ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ СТОСУНКІВ У СТУДЕНТІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І–ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

БОЙВАН ОЛЕСЯ СТЕПАНІВНА

УДК: 37. 034: 373. 5: 377

ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ СТОСУНКІВ У СТУДЕНТІВ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І–ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Панченко Григорій Денисович,
кандидат педагогічних наук,
професор

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ СТОСУНКІВ………
13

1.1. Гуманність як інтегрована духовна якість особистості………... 13
1.2. Сутність гуманних стосунків і необхідність їх формування у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації………………………………………………………….

32
1.3. Педагогічні фактори формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації….............
53
Висновки до першого розділу…………………………………………… 72

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ СТОСУНКІВ У СТУДЕНТІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ І–ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ………..

78
2.1. Виявлення прояву гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації……………………………………
78
2.2.ю Технологія формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації………………………………………………………….

105
2.3. Результати дослідно-експериментальної роботи……………………………………………………………….
141
Висновки до другого розділу…………………………………..………… 160

ВИСНОВКИ…………………………………………………..………….
163
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………... 167
ДОДАТКИ………………………………………………………………... 186

ВСТУП
Актуальність теми. Зміни морально-ціннісних орієнтирів на сучасному етапі розвитку України актуалізували проблему виховання гуманістично орієнтованої особистості, здатної до успішного самовираження у гармонійних міжособистісних взаєминах. Зважаючи на це, а також відповідно до європейських вимог щодо соціалізації студентської молоді, пріоритетом виступає пошук ефективних шляхів формування в юнаків і дівчат гуманних стосунків.
У Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Законі України “Про освіту”, “Концепції виховання особистості в умовах розвитку української державності”, “Концепції гуманітарного розвитку”, “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”, “Концепції виховання гуманістичних цінностей”, “Концепції гуманітарного розвитку України” пріоритетними напрямами визнано гуманізацію та демократизацію навчально-виховного процесу. Окреслені в цих документах завдання потребують вирішення багатьох науково-практичних проблем, однією з яких є виховання гуманності як важливої якості молодої людини.
Визначені у переліку цих документів завдання потребують вирішення багатьох науково-практичних проблем, однією з яких є виховання гуманності як важливої складової особистості. Виховання молоді – відповідальна та серйозна справа, що має базуватися на стійких, стабільних ідеях і прагненнях. Тому ідейною основою всієї системи виховання можуть бути вироблені й перевірені багатовіковою практикою принципи гуманізму, що пропагують систему ціннісних орієнтацій, в центрі яких лежить визнання людини, людського життя вищими цінностями.
Сучасний етап досліджень проблеми формування гуманних стосунків студентської молоді характеризується активним пошуком її еталонних моделей, що описуються за допомогою різноманітних термінів та понять, і, зокрема, дефініції широкоаспектного професіоналізму в підготовці фахівця, орієнтації якого спрямовані не тільки на результативність навчально-виховного процесу, а й на інтегральний феномен бачення своєї особистості, яка має за основу позитивну емоціогенну природу людської взаємодії. Проблема формування гуманних стосунків є актуальною для навчально-виховного процесу, особливо студентської молоді, від професійної діяльності якої залежить не тільки майбутнє нашої держави, довкілля, а й окремо взятої особистості, яка є невід’ємним компонентом морально здорової нації. Зміцнення гуманних основ в усіх сферах людської життєдіяльності, активні дії в інтересах духовного відродження, соціально-економічної перебудови роблять особливо цінним досвід навчання та виховання на гуманних засадах, як найвищого ступеня розвитку духовно-моральних якостей особистості.
Створення доброзичливої атмосфери у студентських стосунках на основі емоційно забарвлених і емоційно врегульованих взаємин протистоїть формально-механістичному раціоналізму, психологічному негативізму, зниженню самоповаги і задоволеності обраною професією, гальмуванню індивідуально-творчого розвитку особистості. У цілому позитивна емоційна експресивність майбутнього фахівця виступає ознакою його великодушності і сприяє здійсненню мобілізуючих ціннісно-спонукальних впливів на оточуючих, що, в свою чергу, активізує мислення, концентрує увагу, полегшує формування установок, поглядів, переконань. Гуманна взаємодія належить до фундаментальних явищ соціальної структури, оскільки не варто поступатись гуманістичними принципами, мотивуючи власні дії стратегічною необхідністю.
Із розвитком гуманістичних тенденцій особлива роль відводиться позитивним емоційним переживанням, що сприяють розвитку експресивних здібностей та умінь. Це, в свою чергу, забезпечує активізацію оптимістично-альтруїстичних настроїв, мотивацію діяльності, гуманну міжособистісну взаємодію, підсилює і покращує ефект будь-якої діяльності.
Розгляд проблеми формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації потребує перегляду організаційно-соціальних засад та методів виховання майбутніх фахівців, забезпечення формування в них гуманних цінностей і життєлюбних переконань.
Сутність гуманізму, особливості прояву гуманності та самоствердження особистості вивчали мислителі Античності (Квінтіліан, Клеобул, Лукрецій, Питтак, Протагор, Сократ, Фалес), Середньовіччя (П. Абеляр, А. Блаженний, С. Боецій, І. Золотоустий, І. Кассіон), Відродження (Дж. Боккаччо, М. Монтень, Т. Мор, Е. Ротердамський, Ф. Петрарка), Нового часу (Г. Гегель, І. Кант, В. Капніст, М. Ломоносов, Ж.–Ж. Руссо, Г. Сковорода).
Питання теорії та практики впровадження гуманних взаємин у процес виховання висвітлено в наукових доробках відомих педагогів Б. Грінченка, М. Драгоманова, А. Макаренка, С. Русової, Г. Сковороди, В. Соловйова, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Є. Фромма, С. Шацького, П. Юркевича, які задають теоретико-методологічні орієнтири практичного оволодіння мистецтвом людинолюбства і розвитку високоморальних якостей.
У працях Г. Балла, Дж. Готтера, Б. Косова, Г. Костюка, І. Кузнєцової, Ю. Мальованого, А. Маслоу, К. Роджерса, М. Романенка, С. Сисоєвої, В. Семиченка особлива увага приділяється ролі гуманізму в структурі навчально-виховного процесу, а також психологічним основам процесу гуманізації. Спільною ознакою позицій названих науковців є віра в людину, у можливість її вдосконалення на гуманістичних засадах.
Проблема формування гуманістичних рис особистості у вищих навчальних закладах досліджується А. Алексюком, Є. Березняком, В. Бондарем, С. Гончаренком, П. Ігнатенком, О. Казанським, М. Клементовичем, Є. Коваленком, М. Легким, І. Наумовичем, А. Нісімчуком, Г. Панченком, І. Парасюком, І. Підласим, І. Синицею, О. Сухомлинською, М. Черпінським, М. Ярмаченком.
З позиції життєтворчості особистості виховання гуманних та морально-ціннісних стосунків вивчають Ш. Амонашвілі, І. Бех, Є. Гармаш, І. Єрмаков, В. Киричок, Л. Макрідіна, В. Назаренко, Н. Ничкало, О. Павленко, Г. Сагач, Л. Сохань, В. Тихонович, К. Чорна та інші.
Проблемі формування гуманних стосунків присвячено ряд дисертацій сучасних науковців: Л. Москальової (співвідношення загальнолюдських та гуманістичних цінностей: сутність та зміст); О. Теплої (формування гуманістичних цінностей у студентів аграрних вищих навчальних закладів у позаурочній діяльності); Є. Шубнікової (педагогічне спілкування як фактор формування гуманних взаємин); С. Сенатор (формування гуманних взаємин у багатонаціональних колективах молодших школярів); Л. Сверлюк (формування гуманних взаємин у дитячих хорових колективах); Н. Савчак (підготовка майбутніх вчителів іноземної мови до гуманістичного виховання учнів). Водночас аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури свідчить про необхідність спеціального наукового вивчення проблеми гуманності студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації. Актуальність такої проблеми обумовлена реаліями сучасного соціуму і процесами, що відбуваються у студентському середовищі таких закладів.
Доцільність зосередження наукового дослідження на проблемі формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації підтверджено також необхідністю подолання суперечностей між:
– сучасними вимогами суспільства до виховання молоді в дусі гуманності й зростанням агресивності в студентському середовищі;
– об’єктивною необхідністю гуманізації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах і недостатністю врахування факторів формування гуманних стосунків у студентів;
– специфікою формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації і недосконалістю відповідного технологічного забезпечення в умовах навчально-виховного процесу.
Наявність визначених суперечностей, актуальність досліджуваної проблеми, її важливість і недостатній рівень розробленості для педагогічної теорії і практики виховання зумовили вибір теми дисертаційної роботи: “Формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії педагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова і є складовою наукового напряму “Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів” (протокол № 6 від 25.12.2003 р.).
Тема дисертації затверджена вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 12 від 29.05.2008 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 13.10.2008 р.).
Мета дослідження – на основі обґрунтування гуманності як інтегрованої якості особистості й сутності гуманних стосунків розробити, упровадити й експериментально перевірити технологію формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
Задачі дослідження:
1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми гуманності та шляхів формування гуманних стосунків; уточнити сутність поняття “формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації”.
2. Визначити ключові педагогічні фактори формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
3. Охарактеризувати критерії, показники та рівні прояву гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
4. Розробити технологію формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
5. Експериментально перевірити ефективність впровадженої технології формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
Об’єкт дослідження – процес формування гуманних стосунків у студентської молоді.
Предмет дослідження – технологія формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: фундаментальні положення філософської науки про сутність поняття “гуманізм” (Г. Гегель, Лукрецій, І. Кант, М. Квінтіліан, Конфуцій, Т. Мор, І. Песталоцці, Е. Роттердамський, Г. Сковорода); концептуальні ідеї вчених про самоцінність людської особистості і взаємозалежність психіки, свідомості та діяльності (Л. Божович, С. Гончаренко, О. Леонтьєв, А. Маслоу, А. Петровський, К. Платонов, К. Роджерс, В. Сухомлинський, К. Ушинський Е. Фромм); положення системного підходу до вивчення процесу формування особистості (Л. Виготський, Г. Панченко, С. Рубінштейн); положення про мету і цілі морального виховання (Я. Коменський, Я. Корчак, А. Макаренко, Й. Песталоцці, М. Пирогов, С. Русова, Ж.–Ж. Руссо, С. Сенатор); теоретичні засади особистісно орієнтованого виховання та ідеї розвитку гуманних стосунків (Ш. Амонашвілі, І. Бех, В. Білоусова, О. Вишневський, О. Киричук, О. Сухомлинська, В. Тугаринов).
Для досягнення мети та розв’язання поставлених задач дослідження використано такі методи:
– теоретичні: вивчення й критичний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, а також дисертаційних робіт, ретроспективний аналіз, порівняння та узагальнення, моделювання і конкретизація теоретичних знань для визначення понятійного апарату дослідження й уточнення сутності базових понять; контент-аналіз навчально-методичних комплексів (навчальні програми, підручники, навчально-методичні посібники з предметів гуманітарного спрямування для студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації) для розроблення навчально-виховних матеріалів з проблеми формування гуманних міжособистісних взаємин;
– емпіричні: цілеспрямоване та систематичне спостереження за навчальною діяльністю студентів, аналіз навчальної документації, інтерв’ювання, бесіди з викладачами та студентами, анкетування, тестування, творчі завдання, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для визначення рівнів прояву гуманних стосунків;
– статистичні: поєднання якісного та кількісного аналізу отриманого емпіричного матеріалу із використанням методів математичної статистики, зокрема t-критерію Стьюдента, для обробки результатів педагогічного експерименту.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше розроблено педагогічну технологію формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, складовими якої є: методологічні підходи (особистісно орієнтований, системний); принципи формування гуманних стосунків (гуманізму, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, педагогічного співробітництва); мета і завдання; етапи (навчальний, імітаційно-моделюючий, виробничо-практичний; умови (використання потенціалу навчальних дисциплін і виробничих практик для формування гуманних стосунків; забезпечення активної позиції студентів у навчально-виховному процесі; створення позитивного морально-психологічного клімату в студентській групі, а також під час проходження студентами виробничих практик; використання різних форм, методів і прийомів, що сприяють формуванню гуманних стосунків у студентській групі; підготовка викладачів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації до сприяння формуванню гуманних стосунків у студентської молоді);
уточнено сутність поняття “формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації”; ключові педагогічні фактори формування гуманних стосунків (навчально-пізнавальна діяльність, трудова діяльність, діяльність, що пов’язана із процесами самовдосконалення та самовиховання особистості студента, педагогічна комунікація, виховне середовище); зміст критеріїв, відповідних показників (пізнавальний: розуміння змісту понять “великодушність”, “товариськість”, “тактовність”; усвідомлення значення гуманних стосунків для особистості та способів їх прояву; знання правил співпраці та спілкування у студентській групі; мотиваційний: бажання проявляти великодушність, товариськість, тактовність; прагнення до вибору стилю співпраці в міжособистісному спілкуванні; діяльнісно-практичний: уміння проявляти великодушність, тактовність, товариськість, співпрацювати у студентській групі) та рівнів (достатній, середній, низький) прояву гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації;
дістали подальшого розвитку способи залучення студентів до гуманної міжособистісної взаємодії в навчально-виховному процесі.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні і впровадженні: методів педагогічного діагностування прояву у студентів гуманних стосунків (авторська анкета на визначення розуміння людської якості гуманності, авторських опитувальників “Моральні основи формування гуманних стосунків” та “Пріоритетні стилі спілкування”), авторської програми виховної роботи “Формування гуманних стосунків” для студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації з першого по четвертий курс, яка об’єднує колективні й індивідуальні форми й методи роботи для формування гуманних стосунків у студентів.
Результати дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах під час викладання навчальних дисциплін: “Педагогічна майстерність”, “Теорія та методика виховання”, вихователями, класними керівниками груп у виховній роботі зі студентами навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, при розробленні програм та методичних рекомендацій щодо виховання студентської молоді; у системі післядипломної педагогічної освіти.
Результати дисертації впроваджено в процес фахової підготовки молодших спеціалістів професійно-технічного профілю Вінницького транспортного коледжу (довідка № 01–707/01-08 від 12.10.2010 р.), молодших спеціалістів Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій (довідка № 3295 від 26.11.2010 р.), студентів Центру професійно-технічної освіти торгівлі та харчових технологій м. Вінниці (довідка № 342 від 05.07.2010 р.), студентів Київського професійного ліцею “Авіант” (довідка № 248 від 07.10.2010 р.) та молодших спеціалістів Старокостянтинівського професійного ліцею (довідка № 28а від 23.02.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. У фаховій статті “Механізми виховання любові у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації” (у співавторстві з Г. Панченком) автором представлено методику формування гуманних стосунків на основі почуття любові. У фаховій статті “Технологія формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації” (у співавторстві з Г. Панченком) автору належить матеріал щодо організації і здійснення експериментальної роботи з досліджуваної проблеми, зміст практичних занять, використаних під час експерименту. У фаховій статті “Педагогічна система формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації” (у співавторстві з Г. Панченком) автором охарактеризована система формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження було представлено у доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях різних рівнів: міжнародній – “Розвиток духовності та професіоналізму в умовах глобалізації” (Вінниця, 2008); всеукраїнських – “Соціально-педагогічні засади виховання морально-гармонійної особистості” (Київ, 2008), “Підготовка фахівців у системі професійної освіти: проблеми, технології, перспективи” (Кривий Ріг, 2009), звітних конференціях Інституту проблем виховання НАПН України (Київ, 2009–2011), а також на засіданнях: кафедри теорії та історії педагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова (Київ, 2009), лабораторії морально-етичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України (Київ, 2011), циклової комісії суспільно-гуманітарних дисциплін Вінницького транспортного коледжу, ради кураторів цього ж коледжу (2008, 2010), голів циклових комісій Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій (2010).
Публікації. Результати дисертації представлені в 11 публікаціях, з яких
8 – у наукових фахових виданнях, 1 – у матеріалах науково-практичної конференцій, 2 – в інших виданнях.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них та загальних висновків, списку використаних джерел, що становить 219 найменувань (із них 15 іноземними мовами), і 16 додатків на 65 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 250 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 166 сторінках. Робота містить 7 таблиць і 3 рисунки на 5 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення актуального питання формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, що знайшло відображення в обґрунтуванні й апробуванні відповідної технології формування гуманних стосунків.
Результати теоретичного та експериментального дослідження засвідчили досягнення мети, вирішення задач та склали підстави для формулювання таких висновків:
1. Проаналізовано стан дослідженості проблеми гуманності в історичному, філософському, психолого-педагогічному аспектах. У результаті історичного екскурсу констатовано, що питанням гуманності і гуманних стосунків приділена значна увага багатьма зарубіжними та вітчизняними науковцями. Виявлено наявність розбіжностей у тлумаченні поняття “гуманність”. Визначено, що гуманність – це інтегрована якість, що відображає систему ставлень особистості й виявляється у відповідних соціально значущих моральних вчинках.
Уточнено, що формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації – це процес педагогічного впливу на пізнавально-емоційну сферу студентів, спрямований на спонукання вихованців до безумовного вияву ними в різних життєвих ситуаціях певних моральних якостей, а саме: великодушності, тактовності, товариськості.
2. Визначено ключові педагогічні фактори формування гуманних стосунків: навчально-пізнавальна діяльність (підготовка висококваліфікованих фахівців для промисловості, сільського господарства, обслуговуючої сфери вимагає узгодженості теоретичних знань, що стосуються техніки, технології та економіки сучасного виробництва); трудова діяльність (формування у молоді культури трудової діяльності є складовою гуманного виховання і передбачає виховання творчої, працелюбної особистості, розвиток індивідуальних здібностей, забезпечення умов її самореалізації); діяльність, пов’язана із процесами самовдосконалення та самовиховання студента (самовиховання й самовдосконалення відбувається у навчально-виховній діяльності за умов досягнення студентом високого рівня свідомості й самопізнання, здатності до самоаналізу й самооцінки); педагогічна комунікація (багатопланова діяльність щодо розвитку комунікативних здібностей вихованців передбачає зміцнення взаємодії й взаєморозуміння учасників навчально-виховного процесу. Через спілкування педагог організовує діяльність вихованців, оцінює їхню роботу, вчинки, допомагає перебороти труднощі); виховне середовище (складові виховного середовища студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації – навчальний заклад, гуртожиток, місце виробничих практик, родина, бібліотека, засоби масової комунікації, предметне середовище).
3. Охарактеризовано компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, вчинковий), критерії, відповідні показники (пізнавальний: розуміння змісту понять “гуманність”, “великодушність”, “товариськість”, “тактовність”; усвідомлення значення гуманних стосунків для особистості та способів їх прояву; знання правил співпраці та спілкування у студентській групі; мотиваційний: бажання проявляти великодушність, товариськість, тактовність; прагнення до вибору стилю співпраці в міжособистісному спілкуванні; діяльнісно-практичний: уміння проявляти великодушність, тактовність, товариськість, співпрацювати у студентській групі) та рівні (достатній, середній, низький) прояву гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
4. Розроблено педагогічну технологію формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, складовими якої є: методологічні підходи (особистісно орієнтований, системний); принципи (гуманізму, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, педагогічного співробітництва); мета і завдання; етапи (навчальний – оволодіння знаннями з дисциплін гуманітарної, загальнокультурної, професійно-предметної підготовки; імітаційно-моделюючий – створення ситуацій, максимально наближених до життєвих реалій, у процесі вирішення яких студенти набувають умінь виявляти гуманні стосунки на основі емпатійного, емоційно-особистісного сприйняття; виробничо-практичний – організація професійної діяльності студентів під час проходження практики, знаходження спільної мови з керівниками та учасниками практики завдяки колективним формам роботи, взаємовідповідальності та самоорганізації, удосконалення умінь виявляти великодушність, товариськість, тактовність під час виробничої практики); умови (використання потенціалу навчальних дисциплін і виробничих практик для формування гуманних стосунків; забезпечення активної позиції студентів в навчально-виховному процесі; створення позитивного морально-психологічного клімату в студентській групі, а також під час проходження студентами виробничих практик; використання різних форм, методів і прийомів, що сприяють формуванню гуманних стосунків у студентській групі; підготовка викладачів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації до формування гуманних стосунків у студентської молоді).
5. Експериментально перевірено ефективність упровадженої технології формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації. Результати контрольних зрізів в експериментальній та контрольній групах засвідчили позитивні зміни в рівнях прояву гуманних стосунків у студентів. Так, в ЕГ достатній рівень прояву гуманних стосунків виявлено у 20,5 % студентів, середній рівень – у 34,1 %, низький рівень – у 45,4 %; у КГ студентів із достатнім рівнем прояву гуманних стосунків виявлено 17,8 %, із середнім рівнем – 28,8 %, із низьким – 53,4 % студентів. Отже, наприкінці дослідно-експериментальної роботи у ЕГ зафіксовано зростання показників достатнього рівня прояву гуманних стосунків на 10,8 % (у КГ – на 9,6 %) і зниження показників низького рівня на 18,7 % (у КГ – на 15,1 %).
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування гуманних стосунків у студентської молоді. Подальшого вивчення потребують: питання пошуку оптимальних шляхів підвищення ефективності виховання гуманності студентів із застосуванням інноваційних форм та методів роботи; питання розроблення комплексу навчально-методичного забезпечення з проблеми формування гуманних стосунків у студентської молоді. Перспективним є дослідження особливостей формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації.
Рекомендовано розроблення й упровадження у виховну практику навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації комплексу навчально-методичних матеріалів з проблеми формування гуманних міжособистісних стосунків студентів різних профілів навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абеляр П. Історія моїх страждань. / П. Абеляр. – Львів: Літопис, 2007. – 736 с.
2. Алексюк А. М. Розвиток різнорівневої (ступеневої) вищої школи й освіти в умовах незалежної України. Акредитація вузів / А. М. Алексюк // Педагогіка вищої освіти України: Історія.Теорія. – К., 1998. – С. 254–285.
3. Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса / Ш. А. Амонашвили. – Минск : Университетское изд-во, – 1990. – 560 с.
4. Андрійчук О. Я. Виховання гуманності у студентів медичного коледжу в процесі фахової підготовки: автореферат дисертації …канд. пед. наук / О. Я. Андрійчук. – Київ, – 2003. – 19 с.
5. Афоризмы и выссказывания Ф. Петрарки [Електрон. ресурс]. – Електрон. Текст.Режимдоступа.http://aphorismlist.com/autors.php?page=petrarka&tkautors=petrarkaм – Заголовок з екрану. – Мова: укр. – Перевірено: 15.10.2012
6. Балл Г. О. Діалогічні універсалії сучасного гуманізму // Гуманітарні науки: Науково-практичний журнал. – № 1. – 2001. – С. 4–11.
7. Балл Г. А. Проблема додержання вимог наукової культури в дослідженнях гуманістично зорієнтованих освітніх процесів. // Освіта і управління. – 1998. – №3. – С. 41–48.
8. Балл Г. А. Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие // Психологический журнал. – 1997. – № 5. – С. 21–34.
9. Балл Г. О. Особистісна свобода і гуманізація освіти // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 1. – С. 11–18.
10. Баришполь С. В. Посібник практичного психолога: психодіагностика, тестування, розробки уроків психічного розвитку / С. В. Баришполь. – Х.: Видавнича група «Основа», 2009. – 267 с.
11. Бахтін М. Гуманізм як принцип виховання сучасної молоді / М. Бахтін // Вища освіта україни. – 2007. – №1. – С.117 – 120.
12. Безкоровайна О. В. Як зробити школу толерантною. Можливості і засоби / О. В. Безкоровайна. – К. : Видавничий дім «Шкільний світ», – 2006. – 123 с.
13. Безпалько О. В. Наукові дослідження у галузі соціальної педагогіки (результати моніторингу 2007 – 2009 рр.) Вісник психології і соціальнї педагогіки [Електрлонний ресурс]: Зб. наук. Праць. – Випуск 2. – К., М., 2010. – Режим доступу до збірника: www.psyh.kiev.ua
14. Белинский В. Г. О детских книгах / В. Г. Белинский // Полное собрание сочинений. – Т. 4 – М., 1964. – С. 83–84.
15. Березняк Є. Завдання педагога – навчити дітей бути людьми на землі [Текст] : Рядки з біографії / Березняк Є. // Освіта України. – 2000. – № 6 (9 лютого). – С.10.
16. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В.П. Беспалько. – Воронеж, 1977. – 192 с.
17. Бех І. Д. Виховання особистості: у 2-х кн. / І. Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. Кн. 1. Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 273 с. Кн. 2. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. – 342с.
18. Бех І. Д. Гуманізм у вихованні підростаючої особистості / І.Д. Бех // Рідна школа. – 1995. – №9. – С. 23–25.
19. Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. – С. 124–129.
20. Бех І. Д. Категорія «становлення» в контексті розвитку «Я» особистості / І.Д.Бех // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 9–21.
21. Бех І. Д. Професійно-особистісна компетентність педагога у контексті гуманістичної особистісно орієнтованої освіти / І. Д. Бех // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. – Випуск 6, – ч.1. – С. 13 –19.
22. Білоусова В. О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи : монографія / В. О.Білоусова / К. : ІЗМН, 1997. – 192 с.
23. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М.: Наука, 1993. – 270 с.
24. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Л. И. Божович. – Москва : Воронеж, 1995. – 352 с.
25. Бойван О. С. Вивчення міжособистісних гуманних стосунків у колективі студентів транспортного коледжу / О.С. Бойван // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Серія: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – Вип. 9. – С. 89–94.
26. Бойван О. С. Визначення рівнів гуманних стосунків у колективі студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації / О. С. Бойван // Наукові записки Нац. пед. ун-ту ім. М. П.Драгоманова. Серія педагогічні та історичні науки. – К.: Вид-во НПУ ім. М. П.Драгоманова, 2009. – Випуск LXXXІ (81). – С. 23–30.
27. Бойван О. С. Діагностика гуманної вихованості студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації / О. С. Бойван // Наукові записки Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер. : Педагогічні та історичні науки – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Вип. (79). – С. 41–50.
28. Бойван О. С. Ідеї гуманістичного підходу у вихованні в історії та теорії педагогічної науки / О. С. Бойван // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. – К.: НПУ, 2008. – Вип. 8. – С. 46–50.
29. Бойван О. С. Механізми виховання любові у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації / Г. Д. Панченко, О. С. Бойван // Науковий вісник Чернівецького університету. Сер. : Педагогіка та психологія. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. – Вип. 490. – С. 111–122.
30. Бойван О. С. Педагогічна кваліметрія в визначенні якості виховної діяльності / О. С. Бойван // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Сер. : Педагогіка і психологія. – Вінниця, 2010. – С. 110–115.
31. Бойван О. С. Технологія формування гуманних стосунків у студентів навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації / Г. Д. Панченко, О. С. Бойван // Науковий вісник Чернівецького університету. Сер. : Педагогіка та психологія. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – Вип. 544. – С. 110– 122.
32. Большой энциклопедический словарь: в 2-х тт. / гл. ред. А. М. Прозоров. – М., 1992. – Т. 2. – 753 с.
33. Бондар В. Дидактика: підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / В. Бондар. – К. : Либідь, 2005. – 264 с.
34. Боришевський М. Духовність як ознака довершеності особи / М. Боришевський // Педагогічна газета. – К. : 2006. – №1 (138). – С. 3.
35. Вандишев В. М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять: навчальний посібник / В.М.Вандишев. – К. : Кондор, 2005. – 474 с.
36. Ващенко Г. Виховання волі і характеру / Г. Ващенко. – Лондон. 1952. – С. 41.
37. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і головний ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.
38. Выготский Л.С. Избранные психологические сочинения / Л.С.Выготский. – М., 1956. – 568 с.
39. Виховання в цілісному педагогічному процесі : навч.-метод. комплекс / уклад. : Л. П. Вовк, О.С. Падалка, Г. Д.Панченко, В.Б. Вишківська, О.В.Піскун. – к.; “МП. Леся”, 2008. – 376 с.
40. Виховні технології / упоряд. В.Варава, В. Зоц. – К. : Редакція загально- педагогічної газети, 2004. – 120 с.
41. Вишневський О. І. Сучасне українське виховання: педагогічні нариси / О. І. Вишневський. – Львів : Львівський обласний науково-методичний інститут освіти ; Львів, обл. пед. тов. ім. Ващенка. – 1996. – 238 с.
42. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / О. І. Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2003. – 528 с.
43. Власова О. І. Педагогічна психологія: Навчальний посібник / О.І.Власова. – К. : Либідь, 2005. – 400 с.
44. Волошенко О. В. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості в умовах коледжу: автореф. дис. …канд. пед. наук: О.В.Волошенко / Ін-т пед. і психол. Проф. освіти АПН України. – К., 2000. – 20 с.
45. Волянська О. Роль засобів масової інформації в соціалізації агресії / О. Волянська, В. Пилипенко, О. Сапелкіна // Персонал. – 2001. – № 7. – С. 88–91.
46. Воронов В. Гуманна ли гуманистическая педагогика? / В. Воронов, И. Гусева, Е.Ермошина // Воспитание школьников. – 2001. – № 1. –
С. 12 –18.
47. Гаврилова Т. П. О воспитании нравственных чувств / Т. П. Гаврилова. – М.: Знание, 1984. – 80 с.
48. Гавриловец К. В. Теория и методика воспитания у школьников гуманного отношения к людям: дисс. …док. пед. наук. – Минск, 1989. – 431с.
49. Галузинский В. Индивидуальный подход в воспитании учащихся / В. Галузинский. – К., 1982. – 133 с.
50. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія: Навч. посібник / В. М.Галузинський, М.Євтух. – К.: Вища школа, 1995. – 237 с.
51. Гнатієнко І. Ісход. Принципи гуманізму // Geneza. Філософія. Історія політ. – К. : Генеза, 1996. - №1. – С. 52–57.
52. Гнутель Я. Б. Виховна робота в сучасних умовах: теорія й методика / Я. Б. Гнутель. – Тернопіль, 1998. – 262 с.
53. Гольдштейн А. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам / пер. з англ. В. Хомика. – К.: Либідь, 2003. – 520с.
54. Гончаренко С. У. Гуманізація освіти – запорука творчої та духовно багатої особистості / Дидактика професійної школи : / Редкол.: С. У. Гончаренко (голова), В. О. Радкевич, І. О. Каньковський (заст.голови) та ін. – Хмельницький : ХНУ, 2005. – 238 с.
55. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.
56. Грінченко Б. Якої нам треба школи / Б. Грінченко. – К.: Криниця, 1917. – 31 с.
57. Гуманістична психологія: Антологія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів: у 3-х т. / Упорядники й наукові редактори Роман Трач (США), Георгій Балл (Україна). – К. : Універс. Вид. «Пульсари». – 2001.
58. Гурлитт Л. О воспитании / Л. Гурлитт. – СПб., – 1911. перевод с немецкого с предисловием д-ра Л. Г. Органского. – 172 с.
59. Дайчер Т. Роздуми про віру: До питання богослів’я духовности / Т.Дайчер. – Львів: «Свічадо», 2005. – 175 с.
60. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. Посібник / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
61. Драгоманов М. П. Вибране (…мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні) / М.П.Драгоманов. – К. : Либідь, 1991. – 688 с.
62. Дубасенюк О.А. Теорія і практика професійної виховної діяльності педагога: монографія / О. А. Дубасенюк. – Житомир: вид-во Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка, 2005. – 367 с.
63. Єрмаков І.Г. Виховання життэтворчості: моделі виховних систем / І. Г.Єрмаков. – Харків : Видавнича група «Основа», 2006. – 224 с.
64. Загвязинский В.И. Проектирование региональных образовательных систем / В. И. Загвязинский // Педагогика. – 1999. – № 5. – С. 8 – 13.
65. Загрекова Л. В. Педагогическая технология трудовой подготовки сельских школьников (методологический аспект) / Л.В.Загрекова // Диагностика функционирования педагогической системы высшей школы: Материалы научно-практической конференции аспирантов, предподавателей вузов и общеобразовательных школ. 1998г. / под ред. Л. В. Загрековой. – Новгород, 1998. – С. 229–237.
66. Зеличенко А. И. Психология духовности / А. И. Зеличенко. – М.: Изд-во Трансперсонального института, 1996. – 400с.
67. Зоргенфрей Г. Г. Новые идеи в педагогике / Г. Г. Зоргенфрей. – СПб: Изд-ство «Образование», - 1914г. – 155 с.
68. Зязюн І. А. Гуманістична парадигма в освіті // Концепція гуманізму в становленні та розвитку професійної освіти: Матеріали міжнар. науково-практ. конф. – Одеса : Вид-о «Астропрнт», 1997. – С. 4-9.
69. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Науково-методичний посібник / І.А. Зязюн. – К.: МАУП, 2000. – 312с.
70. Ильина Т. А. Педагогика / Т. А. Ильина. – М. : Просвещение, 1984. – 494с.
71. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода: основи когнітивної теорії конфліктів / А. Т. Ішмуратов. – К. : Наукова думка, 1996. – 186 с.
72. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении / В. А. Кан-Калик. – М.: Просвещение, 1987. – 190 с.
73. Кант І. Критика чистого розуму / Кант І. – М. : Ексмо, 2007. – 736с.
74. Капська А. Й. Соціальна робота: навчальний посібник / А. Й. Капська. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.
75. Караковский В. А. Воспитание? Воспитание… Воспитание! Теория и практика школьных воспитательных систем / В. А.Караковский, Л. И.Новикова, Н. Л. Селиванова. – М. : Новая школа, 1996. – 160 с.
76. Карнегі Д. Як здобувати друзів і впливати на людей / Д. Карнегі. – К. : Молодь, 1990. – 274 с.
77. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання : Навч. посіб. – 2-ге видання, допов. і переробл. / С.Г. Карпенчук. – К. : Вища школа, 2005. – 343с.
78. Кассиан Иоанн. Писания. [Електронный ресурс]. Режим доступа: http://www.lib.eparhiasaratov.ru/books/10k/kassian_rimlianin/kassian_rimlianin1/contents.html. Заголовок з екрану. – Мова: рос. Перевірено: 15.10.2012
79. Квинтилиан М. Ф. Правила ораторского исскусства. Книга десятая [Ел. ресурс].Електрон.Текст.Режимдоступаhttp://www.oldlawbook.narod.ru/tech.htm. – Заголовок з екрану. – Мова: рос. Перевірено: 15.10.2012
80. Киричок В. А. Гуманне ставлення до дитини: Метод. посіб. для вчителів / В. А. Киричок. – К. : 2004. – С. 4–10.
81. Киричок В. А. Формирование гуманних взаимоотношений младших школьников во внеурочной деятельности: дисс. … канд. пед. наук. – Киев,1987. – 230 с.
82. Класному керівнику. Як організувати роботу? / упоряд.: Л. Шелестова, Н. Чиренко, Н. Адамчук. – К. : Шкільний світ, 2009. – 128 с.
83. Ковалев Г. А. О системе психологического воздействия / Г.А. Ковалев // Психология воздействия (проблемы теории и практики). – М., 1989. –
С. 46– 64.
84. Ковалев Г. А. Три парадигмы в психологии – три стратегии психологического воздействия / Г. А. Ковалев. // Вопросы психологии. – 1987. – № 3 . – С. 35–42.
85. Коваленко Є.І. Культура спілкування. Навчально-методичний посібник / Є. І. Коваленко. – К. : ІЗМН. 1997. – 328 с.
86. Коенов О. Б. Воспитание духовности школьников в гуманно-личностной концепции Ш. А. Амонашвили. дисс. …канд. пед. наук: 13.00.01 / О. Б. Коенов. – Пятигорск. – 2004. – 161 с. Режим доступа: http://www.dissercat/com/content/
87. Концепція створення прикладних програмних систем з розвинутою функцією життєздатності Ігнатенко П.П., Стрєлов І.А., Ткаченко В.О., Дуднік Р.О. [Ел. ресурс] – Електрон. Текст. – Режип доступу http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=%D0%9F.%D0%86%D0%B3%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE&source=web&cd=3&cad=rja&ved=0CDIQFjAC&url=http%3A%2F%2Feprints.isofts.kiev.ua%2F274%2F3%2FD56.DOC&ei=llN9UPCKBcrUtAbHwIGICA&usg=AFQjCNEqe1jRROKqTBosztjRvyra74f6-A – Заголовок з екрану. – Мова: укр. Перевірено: 16.10.2012
88. Корчак Я. Як любити дітей / Я. Корчак. – К., Вид. «Радянська школа». – 1976. – 106 с.
89. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / за ред. Л. М. Проколієнко. – К. : Радянська школа, 1989.
– 608 с.
90. Краткий психологический словарь / сост. Л. А. Карпенко. Под общ. ред. А. В.Петровского, М. Т. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1985. – 431 с.
91. Краткая философская энциклопедия. – М. : Прогресс, 1994. – 576 с.
92. Кремень В. Г. Поступ до нової філософії освіти в Україні / В. Г. Кремень // Розвиток педагогічних і психологічних наук в Україні. 1992-2002. Збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / АПН України. –Харків: ОВС, 2002. –Ч. 1. – с. 9
93. Кремень В. Г. Освіта в Україні: стан і перспективи розвитку / В.Г. Кремень // Неперервна професійна освіта: Зб. Наук. праць: / За ред. І.А. Зязюна, Н. Г. Ничкало. – К., – 2001. – Ч. 1.
94. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя: Книга для учителя / Н. В. Кузьмина. – Л. : ЛГУ, 1967. – 183 с.
95. Кузьмінський А. І. Педагогіка: Підручник / А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. – К. : Знання, 2007. – 447 с.
96. Кураев А. О вере и знании – без анатомий / А. Кураев // Вопр. философии. – 1992, № 7. – с. 58.
97. Куценко Л.В. Час вчитися любити: Біблія на уроках літератури / Л.В.Куценко. – Кіровоград: Степова Еллада, 1999. – 56 с.
98. Левченко Т. І. Розвиток освіти та особистості в різних педагогічних системах / Т. І. Левченко. – Вінниця: Нова книга, 2002. – 512 с.
99. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975. – С. 299–302.
100. Леонтьев А. Н. Педагогическое общение / А. Н. Леонтьев. – М.: Знание, 1979. – 48 с.
101.Лефевр П. Вчитися жити / П. Лефевр. – Львів «Свічадо»,1995. – 178 с.
102. Личность и труд. / Под ред. К. К. Платонова. – М., 1965. – 365 с.
103. Макаренко А. С. Книга для родителей. Пед. сочинения: в 8-ми т. –– М.: Педагогіка, 1985. – Т. 5. – 333 с.
104. Макаренко А. С. Лекції про виховання дітей / А. С. Макаренко // твори в 7 т. –– К. : Рад. Школа., 1954. – Т.4. – С. 246.
105. Макаренко А. С. О воспитании / сост. и авт. вступит. статьи В.С. Хелемендик. – 2-е изд., перераб., доп. – М. : 1990. – 415 с.
106. Макридина О. И. Формирование у студентов пед. училищ творческого отношения к профессиональной деятельности: автореф. дис. …канд. пед. наук: 13.00.01/ О. И. Макридина. – Київський університет ім. Т. Шевченка. – К., 1996. – 22 с.
107. Максименко С. Д. Технологія спілкування (комунікативна компетентність вчителя: сутність і шляхи формування) / С. Д. Максименко М. М. Заброцький. – К. : Главник, 2005. – С. 100.
108. Малінка О. О. Педагогічні умови розвитку мотивації до вивчення іноземних мов у студентів освітніх закладів культури: автореф. дис. …канд. пед. наук: 13.00.04 / О. О. Малинка. – К., 2010. – 20 с.
109. Михайліченко М. В. Громадянська компетентність майбутніх учителів. Навчально-методичний посібник / М. В. Михайліченко. – Київ-Тернопіль: НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2008. – 128 с.
110. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. навчальний посібник. 3-є видання, доповнене / Н. Є. Мойсеюк. – К.: 2001. – 608с.
111. Москальова Л. Ю. Моральні цінності в освіті: історичний аспект / Л. Ю. Москальова // Вісник Луганського національного педагогічного ун-ту ім. Т. Шевченка. – Луганськ, 2008. – Вип. № 7 (146). – С. 163–172.
112. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: навч. посібник / П. А. М’ясоїд. – К. : Вища школа, 2005. – 487 с.
113. Недосєкова Т. Д. Воспитание гуманних взаимоотношений учащихся в многонациональной город ской школе: дисс. …канд. пед. наук. – 13.00.01 / Т. Д. Недосєкова. – Якутск. – 2000. – 267с.
114. Ницше Ф. Сочинения / Ф. Ницше. – М.: политиздат, 1990. – Т. 2. –
С. 23 –25
115. Ничкало Н. Г. Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект. Монографія / за ред. Н.Г Ничкало. – К. : ІПППО, 1999. – 450 с.
116. Новикова Л. И. Вопросы воспитания: системный подход. / под ред. Л. И. Новиковой. 1981. – 136с.
118. Ольшанська Н. Техніка педагогічного спілкування / Н. Ольшанська //Відкритий урок. – 2007. – С. 43–55.
119. Онуфрієва О. Тенденції взаємодії засобів масової інформації з молодіжною аудиторією / О. Oнуфрієва // Соціальна психологія. – 2005. - №6 (14). – С. 111–119.
120. Орлов А. Б. Психология личности и сущности человека: Парадигмы, проекции, практики: Учеб. Пособие для студентов психол. факультетов, вузов / А. Б. Орлов. – М.: Изд. Центр «Академия», 2002. – 272 с.
121. Падалка О. С. Педагогічні технології. Навчальний посібник / О. С. Падалка, А. М. Нісімчук, І. О. Смолюк, О. Т. Шпак. – К.: Вид. “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана. – 1995. – 253 с.
122. Пазенюк В. С. Проблема гуманізму в сучасній світовій філософії / В. С. Пазенюк // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів: Збірник статей. – Випуск 2 / відповідальний редактор В. В. Лях – К., 1998.
123. Панченко Г.Д. Готовність любити дітей як необхідна складова професіоналізму майбутнього вчителя / Г. Д. Панченко, І. А. Парасюк // Наукові записки ТДПУ імені В. Гнатюка, серія Педагогіка. – Тернопіль, 1993. – №3. – С. 216–218.
124. Парасюк І. А. Виховання любові до дітей як структурного компонента професійної готовності майбутнього вчителя: дис. …канд. пед. наук: 13.00.04/ Парасюк Іван Андрійович. – К., 1999. – 228 с.
125. Педагогіка (інтегрований курс теорії та історії педагогіки): Навчальний посібник / Під заг. ред. А. М. Бойко. – Полтава, 1995. – 204 с.
126. Педагогіка: Навчальний посібник / Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В. І. – 2-е вид. – Вінниця: “Книга-Вега”, 2003. – 416 с.
127. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / под ред. С. А. Смирнова. – М.: Изд. Центр “Aкадемія”, 1998. – 512 с.
128. Педагогика. / Под ред. Ю. К. Бабанского. – М., 1983. – С. 7.
129. Педагогічна освіта України: національні традиції та Європейські інновації. Матеріали науково-практичної конференції. Секція ІV. Проблеми змісту педагогічної підготовки в умовах Європейського освітнього та інтеграційного процесу. / За заг. ред. Л. Вовк, О. Падалка. – К .: “МП Леся”, – 2006. – 240с.
130. Педагогічний словник. / М.Д.Ярмаченко. – К.: Пед. думка, 2001. – 516с.
131. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ВІПОЛ, 2001. – 502 с.
132. Петровский А. В. Общая психология / А.В. Петровский. – М.: 1970. – 432 с.
133. Петровский А. В. Социальная психология коллектива / А. В.Петровский, В.В. Шкалинский. – М.,1978. – 176 с.
134. Пирогов Н. И. Вопросы жизни / Н.И. Пирогов // Избр. пед. соч. – М.: 1985. – С.108–131.
135. Підласий І. П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навчальний посібник / І. П. Підласий. – К.: Україна, 1998. – 343с.
136. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов педагогических вузов: в 2 кн / И. П. Подласый. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн 1: Общие основы. Процесс обучения. – 576 с.
137. Положення про ступеневу професійно-технічну освіту. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1999 р. № 956. –
С. 1 – 7.
138. Портал українських гуманістів. Гуманізм як поняття і соціальне явище. Режим доступу: http://new.humanism/org.ua/index.php?
139. Посталюк Н. Ю. Дидактическая система развития творческого стиля деятельности студентов: автореф. дисс. доктора пед.наук / Н. Ю. Посталюк. – Казань, 1993. – 22 .
140. Практична педагогіка виховання: Посібник з теорії та методики виховання / За ред. Красовицького М. Ю.; упорядник Іванюк Г.І. – “Плай”, – Київ; Івано-Франківськ, – 2000. – 217 с.
141. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. -метод. посібник / ред. рада: В. М. Доній, Г. М. Несен, Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков та ін. – К., 1996. – 792 с.
142. Психологический словарь / Под ред. В. В. Давидова, А. В. Запорожца и др. – М.: педагогика, 1983. – 448 с.
143. Роджерс К. Эмпатия. Психология эмоций.Тесты / К. Роджерс. – М., 1984.
144. Романенко Ю.М. Бытие и естество. / Ю.М. Романенко. – М. : Алетейа. – 2003. – 784 с.
145. Роменець В. А. Історія психології: XYII століття. Епоха просвітництва: Навч. посібник / В.А. Роменець. – К. : Либідь, 2006. – 1000 с.
146. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – М; 1946. – 704 с.
147. Русова С. Вибрані педагогічні твори / С. Русова. – К.: Освіта, 1996. – 304 с.
148. Савчак Н. В. Підготовка майбутніх вчителів іноземної мови до гуманістичного виховання учнів: автореф. дис. …канд. пед. наук: 13.00.07 / Н. В. Савчак. – теорія і методика виховання, – Київ – 2000. – 19 с.
149. Савчин М. В. Вікова психологія / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К.: Академвидав., 2006. – 360с.
150. Сверлюк Л. І. Формування гуманних взаємин у дитячих хорових колективах. Дис. … канд. пед. Наук: 13.00.02 / Л. І. Сверлюк. – Київ. – 2006. – 206 с.
151. Святе Письмо Старого та Нового Завіту: повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамійськими, грецькими текстами за дозволом Церковної влади. – Українське Біблійне товариство.
152. Селевко Г. К. Социально-воспитательныэе технологии / Г. К. Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2005. – 176 с.
153. Сагач Г. М. Риторика як наука в системі професійної підготовки вчителя [Текст]: дис…д-ра пед. наук: 13.00.01 / Сагач Галина Михайлівна; УДПУ ім. М.П. Драгоманова. – К., 1993. – 284с.
154. Селевко Г. К. Традиционная педагогическая технология и ее гуманистическая модернизация / Г. К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2005. – 144с.
155. Селіванова Н. Виховна система, виховний простір – відчуйте різницю / Н. Селіванова // Управл. Освітою – 2005. – №24 груд. С. 1–8.
156. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності: навч. посіб. / В.А. Семиченко. – К. : Вища школа, 2004. – 335 с.
157. Сенатор С. Ю. Формирование гуманних взаимоотношений в многонациональных коллективах младших школьников общеобразовательных учреждений: дисс. …доктора педагогических наук: 13.00.01 / С. Ю. Сенатор. – Москва – 2004. – 376с.
158. Сисоєва С. О. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник / С. О. Сисоєва, І. В. Соколова. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 308с.
159. Сисоєва С. О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості учня / С.О. Сисоєва. – К.: Поліграфкнига, 1996. – 406 с.
160. Сычев Ю. Микросреда и личность / Ю. Сычев. – М., 1974. – 429с.
161. Сковорода Г. С. Начальная дверь християнському добронравию / сочинения в 2т. / Г. С. Сковорода. – М.: Мысль,1973, – т.1. – С. 111.
162. Скрипченко О. В. Вікова та педагогічна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська. – К.: Просвіта, 2001. – 416с.
163. Сластенин В. А. Педагогика: Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В. А.Сластенин, И. Ф.Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н. Шиянов. – М.: Школа-пресс, 1997. – 512с.
164. Сластенин В. А. Содержание и результат воспитания / Учебное пособие “Педагогика”. – Под ред. Ю. К. Бабанского. – М.: Педагогика, 1998. –
98 с.
165. Сокольников Ю. П. Системный анализ воспитания школьников / Ю. П. Сокольников. – М.: Педагогика, 1986. – 136 с.
166. Соловьев В.С. Оправдание добра. Нравственная философия: [Електронний ресурс] – Електрон. текст. – Режим доступу. http://www.vehi.net/soloviev/oprav/index.html - Заголовок з екрану. – Мова: рос. Перевірено: 16.10.2012
167. Спиркин А. Г. О семи мудрецах / А. Г. Спиркин Философия, – М. : Гардарики, 1999. – С. 24 – 26.
168. Стельмахович М. Українська народна педагогіка / М. Стельмахович. – К., 1996. – 286 с.
169. Степанов, Е. Н. Педагогу о современных подходах и концепциях воспитания / Е. Н. Степанов, Л. М. Лузина. – М. : ТЦ Сфера, 2003. – 160с.
170. Сухомлинська О. В. Концептуальні засади формування духовності особистості на основі християнських моральних цінностей // Шлях освіти. – № 4. – 2002. – С. 13–18.
171. Сухомлинська О. В. Сучасні цінності у вихованні: проблеми, перспективи // Шлях освіти. – 1996. – № 1. – С. 24–27.
172. Сухомлинська О. В. Френе і В. Сухомлинський: спільне і відмінне у вихованні / О. В. Сухомлинська // Шлях освіти. – 1996. - № 2. – С. 30–35.
173. Сухомлинский В.А. Рождение гражданина. – М.,1979. – 396 с.
174. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5-ти т. – К.: Рад. Школа, 1976.
175. Сухомлинский В. О. Сто порад учителеві // Вибрані твори в 5 т. / В.О. Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1984. – Т. 2. – 254с.
176. Тепла О. М. Формування гуманістичних цінностей у студентів аграрних вищих навчальних закладів у позаурочній діяльності: автореф. дис. …. На здобуття наукового ступеня канд. пед. наук: 13.00.07 «Теорія та методика виховання» / О.М. Тепла. – К., 2008. – 23 с.
177. Тихонович В. Моральність у полі інструментальних цінностей / В. Тихонович. – Українське суспільство 1992 – 2007. Динаміка соціальних змін. – К. : ІС НАНУ, 2007. – С. 312 – 317.
178. Томас К. Тест Томаса (конфликтное поведение) [Електронний ресурс]. – Електрон.текст. – Режим доступа. Vashpsiholog.ru/psyhodiagnostic – school – psychologist/73 – diagnosis – of – interpersonal/558 – test – thomas – acting – out – behavior/ – Мова: рос.
179. Томас Мор. Утопия [Електронний ресурс]. – Електрон. Текст. – Режим доступу. http://krotov.info/acts/16/more/more_06.html Заголовок з екрану. – Мова: рос. Перевірено: 15.10.2012
180. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори: В 2-х т. / К.Д. Ушинський – К. : Рад. Школа, 1983.
181.Ферреро Б. Троянда також важлива: Короткі історії для душі / Б. Ферреро. – Пер. з італ. Л. Гайдуківський. – Львів : Свічадо. 2006. – 72 с.
Ферреро Б. Це знає тільки вітер: Короткі історії для душі / Б. Ферреро. – Переклад з пол. Г. Теодорович. – Львів : Свічадо. 2008. – 96 с.
182. Ферреро Б. Політ сокола: Короткі історії для душі / Б. Ферреро. – Пер. з пол. Н. Римська. – 2009. – 104с.
183. Философская энциклопедия. – М., 1967. – Т. 4 – С. 182–183.
184. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М .М. Фіцула. – К.: “Академія”, 2000. – 544 с.
185. Фром Е. Бегство от свободы; Человек для себя / Е. Фром. – Мн.: ООО “Попури”, 2000. – 162 с.
186. Фромм Э. Человеческая ситуация. Искусство любить / Э. Фромм. – Кредо. – М. : Смысл, 1999. – С. 9.
187. Харламов И. Ф. Как активизировать учение школьников. (Дидактические очерки.) / И. Ф. Харламов. – Изд. 2-е, доп. И перераб. Мн., “Нар. Асвета”, 1975. – 205с.
188. Хьелл Л. Теории личности (Основные положения, исследования и применение) / Л. Хьелл, Д. Зиглер. – СПб: Издательство “Питер”, 1999. – 608 с. – (Серия “мастера психологии”).
190. Холковська І. Л. Методика виховної роботи: практикум / І.Л. Холковська. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2005. – 254с.
191. Цимбалюк І. М. Підвищення професійної кваліфікації: психологія педагогічної праці: Навчально-методичний посібник / І. М. Цимбалюк. – 2-ге видання. – К.: ВД “Професіонал”, – 2004. – 150с.
192. Чепіга Я. Моральне внушіння у справі виховання / Я. Чепіга // Проблеми виховання й навчання в світлі науки і практики. Збірник психо-педагогічних статей. – 1913. – С. 61 – 76.
193. Черенцова Л. А. Взаимодействие школы и семьи в формировании гуманистической направленности личности младшего школьника: дисс. …канд. пед. наук / Л. А. Черенцова. – Ижевск, 2002. – 161 с.
194. Чорна К.І. Сутність гуманізації виховного процесу як пріоритетної умови становлення культури гідності зростаючої особистості / К.І. Чорна // Педагогічний вісник: науково-методичний журнал. – 2012. – №3. –
С. 6 – 7.
195. Шапар В.Б. Психологічний тлумачний словник. / В. П. Шапар. – Х.: Прапор, 2004. – 640 с.
196. Шацкий С. Г. Избр. Пед. соч.: в 2-х т. Т.1/ под. ред. Н. П. Кузина, М. Н. Скаткина, В. Н. Шацкой. – М.: Педагогика, 1980. – 304с.
197. Шевченко А. Ф. Формування готовності майбутнього вчителя до діяльності в умовах тимчасового виховного середовища: автореф. …канд.пед. наук: 13.00.04 / А. Ф. Шевченко. – К., 2009. – 22 с.
198. Шилова М. И. Изучение воспитанности школьников / М. И. Шилова. – М.: Педагогика, 1982. – 104 с.
199. Штифурак В. С. Теорія і практика соціально-психологічного навчання. Навчально-методичний посібник / Штифурак В. С. – Вінниця, 2009. – 82с.
200. Шубникова Е. Г. Педагогическое общение как фактор воспитания гуманних взаимоотношений младших школьников: дисс. …канд. пед.наук: 13.00.01 / Е. Г. Шубникова. – Чебоксары – 2001. – 268 с.
201. Шульгіна І. Є. Психопедагогіка як передумова гуманізації виховання учнів / І. Є. Шульгіна // Нові технології виховання: Збірник наукових статей. – Відп. ред. С. В. Кириленко. – К. : ІСДО, 1995. – 156 с.
202. Щукина Г. И. Проблема познавательного интереса в педагогике / Г. И.Щукина. – М., 1971. – 206 с.
203. Юдин В.В. Сколько технологий в педагогике / В. В. Юдин // Школьные технологии. – 1999. - № 3. – С. 34-40.
204. Юсупов И. Исследование уровня ємпатийных тенденций Юсупова [Електронний ресурс]. – Електрон. Текст. – Режим доступа. www.psy – files.ru/2006/11/28/issledovanie_urovnja_jempatijjnyhh_tendencijj.html.
205. Allport, E. H. Social psychology / E. H. Allport – New York. Dell. – 1924.
206. Avedon, E. The structural elements of games / E. Avedon – In N. Furnham, M. Argule (eds.), the psychology of social situations. New York. Pergamon. – 1981.
207. Berenson D. The effects of systematic human relations training upon classroom performance of elementary school teachers // Journal of Research and Development in Education, 4, P. 70–85.
208. Bugental J. F., Challenges of Humanistic Psychology / J.F. Bugental – New York. – 1967. Р. 45–58.
209. Chandler M. Assessments and training of role taking and referential communication skills in institutionalized tmotionally disturbed children / M. Chandler, S. Greenspan, C. Barenboim, Developmental Psychology, 10, - 1974. – P. 546–553.
210. Cropley A. J. Creativiti in Education and Learning / A.J.Cropley, - London: Kogan Page, 2001. – 196 p.
211. De Vries D., Edvards K. J. Learning games and student teams: their effects on classroom processes // American Education Research Journal, 10, – 1973. – P. 181–189.
212. Edman I. Human traits and their social significance. New York. Houghton Mifflin. – 1919. – Р. 35.
213. Festinger L. A theory of social cjmparisson process. Human Relations, 7, 1954. – P.117-140.
214. Harrison M. For the fun of it! Selected cooperative games for children and adults. Philadelphia: Friеnd’s Pease Committee. – 1975. – Р. 78.
215. Hundleby G. Communi