомів відстеження процесів в освіті; збір і обробку інформації з метою підготовки рекомендацій щодо розвитку досліджуваних процесів і внесення необхідних коректив.
До принципів, якими керується моніторинг, належать принципи науковості, узгодженості, об’єктивності, комплексності, безперервності, своєчасності, перспективності, конгруентності, інтегрованості, мобільності, конкретності. Функціями, які він виконує, виступають: активізуюча, аналітична, діагностична, інформаційна, кваліметрична, корекційна, моделювальна, прогностична, виховна, управлінська, формувальна, технологічна.
Усі зазначені вище підходи використовуються при організації та здійсненні моніторингових процедур. Системний – розглядає моніторинг як систему, антропосоціальний – наголошує на пріоритет людини в соціальному середовищі. Теорія кваліметрії робить акцент на використанні кваліметричного підходу при обробці даних вимірювання тощо.
Система моніторингу якості освіти є найважливішою методологічною складовою освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу,
яка дозволяє творчо застосовувати системний підхід і його ключові
похідні.
4. Визначення складових оцінювання якості освітньої діяльності ЗНЗ здійснювалося на основі аналізу нормативних документів про загальноосвітній навчальний заклад і відповідних літературних джерел. Використовувалася двоаспектна оцінка.
Процес оцінювання зазвичай має бути забезпечений інструментарієм, до якого відносяться стандарти або унормовані вимоги та вимірники. Вимірниками слугують опитувальники, анкети, тести тощо, які містять певні критерії оцінювання і шкалу, за якою визначається оцінка або робиться висновок про ступінь відповідності наявного стану стандартним вимогам.
При оцінюванні ресурсного забезпечення аналізу підлягають документи школи й нормативні документи, які унормовують діяльність школи.
Для аналізу діяльності суб’єктів освітнього процесу, як вже зазначалося, розробляється (або добирається готовий) інструментарій. У нашому випадку були розроблені кваліметричні стандарти в табличному процесорі Excel.
Всі розрахунки здійснювалися в межах одиниці для зручності порівняння.
Для оцінювання визначалася шкала з відповідними критеріями.
Так були розроблені кваліметричні стандарти (субмоделі) професійної діяльності керівника, управлінської діяльності, культури управління.
Для учителя були використані готові субмоделі професійної діяльності учителя (за Г. Єльниковою) та професійної компетентності учителя (за О. Касьяновою). Для учнів – субмоделі навчальних досягнень (за Т. Боровою).
Таким чином, складовими оцінювання є: прийняття рішення про оцінювання об’єкту, добір або розроблення інструментарію, вимірювання (власне оцінювання), порівняння наявного стану з нормативними вимогами (стандартом), отримання даних, висновок про необхідність регулювання діяльності. Систематичне вимірювання активізує рефлексивний розвиток фахівців і учнів.
5. Моделювання як один з методів наукового дослідження широко застосовується і в педагогіці. За завданнями дослідження нами було розроблено концептуальну та базову моделі моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу.
Концептуальна модель моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу нагадує піраміду, основу якої становлять процесуальність, технологічність, повторюваність (періодичність), ініційованість.
У моделі виокремлюються також параметри, фактори і критерії.
За параметри приймаються величини, які характеризують основні якості об’єкта (чи його головні складові), що відповідають глобальним цілям об’єкта. Відповідно, фактори розкривають кожен з параметрів, а критерії деталізують фактори. По горизонтальній площині розміщено рівні моніторингу: індивідуальний, локальний, муніципальний, регіональний, національний (державний), міжнародний.
Оскільки результати моніторингових досліджень саме на регіональному рівні є основою прогнозування, розвитку і формулювання певних рекомендацій для місцевих органів управління освітою щодо прийняття відповідних управлінських рішень, концептуальну модель було трансформовано у базову модель системи моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу (на прикладі Запорізької області).
На регіональному рівні система моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ за своєю структурою є багаторівневою, тому чітко простежується три рівні її організації: 1-й – обласний; 2-й – районний (міський); 3-й – шкільний. Сьогодні є важливим процес координації дій структур управління освітою на всіх рівнях та розробка системи звітності по вертикалі.
Теоретичні і методичні положення моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ визначають мету, форми, методи, технології, засоби здійснення процедури моніторингу. Визначає рівні проведення моніторингу (інституційний, регіональний), суб’єктів (директори, вчителі, методисти РМК, РВО) і об’єкта (освітня діяльність ЗНЗ) та напрями здійснення (якість умов, якість процесів, якість результатів), які конкретизуються у загальні результати освітньої діяльності ЗНЗ.
Для впровадження базової моделі моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ, необхідно здійснити певні організаційні та науково-методичні заходи, які передбачають: підготовку спеціалістів рай(міськ)ВО, методистів, керівників шкіл і вчителів, підготовку фахівців, координаторів для проведення моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ, а також відповідних методичних матеріалів; розробку організаційних заходів і конкретних механізмів з упровадження моделі моніторингу якості освітньої і виховної діяльності на всіх рівнях; проведення на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти, міських НМЦ і методичних кабінетів серії інструктивно-методичних семінарів і нарад з метою оптимального здійснення моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ.
Також створено науково-методичний супровід моделі моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього закладу на всіх рівнях функціонування ЗСО в регіоні. На регіональному рівні супровід моделі моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ здійснюється з метою координації всіх структурних підрозділів системи освіти для надання методичної та практичної допомоги при здійснені моніторингових процедур та розв’язання проблемних ситуацій.
6. Для впровадження базової моделі моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу необхідно здійснити підготовку фахівців для проведення моніторингових досліджень якості освітньої діяльності ЗНЗ. Метою підготовки керівників і вчителів до здійснення моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу стало оволодіння професійною компетенцією моніторингових досліджень та удосконалення професійної готовності до управлінської діяльності. Мета реалізувалася через навчання на курсах підвищення кваліфікації в Запорізькому ОІППО; на семінарах у РМК та семінарах-практикумах у ЗНЗ.
Методичне забезпечення підготовки можна класифікувати за такими ознаками: державні стандарти – навчальний план, навчальні програми, навчальна дисципліна – навчальні підручники і посібники, дидактичні матеріали.
Для підготовки навчально-тематичного плану курсів підвищення кваліфікації директорів загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл всіх типів, шкіл-інтернатів) та (завідувачів та методистів районних (міських) методичних кабінетів (центрів)) змістові модулі було доповнено темами з питань моніторингу якості освітньої діяльності ЗНЗ. Крім того, розроблені зміст та програма спецкурсу «Моніторингові дослідження якості освіти», головна мета якого полягає у формуванні готовності педагогічних працівників і методистів РМК до здійснення моніторингових процедур. Зміст курсу має міждисциплінарний характер.
Видано методичні матеріали «Впровадження моніторингу якості освіти у загальноосвітніх закладах Запорізької області (для педагогічних працівників та менеджерів освітніх закладів)», «Моніторинг якості освіти та зовнішнє тестування у загальноосвітніх закладах Запорізької області». (Довідник для педагогічних працівників та менеджерів освітніх закладів), «Словник основних термінів і понять з моніторингу якості освіти і превентивного виховання учнів», «Моніторинг якості освіти і виховної діяльності навчального закладу», «Парадигми моніторингу якості освіти і педагогічного процесу: (У запитаннях і відповідях)» які надані всім відповідальним з питань моніторингу якості освіти та зовнішнього тестування при міських та районних методкабінетах.
7. Для проведення експериментальної перевірки теоретично побудованої моделі моніторингу було розроблено певний план її здійснення, описано послідовність управлінських операцій, порядок виконання завдань та методом випадкової вибірки сформовано групи респондентів, до якої увійшли 124 загальноосвітніх навчальних закладів (20 % від їх загальної кількості в області). Розподіл за типами шкіл та їх географічного розташування забезпечило репрезентативність вибірки.
Протягом 2007–2012 років на регіональному рівні було проведено моніторингові дослідження рівня навчальних досягнень учнів у 4- х, 7-х, 10-х та 11 класах ЗНЗ; рівня професійної компетентності вчителів початкової школи; рівня соціалізації учнів 11-х класів; стану громадянського виховання, рівня сформованості інформаційно-аналітичної компетентності вчителів Запорізької області.
Результати оцінки діяльності загальноосвітніх навчальних закладів протягом п’яти років (з 2008 по 2012) засвідчили підвищення результативності освітньої діяльності ЗНЗ (часткова оцінка параметрів змінилася з 0,11 до 0,13 – 2 %). При цьому часткова оцінка параметрів забезпечення рівня організації діяльності зросла з 0,22 до 0,26 – 4 % , а забезпечення процесу діяльності з 0,29 до 0, 34 – 5 %.
Резерви підвищення якості освітньої діяльності ЗНЗ криються у матеріально-технічному забезпеченні, у результативності діяльності учнів і вчителів (ступені прояву відповідно 0,55; 0,44; 0,55).
Враховуючи великі масиви даних, які треба було обробляти, і велику кількість й різнорідність шкіл, які брали участь в експерименті, вважаємо отримані результати позитивними. У цілому застосування системи моніторингу якості освітньої діяльності підтвердило позитивні зрушення.
Результати моніторингових досліджень дають підстави стверджувати, що в Запорізькій області створено систему моніторингу якості освітньої діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.
Враховуючи великі масиви даних, які треба було обробляти, під час проведення моніторингових досліджень виникла необхідність у створенні комп’ютерних та інформаційних програм для обробки результатів моніторингових досліджень, забезпечення доступу до них громадськості, різних груп споживачів освітніх послуг, ефективної комп’ютеризації управлінської діяльності на всіх рівнях.
Для постійного відстеження та виявлення факторів впливу на якість освіти за ініціативою і безпосередньою участю автора разом із провідними спеціалістами з питань моніторингу якості освіти КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР, програмістами ООО «Обчислювальний центр» створена Регіональна автоматизована інформаційно-аналітична система (РІАС) «ВАРІАНТ», яка спрямована на автоматизацію рутинних процесів, відстеження динаміки якості освітньої діяльності ЗНЗ, полегшення складання звітності в навчальних закладах, районних, міських та обласних відділах освіти. Програма має модульну будову і містить такі модулі (АРМ): якість освітньої діяльності ЗНЗ, у т. ч.: управлінська діяльність керівника; професійні якості керівника; культура управління; навчальні досягнення учнів (рівень мотивації до навчання; навчальні досягнення, рівень соціалізації, громадянського виховання); досягнення вчителів (професійна компетентність, рівень володіння ІКТ), результати освітньої діяльності ЗНЗ (рівень задоволення освітніх потреб; результати ЗНО, імідж школи). При необхідності у програму додаються нові модулі.
З’ясовано, що функціонування РІАС «ВАРІАНТ» через мережу Інтернет забезпечує доступ громадськості, різних соціальних груп, суспільних організацій до інформаційних ресурсів освіти на всіх рівнях та сприяє в організації постійного обговорення результатів освітньої діяльності, що,
у свою чергу, сприятиме формуванню системи державно-громадського управління освітою.
Результатом впровадження моніторингових процедур щодо вивчення якості освітньої діяльності ЗНЗ стало розроблення зазначеної вище програми, яка була апробована у Запорізької, Івано-Франківській, Херсонській областях та АР Крим і мала позитивну оцінку практиків.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективним є подальше дослідження моніторингу професіоналізму різних категорій педагогічних та управлінських кадрів; обґрунтування й створення системних програм моніторингового супроводу освіти в інноваційному поступі суспільства.
Таким чином, проведене дослідження було доцільним, поставлена мета досягнута, завдання виконані, гіпотеза підтверджена.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аванесов В. С. Композиция тестових заданий / В. С. Аванесов. – М. : Ассоциация инженеров-педагогов. – 1996. – С. 190.
2. Адлер Ю. П. Предпланирование эксперимента / Ю. П. Адлер. –
М., 1978. – 72 с.
3. Аза О. А. Воспитание как философско-социологическая проблема
/ О. А. Аза. – К., 1993. – С. 132.
4. Азгальдов Г. Г. Квалиметрия в архитектурно-строительном проектировании / Г. Г. Азгальдов. – М. : Стройиздат, 1989. – 203 с.
5. Азизов Э. Г. Словарь методических терминов / Э. Г. Азизов, А. Н. Щукин. – СПб. : Златоуст, 1999. – С. 264.
6. Акинфеева Н. В. Квалиметрический инструментарий педагогических исследований / Н. В. Акинфеева // Педагогика. – 1998. – № 4. – С. 30–35.
7. Акофор Р. Планирование в Больших экономических системах
/ Р. Акофор. – М. : Экономика, 1964. – С. 420.
8. Актуальные проблемы социального воспитания / [редкол.:
Т. Ф. Яркина, В. Г. Бочарова, В. Е. Львова]. – М. ; Запорожье : Изд-во АПН СССР, 1990. – С. 23–25.
9. Алексеева В. Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности / В. Г. Алексеева // Психологический журнал. – 1984. – Т. 5, № 5. – С. 63–70.
10. Алексюк А. М. Методи навчання і методи учіння / А. М. Алексюк. – К. : Знание, 1980. – С. 48.
11. Алферов Ю. С. Мониторинг развития образования в мире
/ Ю. С. Алферов // Педагогика. – 2002. – № 7. – С. 88–95.
12. Алямовская В. Мониторинг развития образования в мире
/ В. Алямовская // Педагогика. – 2002. – № 7. – С. 88–96.
13. Аминов Н. А. О критериях оценки эффективности развития школы
/ Н. А. Аминов, Н. А. Янковская // Педагогическая наука и образование. – 1998. – № 3–4. – С. 47–60.
14. Анатази А. Психологическое тестирование / А. Анатази. – М.,
1982. – Ч. 1. – 320 с.
15. Андреев В. И. Педагогика: учебный курс для творческого саморазвития / В. И. Андреев. – Казань : Центр инновационных технологий, 2003. – 608 с.
16. Андрианов Ю. Н. Квалиметрия в приборостроении и машиностроении / Ю. Н. Андрианов, А. И. Субетто. – Л., 1990. – 221 с.
17. Андриенко Е. В. Феномен профессиональной зрелости учителя
/ Е. В. Андриенко // Педагогіка. – 2002. – № 6. – С. 66–70.
18. Андрущенко Віктор «В формат інформаційної педагогіки» / Вік-тор Андрущенко // Освіта. – 2008. – № 13–14 (5292–5293), 19–26 березня. – С. 9.
19. Анісімова В. Моніторингова експертиза сучасного уроку
/ В. Анісімова // Підручник для директора. – 2006. – № 2, лют. – С. 55–58.
20. Аніскіна Н. О. Внутрішньошкільний моніторинг: наукові орієнтири, практичні дії / Н. О. Аніскіна, Л. П. Пасечнікова. – Х. : Ранок, 2002. – 80 c.
21. Аносов І. П. Сучасний освітній процес: антропологічний аспект: монографія / І. П. Аносов. – К. : Твім інтер, 2003. – 391 с.
22. Аносов І. П. Соціально-педагогічні основи студентського самовря-ду¬вання як джерела демократизації вищої школи (управлінський аспект)
/ І. П. Аносов, В. М. Приходько, М. І. Приходько. – Мелітополь : ММД, 2008. – 196 с.
23. Аспекти управлінської діяльності в школі / [упоряд. Н. Мурашко]. – 2-ге вид., стереотипне. – К. : Ред. загально-пед. газ., 2005. – Ч. 2. – 128 с.
24. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса : метод. основы / Ю. К. Бабанский. – М., 1982. – 192 с.
25. Бабинець Світлана. Моніторингові дослідження ефективності інноваційних процесів як засіб забезпечення якості шкільної освіти / Світлана Бабинець // Рідна школа. – 2008. – № 3–4. – С. 34–36.
26. Байназарова О. Система моніторингу якості освіти на регіональному рівні / О. Байназарова // Моніторингові дослідження як інформаційна база в системі управління якістю освіти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.,
29–30 берез. 2005 р. – Луцьк : Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, 2005. – С. 26–29.
27. Барахович И. И. Формирование коммуникативной компетентности будущего учителя. Модель образовательного процесса : Всерос. августовский (2001 г.) Интернет-педсовет [Электронный ресурс] / И. И. Барахович. – Режим доступа : http://www.alledu.ru/index/368.
28. Барна М. Шкільний моніторинг як засіб якісних змін в освіті
/ М. Барна // Управління освітою. – 2001. – № 3. – С. 6–7.
29. Бархаєв Ю. П. Тестування і розвивальне навчання: конфлікт чи синергія? / Ю. П. Бархаєв // Вісник ТІМО. – 2008. – № 5. – С. 28–30.
30. Безпалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В.П. Без-палько. – М., 1989. – 192 с.
31. Безрукава В. С. Директору об исследовательской деятельности школы / В. С. Безрукава. – М., 2002. – 160 с.
32. Белкин А. С. Возрастная педагогика / А. С. Белкин. – Екатеринбург, 1999. – 217 с.
33. Белкин А. С. Педагогический мониторинг образовательного процесса / А. С. Белкин, В. Д. Жаворонков. – Екатеринбург, 1997. – 192 с.
34. Бернштейн М. С. К методике составления и проверки тестов
/ М. С. Бернштейн // Вопросы психологии. – 1968. – № 1. – С. 51-66.
35. Бескаравайная Л. А. Программное обеспечение фронтального адми¬нис¬тративного контроля качества преподавания предмета базового компонента / Л. А. Бескаравайная, И. Л. Бянох. – Харьков : Гимназия, 1998. – 112 с.
36. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : наук.-метод. посіб.
/ І. Д. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
37. Бех І. Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості / І. Д. Бех // Початкова школа. – 2001. – № 12. – С. 34.
38. Быков А.К. Концептуальные основы мониторинга воспитания
/ А. К. Быков // Педагогика. – 2006. – № 6. – С. 19–27.
39. Блум Б. Таксономия целей в когнитивной области / Блум Б. – М. : МГУ, 1956. – 371 c.
40. Богачик Т. С. Сучасні технології моніторингових досліджень
/ Т. С. Богачик, Л. В. Якименко, З. В. Волошин // Управління школою : наук.-метод. журн. – 2009. – № 5 (233). – С. 20–31.
41. Богуш А. М. Мовленнєва компетенція дошкільника як лінгводи¬дак-тична проблема / А. М. Богуш // Розвиток творчих здібностей дітей засобами мовлення : зб. наук. пр. / [ред. кол.: А. М. Богуш, П. І. Білоусенко, Г. І. Гри-го¬ренко та ін.]. – К. ; Запоріжжя, 1998. – С. 5–15.
42. Бондар О. Моніторинг та самоекспертиза освітнього середовища навчального закладу / О. Бондар // Директор школи. Україна. – 2005. –
№ 6–7. – С. 4–11.
43. Боличева О. А. Інноваційний підхід до організації навчально-ви-хов¬ного процесу / О. А. Боличева, О. І. Буличова, І. П. Гонтар [та ін.] // Завучу усе для роботи : наук.-метод. журн. – 2009. – № 11–12, черв. – С. 24–31.
44. Большой экономический словарь / [под. ред. А. К. Азримяна]. –
3-е изд., стереотип. – М. : Институт новой экономики, 1998. – С. 258–259.
45. Бондар В. І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі / В. І. Бондар. – К. : ФАДА: ЛТД, 2000. – 191 с.
46. Бондарчук О. Проблеми підвищення психологічної компетентності керівників шкіл / О. Бондарчук, Я. Шкурко // Освіта і управління. – 1997. – Т. 1. – С. 114–122.
47. Борова Т. В. Самокорекція процесу засвоєння знань учнями основної школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Центральний ін-т післядипломної пед. освіти АПН України. – К., 2001. – 20 с.
48. Боришевський М. Й. Національна самосвідомість у становленні особистості громадянина / М. Й. Боришевський // Психологія самосвідомості: історія, сучасний стан та перспективи дослідження. – К. : Любіть Україну, 1999. – С. 14–15.
49. Бродтрік Отто. Реформи системи менеджменту, людських ресурсів у канадській державній службі / Отто Бродтрік // Інтегрування системи менеджменту людських ресурсів у процес реформування державної служби. – К. : Вид-во УАДу при Президентові України, 1990. – С. 272–304.
50. Булах І. Є. Поняття якості в освіті / І. Є. Булах ; [під ред. І. Є. Булах] // Система моніторингу та оцінювання якості освіти : наук.-метод. вид.: про¬гра¬ма розвитку Організації Об’єднаних Націй, UNDP/ПРООН. – К., 2002. – С. 8.
51. Буркіна Н. С. Модель моніторингу підготовки учнів / Н. С. Буркіна, Т. О. Лукіна // Шкільний світ. – 2001. – № 9 (89). – С. 2–8.
52. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психологической диагнос-тике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – К. : Наукова думка, 1989. – 200 с.
53. Вайс Керол Г. Оцінювання: Методи дослідження програм та політики [Текст] / Вайс Керол Г.; пер. з англ. P. Ткачука та М. Корчинської; наук. ред. пер. О. Кілієвич. — К. : Основи, 2000, — 671с.
54. Васильченко Л. В. Міжнародний досвід оцінювання якості шкільної освіти / Л. В. Васильченко // Управління освітою. – 2006. – № 16–18. – С. 77–80.
55. Васильченко Л. В. Професійна компетентність керівника школи
/ Л. В. Васильченко, І. В. Гришина. – Х. : Основа, 2006. – 208 с.
56. Василюк Алла. Освітня політика Європейського Союзу / Алла Василюк // Шлях освіти. – № 3 (45). – 2007. – С. 13–16.
57. Ващенко Л. М. Управління інноваційними процесами в загальній се¬редній освіті регіону : монографія / Л. М. Ващенко. – К. : Тираж, 2005. – С. 275–292.
58. Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетент-ности педагога / В. Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51–55.
59. Вдовиченко Р. П. Управлінська компетентність керівника школи
/ Р.П. Вдовиченко. – Х. : Основа, 2007. – 112 с. – (Б-ка журн. «Управління школою», Вип. 1 (49)).
60. Вдовиченко Р. П. Інформаційне забезпечення управління людськими ресурсами / Р. П. Вдовиченко, Л. М. Калініна, С. І. Карп // Вере-сень (Спецвип.). – 2004. – Квітень. – С. 132–142.
61. Вендровская Р. Б. Тесты в американской системе образования
/ Р. Б. Вендровская // Педагогика. – 2001. – № 2. – С. 98–102.
62. Вербицкая Н. Мониторинг результативности учебного процесса
/ Н. Вербицкая, В. Бодряков // Директор школы. – 1997. – № 1. – С. 33–37.
63. Вилмс Д. Системы мониторинга и модель «вход-выход» / Д. Вилмс // Директор школы. – 1995. – № 1. – С. 37–41.
64. Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. Моніторингове дослідження «Думки і погляди жителів України щодо впровадження процедури Зовнішнього тестування». – 2005. – № 1. – С. 23–25.
65. Власова Н. ... И проснешься боссом: Справочник по психологии управления. В 3-х ч. / Н. Власова. - М.: Инфра-М, Новосибирск, Фирма "Экор", 1994. Ч. 1 - 214 с.
66. Волкова В. А. Создание системы мониторинга как средства управления ДОУ / В. А. Волкова, Н. Б. Соколова // Управление ДОУ. – 2006. – № 4 (30). – С. 31–39.
67. Волобуєва Т. Б. Управлінський супровід моніторингу якості освіти
/ Т. Б. Волобуєва. – Х. : Основа, 2004. – 96 с.
68. Воловик В. І. Філософія педагогіки / В. І. Воловик. – Запоріжжя : Просвіта, 2004. – 140 с.
69. Воловик П. Н. Проблемы применения методов теории вероятностей и математической статистики в педагогической теории и практике : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра пед. наук: 13.00.01 – «Общая педагогика, история педагогики и образования» – К., 1977. – 48 с.
70. Воловік П. М. Педагогічна технологія оцінювання ефективності нових методів (методик) навчання / П. М. Воловік // Педагогічний процес: теорія і практика : зб. наук. пр. – К. : ЕКМО, 2003. – Вип. 1. – С. 54–67.
71. Вороненко Ю. В. Система моніторингу та оцінювання якості освіти / Ю. В. Вороненко. – К. : ЦМК МОЗ України, 2002. – 140 с.
72. Воскерчьян С. И. Об использовании метода тестов при учете успеваемости школьников / С. И. Воскерчьян // Советская педагогика. –
1963. – № 10. – С. 28 37.
73. Всероссийский августовский интернет-педсовет. Сессия «Компетентностно-ориентированный подход к образованию» [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.alledu.ru/index/368.
74. Вудкок М. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика / М. Вудкок, Д. Фрэнсис ; пер. с англ. – М. : Дело, 1991. – 320 с.
75. Вульфов Б. З. Основы педагогики : учеб. пособ. / Б. З. Вульфов, В. Д. Иванов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Изд-во УРАО, 1999. – 616 с.
76. Гавриленко І. М. Соціологічний моніторинг і діагностика в освіті
/ І. М. Гавриленко // Освіта і управління. – 1998. – № 2, т. 2. – С. 7–9.
77. Галаева А. М. Применение методов сетевого планирования при организации учебно-воспитательного процесса в вечерней школе / А. М. Га-ла¬ева // О некоторых вопросах НОТ в школе. – Белгород, 1970. – С. 10.
78. Галус О. М. Мотиваційна діяльність особистості в контексті її соціальної адаптації / О. М. Галус // Гуманітарні науки : наук.-практ. журн. – 2002. – № 2 (4). – С. 82–89.
79. Гез Н. И. Формирование коммуникативной компетентности как объект зарубежных методических исследований / Н. И. Гез // Иностранные языки в школе. – 1985. – № 2. – С. 16–24.
80. Гершунский Б. С. Прогностика управленческих решений в образовании / Б. С. Гершунский // Сов. педагогика. – 1988. – № 1. – С. 50–56.
81. Гершунский Б. С. Философия образования / Б. С. Гершунский. –
М. : Московский психолого-социальный иститут, 1998. – 432 с.
82. Гильбух Ю. З. Учитель и психологическая служба в школе
/ Ю. З. Гиль¬бух. – К. : Институт психологии АПН Украины, 1993. – 142 с.
83. Глас Д. Статистические методы в педагогике и психологии
/ Д. Глас, Д. Стенли. – М., 1976. – 380 с.
84. Гончаренко С. І. Методика як наука / С. І. Гончаренко // Шлях освіти. – 2000. – № 1. – С. 2–11.
85. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гон¬ча-ренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
86. Гончаренко С. Методологічні особливості наукових поглядів на педагогічний процес / С. Гончаренко, В. Кушнір, Г. Кушнір // Шлях освіти. – № 4. – 2008. – С. 2–10.
87. Гопкінз Д. Оцінювання для розвитку школи / Д. Гопкінз. – Львів : Літопис, 2003. – 256 с.
88. Гордзелидзе Р. К. Введение в дигностику воспитания / Р. К. Гор-дзе¬лидзе, Б. П. Битинас. – М. : Педагогика, 1989. – 160 с.
89. Грабовська Т. І. Інноваційний розвиток освіти: особливості, тенденції, перспективи / Т. І. Грабовська, М. І. Талапканич, В. В. Химинець. – Ужгород, 2006. – 232 с.
90. Григораш В. В. Організація діяльності керівника школи / В. В. Гри¬го¬раш. – Х. : Основа, 2008. – 208 с.
91. Гриневич Л. Методологічні засади цілісності системи моніторингу якості освіти / Лілія Гриневич // Освіта і управління. – 2010. – № 4, т. 13.