Бабюк Тетяна Йосипівна. Наступність у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів

Краткое описание

Бабюк Тетяна Йосипівна. Наступність у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.07, Ін-т пробл. виховання НАПН України. - К., 2013.- 237 с. : табл.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

На правах рукопису

БАБЮК ТЕТЯНА ЙОСИПІВНА

УДК 37.015.31–44.46:613.81(–053.4:373.3)

НАСТУПНІСТЬ У ВИХОВАННІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

13.00.07 – теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Плохій Зоя Павлівна
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Київ - 2013

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….………3
РОЗДІЛ 1. Проблема наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів у теорії та практиці …………………………………………………………………………11
1.1. Теоретичні аспекти проблеми виховання здорового способу
життя особистості………..……………………………………….……11

1.2. Сутність наступності у вихованні здорового способу життя
старших дошкільників і молодших школярів…………………..……40
Висновки до першого розділу………………………...……………………59
РОЗДІЛ 2. Сучасний стан забезпечення наступності у
вихованні здорового способу життя старших дошкільників
та молодших школярів………………………………………………………...61
2.1. Стан роботи з виховання здорового способу життя у
педагогічній практиці дошкільного навчального закладу
та початкової школи……………………………………………………..61

2.2. Діагностика вихованості ціннісного ставлення до здоров’я
у старших дошкільників та молодших школярів та
наступності у вихованні здорового способу життя………………….…79
Висновки до другого розділу……………………………………………..101
РОЗДІЛ 3. Дослідження ефективності забезпечення наступності
у вихованні здорового способу життя старших дошкільників
та молодших школярів…………………………………………………….....103
3.1. Організаційно-методичні умови забезпечення наступності
у вихованні здорового способу життя старших дошкільників
та молодших школярів……………………………………………….103

3.2. Експериментальна методика забезпечення наступності у
вихованні здорового способу життя старших дошкільників
та молодших школярів.……… ……………………………………...122

3.3. Порівняльний аналіз результатів педагогічного
експерименту………………………...………..……………………...162
Висновки до третього розділу……………..………………………..……179
ВИСНОВКИ……………………………………………………...…………….181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..….186
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...210

ВСТУП
Актуальність теми. Пріоритетним завданням системи освіти є виховання відповідального ставлення людини до власного здоров’я та здоров’я інших як найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Саме тому вже в дошкільних навчальних закладах та загальноосвітніх школах необхідно створити умови, які б сприяли розвитку та збереженню здоров’я, утвердженню здорового способу життя, гармонізації взаємин дітей із довкіллям. Про це зазначено у Базовому компоненті дошкільної освіти України, Законах України „Про дошкільну освітуˮ, „Про загальну середню освітуˮ, Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді, Національній доктрині розвитку освіти та інших законодавчих і програмних документах. Таке соціальне замовлення суспільства вимагає системного і комплексного підходу до виховання здорового способу життя дошкільників та школярів.
У сучасній вітчизняній науці різнобічно висвітлено зазначені питання. Зокрема, проблемі формування здорового способу життя шляхом фізичного удосконалення присвячено роботи О. Д. Дубогай, М. Д. Зубалія, Е. С. Вільчковського, Н. Ф. Денисенко, Л. А. Сварковської [108, 109, 67, 68, 92, 95, 96, 234, 236]; валеологізації виховання – Т. Є. Бойченко, Л. П. Сущенко, Т. Г. Кириченко, С. О. Юрочкіної [46, 47, 250, 274]; формування ціннісних орієнтацій на здоровий спосіб життя – В. М. Оржеховської, А. І. Сологуб, Г. І. Власюк, С. В. Лапаєнко [69, 164, 196, 197, 200]. Питання охорони, збереження та зміцнення здоров’я дітей досліджено в роботах Т. К. Андрющенко, О. Л. Богініч, О. Е. Іванашко, Л. В. Лохвицької, З. П. Плохій, Н. І. Семенової, С. О. Юрочкіної та інших [7, 40, 126, 174, 207, 209, 274].
Щодо формування здорової особистості дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку актуальними є праці І. Д. Беха, Л. І. Божович, О. Л. Кононко, С. Є. Кулачківської, С. О. Ладивір [32, 45, 147, 160, 162].
Нині особливого значення набуває також проблема наступності в системі освіти. Питання забезпечення наступності відображено у дослідженнях З. Н. Борисової, О. В. Запорожця, Н. В. Кудикіної, О. В. Проскури, І. П. Рогальської, О. Я. Савченко та інших науковців [118, 155, 190, 223, 231]. Різні аспекти проблеми наступності між дошкільною та шкільною ланками освіти охарактеризовано в ряді дисертаційних робіт: формування елементарних математичних уявлень (І. А. Попова), естетичне виховання (А. І. Ароніна), музичне виховання (С. А. Колесников), зображувальна діяльність (Р. І. Афанасьєва), трудове виховання (М. А. Машовець), ознайомлення з природою (Д. І. Струннікова, Н. В. Лисенко), екологічне виховання (Л. В. Іщенко) та інші. Однак проблема наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів не була предметом спеціального дослідження.
Аналіз сучасної педагогічної теорії і практики свідчить також про наявність ряду суперечностей між:
– потребою суспільства у вихованні здорового покоління та недостатньою обґрунтованістю проблеми формування здорового способу життя дітей, починаючи з дошкільного віку;
– потенціалом дошкільних навчальних закладів та початкової школи у вихованні здорового способу життя дітей та недостатньою підготовленістю педагогічних кадрів до здійснення даного процесу;
– важливістю забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників і молодших школярів та недостатньою усвідомленістю батьками власної ролі у цьому процесі.
Отже, актуальність проблеми, її педагогічна значущість, потреба у вивченні та науково-методичному обґрунтуванні зумовили вибір теми дисертаційної роботи: „Наступність у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи лабораторії дошкільного виховання Інституту проблем виховання НАПН України і є складовою теми “Соціалізація особистості у різних виховних середовищах”, державний реєстраційний № 0106U000430. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 10 від 25.12.2003 р.) і узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 4 від 24.04.2007 р.).
Мета дослідження – обґрунтувати теоретичні основи проблеми наступності у вихованні здорового способу життя дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку; розробити й експериментально перевірити методику забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів.
Задачі дослідження:
1. Проаналізувати теоретичні основи проблеми наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів й розкрити зміст основних понять дослідження.
2. Охарактеризувати критерії, показники та рівні ціннісного ставлення до здоров’я як інтегрального показника сформованості здорового способу життя дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.
3. З’ясувати сучасний стан забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів.
4. Розробити й запровадити в практику методику забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників і молодших школярів та перевірити її ефективність.
Об’єкт дослідження – процес неперервного виховання здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів.
Предмет дослідження – методика забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять філософські та медико-біологічні положення про взаємозалежність фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я (М. М. Амосов, Г. П. Апанасенко, І. І. Брехман та інші), про формування та структуру здорового способу життя особистості (К. О. Абульханова-Славська, С. В. Попов, В. П. Петленко та інші), психолого-педагогічні ідеї особистісно орієнтованого виховання (І. Д. Бех, О. В. Сухомлинська та інші), наукові положення психології про вікові особливості розвитку дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку (Л. І. Божович, О. В. Запорожець, С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір, В. С. Мухіна та інші), положення, в яких розкрито питання наступності, у тому числі між дошкільною та шкільною ланками освіти (О. Я. Савченко, В. Кузь, Л. В. Іщенко, М. А. Машовець, Д. І. Струннікова та інші).
Для досягнення мети і розв’язання поставлених задач дослідження використано такі методи:
- теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення, абстрагування для вивчення теоретичних основ досліджуваної проблеми, розроблення методики забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів;
- емпіричні: узагальнення наявного педагогічного досвіду для вивчення практики роботи дошкільних навчальних закладів та початкових шкіл із заявленої теми; опитування педагогів та батьків для з’ясування їхнього ставлення до досліджуваної проблеми; спостереження та аналіз різних видів діяльності дітей, індивідуальні бесіди з дошкільниками та першокласниками, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) для визначення рівнів сформованості ціннісного ставлення до здоров’я;
- статистичні: методи математичної статистики для узагальнення, кількісного і якісного аналізу експериментальних даних і динаміки досліджуваних явищ.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше обґрунтовано зміст поняття „наступність у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів” як взаємозв’язок у змісті, методах, засобах і формах роботи з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, який забезпечує послідовно організоване виховання у них здорового способу життя через опору на досягнутий рівень вихованості і готує їх до виконання змістово складніших вимог на наступних етапах навчання і виховання; розроблено методику забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників і молодших школярів; з’ясовано сучасний стан забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;
уточнено поняття „здоровий спосіб життя” в контексті його виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку як складний феномен, який охоплює визнання здоров’я як вищої особистісної цінності, бажання бути здоровими та практичну діяльність, спрямовану на збереження здоров’я; зміст компонентів досліджуваного явища – когнітивний (знання основ здорового способу життя), емоційно-ціннісний (прагнення бути здоровим), діяльнісно-поведінковий (здоров’язбережувальна поведінка та діяльність); роль батьків та педагогів у вихованні здорового способу життя дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку; критерії (знання основ здорового способу життя, прагнення бути здоровим, здоров’язбережувальна поведінка та діяльність) та показники (знання будови та функціонування організму людини, знання правил збереження власного здоров’я, уміння аргументувати вибір способів збереження здоров’я; усвідомлення цінності власного здоров’я та здоров’я інших людей, наявність інтересу до дослідження стану власного здоров’я; навички дотримання режиму дня, уміння контролювати власну поведінку, доброзичливо спілкуватися з однолітками, проявляти турботу про інших) ціннісного ставлення до здоров’я як інтегрального показника для діагностування сформованості здорового способу життя дітей досліджуваного віку;
подальшого розвитку набули методичні прийоми впровадження особистісно орієнтованого підходу до збереження, зміцнення і формування здоров’я дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку; способи налагодження співпраці дошкільного навчального закладу, початкової школи та сім’ї у вирішенні проблем збереження здоров’я дітей; форми і методи виховання здорового способу життя дітей означеного віку.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у запровадженні в практику діяльності дошкільних навчальних закладів та загальноосвітніх навчальних закладів методики забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників і молодших школярів та відповідних методичних рекомендацій для педагогів цих закладів.
Результати дослідження можуть бути використані в масовій практиці дошкільної освіти та початкової школи педагогами, методистами й керівниками закладів освіти, у системі післядипломної педагогічної освіти та у процесі підготовки майбутніх педагогів у вищих педагогічних навчальних закладах різних рівнів акредитації під час вивчення навчальних дисциплін „Наступність у роботі дошкільного навчального закладу та початкової школи”, „Теорія та технологія валеологічної освіти дошкільників”, „Методика викладання основ здоров’я в початкових класах”.
Упровадження результатів дисертації здійснювалося в процесі експериментальної роботи у дошкільних навчальних закладах: № 23 (довідка № 62 від 23.05.2012 р.) і № 20 (довідка № 79 від 08.06.2012 р.) м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області, № 9 м. Червонограда Львівської області (довідка № 103 від 15.08.2012 р.) та в загальноосвітніх школах: № 9 (довідка № 153 від 16.05.2012 р.) і № 12 (довідка № 148 від 06.09.2012 р.) м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області, № 5 м. Червонограда Львівської області (довідка № 143 від 03.09.2012 р.) та у Хотинському навчально-виховному комплексі „Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І ступеняˮ Хотинської міської ради Чернівецької області (довідка № 94 від 10.07.2012 р.); під час викладання спецкурсу для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (довідка № 91 від 31.08.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. У статті „Методические аспекты воспитания здорового образа жизни детей старшего дошкольного возраста” (у співавторстві з С. Бабюком) здобувачем запропоновано шляхи вдосконалення методів виховання здорового способу життя старших дошкільників. У статті „Характеристика факторов, влияющих на процесс социализации и воспитания здорового образа жизни детей” (у співавторстві з С. Бабюком) здобувачем охарактеризовано вплив найближчого оточення дитини на виховання у неї здорового способу життя.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження було представлено у доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях різних рівнів: міжнародних – „Наука и образование–2008” (Дніпропетровськ – Софія, 2008), „Актуальные проблемы современного образования: опыт и инновации” (Ульяновськ, 2012), „Актуальні проблеми наступності дошкільної та початкової освіти” (Кам’янець-Подільський, 2010), „Сучасне дошкілля: реалії та перспективи” (Київ, 2010), „Реализация идей устойчивого развития в начальном образовании: проблемы, поиски, решения” (Санкт-Петербург, 2011), „Современное образование: гуманизация и гуманитаризация как ведущие тенденции” (Москва – Ульяновськ, 2012); всеукраїнських – „Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (Київ, 2005), „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006), „Виховання дітей через виховання самих себе” (Кам’янець-Подільський, 2009), „Формування здорового способу життя студентської та учнівської молоді засобами освіти” (Кам’янець-Подільський, 2010, 2011, 2012), „Актуальні проблеми формування здоров’я учнівської та студентської молоді в сучасних навчальних закладах” (Черкаси, 2011) а також на засіданнях: кафедри педагогіки та методик дошкільної і початкової освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Кам’янець-Подільський, 2004–2012), лабораторії дошкільного виховання Інституту проблем виховання НАПН України (Київ, 2008–2012).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження представлені у 18 публікаціях, з яких 8 – у наукових фахових виданнях, 4 – у матеріалах конференцій, 6 – в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (всього 281 найменування, із них 6 іноземною мовою), 7 додатків на 27 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 237 сторінок. Основний зміст викладено на 185 сторінках. Робота містить 17 таблиць, 6 рисунків та 2 діаграми на 15 сторінках, із них 1 рисунок та 3 таблиці на повну сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів, що знайшло відображення у розробленні та впровадженні методики забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників і молодших школярів та експериментальній перевірці її ефективності. Результати дослідження засвідчили досягнення мети, розв’язання задач та стали підставою для таких висновків:
1. Вивчено стан дослідженості проблеми виховання здорового способу життя дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку у психолого-педагогічній теорії й освітній практиці. Виявлено, що останнім часом означена проблема перебуває в центрі уваги: науковцями досліджено загальні питання виховання здорового способу життя особистості, доведено взаємозв’язок фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я. Водночас відсутні спеціальні дослідження, присвячені наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів.
Уточнено зміст основних категорій дослідження: „здоров’я”, „здоровий спосіб життя” в контексті його виховання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, „наступність у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів”.
Дефініцію „здоров’я людини” ми розглядаємо як цілісне, системне явище, яке полягає у здатності організму людини адаптуватися до змін довкілля на основі її біологічної, психічної і соціальної сутності.
Здоровий спосіб життя (у контексті його виховання в дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку) – це складний феномен, який охоплює визнання здоров’я як вищої особистісної цінності, бажання бути здоровими та практичну діяльність, спрямовану на збереження здоров’я. Комплексне розуміння здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів передбачає, що цей феномен формується в умовах спеціально організованої педагогічної діяльності. Інтегральним показником ефективності цього процесу визначено ціннісне ставлення дітей до здоров’я.
Поняття „наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників і молодших школярів” ми тлумачимо як взаємозв’язок у змісті, методах, засобах і формах роботи з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, який забезпечує послідовно організоване виховання у них здорового способу життя через опору на досягнутий рівень вихованості і готує їх до виконання змістово складніших вимог на наступних етапах навчання і виховання.
2. Визначено критерії (знання основ здорового способу життя, прагнення бути здоровим, здоров’язбережувальна поведінка та діяльність) та показники (знання будови та функціонування організму людини, знання правил збереження власного здоров’я, уміння аргументувати вибір способів збереження здоров’я; усвідомлення цінності власного здоров’я та здоров’я інших людей, наявність інтересу до дослідження стану власного здоров’я; навички дотримання режиму дня, уміння контролювати власну поведінку, доброзичливо спілкуватися з однолітками, проявляти турботу про інших) ціннісного ставлення до здоров’я як інтегрального показника для діагностування сформованості здорового способу життя дітей досліджуваного віку; діагностовано рівні вихованості ціннісного ставлення до здоров’я старших дошкільників та молодших школярів (високий, достатній, середній та низький).
3. З’ясовано сучасний стан забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів. Установлено, що вихователі та вчителі однобічно розуміють проблему виховання здорового способу життя. Зміст поняття „здоровий спосіб життя” зводиться педагогами переважно до систематичних занять фізичною культурою, виховання культурно-гігієнічних навичок, раціонального харчування, відсутності хвороб, відмови від шкідливих звичок, тобто педагоги відзначають здебільшого формування фізичної складової здоров’я (88 % вихователів дошкільних навчальних закладів та 85 % учителів початкових класів). Також не всі вихователі та вчителі достатньо готові до реалізації наступності в роботі дошкільної та початкової ланок освіти з виховання здорового способу життя дітей означеного віку.
Результати констатувального етапу дослідження виявили, що рівень вихованості ціннісного ставлення до здоров’я у дітей досліджуваного віку приблизно однаковий. Це свідчить про відсутність розширення та поглиблення знань, умінь та навичок збереження і зміцнення здоров’я у дітей, а відтак і про відсутність наступності. Основну частину серед опитаних становлять діти із середнім рівнем вихованості ціннісного ставлення до здоров’я (у ЕГ: 55,7 % старших дошкільників та 48,2 % молодших школярів; у КГ: 53,9 % старших дошкільників та 46,7 % молодших школярів).
4. Розроблено та запроваджено в практику методику забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів як комплексний процес, заснований на взаємодії усіх суб’єктів освітньої діяльності, використанні сучасних засобів організації освіти та виховання, спрямований на розвиток особистості старшого дошкільника та молодшого школяра. Забезпечення наступності полягало у поглибленні знань дітей щодо здорового способу життя, ускладненні відповідних форм і методів роботи. Доведено, що робота за розробленою методикою сприяла збагаченню знань дітей про фізичну, психічну та соціальну сфери здорового способу життя; усвідомленню ними здоров’я як найвищої життєвої цінності; розумінню зв’язків, що існують між станом здоров’я людини та її способом життя, стосунками з іншими людьми.
Упровадження методики забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів здійснювалося під час занять у дошкільних навчальних закладах та уроків у загальноосвітніх навчальних закладах, а також у позаурочний час за допомогою таких форм роботи, як тематичні свята, екскурсії, прогулянки, вікторини, рольові ігри.
Установлено, що підвищенню ефективності забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів сприяють такі педагогічні умови: підготовка педагогів до виховання здорового способу життя дітей; співпраця педагогів і батьків з питань збереження та зміцнення здоров’я дітей.
Результативність та ефективність розробленої і впровадженої методики забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів підтверджено позитивною динамікою кількісних змін за рівнями вихованості ціннісного ставлення до здоров’я. Така динаміка виявляється в зростанні кількості дітей експериментальної групи з високим рівнем на 17,1 % у дітей старшого дошкільного віку і на 30,1 % у молодших школярів; із достатнім рівнем – на 35,0 % у старших дошкільників і на 11,1 % у молодших школярів; із середнім рівнем кількість дітей зменшилася на 37,1 % серед старших дошкільників і на 34,7 % серед молодших школярів; із низьким рівнем зменшилася на 15,0 і 6,5 % відповідно. У дітей контрольної групи відбулися незначні позитивні зміни.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів розв’язання проблеми наступності у вихованні здорового способу життя старших дошкільників та молодших школярів. Подальшого вивчення потребують питання неперервного виховання здорового способу життя дітей на більш ранніх етапах розвитку (молодший та середній дошкільний вік); обґрунтування шляхів забезпечення наступності у вихованні здорового способу життя в навчальних закладах різних типів, у різних видах діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку; роботи з управлінським корпусом дошкільних навчальних закладів та загальноосвітньої школи у контексті формування здорової особистості дитини.
Зважаючи на актуальність досліджуваної проблеми, її недостатнє висвітлення у нормативних документах, рекомендовано розроблення Програми виховання здорового способу життя дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку, яка визначатиме основні концептуальні, теоретичні, змістові та організаційно-методичні засади виховання здорової особистості дитини. Доцільно розглянути можливість доповнення циклу професійно-орієнтованих дисциплін у навчальних планах підготовки і перепідготовки фахівців у галузі дошкільної освіти та початкової освіти інтегрованим спецкурсом „Формування здорової особистості дитиниˮ.