ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ : Теоретико-методические основы формирования ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ воспитателей дошкольных учебных заведений в условиях уровневой ПОДГОТОВКИ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ
  • Альтернативное название:
  • Теоретико-методические основы формирования ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ воспитателей дошкольных учебных заведений в условиях уровневой ПОДГОТОВКИ
  • Кол-во страниц:
  • 495
  • ВУЗ:
  • Київський університет імені Бориса Грінченка
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    Київський університет імені Бориса Грінченка


    На правах рукопису


    БЄЛЄНЬКА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА

    УДК 371.13:373.2:37.046



    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ


    13.00.08 – дошкільна педагогіка

    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
    педагогічних наук


    Науковий консультант
    Бондар Володимир Іванович
    дійсний член НАПН України,
    доктор педагогічних наук, професор

    Київ – 2012










    ЗМІСТ
    ВСТУП.............................................................................................................. 4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ …………….....................................
    19
    1.1. Професійна компетентність: сутність, структура, генеза досліджень 19
    1.2. Професійна компетентність вихователя дошкільного навчального закладу крізь призму потреб сучасної дитини дошкільного віку................
    36
    1.3. Дослідження проблеми формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах ступеневої підготовки …………………………………….………………………………

    55
    Висновки до першого розділу ……………………………………………… 85
    РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ БАЗОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ В ПРОЦЕСІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ

    91
    2.1. Особливості професійного становлення вихователів в процесі фахової підготовки ..........................................................................................
    91
    2.2. Психолого-педагогічні умови та передумови формування основ професійної компетентності вихователів у вищій школі ...........................
    116
    2.3. Концептуальні засади відбору змісту та побудови методики формування професійної компетентності вихователів ................................
    138
    Висновки до другого розділу …………………………………………….…. 153
    РОЗДІЛ 3. ПРОПЕДЕВТИЧНА ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ – МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ (за даними констатувального етапу дослідження) .........

    155
    3.1. Діагностика сформованості базових знань студентів – майбутніх вихователів дітей дошкільного віку................................................................
    155
    3.2. Діагностика сформованості базових професійних умінь студентів – майбутніх вихователів дітей дошкільного віку ............................................
    170
    3.3. Діагностика сформованості основних професійно-значущих якостей вихователя …...................................................................................................
    181
    3.4. Характеристика рівнів професійної компетентності вихователів .....
    Висновки до третього розділу …………………………………....………… 203
    210
    РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ В ПРОЦЕСІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ ....................................................................

    213
    4.1. Узгодження та реалізація цілей навчально-виховного процесу у ВНЗ крізь призму фахових дисциплін …………………...….…………………..
    213
    4.2. Визначення методичних підходів до викладання навчальних предметів в контексті завдань формування професійної компетентності вихователів……………………………………................................................

    232
    4.3. Методика формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів ……………………...................................
    271
    Висновки до четвертого розділу …………………………………………… 286
    РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАТЕЛІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ……....................................................................................

    290
    5.1. Поетапність формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах навчання …………………….
    290
    5.2. Реалізація принципу диференційованого підходу при формуванні професійної компетентності ……………………………………...................
    319
    5.3. Організація навчальної взаємодії як фактор формування професійної компетентності ……………………………………………….........................
    336
    5.4. Визначення результативності професійної підготовки вихователів в умовах вищої школи ………………………………………….........................
    360
    Висновки до п’ятого розділу ……………………………………..………… 384
    ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 386
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................
    ДОДАТКИ ……………………………………………………….................... 393
    450







    ВСТУП
    Масштабні та соціальними наслідками зміни, що відбуваються нині у світі та в Україні, пов’язані з розвитком духовності людини. Тому вони не можуть не позначатися на всіх ланках освіти, як важливому чиннику формування підростаючого покоління. Відповідно до українського законодавства дошкільна освіта є первинною складовою системи безперервної освіти. Україна – одна з небагатьох країн світу, в якій законодавчо визнано обов'язковість дошкільної освіти та її пріоритетну роль у формуванні особистості. Це свідчення того, що українське суспільство об’єктивно готове до сприйняття принципово нового розуміння статусу і ролі дошкільної осіти.
    Cучасні діти дошкільного віку живуть у динамічному середовищі, яке постійно розвивається. Їхніми характерними рисами стають – висока емоційна чутливість, розумова активність і обізнаність у більшості доступних сфер оточуючої дійсності; неврівноваженість нервової системи; незадовільний стан здоров’я, відмінності у ціннісних орієнтаціях.
    У цих умовах вихователі дітей дошкільного віку здебільшого не готові до врахування у навчально-виховному процесі означених рис. Така ситуація зумовлює конкретні вимоги до професійної компетентності вихователя – особи, від якої значною мірою залежить успішність розвитку дитини в дошкільні роки. Тож питання професійної компетентності фахівців сучасної системи дошкільної освіти виходить на перший план як надзвичайно значуще для прогресивного розвитку суспільства.
    Формування у майбутніх фахівців необхідних умінь і якостей відбувається різним шляхом, але системно та цілеспрямовано цей процес здійснюється у вищому навчальному закладі. Ряд українських вчених проаналізували стан підготовки педагогічних кадрів за рубежем та порівняли зі станом освіти в Україні та країнах СНД. Результати відображено у роботах А. Алексюка (порівняльно-технологічний аналіз), В. Бондаря (управлінсько-дидактичний підхід), В. Андрущенка, В. Лутая, В. Кременя, В. Огнев’юка (філософські аспекти сучасної освіти), В. Паламарчук (проблемно-пошуковий аспект) та інших. У дослідженнях Г. Бордовського, О. Глузмана, В. Кузя, В. Сагарди розкрито питання становлення багаторівневої педагогічної освіти, цілісності університету як її наукового та навчального центру. Моделювання багаторівневої педагогічної освіти відображено в роботах Л. Артемової, А. Бойко, С. Власенко, Г. Грищенка. Продуктивний підхід до аналізу питань підготовки спеціалістів для дошкільних установ та осмислення процесів, специфічних для України, вбачаємо в працях Л. Артемової, А. Богуш, Н. Калініченко, Е. Карпової, О. Кононко, К. Крутій, В. Майбороди, Т. Поніманської, О. Проскури, О. Сухомлинської, М. Собчинської, Т. Танько. Водночас питання підготовки фахівців у галузі дошкільної освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями, відображені у працях розробників Галузевих стандартів вищої освіти (ГСВО) в Україні (Л. Артемової, В. Бондаря, Г. Бєлєнької, О. Богініч, Г. Сухорукової та інших), не були узагальнені в змістово-технологічну програму реалізації визначених концептуальних підходів.
    Запровадження в Україні ступеневої системи освіти було зумовлене тенденціями світового ринку робочої сили, одна з яких – підвищення вимог до компетентності фахівця. Сучасний вихователь дітей дошкільного віку, якого очікує суспільство, має бути свідомим і самостійним у своїй діяльності, знати до чого треба прагнути, що є в реалії, що йому треба робити і чому робити саме так, оцінювати наслідки своєї праці і нести за них відповідальність.
    Ступені вищої освіти в Україні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр не відповідають європейській двоступеневій системі професійної підготовки, проте логічно продовжують одна одну і, оскільки діють (до запровадження в практику Національної рамки кваліфікацій), вимагають чіткого окреслення сфери діяльності у відповідності до рівня компетентності фахівця.
    До кінця 70 років ХХ століття більшість педагогів пов’язували успішну фахову підготовку з набуттям суб’єктом сукупності знань. Критерієм якості підготовки визначався обсяг, осмисленість та якість знань. ХХІ століття поставило нові вимоги до фахівців усіх галузей народного господарства, зокрема і до педагогів усіх ланок системи освіти. За ступеневою системою підготовки фахівці дошкільного профілю готуються до виконання різних посадових обов’язків: помічник вихователя, вихователь, вихователь – вчитель початкових класів, організатор дошкільного виховання, викладач дошкільної педагогіки. Для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня передбачено вимоги щодо професійної компетентності відповідного фахівця. Зокрема, на державному рівні затверджено Галузевий стандарт підготовки бакалавра. Проте, етапи та відповідні їм методи формування професійної компетентності вихователів не визначені.
    Актуальність означеної проблеми для розвитку дошкільної освіти в Україні супроводжується рядом суперечностей між:
    - запитами і потребами сучасних дітей дошкільного віку, обумовленими особливостями їхнього розвитку у постіндустріальному суспільстві та станом готовності вихователів оптимально реагувати на такі запити й задовольняти потреби дошкільників;
    - сучасними вимогами суспільства до професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів та реальною практикою підготовки таких фахівців в умовах ступеневої системи освіти;
    - визнанням професійної компетентності педагога визначальним чинником освіти і невідповідним цьому положенню стану готовності вихователів дошкільних навчальних закладів до виконання своїх професійних обов’язків;
    - потребою практики в методичному супроводі процесу впровадження компетентнісного підходу у ступеневу систему дошкільної педагогічної освіти та відсутністю відповідного навчально-методичного забезпечення;
    - об’єктивною потребою формування професійної компетентності випускників педагогічних закладів освіти на європейському рівні і невідповідністю вітчизняної системи підготовки педагогічних кадрів вимогам Болонського процесу.
    Актуальність означеної проблеми на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти в Україні зумовила вибір теми дослідження “Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах ступеневої підготовки”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося у контексті наукового напряму Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова: “Зміст, форми, методи підготовки вчителів”, як складова комплексного дослідження кафедри теорії та історії дошкільної педагогіки та плану Міністерства освіти і науки України з питань розробки галузевих стандартів освіти, а з 2010 року у відповідності з науковою темою Київського університету імені Бориса Грінченка “Філософські, освітологічні та методичні засади компетентнісної особистісно-професійної багатопрофільної університетської освіти” (реєстраційний номер 0110U006274). Тему затверджено Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол № 7 від 28.02.2002 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 18.06.2002 р.).
    Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів, й зокрема у розробленні концепції, побудові моделі та експериментальній перевірці системи роботи з формування професійної компетентності бакалаврів дошкільної освіти на основі Галузевих стандартів вищої освіти.
    Об’єкт дослідження – процес формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах ступеневої підготовки.
    Предмет дослідження – теоретичні та методичні засади формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах навчання в університеті за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”.
    Концепція дослідження. Провідною ідеєю дослідження є положення про те, що професійна компетентність вихователів дошкільних навчальних закладів – особистісний інтеграл, структурними компонентами якого є мотиви діяльності, системні знання, фахові уміння та професійно значущі якості особистості. Саме ці якості в результаті набуття професійного досвіду закріплюються і з часом посідають серед інших компонентів чільне місце. В умовах ступеневої підготовки у вищому навчальному закладі професійна компетентність випускника визначається базовою і розглядається як здатність трансформувати особистісні та навчальні здобутки (знання, уміння, професійно-значущі якості) у площину професійної діяльності.
    Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності вихователів в умовах університетської підготовки становлять: концепція, модель формування, критерії та показники сформованості професійної компетентності, педагогічні умови, методи формування та форми організації діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу.
    Концепція дисертації ґрунтується на методологічному, теоретичному та методичному рівнях.
    Методологічний рівень досліджуваної проблеми відображає взаємозв’язок наукових положень щодо характерних особливостей сучасних дітей дошкільного віку та теоретико-технологічної підготовки вихователів до майбутньої професійної діяльності в умовах університетської освіти.
    Компетентнісний підхід дав змогу розглянути формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів як поетапний процес набуття знань, умінь виконання професійно орієнтованих видів діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до суб’єктів і способів педагогічної діяльності, що відповідає запитам сучасних дітей дошкільного віку і вимогам постіндустріального суспільства до особистості вихователя.
    Реалізація у дослідженні індивідуально-диференційованого підходу передбачала формування фахових умінь та розвиток професійно значущих якостей вихователів шляхом організації навчально-виховного процесу у ВНЗ з урахуванням їхніх потреб та індивідуальних особливостей. З позицій індивідуально-диференційованого підходу розглянута взаємодія суб’єктів освітнього процесу як один з основних засобів формування професійної компетентності.
    Теоретичний рівень розкриває теоретичні засади системи роботи з формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів: психолого-педагогічні та методичні дефініції, покладених в основу розуміння сутності, структури та змісту професійної компетентності бакалаврів спеціальності “Дошкільна освіта” в умовах ступеневої підготовки; критерії, показники та рівні сформованості базової професійної компетентності випускників – вихователів дошкільних закладів, психолого-педагогічні умови та особливості їхнього фахового становлення;
    Методичний рівень передбачає створення методичного забезпечення підготовки вихователів до професійної діяльності, перевірку ефективності підготовки, критерії та показники її результативності, на основі яких визначаються рівні сформованості професійної компетентності у випускників ОКР “бакалавр”.
    Центральна ідея концепції полягає у застосуванні компетентнісного та індивідуально-диференційованого підходів до розробки і впровадження системи роботи з формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів у педагогічний процес вищої школи з урахуванням попередньої підготовленості та прогнозування можливостей подальшого професійного зростання особистості.
    Загальна гіпотеза дослідження полягає в тому, що професійна компетентність вихователя дошкільного навчального закладу формується у відповідності до освітньо-кваліфікаційного рівня фахової підготовки:
    – на рівні “молодший спеціаліст” відбувається усвідомлення вибору професії, засвоєння педагогічних аксіом і набуття первинних фахових умінь. Отримувана кваліфікація – помічник вихователя;
    – на рівні “бакалавр” – опанування широким колом педагогічних знань, формування світоглядних позицій, оволодіння, на основі набуття первинного професійного досвіду, базовими фаховими уміннями та основами педагогічної майстерності. Отримувана кваліфікація – вихователь дітей дошкільного віку;
    – на рівні “спеціаліст” здійснюється розвиток професійних аналітико-синтетичних умінь, відбувається усвідомлене оволодіння методологічними орієнтирами діяльності, удосконалення фахових компетенцій, набуття основ педагогічної творчості. Отримувана кваліфікація – організатор дошкільної освіти;
    - на рівні “магістр” відбувається розвиток педагогічної творчості на базі самовдосконалення особистості, що здійснюється на основі набутих знань, а також перехід фахових умінь на усвідомлено відповідальний професійний рівень. Отримувана кваліфікація – викладач дошкільної педагогіки та фахових методик.
    Розробляючи систему професійної підготовки бакалавра, слід використовувати принцип наступності, враховувати здобутки попереднього рівня і перспективи подальшого професійного вдосконалення особистості. В умовах ступеневої підготовки професійна компетентність вихователя характеризується як базова і реалізується через здатність випускника вищого навчального закладу трансформувати навчальні та особистісні здобутки, отримані в процесі підготовки (знання, уміння, професійно-значущі якості), у площину професійної діяльності.
    Загальна гіпотеза дослідження конкретизована у часткових гіпотезах, якими передбачено, що професійна компетентність вихователя дошкільного навчального закладу ефективно формується, якщо:
    – змістове забезпечення процесу професійної підготовки (зміст освітньо-професійної програми підготовки, навчального плану, програм курсів, фахової практики та самостійної роботи) має інтегрований характер і спрямоване як на формування системи педагогічних знань і фахових умінь, так і на розвиток професійно значущих якостей особистості на основі індивідуально-диференційованого підходу;
    – організація навчального процесу вибудовується з урахуванням основних етапів формування професійної компетентності в умовах навчання у ВНЗ: адаптаційно-орієнтувального, на якому відбувається усвідомлення і осмислення вибору діяльності, корекція життєвих пріоритетів, формування загальнонавчальних умінь; змістово-рефлексійного, під час якого відбувається оволодіння системою фахових знань та умінь, їх осмислення та розиток на цій основі індивідуальних особливостей і професійно значущих якостей особистості; практико-перетворювального, на якому відбувається гармонійна інтеграція у професійне середовище, набувається початковий професійний досвід, здійснюється самооцінка готовності до професійної діяльності, прогноз подальшого професійного зростання);
    – організація партнерської взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу виступає одним із провідних факторів формування професійної компетентності вихователів.
    Задачі дослідження:
    1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначити сутність і структуру поняття “професійна компетентність вихователя дошкільного навчального закладу”.
    2. Охарактеризувати вимоги до професійної компетентності вихователя дошкільного навчального закладу (ДНЗ) крізь призму потреб сучасної дитини дошкільного віку.
    3. Розробити і обґрунтувати педагогічну концепцію формування професійної компетентності вихователя дошкільного навчального закладу в умовах університетської освіти.
    4. Розробити критерії, показники та рівні фахової компетентності вихователів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.
    5. Визначити етапи та особливості формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах університетської освіти.
    6. Обґрунтувати модель формування професійної компетентності студентів спеціальності “дошкільна освіта” освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.
    7. Розробити та перевірити ефективність впровадженої за експериментальною моделлю системи роботи з формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів.
    Методологічну основу дослідження становлять компетентнісний та індивідуально-диференційований наукові підходи; психологічні та педагогічні положення про специфіку суб’єкт-суб’єктної взаємодії; зв’язку ідеального і реального у пізнанні; єдності діяльності, свідомості та активності особистості; методологічні положення про об’єктивність, системність, усебічність вивчення явищ і процесів, комплексного використання методів дослідження.
    Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення, що стосуються: особистості та її розвитку в процесі діяльності (К. Абульханова-Славська, В. Андрущенко, І. Бех, В. Бондар, О. Кононко, О. Мороз, О. Скрипченко, В. Сухомлинський та інші); упровадження компетентнісного підходу в освіті (Н. Бібік, В. Кремень, О. Локшина, О. Пометун, С. Сисоєва та інші); змісту та специфіки професійно-педагогічної діяльності педагога (А. Алексюк, О. Анісімов, Л. Артемова, В. Бондар, Г. Грищенко, І. Зязюн, Е. Карпова, В. Кузь, О. Мороз, В. Огнев’юк, В. Сластьонін, В. Юрченко та інші); шляхів формування компонентів професійної компетентності педагога (О. Аматьєва, Н. Бордовська, О. Дронова, Н. Гузій, О. Кучерявий, А. Нісімчук, Л. Хоружа та інші); результатів експериментальних пошуків у галузі формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах ступеневої підготовки (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, І. Дичківська, Е. Карпова, Н. Кудикіна, Г. Підкурганна, Т. Поніманська, Т. Танько та інші).
    На різних етапах наукового пошуку використано такі методи дослідження:
    теоретичні – аналіз, порівняння, систематизація, класифікація, узагальнення даних психолого-педагогічної літератури для розроблення науково-категоріального апарату дослідження; вивчення та узагальнення досвіду роботи педагогів ВНЗ для обґрунтування методичних засад формування професійної компетентності вихователів; теоретичне моделювання для побудови експериментальної моделі дослідження;
    емпіричні – діагностичні методи (бесіди, тестування, анкетування, метод незакінчених речень, вирішення проблемних ситуацій, аналіз продуктів діяльності суб’єктів освітнього процесу); обсерваційні (включене та опосередковане спостереження) для вивчення реального стану проблеми підготовки педагогічних кадрів для дошкільних закладів освіти; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи) для перевірки ефективності розробленої моделі та системи роботи з формування професійної компетентності вихователів в умовах ступеневої підготовки у вищій школі; методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.
    Результативність експериментальної роботи оцінювалася на основі кількісного і якісного аналізу змін рівнів професійної компетентності вихователів на початку та по завершенні навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”, порівняльного аналізу показників експериментальної та контрольної груп.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
    – вперше обґрунтовано сутність поняття “професійна компетентність вихователя дошкільного навчального закладу” як реалізована здатність особи вирішувати задачі професійної діяльності на основі фахових знань і умінь, що інтегруються з розвитком особистісних професійно значущих якостей, серед яких провідними є любов до дітей, що поєднується з вимогливістю, емпатія та комунікативність; вимоги до професійної компетентності вихователя ДНЗ крізь призму потреб сучасної дитини дошкільного віку (розвинені морально-вольові якості, змістовна обізнаність у доступних для дитини дошкільного віку галузях життя, уміння доцільно організовувати виховання і навчання дитини, зважаючи на її індивідуальні особливості); концепцію формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів; модель (мета, зміст підготовки, компоненти професійної компетентності, етапи їх формування, основні цикли навчальних дій, методи навчання, очікуваний результат); систему роботи з формування професійної компетентності вихователів в умовах ступеневої підготовки; критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-професійний), показники і їхні прояви (зовнішні й внутрішні) та рівні (некомпетентний/низький, репродуктивний/середній, продуктивний/оптимальний, творчий/високий) сформованості професійної компетентності вихователів дітей дошкільного віку на освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр”;
    – уточнено змістові характеристики дефініцій “компетентність” та “компетенція”: компетенція розглядається як наперед задана вимога до освітньої підготовки (опис повноважень, стандарт, професіограма, дескриптор професії), потенційна можливість особистості; компетентність визначається як професійна підготовленість і реалізована здатність суб’єкта праці до виконання завдань і обов’язків повсякденної діяльності; удосконалено методичне забезпечення системи роботи з формування професійної компетентності вихователів;
    – дістало подальшого розвитку положення про структуру професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів, роль партнерської суб’єкт-суб’єктної взаємодії учасників освітнього процесу у вищому навчальному закладі під час формування професійної компетентності вихователів в умовах ступеневої системи освіти.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні та впровадженні: у процес фахової підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів у вищих навчальних закладах (ВНЗ) ряду програм навчальних дисциплін, побудованих на основі Галузевих стандартів освіти за модульною структурою: “Основи природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою”, “Основи науково-педагогічних досліджень”, “Організація та проведення наукових досліджень в галузі дошкільного виховання”, “Історія дошкільної педагогіки”; упровадженні в практику ВНЗ авторської системи роботи з поетапного формування професійної компетентності вихователів; забезпеченні умов систематичного включення їх у професійно орієнтовані практичні ситуації для реалізації здатності трансформувати навчальні і особистісні здобутки (знання, уміння, професійно значущі якості) у площину професійної діяльності; створенні посібників для вихователів дошкільних навчальних закладів, студентів спеціальності “Дошкільна освіта” та викладачів ВНЗ.
    Результати дослідження можуть бути використані науковцями та викладачами вищих навчальних закладів під час організації педагогічного процесу у ВНЗ, у системі післядипломної педагогічної освіти, створенні навчальних і методичних посібників, вдосконаленні Галузевих стандартів вищої освіти, для розроблення методичних комплексів з фахових дисциплін, аспірантами та магістрами спеціальності “Дошкільна освіта” при написанні наукових робіт.
    Упровадження результатів дисертації. Результати дослідження: наукові положення, навчальні матеріали, методичні посібники впроваджено у навчально-виховний процес НПУ імені М. П. Драгоманова, Волинського національного університету імені Лесі Українки (Акт про впровадження № 3/4419а від 02.11.2011 р.), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (Акт про впровадження № 3090 від 07.11.2011 р.), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (Акт про впровадження № 1/3929 від 01.11.2011 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (Акт про впровадження № 271 від 01.11.2011 р.), Державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (Акт про впровадження № 1150 від 02.11.2011 р.), Ніжинського державного університету імені М. Гоголя (Акт про впровадження № 04 від 07.11.2011 р.), Херсонського державного університету (Акт про впровадження № 1/2150 від 03.11.2011 р.), Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Акт про впровадження та апробацію матеріалів № 96 від 18.10.2011 р.).
    Особистий внесок здобувача полягає в участі у розробленні та впровадженні Галузевих стандартів вищої освіти спеціальності “Дошкільна освіта” (ОКР “Бакалавр”) в практику підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів.
    У працях, написаних у співавторстві, наскрізно прослідковується особистий внесок автора, який полягає у визначені сутності, структури та змісту поняття “професійна компетентність вихователя дітей дошкільного віку” (монографія “Підготовка вихователів до розвитку особистості дитини дошкільного віку” за редакцією І. Загарницької), розкритті вимог до сучасного вихователя та характеристики його компетенцій (навчально-методичний посібник “Дошкільна освіта: теоретико-методичні аспекти” за редакцією Н. Кудикіної), характеристиці особливостей розвитку сучасної системи дошкільної освіти та ідей гуманістичної педагогіки в Україні (монографія “Теорія і практика дошкільної освіти в Україні” за редакцією Г. Бєлєнької та М. Машовець), висвітленні авторського погляду на феномен дошкільного дитинства у педагогічному вимірі сучасності (монографія “Розвиток дитини-дошкільника: сучасні підходи та освітні технології” за редакцією І. Загарницької), обгрунтуванні компетенції вихователя у сфері трудового виховання дітей дошкільного віку (монографія “Дитина-педагог: сучасний погляд” за редакцією В. Докучаєвої).
    Апробація результатів дослідження здійснювалася на наукових і науково-практичних конференціях, форумах різних рівнів – міжнародних: “Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства” (Київ, 2000), “Дошкільна освіта: історія і перспективи розвитку” (Рівне, 2002), “Викладач і студент у системі вищої освіти: проблеми діалогу, співпраці, взаємодії” (Львів, 2003), “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2004), “Дошкільна освіта: традиції та перспективи” (Київ – Москва – Луганськ, 2006), “Вища дошкільна освіта в Україні: становлення, сучасний стан і перспективи (до 100-річчя заснування Фребелівського жіночого інституту)” (Київ, 2007), “Теоретико-методологічні засади особистісного становлення дошкільника у полі культурному просторі соціуму в добу його освітніх трансформацій” (Берегово, 2008), “Передшкільна освіта: проблеми та перспективи” (Миколаїв, 2008), “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2008), “Слов’янська педагогіка в контексті світової освіти: історія та сучасність” (Київ, 2008), “Сучасне дошкілля: реалії та перспективи” (Київ, 2008, 2009), “Актуальні проблеми наступності дошкільної і початкової освіти” (Камянець-Подільський, 2010), “Світ дошкілля: психолого-педагогічні проблеми дошкільної освіти” (Рівне, 2010), “Оновлення змісту професійної освіти майбутніх педагогів ДНЗ і ЗОШ І ступеня: парадигми ХХІ століття” (Берегово, 2011), Першому міжнародному педагогічному конгресі “Дошкільна, передшкільна та початкова ланки освіти; реалії та перспективи” (Одеса, 2011); всеукраїнських: “Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти” (Київ, 2001), “Регіональні аспекти реалізації національної доктрини у розвитку дошкільної освіти” (Глухів, 2002), “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003), “Особливості освіти дітей 6-річного віку: проблеми, пошуки, досвід, знахідки” (Київ, 2003), “Модернізація дошкільної освіти: проблеми та перспективи” (Бердянськ, 2005), “Професіоналізм педагогічних кадрів дошкільної освіти: сучасні підходи, концепції, досвід” (Ніжин, 2006), “Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці” (Черкаси, 2006), “Реалізація принципу наступності дошкільної та початкової ланок у контексті суб’єктної парадигми освіти” (Слов’янськ, 2007), “Проблеми формування фахівців у вищих навчальних закладах України в ХХІ столітті” (Київ, 2008), “Педагогічна діагностика в системі дошкільної та початкової освіти” (Луганськ, 2009), “Дошкільна освіта у контексті розвитку суспільства: тенденції та перспективи” (Умань, 2009), “Навчання, виховання і розвиток обдарованої особистості” (Переяслав-Хмельницький, 2010), “Дошкільна освіта в умовах інтеграції: історія, проблеми, перспективи” (Ніжин, 2010) “Психолого-педагогічний та соціальний супровід дитини дошкільного віку” (Слов’янськ, 2010), “Підготовка майбутнього педагога в умовах реформування вищої освіти: проблеми, теорія і практика” (Переяслав-Хмельницький, 2011).
    Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри дошкільної педагогіки НПУ імені М. П. Драгоманова (2002–2009 рр.), кафедри дошкільної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка (2010–2011 рр.), щорічних звітних наукових конференціях НПУ імені М. П. Драгоманова (2002–2009 рр.)
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 75 друкованих працях (65 одноосібні), у тому числі – 5 монографій (2 з них одноосібні), Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра за спеціальністю 6.010101 “Дошкільне виховання”, Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010101 “Дошкільне виховання”, 2 навчальних посібники, 6 навчально-методичних посібників, 6 навчальних програм для студентів спеціальності “Дошкільне виховання”, 28 одноосібних праць у наукових фахових виданнях, 13 статей у інших виданнях та 15 матеріалів конференцій. Загальний обсяг авторського доробку становить 118 друкованих аркушів.
    Кандидатська дисертація на тему “Виховання елементів культури праці у дітей старшого дошкільного віку” (спеціальність 13.00.01 – теорія і історія педагогіки) була захищена у 1994 році, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.
    Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (569 найменувань, з них – 19 іноземними мовами) і додатків на 45 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 493 сторінки, з них основного тексту 390 сторінок. Дисертація містить 34 таблиці на 21 сторінці і 34 рисунки на 18 сторінках (з них 8 таблиць та 4 рисунки на одну сторінку).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми, розроблено, науково обгрунтовано та експериментально перевірено систему роботи з формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах ступеневої підготовки. Результати проведеного дослідження засвідчили розв’язання поставлених задач і дали підстави для формулювання таких висновків:
    1. На основі аналізу соціологічної, психологічної, педагогічної літератури та законодавчої бази сучасної освіти встановлено, що в українському суспільстві на державному рівні сформована об’єктивна готовність до сприйняття принципово нового розуміння статусу, ролі і покликання дошкільної освіти. Засвідчено, що результати фахової підготовки вихователів розглядаються в сучасній освіті у категоріях компетенцій та компетентності. Під “компетенцією” розуміють наперед задану вимогу до освітньої підготовки (стандарт, опис повноважень, професіограму, дескриптор професії), потенційну можливість особистості; “компетентність” – як професійну підготовленість і реалізовану здатність суб’єкта праці до виконання завдань і обов’язків повсякденної діяльності. Її структуру становлять мотиви, знання, уміння професійної діяльності, ставлення особистості і професійний досвід. Дослідження ряду авторів підтверджують думку про те, що поняття професійної педагогічної компетентності є більш складним, ніж загальне поняття “професійна компетентність”. Крім знань і умінь, педагогові необхідні певні морально-вольові якості. Це пояснюється тим, що формування підростаючої особистості значним чином залежить від особистості педагога: його знань і поведінки, що безпосередньо впливають на вихованців. Специфіка структури професійної компетентності вчителя і вихователя полягає в урахуванні професійно значущих особистісних якості людини.
    Професійну компетентність вихователя дошкільного навчального закладу визначено як здатність вирішувати задачі професійної діяльності на основі фахових знань і умінь, що інтегруються з розвитком особистісних професійно значущих якостей, серед яких провідними є любов до дітей, що поєднується з вимогливістю, емпатія та комунікативність. Її структурними компонентами є мотиви, системні знання, фахові уміння та професійно значущі якості особистості. Такі якості в результаті набуття професійного досвіду закріплюються і з часом посідають серед компонентів чільне місце. В умовах ступеневої підготовки у вищому навчальному закладі професійна компетентність випускника визначається базовою і розглядається як здатність трансформувати особистісні та навчальні здобутки (знання, уміння, професійно-значущі якості) у площину професійної діяльності.
    2. Охарактеризовано вимоги до професійної компетентності вихователя дошкільного навчального закладу, які складалися поступово і крізь призму потреб сучасної дитини дошкільного віку набули тривимірної характеристики: знаннєво-діяльнісно-особистісної. Діти ХХІ століття живуть у середовищі, яке постійно розвивається, стрімко змінюється та ускладнюється, їхніми характерними рисами стають: висока емоційна чутливість, розумова активність і обізнаність у більшості доступних сфер оточуючої дійсності; інтерес і тяжіння до комп’ютерних ігор, побутової техніки; неврівноваженість нервової системи; незадовільний стан здоров’я, відмінності у ціннісних орієнтаціях, обумовлених їх належністю до родин із різним соціальним статусом та рівнем добробуту. Вони потребують вихователя, здатного допомогти їм зрозуміти цей світ і навчити жити в ньому. Відповідно, серед особистісних якостей для вихователя особливо значущими визначено: любов до дітей, що поєднується з вимогливістю; емпатія, комунікативність.
    Вимоги до компетентності вихователя ДНЗ визначені Галузевими стандартами вищої освіти, що містять перелік професійних компетенцій, а кваліфікації та посаді вихователя відповідає освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”. До таких компетенцій належать: оздоровчо-профілактична, діагностико-прогностична, плануюча, навчально-розвивальна, виховна, комунікативна, просвітницька, організаційно-педагогічна, контролююча і самовдосконалення. Аналіз змісту фахових компетенцій, представлених у Галузевих стандартах вищої освіти, засвідчив, що алгоритм освітньо професійної програми підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”: виробничі функції, типові задачі діяльності, професійні уміння, є виправданим, оскільки вибудований на засадах компетентнісного підходу і передбачає постійне залучення студентів до практичних ситуацій вирішення професійних завдань. Однак розвиток системи дошкільної освіти потребує від сучасних вихователів нових фахових умінь, що пов’язані з поширенням інклюзивної освіти, упровадженням в освітній процес комп’ютерних технологій, педагогізацією батьків тощо. Це обумовлює необхідність перегляду змісту галузевих стандартів. Виникає потреба узгодженості системи фахової підготовки педагогів дошкільного фаху з європейською системою, що має лише два освітні рівні (бакалавр та магістр) і відрізняється від вітчизняної як за змістом, так і термінами підготовки фахівців.
    3. На основі визначеної структури обґрунтовано педагогічну концепцію формування професійної компетентності вихователя дошкільного навчального закладу в умовах університетської освіти. З’ясовано, що ступенева підготовка забезпечує різний рівень і, відповідно, різну глибинність професійної компетентності, обсяг кваліфікації та соціально-громадської спрямованості діяльності дошкільного педагога. Підготовку вихователів за ОКР “бакалавр” в умовах ступеневої підготовки фахівців неможливо розглядати ізольовано від попереднього та наступного освітньо-кваліфікаційних рівнів. Цей рівень має свої особливості: найбільш тривалий за часом, з’єднує попередні й наступні рівні, забезпечує базову вищу освіту і базову професійну компетентність вихователя.
    Доведено, що кожний з освітньо-кваліфікаційних рівнів професійної компетентності дошкільного педагога має свої характерні особливості, які обумовлюються загальнопсихологічними характеристиками студентів, рівнем їхньої підготовленості до навчання, розвитку мотивації тощо, відображаються в змісті навчання і реалізуються шляхом застосування у навчально-виховному процесі ВНЗ адекватних їм технологічних підходів. Різниця у підготовці молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів полягає не лише у наповненні змістового компонента вищої освіти, а й у технологіях навчання. Формування професійної компетентності вихователів в умовах підготовки в університеті забезпечується адекватністю змісту навчання задачам професійної діяльності, єдністю впливу та взаємодоповненням різних методів і форм організації навчально-виховного процесу у ВНЗ.
    4. Обґрунтовано критерії фахової компетентності вихователів освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки “бакалавр”: мотиваційний (наявність професійних мотивів), когнітивний (рівень знань), діяльнісний (рівень базових професійних умінь), особистісно-професійний (рівень розвитку професійно значущих якостей) та їхні показники, що мають як зовнішні (бальний/рейтинговий показник знань, результативність практичної діяльності, успішність взаємодії з суб’єктами педагогічного спілкування), так і внутрішні прояви (спрямованість особистості, мотивація діяльності, уміння управляти своїми психічними процесами, самооцінка, прагнення до самовдосконалення). На їхній основі визначено й охарактеризовано чотири рівні професійної компетентності випускників ОКР “бакалавр” – вихователів дошкільних навчальних закладів: високий (творчий), оптимальний (продуктивний), середній (репродуктивний), низький (неусвідомлено некомпетентний).
    5. Визначено етапи формування професійної компетентності вихователів в умовах університетської підготовки: адаптаційно-орієнтувальний, змістово-рефлексійний, практико-перетворювальний; охарактеризовано особливості цього процесу: залежність ставлення кожного студента до навчання і, відповідно, якості засвоєння знань та формування професійних умінь від мотивації навчальної діяльності; залежність сформованого типу взаємин вихователя з суб’єктами власної професійної діяльності від взаємин, що склалися у нього з усіма учасниками навчально-виховного процесу у ВНЗ; багатоступеневість процесу управління розвитком особистості в процесі навчання, яка реалізується у напрямі від зовнішньої форми до внутрішньої; залежність ефективності навчання від психічного стану студента: урівноважені стани виступають фундаментом адекватної, прогнозованої і зваженої поведінки, а неврівноважені – основою виникнення психологічних новоутворень особистості.
    6. Розроблено та обґрунтовано модель формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах університетської підготовки, яка наочно описує цей процес: мету, завдання, основні етапи: адаптаційно-орієнтувальний, на якому відбувається усвідомлення і осмислення вибору професії, здійснюється корекція життєвих пріоритетів, оволодіння метауміннями учіння; змістово-рефлексійний, у процесі якого відбувається оволодіння фаховими знаннями і умінями, їх осмислення (рефлексія), здійснюється розвиток професійно значущих якостей особистості; практико-перетворювальний на якому відбувається гармонійна інтеграція вихователя у педагогічне середовище, професійна та особистісна самореалізація. У моделі відображено, що кожний з етапів має свої завдання і характеризується домінуючими циклами взаємодії учасників навчально-виховного процесу, що поступово ускладнюються. На першому етапі використовуються способи взаємодії, що забезпечують введення особистості у навчальну професійно спрямовану діяльність, а також розподілення дій викладача і студентів (навчання і учіння). На другому етапі використовуються репродуктивні (імітовані) і підтримані викладачем дії студентів. На третьому – саморегулювальні, самоспонукальні та самоорганізовувальні дії. Така побудова навчально-виховного процесу обумовлює поетапне використання методів: від пояснювально-ілюстративних, репродуктивних на першому етапі до методів проблемного викладу, частково-пошукових на другому та дослідницьких на третьому.
    На основі моделі розроблено поетапну систему роботи з формування професійної компетентності вихователів на засадах компетентнісного та індивідуально-диференційованого підходів, що передбачала постійне залучення суб’єктів навчально-виховного процесу у практичні ситуації діяльності і забезпечила розвиток професійно значущих якостей та можливість трансформації особистісних та навчальних досягнень студентів у сферу професійної діяльності.
    7. Дослідно-експериментальним шляхом перевірено ефективність впровадження системи роботи за експериментальною моделлю формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах університетської освіти. Засвідчено можливість забезпечення глибокого й рівномірного оволодіння студентами всіма сферами майбутньої професійної діяльності шляхом визначення взаємозв’язку змісту кожного модуля навчальної дисципліни з фаховими компетенціями вихователя. Вибудована схема взаємозв’язків, що увійшла до комплексу методичного забезпечення навчальної дисципліни, дала змогу бачити перспективу роботи, реалізовувати міжпредметні зв’язки, планомірно залучати студентів до професійно орієнтованої практичної діяльності.
    Підсумкові зрізи довели ефективність запропонованої системи роботи:
    в експериментальній групі майже на 25,0% збільшилась кількість вихователів,
    що досягли високого рівня фахової компетентності, на 44,1% збільшилась кількість тих, у яких було діагностовано достатній рівень, і їхня кількість досягла 55,1%. Середній рівень професійної компетентності було діагностовано у 15,9% респондентів (на початку – 48,2%), а низький зменшився з 40,8 до 4,1%. Загальна кількість вихователів високого і достатнього рівня професійної компетенності досягла 80,1% (196 осіб). У контрольній групі ці показники зазнали суттєво менших змін, хоча позитивна динаміка простежується. Відповідно, показник високого рівня збільшився на 11,9%, достатнього на 30,0%, середнього зменшився на 17,9%, на низькому рівні професійної компетентності залишились 14,1% (з 38,8%) респондентів контрольної групи. Висока динаміка підвищення рівнів професійної компетентності вихователів експериментальної групи свідчить про педагогічну доцільність та ефективність впровадженої системи роботи.
    Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності вихователів в умовах університетської підготовки були забезпечені: концепцією, моделлю формування, визначеними критеріями та показниками сформованості професійної компетентності, педагогічними умовами, методами формування та формами організації діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу.
    Проведене дослідження не вичерпує багатогранності теоретичних і практичних пошуків розв’язання проблеми. Перспективним вважаємо вивчення специфічних особливостей кожного етапу формування професійної компетентності майбутнього фахівця, розвитку інтегративних процесів при вивченні студентами дисциплін загальноосвітнього та професійного циклу, формування міжпредметної компетентності викладачів вищої школи; удосконалення Галузевих стандартів вищої освіти та методик фахової підготовки вихователів.
    Результати виконаної роботи дають підстави обґрунтувати рекомендації та пропозиції щодо поліпшення процесу формування професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів в умовах ступеневої підготовки: на законодавчо-нормативному рівні розробити нові Галузеві стандарти спеціальності “Дошкільна освіта” згідно з Національною рамкою кваліфікацій з урахуванням вимог, які висуває до вихователя сучасне суспільство; керівникам відповідних підрозділів вищих педагогічних навчальних закладів і закладів післядипломної педагогічної освіти розробити інструкції щодо створення викладачами навчально-методичних комплексів фахових дисциплін, у яких навчальні модулі узгоджуються із професійними компетенціями фахівців, зафіксованими у Галузевих стандартах вищої освіти; проректорам/заступникам директорів педагогічних навчальних закладів з науково-методичної та навчальної роботи провести семінари та семінари-практикуми з метою підвищення наукової і методичної готовності педагогічних кадрів до формування професійної компетентності вихователів.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

    1. Абдулгалимов Г. Л. Модель готовности современного учителя к профессиональной деятельности / Г. Л. Абдулгалимов // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2009. – № 5. – С. 5–10.
    2. Абдуллина О. А. Личность студента в процессе профессиональной подготовки / О. А. Абдуллина // Высшее образование в России. – 1993. – № 3. – С. 165–170.
    3. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. – М. : Просвещение, 1990. – 141с.
    4. Абульханова-Славская К. А. Активность и сознание личности как субъекта деятельности / К. А. Абульханова-Славская // Психология личности в социалистическом обществе. Активность и развитие личности. – М. : Наука, 1989. – С. 110–134.
    5. А. В. Запорожец и современная наука о детях : тезисы конф., посв. 90-летию А. В. Запорожца. – М. : Просвещение, 1995. – 198 с.
    6. Акмеология / [под ред. Н. В. Кузьминой, А. М. Зимичева]. – СПб. : Питер, 1999. – 296 с.
    7. Алексюк А. М. Методи навчання і методи учіння / А. М. Алексюк. – К. : Знання, 1980. – 47 с.
    8. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : [підручник] / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560 с.
    9. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи: модульне навчання : курс лекцій / А. М. Алексюк. – К. : УСДО, 1993. – 220 с.
    10. Алексюк А. М. Українська вища школа ХVІ – ХVІІ століть. Острозька академія / А. М. Алексюк // Вища освіта України. – 2001. – № 1. – С. 54–58.
    11. Алмазова Н. И. Когнитивные аспекты формирования межкультурной компетентности при обучении иностранному языку в неязыковом вузе : автореф. дис. на соискание научн. степени доктора педагогических наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания” / Н. И. Алмазова. – Санкт-Петербург, 2003. – 47 с.
    12. Алферов А. Д. Опыт и проблемы повышения психологической компетентности учителя / А. Д. Алферов // Вопросы психологи. – 1990. – № 4. – С. 116–120.
    13. Андреев В. И. Мозговой штурм – диалог с деструктивно отнесенной оценкой / В. И. Андреев // Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. – Казань : Казанский ун-т, 1988. – С. 170–174.
    14. Аникеева Н. П. Режиссура педагогического взаимодействия : учеб. пособие / [Н. П. Аникеева, Г. В. Винникова, C. А. Смирнов]. – Новосибирск : НГПИ, 1991. – 24 с.
    15. Андрущенко В. Основні тенденції розвитку вищої освіти в Україні на рубежі століть (спроба прогностичного аналізу) / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2001. – № 1. – С. 11–17.
    16. Андрущенко В. П. Педагогічна освіта України: болонські виклики і напрями модернізації / В. П. Андрущенко // Практична філософія. – 2004. –№1 (11). – С. 124–128.
    17. Андрущенко В. Теоретико-методологічні засади модернізації вищої освіти в Україні на рубежі століть : за матеріалами доповіді, виголошеної на засіданні загальних зборів АПН України 23 лист. 2000 р. / В. Андрущенко // Вища освіта України. – 2001. – № 2. – С. 5–13.
    18. Андрущенко В. Університетська освіта України: європейський вибір / В. Андрущенко // Освіта. – 2001. – № 47–48. – С. 4–5.
    19. Аніщенко О. В. Наукові дослідження з історії професійної освіти та історії педагогіки / О. В. Аніщенко. – Ніжин : НДПУ. – 2003. – 50 с.
    20. Аминов Н. А. Некоторые теоретические аспекты дифференциальной психодиагностики специальных способностей // Типологическая диагностика и образование / [под ред. Е. П. Гусевой]. – М. : Просвещение, 1994. – Гл. V. – С. 171–194.
    21. Аргументы и факты в Украине / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.AIF.UA. – Название с экрана.
    22. Артемова Л. В. Інтерактивні технології в підготовці та проведенні практичних занять / Л. В. Артемова // Сучасна освіта в Україні: європейські орієнтири : матеріли Всеукр. наук.-практ. конф. / [за ред. О. І. Виговської, І. Г. Єрмакова, С. В. Рудаківської]. – К. : КиМУ, 2011. – С. 387–395.
    23. Артемова Л. В. Модель ступеневої підготовки фахівця дошкільної освіти у вищих навчальних закладах / Л. В. Артемова, Ю. М. Косенко // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства : матеріали Міжнар. наук.-теор. конф. до 80-ї річниці НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2000. – Вип. 1. – С. 84–86.
    24. Артемова Л. В. Реалії та перспективи розвитку дошкільної освіти України в контексті ключових позицій Болонської декларації / Л. В. Артемова // Вісник Глухівського державного національного педагогічного університету ім. О. Довженка. – 2010. – Вип. 16. – С. 10–14.
    25. Артемова Л. В. Студенти і викладачі очима першокурсників / Л. В. Артемова : зб. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету ім. П. Г. Тичини / [В. Г. Кузь (голов. ред)]. – Київ : Науковий світ, 2000. – С. 3–10.
    26. Арушанян Ж. В. Формирование учебных умений как фактор подготовки мобильного випускника / Ж. В. Арушанян // Профессиональное образование. – 2004. – № 1. – С. 15.
    27. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе и его закономерности, основы и методы : [учеб.-метод. пособ.] / С. И. Архангельський. – М. : Высш. шк., 1968. – 368 с.
    28. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирования личности / В. Г. Асеев. – М. : Мысль, 1976. – 168 с.
    29. Ахметжанова Г. В. Формирование готовности к педагогической деятельности / Г. В. Ахметжанова // Профессиональное образование. – 2003. – № 1. – С. 11.
    30. Ахметова Д. Преподаватель вуза и инновационные технологии / Д. Ахметова, Л. Гурье // Высшее образование в России. – 2001. – № 4. – С. 138–144.
    31. Бабак О. В Виховання національно свідомого, патріотично зорієнтованого молодого покоління, створення умов для його розвитку як чинник забезпечення національних інтересів України : аналіт.-інформ. матеріали / [Бабак О. В., Бех І. Д., Василевська Т. Е., Ващенко К. О., Вільчинська І. Ю.] ; Державний комітет України у справах сім'ї та молоді; Державний ін-т проблем сім'ї та молоді ; [В .І. Довженко (голова ред. кол.)]. – К. : Держ. ін-т проблем сім'ї та молоді, 2003. – 191с :
    32. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю. К. Бабанский. – М. : Просвещение, 1985. – 208 с.
    33. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 192 с.
    34. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы / Ю. К. Бабанский. – М. : НИИ ВШ, 1982. – 192 с.
    35. Бабанский Ю. К. Рациональная организация учебной деятельности / Ю. К. Бабанский. – М. : Знание, 1981. – 96 с.
    36. Бабенкова Е. В. Индивидуализация как условие подготовки педагога с университетским образованием / Е. В. Бабенкова // Вопросы взаимосвязи образования и самообразования студентов : темат. сб. науч. трудов / [под ред. Г. Н. Серикова]. – Челябинск : НИУМЦ “Образование”, 2001. – Вип. 16. – С. 15–20.
    37. Базаров Т. Ю. Компетенции будущего: Квалификация? Компетентность (критерии качества)? [Електронний ресурс] / Т. Ю. Базаров // Режим доступу : www.tltsu.ru/publectures/lecture_06.html. – Название с экрана.
    38. Балан Е. Л. Дидактическое взаимодействие в вузе: сущность, структура, типология / Е. Л. Балан // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського : зб. наук. праць. – Одеса, 1998. – Вип. 6–7. – С. 53–56.
    39. Балан Е. Л. Дидактическое взаимодействие преподавателей и студентов как фактор оптимизации процесса обучения : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / Е. Л. Балан. – Одесса, 1994. – 21 с.
    40. Балл Г. О. Гуманізація загальної та професійної освіти : суспільна актуальність і соціально-педагогічні орієнтири / Г. О. Балл // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи. – К. : ВІПОЛ, 2000. – С. 134–157.
    41. Баркасі В. В. Формування професійної компетентності в майбутніх вчителів іноземних мов : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія та методика професійної освіти” / В. В. Баркасі. – Одеса, 2004. – 21 с.
    42. Байденко В.И. Болонский процесс: структурная реформа высшего образования Европы / В. И. Байденко.  3-е изд.  М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, Российский Новый университет, 2003.  128 с.
    43. Бєлєнька Г. В. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання : монографія / Г. В. Бєлєнька. – К. : Світоч, 2006. – 304 с.
    44. Бєлєнька Г. В. Диференційоване навчання студентів як шлях формування їх професійної компетентності / Г. В. Бєлєнька // Викладач і студент: проблема ефективної співпраці : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф. – Черкаси : Вид-во Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 2006. – С. 11–13.
    45. Бєлєнька Г. В. Імідж сучасного педагога / Г. В. Бєлєнька // Навчання, виховання і розвиток обдарованої особистості : зб. наук. праць / [наук. ред. : В. П. Коцур, О. І. Шапран ; укладач О. М. Сергійчук]. – Переяслав-Хмельницький : Вид-во “КСВ”. – 2010. – С. 113–115.
    46. Бєлєнька Г. В. Інтегроване навчання : [навч.-метод. посіб.] / Г. В. Бєлєнька, І. О. Мордоус. – К. : “Логос”, 2003. – 120 с.
    47. Бєлєнька Г. В. Інтерактивні методи в сучасній педагогічній науці / Г. Бєлєнька, О. Тарасова // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” : зб. наук. пр. – Переяслав-Хмельницький, 2011. – Вип. 21. – С. 33–37.
    48. Бєлєнька Г. В. Інтерактивні прийоми викладання навчальної дисципліни у вищій школі : на матеріалі курсу “Методика ознайомлення дошкільників з природою” / Г. В. Бєлєнька. – К. : Логос, 2003. – 118 с.
    49. Бєлєнька. Г. В. Інформаційно-методичне забезпечення роботи студентів-заочників у педагогічному університеті / Ганна Бєлєнька // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. – Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету. –2008. – Вип. ХХІ, ч. І. – С. 3–15.
    50. Бєлєнька Г. В. Історичні витоки сучасних форм організації і методів навчання в системі освіти / Г. В. Бєлєнька // Наукові записки : зб. наук. ст. НПУ імені М. П. Драгоманова / [укл. П. В. Дмитренко, О. Л. Макаренко]. – К. : НПУ, 2001. – Вип. 40. – С. 50–53.
    51. Бєлєнька Г. В. Казки про природу. Чарівний промінь. Для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку : навч. посіб. / Г. В. Бєлєнька, Т. С. Конюхова. – К. : Видавничий дім “Слово”, 2009. – 472 с.
    52. Бєлєнька Г. В. Культурно-освітнє середовище ВНЗ як чинник формування професійної компетентності майбутнього педагога / Г. В. Бєлєнька // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : наук. записки РДГУ. – Рівне : РДГУ. – 2011. – Вип. 1 (44). – С. 17–21.
    53. Бєлєнька Г. В. Організація та проведення практичних та семінарських занять за інтерактивними методиками / Г. Бєлєнька // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : наук. записки РДГУ. – Рівне : РДГУ, 2002. – Вип. 19. – С. 83–89.
    54. Бєлєнька Г. В.Основи природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою : [типова навч. прогр. для студ. вищих пед. навч. закладів спеціальності “Дошкільне виховання” ОКР “Бакалавр”] / Г. В. Бєлєнька. – К. : Освіта України, 2005. – 30 с.
    55. Бєлєнька Г. В. Основні етапи формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку / Г. В. Бєлєнька // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти : наук. записки РДГУ. – Рівне : РДГУ, 2004. – Вип. 29. – С. 31–35.
    56. Бєлєнька Г. В. Особливості організації навчальної взаємодії викладача зі студентами 1-го курсу бакалаврату / Г. В. Бєлєнька // Вісник Львівського університету. Серія : Педагогічна. – Львів, 2005. – Вип. 19, ч. ІІ. – С. 75–82.
    57. Бєлєнька Г. В. Особливості формування професійної компетентності у студентів дошкільного фаху в умовах ступеневої освіти / Г. В. Бєлєнька // Наука і сучасність : зб. наук. пр. НПУ імені М. П. Драгоманова. – К. : Логос, 2001. – Т. 29. – С. 26–33.
    58. Бєлєнька Г. В. Підготовка фахівця дошкільного профілю – формування особистості / Г. Бєлєнька // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики / [ред. кол. Мороз О. (голова), Гузій Н. та ін.]. – К. : НПУ імені М П. Драгоманова, 2003. – Вип. 9. – С. 101–112.
    59. Бєлєнька Г. В. Підготовка методичного комплексу навчальної дисципліни в контексті організації взаємодії зі студентами за принципами Болонського процесу / Г. В. Бєлєнька // Психолого-педагогічні проблеми формування професіоналізму викладача вищої школи в умовах європейського виміру : матеріали Всеукр. наук.-пр. конф. – Полтава : ПДПУ, 2006. – С. 47– 52.
    60. Бєлєнька Г. В. Природничі науки в казках, запитаннях, завданнях та дослідах : [навч.-метод. посіб.] / Г. В. Бєлєнька. – К. : Шкільний світ, 2011. –126 с.
    61. Бєлєнька Г. В. Програма Державного комплексного кваліфікаційного іспиту з дошкільної педагогіки та фахових методик. Для студентів спеціальності 6.01.01. “Дошкільне виховання” ОКР “Бакалавр” : метод. посіб. / Г. Бєлєнька, О. Богініч, М. Машовець [та ін.]. – К. : Логос, 2003. – C. 3–18.
    62. Бєлєнька Г. В. Психологічні закономірності становлення студентів як майбутніх фахівців / Г. Бєлєнька // Наука і сучасність : зб. наук. пр. НПУ М. П. Драгоманова – К. : Логос, 2002. – Т. 35. – С. 3–16.
    63. Бєлєнька Г. В. Реалізація принципу диференційованого навчання студентів як шлях формування їх професійної компетентності / Г. Бєлєнька // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. – Черкаси : ЧНУ, 2006. – Вип. 88. – С. 53–63.
    64. Бєлєнька Г. В. Становлення майбутнього фахівця в умовах вузівського навчання / Г. В. Бєлєнька // Вісник Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”. Філософія. Психологія. Педагогіка : зб. наук. праць. – К. : ІВЦ “Політехніка”, 2003. – № 1. – С. 169–177.
    65. Бєлєнька Г. В. Ступенева педагогічна освіта: сутність підготовки бакалаврів / Г. В. Бєлєнька : зб. наук. пр. ; [гол. ред. В. Г. Кузь]. – К. : Наук. світ, 2003. – С. 24–31.
    66. Бєлєнька Г. В. Суб’єкт-суб’єктна взаємодія викладача і студентів в ході вузівської лекції / Г. В. Бєлєнька // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Педагогіка та психологія. – Чернівці : Рута, 2001. – Вип. 122. – С. 18–21.
    67. Беленькая А. В. Требования общества к современному дошкольному педагогу / А. В. Беленькая // Актуальные проблемы и тенденции современного дошкольного образования : сб. науч. ст. / [редкол. Н. С. Старжинская, Е .И. Панько, И. Г. Добрицкая и др. ; под. общ. ред. Л. Н. Воронецкой, Т. В. Поздеевой]. – Минск : БГПУ, 2008. – С. 34–36.
    68. Бєлєнька Г. В. Урахування психічних станів студентів у навчальному процесі / Г. В. Бєлєнька // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. Педагогіка та психологія. – Чернівці : Рута, 2003. – Вип. 182. – С. 29–38.
    69. Бєлєнька Г. В. Фахова компетентність: сутність та структура / Г. В. Бєлєнька // Наука і сучасність : зб. наук. пр. НПУ імені М. П. Драгоманова. – К. : Логос, 2002. – Т. 30. – С. 3–13.
    70. Бєлєнька Г.В. Формування професійної мотивації учіння у студентів спеціальності “Дошкільне виховання” / Г. В. Бєлєнька // Наукові записки НДУ імені М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки, 2006. – № 5. – С. 56 – 61.
    71. Бєлєнька Г. В. Формування професійної компетентності сучасного вихователя дошкільного навчального закладу : монографія / Г. В. Бєлєнька. – К. : Університет, 2011. – 320 с.
    72. Бєлєнька Г. В. Формування фахової компетентності у студентів в період вузівського навчання / Г. В. Бєлєнька // Вісник Київського міжрегіонального університету. – К. : Правові джерела, 2002. – Вип. 1. – С. 29–37.
    73. Бєлєнька Г. В. Шляхи формування основних сфер компетенції вихователя дітей дошкільного віку в процесі вивчення фахових дисциплін / Г. В. Бєлєнька // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. – Глухів : ГДПУ, 2008. – Вип. 9. – С. 57–65.
    74. Белинский В. Г. Избранные педагогические сочинения / В. Г. Белинский. – М. : Педагогіка, 1982. – 287 с.
    75. Белкин А. С. Ситуация успеха: как ее создать : [книга для учителя] / А. С. Белкин. – М. : Просвещение, 1991. – 176 с.
    76. Бенера В. О. Формування пізнавальної самостійності у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів засобами інтелектуальної гри : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія та методика професійної освіти” / В. О. Бенера. – К., 2003. – 20 с.
    77. Бернс Р. Развитие “Я-концепции” и воспитание ; пер. с англ. В. Я. Пилиповского / Р. Бернс ; [под ред. В. Я. Пилиповского]. – М. : Прогресс, 1986. – 422 с.
    78. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 190 с.
    79. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалиста / В. П. Беспалько, Ю. Г. Мажур. – М. : Высшая школа, 1989. – 144 с.
    80. Бех І. Д. Виховання особистості : [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2008. – 848с. : іл.
    81. Бех І. Д. Виховання особистості: у 2-х кн. Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 2. – 344 с.
    82. Бех І. Д. Виховання особистості: Сходження до духовності / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2006. – 272с.
    83. Бех І. Д. Дві експериментально-виховні стратегії – два етапи розвитку педагогічної науки / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 3. – С. 5–15.
    84. Бех І. Д. Модель професіонала у контексті сучасної соціокультурної ситуації / І. Д. Бех // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2001. – № 3 (4). – С. 57–62.
    85. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання : [наук.-метод. посіб.] / І. Д. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 204 с.
    86. Бех І.Д. Психологічні джерела виховної майстерності : навч. посіб. / І. Д. Бех. – К. : “Академвидав”, 2009. – С. 244–246. – (Серія “Альма-матер”). – Бібліогр.
    87. Бех І. Д. Становлення професіонала в сучасних соціальних умовах / І. Д. Бех // Педагогіка толерантності. – 2001. – № 2. – С. 157–162.
    88. Бех І. Д. Спілкування як загальна психологічна основа виховання особистості / І. Д. Бех // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах : зб. наук. пр. – К. : Педагогічна думка, 2000. – С. 10–18.
    89. Бібік Н. М. Компетентність у навчанні / Н. М. Бібік // Енциклопедія освіти : [Акад. пед. наук України ; відповід. ред. В. Г. Кремень]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 408–409.
    90. Біда О. А. Методологічні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі / О. А. Біда. – К. : Науковий світ, 2003. – 152 с.
    91. Біда О. А. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. д-ра пед. наук : 13.00.04 “Теорія та методика професійної освіти” / О. А. Біда. – К., 2003. – 37 с.
    92. Блонский П. П. Избранные педагогические и психологические сочинения : в 2-х т. / П. П. Блонский ; [под ред. А. В. Петровского]. – М. : Педагогика, 1979. – Т. 1. – 304 с.
    93. Богданова І. М. Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя / І. М. Богданова. – Одеса : Маяк, 1998. – 284 с.
    94. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія та методика професійної освіти” / І. М. Богданова. – К., 1998. – 33 с.
    95. Богданова О. Е. Образовательная деятельность как условие реализации компетентностного подхода / О. Е. Богданова // Инновации в образовании. – 2009. – № 7. – С. 11–23.
    96. Богініч О. Л. Зміст фахової підготовки педагога в галузі фізичного виховання в умовах ступеневої системи освіти / О. Л. Богініч // Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства : матеріали Міжнар. наук.-теор. конференції до 80-ї річниці НПУ ім. М. П. Драгоманова. – К., 2000. – Вип. 1. – С. 117–119.
    97. Богініч О. Л. Самостійна робота студентів як професійно-формуюча складова процесу навчання у вищій школі / О. Л. Богініч // Наука і сучасність : зб. наук. пр. – К. : НПУ, 2004. – Т. 42. – С. 12–21.
    98. Богуш А. М. Духовні цінності в контексті сучасної парадигми виховання / А. М. Богуш // Виховання і культура. – 2001. – № 1. – С. 4 –10.
    99. Богуш А. М. Компетентнісний підхід до мовленнєвої підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів / А. М. Богуш // Науковий вісник ПДУ імені К. Д. Ушинського. – Одеса : ПДУ імені К. Д. Ушинського, 2010. – С. 35–41.
    100. Богуш А. М. Компетентнісний підхід у підготовці майбутніх фахівців дошкільної освіти у вищому навчальному закладі / А. М. Богуш // Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій школі України : матеріали Метод. семінару (НАПН України, Інститут педагогіки НАПН України). – К. : Педагогічна думка, 2009. – С. 271–281.
    101. Богуш А. М. Педагогічні нотатки та роздуми / А. М. Богуш. – Запоріжжя : ТОВ “ЛІПС. Лтд”, 2001. – С. 150.
    102. Богуш А. М. Підготовка педагогічних кадрів до реалізації принципу наступності дошкільної і початкової ланок освіти / А. М. Богуш // Гуманізація навчально-виховного процесу. – Слов’янськ : Видавничий центр СДПУ, 2007. – С. 3–8.
    103. Богуш А. М. Підготовка студентів до роботи у випускних групах дошкільних закладів та з 6-річками / А. М. Богуш // Оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання у закладах освіти : зб. наук. пр. ; [наук. зап. РДГУ] – Рівне : РДГУ. – 2003. – Вип. 26. – С. 121–124.
    104. Богуш А. М. Передшкільна освіта: реалії сьогодення / А. М. Богуш // Херсонський педагогічний університет, 2011. – Вип. 58, ч. 1. – С. 34–38.
    105. Богуш А. Принципи модернізації вищої освіти у ХХІ столітті / А. Богуш // Педагогіка духовності: поступ у третє тисячоліття : матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 19 квітня 2005 р.) ; [уклад. Л. Л. Макаренко, О. П. Симоненко]. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. – 225 с.
    106. Богуш А. М. Формування професійно-комунікативної компетенції майбутнього вихователя дошкільного закладу / А. М. Богуш // Наук. часоп. НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія : 17. Теорія і практика навчання та виховання. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова. – 2005. – Вип. 4 : до 170-річного ювілею. – С. 72–84.
    107. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком / А. А. Бодалев. – М. : МГУ, 1982. – С. 164–169.
    108. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности / В. А. Бодров. – М. : ПЕР СЭ, 2001. – 511 с.
    109. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8–14.
    110. Бондаровская В. М. Вопросы эргономики в процессе взаимодействия ребенка с компьютером / В. М. Бондаровская // Проблемы компьютеризации дошкольного воспитания : материалы науч.-техн. семинара. Серия 9 : “Экономика и системы управления”. – М. : ЦНИИ “Электроника”, 1989. – Вып. 2 (229). – С. 31 – 33.
    111. Божович Л. И. Избранные психо
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины