ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ ВІРНОСТІ В ОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИНАХ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ : ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ВОСПИТАНИЯ верности в личностных взаимоотношениях СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

СВИРИДЕНКО ІРИНА МИКОЛАЇВНА
УДК 37.013:378+37.034

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ ВІРНОСТІ В ОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИНАХ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук,
доцент Тернопільська В. І.

Житомир – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………...………………………...……..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ВІРНОСТІ В ОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИНАХ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ…………………13
1.1. Сутність категорій “вірність”, “особистісні взаємини”………………….………...….13
1.2. Вірність в особистісних взаєминах як наукова проблема….............................................24
1.3. Змістова структура, критерії, показники та рівні сформованості вірності в особистісних взаєминах студентів…………………………………………..…………...35
1.4. Вивчення стану сформованості вірності в особистісних взаєминах
студентів вищих навчальних закладів ………………………………………………...…..65
Висновки до першого розділу……………………………………………………………..88
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ
ВИХОВАННЯ ВІРНОСТІ В ОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИНАХ СТУДЕНТІВ
ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ………………………………….….……....……92
2.1. Педагогічні умови виховання вірності в особистісних взаєминах студентів
вищих навчальних закладів.…………………………………………………………….....92
2.2. Упровадження моделі та педагогічних умов виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів.…………………………………..…...102
2.3. Динаміка виховання вірності в особистісних взаєминах студентів
вищих навчальних закладів ……………………………………………………………...155
Висновки до другого розділу…………………………………….…………………...….174
ВИСНОВКИ……………………………………………………….………………...…....177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………..181
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..…205

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі творення незалежної, правової, демократичної держави та інтеграції України до загальноєвропейського товариства особливого значення й актуальності набуває проблема створення такої виховної системи, зокрема й у вищому навчальному закладі, яка забезпечувала б формування особистості нового типу, особистості з високим рівнем розвитку морально-духовних якостей, серед яких провідне місце належить вірності, відповідальності у взаєминах, дружбі.
У стратегічних документах нашої держави в освітньо-виховній галузі, зокрема в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, наголошується на утвердженні особистісно зорієнтованого підходу, який будується не на набутті особистістю певного обсягу професійних знань, умінь, навичок, а забезпеченні гармонійного співвідношення її особистісних, творчих і професійних якостей, розвитку її неповторної індивідуальності. Студент повинен володіти комплексом якостей, що дадуть змогу йому стати висококваліфікованим фахівцем, який здатний самостійно приймати рішення, виявляти вірність, постійність, відповідальність в особистісних взаєминах.
На жаль, упродовж останніх десятиліть змінилася соціокультурна ситуація в Україні, яка позначається багатьма негативними тенденціями. Відбулася втрата ідеалів старших поколінь, зміна в індивідуальних системах цінностей. Негативні соціальні процеси призвели до зростання нетерпимості й агресії в стосунках між людьми, до втрати життєвих орієнтирів. З огляду на це освітні заклади покликані формувати в студентів спрямованість на інших людей, що розглядається як поєднання трьох умінь: розуміти інших, уважно до них ставитися, ураховувати їхні інтереси, бажання, звички. Основну увагу при цьому варто приділити формуванню в студентської молоді почуття вірності в особистісних взаєминах, оскільки саме особистість зі сформованим почуттям вірності сприймає інших у контексті турботливого до них ставлення, а характерною ознакою такої людини є її надійність у різних обставинах, пов’язаних із міжособистісною взаємодією.
Однак у процесі розв’язання зазначеної проблеми виникає низка суперечностей:
– між об’єктивною потребою виховання вірності у взаєминах студентів вищих навчальних закладів і недостатньою реалізацією виховного потенціалу вищої школи;
– між соціальною значимістю проблеми виховання вірності особистості для гармонізації взаємовідносин у системах “людина-людина”, “людина-суспільство” й відсутністю розробки її в науково-теоретичному та методичному аспектах;
– між вимогами суспільства до вияву особистістю вірності в діловій та особистісній сфері й відсутністю в юнаків і дівчат знань та умінь міжособистісної взаємодії.
Отже, у розробці проблеми виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів усе відчутніше проявляються недоліки підготовки кураторів до реалізації відповідної виховної діяльності, простежується недостатній рівень орієнтації виховних програм та залучення громадських організацій до розв’язання цієї проблеми. У зв’язку з цим особистісно зорієнтовані виховні впливи мають бути спрямовані на фундаментальне розв’язання суперечностей, які виникають у процесі формування вірності в особистісних взаєминах, де студент є головним приорітетом і цінністю.
У суспільній свідомості вірність розглядається як ідеальні взаємини, у яких існує високий рівень довіри. Однак кожна людина розуміє вірність по-різному залежно від того, у якій культурі вона виховується й живе, які реальні обставини її життя.
Вірність є особливою властивістю особистості, що виявляється в її оцінному ставленні до своїх учинків, взаємин з іншими людьми й характеризується єдністю знань, потребово-мотиваційних утворень, практичних дій, емоційно-вольових факторів.
Особливості вірності як моральної цінності особистості, пов’язаної з почуттям обов’язку, відданості іншій людині, певним ідеям та кредо-переконанням, розглянуто в працях філософів древності Конфуція, Платона, Ксенофонта, Плутарха, Теофраста, Аристотеля, Цицерона, а також у дослідженях учених XX–XXІ століття В. Сухом-линського, І. Беха, В. Блощинської, Л. Бурбо, С. Карпенчук. Зокрема, С. Карпенчук визначає вірність як незмінність, постійність щодо людей і справи, у виконанні обов’язку, у відданості обраним принципам та моральному ідеалу [98, с. 321].
Вірність як складову дружби, що ґрунтується на основі товариських взаємин між людьми, які поєднані спільними інтересами й почуттям відповідальності, розглядали І. Бех, І. Кон, Н. Куніцина, К. Леонгард, Ф. Ніцше, М. Обозов, Л. Сенека, В. Сухомлинський. Вірність в особистісних взаєминах не лише узгоджує поведінку індивідів відповідно до певних моральних законів, але й внутрішньо самообмежує їх у діях, учинках, які можуть зашкодити іншій людині. Джерела вчинку-вірності, за І. Бехом, зумовлені внутрішньою позицією індивіда, згідно з якою він поводиться відповідно до очікувань спочатку рідних і близьких йому осіб, а згодом й іншої людської спільноти (група, колектив тощо). Для людини, у якої вчинок-вірність набуває певної усталеності й перетворився на складову її моральної структури, санкціонуючим центром його здійснення виступає власне сумління [25, с. 1-2].
Г. Ващенко, В. Сухомлинський трактують вірність як невід’ємну складову національної самосвідомості особистості, української ментальності, оскільки великі можливості для цього закладені в неписаних законах людської честі, що передбачають виховання любові до батьків, батьківщини, вірність у коханні, дружбі, готовність захищати слабких, піклуватися про молодших, непохитну вірність ідеям, принципам народної моралі та духовності.
Аналіз поняття “вірність” засвідчує, що цей феномен визначають як найважливішу сімейну цінність, складову шлюбних взаємин (Є. Артамонова, Г. Ващенко, Н. Волкова, В. Гегель, Є. Єкжанова, Є. Зирянова, О. Сапогова, В. Сухомлинський). На думку цих учених, вірність – це система обов’язків перед шлюбним партнером, які регулюються моральними нормами й стандартами, упевненість у цінності, значущості взятих на себе зобов’язань.
Проблему взаємин досліджували В. Агєєв, О. Безкоровайна, І. Бех, О. Бодальов, Л. Гозман, Є. Головаха, О. Єршов, І. Карчевський, М. Коган, Я. Коломинський, Т. Коннікова, В. Куніцина, О. Леонтьєв, Л. Любчак, Л. Москальова, О. Мудрик, В. М’ясищев, М. Обозов, В. Ольшанський, Л. Орбан-Лембрик, Н. Панін, Б. Паригін, А. Петровський, К. Платонов, Н. Сакада, В. Семиченко, М. Сметанський, В. Сухомлинський, В. Тернопільська, Я. Український, Є. Цукатова, В. Штифурак, Н. Щуркова. Особистісні взаємини розглянуто в працях цих учених як сукупність об’єктивних зв’язків та взаємодій між особами, що виявляються в характері й способах їхніх взаємних впливів у ході спілкування та спільної діяльності, як взаємна готовність суб’єктів до визначеного типу взаємодії.
Однак проблема виховання вірності в студентської молоді ще недостатньо досліджена як у теоретичному, так і в методологічному аспектах, що суттєво позначається на практичній діяльності вищих навчальних закладів. Ураховуючи актуальність та важливість порушеної проблеми виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів, з одного боку, і недостатнього її наукового обґрунтування – з іншого, ми вибрали тему дисертації “Педагогічні умови виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено в рамках комплексної теми “Морально-етичні засади формування зростаючої особистості” кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, державний реєстраційний номер 0110U002111. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 5 від 22.12.2006 р.) та узгоджено радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 20.03.2007 р.).
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці пе-дагогічних умов і моделі формування вірності в особистісних взаєминах студентів, що забезпечують ефективність зазначеного процесу в умовах вищих навчальних закладів.
У відповідності до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
1. Розкрити сутність категорій “вірність”, “особистісні взаємини”.
2. Здійснити аналіз проблеми вірності в особистісних взаєминах у філософській, психолого-педагогічній літературі.
3. Розробити змістову структуру, обґрунтувати критерії, показники, рівні сфор-мованості вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів.
4. Теоретично обґрунтувати, розробити та впровадити модель, педагогічні умови виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів та експериментально перевірити їхню ефективність.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що процес виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів буде ефективним, якщо:
– спиратиметься на формування в юнаків і дівчат усвідомлення вірності як їхньої особистісної цінності;
– розглядатиметься як цілісний соціально-педагогічний феномен, що має специфічні педагогічні ознаки, а саме: мету, зміст, педагогічні умови реалізації;
– забезпечуватиметься педагогічний супровід процесу виховання вірності студентів у позааудиторній діяльності.
Об’єкт дослідження – процес формування особистісних взаємин студентів вищих навчальних закладів.
Предмет дослідження – педагогічні умови виховання вірності в особистісних взаєминах студентів у позааудиторній діяльності.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: принципи гуманістичної психології (Л. Кольберг, А. Маслоу, Ж. Піаже, К. Роджерс, Е. Фромм, Х. Хекхаузен, Д. Юм та ін.); психологія ставлень (М. М’ясищев); загальні закономір¬ності розвитку особистості під впливом середовища та виховання (В. Андрущенко, Л. Архангельський, О. Асмолов, І. Бех, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, І. Кон, С. Рубінштейн, Д. Фельдштейн та ін.); психолого-педагогічні основи виховання моральних якостей особистості (І. Бех, Л. Виготський, В. Денисенко, Є. Зєлєнов, С. Карпенчук, О. Коберник, Г. Костюк, А. Кузьминський, А. Макаренко, С. Максименко, Л. Москальова, В. Омеляненко, О. Пєхота, В. Рибалка, М. Сметанський, М. Стельмахо¬вич, В. Сухомлинський, В. Тернопільська та ін.); особистісно зорієнтований (І. Бех, О. Бондаревська, О. Коберник, І. Кон, Д. Пащенко, А. Петровський, С. Подмазін, О. Савченко, Г. Селевко, О. Сухомлинська, В. Сухомлинський, Т. Поніманська, М. Сметанський, Г. Тарасенко, І. Якиманська та ін.) і вчинковий підходи до виховання (Т. Кириленко, О. Киричук, І. Маноха, В. Роменець та ін.); концептуальні положення педагогіки підтримки (О. Газман, Н. Касіцина, Н. Михайлова, С. Юсфін); психолого-педагогічні основи суб’єкт-суб’єктної взаємодії в педагогічному процесі (Г. Балл, І. Бех, О. Безкоровайна, О. Бодальов, Т. Кравченко, В. Тернопільська).
На різних етапах наукового пошуку були використані такі методи дослідження:
– теоретичні: аналіз психологічної, педагогічної літератури; порівняння, класифікація, узагальнення для з’ясування змісту базових понять дослідження; аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень із метою визначення сутності вірності; теоретичне моделювання, узагальнення та систематизація основних положень дослідження; вивчення навчально-методичної документації;
– емпіричні: діагностичні (інтерв’ю, анкетування, тестування); статистичні (кількісна та якісна обробка даних); педагогічний експеримент та моніторинг для вивчення стану досліджуваної проблеми, перевірки ефективності запропонованої моделі виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів.
Експериментальна база дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Житомирського національного агроекологічного університету, Рівненського державного гуманітарного університету. Усього дослідженням було охоплено 679 студентів вищих навчальних закладів.
Етапи дослідження. Дослідження за темою дисертації проводилося поетапно.
На аналітико-констатувальному етапі (2005–2006 р.р.) у процесі аналізу дисертаційних досліджень, літературних джерел здійснено систематизацію наукових ідей щодо виховного процесу у вищому навчальному закладі, визначено сутність і зміст понять, які відображають особливості виховання вірності особистості. Проведено діагностику сформованості вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів, виявлено основні недоліки, чинники й суперечності цього процесу, проаналізовано практику виховної роботи у ВНЗ. На цьому етапі сформовано гіпотезу та завдання дослідження.
На пошуковому етапі педагогічного дослідження (2006–2007 рр.) розроблено критеріальну базу, проаналізовано стан сформованості вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів; спроектовано модель виховання вірності в особистісних взаєминах студентів у позааудиторній діяльності, підібрано діагностичний інструментарій; проведено пошуковий експеримент.
Формувальний етап (2007–2009 рр.) був присвячений обґрунтуванню та побудові орієнтованої моделі, проведенню формувального експерименту, під час якого виявились особливості протікання процесу виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів; визначалися умови, що детермінують цей процес. Систематизовано та опрацьовано емпіричні дані, що дало змогу здійснити порівняльний аналіз рівнів сформованості вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів у контрольних та експериментальних групах, здійснено експериментальну перевірку ефективності моделі й педагогічних умов виховання вірності в особистісних взаєминах студентів у позааудиторній діяльності.
На завершальному етапі дослідження (2009–2010 рр.) узагальнено результати, проаналізовано проблеми й суперечності, що впливали на ефективність упровадження запропонованої моделі виховання вірності в особистісних взаєминах студентів. Напрацьований дослідницький матеріал відображено в тексті дисертації та методичних рекомендаціях для виховання вірності в особистісних взаєминах молоді; здійснено впровадження основних результатів дослідження у педагогічну практику вищих навчальних закладів.
Наукова новизна і теоретична значущість результатів дослідження полягає в тому, що вперше розкрито зміст поняття “вірність в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів” як особистісного утворення, що узгоджує поведінку студента відповідно до певних моральних законів, забезпечуючи суб’єктивну задоволеність процесом і результатом взаємодії, характеризується надійністю, постійністю, відповідальністю юнаків, дівчат у ставленні один до одного та виступає провідним механізмом їхнього розвитку й саморозвитку; розроблено змістову структуру вірності (когнітивний, емоційно-мотиваційний, практичний компоненти), визначено критерії, показники, рівні сформованості вірності (високий, середній, низький), що дає змогу вивчати особливості й динаміку сформованості цього особистісного утворення студентів; розроблено модель, виокремлено, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів (формування в студентській групі виховного середовища, що активізує засвоєння студентами вірності в особистісних взаєминах; педагогічна підтримка студентів у моральному самовизначенні, вияві вчинку-вірності; залучення юнаків і дівчат до колективного обговорення морально-етичних дилем, пов’язаних із виявленням вірності в особистісних взаєминах на матеріалі художніх творів і реальних життєвих ситуацій; залучення студентів до вивчення спецкурсу “Вірність та особистісні взаємини”; розвиток самоврядування для організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії студентів, виявлення ними вірності, надійності, відповідальності, розуміння ними суспільної та суб’єктивної необхідності й важливості дотримання соціальних норм у власній поведінці на основі партнерства та взаєморозуміння).
Уточнено понятійний апарат дослідження: “вірність” (як особистісний конструкт, що визначає специфіку міжособистісних взаємин, зокрема, це надійність, відповідальність, емпатійність, обов’язковість людини в різних обставинах, пов’язаних із міжособистісною взаємодією); “особистісні взаємини” (сукупність об’єктивних зв’язків та взаємодій між індивідами, що виявляються в характері й способах їхніх взаємних впливів у ході спілкування та спільної діяльності, як взаємна готовність суб’єктів до визначеного типу взаємодії).
Подальшого розвитку набули організаційні форми виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів.
Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні у виховну практику вищих навчальних закладів моделі, педагогічних умов виховання вірності в особистісних взаєминах студентів; розробці й апробації спецкурсу “Вірність та особистісні взаємини”, методичних рекомендацій “Особливості виявлення вчинку-вірності в особистісних взаєминах студентів”, що містять тематику й інструктивні матеріали щодо проведення виховної роботи зі студентами. Отримані внаслідок дослідження нові знання про структуру, специфіку виховання вірності в особистісних взаєминах студентів можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів у процесі викладання курсу “Теорія і методика виховання”, кураторами академічних груп у виховній роботі зі студентами.
Наукові положення дисертаційного дослідження, основні висновки та методичні рекомендації впроваджено у виховний процес Житомирського державного університету імені Івана Франка, Житомирського національного агроекологічного університету, Житомирського державного технологічного університету, Рівненського державного гуманітарного університету, Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Вірогідність результатів забезпечується теоретико-методологічним обгрунтуванням його вихідних положень і понятійно-термінологічного апарату; використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою моделі виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів у позааудиторній діяльності; аналізом здобутих результатів; репрезентативністю вибірки та використанням методів статистичної обробки експериментальних даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження представлено в доповідях автора та обговорено на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості” (м. Київ, 2008); “Шляхи гармонізації знань і якостей особистості в професійній підготовці майбутнього вчителя” (м. Кривий Ріг, 2009); “Актуальні проблеми освіти і науки” (м. Миколаїв, 2009); “Цінності особистості у контексті викликів сучасності” (м. Київ, 2009); “Формування професійно-педагогічної майстерності вчителів: історія, сучасність, перспективи (присвячується 80-річчю кафедри педагогіки ЖДУ)” (м. Житомир, 2009); на регіональних науково-практичних конференціях: “Інноваційний досвід педагогів дошкільної та початкової освіти Житомирщини” (м. Житомир, 2012); на щорічних засіданнях кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення в 11 одноосібних публікаціях, із яких 6 статей опубліковано в провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичні рекомендації.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (311 найменувань на 24 стор.), 22 додатки (на 69 стор.). Загальний обсяг дисертації – 273 сторінки машинописного тексту (основна частина – 180 стор.). Робота містить 23 таблиці та 22 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз та експериментальне розв’язання проблеми виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів дали змогу встановити, що в сучасних умовах модернізації змісту виховного процесу проблема виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів набуває особливої актуальності. Її розв’язання пов’язане з упровадженням перспективних педагогічних технологій, застосування яких має сприяти формуванню вірності в особистісних взаєминах юнаків і дівчат.
Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність гіпотези, засвідчили ефективність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання таких висновків:
1. Здійснений аналіз поняття “вірність” у філософії, етиці, психології, педагогіці дає підстави визначити її як особистісний конструкт, що впливає на специфіку міжособистісних взаємин та виявляється в надійності, постійності, відданості, відповідальності, обов’язковості, емпатійності людини в різних обставинах, пов’язаних із міжособистісною взаємодією.
2. Проблема виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів є актуальною і такою, яка ще не знайшла свого розкриття в контексті розв’язання педагогічних проблем. Вірність в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів ми визначаємо як особистісне утворення, що узгоджує поведінку студента відповідно до певних моральних законів, забезпечуючи суб’єктивну задоволеність процесом і результатом взаємодії, характеризується надійністю, постійністю, відповідальністю юнаків і дівчат у ставленні один до одного та виступає провідним механізмом їхнього розвитку та саморозвитку.
3. Обгрунтовано змістову структуру вірності в особистісних взаєминах студентів, яка включає когнітивний, емоційно-мотиваційний, практичний компоненти. Доведено, що виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів буде ефективним за умови збалансованості когнітивного, емоційно-мотиваційного, практичного компонентів. Відповідно до структури розроблено критерії та показники вихованості вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів, виділено три рівні її сформованості (високий, середній, низький).
За результатами констатувального етапу дослідження здійснено аналіз сформованості основних (когнітивний, емоційно-мотиваційний, практичний) компонентів вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів. Кількісний розподіл студентів за рівнями сформованості вірності в особистісних взаєминах недостатньо показовий порівняно з контрольними та експериментальними групами. Студенти із середнім і низьким рівнями сформованості когнітивного, емоційно-мотиваційного, практичного компонентів у кожному випадку становили більше половини від загальної кількості респондентів (19,8% до 58,8%). Кількість студентів із високим рівнем сформованості згаданих компонентів становить від 19,8% до 26,0, тобто чверть, середній рівень – від 41,2% до 58,8% – одна друга, низький рівень – від 19,8% до 26,0%. Таким чином, когнітивний та практичний компоненти вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів сформовані найменше.
Зроблений вище висновок збігається з незадовільною оцінкою самими студентами рівня сформованості в себе знань про сутність і зміст вірності, механізмів її прояву, про особливості міжособистісних взаємин, певних поведінкових умінь і навичок особистісної взаємодії, які характеризують прояви вірності особистості – більше половини студентів контрольних та експериментальних груп оцінили рівень сформованості в себе вірності в особистісних взаєминах як середній або низький. Результати узагальнення незалежних характеристик (порівняння оцінки студентів щодо сформованості в них вірності в особистісних взаєминах з оцінками їхніх одногрупників) також фіксують велику кількість студентів (більше половини) з низьким і середнім рівнями сформованості у них вірності в особистісних взаєминах. Загалом ці дані ще раз підтвердили необхідність модернізації змісту, форм, методів і засобів виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів.
4. Розроблена модель виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів відображає необхідність реалізації мети, урахування принципів виховання. З’ясовано, що успішне виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів здійснюватиметься за таких педагогічних умов: формування в студентській групі виховного середовища, що активізує засвоєння студентами вірності в особистісних взаєминах; педагогічна підтримка студентів у моральному самовизначенні, вияві вчинку-вірності; залучення юнаків і дівчат до колективного обговорення морально-етичних дилем, пов’язаних із виявленням вірності в особистісних взаєминах на матеріалі художніх творів і реальних життєвих ситуацій; залучення студентів до вивчення спецкурсу “Вірність та особистісні взаємини”; розвиток самоврядування для організації суб’єкт-суб’єктної взаємодії студентів, виявлення ними вірності, надійності, відповідальності, розуміння ними суспільної та суб’єктивної необхідності й важливості дотримання соціальних норм у власній поведінці на основі партнерства та взаєморозуміння.
До основних форм і методів, спрямованих на виховання вірності студентів, належать: кураторські години, дискусії, диспути, ігри, вправи на ідентифікацію моральних цінностей, розв’язування ситуацій вчинку-вірності та вчинку-зради на основі особистісного досвіду студентів, обговорення морально-етичних дилем, тренінги, складання індивідуальних програм особистісного зростання.
Значний потенціал у процесі виховання вірності в особистісних взаєминах мав розроблений спецкурс “Вірність та особистісні взаємини”, оскільки він створює оптимальні умови для інтеграції знань про вірність, особистісні взаємини в конкретні вчинки.
Результативність та педагогічну ефективність розробленого змісту, форм, методів, засобів, педагогічних умов як складових моделі виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів доведено кількісно-якісними змінами сформованості вірності особистості в студентів експериментальних груп. Кількість студентів із низьким рівнем сформованості когнітивного компонента вірності в особистісних взаєминах зменшився в експериментальних групах до 16,2% проти 35,1% у контрольних групах. Низький рівень сформованості практичного компонента – до 8,1% КГ проти 19,1% у контрольних групах. Для оцінки ефективності дослідження суттєвим є збільшення кількості студентів експериментальних груп із високим рівнем сформованості когнітивного компонента (до 55,9% ЕГ проти 24,4%КГ– високий рівень) та практичного компонента (до 49,3% ЕГ проти 23,7% КГ – високий рівень), які на констатувальному етапі виявилися найменш сформованими.
Отже, аналіз результатів дослідно-експериментальної перевірки ефективності виховання досліджуваної якості в студентів підтвердив педагогічну доцільність та ефективність обґрунтованої та запровадженої нами моделі педагогічних умов виховання вірності в особистісних взаєминах студентів вищих навчальних закладів.
Перспективи подальшого дослідження проблеми пов’язані з поглибленим аналізом вірності у взаєминах індивідів, виявом статевих та індивідуальних відмінностей, особливостей її виховання в юнаків і дівчат старшого шкільного віку. Необхідний також подальший пошук адекватних методів для діагностики цієї якості в контексті цілісного розвитку особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авксентьєва Т. А. Формування моральної свідомості студентів ВНЗ : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / Таміла Анатоліївна Авксентьєва. – Вінниця, 2005. – 190 с.
2. Адлер А. Понять природу человека / А. Адлер ; [пер. Е. А. Цыпина]. – СПб. : Академ. проект, 1997. – 256 с.
3. Азбука моралі : [зб. статей]. – К. : Молодь, 1978. – 198 с.
4. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. – М. : Аспект-Пресс, 1998. – 374 с.
5. Андрущенко Е. Социальная психология / Е. Андрущенко ; [под ред. В. И. Сластенина]. – М. : Академия, 2000. – 264 с.
6. Анохина Т. В. Педагогическая поддержка как реальность современного образования / Т. В. Анохина // Классный руководитель. – 2000. – № 3. – С. 60-65.
7. Антология мировой философии : [в 4-х т.]. – М. : Мысль, 1969. – Т. 1. – 1969. – 936 с.
8. Антонова Н. А. Ценностные ориентации в системе личностных качеств студентов высшего педагогического учебного заведения : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Наталья Александровна Антонова. – Киев, 2003. – 200 с.
9. Аронсон Э. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме / Э. Аронсон, Т. Уилсон, Р. Эйкерт. – СПб. : Еврознак, 2002. – 560 с.
10. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности / В. Г. Асеев. – М. : Мысль, 1976. – 198 с.
11. Асмолов А. Г. Психология личности / А. Г. Асмолов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 366 с.
12. Баженов Г. В. Ищу друга / Георгий Викторович Баженов. – М. : Молодая гвардия, 1982. – 159 с.
13. Баррон Ф. Личность как функция проектирования человеком самого себя / Ф. Баррон // Вопросы психологии. – 1990. – № 2. – С. 68-75.
14. Барышников Е. Н. О воспитании и воспитательных системах / Е. Н. Барышников, И. Д. Колесникова. – СПб. : С.-Петербург, 1996. – 122 с.
15. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М. : Искусство, 1979. – 424 с.
16. Белинская Е. П. Социальная психология личности / Е. П. Белинская, О. А. Тихомандрицкая. – М. : Аспект-Пресс, 2001. – 301 с.
17. Белкин П. Г. Социальная психология научного коллектива / П. Г. Белкин, Е. Н. Емельянов, М. А. Иванов. – М. : Наука, 1987. – 215 с.
18. Берн Э. Игры, в которые играют люди : психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры : психология человеческой судьбы : пер. с англ. / Эрик Берн ; общ. ред. М. С. Мацковского. – СПб. : Лениздат, 1992. – 399 с.
19. Бернс Р. Развитие “Я”-концепции и воспитание / Р. Бернс. – М. : Прогресс, 1986. – 304 с.
20. Бех И. Д. Нравственность личности : стратегии становления / Иван Дмитриевич Бех. – Ровно : Редакц.-изд. отдел управлений печати, 1991. – 146 с.
21. Бех І. Д. Виховання особистості : сходження до духовності : наук. видання / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2006. – 272 с.
22. Бех І. Д. Виховання особистості : в 2 кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 1 : Особистісно-орієнтований підхід : теоретико-технологічні засади. – 2003. – 280 с.
23. Бех І. Д. Виховання особистості : в 2 кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 2 : Особистісно-орієнтований підхід : науково-практичні засади. – 2003. – 344 с.
24. Бех І. Д. Вчинок у вихованні гуманістично спрямованої особистості / І. Д. Бех // Світ виховання. – 2004. – № 1(2). – С. 9-15.
25. Бех І. Д. Вчинок у морально-духовному розвитку особистості / Іван Дмитрович Бех // Початкова школа. – 2006. – № 6. – С. 1-2.
26. Бех І. Д. Гуманізм у вихованні підростаючої особистості / І. Д. Бех // Рідна школа. – 1995. – № 9. – С. 78-83.
27. Бех І. Д. Духовна енергія вчинку / І. Д. Бех // Освіта і управління. – 2005. – № 1. – С. 51-58.
28. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання / Іван Дмитрович Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
29. Бех І. Д. Психологічні резерви виховання особистості / Іван Дмитрович Бех // Рідна школа. – 2005. – № 2. – С. 1-4.
30. Бех І. Д. Спілкування як загальна психологічна основа виховання особистості / Іван Дмитрович Бех // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах : теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : [зб. наук. праць]. – К. : Пед. думка, 2000. – Кн. 1. – С. 3-7.
31. Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета. – М. : Изд-во Московской патриархии, 1983. – 1372 с.
32. Білоусова В. О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи : [монографія] / В. О. Білоусова. – К. : ІЗМН, 1997. – 180 с.
33. Блощинська В. А. Етика : практикум : навч. посібник / В. А. Блощинська. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 248 с.
34. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения / М. И. Бобнева. – М. : Наука, 1976. – 193 с.
35. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком / А. А. Бодалев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 200 с.
36. Бодалев А. А. Личность и общение / А. А. Бодалев. – М.: Просвещение, 1983. – 207 с.
37. Бодалев А. А.Проблемы гуманизации межличностного общения / А. А. Бодалев // Вопросы психологии. – 1989. – № 6. – С. 74-81.
38. Божович Л. И. Проблемы формирования личности : избр. психол. труды / Л. И. Божович. – М. : Ин-т практ. психол. ; Воронеж : МОДЭК, 1995. – 352 с.
39. Бойко А. М. Оновлена парадигма виховання : шляхи реалізації / А. М. Бойко. – К. : ІЗМН, 1996. – 232 с.
40. Бойко В. В. Социально-психологический климат коллектива и личность / В. В. Бойко, А. Г. Ковалев, В. Н. Панферов. – М. : Мысль, 1983. – 207 с.
41. Болтівець С. І. Духовність і мораль у молодіжному середовищі / С. І. Болтівець // Дивосвіт. – 2003. – № 2. – С. 252-254.
42. Бондаревская Е. А. Педагогика : личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е. А. Бондаревская. – Ростов-на-Дону : РГПУ, 1999. – 216 с.
43. Бондаренко А. Ф. Социальная психология личности / А. Ф. Бондаренко. – К. : Наукова думка, 1991. – 462 с.
44. Бражнич О. Г. Педагогічні умови диференційованого навчання учнів загальноосвітньої школи : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / О. Г. Бражнич. – Кривий Ріг, 2001. – 238 с.
45. Будинайте Г. Л. Личностные ценности и личностные предпочтения субъекта / Г. Л. Будинайте, Т. В. Корнилова // Вопросы психологии. – 1993. – № 5. – С. 11-19.
46. Булах І. С. Психологія особистісного зростання підлітка : [монографія] / І. С. Булах. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. – 340 с.
47. Булка Н. І. Креативність і соціальна компетентність / Надія Ігорівна Булка // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 10. – С. 41-49.
48. Бурбо Л. Пять травм, которые мешают быть самим собой / Л. Бурбо ; [пер. В. Трилиса]. – К. : София – М. : Гемеос, 2001. – 226 с.
49. Бурлачук Л. Ф. Психология жизненных ситуаций / Л. Ф. Бурлачук, Е. Ф. Коржова. – М. : Российское педагогическое агентство, 1998. – 263 с.
50. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук , С. М. Морозов. – К. : Наукова думка, 1989. – 200 с.
51. Вайнола Р. Х. Особливості використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі : методичні рекомендації для соціальних педагогів / Р. Х. Вайнола. – К. : НПУ, 2001. – 48 с.
52. Ващенко Г. Виховний ідеал : підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків / Г. Ващенко. – 3-є вид. – Полтава : Полтавський вісник, 1994. – 190 с.
53. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і головний редактор В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2004. – 1440 с.
54. Веракіс А. І. Основи психології : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / А. І. Веракіс, Ю. І. Залевський, К. М. Левківський. – Харків ; К., 2005. – 416 с.
55. Вилюнас В. И. Психологические механизмы мотивации человека / В. И. Вилюнас. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 283 с.
56. Вишневський О. І. Теоретичні основи педагогіки / О. І. Вишневський. – Дрогобич : Відродження, 2001. – 247 с.
57. Вікова та педагогічна психологія : навчальний посібник / [О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.]. – К. : Просвіта, 2001. – 416 с.
58. Власенко О. Формування системи цінностей особистості / О. Власенко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2007. – № 38. – С. 67-69.
59. Войтыла К. Основы этики / К. Войтыла // Вопросы философии. – 1991. – № 1. – С. 111-118.
60. Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н. П. Волкова. – К. : Академія, 2001. – 576 с.
61. Выготский Л. С. История развития высших психических функций / Л. С. Выготский // Собрание сочинений : в 6-ти т. / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 3. – 1983. – 381 с.
62. Газман О. С. Педагогическая поддержка детей в образовании как инновационная проблема / О.С. Газман // Новые ценности образования. – 1995. – № 3. – С. 58-64.
63. Гегель В. Ф. Эстетика : в 4-т. / В. Ф. Гегель. – М. : Искусство, 1969. – Т. 2. – 1969. – 325 с.
64. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стэнли. – К. : Прогресс, 1976. – 494 с.
65. Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений / Л. Я. Гозман. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 213 с.
66. Голобородько О. А. Діалогізація педагогічного спілкування як визначальна умова особистісно орієнтованого морального виховання підлітків / О. А. Голобородько // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – К. : ВІРА інсайт, 2001. – Кн. 1. – C. 48-56.
67. Головаха Е. Психология человеческого взаимопонимания / Е. Головаха, Н. Панина. – К.: Политиздат Украины, 1989. – 204 с.
68. Голошивець С. Виховання студентської молоді – фундамент майбутнього / С. Голошивець // Вища освіта України. – 2002. – № 4. – С. 114-116.
69. Голубев Н. К. Введение в диагностику воспитания / Н. К. Голубев, Б. П. Битинас. – М. : Педагогика, 1989. – 183 с.
70. Горянина В. А. Психологические предпосылки непродуктивности стиля межличностного взаимодействия / В. А. Горянина // Психологический журнал. – 1997. – № 6. – С. 74-83.
71. Готтсданкер В. Основы психологического эксперимента / В. Готтсданкер. – М. : Изд-во МГУ, 1982. – 155 с.
72. Гудз Ю. Дружба єднає щирі серця : виховання почуття дружби / Ю. Гудз // Позакласний час. – 2004. – № 7/2. – С. 63-64.
73. Джемс У. Психология / У. Джемс. – М. : Педагогика, 1991. – 368 с.
74. Диагностика межличностных отношений : психологическая диагностика / [под. ред. М. Акимовой, К. Гуревича]. – СПб. : Питер, 2005. – 652 с.
75. Додонов Б. И. Эмоция как ценность / Б. И. Додонов. – М. : Политиздат, 1978. – 307 с.
76. Дойчик М. Проблеми моралі в українській філософії доби Відродження XVI – поч. XVII ст. / М. Дойчик // Людина і політика. – 2001. – № 6. – С.75-82.
77. Донцов А. И. Психология коллектива : методологические проблемы исследования : [учеб. пособие для вузов по спец. “Психология”] / А. И. Донцов. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 208 с.
78. Донченко О. Створюємо колективний проект / О. Донченко // Завуч. – 2003. – № 29. – С. 5-6.
79. Дубровина И. В. Формирование личности в переходный период от подросткового до юношеского / И. В. Дубровина. – М. : Педагогика, 1987. – 182 с.
80. Дьяченко М. И. Краткий психологический словарь : личность, образование, самообразование, профессия / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Мн. : Хэлтон, 1998. – 399 с.
81. Дэна Д. Преодоление разногласий : как улучшить взаимоотношения на работе и дома / Д. Дэна. – СПб. ; М. : Институт личности ; Ленато, 1994. – 138 с.
82. Жигайло Н. І. Соціальна педагогіка : навч. посіб. / Н. І. Жигайло. – Львів : Новий Світ, 2007. – 255 с.
83. Заброцький М. М. Вікова психологія / М. М. Заброцький. – К. : МАУП, 1998. – 92 с.
84. Звєрєва І. Д. Діагностика моральної вихованості школярів : методичний посібник / І. Д. Звєрєва, Л. Г. Коваль, П. Д. Фролов. – К. : ІСДО, 1995. – 156 с.
85. Зиглер Х. Теория личности : основные положения, исследование и применение / Х. Зиглер, Л. Хьелл ; пер. с англ. С. Меленевская, Д. Викторова. – 2-е изд., испр. – СПб : Питер, 1998. – 606 с.
86. Зимняя И. А. Педагогическая психология : учеб. для студентов вузов, обучающихся по пед. и психол. направлениям и спец. / И. А. Зимняя. – Ростов-на-Дону : Феникс, 1997. – 480 с.
87. Злобина Е. Г. Общение как фактор развития личности / Е. Г. Злобина. – К. : Наукова думка, 1981. – 247 с.
88. Ильин Е. Н. Искусство общения : из опыта работы учителя лит. 516-й школы Ленинграда / Е. Н. Ильин. – М. : Педагогика, 1982. – 112 с.
89. Ильин Е. Н. Некоторые вопросы психологии общения / Е. Н. Ильин // Вопросы психологии. – 1986. – № 5. – С. 127-132.
90. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови / А. О. Івченко ; худож.-оформлювач С. А. Пяткова. – Харків : Фоліо, 2002. – 540 с. – (Б-ка державної мови).
91. Ічанська О. М. Становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / О. М. Ічанська. – Київ, 2002. – 20 с.
92. Каган М. С. Мир общения : проблемы межсубъектных отношений / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1988. – 319 с.
93. Калина Н. Ф. Диагностика социального интеллекта личности / Н. Ф. Калина // Журнал практического психолога. – 1999. – № 5. – С. 14-17.
94. Кант И. О педагогике / И. Кант. – М. : Наука, 1980. – 454 с.
95. Кант И. Сочинения : в 6 т. / И. Кант ; под общ. ред. В. Ф Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана. – М. : Мысль, 1964. – Т. 2. – 1964. – 511 с. – (Философ. наследие. Акад. наук СССР. Ин-т философии).
96. Караковский В. А. Воспитание? Воспитание... Воспитание! : теория и практика школьных воспитательных систем / В. А. Караковский, Л. И. Новикова, И. Л. Селиванова. – М. : Нова школа, 1996. – 160 с.
97. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. Как перестать беспокоиться и начать жить : [пер. с англ.] / Д. Карнеги. – Рыбинск : Рыбинский дом печати, 1996. – 798 с.
98. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / С. Г. Карпенчук. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К. : Вища школа, 2005. – 348 с.
99. Карчевський І. Р. Проблемна міжособистісна взаємодія особового складу військової частини та особливості її діагностики і попередження : дис. … канд. психол. наук : 19.00.09 / Ігор Ростиславович Карчевський. – Хмельницький, 2005. – 190 с.
100. Кемеров В. Е. Взаимопонимание : некоторые философские и психологические проблемы / В. Е. Кемеров. – М. : Политиздат, 1984. – 109 с.
101. Киричок В. А. Етика педагогічного спілкування / В. А. Киричок, В. О. Павленчик // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – Київ ; Житомир : Волинь, 2003. – Кн. 2. – С. 346-352.
102. Кнабе Г. С. Древний Рим – история и повседневность / Г. С. Кнабе. – М. : Искусство,1986. – 209 с.
103. Коберник О. М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі: навч.-метод. посіб. / наук. ред. О. В. Киричук . – К.: Науковий світ, 2001. – 182 с.
104. Ковалева А. С. Теоретические и методологические аспекты исследования межличностных отношений в молодежной среде / А. С. Ковалева. – Санкт-Петербург : Изд-во С.-Петербургского гос. ун-та экономики и финансов, 2000. – 132 с.
105. Коломинский Я. Л. Психология взаимоотношений в малых группах / Я. Л. Коломинский. – М. : Изд-во ВГУ, 1976. – 117 с.
106. Комар Т. В. Особистісна рефлексія як чинник соціального становлення підлітків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогічна і вікова психологія” / Т. В. Комар. – К., 2003. – 23 с.
107. Комаров В. В. Совесть как фактор нравственной саморегуляции личности : дис. … канд. псих. наук : 19.00.13 / Владимир Владимирович Комаров. – Тамбов, 2004. – 180 с.
108. Кон И. С. Дружба : этико-психологический очерк / И. С. Кон. – М. : Политиздат, 1989. – 348 с.
109. Кон И. С. Психология ранней юности : кн. для учителя / И. С. Кон. – М. : Просвещение, 1989. – 255 с. – (Психологическая наука – школе).
110. Кон И. С. Психология юношеского возраста : проблемы формирования личности : учеб. пособ. для студ. пед. институтов / И. С. Кон. – М. : Просвещение, 1979. – 175 с.
111. Кон И. С. Социология личности / И. С. Кон. – М. : Политиздат, 1987. – 383 с.
112. Конникова Т. Е. О взаимоотношениях в коллективах подростков / [под ред. Л. Новиковой]. – М. : Просвещение, 1972, – 180 с.
113. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні : педагогічні концепції. – К. : Школяр, 1997. – 148 с.
114. Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти // Інформаційний збірник МОН України. – 1996. – № 13. – 294 с.
115. Короткий тлумачний словник української мови / [уклад. Д. Г. Гринчишин, Л. Л. Гумецька, В. Л. Карпова та ін.]. – К. : Рад. шк., 1978. – 296 с.
116. Крайг Г. Психология развития / Г. Крайг. – СПб. : Питер, 2000. – 992 с.
117. Красовицький М. Ю. Практична педагогіка виховання / М. Ю. Красовицький. – К. : Плай, 2000. – 468 с.
118. Краткий психологический словарь / [сост. Л. А. Карпенко ; под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – Ростов н /Д. : Феникс, 1998. – 512 с.
119. Критерії та показники вихованості // Педагогічна психологія : навч. посіб. / [Л. М. Проколієнко, М. Й. Боришевський, В. О. Моляко та ін. ; за ред. Л. М. Проколієнко, Д. Ф. Ніколенка]. – К. : Вища школа, 1991. – С. 58-60.
120. Кричевский Р. Л. Психология малой группы : теоретический и прикладной аспекты / Р. Л. Кричевский, Е. М. Дубовская. – М. : Изд-во МГУ, 1991. – 205 с.
121. Кроник А. А. Межличностное оценивание в малых группах / А. А. Кроник. – К. : Наукова думка, 1982. – 159 с.
122. Кроник А. А. Психология человеческих отношений / А. А. Кроник, Е. А. Кроник. – Дубна : Феникс ; М. : Когито-Центр, 1998. – 204 с. – (Серия “Практическая психология”).
123. Крысько В. Г. Социальная психология : словарь-справочник / В. Г. Крысько. – Мн. : Харвест ; М. : АСТ, 2001. – 688 с. – (Библиотека практической психологии).
124. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности / Н. В. Кузьмина. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1970. – 137 с.
125. Кулагина И. Ю. Возрастная психология : полный жизненный цикл развития человека / И. Ю. Кулагина, В. Н. Колюцкий. – М. : Сфера, 2003. – 465 с.
126. Куницына В. Межличностное общение : учебник для вузов / В. Куницына, Н. Казаринова, В. Погольша. – СПб. : Питер, 2003. – 544 с.
127. Куницына В. Н. Проблемы отношений личности в трудах В. Н. Мясищева / В. Н. Куницына, В. Н. Панфёров // Психологический журнал. – 1993. – Т. 13. – № 3. – С. 144-149.
128. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях / Д. Кэмпбелл. – М. : Прогресс, 1980. – 391 с.
129. Левицька Л. Я. Етнопедагогічні аспекти виховання характеру в українській педагогіці Галичини (1919–1939) : монографія / Л. Я. Левицька. – Дрогобич : Ред.-вид. відділ Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. І. Я. Франка, 2006. – 222 с.
130. Лейтц Г. Психодрама : теория и практика. Классическая психодрама Я. Л. Морено : [пер. с нем.] / Г. Лейтц ; перевод А. М. Боковикова ; общ. ред. и предисл. Е. В. Лопухиной, А. Б. Холмогоровой. – М. : Прогресс ; Универс, 1994. – 351 с.
131. Леонгард К. Акцентуированные личности / К. Леонгард. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2000. – 544 с.
132. Леонтьев А. Н. Психология общения / А. Н. Леонтьев. – [2-е изд., исп. и доп.]. – М. : Смысл, 1997. – 365 с.
133. Липман М. Обучение с целью уменьшения насилия и развития миролюбия / М. Липман // Вопросы философии. – 1995. – № 2. – С.110-121.
134. Лишин О. В. Педагогическая психология воспитания : учебное пособие [для школьных психологов и педагогов] / О. В. Лишин ; под ред. Д. И. Фельдштейна. – М. : Ин-т практ. психологии, 1997. – 256 с.
135. Ложкин Г. В. Психология уверенности личности / Г. В. Ложкин, О. В. Носкова, И. В. Толкунова // Практична психологія та соціальна робота. – 2008. – № 8. –
С. 54-59.
136. Лозовий В. О. Етика / В. О. Лозовий. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 186 с.
137. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов. – М. : Наука, 1984. – 445 с.
138. Ломов Б. Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида : психологические проблемы социальной регуляции поведения / Б. Ф. Ломов. – М. : Наука, 1976. – 306 с.
139. Лузан П. Г. Академічна група в контексті проблем виховання студентської молоді / П. Лузан, І. Зайцева // Освіта і управління. – 2002. – Т. 5. – Ч. 1. – С. 151-156.
140. Лузан П. Г. Методи і форми організації навчання у вищій аграрній школі : навч. посіб. / П. Г. Лузан. – К. : Аграрна освіта, 2003. – 224 с.
141. Лушин П. В. Психодинаміка навчальної групи, “спільнота допитливих” і реформа освіти / П. Лушин, Д. Кеннеді // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 73-75.
142. Любчак Л. В. Основи міжособистісного спілкування: навчально-методичний посібник для студентів пед. навч. закладів / уклад. Л. В. Любчак. – Вінниця: Нілан- ЛТД, 2012 – 157 с.
143. Майерс Д. Социальная психология : учеб. пособие для студентов и аспирантов психол. фак., а также слушателей курсов психол. дисциплин на гуманит. фак. ВУЗов / Д. Майерс ; пер. с англ. В. Гаврилов и др. – 2-е изд., испр. – СПб. : Питер, 1998. – 682 с. – (Серия “Мастера психологии”).
144. Макаренко А. С. Виховання у праці / А. С. Макаренко // Макаренко А. С. Твори : у 7-ми т. / А. С. Макаренко. – К. : Рад. школа, 1954. – Т. 4. – С. 427-444.
145. Макаров В. И. Формирование нравственных основ семейной жизни у учащейся молодежи : дисс. … канд. пед. наук : 13.00.07 / Владимир Иванович Макаров. – К., 1993. – 200 с.
146. Маслоу А. Мотивация и личность : [пер. с англ.] / А. Маслоу ; пер. А. М. Татлыбеевой. – СПб. : Евразия, 1999. – 478 с.
147. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование / Абрахам Маслоу ; [пер. с англ., предисловие Г. А. Балла]. – Киев ; Донецк : Институт психологии им. Г. С. Костюка, 1994. – 52 с.
148. Мастеров Б. М. Психология саморазвития : психотехника риска и правила безопасности : пособие для учителей / Б. М. Мастеров. – М. : Интерпракс, 1994. – 153 с.
149. Мачуська І. М. Формування культури міжособистісного спілкування старшокласників у їх підготовці до сімейного життя : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / Ірина Миколаївна Мачуська. – К., 2004. – 200 с.
150. Межличностное восприятие в группе / [под ред. Г. М. Лазарева]. – М. : МГУ, 1982. – 125 с.
151. Мезеря И. В. Культура отношений полов и воспитание личности семьянина / И. В. Мезеря. – Луганск : Альма-матер, 2003. – 304 с.
152. Минкина Н. А. Воспитание ответственностью / Н. А. Минкина – М. : Высшая школа, 1990. – 144 с.
153. Мирончук Н. М. Розвиток культури взаємин у старших підлітків : навч. посібник / Наталія Миколаївна Мирончук. – 2-е вид., допов. і переробл. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 220 с.
154. Миславский Ю. А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте / Ю. А. Миславский. – М. : Педагогика, 1991. – 462 с.
155. Михайлова Л. Психолого-педагогічна підготовка студентів ВНЗ до створення сім’ї / Л. Михайлова // Освіта на Луганщині. – 2006. – № 1. – С. 102-106.
156. Михайлова Н. Н. Педагогика поддержки / Н. Н. Михайлова, С. М. Юсфин. – М. : МИРОС, 2001. – 99 с.
157. Мілютіна К. Комунікативно-діяльнісні ігри / К. Мілютіна // Психолог. – 2002. – № 7. – С. 34-48.
158. Міщик Л. І. Соціальна педагогіка : навч. посіб. / Л. І. Міщик. – К. : ІЗМН, 1997. – 140 с.
159. Міщик Л. І. Теоретико-методологічні основи професійної підготовки соціального педагога у закладах вищої освіти : монографія / Л. І. Міщик ; відп. ред. Л. Г. Коваль. – Запоріжжя : Промінь, 1997. – 370 с.
160. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : навч. посіб. / Н. Є. Мойсеюк. – [3-є вид., доп., перероб.]. – К. : Вища школа, 2001. – 608 с.
161. Монахов Н. И. Изучение эффективности воспитания : теория и методика : опыт экспериментального исследования / Н. И. Монахов. – М. : Педагогика, 1981. – 144 с.
162. Морально-етичні засади формування зростаючої особистості : [монографія / за ред. проф. М. В. Левківського]. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. – 272 с.
163. Морено Дж. Социометрия / Дж. Морено. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1958. – 90 с.
164. Мосіяшенко В. А. Українська етнопедагогіка : навчальний посібник / В. А. Мосіяшенко. – Суми : Університетська книга, 2005. – 176 с.
165. Москаленко В. В. Соціальна психологія / В. В. Москаленко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 623 с.
166. Москальова Л. Ю. Виховання у майбутніх учителів морально-етичної культури : теоретичний та методичний аспекти : монографія / Л. Ю. Москальова. – Мелітополь: ТОВ “Видавничий будинок ММД”, 2009. – 464 с.
167. Москальова Л. Ю. Особистісно-професійні характеристики та моральні риси фахівця соціально-педагогічної діяльності як ціннісний орієнтир у системі освіти / Л. Ю. Москальова // Нова педагогічна думка : зб. наук. праць. – Рівне, 2007. – Спецвипуск, листопад / 2007. – С. 234–241.
168. Муздыбаев К. Психология ответственности / К. Муздыбаев. – Л. : Наука, 1983. – 240 с.
169. Мясищев В. Н. Проблема отношений и ее место в психологии / В. Н. Мясыщев // Вопросы психологии. – 1975. – № 5. – С. 142-154.
170. Мясищев В. Н. Психология отношений / В. Н. Мясищев ; под ред. А. А. Бодалева. – М. : Ин-т практ. психологии ; Воронеж : МОДЭК, 1998. – 362 с. – (Серия “Психологи отечества : избр. психол. тр. : в 70 т.”).
171. Налчаджян А. А. Социально-психологический возраст : проблемы становления личности / А. А. Налчаджян. – Ереван : Изд-во АН Армянской ССР, 1988. – 158 с.
172. Нарійчук М. Д. Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилища в позанавчальній діяльності : дис. … канд. пед. наук : 13.00.05 / Микола Денисович Нарійчук. – Київ, 2006. – 182 с.
173. Натанзон Э. Ш. Приемы педагогических воздействий / Э. Ш. Натанзон. – М. : Просвещение, 1972. – 215 с.
174. Натанзон Э. Ш. Психологический анализ поступков и способы педагогического воздействия на личность / Э. Ш. Натанзон. – М. : Просвещение, 1968. – 207 с.
175. Нижникевич Ж. Відповідальність як моральна категорія / Ж. Нижникевич // Обрії. – 2002. – № 2. – С. 34-37.
176. Ницше Ф. Так говорил Заратустра : книга для всех и ни для кого / Ф. Ницше. – М. : Мартин, 2005. – 416 с. – (Скрижали мысли).
177. Новикова Л. И. Методологический аспект проблемы моделирования воспитательных систем / Л. И. Новикова ; [под. ред. Л. И. Новиковой, И. Л. Селивановой]. – М. : Изд-во РОУ, 1995. – 510 с.
178. Обозов Н. Н. Межличностные отношения / Н. Н. Обозов. – Л. : ЛГУ, 1979. – 150 с.
179. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений / Н. Н. Обозов. – К. : Лыбидь, 1990. – 192 с.
180. Ожегов С. И. Словарь русского языка : ок. 57000 слов / С. И. Ожегов ; ред. Н. Ю. Шведова. – [18-е изд., стереотип]. – М. : Рус. яз., 1987. – 797 с.
181. Ольшанский В. Б. Межличностные отношения / В. Б. Ольшанский // Ольшанский В. Б. Социальная психология / В. Б. Ольшанский. – М. : Знание, 1975. – С. 196-210.
182. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : підручник : у 2-х кн. / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К. : Либідь, 2004. – Кн. 1 : Соціальна психологія особистості і спілкування. – 576 с.
183. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія : підручник : у 2 кн. / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К. : Либідь, 2006. – Кн. 2 : Соціальна психологія груп. Прикладна соціальна психологія. – 560 с.
184. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання : навч. посібник / [А. М. Алексюк, А. А. Аюрзанайн, П. І. Підкасистий, В. А. Козаков та ін.]. – К. : ІСДО, 1993. – 336 с.
185. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности / Ю. М. Орлов. – М. : Просвещение, 1991. – 287 с.
186. Освітні технології : навчально-методичний посібник / [за заг. ред. О. М. Пєхоти]. – К. : А.С.К.. – 2001. – 258 с.
187. Основи загальної психології / [за ред. С. Д. Максименка]. – К. : Перспектива, 1998. – 256 с.
188. Павлик Н. В. Ціннісна детермінація морального становлення особистості в юнацькому віці : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Наталія Василівна Павлик. – К., 2006. – 232 с.
189. Паламар А. О. Етика – молодим : правила доброго тону / Арсен Онуфрійович Паламар. – К. : Молодь, 1985. – 264 с.
190. Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания / Н. В. Панина, Е. И. Головаха. – К. : Политиздат Украины, 1989. – 339 с.
191. Парандовський Ян. Міфологія / Ян Парандовський. – К. : Молодь, 1977. – 230 с.
192. Петренчук В. Виховання студентської молоді на ідеях педагогіки толерантності / В. Петренчук // Нова педагогічна думка. – 2004. – № 3. – С. 74-76.
193. Петровский А. В. Социальная психология коллектива / А. В. Петровский, В. В. Шпалинский. – М. : Просвещение, 1978. – 176 с.
194. Пєхота О. М. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій : навч. посібник / О. М. Пєхота та ін. – К. : А.С.К., 2003. – 240 с.
195. Пиаже Ж. Избранные психологические труды : [пер. с франц.] / Ж. Пиаже. – М. : Просвещение, 1969. – 544 с.
196. Пифагоровы законы и нравственные правила : [сб. научн. трудов]. – СПб., 1808. – 228 с.
197. Платонов К. К. Коллектив и личность / К. К. Платонов. – М. : Наука, 1975. – 362 с.
198. Платонов Ю. П. Психология коллективной деятельности : теоретико-методологический аспект / Ю. П. Платонов. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1990. – 184 с.
199. Повесть временных лет / [пер. Д. С. Лихачева, Б. А. Романова ; под ред. В. П. Андриановой]. – Москва ; Ленинград : Изд-во Академии наук СССР, 1950. – 404 с.
200. Подоляк Л. Г. Психологія вищої школи : навчальний посібник [для магістрантів і аспірантів] / Л. Г. Подоляк, В. І. Юрченко. – К. : Філ-студія, 2006. – 320 с.
201. Пометун О. І. Основи теорії виховання / О. І. Пометун. – К. : Наукова думка, 2000. – 193 с.
202. Потапчук Л. В. Психологічні особливості становлення особистісної зрілості старшокласників : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Людмила Володимирівна Потапчук. – Луцьк, 2001. – 205 с.
203. Почебут Л. Г. Организационная социальная психология / Л. Г. Почебут, В. А. Чикер. – СПб. : Речь, 2002. – 160 с.
204. Прутченков А. С. Школа жизни : методические разработки социально-психологических тренингов / А. С. Прутченков. – [2-е изд. перераб. и дополн.]. – М. : Новая цивилизация ; Пед. общ-во России. – 2000. – 192 с.
205. Психологические исследования общения / [под ред. Г. М. Андреевой]. – М. : Наука, 1985. – 344 с.
206. Психологический практикум : межличностные отношения / [сост.: И. Б. Дерманова, Е. В. Сидоренко]. – СПб. : Речь, 2003. – 40 с.
207. Психологический словарь / [под ред. В. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др.]. – М. : Педагогика, 1983. – 448 с. – (Науч.-исслед. ин-т общей и педагогической психологи Академии пед. наук. СССР).
208. Психология и педагогика. – М. : Тантал, 2000. – 104 с.
209. Психология личности : тесты, опросники, методики / [сост. В. Киршева, Н. В. Рябчина]. – М. : Геликон, 1990. – 183 с.
210. Психология межличностного познания / [под ред. А. А. Бодалева]. – М. : Педагогика, 1981. – 224 с.
211. Психология семейных отношений с основами семейного консультирования : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / [Е. И. Артамонова, Е. В. Екжанова, Е. В. Зырянова и др. ; под ред. Е. Г. Силяевой]. – М. : Академия, 2002. – 192 с.
212. Психологічний тлумачний словник / [авт.-уклад. В. Б. Шапар]. – Х. : Прапор, 2004. – 640 с.
213. Психологія : підручник / [Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін. ; за ред. Ю. Л. Трофімова]. – 3-тє вид., стереотип. – К. : Либідь, 2001. – 560 с.
214. Психологія на перетині тисячоліть. Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань. – Т. 2. – К., 1999. – 712 с.
215. Райс Ф. Психология подросткового и юношеск