ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ : Теоретико-методические основы подготовки будущих воспитателей к организации коммуникативно-речевой деятельности детей старшего дошкольного возраста

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

УДК 373.2.011.3-051:378-057.875]:37.016:81

ЛУЦЕНКО ІРИНА ОЛЕКСІЇВНА

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
13.00.08 – дошкільна педагогіка

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
доктор педагогічних наук,
професор, дійсний член Національної
академії педагогічних наук України
Богуш Алла Михайлівна

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………... 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ……………………………………………………..

18
1.1. Професійно-педагогічна діяльність як педагогічна проблема 18
1.2. Специфіка професійно-педагогічної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу…………………………………..
29
1.3.Професійна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у теорії педагогіки вищої школи…………...
39
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ…………………………………. 51
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…………………………………….

55
2.1. Аксіологічний підхід у підготовці майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку…………………………………………...

55
2.2. Системно-цілісний концепт підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку……………………….

69
2.3. Комунікативно-діяльнісний підхід як детермінант підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку……………………………………………………….

85
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ…………………………………... 96

РОЗДІЛ 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ……………………………………………………..

100
3.1. Сутність і характеристика комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку…………………………………...
100
3.1.1. Діяльнісний підхід – підґрунтя комунікативно-мовленнєвої діяльності дошкільників………………………….
100
3.1.2. Характеристика комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку…………………..
111
3.2. Мовленнєве спілкування з однолітками і дорослими як специфічна діяльність дітей дошкільного віку…………………….
123
3.3. Професійно-мовленнєве спілкування вихователя з дітьми як чинник організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей………………………………………………………………………

137
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ…………………………………. 169
РОЗДІЛ 4. СТАН ПІДГОТОВЛЕНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ……………………………………………………..

173
4.1. Підготовленість майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку (результати пошуково-розвідувального експерименту)…………………………………………………………..

173
4.2. Аналіз програмно-методичного забезпечення підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку……….

180
4.3. Характеристика рівнів підготовленості майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку……………………….

197
ВИСНОВКИ ДО ЧЕТВЕРТОГО РОЗДІЛУ……………………………... 253
РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ…………………………………….

255
5.1. Педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку……………………….

255
5.1.1. Забезпечення міжпредметних зв’язків та інтеграції змісту навчання у професійній підготовці майбутнього вихователя…………………………………………………………...

257
5.1.2. Позитивна мотивація студентів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку…………………………………………………...

265
5.1.3. Наявність у майбутніх вихователів сформованих комунікативно-мовленнєвих умінь професійно-мовленнєвого спілкування з дітьми дошкільного віку………..

277
5.1.4. Занурення студентів в активну практику організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку…………………………………………………

285
5.2. Експериментальна робота з підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку……………………….

295
5.2.1. Сутність моделі підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку……………………………………….

295
5.2.2. Змістовий аспект підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку на збагачувально-змістовому етапі формувального експерименту……………………………...

301

5.2.3. Зміст підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку на мотиваційно-перетворювальному етапі.

330
5.2.4. Зміст підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку на креативно-діяльнісному та оцінно-рефлексивному етапах……………………………………………..

354
5.3. Порівняльна характеристика рівнів підготовленості майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку на констатувальному та прикінцевому етапах………………………...

388
ВИСНОВКИ ДО П’ЯТОГО РОЗДІЛУ…………………………………… 407
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 412
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 420
ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 469

ВСТУП
Незаперечним свідченням прогресу людства є ставлення сучасного суспільства до розвитку кожної окремої людини, її індивідуальності, що знайшло своє втілення у філософії людиноцентризму, а в педагогіці – у принципі дитиноцентризму. Нова святоглядна парадигма зумовила трансформацію системи освіти як єдиного комплексу – від дошкільної ланки до вищої освіти. Провідні принципи функціонування і взаємопов’язаного розвитку систем дошкільної і вищої освіти за напрямом підготовки «Дошкільна освіта» задекларовано в низці загальнодержавних нормативних документів, а саме: Національній стратегії розвитку освіти України у 2013-2021 роках, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про дошкільну освіту», «Державній цільовій програмі розвитку дошкільної освіти на період до 2017 р.», Базовому компоненті дошкільної освіти, в яких позиціонується необхідність наукового обґрунтування трансформації освітніх процесів щодо їх відповідності сучасним світовим комунікативно-гуманітарним тенденціям, універсальним та глибинним етнокультурним цінностям, перше місце серед яких відводиться дитині.
Ключовою фігурою в реалізації дитиноцентрованої освіти є особистість педагога. У цьому зв’язку перед педагогікою вищої школи постає особливе завдання – формування нового вчителя (В. Андрущенко). У психолого-педагогічних дослідженнях попередніх років розкрито психологічну структуру педагогічної діяльності (А. Маркова, Л. Мітіна, А. Мудрик, Є. Рогов, В. Семиченко та ін.) та її функціональний склад (М. Єрмоленко, Н. Кузьміна, В. Межериков, В. Сластьонін, О. Щербаков та ін.), різні аспекти готовності майбутніх педагогів до професійної діяльності та особливості організації професійно-педагогічної підготовки (О. Абдулліна, Л. Ахмедзянова, Ф. Гоноболін, М. Дьяченко, К. Дурай-Новакова, Л. Кандибович, Н. Кічук, Е. Карпова, В. Кузь, А. Ліненко, В. Моляко, Ю. Машбиць, Л. Спірін, Г. Троцко, Р. Хмелюк та ін.).
У працях із дошкільної педагогіки з’ясовано специфіку професійної діяльності вихователя дітей дошкільного віку (Л. Артемова, А. Богуш, Р. Буре, Н. Денисенко, Т. Жаровцева, О. Кучерявий, В. Логінова, В. Нестеренко, Л. Островська, Л. Семушина, Т. Степанова, С. Ткачов), її психологічні аспекти (О. Кононко, С. Кулачківська, Д. Ніколенко, Є. Панько). Питання професійної підготовки майбутніх вихователів до педагогічної діяльності розглядали вітчизняні (Л. Артемова, А. Богуш, Г. Бєлєнька, С. Будак, Н. Голота, Н. Ємельянова, Т. Жаровцева, Л. Завгородня, В. Кузь, О. Кучерявий, Т. Котик, Н. Левінець, Н. Лисенко, І. Мордоус, В. Нестеренко, Л. Плетеницька, Т. Слободянюк, Т. Степанова) і російські дослідники (У. Ібрагімова, Л. Зорило, В. Макарова, Н. Московська, З. Нестерева, Л. Фалюшина). Аналіз досліджень показав, що традиційна система вищої дошкільної освіти зорієнтована передусім на підготовку майбутніх вихователів до формування у дітей певної сукупності знань, умінь, навичок, розвитку навчальної діяльності, яка не є типовою для дитини дошкільного віку, не задовольняє її актуальних потреб.
Впровадження в сучасну національну систему освіти особистісно-зорієнтованої моделі дошкільної освіти посилює увагу до суто дитячих діяльностей (А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Калмикова, О. Кононко, В. Кузьменко, К. Крутій, Н. Луцан, Т. Піроженко, Т. Степанова), що сприяє збереженню дитячої субкультури та орієнтує педагогів на потреби, інтереси кожної дитини. Це також передбачає збагачення змісту та розширення форм специфічних для дошкільного віку видів діяльності, впровадження широкого спектру навчально-розвивальних і освітніх завдань.
Роль спілкування як специфічного виду дитячої діяльності у цілісному розвитку особистості в дошкільному дитинстві і водночас вплив дорослого на цей процес підтверджено О. Запорожцем, О. Лурією, М. Лісіною, Д. Ельконіним, Т. Піроженко, О. Рузською, Р. Спітцом, Т. Ткачуком. Педагогічний аспект впливу спілкування на становлення дитячої особистості розкрили Л. Артемова, А. Арушанова, І. Рогальська. Особливості комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку визначено О. Запорожцем, М. Лісіною, О. Смирновою, Д. Ельконіним, Т. Піроженко. З’ясовано, що мовленнєве спілкування сприяє самовираженню, соціалізації дитини, налагодженню її взаємодії з дорослими і однолітками, що досягається взаємопов’язаним розвитком мовленнєвої діяльності і спілкування.
Закладений у комунікативно-мовленнєвій діяльності дитини потенціал її особистісного розвитку зумовлює створення умов для її природного функціонування в умовах дошкільного навчального закладу, забезпечення відповідної підготовки вихователів. Зміни в структурі комунікативної підготовленості вихователів визначають трансформаційні процеси в освіті, які охоплюють передусім педагогічні функції. Провідними наразі є функції радника, партнера та організатора процесу спілкування, що в цілому сприяє гуманізації педагогічних взаємин.
Аналіз наукового фонду переконує у тому, що проблема організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей, як суто дитячої, в умовах дошкільного навчального закладу має вирішуватися в комплексі: і в аспекті розроблення методики організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, і в аспекті професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Водночас у педагогічній науці існує низка суперечностей щодо особливостей підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, а саме:
– між вимогою суспільства щодо дитиноцентрованої спрямованості освіти та реальним станом наукового обґрунтування змісту, розроблення методичного супроводу професійної підготовки майбутніх вихователів, орієнтованої на виконання цієї вимоги;
– між достатнім теоретичним обґрунтуванням місця комунікативно-мовленнєвої діяльності в становленні особистості старшого дошкільника і відсутністю розкриття теоретичних засад професійної підготовки до її організації в умовах дошкільного навчального закладу;
– виявленим позитивним впливом спеціалізованого мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми на їхній комунікативно-мовленнєвий розвиток і відсутністю методичного забезпечення процесу формування професійно-мовленнєвого спілкування в умовах вищого навчального закладу;
– необхідністю організовувати комунікативно-мовленнєву діяльність дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу і непідготовленістю майбутніх вихователів до здійснення такої діяльності.
Отже, наявність суперечностей в освітній сфері та недостатнє розв’язання проблеми на теоретичному, методологічному, методичному рівнях зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова і є складовою теми кафедри дитячої творчості «Зміст, форми, методи і засоби підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти». Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 5 від 21 грудня 1999 р.), узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (прокол № 1 від 27.01.2008 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні методологічних концептів підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку; детермінації педагогічних умов їх реалізації у практиці фахової підготовки у вищій школі.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:
- науково обґрунтувати методологічні концепти підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку;
- визначити сутність і структуру поняття «підготовленість майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку», уточнити поняття «комунікативно-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку»;
- виявити структуру професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми як комунікативного чинника розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку, систему професійно-мовленнєвих умінь, що забезпечують її реалізацію; визначити функції, принципи організації особистісно-розвивального професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми;
- визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні підготовленості майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку;
- теоретично обґрунтувати педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку;
- розробити й апробувати модель та експериментальну методику підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку;
- виявити тенденції підготовленості майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку як оптимального результату професійної підготовки.
Об’єкт дослідження – професійно-педагогічна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах вищого педагогічного навчального закладу.
Предмет дослідження – експериментальна методика підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку.
Концепція дослідження. Необхідність професійної підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку зумовлена місцем комунікативно-мовленнєвого онтогенезу в становленні особистості дитини дошкільного віку; поставленим перед сучасним вихователем завданням реалізовувати вікові можливості дітей дошкільного віку на засадах дитиноцентризму, через розвиток суто дитячих видів діяльності, їх організацію; недостатньою сформованістю у випускників вищих навчальних педагогічних закладів, необхідних для його реалізації особистісних якостей, професійних умінь і здатностей. Підготовленість до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку розуміємо як її оптимальний результат, що охоплює сформовані професійно важливі комунікативні якості особистості, професійні цінності й мотиви, дитиноцентристську спрямованість, теоретичні і методичні знання, комунікативно-мовленнєві вміння професійно-мовленнєвого спілкування з дітьми, спроможність виконувати у межах, визначених професійним стандартом ситуацій, професійні завдання, вирішувати педагогічні проблеми, використовуючи сформовані в процесі підготовки знання, вміння, особистісні структури. Закладений підхід визначає розроблення моделі й сучасної методики, яка забезпечуватиме єдність, взаємопов’язаність урахування і розвитку у майбутніх вихователів ціннісно-мотиваційної сфери, дитиноцентрованості, комунікативності та методичної підготовленості; детермінацію адекватних меті педагогічних умов, форм і методів навчання.
Концепція дослідження ґрунтується на взаємопов’язаних концептах: методологічному, теоретичному, технологічному. Методологічний концепт інтегрує положення аксіологічного, системно-цілісного, комунікативно-діяльнісного підходів. Теоретичний – визначає систему вихідних категорій і понять, які розкривають сутність педагогічної діяльності, спілкування, специфіку професійно-педагогічної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу і відповідної професійної підготовки, феноменологію комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку. Технологічний концепт передбачає визначення критеріїв і показників підготовленості до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку, розроблення моделі, діагностувальної та експериментальної методики підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку: конструювання змісту, розроблення комунікативних тренінгів, міжпредметних навчально-професійних завдань, ситуацій.
Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань, перевірки гіпотези застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні – системний аналіз та узагальнення філософського, психолого-педагогічного, лінгводидактичного наукового фондів національного та зарубіжного досвіду професійно-педагогічної підготовки з метою визначення та обґрунтування методологічних концептів, педагогічних умов і змістово-організаційних засад експериментального навчання; прогностичний аналіз з метою передбачення тенденцій змін у структурі професійно-педагогічної підготовленості майбутніх вихователів; теоретичне моделювання з метою розроблення експериментальної моделі підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку; емпіричні: вивчення і аналіз документації педагогічних університетів з метою виявлення стану досліджуваної проблеми; діагностичні методи (бесіди, інтерв’ювання, анкетування вихователів і студентів; обсерваційні – педагогічне спостереження за професійною діяльністю вихователів та навчальним процесом у вищому навчальному закладі, самоаналіз, самооцінювання, рефлексія; експериментальні методи: педагогічний експеримент (розвідувально-пошуковий, констатувальний, формувальний, контрольний етапи), статистичні з метою верифікації ефективності моделі й експериментальної методики підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку; статистичні: кількісний і якісний аналіз експериментальних даних, методи математичної статистики, що використовувалися з метою отримання достовірних результатів щодо рівнів підготовленості майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше:
– розроблено та науково обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, яка охоплює методологічний, теоретичний і технологічний концепти, детерміновано аксіологічний, системно-цілісний, комунікативно-діяльнісний підходи як складові методологічного концепту;
– визначено сутність і структуру поняття «підготовленість майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку»; розроблено критерії з показниками (когнітивно-методичний, ціннісно-мотиваційний, дитиноцентрованість, професійно-комунікативний, оцінно-рефлексивний);
– теоретично обґрунтовано структуру і схарактеризовано компоненти професійно-мовленнєвого спілкування вихователя як комунікативного чинника розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку, класифіковано види професійно-мовленнєвих умінь; визначено функції, специфічні принципи організації професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми дошкільного віку;
– визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови забезпечення ефективної підготовленості майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, а саме: забезпечення міжпредметних зв’язків та інтеграції змісту навчання; позитивна мотивація студентів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку; наявність у майбутніх вихователів сформованих комунікативно-мовленнєвих умінь професійно-мовленнєвого спілкування з дітьми; занурення студентів в активну практику організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку;
– теоретично обґрунтовано модель, яка містить збагачувально-змістовий, мотиваційно-перетворювальний, креативно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний етапи та експериментальну методику підготовки; експериментально апробовано її ефективність та особливості застосування в умовах вищих навчальних закладів;
– виявлено тенденції процесу ефективної підготовленості майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку як оптимального результату професійної підготовки: наявність взаємозв’язків і взаємозалежностей між сформованістю ціннісно-мотиваційної сфери і вибором комунікативно-мовленнєвої стратегії взаємодії з дитиною; станом відчуття психологічної близькості світу дитинства і розвитком схильності до практики мовленнєвого спілкування з дітьми; опануванням умінь професійно-мовленнєвого спілкування з дітьми і підвищенням активності в оволодінні методичною складовою підготовленості до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку; уточнено поняття «комунікативно-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку».
У дослідженні удосконалено сутність понять професійно-педагогічна діяльність вихователя дошкільного навчального закладу, готовність до професійно-педагогічної діяльності, методику використання міжпредметних зв’язків, організації практичної підготовки майбутніх вихователів.
Набули подальшого розвитку: теорія і методика професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів та професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми дошкільного віку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що змодельовано цілісну педагогічну систему підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, розроблено критерії, показники, методику діагностування рівнів підготовленості до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, експериментальні методики формування означеної підготовленості; визначено функції, принципи, розроблено структуру особистісно розвивального професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми дошкільного віку; розроблено комунікативні тренінги, систему навчальних ситуацій, завдань для формування професійної підготовленості студентів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку; скоректовано навчальні програми із курсів «Психологія загальна», «Психологія дитяча», «Дошкільна педагогіка», «Дошкільна лінгводидактика»; розроблено спецкурс «Організація комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку» та спецпрактикум «Тренінг професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми» для студентів за напрямом підготовки «Дошкільна освіта».
Результати дослідження можуть бути використані студентами і викладачами вищих педагогічних закладів освіти всіх рівнів акредитації, які здійснюють підготовку і перепідготовку фахівців дошкільного профілю, методистами і курсантами інститутів післядипломної освіти, методистами і вихователями дошкільних навчальних закладів, науковцями-дослідниками проблем дошкільної педагогіки, дошкільної лінгводидактики, а також при розробці програм та нових інноваційних навчальних курсів, здійсненні наукових досліджень із проблеми професійної підготовки фахівців дошкільної освіти.
Особистий внесок автора. Ідеї та думки, що належать авторам колективних монографій «Підготовка вихователів до розвитку особистості дитини дошкільного віку», «Розвиток дитини-дошкільника: сучасні підходи та освітні технології», підручника «Дошкільна лінгводидактика», навчальних програм, Галузевих стандартів вищої освіти не використовувались у матеріалах дисертації. Особистий внесок дисертанта в роботах у співавторстві полягає у самостійному дослідженні питань методики підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України» (м. Острог, 1999), «Ребенок в современном мире. Отечество и дети» (м. Санкт-Петербург, 2001), «Педагогика добра в контексте этнокультурного социума» (м. Симферополь, 2001), «Перші міжнародні Драгоманівські читання» (м. Київ, 2003), «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи» (м. Київ, 2008, 2009, 2010, 2010, 2011, 2012), «Актуальні проблеми психолінгвістики (м. Переяслав-Хмельницький, 2008), «Дошкольное образование в современных социокультурных условиях: реалии, вызовы, перспективы» (м. Чита, 2010), «Актуальні проблеми наступності дошкільної і початкової освіти» (м. Кам’янець-Подільськ, 2010), «Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів для дошкільної освіти» (м.м. Рівне-Кременець, 2012), «Единое образовательное пространство: взрослые и ребенок» (м. Москва, 2012), «Теоретико-методичні засади передшкільної освіти в сучасному освітньому просторі» (м. Миколаїв, 2012), «Гражданское и патриотическое воспитание в современных условиях» (м. Москва, 2012), «Психолінгвістика в сучасному світі» (м. Переяслав-Хмельницький, 2013); всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах: «Проблеми викладання народознавства в оновлювальній національній школі: стан і перспективи розвитку» (м. Умань, 2001), «Актуальні проблеми української етнопедагогіки» (м. Івано-Франківськ, 2001), «Регіональні аспекти реалізації національної доктрини у розвитку дошкільної освіти» (м. Глухів, 2002), «Оновлення змісту та форм дошкільної і початкової освіти України» (м. Миколаїв, 2003), «Сучасні п’ятирічні діти: особливості розвитку (м. Київ, 2004), «Проблеми реформування магістратури в світлі концепції Болонського процесу» (м. Київ, 2005), «Інноваційні технології в дошкільній освіті України» (м. Київ, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013).

Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження відображено в 44 наукових і науково-методичних одноосібних працях і 8-ми працях у співавторстві. З них: 2 одноосібні монографії, 3 монографії у співавторстві, 3 одноосібні посібники для ВНЗ, 1 одноосібний посібник для вихователів дошкільних навчальних закладів, 1 підручник у співавторстві, 3 навчальні програми у співавторстві і 1 одноосібна, Галузевий стандарт вищої освіти за спеціальністю 6.010101 Дошкільне виховання, 20 фахових публікацій у збірниках наукових праць, затверджених МОН України, 9 публікацій у збірниках конференцій (4 з них – закордонні (Росія, Білорусь).

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації подано теоретико-методичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в науковому обґрунтуванні методологічних концептів, детермінації педагогічних умов їх реалізації, розробленні моделі й експериментальної методики підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку.
Розроблено та науково обґрунтовано концепцію підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, яка ґрунтується на взаємопов’язаних концептах: методологічному, теоретичному, технологічному. У методологічному концепті зінтегровано положення аксіологічного, системно-цілісного, комунікативно-діяльнісного підходів. Це дало змогу визначити ціннісний вектор змісту підготовки, сформулювати цілі, сконструювати зміст, навчальні технології, підвладні аксіологічному орієнтиру; спрямувати розгляд підготовки як цілісної системи, у структурі якої виділено макро- і мікросистеми; інтегрувати підходи до комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку і професійно-педагогічної підготовки майбутніх вихователів.
У контексті теоретичного концепту визначено систему вихідних категорій і понять, що розкривають сутність педагогічної діяльності, спілкування; специфіку професійно-педагогічної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу; особистісно розвивального професійно-мовленнєвого спілкування з дітьми; характеризують систему професійно-педагогічної підготовки майбутніх вихователів у вищих навчальних закладах; розкривають феноменологію комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку.
Професійно-педагогічну діяльність вихователя дошкільного навчального закладу визначено як дитиноцентристську діяльність, перебіг якої відбувається в спеціально організованих процесах суб’єкт-суб’єктної взаємодії й забезпечується зорієнтованими на дошкільне дитинство педагогічними технологіями, дидактичними засобами, педагогічними, літературними джерелами, навчально-розвивальним обладнанням.
Готовність вихователя дошкільного навчального закладу до професійної діяльності це – цілісне особистісне утворення, що є єдністю особистісного і процесуального аспектів діяльності, у якому в оптимальному співвідношенні поєднуються теоретичний і практичний компоненти. Критеріями її оцінювання є сформованість ціннісно-мотиваційної сфери, дитиноцентристської спрямованості, здатності до професійно-мовленнєвого спілкування, володіння теоретичними знаннями, методиками, технологіями розвитку дитини дошкільного віку.
Підготовку майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку схарактеризовано як методологічно обґрунтований цілеспрямований процес, який відбувається у межах загальної професійно-педагогічної підготовки за напрямом «Дошкільна освіта» й відбиває її сутнісні характеристики. У процесі теоретичного моделювання вона набуває специфічних рис, спричинених самостійною метою, завданнями, спеціально розробленим змістом, детермінованими педагогічними умовами, методиками їх реалізації.
Дослідження дало змогу визначити підготовленість до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого віку як індивідуальний результат професійної підготовки, що охоплює сформовані професійно важливі комунікативні якості особистості, професійні цінності й мотиви, дитиноцентристську спрямованість, теоретичні і методичні знання, комунікативно-мовленнєві вміння професійно-мовленнєвого спілкування, та характеризується такими параметрами: оптимальність щодо наявних суб’єкт-об’єктних умов професійного навчання; реальна спроможність успішно виконувати у межах, визначених професійним стандартом ситуацій, професійні завдання, вирішувати педагогічні проблеми, використовуючи сформовані в процесі підготовки знання, вміння, особистісні структури; практична готовність до розв’язання професійних завдань з організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей в умовах дошкільного навчального закладу.
Визначено структуру особистісно розвивального професійно-мовленнєвого спілкування вихователя як комунікативного чинника комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, яка розглядається як єдність просторового, емоційного, мовленнєвого, інтерактивного контактів.
Виявлено провідні функції професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми дошкільного віку: формування, розвиток і задоволення потреби дітей у мовленнєвому спілкуванні; комунікативної функції як чинника мовленнєвого розвитку, організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей; комунікативно-мовленнєвої співучасті, співдії у спілкуванні з дітьми; навчання мови і розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей; психологічної підтримки у спілкуванні з дітьми; функція розваги.
У дослідженні визначено специфічні методичні принципи організації професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми. Серед них провідними є: гуманізація комунікативних настанов педагога; задоволення потреби дітей у спілкуванні, розвиток мотивів спілкування, інтересів; досягнення особистісно розвивального ефекту в процесі мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми; приклад товариськості і рівноправності, конструктивна позиція у спілкуванні; діалогічна орієнтація у спілкуванні і діалогічність мовлення педагога, добір оптативних мовленнєвих форм; дотримання професійної і мовленнєвої етики; встановлення емоційної довіри і підтримка позитивної атмосфери спілкування; пом’якшення, зняття, компенсування засобами педагогічного мовленнєвого впливу емоційної напруги, дії на дітей стресогенних чинників; врахування індивідуальних особливостей і ситуативного стану дитини у процесі комунікативно-мовленнєвої взаємодії.
Процес професійно-мовленнєвої взаємодії вихователя з дітьми регулюють такі принципи: використання прийомів активного слухання і зворотного зв’язку в процесі спілкування; урахування у виборі тактики спілкування, плануванні та побудові педагогічного мовлення вікових особливостей дітей, рівнів розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь, навчальних завдань розвитку мовлення; надання відповідно до віку дітей національно-культурних зразків мовленнєвої комунікації і спілкування, використання методичних прийомів спільної мовленнєвої дії; емоційна насиченість процесу мовленнєвого спілкування з дітьми, доцільне використання методичних засобів, спрямованих на їхнє розважання; вирішення завдань комунікативно-мовленнєвого розвитку у процесі організації різних видів дитячої діяльності, мовленнєвий супровід предметно-практичної взаємодії з дітьми; втілення у педагогічне спілкування традицій українського родинного спілкування з дітьми і мовленнєвого етикету, збагачення професійного мовлення кращими зразками усної народної творчості; рефлексія вихователя щодо впливу власного стилю мовленнєвого спілкування на розвиток комунікативно-мовленнєвої сфери дітей; контроль за якістю педагогічного мовлення.
Вивчення можливостей реалізації цілей-функцій спілкування в різних видах контакту дало змогу виокремити основні групи інтегрованих комунікативно-мовленнєвих умінь професійно-мовленнєвого спілкування вихователя з дітьми, а саме: вміння організовувати просторовий, інтерактивний, емоційний та мовленнєвий контакти, які є необхідними для організації певного контакту; вони утворюють підсистеми професійно-мовленнєвих умінь вихователя.
Володіння просторовим контактом передбачає вміння: подавати себе як мовленнєвого партнера; добирати дистанцію до співрозмовника; займати позицію «обличчям до обличчя», на рівні очей дитини; супроводжувати мовленнєвий контакт контактуванням очима, жестами, системою такесичних прийомів (торкання, погладжування, пригортання, обійми); використовувати прийоми просторової організації спілкування для успішного перебігу мовленнєвого контакту.
Здійснення емоційного контакту передбачає вміння: відчувати емоційний стан кожної дитини і діяти відповідно до нього; викликати в дитини довіру, прихильність до себе; бажання спілкуватися; «заряджати» дитину позитивними емоціями; забезпечувати дитині емоційну розрядку; розважати її; використовувати прийоми емоційного впливу для організації і успішного перебігу мовленнєвого контакту.
Володіння мовленнєвим контактом охоплює вміння для здійснення орієнтувального етапу: орієнтуватися в умовах спілкування, у дитині, як у мовленнєвому партнерові, умовах педагогічного комунікативного завдання; здійснення моделювального етапу: вміння прогнозувати хід і результати мовленнєвого контакту; моделювати особливості розуміння дитиною зверненого до неї мовлення, сприймання предметів і явищ довкілля; моделювати зміни, що мають відбутись у її мотиваційній сфері, сві¬тогляді, мовленні після контакту; кодувати бажані навчально-розвивальні і виховні зміни – планувати своє мовлення: добирати зміст висловлювання, обирати адекватну форму мовлення, мовні, інтонаційні й паралінгвістичні засоби; пов'язані з організацією і управлінням мовленнєвим контактом. Вступний етап передбачає уміння налагоджувати контакт — залучати дитину до мовленнєвого спілкування через виклик довіри до себе, застосовувати прийоми просторової організації спілкування; основний змістовий етап – уміння зберігати і розгортати контакт через ініціювання предмета розмови і підтримку ініціативи дитини, динамічну зміну комунікативних позицій учасників контакту; спрямування розмови у потрібне русло, використання прийомів пристосування, зворотного зв'язку, емоційного впливу, просторової організації спілкування; спрямування якостей і техніки педагогічного мовлення на здійснення мовленнєвого впливу, виконання професійного комунікативно-мовленнєвого завдання; заключний етап як вдале завершення контакту охоплює вміння підсумовувати обговорювану тему, закріплювати налагоджений емоційний і мовленнєвий контакти, їх позитивні наслідки.
Реалізація інтерактивного контакту передбачає вміння викликати у дітей бажання до спільних мовленнєвих і практичних дій; використовувати мовленнєвий контакт у процесі практичної діяльності дітей з метою організації навчально-мовленнєвих, комунікативно-мовленнєвих дій; організовувати мовленнєвий контакт під час спільної практичної діяльності з метою навчання дітей комунікативно-мовленнєвої взаємодії; налагоджувати колективну діяльність дітей; у взаємодії здійснювати розвиток різних видів дитячої діяльності. Вміння, пов’язані з організацією комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей: мотиваційно-стимулювального спрямування (спонукати дітей до комунікативно-мовленнєвих дій, участі в діалозі та полілозі); організаційно-регулятивного спрямування (організовувати різні форми навчання мови, перебігу комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей); надання національно-культурного зразка мовленнєвої комунікації і спілкування (на адаптивно-варіативному рівні використовувати мовні засоби і мовленнєві форми); навчального спрямування і зворотного зв’язку: вміння використовувати методичні прийоми впливу на мовлення дітей, прийоми спільної комунікативно-мовленнєвої дії; контрольно-корекційного спрямування (контролювати та коригувати комунікативно-мовленнєву діяльність дітей; емоційно-оцінного спрямування (оцінювати правильність і характер комунікативно-мовленнєвих дій дітей, особистих досягнень у комунікативно-мовленнєвій сфері).
З’ясовано, що комунікативно-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку – це мотивована, довільна, продуктивно-творча, самостійна, інтеракційна, власне дитяча діяльність, породжена потребами і запитами дитинства і спрямована на встановлення і підтримку контакту, налагодження взаємодії з дорослими й однолітками, в процесі якої діти розв’язують комунікативно-мовленнєві завдання, що постають перед ними у конкретних ситуаціях мовленнєвого спілкування. Її специфіка визначається комунікативними потребами і мотивами, віковими особливостями оволодіння вербальними і невербальними засобами спілкування, наявністю взаємозв’язків у становленні і розвитку форм та засобів спілкування, своєрідністю буття й внутрішнього світу дитини-дошкільника.
Визначено критерії (когнітивно-методичний, ціннісно-мотиваційний, дитиноцентрованість, професійно-комунікативний, оцінно-рефлексивний) та показники оцінювання підготовленості майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, подано якісні характеристики рівнів підготовленості.
Згідно з технологічним концептом дослідження обґрунтовано педагогічні умови підготовки до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку: забезпечення міжпредметних зв’язків та інтеграції змісту навчання у професійній підготовці майбутніх вихователів; позитивна мотивація студентів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку; наявність у майбутніх вихователів сформованих комунікативно-мовленнєвих умінь професійно-мовленнєвого спілкування з дітьми; занурення студентів в активну практику організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку.
Розроблено й апробовано модель підготовки, яка ґрунтується на аксіологічному, системно-цілісному, комунікативно-діяльнісному підходах, містить детерміновані педагогічні умови, передбачає поетапну (збагачувально-змістовий, мотиваційно-перетворювальний, креативно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний) реалізацію формувального експерименту. У дослідженні розроблено й втілено методики реалізації кожної педагогічної умови; вони визначають специфіку послідовних етапів підготовки.
Головна ідея моделі: взаємопов’язане формування методичної, комунікативно-мовленнєвої підготовленості, ціннісної мотивації й дитиноцентрованості на визначених теоретико-методичних засадах.
Результати прикінцевого етапу дослідження підтвердили ефективність розробленої моделі та еспериментальної методики підготовки. З'ясовано, що в експериментальних групах частка студентів з високим рівнем підготовленості досягла 25% (на констатувальному етапі високий рівень був відсутній), достатнім – складає 45% (було – 16,4%), середньому – 23,3% (було –59,6% ), низькому – 6,7% (було – 24%).
Виявлено тенденції процесу ефективної підготовленості майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, які виявляються у взаємозв’язках і взаємозалежностях між сформованістю ціннісно-мотиваційної сфери і вибором стратегії комунікативно-мовленнєвої взаємодії з дитиною, сформованістю емоційно-ціннісного ставлення до дитини і вибором суб’єкт-суб’єктної моделі взаємодії з дитиною, станом відчуття психологічної близькості до світу дитинства і розвитком схильності до практики мовленнєвого спілкування з дітьми, опануванням структури особистісно розвивального професійно-мовленнєвого спілкування і успішністю практичної реалізації завдань організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку, сформованістю теоретико-методичних знань і здатністю до оцінно-рефлексивної діяльності.
Проведене дослідження не вичерпує багатоаспектної проблеми підготовки майбутніх вихователів до професійно-педагогічної діяльності. Перспективним вважаємо дослідження проблеми забезпечення наступності в організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку і учнів початкових класів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : Для пед. спец. высш. учеб заведений / О. А. Абдуллина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Абишева А. К. О понятии «ценность» / А. К. Абишева // Вопросы философии. – 2002. – № 3. – С. 140.
3. Абульханова-Славская К. Диалектика человеческой жизни / К. Абульханова-Славская. – М., 1997. – 140 c.
4. Аксіологічний підхід – основа формування цілісної особистості майбутнього педагога : [Монографія] / за заг. ред. Л. О. Хомич. – Київ-Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2010. – 143 с.
5. Аминов Н. А. и др. Психодиагностика специальных способностей социальных работников / Н. А. Аминов и др. // Социальная работа. – М., 1992. – № 2. – С. 17–21.
6. Аминов Н. А. Модели управления образованием и стили управления / Н. А. Аминов // Вопросы психологии. – 1994. – № 2. – С. 88–99.
7. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике / Ш. А Амонашвили. – М. : Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1995. – 496 с.
8. Ананьєв Б. Г. К теории внутренней речи в психологи / Б. Г. Ананьєв // Психология чувственного познания. – М., 1960. – С. 1–186.
9. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : В 2-х т. / Б. Г. Ананьєв / Под. ред. Бодалева А. А. и др. – М. : Педагогика, 1980. – Т.2. – 288 с.
10. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева – М. : Аспект Пресс, 1996. – 376 с.
11. Андрущенко Віктор Вчитель якого чекають (Формувати «нового вчителя») / Віктор Андрущенко // Вісник Інституту розвитку дитини. – К. : В-во Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2012. – № 22. – С. 5–10.
12. Анисимов О. С. Методологическая культура педагогической деятельности и мышления / О. С. Анисимов. – М. : Экономика, 1991. – 415 с.
13. Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем / П. К. Анохин [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.galactic.org.ua/ Prostranstv/anoxin-7-1.htm.
14. Анцибор М. М. Активизация учебно-познавательной деятельности студентов при изучении дисциплин педагогического цикла : [Монография] / М.М. Анцибор. – М., Прометей. 1989 . – 129 с.
15. Аркин А. Е. Дошкольный возраст / А. Е. Аркин. – М. – Л., 1929. – 33 с.
16. Артемова Л. В. Задоволення особливих потреб дитини у спілкуванні з однолітками / Л. В. Артемова // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільстві (науково-методичний збірник) / Редкол. Н. Софій (голова), І. Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор) та ін. – К. : Контекст, 2000. – 336 с.
17. Артемова Л. В. Пріоритети в підготовці педагогів дошкільного профілю / Л. В. Артемова // Дошкільне виховання. – 2002. – № 2. – С. 7–8.
18. Артемова Л. В. Формирование общественной направленности ребенка-дошкольника в игре / Л. В. Артемова – К. : Вища школа, 1988. – 160 с.
19. Артемчук Г. І., Попович В. В., Січкаренко Г. Г. Вища школа України : реальність і тенденції розвитку : [колект. монографія] / Г. І. Артемчук, В. В. Попович, Г. Г. Січкаренко. – К. : Ленвіт, 2004. – 176 с.
20. Арушанова А. Коммуникативное развитие: проблемы и перспективы / А. Арушанова // Дошкольное воспитание. – 1998. – № 6. – С. 86–89.
21. Арушанова А. А. Речь и речевое общение детей: Книга для воспит. дет. сада / А. А. Арушанова – М. : Мозаика-Синтез, 1999. – 272 с.
22. Арушанова А. Истоки диалога : старший дошкольный возраст / А. Арушанова, Н. Дурова, Е. Рычагова // Дошкольное воспитание. – 2005. – № 11. – С. 68–73.
23. Архангельский С. И. Учебный процес в высшей школе, его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 368 с.
24. Архипова Т. Межпредметные связи : в чем их актуальность / Т. Архипова // Учитель. – 2001. – № 4. – С. 34–36.
25. Асмолов А. Г. Деятельность и установки / А. Г. Асмолов. – М. : Изд-во Моск. университета, 1979. – 150 с.
26. Астаніна С. Ю. Міжпредметні зв’язки на узагальнюючому уроці (біології) / С. Ю. Астаніна // Біологія в школі. – 1999. – № 6. – С. 25–30.
27. Ахмедзянова Л. М. Психолого-педагогические основы формирования призвания к профессии учителя : Дис. …канд. пед. наук: спец. 13.00.01. / Л. М. Ахмедзянова. – Одесса, 1993. – 219 с.
28. Ахутина Т. В. Порождение речи. Нейролингвистический анализ синтаксиса / Т. В. Ахутина – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 215 с.
29. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1989. – 560 с.
30. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / Міністерство освіти і науки України, Акад. пед. наук України; наук / Ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – К. : Світич, 2008. – 430 с.
31. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) // Дошкільне виховання. – Київ., 2012. – № 7. – С. 4–19.
32. Балдынюк Д. И. Системное исследование культуры общения педагога (теоретические аспекты) : Дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / Д. И. Балдынюк. – Умань, 1989. – 165 с.
33. Балута Г. А. Онтологічні засади мови в комунікативному просторі суспільства : Дис. …канд. філософ. наук: спец. 09.00.03 / Г. А. Балута. – Кривій Ріг, 2001. – 158 с.
34. Барановська Л. В. Навчання студентів професійного спілкування : [Монографія] / Л. В. Барановська. – Біла Церква, 2002. – 256 с.
35. Бахтин М. М. Естетика словесного творчества / М.М. Бахтин – М., 1979. – 245 с.
36. Бацевич Ф. С. Атмосфера спілкування: спроба психолінгвістичного дослідження / Ф. С. Бацевич // Мовознавство. – 2002. – № 4–5.- С.23-26.
37. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : Підручник / Ф. С.Бацевич – К. : Видавничий центр «Академія», 2004. – 342 с.
38. Бедельбаева Х. Т. Влияние общения на избирательное отношение детей к «соцыальним» и «несоциальним зрительним сигналам» / Х. Т. Бедельбаева // Новые исследования в психологии. – 1978. – № 2. – С. 17–28.
39. Березовин Н. И. Учитель и детский коллектив / Н. И. Березовин, Я. Л. Коломинский. – Минск, 1978. – 132 c.
40. Бех І. Д. Гуманізм у вихованні підростаючої особистості / І. Д. Бех // Рідна школа. – 1995. – № 9. – С. 23–25.
41. Бех І. Д. Формування у дитини почуття цінності іншої людини / І. Д. Бех // Педагогіка толерантності. – 2001. – № 2 (16). – С. 16–23.
42. Бех І. Д. Виховання особистості : У 2-х т. / І. Д. Бех – К. : «Либідь», 2003. – Т. 1. – 278 с.
43. Бех І. Д. Виховання особистості : У 2-х т. / І. Д. Бех – К. : «Либідь», 2003. – Т. 2. – 342 с.
44. Бех І. Дорослий і дитина : оптимізація особистісно-розвивального впливу / І. Бех // Дошкільне виховання. – 2010. – № 5. – С. 2–5.
45. Бехтерева Н. П. Нейрофизиологические аспекты психической деятельности человека / Н. П. Бехтерева – Л., 1974. – 151 с.
46. Бєлєнька Г. В. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання : [монографія] / Г. В.Бєлєнька – К. : Світич, 2006. – 304 с.
47. Бєлєнька Г. В. Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах ступеневої освіти : Автореф. …здобут. наук. ступ. Докт. пед. наук: 13.00.08 / Г. В. Бєлєнька. – Інститут проблем виховання НАПН України, 2012. – 38 с.
48. Бизикова О. А. Развитие диалогической речи у старших дошкольников в процес се интеграции традиционных и компьютерных игр : Автореф. диссертации на соискание ученой степени канд. пед. наук : 13.00.07 / О. А. Бизикова. – Екатеринбург, 2007. – 15 с.
49. Бим И. Л. Некоторые проблемы обучения диалогической речи / И. Л. Бим // Иностранные языки в школе. – 1979. – № 5. – С. 12–16.
50. Біла книга національної освіти України / Т. Ф. Алексеєнко, В. М. Аніщенко, Т. О. Балл та ін. / За заг. ред. акад. В. Г. Кременя; НАПН України. – К. : Інформ. системи, 2010. – 342 с.
51. Біляєв О. Культура мовлення вчителя-словесника / О. Біляєв // Дивослово. – 1995. – № 1. – С. 37–44.
52. Богуш А. М. Формирование оценочно-контрольных действий у дошкольников в процессе обучения родному и русскому язикам : Дис. ... доктора пед. наук : спец. 13.00.01 /А.М. Богуш – М., 1984. – 414 с.
53. Богуш А. М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі / А. М. Богуш // Практикум : навч. посібник. – К. : Вища шк., 1995. – 192 с.
54. Богуш А. М. Біологічне та соціальне у поглядах С. Русової на виховання / А. М. Богуш // Дошкільне виховання. – 1996. – № 9. – С. 8–9.
55. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика : теорія і практика / А. М. Богуш. – Запоріжжя : Просвіта, 2000. – 216 с.
56. Богуш А. Вплив середовища на формування мовної особистості : Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. [«Інноваційні технології викладання української мови та літератури в школі і ВНЗ: проблеми та пошуки»], (9 – 10 лист. 2004 р.). – Житомир : Полісся, 2004. – 212 с.
57. Богуш А. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти : навч.-метод. посібн. для вих. / укл. А. М. Богуш. – Одеса : Ярослав, 2004. – 176 с.
58. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей: від народження до семи років : [Монографія] / А.Богуш – К. : Видавничий Дім «Слово», 2004. – 376 с.
59. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах: Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти / А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2006. – 304 с.
60. Богуш А. М., Луценко І. О. Мовленнєве спілкування як діяльність / А. М. Богуш, І. О. Луценко // Богуш А. М. Гавриш Н. В. Дошкільна лінгводидактика : Теорія і методика навчання дітей рідної мови : Підручник / За ред. А. М. Богуш. – К. : Вища школа, 2007 – С. 78–99.
61. Богуш А. М., Гавриш Н. В. Дошкільна лінгводидактика : Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах : Підручник / А. М. Богуш / За заг. ред. А. М. Богуш. – 2 видання, доповнене. – К. : Видавничий Дім «Слово, 2011. – 704 с.
62. Богуш А. М. Комунікативно-мовленнєвий супровід професійного спілкування майбутніх вихователів з дітьми / А. М. Богуш // Наука і освіта. – № 6 – 2011. – C. 7–10.
63. Богуш А. М. Морально-духовні цінності дошкільного дитинства / А. М. Богуш // Вісник Інституту розвитку дитини – К. : В-во Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2011. – № 15. – С. 78–84.
64. Богуш А. М. Вектор наступності державних стандартів дошкільної і початкової освіти / А. М. Богуш // Дошкільне виховання. – 2012. – № 7. – С. 20–27.
65. Богуш А. М., Трифонова О. С., Кисельова О. І. Комунікативно-мовленевий супровід становлення україномовної особистості майбутніх фахівців дошкільної освіти півдня України : Навчальний посібник / А. М. Богуш, О. С. Трифонова, О. І. Кисельова. – Одеса : Вид-во ТОВ «Лерадрук», 2013. – 241 с.
66. Бодалев А. А. Воздействие стиля общения педагога с учащимися на их эмоциональный опыт / А. А. Бодалев // Проблемы общения и воспитания (Сб. стат.). – Тарту, 1974. – С. 75–95.
67. Бодалев А. А. Личность и общение / А. А. Бодалев – М. : 1982. – 285 с.
68. Бодалев А. А. О качествах личности, нужных для успешного общения : Личность и общение. Изб. тр. / А. А. Бодалев. – М, 1983. – 360 c.
69. Божович Е. Д. Развитие языковой компетенции школьников: проблемы и подходы / Е. Д. Божович // Вопросы психологии. – 1997. – № 1. – С. 33–44.
70. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе / Л. И. Божович // Вопросы психологии. – 1979. – № 4. – С. 31–33.
71. Большая советская энциклопедия. – 3-е изд. – М. : Изд-во «Советская энциклопедия», 1969–1978. – С. 219.
72. Бондар Володимир Педагогіка і філософія: взаємодія і взаємозбагачення / Володимир Бондар // Вища освіта України. – 2002. – № 3. – С. 14–18.
73. Бондаренко А. А., Панько Е. А. О педагогическом общении в деятельности музыкального руководителя детского сада / А. А/ Бондаренко, Е. А. Панько // Психология общения и проблемы коммунистического воспитания. – Омск, 1981. – С. 45–46.
74. Брушлинский А. В. Мышление и общение / А. В. Брушлинский, В. А. Поликарпов. – Мн. : Университетское, 1990. – 214 с.
75. Будак С. В. Дидактичні умови підготовки майбутніх педагогів до навчання англіської мови дітей дошкільного віку : Дис. …канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / С. В. Будак. – Одеса, 2003. – 206 с.
76. Буре Р. С., Островская Л. Ф. Воспитатель и дети : Пособие для воспитателя дет.сада. – 2-е изд., испр. и доп. / Р. С. Буре, Л. Ф. Островская. – М. : Просвещение, 1985. – 143 с.
77. Вавилов Ю. П. Специфика профессии учителя начальных классов / Ю. П. Вавилов // Начальная школа. – 2000. – № 8. – С. 87–93.
78. Васильева М. П. Формирование коммуникативных умений как компонента педагогической культуры будущего учителя : Дис. … канд. пед. наук : 13.00.01. / М. П. Васильева. – Харьков, 1996. – 181 с.
79. Вашуленко М. С. Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) / М. С. Вашуленко // Початкова школа. – 1997. – № 2. – С. 2–5.
80. Вашуленко М. С. Формування мовної особистості молодшого школяра в умовах переходу до 4-річного початкового навчання / М. С. Вашуленко // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С. 11–15.
81. Введение в педагогическую деятельность / А. С. Роботова, Т. В. Леонтьева, И. Г. Шапошникова и др. – М. : Академия, 2000. – 201 с.
82. Веккер Л. М. Психика и реальность : Единая теория психических процессов / Л. М. Веккер. – М., 2000. – 412 с.
83. Выготский Л. С. Развитие высших психических функций / Л. С. Выготский – М., 1978. – 393 с.
84. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский – М. : Педагогика, 1982. – Т. 2. – 361 с.
85. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных отношений / В. К. Вилюнас. – М., 1976. – 143 с.
86. Виноградова Н. Ф. Развитие связной речи детей старшего дошкольного возраста на основе ознакомления с природой : Дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / Н. Ф. Виноградова..– М., 1972. – 134 с.
87. Винограй Э. Г. Основы общей теории систем / Э. Г. Винограй [Електронний ресурс]. – Кемерово, 1993. – 339 с. – Режим доступу : rud.ocs.exdat.com| docs|index-48 503.htmt.
88. Виншлак А., Леонтьев А. А., Степанова Л. В. Научные основы принципа активной коммуникативности : Доклады советской делегации на конгрессе МАПРЯЛЮ [«Современное состояние и основные проблемы изучения и преподавания русского языка и литературы»]. – М., 1982. – С. 72–79.
89. Вовк Л. П. Проблема педагогічних цінностей в історії освіти і думки : Матер. Міжнарод. наук. конф. [«Проблеми змісту педагогічної підготовки вчителя у контексті аксіологічності освіти (історичний, теоретико-практичний аспекти)»]. – К., 2005. – С. 4–11.
90. Волков Н. П. Педагогика / Н. П. Волков. – К. : Академия, 2001. – 576 с.
91. Гаврилушкина О. Развитие коммуникативного поведения дошкольников в условиях детского сада / О. Гаврилушкина // Ребенок в детском саду. – 2002. – № 2. – С. 12–16.
92. Гаврилушкина О. Проблемы коммуникативного поведения дошкольников / О. Гаврилушкина // Ребенок в детском саду. – 2003. – № 1. – С. 11–15.
93. Гаврилушкина О. П. Работа по развитию коммуникативного поведения у дошкольников в условиях детского сада / О. П. Гаврилушкина // Ребенок в детском саду. – 2003. – № 2. – С. 12–16.
94. Гавриш Н. В. Розвиток мовленнєво-творчої діяльності в дошкільному дитинстві : Автореф. на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук : спец. 13.00.02 / Н. В. Гавриш. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2002. – 32 с.
95. Гавриш Н. Розвиток мовлення та навчання дошкільнят рідної мови : мета і завдання / Н. Гавриш // Дошкільне виховання. – 2003. – № 7. – С. 12–13.
96. Галигузова Л. Н. Развитие потребности в общении со сверстниками в раннем воздасте / Л. Н. Галигузова // Новые исследования в психологии. – 1978. – № 2. – С. 60–64.
97. Галигузова Л. Н. Ступени общения: от года до семи лет / Л. Галигузова, Е. Смирнова. – М. : Просвещение, 1990. – 143 с.
98. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра за спеціальністю 6.010101 «Дошкільне виховання» / Напряму підготовки 0101 Педагогічна освіта / За заг. ред. Страшка С. В. – К. : Міністерство освіти і науки України, 2005. – 104 с.
99. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010101 «Дошкільне виховання» / За заг. ред. Страшка С. В. – К. : Вид-во НПУ, 2006. – 258 с.
100. Галузяк В. С. Мотиваційно-ціннісні детермінанти індивідуального стилю педагогічного спілкування : Дис. на здобуття канд. психол. наук / В. С. Галузяк. – К., 1998. – 200 с.
101. Гаранович Н. Н. Использование интегральных связей для формирования у студентов профессиональных умений : Автореф. дис. …кан. пед. наук / Н. Н. Гаранович. – Л., 1987. – 19 с.
102. Гаркуша В. В. Формирование навыков общения и коммуникативных способностей в процессе личностно-ориентированного обучения устной иноязычной речи : Дис. канд психол. наук спец. 19.00.07 / В. В. Гаркуша. – Днепропетровск, 1992. – 129 с.
103. Гинецинский В. Й. Основы теоретической педагогики / В. Й. Гинецинский. – СПб., 1982. – 154 с.
104. Гоголь О. В. Формування педагогічного мовлення майбутніх вчителів активними методиками навчання : Дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / О. В. Гоголь. – К., 1997. – 183 с.
105. Годлевська А. І. Формування мовленнєвого компонента комунікативності майбутнього вчителя у структурі позанавчальної діяльності : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд пед. наук: спец. 13.00.01 / А. І. Годлевська. – К., 1998. – 16 с.
106. Годовикова Д. Б. Соотношение активности детей в общении со взрослыми и в исследовании новых предметов / Д. Б. Годовикова // Общение и его влияние на развитие психики дошкольника. – М., 1974. – С. 162–180.
107. Голдованская И. Б. Коммуникативная компетентность с позиции педагогики / И. Б. Голдованская // Педагогика. – 2008. – № 1. – С. 121–123.
108. Головань Н. А. Функции профессионально-педагогической речи / Н. А. Головань // Психология педагогического общения. – Кировоград, 1991. – С. 15–21.
109. Головата Л. М. Формування професійного мовлення у студентів факультету фізичного виховання: Дис. ...канд. пед. наук : спец. 13.00.02 / Л. М. Головата. – Тернопіль, 1997. – 251 с.
110. Голота Н. М. Формування художніх і конструктивних умінь у майбутніх вихователів дошкільних закладів : Дис. …канд пед. наук : спец. 13.00.08. / Н. М. Голота. – К., 2000. – 215 с.
111. Гоноболин Ф. Н. Книга об учителе / Ф. Н.Гоноболин – М. : Просвещение, 1965. – 110 с.
112. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
113. Гринева В. М. Формирование педагогической культуры учителя (теоретико-методический аспект) / В. М. Гринева. – Харьков, 1999. – 250 с.
114. Горопаха Н. М., Поніманська Т. І. Педагогічна практика за вимогами кредитно-модульної системи : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів напряму підготовки «Дошкільна освіта» / Н. М. Горопаха, Т. І. Поніманська. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2009. – 280 с.
115. Грайс Г. П. Логика и речевое общение / Г. П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. Выпуск ХVI. – М. : Прогрес, 1985. – С. 217–237.
116. Грехнев В. С. Культура педагогического общения : книга для учителя / В. С. Грехнев. – М. : Просвещение, 1990. – 144 с.
117. Гузій Н. В. Теоретичні основи професійно-педагогічної діяльності : методичні рекомендації / Н. В. Гузій; Автор-укл Н. В. Гузій. – К. : НПУ, 2001. – 17 с.
118. Гурь'єв А. І. Статус міжпредметних зв'язків у системі сучасної освіти / А. І. Гурь'єв // Наука і школа. – 2002. – № 2. – С. 41–45.
119. Давыдов В. В. Теория развивающегося обучения / В. В. Давыдов. – М., 1996. – 544 с.
120. Далингер В. Внутрипредметные связи как методическая основа совершенствования процесса обучения математики в школе : Автореф. дис. …д-ра пед. наук / В. Далингер. – Санкт-Петербург, 1992. – 51 с.
121. Дворяткина С. Н. Межпредметные связи и прикладная направленность школьного курса математики в классах биологического профиля : Автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук/ С.Н. Дворяткина. – Санкт-Петербург, 1992. – 51 с.
122. Демьянков В. З. Конвенции, правила и стратегии общения (интерпретирующий подход к аргументации) / В. З. Демьянков // Изв. АН СССР. Сер. лит., ин. яз. – Т. 41. – 1982. – № 4. – C. 15–18.
123. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2001. – № 1. – С. 28–41.
124. Десяева Н. Д. Культура речи педагога : Уч. пос. для студ. Высш. пед. учеб. завед. / Н. Д. Десяева, Т. А. Лебедева, Л. В. Ассуирова. – М. : Издательский центр «Академия», 2003. – 192 с.
125. Деятельностный подход в психологии [Електронний ресурс]. – Режим доступу : dic.acamic.ru dic.nsfpsihologic|536.
126. Деятельность и взаимоотношения дошкольников / Под ред. Репиной Т. А. – М. : Педагогика, 1837. – 192 с.
127. Дик Ю. И., Пинский А. А., Усанов В. В. Интеграция учебных предметов / Ю. И. Дик, А. А. Пинский, В. В. Усанов // Советская педагогика, 1987. – С. 42–47.
128. Дитина : Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років / Наук. кер. проекту О. В. Огнев’юк, К. І. Волинець; наук. кер. Програмою : О. В. Проскура, Л. П. Кочина, В. У. Кузьменко, Н. В. Кудикіна; автор. кол. Г. В. Бєлєнька, Е. В. Бєлкіна, О. Л. Богініч, Н. І. Богданець-Білоскаленко, С. А. Васильєва, М. С. Вашуленко // Мін. осв. і наук., мол. та спорту України, головн. упр. осв. і наук. викон. орг. Київміськради (КМДА). – К. : Ун-т цім. Б. Грінченка, 2012. – 492 с.
129. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент. Цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу : навч. посібник / Г. А. Дмитренко. – К. : ІЗМН, 1996. – 140 с.
130. Добрович А. Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения : Кн. для учителя и родителей / А. Б. Добрович – М. : Просвещение, 1987. – 207 с.
131. Додонов Б. И. О сущности интересов и подходе к их исследованию / Б. И. Додонов // Совесткая педагогика, 1971. – № 9. – С. 72–81.
132. Дошкільна лінгводидактика. Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільному закладі / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш, Т. М. Котик – Одеса : ПНЦ АПН України, 2002. – 48 с.
133. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной готовности к деятельности / К. М. Дурай-Новакова. – М., 1983. – 356 с.
134. Дуткевич Т. В. Дошкільна психологія : Теоретичний курс / Т. В.Дуткевич // Дошкільна психологія. – 2-ге видання : Навч. посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 392 с.
135. Дьяченко И. И. Формирование фундаментальной теории в педагогики (Логико-методол