Дихта-Кірфф Вікторія Леонідівна Виховання у старших дошкільників креативності в центрах розвитку дитини : Дыхта-Кирфф Виктория Леонидовна Воспитание у старших дошкольников креативности в центрах развития ребенка Dikhta-Kirff Victoria Leonidovna Education of senior preschoolers creativity in child development centers

Краткое описание

Дихта-Кірфф Вікторія Леонідівна, директор Цен­тру розвитку «Дошкільнятко» м. Києва: «Виховання у старших дошкільників креативності в центрах розвитку дитини» (13.00.08 - дошкільна педагогіка). Спецрада Д
в Інституті проблем виховання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧОРНОМОРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису

ДИХТА-КІРФФ ВІКТОРІЯ ЛЕОНІДІВНА

УДК 37.015.31−053.4:(−024.548:159.923.2)

ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ КРЕАТИВНОСТІ В ЦЕНТРАХ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

13.00.08 – дошкільна педагогіка

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
________________ В. Л. Дихта-Кірфф
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)

Науковий керівник :
Мещанінов Олександр Павлович
доктор педагогічних наук, професор

Миколаїв – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………. 16
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА ……………………
23
1.1. Теоретичні підходи до проблеми креативності у психолого-педагогічній літературі……………………………………………………
23
1.2. Особливості формування креативності у дітей старшого дошкільного віку……………………………………………………………
49
1.3. Виховний потенціал Центру розвитку дитини щодо розвитку креативності у старших дошкільників…………………………………….
64
Висновки до першого розділу…………………………………………. 76
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ………........................................................................................

80
2.1. Діагностика сформованості креативності вихованців старшого дошкільного віку у центрах розвитку дитини ……………………………
2.2. Зміст і результати констатувального етапу педагогічного експерименту………………………………………………………………
Висновки до другого розділу……………………………………………
80

95
113
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ЦЕНТРАХ РОЗВИТКУ ДИТИНИ…………………………………………………...........................

118
3.1. Обґрунтування педагогічних умов формування креативності у старших дошкільників в центрах розвитку дитини………………………
118
3.2. Методика формування креативності у старших дошкільників у центрах розвитку дитини………………………………………………...
151
3.3. Аналіз результатів формувального етапу педагогічного експерименту………………………………………………………………
168
Висновки до третього розділу………………………………………….. 187
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………... 194
ДОДАТКИ…………………………………………………………………... 213

ВСТУП
Актуальність теми. Побудова демократичного суспільства в Україні об’єктивно зумовлює потребу розвитку та реалізації творчого потенціалу людини, своєчасного виявлення і створення сприятливих умов для прояву творчих здібностей дітей та молоді.
Зазначене повною мірою знайшло своє підтвердження в Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», концепції «Нова українська школа», які наголошують на тому, що відродження суспільства України, його прогресивний розвиток значною мірою залежить від творчості та ініціативи кожного українця. У зв’язку з цим одним із завдань упровадження особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти в закладах освіти різного типу і форми власності є формування у дитини старшого дошкільного віку креативності відповідно до її вікових можливостей.
Для створення умов щодо творчої самореалізації дошкільників значним є потенціал центрів розвитку дитини. Важливим завданням таких центрів є підготовка дітей до шкільного періоду життя, яка ґрунтується на специфічних для дошкільного віку видах діяльності (ігровій, музичній) з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.
Науковий інтерес до формування креативності особистості в низці зарубіжних досліджень зумовлений тенденціями в освіті, які полягають у підвищенні уваги до індивідуальних особливостей, можливостей кожної дитини. У наукових працях креативність розглядається як здатність створювати щось нове та оригінальне (Ф. Бартон), особливий різновид творчого дивергентного мислення, високорозвиненої уяви, естетичного світосприйняття (E. Tорренс), специфічне діяльнісно-когнітивне явище (Дж. Гілфорд); зосереджено увагу на особливостях формування креативності в різних аспектах: у процесі спілкування (У. Кала), під впливом соціального середовища (Н. Хазратова, Н. Гнатко) тощо.
У наукових працях, присвячених питанням творчості і розвитку творчої особистості (Д. Богоявленська, С. Мельникова, В. Цимбал, В. Чигринов), креативність осмислюється як складний, багатогранний предмет педагогічного дослідження. Науковцями доведено, що процес формування креативності потребує відповідних умов, він може бути ефективнішим завдяки застосуванню спеціальних методів, педагогічних технік, ігрових вправ тощо.
Актуальність питання виховання дітей старшого дошкільного віку пояснюється необхідністю забезпечення успіху особистісного і соціального зростання дітей цієї вікової категорії, їхнього благополуччя (Т. Алєксєєнко, Н. Басюк, І. Карабаєва, В. Киричок, Н. Кудикіна, Л. Подоляк, О. Савченко, О. Скрипченко та інші).
Наукові положення про закономірності розвитку дітей шестирічного віку висвітлені у працях Л. Божович, Н. Бібік, А. Богуш, Н. Гавриш, О. Кононко, С. Ладивір, Т. Піроженко, О. Савченко. Проблемам виховання і розвитку дошкільників присвячено дослідження Г. Бєлєнької, В. Бочарової, Б. Вульфова, О. Ковшар, В. Кузя, Л. Новікової, О. Рейпольської, О. Семенова, С. Харченка. Педагогічні проблеми творчості дітей дошкільного віку розглядаються І. Білою, Е. Карповою, С. Нечай, О. Кульчицькою, І. Онищук, О. Половіною, В. Рогозіною, Т. Танько, А. Шевчук. Проте дослідження креативності та особливостей її формування у старших дошкільників у центрах розвитку дитини досі не здійснювалося.
Аналіз теоретичних узагальнень та актуального стану практики формування креативності у дітей старшого дошкільного віку уможливив виявлення суперечностей між:
 об’єктивною потребою суспільства у вихованні творчої особистості і недостатньою мірою вирішення відповідних завдань в освітньому середовищі;
 необхідністю формування креативності у старших дошкільників і недосконалістю теоретичних та методичних засад розв’язання цієї проблеми;
 високим потенціалом, який мають центри розвитку дитини для формування креативності у старших дошкільників, і відсутністю відповідного науково-методичного забезпечення.
Актуальність обраної проблеми, її соціальна значущість, недостатнє теоретичне висвітлення та несистемність вивчення зумовили вибір теми дослідження: «Формування у старших дошкільників креативності в центрах розвитку дитини».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри соціальної роботи і педагогіки Чорноморського національного університету імені Петра Могили і є складовою теми «Інтерактивне наукове середовище для сталого розвитку навчального процесу в університетській системі освіти» (РК № 0109U002564).
Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Чорноморського національного університету імені Петра Могили (протокол № 11 від 18.11.2008 р.) та скоординована Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 3 від 27.04.2010 р.).
Об’єкт дослідження: процес формування креативності у старших дошкільників.
Предмет дослідження: педагогічні умови і змістово-методичне забезпечення формування креативності у старших дошкільників у центрах розвитку дитини.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці педагогічних умов і змістово-методичного забезпечення формування у старших дошкільників креативності в центрах розвитку дитини.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
1. Шляхом аналізу теоретичних джерел із проблеми дослідження уточнити сутність поняття «креативність дітей старшого дошкільного віку».
2. Визначити компоненти, критерії, показники та рівні сформованості креативності старших дошкільників.
3. Теоретично обґрунтувати та розробити педагогічні умови і змістово-методичне забезпечення формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини.
4. Здійснити експериментальну перевірку педагогічних умов та змістово-методичного забезпечення формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: положення про сутність феномену творчості, висвітлені у наукових працях філософського (Платон, Аристотель, Гегель, Шеллінг та інші), психологічного (Л. Виготський, О. Кононко, А. Леонтьєв, Я. Пономарьов, Т. Піроженко, С. Рубінштейн, Б. Теплов та інші), педагогічного (Г. Бєлєнька, А. Богуш, Н. Гавриш, І. Луценко, О. Семенов та інші) спрямування; концептуальні положення класичної педагогіки (К. Ушинський, В. Сухомлинський), дошкільної і позашкільної педагогіки (С. Русова); наукові уявлення про креативність (Д. Богоявленська, Дж. Гілфорд, В. Дружинін, Я. Пономарьов, Е. Торренс та інші), специфіку творчої діяльності (Н. Алєксеєв, Л. Алексеєва, П. Альтшулер, Т. Піроженко та інші); положення Д. Ельконіна, О. Леонтьєва стосовно провідної діяльності дітей дошкільного віку та основних новоутворень особистості; ідея особистісно орієнтованого підходу до виховання дитини в ранньому онтогенезі (І. Бех, О. Запорожець, О. Леонтьєв та інші), теорія розвитку творчої особистості в ранньому онтогенезі (Л. Виготський, Н. Гавриш, Р. Кудрявцев, О. Матюшкін, Б. Якобсон та інші).
На різних етапах наукового пошуку використовувалися такі методи дослідження:
теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної наукової та методичної літератури з проблеми дослідження, порівняння, узагальнення теоретичних даних  з метою формулювання теоретичних засад дослідження (уточнення сутності, структури, критеріїв та показників, визначення рівнів сформованості креативності дітей старшого дошкільного віку) та обґрунтування педагогічних умов формування креативності у вихованців центрів розвитку дитини;
емпіричні: спостереження, бесіди, опитування (анкетування), тестування – з метою визначення стану проблеми в освітньому процесі центрів розвитку дитини, прогностичні (моделювання); констатувальний, формувальний педагогічний експеримент – для перевірки ефективності педагогічних умов та змістово-методичного забезпечення формування креативності старших дошкільників
у центрах розвитку дитини;
статистичні: методи математичної статистики для обробки отриманих експериментальних даних, інтерпретації та визначення достовірності результатів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
 вперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини (створення розвивального середовища, сприятливого для формування креативності; спрямування змісту практичної діяльності вихованців на розвиток їх креативності (впровадження в освітній процес завдань творчого характеру); підвищення компетентності педагогів центрів розвитку дитини та батьків вихованців з проблеми формування креативності у старших дошкільників) і відповідне змістово-методичне забезпечення;
 уточнено сутність поняття «креативність дітей старшого дошкільного віку», котре визначається як особлива здатність особистості породжувати незвичайні ідеї, відхилятися у мисленні від традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації, що обумовлює прагнення розмірковувати, вербально комбінувати, висловлювати варіанти вирішення проблеми; виявлення перетворювальної активності дитини. Уточнено структуру (когнітивний, емоційно-ціннісний, практично-діяльнісний компоненти), критерії (продукування гіпотез та ідей з метою вирішення поставлених завдань, бажання і натхнення у вирішенні поставлених завдань, застосування різноманітних стратегій при вирішенні проблем) з відповідними показниками та рівні сформованості креативності дітей старшого дошкільного віку (високий, середній, низький);
 подальшого розвитку набули положення про потенціал освітнього процесу центрів розвитку дитини зі створення розвивального середовища як основи формування креативності старших дошкільників.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні: педагогічних умов і змістово-методичного забезпечення формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини, що представлені у методичних посібниках «Формування креативності у дітей старшого дошкільного віку», «Дорослий у вихованні креативної дитини: книга для батьків», призначених для педагогів і батьків дітей.
Матеріали дослідження можуть бути використані педагогами центрів розвитку дитини, закладів дошкільної та позашкільної освіти з метою формування креативності у дітей старшого дошкільного віку; викладачами закладів вищої педагогічної освіти І–ІV рівнів акредитації, які готують студентів за спеціальністю «Дошкільна освіта», а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників закладів дошкільної та позашкільної освіти.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в освітній процес дитячого Центру при ТОВ «Світ на долоньках» (довідка № 20 від 7.09.2016 р.), навчального Центру при громадській організації «Наше щасливе дитинство» (довідка № 23 від 19.12.2016 р.), Центру розвитку дитини «Дошкільнятко» (довідка № 5/1/2 від 26.12.2016 р.), Центру дитячої творчості «Мозаїка» при Громадській організації «Освіта, Закон і Порядок» (довідка № 64 від 28.11.2016 р.), Центру розвитку дитини при ТОВ «ЕФЕКТІВ МЕДІА СОЛЮШНС – 2» (довідка № 4 від 15.09.2016 р.), Центру розвитку особистості «Відновлення» (довідка № 725 від 05.12.2016 р.), дитячого Центру «Перлинка» при ТОВ «ОСКАР АУТДОР» (довідка № 44 від 19.04.2016 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження оприлюднено на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – «Ольвійський форум 2010: Стратегії України в геополітичному просторі» (Ялта, 2010); «Ольвійський форум 2012: Стратегії України в геополітичному просторі» (Севастополь, 2012); всеукраїнських – «Виховання особистості: погляд крізь духовність» (Київ, 2010), «Виховання дітей та учнівської молоді в соціокультурному просторі сучасних освітніх закладів» (Київ, 2011), «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді» (Київ, 2013); звітних конференціях Миколаївського державного університету імені Петра Могили «Могилянські читання – 2010. Досвід та тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний національний та регіональний» (Миколаїв, 2010).
Результати дослідження відображено у публікаціях автора й обговорювалися на засіданнях лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання НАПН України, кафедри інтелектуальних та інформаційних систем, методологічних семінарах, круглих столах у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили (2010–2017).
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у 18 одноосібних публікаціях. З них: 10 статей у вітчизняних і 1 стаття у зарубіжному науковому фаховому виданні, 4 статті опубліковано у збірниках матеріалів конференцій, 3 – в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (229 джерел, у тому числі 12 − іноземною мовою), 9 додатків на 67 сторінках. Загальний обсяг дисертації − 283 сторінок. Основний зміст викладено на 193 сторінках. Дисертація містить 8 таблиць, 14 рисунків на 9 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено новий підхід до розв’язання проблеми формування креативності дітей старшого дошкільного віку, що знайшло відображення у визначенні та експериментальній перевірці педагогічних умов її формування в центрах розвитку дитини.
Результати теоретичного й експериментального дослідження засвідчили досягнення мети, вирішення поставлених завдань і дали змогу зробити такі висновки:
1. На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел з проблеми формування креативності дітей дошкільного віку з’ясовано стан досліджуваної проблеми, актуалізовано поняття, які становлять поняттєво-категоріальний апарат дослідження; уточнено сутність поняття «креативність дітей старшого дошкільного віку», яке визначається як особлива здатність особистості породжувати незвичайні ідеї, відхилятися у мисленні від традиційних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації, що обумовлює прагнення розмірковувати, вербально комбінувати, висловлювати варіанти вирішення проблеми; виявлення перетворювальної активності дитини.
Встановлено, що старший дошкільний вік є одним із найбільш сприятливих для формування досліджуваної якості особистості. Серед особливостей прояву креативності дітей старшого дошкільного віку визначено такі: відмова від шаблону, оригінальність, ініціативність, наполегливість, висока самоорганізація, працездатність. З огляду на креативність як особистісну категорію, актуалізовано, що вона виникає і вдосконалюється через активну взаємодію дитини з навколишнім середовищем.
Розкрито потенціал центрів розвитку дитини у формуванні креативності старших дошкільників. Визначено основні функції таких центрів: освітня, розвивальна, соціальна, оздоровча, просвітницька. Серед особливих умов для розвитку креативності дошкільників у центрах розвитку дитини виокремлено наступні: індивідуалізованість і варіативність програм; доцільна предметно-інформаційна насиченість середовища; емоційно-позитивний психологічний клімат; відповідність психофізіологічним особливостям старшого дошкільного віку. Узагальнено, що навчання та виховання дошкільників в центрах розвитку дитини є однією з умов успішного становлення особистості; такі центри є сприятливим розвивальним середовищем для формування креативності дітей старшого дошкільного віку.
2. За результатами аналізу науково-педагогічних досліджень, на основі розуміння сутності поняття «креативність дітей старшого дошкільного віку» уточнено змістову структуру означеного феномену, яка представлена взаємопов’язаними та взаємозумовленими компонентами:
– когнітивним, що полягає в розумінні старшими дошкільниками загальноприйнятих способів вирішення проблеми;
– емоційно-ціннісним, що охоплює інтерес і зацікавленість до розв’язування проблемних ситуацій;
– практично-діяльнісним, котрий проявляється у здатності відійти від зразку, шаблону при вирішенні проблемних ситуацій.
Відповідно до змістової структури визначено критерії сформованості креативності старших дошкільників та їх показники:
– продукування гіпотез та ідей з метою вирішення поставлених завдань (показники: розуміння сутності проблеми; кмітливість та швидкість знаходження нових способів та варіантів її вирішення; знання загальноприйнятих способів вирішення завдань; здатність до аналізу та синтезу);
– бажання і натхнення у вирішенні поставлених завдань (показники: прагнення проявляти креативність; інтерес до невідомого; зацікавленість у вирішенні проблемних питань; потреба у відстоюванні своєї думки);
– застосування різноманітних стратегій при вирішенні проблем (показники: вміння вибудовувати алгоритм вирішення питання; вміння пропонувати різноманітні ідеї в нерегламентованій ситуації; здатність вербально комбінувати, висловлювати варіанти вирішення проблеми; вміння відстоювати свою думку та приймати думку іншого; вміння удосконалювати, створювати нові форми, об’єкти на основі вже відомих).
Виокремлено та схарактеризовано три рівні сформованості креативності у дітей старшого дошкільного віку: високий, середній, низький.
Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив переважно низький рівень сформованості креативності старших дошкільників  41,7 %, 35,5 %  середній рівень та 22,8 %  високий. Таке співвідношення рівнів сформованості креативності старших дошкільників зумовлено недосконалістю відповідного змістово-методичного забезпечення, низьким рівнем компетентності педагогів та батьків вихованців з проблеми формування креативності у старших дошкільників; недостатнім використанням потенціалу центрів розвитку дитини.
Встановлено, що сприятливим розвивальним середовищем для формування креативності у дітей старшого дошкільного віку є центри розвитку дитини.
3. Теоретично обґрунтовано і розроблено педагогічні умови формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини (створення розвивального середовища, сприятливого для формування креативності; спрямування змісту практичної діяльності вихованців на розвиток їх креативності (впровадження в освітній процес завдань творчого характеру); підвищення компетентності педагогів центрів розвитку дитини та батьків вихованців з проблеми формування креативності у старших дошкільників).
Розроблено змістово-методичне забезпечення формування креативності у дітей старшого дошкільного віку, що становить собою Програму формування креативності для дітей старшого дошкільного віку і методичні рекомендації для педагогів і батьків дітей, викладених у методичних посібниках «Формування креативності у дітей старшого дошкільного віку», «Дорослий у вихованні креативної дитини: книга для батьків». Змістом програми передбачено розвивальні вправи, ігри, комплекс творчих завдань.
4. Здійснено експериментальну перевірку розроблених педагогічних умов та змістово-методичного забезпечення формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини.
Узагальнення показників сформованості креативності дітей старшого дошкільного віку ЕГ після завершення формувального етапу експерименту засвідчує позитивну динаміку: кількість дітей ЕГ з високим рівнем сформованості креативності зросла на 13,0 %; із середнім  збільшилася на 3,9 %; низьким  зменшилася на 16,9 %.
Порівняльний аналіз рівнів сформованості креативності дітей старшого дошкільного віку контрольної та експериментальної груп до початку експерименту та після його завершення за визначеними критеріями засвідчив ефективність розроблених педагогічних умов та змістово-методичного забезпечення формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини. Зокрема, у дітей експериментальної групи підвищився рівень розуміння загальноприйнятих способів вирішення проблеми; зросла зацікавленість до розв’язування проблемних ситуацій; виявилися здатності відійти від зразку, шаблону при вирішенні проблем, підвищився рівень перетворювальної активності.
Проведене дослідження підтвердило ефективність розроблених педагогічних умов та змістово-методичного забезпечення формування креативності старших дошкільників у центрах розвитку дитини. Проте формування креативності є складною проблемою, тому представлене дослідження не забезпечує вичерпного її розв’язання. Подальшого вивчення потребують питання визначення ефективних форм і методів формування креативності дітей старшого дошкільного віку та інших вікових груп.
Матеріали дисертації висвітлено у публікаціях автора [9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22: 23; 69; 70; 71].