ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ НАПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

КИРИЧЕНКО ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА

УДК 371.72.− 057.874: 371.59

ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник −
В.М.Оржеховська,
доктор педагогічних наук,
професор

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….4

Розділ 1. ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
СТАРШОКЛАСНИКІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА……………...15
1.1. Теоретичні основи профілактики девіантної поведінки старшокласників у загальноосвітніх навчальних закладах…………………15
1.2. Аналіз виховних можливостей учнівського самоврядування щодо профілактики девіантної поведінки старшокласників………………………...45
Висновки до розділу 1.…………………………………………………………75

Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ…………………………………………………………79
2.1. Організація і методика педагогічного експерименту...….……………….79
2.2. Стан профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування...………………………………………………….93
Висновки до розділу 2………………………………………………………...113

Розділ 3. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ…………………...117
3.1. Моделювання процесу профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування……...………...117
3.2. Упровадження організаційно-педагогічних умов профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування………………………………………………………………...132
3.2.1. Стимулювання взаємодії суб’єктів профілактичної діяльності шляхом розв’язання ситуацій соціально-морального вибору………………………………………………..……..…………………...133
3.2.2. Підготовка педагогів і активу учнівського самоврядування до організації профілактичної діяльності………………………………………..140
3.2.3. Створення й реалізація соціальних проектів профілактичної спрямованості……………………………………………...…………………...148
3.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи……………..163
Висновки до розділу 3………..……………………………………………….171
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………..172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...176
ДОДАТКИ…………………………………………………………………........207

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Докорінні соціально-економічні перетворення у нашій країні, їхнє дистанціювання від традиційних суспільних пріоритетів і сталих ціннісних орієнтацій безпосередньо відбиваються на морально-психологічному стані кожної людини. Особливо відчутно ці зміни простежуються на світоглядних характеристиках молоді, зокрема нинішніх старшокласників.
Саме у цьому віковому періоді відбувається громадянське становлення особистості, її соціальне самовизначення, формуються духовно-моральні цінності. Однак цей процес через досить потужні особистісно деструктивні соціальні впливи та недостатню ефективність організованих моделей виховання часто не призводить до очікуваних суспільно значущих результатів. У старшокласників, на жаль, спостерігаються різні відхилення від просоціальної поведінки (певні девіації).
Девіантна поведінка становить загрозу як на індивідуальному, так і суспільному рівнях. Відповідно, сталість і масштабність девіацій серед старшокласників зумовлює необхідність перегляду підходів до організації профілактичної діяльності, оновлення змісту, технологій, засобів, методів і форм роботи з учнями.
Аналіз науково-методичних джерел з питань профілактики девіантної поведінки старшокласників (далі – ПДПС) засвідчує наявність досліджень її різноманітних аспектів. Для розроблення теоретичних основ профілактики девіантної поведінки (далі – ПДП) мають значення фундаментальні дослідження загальних проблем виховання І. Беха, Б. Кобзаря, О. Киричука, І. Козубовської, А. Сиротенка, М. Фіцули.
Особливу значимість для дослідження проблеми профілактики девіантної поведінки старшокласників становлять праці з психології особистості Б. Ананьєва, В. Ковальова, Г. Костюка, К. Платонова та іних, а також праці з дослідження проблем психології діяльності К. Абульханової-Славської, Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна.
Різноманітні аспекти профілактики проявів поведінкових девіацій конкретизовано у соціологічних і юридичних дослідженнях, що здійснили вчені М. Вебер, Е. Дюркгейм, Р. Мертон, А. Подгурецький, Л. Хаджимба та інші.
Науково-інформативну цінність мають проведені раніше дослідження, в яких розглядалися історико-філософські (М. Алєксєєв, О. Дробницький, С. Фролов, Т. Яркіна та інші), психолого-педагогічні (М. Алемаскін, Ю. Бабанський, С. Бєлічева, В. Бочкарьов, І. Кон, Ю. Клейберг, І. Невський, Л. Філонов, Л. Шнейдер та інші), медичні (М. Буянов, В. Менделевич, О. Личко, С. Тарарухін та інші), соціально-правові (Ю. Антонян, В. Куфаєв, Г. Міньковський та інші) аспекти досліджуваної нами проблеми.
Велике значення для виховної практики мають праці П. Блонського, В. Дурдуківського, В. Коротова, А. Макаренка, А. Мудрика, В. Оржеховської, В. Приходька, В. Сухомлинського, С. Шацького, присвячені проблемам діяльності загальноосвітніх навчальних закладів (далі – ЗНЗ) з профілактики девіантної поведінки учнів і ролі у цих процесах учнівського самоврядування (далі – УС).
Надзвичайно важливим для нашого дослідження є науковий доробок В. Бочкарьова, який визначив характерні особливості учнівського самоврядування як засобу попередження і подолання відхилень у поведінці учнів в умовах радянської школи, та роботи М. Красовицького, В. Караковського, Л. Новикової, В. Опаліхіна, О. Прутченкова, Д. Рогаткіна, М. Рожкова, М. Сметанського, які виступають активними прибічниками розвитку УС, широкого залучення старшокласників до творення шкільної виховної політики і профілактики негативних явищ у дитячому й молодіжному середовищі у нових соціально-культурних умовах.
Науковцями України і близького зарубіжжя захищено ряд докторських (І. Козубовська, М. Ковальчук, В. Оржеховська, Є. Пєтухов, С. Татарова, М. Фіцула та інші) і кандидатських (Н. Алікіна, І. Білецька, С. Гармаш, Н. Каменська, Г. Кашкарьов, Н. Клішевич, І. Кравченко, В. Маценко, М. Москаленко, С. Немченко, Т. Окушко, Н. Онищенко, І. Сингаївська, О. Тарновська, Л. Хусаїнов, Н. Фоміна, З. Ягудін та інші) дисертацій з проблем профілактики та педагогічної корекції відхилень у поведінці неповнолітніх.
Водночас, аналіз теоретичних джерел і масової виховної практики дає підстави стверджувати, що розробленість проблематики профілактики девіантної поведінки неповнолітніх не є вичерпаною. Не досліджено, зокрема, сучасні проблеми організації профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування.
Поряд із цим учнівське самоврядування як невід’ємна складова навчально-виховного процесу ЗНЗ може відігравати важливу роль в реалізації задач профілактики.
Учнівське самоврядування діє на принципових, правових та гуманістичних засадах, має наскрізний характер і за формами організації охоплює всі напрями життя і діяльності колективу школярів, а за своїм змістом впливає на кожну особистість у колективі. На думку дослідників, потужний виховний вплив учнівського самоврядування полягає у можливості:
 створення дитячо-дорослих спільнот, референтних груп позитивної спрямованості та інтеграції виховних впливів однолітків й значущих дорослих;
 добровільної участі учнівської молоді у різновидовій соціально значущій діяльності;
 визначення позитивної стратегії досягнення соціально значущих і особистісно орієнтованих цілей;
 забезпечення гарантій захисту інтересів та індивідуальних потреб учнів;
 створення поля самореалізації особистості, привабливого для неї змістом діяльності та спілкування [21; 33; 37; 44; 173; 203; 211; 229; 237].
Учнівське самоврядування, інтегруючи виховні впливи референтних однолітків й значимих дорослих, сприяє набуттю старшокласниками досвіду конструктивної міжособистісної взаємодії, навичок робити самостійний вибір; спонукає діяти з урахуванням інтересів і потреб інших людей, вибудовувати відносини взаємодопомоги й співучасті з партнерами по спільній діяльності; привчає до здатності брати на себе моральну відповідальність за поведінку, діяльність, справу; допомагає реалізовувати себе на користь суспільству, уникаючи асоціальних форм поведінки. [34; 96; 150; 201; 210; 220; 281].
Оскількі ці якості й навички є надійною перепоною негативним впливам і тиску з боку найближчого соціального оточення і підґрунтям просоціальної поведінки, то проблема використання виховних можливостей учнівського самоврядування у профілактиці девіантної поведінки старшокласників набуває особливої значущості.
Актуальність визначеної проблеми посилюється необхідністю усунення суперечностей, що мають місце у виховній практиці, зокрема між:
 об’єктивною потребою суспільства у профілактиці девіантної поведінки старшокласників та недостатньою розробленістю теоретичних засад профілактики девіантної поведінки в діяльності учнівського самоврядування;
 декларуванням необхідності залучення учнів до участі в профілактичній діяльності та непідготовленістю педагогів і учнівського активу до її організації;
 потенційними можливостями учнівського самоврядування щодо профілактики девіантної поведінки старшокласників та відсутністю організаційного і змістово-технологічного забезпечення відповідної діяльності.
Соціальна затребуваність, недостатня розробленість проблеми та необхідність розв’язання означених суперечностей зумовили вибір теми дисертації: „Профілактика девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою теми лабораторії превентивного виховання Інституту проблем виховання НАПН України „Соціально-педагогічні умови профілактики девіантної поведінки учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу” (державний реєстраційний номер 01051U000253). Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 11 від 23.11.2006 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 24.04.2007 р.).
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати зміст, форми, методи і організаційно-педагогічні умови профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування та експериментально перевірити їхню ефективність.
Відповідно до мети визначено задачі дослідження:
1. Проаналізувати теоретичні основи профілактики девіантної поведінки старшокласників й розкрити зміст основних понять дослідження.
2. Уточнити виховні можливості учнівського самоврядування щодо профілактики девіантної поведінки старшокласників.
3. Визначити критерії ефективності профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування, відповідні показники та рівні їхнього вияву.
4. Розробити структурно-функціональну модель профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування та оцінити її ефективність.
Об’єкт дослідження – профілактика девіантної поведінки старшокласників.
Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови та змістово-технологічне забезпечення профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: теоретичні положення про провідну роль діяльності як засіб формування й розвитку особистості (К. Абульханова-Славська, М. Бодалєв, Л. Виготський, О. Лєонтьєв, С. Рубінштейн); праці з загальної, вікової та педагогічної психології, в яких висвітлено особливості соціально-психологічного розвитку старшокласників (І. Бех, І. Кон, Г. Костюк, П. Степанов); погляди щодо значущості „іншого” й групи у розвитку суб’єкта (Б. Ананьєв, О. Асмолов, О. Петровський, В. Слободчиков, Б. Ельконін); психолого-педагогічні уявлення про особистість як суб’єкта відносин у дитячо-дорослій спільноті, зокрема в системі учнівського самоврядування (Б. Братусь, В. Дурдуківський, В. Коротов, Г. Костюк, М. Рожков, С. Шацький, І. Шустова). Дослідження ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого (І. Бех, В. Сєріков, С. Подмазін), системного (І. Іванов, В. Сухомлинський, Н. Щуркова) та середовищного (К. Вентцель, Л. Новикова, Н. Селіванова, В. Караковський, В. Ясвін) підходів до розвитку особистості.
Для уточнення вихідних позицій дослідження вивчено основні положення Конвенції ООН про права дитини та Законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про Загальнодержавну програму „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року”, Програми „Основні орієнтири виховання учнів 1–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України”, нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо профілактики негативних явищ і відхилень у поведінці дітей та учнівської молоді.
Для досягнення мети та реалізації задач дослідження використано такі методи:
теоретичні: аналіз філософських, психологічних та педагогічних джерел з досліджуваної проблеми для визначення об’єкта, предмета, мети й задач дослідження, уточнення сутності базових понять; ретроспективне спостереження, порівняння та узагальнення результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень, теоретичне моделювання для обґрунтування структурно-функціональної моделі профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування;
емпіричні: спостереження, анкетування, бесіди, експертні оцінки, педагогічний експеримент для перевірки ефективності профілактичної діяльності учнівського самоврядування на основі обґрунтованої структурно-функціональної моделі;
статистичні: методи математичної статистики для узагальнення, кількісного і якісного аналізу експериментальних даних й динаміки досліджуваних явищ.
Експериментальну базу дослідження склали навчальні заклади м. Жовті Води, Дніпропетровської області (НВК „Перспектива”, ЗОШ № 8, НВК „Дивосвіт”, гімназія імені Лесі Українки: 394 учні, 37 педагогів); м. Києва (СШ № 200, ЗОШ № 197, гімназія № 34 „Либідь”: 406 учнів, 32 педагоги); Харківської області (31 ЗНЗ обласного центру і області, 1052 учні, 85 педагогів). До складу експериментальної групи (ЕГ) увійшло 157 старшокласників СШ № 200 імені Василя Стуса м. Києва, контрольної групи (КГ) – 149 учнів 10–11-х класів ЗОШ № 197 м. Києва. Усього на різних етапах дослідженням було охоплено 1852 учні 10–11-х класів, 154 педагоги.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
вперше визначено зміст поняття „профілактика девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування” як запобігання чи подолання проявів девіацій поведінки учнів 10–11-х класів шляхом вироблення ними просоціальних способів поведінки, набуття досвіду конструктивного розв’язання проблемних ситуацій, прийняття відповідальних рішень під час партнерської взаємодії педагогів і старшокласників у соціально значущій діяльності учнівського самоврядування; обґрунтовано структурно-функціональну модель профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування; критерії і показники ефективності відповідної профілактичної діяльності: сформованість просоціальної поведінки старшокласників (знання і розуміння суспільних норм, правил шкільного співжиття, своїх прав і обов’язків; домінантність позитивних смисложиттєвих мотивів і орієнтирів; мінімізація проявів девіантної поведінки); готовність активу учнівського самоврядування до організації профілактичної діяльності (обізнаність щодо ризиків девіантної поведінки для розвитку особистості та способів організації профілактики такої поведінки; бажання сформувати комунікативні та організаторські уміння для профілактичної діяльності; уміння організовувати профілактичну діяльність); активність участі старшокласників у профілактичній діяльності (обізнаність із діяльністю учнівського самоврядування та основами профілактичної діяльності, бажання брати участь у профілактичній діяльності; частота участі у заходах з профілактики девіантної поведінки) та рівні прояву показників (достатній, середній, низький); визначено організаційно-педагогічні умови профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування (стимулювання взаємодії суб’єктів профілактичної діяльності шляхом розв’язання ситуацій соціально-морального вибору; підготовка педагогів та активу учнівського самоврядування до організації профілактичної діяльності; створення й реалізація соціальних проектів профілактичної спрямованості);
уточнено зміст поняття „учнівське самоврядування” як діяльність учнів з аналізу, планування й організації життя учнівського колективу ЗНЗ, спрямована на створення сприятливих умов для конструктивної взаємодії і вирішення соціально значущих завдань, що реалізуються у партнерській взаємодії з дорослими членами шкільної спільноти; виховні можливості учнівського самоврядування щодо профілактики девіантної поведінки старшокласників;
подальшого розвитку набули зміст, форми й методи підготовки педагогів й учнівського активу до організації профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні в навчально-виховний процес ЗНЗ структурно-функціональної моделі профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування і діагностичних методик для перевірки її ефективності. Розроблене автором навчально-методичне забезпечення тренінгів для педагогів „Соціально-педагогічна профілактика девіантної поведінки старшокласників в умовах загальноосвітнього навчального закладу” і учнівського активу „Відповідальність заради майбутнього”, що містить навчальні програми, методичні матеріали та діагностичний інструментарій для організації тренінгів, можуть використовуватися класними керівниками, педагогами-координаторами системи учнівського самоврядування, учнівським активом, адміністрацією загальноосвітніх навчальних закладів для вдосконалення профілактики девіантної поведінки учнів, викладачами навчальних дисциплін „Теорія і методика виховання”, „Технології роботи з дитячими та громадськими організаціями” у ВНЗ, у системі післядипломної педагогічної освіти.
Результати дослідження використано у процесі підготовки педагогів і учнівського активу Дніпропетровської обл. до організації та проведення профілактично-просвітницької роботи за проектами „Рівний – рівному”, „Діалог” і „Школа проти СНІДу”; у профілактичних проектах міжнародних неурядових організацій (ЮНІСЕФ, Український фонд „Благополуччя дітей”, ПРООН, Міжнародний благодійний фонд „Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”, ЮНЕСКО), що реалізовувалися за підтримки Національної академії педагогічних наук і МОНмолодьспорту України.
Особистий внесок здобувача. У підрозділах методичного посібника „Путівник класного керівника” (у співавторстві з Т. Тарасовою) здобувачем розкрито організаційно-методичні аспекти партнерської взаємодії педагогів з учнівським самоврядуванням, розроблено тренінги „Поширення ефективних просвітницьких програм щодо проблеми профілактики ВІЛ/СНІДу”. У практико-зорієнтованому посібнику „Учнівське самоврядування: структура, зміст і концепція розвитку, проектна діяльність, досвід організації” (у співавторстві з І. Єрмаковим, Г. Ковганич, Д. Спіжевою) автором висвітлено особливості проектної діяльності як засобу активізації діяльності учнівського самоврядування. У методичному посібнику „Учнівське самоврядування у сучасному навчальному закладі” (у співавторстві з Г. Ковганич) здійснено аналіз науково-теоретичних засад діяльності учнівського самоврядування, уточнено виховні можливості учнівського самоврядування щодо попередження девіантної поведінки дітей; розроблено навчально-методичний комплекс для підготовки учнівського активу.
Упровадження результатів дослідження здійснювалось у СШ № 200 імені Василя Стуса (довідка № 231 від 19.12.2011 р.), ЗОШ № 197 (довідка № 153 від 17.11.2011 р.) і Центрі позашкільної роботи „Північне сяйво” (довідка № 214 від 22.12.2011 р.) м. Києва; ЗОШ № 1 імені О. А. Тризни (довідка № 192 від 06.07.2011 р.) і ЗОШ № 2 (довідка № 250 від 05.07.2011 р.) м. Балаклії Харківської області; гімназії імені Лесі Українки м. Жовті Води (довідка № 169 від 04.11.2011 р.) і ЗОШ № 106 м. Кривого Рогу (довідка № 97 від 07.09.2011 р.) Дніпропетровської області; під час проведення тренінгів для педагогів і учнівського активу Дніпропетровської області з підготовки до профілактично-просвітницької роботи за проектами „Рівний – рівному” і „Школа проти СНІДу” (довідка № 314 від 27.04.2011 р.); використовувалися для курсової перепідготовки педагогів Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти (довідка № 297 від 09.05.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні й практичні результати дослідження було оприлюднено на наукових, науково-практичних, практичних конференціях – міжнародних: „Цінності християнської культури як фактор морально-етичного формування особистості” (Київ, 2002); „Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому і регіональному рівнях” (Київ, 2005); „Формування мотивації здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу засобами освіти” (Київ, 2006); „Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів” (Харків, 2006); „Формування у дітей і молоді культури здоров’я – фізичного, психічного, духовного засобами позашкільної освіти” (Київ, 2007); „Моніторинг здоров’я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів” (Харків, 2009); „Формування світоглядної позиції підлітків у дитячих громадських об’єднаннях” (Київ, 2011); „Сучасні навчальні заклади” (Київ, 2011); всеукраїнських: науково-практичних і звітних наукових конференціях Інституту проблем виховання НАПН України (2006–2011); „Тенденції розвитку девіантної поведінки неповнолітніх та міжсекторальна стратегія її профілактики в сучасних умовах” (м. Київ, 2007). „Здоров’я дітей – пріоритетна стратегія розвитку освіти в Україні” (м. Харків, 2011); методологічних семінарах, круглих столах, педагогічних радах, форумах лідерів учнівського самоврядування, освітніх виставках різних рівнів.
Апробація здійснювалася шляхом поширення рекомендацій щодо організації профілактики девіантної поведінки старшокласників під час проведення семінарів-тренінгів у рамках Національної Програми сприяння просвітницькій роботі „Рівний – рівному” серед молоді України та міжнародних проектів „Лідерство – запорука успіху” (ЮНІСЕФ); „Активізація громади на розв’язання проблем дітей, підлітків та їх сімей” (УФ „Благополуччя дітей”); „Створення безпечного середовища для молоді України” (ПРООН); „Удосконалення багатогалузевих підходів до профілактики ВІЛ/СНІДу серед молоді України” (ЮНЕСКО); „Школа і партнери проти СНІДу” (Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні).
Результати дослідження обговорювалися на звітних конференціях Інституту проблем виховання НАПН України, засіданнях лабораторії превентивного виховання і педагогічних рад експериментальних ЗНЗ, форумах лідерів учнівського самоврядування (2006–2011 рр.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи знайшли відображення у 14 публікаціях, у тому числі – у 3 одноосібних статтях у наукових фахових виданнях, 4 посібниках у співавторстві та 7 статтях у журналах, збірниках матеріалів конференцій (із них 5 – міжнародних).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (301 найменування, із них 7 латиницею), 11 додатків на 107 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 282 сторінки. Основний зміст викладено на 175 сторінках. Робота містить 21 таблицю і 9 рисунків на 12 сторінках, із них 2 рисунки і 1 таблиця на повну сторінку.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування, що визначається обґрунтуванням змісту, форм, методів, сприятливих організаційно-педагогічних умов профілактики девіантної поведінки старшокласників, критеріїв та показників ефективності профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування. Результати теоретичного аналізу та експериментальної роботи засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених задач і дали підстави для таких висновків:
1. Аналіз науково-методичної, філософської та психолого-педагогічної літератури з проблеми профілактики девіантної поведінки старшокласників свідчить про її актуальність. На основі вивчення наукових джерел щодо організації профілактичної діяльності ЗНЗ уточнено сутність поняття „учнівське самоврядування”, визначено поняття „профілактика девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування” і обґрунтовано теоретичні основи такої діяльності.
Учнівське самоврядування – це діяльність учнів з аналізу, планування та організації життя учнівського колективу ЗНЗ, спрямована на створення сприятливих умов для конструктивної взаємодії й вирішення соціально значущих завдань, що реалізуються у партнерстві з дорослими членами шкільної спільноти.
Профілактика девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування – це запобігання чи подолання проявів девіацій поведінки учнів 10–11-х класів шляхом вироблення ними просоціальних способів поведінки, набуття досвіду конструктивного розв’язання проблемних ситуацій і прийняття відповідальних рішень під час партнерської взаємодії педагогів і старшокласників у соціально значущій діяльності УС.
Експериментальну роботу було спрямовано на мінімізацію найбільш поширених у середовищі старшокласників проявів девіацій (вживання алкогольних напоїв, тютюнопаління, лихослів’я, порушення правил шкільної поведінки).
2. Уточнено виховні можливості учнівського самоврядування щодо профілактики девіантної поведінки старшокласників, а саме: створення умов для розвитку суб’єктності учнів; добровільність залучення учнів до варіативних видів соціально значимої діяльності, задоволення їхніх потреб у самовизначенні й самореалізації; сприяння опануванню вміннями конструктивного вирішення конфліктних ситуацій; формування готовності учнів до самозахисту своїх інтересів за усвідомлення власної соціальної захищеності; вправляння у набутті досвіду відповідальної поведінки; сприяння виробленню позитивного ставлення старшокласників до найближчого соціального оточення й суспільної діяльності.
Доведено, що учнівське самоврядування створює простір для самореалізації особистості, сприяє опануванню учнями широкого спектру соціальних ролей та форм презентації себе іншим, стимулює соціальну активність, рефлексію і самокорекцію поведінки старшокласників.
3. Визначено критерії й показники ефективності профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності учнівського самоврядування: сформованість просоціальної поведінки старшокласників (знання і розуміння суспільних норм, правил шкільного співжиття, своїх прав і обов’язків; домінантність позитивних смисложиттєвих мотивів і орієнтирів; мінімізація проявів девіантної поведінки); готовність активу УС до організації профілактичної діяльності (обізнаність щодо ризиків ДП для розвитку особистості та способів організації профілактичної діяльності; бажання сформувати комунікативні та організаторські уміння для профілактичної діяльності; уміння організовувати профілактичну діяльність); активність участі старшокласників у профілактичній діяльності (обізнаність із діяльністю УС та основами профілактичної діяльності, бажання брати участь у профілактичній діяльності; частота участі у заходах з профілактики ДП). Охарактеризовано рівні вияву показників за усіма критеріями (достатній, середній та низький).
На констатувальному етапі експерименту зафіксовано недостатньо високі показники ефективності профілактичної діяльності учнівського самоврядування. Узагальнені дані сформованості показників за трьома критеріями ефективності профілактики ДП у діяльності УС засвідчили, що низький рівень вияву показників продемонстрували 64,7 % старшокласників ЕГ і 64,8 % КГ; середній – 27,9 % ЕГ і 27,7 % КГ й достатній – 7,4 % старшокласників ЕГ і 7,5 % КГ.
4. Розроблено структурно-функціональну модель профілактики девіантної поведінки старшокласників у діяльності УС. Її складовими визначено: мету, завдання, суб’єкти, підходи і принципи профілактичної роботи; зміст, форми, методи та організаційно-педагогічні умови забезпечення її ефективності; прогнозований результат. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови профілактики девіантної поведінки у діяльності учнівського самоврядування: стимулювання взаємодії суб’єктів профілактичної діяльності шляхом розв’язання ситуацій соціально-морального вибору; підготовка педагогів та активу учнівського самоврядування до організації профілактичної діяльності; створення й реалізація соціальних проектів профілактичної спрямованості.
Ефективність експериментальної моделі підтверджено статистично значущою динамікою за усіма показниками критеріїв ефективності профілактики девіантної поведінки у діяльності учнівського самоврядування, зафіксованою в експериментальній групі. Зокрема, кількість старшокласників, які виявили сформованість просоціальної поведінки на достатньому рівні, збільшилася на 10,1 % (р0,05).
Водночас проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми профілактики девіантної поведінки старшокласників. Зокрема, потребує подальшого вивчення організація партнерської взаємодії суб’єктів профілактичної діяльності у виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу, підвищення педагогічної майстерності класних керівників та визначення стратегічних орієнтирів міжсекторальної взаємодії у розв’язанні проблем попередження і подолання проявів девіацій у поведінці неповнолітніх.
Зважаючи на актуальність досліджуваної теми, рекомендовано: запровадити підготовку педагогів-координаторів системи учнівського самоврядування і учнівського активу до організації профілактики девіантної поведінки в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності; передбачити в системі післядипломної педагогічної освіти проведення тренінгів з питань організації профілактики девіантної поведінки учнів у ЗНЗ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 334 с.
2. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы / В. С. Агеев. – М., 1990. – 280 c.
3. Алемаскин М. А. Проблемы воспитания „трудных” подростков / М. А. Алемаскин // Советская педагогика. – 1966. – № 10. – С. 13–42.
4. Алєксєєнко Т. Ф. Соціалізація особистості: можливості й ризики : наук.-метод. посіб. / Тетяна Федорівна Алєксєєнко – К. : Педагогічна думка. – 2007. – 152 с.
5. Аналитическое исследование „Обучение жизненным навыкам” : аннотированный отчет [Електронний ресурс] // Русский народный сервер против наркотиков NarCom.ru [сайт]. ¬¬¬– Електрон.дані. – СПб : НарКом, 1998–2010. – Режим доступу: http://www.narcom.ru/ideas/common/23.html (05.01.2012). – Назва з екрана.
6. Аналітичний звіт „Виклики до профілактичних програм, спрямованих на зменшення уразливості молоді в умовах епідемії ВІЛ/СНІДу” / О. М. Балакірєва, Т. В. Бондар, Я. О. Сазонова, К. А. Саркісян. – К. : Інжиніринг, 2010. – 80 с.
7. Ананьев Б. Г. О человеке как объекте и субъекте воспитания // Избр. психологич. труды : в 2 т. / под ред. А. А. Бодалева, Б. Ф. Ломова, И. В. Кузьмина. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 2. – С. 82–90.
8. Андреева Г. М. Социальная психология : учебник для вузов / Г. М. Андреева. – М. : Аспект-Пресс, 2010. – 368 с.
9. Арзуманян С. Д. Микросреда и отклонение социального поведения детей / С. Д. Арзуманян. – Ереван : Луйс. –1980. – С. 247–254.
10. Асмолов А. Г. Психология личности: принципы общепсихологического анализа : [для студентов вузов, обучающихся по специальности „Психология”] / Александр Григорьевич Асмолов. – М. : Смысл, 2001. – 414 с.
11. Афанасьєва В. В. Соціально-педагогічна профілактика девіантної поведінки підлітків на основі гуманізму / В. В. Афанасьєва // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2009. – № 4. – С. 40–46.
12. Бабанский Ю. К. Комплексный подход к воспитанию школьников / Ю. К. Бабанский, Г. А. Победоносцев. – М. : Педагогика, 1980. – 80 с.
13. Бабанский Ю. К. Учет возрастных и индивидуальных особенностей школьников в учебно-воспитательном процессе / Ю. К. Бабанский // Народное образование. – 1982. – № 7. – С.124–127.
14. Баженов В. Г. Психологические механизмы коррекции девиантного поведения школьников / В. Г. Баженов, В. П. Баженова. – Ростов н/Д. : Феникс, 2007. – 320 с.
15. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Ольга Володимирівна Безпалько. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 208 с.
16. Безродная Я. А. Организация ученического самоуправления как средство формирования социальной зрелости : дис. …. кандидата пед. наук : 13.00.01 / Безродная Янина Алексеевна. – СПб., 2006. – 256 с.
17. Безродная Я. А. Самоуправление и его роль в управлении гуманистической системой воспитания / Янина Безродная // Вестник Российской академии естественных наук. – СПб. : Санкт-Петербургское отделение образования и науки, 2006. – № 10(4). – С. 70–72.
18. Безрукова В. С. Педагогика. Проективная педагогика : [учебное пособие] / В. С. Безрукова. – Екатеринбург : Деловая книга, 1996. – 339 с.
19. Беличева С. А. Основы превентивной психологии / С. А. Беличева. – М. : РИЦ „Социальное здоровье России ”, 1994. – 222 с.
20. Белкин А. С. Трудные педагогические ситуации / А. С. Белкин // Воспитание школьников. – 1983. – № 5. – С. 44–47.
21. Белобородов Н. В. Социальные творческие проекты в школе: [практическое пособие] / Белобородов Н. В. – М. : АРКТИ, 2006. – 168 с.
22. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 1 : Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 2003. – 280 с.
23. Бех І. Д. Виховання особистості: у 2-х кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 2 : Особистісно-орієнтований підхід: науково-теоретичні засади. – 344 с.
24. Бех І. Д. Інноваційна стратегія у вихованні особистості / Іван Дмитрович Бех // Вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. – Серія „Психологія”. – Х., 2000. – Вип. 4. – С. 12–20.
25. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : [наук.-метод.пос.] // Іван Дмитрович Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
26. Бех І. Д. Формування у дитини почуття цінності іншої людини / Іван Дмитрович Бех // Педагогіка толерантності. – 2001. – № 2. – С.1–5.
27. Блонский П. П. Личность ребенка и воспитание / Павел Петрович Блонский // Психология и дети. – М., 1917. – С.4–14.
28. Блонский П. П. Трудные школьники / Павел Петрович Блонский – М., 1980. – 229 с.
29. Бодалев А. А. О формировании отношений / А. А. Бодалев // Педагогика. – 1997. – № 8. – С. 39–44.
30. Бодренкова Г. Добровольчество как способ пропаганды здорового способа жизни и профилактики наркомании, алкоголизма в молодежной среде / Галина Бодренкова // Женщина и политика. – 2007. – № 11. – С. 32–35.
31. Божович Л. И. Избранные психологические труды / Лидия Ильинична Божович. – М. : Пpосвещение, 1995. – 464 с.
32. Бочарова В. Г. Об исследовании проблемы взаимодействия социальных институтов во внешкольном воспитании учащихся : сб. науч. тр. Валентина Георгиевна Бочарова. – М. : [б.и.], 1983. – 107 с.
33. Бочкарев В. И. Директору школы о самоуправлении : [пособие для руководителей общеобразовательных школ] / Вениамин Иванович Бочкарев. – М. : Гуманит. изд. центр „ВЛАДОС”, 2001. – 190 с.
34. Бочкарев В. И. Ученическое самоуправление как средство предупреждения и преодоления отклонений в поведении старшеклассников : автореф. дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Вениамин Иванович Бочкарев. – Москва, 1988. – 21 с.
35. Бочкарёв В. И. Школьное самоуправление в вопросах и ответах / В. Бочкарёв, В. Опалихин // Воспитание школьников. – 1995. – № 3. – С.12–14.
36. Братусь Б. С. К проблеме человека в психологии / Борис Сергеевич Братусь // Вопросы психологии. – 1997. – № 5. – С. 3–19.
37. Бухвалов В. А. Развитие учащихся в процессе творчества и сотрудничества / Бухвалов В. А. – М. : Центр „Педагогический поиск”, 2000. – 144 с.
38. Буянов М. И. Ребенок из неблагополучной семьи : Записки детского психиатра : книга для учителей и родителей / Буянов Михаил Иванович. – М. : Просвещение, 1988. – 207 с.
39. Варда Я. Острови надій: розробка стратегій локального розвитку /Яцек Варда, Войцех Клосовскі. – [вид. друге, стереотипне]. – К. : Молодь, 2005. – 312 с.
40. Васильев Н. Н. Тренинг преодоления конфликтов / Н. Н. Васильев. – СПб.: Речь, 2002. – 174 с.
41. Васильева З. И. Воспитание дисциплинированности и ответственности у школьников в учебном процессе / З. И. Васильева, В. Б. Ежеленко, Н. В. Седова. – Л. : ЛГПИ, 1983. – 75 с.
42. Васильева Р. М. Социальное партнерство как фактор профилактики девиантного поведения подростков : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Раиса Михайловна Васильева. – Чебоксары, 2006. – 219 с.
43. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход : метод. пособие / А. А. Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 207 с.
44. Вербицька П. В. Громадянське виховання учнівської молоді: сучасні аспекти розвитку : [монографія] / Поліна Василівна Вербицька. – К. : Генеза, 2009. – 384 с.
45. Верменская Е. А. Проблема ученического самоуправления в отечественной педагогике 1946-1991 гг. : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Елена Александровна Верменская. – Пятигорск, 2006. – 238 с.
46. Взаимодействие семьи, школы и общественности по предупреждению педагогической запущенности и правонарушений учащихся / отв. ред. Алемаскин М. А. – М., 1982. – С. 77–106.
47. Волков Д. В. Анализ концепций девиантного поведения несовершеннолетних (по материалам США и Великобритании) : автореф. дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Денис Валериевич Волков. – Коломна, 2002. – 29 с.
48. Волохов А. В. Концепция социализации личности ребенка в условиях деятельности детской организации / А. В. Волохов, М. И. Рожков. – М., 1991. – 41 с.
49. Воспитание трудного ребенка: Дети с девиантным поведением : [учеб.-метод. пособие] / под ред. М. И. Рожкова. – М. : Гуманист. изд. центр „ВЛАДОС”. – 2003. – 240 с.
50. Воспитательная деятельность: методология, содержание, технологии : [монография] / Борытко Н. М., Воронцова Т. В., Герасев П. В. [и др.] : под ред. В. А. Пятина. – Астрахань, 2001. – 532 с.
51. Воспитательный процесс: изучение эффективности : [методические рекомендации] / под ред. Е. Н. Степанова. – М. : ТЦ Сфера, 2003. – 128 с.
52. Вплив навчального закладу на формування здоров’язберігаючої поведінки серед учнівської молоді / Даниленко Г. М., Кириченко В. І., Клигіна І. М., Волкова І. В. // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Моніторинг здоров’я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів”. – Харків : ДУ „ІОЗДП АМНУ”, 2009. – С.149–154.
53. Вульфов Б. З. Семь парадоксов воспитания / Вульфов Б. З. – М., 2001. – С. 7–33.
54. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Выготский Л. С. – М. : Педагогика. – Пресс, 1999. – 534 с. (Психология: классические труды).
55. Гаврилин А. В. Развитие отечественных гуманистических воспитательных систем / А. В. Гаврилин. – Владимир : Информ. центр ВГПУ, 1998. – 204 с.
56. Газман О. С. Неклассическое воспитание: От авторитарной педагогики к педагогике свободы / О. С. Газман. – М. : МИРОС, 2002. – 258 с.
57. Гербеев Ю. В. Работа по предупреждению недисциплинированности подростков / Ю. В. Гербеев // Советская педагогика. – 1986. – № 3. – С. 42–46.
58. Гігієнічна скринінг-оцінка впровадження здоров’яформуючих інновацій у загальноосвітніх навчальних закладах : [навчально-методичний посібник для медико-педагогічного персоналу шкіл] / Даниленко Г. М., Покроєва Л. Д., Кратенко І. С., Волкова І. В. [та ін.]. – Харків, 2006. – 76 с.
59. Главник О. П. Як допомогти дітям і молоді в збереженні психічного здоров’я / Главник О. П. – К. : Укр. ін-т соц. дослідж., 2005 – 116 с. (Формув. здор. способу життя молоді. – Кн. 8). – С. 109–111.
60. Гладилина И. Развитие молодежного творчества и инициативы средствами ученического самоуправления / И. Гладилина // Воспитание школьников. – 2009. – № 5. – С. 7–8.
61. Гобечия Ф. В. Психологические факторы отклоняющегося поведения несовершеннолетних / Гобечия Ф. В. – Тбилиси, 1978. – 229 с.
62. Гонеев А. Д. Работа учителя с трудными подростками : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / А. Д. Гонеев, Л. В. Годовникова. – М. : Академия, 2008. – 240 с.
63. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям / Семен Устимович Гончаренко. – Київ; Вінниця: ТОВ фірма „Планер”, 2010. – 308 с.
64. Горшков Е. А. Формирование положительных межличностных отношений трудновоспитуемых подростков в коллективе класса: автореф. дисс. на соис. уч. ст. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Е. А. Горшков. – М., 1978. –27 с.
65. Грецов А. Тренинг уверенного поведения для старшеклассников и студентов / Андрей Геннадьевич Грецов. – СПб. : Питер, 2008. – 192 с. – (Серия „Книги А. Грецова”).
66. Гуманистическая парадигма образования и воспитания: теоретические основы и исторический опыт реализации (конец XIX – 90-е годы XX вв) / под ред. М. В. Богуславского, З. И. Равкина.– М., 1988. – С. 14–34.
67. Гущина Т. Н. Роль образовательной среды в развитии субъектности старшеклассника в дополнительном образовании / Т. Н. Гущина // Педагогика. – 2010. – № 9. – С. 45–50.
68. Давыдов В. В. Генезис и развитие личности в детском возрасте / Василий Васильевич Давыдов / Вопросы психологии. – 1992. – № 1. – С.22–33.
69. Давыдова Л. Н. Различные подходы к определению качества образования / Л. Н. Давыдова // Качество. Инновации. Образование. – 2005. – № 2. – С. 5–8.
70. Даниленко Г. М. Гігієнічні основи системної оптимізації формування здоров’я дітей в умовах загальноосвітнього навчального закладу : автореф. дис. … д-ра медичних наук : спец. 14.02.01 „Гігієна” / Георгій Миколайович Даниленко – К., 2007. – 40 с.
71. Даниленко Г. М. Медико-педагогічна оцінка здоров’я зберігаючої діяльності загальноосвітнього навчального закладу : [навчально-методичний посібник] / Г. М. Даниленко, І. В. Волкова, Л. Д. Покроєва. – Харків : Харківська академія неперервної освіти, 2011. – 156 с.
72. Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2007 року. – К.: Держ. ін-т розвитку сім’ї та молоді, 2008. – 241 с.
73. Дик Н. Ф. Ученическое самоуправление в общеобразовательном учреждении / Дик Н. Ф. Книга современного руководителя. – Ростов-на-Дону : „Феникс”, 2006. – 320 с.
74. Дитина у кризовому соціумі: як її розуміти і виховувати / упоряд. Л. Шелестова. – К. : Ред. загальнопед. газ. „Шкільний світ”. – 2004. – 128 с.
75. Дитяче об’єднання: формування ціннісних ставлень особистості : [наук.-метод. посіб.] / А. Б. Зайченко, О. В. Кравченко, В. В. Русова, Н. В. Чиренко. – Кривий Ріг: Діоніс, 2009. – 130 с.
76. Дитячі об’єднання України у вимірах минулого та сучасного : [довідник-посібник] / Р. М. Охрімчук, Л. В. Шелестова, О. В. Кравченко [та ін.]. – Луганськ : Альма-матер, 2006. – 256 с.
77. Дробницкий О. Г. Понятие морали / О. Г. Дробницкий. – М. : Наука, 1974. – 388 с.
78. Егоров И. Г. Личностно-ориентированная коммуникация как процесс построения совместного когнитивного пространства / И. Г. Егоров. – М., 2001. – 190 с.
79. Єрмаков І. Г. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід / І. Г. Єрмаков // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: [практико-зорієнтований збірник]. – К. : Департамент, 2003. – 500 с.
80. Єрмаков І. Г. Проектні обриси становлення життєстійкої і життєздатної особистості : практико зорієнтований посібник / І. Г. Єрмаков, Д. О. Пузіков. – Запоріжжя : Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2006. – 152 с.
81. Жуйкова Т. П. Психолого-педагогические подходы в изучении и стимулировании творческой активности детей / Т. П. Жуйкова // Интегральная педагогика и жизнь / под. ред. В. И. Мурашева. – М., ВНТИЦ, 2000. – № 1. – С. 25–30.
82. Замула С. Ю. Профілактика впливу кримінальної субкультури на неповнолітніх засуджених у спеціальних виховних установах : [навч.-метод. посіб.] / Сергій Юрійович Замула / ДПтСУ; під заг. ред. д-ра пед. наук, проф. Оржеховської В. М. – Біла Церква, 2011. – 240 с.
83. Звєрєва І. Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика : [монографія] / Ірина Дмитрівна Звєрєва. – К. : Правда Ярославичів, 1998. – 333 с.
84. Здоровье и устойчивое развитие на местном уровне. Участие населения: подходы и методы. Серия „Устойчивое развитие и здоровье в Европе”. Вып. 4. / пер. с англ. В. Л. Ушакова и А. В. Ушакова; под ред. канд. мед. наук Ю. Е. Абросимовой. – Москва, 2003. – 109 с. (документ ЕРБ ВООЗ).
85. Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді: [монографія] / О. М. Балакірєва, Н. О. Рингач, Р. Я. Левін [та ін.] / наук. ред. О. М. Балакірєва. – К. : Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка, 2007. – 128 с.
86. Зимівець Н. В. Соціально-педагогічні технології формування відповідального ставлення до здоров’я в учнівської молоді : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / Наталія Володимирівна Зимівець. – Київ, 2008. – 237 с.
87. Зінченко С. В. Збірник нормативно-правових матеріалів з питань профілактики правопорушень та дитячої бездоглядності / С. В. Зінченко, Л. Р. Карпушевська, В. М. Бабич. – Харків: Прапор, 2007. – 192 с.
88. Змановская Е. В. Девиантология : [учеб. пособие для студ. высших учеб. заведений] / Елена Владимировна Змановская. – М. : Издательский центр „Академия”, 2003. – 288 с. (Психология отклоняющегося поведения).
89. Иванов В. Д. Самодеятельность, самостоятельность, самоуправление : книга для старшеклассников / В. Д. Иванов. – М. : Просвещение, 1991. – 128 с.
90. Интересы и потребности современных детей и подростков : [метод. пособие для педагогов и психологов] / под общ. ред. Н. Ю. Синягиной. – СПб. : КАРО, 2007. – 144 с.
91. Івашковський В. В. Теоретико-методичні засади виховання старшокласників як суб’єктів громадянського суспільства : [монографія] / В. В. Івашковський. – К. : Паливода А. В., 2010. – 514 с.
92. Кабуш В. Т. Самоуправление и его роль в управлении гуманистической системой воспитания / В. Т. Кабуш // Классный руководитель. – М. : Центр „Педагогический поиск”, 2003. – № 8. – С. 6–24.
93. Каган М. С. Философская теория ценности / М. С. Каган. – СПб., 1997. – 205 с.
94. Кальба Я. Є. Вчинковий потенціал старшокласника / Я. Є. Кальба // Соціальна психологія. – 2005. – № 2. – С. 105–113.
95. Каптерев П. Ф. Избранные педагогические сочинения / Каптерев Петр Федорович. – М., 1982. – С. 242–245, С. 612.
96. Караковский В. А. Воспитание для всех / Владимир Александрович Караковский. – М. : НИИ школьных технологий, 2008. – 240 с. (Библиотечка журнала „Воспитательная работа в школе”).
97. Караковский В. А. Воспитание? Воспитание... Воспитание!: Теория и практика школьных воспитательных систем / Караковский В. А., Новикова Л. И., Селиванова Н. Л. – М. : Новая школа, 1996. – 155 с.
98. Карпенко С. И. Ученическое самоуправление как средство формирования социальной активности школьников : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Светлана Ивановна Карпенко. – Ставрополь, 2005. – 174 с.
99. Каюков В. І. Цілющий елексир козацької педагогіки / В. І. Каюков // Рідна школа. – 1993. – № 1. – С. 10–12.
100. Кесельман Л. Е. Социальное пространство наркотизма : [учеб. пос.] / Л. Е. Кесельман, М. Г. Мацкевич. – СПб. : Медицинская пресса, 2001. – 184 с.
101. Кириченко В. І. Використання проектної технології у формуванні компетенцій лідера учнівського самоврядування / В. І. Кириченко // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Компетентнісно спрямована освіта: перший досвід, порівняльні підходи, перспективи” (м. Київ, 28 квітня 2011року). – К. : Видавництво Київського педагогічного університету ім. Б. Грінченка, 2011. – С. 314–322.
102. Кириченко В. И. Влияние учебного заведения на распространенность девиаций среди старшеклассников / В. И. Кириченко, Г. Н. Даниленко // Ученые записки российского государственного социального университета, 2011. – № 4. – С. 197–202.
103. Кириченко В. І. Девіантна поведінка неповнолітніх: аналіз проблеми / Валентина Кириченко, Людмила Габора, Тетяна Федорченко // Тенденції розвитку девіантної поведінки неповнолітніх та міжсекторальна стратегія її профілактики в сучасних умовах // Зб. наук. статей учасників методологічного пошукового семінару / за заг. ред. д-ра. пед. наук Оржеховської В. М. – К., 2007. – 68 с.
104. Кириченко В. І. Міжекторальна взаємодія у творенні шкільної політики здоров’я / В. І. Кириченко // Джерело педагогічної майстерності. Сучасний навчальний заклад – Школа сприяння здоров’ю : наук.-метод. журнал. – Харків : ХОНМІБО, 2009. – № 3(43). – С. 72–81.
105. Кириченко В. І. Нові тенденції щодо розвитку учнівського самоврядування у сучасних навчальних закладах / В. І. Кириченко // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. – Вип.10, т.1. – Кам’янець-Подільський, 2007. – С. 201–208.
106. Кириченко В. І. Путівник класного керівника : метод. посіб. / В. І. Кириченко, Т. В. Тарасова. – Тернопіль: Терно-граф, 2006. – 223 с.
107. Кириченко В. І. Розробка і реалізація здоров’яформуючої політики навчального закладу: міжсекторальний підхід / В. І. Кириченко // Практика управління закладом освіти, 2009. – № 12. – С. 7–16.
108. Кириченко В. І. Сучасні підходи до профілактики ВІЛ/СНІДу серед молоді / В. І. Кириченко, Л. І. Габора // Зб. матеріалів міжнародної науково-практичної конференції „Формування у дітей і молоді культури здоров’я – фізичного, психічного, духовного засобами позашкільної освіти”. – Київ, 2007. – С. 283–297.
109. Кириченко В. І. Упровадження Програми „Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів” у загальноосвітніх навчальних закладах : метод. рекомендації / В. І. Кириченко, О. М. Косицька, О. А. Сіренко, Г. Г. Ковганич. – Харків : ХОНМІБО, 2009. – 168 с.
110. Кириченко В. І. Участь старшокласників у процесах творення і реалізації шкільної політики здоров’я / В. І. Кириченко // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів, 18–19 жовтня 2006. / Матеріали науково-практичної конференції. – Харків: ІОЗДП АМНУ. – 226 с. – С. 150 –152.
111. Кириченко В. І. Участь старшокласників у творенні і реалізації шкільної політики здоров’я / В. І. Кириченко // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції „Формування у дітей і молоді культури здоров’я – фізичного, психічного, духовного засобами позашкільної освіти”. – Київ, 2007. – С. 184 –194.
112. Кириченко В. І. Учнівське самоврядування у сучасному навчальному закладі / В. І. Кириченко, Г. Г. Ковганич // Бібліотечка превентивного виховання: [практико зорієнтований посібник]. – Харків : Точка, 2008. – 184 с.
113. Кириченко В. І. Учнівське самоврядування як участь молоді в процесі ухвалення рішень / В. І. Кириченко // Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому і регіональному рівнях : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 15-16 грудня 2005 р. / Ред. кол.: Бех І. Д. (гол. ред.) [та ін.]. – Тернопіль : Терно-граф, 2006. – 392 с. – С. 187–195.
114. Кириченко В. І. Формування здорового способу життя в системі учнівського самоврядування / В. І. Кириченко // Проблеми освіти : наук.-метод. збірник / Кол. авт. – К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2006. – Вип. 49. – С. 125–131.
115. Киричук О. Психолого-педагогічне проектування навчально-виховного процесу / О. Киричук, О. Коберник // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 4. – С. 4–9.
116. Кирпичник А. Г. Социальная работа в сфере детского движения (Исследовательская концепция) / А. Г. Кирпичник, Н. Ф. Басов, В. М. Басова // Несторонний взгляд. – М., 1992. – Вып. 1. – С. 129–138.
117. Клейберг Ю. А. Девиантное поведение в вопросах и ответах / Юрий Александрович Клейберг. – М. : Издательство НОУ ВПО МПСИ, 2008. – 304 с.
118. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения / Юрий Александрович Клейберг. – М. : ТЦ „Сфера”, 2003. – 160 с.
119. Ковалева А. Л. Социализация личности. Норма и отклонение / Ковалева А. Л. – М. : Изд. Институт молодежи, 1996. – 224 с.
120. Ковальчук М. А. Профилактика девиантного поведения старшеклассников : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01 / Марина Александровна Ковальчук. – Ярославль, 2002. – 349 с.
121. Ковальчук М. Я. Профілактика правопорушень підлітків в діяльності шкіл та правоохоронних органів : [навч.-метод. посіб.] / М. Я. Ковальчук, Т. Є. Федорченко. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2007. – 212 с.
122. Ковганич Г. Г. Учнівське самоврядування в системі освіти Києва : [практико-зорієнтований посібник] / Г. Ковганич, Л. Нестеренко, Н. Савенко. – К. : Ін-т громад. сусп-ва, 2000. – 308 с.
123. Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли : таблицы, схемы, опорные конспекты / Г. М. Коджаспирова. – М. : Академия, 2003. – 176 с.
124. Коломинский Я. Л. Психология взаимоотношений в малых группах (общие и возрастные особенности) : [учеб. пособие]. – Минск, 2000. – 2-е изд. – 229 с.
125. Колотій Н. М. Психологічні особливості формування шкідливих звичок серед підлітків / Н. М. Колотій, В. І. Кириченко // Мат. наук.- практ. конф. Українського наук.-досл. ін-ту охорони здоров’дітей і підлітків (Харків, 17-19 травня, 2000 р.). – Харків, 2000. – С. 182–184.
126. Компетентнісний потенціал учнівського самоврядування: [практико- зорієнтований посібник] / І. Г. Єрмаков, В. І. Кириченко, Ковганич Г. Г., Спіжева Д. В. – Харків : Вид. група „Основа”, 2007. – 208 с.
127. Кон И. С. Психология ранней юности / Игорь Сергеевич Кон. – М. : Просвещение, 1989. – 383 с.
128. Кондрашенко В. Т. Девиантное поведение у подростков. / В. Т. Кондрашенко, С. А. Игумнов. – Минск : Аверсэв, 2004. – 365 с.
129. Конникова Т. Е. Организация коллектива учащихся в школе / Татьяна Евгеньевна Конникова. – М. : Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1957. – 400 с.
130. Концепция воспитания школьников в современных условиях / под ред. В. А. Караковского, Л. И. Новиковой, А. А. Бодалева, З. А. Мальковой. – М. : Новая школа, 1993. – 78 с.
131. Кормщиков В. М. Криминология семейного неблагополучия // Личность правонарушителя и проблемы предупреждения преступности несовершеннолетних / В. М. Кормщиков. – Пермь, 1987. – 180 с.
132. Корнилова Т. Подростки группы риска в школе / Т. Корнилова, Е. Григоренко, С. Смирнов. – СпБ: ООО „Питер Принт”, 2005. – 336 с.
133. Коротов В. М. Развитие воспитательных функций коллектива / В. М. Коротов. – М. : Педагогика, 1974. – 280 с.
134. Коротов В. М. Самоуправление школьников / В. М. Коротов. – М. : Просвещение, 1981. – 3-е изд., доп. и перераб. – 208 с.
135. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Григорій Семенович Костюк. – К. : Рад. Школа, 1989. – 608 с.
136. Костюк Г. С. Развитие и воспитание / Григорий Костюк // Общие основы педагогики. – 1967. – № 6. – С.139–197.
137. Костюченко А. А. Формирование социально-значимых качеств личности учащихся в условиях ученического самоуправления : автореф. дисс. на соис. уч. ст. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Алла Александровна Костюченко. – Воронеж, 2010. – 30 с.
138. Костяшкин Э. Г. Индивидуальная работа в школе с трудными подростками / Э. Г. Костяшкин. – М., 1972. – 219 с.
139. Криминология : монографическое издание / Антонян Ю. М., Дашков Г. В., Кудрявцев В. Н. [и др.]. – 3-е изд. перед. и доп. – М. : Юристъ, 2007. – 734 с.
140. Крылова Н. Б. Ребёнок в открытой и закрытой школьной системе / Н. Б. Крылова // Народное образование. – № 9. – 2009. – С.186–192.
141. Крысько В. Г. Социальная психология : словарь-справочник / В. Г. Крысько. – Минск; Москва, 2001. – 187 с.
142. Кульневич С. В. Воспитательная работа в современной школе: от коллективизма к взаимодействию / С. В. Кульневич. – Воронеж : Лакоценин С. С., 2006. – 272 с.
143. Лавриченко Н. М. Педагогіка соціалізації: європейські обриси / Н. М. Лавриченко. – К. : ВІРА ІНСАЙТ, 2000. – 443 с.
144. Лазурский А. Ф. Классификация личностей / А. Ф. Лазурский. – М. : Госиздат, 1924. – 3-е изд – 290 с.
145. Леонтьев А. Л. Деятельность. Сознание. Личность // А. Л. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1977. – Изд. 2-е. – 304 с.
146. Лизинский В. М. Педагогическое, родительское и ученическое самоуправление // В. М. Лизинский. – М. : „Педагогический поиск”, 2005. – 160 с.
147. Липский И. А. Технологический потенциал социально-педагогической деятельности / И. А. Липский // Педагогика, 2004. – № 9. – С. 34–42.
148. Личко А. Н. Эти трудные подростки / А. Н. Личко. – М. : Медицина, 1983. –182 с.
149. Лутошкин А. Н. Как вести за собой. Старшеклассникам об основах организаторской работы / А. Н. Лутошкин. – М. : Просвещение, 1986. – 159 с.
150. Макаренко А. С. Методика виховної роботи / Антон Семенович Макаренко. – К. : Рад. школа, 1990. – 366 с.
151. Макаренко А. С. Соч. : в 7-ми т. / Антон Семенович Макаренко. – М. : Педагогика, 1959–1960. – Т. 4. – С. 200.
152. Макаренко А. С. Соч. : в 7-ми т. / Антон Семенович Макаренко. – М. : Педагогика, 1959–1960. – Т. 5. – С. 186–360.
153. Макартычева Г. И. Коррекция девиантного поведения. Тренинги для подростков и их родителей / Галина Ивановна Макартычева. – СПб. : Речь, 2007. – 368 с.
154. Макартычева Г. И. Тренинг для подростков: профилактика асоциального поведения / Галина Ивановна Макартычева. – СПб. : Речь, 2007. – 192 с.
155. Маленкова Л. И. Теория и методика воспитания : учебник / Людмила Ивановна Маленкова. – М . : Педагогическое общество России, 2004. – 480 с.
156. Мальковская Т. Н. Социальная активность старшеклассников / Татьяна Николаевна Мальковская. – М. : Педагогика, 1988. – 138 с.
157. Мардахаев Л. В. Социальная педагогика : учебник / Л. В. Мардахаев. – М. : Гардарики, 2005. – 269 с.
158. Мельников В. Поколение, которое нельзя потерять / В. Мельников // Красная Звезда. – 2001. – 9 ноября. – С. 3–4.
159. Менделевич В. Д. Психология девиантного поведения : [учеб. пособие] / В. Д. Менделевич. – СПб. : Речь, 2005. – 445 с.
160. Меняев А. Ф. Учебная работа в техническом вузе : [учеб. пособие] по курсу „Педагогические и психологические основы организации учебного процеса в высшей школе” / А. Ф. Меняев; под ред. В. В. Домнино. – М. : МЭИ, 1992. – 140 [2] c.
161. Методы и педагогические приемы воспитательной работы с трудными подростками : [метод. пособие] / ред. Гордин Л. Ю. – Киров. –1978. – 92 с.
162. Молодь за здоровий спосіб життя / Матеріали парламентських слухань про старовище молоді в Україні у Верховній Раді України 03 листопада 2010 року. – К. : Парламентське видавництво, 2011. – 103 с.
163. Моргун В. Школа-хозяйство после А. С. Макаренко: забвение или возрождение? / В. Моргун // Воспитательная работа в школе. – 2010. – № 6. – С. 15.
164. Москаленко Н. И. Взаимодействие педагогов и старшеклассников в процессе предупреждения отклоняющегося поведения подростков : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.01 / Николай Ильич Москаленко. – М., 2003. – 221 c.
165. Мудрик А. В. Общение в процессе воспитания. Учебное пособие / Анатолий Викторович Мудрик. – М. : Педагогическое общество России., 2001. – 320 с.
166. Мудрик А. В. О воспитании старшеклассников: кн. для классных руководителей / Анатолий Викторович Мудрик. – М. : Просвещение, 1981. – 307 с.
167. Мясищев В. Н. Психология отношений. Серия „Психологи России” / Владимир Николаевич Мясищев. – М. : Издательство МПСИ, 2011. – 400 с.
168. Набока Б. С. Перспективи розвитку самоврядування в українській школі / Б. С. Набока // Позакласний час. – 2001. – № 22. – С. 4–11 (вкладки).
169. Невский И. А. Подростки „группы риска” в школе. Часть 2. : Общая пропедевтика и профилактика отклонений в развитии личности и поведении подростков / И. А. Невский. –М. : АОЭТ „Ариант”. 1997. – С. 44–53.
170. Невский И. А. Подростки „группы риска” в школе. Часть 4. : Коррекция отклонений в развитии личности и поведении подростков „группы риска” / И. А. Невский. – М. : АОЭТ „Ариант”, 1997. – С. 13–44.
171. Немченко С. Г. Педагогічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 „соціальна педагогіка” / С. Г. Немченко. – К., 2006. – 20 с.
172. Новикова Л. И. Педагогика детского коллектива. Вопросы теории / Новикова Людмила Ивановна. – М. : Педагогика, 1978. – 144 с.
173. Новикова Л. И. Самоуправление в школьном коллективе / Новикова Людмила Ивановна. – М. : Знание, 1988. – 78 с.
174. Окушко Т. К. Соціально-педагогічні умови корекції девіантної поведінки підлітків у позашкільних навчальних закладах : дис. …канд. пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / Тетяна Костянтинівна Окушко. – Київ, 2009. – 240 с.
175. Олпорт Г. Становление личности : избранные труды / под общ. ред. Д. А. Леонтьева. – М. : Смысл, 2002. – 461 с.
176. Оржеховська В. М. Збереження репродуктивного потенціалу учнівської молоді : практико-зорієнтовани