Андрющенко Тетяна Костянтинівна. Теоретико-методичні засади формування здоров'язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку : Андрющенко Татьяна Константиновна. Теоретико-методические основы формирования здоровьязбережувальнои компетентности у детей дошкольного возраста

Краткое описание

Андрющенко Тетяна Костянтинівна. Теоретико-методичні засади формування здоров'язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.- Дисертація д-ра пед. наук: 13.00.08, Держ. закл. "Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського". - Одеса, 2015.- 503 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ПАВЛА ТИЧИНИ
На правах рукопису
АНДРЮЩЕНКО ТЕТЯНА КОСТЯНТИНІВНА
УДК 373.2:613.954
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
13.00.08 - дошкільна педагогіка
ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
Науковий консультант: Рогальська-Яблонська Інна Петрівна, доктор педагогічних наук, професор
Умань - 2015
ЗМІСТ
ВСТУП РОЗДІЛ 1.
1.1.
1.2.
1.3.
19
19
45
70
101
103
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Висновки з РОЗДІЛ 2.
2.1.
Сутність здоров’я та його збереження у дітей дошкільного віку як наукова проблема Збереження здоров’я дітей дошкільного віку в контексті компетентнішої парадигми освіти Психолого-педагогічні засади формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку першого розділу
МЕТОДОЛОГІЧНІ КОНЦЕПТИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
104
Аксіологічний підхід до формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку
2.2.
114
Формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку з позицій культурологічного підходу
2.3.
127
137
Висновки з РОЗДІЛ 3.
3.1.
Особистісно-діяльнісний підхід як засновнича ідея формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку другого розділу
СТАН ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРАКТИЦІ СУЧАСНИХ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Аналіз стану формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку в
педагогічному процесі сучасних дошкільних
навчальних закладів 139
3.2. Критерії оцінки та показники рівнів сформованості
здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку 172
3.3. Характеристика рівнів сформованості
здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку 182
Висновки з третього розділу 223
РОЗДІЛ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 226
4.1. Обґрунтування педагогічних умов формування
здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку 226
4.2. Модель та експериментальна методика формування
здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку 252
4.3. Реалізація моделі та експериментальної методики
формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку 272
4.4. Оцінка ефективності моделі та експериментальної
методики формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку 349
Висновки з четвертого розділу 391
ВИСНОВКИ 395
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 400
ДОДАТКИ 444
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У рейтингу загальнолюдських цінностей здоров’я посідає найвищу позицію, оскільки є підґрунтям продуктивного, повноцінного життя людини. Натомість неякісне харчування, малорухливий спосіб життя, наявність шкідливих для здоров’я звичок, зростання нервово-психічного напруження призвели до найнижчої тривалості життя українців серед європейських країн. Життя молодого покоління ускладнене високими темпами діяльності, стресами, конкурентністю як реальною складовою сучасного життя. У дітей така ситуація зумовлює надмірну мобілізацію життєвих ресурсів, емоційну напруженість, пов’язану з прагненням відповідати вимогам дорослих. На цьому підґрунті виникає ризик соматичних, психічних і соціальних хвороб. Зазначені реалії актуалізують необхідність формування у дітей переконання в необхідності бережливого ставлення до власного здоров’я і здоров’я тих, хто їх оточує, прагнення до сприйняття знань щодо фізичної, соціальної, психічної та духовної його складових, дотримання здорового способу життя.
У контексті соціально-економічних змін, що відбуваються в українському суспільстві, здоров’я правомірно розглядається не лише як найбільша соціальна цінність, але й вирішальний чинник економічного розвитку, конкурентоспроможності держави, тому проблема збереження здоров’я зростаючого покоління посідає пріоритетні позиції, що зазначено в Законах України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Базовому компоненті дошкільної освіти. В умовах реформування дошкільної освіти одним із основних завдань є виховання гармонійно розвинутої, довершеної, здорової особистості, здатної у повній мірі реалізувати свої фізичні, інтелектуальні, моральні та духовні можливості.
Феномен «здоров’я» та проблему його збереження досліджують учені різних наукових напрямів - філософи, медики, соціологи, психологи, педагоги. Аналіз наукового фонду засвідчує, що вчені (А. Абаєв, Г. Апанасенко,
Н. Башавець, І. Брехман, Д. Воронін, В. Горащук, О. Дубогай, Н. Зимівець, Ю. Змановський, В. Казначеєв, В. Климова, Ю. Лісіцин, В. Оржеховська,
В. Петленко, І. Смирнов, Л. Сущенко та ін.) дослідили сутність і структуру поняття «здоров’я» та виокремили чинники, що на нього впливають.
Досліджено різні аспекти проблеми формування здоров’я в дітей старшого дошкільного віку, а саме: надання дітям знань про основи здоров’я (Л. Лохвицька, С. Юрочкіна та ін.), формування ціннісного ставлення до власного здоров’я (Т. Андрющенко, Г. Бєлєнька, М. Машовець, І. Чупаха та ін.), особливості формування фізичного здоров’я (О. Богініч, Е. Вільчковський, Л. Волков, Н. Денисенко, О. Дубогай, М. Єфіменко, С. Петренко, О. Потужній, Л. Сварковська, Ю. Шевченко та ін.), забезпечення основ здорового способу життя (Н. Андрєєва, Т. Бабюк, Н. Бикова, Т. Овчиннікова, А. Ошкіна,
О. Перевертайло та ін.), підготовка майбутніх фахівців з дошкільної освіти до створення умов для збереження здоров’я дітей дошкільного віку (Н. Денисенко, Л. Зданевич, Т. Книш, Н. Кот, Н. Маковецька, В. Нестеренко та ін.).
У сучасній дошкільній освіті акцентується здебільшого на активності дорослого щодо забезпечення відповідних умов для збереження здоров’я дошкільників. Роль дитини у збереженні власного здоров’я певною мірою знівельована. Така ситуація потребує створення сучасних методик, через які можна сформувати систему доступних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, зорієнтованих на збереження власного здоров’я та здоров’я інших людей, розвинути вміння аналізувати й вирішувати різноманітні життєві ситуації з позиції збереження здоров’я. Враховуючи той факт, що наразі в освіту впроваджується компетентнісний підхід, уважаємо, що актуальною проблемою сучасної педагогічної науки є розробка нових моделей організації в дошкільних навчальних закладах освітнього процесу, спрямованого на формування в дітей здоров’язбережувальної компетентності. Це забезпечить не тільки наявність у них ціннісного ставлення до здоров’я, системи знань про здоров’я, здоров’язбережувальних життєвих навичок, а й здатність до їх адекватного використання у відповідних життєвих ситуаціях.
Сучасними вченими проведено дослідження, присвячені проблемі формування різних видів компетентності в дітей дошкільного віку: мовленнєво- комунікативної (А. Богуш, Н. Г авриш, А. Г ончаренко, О. Дзюба, Л. Казанцева,
0. Трифонова та ін.), соціальної (О. Кононко, В. Кузьменко, Т. Поніманська,
1. Рогальська та ін.), логіко-математичної (Н. Грама, Л. Зайцева, С. Скворцова,
В. Старченко, Т. Степанова, К. Щербакова та ін.). Водночас проблема формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку не знайшла належної науково-методичної розробки. Очевидним є наявність суперечностей між:
- вимогами суспільства до збереження здоров’я підростаючого покоління та нерозробленістю методологічних і методичних засад формування здоров’язбережувальної компетентності дітей дошкільного віку як комплексного феномена, що має значний потенціал для підвищення рівня їхнього здоров’я;
- потенційними можливостями компетентнісного підходу, що передбачає надання переваги практичній спрямованості освіти і недостатнім забезпеченням розвивального здоров’язбережувального середовища для закріплення й удосконалення у дітей життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, психічному і духовному здоров’ю;
- викликами сучасності до особистості, здатної свідомо ставитися до власного здоров’я, дотримуватися здорового способу життя і недостатньою вмотивованістю дітей на здоров’язбережувальну діяльність, сприйняття здоров’я як цінності;
- необхідністю насичення здоров’язбережувальним змістом різних видів діяльності дошкільників і недостатнім науково-методичним забезпеченням цього процесу.
Педагогічна значущість проблеми, об’єктивна необхідність розв’язання наявних суперечностей зумовили актуальність і доцільність вибору теми дослідження: «Теоретико-методичні засади формування здоров’я¬
збережувальної компетентності в дітей дошкільного віку».
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.
Роботу виконано в межах держбюджетної теми «Психолого-педагогічний супровід формування життєвої компетентності дітей дошкільного та шкільного віку» (0112U000176) кафедри теорії і методик дошкільної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 3 від 17 жовтня 2011 року) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук України при НАПН (протокол № 9 від 29 листопада 2011 року).
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні й апробації теоретико- методологічних і концептуальних засад, експериментальної методики та педагогічних умов формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку на засадах компетентнішого, аксіологічного, культурологічного та особистісно-діяльнісного підходів.
Завдання дослідження:
1. Обґрунтувати теоретико-методичні та концептуальні засади формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.
2. Визначити та схарактеризувати сутність і структуру феномена «здоров’язбережувальна компетентність дітей дошкільного віку»; уточнити поняття «здоров’язбережувальні життєві навички дошкільників», «здоров’я- збережувальне середовище дошкільного навчального закладу».
3. Виявити чинники збереження здоров’я дітей, схарактеризувати здоров’язбережувальні життєві навички дошкільників як підґрунтя здоров’язбережувальної компетентності.
4. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.
5. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови формування здоров’я¬збережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.
6. Схарактеризувати потенціал розвивального здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу.
7. Розробити й апробувати модель та експериментальну методику формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах.
Об’ єкт дослідження: процес формування здорового способу життя у дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження: зміст, форми, засоби, методи формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.
Загальна гіпотеза дослідження. Формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку буде ефективним, якщо здійснюватиметься в межах цілісної побудови навчально-виховного процесу дошкільного навчального закладу відповідно до моделі формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку, що обіймає мотиваційно-стимулювальний, освітньо-змістовий й операційно-процесуальний етапи.
Загальна гіпотеза конкретизована в часткових гіпотезах: формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку буде ефективним, якщо реалізувати такі педагогічні умови:
- наявність позитивної мотивації дітей на здоровий спосіб життя;
- насичення здоров’язбережувальним змістом різних видів діяльності дітей з урахуванням їхніх вікових особливостей;
- забезпечення в дошкільному навчальному закладі розвивального здоров’язбережувального середовища.
Провідна ідея дослідження. Цілеспрямоване формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку зумовлюється спеціальною організацією розвивального здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу, спрямованого на становлення особистості, яка сприймає власне здоров’я і здоров’я інших людей як цінність, оволодіває знаннями з основ здоров’я, навичками його збереження, має сформовані здоров’язбережувальні життєві навички, що дає їй можливість вести якісне, повноцінне і продуктивне життя.
Концепція дослідження. Теоретичне і практичне вивчення проблеми дало змогу розробити концепцію щодо формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку, зумовлену, з одного боку, негативними тенденціями до погіршення здоров’я зростаючого покоління, а з іншого - модернізацією змісту дошкільної освіти, вимогами Базового компонента дошкільної освіти щодо забезпечення гармонійного розвитку особистості дитини, її фізичного і психічного здоров’я, виховання ціннісного ставлення до природного, соціального довкілля, самої себе, формування механізмів соціальної адаптації. Засаднича ідея концепції базується на компетентнісному, аксіологічному, культурологічному й особистісно- діяльнісному підходах, що передбачають формування у дітей ціннісного ставлення до здоров’я, навичок його збереження, урахування здобутків національної культури, орієнтуючись на індивідуально-психологічні особливості дітей, набуття ними досвіду здорового способу життя.
Ефективність процесу формування здоров’язбережувальної компетентності залежить від забезпечення змістово-методичного аспекту формування у дітей дошкільного віку життєвих навичок, що сприяють збереженню фізичного, соціального, психічного, духовного здоров’я; взаємодії педагогів і вихованців у навчально-виховному процесі задля осмислення дітьми цінності здоров’я, оволодіння знаннями щодо його збереження та набуття власного досвіду здорового способу життя у спеціально створеному розвивальному здоров’язбережувальному середовищі дошкільного навчального закладу.
Концепція дослідження містить три взаємопов’язаних концепти, що сприяють реалізації провідної ідеї: методологічний, теоретичний і методичний.
Методологічний концепт передбачає категоріально-аспектний аналіз формування здоров’язбережувальної компетентності, акумулює філософське підґрунтя, репрезентуючи взаємозв’язок і взаємодію наукових підходів до формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку з таких позицій:
- філософії, що дозволяє дослідити сутнісний бік феноменів «здоров’язбережувальна компетентність дітей дошкільного віку», «здоров’язбережувальні життєві навички дошкільників»; вивчити атрибутні параметри на основі їх зіставлення з однопорядковими категоріями (здоров’я, здоров’язбереження, здоровий спосіб життя, компетентність, чинники збереження здоров’я);
- компетентнісного підходу, що є основою для розкриття сутності здоров’язбережувальної компетентності особистості дитини дошкільного віку, що зумовлює її здатність до сприйняття знань про здоров’я та чинники його збереження, свідомого вибору моделі поведінки і діяльності, які відповідають здоровому способу життя, застосовуючи здоров’язбережувальні життєві навички у відповідних ситуаціях;
- аксіологічного підходу, що дозволяє спрямувати зміст освітньої діяльності з дошкільниками на формування в них ціннісного ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей з позиції сприйняття здоров’я як життєвої цінності;
- культурологічного підходу, що передбачає сприйняття феномена здоров’я в контексті культуротворення і культурозбереження особистості, формування у дітей здоров’язбережувальних життєвих навичок на зразках відповідних різновидів культури: культури здоров’я, харчування, рухової культури, культури тіла, спілкування, культури поведінки тощо;
- особистісно-діяльнісного підходу, що уможливлює об’єднання сутнісних зв’язків особистісно зорієнтованого та діяльнісного підходів, а також забезпечує врахування потенційних можливостей кожної дитини, її суб’єктивного досвіду в організації навчально-виховного процесу з формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку та насичення здоров’язбережувальним змістом різних видів діяльності дітей для формування і закріплення здоров’язбережувальних життєвих навичок, набуття досвіду здорового способу життя.
Теоретичний концепт дослідження визначає систему філософських, психологічних і педагогічних дефініцій, з’ясування змісту яких уможливлює розуміння сутності та структури здоров’язбережувальної компетентності особистості дитини, обґрунтування ефективних педагогічних умов її формування у дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку з урахуванням їхніх вікових і психологічних особливостей; конкретизацію здоров’язбережувальних життєвих навичок як підґрунтя здоров’язбережувальної компетентності й особливостей їх формування у дошкільників.
Теоретичними засадами дослідження виступили положення і концепції, спрямовані на забезпечення наукового підґрунтя розуміння категорій «здоров’я» і «здоровий спосіб життя» (А. Абаєв, Н. Андрєєва, Г. Апанасенко,
B. Бобрицька, І. Брехман, Д. Воронін, В. Горащук, О. Дубогай, О. Єжова,
О. Жабокрицька, Ю. Змановський, М. Зубалій, В. Казначеєв, С. Лапаєнко, Ю. Лісіцин, А. Маркосян, С. Омельченко, В. Оржеховська, В. Петленко,
C. Свириденко, І. Смирнов, А. Цьось та ін.); взаємозалежність фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я (М. Амосов, Ю. Антономов, Г. Апанасенко, І. Брехман, В. Горащук, Н. Зимівець, О. Киричук, В. Петленко,
С. Попов, А. Рогоза, А. Царенко та ін.); збереження і зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку (Н. Андрєєва, Н. Бикова, О. Богініч, Н. Денисенко,
B. Нестеренко, А. Ошкіна); створення здоров’язбережувального середовища (Л. Архипова, Л. Білик, Ю. Бойчук, О. Бондаренко, Н. Денисенко, Н. Левинець, Л. Лохвицька, Т. Овчиннікова, О. Тімченко та ін.); вікові особливості розвитку дітей дошкільного віку (О. Байєр, І. Бех, П. Блонський, Л. Божович, Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Кононко, В. Котирло,
C. Кулачківська, В. Кузьменко, С. Ладивір, О. Леонтьєв, М. Лісіна,
Н. Матюшина, В. Мухіна, Т. Піроженко та ін.); закономірності формування особистості в дошкільному дитинстві (Г. Бєлєнька, А. Богуш, Н. Гавриш,
М. Машовець, О. Сидельникова та ін.); вчення про здоров’язбережувальну компетентність (О. Аксьонова, І. Анохіна, Т. Бабко, Н. Башавець, Н. Бєлікова, Т. Бойченко, Д. Воронін, П. Джуринський, Б. Долинський, А. Карабашева, Л. Кузнєцова, Н. Тамарська, В. Успенська, Т. Шаповалова та ін.); формування різних видів компетентностей у дітей дошкільного віку (Н. Андрєєва, А. Богуш,
Н. Гавриш, А. Гончаренко, Н. Денисенко, О. Дзюба, О. Дубогай, Л. Зайцева,
С. Замрозевич, Л. Казанцева, О. Кононко, Л. Кузнєцова, В. Кузьменко, Т. Поніманська, І. Рогальська, Л. Сварковська, В. Старченко, Т. Степанова,
О. Трифонова, К. Щербакова та ін.).
Методичний концепт передбачає розробку моделі та експериментальної методики формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку, спрямовану на забезпечення позитивної динаміки означеного процесу, що ґрунтується на діагностувальній основі; обґрунтування критеріїв, показників і рівнів сформованості здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.
Методи дослідження. Для розв’язання поставленої мети та завдань дослідження, перевірки гіпотези застосовано такі методи: теоретичні - аналіз філософської, психологічної, педагогічної, культурологічної наукової літератури, нормативних документів із проблеми збереження здоров’я зростаючого покоління, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення та систематизація теоретичних знань для визначення понятійно-категоріального апарату дослідження, обґрунтування концептуальних положень, виявлення структурних компонентів здоров’язбережувальної компетентності; порівняльний аналіз чинних програм навчання, виховання та розвитку дітей дошкільного віку для визначення методичних засад формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку; теоретичне моделювання в ході розробки моделі й експериментальної методики формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку; емпіричні: діагностувальні методи (спостереження, альтернативний вибір, тестування, бесіда, метод незакінченого речення, практичні завдання, аналіз ситуацій для діагностування у дітей рівнів сформованості здоров’язбережувальної компетентності); анкетування педагогів для виявлення їхньої обізнаності із сутністю проблеми й особливостями формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний і прикінцевий етапи) для перевірки ефективності розробленої моделі й експериментальної методики формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку; статистичні: методи описової і математичної статистики для узагальнення одержаних результатів.
Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилася на базі дошкільних навчальних закладів № 23, № 70 м. Черкаси; № 2, № 4 м. Корсунь-Шевченківського; № 7, № 8 м. Ватутіного; № 12, № 30, НВК № 1 м. Умань Черкаської області; № 143 м. Києва; № 6 м. Цюрупинська Херсонської області; № 130 м. Миколаєва, № 6 м. Баштанка Миколаївської області; № 12 м. Суми, ДНЗ «Барвінок» смт. Недригайлів Сумської області; № 15, № 71 м. Кіровограда Кіровоградської області.
На різних етапах дослідженням було охоплено 800 дітей дошкільного віку, 74 вихователі-методисти, 142 вихователі, 45 інструкторів із фізичної культури, 485 батьків дітей-дошкільників.
Наукова новизна дослідження: уперше науково обґрунтовано
теоретико-методичні та концептуальні засади формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку (компетентнісний, аксіологічний, культурологічний та особистісно-діяльнісний підходи); визначено сутність і структуру феномена «здоров’язбережувальна компетентність дітей дошкільного віку» (як суб’єктивна категорія, що передбачає свідоме прагнення дитини до здорового способу життя, наявність сукупності знань про здоров’я та чинники його збереження, сформованість здоров’язбережувальних життєвих навичок і здатність до їх адекватного використання у відповідних життєвих ситуаціях); виявлено чинники збереження здоров’я дітей, схарактеризовано здоров’язбережувальні життєві навички дошкільників, як підґрунтя здоров’язбережувальної компетентності; визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-репродуктивний, діяльнісно-поведінковий), показники (домінантність здоров’я в системі цінностей особистості, інтерес до чинників збереження здоров’я, наявність позитивної мотивації на здоровий спосіб життя; обізнаність з ознаками здоров’я, з чинниками збереження здоров’я, правилами здорового способу життя; наявність життєвих навичок, що забезпечують збереження здоров’я, навичок здоров’язбережувального способу дії, вміння оцінювати власну поведінку і поведінку інших дітей з позиції здорового способу життя) та схарактеризовано рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку (високий, достатній, задовільний, низький); визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку (наявність позитивної мотивації дітей на здоровий спосіб життя; насичення здоров’язбережувальним змістом різних видів діяльності дітей з урахуванням їхніх вікових особливостей; забезпечення у дошкільному навчальному закладі розвивального здоров’язбережувального середовища); схарактеризовано потенціал здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу в контексті розширення у дошкільників досвіду здорового способу життя; розроблено модель формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах, яка обіймала мотиваційно-стимулювальний, освітньо-змістовий і операційно-процесуальний етапи; уточнено сутність понять «здоров’язбережувальні життєві навички дошкільників», «здоров’язбережувальне середовище дошкільного навчального закладу»; набули подальшого розвитку загальні наукові уявлення про теорію і методику формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку; специфічні якісні характеристики здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу.
Практична значущість дослідження полягає в розробці й упровадженні в практику дошкільних навчальних закладів діагностувальної та
експериментальної методик формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку; системи експериментальних занять, дидактичних, ігор, екскурсій, тренінгів, проблемно-ігрових завдань, моделювання ситуацій, сюжетно-рольових, рухливих, конструктивно- будівельних ігор, дослідницької діяльності, тематичних проектів, фізкультурних свят і розваг, конкурсів для родин тощо; методичних посібників для вихователів дошкільних навчальних закладів «Методика формування у старших дошкільників здоров’язбережувальної компетентності», «Формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників у процесі навчально- дослідницької діяльності». Розроблено та впроваджено в навчальний процес у системі післядипломної освіти педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів спецкурс «Формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку».
Матеріали дослідження можуть бути використані практичними працівниками дошкільних навчальних закладів у процесі формування у дітей здоров’язбережувальної компетентності, викладачами вищих педагогічних навчальних закладів І-IV рівнів акредитації з напряму підготовки «Дошкільна освіта», а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників.
Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів № 23, (довідка № 166 від 23.01.2015 р.), № 70 (довідка № 6 від 27.01.2015 р.) м. Черкаси, № 2 (довідка № 5 від 29.01.2015 р.), № 4 (довідка № 3 від
22.01.2015 р.) м. Корсунь-Шевченківського, № 7 (довідка № 22/1-10 від
23.01.2015 р.), № 8 (довідка № 26 від 29.01.2015 р.) м. Ватутіного, № 12 (довідка № 01/3а від 29.01.2015 р.), № 30 (довідка № 21 від 28.01.2015 р.), НВК № 1 (довідка № 05/02 від 20.01.2015 р.) м. Умань Черкаської області, № 143 (довідка № 15 від 23.01.2015 р.) м. Києва, № 6 (довідка № 4 від 20.01.2015 р.) м. Цюрупинська Херсонської області, № 130 (акт № 5 від 30.01.2015 р.) м. Миколаєва, № 6 (довідка № 25 від 29.01.2015 р.) м. Баштанка Миколаївської області, № 12 (довідка № 01-13.02/44 від 05.02.2015 р.) м. Суми,
ДНЗ »Барвінок» (довідка № 5 від 29.01.2015 р.) смт. Недригайлів Сумської області, № 15 (довідка № 12 від 28.01.2015 р.), № 71 (довідка № 38 від 17.02.2015р.) м. Кіровограда Кіровоградської області; Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 50/01-16 від 06.02.2015 р.), Кіровоградського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 56-а/01-12 від 25.01.2015 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01-179 від 26.01.2015 р.).
Достовірність наукових результатів забезпечено методологічною обґрунтованістю вихідних позицій; використанням комплексу методів дослідження, що адекватні його предмету, меті і завданням; тривалим характером та можливістю повторення дослідно-експериментальної роботи; репрезентативністю об’єму вибірки і статистичною значущістю експериментальних даних; сталістю отриманих емпіричних даних та обробкою їх статистичними методами; якісним і кількісним аналізом експериментальних даних; позитивними наслідками впровадження результатів дослідження в навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів.
Апробація результатів дослідження здійснена на науково-теоретичних та науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних: «Безпека життєдіяльності людини як умова сталого розвитку сучасного суспільства» (м. Київ, 2011 р.), «Безпека життєдіяльності й охорона здоров’я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми, перспективи» (м. Переяслав-
Хмельницький, 2011, 2013, 2014 рр.), «Современная семья и проблемы семейного воспитания» (г. Могилев, 2012 г.), «Науково-педагогічна спадщина Олександра Антоновича Захаренка як джерело виховання молодого покоління» (м. Черкаси, 2012 р.), «Інновації як чинник суспільного розвитку: теорія і практика» (м. Суми, 2012 р.), «Здоров’я, освіта, наука та самореалізація молоді» (м. Рівне, 2012 р.), «Сучасні тенденції використання дидактичних ідей Яна Амоса Коменського» (м. Умань, 2012 р.), «Професійно-творча самореалізація педагога в умовах інноваційної освіти» (м. Суми, 2012 р.), «Інновації та
перспективи розвитку дошкільної освіти України та Росії» (м. Переяслав- Хмельницький, 2012 р.), «Інноваційні процеси в освітньому просторі: доступність, ефективність, якість» (м. Луганськ, 2012 р.), «Сучасні здоров’язберігальні технології в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах: стан, проблеми та перспективи» (м. Переяслав-Хмельницький,
2012 р.), «Педагогіка і психологія: сучасні тенденції та чинники розвитку» (м. Одеса, 2013 р.), Materials digest of the LXIV International Research and Practice Conference and III stage of the Championship in Pedagogical sciences (London,
2013 р.), «Воспитание подрастающего поколения в современных социокультурных условиях: проблемы и перспективы развития», (г. Москва, 2013 г.), «Розвиток особистості в сучасному медіапросторі» (м. Луганськ,
2013 р.), «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи» (м. Київ, 2013 р.), «Психолого-педагогічний супровід формування життєвої компетентності дітей дошкільного та шкільного віку» (м. Умань, 2013 р.), «Інформаційно-освітній простір: технологічні концепти формування і розвитку» (м. Київ, 2013 р.), «Дошкольное образование: история и современность» (г. Минск, 2014 г.), «Актуальні проблеми сучасної дошкільної та вищої освіти» (м. Одеса, 2014 р.), «Инновации в современном образовании: опыт и перспективы» (г. Могилев,
2014 р.), ІІ Міжнародному науково-методичному семінарі-практикумі «Безпека життєдіяльності та охорона здоров’я дітей дошкільного віку» (м. Переяслав- Хмельницький, 2014 р.); всеукраїнських - «Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до педагогічної дії» (м. Житомир, 2011 р.), «Психолого- педагогічні засади формування освітнього середовища навчально- дослідницької діяльності дітей» (м. Кіровоград, 2012 р.), «Навчально- дослідницька діяльність дітей: особливості організації, психолого-дидактичний супровід, досвід роботи, перспективи» (м. Кіровоград, 2013 р.), «Підготовка педагогів до впровадження державних стандартів дошкільної та початкової освіти» (м. Житомир, 2013 р.), «Процес виховання у координатах духовного розвитку особистості» (м. Київ, 2013 р.), «Стандарти дошкільної освіти: дискурс науки і практики» (м. Київ, 2014 р.), «Виховний потенціал сучасної освіти: теоретичні засади та практичні досягнення» (м. Київ, 2014 р.).
Результати і висновки дисертаційного дослідження обговорено на засіданнях кафедри теорії та методик дошкільної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, лабораторії дошкільного виховання Інституту проблем виховання НАПН України, засіданнях вченої ради Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 51 публікації, зокрема: 1 монографії, 2 методичних посібниках, 23 статтях у фахових
виданнях України, 5 статях у періодичних виданнях інших держав, 15 працях апробаційного характеру, 5 роботах, що додатково відображають наукові результати дослідження. Усі праці одноосібні.
Матеріали кандидатської дисертації «Формування ціннісного ставлення до власного здоров’я в дітей старшого дошкільного віку», захищеної у 2007 році, в тексті докторської дисертації не використано.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (418 найменувань) і 10 додатків, поданих на 63 сторінках. Робота містить 21 таблицю, 2 рисунка, що обіймають 2 самостійні сторінки. Основний зміст дисертації викладено на 399 сторінках. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 503 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення актуальної проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку, що виявляється в розробці і науковому обґрунтуванні моделі та експериментальної методики формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.
1. Теоретико-методичними та концептуальними засадами дослідження виступив категоріально-аспектний аналіз процесу формування здоров’я-збережувальної компетентності в дітей дошкільного віку з таких позицій: компетентнісного підходу, як основи для розкриття сутності
здоров’язбережувальної компетентності особистості дитини дошкільного віку, що зумовлює її здатність до сприйняття знань про здоров’я та чинники його збереження, свідомого вибору моделі поведінки і діяльності, які відповідають здоровому способу життя; аксіологічного підходу, що дозволяє спрямувати зміст освітньої діяльності з дошкільниками на формування в них ціннісного ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших дітей із позиції сприйняття здоров’я як життєвої цінності; культурологічного підходу, який передбачає сприйняття феномена здоров’я в контексті культуротворення і
культурозбереження особистості, формування в дітей здоров’язбережувальних життєвих навичок на зразках відповідних різновидів культури (культури здоров’я, культури харчування, рухової культури, культури тіла, культури спілкування, культури поведінки); особистісно-діяльнісного підходу, що уможливлює об’єднання на основі сутнісних зв’язків особисто зорієнтованого та діяльнісного підходів, а також забезпечує врахування потенційних можливостей кожної дитини та її суб’єктивного досвіду в організації
навчально-виховного процесу з формування здоров’язбережувальної
компетентності в дітей дошкільного віку.
2. У дослідженні визначено і схарактеризовано сутність і структуру феномена «здоров’язбережувальна компетентність дітей дошкільного віку», що інтерпретується як суб’єктивна категорія, яка передбачає свідоме прагнення дитини до здорового способу життя, наявність сукупності знань про здоров’я та чинники його збереження, сформованість здоров’язбережувальних життєвих навичок і здатність до їх адекватного використання у відповідних життєвих ситуаціях. Виявлено компоненти здоров’язбережувальної компетентності: мотиваційний, когнітивний та діяльнісний. Уточнено зміст понять: «здоров’язбережувальні життєві навички дошкільників», «здоров’я- збережувальне середовище дошкільного навчального закладу».
3. Визначено чинники збереження фізичного здоров’я: раціональне харчування, дотримання особистої гігієни, рухова активність, чергування активних і малорухомих видів діяльності; чинники збереження соціального здоров’я: комфортне спілкування, уміння проявляти емпатію, відсутність шкідливих звичок, здатність взаємодіяти з іншими людьми; чинники збереження духовного та психічного здоров’я: позитивне ставлення до себе та інших дітей, уміння приймати рішення і передбачати їх наслідки для себе та інших, навички самоконтролю, налаштованість на успіх і здатність досягати мети. Доведено, що формування відповідних здоров’язбережувальних життєвих навичок відбувається через усвідомлення дітьми впливу чинників збереження здоров’я на їхнє самопочуття, розуміння їх реальної користі для здоров’я людини. У дітей було сформовано життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю: раціональне харчування, санітарно-гігієнічні, навички рухової активності, дотримання режиму діяльності та відпочинку; життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю: навички спілкування, співчуття, поведінки в умовах тиску, спільної діяльності; життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров'ю: навички самоусвідомлення та самооцінки, аналізу проблем та прийняття рішень, самоконтролю, успішного досягнення мети.
4. У дослідженні визначено критерії та показники сформованості здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку, а саме: мотиваційно-ціннісний критерій із показниками (домінантність здоров’я в системі цінностей особистості, інтерес до чинників збереження здоров’я, наявність позитивної мотивації на здоровий спосіб життя); когнітивно- репродуктивний критерій із показниками (обізнаність з ознаками здоров’я; обізнаність з чинниками збереження здоров’я, знання правил здорового способу життя); діяльнісно-поведінковий критерій із показниками (наявність життєвих навичок, що забезпечують збереження здоров’я, наявність навичок здоров’язбережувального способу дії, уміння оцінювати власну поведінку і поведінку інших дітей з позиції здорового способу життя). Визначено та схарактеризовано рівні сформованості здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку: високий, достатній, задовільний, низький. Кількісні дані констатувального етапу експерименту засвідчили сформованість здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку здебільшого на задовільному і низькому рівнях.
5. Визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку: наявність позитивної мотивації дітей на здоровий спосіб життя; насичення здоров’язбережувальним змістом різних видів діяльності дітей з урахуванням їхніх вікових особливостей; забезпечення у дошкільному навчальному закладі розвивального здоров’язбережувального середовища. Зазначені педагогічні умови забезпечили ефективність і результативність процесу формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.
6. Схарактеризовано потужний потенціал адекватно організованого розвивального здоров’язбережувального середовища дошкільного навчального закладу. Визнано доцільним розглядати його у трьох площинах: особистісній, що передбачає позитивну взаємодію суб’єктів процесу формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку, мотивує їх на здоровий спосіб життя; організаційній, яка включає матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні та методичні умови, спрямована на збереження здоров’я дітей і навчання їх здорового способу життя та предметно-просторовій, що стимулює активність дітей на закріплення і вдосконалення здоров’язбережувальних життєвих навичок, розширення досвіду здорового способу життя у спеціально створених динамічних модулях. Змістове забезпечення і взаємозв’язок зазначених площин здоров’язбережувального середовища сприяло формуванню здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.
7. Розроблено й апробовано в педагогічному процесі дошкільних навчальних закладів модель та експериментальну методику формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку. Модель формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку обіймала: мету, методологічні підходи, педагогічні умови, етапи (мотиваційно- стимулювальний, освітньо-змістовий, операційно-процесуальний), змістово- організаційне забезпечення, компоненти здоров’язбережувальної компетентності, критерії, показники, рівні її сформованості та очікуваний результат.
Метою мотиваційно-стимулювального етапу був розвиток мотиваційно- ціннісної сфери дошкільників. Провідними методами роботи з дітьми виступили: спостереження за здоров’язбережувальними діями дорослих і дітей та власними відчуттями, перегляд мультфільмів, презентацій, бесіди, валеохвилинки, читання малих жанрів фольклору, вивчення прислів’їв про здоров’я, проблемно-ігрові завдання, ігрові вправи, ігри-уяви, моделювання здоров’язбережувальних ситуацій та їх аналіз. Метою освітньо-змістового етапу було ознайомлення дітей з основами здоров’я та чинниками його збереження, правилами здорового спосібу життя; формування усвідомлення дітьми важливості його дотримання, оволодіння теоретичними основами життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, психічному і духовному здоров’ю. Провідними формами на цьому етапі були заняття з різних розділів програми та екскурсії. Методами формування знань про здоров’я виступили: розповіді, бесіди, інтерв’ю, дидактичні ігри, читання літературних творів. Операційно-процесуальний етап передбачав активізацію та закріплення здоров’язбережувальних життєвих навичок. Провідними формами закріплення життєвих навичок визнано свята, розваги, конкурси, змагання. Методами активізації та закріплення здоров’язбережувальних життєвих навичок обрано сюжетно-рольові та рухливі ігри, досліди, проблемні ситуації, проекти, практичні завдання і вправи, психологічні етюди і вправи, фотовиставки, моделювання ситуацій, ігри-імпровізації, прийом перевтілення, здоров’язбережувальні технології, які стимулювали різні форми активності дітей.
8. Доведено ефективність моделі та експериментальної методики формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку. За результатами прикінцевого етапу дослідження в експериментальній групі порівняно з контрольною виявлено суттєві позитивні зміни у показниках рівнів сформованості здоров’язбережувальної компетентності в дітей: високий рівень зафіксовано у 27,1 % дітей ЕГ (було 0 %) і у 5,9 % дітей КГ (було 0 %); достатній рівень - у 38,2 % дітей ЕГ (було 0,2 %) і у 24,8% дітей КГ (було 0,3 %); середній рівень - у 30,3 % дітей ЕГ (було 39,5 %) і у 53,7 % дітей КГ (було 39,2 %); низький рівень - у 4,4 % дітей ЕГ (було 60,3 %) і у 15,6 % дітей КГ (було 60,5 %).
Отже, впровадження у навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів моделі й експериментальної методики забезпечує сформованість здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективу подальших наукових розвідок убачаємо в розробці змісту, форм і методів підготовки педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів до формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку в системі післядипломної педагогічної освіти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абаев А. М. Здоровьесберегающий поход к изучению и формированию образовательной среды / А. М. Абаев // Педагогика. - 2012. - № 3. - С. 37-41.
2. Агаджанян Н. А. Проблемы адаптации и экологии человека. Экология человека. Основные проблемы. М. : Наука, 1988. - 160 с.
3. Алексеев Н. А. Личностно-ориентированное обучение в школе / Н. А. Алексеев. - Ростов н/Д. : Феникс, 2006. - 332 с.
4. Амосов Н. М. Раздумья о здоровье / Н. М. Амосов. - 3-е изд., доп., перераб. - М. : Физкультура и спорт, 1987. - 64 с.
5. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев - М. : Наука, 1977. - 380 с.
6. Андреева Н. А. Взаимодействие ДОУ и семьи в формировании основ здорового образа жизни у детей дошкольного возраста : дис ... канд. пед. наук : 13.00.07 .- Теория и методика дошкольного образования / Андреева Наталья Александровна. - Екатеринбург., 2005 - 193 с.
7. Андрющенко Т. К. Аксіологічний аспект проблеми формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку / Т. К. Андрющенко // Нова педагогічна думка. - Рівне. - 2014. - № 1(77). - С. 78-81.
8. Андрющенко Т. К. Аксіологія в контексті формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку / Т. К. Андрющенко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Вип. 24. - Ужгород : Вид-во Ужгородський національний університет, 2012. - С. 12-14. - (Серія «Педагогіка. Соціальна робота»).
9. Андрющенко Т. К. Використання дослідницької діяльності у процесі
формування здоров’язбережувальної компетентності дошкільників / Т. К. Андрющенко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Психолого- педагогічні засади формування освітнього середовища навчально- дослідницької діяльності дітей»], (Кіровоград, 24-25 квітня 2012 р.). -
Кіровоград : КОІШЮ ім. В. О. Сухомлинського, 2012. - С. 15-17.
10. Андрющенко Т. К. Возможности дошкольного возраста в контексте формирования у детей здоровьесберегающей компетентности / Т. К. Андрющенко // Materials digest of the LXIV International Research and Practice Conference and III stage of the Championship in Pedagogical sciences (London, September 26 - October 01, 2013) - C. 104-106.
11. Андрющенко Т. К. Деякі методичні аспекти формування у дошкільників здоров’язбережувальної компетентності у процесі дослідницької діяльності / Т. К. Андрющенко // Наукові записки Малої академії наук України : зб. наук. пр. - К., 2012. - Вип. 2. - С. 39-49. - (Серія ,Дедагогічні науки»).
12. Андрющенко Т. К. До здоров’я дошкільників - компетентнісний підхід / Т.К. Андрющенко // Дошкільне виховання. - 2014. - № 11. - С. 18-21.
13. Андрющенко Т. К. Дослідження ефективності формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку
/ Т. К. Андрющенко // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук праць. - Кіровоград : Имекс-ЛТД, 2014. - Вип. 18, кн.. 1. - С. 34-43.
14. Андрющенко Т. К. Дослідницька діяльність як засіб формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку
/ Т. К. Андрющенко // Наукові записки Малої академії наук України: зб. наук. пр. - К., 2012. - Вип. 1. - С. 99-108. - (Серія «Педагогічні науки»).
15. Андрющенко Т. К. Експериментальна модель процесу формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку
/ Т. К. Андрющенко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Вип. 26. - Ужгород : Вид-во ДВНЗ Ужгородський національний університет, 2013. - С. 15-18. - (Серія «Педагогіка. Соціальна робота»).
16. Андрющенко Т. К. Задачи семьи в процессе формирования здоровьесберегающей компетентности у детей дошкольного возраста / Т. К. Андрющенко // Материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф.
[«Современная семья и проблемы семейного воспитания»], (Могилев, 20 марта 2012 г.). - Могилев : УО «МГУ им. А. А. Кулешова», 2012. - С. 44-47.
17. Андрющенко Т. К. Здоров’язбережувальні технології як засіб формування здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку / Т. К. Андрющенко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав- Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : зб. наук. пр. - Переяслав-Хмельницький, 2012. - Вип. 27. - С. 6-10.
18. Андрющенко Т. К. Здоров’язбережувальну компетентність - змалку / Т.К. Андрющенко // Палітра педагога. - 2014. - № 6. - С. 6-9.
19. Андрющенко Т. К. Инновационные аспекты подготовки педагогов к формированию у дошкольников здоровьесберегающей компетентности / Т. К. Андрющенко // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. [«Инновации в современном образовании: опыт и перспективы»], (Могилев, 30 октября 2014 г.). - Могилев : УО „МГУ им. А. А. Кулешова», 2014. - С. 17-20.