ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ВЗАЄМИН МІЖ ВИКЛАДАЧАМИ І СТУДЕНТАМИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ТЕХНІКУМУ : ФОРМИРОВАНИЕ КУЛЬТУРЫ ОТНОШЕНИЙ МЕЖДУ преподавателями и студентами в учебно-воспитательном процессе ТЕХНИКУМА

Краткое описание

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

На правах рукопису

Черкашина Тетяна Вікторівна

УДК 377.064.2

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ВЗАЄМИН МІЖ ВИКЛАДАЧАМИ І СТУДЕНТАМИ
У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ТЕХНІКУМУ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Євтух Микола Борисович,
доктор педагогічних наук, професор,
академік АПН України

Черкаси – 2008

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….…… 4

Розділ 1.
Психолого-педагогічні аспекти формування культури
взаємин ……………………………………………………………………15
1.1. Аналіз досліджуваної проблеми у психолого-педагогічних працях……………….……………………………………………………15
1.2. Моральність як компонент культури взаємин між суб’єктами педагогічного процесу …………………………………………………..42
1.3. Самопізнання і самовдосконалення як процес формування внутрішньої культури індивіда та культури його зовнішніх взаємозв’язків …………………………………………………………… 62
Висновки до 1-го розділу ………………………...………………………76
Розділ 2.
Експериментальна перевірка системи формування культури взаємин у навчально-виховному процесі технікуму
2.1. Методологія досліджуваної проблеми ………………………..... 79
2.2. Визначення окремих складових культурного фону сучасного учнівського та студентського середовища ………..……………..96
2.3. Дослідження фактичного стану культурного фону студентів навчальних закладів…..……………………………………………………….102
2.4. Організація, хід та результати формувального експерименту..134
2.5. Статистичний аналіз результатів дисертаційного
дослідження………………………………………………………159
Висновки до 2-го розділу ………………………….…………………...165
Висновки …………………………………………………………………169
Список використаних джерел ………………………………………......175
Додатки ……………………………………………………………….….190
Додаток А. Зведені дані з проведеного анкетування.
Пілотажне дослідження…………………………………………………190
Додаток Б. Зведені дані з проведеного анкетування.
Констатувальний зріз. Загальні показники…………………..……………….193
Додаток В. Зведені дані з проведеного анкетування.
Експериментальна група. Контрольна група…………..…………..…..……..198
Додаток Д. План тематичних семінарів "Культура взаємин"
для викладачів електротехнічного відділення. (2004/2005; 2005/2006 н.р.)..214
Додаток Е. План культурно-просвітницької діяльності у
закладах освіти та громадських установах області…….…………………….215
Додаток Ж. Графік проведення анкетування. Графік
проведення тестування……………………………………………….………..224
Додаток З. Анкета "Окремі складові культурного фону"……………225
Додаток К. Зведені дані з проведеного анкетування.
Навчальні заклади…………………………….………..……………………...228
Додаток Л. Модифікації метафізичної структури води
в залежності від факторів ззовні (ілюстрації)…….………………………….252
Додаток М Рівень сформованості вади серед суб’єктів
експерименту (використання нецензурних слів у міжособистісному
спілкуванні).…………………………….……………………………..………258
Додаток Н. Оцінювання рівня сформованості культурного
фону студентського середовища…………..…………………………………261

ВСТУП

Актуальність теми. Одним із концептів формування культури взаємин нової епохи є трансформація основ авторитаризму на засадах рівності прав і свобод кожного члена суспільства за умови беззаперечного дотримання закону ієрархічної підлеглості: учитель – учень, старший – молодший, керівник – підлеглий.
Гарантом позитивного результату в процесі формування культури взаємин постає чесність, порядність викладача, виняткова вимогливість до самого себе і незадоволеність досягнутим. Останнє є потужною рушійною силою для переходу на більш високий рівень у взаєминах з оточенням.
Досвід самопізнання і самовдосконалення завжди викликав зацікавлення у вчених, просвітників та суспільних діячів, просуваючи свідомість людства до усвідомлення сенсу буття. Більшість методів, методик, рекомендацій із самовиховання закладено в скарбницю досягнень людства кращими його представниками. Однак сучасна епоха віддає перевагу не стільки пізнанню, скільки оволодінню людиною тими морально-етичними принципами, що формують у ній найкращі якості громадянина, професіонала й гуманіста, завдяки чому міцніє і процвітає держава в цілому.
Зупинити поширення бездуховності, сформувати раціональне відношення до використання свого внутрішнього ресурсу, оволодіти моральними принципами суспільної взаємодії може лише мудрий, чесний, справедливий викладач, який прагне творити добро. Саме тому самопізнання стає реальною силою, що здатна сформувати стійкий імунітет до безкультур’я, нерозсудливості та аморальності. Утвердження моральних позицій індивіда в соціокультурному середовищі уможливлюється завдяки розвиткові в ньому сили розуму, сили волі й здатності до творчого мислення.
Стаття 56 Закону України "Про освіту", що регламентує обов’язки педагогічних та науково-педагогічних працівників, дає підстави для визначення окремих складових культурного фону сучасного освітнього простору і закладає основу для організації дослідження з окресленої проблеми. Про актуальність наукового пошуку свідчать сьогоденні проблеми щодо духовного оновлення свідомості, морального становлення та інтелектуального розвитку особистості в складних умовах зміни світоглядних орієнтирів та соціокультурних пріоритетів сучасності.
Законодавчою базою, що зведена до рівня державної політики, закладено основоположні засади формування культури взаємин в суспільстві, зокрема в освітньому середовищі. Ці засади регламентуються положеннями Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", Закону України "Про захист суспільної моралі", Указу Президента України "Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян", "Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства", Державної національної програми "Освіта". Україна XXI століття", "Концептуальних засад демократизації та реформування освіти в Україні", "Концепції національного виховання".
Окремі концептуальні питання щодо духовного оновлення свідомості, розвитку моральних якостей, культури міжособистісних взаємин висвітлено в наукових працях учених, педагогів-новаторів: Ю.П.Азарова, А.М.Алексюка, О.А.Біди, І.О.Вахоцької, І.М.Гапійчук, Є.І.Головахи, М.Б.Євтуха, В.Г.Кременя, А.І.Кузьмінського, І.П.Підласого, Г.П.Шевченко.
Про впровадження діяльнісного підходу до виховання студентської молоді, професійне і особистісне зростання педагога та його взаємодію з вихованцями ідеться в працях: І.Д.Беха, В.М.Гриньової, А.М.Грись, В.М.Галузинського, М.Б.Євтуха, С.Г.Карпенчук, І.В.Кравченко, В.М.Король, О.В.Кубрак, Г.Ю.Микитюк, М.В.Ратко, Т.Т.Ротерс, І.В.Табачек, В.Ф.Шаталова.
У дослідженнях Ш.О.Амонашвілі, М.Б.Євтуха, І.А.Зязюна, Г.С.Костюка, В.І.Лозової, В.А.Малахова, Е.А.Піньковської, Т.В.Троцко розглянуто концептуальні проблеми самопізнання, самовиховання і самовдосконалення як джерела внутрішньої культури людини, її духовного потенціалу.
Аналіз стану розробки окремих аспектів означеної проблеми засвідчив недостатню дослідженість питань, які відтворюють основні теоретичні положення системи самопізнання та самовдосконалення як невід'ємних складових формування внутрішньої культури індивіда та його зовнішніх взаємозв’язків, а також виявив певні суперечності між рівнем знань морально-етичних принципів формування міжособистісних, професійних, суспільних взаємин та застосуванням їх у практику повсякденної взаємодії, зокрема між викладачами і студентами.
Хаос у думках, почуттях, бажаннях призводить до руйнування одвічних національних традицій, культурних цінностей, загальнолюдських норм і правил співжиття. На сучасному етапі розвитку людства потрібно призупинити процес беззмістовного руйнування духовних принципів.
Як засвідчує проведений аналіз наукових досліджень, культурний фон сучасного освітнього простору, фіксуючи низький рівень внутрішньої культури окремих індивідів, потребує нагальних заходів щодо запобігання проявів нерозсудливості, цинізму, бездуховності в особистісних, професійних і суспільних взаєминах, зокрема між суб’єктами педагогічного процесу.
Окремої уваги в контексті нашого дослідження заслуговує проблема формування культури взаємин між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі технікуму, що є складовою системи освіти, оскільки забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці фахівцях передбачає створення умов для професійної, громадянської та суспільної самореалізації особистості відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей і моральних спрямувань. Головне місце у цій основоположній дії посідає усвідомлене виховання внутрішньої культури індивіда. У цьому сенсі самопізнання може розглядатися як ефективний засіб у формуванні культури бажань, культури висловлювань, культури вчинків, що у сукупності складають культуру зовнішніх взаємозв’язків.
Накопичення моральних якостей, підвалинами яких є миролюбність, правдивість, відповідальність та вдячність, спрямовує свідомість людини до пошуку нових можливостей і здібностей, які зміцнюють бажання глибше проникнути у внутрішній світ, реально оцінити себе й оточення, збагнути свою роль у житті і, зрештою, сформувати прагнення до самовдосконалення. Внаслідок інтенсифікації процесу самовиховання моральність стає сутністю суб’єкта педагогічного процесу, наповнюючи його прагнення, слова, дії позитивним змістом і підштовхуючи його в зовнішній діяльності на якісно нову, більш високу сходинку міжособистісних взаємин, максимально наближаючи їх до рівня культури.
Формуючи внутрішню культуру, суб’єкт впливає на зовнішні взаємозв’язки, відтворюючи культуру міжособистісних, професійних, соціальних та суспільних відносин, зокрема культуру взаємин між викладачем і студентом.
Актуальність окреслених проблем і недостатній рівень їх розробки в педагогічній теорії і практиці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Формування культури взаємин між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі технікуму".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось в контексті держбюджетної теми "Теоретико-методологічні засади забезпечення навчально-виховного процесу в сільській малокомплектній школі" (державний реєстраційний №0102U007103. Наказ Міністерства освіти і науки України №633 від 5.11.2002 р.). Вивчення висвітлених в дисертації проблем формування культури взаємин здійснювалося в рамках досліджень кафедри теорії та історії педагогіки ЧНУ імені Богдана Хмельницького (наказ №81 від 4.05.2006 р.) та угоди про співпрацю ІПППО АПН України (протокол №4 від 20 квітня 2006 р.) на основі розробленої і затвердженої навчальної програми дисципліни "Культура взаємин" (ЧНУ імені Богдана Хмельницького. Протокол №6 від 30 грудня 2005 р.).
Тему дисертаційного дослідження "Формування культури взаємин між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі технікуму" затверджено Вченою радою університету ім. Богдана Хмельницького м. Черкаси (протокол №1 від 30 серпня 2004 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №10 від 17.01.2005 р.).
Мета дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої та експериментально перевіреної системи формування культури взаємин між викладачами та студентами у навчально-виховному процесі технікуму.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
• опрацювати філософські, етичні, психолого-педагогічні дослідження з окресленої проблематики та визначити психолого-педагогічні аспекти формування культури взаємин;
• визначити окремі складові культурного фону студентського середовища;
• дослідити фактичний стан культурного фону серед студентів технікуму;
• розробити навчально-методичний комплекс "Культура взаємин" для викладачів і студентів вищих навчальних закладів;
• впровадити у навчально-виховний процес технікуму систему формування культури взаємин між викладачами і студентами.
Об’єкт дослідження – процес формування культури взаємини між викладачами і студентами в умовах сучасного освітнього середовища.
Предмет дослідження – система формування культури взаємин між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі технікуму.
Теоретичну основу дослідження складають: Закони України "Про освіту", "Про вищу освіту", Закон України "Про захист суспільної моралі", "Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства", Державна національна програма "Освіта". Україна XXI століття", "Концепція національного виховання", концептуальні ідеї самовиховання та духовного оновлення свідомості особистості (Ш.О.Амонашвілі, І.Д.Бех, М.Б.Євтух, І.А.Зязюн, С.Г.Карпенчук, Г.П.Шевченко), ідеї розвитку національно-патріотичного виховання у навчальних закладах освіти (А.М.Алексюк, С.У.Гончаренко, О.В.Сухомлинська, М.Д.Ярмаченко), теоретичні основи самопізнання і самовдосконалення (М.Б.Євтух, В.М.Галузинський, Е.А.Піньковська).
Концептуальні ідеї дослідження ґрунтуються на методологічній системі самовиховання особистості. Процес саморозвитку, основні напрями якого базуються на системі самопізнання та самовдосконалення, забезпечує не тільки свідоме пізнання навколишньої реальності через розвиток внутрішньої культури особистості, але й здатність її творити.
Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети використано комплекс методів, адекватних досліджуваній проблемі, а саме:
• теоретичні методи: аналіз наукової літератури з питань методології та теорії самопізнання та самовдосконалення особистості для зіставлення та порівняння різних поглядів учених на досліджувану проблему, визначення психолого-педагогічних аспектів формування культури взаємин, зокрема між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі технікуму, порівняння, класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних даних;
• емпіричні: методи збору інформації – анкетування, психолого-педагогічне тестування, бесіди, лекції, семінари з проблем культури взаємин, обговорення літературно-поетичних зустрічей, тематичних вечорів класичної музики, експозицій образотворчого мистецтва з метою формування внутрішньої культури особистості, педагогічне спостереження з метою перевірки розробленої системи формування культури взаємин, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний); кількісний та якісний аналіз емпіричних даних з використанням методів математичної статистики для визначення ефективності розробленої системи формування культури взаємин між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі технікуму.
Експериментальним дослідженням було охоплено 1006 студентів та учнів навчальних закладів. Дослідження проводилося на базі спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №3 Черкаської міської ради (200 респондентів), політехнічного технікуму м. Черкаси (200 респондентів), кооперативного економіко-правового коледжу м. Черкаси (200 респондентів), технікуму харчових технологій національного університету харчових технологій м. Сміли (200 респондентів), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (106 респондентів), Східноєвропейського університету економіки і менеджменту м. Черкаси (100 респондентів).
У процесі експериментальної роботи було обрано дві групи політехнічного технікуму м. Черкаси: ЕПЗ-1 – експериментальна, на базі якої реалізовано навчальну програму дисципліни "Культура взаємин", та контрольна – ЕСЗ-1, стан культурного фону якої слугував порівняльною характеристикою за прийнятими показниками й окремими складовими культурного фону.
Наукова новизна одержаних результатів: вперше розроблено і впроваджено систему методів і прийомів, які забезпечують ефективність формування культури взаємин між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі ВНЗ на принципах самопізнання, проведено умовну диференціацію суб’єктів експерименту (студентів та учнів) на групи у відповідності до виявлених вад (лихослів’я, тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків) та виокремлено рівні сформованості вад щодо окремих складових культурного фону студентського та учнівського середовища; уточнено зміст понять "культура взаємин", "самопізнання" та "самовдосконалення" особистості; дістала подальшого розвитку особистісно-орієнтована методика виховної роботи у технікумі.
Практичне значення роботи полягає в розробці та впровадженні науково обґрунтованої системи формування культури взаємин між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі технікуму, у дослідженні фактичного стану культурного фону студентського середовища з умовною диференціацією суб’єктів експерименту на групи у відповідності до виявлених вад, розробці анкети "Окремі складові культурного фону", побудові статистичного графіку (так званої "карти культурного фону") для візуального спостереження за якісними змінами окремих складових культурного фону, у створенні підґрунтя для розробки комплексної програми формування культури взаємин як профілактичного заходу проти нерозсудливості, аморальності, бездуховності, відтворюючи неперервність виховного впливу: дитячий садок школа вищий навчальний заклад.
Особистий внесок здобувача. Одержані автором наукові результати є самостійним внеском у розробку проблеми формування культури взаємин між викладачами і студентами у навчально-виховному процесі технікуму.
У написаному в співавторстві підручнику "Культура взаємин" (М.Б.Євтух) автору належить розробка теоретичних положень системи самопізнання особистості та адаптація її до умов навчально-виховного процесу ВНЗ.
Вірогідність і аргументованість результатів дослідження забезпечується репрезентативністю вибірки, використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних меті, об’єкту, предмету й завданням дослідження; застосуванням комплексної методики теоретико-експериментальної роботи; науковою обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; результатами експериментальної перевірки розроблених положень і рекомендацій; поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаних даних.
Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися в процесі дослідницько-експериментальної роботи зі студентами ВНЗ; основні положення і висновки дослідження виголошувалися в доповідях на Міжнародному конгресі "Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі" (м. Черкаси, 2005 р.), Всеукраїнських педагогічних читаннях "Буде школа – буде село – буде держава", присвячених Дню народження О.А.Захаренка (м. Черкаси, 2006 р.), науково-практичній конференції "Підготовка кваліфікованого педагога: проблеми, пошуки" (26-27 квітня 2005 р., м. Черкаси), Всеукраїнських педагогічних читаннях "Формування загальнолюдських цінностей засобами едукаційного процесу в закладах освіти", присвячених Дню народження М.П.Гусака (м. Черкаси, 2006 р.), а також у публічних виступах з проблем культури взаємин на обласному радіо ("Твої люди, Черкащино") та обласному державному телебаченні ("Нова генерація", "Задзеркалля", "Ранкова кава", "Міст в духовність". Довідка №75-а від 20.06.2006).
Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії педагогіки ЧНУ ім. Б.Хмельницького (протокол №3 від 27.10.2005 р., протокол №8 від 31.03.2006 р., протокол №10 від 16.06.2006 р.); на засіданнях ради міського методичного кабінету установ освіти та методичних радах Черкаського обласного Будинку вчителя.
Результати проведеного дослідження впроваджувалися у навчально-виховний процес Черкаського політехнічного технікуму МОН України (довідка про впровадження №233/2-03 від 21.06.2006), Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу Укоопспілки (довідка про впровадження №141/03 від 26.06.2006), технікуму харчових технологій національного університету харчових технологій м. Сміла МОН України (довідка про впровадження №138/03 від 16.06.2006), спеціалізована школа І- ІІІ степеня №3 Черкаської міської ради МОН України (довідка про впровадження №119/03 від 19.06.2006), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького МОН України (довідка про впровадження №172/03 від 20.06.2006), Східноєвропейського університету економіки і менеджменту (довідка про впровадження №185/03 від 14.06.2006). Програму експерименту було також реалізовано на базі Управління освіти виконкому Черкаської міської ради (довідка №28 від 19.06.2006), обласного Будинку вчителя Черкаського обласного комітету профспілки працівників освіти і науки України (довідка №35 від 07.06.2006).

Публікації
1. Черкашина Т.В. Культура взаємин / Черкашина Т.В. : Навчально-методичний комплекс для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. – Черкаси: ЧНУ, 2005. – 72 с.
2. Черкашина Т.В. Самопізнання та самовдосконалення як чинник розвитку професіоналізму / Т.В.Черкашина // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – К.: Наук.-метод центр вищої освіти, 2004. – Вип. 39. – С. 253-257.
3. Черкашина Т.В. Розвиток моральності як пріоритетний напрям у формуванні взаємин (на прикладі ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації) / Черкашина Т.В. // Вісник ЧНУ. Сер. Педагогічні науки. – Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2005. – Вип. 64. – С. 115-118.
4. Черкашина Т.В. Виховання свідомої дисципліни і відповідальності як спосіб формування культури взаємин між викладачем і студентом / Т.В.Черкашина // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. – Вип. 40. – С. 91-99.
5. Черкашина Т.В. Формирование культуры взаимоотношений между преподавателем и студентом как осознанная необходимость современности / Т.В.Черкашина // Вісник ЧНУ. Сер. Педагогічні науки. – Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2005. – Вип. 72. – С. 132-138.
6. Черкашина Т.В. Ціннісне ставлення до особистості як прояв гуманізму у взаєминах між викладачем і студентами / Т.В.Черкашина // Вісник ЧНУ. Сер. Педагогічні науки. – Черкаси: Вид-во ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. – Вип. 84. – С. 158-161.
7. Черкашина Т.В. Гуманізація освітнього процесу як шлях формування культури взаємин у сучасному соціокультурному просторі / Черкашина Т.В.// Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць / За заг. ред. акад. АПН України Євтуха М.Б. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – Вип. 30. – С. 183-186.
8. Черкашина Т.В. Культурний фон сучасного освітнього простору як відображення внутрішньої культури індивіда / Т.В.Черкашина // Вісник ЧНУ. Сер. Педагогічні науки. – Черкаси: Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. – Вип. 98. – С. 142-146.
9. Євтух М.Б. Культура взаємин. Частина 1. Самопізнання: Підручник / М.Б.Євтух, Т.В.Черкашина. – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2008. – 228 с.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Теоретичні узагальнення, актуальність теми та принципово новий підхід до формування культури взаємин на основі системоутворювальних механізмів самопізнання дають підстави для таких висновків:
1. Аналіз передового психолого-педагогічного досвіду та проведене дослідження дозволяє констатувати, що на сучасному етапі розвитку свідомості людини та її взаємозв’язків у соціумі самопізнання і самовдосконалення є найбільш ефективним способом утримання рівня культури в суспільстві від подальшого його зниження. Окреслені процеси визначають особистісно-орієнтовану модель формування культури слова, культури поведінки, культури бажань, культури почуттів і культури думок. Варто наголосити, що самовідмова від лихослів’я, паління, алкоголю і наркотиків – це спосіб, що не вимагає фінансових витрат, однак визначає вольові зусилля з боку людини розумної, наближаючи її до загальноприйнятої "норми" і відображаючи інтелектуальний, моральний та фізичний рівень її розвитку.
Перехідний період, зумовлений зміною епох, тисячоліть і століть, передбачає заміну застарілих принципів світорозуміння новим світовідчуттям, відповідно до конкретних умов сучасності. Прийнята на цьому етапі більшістю членів суспільства "норма" "бути фізично здоровим"; "бути освіченим"; "бути успішним"; "бути справедливим" – здатна запобігти подальшому процесові деградації ментального принципу людини. У такому суспільстві буде соромно: довго хворіти; не вчитися постійно; не працювати творчо; не любити ближнього як самого себе. Таким чином, реалізується принцип "здорового способу життя" громадянина, сім’янина, професіонала, суспільного діяча, готового до доброзичливого співіснування в соціумі.
2. На основі аналізу наукової літератури ми розглядаємо поняття "культура взаємин" в психолого-педагогічному аспекті як здатність індивіда до формування внутрішньої культури на основі самопізнання, самоаналізу, самокорекції та прояв його кращих досягнень (сили розуму, сили волі, сили духу) у зовнішніх взаємозв'язках.
3. У процесі дослідження визначено окремі складові культурного фону суб’єктів педагогічного процесу, що відображають так звану "норму". До них зараховано: відсутність залежності від наркотичних речовин; відсутність пристрасті до вживання алкоголю; відсутність звички палити; відсутність у мовленні нецензурних слів; читацький інтерес до художньої, політичної, професійної та філософської літератури.
Характерні коефіцієнти "ІК", "ЧІ", "НС", "К", "Алк", "Нар" дають уявлення про якісні зміни, що відбуваються в структурі виділених груп, відображаючи динаміку моральних якостей суб’єктів, які входять до їхнього складу, а також визначаючи індивідуальну можливість кожного формувати культуру взаємин.
4. Узагальнення результатів педагогічного дослідження засвідчує, що в процесі визначення окремих складових культурного фону і побудови, на основі отриманих результатів констатувального зрізу, так званої "карти культурного фону" чітко зафіксовано шість рівнів, чотири з яких розташовані в межах "карти", а два виходять за її межі:
"О" – рівень ментальної деградації;
"І" – рівень сформованості вади;
"ІІ" – рівень сформованості недоліків;
"ІІІ" – рівень сформованості недосконалості;
"ІV" – рівень здатності до самопізнання;
"V" – рівень здатності до самовдосконалення.
Характеристика представлених рівнів, що лежать у межах "карти культурного фону", відображає внутрішні якості суб’єктів педагогічного процесу, об’єднуючи їх у групи на основі прийнятої "норми" і забезпечує можливість адекватного педагогічного впливу на кожну з них.
У ході наукового пошуку було доведено, що ефективним способом реалізації пропонованої системи культури взаємин стало застосування в навчально-виховний процес Черкаського політехнічного технікуму (експериментальна група ЕП 3-1) та Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького (групи 4А, 4Б хімічного і біологічного факультетів) методики самопізнання. Спостереження довели, що добровільний і свідомий процес входження в систему самопізнання дозволив індивідові безпристрасно прийняти власну недосконалість, поставити мету й окреслити завдання, спрямовані на трансформацію негативних виявів у позитиви, а також розпочати їхню реалізацію в повсякденному колі спілкування.
5. Пропонована система формування культури взаємин відображає особистісно-орієнтовану модель формування культури слова, культури поведінки, культури бажань, культури почуттів і культури думок. Проведене дослідження підтвердило ефективність системи формування культури взаємин між викладачами і студентами в навчально-виховному процесі технікуму. Свідченням чого є група суб’єктів (12 % від загальної кількості експериментальної групи ЕП 3-1, Черкаського політехнічного технікуму), яка виявила в ході формувального експерименту здатність до самообмеження відмовившись від використання нецензурних слів. Отриманий результат дозволяє прогнозувати ефективність пропонованої системи і в разі з більшою кількістю респондентів. Варто зауважити, що одержаний результат пропорційно збільшиться у своєму значенні.
Виявлений потенціал сили волі створив умови для розуміння суб’єктами цієї групи необхідності усвідомленого входження в процес самопізнання, сформувавши в них моральні якості: дисципліну праці та відповідальність, упевненість з оволодіння навичками майбутньої професії, доброзичливий спосіб вирішення спірних питань і конфліктів, правдивість в оцінюванні власних досягнень і прорахунків.
Читацький інтерес до книг, що закладають основи самопізнання і самовдосконалення, сприяв формуванню в студентів терпимого ставлення один до одного, розуміння проблем оточення, пробачення чужої недосконалості, тим самим трансформуючи спосіб життя "руйнівника" культурного фону в його "охоронця". Збільшення кількості суб’єктів, готових до самопізнання, підтверджує простоту, актуальність та ефективність запропонованої системи формування культури взаємин, що може бути рекомендована як дієвий спосіб виховання культури підростаючого покоління в сучасному соціокультурному просторі.
6. У ході педагогічного експерименту визначено основні етапи процесу самопізнання як здатності індивіда до усвідомленого співіснування: підготовчий, діагностичний, функціональний.
Послідовне й ритмічне просування індивіда, який входив у систему самопізнання від етапу до етапу, супроводжується кардинальною модифікацією його внутрішніх якостей і зовнішніх взаємодій.
Осягнення механізму трансформації порочних вад у чесноти, із визначенням якості бажань, стабільності емоцій, чистоти почуттів, окреслює наступний етап системи самопізнання. Мобілізація зусиль, знань і умінь, контроль за зовнішніми взаємозв’язками сприяють переходові на новий етап самоусвідомлення, відкриваючи перед індивідом перспективу його потенційних можливостей та виявляючи в ньому здатність до самореалізації. Доцільність і відповідність перспективних планів та завдань стає гарантом якості праці суб’єкта педагогічного процесу і відображає головний напрям у його діяльності: інтелект, професіоналізм, активну громадянську позицію, висоту моральних переконань, силу творчого мислення, гуманізацію міжособистісних та суспільних відносин.
7. Досвід процесу самопізнання та прогнозування можливості реалізації в структурі освіти пропонованої системи формування культури взаємин дали підстави для розробки навчально-методичного комплексу "Культура взаємин", до складу якого ввійшла програма курсу, методичні рекомендації та підручник "Культура взаємин", призначені для студентів і викладачів вищих навчальних закладів. Результати впровадження курсу "Культура взаємин" у низці вищих навчальних закладів свідчать про його затребуваність, перспективність і необхідність на сучасному етапі розвитку міжособистісних, професійних і соціальних взаємин між викладачами і студентами.
У ході вивчення курсу "Культура взаємин" студенти продемонстрували щире зацікавлення проблемами пізнання Добра і зла, способами формування внутрішньої культури індивіда, механізмами виходу з конфліктних ситуацій, вирішенням проблем і трансформацією міжособистісного антагонізму в доброзичливе співіснування, що підтвердило своєчасність, актуальність та ефективність пропонованої методики.
8. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності викладачів та адміністрації навчальних закладів. Аналізуючи "карту культурного фону", викладач отримує виняткову можливість сформувати уявлення про структуру навчальної групи відповідно до рівнів культурного фону. Обираючи й застосовуючи необхідні методи педагогічного впливу для кожної з виділених груп, викладач може максимально сконцентрувати свою увагу на тих суб’єктах, які відповідають професійним вимогам вибраної спеціальності і здатні до її опанування. При цьому викладач допомагає студентам виробити стійкий імунітет до непоміркованості, аморальності і безкультур’я.
Цілеспрямовану роботу зі складання "карти культурного фону" доцільніше організовувати на початку навчання – на перших курсах, а можливо, і на стадії вступу до ВНЗ. Використання методу анкетування як малозатратного, ефективного й наочного дозволяє викладачеві за короткий проміжок часу оперативно відреагувати на отримані результати, скласти плани особистісно-орієнтованого підходу в навчанні та вихованні. Здійснюючи контроль за реалізацією цих планів відповідно до отриманої "карти культурного фону", адміністрація навчального закладу може корегувати виховні методи, спрямовані на формування культури взаємин.
9. Наукове дослідження засвідчує, що цілеспрямована робота з реалізації системи формування культури взаємин може розпочинатися з виховних заходів, що проводять у дошкільних закладах, із подальшим планомірним її переходом у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів. Ритмічність, послідовність і неперервність її здійснення стане гарантом "норми" культурного фону серед суб’єктів педагогічного процесу, сприятиме вихованню в них кращих рис гуманіста, громадянина і професіонала. Постаючи "охоронцем" культурного фону, викладач, який прагне пізнати себе, усвідомлено закладає в педагогічний процес висоту моральних намірів, чистоту почуттів і силу професійних знань, формуючи принципово новий рівень культури взаємин.
Отже, аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи підтверджує ефективність запропонованої системи формування культури взаємин між викладачами і студентами. Доведено, що запропонована модель самопізнання робить процес формування внутрішньої культури особистості ефективним і сприяє культурі зовнішніх взаємозв’язків.
Водночас, проведене дослідження засвідчує необхідність подальшої розробки комплексної програми духовного збагачення особистості, спрямованої на формування в людині кращих рис громадянина, професіонала, гуманіста, яка б мала на меті неперервний зв’язок виховного впливу: дитячий садок школа вищий навчальний заклад.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврамчук Л. А. Формування активної пізнавальної діяльності студентів / Л. А. Аврамчук // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 122-126.
2. Азаров Ю. П. Искусство воспитывать : книга для учителя / Ю. П. Азаров – М. : Просвещение, 1985. – 448 с.
3. Азбука нравственности : сборник / [сост. А. И. Алексеева]. – М. : Молодая гвардия, 1977. – 271 с.
4. Алексєєв Ю. М. Україна: освіта і держава (1987-1997 рр.) / Ю. М. Алексєєв – К. : Експрес-об’ява, 1998. – 256 с.
5. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти в Україні. Історія. Теорія / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
6. Алешина Л. Г. О вежливости, о такте, о деликатности … / Л. Г. Алешина. – Л. : Лениздат, 1986. – 126 с.
7. Амонашвили Ш. А. В школу – с шести лет: Воспитание и обучение / Ш. А. Амонашвили. – М. : Педагогика, 1988. – 176 с.
8. Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Ш. А. Амонашвили. – Минск : Университетское, 1990. – 560 с.
9. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества : книга для учителя / Ш. А. Амонашвили. – К. : Освіта, 1991. – 111 с.
10. Антология педагогической мысли Украинской ССР / [сост. Н. П. Калениченко]. – М. : Педагогика, 1988. – 635 с.
11. Антонець М. О. Уявлення сучасних студентів про педагогічну майстерність / М. О. Антонець // Вісник Черкаського університету. Сер. Педагогічні науки. – Черкаси, 2005. – Вип. 72. – С. 16-22.
12. Архипова С. П. Основи андрагогіки : навч. посіб. / С. П. Архипова. – Черкаси ; Ужгород, 2002. – 183 с.
13. Баранов А. А. Гуманистические перспективы контроля знаний учащихся в личностно-ориентированном процессе обучения / А. А. Баранов, И. В. Колоколова // Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі. – Черкаси, 2005. – С. 83-84.
14. Березівська Л. Д. Освітньо-виховна діяльність київських просвітницьких товариств (друга половина ХІХ – поч. ХХ ст.) / Л. Д. Березівська. – К. : Молодь, 1999. – 207 с.
15. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 190 с.
16. Бех І. Д. Виховання особистості: у 2-х кн. Кн. 1. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади / І. Д. Бех – К. : Либідь, 2003. – 280 с.
17. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2-х кн. Кн. 2. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 344 с.
18. Бєлова Л. О. Система взаємодії викладач-студент як базовий елемент виховної роботи в соціокультурному освітньому середовищі ВНЗ / Л. О. Бєлова // Бєлова Л. О. Виховна система ВНЗ : монографія. – Харків, 2004. – С. 167-223.
19. Білоусова В. О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи : монографія / В. О. Білоусова. – К. : ІЗМН, 1997. – 192 с.
20. Бойчев І. І. Підготовка майбутнього вчителя до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.04 / І. І. Бойчев ; Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – О., 2005. – 21 с.
21. Болонський процес у фактах і документах / [упоряд. М. Ф. Степко]. – Київ ; Тернопіль : Вид-во "Економічна думка" ТАНГ, 2003. – 60 с.
22. Бондар Л. С. Особистість учителя та ідеї самопізнання в творчій спадщині Г. С. Сковороди / Л. С. Бондар, Л. І. Прокопенко // Вісник Черкаського університету. Сер. Педагогічні науки. – Черкаси, 2004. – Вип. 55. – С. 21-23.
23. Бондаревская Е. В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 3. – С. 37-43.
24. Бушелева Б. В. Поговорим о воспитанности / Б. В. Бушелева. – М. : Просвещение, 1988. – 137 с.
25. Васильев К. И. Проблемы и перспективы современного высшего образования / К. И. Васильев // Педагогика. – 1997. – № 3. – С. 25-30.
26. Васянович Г. Педагогічна етика : навч.-метод. посіб. / Г. Васянович. – Львів : Норма, 2005. – 344 с.
27. Васянович Г. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект) : монографія / Г. Васянович. – К. ; Львів, 2002. – 232 с.
28. Вахоцька І. О. Психологічні особливості міжособистісного взаєморозуміння в системі «вчитель – учень» як умова попередження конфліктів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 19.00.05 “Спеціальна психологія”/ І. О. Вахоцька. – К., 2002. – 19 с.
29. Ващенко Г. Виховання волі і характеру : підруч. для педагогів / Г. Ващенко. – К. : Школяр, 1999. – 191 с.
30. Ващенко Г. Виховний ідеал : підруч. для педагогів, виховників, молоді і батьків / Г. Ващенко. – Полтава : Полтавський вісник, 1994. – 191 с.
31. Винославська О. В. Психологічні проблеми реалізації науково-педагогічними працівниками етичних норм професійної діяльності / О. В. Винославська // Вісник національного технічного університету України "Київ. політех. ін-т": Філософія, психологія, педагогіка № 3 (9) 2003 : зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 85-95.
32. Виховання волі і характеру : підручник для педагогів. – К. : Школяр, 1999. – 383 с.
33. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : посібник для студ. вищих навч. закладів / О. Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2003. – 528 с.
34. Вища освіта в Україні : навч. посіб. / В. Г. Кремень, С. М. Ніколаєнко ; за ред. В. Г. Кременя. – К. : Знання, 2005. – 327 с.
35. Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку. – К.: ВВП "Компас", 1996. – 308 с.
36. Власова О. І. Педагогічна психологія : навч. посіб. /О. І. Власова. – К. : Либідь, 2005. – 399 с.
37. Галузинський В. М. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : ІНТЕЛ, 1995. – 168 с.
38. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія : навч. посіб. / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : Вища школа, 1995. – 237 с.
39. Гапійчук І. М. Педагогічні умови емоційної взаємодії “викладач - студент” у процесі навчання у класичному університеті : дис. … канд. пед. наук : 13. 00. 04 / Гапійчук Ірина Миколаївна. – О., 2003. – 249 с.
40. Гоголев Л. Д. Беседы об эстетике поведения / Л. Д. Гоголев. – К. : Мистецтво, 1990. – 178 с.
41. Головаха Е. И. Психология человеческого взаимопонимания / Е. И. Головаха, Н. В. Панина. – К. : Политиздат Украины, 1989. – 187 с.
42. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 373 с.
43. Горелова Г. Г. Культура и личностный стиль педагогической деятельности / Г. Г. Горелова // Педагогика. – 2002. – № 6. – С. 61-66.
44. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) : автореф. дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04 / В. М. Гриньова ; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К., 2001. – 45 с.
45. Грись А. М. Психолого-педагогічні умови ефективного використання світоглядних діалогів у процесі навчання : автореф. дис. … канд. псих. наук : 19.00.07 / А. М. Грись ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. – К., 2004. – 17 с.
46. Гуманітарна освіта як важливий фактор формування національної свідомості студентів та учнів : матеріали Всеукраїнської наукової конф., 4 - 6 травня 1995 р. - Полтава : ПДПІ ім. В. Г. Короленка, 1995. - 209 с.
47. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. –К. : Райдуга, 1994. – 61 с.
48. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения / А. Дистервег. – М. : Учпедгиз, 1956. – 374 с.
49. Естетичне виховання : довідник. – К. : Політвидав України, 1988 . – 214 с.
50. Етика та психологія ділових відносин : навч. посіб. ; за ред. Т. Є. Андрєєвої. – Харків : Бурун Книга, 2004. – 144 с.
51. Евдокимов О. В. Эффективность новых технологий обучения студентов / О. В. Евдокимов // Педагогика и психология. – 1997. – № 2 . – С. 161-170.
52. Євтух М. Б. Альфа і омега у підготовці педагогів до роботи з обдарованими школярами / М. Б. Євтух, І. С. Волощук // Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі. – Черкаси, 2005. – С. 19-22.
53. Євтух М. Б. Соціальна педагогіка : підручник / М. Б. Євтух, О. П. Сердюк. – К. : МАУП, 2003. – 232 с.
54. Євтух М. Б. Культура взаємин. Частина 1. Самопізнання : підручник / М. Б. Євтух, Т. В. Черкашина. – Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2008. – 228 с.
55. Євтух М. Б. Інститут духовного розвитку людини: витоки і сьогодення / М. Б. Євтух, Г. П. Шевченко, О. А. Марусенко // Известия международной славянской академии образования им. Я. А. Коменского. – 2005. – № 3. – С. 71-79.
56. Житник Б. О. Методологічні проблеми дослідницької діяльності вчителя / Б. О. Житник, Є. М. Павлютенков., І. В. Маслікова. – Х. : Вид. група "Основа", 2008. – 160 с.
57. Журавський В. С. Болонський процес: Головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський. – К. : Політехніка, 2003. – 200 с.
58. Завьялова И. А. Пути к взаимопониманию (педагогов и подростков) / И. А. Завьялов // Дайджест педагогічних ідей і технологій. Школа-парк. – 2004. – №1-2. – С.111-113.
59. Загальна психологія : підручник ; за ред. С. Д. Максименка. – Вінниця : Нова книга, 2004. – 704 с.
60. Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического исследования / В. И. Загвязинский. – М. : Педагогика, 1982. – 160 с.
61. Закон України «Про вищу освіту» // Законодавство України про освіту : збірник законів. – К. : Парламентське видавництво, 2002. – С. 112-155.
62. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. // Законодавство України про освіту : збірник законів. – К. : Парламентське видавництво, 2002. – С. 3-27.
63. Захаренко О. А. Школа над Россю / О. А. Захаренко, С. М. Мазурик. – К. : Рад. школа, 1979. – 150 с.
64. Збірник нормативних актів України щодо організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі : довідник для працівників ВНЗ. – К. : УАЗТ, 2003. – 408 с.
65. Зинченко В. П. Психологические основы педагогики : учеб. пособие для студентов вузов / В. П. Зинченко, С. Ф. Горбова, Н. Д. Гордеева. – М. : Гардарики, 2002. – 431 с.
66. Зязюн І. А. Духовні чинники елітарної особистості / І. А. Зязюн // Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі. – Черкаси, 2005. – С. 15-19.
67. Зязюн І. Естетика педагогічної майстерності / І. Зязюн // Освіта України. – 1999. – 31 березня.
68. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя / И. Ф. Исаев. – М. : Академия, 2002. – 207 с.
69. История педагогики / под ред. А. И. Пискунова. – М. : ТЦ «Сфера», 1998. – 304 с.
70. Історія України : навч. посіб. ; за ред. Ю. М. Алексєєва. – К. : Каравела, 2002. – 480 с.
71. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / С. Г. Карпенчук. – К. : Вища школа, 1997. – 304 с.
72. Киричок В. А. Гуманне ставлення до дитини : методичний посібник для вчителів / В. А. Киричок. – К. : ТОВ «Інфодрук», 2004. – 132 с.
73. Коваль Л. Г. Соціальна педагогіка. Соціальна робота / Л. Г. Коваль, І. Д. Звєрєва, С. Р. Хлєбнік. – К. : ІЗМН, 1997. – 390 с.
74. Колодько Т. Педагогічна культура спілкування вчителя у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / Т. Колодько // Рідна школа. – 2005. – № 4. – С.12-14.
75. Коменский Я. А. Великая дидактика / Я. А. Коменский // Педагогическое наследие. Я. А. Коменский, Д. Локк, Ж. -Ж. Руссо, И. Г. Песталоцци. – М. : Педагогика, 1989. – С.11-106.
76. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения / Я. А. Коменский. – М. : Учпедгиз, 1955. – 651 с.
77. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения : в 2-х т. / Я. А. Коменский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 2. – 576 с.
78. Конституція України : офіц. текст. – К. : Україна, 1996. – 54 с.
79. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні: Педагогічні концепції. – К. : Школяр, 1997. – 148 с.
80. Концепція національного виховання // Освіта. – 1994. – 26 жовтня.
81. Король В. М. Особливості спілкування викладачів із студентами / В. М. Король // Вісник Черкаського університету. Сер. Психолого-педагогічні науки. – Черкаси, 1997. – Вип. 4. – С. 71-74.
82. Короткий тлумачний словник української мови / за ред. Д. Г. Гринчишина. – К. : Рад. школа, 1988. – 320 с.
83. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К. : Рад. школа, 1989. – 608 с.
84. Кравченко І. В. Формування у підлітків моральних вчинків у позакласній роботі : дис. … канд. пед. наук : 13. 00. 07 / Кравченко Ірина Володимирівна. – К., 2004. – 209 c.
85. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування : навч. посіб. / О. В. Кубрак. – Суми : Університетська книга, 2002. – 207 с.
86. Кузьмінський А. І. Педагогічна майстерність викладача вищої школи / А. І. Кузьмінський // Известия международной славянской академии образования им. Я. А. Коменского. – 2005. – № 3. – С. 132-145.
87. Кузьмінський А. І. Педагогіка : підручник / А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К. : Знання-Прес, 2003. – 418 с.
88. Культура взаємин : навч.-метод. комплекс для студ. та викладачів ВНЗ / Укладач Т. В. Черкашина. – Черкаси : Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2005. – 72с.
89. Латышина Д. И. История педагогики. Воспитание и образование в России (Х – начало ХХ века) / Д. И. Латышина. – М. : Изд. дом «Форум», 1998. – 584 с.
90. Лебедев В. Н. Этика взаимоотношений в коллективе / В. Н. Лебедев. – М. : Знание, 1979. – 64 с.
91. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання / В. І. Лозова, Т. В. Троцко. – Харків : ОВС, 2002. – 398 с.
92. Локк Д. Мысли о воспитании / Д. Локк // Педагогическое наследие. Я. А. Коменский, Д. Локк, Ж. -Ж. Руссо, И. Г. Песталоцци. – М. : Педагогика, 1989. – С. 145-179.
93. Лунева Л. П. «Для повышения кругозора»: О культуре речи педагога / Л. П. Лунева // Русская словесность. – 2004. – № 5. – С. 57-61.
94. Лысенкова С. Н. Когда легко учиться / С. Н. Лысенкова // Педагогический поиск. – М., 1988. – С. 57-100.
95. Любар О. О. Історія української педагогіки / О. О. Любар, М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко. – К .: Знання, 2003. – 450 с.
96. Макаренко А. С. Твори в 7-ми т. / А. С. Макаренко. – К. : Рад. школа, 1954. – Т. 4. – 588 с.
97. Макаренко А. С. Книга для родителей / А. С. Макаренко.—Л. : Лениздат, 1981. – 319 с.
98. Макаренко А. С. Цель воспитания / А. С. Макаренко // Макаренко А. С. Педагогические сочинения : в восьми томах. – М., 1984. – Т. 4. – С. 41-51.
99. Марьенко И. С. Основы процесса нравственного воспитания школьников / И. С. Марьенко. – М. : Просвещение, 1980. – 183 с.
100. Малахов В. Етика. Курс лекцій / В. Малахов. – К. : Либідь, 2001. – 383 с.
101. Мельников Н. С. В поисках утраченных смыслов / Н. С. Мельников. – М. : РИФ Махаон , 2004. – 352 с.
102. Метаморфозы воспитания / под ред. В. И. Астаховой. – Харьков : НУА, 2004. – 276 с.
103. Микитюк Г. Ю. Взаємини викладачів і студентів як чинник становлення особистості майбутнього вчителя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогіка та вікова психологія» / І. Ю. Микитюк. - К., 2003. - 20 с.
104. Мистецтво бути викладачем : практичний посіб. ; за ред. О. І. Сидоренка. – К. : НМЦ «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2003. – 144 с.
105. Монтень. Опыты : в 3-х кн. / Монтень. – М. : Наука, 1981. – Кн. 1-2. – 703 с.
106. Монтень. Опыты : в 3-х кн. / Монтень. – М. : Наука, 1981. – Кн. 3. – 535 с.
107. Мусатов С. О. Актуальна готовність вчителів до взаємодії з учнями / С. О. Мусатов // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 2. – С. 4-17.
108. Мы живем среди людей: Кодекс поведения / авт.-сост. И. В. Дубровина. – М. : Политиздат, 1989. – 389 с.
109. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті // Інформаційний вісник. Вища освіта. – 2002. – № 7. – С. 6-7.
110. Неделя Л. И. Этика студента / Л. И. Неделя. – Минск : Университетское, 1988. – 135 с.
111. Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу / І. Огієнко. – К. : Наша культура і наука, 1991. – 343 с.
112. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – М. : Русский язык, 1988. – 750 с.
113. Олуйко В. Воля, ініціатива, традиції: Концептуальні основи виховного процессу у вищій школі / В. Олуйко // Голос України. – 2004. – 20 липня. – С. 12.
114. Освіта. Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик № 3, 23-30 березня. – К. : МОН України, 2005. – С. 4.
115. Основи національного виховання: Концептуальні положення. – К. : Київ, 1993. – 151 с.
116. Основы педагогики и психологии высшей школы : учеб. пособие / под ред. А. В. Петровского. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 303 с.
117. Основи педагогічної майстерності / за ред. І. А. Зязюна. – К. : Вища школа, 1998. – 301 с.
118. Острогорский А. Н. Избранные педагогические сочинения / А. Н. Острогорский. – М. : Педагогика, 1985. – 352 с.
119. Павлова Л. Д. Методологічні підходи до проблеми інтерактивної педагогічної взаємодії / Л. Д. Павлова // Управління школою. – 2006. – № 13. – С. 2-14.
120. Педагогика : учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / под ред. П. И. Пидкасистого. – М. : Пед. об-во России, 1998. – 638 с.
121. Педагогический словарь : в 2-х т. – М. : АПН РСФСР, 1960. – Т. 1. – 774 с. ; Т. 2. – 766 с.
122. Песталоцци И. Г. Избранные педагогические произведения : в 2-х т. / И. Г. Песталоцци. – М. : Педагогика, 1981. – Т. 1. – 334 с. ; Т. 2 . – 416 с.
123. Песталоцци И. Г. Избранные педагогические произведения : в 3-х т. / И. Г. Песталоцци ; под ред. Н. Ф. Шабаевой . – М. : АПН РСФСР, 1963. – Т. 2. – 562 с.
124. Петров Ю. В. Виховання творчістю: Культурно-естетичні аспекти розвитку особи / Ю. В. Петров. – К. : Знання, 1986. – 48 с.
125. Підласий І. П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів / І. П. Підласий. – К. : Україна, 1998. – 342 с.
126. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс : в 2-х кн. Кн. 1. Общие основы. Процесс обучения / И. П. Подласый. – М. : Владос, 2003. – 576 с.
127. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс : в 2-х кн. Кн. 2. Процесс воспитания / И. П. Подласый. – М. : Владос, 2003. – 256 с.
128. Пиньковская Э. А. Спаси и сохрани. Кн. 1. / Э. А. Пиньковская – К. : Хрещатик, 1997. – 127 с.
129. Пиньковская Э. А. Спаси и сохрани. Кн. 2. / Э. А. Пиньковская. – Фастов : Поліфаст, 2003. – 254 с.
130. Пиньковская Э. А. Спаси и сохрани. Кн. 3. / Э. А. Пиньковская. – Фастов : Поліфаст, 2004. – 255 с.
131. Пиньковская Э. А. Спаси и сохрани. Кн. 4. / Э. А. Пиньковская. – Фастов : Поліфаст, 2005.- 254 с.
132. Пиньковская Э. А. Спаси и сохрани. Кн. 5. / Э. А. Пиньковская. – Фастов : Поліфаст, 2006. – 175 с.
133. Пирогов Н. И. Избранные педагогические сочинения / Н. И. Пирогов. – М. : Педагогика, 1985. – 496 с.
134. Пискунов А. И. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики / А. И. Пискунов. – М. : Просвещение, 1981. – 527 с.
135. Прокопенко Л. І. Зростання професійної майстерності педагога у процесі неперервної освіти / Л. І. Прокопенко, О. В. Волошенко // Вісник Черкаського університету. Сер. Педагогічні науки. – Черкаси, 2005. – Вип. 64. – С. 81-86.
136. Психология : словарь / под общей ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошенко. - 2-е изд., испр. и доп. – М. : Политиздат, 1990. – 494 с.
137. Психологічний словник / за ред. В. І. Войтка. – К. : Вища школа, 1982. – 215 с.
138. Ратко М. В. Виховання у старшокласників світоглядних уявлень в процесі освоєння цінностей української художньої культури : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / Ратко Марина Валеріївна. – Мелітополь, 2006. – 327с.
139. Ротерс Т. Т. Духовний розвиток особистості школяра у взаємодії фізичного та естетичного виховання / Т. Т. Ротерс // Теорія та методика фізичного виховання. – 2006. – № 6. – С. 15-17.
140. Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание / С. Л. Рубинштейн. – М. : Изд-во АН СССР, 1957. – 328 с.
141. Рыданова И. И. Культура речевого поведения учителя / И. И. Рыданова // Рыданова И. И. Основы педагогики общения. – Минск, 1999. – С. 84-134.
142. Сапина И. Потрясения / И. Сапина. – Черкассы : «Видавець Чабаненко Ю. А.», 2005. – 112 с.
143. Сапина И. Удивления / И. Сапина. – Черкассы : «Видавець Чабаненко Ю. А.», 2006. – 96 с.
144. Сковорода Г. С. Повне зібрання творів : у 2-х т. / Г. С. Сковорода. – К. : Наукова думка, 1973. – Т. 1. – 531 с.; Т. 2. – 574 с.
145. Стельмахович М. Г. Народна педагогіка / М. Г. Стельмахович. – К.: Рад. школа, 1985. – 312 с.
146. Стоюнин В. Я. Избранные педагогические сочинения / В. Я. Стоюнин. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1954. – 399 с.
147. Статистика : підручник / С. С. Герасименко та ін. – К. : КНЕУ, 1998. – 468 с.
148. Сухомлинська О. В. Про стан теорії і практики виховання в освітньому просторі України / О. В. Сухомлинська // Шлях освіти. – 1998. – № 3. – С. 2-5.
149. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5 т. / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1976 –1977. – Т. 1. – 1976. – 654 с.
150. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5 т. / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1976 – 1977. – Т. 2. – 1976. – 670 с.
151. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : в 5 т. / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. школа, 1976 – 1977. – Т. 3. – 1977. – 670 с.
152. Сухомлинский В. А. Как воспитать настоящего человека /В. А. Сухомлинский. – К. : Рад. школа, 1975. – 236 с.
153. Сухомлинский В. А. Методика воспитания коллектива / В. А. Сухомлинский. – М. : Просвещение, 1981. – 192 с.
154. Сухомлинский В. А. Павлышская средняя школа / В. А. Сухомлинский. – М. : Просвещение, 1979. – 397 с.
155. Сухомлинский В. А. об умственном воспитании / сост. М. И. Мухин. – К. : Рад. школа, 1983. – 224 с.
156. Табачек І. В. Формування та розвиток особистості сучасного вчителя : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.10 / І. В. Табачек ; Ін-т вищої освіти АПН України. – К., 2005. – 20 с.
157. Ткачев С. И. Нравственная и политическая культура как ценности воспитания : учеб. пособие / С. Ткачев, Н. А. Ткачева. – Харьков : НУА, 1999. – 82 с.
158. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори / К. Д. Ушинський. – К. : Рад. школа, 1949. – 417 с.
159. Ушинский К. Д. Собрание сочинений : в 11-ти т. / К. Д. Ушинский. – М. ; Л. : Изд-во АПН РСФСР, 1948 – 1952. – Т. 2. Педагогические статьи. 1857 – 1861 гг. – 1948. – 656 с.
160. Ушинский К. Д. Собрание сочинений : в 11-ти т. / К. Д. Ушинский. – М. ; Л. : Изд-во АПН РСФСР, 1948 – 1952. Т. 5. Методические статьи и материалы к «Детскому миру». – 1949. – 591 с.
161. Ушинский К. Д. Собрание сочинений : в 11-ти т. / К. Д. Ушинский. – М. ; Л. : Изд-во АПН РСФСР, 1948 – 1952. – Т. 8. Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологии. – 1950. – 776 с.
162. Філіпов В. Л. Організація педагогічної взаємодії з підлітками – студентами коледжу – як оптимальна умова їх соціального становлення : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.05 / В. Л. Філіпов ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2004. – 21 с.
163. Філософія. Світ людини. Курс лекцій : навч. посіб. / В. Г. Табачковський, М. О. Булатов, Н. В. Хомітов та ін. – К. : Либідь, 2004. – 432 с.
164. Філософський словник соціальних термінів.- Вид. 3-є, доп. – Харків : Р.И.Ф., 2005. – 672 с.
165. Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посіб./ М. М. Фіцула. - Вид. 2-е, випр., доп. – К. : Академвидав, 2005. – 560 с.
166. Франко І. Я. Педагогічні статті і висловлювання / І. Я. Франко. – К. : Рад. школа, 1960. – 299 с.
167. Хоружа Л. Етична компетентність учителя як основа реалізації гуманістичної парадигми освіти / Л. Хоружа // Шлях освіти. – 2003. – № 3. – С. 27-33.
168. Цимбалюк І. М. Психологія спілкування : навч. посіб. / І. М. Цимбалюк. – К. : Професіонал, 2004. – 304 с.
169. Шаталов В. Ф. Учить всех, учить каждого / В. Ф. Шаталов // Педагогический поиск. – М. : Педагогика, 1988. – С. 141-204.
170. Шварцман К. А. Философия и воспитание / К. А. Шварцман. - М. : Политиздат, 1989. - 207 с.
171. Шевченко Г. П. Взаємодія мистецтв в естетичному вихованні підлітків / Г. П. Шевченко. - К. : Вид-во "Знання", 1981. – 48 с.
172. Шевченко Г. П. Эстетическое воспитание в школе : учеб.-метод. пособие / Г. П. Шевченко. – К. : Рад. школа, 1985. – 144 с.
173. Щербань П. М. Прикладна педагогіка : навч.-метод. посіб. / П. М. Щербань. – К. : Вища школа, 2002. – 215 с.
174. Энциклопедия этикета. – М. : Рипол Классик, 2001. – 640 с.
175. Эстетическое воспитание в вузе : межвузовский сб. / отв. ред. Г. П. Выжлецов; ЛГУ, Ин-т повышения квалификации преподавателей общественных наук. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1990. – 156 с.
176. Ягодинский В. Н. Как себя вести: Практический курс культурного поведения / В. Н. Ягодинский. – М. : Знание, 1981. – 64 с.
177. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посіб. / В. В. Ягупов. – К. : Либідь, 2002. – 560 с.
178. Якутович В. А. Мовна культура людини – дзеркало її духовної культури: (Мова вчителя) / В. А. Якутович // Відкритий урок. – 2003 – № 19-20. – С. 43-44.
179. Ященко В. Іншокультура у свідомості та поведінці молодих: суть, зміст, наслідки / В. Ященко // Психологія і суспільство. –2003. – № 2. – С. 112-121.