ВЗАЄМОДІЯ ВИЩИХ ПРОФЕСІЙНИХ УЧИЛИЩ ТА ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ У ПРАВОВОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ : ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ высших профессиональных училищ И ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ В правовом воспитании учащихся

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ
ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО - ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

Сурмяк Юрій Романович

УДК 377. 6. 035

ВЗАЄМОДІЯ ВИЩИХ ПРОФЕСІЙНИХ УЧИЛИЩ
ТА ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ У ПРАВОВОМУ ВИХОВАННІ УЧНІВ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник :
Васянович Григорій Петрович,
доктор педагогічних наук, професор

ЛЬВІВ - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ........................................................................3
Вступ.................................................................................................................................4
Розділ 1. Взаємодія професійно-технічних навчальних закладів та
органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів як
педагогічна проблема..................................................................................................14
1.1. Теоретичні основи та система правового виховання учнів професійно -
технічних навчальних закладів....................................................................................14
1.2. Профілактична діяльність органів внутрішніх справ як чинник
правового виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів................47
1.3. Практика взаємодії професійно-технічних навчальних закладів та
органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів............................................66
Висновки до розділу 1...................................................................................................86
Розділ 2. Концептуальні положення взаємодії вищого професійного
училища та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів..............89
2.1. Модель системної взаємодії вищого професійного училища та
органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів...........................................89
2.2. Зміст правового виховання учнів в процесі системної взаємодії
вищого професійного училища та органів внутрішніх справ.................................114
2.3. Основні напрями і форми взаємодії вищого професійного училища
та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів.....................................133
Висновки до розділу 2.................................................................................................150
Розділ 3. Організація та результати дослідно-експериментальної роботи.....153
3.1. Організація дослідно-експериментальної роботи.............................................153
3.2. Результати дослідно-експериментальної роботи..............................................166
Висновки до розділу 3.................................................................................................183
Загальні висновки.....................................................................................................185
Додатки........................................................................................................................193
Список використаних джерел.................................................................................237

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВБНОН – Відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків;
ВКР – Відділення карного розшуку;
ВПУ – Вище професійне училище;
ГУМВС – Головне управління Міністерства внутрішніх справ;
ДАІ – Державна автомобільна інспекція;
ДЗГ – Департамент зв’язків з громадськістю;
ДІМ – Дільничний інспектор міліції;
ЗМІ – Засоби масової інформації;
КК – Кримінальний кодекс;
КМСД (КМСН) – Кримінальна міліції у справах дітей;
КпАП – Кодекс про адміністративні правопорушення;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
МОН – Міністерство освіти і науки;
НВР – Навчально-виховна робота;
ОВС – Органи внутрішніх справ;
ООН – Організація об’єднаних націй;
ОПЗ – Основи правових знань;
ПРН ГФ – Підрозділ по роботі з населенням і громадських формувань.;
ПТНЗ – Професійно-технічний навчальний заклад;
ПТУ – Професійно-технічне училище;
РВ ГУМВСУ – Районний відділ головного управління міністерства
внутрішніх справ України;
СЗШ – Середня загальноосвітня школа;
СК – Сімейний кодекс;
ЦК – Цивільний кодекс;
ЦПК – Цивільно-процесуальний кодекс;
ЦГЗ – Центр громадських зв’язків.

ВСТУП

Актуальність теми. Процес розбудови й утвердження суверенної, правової, демократичної, соціально орієнтованої держави, розвиток громадянського суспільства в державі має супроводжуватися формуванням відповідного рівня політичної культури, суттєвим підвищенням правосвідомості громадян, їх правової культури, законослухняності, подоланням явищ правового нігілізму.
У Державній національній програмі “Освіта” (Україна XXI століття) (1993 р.), Законі України “Про освіту” (1996 р.), Національній доктрині розвитку освіти України (2002 р.), Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти (1996 р.), Концепції розвитку професійно-технічної ( професійної) освіти в Україні ( 2004 р.), Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки (2006 р.) формування правової соціалізації молоді розглядається у контексті вирішення основних завдань її національного виховання: успадкування духовних надбань українського народу; формування у молодих людей розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної, правової культури.
У сучасних умовах зростання безробіття, матеріальної незахищеності населення, занепаду виробництва в державі викликає занепокоєння стан злочинності у молодіжному середовищі. Питома вага молоді (у віці до 30 років), засудженої за окремі види злочинів, складає понад 47,5 % у країні [184, c. 219].
Молодь усе частіше вчиняє тяжкі злочини: вбивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, крадіжки, грабежі, розбої, вимагання, хуліганство та ін. Викликає занепокоєння зростання злочинності, пов’язаної з наркотичними засобами. Порівняно з 1990 роком вона зросла майже в 10 разів. За таких умов особливої актуальності набуває превентивна система профілактики правопорушень, правове навчання і правове виховання молоді, що здійснюється правоохоронними органами, громадськими організаціями і, передусім, закладами освіти.
В Україні впроваджена ступенева професійно-технічна освіта, на базі кращих ПТУ створено нові професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ) третього атестаційного рівня – вищі професійні училища (ВПУ). Паралельно з підготовкою “кваліфікованих робітників” ці заклади освіти готують “молодших спеціалістів” певного фаху, які потребують набуття глибоких професійних знань, умінь приймати рішення на засадах загальнолюдських цінностей та високої правової культури.
Правове виховання майбутніх кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів у цих закладах освіти, як правило, зводиться до вивчення навчальної дисципліни “Основи правових знань”, на яку навчальним планом передбачено лише 54 години, із яких 20 годин навчальними програмами в більшості ВПУ відводиться на самостійне вивчення, поодиноких правовиховних заходів у позаурочний час. Як наслідок, учнівська молодь слабо орієнтується в основних галузях права, не має навичок умілого застосування норм законодавства та практичного їх використання в житті. Як свідчать результати проведеного дослідження, 83% опитаних учнів ПТНЗ не знають ні своїх прав, ні обов’язків, ні нормативних актів, покликаних їх захищати, ні державних органів, на які покладенні завдання захисту прав людини [190, с. 212].
Проблема правового виховання в Україні не нова. Ряд досліджень припадає на 70  90 - ті роки минулого століття. Саме в цей період ряд науковців, а саме: В. Д. Бабкін [5], Л. Є Балін [6], В. В Головченко [27], А. І Долгова [46] , В. П. Зенін [54], М.І. Козюбра [53], Е.А. Лукашева [85], А. В. Міцкевич [93], В. В Оксамитний [99], П. М Рабінович [164], В. П. Сальников [169], Є. Л. Слюсаренко [181], Е. В. Татарінцева [202], В. А. Чефранов [220] та ін. з’ясовували питання стосовно завдань, мети, змісту, принципів, функцій, засобів, форм, методів, ефективності правового виховання. Поряд з цим необхідно зазначити, що науковим працям цього історичного періоду була притаманна ідеологічна та політична спрямованість, оскільки правове виховання здійснювалось у контексті комуністичного виховання.
В останні роки проблеми правового виховання населення знайшли висвітлення у працях таких науковців: Б. І. Андрусишина [4], Г. П. Васяновича [10], О. О. Ганзенка [23], В. В. Головченка [27], М. І. Городиського [37], Г. Є. Гребенюка [38], А. М. Гуза [4], Г. С. Дегтярьової [41], В. Я. Загревої [51], П. І. Ігнатенка [106], Я. В. Кічука [59], В. В. Копєйчикова [49], М. С. Кельмана [58], В. О. Котюка [69], С. М. Легуші [83], Л. О. Мацук [89], А. С. Морозова [94], О. Г. Мурашина [57], Г. І. Неліп [29], М. І. Неліпа [29], О. О. Пащенка [107], М. К. Подберезcького [111], О. І. Пометун [122], О. Ф. Скакун [173], С. С. Сливки [177], Н. О. Ткачової [206], О. А. Удалової [209], Є. І. Федика [212], М. М. Фіцули [213], В. В. Чернєя [219], М. Й. Штангрета [222] та ін.
У наукових працях цих учених чільне місце посідають питання, пов’язані з формуванням правосвідомості та правової культури особистості, її морально- правової відповідальності. М. І. Городиський, В. О. Котюк, Л. О. Мацук, М. К. Подберезcький та О. Ф. Скакун присвятили свої праці дослідженню проблем формування правової культури студентів вищих навчальних закладів, Я. В. Кічук та Є. І. Федик досліджують проблеми формування правової культури студентів-юристів і студентів педагогічних коледжів – майбутніх молодших спеціалістів. Б. І. Андрусишин, В. В. Головченко, А. М. Гуз, В. Я. Загрева, Г. І. Неліп, М. І. Неліп, О. О. Пащенко, О. І. Пометун та М. М. Фіцула розглядають педагогічні умови формування правової культури учнів загальноосвітніх закладів. Питання формування правової культури працівників органів внутрішніх справ вивчають С. М. Легуша, А. С. Морозов, О. Г. Мурашин, С. С. Сливка та М. Й. Штангрет. Праці Г. Є. Гребенюка, Г. С. Дегтярьової, П. І. Ігнатенка, Н. О. Ткачової та О. А. Удалової присвячені правовому вихованню учнів професійно-технічних навчальних закладів. Питання морально-правової відповідальності педагога досліджує Г. П. Васянович.
Проблеми правового виховання учнів ПТНЗ і особливо вищих професійних училищ залишаються ще недостатньо дослідженими, передусім існує потреба розвитку процесів інтеграції виховних впливів усіх форм організації навчання, позаурочних заходів, діяльності громадських організацій, правоохоронних органів, інших державних структур, сім’ї тощо.
В основних напрямах реалізації Національної програми правової освіти населення чітко визначено, що у закладах освіти до позакласної, позааудиторної роботи з правового виховання залучаються вчені, представники правозахисних організацій, працівники правоохоронних органів, інші фахівці права тощо [ 96].
Отже, налагодження тісної взаємодії органів освіти з правоохоронними органами є вимогою сьогодення і набуває дедалі більшої актуальності.
Недаремно у Постанові Верховної Ради України від 3 квітня 2003 року “Про стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні” вказується: “Посилити роботу щодо запобігання в учнівському середовищі негативних проявів. Активно до цієї роботи залучати фахівців органів внутрішніх справ, охорони здоров’я, соціальних служб та практичних психологів”[158].
Провідне місце серед державних органів і служб, які в силу своїх обов’язків вирішують питання соціальної профілактики правопорушень та в контексті цього здійснюють правову пропаганду, належить органам внутрішніх справ. У системі ОВС головна роль відведена міліції, для якої попередження правопорушень та подання соціальної та правової допомоги громадянам визначено як одне з основних завдань, а однією з основних функцій названа профілактична [144].
У програмі розвитку партнерських відносин між міліцією та населенням зазначено, що для розвитку співробітництва необхідні: максимальне використання позитивних форм і методів взаємодії населення і міліції для подолання негативних протиправних явищ у суспільстві; формування правової ідеології партнерства населення і міліції в державі, правової культури суспільства [139].
Відсутність науково обґрунтованих підходів у розв’язанні проблеми практичного залучення працівників ОВС до правовиховної роботи у професійно-технічних навчальних закладах зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: “Взаємодія вищих професійних училищ та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в контексті реалізації Національної програми правової освіти населення (18.10.2001 р.). Тема дослідження затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України 22.02.2001 р. (протокол № 2) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 29.05.2001 р. (протокол № 5) і виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України з теми “Теоретичні засади методики професійно спрямованого викладання загальноосвітніх предметів у ПТНЗ” (РК № 0104U000610).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати модель системної взаємодії вищого професійного училища та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів та експериментально перевірити її ефективність.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що системна взаємодія вищого професійного училища та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів, на основі розробленої моделі взаємодії, ефективно сприятиме підвищенню загального рівня правової компетентності учнів, що забезпечуватиметься:
- визначенням змісту правового виховання учнів у позаурочний час за безпосередньою участю працівників міліції; напрямів і форм спільної правовиховної діяльності вказаних суб’єктів;
- наступністю і послідовністю правовиховних впливів;
- формуванням правових знань, умінь і навичок, ціннісного ставлення до права, мотивації до правомірної поведінки учнів ВПУ.
Відповідно до мети й гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1. На основі аналізу літератури визначити сутність та зміст дефініцій, понять, концептуальних положень, які розкривають особливості правового виховання учнів ВПУ та узагальнити досвід правовиховної роботи в ПТНЗ.
2. Розкрити роль профілактичної діяльності органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів ПТНЗ.
3. Проаналізувати реальний стан та практичний досвід взаємодії професійно - технічних навчальних закладів та ОВС у правовому вихованні учнів.
4. Розкрити зміст правового виховання учнів ВПУ за умови системної взаємодії цих навчальних закладів з районними відділами внутрішніх справ.
5. Розробити модель системної взаємодії ВПУ та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів та експериментально перевірити її дієвість шляхом впровадження у навчально-виховний процес авторських плану залучення працівників міліції районного відділу внутрішніх справ до проведення заходів з правового виховання учнів у ВПУ і програми курсу правового виховання учнів ВПУ у позаурочний час за безпосередньою участю працівників органів внутрішніх справ.
6. Розробити та апробувати методичні рекомендації з організації процесу правового виховання учнів ВПУ за безпосередньою участю працівників ОВС.
Об’єктом дослідження є процес правового виховання учнів професійно - технічних навчальних закладів.
Предмет дослідження становлять напрями, форми, зміст і методичні основи системної взаємодії ВПУ та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів.
Методологічну основу дослідження складають: діалектичний принцип загального розвитку предметів та явищ матеріального світу; філософські та педагогічні положення про формування особистості; педагогічні теорії з виховання молоді; Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти; положення Конституції України, Законів України “Про освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про міліцію”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Національної програми правової освіти населення, Державної національної програми “Освіта” (“Україна XXI століття”) тощо.
Методи дослідження:
Теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, зіставлення наукової психолого-педагогічної, юридичної і соціологічної літератури, що дозволило визначити сутність, зміст, завдання і принципи організації правовиховної роботи професійно-технічних навчальних закладів у взаємодії з органами внутрішніх справ; моделювання; узагальнення науково-теоретичних та експериментальних даних.
Емпіричні: бесіди та анкетування педагогічних працівників, працівників ОВС, учнів, аналіз документації з метою дослідження реального стану правового виховання у ПТНЗ-ВПУ і рівня залученості до нього працівників ОВС; інтерв’ю; тестування з метою визначення ефективності правовиховного впливу; експертні оцінювання для визначення структури правової компетентності учня ВПУ та змісту правового виховання; педагогічне спостереження за процесом формування правової компетентності учнів; самооцінювання; педагогічний експеримент.
Статистичні: аналіз статистичних даних; обробка результатів дослідження; порівняльний аналіз.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше науково обґрунтовано і розроблено модель системної взаємодії вищого професійного училища та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів, яка визначає механізм спільної правовиховної діяльності педагогічного персоналу ВПУ і працівників міліції територіального органу внутрішніх справ, конкретизує суб’єктів правовиховного та профілактичного впливу, зміст правової просвіти учнів у позаурочний час, дозволяє підвищити рівень правової компетентності учнів, довіри до органів внутрішніх справ, інтересу до професії працівника міліції тощо.
Уточнено зміст правового виховання учнів ВПУ за умови системної взаємодії цих закладів освіти з територіальними органами внутрішніх справ, критерії і рівні правової компетентності учня.
Дістали подальший розвиток організаційно-педагогічні засади спільної діяльності ВПУ та органів внутрішніх справ у правовиховній та профілактичній роботі, зокрема положення, що характеризують організаційні, педагогічні, методичні, дидактичні умови, за яких реалізується запропонована модель правового виховання.
Практичне значення дослідження полягає у розробці науково-методичного забезпечення курсу правового виховання учнів вищого професійного училища у позаурочний час за безпосередньою участю працівників міліції територіального органу внутрішніх справ.
Матеріали дослідження були апробовані на курсах підвищення кваліфікації керівних працівників і викладачів гуманітарних дисципліни ПТНЗ у вивченні спецкурсу “Педагогічні основи правового та превентивного виховання молоді у вищих навчальних закладах I – II рівнів акредитації” на базі Львівського науково-практичного центру професійно - технічної освіти АПН України (довідки від 13.05.2008 р. № 106 /12, № 107/12).
Матеріали дослідження можуть бути використані у системі професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ при вивченні спецкурсів “Управління в органах внутрішніх справ”, “Соціальна педагогіка в органах внутрішніх справ” тощо.
Висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, можуть знайти застосування при підготовці законопроектів та подальшому формуванні засад молодіжної політики в Україні (пропозиції розглядались Верховною Радою України: довідка Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму від 07.07.2008 р. за № 04 – 34/ 19 – 423).
Запропоновані авторські “Експериментальний план залучення працівників міліції районного відділу внутрішніх справ до проведення заходів з правового виховання учнів у ВПУ”, “Експериментальна робоча програма курсу правового виховання учнів ВПУ у позаурочний час за безпосередньою участю працівників міліції”, методичні рекомендацій з організації процесу правового виховання учнів ВПУ за безпосередньою участю працівників ОВС впроваджено у практику роботи Кам’янець-Подільського ВПУ автомобільного транспорту та будівництва та Кам’янець-Подільського МВ ГУМВСУ у Хмельницькій області (довідка № 59 від 07.04.2008 р.); Херсонського ВПКУ та Суворівського РВ ХМВ УМВСУ у Херсонській області (довідка № 218/0105 від 18.09.2008 р.); Львівського ВПУ № 63 (довідка № 38 від 07.02.2008 р.), ВПУ № 29 (довідка № 185 від 13.07.2008 р.), ВПУ № 20 (довідка № 01 – 444 від 19.08.2008 р.), МВПУ автомобільного транспорту та будівництва №57 (довідка № 178 від 03.07.2008 р.) та відповідних Шевченківського, Залізничного, Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області; Кам’янка-Бузького ВПУ № 71 (довідка № 612 від 16.12.2007 р.), Олеського професійного ліцею (довідка № 75 від 08.04.2008 р.), Миколаївського професійного ліцею (довідка № 178 від 18.12.2007 р.) Львівської області та відповідних Кам’янка-Бузького, Буського, Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області; Миколаївського професійно-промислового ліцею та Ленінського РВ ММУ УМВСУ у Миколаївській області (довідка № 680 від 24.11.2007 р.); Криворізького Міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців та Центрально-Міського РВ КМУ УМВСУ у Дніпропетровській області (довідка № 957 від 20.12.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. У монографії “Теоретичні засади методики професійно спрямованого викладання загальноосвітніх предметів у ПТНЗ” авторові належить розділ “Правова регламентація діяльності органів внутрішніх справ і ПТНЗ у формуванні правосвідомості учнівської молоді” (с. 121-146). У монографії “Теоретико-методичні засади викладання предметів гуманітарного циклу в ПТНЗ” авторові належить розділ “Шляхи вдосконалення правового виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів” (с. 147-166). У статті “Організаційно-правові засади співробітництва органів внутрішніх справ і професійно-технічних навчальних закладів у формуванні правосвідомості учнів”, написаній у співавторстві, особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні організаційно-правових засад співробітництва органів внутрішніх справ і ПТНЗ у правовиховній роботі.
Апробація результатів дисертації. Положення і результати дослідження обговорювались і були схвалені на засіданні відділу гуманітарної освіти Львівського науково-практичного центру ПТО АПН України; при проведенні науково-практичного семінару для керівників професійно-технічних і загальноосвітніх середніх навчальних закладів м. Львова на тему: “Створення системи дієвої співпраці закладів освіти з правоохоронними органами – важлива складова формування правосвідомості учнівської молоді” (Львів, 10.11.2004 р.).
Основні положення дисертаційного дослідження апробовано у наукових повідомленнях автора на: міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 03.10.2002 р.), “Формування культури майбутніх юристів у вищих навчальних закладах” (Краснодон, 23.04.2003 р.), “Комунікативна компетентність правників і їх зв’язки з громадськістю” (Львів, 15.05.2003 р. ), “Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців у професійних навчальних закладах технічного і художнього профілю” (Львів, 02.06.2004 р.), “Формування інтелектуально розвинутої і морально зрілої особистості у процесі викладання гуманітарних дисциплін” (Львів, 25.06.2004 р), “Формування духовно і морально зрілої особистості у процесі викладання гуманітарних дисциплін” (Львів, 29.06.2005 р.), “Проблеми підготовки професійних кадрів з менеджменту в умовах реформування вищої освіти України” (Львів, 16.02.2006 р.), “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 09.11.2006 р.), “Україна та Польща у вимірі незалежності (1918–2008 рр.)” (Львів, 22.05.2008 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Проблеми підготовки фахівців на новому етапі розбудови української держави” (Херсон, 14.11.2002 р.), “Проблеми формування правосвідомості молоді в сучасних умовах розвитку української державності” (Львів, 22.10.2004 р.), “Потенціал людини: духовний, психічний і творчий виміри” (Львів, 21.01.2005 р.), “Психологічні проблеми соціальної адаптації та правової реабілітації громадян” (Львів, 26.01.2007 р.), “Проблеми гуманітарної освіти в умовах реформування вищої школи України” (Львів, 20.06.2008 р.; 25.06.2009 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено в 17 публікаціях, з яких 6 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 – у колективних монографіях, 4 – в інших наукових і науково –методичних виданнях, 5 – у збірниках матеріалів конференцій.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України, теоретичного осмислення низки наукових праць у галузі педагогіки, юриспруденції, психології, соціальної педагогіки та дослідно-експериментальної роботи, вирішено науково - практичне завдання теоретичного обґрунтування і розроблення моделі системної взаємодії вищого професійного училища та районного відділу внутрішніх справ у правовому вихованні учнів, що дозволяє підвищити рівень правової освіченості, правової спрямованості та правомірної поведінки учнів. Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити такі висновки та внести пропозиції, спрямовані на удосконалення правового виховання учнів ВПУ, підвищення ефективності взаємодії педколективів цих закладів освіти та працівників ОВС у правовиховному та профілактичному процесі:
1. Правове виховання учнів ПТНЗ визначено як соціально-управлінську діяльність суб’єктів виховання, перш за все педколективів ВПУ і працівників ОВС, що здійснюється в умовах тісної взаємодії та координації їх діяльності, спрямовану на формування в учнів системи правових знань, переконань і установок, правового мислення, правових умінь і навичок, що забезпечують стабільність правомірної поведінки і соціально-правову активність молодої людини, додержання, виконання і правильне використання нею діючих у державі правових норм.
Реальний стан правового виховання свідчить про типові упущення правової освіти та виховання учнівської молоді ПТНЗ, в тому числі і вищих професійних училищ. Правові знання та правова компетентність учнів багато в чому не відповідають вимогам сьогодення. Позаурочні заходи з правового виховання мають епізодичний характер, відсутні налагоджена система і врегульований механізм позакласної правовиховної роботи. У молодіжному середовищі процвітають правовий інфантилізм, правовий нігілізм, правовий цинізм. В учнів ВПУ прослідковується низький рівень інтелектуальних правових інтересів і культурних потреб, домінує бездуховність у спілкуванні, поширюються антиправові та аморальні орієнтації тощо.
Установлено, що недоліки правового виховання учнів ВПУ та інших типів ПТНЗ зумовлені, насамперед, недостатньою базою методичних і теоретичних розробок та кількістю годин, відведених навчальним планом для вивчення дисципліни “Основи правових знань”; формальним плануванням правовиховної роботи без урахування правових потреб учнів; низьким рівнем підготовки педагогічних працівників до роботи з правового виховання, недоліками організації позаурочної навчально-виховної діяльності в межах навчального закладу; відсутністю активного та творчого співробітництва між суб’єктами та об’єктами правовиховного процесу; соціальною пасивністю учнів щодо удосконалення своїх знань тощо.
2. У сучасних умовах економічної та моральної кризи суспільства все більших масштабів набуває злочинність серед молоді. Результати констатувального експерименту засвідчують низький рівень правової компетентності більшості учнів, їх негативне оцінювання роботи судових та правоохоронних органів, відсутність в учнів умінь і навичок роботи з нормативно-правовими документами, байдуже ставлення до вивчення навчальної дисципліни “Основи правових знань” тощо.
Виділено чотири основні групи факторів, що впливають на вчинення правопорушень учнівською молоддю: недоліки соціально-економічного характеру; організаційні упущення, недостатній контроль; недоліки в правовому регулюванні, і найголовніше – недоліки у правовому вихованні.
Розв’язати проблему молодіжної злочинності можна лише за умови цілеспрямованої профілактичної діяльності різних соціальних суб’єктів, повноцінного і гармонійного розвитку молодого покоління, що, у свою чергу, передбачає підвищення рівня правової компетентності та культури особистості через різноманітні форми правового виховання із залученням фахівців права, широкої громадськості, правоохоронних органів, правозахисних інституцій, органів державної влади і самоврядування.
Провідна роль у системі соціальної профілактики належить органам внутрішніх справ, зокрема міліції, яка здійснює як загальну, так і індивідуальну профілактику серед різних верств населення. У профілактичній роботі міліція тісно співпрацює зі службами у справах дітей державних адміністрацій, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, органами місцевого самоврядування, органами освіти, передусім з середніми загальноосвітніми школами, професійно-технічними навчальними закладами, в тому числі з вищими професійними училищами. Профілактичну робота з учнями у ВПУ пропонується здійснювати у двох напрямах: індивідуальна виховна робота з важковиховуваними учнями і загальна профілактична робота – організація правовиховних та інших заходів профілактичного характеру. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває педагогічна система профілактики правопорушень, правове навчання і правове виховання молоді.
3. Визначено, що для підвищення ефективності правовиховної та профілактичної роботи у професійно-технічних навчальних закладах необхідне впровадження новітніх організаційно-правових та педагогічних форм і методів партнерських відносин між педколективами цих навчальних закладів та органами внутрішніх справ, що, в свою чергу, вимагає розробки чітких науково-педагогічних моделей взаємодії, які передбачатимуть зміст правової освіти і правовиховних заходів, їх періодичність та тривалість, з урахуванням реґіону та специфіки кожного закладу освіти.
Підкреслено, що співробітництво органів внутрішніх справ з освітніми установами, і передусім з професійно-технічними, загальноосвітніми навчальними закладами, у правовому навчанні і вихованні учнів урегульовується чинними нормативно-правовими актами, насамперед Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про міліцію”, “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”, і спирається на принципи гуманізму, демократизму, системності, наступності виховних впливів, індивідуального і диференційованого підходу, опори на позитивне в особистості тощо.
Досліджено сутність і зміст взаємодії педагогічних колективів ВПУ та органів внутрішніх справ, під якою розуміється наявність між названими суб’єктами стійких контактів, що виникають і розвиваються на основі спільних інтересів з метою формування в учнів високого рівня правової компетентності та правової культури, попередження протиправної поведінки, зміцнення законності і правопорядку у середовищі молодих людей. Така взаємодія здійснюється в межах визначеної компетенції і забезпечує в усій повноті використання можливостей кожного суб’єкта профілактично-виховного впливу.
Визначено, що взаємодія органів внутрішніх справ з вищими професійними училищами здійснюється за напрямами: правова освіта та правова просвіта учнів, правова просвіта батьків (колективні, групові та індивідуальні форми) та профілактика протиправної поведінки (загальні та індивідуальні профілактичні заходи в учнівському середовищі).
Дослідженням установлено, що взаємодія колективів професійно-технічних навчальних закладів, у тому числі і ВПУ, середніх загальноосвітніх шкіл з ОВС у правовому навчанні і вихованні учнівської молоді, профілактиці правопорушень та злочинів здійснюється, як правило, епізодично, безсистемно. Ця робота зводиться, в основному, до складання спільних планів профілактичної роботи, які переважно мають формальний характер, проведення за необхідності спільних нарад і обмежується поодинокими виступами працівників ОВС перед учнівськими колективами. При проведенні правовиховних заходів працівники ОВС часто не враховують правові потреби та інтереси учнів, не завжди розкривають наслідки адміністративної та кримінальної відповідальності. Відповідно, учні не мають належних правових умінь та навичок самостійно захищати та обстоювати свої права та інтереси і не знають, на які органи державної влади покладено обов’язок захисту їх прав та інтересів.
Сучасна кризова ситуація, яка склалася в Україні, особливо щодо правопорушень серед дітей та молоді, вимагає забезпечення цілеспрямованої, системної, планомірної і диференційованої взаємодії вищих професійних училищ, інших типів професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів з органами внутрішніх справ у правовому навчанні і вихованні учнів. Для покращення практики взаємодії ВПУ, інших типів навчальних закладів та ОВС ми висуваємо такі пропозиції:
- у діяльності органів внутрішніх справ законодавчо закріпити обов’язок всіх служб, в контексті профілактичної роботи, здійснювати правове виховання молоді у закладах освіти та розробити окрему форму звітності з цієї роботи; заслуховувати результати такої роботи щоквартально на спільних нарадах ОВС, відділів юстиції та освіти; періодично висвітлювати стан правового виховання молоді в ЗМІ;
- зобов’язати педагогічних працівників закладів освіти удосконалювати механізми системного залучення правоохоронців до правовиховної роботи з учнями (розробка погоджених планів взаємодії у правовиховній та профілактичній роботі та програм правовиховних заходів, забезпечення організаційних, педагогічних, методичних, дидактичних умов спільної правовиховної діяльності тощо).
4. Зміст правового виховання розкривається через формування в учнів ВПУ визначеної суми знань про право, законодавство та про правову дійсність; прищеплення юнакам та дівчатам поваги до права, закону; формування у них правових переконань, правових ідеалів, соціально-правової активності, навичок правомірної поведінки; подолання у свідомості учнів явищ правового нігілізму.
Підкреслено, що зміст правового виховання повинен забезпечувати інтереси учнів та інтереси педагогічних працівників ВПУ з урахуванням криміногенної ситуації, яка склалася у конкретному регіоні держави, учнівському колективі.
Дослідно-експериментальна робота дозволила визначити оптимальну кількість та якість правових знань, які мають отримати учні ВПУ у процесі залучення до правовиховної діяльності працівників ОВС.
Правовиховні заходи за безпосередньою участю працівників міліції, окреслені експериментальною робочою програмою, передусім скеровані на вивчення учнями основних положень і понять про державу, норму права, систему права з її поділом на галузі та інститути; основних положень і понять конституційного, адміністративного, цивільного, сімейного, кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, цивільно-процесуального права та законодавства; на ознайомлення учнів з гарантіями правового статусу особи в Україні та з міжнародними стандартами захисту прав і свобод людини, завданнями судових і правоохоронних органів тощо.
5. На основі узагальнення існуючого досвіду правовиховної роботи та власного досвіду багаторічної правоосвітньої діяльності, з метою активізації правовиховної та профілактичної роботи у ВПУ, нами запропоновано модель системної взаємодії вищих професійних училищ та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів, яка базується на принципах науковості, системності, плановості, регульованості та координації, раціонального використання персоналу, наступності і перспективності та реалізується за наявності організаційно-педагогічних, дидактичних і методичних умов, що в сукупності забезпечуватимуть навчально-пізнавальну, діагностичну, виховну, координуючу, прогностичну, профорієнтаційну функції.
Для експериментальної перевірки дієвості запропонованої моделі розроблено експериментальний план та робочу програму курсу правового виховання учнів ВПУ у позаурочний час за безпосередньою участю працівників районного відділу внутрішніх справ.
Запропонована модель передбачає залучення спеціальних суб’єктів: з одного боку – це працівники міліції районного відділу внутрішніх справ: дільничні інспектори міліції, інспектори по роботі з населенням та громадських формувань, оперуповноважені карного розшуку, відділення боротьби з незаконним обігом наркотиків, кримінальної міліції у справах дітей, дізнавачі, слідчі, інспектори дозвільної системи тощо; з іншого боку – це педагогічні працівники вищого професійного училища: директор, заступник директора з виховної роботи, класні керівники, майстри виробничого навчання, викладачі “Основ правових знань”, практичні психологи, виховники, соціальні педагоги, бібліотекарі, інший педагогічний персонал, правокомпетентні учні .
Виділено головні суб’єкти правовиховного впливу: учні вищих професійних училищ, та додаткові суб’єкти – батьки.
Наголошено, що співробітники міліції залучаються щомісячно до правовиховних заходів у межах навчальної групи, щоквартально в межах навчального потоку, в загальноучилищних масштабах.
Головне завдання моделі – формування правової компетентності учнів ВПУ,
що досягається через розвиток їх індивідуальних здібностей і талантів; умінь оцінювати свої дії і дії інших людей з погляду правомірності поведінки, навичок правильно обирати спосіб поведінки, особистої безпеки і протидії правопорушникові в екстремальних ситуаціях; виховання поваги до права та законодавства, до судових та правоохоронних органів, формування в учнів системи знань з Конституції України та основних галузей права; подолання у їх свідомості явищ правового нігілізму та хибних уявлень про роль законів держави у захисті прав і свобод людини тощо.
Дослідно-експериментальна робота дозволила окреслити у структурі правової компетентності учня ВПУ такі складові: правова освіченість, правова спрямованість, правомірна поведінка.
Наголошено, що основою формувального експерименту було впровадження у навчально-виховний процес запропонованої моделі системної взаємодії вищого професійного училища та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів.
Оцінювання ефективності впровадженої моделі проводилося під час контрольного експерименту з використанням аналізу успішності учнів з навчальної дисципліни “Основи правових знань”, педагогічних спостережень за формуванням правових якостей учнів, рівнем накопичування у них правових знань, результатами самооцінювання, рівнем правопорушень в учнівському колективі.
Результати дослідно-експериментальної роботи засвідчили, що правова компетентність учнів експериментальних груп та якісні зрушення у їх правомірній поведінці мають тенденцію до підвищення. Зокрема, в учнів експериментальних груп порівняно з контрольними групами рівень навчальних досягнень підвищився на 20 %, у цих навчальних групах спостерігається приріст учнів з середнім рівнем (на 9 %) та достатнім рівнем (на 6 %) правової компетентності. Тобто, в експериментальних групах приріст рівня правової компетентності відбувся у 84 учнів. Приріст середнього рівня правової компетентності у контрольних групах склав 2% (10 учнів). Це пояснюється впливом системи спільної правовиховної діяльності ВПУ та органів внутрішніх справ у межах навчального закладу, сімейним вихованням, віковим розвитком учнів тощо. У більшості учнів експериментальних груп (70 %) спостерігається середній рівень правової компетентності, що на 9 % більше у порівнянні з кількістю учнів контрольних груп. Поруч з тим, в усіх навчальних закладах в середньому на 27 % знизився рівень правопорушень серед учнів, а в експериментальних групах, після завершення формувальних впливів, цей показник знизився майже в 3,2 рази.
Кардинально змінилося ставлення учнів до працівників органів внутрішніх справ (54 % із числа опитаних учнів оцінило роботу ОВС оцінкою “Добре”, що на 35 % більше порівняно з початковим етапом дослідження, 30 % учнів виявили бажання в майбутньому працювати в ОВС). Змінилася думка учнів щодо значущості права у їхньому житті. Переважна більшість учнів експериментальних груп (51%) зарахували навчальну дисципліну “Основи правових знань” до основних навчальних дисциплін.
Отримані кількісні та якісні показники засвідчили ефективність запропонованої моделі у формуванні правової компетентності учнів ВПУ, чим підтверджено гіпотезу дослідження.
Отже, у ході проведення дослідно-експериментальної роботи нами доведено позитивний вплив змісту і форм взаємодії вищого професійного училища та органів внутрішніх справ у правовому вихованні учнів на їх успішність, здатність критично мислити, пояснювати закономірності розвитку суспільства в цілому і, зокрема, у сфері правових відносин.
6. Доведено, що потребує значної уваги проблема підготовки викладачів правових дисциплін, передусім для середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, яка нині здійснюється вищими навчальними закладами. Бажано на базі окремих вищих навчальних закладів створити постійно діючі семінари, курси та інші навчальні форми.
Доцільно було б проводити всеукраїнські і місцеві конференції викладачів правових дисциплін неюридичних навчальних закладів та закладів підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративна діяльність : навч. посібник [для курсантів і студентів закладів МВС] / за заг. ред. О. І. Остапенка. – Львів : ЛІВС, 2002. – 252 с.
2. Александров Ю. В. Зміна особистісних якостей у співробітників ОВС внаслідок розвитку професійної деформації / Ю. В. Александров // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 4. – С. 180–182.
3. Андрєєва О. Б. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень в сучасних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове і банкове право”/ О. Б. Андрєєва. – Х., 1999. – 17 с.
4. Андрусишин Б. І. Методика викладання шкільного курсу “Основи правознавства” : підручник [для студентів, учителів] / Б. І. Андрусишин, А. М. Гуз. – К. : Знання, 2008. – 301 с.
5. Бабкин В. Д. Правовое воспитание студентов / В. Д. Бабкин. – К. : Вища шк., 1983. – 53 с.
6. Балин Л. Е. Правовое воспитание и предупреждение правонарушений органами внутренних дел / Л. Е. Балин. – Ташкент, 1977. – 79 с.
7. Балин Л. Е. Правовое воспитание и его роль в профилактической деятельности органов внутренних дел : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история государства и права; история политических и правовых учений” / Л. Е. Балин. – М., 1980. – 19 с.
8. Брайко А. В. Причини та умови скоєння неповнолітніми злочинів / А. В. Брайко // Наше право. – 2005 – № 4. – С. 87–90.
9. Васянович Г. П. Педагогічна етика : навч.-метод. посібник [для студентів]/ Г. П. Васянович. – Львів : Норма, 2005. – 344 с.
10. Васянович Г. П. Морально-правова відповідальність педагога (теоретико-методологічний аспект) : монографія / Г. П. Васянович. – [2-ге вид.] – Львів, 2002. – 232 с.
11. Ващенко Г. Виховний ідеал / Григорій Ващенко. – Полтава, 1994. – 191 с.(12)
12. Ващенко Г. Виховання волі і характеру : підручник [для педагогів] / Григорій Ващенко. – К. : Школяр, 2000. – 340 с.
13. Ващенко Г. Діагностика моральних цінностей школярів / Григорій Ващенко // Рідна школа. – 1996. – № 2. – С. 24–25.
14. Ващенко Г. Загальні методи навчання : підручник [для педагогів] / Григорій Ващенко. – К. : Українська Видавнича спілка, 1997. – 441 с.
15. Введение в философию : учебник для вузов : [у 2-х ч.]. Ч. 1 / под общ. ред. И. Т. Фролова. – М., 1989. – 367 с.
16. Веремій Л. До проблем профілактики протиправної діяльності учнів / Л. Веремій // Рідна школа. – 2002. – № 4. – С. 19–21.
17. Веретенко Т. Г. Толерантність у професійній підготовці майбутніх учителів / Т. Г. Веретенко, Я. В. Довгополова // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 4. – С. 65–71.
18. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : навч. посібник / О. Вишневський. – [3-тє вид., доопрац. і доп.] – К. : Знання, 2008. – 566 с.
19. Вікторова Т. В. Загальноосвітня школа в системі виховно-профілактичної роботи з неповнолітніми / Т. В. Вікторова // Профілактика правопорушень серед неповнолітніх : зб. наук.- метод. статей. – К. : Академпрес, 1994. – С. 29–34.
20. Волкова Н. П. Педагогіка : посібник [для студ. вищих навч. закладів] / Н. П. Волкова. – К. : Видавничий центр “Академія”, 2001. – 576 с.
21. Воловик П. Проблеми порівняння ефективності різних форм і методів навчання і виховання / П. Воловик // Неперервна професійна освіта : теорія і практика : зб. наук. праць : у 2-х ч. – К. : НТУ ХПІ, 2002. – Ч. 2. – С. 93–101.
22. Всеобщая декларация прав человека // Международные акты о правах человека: сб. документов. – М. : НОРМА, 2002. – С. 38–42.
23. Ганзенко О. О. Формування правової культури особи в умовах розбудови правової держави України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень ” / О. О. Ганзенко. – К., 2003. – 16 с.
24. Гарасимів О. Наше право : освітньо-правові матеріали центру правових досліджень “СІМ” / О. Гарасимів, Р. Поцюрко. – Львів : Простір ; М., 2002. – 172 c.
25. Головатий М. Ф. Соціологія молоді : курс лекцій / М. Ф. Головатий. – К. : МАУП, 2006. – 304 с.
26. Головатий М. Ф. Соціальна політика і соціальна робота : термінологічний понятійний словник / М. Ф Головатий, М. Б. Панасюк. – К. : МАУП, 2005. – 560 с.
27. Головченко В. В. Эффективность правового воспитания. Понятие, критерии, методика измерения / В. В. Головченко. – К. : Наук. думка, 1985. – 127 с.
28. Головченко В. Особливості формування правової культури молоді / В. Головченко // Право України. – 2004. – № 10. – С. 120–123.
29. Головченко В. В. Правове виховання учнівської молоді : питання методології та методики / В. В. Головченко, Г. І. Неліп, М. І. Неліп. – К. : Наук. думка, 1993. – 138 с.
30. Головченко В. Правові механізми формування правосвідомості студентів / В. Головченко, А. Потьомкін // Право України. – 2006. – № 4. – С. 100–103.
31. Головченко В. Формування правової культури підприємців як практична потреба / В. Головченко, О. Менюк // Право України. – 2001. – № 1. – С. 114–116.
32. Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави / І. Голосніченко // Право України. – 2005. – № 4. – С. 24–27.
33. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
34. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження / С. У. Гончаренко. – К. : ІПППО АПН України, 1995. – 45 с.
35. Горак Г. І. Індивідуальна взаємодія як основа суспільної організації / Г. І. Горак // Філософія : курс лекцій. – К. : Наук. думка, 1993. – С. 492–503.
36. Горбунова Л. Роль правової освіти в утвердженні верховенства права / Л. Горбунова // Право України. – 2006. – № 4. – С. 153–156.
37. Городиський М. І. Правова освіта майбутнього вчителя : монографія / М. І. Городиський ; за ред. М. К. Подберезького. – К. : Науковий світ, 2001. – 128 с.
38. Гребенюк Г. Є. Завдання, структура та зміст правового виховання учнів професійних закладів освіти / Г. Є. Гребенюк // Теоретичні засади педагогічного правознавства : зб. наук. праць. – К. : Науковий світ, 2001. – С. 14–26.
39. Гусарєв С. Д. Теорія права і держави : навч. посібник / С. Д. Гусарєв, А. Ю. Олійник, О. Л. Слюсаренко. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 270 с.
40. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К. : ВІРА-Р, 2002. – 506 с.
41. Дегтярьова Г. Організаційно-правові засади співробітництва органів внутрішніх справ і ПТНЗ у формуванні правосвідомості учнів / Г. Дегтярьова, Ю. Сурмяк // Педагогіка і психологія професійної освіти/ – 2005. – № 2. – С. 88–97.
42. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”). – К. : Райдуга, 1994. – 62 с.
43. Десять років на варті правопорядку. Звіт перед Українським народом // Міліція України. – 2002. – № 2. – С. 1–24. – Вкладка.
44. Джужа О. М. Кримінологія : курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини) : навч. посібник / О. М. Джужа, Є. М. Моісеєв, В. В. Василевич. – К. : Атіка, 2001. – 368 с.
45. Дзерович Ю. Педагогіка : праці Греко-Католицької Богословської Академії / Ю. Дзерович. – Львів, 1937. – 240 с.
46. Долгова А. И. Правовое воспитание молодежи / А. И. Долгова. – М. : Знание, 1979. – 47 с.
47. Житник Б.О. Методологічні проблеми дослідницької діяльності вчителя / Б. О. Житник, Є. М. Павлютенков, І. В. Маслікова. – Х. : Основа, 2008. – 160 с.
48. Жук В. П. Управлінська діяльність заступника директора вищого професійного училища з навчально-виховної роботи (організаційно-педагогічний аспект) / В. П. Жук // Організаційно-педагогічні засади управління підготовкою кваліфікованих робітничих кадрів в умовах ринку : метод. посібник / Я. Г. Камінецький, Б. І. Клим, В. П. Жук. – Львів, 2002. – С. 275–298.
49. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 320 с.
50. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
51. Загрева В. Я. Правове виховання старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл-інтернатів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 “Теорія і методика виховання” / В. Я. Загрєва. – К., 2002. – 19 с.
52. Зайченко І. В. Педагогіка : навч. посібник / І. В. Зайченко. – [2-е вид.] – К. : “Освіта України” : “КНТ”, 2008. – 528 с.
53. Зенин В. П. Правовое воспитание и социальная активность населения / В. П. Зенин, М. И. Козюбра, В. В. Оксамытный ; под ред. Б. М. Бабия. – К. : Наук. думка, 1979. – 321 с.
54. Зенин В. П. Роль правового воспитания в укреплении советского образа жизни / В. П. Зенин // Административно-правовые аспекты правового воспитания личного состава органов внутренних дел : сб. науч. трудов. – К., 1984. – С. 23–31.
55. Камышанченко Е. И. Экономическое образование школьников : учебн. пособие / Е. И. Камышанченко, В. И. Лозовая, И. Ф. Прокопенко. – Х. : Основа, 1995. – 172 с.
56. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва : навч. посібник / М. Д. Касьяненко. – К. : Вища шк., 1993. – 320 с.
57. Кельман М. С. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, тестами) : підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2002. – 353 с.
58. Кельман М. С. Загальна теорія держави та права : підручник / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин, Н. М. Хома. – [3-тє вид., стереотипне]. – Львів : “Новий Світ – 2000”, 2007. – 584 с.
59. Кічук Я. В. Соціально-педагогічні умови формування правосвідомості майбутніх учителів у педагогічних коледжах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “ Теорія і методика професійної освіти” / Я. В. Кічук. – Одеса, 2002. – 22 с.
60. Класична педагогіка : навч. посібник / [Л. С. Нечипоренко, Я. В. Подоляк, В. Г. Паснюк та ін.]. – Х. : Основа, 1998. – 419 с.
61. Кодекс України про адміністративні правопорушення : станом на 15 серпня 2008. – К. : Поливода А. В., 2008. – 220 с.
62. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
63. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки // Офіційний вісник України. – Офіц. вид. – 2000. – № 52. – С. 102–123.
64. Конвенция о правах ребенка // Международные акты о правах человека : сб. документов. – М. : НОРМА, 2002. – С. 316–346.
65. Конвенція про права дитини ООН від 20 листопада 1989 року [Електронний ресурс] : схвалена на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (резолюція 44/25) // Законодавство України. – К. : CD-вид-во “Інфодиск”, 2007. – № 10. – Режим доступу : http://www.infodisk.com.ua.
66. Кондратюк О. П. Система виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі : навч.-метод. посібник / О. П. Кондратюк. – К. : Кондор, 2006. – 216 с.
67. Конституція України : із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222 – IV від 8 грудня 2004 р. – К. : Юридична практика, 2006. – 512 с.
68. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти // Молодь і закон : зб. нормативних документів і актів з проблем виховання студентської молоді / за заг. ред. Н. І. Косарєвої. – К. : ІЗМН, 1997. – 352 с.
69. Котюк В. О. Теорія права : курс лекцій : навч. посібник [для юрид. фак. вузів] / В. О. Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
70. Кравчук М. В. Теорія держави і права : навч. посібник / М. В. Кравчук. – К. : Атіка, 2003. – 288 с.
71. Крилова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста / Н. Б. Крилова. – М. : Высшая шк., 1990. – 142 с.
72. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
73. Кримінально-виконавчий Кодекс України : станом на 15 лютого 2008 р. – К. : Поливода А. В., 2008. – 88 с.
74. Кримінально-процесуальний кодекс України : станом на 15 травня 2008 року. – Х. : ПП “ІГВІНІ”, 2008. – 256 с.
75. Кудрик Л. Правові та педагогічні засади правовиховної діяльності працівників органів внутрішніх справ у закладах освіти / Л. Кудрик, Ю. Сурмяк // Україна та Польща у вимірі незалежності (1918–2008 рр.) : матеріали міжнар. наук.- практ. конф., (Львів, 22–24 травня 2008 р.) / Львівський університет бізнесу та права. – Львів : ЛУБП, 2008. – С. 49–59.
76. Кузнєцов І. В. Філософія права : історія та сучасність : навч. посібник / І. В. Кузнєцов. – К. : ВД “Стилос” : ПЦ “Фоліант”, 2003. – 382 с.
77. Курс кримінології : загальна частина : підручник : у 2 кн. / [О. М. Джужа, П. П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 1. – 352 с.
78. Курс кримінології : особлива частина : підручник : у 2 кн. / [М. В. Корнієнко, Б. В. Романюк, І. М. Мельник та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 2. – 480 с.
79. Кутиркін А. Шляхи розвитку теорії і практики правового виховання населення України / А. Кутиркін // Право України. – 2008. – С. 122–125.
80. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А. А. Кыверялг. – Таллин : Валгус, 1980. – 334 с.
81. Левицька Л. В. Формування правосвідомості судді як крок до громадянського суспільства / Л. В. Левицька // Наше право. – 2008. – № 1. – С. 83–87.
82. Левківський К. М. Законодавство України – основа правового виховання учнівської та студентської молоді // Правове навчання та виховання в умовах демократизації освіти : тези доп. республік. наук.- метод. конф., (Київ, 22–24 квітня 1992 р.). – К., 1992. – С. 18–22.
83. Легуша С. М. Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень”/ С. М. Легуша. – К., 2002. – 22 с.
84. Лисенко І. Кримінально-правовий захист дітей від експлуатації / І. Лисенко // Право України. – 2002. – № 4. – С. 65–69.
85. Лукашева Е. А. Правосознание, правовое воспитание и правовая культура / Е. А. Лукашева // Советское государство и право. – 1976. – № 1. – С. 129–134.
86. Макаренко А. С. Советское школьное воспитание /А. С. Макаренко// Избранные произведения: В 3- х т. – К.: Радянська школа, 1985. – Т.3. – С. 5–110.
87. Макаренко А. С. Художня література про виховання дітей : відповіді на запитання / А. С. Макаренко // Вибрані твори : у 3-х т. – К. : Радянська шк., 1985. – Т. 3. – С. 336–356.
88. Максимюк С. П. Педагогіка : навч. посібник / С. П. Максимюк. – К. : Кондор, 2005. – 667 с.
89. Мацук Л. О. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до правового виховання молодших школярів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Л. О. Мацук. – Тернопіль, 2002. – 20 с.
90. Менюк О. Формування правової культури підприємця : теоретичні та прикладні аспекти / О. Менюк. – К. : Оріяни, 2001. – 172 с.
91. Методы системного педагогического исследования : учебн. пособие / под ред. Н. В. Кузьминой. – Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1980. – 165 с.
92. Михайленко О. Проблеми справедливості при розбудові правової держави / О. Михайленко // Право України. – 1998. – № 8. – С. 43–46.
93. Мицкевич А. В. Роль правового воспитания в предупреждении правонарушений / А. В. Мицкевич. – М. : Юридическая литература, 1985. – 238 с.
94. Морозов А. С. Формування правової культури у майбутніх працівників міліції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “ Теорія та історія педагогіки” / А. С. Морозов. – Тернопіль, 1999. – 18 с.
95. Національна доктрина розвитку освіти : Указ Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347 / 2002 // Освіта. – 2002. – 24 квіт.–1 трав. – С. 2 –4.
96. Національна програма правової освіти населення [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 18 жовтня 2001 р. № 992 / 2001. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
97. Негодченко В. О. Діяльність органів внутрішніх справ щодо попередження злочинів у сучасних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “ Кримінальне право та кримінологія; кримінально- виконавче право” / В. О. Негодченко. – Х., 2003. – 20 с.
98. Нікітчина С. О. Підготовка студентів до морально-правового виховання учнів / С. О. Нікітчина // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти : наук.-метод. зб. – К., 1994. – С. 188–191.
99. Оксамытный В. В. Правовое воспитание – важный фактор формирования социально активной личности / В. В. Оксамытный. – К. : Наук. думка, 1979. – 74 с.
100. Организация и проведение педагогического эксперимента в учебных заведениях профтехобразования : метод. пособие / [А. П. Беляева, С. Я. Беляев, В. А. Громов та ін.] ; под общей ред. А. П. Беляевой. – СПб. : НИИ профтехобразования, 1992. – 125 с.
101. Оржеховська В. М. Орієнтовна програма та навчально-тематичний план спецсемінару “Психолого-педагогічна діагностика вчинків неповнолітніх і прийоми виховної корекції” (для працівників правоохоронних органів) / В. М. Оржеховська // Профілактика правопорушень серед неповнолітніх (Проблеми спільної роботи комісій у справах неповнолітніх та органів освіти України) : зб. наук.-метод. статей. – К. : Академпрес, 1994. – 112 с.
102. Орієнтовне положення про організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України [Електронний ресурс] : Наказ Міністерства освіти і науки України № 257 від 16.04.2002 р. // Законодавство України. – К. : CD-вид-во “ Інфодиск”, 2007. – № 10. – Режим доступу : http://www.infodisk.com.ua.
103. Орлова О. О. Особливості правовиховної діяльності за участю працівників міліції / О. О. Орлова // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. – Львів : ЛЮІ МВС України, 2004. – С. 372–379.
104. Осика І. Правовий нігілізм та правова культура / І. Осика // Право України. – 2001. – № 7. – С. 98–101.
105. Осипова Н. П. Подолання правового нігілізму як основоположна проблема ефективності правової освіти / Н. П. Осипова // Правова освіта й соціалізація учнівської молоді в умовах реформування українського суспільства: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (Харків, 9–10 січня 2003 р.) – Х. : ХОНМІБО, 2003. – С. 35–43.
106. Основи правових знань : підручник для ПТУ / [П. І. Ігнатенко, В. М. Калашников, К. А. Марков та ін.]. – К. : Юридична книга, 2000. – 224 с.
107. Пащенко О. Ю. Підготовка молоді до вибору професії правоохоронця : монографія / О. Ю. Пащенко. – Херсон : Олді-плюс, 2002. – 152 с.
108. Педагогічна майстерність : підручник / [І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос та ін.] ; за ред. І. А. Зязюна. – [2-е вид., допов. і переробл.]. – К. : Вища шк., 2004. – 422 с.
109. Пелих Н. А. Конституційні засади діяльності міліції України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 “Конституційне право” / Н. А. Пелих. – К., 2002. – 17 с.
110. Петровский А. В. Новое педагогическое мышление / А. В. Петровский. – М. : Педагогика, 1990. – 216 с.
111. Подберезський М. К. Правова культура майбутнього вчителя / М. К. Подберезський ; за ред. І. Ф. Прокопенко. – Х. : Основа, 1997. – 220 с.
112. Подласый И. П. Педагогика : в 2-х кн. / И. П. Подласый. – М. : Владос, 1999. – Кн. 2. – 256 с.
113. Положення про Всеукраїнську міжвідомчу координаційно-методичну раду з правової освіти населення: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.1995 року № 366 // ЗПУ України. – Офіц. вид. – 1995. – № 8. – Ст. 198.
114. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти : Наказ Міністерства освіти і науки України від 06 вересня 2000 р. № 434 // Робоча книга вихователя / [укл.: О. І. Тимчишин, В. І. Уруський]. – Тернопіль : Астон, 2001. – С. 56–59.
115. Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Указ Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138 // Офіційний вісник України. – Офіц. вид. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.
116. Положення про Центр громадських зв’язків МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ: Наказ МВС України від 31.10.2003 р. № 1357. – К. : МВС України, 2003. – 5 с.
117. Пономаренко Г. О. Профілактика девіантної поведінки учнівської молоді у системі діяльності правоохоронних органів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Теорія та історія педагогіки” / Г. О. Пономаренко. – Кіровоград, 1998. – 19 с.
118. Правовое воспитание молодежи / [Н. И. Козюбра, В. В. Оксамытный, П. М. Рабинович и др.] ; отв. ред. Н. И. Козюбра. – К. : Наук. думка, 1985. – 319 с.
119. Правове виховання учнів : метод. посібник / [авт.- укл. М. М. Фіцула]. – К. : ІЗМН, 1997. – 148 с.
120. Правове виховання учнів : метод. посібник [для заступників з національного виховання та вчителів курсу “Основи правознавства”]. – Львів: ЛОНМІО, 1999. – 84 с.
121. Правознавство : підручн