ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ОСОБИСТІСНОЇ МОБІЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ : Теоретико-методические основы формирования у учащихся общеобразовательной школы личностной МОБИЛЬНОСТИ В ПРОЦЕССЕ ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ОСОБИСТІСНОЇ МОБІЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
  • Альтернативное название:
  • Теоретико-методические основы формирования у учащихся общеобразовательной школы личностной МОБИЛЬНОСТИ В ПРОЦЕССЕ ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 503
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

    На правах рукопису


    АРТЮШЕНКО АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ


    УДК 37.032:796.011.3

    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ОСОБИСТІСНОЇ МОБІЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

    13.00.07 – теорія і методика виховання



    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    доктора педагогічних наук




    Науковий консультант:
    Бех І. Д., доктор психологічних наук, професор, дійсний член НАПН України








    Київ – 2012








    ВСТУП ....................................................................................................................3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ
    МОБІЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ ….16
    1.1. Особистісна мобільність як здатність до діяльності ….................16
    1.2. Особистісна мобільність у довільному управлінні
    руховою діяльністю……………………………………………………..35
    1.3. Особистісна мобільність і її функціональна структура ................65
    1.3.1. Мотиваційна складова особистісної мобільності ………….......74
    1.3.2. Змістово-орієнтаційна складова особистісної
    мобільності…………………………………………………………........88
    1.3.3. Операційна складова особистісної мобільності …….………..104
    Висновки до першого розділу. .............................................................134
    РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ
    ОСОБИСТІСНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УЧНІВ
    ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ ..................................................140
    2.1. Критерії та показники виявлення особистісної мобільності
    учнів загальноосвітніх шкіл...........................................................140
    2.2. Діагностика сформованості мотиваційної складової
    особистісної мобільності …………………………………..……150
    2.3. Діагностика сформованості змістово-орієнтаційної складової
    особистісної мобільності................................................................162
    2.4. Діагностика сформованості операційної складової
    особистісної мобільності……………………………....................177
    2.5. Рівні сформованості особистісної мобільності учнів
    загальноосвітніх шкіл….................................................................191
    Висновки до другого розділу..…...........................................................198
    РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ
    МОБІЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО
    ВИХОВАННЯ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКОЛАХ.............201
    3.1. Логіко-психологічний аналіз навчально-фізкультурної
    діяльності та її психологічні основи ..........................................201
    3.2. Методичні основи формування в учнів особистісної
    мобільності у процесі навчально-фізультурної діяльності…….230
    3.3. Формування мотиваційної складової особистісної
    мобільності ………………………………………………………..251
    3.4. Формування змістово-орієнтаційної складової
    особистісної мобільності..............................................................271
    3.5. Формування операційної складової
    особистісної мобільності. ............................................................289
    Висновки до третього розділу…...........................................................327
    РОЗДІЛ 4. ДОСЛІДНИЦЬКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З
    ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ МОБІЛЬНОСТІ УЧНІВ
    ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ У ПРОЦЕСІ
    НАВЧАЛЬНО-ФІЗКУЛЬТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ................331
    4.1. Динаміка формування показників мотиваційної складової
    особистісної мобільності...............................................................331
    4.2. Динаміка формування показників змістово-
    орієнтаційної складової особистісної мобільності…….….........347
    4.3. Динаміка формування показників операційної складової
    особистісної мобільності……………………………..................367
    4.4. Динаміка формування складових особистісної мобільності …..382
    Висновки до четвертого розділу ..........................................................390
    ВИСНОВКИ ......................................................................................................394
    ДОДАТКИ .........................................................................................................401
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................................................458







    ВСТУП

    Актуальність теми. Одним із головних завдань загальноосвітньої школи, визначених Національною доктриною розвитку освіти, є гармонійний розвиток кожної особистості, забезпечення її творчої самореалізації. Нинішні зміни в усіх сферах життя потребують подальшого пошуку ефективних шляхів підготовки учнів до життєдіяльності в умовах високої інтенсивності інформаційних процесів. У зв’язку з цим виникають проблеми інтелектуальної, психоемоційної та рухової готовності особистості до вирішення завдань, що постійно ускладнюються.
    Глобалізація, інноваційні процеси, стрімкі суспільно-економічні зміни зумовлюють необхідність формування особистісної мобільності учнів загальноосвітньої школи як основи становлення активної, працездатної, творчої особистості. Мобільність передбачає володіння комплексом різноманітних знань, умінь, особистісних якостей, необхідних для самостійного прийняття рішення, прояву ініціативи, ефективної взаємодії з оточенням.
    Проблема формування особистісної мобільності в учнів не була предметом спеціальних досліджень – учені висвітлювали лише окремі аспекти мобільності як здатності до діяльності (Л. Божович, О. Киричук, А. Петровський, С. Поліщук та інші).
    Теоретичним підґрунтям для розроблення теми дисертації стали праці К. Абульханової-Славської, Б. Ананьева, П. Анохіна, М. Бернштейна, Л. Виготського, Є. Ільїна, К. Платонова, С. Рубінштейна, І. Сеченова, О. Ухтомського та інших, в яких розкрито основи розвитку здібностей людини, формування її готовності до діяльності.
    Використані в дисертації теоретичні засади щодо проблеми мотивації діяльності представлені у дослідженнях Л. Анциферової, А. Архипова, Є. Баканова, А. Бєлкіна, Н. Барамідзе, Ф. Березіна, Є. Вертоградської, В. Вілюнаса, Б. Додонова, В. Іваннікова, Є. Ільїна, В. Каліна, В. Ковальова, К. Корнілова, Г. Костюка, Б. Ломова, А. Леонтьєва, І. Мейман, К. Обухівського, Ю. Палайма, Є. Патяєвої, Р. Пилояна, С. Рубінштейна, В. Селіванова, Л. Славіна, Х. Хекхаузена, та інші.
    Проблему формування пізнавальної активності, самостійності у процесі навчальної діяльності школярів та організації педагогічного керування цим процесом досліджували П. Блонський, Л. Веденисова, Є. Галан, В. Григор’єв, М. Дидора, І. Лернер, Г. Цукерман, Т. Шамова та інші. Вони вказують на шляхи формування самостійності школярів, підвищення рівня їхньої активності, удосконалення праці вчителя, його взаємодії з окремими учнями і колективом класу.
    У працях С. Карпенка, П. Лесгафта, В. Павлова, П. Сикорського, Р. Цигульської, К. Ушинського, Т. Унта, Г. Щукіної особлива увага приділяється формуванню у школярів відповідального ставлення до навчання, аналізуються педагогічні умови виховання здатності до самостійної діяльності, вказується на необхідність враховувати вікові особливості учнів, звертається увага на значення прикладу та авторитету вчителя.
    Сутність проблеми свідомого управління діяльністю розкривається в роботах Б. Ананьєва, А. Асмолова, В. Веденова, Г. Гагаєвої, М. Гамезо, І. Домашенка, Г. Горбунова, К. Гуревича, Г. Дваліна, В. Іваннікова, Є. Ільїна, В. Каліна, Л. Орбелі, І. Павлова, І. Петрова, В. Платонова, П. Размислова, Д. Ребізова, Л. Рувінського, П. Рудика, А. Сахарова, І. Сеченова, В. Смолевського, Ю. Гавердовського, В. Фарфеля, О. Черникової, Т. Шульги, Шнабеля й інших.
    Питання рухової активності учнів різного віку досліджували В. Ареф’єв, В. Бальсевич, Л. Волков, Е. Вільчковський, Г. Богданов, В. Горожанін, А. Дорошенко, О. Дубогай, М. Козленко, Т. Круцевич, Г. Мейксон, Л. Нечипоренко, Р. Раєвський, Є. Столітенко та інші.
    Наукові праці П. Анохіна, М. Бернштейна, Л. Виготського, О. Леонтьєва, Є. Ільїна, Л. Чхаідзе та інших склали основу теорії побудови рухів й свідомого управління ними, що, у свою чергу, сприяло формуванню сучасних методичних підходів до навчання рухових умінь і навичок у процесі фізичного виховання.
    Стосовно поняття особистісної мобільності, її структури у психолого-педагогічній літературі немає єдиної думки. Наявні в науковій та методичній літературі рекомендації фахівців (З. Кузнєцова, М. Озолін, В. Платонов, А. Поварницин, А. Пуні, А. Романов, Р. Шайхтдинов, Є. Щербаков та інші) щодо формування складових особистісної мобільності (мотиваційної, змістово-орієнтаційної, операційної) у процесі фізичного вдосконалення стосуються переважно спортивної діяльності і не охоплюють вікових аспектів прояву особистісної мобільності.
    Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави для висновку, що теорія і методика формування особистісної мобільності в учнів загальноосвітньої школи залишаються недостатньо розробленими з погляду потреб нової педагогічної реальності. Нині фактично не існує цілісної концепції формування особистісної мобільності, яка забезпечує ефективне управління руховою діяльністю учнів.
    Результати вивчення практики навчально-фізкультурної діяльності свідчать, що на уроках фізичної культури в загальноосвітніх школах не приділяється належної уваги питанню формування особистісної мобільності. Простежується недостатня орієнтація навчальних програм, навчальних нормативів і загалом всієї системи фізичного виховання на особистість учнів, на їхнє свідоме ставлення до рухових завдань і до навчально-фізкультурної діяльності в цілому. У зв’язку із цим в загальноосвітніх школах навчання рухам, функціональне навантаження недостатньо узгоджуються з вирішенням виховних завдань.
    Актуальність досліджуваної проблеми обумовлена також рядом суперечностей між:
    - об’єктивною потребою сучасного суспільства у формуванні особистісної мобільності в учнів загальноосвітніх шкіл та недостатньою розробленістю теоретичних основ становлення й удосконалення цього особистісного утворення;
    - суспільною значущістю формування особистісної мобільності в учнів та неефективною організацією цього процесу в загальноосвітніх школах;
    - значним потенціалом навчально-фізкультурної діяльності щодо формування особистісної мобільності учнів та його недостатнім використанням в практиці виховної роботи загальноосвітніх шкіл;
    - необхідністю професійної підготовки вчителів загальноосвітніх шкіл до формування особистісної мобільності в учнів у процесі фізичного виховання та недостатньою розробленістю змісту, форм і методів такої діяльності.
    Усе викладене визначає проблему формування особистісної мобільності як особливо значущу і в теоретичному, і в практичному контекстах, що й зумовило вибір теми дослідження: „Теоретико-методичні засади формування в учнів загальноосвітньої школи особистісної мобільності у процесі фізичного виховання”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до тематичних планів науково-дослідної роботи лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання НАПН України і є складовою теми „Науково-методичне забезпечення нових програм з фізичної культури для загальноосвітніх шкіл” (державний реєстраційний номер 0108U001215). Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 1 від 29.01.2009 р.), схвалена радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 24.02.2009 р.).
    Мета дослідження – на основі цілісного аналізу проблеми формування особистісної мобільності в учнів загальноосвітніх шкіл визначити та обґрунтувати теоретико-методичні засади формування особистісної мобільності в учнів молодшого, середнього, старшого шкільного віку в процесі фізичного виховання.
    Об’єкт дослідження – формування особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл.
    Предмет дослідження – теоретичні та методичні засади формування особистісної мобільності учнів у процесі фізичного виховання в навчально-виховній діяльності загальноосвітніх шкіл.
    Концепція дослідження. Мета роботи, її науково-теоретичні основи, складні інтегративні особливості процесу виховання особистісної мобільності учнів загальноосвітньої школи зумовили розроблення концепції дослідження, що обґрунтовується на методологічному, теоретичному і практичному рівнях.
    Методологічний рівень відображає взаємозв’язок фундаментальних наукових підходів (системного, особистісно орієнтованого, функціонального) до вивчення проблеми, що були застосовані під час дослідження, зокрема:
    системний підхід дає можливість обґрунтувати змістову структуру особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл, розкрити взаємозалежність її складових (мотиваційної, змістово-орієнтаційної, операційної), виступає методологічним засобом виявлення концептуальних підходів та організаційно-педагогічних умов проектування навчально-виховної діяльності як цілісної, динамічної та керованої системи формування особистісної мобільності;
    особистісно орієнтований підхід передбачає сприйняття кожного вихованця як унікальної особистості, як суб’єкта навчально-виховного процесу і дає можливість формувати здатність і бажання усвідомлювати себе як особистість; культивувати у вихованців цінність іншої людини; утвердження особистісно розвивального самовиміру; урахування здібностей, індивідуально-психологічних особливостей та мотивів учнів;
    функціональний підхід спрямований на визначення та диференціацію функцій формування особистісної мобільності учнів і практичне забезпечення їх реалізації у практиці навчально-фізкультурної діяльності в загальноосвітній школі.
    Теоретичний рівень дав змогу визначити систему вихідних теорій і понять, які покладені в основу розуміння сутності явища, що вивчається, здійснити аналіз та синтез досліджуваних фактів.
    Теоретико-методичними засадами формування особистісної мобільності в учнів загальноосвітніх шкіл є: визначення сутності особистісної мобільності як наукового поняття, її складових, критеріїв, показників та рівнів сформованості, педагогічних умов і методики формування особистісної мобільності в учнів молодшого, середнього і старшого шкільного віку в процесі фізичного виховання.
    Практичний рівень передбачає розроблення та експериментальну апробацію ряду діагностичних методик та методів. Для визначення рівнів сформованості складових особистісної мобільності доцільною є комп’ютерна програма, що дозволяє в автоматичному режимі добирати завдання, засоби і методичні рекомендації для кожного учня індивідуально, здійснювати поточний контроль за формуванням досліджуваного особистісного утворення.
    Формування особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл у процесі фізичного виховання здійснюється за умов змістового та методичного забезпечення цього процесу (навчальні посібники, методичні рекомендації).
    Реалізація концепції спрямовується на якісне перетворення діючої педагогічної практики фізичного виховання учнів, а також на подальший розвиток теоретичних і методичних засад цього процесу в загальноосвітніх школах.
    Загальна гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл буде більш ефективним, якщо здійснюватиметься відповідно до науково обґрунтованих теоретико-методичних засад, а саме: визначення сутності особистісної мобільності як наукового поняття, складових, критеріїв, показників та рівнів її сформованості в учнів молодшого, середнього і старшого шкільного віку, педагогічних умов і методики формування особистісної мобільності у процесі фізичного виховання.
    Загальна гіпотеза дослідження конкретизована в часткових гіпотезах, які передбачають, що виховна діяльність з підвищення рівня сформованості особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл у процесі фізичного виховання набуває результативності за умов:
    - організації напруженої фізичної діяльності за поступового збільшення труднощів;
    - упровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованої методики виховання;
    - реалізація ігрової діяльності з елементами змагань як основної організаційної форми занять з фізичного виховання;
    - формування в учнів здатності до самооцінки, самоаналізу, самоконтролю і самомобілізації.
    Задачі дослідження:
    1. Визначити сутність поняття „особистісна мобільність”, обґрунтувати теоретичні засади формування особистісної мобільності.
    2. Охарактеризувати змістову структуру особистісної мобільності.
    3. Визначити критерії, показники та рівні сформованості особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл.
    4. Виявити вікові особливості формування особистісної мобільності учнів молодшого, середнього і старшого шкільного віку.
    5. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови формування в учнів особистісної мобільності.
    6. Розробити й експериментально перевірити методику формування особистісної мобільності в учнів у процесі фізичного виховання в загальноосвітніх школах.
    7. Розробити та впровадити змістово-методичне забезпечення процесу формування особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл.
    Методологічну основу дослідження становлять системний, особистісно орієнтований, функціональний методологічні підходи, філософські положення про суспільну природу діяльності людини та активну роль особистості в процесі її розвитку; філософські, психологічні, педагогічні положення про розвиток особистості, про суспільну зумовленість свідомої регуляції поведінки і діяльності; ідеї діалектичного розвитку особистості в результаті залучення до різноманітних видів діяльності.
    Теоретичну основу дослідження становлять положення теорій і концепцій щодо: загальних закономірностей розвитку особистості під впливом середовища і виховання (О. Асмолов, І. Бех, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та інші); розвитку особистості у процесі діяльності (Б. Ананьєв, О. Бодальов, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та інші); самодетермінації, самоактуалізації особистості як активного суб’єкта поведінки (А. Петровський, О. Леонтьєв, А. Маслоу, Е. Фромм та інші); довільного управління, вольової регуляції поведінки і діяльності (Г. Горбунов, Є. Ільїн, Л. Орбелі, І. Павлов, В. Платонов, А. Пуні, С. Рубінштейн, І. Сеченов, В. Смолевський, Шнабель та інші); фізичного розвитку, рухової активності в процесі занять фізичними вправами (В. Арефьєв, В. Бальсевич, Л. Волков, Е. Вільчковський, В. Горожанін, О. Дубогай, Т. Круцевич, Г. Максименко, А. Рибковський, Є. Столітенко та інші); побудови й управління довільними руховими діями (П. Анохін, М. Бернштейн, Л. Виготський, Г. Горбунов, О. Леонтьєв, Є. Ільїн, Л. Чхаідзе та інші), системного підходу до виховання (Е. Юдіна та інші).
    На різних етапах наукового пошуку використано такі методи дослідження:
    - теоретичні: аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення для з’ясування змісту базових понять дослідження; аналіз результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень з метою визначення сутності особистісної мобільності; узагальнення та систематизація теоретичних та емпіричних даних, вивчення навчально-методичної документації для розроблення педагогічних умов формування особистісної мобільності учнів загальноосвітньої школи у процесі фізичного виховання;
    - емпіричні: бесіди, анкетування, опитування, тестування, педагогічне спостереження, експертна оцінка для збору емпіричного матеріалу; методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і контрольний етапи) для визначення рівнів сформованості особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл у процесі фізичного виховання, перевірки ефективності педагогічних умов та методики формування цього особистісного утворення в учнів початкових класів, підлітків і старшокласників.
    Результативність експериментальної роботи оцінювалася на основі кількісного і якісного аналізу змін рівнів сформованості складових особистісної мобільності учнів загальноосвітньої школи, порівняльного аналізу показників експериментальної і контрольної груп.
    Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася поетапно на базі Черкаських загальноосвітніх шкіл № 6, 7, 27, Переяслав-Хмельницької загальноосвітньої школи № 1, Кіровоградської загальноосвітньої школи № 18, Навчально-виховного об’єднання „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 31 Кіровоградської міської ради”. До дослідно-експериментальної роботи було залучено 347 учнів молодшого шкільного віку, 362 учня середнього шкільного віку, 328 учнів старшого шкільного віку.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
    вперше обґрунтовано теоретичні й методичні засади формування в учнів загальноосвітньої школи особистісної мобільності у процесі занять фізичною культурою, а саме: сутність і зміст поняття „особистісна мобільність” (здатність людини на основі глибокого усвідомлення мети, аналізу зовнішніх і внутрішніх умов її досягнення приймати оптимальні рішення про спосіб дії, створюючи у внутрішньому плані програму дії, свідомо мобілізувати власні індивідуально-психологічні можливості для досягнення мети, корегувати їх у контексті специфіки дії колективних суб’єктів, здійснювати самооцінку, самоконтроль і самокорекцію під час виконання дії та самостійно проводити аналіз результатів діяльності), структуру особистісної мобільності, яка охоплює три складові – мотиваційну, змістово-орієнтаційну й операційну; критерії (сформованість кожної складової особистісної мобільності), показники та рівні (низький, середній, достатній, високий) сформованості особистісної мобільності в учнів молодшого, середнього і старшого шкільного віку; методику та педагогічні умови формування особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл у процесі фізичного виховання (організація напруженої фізичної діяльності за поступового збільшення труднощів; упровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованої методики виховання; реалізації ігрової діяльності з елементами змагань як основної організаційної форми занять з фізичного виховання; формування в учнів здатності до самооцінки, самоаналізу, самоконтролю і самомобілізації);
    уточнено вікові особливості формування складових особистісної мобільності в учнів загальноосвітніх шкіл;
    дістали подальшого розвитку наукові положення про інтегральну єдність складових особистісної мобільності, довільне управління руховою діяльністю.
    Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробленні і впровадженні в практику роботи загальноосвітніх шкіл: методики діагностування рівнів сформованості складових особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл; навчально-методичного посібника „Виховання волі підлітків на заняттях з фізичної культури” та навчального посібника „Особистісна мобільність”, в якому висвітлена методика формування особистісної мобільності. Розроблено і запропоновано спеціальну комп’ютерну програму, що на основі бази даних дозволяє в автоматичному режимі добирати завдання, засоби і методичні рекомендації для кожного учня індивідуально.
    Результати дослідження можуть бути застосовані у вищих педагогічних навчальних закладах під час викладання навчальної дисципліни „Теорія і методика фізичного виховання”, для розроблення навчальних посібників з теорії і методики виховання, у практичній роботі вчителів фізичної культури загальноосвітніх шкіл, у системі післядипломної педагогічної освіти.
    Упровадження результатів дисертації. Результати дисертації впроваджено у навчально-виховний процес: Черкаської загальноосвітньої школи № 6 (довідка № 287 від 26.05.2011 р.), Черкаської загальноосвітньої школи № 7 (довідка № 306 від 20.05.2011 р.), Черкаської загальноосвітньої школи № 27 (довідка № 348 від 22.05.2011 р.), Кіровоградської загальноосвітньої школи № 18 (довідка № 412 від 10.05.2011 р), Переяслав-Хмельницької загальноосвітньої школи № 1 (довідка № 281 від 12.05.2011 р.), Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (довідка № 84/1779 від 14.05.2011 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1342/01 від 20.04.2011 р.), ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка № 2088 від 27.04.2011 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 1198 від 07.05.2011 р.), Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 07–10/2080 від 19.04.2011 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 346 від 20.04.2011 р.).
    Особистий внесок здобувача. У праці „Виховання волі підлітків на заняттях з фізичної культури” (співавтори В. Д. Ярова, О. Ф. Артюшенко) внесок автора полягає у здійсненні наукового аналізу проблеми виховання вольових якостей підлітків у процесі навчально-фізкультурної діяльності, розробленні комплексів фізичних вправ і методичних прийомів для ефективного виховання волі на заняттях з фізичної культури; підготовці рекомендацій щодо виховання волі під час самостійного виконання фізичних вправ. У праці „Особливості прояву вольових зусиль в учнів різного віку під час виконання фізичних вправ статичного й динамічного характеру” (співавтор Р. В. Безрукавий) автором проаналізовано прояв вольових зусиль в учнів при виконанні різноманітних фізичних вправ. У статті „Формування вольових якостей учнів 11–14 років на уроках фізичної культури” (співавтори В. П. Ледок, П. О. Кандиба) автором досліджено проблему формування вольових якостей в учнів середнього шкільного віку у процесі фізичного виховання. У праці „Особистісна мобільність як основа формування рухових навичок в учнів в процесі занять фізичною культурою” (співавтори В. П. Лєдок, М. І. Зуєнко) авторський внесок полягає у розробленні методичних вказівок щодо ефективного формування рухових навичок на заняттях фізичною культурою як основи особистісної мобільності.
    Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом виступів на міжнародних конференціях і конгресах: „Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи розвитку” (Донецьк, 2007–2010); „Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства у закладах освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2008–2010); „Шляхи вдосконалення туристсько-краєзнавчої роботи у закладах освіти” (Переяслав-Хмельницький, 2011); „Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров’я і професійно-педагогічної підготовки різних верств населення” (Київ, 2010) „Освіта дорослих як фактор соціалізації і соціального захисту в сучасному суспільстві” (Черкаси, 2010); „Національні пріоритети і європейські орієнтири” (Черкаси, 2010); „Здоров’я, освіта, наука та самореалізація молоді” (Луцьк, 2011); „Освіта дорослих як фактор соціалізації і соціального захисту окремих категорій населення” (Черкаси, 2011); „Актуальні проблеми фізичного виховання та спорту на сучасному етапі і шляхи її вирішення” (Чернігів, 2011); на всеукраїнських конференціях та семінарах: „Актуальні проблеми формування здоров’я учнівської та студентської молоді в сучасних навчальних закладах” (Черкаси, 2010); „Підготовка майбутнього педагога в умовах реформування сучасної вищої освіти: проблеми, теорія і практика” (Переяслав-Хмельницький, 2011); „Сучасна парадигма формування професіоналізму майбутніх фахівців” (Переяслав-Хмельницький, 2011).
    Результати дослідження обговорювалися на засіданнях лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання НАПН України (2008–2011 рр.).
    Публікації. Основні результати дослідження відображені в 41 науковій та науково-методичній праці (36 із них одноосібні), зокрема: 1 монографія, 2 навчально-методичних посібника для викладачів та студентів вищих навчальних закладів, 27 статей у наукових фахових виданнях, 11 статей – у журналах та збірниках наукових праць).
    Кандидатська дисертація „Виховання вольових якостей в учнів середнього шкільного віку в процесі занять фізичною культурою” (спеціальність 13.00.07 – теорія і методика виховання) була захищена в Інституті проблем виховання АПН України у 2003 році. Матеріали кандидатської дисертації у тексті докторської дисертації не використовуються.
    Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації – 502 сторінки, основна частина – 400 сторінок, додатків – 56 сторінок. Список використаних джерел становить 518 найменувань. Робота містить 39 таблиць і 40 рисунків на 37 сторінках (з них 2 таблиці і 7 рисунків на 9 повних сторінках).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано підхід до розв’язання наукової проблеми формування особистісної мобільності в учнів загальноосвітніх шкіл у процесі фізичного виховання, що виявляється в розкритті, обґрунтуванні й втіленні теоретико-методичних основ такої діяльності. Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність загальної і часткових гіпотез, засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених задач і стали підставою для формулювання таких висновків:
    1. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що поняття „особистісна мобільність” практично не використовується і його змістова сутність залишається невизначеною. Найчастіше мобільність розглядається у спрощеному й узагальненому варіанті – як здатність до діяльності.
    Складність розуміння зазначеної проблеми пов’язана також з відсутністю єдиної думки щодо термінів, які використовуються різними авторами при описі одних і тих же або близьких явищ.
    На основі вивчення наукових джерел поняття „особистісна мобільність” визначено нами як здатність людини в результаті глибокого усвідомлення мети, аналізу зовнішніх і внутрішніх умов та ймовірності її досягнення приймати оптимальні рішення про спосіб дії, створювати у внутрішньому плані програму дій, свідомо мобілізувати власні індивідуально-психологічні можливості для досягнення мети, корегувати їх у контексті специфіки дії колективних суб’єктів, здійснювати самооцінку, самокорекцію під час виконання дії і проводити самоаналіз результатів діяльності.
    Прийняття рішення про дію, створення програми дії і діяльності загалом передбачає окреслення основних характеристик рухів (просторові, часові, силові) і детальної послідовності рухової дії. Прийняття рішення та програмування пов’язані зі здатністю людини екстраполювати майбутнє. У процесі виконання дії або діяльності людина, залежно від власних можливостей, оцінює, аналізує і контролює дію. По закінченні дії у свідомості людини обов’язково відбувається оцінювання результату діяльності, співставлення виконаних дій із прийнятою до цього програмою, проводиться самоаналіз виконаних дій, що є необхідною умовою формування рухових навичок та адаптації до навчально-фізкультурної діяльності загалом. Представлена функціональна структура особистісної мобільності узгоджується із функціональною системою за П. Анохіним.
    З’ясовано, що закономірності формування функціональних систем тісно пов’язані із закономірностями розвитку адаптації. Основою в розумінні цього явища є викладене І. Сеченовим положення про єдність організму і середовища. Саме адаптація, тобто пристосувальні реакції організму школярів до різноманітних фізичних вправ і завдань у процесі навчально-фізкультурної діяльності, є процесом формування відповідних функціональних систем для вирішення рухових завдань. Ці пристосувальні реакції ми розуміємо як удосконалення психічних та фізіологічних механізмів, що забезпечують результативне і свідоме управління довільними руховими діями, формування особистісної мобільності.
    2. Охарактеризовано змістову структуру особистісної мобільності школярів, яка охоплює такі її складові: мотиваційну, змістово-орієнтаційну, операційну.
    Мотиваційну складову визначено як динамічну готовність до реалізації власних можливостей у різних видах навчально-фізкультурної діяльності; змістово-орієнтаційну складову – як готовність до вчасного й адекватного прийняття рішення про дію в конкретній ситуації; операційну складову визначено як готовність до актуалізації й використання необхідних знань, умінь та власного досвіду в різних видах навчально-фізкультурної діяльності.
    Доведено, що формування особистісної мобільності в учнів буде ефективним за умови збалансованості її складових. Взаємопов’язані у процесі фізичного виховання, ці складові взаємозалежно розвиваються.
    3. Обгрунтовано, що критеріями сформованості досліджуваного явища є сформованість кожної складової особистісної мобільності.
    Показниками сформованості мотиваційної складової є: ставлення до фізичного виховання, пізнавальний інтерес, пізнавальна активність, вольові якості, задоволеність результатами навчально-фізкультурної діяльності.
    Показниками сформованості змістово-орієнтаційної складової визначено: розуміння сутності фізичного вдосконалення, наявність практичного досвіду, здатність до оцінки ситуації і власних можливостей, упевненість у досягненні успіху.
    Показниками операційної складової є: психомоторні здібності, рухові уміння, навички, фізична підготовленість, здатність до свідомої мобілізації власних індивідуально-психологічних можливостей.
    За результатами констатувального етапу експерименту визначено рівні сформованості складових особистісної мобільності учнів загальноосвітньої школи: високий, достатній, середній, низький. У всіх вікових періодах учні із середнім і низьким рівнями сформованості особистісної мобільності становили більше половини від загальної кількості респондентів: в учнів молодших класів 67,5 % в ЕГ і 67,0 % в КГ, у підлітків 64,0 % в ЕГ і 63,3 % в КГ, у старшокласників 65,2 % в ЕГ і 65,0 % в КГ. Високий і достатній рівні в ЕГ і КГ відмічаються в межах 32,5–33,0 % в учнів молодшого шкільного віку, 35,1–36,7 % в учнів середнього шкільного віку і 34,7–35,1 % у старшокласників. Одержані дані підтверджують відносно низький рівень сформованості особистісної мобільності в учнів загальноосвітніх шкіл.
    4. Доведено, що особистісна мобільність має свої специфічні особливості на кожному віковому етапі розвитку школяра. За своїм змістом особистісна мобільність учнів молодшого шкільного віку вузько спрямована на реалізацію потреби в руховій та ігровій діяльності. У процесі навчально-фізкультурної діяльності учні молодшого шкільного віку завжди намагаються старанно виконувати будь-які вправи за завданням учителя. Учні молодшого шкільного віку більш активно виконують ті завдання, які викликають інтерес і задоволення; вони відрізняються підвищеним темпом розвитку психомоторних якостей і здатністю до швидкого набуття рухових навичок. Основні педагогічні акценти у процесі фізичного виховання учнів цього віку слід спрямовувати на формування в учнів інтересу до занять, підвищення рівня психомоторних якостей і рухових навичок із максимальним використанням ігрових вправ.
    Для учнів середнього шкільного віку особливого значення набуває успішність навчально-фізкультурної і спортивної діяльності. Для них характерні розуміння сутності і значущості фізичного вдосконалення, свідоме ставлення до навчально-фізкультурної діяльності. Значна кількість підлітків має достатній руховий досвід і рівень сформованості вольових якостей. Більшою мірою, ніж в учнів молодшого шкільного віку, у них проявляється готовність до аналізу зовнішніх труднощів і власних можливостей із метою прийняття адекватних рішень про спосіб рухових дій у ситуаціях, які змінюються.
    В учнів старшого шкільного віку особистісна мобільність детермінується провідними орієнтаціями на майбутнє, задоволенням потреб у самовизначенні, самоствердженні, самореалізації.
    Розподіл учнів за рівнями сформованості складових особистісної мобільності дає підстави для висновку про те, що процес фізичного виховання в загальноосвітніх школах відбувається недостатньо ефективно. За весь період навчання від молодшого до старшого шкільного віку кількість учнів з низьким рівнем сформованості особистісної мобільності практично не змінюється. Одержані дані підтвердили необхідність розроблення і модернізації методики формування в учнів загальноосвітньої школи складових особистісної мобільності.
    5. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл у процесі фізичного виховання, а саме:
    - організація активної, напруженої фізичної діяльності за поступового збільшення труднощів;
    - упровадження в навчально-виховний процес особистісно орієнтованої методики виховання;
    - реалізація ігрової діяльності з елементами змагань як основної організаційної форми занять з фізичного виховання;
    - формування в учнів здатності до самооцінки, самоаналізу, самоконтролю і самомобілізації.
    6. Розроблено й впроваджену методику формування особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл як сукупність методик формування її складових у процесі фізичного виховання. Передбачалось акцентування ролі свідомості, уваги, сприйняття, пам’яті, мислення, здатності до уявлень, особистісних якостей під час виконання фізичних вправ і завдань різного характеру.
    У процесі формування мотиваційної складової особистісної мобільності досягалися: зміна ставлення учнів до фізичного вдосконалення, підвищення рівня вольових якостей, пізнавального інтересу, пізнавальної активності, зростання задоволеності результатами навчально-фізкультурної діяльності.
    Формування змістово-оріентаційної складової передбачало підвищення теоретичної підготовленості учнів, рухового досвіду, здатності до оцінки ситуації і власних можливостей, впевненості у досягненні успіху.
    У процесі формування операційної складової особистісної мобільності акцент робився на удосконаленні рухової підготовленості, психомоторних якостей і готовності до самоконтролю і самомобілізації індивідуально-психологічних можливостей.
    У роботі з експериментальною групою впроваджено визначені педагогічні умови формування особистісної мобільності учнів. Так, організація активної рухової діяльності за поступового збільшення труднощів здійснювалася шляхом добору фізичних вправ, поступового ускладнення умов їх виконання, постановки завдань на максимальний результат або на точність виконання, збільшення інтенсивності й обсягу фізичного навантаження. Учні вчилися виконувати вправи на точність зі складною координацією рухів, вправи в різному темпі; під час виконання вправ виявляти м’язову силу, близьку до максимальної; мобілізувати силові та швидкісні можливості в потрібний момент, правильно розраховувати свої зусилля щодо часу, швидко переключатися від м’язової напруги до розслаблення, виконувати вправи за несприятливих зовнішніх умов, вирішувати завдання, незважаючи на виникнення несподіваних перешкод і труднощів під час виконання вправи.
    Складові особистісної мобільності в експериментальній групі формувалися переважно у процесі ігрової діяльності. Ефективними виявилися спеціальні рухливі ігри для вдосконалення психомоторних здібностей (стандартні та нестандартні).
    У процесі безпосереднього проведення занять важливе значення надавалося формуванню в учнів свідомого самоконтролю і самомобілізації під час виконання рухової діяльності, застосуванню прийомів стимуляції та самостимуляції.
    7. Розроблено та впроваджено змістове і методичне забезпечення процесу формування особистісної мобільності учнів загальноосвітньої школи у навчально-фізкультурній діяльності. Розроблено методику діагностування рівнів сформованості в учнів особистісної мобільності, що сприяло здійсненню поточної корекції та підвищенню ефективності виховного процесу, навчальний посібник „Особистісна мобільність” й навчально-методичний посібник „Виховання волі підлітків на заняттях з фізичної культури”.
    Підсумкові зрізи довели ефективність запропонованих педагогічних умов і методики формування особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл у процесі фізичного виховання. Це виявилося в тому, що показники сформованості особистісної мобільності в експериментальних групах на контрольному етапі дослідження значно перевищили відповідні показники, здобуті на констатувальному етапі дослідження. Так, кількість учнів з низьким і середнім рівнями особистісної мобільності в усіх вікових періодах зменшилась приблизно на 30,0 %. Відповідно збільшилась кількість учнів з високим і достатнім рівнями.
    Усе це підтверджує наукову обґрунтованість теоретико-методичних засад та доцільність педагогічних умов, що визначені нами для підвищення ефективності виховного процесу з формування в учнів особистісної мобільності.
    Проведене дослідження не претендує на вичерпаний розгляд усіх аспектів проблеми формування особистісної мобільності учнів загальноосвітніх шкіл у процесі фізичного виховання. Перспективним вважаємо: подальший пошук сучасних методів діагностики складових особистісної мобільності, нових форм організації навчально-фізкультурної діяльності в загальноосвітніх школах, удосконалення методів проведення занять з фізичного виховання; здійснення спеціальної підготовки вчителів фізичної культури із формування особистісної мобільності учнів у процесі фізичного виховання в загальноосвітніх школах.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абульханова-Славская К. А. Типология активности личности / К. А. Абульханова-Славская // Психологический журнал, 1985. – Т. 6. – № 5. – С. 41–44.
    2. Акатов Л. И. Экспериментальное исследование группового волевого усилия : автореф. дис. ... канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Леонид Иванович Акатов. – М., 1971. – 22 с.
    3. Алеев Л. Биологическая обратная связь в направленном формировании движений / Л. Алеев, М. Вовк. - К. : Физическая и медицинская кибернетика, 1993. - С. 66–70.
    4. Александрова Н. И. Изучение волевых качеств школьников с помощью методики „нерешаемая задача” / Н. И. Александрова, Т. И. Шульга // Вопросы психологии. – М., 1987. – № 6. – С. 7–11.
    5. Алексєєва М. І. Мотиви навчання учнів / М. І. Алексєєва. – К. : Рад. школа, 1974. – 120 с.
    6. Амонашвили Ш. Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников / Ш. Амонашвили. – М. : Педагогика, 1984. - 296 с.
    7. Ананьев Б. Г. Развитие воли и характера в процессе дошкольного воспитания / Б. Г. Ананьев // Избр. психол. труды. – Т. 2. – М., 1980. – С. 41–64.
    8. Андрощук Н. В. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів / А. В. Андрощук, А. Д. Леськів, С. О. Мехоношин. – Тернопіль : навчальний посібник, 1998. – 112 с.
    9. Анохин П. К. Общая теория функциональных систем / П. К. Анохин. – М. : Медицина, 1975. – 402 с.
    10. Анохин П. К. Узловые вопросы теории функциональной системы / П. К. Анохин. – М. : Медицина, 1980. – 196 с.
    11. Анциферова Л. И. Личность и деятельность / Л. И. Анциферова // Проблемы личности : Материалы симпозиума. – Т. 1. – М., 1969. – С. 36–44.
    12. Апанасенко Г. Физическое развитие детей и подростков / Г. Апанасенко. – К. : Здоровье, 1985. - 79 с.
    13. Аргентов Н. А. Взаимосвязь воли и психических состояний у старших школьников : автореф. дис. … канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Николай Алексеевич Аргентов. – Рязань, 1972. – 22 с.
    14. Арєф’єв В. Фізичне виховання в школі / В. Арєф’єв, В. Столітенко. – К. : Здоров’я, 1997. -152 с.
    15. Аристотель О душе / Аристотель // Соч. в 4-х т. – Т. 1. – М., 1975. – С. 96–142.
    16. Артюшенко А. О. Влияние факторов внешней стимуляции на показатели волевых усилий учащихся 8-17 лет при напряженной физической работе / А. О. Артюшенко, П. О. Артюшенко // Теорія і практика фізичного виховання. – Донецк, 2006. – № 1-2. – С. 58–63.
    17. Артюшенко П. О. Про зовнішню стимуляцію вольових зусиль в учнів 10–12 років / П. О. Артюшенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. праць за ред. С. С. Єрмакова. – Харків : ХХІІІ, 2006. – № 6. – С. 3–5.
    18. Артюшенко А. О. Особистісна мобільність як довільне управління і деякі теоретичні аспекти формування рухових навичок у процесі занять фізичною культурою/ А. О. Артюшенко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) : зб. наукових праць. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2010. – Випуск 7. – С. 22–26.
    19. Артюшенко А. О. Особистісна мобільність, як складова професійно-педагогічної компетентності майбутніх вчителів фізичної культури / А. О. Артюшенко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : зб. наукових праць. – Луганськ, 2010. – № 9. – С. 146–153.
    20. Артюшенко А. О. Особистісна мобільність, як довільне управління поведінкою і діяльністю / А. О. Артюшенко // Науковий журнал : Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків, ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2010. – № 5. – С. 6–9.
    21. Артюшенко А. О. Здатність до самомобілізації індивідуально-психологічних можливостей, як складова особистісної мобільності учнів загальноосвітньої школи / А. О. Артюшенко // Науковий журнал : Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків, ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2010. – № 7. – С. 3–6.
    22. Артюшенко А. О. Особистісна мобільність, як основа формування рухових навичок в учнів у процесі занять фізичною культурою / А. О. Артюшенко, В. П. Лєдок, М. І. Зуєнко // Материалы II международной научно-практической конференции „Здоровье для всех”. – Пинск : ПолесГУ, 2010. – С. 184–186.
    23. Артюшенко А. О. Особистісна мобільність й адаптація учнів загальноосвітньої школи до навчально-фізкультурної діяльності / А. О. Артюшенко // Вісник Черкаського університету : серія педагогічні науки. – 2010, випуск 191. – С. 13–20.
    24. Архипов А. Создание условия для проявления успеха как средство формирования положительного отношения школьников к деятельности / А. Архипов // Учен. зап. Т. 8. – Красноярск. – Красноярский пед. институт, 1957. – C. 49–54.
    25. Асеев В. Мотивация поведения и формирования личности / В. Авсеев. - М.: Мысль, 1976. - 158 с.
    26. Асмолов А. Г. Личность как предмет психологического исследования. / А. Г. Асмолов. – М. : МГУ, 1984. – 218 с.
    27. Асмолов А. Г. Психология личности: учебник. / А. Г. Асмолов. – М. : МГУ, 1990. – 367 с.
    28. Асмолов А. Г. Деятельность и установка / А. Г. Асмолов. – М. : МГУ, 1979. – 142 с.
    29. Аснін В. І. Питання психології волі в світлі павловського вчення про вищу нервову діяльність / В. І. Аснін // Зб. тез доповідей наукової сесії інституту психології Міністерства освіти УРСР. – К. : Рад. школа, 1951. – С. 58–61.
    30. Атаев Т. А. Психологическая характеристика выдержки и ее развитие у школьников-подростков : автореф. дис. … канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Тигран Анатолиевич Атаев. – Рязань, 1966. – 22 с.
    31. Ашмарин Б. Теория и методика педагогических исследований в физической культуре / Б. Ашмарин. – М. : Физкультура и спорт, 1978. – 222 с.
    32. Ашмарин Б. Теория и методика физического воспитания : учебник для студентов фак. физ. культуры пед. ин-тов / Б. Ашмарин. - М. : Просвещение, 1990. - 287 с.
    33. Бабанский Ю. Рациональная организация учебной деятельности / Ю. Бабанский. - М. : Знание, 1981. - 96 с.
    34. Бабаян К. Л. Анализ структуры волевых качеств и особенности их проявления в процессе воспитания спортсменов : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 – теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки / К. Л. Бабаян. – М., 1970. – 21 с.
    35. Бабаян К. Л. Факторная структура волевых качеств спортсменов / К. Л. Бабаян // Теория и практика физической культуры. – 1977. – № 10. – С. 18–24.
    36. Баканов Е. Н. Исследование генезиса волевого действия : дис. канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Евгений Николаевич Баканов. – М., 1979. – 22 с.
    37. Баканов Е. П. О природе побуждения / Е. П. Баканов, В. А. Иванников // Вопросы психологии. – 1983. – № 4. – С. 18–22.
    38. Бальсевич В. Внутренние и внешние факторы, обуславливающие развития психомоторики детей и подростков и их учет при спортивной ориентации / В. Бальсевич // Тезисы докладов ІІІ Всесоюзной научной конференции по проблемам юношеского спорта. – М. : ВНИИФК, 1973. - С. 37.
    39. Бальсевич В. Физическая активность человека / В. Бальсевич, В. А. Запорожанов. – К. : Здоров’я, 1987. - 224 с.
    40. Барамидзе Н. X. Актуальная потребность и отдаленное мотивационное поведение / Н. Х. Барамидзе // Проблемы формирования социогенных потрібностей : Материалы 1-й Всесоюзной конференции. – Тбилиси, 1974. – С. 41–47.
    41. Барамидзе Н. X. Отдаленное мотивационное поведение и его возможности в дошкольном возрасте / Н. Х. Барамидзе // Проблемы психологии воли : Материалы 4-й научной конференции. РГПИ. – Рязань, 1974. – С. 37–41.
    42. Белкин А. Идеомоторная подготовка в спорте / А. Белкин. - М. : ФиС, 1983. – 128 с.
    43. Белкин А. Ситуация успеха. Как ее создать / А. Белкин. - М. : Просвещение, 1991. - 168 с.
    44. Березин Ф. Б. Психическая и психофизиологическая адаптации человека / Ф. Б. Березин. – Л. : Наука, 1988 – 270 с.
    45. Бернштейн Н. А. О построении движений / Н. А. Бернштейн. – М. : Медгиз, 1947. – 286 с.
    46. Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности / Н. А. Бернштейн. – М. : Медицина, 1966. – 382 с.
    47. Бернштейн Н. А. О ловкости и ее развитии / Н. А. Бернштейн. – М. : Физкультура и спорт, 1991. – 287 с.
    48. Бех І. Д. Емоції в процесі морального виховання молоді / І. Д. Бех // Початкова школа. – 1996. - № 10. – С. 8–11.
    49. Бех І. Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології / І. Д. Бех. // Педагогіка і психологія, 1999. - № 3. – С. 5–14.
    50. Бех І. Д. Від волі до особистості / І. Д. Бех. – К. : „Либідь”, 1995. – 202 с.
    51. Бех І. Д. Виховання особистості / І. Д. Бех. – К. : „Либідь”, 2003. – Т. 1. – 277 с.
    52. Бех І. Д. Виховання особистості / І. Д. Бех. – К. : „Либідь”, 2003. – Т. 2. – 341 с.
    53. Бехтерев В. М. Личность и условия ее развития и здоровья / В. М. Бехтерев // Психология личности в трудах отечественных психологов. – СПб. : Изд-во „Питер”, 2000. – 489 с.
    54. Бжалава И. Т. Об экспериментальном изучении воли / И. Т. Бжалава // Вопросы психологии. – 1961. – № 4. – С. 22–26.
    55. Блонский П. П. Избранные педагогические и психологические сочинения / П. П. Блонский // В 2-х т. [под ред. А. В. Петровского]. – М. : Педагогика, 1979. – Т. 1. – 303 с.
    56. Блонский П. П. Избранные педагогические и психологические сочинения / П. П. Блонский // В 2-х т. [под ред. А. В. Петровского]. – М. : Педагогика, 1979. – Т. 2. – 339 с.
    57. Богданов Г. Дозирование физических нагрузок при развитии двигательных качеств у школьников / Г. Богданов // Вопросы физического воспитания школьников : сб. научн. трудов. – М., 1983. – С. 21–32.
    58. Богданова Д. Двигательные ощущения у школьников / Д. Богданова // Физическая культура в школе. – 1962. – № 5. – С. 16.
    59. Боген М. Обучение двигательным действиям / М. Боген. – М. : ФиС, 1985. – 192 с.
    60. Богословский В. В. Воля и волевые свойства личности / В. В. Богословский // Общая психология: учебное пособие для студентов пединститутов. Изд. 3. – М. : Просвещение, 1981. – С. 315–332.
    61. Богуш Н. Р. О влиянии различных форм стимулирования на эффективность движений и действий / Н. Р. Богуш // Проблемы психологии спорта. – М., 1962. – С. 64–72.
    62. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – М. : Знание, 1968. – 87 с.
    63. Божович Л. И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка / Л. И. Божович // Изучение мотивации поведения детей и подростков. – М.: Знание, 1972. – С. 47–54.
    64. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе / Л. И. Божович // Вопросы психологи. – 1978. – № 4. – С. 21–25.
    65. Божович Л. И. Что такое воля? / Л. И. Божович // Семья и школа. – 1981. – № 1. – С. 18–24.
    66. Божович Л. И. Воля у подростков / Л. И. Божович // Семья и школа. – 1981. – № 4. – С. 22–24.
    67. Божович Л. И. Психологические особенности развития личности подростка / Л. И. Божович. – М. : Знание, 1979. – 54 с.
    68. Божович Л. И. Цель и намерение и их побудительная сила / Л. И. Божович, Т. В. Ендовицкая, Л. С. Славина // Проблемы формирования социогенных потребностей: Материалы 1-й Всесоюзной конференции. – Тбилиси, 1974. – С. 76–80.
    69. Божович Л. И. Формирование личности в онтогенезе / Л. И. Божович. – М., 1991. – С. 104–142.
    70. Бондаренко Н. Деякі аспекти проблеми формування мотивів навчання / Н. Бондаренко // Нова парадигма : альманах наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ, 1998. – Вип. 9. – С. 124–129.
    71. Бондаревская Е. В. Ценности личностно-ориентированного образования / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1995. – № 4. – С. 14–19.
    72. Бондарчук Е. И. Эмоционально-волевые процессы / Е. И. Бондарчук, Л. И. Бондарчук // Основы психологии и педагогики. – К., 1999. – С. 54–57.
    73. Боришевский М. И. Влияние позиции подростков на саморегуляцию поведения / М. И. Боришевский // Вопросы психологи. – 1972. – № 5. – С. 31–39.
    74. Бородина Е. Ф. Развитие волевых качеств у учащихся 7-8 классов на уроках физического воспитания в школе : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 – теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки / Елена Фёдоровна Бородина. – К., 1974. – 31 с.
    75. Брихцин М. Воля и волевые качества / М. Брихцин // Психология личности в социалистическом обществе. – М, 1989. – С. 94–98.
    76. Бубка С. Н. Развитие двигательных способностей человека / С. Н. Бубка. – Донецк, 2002. – 302 с.
    77. Бутенко Б. И. Воспитание волевых усилий в конкретных спортивных движениях / Б. И. Бутенко // Проблемы психологии спорта. – М. : ФиС, 1962. – 66 с.
    78. Васильев И. Мотивация и контроль за действием / И. Васильєв, М. Магомет-Эминов. – М. : Педагогика, 1991. - 214 с.
    79. Васильева М. М. Условия формирования мотивации при изучении иностранного языка / М. М. Васильєва // Иностр. яз. в школе. – 1981. – № 2. – С. 41–45.
    80. Веденисова Л. Ф. Воспитание самостоятельности у младших подростков в группе продленного дня : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики / Людмила Федоровна Веденисова. – М., 1979. – 18 с.
    81. Веденов А. В. Воспитание воли школьника в процессе учебной деятельности / А. В. Веденов. – М. : МГУ, 1957. – 126 с.
    82. Вейнберг Р. Психологія спорту / Р. Вейнберг, Д. Гоулд. – К. : Олімпійська література, 2001. – 318 с.
    83. Вербовая Т. Ф. Воспитание нравственно-волевых качеств у старших подростков в процессе обучения : автореф. дис. … канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Татьяна Федоровна Вербовая. – М., 1977. – 19 с.
    84. Вертоградский Э. Эмоции и проблема мотивации обучения / Э. Вертоградский // Психологические вопросы обучения иностранцев русскому языку. - М. : изд-во Моск. ун-та, 1972. - С. 70–79.
    85. Верхошанский Ю. Организация сложных двигательных действий у спортсменов / Ю. Верхошанский // Наука в олимпийском спорте. – 1998. - № 3. – С. 8–10.
    86. Вільчковський Є. С. Рухливі ігри в школі : Навчальний посібник / Є. С. Вільчковський, В. І. Страшинський. – К. : Рад. школа, 1971. – 120 с.
    87. Вильчковский Э. С. Развитие двигательных функций у детей / Э. С. Вильчковский. – К. : Здоров'я, 1983. – 154 с.
    88. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека / В. К. Вилюнас. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1990. – 283 с.
    89. Вилюнас В. К. О развитии мотивационной сферы личности / В. К. Вилюнас // Психолого-педагогические проблемы мотивации учебной и трудовой деятельности. Тезисы докладов НГПИ. – Новосибирск, 1985. – С. 78–79.
    90. Вилюнас В. К. Теория деятельности и проблемы мотивации / В. К. Вилюнас // А. Н. Леонтьев и современная психология. – М. : Изд. Моск. ун-та, 1983. - С. 191–200.
    91. Вилюнас В. К. Психологические механизмы биологической мотивации / В. К. Вилюнас. – М. : Изд. МГУ, 1986. – 311 с.
    92. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации поведения человека / В. К. Вилюнас. – М. : Изд. Моск. ун-та, 1990. – 423 с.
    93. Войтюк В. И. Формирование волевых качеств у учащихся / В. И. Войтюк // Психологічна наука, вчитель, учень. – К. – 1979. – С. 144–158.
    94. Волков В. Психомоторика / В. Волков. – М. : Наука, 1976 – 211 с.
    95. Волков Л. В. Спортивная подготовка детей и подростков / Л. В. Волков. – К. : Вежа, 1998. – 190 с.
    96. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта / Л. Волков. – К. : Олимпийская литература, 2002. – 286 с.
    97. Воронин А. Б. Зависимость волевых усилий личности от характера внешней стимуляции : автореф. дис. … канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Александр Борисович Воронин. – Рязань, 1975. – 25 с.
    98. Воспитание детей в игре [под ред. Д. Б. Менджерицкой]. – М. : Просвещение, 1979. – 175 с.
    99. Выготский Л. С. Проблема воли и ее развитие в детском возрасте / Л. С. Выготский // Собрание сочинений. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 2 – С. 454–456.
    100. Выготский Л. С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка / Л. С. Выготский // Вопросы психологии. – 1966. – № 6 – С. 62–76.
    101. Выготский Л. С. К вопросу о динамике детского характера / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1983. – Т. 5. – С. 153–165.
    102. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1991. – 480 с.
    103. Высоцкий А. И. Характеристика процесса самовоспитания у подростков / А. И. Высоцкий // Учен. зап. РГПИ. – Т. 59. Проблемы формирования личности и волевой процесс. – Рязань, 1968. – С. 296–310.
    104. Высоцкий А. И. О некоторых особенностях воли младшего школьника / А. И. Высоцкий // Материалы 3-й научной конференции по проблемам психологии воли РГПИ. – Рязань, 1970. – С. 72–79.
    105. Высоцкий А. И. К развитию настойчивости у подростков / А. И. Высоцкий // Проблемы психологи воли : Материалы 4-й научной конференции. – Рязань : РГПИ, 1974. – С. 62–68.
    106. Высоцкий А. И. Волевая активность школьников и методы ее изучения / А. И. Высоцкий. – Челябинск, 1979. – 66 с.
    107. Высоцкий А. И. Взаимоотношение потребностей и волевой активности старшеклассников в учебной деятельности / А. И. Высоцкий // Проблема формирования социогенных потребностей. – Тбилиси, 1981. – С. 44–51.
    108. Высоцкий А. И. Возрастная динамика волевой активности школьников и методы ее изучения : автореф. дис. д-ра психолог. наук : спец. 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Алексей Иванович Высоцкий. – Л, 1982. – 46 с.
    109. Высоцкий А. И. Возрастная динамика волевой активности школьников / А. И. Высоцкий // Вопросы психологии волевой активности личности и коллектива. – Рязань, 1984. – С. 92–98.
    110. Вундт В. Очерки психологии / В. Вундт. – М., 1912. – 186 с.
    111. Вяткин Б. Роль темперамента в спортивной деятельности / Б. Вяткин. – М. : Физкультура и спорт, 1988. – 135 с.
    112. Гагаева Г. М. Содержание и методы волевой подготовки спортсменов / Г. М. Гагаева // Проблемы психологии спорта. – Вып. 2. – М., 1962. – С. 41–46.
    113. Галкин В. Влияние соревновательных факторов на дифференцировку мышечных усилий / В. Галкин, А. Родионов // Теория и практика физической культуры. – 1971. - № 8. – С. 5–8.
    114. Гальперин П. Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка / П. Я. Гальперин. - М. : Изд. МГУ, 1985. - 45 с.
    115. Гамезо М. В. Атлас психологи / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. – М. : Просвещение, 1986. – 94 с.
    116. Глазирін І. Д. Основи диференційованого фізичного виховання / І. Д. Глазирін. – Черкаси : Відлуння-Плюс, 2003. – 312 с.
    117. Головей Л. А. Опыт изучения психомоторной организации человека : автореф. дис. … канд. психолог. наук: спец. 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Леонид Андреевич Головей. – Л., 1973. - 20 с.
    118. Ганелин Ш. И. Воспитание активности и самостоятельности как черты личности / Ш. И. Ганелин // Воспитание самостоятельности и активности учащихся. – Л., 1966. – С. 5–25.
    119. Геллер Е. М. Игры на переменах для школьников 4-6 классов / Е. М. Геллер – М. : Физкультура и спорт, 1985. – 48 с.
    120. Голант Е. Я. О развитии самостоятельности и творческой активности учащихся в процессе обучения / Е. Я. Голант // Воспитание познавательной активности и самостоятельности учащихся. – Казань, 1969. – Ч. 1. – 62 с.
    121. Гончаров В. Исследование двигательной памяти / В. Гончаров // Вопросы психологии. – 1991. - № 3 - С. 75–78.
    122. Горбунов Г. Д. Мотивация спортсмена в тренировочном процессе / Г. Д. Горбунов. – М. : Педагогика, 1989. – 63 с.
    123. Горбунов Ю. Я. Индивидуальный стиль волевой активности и его формирование у старших школьников : автореф. дис. … канд. психолог. наук : спец. 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология / Юрий Яковлевич Горбунов. – Пермь, 1992. – 21 с.
    124. Горбунов Ю. Я. Сравнительная характеристика проявления волевой активности в различных видах легкой атлетики / Ю. Я. Горбунов // Теория и практика физической культуры. – 2001. – № 3. – С. 33–35.
    125. Горбунов Ю. А Особенности волевой активности в различных видах спорта / Ю. А. Горбунов, А. Ю. Горбунова // Теория и практика физической культуры. – 2006. – № 11. – С. 20–24.
    126. Гордеева Н. Д. Функциональная структура действий / Н. Д. Гордеева, В. П. Зинченко. – М. : МГУ, 1982. – 208 с.
    127. Горожанин В. Регуляция двигательной активности как проблема дифференцированной психофизиологии / В. Горожанин // Вопросы психологии. – 1977. – № 2 – С. 121–124.
    128. Гошек В. Успех как мотивационный фактор спортивной деятельности / В. Гошек, М. Ванек, Б. Свобода // Психология и современный спорт. – М. : Физкультура и спорт, 1973. – С. 100–121.
    129. Григорян С. Проблема мотивации учения школьников в советской психологии / С. Григорян.- М. : Изд-во Моск. пед. ит-та, 1985. - 115 с.
    130. Гужаловский А. А. Основы теории и методики физической культуры / А. А. Гужаловский. – М. : Физкультура и спорт, 1986. – 356 с.
    131. Гужаловский А. А. Физическое воспитание школьников в критические периоды развития / А. А. Гужаловский // Теория и практика физической культуры. – 1977. – № 7. – С. 37–39.
    132. Гужаловский А. А. Этапность развития физических (двигательных) качеств и проблемы оптимизации физической подготовки детей школьного возраста : автореф. дис. д-ра. пед. наук : спец. 13.00.04 – теория и методика физического воспитания и спортивной тренировки / А. А. Гужаловский. – М., 1979.– 26 с.
    133. Гуленко В. Особистість як вона влаштована / В. Гуленко // Початкова школа. – 1991 -№ 4–5. – С. 14–19.
    134. Гуревич К. М. Воспитание воли в процессе производственного обучения / К. М. Гуревич. – М. : МГУ, 1966. – 47 с.
    135. Гуревич К. М. Психологическая диагностика и законы психологической науки / К. М. Гуревич // Психолог. журн. – 1991. - Т. 12. - № 2. – С. 84.
    136. Гур’янов Е. В. Навык и действие / Е. В. Гур’янов // Учене записки МГУ. – 1995. – Вып. 90. – С. 72–81.
    137. Давидов В. В. Проблемы розвивающегося обучения / В. В. Давидов. – М. : Педагогіка, 1986. – 240 с.
    138. Двалин Г. М. Значение воли в спортивном соревновании / Г. М. Двалин // Проблемы психологии и спорта. – М., 1962. – № 3. – С. 108.
    139. Декарт Р. Избр. произведения / Р. Декарт. – М., 1950. – 446 с.
    140. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття.). – К. : Райдуга, 1994. – Розділ „Зміст освіти”. – С. 11–14.
    141. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХI століття). – К. : Райдуга, 1994. – 62 с.
    142. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України [за ред. М. Д. Зубалія]. – К., 1997. – 36 с.
    143. Джеймс У. Психология / У. Джеймс. – М., 1991. – 367 с.
    144. Дидора М. И. Развитие познавательной самостоятельности младших школьников в процессе обучения : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 – теорія и методика виховання / Михаил Иванович Дидора. – К., 1982. – 174 с.
    145. Додонов Б. И. О мотивационных образующих психологической структуры деятельности / Б. И. Додонов // Эмоционально-волевая регуляция поведения и деятельности. Тезисы Всесоюзной конференции молодых ученых. – Симферополь, 1983. – С. 89–90.
    146. Донской Д. Д. Теория строения действий / Д. Д. Донской // Теория и практика физической культуры. – 1991. – № 3. – С. 9–13.
    147. Дорошенко А. С. Развитие активности и самостоятельности у детей на уроках физического воспитания / А. С. Дорошенко // Методы и средства тренировки квалифицированных спортсменов. – Л. : ГДОИФК им. П. Ф. Лесгафта, 1975. – С. 12–13.
    148. Дорошенко А. С. Формирование самостоятеяльности и активности у младших школьников на уроках физкультуры : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 – теорія и методика физического воспитания и спортивной тренировки / Александр Сергеевич Дорошенко. – Л., 1982. – 24 с.
    149. Дубровина И. Особенности обучения и развития школьников 13-17 лет / И. Дубровина. – М. : Педагогика, 1988. - С. 78–84.
    150. Дусавицкий А. К. Об особенностях развития мотивов учения младших школьников / А. К. Дусавицкая, Е. А. Портная // Психологические проблемы учебной деятельности школьников. - М : Советская Россия, 1977. - С. 144–157.
    151. Дьячков В. О сенсорной основе технико-тактического мастерства / В. Дьячков // Теория и практика физической культуры. – 1975. - № 7. -С. 22–24.
    152. Дьячков К. М. Совершенствование технического мастерства спортсменов / К. М. Дячков. – М. : Физкультура и спорт, 1972. – 231 с.
    153. Евсеева Л. Ф. Изучение взаимосвязей между проприорецептивными функциями у школьников разного возраста, занимающихся и не занимающихся баскетболом / Л. Ф. Евсеева // Психомоторика. – Л., 1976.- № 6. – С. 84.
    154. Ефимова Л. Г. Формирование нравственных качеств у подростков в процессе игровой деятельности во внеурочное время : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 – теорія педагогики / Людмила Григорьевна Ефимова. – К., 1991. – 178 с.
    155. Жоров П. А. Волевые качества и эмоциональная устойчивость школьников / П. А. Жоров, Т. И. Шульга // Новые исследования в психологии. – 1987. – № 1. – С. 37–43.
    156. Жуков А. Критерии определения координационных способностей у детей / А. Жуков // Теория и практика физиче
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины