Теоретико-методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

ТРУБАВІНА Ірина Миколаївна

УДК 37.018.26

Теоретико-методичні основи
соціально-педагогічної роботи з сім’єю

13.00.05 – соціальна педагогіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

науковий консультант:
В. О. Тюріна,
доктор педагогічних наук,
професор

Харків – 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. СІМ’Я ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ 20
1.1. Поняття „сім’я” у наукових дослідженнях 20
1.2. Характеристика сучасної української сім’ї 35
1.3. Поняття „розвиток сім’ї” і „соціалізація сім’ї” в теорії соціальної педагогіки 53
Висновки до першого розділу 84
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЄЮ 88
2.1. Філософські та психологічні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю 88
2.2. Витоки вітчизняної соціально-педагогічної роботи з сім’єю 105
2.3. Соціально-педагогічна робота з сім’єю як напрям реалізації соціальної політики 123
2.4. Наукові підходи до соціально-педагогічної роботи з сім’єю 142
2.5. Родиноцентричний підхід як теоретична основа соціально-педагогічної роботи з сім’єю 178
Висновки до другого розділу 200
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЄЮ 206
3.1. Сучасна практика соціально-педагогічної роботи з сім’єю за рубежем 206
3.2. Досвід соціально-педагогічної роботи з сім’єю в Україні 220
3.3.Методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді України 241
Висновки до третього розділу 252
РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЄЮ У ЦЕНТРАХ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ УКРАЇНИ) 256
4.1.Зміст та сутність системи соціально-педагогічної роботи з сім’єю 256
4.2. Компоненти, які відбивають структуру та методику роботи з сім’єю 265
4.3. Компоненти, які розкривають умови роботи з сім’єю 328
Висновки до четвертого розділу 360
РОЗДІЛ 5. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЄЮ У ЦЕНТРИ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ СІМ’Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ УКРАЇНИ 369
5.1. Упровадження системи соціально-педагогічної роботи з сім’єю у центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 369
5.2. Аналіз результатів упровадження системи соціально-педагогічної роботи з сім’єю у центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді України 409

Висновки до п’ятого розділу 419
ВИСНОВКИ 422
ДОДАТКИ 427
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 536

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВНЗ Вищий навчальний заклад
ГУДС Головне управління державної служби при Кабінеті Міністрів України
ДБСТ дитячий будинок сімейного типу
УДЦССМ, ДЦССМ
Український державний центр соціальних служб для молоді; з 2002 р. - Державний центр соціальних служб для дітей та молоді, з 2004 р. – Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді
КМ Кабінет Міністрів
КМСН (КМСД) кримінальна міліція у справах неповнолітніх
(з 2006 р. – у справах дітей)
НДО недержавні організації
РФ Російська Федерація
РЦССМ, МЦССМ, ОЦССМ районні, міські, обласні центри соціальних служб для молоді; з 2005 р. – районні, міські, обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (РЦСССДМ, МЦСССДМ, ОЦСССДМ)
ССН (ССД) служби у справах неповнолітніх (з 2006 року – служби у справах дітей (ССД))

ВСТУП

В умовах становлення незалежної соціальної й демократичної держави в Україні, формування ринкових відносин, загострення суспільних протиріч зростає роль сім’ї як фактору виживання, захисту і розвитку людини, її соціалізації. У міжнародних документах сім’ю визнано основним середовищем і природним осередком суспільства, „колискою демократії”. Проте в сучасних умовах сім’я переживає кризу, яку не завжди може сама розв’язати. Про посилення уваги до проблем сім’ї свідчать підписана Україною в 1999 р. Конвенція про права дитини, де визнано право дитини на виховання і догляд у сім’ї, численні рішення на рівні держави щодо підтримки сім’ї. Пріоритетними напрямками державної сімейної політики проголошено захист прав сім’ї, її членів. При цьому відсутні ґрунтовні наукові дослідження з цієї проблеми в галузі соціальної педагогіки. Одним із шляхів захисту прав сім’ї та її членів є соціальна робота (Закон України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю в Україні”). Соціально-педагогічна робота з сім’єю в сфері соціальної роботи є за суттю правозахисною, оскільки спрямована на створення умов для реалізації прав, інтересів дітей та молоді, членів їх сімей. Цей аспект соціально-педагогічної роботи з сім’єю є недостатньо дослідженим у теорії соціальної педагогіки.
Сучасні наукові дослідження розкривають теоретичні основи соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю (І. Звєрєва [182], А. Капська [198; 200], Г. Лактіонова [256], Л. Міщик [320], Л. Штефан [575], С. Гіль [105], С. Вершловський [259], Ю. Поліщук[379], А. Рижанова [296], С. Харченко [554]); вивчають соціально-педагогічну діяльність із сім’єю в контексті соціальної роботи (Дж. Баріс [37], І. Грига [112], В. Гуров [123]), психолого-педагогічне забезпечення соціальної роботи (В. Торохтій [495], Б. Хубієв [559]); розкривають засади діяльності сімейного соціального педагога з акцентом на допомозі сім’ї у вихованні дітей (Ф. Кевля [206], Т. Лодкіна [275], Г. Селевко [431]); звертають увагу на розв’язання проблем сім’ї (К. Акстманн [5], Н. Гарашкіна [102]), на соціально-педагогічну підтримку різних типів сімей на різних рівнях: державному (Л. Алексєєва [9], С. Дармодехін [127], В. Бочарова [75]), регіональному (О. Арсентьєва [27], Л. Бєлічева[51], Ф. Ільдарханова [188], Л. Лук’яненко [285], Г. Новокшонова [340; 341], Є. Холостова [551]), місцевому (О. Безпалько [44], О. Самородова [425]). Дослідники приділяють увагу окремим напрямам соціально-педагогічної та психологічної роботи з сім’єю - опіки над дітьми (С. Бадора [33], Г. Бевз[42], Г. Іващенко [432], Н. Комарова [218], Д. Мажец [288], С. Найдьонова [331], І. Пєша [371]), подоланню насильства в сім’ї (М. Ліборакіна [267], Е. Нікуліна [337]), підготовки молоді до сімейного життя (В. Кравець [231]), формуванню усвідомленого батьківства і батьківської компетентності (Т. Алексєєнко [10;11], І. Братусь [78], З. Зайцева [89], Р. Овчарова [348], Г. Радчук [398]), культури сімейних стосунків і педагогічної культури батьків (Дж. та Е. Бім [269] В. Костів [214], В. Сатір [426], М. Стельмахович [467], Н. Стіннет [468]), виявленню потреб і проблем сім’ї, дітей (Н. Болдвін [594], А. Холман [555]), подоланню кризи сім’ї (Г. Репринцева [401], Т. Шульга [576], І. Євграфова [148] та ін.).
Теоретичною основою цих досліджень стали праці класиків педагогіки, що довели роль і місце сім’ї у вихованні особистості, обґрунтували завдання, зміст і методи сімейного виховання (Я. Коменський [219], Дж. Локк [279], Ж.-Ж. Руссо [413], І. Песталоцці [366; 367], Г. Сковорода [454], К. Ушинський [539], П. Лесгафт [266], А. Макаренко[289; 290], В. Сухомлинський [473] та ін.). Базою для сучасних досліджень є праці класиків соціальної педагогіки Т. Ноля [342] та П. Наторпа [334], що заклали теоретичні основи роботи з дітьми і молоддю.
У цілому існуючі дослідження спрямовані на розв’язання таких проблем сім’ї, як: підтримка сім’ї у виконанні нею виховної, репродуктивної, комунікативної функцій; корекція внутрішньосімейних стосунків; діагностика становища сімей в Україні. Таким чином, у теорії соціальної педагогіки відсутні теоретико-методичні основи та система соціально-педагогічної роботи з сім’єю, які б сприяли подоланню кризи сім’ї та її розвитку.
Актуальність розробки теоретико-методичних основ соціально-педагогічної роботи з сім’єю пов’язана з необхідністю подолання основних суперечностей зовнішнього і внутрішнього характеру, що існують. До зовнішніх протиріч у соціально-педагогічній роботі належать такі: між проголошенням ідеї захисту прав сім’ї та відсутністю орієнтації соціально-педагогічної роботи на їх захист; між проголошенням рівних прав членів родини та акцентом у практичній роботі лише на материнстві та дитинстві. До внутрішніх належать протиріччя між: необхідністю ефективної соціально-педагогічної роботи з сім’єю і відсутністю теоретико-методичних основ і системи такої роботи; існуванням орієнтації у соціально-педагогічній роботі на підтримку сім’ї у виконанні окремих функцій при потребі в роботі, яка була б орієнтована на розвиток сім’ї, реалізацію нею своїх прав і прав членів родини, виконання всіх її функцій.
Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість, виявлені протиріччя й зумовили вибір теми дослідження „Теоретико-методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до перспективного плану досліджень у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди в 1999-2008 рр. у рамках колективної теми науково-дослідної роботи „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладах” (РК 1-20099004104); плану досліджень Харківського філіалу Національної академії державного управління при Президентові України „Удосконалення регіональних владних структур та механізмів їх функціонування шляхом використання та адаптації досвіду провідних демократичних держав світу” (державний реєстраційний номер 0100U001206); „Соціальна держава: проблема формування в умовах трансформації українського суспільства (соціологічні аспекти аналізу)” за комплексним науковим проектом „Державне управління та місцеве самоврядування” (державний реєстраційний номер 0199U001589). Тема дослідження затверджена Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 1 від 23 лютого 2001 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 11.04.2001 р.).
Об’єкт дослідження: процес соціально-педагогічної роботи з сім’єю.
Предмет дослідження: теоретичні та методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю в Україні в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Мета дослідження: розробити та обґрунтувати теоретичні та методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю та експериментально їх перевірити в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Концепція дослідження. У формулюванні концептуальних основ дослідження ми виходили з того, що соціально-педагогічна робота з сім’єю має бути спрямована на розвиток сім’ї, подолання її кризи, допомогу в її функціонуванні через створення умов для реалізації сім’єю своїх прав у суспільстві, прав членів родини у сім’ї. Це вимагає розробки нових теоретичних і методичних основ соціально-педагогічної роботи з сім’єю. Дослідження базується на таких положеннях:
1. Сім’я розглядається як окремий об’єкт соціальної педагогіки. Вона є особливою соціальною групою зі своїми власними цінностями, соціальним інститутом з правами та обов’язками в суспільстві, первинним колективом із розподілом влади і відповідальності, соціальною системою з особливими зв’язками, які ніде, крім сім’ї більше не існують – батьківсько-дитячими, подружніми, братерсько-сестринськими. Сім’я розвивається та соціалізується під впливом різних факторів, може виступати об’єктом та суб’єктом соціалізації. Механізмами соціалізації сім’ї є адаптація та уособлення (набуття автономності). Наслідком успішної соціалізації сім’ї є її розвиток як основа благополуччя.
2. Теоретичними основами соціально-педагогічної роботи з сім’єю є методологічні (філософські, психологічні), загальнонаукові, конкретно-наукові, соціально-педагогічні підходи, теорії, концепції про права людини як основи взаємодії соціального педагога і сім’ї, розвиток сім’ї, соціально-педагогічну роботу,її структуру, принципи, напрямки, зміст, умови здійснення, що зумовлено родиноцентричним підходом. Необхідність опори в соціально-педагогічній роботі на концепції прав людини і розвитку людини, сталого розвитку суспільства вимагає від соціального педагога поставити в основу своєї роботи права членів родини в сім’ї, права сім’ї у суспільстві, що робить його роботу правозахисною за суттю, значно підвищує роль охоронно-захисної функції. У своїй роботі з сім’єю соціальний педагог виконує комунікативну, охоронно-захисну, соціально-терапевтичну, мотиваційну, діагностичну, попереджувально-профілактичну, організаторську, корекційно-реабілітаційну, прогностичну, освітню, виховну функції та функцію соціального контролю. Сутність родиноцентричного підходу полягає в тому, що соціально-педагогічна робота з сім’єю має бути спрямованою на створення умов (через надання соціально-педагогічних послуг) для реалізації прав сім’ї у суспільстві і прав членів родини у сім’ї. Це забезпечує успішну соціалізацію сім’ї та її розвиток. Родиноцентричний підхід зумовлює виділення соціально-педагогічної складової в роботі фахівців різних сфер, орієнтиром роботи яких в інтересах сім’ї є права сім’ї та її членів.
3. Методичними основами соціально-педагогічної роботи з сім’єю в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді України (ЦССМ, із 2005 р. – ЦССДМ) є концептуальні підходи „допомога для самодопомоги” та „кризового втручання”, за якими сім’я є суб’єктом та об’єктом роботи, а сама робота з сім’єю здійснюється як комплекс соціально-педагогічних послуг: підтримки, допомоги, самодопомоги і втручання. Ці послуги спрямовані на подолання кризи сім’ї, її перехід до функціонування і розвитку, розв’язання проблем сім’ї у виконанні всіх функцій і реалізації всіх прав родини і членів сім’ї.
4. Система соціально-педагогічної роботи з сім’єю у ЦССМ має базуватися на родиноцентричному підході як теоретичній основі роботи та методичних основах роботи („допомозі для самодопомоги” та „кризовому втручанні”). Системотвірним фактором виступає цільовий компонент системи, який забезпечує орієнтацію роботи на розвиток сім’ї через послуги, що спрямовані на захист прав сім’ї та її членів та їх реалізацію. Компонентами системи є: 1) ті, що відбивають структуру і методику роботи з сім’єю (мотиваційний, діагностичний, прогностичний, змістовий, операційний, контрольно-корекційний) та 2) ті, що розкривають умови її здійснення (орієнтаційний, етичний, методичний, організаційний).
На основі мети і концепції дослідження сформульовано гіпотезу роботи, яка передбачає, що підвищити рівень соціально-педагогічної роботи з сім’єю в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді України буде можливо, якщо здійснювати її:
 враховуючи комплекс проблем сім’ї та спрямовуючи соціально-педагогічні послуги на всі права і функції сім’ї;
 як підсистему соціальної роботи з сім’єю ЦССМ, яка розроблена на основі родиноцентричного підходу та методичних основ (концептуальних підходах „допомоги для самодопомоги” і „кризовому втручанні”), та водночас як самостійну систему, яка має системотвірним компонентом цільовий, та іншими компонентами (тими, що відбивають структуру і методику роботи з сім’єю та тими, що розкривають умови її здійснення);
 на основі державних комплексно-цільових програм роботи з сім’єю, державних соціальних стандартів надання соціально-педагогічних послуг сім’ям, єдиного науково-методичного забезпечення роботи щодо практики надання послуг сім’ям.
Відповідно до об’єкту, предмету, мети, концепції та гіпотези було визначено такі завдання дослідження:
1. На основі теоретичного аналізу літератури, вивчення стану сім’ї в Україні та за кордоном уточнити поняття „сім’я” та схарактеризувати сім’ю як об’єкт соціальної педагогіки.
2. Розробити понятійно-категоріальний апарат дослідження.
3. Обґрунтувати теоретичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю в Україні.
4. На основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду визначити методичні основи соціально-педагогічної роботи у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
5. Розробити систему соціально-педагогічної роботи з сім’єю для центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
6. Упровадити та експериментально перевірити ефективність запропонованої системи соціально-педагогічної роботи з сім’єю у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Методологічну основу дослідження складають: ідеї та концепції, теорії історії, філософії, соціології, педагогіки, соціальної педагогіки, релігієзнавства, психології, економіки, правознавства про сім’ю; ідеї філософських концепцій біоетики, прагматизму, ненасильства та ін. про соціально-педагогічну роботу; психологічні теорії людської діяльності; антропологічний, ресурсний, аксіологічний, гуманістичний, компетентнісний, культурологічний, акмеологічний, системний, синергетичний, комплексний, особистісний, діяльнісний підходи; теорії соціалізації, соціальної роботи, соціальної педагогіки щодо роботи з сім’єю; критичний підхід (І. А. Липський [269]) до теорії та практики соціально-педагогічної роботи з сім’єю; концепція розвитку і прав людини, сталого розвитку суспільства.
Теоретичну основу дослідження становлять висновки та положення: теорії пізнання про роль практики, системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ і процесів (П. Анохін [19], І. Блауберг [62], В. Сагатовський [420], Г. Юдін [581]); діалектики про роль діяльності у розвитку людини (М. Каган [193], В. Кремень [236], Г. Щукіна [579]), соціальної філософії про категорію соціально-педагогічного, призначення соціальної роботи (В. Андрущенко[18], В. Кремень [236], М. Лукашевич [284], І. Пінчук [283], О. Скляров [453]); гендерної теорії про забезпечення рівності прав і можливостей жінок та чоловіків (К. Левченко [261], Н. Кутова [251]), психології щодо механізмів соціалізації особистості і груп (О. Леонтьєв [264], К. Роджерс [405; 406], Г. Олпорт [354], С. Рубінштейн [411], Б. Скіннер [548], Д. Фельдштейн [535], К. Юнг [; 582; 583]); теорія держави та права про права людини (О. Скакун [452], М. Цвік [556], Ю. Шемшученко [584]), теорії соціальної роботи про методики і технології роботи з сім’ями (Д. Барис [37], Г. Гмайнер [122], І. Грига [112], І. Козубовська [215; 180], Н. Комарова [218], В. Торохтій [495], О. Холостова [551], Т. Шеляг [568]); теорії соціальної педагогіки про соціалізацію груп (М. Бєляєва [53], С. Вершловський [272], С. Диба [137], В. Лісовський [271], А. Мудрик [324], Ю. Поліщук [379], С. Савченко [419], С. Харченко [554]), соціально-педагогічну роботу з сім’єю (К. Акстманн [5], А. Капська [198], І. Звєрєва [182] Г. Лактіонова [256], Т. Лодкіна [275]); політології про моделі соціальної політики (В. Єлагін [155], С. Дармодєхін [127], Ф. Ільдарханова [188], Г. Попович [384]); теорії державного управління про принципи та зміст, методи роботи державних установ (С. Біла [61], Г. Мостовий [469], Г. Одінцова [350]); історії соціальної педагогіки, соціальної роботи про становлення соціально-педагогічної роботи з сім’ями в Україні і за кордоном (Л. Мардахаєв [301], В. Бєляєв [52], А. Капська [200], Л. Міщик [320], В. Поліщук [378], С. Рунов [52], О. Холостова [551]); теорії управління про кваліметрію як метод оцінки діяльності (Г. Дмитренко [139], Г. Єльникова [156], В. Лазарєв [387], О. Мармаза [304], М. Поташник [386]).
Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: ретроспективний та порівняльний аналіз філософської, соціологічної, правової, психологічної та педагогічної літератури з проблеми для уточнення поняття сім’я, формулювання категоріально-поняттєвого апарату дослідження; аналіз, синтез, узагальнення, класифікація теорій, фактів, отриманих даних та моделювання для розробки родиноцентричного підходу, методичних основ і системи соціально-педагогічної роботи з сім'єю; емпіричні методи: вивчення досвіду соціально-педагогічної роботи з сім’єю, анкетування, педагогічне спостереження за роботою з сім’єю, кваліметричний метод для виявлення ефективності роботи з сім’єю; соціально-педагогічний експеримент для перевірки висунутої гіпотези, вивчення звітної та статистичної документації для визначення стану української сім’ї, її проблем, виділення тенденцій у соціально-педагогічній роботі з сім’єю, методи математичної статистики для перевірки вірогідності результатів експериментальної роботи.
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на державному рівні в системі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Міністерства сім’ї, дітей та молоді України, де дисертант працював науковим консультантом; у Національній Академії державного управління при Президентові України (м. Харків, м. Київ), яка здійснювала підвищення кваліфікації працівників ЦССМ.
Дослідження проводилося в 3 етапи протягом 1998-2008 р.
Перший етап (пошуково-аналітичний (1998-2000)) присвячено теоретичному аналізу філософської, соціальної, психологічної та педагогічної літератури для поглибленого вивчення проблеми і рівня її розробки; аналізу історичного досвіду роботи з сім’єю, її стану, проблем, концепцій; визначенню вихідних позицій дослідження, мети, основних завдань; вивченню досвіду соціально-педагогічної роботи з сім’єю в Україні і за кордоном, проведено констатувальний експеримент.
Другий етап (теоретико-експериментальний (2001-2005)) – основний етап, протягом якого: обґрунтовано родиноцентричний підхід, методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю в системі ЦССМ, змодельовано і впроваджено систему роботи на цих основах, здійснено нормативно-правове, методичне забезпечення її реалізації, здійснено формувальний експеримент.
Третій етап – завершально-корекційний (2006-2008) – присвячено аналізу та обробці одержаних результатів, корекції окремих складових запропонованої педагогічної системи, узагальненню результатів експериментальної роботи; уточненню практичних висновків і рекомендацій; здійсненню оформлення дослідження відповідно до вимог ВАК.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше обґрунтовано і розкрито теоретичні та методичні основи соціально-педагогічної роботи у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді а саме: обґрунтовано родиноцентричний підхід, розроблено методичні основи та систему такої роботи в центрах соціальних служб; обґрунтовано поняття „сім’ї” як об’єкту соціальної педагогіки; доведено необхідність соціально-педагогічної роботи з сім’єю в кризі в системі соціальної роботи як її самостійної підсистеми, зв’язок її з державною соціальною, гендерною, сімейною політикою, політикою в сфері соціальної роботи з дітьми і молоддю на основі надання соціально-педагогічних послуг сім’ям, залежність рівня розвитку сімей-користувачів соціально-педагогічних послуг ЦССМ від рівня розвитку соціально-педагогічної роботи ЦССМ; визначено зміст соціально-педагогічних послуг сім’ям (інформування, консультування, опіка); розкрито і введено в науковий обіг соціальної педагогіки: 1) категорії і поняття: родиноцентричний підхід, розвиток сім’ї; соціалізація сім’ї; підтримка, допомога, самодопомога сім’ї, втручання як комплекс соціально-педагогічних послуг; соціально-педагогічна профілактика, соціально-педагогічне обслуговування, соціально-педагогічна реабіліта-ція, соціально-педагогічний супровід; права сім’ї та їх перелік, соціальна опіка, первинна, вторинна, третинна соціально-педагогічна профілактика в роботі з сім’єю; 2) критерії і показники оцінки ефективності соціально-педагогічної роботи з сім’єю (якість життя сім’ї, якість соціально-педагогічної роботи).
Удосконалено: мету, завдання, зміст соціального інспектування сім’ї, сутність та шляхи реалізації супервізії в системі роботи ЦССМ з сім’єю.
Дістали подальшого розвитку: категорії та поняття соціальної педагогіки: принципи, зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з сім’єю, технології надання соціально-педагогічних послуг сім’ям; функції соціального педагога (комунікативна, охоронно-захисна, соціально-терапевтична, діагностична, попереджувально-профілактична, організаторська, корекційно-реабілітаційна, прогностична, мотиваційна, визначено пріоритет охоронно-захисної функції); зміст професійної етики соціального педагога в роботі з сім’єю.
Теоретичне значення дослідження: систематизовано, оновлено і розвинуто категоріально-поняттєвий апарат соціальної педагогіки; визначено взаємозв’язок соціально-педагогічної роботи з сім’єю з соціальною роботою і соціальною політикою України, систематизовано теорії сім’ї для опису ознак її ідеального стану як орієнтиру роботи, дано характеристику сучасної української сім’ї, її стану; розроблена кваліметрична модель оцінки соціально-педагогічної роботи ЦССМ із сім’єю.
Практичне значення отриманих результатів полягає у: розробці автором і реалізації Державною соціальною службою державних комплексно-цільових програм ЦССМ щодо соціальної роботи з сім’єю „Соціальна підтримка сім’ї” (2001-2003), „Соціальний супровід неблагополучної сім'ї” (2002-2004), „Соціальний супровід ДБСТ та прийомних сімей” (із 2002 p); підготовці проекту концепції державної сімейної політики України, проектів Законів України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, „Про органи і служби у справах неповнолітніх”, „Про державну підтримку сімей у вихованні дітей”; проекту концепції Державної програми КМ України підтримки сім’ї на 2006-2010 pp.; державного соціального стандарту діяльності соціального педагога-спеціаліста ЦССМ, положень про соціальне інспектування сім’ї, соціальний супровід сім’ї, застосуванні кваліметричної моделі оцінки соціально-педагогічної роботи з сім’єю як інструменту вимірювання ефективності такої роботи. Отримані в ході дослідження результати покладено в основу методичного забезпечення реалізації розробленої системи роботи з сім’єю у вигляді посібників, монографії, методичних рекомендацій і матеріалів, буклетів, словника для фахівців кожного районного ЦССМ України, кожного відповідного ВНЗ.
Результати дослідження впроваджено в роботу Державної соціальної служби України (довідки № 01/46 від 15.01.2002, № 01/1101/ від 2.10.2003, № 01/868 від 20.07.2004, № 100 від 1.07.2005, № 124 від 13.10.2005, № 01/1001/ від 16.08.2006), Харківського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (акт про впровадження № 23 від 12.01.2006), Севастопольського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (довідка № 1076 від 20.12.2005), Державного департаменту України з питань виконання покарань (довідка 1-2780/ Кл від 2.06.2008), Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Міністерства освіти і науки та АПН (довідка 38/1 від 02.06.2008).
Особистий внесок здобувача у роботах, опублікованих у співавторстві. У спільному посібнику з Н. Бугаєць (за нашою редакцією) „Теорія і практика взаємодії сім’ї та школи” автору належать: узагальнення досвіду взаємодії школи з сім’єю учня в історії, за кордоном, в Україні. У виданих у співавторстві з Н. Бугаєць методичних рекомендаціях „Методи вивчення сім’ї” нам належать: ідея роботи з сім’єю як із системою і соціальним інститутом, зміст, напрямки, форми і методи роботи з сім’єю на різних етапах її розвитку, класифікація методик вивчення сім’ї відповідно до цих ідей та етапів. У посібниках у співавторстві з авторами із МЖПЦ „Ла Страда-Україна”, автору належать: сутність та опис ідеї фамілієцентризму (родиноцентризму), підходів „допомоги для самодопомоги”, „кризового втручання”, світовий досвід протидії жорстокому поводженню з дітьми, педагогічний аспект визначення жорстокого поводження з дітьми, теоретичні питання соціальної та соціально-педагогічної роботи з сім’єю, сутність і завдання методичної роботи, її організації; визначення завдань, повноважень і змісту роботи з сім'єю у ЦССМ; ідея неюридичного захисту дітей від жорстокого поводження; форми і методи роботи з батьками. У методичних рекомендаціях „Запобігання і протидія насильству в сім'ї” автору належать: загальна редакція, підхід „допомоги для самодопомоги”, шляхи формування позитивної мотивації клієнтів, технології і види соціальної профілактики насильства в сім’ї, аналіз проектів соціальної профілактики насильства в сім’ї, визначення сутності та технологій соціальної реабілітації потерпілих, підхід „кризового втручання”, ідея трансформації сім’ї; планування, принципи і зміст соціальної реабілітації сім’ї, опис досвід надання соціальних послуг потерпілим від насильства в сім’ї, ідея і розробка частини тренінгу „Сімейна економіка”, організація взаємодії суб’єктів протидії насильству в сім’ї. В інформаційно-аналітичному звіті ДЦССМ (2004) нам належить аналіз результатів роботи з сім’єю. У словнику нами подані визначення щодо сутності сім’ї, видів роботи з сім’єю. У методичних рекомендаціях, написаних спільно з Т. Кравченко, „Допомога батькам у вихованні дітей” нам належать: сімейні ролі, побудова програм роботи з сім’єю, питання організації просвітницької роботи з батьками. У роботах, виданих спільно з Г. Троцко, нам належать: визначення сутності, завдань, форм роботи українських дитячих і молодіжних громадських організацій („Українські дитячі та молодіжні організації”), сутність і методика здійснення ділового спілкування та його окремих форм („Теория и методика делового общения”); сутність, види, вимоги до управлінського рішення, методи індивідуального і колективного прийняття рішень, експертних оцінок („Основы эвристической деятельности в управлении”).
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, експериментальні й прикладні результати досліджень, а також концептуальні положення та узагальнені висновки були представлені у вигляді доповідей і отримали схвалення на науково-практичних конференціях, семінарах, читаннях різного рівня: міжнародних: Москва, 2000, 2007; Львів, 2002; Ужгород, 1999, 2003; Київ, 2000, 2001, 2002; Люблин, 2004; Чернівці, 2004, 2007; всеукраїнських: Харків, 2000; Київ, 2001, 2007; Івано-Франківськ, 2002, 2008; Запоріжжя, 2004; Полтава, 2003; Ялта, 2006; Черкаси, 2008. Отримані результати та висновки дослідження доповідалися на засіданнях громадської науково-консультативної Ради Державної соціальної служби України, засіданнях і методологічних семінарах кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, науково-дослідного інституту педагогіки і психології ім. В. О. Сухомлинського при ХНПУ імені Г. С. Сковороди, засіданнях експертної ради Міжнародного жіночого правозахисного центру „Ла Страда – Україна”, засіданнях кафедри державної політики Харківського філіалу Національ-ної академії державного управління при Президентові України.
Кандидатська дисертація на тему „Випереджаючі пізнавальні завдання як засіб організації самостійної роботи молодших школярів” була захищена у 1995 р. у Харківському державному педагогічному інституті імені Г. С. Сковороди, її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.
Публікації. Основні результати дослідження відображені у 76 публікаціях (61 – одноосібна), у тому числі 1 монографії, 4 навчальних посібниках, 5 навчально-методичних посібниках, 7 науково-методичних матеріалах та рекомендаціях, 1 словнику, 31 статті у фахових виданнях, 12 доповідях і тезах у збірниках матеріалів конференцій, 11 інших публікацій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел (604 найменування, з них 12 іноземною мовою), 9 додатків на 108 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 595 сторінок, з яких 426 сторінок – основна частина. Дисертація містить 12 таблиць та 5 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичні та методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю, система цієї роботи, які спрямовані на подолання кризи сім’ї, підвищення якості її життя, її розвиток. Вивчення стану дослідження проблеми здійснення соціально-педагогічної роботи з сім’єю свідчить про актуальність проблеми та її недостатню розробленість в теорії соціальної педагогіки. Актуальність обраної проблеми дослідження зумовлена: а) необхідністю розробки і впровадження теоретико-методичних основ і системи роботи, які б сприяли подоланню кризи сім’ї, її стабільному функціонуванню і розвитку, розв’язували б комплекс її проблем; б) відсутністю грунтовних досліджень з проблеми в Україні; в) необхідністю розв’язання існуючих суперечностей у теорії та практиці соціально-педагогічної роботи з сім’єю.
2. На основі проведеного теоретичного аналізу наукових джерел із проблеми з’ясовано, що сім’я є об’єктом соціальної педагогіки, оскільки є особливою соціальною системою, соціальним інститутом, первинним контактним колективом, малою соціальною групою, цілісним об’єктом та суб’єктом будь-якої роботи щодо неї. Виявлено, що негативними особливостями життєдіяльності сім’ї в Україні є криза сім’ї, яка означає неможливість самостійно виконувати свої функції в суспільстві через наявність у сімей складних комплексних проблем; невиконання сім’єю однієї з функцій тягне за собою проблеми з виконанням усіх інших функцій.
3. Подолання кризи сім’ї пов’язуємо з переорієнтацією її на шлях розвитку, що вимагало за логікою дослідження введення і розкриття нових категорій соціальної педагогіки: розвиток, соціалізація сім’ї, з’ясування особливостей сім’ї як суб’єкта та об’єкта соціалізації. Розвиток сім’ї як категорія соціальної педагогіки – це кількісні та якісні зміни в ній як цілісності, які характеризують її рух від нижчого до вищого рівнів її життєдіяльності. Ці зміни в сім’ї стосуються засвоєння окремою сім’єю , її членами ролей, прав та обов’язків, формування життєвих умінь та батьківської компетентності, сімейних цінностей, батьківства, набуття сім’єю самостійності в суспільстві через адаптацію та уособлення. Сім’я здатна до соціалізації, це – закономірний процес, який відбувається в напрямках адаптації та уособлення (набуття автономності) одночасно під впливом різних факторів. Сім’я є суб’єктом та об’єктом соціалізації. Кожна сім’я сама обирає ступінь своєї суб’єктності/об’єктності. Для успішної соціалізації сім’ї, її розвитку необхідна соціально-педагогічна робота, яка б оптимізувала, пригнічувала та усувала б негативні фактори соціалізації сім’ї, інші фактори оптимізувала б у її інтересах.
4. Обгрунтовано, що теоретичними основами соціально-педагогічної роботи з сім’ю є філософські, психологічні, історичний, загальнонаукові, конкретнонаукові, соціально-педагогічні підходи, родиноцентричний підхід, які розкривають функції соціального педагога в роботі з сім’єю, наголошують на пріоритеті охоронно-захисної функції соціального педагога. Філософськими основами є: матеріалістична діалектика, теорія соціальної філософії, етики ненасильства, діалектики, прагматизму та ін.; психологічними основами є: а) генетичний аспект (біхевіоризм, аналітична психологія, гуманістична психологія; б)структурно-функціональний аспект (діяльнісний підхід), який дозволяє розглядати соціально-педагогічну роботу як систему і виділити види соціально-педагогічної роботи як набір послуг у контексті єдиної мети, але зі своїми завданнями; наголошує на необхідності врахування мотивів і цінностей сім’ї у роботі з нею, а також ставлення держави до сім’ї; в) динамічний аспект (диспозиційна та соціально-когнітивна теорії, теорія соціального научіння). Із позицій історичного підходу доведено, що народна педагогіка, традиції, просвіта, особистий приклад державних діячів та членів їх сімей, благодійність, релігійні обряди реалізовувалися перш за все в охоронно-захисній функції соціального педагога, а також через інші його функції: діагностичну, прогностичну, мотиваційну, комунікативну, соціально-терапевтичну, корекційно-реабілітаційну, попереджувально-профілактичну. Політичний підхід вимагає здійснення соціально-педагогічної роботи з сім’єю як напрямку реалізації етатистської моделі соціальної політики держави на основі державних стандартів послуг у межах державних соціальних програм.
Виявлено, що існуючі наукові підходи до соціально-педагогічної роботи з сім’єю наголошують на різних функціях соціального педагога, більшою мірою на охоронно-захисній, і, певною мірою, але не повністю, розкривають теоретичні основи цієї роботи через акмеологічний, діяльнісний, гуманістичний, компетентнісний, системний і синергетичний, антропологічний, ресурсний,особистісний, аксіологічний, культурологічний підходи до соціально-педагогічної роботи з сім’єю. Ці підходи визначають окремі принципи соціально-педагогічної роботи. Конкретнонаукові підходи до соціально-педагогічної роботи з сім’єю розкривають повною мірою напрямки її змісту, можливості щодо розв’язання типових проблем сімей. Соціально-педагогічні підходи доводять можливість втручання в сім’ю, яка не забезпечує належних умов виховання дітей; державний підхід до соціалізації особистості, необхідність соціально-педагогічної складової у роботі фахівців різних сфер щодо соціалізації дитини, сім’ї, провідну роль соціальної педагогіки у розв’язанні комплексу проблем сім’ї, необхідність першочергового розв’язання найгостріших проблем сім’ї; впливу соціального педагога на членів сім’ї, соціум, фактори соціалізації для подолання кризи сім’ї та проблем життєдіяльності, що уточнює зміст охоронно-захисної функції соціального педагога.
Родиноцентричний підхід узагальнює надбання попередніх підходів та продовжує їх в напрямку розвитку охоронно-захисної функції соціального педагога щодо прав сім’ї, її членів. Передумовами свого виникнення цей підхід має теорії щодо прав людини і розвитку людини, концепцію сталого розвитку суспільства, принцип фамілієцентризму, який не було розкритою в наукових дослідженнях на рівні підходу. Родиноцентричний підхід полягає в тому, що соціально-педагогічна робота з сім’єю розглядається як правозахисна за своєю суттю і має бути спрямованою на створення умов (через надання соціально-педагогічних послуг) для реалізації прав сім’ї у суспільстві і прав членів родини у сім’ї. Права сім’ї забезпечують її статус у суспільстві, автономність. Їх реалізація дозволяє говорити про сім’ю як благополучну (дієздатну). Правова основа надання послуг вимагає оновлення змісту функцій соціального педагога в роботі з сім’єю. Ролі, які може виконувати в межах цих функцій соціальний педагог: адвокат, експерт, посередник, помічник, соціальний терапевт, конфліктолог, організатор соціального виховання, громадський діяч. Родиноцентричний підхід до соціально-педагогічної роботи з сім’єю дозволяє організовувати роботу з сім’єю для подолання її кризи, забезпечення її нормального функціонування і розвитку; виділити соціально-педагогічну складову роботи різних установ, дає основу їх співпраці в інтересах сім’ї; сприяє активізації сім’ї у розв’язанні її проблем, збереженню її цілісності, розвитку кожного члена родини.
5. Визначено, що найкращою базою для впровадження родиноцентричного підходу в Україні є центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Методичними основами соціально-педагогічної роботи з сім’єю в мережі ЦССМ є концептуальні підходи „допомога для самодопомоги” та „кризове втручання”, які реалізують ідеї розвитку сім’ї, захист прав сім’ї, її членів у родині через комплекс соціально-педагогічних послуг: підтримку, допомогу, самодопомогу, втручання, кожен з яких має свою мету і набір.
6. Система соціально-педагогічної роботи з сім’єю ЦССМ ґрунтується на розроблених теоретико-методичних основах, спрямована на роботу з різними типами сімей – клієнтами ЦССМ, на подолання кризи сім’ї, допомогу в її функціонуванні, розвитку. Вона включає системотвірний компонент системи – цільовий, компоненти, які відбивають структуру та методику роботи з сім’єю (діагностичний, мотиваційний, прогностичний, змістовий, операційний, контрольно-корекційний) та компоненти, які розкривають умови роботи з сім’єю (орієнтаційний, етичний, методичний, організаційний).
7. Було виявлено, що на початок експериментальної роботи (2001р.) рівень соціально-педагогічної роботи з сім’єю був низьким (характерний для роботи в режимі становлення ЦССМ). Проведений формувальний експеримент у 2001-2005 роках полягав у впровадженні системи соціально-педагогічної роботи з сім’єю на розроблених нами теоретико-методичних основах у центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Реалізовано було всі компоненти системи. Підтвердилася загальна гіпотеза експерименту та часткові. Відзначено підвищення рівня соціально-педагогічної роботи ЦСССДМ з сім’єю: з середнього показника роботи 0,132 у 2000 р. до 0,93 за 2005 р. Якість життя сімей підвищилася: у 2000р. кризу сім’ї долали успішно 12,3% сімей – клієнтів ЦССМ, у 2005 – вже 33,4%. Соціально-педагогічний експеримент довів ефективність запропонованої системи, зробив соціально-педагогічну роботу дієвою щодо підвищення якості життя сімей – клієнтів ЦССМ. Реалізація системи соціально-педагогічної роботи з сім’єю вимагала її нового науково-методичного забезпечення. Було розроблено та видано комплекс посібників, словників, науково-методичних матеріалів та рекомендацій, статей у відомчому журналі ДЦССМ, яке відповідало розробленим нами теоретико-методичним основам дослідження і забезпечило їх упровадження в масову практику роботи всіх ЦССМ України.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів соціально-педагогічної роботи з сім’єю. Подальшої розробки вимагають методичні основи і система соціально-педагогічної роботи з сім’ями в установах освіти, виправно-трудових колоніях, притулках для дітей та жінок, службах у справах дітей, органах внутрішніх справ та ін. організаціях Актуальними лишаються проблеми соціально-педагогічної роботи з новими типами сімей (дитячими селищами, з ВІЛ-інфікованими дітьми тощо), залучення сімей до творення сімейної політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аалтонен Е. Система соціального захисту і соціальної освіти у Фінляндії / Е. Аалтонен // Соціальна політика і соціальна робота. – 1998. – № 1.-2. - С. 31-38.
2. Аврелий Августин. Исповедь / Аврелий Августин. – М.: Наука, 1991. – 120 с.
3. Акименко Ю. Заочний тренінг батьківської ефективності – Ю.Акименко // Журнал для батьків. – 2000. – № 2. – С.44-52.
4. Аксенова Л. И. Социально-педагогические основы организации комплексной помощи семьям, имеющим детей с отклонениями в развитии: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования”, 13.00.03 „Коррекционная педагогика” / Л. И. Аксенова. – М.: МГОПУ, 1999. – 17 [1] с.
5. Акстманн К. Социально-педагогическая работа с семьей / К.Акстманн // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2002. - № 1. – С. 85-91.
6. Албегова И. Ф. Современная социальная работа. Основные понятия и термины / Албегова И. Ф., Ковшико М. Ф., Козлов В. В. и др. [ Ред. Албеговой И. Ф., Ковшикова М. Ф.] – Ярославль: МАПН-АСО, 1998 – 124 с.
7. Александрова Т. Что такое жестокое обращение с детьми / Т.Александрова // Родителям о детях. Педагогический факультет. – 2004. – № 1. - С. 148-157.
8. Алексеев Н. А. Личностно-ориентированное обучение: Вопросы теории и практики / Николай Алексеевич Алексеев. – Тюмень: Тюм. ГУ, 1997. – 146 с.
9. Алексеева Л. С. Социальный патронат семьи в системе социального обслуживания / Л. С. Алексеева, В. Ю. Меновщиков. – М.: ГосНИИ Семьи и воспитания, 2000. – 160 с.
10. Алексеєнко Т. Ф. Формування компетентності молодої сім'ї у вихованні дитини та подоланні конфліктів / Т. Ф. Алексеєнко // Гуманістично спрямований виховний процес і ставлення особистості: у 2 ч. - К. : Ін-т проблем виховання, 2001.
11. Алексєєнко Т. Про нові підходи до сімейного виховання / Т.Алексєєнко // Шлях освіти. – 1997. – № 2. – С.34-36.
12. Аминов Н. А. Социальный интеллект и социальная компетенция в подготовке социальных работников / Н. А. Аминов // Социальная работа / Под ред. И. А. Зимней. – 1992. – Вып. 5. – С. 37-46.
13. Аналітичний звіт за результатами проведення соціологічного дослідження „Громадська думка щодо соціальних послуг різним категоріям сімей”. – К.: ДЦССМ, 2002. – 236 с.
14. Англо-український термінологічний словник з соціальної роботи / [ред. І. Курляк, Н.Гайдук]. – Львів: НУ „Львівська політехніка”, 2002. – 133 с.
15. Андреев А. А. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа / А. А. Андреев // Педагогика. – 2005. - № 4. – С. 19-27.
16. Андреев Ю. П. Категория „социальный институт” / Ю. П. Андреев // Философские науки. – 1984. - № 1. – С. 134-137.
17. Андрущенко В. П. Соціальна робота: короткий енциклопедичний словник / Андрущенко В. П., Бех В. П., Мигович І.І./ [ред. Андрущенко В.П., Бех В. П., Мигович І. І., Пінчук І. М]. – К.: Інститут вищої освіти АПН. – К.: ДЦССМ, 2002. - 536 с.
18. Андрущенко В. П. Філософія соціальної роботи в Україні на рубежі століть / В. П. Андрущенко // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2002. – № 1. - С.41- 44.
19. Анохин П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем: в 3 ч. - ч. 2 / Петр Кузьмич Анохин. – 1973. – http://www.galactic.org.ua / Prostranstv/anoxin-7-3.html
20. Анохина Т. Педагогическая поддержка – иная культура воспитания / Т. Анохина, Н. Крылова // Народное образование. – 1997. - № 3. – С. 35 -37.
21. Анохина Т. В. Индивидуальная поддержка школьников / Т.В. Анохина // Директор школы. – 1997. – № 6. – С. 43.
22. Антонов А. И. Микросоциология семьи / Анатолий Иванович Антонов. – М.: Инфра – М, 2005. – 368 с.
23. Антонов А. И. Социология семьи / А. И. Антонов, В. М. Медков. – М.: Мысль, 1996. – 304 с.
24. Апресян Р. Г. Насилие и ненасилие в школе / Р. Г. Апресян // Социальные конфликты: экспертиза, прогнозирование, технологии разрешения. – М.: Педагогіка, 1997. – С. 189-199.
25. Аристотель. О душе / Аристотель. – М.: Мысль, 1975 – 550 с. – (Сочинения: в 4 т. / Аристотель; т.1).
26. Арламов А. А. Социальная педагогика: методология, теория, опыт обучения // 10 лет социальной педагогике в России: результаты и перспективы развития: Материалы научн.-практ. конференции 25-27.06.2001 / Отв. за выпуск Л. В. Куриленко, Л. Я. Хисматуллина, О. В. Черкасова. – Самара: Изд. „Самарский ун-т”, 2001. – С. 10-13.
27. Арсентьева О. Ю. Реализация социально-педагогической поддержки: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / О. Ю. Арсентьева. – Оренбург: ОГПУ, 2002. – 19 с.
28. Артемова Л. В. Соціалізація дитини в родині / Л. В. Артемова // Дошкільне виховання. – 2004. – Березень. – С. 3–5.
29. Архангельский В. М. Филантропические начинания русского правительства XVIII века / В. М. Архангельский. – Смоленск, 1910. – 26 с.
30. Архіпова С. В. Основи Андрагогіки / Світлана Вікторівна Архіпова. – Черкаси – Ужгород: ЧДУ- УжНУ, 2002. – 184 с.
31. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.
32. Б.Л. Варден. Математическая статистика. – М.Наука, 1960. – 431 с.
33. Бадора С. Теорія і практика виховання в опікунському середовищі (на матеріалах Польщі): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.01 ”Теорія та історія педагогіки” / С. Бадора. – І-Фр.: І.ФрДУ, 2000. – 48 с.
34. Балыдина Е. Б. Подготовка социального педагога семейного типа в педагогическом вузе: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / Е. Б. Балыдина. – Р-н-Д: РГПУ, 1996. – 20 с.
35. Бандура А. Теория социального научения / А.Бандура. – Спб: Евразия, 2000. – 318 с.
36. Бандурка О. М. Посібник по наданню допомоги потерпілим від торгівлі людьми / О. М. Бандурка, К. Б. Левченко, В. О. Куц та ін. – Київ. – Харків: НУВС, 1999. – 124 с.
37. Барис Дж. Социальная работа с семьями в Англии / Дж. Барис. – М: Мысль, 1993. – 126 с.
38. Баркер Р. Словарь социальной работы / Р. Баркер; [пер. с англ.]. – М.: Академия, 1995. – 354 с.
39. Барн Ш. М. Соціальна психологія гендеру / Ш.М.Барн // Діалог різноманітностей. - 1998. - № 11-12 (38-39) листопад. – С. 14-18.
40. Бастун Я. Діти й молодь із розумовою недостатністю в Україні та в світі / Я. Бастун // Соціальна політика і соціальна робота. – 1997. – № 2-3. – С. 83-94.
41. Башмаков М. И. Теория и практика продуктивного обучения / Марк Иванович Башмаков – М.: „Народное образование”, 2000. – 248 с.
42. Бевз Г. М. Соціально-психологічні чинники виникнення та розвитку прийомного батьківства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 „Педагогічна та вікова психологія” / Г.М. Бевз. – К.: ЦІППО, 2001. – 20 с.
43. Безпалько О. В. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи / Безпалько О. В., Вайнола Р. Х., Капська А. Й. / [ред. А. Й. Капська] – К.: НПУ – ДЦССМ, 2002. – 164 с.
44. Безпалько О. В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді: теоретико-методичні основи: [монографія] / Ольга Володимирівна Безпалько. – К.: Наук. світ, 2006. –363 с.
45. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: навчальний посібник / Ольга Володимирівна Безпалько. – К.: Логос, 2003. – 134 с.
46. Безпалько О. В. Усвідомлене батьківство як умова повноцінного розвитку дитини: Метод. Матеріали для тренера // Безпалько О. В., Лях Т.Л., Молочний В. В. та ін. / [заг. ред. Г. М. Лактіонової]. – К.: Наук. Світ, 2003. – 107 с. – (Б-ка соц. прац./соц. пед.).
47. Безрукова В. С. Педагогика: проективная педагогика: уч. пособие / Безрукова Валентина Сергеевна – Екатеринбург: Деловая книга, 1996. –320 с.
48. Бекон Ф. Великое восстановление наук: / Френсис Бекон. – М.: Наука, 1977. – 350 с. – (Сочинения: в 2 т. / Ф. Бекон; т. 1).
49. Белановский С. А. Метод фокус-групп: учебн. пособие / С. А. Белановский – М.: Магистр, 1998. – 269 с.
50. Белинская А. Б. Профессионально-этический компонент подготовки социальных работников / Белинская А. Б. // Этика социальной работы. – М: МГСУ, 2000. – С.119-127.
51. Беличева С. А. Социально-педагогическая поддержка детей и семей группы риска: межведомственный подход: пос. для соц. педагогов и работников / Светлана Афанасьевна Беличева. – М.: ИСПП сельской школы РАО „Социальное здоровье России”, 2006. – 111 с.
52. Беляев В. И. История социальной педагогики: учебное пособие в 2-х частях / В. И. Беляев, Л. В. Мардахаев, С. С. Рунов, Е. Н. Салтанов. – М.: Изд-во РГСУ, 2006.
Ч.1. – 2006. – 279 с.
53. Беляева М. А. Содержание социально-педагогической деятельности в реабилитации семьи ребёнка-инвалида: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / М. А. Беляева. – Екатеринбург: ЕГПУ, 1997. – 22 с.
54. Беляева М. А. Социально-педагогическая робота с семьёй ребёнка-инвалида / М. А. Беляева, И. Е. Кузнєцов. – Екатеринбург: АСО, АМБ, 2001. – 120 с.
55. Берн Э. Введение в психиатрию и психоанализ для непосвящённых / Эрик Берн; [пер. с англ. А. И. Федорова]. – СПб: Талисман, 1994. – 160 с.
56. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитания / Р. Бернс; [пер. с англ., общ. ред. и вступ. статья канд. пед. наук В. Я. Пилиповского]. – М.: Прогресс, 1986. – 421 с.
57. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологи / Владимир Павлович Беспалько – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
58. Бех В. П. Цілісність соціальної роботи: методологічні, теоретичні та праксеологічні аспекти / В. П. Бех // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2002. - № 1. – С. 25-40.
59. Бех І. Д. Виховання особистості в соціогенетичному дискурсі / Іван Дмитрович Бех // Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. – К: Ін-т проблем виховання, 2001.
60. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання / Іван Дмитрович Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
61. Біла С. О. Інституційні реформи як складова структурної трансформації економіки України / С. О. Біла // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. – К.: УНДУ при Президентові України. – 2001. – Вип. 1 (9). – С. 151-161.
62. Блауберг И. В. Проблема целостности и системный поход / И. В. Блауберг. – М.: Эдиториал УРСС, 1997. – 450 с.
63. Блонский П. П. Введение в дошкольное воспитание / Блонский П. П. - М.: Книгоиздат. Практические знания.
64. Блонский П. П. Задачи и методы новой народной школи / П. П. Блонский. – М: Наука, 1979. – 246 с. – (Сочинения: в 2 т. / Петр Павлович Блонский, т.2).
65. Богомолов А. С. Античная философия / Богомолов Алексей Сергеевич. – М.: Наука, 1985. – 356 с.
66. Боженко А. В. Огляд концепцій виховання в школах післявоєнної Німеччини / А. В. Боженко // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах: зб. наук. праць: в 2 кн. – К.: ІПВ АПН, 2000.
67. Божович Л. И. Проблема развития мотивационной сферы ребенка / Л. И. Божович // Изучение мотивации детей и подростков / [ред. Л. И. Божович, Л. В. Благонадежная]. – М.: Педагогика, 1972. – С. 7-43.
68. Бойко Л. П. Формування у школярів загальнолюдських цінностей в умовах функціонування соціально-педагогічної системи „сім’я-школа-установи культури”: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Теорія та історія педагогіки” / Л.П. Бойко. – К.: Ін-т педагогіки, 1998. – 20 с.
69. Бондаровська В. Психологическая поддержка семьи. Материалы к тренингу. – К.: „Розрада”, 2000. – 286 с.
70. Бондаровська В. Що ми можемо зробити, щоб запобігти домашньому насильству / Валентина Бондаровська. – К.: „Розрада”, 1999. – 42 с.
71. Боргош Ю. Фома Аквинский / Юрий Боргош. – М.: Наука, 1975. – 246 с.
72. Бордовская Н. В. Педагогіка / Н. В.Бордовская, А. А.Реан. – СПб: Питер, 2006. – 304 с.
73. Борисова В.А. Социальный педагог в условиях села (из опыта работы Першинской средней школы Великолукского района Псковской области) / В.А. Борисова // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. – 1998. – № 1. – С. 61-66.
74. Бочарова В. Г. Педагогика отношений в социуме: перспективная альтернатива (к развитию теории и практики системы служб социальной помощи населенню / Валентина Григорьевна Бочарова. - М.: Педагогика, 1991. – 130 с.
75. Бочарова В. Г. Профессиональная социальная работа: личностно-ориентированный подход: [монография] / Валентина Григорьевна Бочарова. – М.: ИПСР РАО, 1999. – 246 с.
76. Бочарова В. Г. Справочное пособие по социальной работе / В. Г. Бочарова, М. П. Гурьянова, О. А. Самородова и др.; [ред. В. Г. Бочаровой]. – М.: Юрист, 1997 – 114 с.
77. Бранский В. П. Теоретические основания социальной синергетики / В. П. Бранский // Вопросы философии. – 2000. – № 4. – С.112-129.
78. Братусь І. В. Усвідомлене батьківство як умова повноцінного розвитку дитини та підвищення виховного потенціалу громади: Метод. матеріали до тренінгу [упоряд.: І. В. Братусь, О. В. Безпалько, Т. Л. Лях та ін.] // [ред. Г. М. Лактіонової]. – К.: Наук. світ, 2004. – 86 с. – (Бібл-ка соц. працівника / соц. педагога).
79. Бугаєць Н. А. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів до роботи з сім’єю учня: дис. кандидата пед. наук: 13.00.04 / Наталія Анатоліївна Бугаєць. – Харків: ХДПУ, 2002. – 182 с.
80. Булыгин Ю. Е. Организация социального управления (основные понятия и категории): словарь-справочник / Юрий Евгеньевич Булыгин. – М.: Academia, 1999. – 143 с.
81. Буніна Л. М. Формування у молодих сімей навичок усвідомленого батьківства засобами соціально-педагогічної підтримки в Північній Ірландії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / Л. М. Буніна – Луганськ: ЛНПУ, 2005. – 20 с.
82. В СМИ должны вернуться ценности семьи как основы духовности общества // Голос Украины. – № 47 (4047). – 9.03.2007. – С. 3.
83. Вальков В. И. Межведомственный подход к социально-педагогической работе / В. И. Вальков // Педагогика. – 1999. – № 8. – С. 100-105.
84. Варбан Е. О. Типологія критичних життєвих ситуацій та психологічні особливості реагування на них / Е. О. Варбан // Вісник АПСВ ФПУ. – 1999. - № 2. – С. 176-183.
85. Василькова Ю.В. Социальная педагоги¬ка / Ю. В. Василькова, Т. А. Василькова. – М.: Academia, 1999. – 440 с.
86. Василюк Ф. Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуацій / Федор Ефимович Василюк. – М.: изд-во МГУ, 1984. – 200 с.
87. Вихованець О. А. Соціально-педагогічні проблеми молоді з девіантною поведінкою / О. А. Вихованець, М. І. Чемерис // Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: зб. наук. праць. – К. – Житомир, ЖДПІ. – С.136-139.
88. Вишневський О. На тернистому шляху до себе. У пошуках
системи цінностей / О. Вишневський // Рідна школа. – 1995. – № 5. – С.12-17.
89. Вітер М. Як брати шлюб і залишатися в ньому / М.Вітер // Соціальна робота з молодою сім’єю / [ред. З. Г. Зайцевої]. – К.: УДЦССМ, 2000. – С. 13-20.
90. Вознюк О. В. Соці¬ально-правова відповідальність особистості / О. В. Вознюк, М. В. Левківський, Т. В. Недашківська // Вісник Житомирського педагогічного інституту „Педагогічні науки”: зб. наук. праць. – Житомир: ЖДПІ, 2000. – С.47-51.
91. Воловик П. М. Теорія імовірностей і математична статистика в педагогіці. – К. Вища школа, 1969. – 221 с.
92. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, 1990 рік [Електронний ресурс]. – http://www.humanrights.gov.ua.
93. Вступ до Прав людини. – Vienna: USIA Regiona. Programm Office, 1999. – 39 c.
94. Вудвард Дж. Підвищення майстерності викладання / Джордж Вудвард. – К.: TACIS – ГУДС, 1996. – 46 с.
95. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Лев Семенович Выготский / [общ. ред. В.В.Давыдова]. – М.: Педагогика-Пресс, 1996. – 536 с.
96. Вяхякуопус Е. Мы вместе / Е. Вяхякуопус, Б. Кривошей – СПб: Tacis, 2001. – 30 с.
97. Газман О. С. Воспитание и педагогическая поддержка детей / О. С. Газман // Народное образование. – 1998. – № 6. – С. 31-36.
98. Газман О. С. Педагогическая поддержка детей в образовании как инновационная проблема / О. С. Газман // Новые ценности образования: десять концепций и эссе / [ред. Н. Б. Крылова]. – М.: Педагогіка, 1995. – Вып. 3. – С. 36-42.
99. Гайдук Н. Основи посередництва / Н. Гайдук, А. Журавський. – Львів: НУ „Львівська політехніка”, 2001. – 69 с.
100. Галагузова М. А. Категориально-понятийные проблемы социальной педагогики / М. А. Галагузова // Понятийный аппарат педагогики и образования: сб. научн. тр. / [отв. ред. М. А. Галагузова]. – Вып.3. – Екатеринбург: „СВ-6”, 1998. – С. 168-184.
101. Гамезо М. В. Атлас по психологии / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. – М., 1986. – 132 с.
102. Гарашкина Н. В. Теория и практика социально-педагогической работы с семьей / Н.В.Гарашкина, М.А.Болдина. – Тамбов: ТГУ, 2003. – 36 с.
103. Гегель Г. В. Соч. В 14 т. – М. – Л.: Политиздат, 1929 – 1959.
104. Гельвеций К. О человеке / Клод Гельвеций. – М.: Наука, 1977. – (Сочинения. в 2 т / К.Гельвеций, т.2) – 189 с.
105. Гиль С. С. Муниципальная система социально-педагогической поддержки молодёжных инициатив: опыт разработки и внедрения: [монография] / Сергей Сергеевич Гиль. – Омск: ОмГУ, 2001. – 170 с.
106. Гнатенко О. Взаимодействие семьи и школы в интересах ребенка
/ О.Гнатенко // Журнал для батьків. – 2000. – № 9. – С.219-224.
107. Головатый Н. Ф. Социология молодёжи: уч. пособие / Николай Федорович Головатый. – К.: МАУП, 1999. – 224 с.
108. Горшкова Е. А. Реабилитационная педагогика: история и современность / Е. А. Горшкова, Р. В. Овчарова. – Архангельск: Архангельский областной ИППК, 1993. – 153 с.
109. Горькова С. О. Дебати як засіб розвитку критичного мислення / С. О. Горькова // Засоби навчальної та науково-дослідницької роботи: зб. наук. праць. – Х.: ХДПУ–ОВС, 2002. – Вип. 17. – С. 98–102.
110. Гребенников И. В. О системе повышения педагогической культуры родителей / За единство принципов воспитания детей в дошкольном учреждении и в семье / Гребенников И. В. – М.: Просвещение, 1982. – С. 21-27.
111. Гребенников И. В. Основы семейной жизни / И. В. Гребенников. – М.: Просвещение, 1991. – 158 с.
112. Грига І. М. Соціальні служби - родині: розвиток нових підходів в Україні / І. М. Грига, І. М. Пінчук, Т.В. Семигіна та ін.; [ред. І. М. Григи, Т. В. Семигіної] - К.: НУКМА, 2002. – 128 с.
113. Григоренко Л. В. Формирование готовности студентов педвуза к профессиональной деятельности в процессе самостоятельной работы: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / Л. Ф. Григоренко. – Кривой Рог: КрРГПУ, 1991. – 24 с.
114. Григорьев А. И. Великий сын России - Great son of Russia: к 155-летию со дня рождения и 100-летию присуждения Нобелевской премии И. П. Павлову / А. И. Григорьев, Н. А. Григорьян; Рос. акад. наук, отд-ние биол. наук, Ин-т естествознания и техники им. С. И. Вавилова. – М.: Наука, 2004: ППП Тип. Наука. – 270 с.
115. Григорьев С. И. Характер и основные направления обновления теоретических оснований эволюции социальной работы на рубеже XX-XXI веков / С. И. Григорьев // Работник социальной службы. – 2002. – № 2. – С. 12-18.
116. Гринько Г. Про соціальне виховання дітей / Григорій Гринько // Порадник по соціальному вихованню дітей. – Харків, 1921. – 14 с.
117. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти): [монографія] / Валентина Миколаївна Гриньова. – Харків: Основа, 1998. – 300 с.
118. Гриньова М. В. Застосування принципів біоетики у педагогічній діяльності / Марина Василівна Гриньова // Педагогічні науки: зб. наук. праць. – Полтава: ПДПУ. – Вип. 5/6 (26 - 27). – С.17-22.
119. Грицай Ю. А. Научно-педагогические основи совместной деятельности школы и семьи по трудовому вопитанию подростков: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / Ю. А. Грицай. – М.: Ин-т педагогики, 1973. – 24 с.
120. Грищенко В. М. Цель как форма опережающего отражения действительности (Философские и социологические исследования) / Виктор Михайлович Грищенко. – Л.: Ленинградский ун-т, 1974. – С. 106-117.
121. Громадська програма запобігання насильства в сім’ї: Проект „Гармонія”. – Львів, 2000. – 95 с.
122. Гунда Г. В. Міжнародна соціально-педагогічна діяльність організації „SOS – Кіндердорф” / Г. В. Гунда, М. В. Павлишин. – Науковий вісник УжНУ, сер. „Педагогіка. Соціальна робота”. – Ужгород: УжНУ, 2005. – № 9. – C. 30-32.
123. Гуров В. Н. Социальная работа школы с семьей / Валерий Николаевич Гуров. – М.: пед. об-во России, 2003. – 192 с.
124. Гурьянова М. П. Сельская социальная среда – как педагогический фактор: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Теория и история педагогики” / М.П.Гурьянова.– М.: ИПСР РАО, 1994. – 198 с.
125. Гуряєва Т. Г. Діагностика та корекція відповідальності у підлітків / Т. Г. Гуряєва // Практична психологія та соціальна робота. – 1999. – № 5. – С. 5-11.
126. Даніл’ян О. Г. Соціальні протиріччя у посттоталітарних системах: методологія дослідження та розв’язання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філос.наук: спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії” / О. Г. Даніл’ян. – Харків: ХВУ, 1998. – 48 с.
127. Дармодехин С. В. Семья и государство / С. В. Дармодехин // Педагогика. – 1999. – № 1. – С. 3-9.
128. Дейтс Б. Жизнь после потери / Боб Дейтс. – М: ФАИР-ПРЕСС, 1999. – 304 с.
129. Декларація „Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні” від 15 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 16. – Ст. 166.
130. Декларація принципів толерантності: схвалена Генеральною конференцією ЮНЕСКО на її 28-й сесії в Парижі 16 листопада 1995 р. – Б.м. ЮНЕСКО, Б.р. – 14 с.
131. Декларація про рівноправність жінок та чоловіків (Рада
Європи, Комітет Міністрів).
132. Декларація про соціальні та правові принципи, що стосуються благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях. – http://zakon.rada.gov.ua.
133. Державна доповідь „Про становище сімей в Україні” (за підсумками 2000 року). – Київ: Шкільний світ, 2001. – 192 с.
134. Деркач А. А. Акмеологические основы развития профессионала / Деркач А. А. – М.: Изд. Моск. психолого-социального института; Воронеж: НПО „МОДЭК”, 2004. – 752 с.
135. Дети риска в Центральной и Восточной Европе: Угрозы и надежды. Региональный мониторинговый доклад UNICEF № 4. – 286 с.
136. Дж. Гласс, Дж. Стенли. Статистические методы в педагогике и психологи. – М.: Наука, 1976. – 494 с.
137. Диба С. Г. Педагогічні умови соціалізації учнівської молоді в скаутських організаціях (вітчизняний і зарубіжний досвід): дис. на здобуття наук. ступеня кандидата пед. наук: спец. 13.00.01 / Світлана Григорівна Диба. – К.: Ін-т педагогіки, 2005. – 20 с.
138. Дідус О.М. Українська школа соціального виховання в 20-30 рр. XX століття / О. М. Дідус // Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: Зб. науково-методичних праць. – Київ–Житомир, 1999. – С. 55-56.
139. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент. Цільове управлння освітою на основі кваліметричного підходу: навч. посібник / Геннадій Анатолійович Дмитренко. – К.ІЗМН, 1996. – 140 с.
140. Доклад о развитии человека за 2002 г. Углубление демократии в разобщенном мире. – Нью-Йорк – Оксфорд: Оксфорд юниверсити пресс, 2002. – 277 с.
141. Доклад о развитии человека за 2000 г. – UNDP. – Нью-Йорк – Оксфорд: Оксфорд юниверсити пресс, 2000. – 290 с.
142. Докукина Е. М. Взаимодействие школы и семьи в формировании нравственных основ поведения младших школьников: дис. на соискание научн. степени кандидата пед. наук: спец. 13.00.01 / Елена Михайловна Докукина. – К.: Ін-т Пед., 1993. – 140 с.
143. Доминелли Л. Антиопрессивная практика депрофессионализации социальной работы, компетентность и постмодернизм / Л. Доминелли // Британский журнал социальной работы. – 1996. – № 26. – С. 21-25.
144. Дружинин В. Н. Психология семьи / Владимир Николаевич Дружинин. – Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 3-е изд., испр. и доп. – 208 с.
145. Дубасенюк О. А.Основи теорії і практики професійної виховної діяльності педагога: [монографія] / Олександра Антонівна Дубасенюк. – Житомир: ЖДПІ, 1994. – 292 с.
146. Дубінець І. В. Роль батьківського гуртка у формуванні творчої особистості (історико-педагогічний аспект) / І. В. Дубінець // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць. – 1999. – Вип. 15. – С. 156-158.
147. Думко Ф. К. Підготовка курсантів до професійно-педагогічної
роботи з неблагополучними сім’ями: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Ф. К. Думко. – Одеса: ОДУ, 2000. – 18 с.
148. Евграфова И. Н. Социально-педагогическая поддержка семьи в трудной ситуации: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 „Теория и методика обучения и воспитания”; 13.00.03 ”Коррекционная педагогика” / И.Н.Евграфова. – М.: ИПСР РАО, 2001. – 20с.
149. Егоров В. К. История есть смена поколений / В. К. Егоров. – М.: Молодая гвардия, 1986. – 255 с.
150. Елсуков А. Н. История социологии: учебн. пос. / А. Н. Елсуков, Г.Н.Соколова, А.А. Грицанов и др. – Минск: Вышэйшая школа, 1993. – 319 с.
151. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави / Ф. Енгельс, К. Маркс. С. 23-171. - (Твори: в 30 т / Ф. Енгельс, т.21) .
152. Етика соціальної роботи: принципи і стандарти // Соціаль¬на політика і соціальна робота. – 1998. – № 4. – С. 67-75.
153. Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2003. – № 4. – С. 100-103.
154. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України. – К.: ДУЗ-ІПКДСЗУ, 2000. – 300 с.
155. Єлагін В. П. Соціальна незахищеність у період трансформаційних змін / В. П. Єлагін // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. УАДУ при Президентові України. – Х.: ХФ УАДУ, 2001.
156. Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні: [монографія]. – Галина Василівна Єльникова. – К:ДАККО, 1999. – 303 с.
157. Жадан І. В. Проблеми громадянської освіти в Україні / І. В. Жадан. – К.: ІСПП, 1998. – С. 57-61. – (Матеріали методичного семінару АПН „Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія”).
158. Желваков Н. А. Хрестоматия по истории педагогики / Н. А. Желваков – М.: Педагогика, 1938. – 286 с.
159. Жижко Е. В. Конфессиально-этические основания социальной работы в христианских странах / Е. В. Жижко // Этика социальной работы. – М., 2000. – С. 58-76.
160. Життєві кризи особистості: у 2 ч. / [за ред. Донія В. М., Сохань Л. В., Єрмакова І. Г. та ін.]. – К.: ІЗМН, 1998.
Ч.1: Психологія життєвих криз особистості. – 354с.
161. Журецький Я. І. Взаємодія сім'ї і школи в прилученні учнівської молоді до української національної культури (на матеріалах Південного регіону України): дис. на здобуття наук. ступеня кандидата пед. наук: 13.00.01 / Ярослав Іванович Журецький. – К.: Ін-т педагогіки, 1998. - 189 с.
162. Загальна декларація прав людини. – К.: Право, 1995. – 12 с. – (Міжнародні документи ООН з питань прав людини).
163. Зайдуллина Г. Г. Педагогические условия социально-педагогической профилактики и коррекции девиантного поведения подростков в семье: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Г. Г. Зайдуллина – Челябинск: ЧГПУ, 2000. – 24 с.
164. Закон Украины „О социальных услугах” // Голос Украины. – 2003. – № 134 (3134). – С. 6-7.
165. Закон України „Декларація про загальні засади державної політики стосовно сім’ї та жінок в Україні”. - http://www.rada.gov.ua.
166. Закон України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23 березня 20