ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ В УМОВАХ СЕЛА : ФОРМИРОВАНИЕ У ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА ПОЗИТИВНОГО ОТНОШЕНИЯ К ЗАНЯТИЯМ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРОЙ В УСЛОВИЯХ СЕЛА

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПОТУЖНІЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 373.2.016:796

ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ В УМОВАХ СЕЛА

13.00.08 дошкільна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Дубогай Олександра Дмитрівна,
доктор педагогічних наук, професор

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП..4
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО
ВІКУ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗАНЯТЬ
ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА
1.1. Історико-педагогічні аспекти фізичного виховання
дітей старшого дошкільного віку...13
1.2. Теоретико-методологічні засади формування
позитивного ставлення до занять фізичною
культурою у дітей старшого дошкільного віку.....30
1.3. Аналіз стану роботи дошкільних навчальних закладів
і родин з формування у старших дошкільників
позитивного ставлення до занять фізичною
культурою в умовах сільської місцевості .43
1.3.1. Виявлення та характеристика чинників, що впливають
на процес формування позитивного ставлення до
занять фізичною культурою....49
1.3.2. Організація і методика дослідження..63
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ..84
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПОЗИТИВНОГО
СТАВЛЕННЯ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ
В УМОВАХ СЕЛА
2.1. Зміст, засоби і методи формування у старших
дошкільників позитивного ставлення до занять
фізичною культурою в умовах дошкільного
навчального закладу.................................................................86
2.2. Формування позитивного ставлення до занять
фізичною культурою у дітей, які не відвідують
дошкільні навчальні заклади..................114
2.3. Теоретичне обґрунтування та експериментальне
впровадження умов формування у старших
дошкільників позитивного ставлення до занять
фізичною культурою в процесі взаємодії
дошкільного навчального закладу та родини.......................141
2.4. Порівняльний аналіз експериментальних даних
щодо формування у дітей старшого дошкільного
віку позитивного ставлення до занять фізичною
культурою................................................................................159
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ.171
ВИСНОВКИ.....................173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...180
ДОДАТКИ202

Вступ
Актуальність дослідження. Сучасний розвиток педагогічної науки в Україні характеризується пошуком та вдосконаленням шляхів формування особистості підростаючого громадянина. У Законі України Про освіту”, Державній національній програмі Діти України” зазначається, що сьогодні особливого значення набуває єдність виховних впливів на дитину протягом усього періоду становлення особистості, починаючи з раннього дитинства. З огляду на це, актуальним є питання належного фізичного виховання дітей, їх повноцінного розвитку, забезпечення готовності до навчання в школі.
На жаль, необхідно констатувати значне погіршення стану довкілля, дедалі помітніше виснаження природних ресурсів, прогресуючу деградацію усіх сфер суспільного життя. В останні роки Україна переживає найглибшу демографічну кризу за всю свою історію. Уперше в умовах мирного часу неухильно зростає смертність, яка сьогодні істотно перевищує народжуваність. Ще гірший стан у сільській місцевості, де смертність дітей значно вища, ніж у міській.
Суспільно-політичні умови, в яких функціонує сучасна сільська сім’я характеризуються соціально-економічною своєрідністю та невисоким рівнем усвідомлення громадянами пріоритетності особистості людини, її гармонійного розвитку. Самобутність вітчизняної системи самореалізації особистості проявляється у зростанні ролі сім’ї, родини як головної ланки виховання дитини, забезпечення необхідних і достатніх матеріальних та педагогічних умов її всебічного розвитку. У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність уточнення концептуальної позиції щодо виховання дітей у сучасній українській родині. З огляду на вищезазначене особливого значення набуває педагогічна взаємодія родини і дитячого садка у фізичному вдосконаленні особистості вже на першому етапі навчання дошкільному навчальному закладі. Останнє актуалізується суттєвими педагогічними втратами, що мають місце в системі вітчизняного дошкільного виховання.
У системі національного виховання найважливішим завданням сьогодні є забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорона і зміцнення їхнього фізичного, психічного та духовного здоров’я як неодмінної умови формування майбутнього громадянина України, про що зазначається в основних державних документах з дошкільного виховання та освіти: Концепції дошкільного виховання в Україні (1993), Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні (1998) та Законі України Про дошкільну освіту (2001).
Розбудова незалежної демократичної Української держави потребує нової системи навчання і виховання, яка б сприяла розвитку освіченої, творчої особистості, національному відродженню, становленню державності нашого суспільства, виходу вітчизняної науки, техніки й культури на світовий рівень. Процес реформування освіти залежить від різноманітних внутрішніх і зовнішніх факторів і відбувається на основі системності, інтегративності й взаємозв’язків. Новий зміст навчання повинен обов’язково враховувати підвищення ролі гуманітарного потенціалу людини в спілкуванні з навколишнім світом, світову тенденцію розвитку освіти, зближення країн і народів між собою. Врахування цих умов стане гарантом і надійним чинником розвитку та прогресу нашого суспільства.
На думку багатьох учених (Є.Н.Приступи [177], Г.В.Воробей [42], Е.С.Вільчковського [32], М.Г.Стельмаховича [207] та ін.), фізичне виховання як невід’ємна частина виховання підростаючих поколінь є повноцінним, коли воно ґрунтується на засадах народної фізичної культури. Актуальною проблемою, особливо в селі, є пошук і наукове обґрунтування таких засобів фізичного виховання, які б відповідали українському менталітету та сучасним педагогічним положенням. Тому в цих умовах підвищується роль сім’ї, родини, найближчого оточення, де дитина отримує основи духовного і фізичного розвитку.
Здоровий дитячий організм на кожному етапі свого розвитку являє собою складну біологічну систему, функціонування якої є умовою для навчання і виховання. Одним з найбільш чуттєвих до педагогічного впливу періодів розвитку, на думку дослідників, є період стрибка” показників фізичного стану в ранньому онтогенезі людини з 5 до 7 років. На цьому віковому етапі за допомогою рухів відбувається пізнання дитиною навколишнього світу, набувається досвід практичної діяльності, закладаються передумови нормальної життєдіяльності організму в дорослому стані. Практика і наукові дослідження показують, що рухова активність дитини стимулює її всебічний розвиток, зміцнює здоров’я, підвищує працездатність, формує пізнавальний інтерес до діяльності (Є.А.Аркін [11], Є.Н.Вавилова [28], Е.С.Вільчковський [29], Л.Д.Глазиріна [47], Т.І.Дмитренко [63], Л.І.Пензулаєва [167]).
У зв’язку з переходом на навчання дітей з шестирічного віку підвищуються вимоги до рівня фізичного розвитку й фізичної підготовленості дітей старшої групи дошкільного навчального закладу. Встановлено, що основними причинами різних відхилень у фізичному розвитку й стані здоров’я дітей є недостатня рухова активність, обсяг якої з кожним роком зменшується (В.П.Мурза [150], О.Г.Сухарєв [209], Л.В.Волков [37], Р.З.Поташнюк [174], В.С.Язловецький [253]), непідготовленість дітей самостійно піклуватися про своє фізичне вдосконалення (О.Д.Дубогай [66], М.П.Козленко [101], О.М.Козленко [102]), недостатня увага вихователів і родини до проблеми виховання в дошкільників позитивного ставлення до збереження й зміцнення свого здоров’я (М.В.Данилевич [51], В.В.Лесик [123], А.В.Мерлян [144], І.І.Петренко [169], А.В.Цьось [235]).
Такий стан проблеми вимагає пошуку досконаліших форм і засобів зміцнення здоров’я дітей. У сучасних умовах найдоступнішим засобом профілактики захворюваності, підвищення розумової та фізичної працездатності, проведення дозвілля дошкільників є заняття фізичними вправами [29 35, 66, 100, 118, 245]. До того ж, однією з найефективніших форм охоплення дітей дошкільного віку систематичними заняттями фізичними вправами є фізичне виховання, що здійснюється в родині під керівництвом і контролем батьків та з участю близького родинного оточення, що дає можливість впливати на формування організму дітей не епізодично, а перманентно.
На даний час набутий певний досвід організації фізичного виховання у дошкільному навчальному закладі, родині та спільній діяльності дитячого садка і сім’ї. Ця проблема як один із напрямів дошкільної педагогіки досить детально вивчалася М.М.Аляб’євою [7], Я.Бердиховою [10], Е.С.Вільчковським, С.С.Волковою [40], П.Ф.Лесгафтом [122], Л.Ф.Островською [161] та ін. Проте, в цілому рівень фізичного виховання, особливо в умовах сільської місцевості, не відповідає сучасним вимогам. Тому необхідно по-новому осмислити своєрідність взаємодії сільської родини й дошкільного навчального закладу у фізичному вихованні дошкільників у зв’язку з характером виховних завдань дошкільної освіти сьогодення та пошуком ще не використаних або не повною мірою виявлених резервів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження є складовою частиною теми Теорія і практика формування здорового способу життя дітей у навчально-виховних закладах малого міста” кафедри фізичного виховання і здорового способу життя Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди й відповідає зведеному плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001 2005 роки (Державний реєстраційний №0100U003738). Тема дисертаційного дослідження затверджена та узгоджена на засіданні Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №5 від 27 травня 2003 р.).
Об’єктом дослідження є процес фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку в умовах села.
Предмет дослідження зміст, засоби і методи формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою в умовах сільської місцевості.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність змісту і методів формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою у дошкільному навчальному закладі, родині та за місцем проживання в умовах села.
Гіпотеза дослідження. Формування позитивного ставлення до занять фізичною культурою у сільських дітей старшого дошкільного віку буде більш ефективним за умов упровадження в навчально-виховний процес засобів народної фізичної культури; опанування дітьми знань про фізичну культуру, основи здорового способу життя і його цінності; визначення ролі старшого покоління у виробленні у старших дошкільників на основі особистісного підходу прагнення до систематичних занять фізичною культурою; оволодіння дітьми уміннями і навичками виконання фізичних вправ.
Відповідно до мети і гіпотези визначено такі завдання дослідження:
1) проаналізувати стан розробленості в педагогічній теорії проблеми формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою;
2) уточнити сутність поняття позитивне ставлення до занять фізичною культурою” та структуру розвитку його компонентів у дітей старшого дошкільного віку;
3) розробити критерії і показники рівнів сформованості у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою;
4) теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність змісту, засобів і методів формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою в умовах сільського середовища.
Методологічною основою дослідження слугували загальнотеоретичні принципи теорії наукового пізнання; концептуальні положення філософії, психології, педагогіки щодо розвитку і всебічного формування особистості, а також особистісно зорієнтований та диференційований підхід до виховного процесу.
Для вирішення поставлених завдань використаний комплекс методів дослідження:
теоретичних аналіз літературних джерел, синтез, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація наукової інформації, які застосовувалися на першому етапі роботи при визначенні поняттєвого апарата дослідження, розробці методики формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою; історико-логічний під час вивчення теоретичних основ досліджуваної проблеми; моделювання у процесі перевірки теоретичних положень реальною педагогічною практикою дошкільних закладів та родин;
емпіричних узагальнення передового педагогічного досвіду з проблеми формування позитивного ставлення до занять фізичною культурою у дошкільників, спостереження, бесіди, опитування, анкетування, тестування; педагогічний експеримент використовувались у ході проведення констатувального, формувального та контрольного етапів експериментальної роботи. Статистичний аналіз результатів проведеного дослідження здійснювався за допомогою методів кількісної обробки отриманих даних.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено критерії і показники сформованості у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою в умовах сільської місцевості; визначено рівні сформованості у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою; отримано нові дані про вплив сформованості позитивного ставлення до занять фізичною культурою на гармонійність фізичного розвитку дітей; уточнено сутність і зміст поняття позитивне ставлення до занять фізичною культурою” сільських дітей старшого дошкільного віку; набула подальшого розвитку методика фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку на основі широкого впровадження народних ігор та забав.
Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні компонентів позитивного ставлення до занять фізичною культурою; створенні моделі взаємодії вихователів дошкільних навчальних закладів, батьків і членів родини в здійсненні диференційованого підходу до формування в старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою в сільських умовах; окресленні педагогічних умов формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою в сільському дошкільному навчальному закладі та в сім’ї.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою на основі національних традицій; розробці ефективних форм і методів взаємодії сільського дошкільного навчального закладу і родини з метою формування в старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою; впровадженні в практику методичних рекомендацій щодо формування в сільських дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою в дошкільному навчальному закладі та в родині.
Упровадження методики дослідження здійснювалось у процесі експериментальної роботи з формування в старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою в дошкільних навчальних закладах Колосок” с. Цибель Переяслав-Хмельницького району Київської області, Сонечко” с. Литвинця Канівського району Черкаської області (довідки № 1891 від 04.09.2006 р., № 1889 від 04.09.2006 р.). Матеріали дослідження використовуються в лекціях та на практичних заняттях у процесі вивчення курсу Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку” в ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка № 1890 від 04.09.2006 р.).
Достовірність і обґрунтованість результатів дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, які відповідають його меті та завданням; експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; кількісним і якісним аналізом фактичного матеріалу і результатів констатувального та формувального етапів експерименту; аналізом зіставлення результатів дослідження; математичною обробкою кількісних показників експерименту.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях Наступність і перспективність у навчанні й вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку” (м. Переяслав-Хмельницький, 2000 р.); Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти (м. Переяслав-Хмельницький, 2003, 2004 рр.); всеукраїнських науково-практичних конференціях Актуальні питання розвитку спортивних і рухливих ігор: сучасний стан і перспективи” (м. Переяслав-Хмельницький, 2002 р.); Особливості освіти дітей шестирічного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки” (м. Київ, 2003 р.); всеукраїнських наукових конференціях Молода спортивна наука України” (м. Львів, 2004, 2005 рр.); Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві” (м. Луцьк, 2005 р.). Розроблені автором методичні рекомендації з формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою в умовах села впроваджені в практику сільських дошкільних закладів Переяслав-Хмельницького району Київської області та Канівського району Черкаської області.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації висвітлені у 7-ми одноосібних наукових працях, 3 із яких статті, опубліковані у фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів і висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (266 джерел, із них 12 іноземні) і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 235 сторінок друкованого тексту, із яких 179 сторінок основного тексту, 22 сторінки списку літератури. Робота містить 5 таблиць, 4 рисунки та 12 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження показав, що поняття мотивація”, інтерес” до занять фізичною культурою досліджувалися різними науковцями. Водночас цілісне вивчення особливостей формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою в умовах сільської місцевості не було предметом спеціальних досліджень. Це призвело до того, що науковці не повною мірою використовували потенціал родинного виховання з його цінностями та засоби української народної фізичної культури в педагогічній практиці, хоча саме вони значно підвищують ефективність виховної роботи з дітьми сільської місцевості.
2. Узагальнення результатів теоретичного аналізу досліджуваної проблеми дало можливість визначити поняття ставлення” як внутрішню позицію в оцінці навколишньої дійсності, іншої людини, самого себе і як специфічну форму психічного відображення дійсності. Поняття позитивне ставлення старших дошкільників до занять фізичною культурою” в дисертаційному дослідженні розглядається як цілісна система індивідуальних, вибіркових, свідомих зв’язків особистості з різними аспектами фізичної культури, які характеризують внутрішню позитивну позицію в її оцінці та трансформуються в особистісні цінності.
3. Виходячи із специфіки досліджуваної проблеми, вікових особливостей старших дошкільників, рівня знань, умінь і навичок, були вичлененні компоненти, критерії та показники сформованості в них ставлення до занять фізичною культурою. На основі цих даних визначено високий, середній і низький рівні сформованості у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою. Встановлено, що на початку експериментальної роботи в експериментальних групах лише 4% старших дошкільників із тих, що відвідували дошкільні заклади і 1% тих, які виховувалися лише вдома, мали високий рівень сформованості позитивного ставлення до занять фізичною культурою. Відповідно 30,4 і 21% - середній та 65 і 78% - низький. У контрольних групах 2,7 і 1% дітей мали високий рівень сформованості позитивного ставлення до занять фізичною культурою, 31,8 і 22% - середній та 65,5 і 77% - низький.
4. Вивчення структурних компонентів ставлення показує, що в його структурі простежуються когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти. Основними особистісними утвореннями, які входять до структури позитивного ставлення старших дошкільників до занять фізичною культурою, є: обізнаність дітей щодо фізичної культури, її значення в житті людини, основ здорового способу життя та його цінностей (когнітивний компонент); інтерес до рухової діяльності, особливості поведінки старших дошкільників, що виявлялись у наявності прагнень, бажань та виражали себе через позитивне емоційне ставлення до занять фізичною культурою в процесі різних форм роботи в дошкільному навчальному закладі та родині (емоційно-ціннісний компонент); ініціативність та активність в організованих формах роботи з фізичного виховання в дошкільному навчальному закладі, родині (поведінковий компонент).
5. На основі теоретичного узагальнення наукових джерел та результатів констатувального етапу дослідження було розроблено експериментальну програму формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою в дошкільному закладі, родині та в процесі їх взаємодії. Ефективною формою вдосконалення змісту занять з фізичної культури було впровадження народних ігор і забав. Підвищення рівня грамотності вихователів з питань фізичного виховання, регулярний контроль за оздоровчою діяльністю дітей сприяли формуванню в них системи знань про фізичну культуру та здоровий спосіб життя, умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами й розвивати фізичні якості.
6. Порівняльна характеристика умов використання засобів української народної фізичної культури і вимог до проведення фізичних вправ на заняттях з фізичної культури дає підстави стверджувати, що засоби народної фізичної культури можна успішно застосовувати в сучасній педагогічній (дошкільній) практиці. Однак для підвищення моторної щільності занять необхідно вносити певні корективи: в одних фізичних вправах покращувати їх організаційні моменти, в інших змінювати їх правила. Таким чином, запропонована нами варіативність засобів української народної фізичної культури сприяла підвищенню інтенсивності рухової діяльності і робила їх ефективнішими для застосування в сучасних умовах проведення занять з фізичної культури в сільському дошкільному закладі. Це підтвердило збільшення кількості дітей експериментальних груп з високим рівнем сформованості позитивного ставлення до занять фізичною культурою.
7. Розширення знань батьків та інших членів родини щодо питань фізичного виховання дошкільників, створення оптимального рухового режиму, урахування виховного потенціалу старших поколінь та використання українських народних ігор і забав дало можливість сформувати у дітей уміння і навички, необхідні для самостійних занять фізичною культурою, організованого проведення здорового й змістовного дозвілля. Поєднання фізичних вправ із засобами загартування й народної фізичної культури сприяло покращенню фізичного та психічного здоров’я дітей.
8. Підвищенню ефективності формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою сприяла взаємодія дошкільного закладу з родинами дітей, робота щодо підвищення педагогічної компетентності вихователів і батьків. Ця співпраця спрямовувалася на створення належних умов для життєдіяльності й розвитку дітей, усебічне вивчення стосунків у родині, розробку моделі взаємодії з ними для здійснення диференційованого підходу й залучення батьків до активної участі в заходах, що проводилися в дошкільному закладі. Встановлення позитивних взаємовідносин вихователів і батьків дало можливість підвищити рівні сформованості в старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою за всіма компонентами.
9. Аналіз матеріалів проведеного дослідження свідчить, що впровадження в експериментальних групах запропонованої програми формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою в дошкільному закладі, родині та в процесі їх взаємодії сприяло розвитку в них емоційно-ціннісного, когнітивного і поведінкового компонентів. У старших дошкільників, зокрема, відбулися позитивні зміни, які сприяли засвоєнню ними знань про фізичну культуру, основи здорового способу життя і його цінності. Сформувалися в них уміння і навички виконання фізичних вправ, підвищились ініціативність і активність при їх виконанні та рівень фізичної підготовленості. Таким чином, отримані результати засвідчили високу ефективність застосування досліджуваної програми в експериментальних групах. Це підтвердила й статистика достовірності різниць сформованості у старших дошкільників експериментальних і контрольних груп позитивного ставлення до занять фізичною культурою.
10. У результаті дослідження теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність змісту, засобів і методів формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою в умовах сільського дошкільного закладу, у родині та при їх взаємодії. Розроблені методичні рекомендації можуть бути використані педагогами і батьками у процесі формування в них позитивного ставлення до занять фізичною культурою в дошкільному навчальному закладі та сім’ї.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребують питання формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою в різновікових групах сільських дошкільних навчальних закладах, що дасть можливість дітям підвищити свою рухову активність, створить необхідні умови для розвитку фізичних якостей та покращення здоров’я.
У результаті проведеного дослідження були також сформульовані практичні рекомендації для вихователів та батьків щодо поліпшення роботи, спрямованої на формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою в умовах села:
1. Сформованість позитивного ставлення до занять фізичною культурою є комплексним, багаторівневим утворенням у структурі особистості, яке виконує регуляторні функції поведінки дітей. Знання рівня сформованості у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою, їх ієрархії дає можливість вихователям та батькам ефективно впливати на особистість дітей, спрямовувати їхню поведінку на активну рухову діяльність та здоровий спосіб життя.
2. Ефективність формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою підвищується за умов засвоєння ними знань про значення фізичної культури та умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами в режимі дня.
3. Результативність процесу формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою забезпечується цілеспрямованою теоретичною та практичною діяльністю з обов’язковим використанням засобів народної фізичної культури.
4. Виховний вплив на дітей повинен бути диференційованим і особистісно зорієнтованим, а методика формування в них позитивного ставлення до занять фізичною культурою має носити як колективний, так і індивідуальний характер.
5. Педагогічні колективи дошкільних закладів та батьки мають переосмислити роль фізичної культури у системі освіти, розглядаючи її як основний засіб формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою та до свого здоров’я.
6. Розвиток у старших дошкільників фізичних якостей забезпечується регулярним застосуванням засобів української народної фізичної культури, які за обсягом та інтенсивністю мають збільшити звичні для них навантаження.
7. Формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою, мотивації до активної рухової діяльності та ведення здорового способу життя, формування потреби і звички проводити самостійні оздоровчі заняття повинно відбуватися з урахуванням психофізіологічних та індивідуальних особливостей дітей.
8. Ефективне формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою забезпечується різноманітними формами навчально-виховної роботи. Основними з них є: заняття з фізичної культури, ранкова гімнастика та гігієнічна гімнастика після денного сну, прогулянки, туристичні походи, фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи.
9. Вихователі й батьки повинні здійснювати регулярний контроль за фізичним розвитком дітей, їх руховою активністю та веденням здорового способу життя.
10. Діти з байдужим і негативним ставленням до занять фізичною культурою та самостійної рухової діяльності мають бути під постійною увагою вихователів і батьків.
11. Результативність процесу формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою значно підвищується з урахуванням виховного потенціалу старшого покоління (бабусь, дідусів, старших братів та сестер).
12. Працівники дошкільних закладів повинні враховувати в своїй роботі умови праці батьків та інших членів родини виходячи з умов проживання в сільській місцевості.
13. Процес формування у старших дошкільників позитивного ставлення до занять фізичною культурою не повинен бути стихійним. Він має керуватися вихователями і батьками, які повинні бути достатньо інформованими з питань фізичного виховання дітей та ведення здорового способу життя. Для цього вони мають регулярно підвищувати рівень своїх знань з відповідних питань.
14. Ефективність формування у дітей старшого дошкільного віку позитивного ставлення до занять фізичною культурою забезпечується об’єднаними зусиллями вихователів, батьків, фахівців фізичного виховання, державних і громадських організацій та самих дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаев Г.Г. Исследование опыта применения Азербайджанских народных подвижных игр в школах Азербайджана: Автореф. дис. канд. пед. наук. Ленинград, 1969. 17 с.
2. Адашкявичене Э.Й. Спортивные игры и упражнения в детском саду. М.: Просвещение, 1993. 158 с.
3. Акт про державну незалежність України. Прийнятий Верховною Радою України. 24 серпня 1991 р. К., 1991. 24 с.
4. Актуальные проблемы физического и трудового воспитания дошкольника: Учебн. пособие / А.И. Семейкин, В.Ф. Красавина, В.А. Дударь, М.С. Колупаева, А.М. Неупокоева, В.И. Токарева, А.Н. Ровенская. Омск, 2000. С. 17 31.
5. Алексеева М.И. Мотивы учения учащихся: Пособие для учителей. - К.: Рад. школа, 1974. - 117 с.
6. Алфёров А.Д. Проблема воспитания у учащихся ответственного отношения к учению: Дис... докт. пед. наук: 13.00.01. - Ростов-на-Дону, 1979. - 481 с.
7. Аляб’єва М.М. Фізичне виховання дітей дошкільного віку в сім’ї. К.: Здоров’я, 1966. 55 с.
8. Алябьева М.Н. Комплексная оценка физических возможностей детей старшего дошкольного возраста // Медицинские проблемы физической культуры. Республиканский межведомственный сборник. Министерство здравоохранения УССР. К., 1986. Вып. 10. С. 9 12.
9. Амосов М.М. Роздуми про здоров’я: Пер. з рос. К.: Здоров’я, 1990. 168 с.
10. Апанасенко Г.Л. Методика оценки уровня здоровья по прямым показателям // Социальная гигиена, организация здравоохранения и история медицины: Респ. межвед. сб. К., 1988. Вып.19. С. 28 31.
11. Аркін Є.А. Анатомо-фізіологічні особливості дошкільного віку. К.: Радянська школа, 1948. 335 с.
12. Аркин Е.А. Ребенок в дошкольные годы. М.: Просвещение, 1968. С. 289 311.
13. Артемова Л.В. Формирование общественной направленности ребенка дошкольника в игре: Монография. К.; Вища шк., 1988. 160 с.
14. Аршавский И.А. Очерки по возрастной психологии. М.: Медицина, 1967. 475 с.
15. Ашмарин Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании: Пособие для студентов, аспирантов и преподавателей ин-тов физ. Культуры. М.: Физкультура и спорт, 1978. 223 с.
16. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. К.: Редакція журналу Дошкільне виховання”, 1999. 70 с.
17. Безруких М.М. Двигательный режим школьника в семье // Физическая культура в школе. 1982. - №1. С. 8 11.
18. Бердыхова Я. Мама, папа, занимайтесь со мной. М.: ФиС, 1990. С. 15 23.
19. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. К.: ІЗМН, 1998. 204 с.
20. Бляшевська А.В., Куренда Л.Д. З історії скаутського руху. Збірник наукових праць. Фізичне виховання, спорт і культура. Луцьк, 1999. 182 с.
21. Богініч О.Л. Педагогічні умови підвищення рухової активності дітей 4 5 років на заняттях з фізичної культури: Автореф. дис. ...канд. пед. наук. К., 1997. 24 с.
22. Богуш А.М. Педагогічні нотатки та роздуми. Запоріжжя: ТОВ ЛІПС. Лтд”, 2001. 224 с.
23. Божович Л.И. К развитию аффективно-потребностной сферы человека // Проблемы общей, возрастной и педагогической психологии. М.: Педагогика, 1978. С. 168-179.
24. Бондаревский Е.Я. Проблемы совершенствования физического воспитания дошкольников. Сб. научных трудов. М.: Госкомитет по физической культуре и спорту СССР, 1988. 116 с.
25. Бондаревский Е.Я. Родителям о физическом воспитании детей. М.: Знание РСФСР, 1989. 47 с.
26. Бондаревский Е.Я., Гужаловский А.А. Вместе с сыном, вместе с дочкой. М.: Советский спорт, 1988. 42 с.
27. Быкова А.И. Методика проведения подвижных игр в детском саду. М., 1955. 112 с.
28. Вавилова Е.Н. Укрепляйте здоровья детей. М.: Просвещение, 1986. 144 с.
29. Вільчковський Е.С. Заняття з фізичної культури в дитячому садку. К.: Рад. шк., 1985. 224 с.
30. Вільчковський Е.С. Критерії оцінювання стану здоров’я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку: Навч. посібник. К.: ІЗМН, 1998. 64 с.
31. Вільчковський Е.С. Рухливі ігри в дитячому садку. К.: Рад. шк., 1989. 176.
32. Вільчковський Е.С. Теорія й методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. Львів: ВНТЛ, 1998. 336 с.
33. Вільчковський Е., Денисенко Н. Насамперед фізичний гарт // Дошкільне виховання 1996. №5. С. 10 12.
34. Вільчковський Е.С., Курок О.І. Фізичне виховання дітей у дошкільному закладі. К.: Радянська школа, 1989. С. 200 212.
35. Вильчковский Э.С. Физическое воспитание дошкольников в семье. Киев: Рад. школа, 1987. 128 с.
36. Вовчик-Блакитная О.А. Показатели физического здоровья детей 5 7 лет, регулярно занимающихся физической культурой в детских дошкольных учреждениях: Республиканский межведомственный сборник. 1993. Выпуск 12. С. 65 67.
37. Волков Л.В. Спортивная подготовка детей и подростков. К.: Вета”, 1998. 190 с.
38. Волков Л.В., Пангелова Н.Е. Педагогическая практика в дошкольных учреждениях // Программа и учебно-методические рекомендации для студентов факультетов физического воспитания педагогического института. Переяслав-Хм., 1991. 33 с.
39. Волков Л.В., Шкреба В.П. Исследования типологических особенностей детей и подростков с помощью портативного транзисторного рефлексометра: Материалы ІІ Всесоюзной научной конференции «Электронная техника в спорте». К., 1970. С. 14 15.
40. Волкова С.С. Как воспитать здорового ребёнка. К.: Радянська школа, 1981. С. 5 27.
41. Вольчинський А.Я. Педагогічні умови застосування українських народних рухливих ігор у фізичному вихованні дітей 5 6 років: Дис. ... канд. наук з фізичного виховання та спорту: 24.00.02. Луцьк, 1998.142 с.
42. Воробей Г.В. Народні ігри та забави у фізичному загартуванні молодших школярів різних етнографічних груп Прикарпатського краю: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. К., 1997. 16 с.
43. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. К.: Оберіг, 1993. 590 с.
44. Воропай С.М., Петренко І.В., Куц Т.М. Оцінка рівня фізичної підготовленості дітей дошкільного віку // V- конференція. Кіровоград, 1997. С. 113 115.
45. Воспитательный потенциал семьи и социализация детей // Педагогика. 1999. - №4. С. 27 39.
46. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. СПб.: СОЮЗ. 1999. 224 с.
47. Глазырина Л.Д. Физическая культура дошкольникам: Программа и програмные требования: Пособие для педагогов дошк. учрежд. М.: ВЛАДОС, 1999. С. 25 31.
48. Гориневський В.В. Фізичні вправи, рухливі ігри, загартовуючі процедури. М.: Медгиз, 1936. 28 с.
49. Горохова скриня: Українські народні ігри: Для дошкільного та молодшого шк. віку / Упоряд. В.Пепа; Художник Л.Постник. К.: ВЕСЕЛКА”, 1993. 95 с.
50. Грушевський М.С. Духовна Україна: Збірка творів / Упоряд. та дод. І.Гирича, О.Дзюби, В.Ульяновського. К.: Либідь, 1994. 560 с.
51. Данилевич М.В. Співпраця сім’ї та школи у фізичному вихованні учнів середнього шкільного віку. Дис. ... канд. наук з фізичного виховання і спорту. 24.00.02. Луцьк, 1999. 171 с.
52. Демещенко Т.М., Сиволоб С.М. Напрямки роботи дошкільного закладу з батьками по фізичному вихованню дошкільників: Матеріали ІІ-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції. Київ Луцьк, 1996. С.393 394.
53. Денисенко Н. Впровадження програми з валеології // Дошкільне виховання. 1998. - №9. С.7.
54. Денисенко Н. Гартуємо тіло і дух // Дошкільне виховання. 2001. - №6. С.14 15.
55. Денисенко Н. Початкова освіта має стати якісно новою // Дошкільне виховання. 2001. - №1. С. 4 5.
56. Державна національна програма Діти України” // Дошкільне виховання. 1996. - №6. С 4 7.
57. Державна національна програма Освіта” (Україна ХХІ століття). Київ: Райдуга, 1994. 61 с.
58. Державні тести і нормативні оцінки фізичної підготовленості населення України / За ред. Зубалія М.Д. 2-е вид., перероб. і доп. Київ, 1997. 36 с.
59. Джумаев З. Взаимодействие школы и семьи как фактор формирования у школьников интереса к физической культуре (На материале сельских школ Туркменской ССР): Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.01. - М., 1985. - 18 с.
60. Дитина: Програма виховання та навчання дітей 3 7 років. К., 2000. 167 с.
61. Дитяча розвага: українські народні пісні, забави та ігри. К.: Музична Україна, 1993. 104 с.
62. Дмитренко Т.І. Руховий режим в дитячому садку. К.: Радянська школа, 1980. 152 с.
63. Дмитренко Т.І. ТМФВ дітей раннього і дошкільного віку. 2-е изд. К.: Вища школа”, 1979. 182 с.
64. Дроздюк І. Оцінка стану здоров’я сім’ї шлях до збереження та зміцнення здоров’я населення України // Збірник наукових праць: Молода спортивна наука України. Випуск 6.Том І. Львів 2002. С. 233 235.
65. Дубогай А.Д., Мовчан Л.М. Физкультура: мы и дети. К.: Здоров’я, 1989. 140 с.
66. Дубогай А.Д. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни у младших школьников: Дисс. докт. пед. наук: 13.00.01. К., 1991. 350 с.
67. Дубогай О.Д., Пангелов Б.П., Фролова Н.О., Горбенко М.І. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання школярів. К.: Оріяни, 2001. 152 с.
68. Дуброва В. Взаємна довіра запорука успіху // Дошкільне виховання. 1996. - №12. С. 12 13.
69. Дуркин П.К. Научно-методические основы формирования у школьников интереса к физической культуре: Автореф. дис докт. пед. наук: 13.00.01. - М., 1994. - 40 с.
70. Енциклопедія Українознавства / Під ред. В.Кубійовича, З.Кузелі. Мюнхен Нью-Йорк, 1949. 1230 с.
71. Єременко Г.М., Риженко Г.М. Дитина йде до школи. К.: Знання, (Серія VІІ: Педагогіка, №10). 1985. С. 27 31.
72. Жаворонкова М.И. Формирование потребности в физическом совершенствовании у учащихся 6-8 классов: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.01. - Л., 1972. - 19 с.
73. Жевага С.І. Руховий режим школяра // Рідна школа. 1995. - №6. С. 57 58.
74. Жевага С.І. Фізичне загартування молодших підлітків в сім’ї // Рідна школа. 1992. - №2. С. 15 19.
75. Жолдак В.И. Об экономической эффективности физической культуры в производственном коллективе // Теория и практика физической культуры. 1979. - №8. С. 36 39.
76. Завадович Н.Р., Завадович Р.Л., Сахарук Є.Г. Фізичне виховання дошкільнят: Навч. посібник. Луцьк: Надстир’я, 1997. 167 с.
77. Завьялова Т.П. Дошкольный туризм: проблемы, поиски, решения // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. 2001. - №2. С. 45 50.
78. Заглада Н. Побут селянської дитини // Матеріал до монографії с. Старосілля. К., 1929. 167 с.
79. Заєць Л.В. Комплексна оцінка стану соматичного здоров’я дітей старшого дошкільного віку // Молода спортивна наука України. Випуск 6. Том 1. С. 252 254.
80. Закон України Про освіту” // Освіта. 1991. 25 червня.
81. Закон України Про фізичну культуру і спорт”. К.: б. в., 1996. 22 с.
82. Занятия физической культурой в режиме дня детских дошкольных учреждений // Сост. Бабникова И.К. Минск, 1988. 121 с.
83. Запорожец А.В., Эльконин Д.Б. Психология детей дошкольного возраста. М.: Просвещение, 1964. 176 с.
84. Змановский Ю.Ф. Воспитываем детей здоровыми // Дошкольное воспитание. 1988. - №3. С. 56.
85. Зубалий Н.П. Формирование положительного отношения к учению детей шестилетнего возраста (в условиях подготовительных классов общеобразовательной школы): Автореф. дис... канд. псих. наук: 19.00.07. К., 1986. 16 с.
86. Игры детей. Сборник журналов Дошкільне виховання . Под редакцией Волковой С.С.
87. Ильин А.В. Формирование эмоциональной сферы подростка в процессе физического воспитания в школе: Дис канд. пед. наук: 13.00.01. - К., 1964.- 217 с.
88. Исаевич С.Н. Малорусские народные игры окрестности Переяслава // Киевская старина. 1887. С. 84 97.
89. Касаткина П.М. Влияние физических упражнений разной направленности на развитие движений и психики у детей 3 7 лет. М., 1982. С. 226 233.
90. Кенеман А.В., Хухлаева Д.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста / Учебное пособие для студентов педагогических институтов по специальности «Дошкольная педагогика и психология». М.: Просвещение, 1972. 271 с.
91. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Літній цикл. Вінніпег Торонто, - 1957. Т.4. 178 с.
92. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Літній цикл. Вінніпег Торонто, - 1961. Т.3. 372 с.
93. Кириленко Л.Г. Оздоровчий біг ефективний метод педагогічного впливу на фізичну підготовку дітей старшого дошкільного віку // Зб. ст. Кіровоград 1993. С. 38.
94. Кіпріч С.В., Кириленко Л.Г. Відбір програмового змісту для планування занять у різновіковій групі дитячого садка. Полтава, 1999. С. 80 82.
95. Кіптіла С., Голуб М., Ківа К. Пам’ятаймо, чиї ми сини // Дошкільне виховання. 2000. - №8. С. 11 13.
96. Ковалёв А.Г. Психология личности. М.: Просвещение, 1964. 258 с.
97. Козак Н. Українська родинна педагогіка: минуле й сьогодення // Дошкільне виховання. 2002. - №8. С. 14 15.
98. Козак Н. Робота з батьками: Збережемо дошкільні заклади на селі // Дошкільне виховання. 2003. - №10. С. 5 7.
99. Козетов І.І. Ефективний засіб розвитку рухових здібностей // Фізичне виховання в школі. 2000. - №2. С. 25 30.
100. Козленко М.П. Фізичне виховання учнів молодших класів. К.: Рад. школа, 1977. 148 с.
101. Козленко М.П. Фізичну культуру в побут школярів. К.: Радянська школа, 1979. 230 с.
102. Козленко О.Н. Повышение эффективности физического воспитания младших школьников на основе формирования у них стремления к физическому совершенствованию: Автореф. Дис. канд. пед. наук / КГИФК. К., 1982. 24 с.
103.