ВПЛИВ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИЧНО – ХОРЕОГРАФІЧНИХ ТРАДИЦІЙ НА МУЗИЧНО - РУХОВИЙ РОЗВИТОК СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ : ВЛИЯНИЕ УКРАИНСКИХ МУЗЫКАЛЬНО – ХОРЕОГРАФИЧЕСКИХ ТРАДИЦИЙ НА МУЗЫКАЛЬНО - ДВИГАТЕЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ СТАРШИХ ДОШКОЛЬНИКОВ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
УДОСКОНАЛЕННЯ ВЧИТЕЛІВ імені БОРИСА ГРІНЧЕНКА

На правах рукопису

Шевчук Антоніна Семенівна

УДК 372. 036 : [ 78 + 39 (477)

ВПЛИВ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИЧНО ХОРЕОГРАФІЧНИХ
ТРАДИЦІЙ НА МУЗИЧНО - РУХОВИЙ РОЗВИТОК
СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

Спеціальність 13. 00. 08 дошкільна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Вільчковський Едуард Станіславович
доктор педагогічних наук, професор,
член кореспондент АПН України

Київ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП - 3
РОЗДІЛ 1. ТеоретиКО-МЕТОДИЧні основи музично-рухового
розвитку старших ДОшкільників - 10
1.1. Передумови музично-рухового розвитку дітей старшого дошкільного віку - 10
1.2. Психолого-педагогічні аспекти музично-рухового розвитку старших дошкільників - 19
1.3. Характеристика українських музично-хореографічних традицій як засобу музично-
рухового розвитку старших дошкільників - 46
Висновки до першого розділу - 71
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Музично-рухового розвитку
дітей старшого дошкільного віку - 73
2.1. Методика виявлення музично-рухового розвитку старших дошкільників - 73
2.2. Стан музично-рухового розвитку старших дошкільників у сучасній практиці - 83
2.3. Особливості музично-рухового розвитку дітей старшого дошкільного віку - 94
Висновки до другого розділу - 110
РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ українських музично-хореографічних традицій
як засобу музично-рухового розвитку старших дошкільників - 112
3.1. Методика використання українських музично-хореографічних традицій як засобу
музично-рухового розвитку старших дошкільників - 112
3.2. Використання українських музично-хореографічних традицій в музично-руховій
діяльності дітей (формуючий експеримент) - 128
3.3. Вплив українських музично-хореографічних традицій на музично-руховий розвиток
старших дошкільників (за результатами контрольного експерименту) - 156
Висновки до третього розділу - 168
ЗАГАЛЬНІ Висновки - 171
Список використаних джерел - 174
Додатки - 190

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з провідних сфер української держави є національна освіта. На необхідність національної спрямованості освіти та її сучасної реалізації орієнтують Державна національна програма Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, закони Про освіту” та Про дошкільну освіту”, Концепції національного та дошкільного виховання в Україні.
Відповідно пріоритетними засобами впливу на виховання та розвиток дітей визначені національні культурні надбання, в тому числі українські традиції. У концептуальних положеннях про основи національного виховання вказується на важливу вимогу сьогодення щодо використання українських традицій: не лише для відновлення кращих здобутків минулого, а й для того, щоб наснажити їх сучасним науковим змістом та міцно стати на відповідні культурно-історичному досвіду нашого народу шляхи розвитку вітчизняної освіти.
Особливо актуальні ці суспільні вимоги для дошкільної ланки освіти як першооснови соціокультурного становлення особистості дитини.
Сучасні філософи, психологи, педагоги, мистецтвознавці розглядають використання українських традицій в освіті як проблему соціокультурного розвитку дитини, забезпечення єдності освіти і національної культури, гуманізації виховання, що утверджує право дітей в різнобічному особистісному розвитку на вітчизняних культурних засадах (І.Д.Бех, І.А.Зязюн, А.І.Іваницький, П.П.Кононенко, В.Г.Кремень, В.Г.Кузь, Л.М.Масол, Г.М.Падалка, О.П.Рудницька, О.Я.Савченко, В.І.Шинкарук та інші).
Сучасні погляди на проблему використання українських традицій для виховання та розвитку дітей в процесі здійснення різних видів діяльності представлені в Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, у дослідженнях вчених з дошкільного дитинства (Л.В.Артемова, Г.В.Бєлєнька, А.М.Богуш, З.Н.Борисова, Е.С.Вільчковський, О.Л.Кононко, Н.Т.Кириченко, Н.В.Лисенко, Т.І.Науменко, З.П.Плохій, Т.І.Поніманська, О.В.Проскура, Н.В.Рогальська та інші).
Грунтовні дослідження музичних аспектів розвитку дітей дошкільного віку, що відбуваються в процесі музично-рухової діяльності, здійснені Н.О.Ветлугіною, О.П.Радиновою, К.В.Тарасовою.
Окремим проблемам музично-рухового розвитку старших дошкільників присвячено ряд психолого-педагогічних праць вчених. Серед них проблеми музично-ритмічного виховання дітей в музично-руховій діяльності (А.М.Зіміна, М.Л.Палавандішвілі); розвитку музикальності, певних музичних здібностей у дітей за допомогою різних засобів ігор, танців, хороводів, вправ, етюдів та відповідного репертуару (С.І.Науменко, С.Д.Руднєва, К.В.Тарасова та інші); формування навичок виконання музичних рухів, методів і прийомів розучування їх з дітьми (Н.О.Ветлугіна, Е.С.Вільчковський, О.В.Кенеман та інші); формування музично-рухової творчості дошкільників (С.В.Акішев, О.В.Горшкова та інші).
Національні теоретико-методичні основи музичного і, зокрема, музично-рухового виховання дошкільників розроблялися вітчизняними (С.В.Акішев, В.М.Верховинець, В.Г.Кукловська, Т.І.Науменко, І.М.Рудченко, С.Ф.Русова та інші) і зарубіжними (Р.Т.Акбарова, К.Орф, Р.Н.Плавник, К.Stankeviciene, Ф.Фребель та інші) педагогами.
Сучасні державні програми виховання і навчання дітей дошкільного віку (Малятко”, Дитина” та інші) орієнтують на застосування в музично-руховій діяльності українських музично-хореографічних традицій. Однак процес музично-рухового розвитку старших дошкільників під впливом українських музично-хореографічних традицій, організація музично-рухової діяльності на сучасних виховних засадах досліджені недостатньо.
Музично-хореографічні традиції загалом та українські зокрема досліджувалися вченими, переважно, з фольклористичної та мистецтвознавчої позицій.
У теоретичних джерелах розглядалися традиції в цілому (Ю.В.Бромлей, М.М.Гордійчук, В.Є.Гусєв, М.С.Каган, Е.С.Маркарян, В.Т.Скуратівський, К.В.Чистов та інші), мистецькі, музичні та музично-хореографічні традиції (В.В.Ванслов, К.Ю.Василенко, В.М.Верховинець, А.І.Гуменюк, А.І.Іваницький, Н.В.Рождественська, Т.С.Ткаченко, Ю.М.Чурко та інші), педагогічні можливості музичного і частково хореографічного мистецтва для виховання й освіти школярів і студентів (Л.М.Масол, Г.М.Падалка, О.П.Рудницька та інші).
У теорії недостатньо висвітлений педагогічний потенціал українських музично-хореогра-фічних традицій, науково-методичні аспекти використання їх у музично-руховій діяльності дошкі-льників (адаптація та розробка репертуару, сприятливі умови залучення дітей до нього тощо). Це знижує ефективність застосування зазначених традицій у виховному процесі дошкільного закладу.
Актуальність проблеми, що обумовлена державними пріоритетами до застосування націона-льних традицій як засобу впливу на виховання та розвиток дітей, а також наявність протиріччя між потребами дошкільної освіти в ефективному використанні українських музично-хореографічних традицій та недостатньою розробленістю теоретико-методичного забезпечення процесу музично-рухового розвитку дошкільників на їхній основі визначили вибір теми дослідження Вплив україн-ських музично-хореографічних традицій на музично-руховий розвиток старших дошкільників”.
Тема дослідження входить до наукової комплексної програми КМІУВ ім. Б.Д.Грінченка Теоретичні, методологічні та методичні основи удосконалення систем навчання і виховання в галузі загальної середньої освіти” та як складова плану науково-дослідної роботи кафедри дошкільної педагогіки і психології. Тема узгоджена рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології АПН України (прот. № 6 від 18.10.1999 р.).
Об’єкт дослідження процес музично-рухового розвитку старших дошкільників.
Предмет дослідження українські музично-хореографічні традиції як засіб впливу на музично-руховий розвиток старших дошкільників.
Мета дослідження: теоретично обгрунтувати, розробити й експериментально перевірити методику ефективного використання українських музично-хореографічних традицій як засобу музично-рухового розвитку старших дошкільників та виявити їхній вплив на музично-руховий розвиток дітей.
Гіпотеза дослідження. Вплив українських музично-хореографічних традицій на музично-руховий розвиток старших дошкільників буде гармонізуючим за умов:
- використання репертуару українських хороводів, танців, забав, ігор, етюдів, вправ з усталеними та імпровізаційними компонентами;
- залучення дітей до українських музично-хореографічних традицій через створення спеціальних умов для засвоєння репертуарних творів: сприймання кожного з позиції змістовно-сюжетної музично-хореографічної цілісності; ознайомлення з його інваріантним змістом і сюжетом за допомогою художнього переказу*; навчання виконанню творів в єдності усталених і творчих компонентів;
- застосування методів і прийомів здійснення музично-рухової діяльності та її організації на основі особистісно зорієнтованого підходу до дітей.
Визначені мета і гіпотеза зумовили основні завдання дослідження:
§ розкрити сутність музично-рухового розвитку старших дошкільників, визначити його критерії;
§ охарактеризувати українські музично-хореографічні традиції та обгрунтувати їхні потенціальні можливості як засобу музично-рухового розвитку старших дошкільників;
§ теоретично обгрунтувати і розробити методику ефективного використання українських музично-хореографічних традицій в музично-руховій діяльності дітей;
§ розробити і практично перевірити доступність репертуару українських хороводів, танців, ігор, забав, етюдів, вправ для засвоєння дітьми та доцільність організаційно-методичних умов залучення їх до розроблених творів;
§ виявити вплив українських музично-хореографічних традицій на музично-руховий розвиток старших дошкільників.
Для вирішення завдань використаний комплекс наукових методів. Теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел з філософії, психології, педагогіки, естетики, мистецтвознавства, фольклористики дали змогу визначити основні науково-теоретичні положення дослідження. Аналіз і синтез застосовані при визначенні предмета, мети, гіпотези, завдань і результатів дослідження. Педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний), анкетування, бесіди, спостереження, експериментальні завдання використані для дослідження музично-рухового розвитку дошкільників, впровадження українських музично-хореографічних традицій в музично-рухову діяльність та виявлення їхнього впливу на дітей. Методами статистичної обробки здобутих даних дослідження встановлено та перевірено результати експериментальної роботи.
Дослідна робота проводилась з 1991 по 2000 рік. Експериментом було охоплено 186 дітей старшого дошкільного віку з ДНЗ № 778, 131, 783, школи-дитсадка Дивоцвіт” м. Києва та 195 педагогів ДНЗ Києва та Київської області.
Теоретико-методологічні основи дослідження становлять філософські положення про розвиток як єдність історичного і логічного, як процес і результат діалектичних змін; психолого-педагогічні теорії діяльнісного підходу до загального розвитку дошкільника в процесі спілкування, ігрової діяльності як провідної, сензитивності дошкільного віку для музично-рухового розвитку дитини (Н.О.Ветлугіна, Е.С.Вільчковський, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, В.А.Роменець, С.Л.Рубінштейн, К.В.Тарасова, Б.М.Теплов); положення про національні пріоритети освіти в Україні, гуманізацію виховання, особистісно зорієнтований підхід до дітей (Л.В.Артемова, І.Д.Бех, А.М.Богуш, З.Н.Борисова, О.Л.Кононко, В.Г.Кузь, З.П.Плохій, О.Я.Савченко та інші). Засадничими в обгрунтуванні предмету дослідження стали культурно-історична теорія розвитку особистості (Л.С.Виготський), фольклористично-історичний підхід до вивчення художнього явища (А.І.Іваницький), мистецтвознавчі структурний і технологічний методи (К.Ю.Василенко, А.І.Гуменюк, Ю.М.Чурко).
Наукова новизна дослідження: вперше науково обгрунтовані й визначені можливості українських музично-хореографічних традиції як інтегрованого засобу, що гармонізуюче впливає на музично-руховий розвиток старших дошкільників; обгрунтована ефективність їхнього використання в музично-руховій діяльності в сукупності основних жанрів і видів хороводів, танців з усталеними та імпровізаційними компонентами; науково визначені принципи адаптації та розробки хореографічних творів відповідно віку дітей; обгрунтована доцільність залучення дітей до українських музично-хореографічних традицій через засвоєння репертуарних творів з позиції змістовно-сюжетної музично-хореографічної цілісності кожного з них.
Теоретичне значення результатів дослідження: розкрита сутність і конкретизовано поняття музично-рухового розвитку старших дошкільників; набуло подальшого розвитку поняття українські музично-хореографічні традиції”; вперше визначені педагогічні умови ефективного використання зазначених традицій, що сприяють гармонізації музично-рухового розвитку дітей; розкриті види і сутність українських хореографічних рухів як засобів спілкування дітей в музично-руховій діяльності; уточнені види українських хороводів в залежності від домінування синкретичного елементу, що спрямовує доцільну розробку варіантів хороводів відповідно віку дітей; розроблені методи і прийоми організації музично-рухової діяльності на основі особистісно зорієнтованого підходу до дітей, що сприяють реалізації педагогічного потенціалу українських музично-хореографічних традицій.
Практичне значення здобутих результатів дослідження пов’язано з апробацією розробленої методики використання українських музично-хореографічних традицій як засобу музично-рухового розвитку дітей, яка може бути застосована в практиці дошкільного виховання, у змістовому наповненні предметів Теорія і методика музичного виховання дітей дошкільного віку” та Ритміка і хореографія” у педагогічних закладах освіти, в системі підвищення кваліфікації педагогів, при укладанні програм для дошкільників, навчально-методичних посібників. Репертуар українських хороводів, танців, ігор, забав, етюдів, вправ, розроблений на наукових засадах, склав основу підрозділів Гей, діточки, візьмемось за ручки!” та Творчість у рухах і пластиці” програми виховання і навчання дітей дошкільного віку Дитина”. Критерії виявлення музично-рухового розвитку дошкільників застосовані у розробці розділу Прилучаємось до музичної скарбниці” означеної програми, яку підготовлено до 2-го видання.
Впровадження результатів дослідження здійснювалося автором у процесі проведення занять з музично-рухової діяльності зі старшими дошкільниками в ДНЗ № 778, 783, школі-дитсадку Дивоцвіт”, шляхом лекційно-семінарської та консультативної роботи зі студентами дошкільного факультету КМІУВ імені Б.Д. Грінченка та педагогами ДНЗ м. Києва (1992/2001 р.р.); музичними керівниками творчих груп Ленінградського і Ватутінського районів (1993/94, 1998/2001 р.р.) та педагогами-хореографами дошкільних закладів ліцею Обдаровання” (1996/2000 р.р.) м. Києва в музичній і хореографічній діяльності (довідки №47 від 27.04.01 р., №22 від 21.02.01 р.); а також пов’язано із запровадженням програм Дитина” в дошкільних закладах України, Ритміка і основи танцю” в школах-інтернатах, Ритміка і хореографія” в педагогічних училищах.
Особистий внесок автора: науково обгрунтовані теоретико-методичні основи досліджуваної проблеми; застосований комплексний підхід до дослідження музично-рухового розвитку дітей старшого дошкільного віку; визначені українські музично-хореографічні традиції як інтегрований засіб музично-рухового розвитку старших дошкільників та розроблена методика ефективного використання їх у музично-руховій діяльності; перевірена педагогічна доцільність репертуару з усталеними й імпровізаційними компонентами та його доступність для дітей; запроваджені методи і прийоми організації музично-рухової діяльності по залученню дошкільників до українських музично-хореографічних традицій на основі особистісно зорієнтованого підходу; визначений вплив означених традицій на музично-руховий розвиток старших дошкільників.
Обгрунтованість та достовірність результатів дослідження забезпечено визначеністю теоретико-методологічних положень, єдністю теоретичних і емпіричних методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті й завданням; достатньою репрезентативністю вибірки для кількісного і якісного аналізу досліджуваних залежностей; позитивними результатами рекомендацій, впроваджуваних у педагогічну практику.
Апробація результатів дослідження здійснювалась на Всеукраїнському науково-практичному семінарі Пріоритети оновлення програми виховання та навчання дітей від трьох до семи років Дитина” (Київ, 2000); міжвузівських науково-практичних конференціях ”Українське дошкілля” (Умань, 2000), Актуальні проблеми дошкільного виховання” (Рівне, 1997), Історія і сучасність педагогічної освіти в Україні” (Глухів, 1994); ІІ з’їзді товариства психологів України (Київ, 1996); міських науково-практичних конференціях Проблеми фізичного виховання та розвитку дітей дошкільного віку”, Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку” (Київ, 2000, 1998); науково-практичній конференції Грінченківські читання - 96” (Київ, 1996).
Публікації. Результати дослідження відображені у 6 публікаціях, надрукованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальна кількість публікацій 26, з них 5 написані у співавторстві.

* предание (рассказ) переказ (Русско-украинский словарь: В 3-х т. 3-е изд. К.: УСЭ, 1988. Т. 2. С. 812)

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. У дисертації пропонується теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в ефективному використанні українських музично-хореографічних традицій як засобу впливу на музично-руховий розвиток старших дошкільників. Розв’язанню проблеми сприяли розробка та апробація теоретико-методичного забезпечення процесу музично-рухового розвитку дітей старшого дошкільного віку на основі зазначених традицій.
2. Конкретизовано поняття музично-руховий розвиток старших дошкільників” як процес і результат формування у дітей музикальності, музично-рухового виконавства, творчості, які у сукупності визначених показників виступають його критеріями. Цей процес спонукається інтересом дітей до музично-рухової діяльності. Він обумовлюється комплексним її здійсненням, впливом педагогічних засобів у вигляді музично-рухового репертуару, методичним забезпеченням діяльності та її організацією на основі сучасних виховних підходів.
3. Охарактеризовано українські музично-хореографічні традиції як культурно-мистецьке явище, усталений досвід українського хореографічного мистецтва, акумульований у систему жанрів і видів, зміст, форму, репертуар хороводів і танців. Поєднання в мистецьких творах стабільних і змінюваних компонентів, функціонування в культурі хореографічних канонів, зразків, варіантів з певною метою, у визначених групах та умовах суспільного життя забезпечує збереження та оновлення традицій, їхню актуалізацію в сучасній культурі та освіті.
4. Доведено, що в українських музично-хореографічних традиціях зосереджений цінний педагогічний потенціал, доцільний для пізнання й виховання дітей, відповідний їхнім інтересам і провідній діяльності та спрямований на задоволення потреб музично-рухового розвитку старших дошкільників.
5. Визначено, що українські музично-хореографічні традиції є інтегрованим педагогічним засобом музично-рухового розвитку старших дошкільників через поєднання в них можливостей для розвитку музикальності, музично-рухового виконавства і творчості дітей; для комплексного здійснення музично-рухової діяльності, забезпечення належної її цілісності; для розробки репертуару репродуктивно-продуктивної спрямованості.
6. З’ясовано, що стан музично-рухового розвитку старших дошкільників в сучасній практиці суспільного дошкільного виховання не можна означити як відповідний вимогам сьогодення. Виявлено особливості музично-рухового розвитку старших дошкільників, які полягають у негармонійному розвитку музикальності, музично-рухового виконавства і, особливо, творчості, що спричиняє недостатній рівень зазначеного розвитку дітей загалом.
7. Доведена доцільність розробки методики ефективного використання українських музично-хореографічних традицій як комплексу педагогічних умов: використання українського репертуару усіх видів діяльності з усталеними та імпровізаційними компонентами, створення спеціальних умов для засвоєння репертуарних творів з дітьми, застосування методів і прийомів здійснення музично-рухової діяльності та її організації на основі особистісно зорієнтованого підходу до дітей.
Апробація запропонованої методики призвела до значного підвищення рівня музично-рухового розвитку дошкільників: не зафіксовано низький рівень розвитку, виявлено рівень нижче середнього у 8,1%, середній у 16,2%, вище середнього у 37,9%, високий у 37,8% дітей.
8. Встановлена доцільність підготовки репертуару українських хороводів, танців, забав, ігор, етюдів, вправ для дітей на основі науково визначених принципів адаптації хореографічних канонів, зразків та розробки варіантів дотримання першооснови твору в усталених складових та варіювання у компонентах, важливих для виховання і розвитку дітей старшого дошкільного віку.
Підтверджено, що застосування репертуару, розробленого на наукових принципах здійснює комплексний вплив на музично-руховий розвиток дітей.
9. Доведена ефективність залучення дітей до українських музично-хореографічних традицій через створення спеціальних умов для засвоєння репертуарних творів: сприймання кожного з позиції його змістовно-сюжетної музично-хореографічної цілісності; ознайомлення з інваріантним змістом твору і сюжетом за допомогою художнього переказу; навчання його виконанню в єдності усталених і творчих компонентів та за допомогою групи методів і прийомів.
За таких умов у більшості дітей експериментальної групи (3/4) зафіксована гармонізація музично-рухового розвитку за трьома критеріями, що підтвердило гіпотезу про гармонізуючий вплив традицій на розвиток дошкільників.
10. Встановлено, що особистісно зорієнтований підхід до дітей гуманно спрямовує процес музично-рухової діяльності у цілому та залучення дошкільників до українських музично-хореографічних традицій зокрема, сприяє реалізації педагогічного потенціалу традицій та допомагає здійснити різнобічний виховний вплив на особистість дитини.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми використання українських музично-хореографічних традицій як засобу музично-рухового розвитку дітей. Перспективи подальшого дослідження ми убачаємо в розробці методики навчання дошкільників спілкуванню в процесі музично-рухової діяльності; в поширенні результатів дослідження на процес розвитку дітей в хореографічній діяльності у дошкільних закладах; у забезпеченні наступності змісту і методичного забезпечення хореографічної діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку на основі зазначених традицій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акбарова Р.Т. Творческое развитие в процессе музыкально-хореографической деятельности детей 6-ти лет: Дис канд. пед. наук: 13.00.01. М., 1988. 143 с.
2. Акишев С.В. Активизация творческих проявлений в танце старших дошкольников: Дис канд. пед. наук: 13.00.01. М., 1989. 186 с.
3. Александрова Н.Г. О ритмическом воспитании. М.: Музотдел НКП, 1920. 7 с.
4. Артемова Л.В. Усвоение правил поведения в процессе игры у старших дошкольников: Автореф. дис канд. пед. наук / АПН РСФСР, НИИ теории и истории педагогики. М., 1965. 20 с.
5. Архімович Л., Каришева Т., Шеффер Т., Шреєр-Ткаченко О. Нариси з історії української музики. Ч. 1. К.: Мистецтво, 1964. 309 с.
6. Бабаджан Т.С., Двоскина Ю.А., Метлов Н.А., Румер М.А. Музыкально-ритмическое воспитание в дошкольных учреждениях. М.: Работник просвещения, 1930. 108 с.
7. Бабаджан Т.С. Музыкально-двигательная работа с преддошкольниками. М.: Государственное музыкальное издательство, 1936. 108 с.
8. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды / Сост. М.Ю. Бабанский. М.: Педагогика, 1989. 560 с.
9. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні /За наук ред. О.Л. Кононко. Колектив авторів: Артемова Л.В., Баглаєва Н.І., Бєлкіна Е.В., Богуш А.М., Буркіна Н.С., Вільчковський Е.С., Глухова Н.Є., Гончаренко А.М., Кононко О.Л., Копєйкіна О.А., Корміліціна Л.Ю., Лаврентьєва Г.П., Лисенко Н.В., Муратова В.М., Науменко Т.І., Плохій З.П., Поніманська Т.І., Раратюк Г.І., Шевчук А.С. К.: Редакція журналу Дошкільне виховання”. 1999. 70 с.
10. Балет: Энциклопедия / Гл. ред. Ю.Н. Григорович. М.: Советская энциклопедия, 1981. 623 с.
11. Баренбойм Л. Карл Орф и институт его имени // Элементарное музыкальное воспитание по системе Карла Орфа: Сб. статей / Под ред. Л.А. Баренбойма. М.: Советский композитор. 1978. С. 7-50.
12. Барышникова Т.К. Азбука хореографии. Методические указания. СПб.: «ЛЮКСИ», «РЕСПЕКС», 1996. 256 с.
13. Бекіна С.І. Музично-ритмічна діяльність дітей старшого дошкільного віку // Музика в дитячому садку / Уклад. Л.М. Жербіна. К.: Музична Україна. 1986. С. 32 - 37.
14. Березова Г.О. Хореографічна робота з дошкільнятами. К.: Музична Україна, 1989. 204 с.
15. Бех І.Д. Виховання в особистісному вимірі // Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-методичний посібник / Ред рада: В.М.Доній, Г.М.Несен, Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков та ін. Ч. 2: Життєтворчий потенціал нової школи. К.: ІЗМН. 1997. С. 55-95.
16. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник К.: ІЗМН, 1998. 204 с.
17. Беляева-Экземплярская С.Н. Заметки о психологии восприятия времени в музыке // Проблемы музыкального мышления: Сб. статей / Сост. и редакция М.Г. Арановского. М.: Музыка. 1974. С. 303-329.
18. Бернштейн Н.А. О построении движений. М.: Медгиз, 1947. 255 с.
19. Бехтерев В.М. Значение музыки в эстетическом воспитании ребенка с первых дней его детства // Вестник воспитания. 1915. - № 6. С. 47-57.
20. Бєлєнька Г.В. Використання елементів народознавства в процесі ознайомлення дошкільників з природою // Наука і сучасність: Зб. наукових праць викладачів НПУ ім. М. П. Драгоманова. Ч. 2. К.: ІЗМН, 1998. С. 11-17.
21. Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л. Розвиток творчих здібностей дошкільників на заняттях з фізичної культури // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Тернопіль, ТДПІ. 1997. С. 34-36.
22. Блинова М.П. Некоторые вопросы музыкального воспитания школьников в свете учения о высшей нервной деятельности. М.-Л.: Просвещение, 1964. 104 с.
23. Богданов-Березовский В.М. Природа балета // Статьи о балете. Л.: Советский композитор. 1962. С.3-34.
24. Богініч О.Л. Педагогічні умови підвищення рухової активності дітей 4-5 років на заняттях з фізичної культури: Автореф.дис канд. пед. наук: 13.00.01. / Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. К., 1997. 24 с.
25. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1994. 398 с.
26. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. (Психологическое исследование.) М.: Просвещение, 1968. 464 с.
27. Бондаренко Л.А. Ритміка і танець у 1-3 класах загальноосвітньої школи. К.: Музична Україна, 1972. 158 с.
28. Брохман И. Что такое вальдорфская педагогика // Семья и школа. 1990. - № 11. С. 4, 9-11.
29. Бырченко Т.В. С песенкой по лесенке. М.: Советский композитор, 1983. 112 с.
30. Бюхер К. Работа и ритм / Перевод с нем. М.: Новая Москва, 1923. 326 с.
31. Ванслов В.В. Об отражении действительности в музыке. М.: Музгиз., 1953. 263 с.
32. Ванслов В.В. Проблема содержания и формы в искусстве. М.: Знание, 1955. 40 с.
33. Василенко К.Ю. Композиція українського народно-сценічного танцю. К.: Мистецтво, 1983.
96 с.
34. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. К.: Мистецтво, 1971. 562 с.
35. Василенко К.Ю. Украинский народный танец. М.: Искусство, 1981. 160 с.
36. В веселом хороводе: Танцы и игры народов СССР для детей дошкольного возраста / Сост.: Т.И. Науменко и др. К.: Музычна Украина, 1987. 72 с.
37. Венгер Л.А. Від чого залежить розвиток дитини? // Діалоги про виховання / Упор. О.Г. Свердлова; Редкол.: В.М. Столєтов (відп. ред.) та ін. К.: Радянська школа. 1986. С. 12-15.
38. Верховинець В.М. Весняночка: Методичні пояснення до дитячих ігор з співом для дітей дошкільного віку і для молодших дітей трудової школи. К.: Держвид. України, 1925. 90 с.
39. Верховинець В.М. Весняночка 5-те вид. К.: Музична Україна, 1989. 342 с.
40. Верховинеь В.М. Теорія українського народного танцю. 5-те вид., доп. К.: Музична Україна, 1990. 150 с.
41. Веснянка: Украинские народные песни / Сост. А. Раввинов. М.: Государственное музыкальное издательство, 1963. 28 с.
42. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. К.: Музична Україна, 1978. 254 с.
43. Ветлугина Н.А., Дзержинская И.Л. Взаимосвязь обучения и развития музыкального творчества // Художественное творчество в детском саду / Под ред. Н.А. Ветлугиной. М.: Просвещение. 1974. С. 17-20.
44. Ветлугина Н.А., Кенеман А.В. Теория и методика музыкального воспитания в детском саду. М.: Просвещение, 1983. 255 с.
45. Ветлугина Н.А. Музыкальное воспитание в детском саду. М.: Просвещение, 1981. 240 с.
46. Ветлугина Н.А. Музыкальное воспитание и развитие ребенка: Автореф. дисд-ра пед. наук: 13.00.01. / НИИ дошкольного воспитания АПН СССР. М., 1967. 46 с.
47. Ветлугина Н.А. Развитие музыкальных способностей дошкольников в процессе музыкальных игр. М.: АПН РСФСР, 1958. 248 с.
48. Ветлугина Н.А. Ритмика ее роль в развитии музыкального восприятия и выразительного движения / Н. Ветлугина. Методы музыкального воспитания ребенка в детском саду // Музыкальное воспитание в Советском Союзе / Ред.-сост. Л. Баренбойм. М.: Советский композитор, 1977. С. 420-425.
49. Ветлугина Н.А. Содержание и методы обучения различным видам музыкальной деятельности детей с четырех до семи лет // Эстетическое воспитание в детском саду / Под ред. Н.А. Ветлугиной. М.: Просвещение, 1978. С. 74-96.
50. Виховання дошкільника в праці / За ред. З.Н. Борисової. Авт. колектив: З.Н. Борисова, Г.В. Бєлєнька, Н.М. Кот, Н.Б. Кривошея, Н.А. Машовець. К.: ВІПОЛ”, 1997. 112 с.
51. Вильчковский Э.С. Исследование формирования основных двигательных навыков у детей дошкольного возраста в процесе физического воспитания: Дис.канд. пед. наук: 13.00.01. Харьков, 1965. 265 с.
52. Вильчковский Э.С. Педагогические основы процеса формирования двигательной подготовленности детей 3-7 лет: Автореф. дисд-ра пед. наук: 13.00.01, 13.00.04 / Киевский государственный педагогический институт им. А. М. Горького. К., 1989. 44 с.
53. Вильчковский Э.С. Психолого-педагогические основы системы физического воспитания дошкольников // Воспитание детей дошкольного возраста / Проколиенко Л.Н., Титаренко Т.М., Тищенко С.П. и др. / Под ред. Л.Н. Проколиенко. К.: Радянська школа, 1990. С. 319-364.
54. Вильчковский Э.С. Развитие двигательной функции у детей. К.: Здоров’я, 1983. 205 с.
55. Вікул О. Роздумування про танець і обряди // Жива вода. 1994. - Січень. С. 6.
56. Вільчковський Е.С.Рух і музика: ігри під музику для дітей старшої та підготовчої до школи груп дитячого садка. К.: Музична Україна, 1988. 39 с.
57. Вірський П.П. У вихорі танцю. К.: Мистецтво, 1977. 229 с.
58. Волкова Г.А. Логопедическая ритмика. М.: Просвещение, 1985. 191 с.
59. Воропай О. Звичаї нашого народу. Т. 1. К.: Оберіг, 1991. 449 с.
60. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. С-П.: Союз, 1997. 96 с.
61. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. С-П.: Союз, 1997. 224 с.
62. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991.
480 с.
63. Выготский Л.С. Психология искусства / Под ред. М.Г. Ярошевского. М.: Педагогика, 1987.
344 с.
64. Гей, діточки, дайте ручки: Народні дитячі гри українців Чехословаччини / Упорядник Андрій Куцер. Братислава: Словацьке пед. вид-во, відділ української літ-ри в Пряшеві, 1990. 174 с.
65. Георгян Н.М. Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами музичної ритміки: Автореф. дисканд пед. наук: 13.00.01./ Луганський державний педагогічний інстітут ім. Т. Г. Шевченка. Луганськ, 1998. 22 с.
66. Герасимчук Р. Особенности украинских народных танцев Карпатского района. М.: Музыка, 1964. 173 с.
67. Глєбов І. Симфонічні етюди. Спб., Державна філармонія, 1922. 329 с.
68. Голейзовский К.Я. Образы русской народной хореографии. М.: Искусство, 1964. 368 с.
69. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.
70. Гордійчук М.М. Фольклор і фольклористика: Зб. статей. К.: Музична Україна, 1979. 251 с.
71. Горшкова Е.В. Обучение языку движений как средство формирования у дошкольников музыкально-двигательного творчества: Дис канд. пед. наук: 13.00.01. М., 1989. 251 с.
72. Горшкова Е.В. О формировании музыкально-двигательного творчества в танце // Дошкольное воспитание. 1991. - № 12. С. 47-55.
73. Гринер В.А. Ритм в искусстве актера. М.: Просвещение, 1966. 154 с.
74. Грюнелиус Э.М. Вальдорфский детский сад: Воспитание детей младшего возраста / Пер. с нем. М.В. Тольской. М.: Мир книги, 1992. 72 с.
75. Гуменюк А.І. Запис і принципи класифікації народних танців // Народна творчість та етнографія. 1964. - № 4. С. 36-42.
76. Гуменюк А.І. Народне хореографічне мистецтво України. К.: Мистецтво, 1963. 235 с.
77. Гусев В.Е. Эстетика фольклора. М., Л.: Наука, 1967. 319 с.
78. Далькроз Ж.Е. Ритм. Его воспитательное значение для жизни и для искусства: Шесть лекций / Перевод с нем. М.: Театр и искусство, 1907. 120 с.
79. Двоскина Ю., Метлов Н. Ритмические игры и упражнения под пение. М.: Работник просвещения, 1927. 52 с.
80. Державна національна програма Освіта”. Україна ХХІ століття. К.: ІСД освіти України, 1994. 61 с.
81. Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку / Наук. кер. О.В. Проскура. Автор. колектив: Е.В. Бєлкіна, Н.М. Бібік, М.С. Вашуленко, Е.С. Вільчковський та ін. К.: Освіта, 1993. 270 с.
82. Дитина і світ музики: Програма і методичні рекомендації / Укл. С.І. Науменко. К., РМК, 1992.
112 с.
83. Доломанова Н.Н. Движение под музыку // Музыкальное воспитание детей от 9 до 12 лет. Л.: Мысль, 1925. С. 37-48.
84. Доломанова Н.Н. Подвижные игры с песнями в детском саду. Петроград: Мысль, 1923. 79 с.
85. Елементи рухів українського народного танцю / Упор. П.О. Григор’єва та І.М. Антипової. К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961. 75 с.
86. Енциклопедія українознавства. Загальна частина: Перевид. в Україні. К.: НАН України, Інститут української археоргафії, 1995. Т. 2. С. 369-800.
87. Елехина Е.А. Проблемы формирования танцевальной культуры Украины. Период Киевской Руси: Дис канд. искусствоведения: 17.00.02. К., 1996. 185 с.
88. Ефремов Е.В. Вариантность и импровизационность в фольклорном исполнительстве: Дис канд. искусств. наук: 17.00.02. К., 1989. 165 с.
89. Жорницкая М.Я. Народное хореографическое искусство коренного населения Северо-Востока Сибири. М.: Наука, 1983. 152 с.
90. Закон України «Про дошкільну освіту» // Бібліотечка журналу «Дошкільне виховання». К.: Редакція журналу «Дошкільне виховання», 2001. С. 4 - 33.
91. Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. М.: Институт практической психологии, 1996. С. 84-86.
92. Збруева Н.П. Ритмическое воспитание. Пособие для театральных техникумов, вузов, студий. М., Художественная литература, 1935. 110 с.
93. Зеньковский В.В. Психология детства. Екатеринбург: Деловая книга, 1995. 348 с.
94. Зінич Р., Кукловська В., Рудченко І., Шоломович С. Методика музичного виховання в дитячому садку / За ред. С.М. Шоломович. К.: Музична Україна, 1974. 192 с.
95. Зимина А.Н. Музыкально-ритмическое воспитание детей 5-6 лет в детском саду: Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.01. /АПН СССР, НИИ содержания и методов обучения. М., 1964.
19 с.
96. Зимина А.Н. Музыкальные игры и этюды в детском саду. М.: Просвещение, 1971. 96 с.
97. Зірочка / Упор.: О. Міліч, Г. Поліська, М. Равін, Р. Равін. К.: Мистецтво, 1974. 271 с.
98. Зубатов С.Л. Основи викладання українського народно-сценічного танцю. К.: ІПК ПК, 1995.
133 с.
99. Зязюн І.А. Естетичний досвід особи / Формування і сфери вияву. К.: Вища школа, 1973.
164 с.
100. Иваницкий А.И. Украинская народная музыкальная культура: Автореф. дисд-ра искусств. наук: 17.00.02. / Киевская консерватория им. П. И. Чайковского. К., 1991. 36 с.
101. Иноземцева Г.В. Народный танец. М.: Знание, 1971. 48 с.
102. Истоки: Базисная програма развития ребенка-дошкольника / Т.И. Алиева, Т.В. Антонова, Е.П. Арнаутова и др. / Науч. ред. Л.А. Парамонова, А.Н. Давидчук, К.В. Тарасова и др. М.: Центр «Дошкольное детство» им. А. В. Запорожца, «Карапуз», 1997. 288 с.
103. Іваницький А.І. Українська народна музична творчість. К.: Музична Україна, 1990. 334 с.
104. Ільїна Г.О. Розвиток музичних уявлень у дітей дошкільного віку. К.: Радянська школа, 1958. 85 с.
105. Кабалевский Д.Б. Про трех китов и про многое другое. М.: Детская литература, 1970.224с.
106. Каган М.С., Холостова Т.В. Культура философия искусство. М.: Знание, 1988. 64 с.
107. Карабанова С.Ф. Проблема народного танца как исторического источника. Традиционная танцевальная культура малых народов юга Дальнего Востока СССР //Танцы малых народов юга Дальнего Востока СССР как историко-етнографический источник. М.: Наука, 1979. С.17-90.
108. Карпова Э.Э. Категория качества в теории и практике подготовки учителя к профессиональной деятельности: Автореф. дисдоктора пед.наук: 13.00.01. /Московский государственный педагогический университет им. В.И.Ленина. М., 1994. 32 с.
109. Кеетман Г. Элементарное двигательное воспитание // Элементарное музыкальное воспитание по системе Карла Орфа: Сб. ст. / Под ред. Л.А. Баренбойма. М.: Советский композитор. 1978. С. 150-224.
110. Ковалев А.Г. Психология личности. М.: Просвещение, 1970. 391 с.
111. Коган Л.М. Музичне виховання в дитячому садку. К.: Рад. школа, 1939. 102 с.
112. Коломинский Я.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. М.: Просвещение, 1988. 190 с.
113. Кононенко П., Усатенко Т. Концепція школи нової генерації Української національної школи-родини // Українська родина: Наук.-метод. посібник /Уклад. і наук. ред. Т.І. Люріна, В.Г. Слюсаренко, М.Г. Тараненко. К.: КМІУВ ім. Б. Д. Грінченка. 1998. С. 4-49.
114. Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника (Системний підхід). К.: Стилос, 2000. 336 с.
115. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві). К.: Освіта, 1998. 255 с.
116. Конорова Е.В. Методическое пособие по ритмике. В. 1, изд. 2-ое испр. и доп.. М.: Государственное музыкальное издательство, 1963. 111 с.
117. Конорова Е.В. Ритмика в театральной школе. 2-е изд., доп. М.-Л.: Искусство, 1947. 139 с.
118. Концепція дошкільного виховання в Україні (проект) /Артемова Л.В., Борисова З.Н., Мороз О.Г. та ін. / Наук. кер. колективу Л.В. Артемова К.: Освіта, 1993. 16 с.
119. Концепція національного виховання // Рідна школа. 1995. - № 6. С. 18-25.
120. Королева Э.А. Ранние формы танца: Автореф. дис канд. искусствоведения: 17.00.01 / Институт истории искусств Министерства культуры СССР. Москва-Кишинев, 1973. 15 с.
121. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у дітей // Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. К.: Радянська школа. 1989. С. 307-373.
122. Костюк О.Г. Сприймання музики і художня культура слухача. К.: Наукова Думка, 1965.
122 с.
123. Котляр Н.Ф. Древняя Русь и Киев в летописных преданиях и легендах. К.: Наукова думка, 1986. 158 с.
124. Котырло В.К., Ладывир С.А. Детский сад и семья. К.: Радянська школа, 1984. 120 с.
125. Краткий словарь по эстетике / Под ред. М.Ф. Овсянникова. М.: Просвещение, 1983. 223 с.
126. Кремень В.Г. Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет // Рідна школа. 1998. - № 11. С. 53-57.
127. Крутецкий В.А. Психология. М.: Просвещение, 1986. 336 с.
128. Кузьменко В.У. Влияние самостоятельности дошкольников на становление их взаимоотношений со сверстниками: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07. / НИИ психологии УССР. К., 1990. 24 с.
129. Кукловська В.Г. Музичне виховання дітей старшого дошкільного віку: Методичний лист. К.: Радянська школа, 1968. 88 с.
130. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я &n