СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТИМУЛЮВАННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ : СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ СТИМУЛИРОВАНИЯ БУДУЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ ПЕДАГОГОВ к анимационной ДЕЯТЕЛЬНОСТИ



  • Название:
  • СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТИМУЛЮВАННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • Альтернативное название:
  • СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ СТИМУЛИРОВАНИЯ БУДУЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ ПЕДАГОГОВ к анимационной ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
  • Кол-во страниц:
  • 253
  • ВУЗ:
  • ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису


    ЛЕСІНА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

    УДК 37.013.42 (043)


    СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТИМУЛЮВАННЯ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ
    ДО АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    13.00.05 – соціальна педагогіка

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук



    Науковий керівник –
    Звєрєва Ірина Дмитрівна
    доктор педагогічних наук,
    професор




    Херсон - 2009









    ЗМІСТ
    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
    1.1. Анімаційна діяльність особистості як соціально-педагогічна
    проблема ……………………………………………………………………… 13
    1.2. Педагогічна сутність поняття „анімаційна діяльність
    соціального педагога” ………………………………………………………..43
    1.3. Стимулювання діяльності соціального педагога-аніматора
    в контексті вітчизняної і зарубіжної практики …………………………….. 68
    Висновки до першого розділу ……………………………………………….93
    РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СТИМУЛЮВАННЯ СТУДЕНТІВ ДО АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    2.1. Обґрунтування моделі стимулювання майбутнього
    соціального педагога до анімаційної діяльності ………………………….....97
    2.2. Діагностика готовності студентів до анімаційної діяльності:
    рівні, критерії, ознаки вияву .……………………………………………......115
    2.3. Стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності: особистісно орієнтовані засоби, інтерактивні методи ………...143
    2.4. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи з перевірки соціально-педагогічних умов стимулювання майбутніх соціальних педагогів
    до анімаційної діяльності …………………………………………………….155
    Висновки до другого розділу ………………………………………………...168
    ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..171
    ДОДАТКИ ………………………………………………………………….....175
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….....227








    ВСТУП

    Стрімкий розвиток, який відбувається в усіх сферах життєдіяльності сучасної людини через глобалізаційні та євроінтеграційні процеси, залишає своєрідний відбиток у свідомості дітей і молоді. За таких умов постає проблема виховання активного громадянина, творчої особистості, здатної до саморозвитку і самодопомоги, спроможної реалізувати свій потенціал на користь суспільства. Вагомість цієї проблеми підкреслюється у Законі України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепції громадянського виховання в умовах розвитку української державності. Відтак нагальною стає потреба в упровадженні якісно нових технологій соціально-педагогічного стимулювання життєздатності кожної особистості не лише з метою адаптації до сучасних змін, але й набуття нею властивостей активного творця власного життєвого шляху. Натомість загальновизнаною серед дослідників різних наукових галузей є тенденція домінування споживчої настанови у переважної частини дітей і молоді, соціально пасивного характеру їх життєдіяльності, зниження рівня просоціальних прагнень і соціально-культурних потреб. Усе це актуалізує соціально-педагогічні проблеми сучасного суспільства, посилює значущість особистісно-професійної спроможності фахівців у їх розв’язанні. Плідною у цьому плані є ідея пропедевтики негативних суспільно-педагогічних явищ, у тому числі й через активізацію діяльності соціальних педагогів-аніматорів.
    Наукові дослідження з проблем соціальної педагогіки відображають тенденції розвитку її напрямів (О. Безпалько, І. Звєрєва, Г. Лактіонова, Ю. Поліщук, А. Рижанова, С. Савченко, С. Харченко та ін.), одним із яких є анімаційна діяльність фахівця. Різним аспектам анімаційної діяльності особистості присвячено праці вітчизняних і зарубіжних науковців (В. Бочарова, Б. Вульфов, В. Квартальнов, В. Кісельов, Є. Мамбеков, С. Пащенко, М. Петрова, Є. Приєзжева, Л. Сайкіна, Л. Тарасов, І. Шульга). Найбільш потужними у зв’язку з цим є французькі наукові школи Ж. Жійє, Ж. Огюстена, Ж. Дюмазедьє, П. Безнара, вивчення доробку яких засвідчує наявну ще й досі термінологічну невизначеність феномена „анімаційна діяльність”. У дослідженнях вітчизняних учених теж зафіксовано неоднозначне трактування цього соціально-педагогічного явища – увага акцентується здебільшого на суто організаційно-дозвіллєвому аспекті анімаційної діяльності особистості (А. Капська, Г. Лактіонова, Л. Міщик, І. Петрова, В. Поліщук, В. Сидоров).
    Це пов’язане, з одного боку, з тим, що „професія захисту” є порівняно новою для вітчизняного соціуму, з іншого – існуючим протиріччям між соціально-педагогічним попитом на фахівців цієї сфери, стрімко зростаючими вимогами до соціальних педагогів та недостатнім рівнем їх професійної підготовки до анімаційної діяльності.
    Аніматор (від фр. – ‘надихати, спонукати’) – це соціальний педагог або соціальний працівник, який задумує, організовує і реалізовує виховну, культурну і соціальну діяльність клієнтів з метою оптимізації їх взаємодії, сприяння позитивній соціалізації через спрямування процесу адаптації, актуалізації потенціалу особистості, ініціюючи її на просоціальну діяльність. Педагогічна анімація спрямована на саморозкриття особистості, саморозвиток й самореалізацію у соціально значущій перетворювальній діяльності.
    В освітньо-професійній програмі та кваліфікаційній характеристиці соціального педагога закладено ідею виконання фахівцем анімаційних функцій. Проте спеціальне й поглиблене вивчення практики підготовки соціальних педагогів доводить їх недостатню спроможність повноцінно виконувати анімаційну діяльність.
    До того ж нині спостерігається низка суперечностей між: соціальним замовленням щодо виконання соціальним педагогом анімаційної діяльності в дитячо-молодіжному середовищі і переважно низьким рівнем готовності фахівців до її реалізації; ключовим значенням університетської освіти як основного етапу професійного становлення фахівця й резервами навчально-виховного процесу вищої школи в активізації анімаційної діяльності майбутніх соціальних педагогів; усвідомленням студентами ролі й місця анімаційної діяльності, її соціально-педагогічного впливу на процес соціалізації особистості й несформованістю власного досвіду такої діяльності як складової професійної компетентності.
    Зазначені протиріччя, а також відсутність спеціальних соціально-педагогічних праць, присвячених науковому осмисленню анімаційної діяльності, зумовили вибір теми дисертації – „Соціально-педагогічні умови стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Херсонського державного університету і є складовою комплексної наукової теми „Підготовка вчителя в системі неперервної педагогічної освіти” (№ 0106U000875). Тему дисертації затверджено вченою радою Ізмаїльського державного гуманітарного університету (протокол № 2 від 27.10.2005 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 1 від 31.01.200 р.).
    Об’єкт дослідження – анімаційна діяльність майбутніх соціальних педагогів.
    Предмет дослідження – соціально-педагогічні умови стимулювання студентів – майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності на етапі їхнього навчання у вищому навчальному закладі.
    Мета дослідження полягає в тому, щоб теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність соціально-педагогічних умов стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності в процесі їх професійної підготовки у вищій школі.
    Для досягнення мети було поставлено такі завдання
    1) здійснити ретроспективний аналіз наукових досліджень і з’ясувати соціально-педагогічну сутність понять „анімація”, „аніматор”, „анімаційна діяльність”;
    2) визначити компоненти, показники й рівні готовності студентів до анімаційної діяльності та вивчити стан підготовки майбутнього соціального педагога до анімаційної діяльності;
    3) обґрунтувати соціально-педагогічні умови стимулювання майбутнього соціального педагога до анімаційної діяльності;
    4) розробити і запровадити модель стимулювання майбутнього соціального педагога до анімаційної діяльності на етапі його професійної підготовки у вищій школі;
    5) перевірити ефективність визначених соціально-педагогічних умов стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності.
    В основу дослідження покладено гіпотезу про те, що стимулювання майбутнього соціального педагога до анімаційної діяльності буде дієвим за таких умов:
    • організація соціально-педагогічної просвіти студентів щодо сутності, змісту анімаційної діяльності та її значущості у соціалізації дітей і молоді;
    • розвиток у студентів особистісно-професійних якостей, необхідних для успішного здійснення колективних творчих справ як інтерактивної форми анімаційної діяльності;
    • підтримка майбутніх соціальних педагогів у розробці й реалізації анімаційних проектів регіонального, національного і міжнародного рівнів.
    Методологічну та теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять положення філософії, психології, педагогіки про соціальну сутність особистості, принципи діяльнісного й особистісно орієнтовного підходів до формування особистості (І. Бех, І. Зязюн, І. Зимня, Н. Кічук, В. Кремень, С. Сисоєва, С. Харченко та ін.), результати фундаментальних наукових досліджень щодо єдності свідомості й діяльності, закономірностей розвитку і саморозвитку особистості майбутнього фахівця впродовж професійної підготовки (Б. Ананьєв, Л. Божович, І. Кон, Н. Кузьміна, С. Рубінштейн, С. Савченко, В. Семіченко та ін.), концепції соціально-педагогічної діяльності, в яких приділено основну увагу активній життєтворчості особистості, її культуротворчій домінанті (К. Абульханова-Славська, І. Звєрєва, Л. Міщик, В. Поліщук, А. Рижанова, та ін.), положення праксеологічної науки щодо забезпечення ефективності діяльності особистості (В. Андрєєв, Я. Зеленевський, Т. Котарбинський, Т. Пщоловський, М. Сацьков, Є. Слуцький); теорії стимуляції взаємодії людини й середовища (Л. Виготський, О. Леонтьєв, В. Лозова, М. Махмутов, Ю. Машбиць, О. Митник та ін.); положення про формувальний вплив анімаційної діяльності на процес соціалізації особистості (О. Безпалько, Ж. Дюмазедьє, С. Пальчевський, М. Петрова, Л. Сайкіна, Л. Тарасов, М. Ярошенко та ін.) та підготовку фахівців до цієї діяльності (Ж. Жійє, Ф. Лавров, Ж. Огюстен, Є. Приєзжева, І. Шульга та ін.).
    Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези дослідження було використано загальнонаукові методи, що взаємодоповнювали один одного й забезпечували можливість комплексного пізнання предмета дослідження: теоретичні – аналіз філософської, соціологічної, історичної, психологічної, педагогічної, культурологічної літератури для визначення теоретико-методологічних основ дослідження, а також здійснення історико-педагогічного узагальнення з проблеми; аналіз навчальних планів, програм, навчально-методичної літератури з метою конкретизації потенціалу навчально-виховного процесу щодо формування анімаційної діяльності студентів; порівняння, систематизація, класифікація та узагальнення для обґрунтування сутності анімаційної діяльності соціальних педагогів та виявлення соціально-педагогічних умов, які сприяють стимулюванню цієї діяльності; педагогічне прогнозування і моделювання для розробки засобів стимулювання анімаційної діяльності майбутніх фахівців; емпіричні – педагогічне спостереження (пряме, непряме, опосередковане) з метою визначення характеру навчально-професійної та соціально-педагогічної діяльності студентів; бесіди (індивідуальні, колективні, групові), інтерв’ювання, опитування, анкетування, тестування задля уточнення емпіричних даних щодо досліджуваного процесу; експертна оцінка, самооцінка, узагальнення незалежних характеристик для з’ясування специфіки явища, що вивчається; метод вивчення результатів роботи з метою визначення компетентності студентів у анімаційній діяльності на різних етапах дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для вияву ступеня ефективності визначених соціально-педагогічних умов стимулювання майбутнього соціального педагога до анімаційної діяльності; методи математичної статистики для кількісного і якісного аналізу одержаних даних.
    Логіка і етапи дослідження. Дослідження проводилось у три етапи протягом 2003-2008 років. На першому етапі (2003-2005 рр.) вивчався стан розробленості означеної проблеми, обґрунтовувався методологічний апарат роботи. Була запроваджена програма дослідження, сформульовані його об’єкт, предмет, мета і завдання, висунута робоча гіпотеза, визначалася експериментальна база. Проводилося діагностувальне дослідження, констатувальний експеримент.
    На другому етапі (2005-2007 рр.) визначені соціально-педагогічні умови та розроблена й теоретично обґрунтована модель стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності. Впроваджувалася методика формувальної частини експериментального дослідження, систематизувалися та узагальнювались основні експериментальні дані. Збагачувались програми дисциплін педагогічного циклу ідеями, концепціями й технологіями стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності. Розроблявся цілеспрямований комплекс соціально-педагогічних заходів, що сприяв формуванню готовності майбутніх фахівців соціальної сфери до анімаційної діяльності й активізації означеної діяльності на практичному рівні. Запроваджувався спецкурс „Анімаційна діяльність соціального педагога: особистісно орієнтовані технології реалізації” та спецпрактикум „Проектна діяльність соціального педагога-аніматора”.
    На третьому етапі (2007-2008рр.) проаналізовано результати експерименту, систематизовано й узагальнено дослідницький матеріал, результати обговорено на науково-практичних конференціях, семінарах, засіданнях педагогічних кафедр університету та опубліковано у наукових виданнях.
    Експериментальною базою дослідження стали сім вищих навчальних закладів різних регіонів України: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Херсонський державний університет, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). На різних етапах у дослідженні взяли участь 508 осіб, серед яких студентів – майбутніх соціальних педагогів – 466, лідерів молодіжних громадських організацій 14-ти областей України – 19, соціальних педагогів-практиків – 23.
    У суто формувальному експерименті були задіяні 234 студенти-майбутні соціальні педагоги з п’яти вищих шкіл України: Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Херсонського державного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Кримського гуманітарного університету.
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексне дослідження процесу стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності, теоретично визначено й обґрунтовано соціально-педагогічні умови стимулювання майбутніх соціальних педагогів до означеної діяльності на етапі їх професійного становлення у вищій школі (організація соціально-педагогічної просвіти студентів щодо сутності, змісту анімаційної діяльності та її значущості у соціалізації дітей і молоді; розвиток у студентів особистісно-професійних якостей, необхідних для успішного здійснення колективних творчих справ як інтерактивної форми анімаційної діяльності; підтримка майбутніх соціальних педагогів у розробці та реалізації анімаційних проектів регіонального, національного і міжнародного рівнів); створено модель стимулювання соціальних педагогів до анімаційної діяльності; уточнено соціально-педагогічну сутність понять „анімація”, „аніматор”, „анімаційна діяльність”, феномена „анімаційна діяльність майбутнього соціального педагога”; набуло подальшого розвитку науково-методичне забезпечення процесу підготовки майбутнього фахівця як суб’єкта анімаційної діяльності.
    Практичне значення отриманих результатів: розроблено й апробовано методику діагностики рівнів сформованості готовності студентів до анімаційної діяльності; у навчально-виховний процес вищої школи впроваджено авторський підхід стосовно стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності, репрезентований у навчально-методичному посібнику „Соціальний педагог-аніматор: шляхи професійного зростання”, методичних рекомендаціях „Соціально-педагогічна практика студентів: ресурсне забезпечення анімаційної діяльності”, спецкурсі „Анімаційна діяльність соціального педагога: особистісно орієнтовані технології реалізації” та спецпрактикумі „Проектна діяльність соціального педагога-аніматора”.
    Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані у процесі професійної підготовки студентів спеціальностей „Соціальна педагогіка”/ „Соціальна робота”, вдосконалення процесу викладання нормативних навчальних дисциплін професійно-орієнтованої та професійно-практичної підготовки фахівців соціально-педагогічної галузі, а також у закладах післядипломної освіти спеціалістів соціальної сфери.
    Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Ізмаїльського державного гуманітарного університету (акт про впровадження № 05 від 14.11.2008 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (акт про впровадження № 907 від 17.11.2008 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (акт про впровадження № 34 від 20.11.2008 р.), Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (акт про впровадження № 04 від 27.10.2008 р.), Херсонського державного університету (акт про впровадження від 12.11.2008 р.).
    Апробація результатів дослідження. Основні концептуальні положення й результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: міжнародних: „Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти” (м. Київ, 1-2 квітня 2004 р.), „Інформаційно-комунікаційні технології у середній і вищій школі” (Ізмаїл, 2004), „Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень” (м. Одеса, 25 березня 2005 р.), „Інноваційні підходи до підготовки педагогічних кадрів у контексті Болонського процесу” (м. Чернівці, 3-5 листопада 2005 р.), „Актуальні проблеми сучасної науки” (м. Ізмаїл, 21 квітня 2006 р.), „Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті” (м. Тернопіль, 4-5 травня 2006 р.), „Підготовка соціальних педагогів та соціальних працівників в Україні в контексті Болонського процесу” (м. Чернівці, 13-14 грудня 2007 р.), „Спадщина А.С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності” (м. Полтава, 12-14 березня 2008 р.), „Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу” (м. Бердянськ, 21-23 травня 2008 р.); на 10-х соціально-педагогічних читаннях факультету соціальної роботи, педагогіки и ювенології РДСУ „Соціальна педагогіка: теорія, практика, перспективи” (м. Москва, 27 березня 2007 р.); Всеукраїнських: „Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у вузі: стан, проблеми, перспективи” (м. Чернівці, 27-28 листопада 2003 р.), „Удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів засобами дисциплін гуманітарного циклу” (м. Херсон, 25-26 жовтня 2005 р.), „Професійне становлення педагога в умовах модернізації вищої освіти” (м. Одеса, 15-16 листопада 2005 р.), „Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці” (м. Черкаси, 5-6 жовтня 2006 р.), „Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери” (м. Мелітополь, 17-18 травня 2007 р.), „Права людини та протидія ксенофобії в молодіжному середовищі: проблеми та перспективи” (Ізмаїл, 28 березня 2008 р.), „Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (м. Суми, 16-17 квітня 2008 р.).
    Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 23 публікаціях автора. З них 8 статей – у фахових наукових виданнях, 1 навчально-методичний посібник та 1 методичні рекомендації. Усі публікації одноосібні.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 253 сторінки, основний зміст дослідження викладено на 174 сторінках машинописного тексту. В тексті міститься 2 таблиці, 11 малюнків, що займають 7 самостійних сторінок основного тексту. Список використаних джерел охоплює 271 найменування, з них 34 іноземною мовою, 5 додатків викладено на 52 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Аналіз наукових джерел з проблеми підготовки соціальних педагогів до анімаційної діяльності засвідчив, що в сучасній соціально-педагогічній науці ще й досі не існує єдиного підходу до тлумачення ключового поняття „анімація”. У ході дослідження виявлено, що більшості вітчизняних і теоретиків, і практиків соціально-педагогічної сфери властиве неоднозначне трактування анімаційної діяльності соціального педагога, котра переважно розуміється як різновид дозвіллєвого напряму його професійної діяльності.
    Здійснений структурно-компонентний аналіз поняття „анімаційна діяльність соціального педагога” дозволив визначити її як напрям соціально-педагогічної діяльності спеціаліста, спрямованої на реалізацію фахово обґрунтованих дій з метою оздоровлення соціального клімату певного середовища, створення атмосфери креативності, сприяння інтеграції людей у соціокультурний простір через залучення їх до просоціальної діяльності.
    2. Виокремлено компоненти анімаційної діяльності (мотиваційний, когнітивний та операційно-процесуальний). Виявлено рівні готовності студентів до анімаційної діяльності (низький, середній, вищий від середнього, достатній, високий); основними показниками їх вияву виступили: своєрідність мотивів життєдіяльності особистості, наявність соціальної ініціативності, розвиненість особистісно-професійних якостей соціального педагога-аніматора, творчий підхід до розв’язання соціально-педагогічних проблем, ступінь активності у соціально-педагогічній волонтерській та громадській роботі.
    Результати діагностувального зрізу дали підстави для таких узагальнень: анімаційна діяльність вітчизняних соціальних педагогів, важливість реалізації якої є цілком очевидною, поки що перебуває на початковому етапі розвитку; для її продуктивного здійснення у фахівців бракує належної мотивації, відповідних умов реалізації; доводиться констатувати домінування низького рівня обізнаності студентів, соціальних педагогів-практиків із сутністю означеної діяльності.
    Аналіз державних нормативних документів, які є базовими у процесі підготовки фахівців соціально-педагогічної сфери, засвідчує, що вони містять ідею стимулювання соціальних педагогів до виконання спектру професійних ролей, зокрема й аніматора. Проте у процесі підготовки майбутніх соціальних педагогів у вищій школі феномен анімаційної діяльності висвітлюється побіжно і лише на предметному рівні. За результатами констатувального зрізу було встановлено недостатній рівень готовності майбутніх соціальних педагогів до реалізації анімаційної діяльності.
    3. Обґрунтовано, що соціально-педагогічними умовами, які забезпечують ефективність процесу стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності, є такі: організація соціально-педагогічної просвіти студентів щодо сутності, змісту анімаційної діяльності та її значущості у соціалізації дітей і молоді; розвиток у студентів особистісно-професійних якостей, необхідних для успішного здійснення колективних творчих справ як інтерактивної форми анімаційної діяльності; підтримка майбутніх соціальних педагогів у розробці та реалізації анімаційних проектів регіонального, національного і міжнародного рівнів.
    4. За результатами теоретичного аналізу проблеми та даними констатувального етапу експерименту було розроблено й втілено теоретичну модель стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності, що відображає запровадження визначених соціально-педагогічних умов на етапі навчання студентів у вищій школі. Ця модель стала теоретичним підґрунтям для розробки авторської програми формувального експерименту щодо стимулювання майбутніх фахівців до анімаційної діяльності.
    Практичне втілення кожної з обґрунтованих соціально-педагогічних умов здійснювалося на відповідному етапі реалізації програми стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності. Запровадження експериментальної моделі відбувалось не лише під час аудиторного навчання студентів, але й охоплювало позааудиторну навчально-виховну роботу з ними, а також діяльність наставників академічних груп. Пропонована модель передбачала запровадження спецкурсу „Анімаційна діяльність соціального педагога: особистісно орієнтовані технології реалізації”, спецпрактикуму „Проектна діяльність соціального педагога-аніматора” та організацію самостійної проектної, просоціальної діяльності студентів у період проходження різновидів соціально-педагогічних практик.
    Особливо плідним шляхом ініціювання участі студентів у анімаційній діяльності виявилось їх залучення до проектної діяльності, оскільки відповідно до параметрів праксеологічної парадигми щодо активізації діяльності особистості та практико-орієнтованого підходу в процесі підготовки фахівців до професійної діяльності, саме „навчання через дію” й забезпечує оптимальність і результативність процесу стимулювання студентів до анімаційної діяльності.
    Ефективними механізмами стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності, які здатні задіяти виокремлені соціально-педагогічні умови, виступають особистісно орієнтовані засоби та інтерактивні методи. Так, у процесі запровадження експериментальної моделі реалізовувались тренінгові форми навчання, кооперативне й колективне навчання, педагоги-аніматори створювали особистісно-професійне портфоліо, виконували індивідуально-творчі завдання, ініціювали, розробляли й втілювали анімаційні проекти.
    За даними формувального етапу експерименту, в експериментальних групах показники сформованості готовності до анімаційної діяльності майже вдвічі збільшилися порівняно з тими, що були визначені в контрольних.
    5. Отримані результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили ефективність розробленої моделі стимулювання майбутніх соціальних педагогів до анімаційної діяльності, яка забезпечується завдяки реалізації окреслених у гіпотезі соціально-педагогічних умов.
    Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Подальших наукових розробок вимагає обґрунтування та запровадження інтерактивних технологій анімаційної діяльності соціального педагога; спеціального вивчення потребують питання профільної підготовки соціальних педагогів-аніматорів в умовах вищої школи другого й третього рівнів акредитації; до перспективних напрямів дослідження відноситься й роль самовиховання соціального педагога в умовах діяльності молодіжних організацій на шляху його становлення як аніматора.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Алексєєва С.В. Структурні компоненти та критерії оцінки творчої активності старшокласників у процесі науково-дослідної роботи з фізики // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – Київ – Житомир : Вид-во Волинь, 2003. – Кн.2. – С. 226-231.
    2. Амман Г. Социально-культурная анимация в Швейцарии // Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт : [В 2-х т.] – Москва – Тула, 1993. – Т. 1. – С. 229 – 237.
    3. Ананьев Б.Г. Психофизиология студенческого возраста и усвоения знаний // Вестник высшей школы. – 1972. – № 7. – С. 21-23.
    4. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В.И. Андреев – К. : КГУ, 1988. – 237 с.
    5. Ассаджиоли Р. Самореализация и психические расстройства / Ассаджиоли Роберто // Психосинтез. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. – С.51-85.
    6. Бабій С.М. Соціальна робота та соціальна освіта в Україні : шляхи взаємодії та перспективи розвитку / С.М. Бабій // Нова парадигма, К. – 2006. – №. 59. – С. 68-78.
    7. Бабин І.І. Технологія організації науково-педагогічної практики в загальноосвітніх закладах різного типу : науково-методичний посібник [І.І. Бабин, М.М. Бойко, Є.А. Бондаренко та ін.]. – Тернопіль : ТДПУ, 2003. – 68 с.
    8. Базаржапова Л.Б. Понятие политической активности и ее социологическая интерпретация / Л.Б. Базаржапова // Аспирант и соискатель. – 2006. – № 2. – С. 158-159.
    9. Безкоровайна О.В. Творча самореалізація як важливий фактор формування особистісного самоствердження педагога // Творча особистіть: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць / [ред. кол. О.Г. Мороз, Н.В. Гузій].- Вип. 7 (17). – К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. – С. 6-9.
    10. Безпалько О.В. Соціально-педагогічна діяльність / Ольга Володимирівна Безпалько // Соціальна педагогіка : мала енциклопедія / [Т.Ф. Алексєєнко, Т.П. Басюк, О.В. Безпалько та ін.] ; за ред. І.Д. Звєрєвої. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 336 с.
    11. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : навчальний посібник / Ольга Володимирівна Безпалько. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 134 с.
    12. Безпалько О.В. Особливості підготовки та реалізації соціальних проектів у територіальній громаді / Ольга Володимирівна Безпалько // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2005. – № 2. – С.75-82.
    13. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогіка : учебник [для учащихся индустриально-педагогических спеальностей] / В.С. Безрукова. – Екатеринбург : Деловая книга, 1996. – 342 с.
    14. Белобородов Н.В. Социальные творческие проекты в школе / Н.В. Белобородов. – М., 2006. – 72 с.
    15. Бех І.Д. Наукові засади створеня особистісно орієнтованих виховних технологій / І.Д. Бех // Початкова школа. – 1997. – № 9. – С.4 - 8.
    16. Бочарова В.Г. Социальный педагог : должность, профессия, призвание: учебно-методическое пособие / Валентина Георгиевна Бочарова. – М.: ИСПС РАО, 2007. – 224 с.
    17. Бойчев І.І. Підготовка майбутнього вчителя до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів: дис..кандидата пед. наук: 13.00.04 / Бойчев Іван Іванович. – Ізмаїл, 2004. – 230 с.
    18. Борозна Г. Особливості підготовки соціальних працівників у структурі соціальної роботи Франції // Г. Борозна // Практична психологія та соціальна робота, 2005. – № 9.– С. 69 -70.
    19. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе : контекстный поход : метод. пособие / Андрей Александрович Вербицкий. – М. : Высш. шк., 1991. – 207 с.
    20. Вишняк Л.И. Культура молодежного досуга / Л.И. Вишняк, В.И. Тарасенко – К. : Вища шк., 1988. – 70 с.
    21. Вишнякова Н.Ф. Креативная акмеология. Психология высшего образования : монография [В 2-х т.] / Наталия Федоровна Вишнякова. – Т.1. „Психология развития творческой личности взрослого человека”. – [2-е изд., дополненное и переработанное]. – Минск: ООО „Дэбор”, 1999. – 238 с.
    22. Воробьева О. Я. Педагогические технологии воспитания толерантности учащихся / Оксана Яковлевна Воробьева. – Волгоград ; Издательство „Панорама”, 2006. – 80 с.
    23. Все Различны - Все Равны : учебный сборник [(идеи, средства, методы и работа в области межкультурного воспитания взрослых и молодежи)]. – Европейский Молодежный Центр, Департамент по делам молодежи. – Страсбург, 2002. – 324 с.
    24. Вступ до соціальної роботи : навчальний посібник / [авт. кол. Т.В. Семигіна, І.І. Мигович та ін.]. – К. : Академвидав, 2005. – 304 с.
    25. Вульфов Б.З. Организатор внеклассной и внешкольной воспитательной работы: Содержание и методика деятельности / Б.З. Вульфов, М.М. Потешник. – М.: Просвещение. – 1983. – 207 с.
    26. Гаврилин А.В. Воспитательное пространство малого города // Развитие личности школьника в воспитательном пространстве: проблемы управления / Гаврилин Олександр Викторович – М., 2001. – С. 172.
    27. Гальперина Т.И. Актерское мастерство в деятельности менеджмента туристской анимации: учеб.-метод. пос. / Гальперина Татьяна Ивановна. – М.: Турист, 2004. – 118 с.
    28. Гаранин Н.И. Менеджмент туристской и гостиничной анимации: учеб. пос. [по спец-ти „Менеджмент организации”] / Н.И. Гагарин, И.И. Булыгина – Российская международная академия туризма. – М.: Советский спорт, 2006. – 126 с.
    29. Гейко І. М. Використання інтерактивних форм і методів навчання як засіб формування творчої особистості / Ірина Михайлівна Гейко // Історія України. – 2002. – № 37. – С.7-12.
    30. Гениуш Ю.С. Эстетическое развитие будущих специалистов туристской анимации в туристском вузе: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. пед. наук : 13.00.08 „Теория и методика профессионального образования” / Гениуш Юлия Сергеевна – Москва: Российская международная академия туризма, 2006. – 20 с.
    31. Горбоніс Т.В. Ребілітаційна соціально-педагогічна практика: методичні рекомендації [для організаторів та студентів спеціальностей „Соціальна педагогіка” та „Соціальна робота”] / Т.В. Горбоніс, С.В. Денисюк. – Тернопіль: ТДПУ, 2002. – 87 с.
    32. Гордеева А.В. Прикладная реабилитационная педагогика: учебно-методическое пособие / А.В.Гордеева, В.В. Морозов. – М.: Академический Проект, 2004. – 176 с.
    33. Грабарь М.И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях: Непараметрические методы / М.И. Грабарь, К.А. Краснянская. – М.: Педагогика, 1977. – 136 с.
    34. Гражданская активность и я: лучшие модели по вовлечению молодежи / [ред.- сост. Анна Севортьян]. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 93 с.
    35. Гулевська-Черниш А. Молодіжна організація як суб’єкт соціально-педагогічної діяльності / А. Гулевська-Черниш // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2007. – № 1. – С. 20-26.
    36. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников / Константин Маркович Гуревич. – М.: Знание, 1988. – 80 с.
    37. Даянова Д.П. Формирование социокультурных ценностных ориентаций учащихся в контексте деятельности молодежных общественных объединений и организаций: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.05 / Даянова Диана Павловна. – Казань, 2006. – 275 с.
    38. Дем’янюк Т.М. Нові технології позашкільної освіти і виховання / Т.М. Дем’янюк, І.М. Первушевська.– К.: ІЗМН, 2000. – 350 с.
    39. Деркунская В.А. Личностно-профессиональное самопознание студента педагогического вуза: психолого-педагогический практикум: учебно-метод. пособие / Деркунская Вера Александровна. – М., Центр педагогического образования, 2007. – 128 с.
    40. Доедалина С.В. Профилактика деструктивного поведения подростков в условиях приюта средствами культурно-досуговой деятельности: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.05 / Доедалина Светлана Вячеславовна. – Тамбов, 2005. – 215 с.
    41. Документація в соціальній роботі / [упоряд.: К. Шендеровський, І. Ткач]. – К.: Главник, 2006. – 112 с. (Бібліотечка соціального працівника).
    42. Жабо Т.В. Студент-практикант в оздоровчому таборі: навч. пос. / Т.В. Жабо, А.М. Кузнєцов. – Кіровоград: Код, 2006. – 156 с.
    43. Жуков Ю.И. Педагогические условия использования оздоровительно-физической культуры организаторами анимационных программ в системе гостиничного обслуживания: дисс… кандидата пед. наук : 13.00.04 / Жуков Юрий Ильич. – Смоленск, 2005. – 169 с.
    44. Запесоцкая Н.А. Проектная культура как основа профессионального мастерства менеджера социально-культурной сферы: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.05 / Запесоцкая Наталия Александровна. – Тамбов, 2007. – 197с.
    45. Звєрєва І.Д. Концептуальні підходи до підготовки соціальних педагогів / Ірина Дмитрівна Звєрєва // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук праць / [ред. Сухомлинська О.В. та ін.]. – Київ – Житомир: Вид-во Волинь, 2003. – Кн.І. – 368 с.
    46. Зимівець Н.В. Навчання ровесників ровесниками – інноваційна навчально-виховна технологія / Н.В. Зимівець // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 3. – С. 15-18.
    47. Зинченко А.П. Проектирование новых культурных форм в организационно-деятельностных играх / А.П. Зинченко // Социальное проектирование в сфере культуры. Игровые методы. – М.: НИИК, 1989. – С.51-58.
    48. Зобнина Т.В. Влияние педагогических способностей на формирование профессионально-педагогической направленности студентов педвуза: дисс. …кандидата психол. наук / Зобнина Татьяна Викторовна. – М.,1993. – 220 с.
    49. Зуброва О.А. Професійні особистісні якості майбутніх учителів-філологів: сутність, зміст, методи діагностики: навч.-метод. посіб. / О.А. Зуброва. – Херсон: Айлант, 2008. – 68 с.
    50. Зязюн Л. Соціокогнітивні теорії виховання особистості в психолого-педагогічній теорії Франції / Лариса Зязюн // Рідна школа, №3. – 2005. – С. 68-71.
    51. Іванов Л.А. Технологія процесу професійної підготовки педагогів-організаторів у гуманітарному інституті „Артек” / Л.А. Іванов // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 5. – С.17-26.
    52. Игры – обучение, тренинг, досуг [в 4-х кн.] / [под ред. В.В. Петрусинского]. – М.: Новая школа, 1994. – 368 с.
    53. Имедадзе И.В. Проблема полимотивации поведения / Ираклий Владленович Имедадзе // Вопросы психологии. – 1984. – № 6. – С.87-95.
    54. Історія, теорія і практика соціальної роботи в Україні / [за заг. ред. С.Я. Харченко та ін.]. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 408 с.
    55. История социальной педагогики (становление и развитие зарубежной социальной педагогики) / [авт.-сост. Беляев В.И., Дубовская Т.А., Петрикова Н.Н. / под ред. В.И. Беляева]. – М.: Гардарики, 2003. – 253 с.
    56. Каган М.С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа) / Мойсей Самойлович Каган. – М.: Политиздат, 1974. – 328 с.
    57. Капська А.Й. Підготовка волонтерів до соціальної роботи: навч. метод. посібник / А.Й. Капська, О.Г. Карпенко, Н.М. Комарова. – К.: Держсоцслужба, 2005. – 152 с.
    58. Кекух И. Обучение через реальную жизнь / Ирина Кекух // Адукатор. - 2005. – № 2 (5). – С. 24-29.
    59. Кірсанов В.В. До питання методології проектування поліфункціональних соціально-культурних програм / В.В. Кірсанов // Вісник КНУКМ. – „Педагогіка”, 2002. – №6. – С.40-48.
    60. Кирш Д.В. Организиционно-педагогические условия социализации личности в деятельности молодежных общественных организаций: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.01 / Кирш Дмитрий Викторович. – Тамбов, 2002. – 175 с.
    61. Киселева Т.Г. Социально-культурная деятельность: история, теоретические основы, сферы реализации, субъекты, ресурсы, технологии / Т.Г. Киселева, Ю.Д. Красильников. – М.: МГУКИ, 2001. – 136 с.
    62. Киселев В.Ю. Педагогические основы обучения студентов туристского вуза проектированию анимационных программ: на примере худжественно-исторических программ в естественном ландшафте: дисс…кандидата пед. наук: 13.00.05 / Киселев Вячеслав Юрьевич. – М., 2001. – 153 с.
    63. Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя : монографія / Надія Василівна Кічук. – К.: Вища школа, 1994. – 156 с.
    64. Клейберг Ю.А. Молодежь – досуг – культура / Клейберг Ю.А., Кирсанов В.В., Мамбеков Е.Б. – Кемерово, 1999. – 109 с.
    65. Князян М.О. Самостійно-дослідницька діяльність майбутніх учителів іноземних мов: теорія і практика : монографія / Князян Маріанна Олексіївна. – Ізмаїл: Сміл, 2006. – 242 с.
    66. Кобышева Л.И. Диагностика профессионально-значимых личностных качеств будущих социальных педагогов как средство совершенствования их профессиональной подготовки: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.01; 13.00.07 / Кобышева Лариса Илларионовна. – Таганрог, 2004. – 168 с.
    67. Ковальчук Г.О. Формування професійних педагогічних умінь у студентів – майбутніх викладачів економіки: дис...кандидата пед. наук: 13.00.04 / Ковальчук Галина Олександрівна. – Інститут педагогіки АПН України. – К., 1999. – 216 с.
    68. Ковтун М.Ф. Молодежное объединение – социально-педагогический фактор личностного самоопределения: дисс…кандидата пед. наук: 13.00.01 / Ковтун Мария Федоровна. – Биробиджан, 2006. – 184 с.
    69. Коджаспирова Г.М. Словарь по педагогике / Коджаспирова Г.М., Коджаспиров А.Ю. – Москва: ИКЦ „МарТ”; Ростов н / Д: Издательский центр „МарТ”, 2005. – 448 с.
    70. Компас: [пособие по образованию в области прав человека с участием молодежи] / [Авт. кол. П. Брандер, Р. Гомес, Б. Оливейра]. – Издательство Совета Европы. – Страсбург. – 2002. – 478 с.
    71. Кон И.С. Психология юношеского возраста: Проблемы формирования личности: учеб. пособие [для студентов педагогических институтов] / Игорь Семенович Кон. – М.: Просвещение, 1979. – 175 с.
    72. Кон И.С. Социализация и воспитание молодежи / Новое педагогическое мышление / Игорь Семенович Кон. – М., 1989. – 225 с.
    73. Кондрицька О.І. Практико-тренінговий модульний курс з арт-педагогіки / Оксана Іванівна Кондрицька. – Ізмаїл, 2006. – 136 с.
    74. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти // Початкова школа, 1996. – №2. – С. 12-24.
    75. Коновалова Т.В. Подготовка социальных педагогов к педагогической поддержке инициативы старшеклассников: дисс…кандидата пед. наук: 13.00.08 / Коновалова Татьяна Владимировна. – Самара, 2003. – 200 с.
    76. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Інформац. зб. Міністерства освіти України. – К., 2000. – №22. – С.7-21.
    77. Концепція національного виховання // Рідна школа. – 1995. – № 6. – С. 18-25.
    78. Корчак Я. Как любить детей / [пер. с польск. К. Сенкевич] / Януш Корчак. – М.: Знание, 1991. – 192 с.
    79. Косарь А.С. Условия и пути развития организа¬торских способностей школьников / Косарь А.С., Уманский Л.И. // Советская педагогика. – 1963. – № 11. – С. 19-22.
    80. Кратінова В.О. Волонтерство як засіб соціального та професійного становлення студентів спеціальностей „Соціальна педагогіка” та „Соціальна робота” / О.В. Кратінова, Н.Б. Ларіонова, О.П. Песоцька // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2006. – № 1. – С.76-81.
    81. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности / Нина Васильевна Кузьмина. – Ленинград, Издательство Ленинградского университета, 1970. – 115 с.
    82. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике / Антс Аугустович Кыверялг. – Таллинн: Валгус, 1980. – 334 с.
    83. Лавров Ф.Н. Профессиональная подготовка менеджеров-аниматоров в образовательных учреждениях туристского профиля: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.08 / Лавров Федор Никитич. – М., 2000. – 135 с.
    84. Левко А. И. Социальная педагогика: учеб. пос. / Анатолий Игнатьевич Левко. – Мн.: УП „ИВЦ Минфина”, 2003. – 341 с.
    85. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / Леонтьев Алексей Николаевич. – [2-е изд.]. – М.: Политиздат, 1977. – 304 с.
    86. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики / Леонтьев Алексей Николаевич. – М., 1959. – 415 с.
    87. Лесіна Т.М. Анімація соціально-педагогічна / Т. М. Лесіна // Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / [Т.Ф Алексєєнко, Т.П. Басюк, О.В. Безпалько та ін.]; за заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – С.12-15.
    88. Лесіна Т.М. Анімаційна діяльність фахівця соціальної сфери як предмет наукового дослідження / Т.М. Лесіна // Соціально-психологічні особливості професійної діяльності працівників соціальної сфери : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Мелітополь, 17-18 трав. 2007 р.). / [упоряд. О.Т. Плетка, Ю.О.Сіциліцин]. – Мелітополь : „Автори”, 2007. – С.26-28.
    89. Лесіна Т.М. Деякі аспекти проблеми практичної підготовки майбутнього соціального педагога до анімаційної діяльності / Т.М. Лесіна // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2006. – Вип. 89. – С. 35-40.
    90. Лесіна Т.М. До питання розробки моделі підготовки соціального педагога-аніматора у контексті вимог Болонського процесу / Т. М. Лесіна // Підготовка соціальних педагогів та соціальних працівників в Україні в контексті Болонського процесу : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. (Чернівці, 13-14 груд. 2007 р.). – Чернівці  Рута, 2007. – С.173-176.
    91. Лесина Т.Н. К вопросу формирования анимационной культуры будущих социальных педагогов в вузе / Т.Н. Лесина // Социальная педагогика: Теория, практика, перспективы: [материалы 10-х Социально-педагогических чтений факультета социальной работы, педагогики и ювенологии (Москва, 27 марта 2007). – В 2-х частях. – Ч. І.] / [под ред. Л.В. Мардахаева]. – М.: АПКиППРО, 2007. – С. 81-83.
    92. Лесіна Т.М. Наукові засади стимулювання діяльності педагога-аніматора у вищій школі / Т.М. Лесіна // Науковий вісник ІДГУ: зб.наук.праць. – Ізмаїл, 2007. – Вип 22. – С. 91-95.
    93. Лесіна Т.М. Проектування як фактор стимулювання діяльності майбутнього фахівця-аніматора / Т.М. Лесіна // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб.наук. пр. / [редкол.: Т.І. Сущенко та ін.]. – Київ – Запоріжжя. – 2006. – Вип. 37. – С.368 –372.
    94. Лесіна Т.М. Соціальний педагог-аніматор: шляхи професійного зростання: навч.-метод. посіб. / укл. Тетяна Миколаївна Лесіна.– Ізмаїл, 2008. – 104 с.
    95. Лесіна Т.М. Соціально-педагогічні аспекти анімаційної діяльності майбутнього фахівця / Т.М. Лесіна // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: Педагогічні науки: зб.наук.праць. – Ізмаїл, 2005. – Вип. 19. – С.87-90.
    96. Лесіна Т.М. Соціально-педагогічна практика студентів: ресурсне забезпечення анімаційної діяльності: метод. рекоменд. / укл. Тетяна Миколаївна Лесіна. – Ізмаїл, 2008. – 0 с.
    97. Лесникова С.Г. Проектная деятельность как средство развития социальной инициативности подростка в условиях детской общественной организации: дисс…кандидата пед. наук: 13.00.01 / Лесникова Светлана Геннадиевна. – Ижевск, 20005. – 252 с.
    98. Линенко А.Ф. Педагогічна діяльність і готовність до неї / А.Ф. Линенко. – Одеса: ОКФА, 1996. – 89 с.
    99. Линенко А.Ф. Готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності / А.Ф. Линенко // Педагогіка і психологія, 1995. – №1.– С.125-132.
    100. Литвинюк Л.В. Педагогічне стимулювання професійного зростання вчителів загальноосвітніх навчальних закладів: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Людмила Вікторівна Литвинюк. – Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. –Кіровоград, 2007. – 20 с.
    101. Литвинюк Л. Педагогічне стимулювання як складова оптимального освітнього середовища для підготовки студентів педагогічних вузів / Л. Литвинюк // Підготовка майбутніх вчителів природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища: [збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції]. – Полтава: АСМІ, 2004. – 472 с. – С. 221-223.
    102. Лоренц Уолтер. Социальная работа в изменяющейся Европе / Лоренц Уолтер. – Амстердам – Киев, 1997. – 199 с.
    103. Любимова Л.А. Развитие творческого потенциала участников молодежных социокультурных объединений: дисс…кандидата пед. наук: 13.00.05 / Любимова Лариса Александровна. – Тамбов, 2006. – 246 с.
    104. Магнутов И.С. Организатор и организа¬торская деятельность / И.С. Магнутов, Л.И. Уманский. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1975. – 145 с.
    105. Макаренко А.С. [Собр. соч. в 7-ми томах. – Т. 4. Лекции о воспитании детей]. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1957. – С. 59-115.
    106. Малащенко Ю.М. Педагогические условия реализации программ социализации подростков в детском оздоровительном лагере: дисс… кандидата пед.н аук: 13.00.01 / Малащенко Юрий Михайлович. – Новосибирск, 2006. – 255 с.
    107. Мамбеков Е.Б. Организация досуга во Франции: Анимационная модель: дисс...кандидата пед. наук: 13.00.06 / Мамбеков Евфрат Багдатович. – СПб., 1992. – 248 с.
    108. Мартиненко О.В. До поняття „духовність” // Вісник міжнародного слов’янського університету. – Харків. – Серія „Соціологічні науки”. – Т. Х. – № 1. – 2007. – С.11-17.
    109. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / Абрахам Маслоу. – М.: Смысл. – 1999. – 425 с.
    110. Матієнко О.С. Виховання толерантності у старшокласників середніх загальноосвітніх ліцеїв Франції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата пед. наук : 13.00.07 / Олена Степанівна Матієнко. – Інститут проблем вихованя АПН України. – К., 2006. – 19 с.
    111. Матис К.В. Воспитание социальной активности молодежи в условиях поликультурного общества средствами социально-культурной деятельности: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.05 / Матис Константин Владимирович. – Барнаул, 2007. – 254 с.
    112. Міжнародні організації у соціальній сфері // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – №4. – С. 5-7.
    113. Митрофаненко В.В. Реализация педагогического потенциала студенческого социального добровольчества в профессиональной подготовке специалистов социальной работы: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.08 / Митрофаненко Валерий Валентинович. – Ставрополь, 2004. – 198с.
    114. Методика виховної роботи у літніх оздоровчих таборах / [уклад. О.В. Мудрик]. – Тернопіль: ТДПУ, 2002. – 160 с.
    115. Могалюк Е. М. Социально-культурная деятельность молодежнх общественных объединений как фактор самореализации личности: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.05 / Могалюк Елена Михайловна. – Москва, 2001. – 218 с.
    116. Молодь в Україні. Дослідження молодіжного сектора: проблеми та перспективи / [авт. кол. Гарнець О. М., Копиленко О.Л., Привалов Ю.О. та ін.]; за ред. О.І. Локшиної. – К.: Студія „uStudio Design”, 2006. – 169 с.
    117. Момот Л. Творчо-розвивальні технології навчання та умови їх реалізації / Л. Момот // Шлях освіти. – 2005. – № 3. – С. 25-30.
    118. Мустаева Ф.А. Социальная педагогика : учебн. пос. / Ф.А. Мустаева. – М.: Акад. Проект. – 2003. – 526 с.
    119. Мясищев В.М. Склонности и способности / В.М. Мясищев. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. – 125 с.
    120. Нестерова Г.Ф. Технология и методика социальной работы / Г.Ф. Нестерова, И.В. Астэр. – СПб.: Имена. – 2006. – 168 с.
    121. Никитина Н.И. Методика и технология работы социального педагога: учебн. пос. / Н.И. Никитина, М.Ф. Глухова. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. – 2005. – 399 с.
    122. Обучение социальной работе: состояние и перспективы: [материалы Международных конгрессов Школ социальной работы]. – М.: АСОПИР, 1997. – 285 с.
    123. Одинцова М.А. Я – целый мир (программа развития личности подростков и юношества) / М.Я. Одинцова. – М.: Издательство Института психотерапии, 2004. – 208 с.
    124. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: навчальний посібник / Лідія Ернестівна Орбан-Лембрик. – Київ: Академвидав, 2005. – 446 с.
    125. Організація літнього відпочинку дітей і молоді: навч.-метод.посіб. [для студентів-практикантів і організаторів літнього відпочинку дітей і молоді] / С.Я. Харченко та ін. – Луганськ: Альма-матер, 2006. – 244 с.
    126. Особливості формування світогляду студентської молоді: метод. рекомендації / [укл. В.О. Долгих, Ю.Д. Руденко, В.І. Шпак]. – К.: ІЗМН, 1997. – 36 с.
    127. Осьмак Л. Особистісний потенціал підлітка: умови активізації / Л. Осьмак // Рідна школа. – 1998. – № 1. – С. 20-23.
    128. Осложненное поведение подростков: Причины, психолого-педагогическое сопровождение, коррекция: справочные материалы / [авт.-сост. Татьяна Анатольевна Шишковец]. – М.: 5 за знания, 2006. – 192 с. – (Классному руководителю).
    129. Осипенкова Н.А. Социально-культурная деятельность как фактор социальной адаптации студентов: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.05 / Осипенкова Нина Авенировна. – Санкт-Петербург, 2007. – 255 с.
    130. Охотникова Т.В. Развитие творческого потенциала специалиста социально-культурной деятельности в процессе социально-педагогической практики: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.05 / Охотникова Татьяна Викторовна. – Казань, 2006. – 224 с.
    131. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка: навч. пос. / Степан Сергійович Пальчевський. – К.: Кондор, 2005. – 560 с.
    132. Пащенко С. Ю. Підготовка соціальних педагогів до організації освітньо-дозвіллєвої діяльності учнівської молоді: дис. … кандидата пед. наук: 13.00.05 / Світлана Юріївна Пащенко. – Запоріжжя, 2000. – 176 с.
    133. Паращенко Л. І. Формування організаторських та управлінських умінь в учнів ліцею бізнесу: дис...кандидата пед. наук: 13.00.01 / Паращенко Людмила Іванівна. – Київ, 2002. – 222 с.
    134. Петрова М.С. Анимационная деятельность как средство социального воспитания студентов вуза: дисс. … кандидата пед. наук : 13.00.02 / Петрова Мария Сергеевна. – Кострома, 2007. – 223 с.
    135. Петрова І.В. Дозвілля у зарубіжних країнах: підручн. / Ірина Владиславівна Петрова. – К.: Кондор, 2005. – 408 с.
    136. Петрова З.А. Свободное время и нравственное развитие личности / З.А. Петрова. – М.: Знание, 1975. – 63 с.
    137. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив / Артур Владимирович Петровский.– М.: Полит-издат, 1982. – 255 с.
    138. Пехота Е.Н. Индивидуализация профессионально-педагогической подготовки учителя: монография / [под общ. ред. И.А. Зязюна]. – К.: Вища школа, 1997. – 281 с.
    139. Пічкар О.П. Система підготовки фахівців соціальної роботи у Великій Британії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / О.П. Пічкар. – Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 2002. – 20 с.
    140. Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів / [за ред. І. Звєрєвої, Г. Лактіонової]. – К.: Науковий світ, 2001. – 53 с. (Сер. „Благополуччя дітей та молоді: можливості соціальної роботи”).
    141. Пименова В.М. Теоретический анализ соотношения свободного времени общества и личности / В.М. Пименова.– М.: Наука, 1974. – 311 с.
    142. Платонов К.К. Структура и развитие личности / К.К. Платонов. – М.: Про¬гресс, 1978. – 303 с.
    143. Поддубная М.В. Педагогические условия организации молодежи в деятельности общественных объединений: автореф. дисс. на соискание учен. степ. кандидата пед. наук : 13.00.01. / М.В. Поддубная.– Магнитогорск, 2003. – 23 с.
    144. Происхождение духовности / П.В. Симонов, П.М. Ершов, Ю.П. В’язем-ский / [отв. ред. М.Г. Айрапетянц]. – М.: Наука, 1989. – 352 с.
    145. Поліщук В. А. Теорія і методика професійної підготовки соціальних педагогів в умовах неперервної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти”/ Віра Аркадіївна Поліщук. – Тернопіль, 2006. – 44 с.
    146. Поліщук В.А. Теорія і методика підготовки соціальних педагогів в умовах неперервної освіти : монографія / Віра Аркадіївна Поліщук. – Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2006. – 424 с.
    147. Поліщук Ю.Й. Соціально-педагогічна діяльність сучасних громадських молодіжних об’єднань в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / Ю. Й. Поліщук. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2006. – 42 с.
    148. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учебн. пособие. / [ред.-сост. Д.Я. Райгородский]. – Самара: „БАХРАТ”, 1998. – 672 с.
    149. Приезжева Е.М. Педагогические условия подготовки студентов к анимационной деятельности в процессе профессионального туристского образования: дисс… кандидата пед. наук: 13.00.08 / Приезжева Елизавета Михайловна. – М., 2000. – 210 с.
    150. Просецкий П.А. Совершенствование психолого-педагогической подго-
    товки студентов педвуза: [Межвуз. сб. науч. тр.] / Моск. гос. пед. ин-т им. В.И. Ленина / [под ред. П.А. Просецкого]. – М.: МГПИ, 1985. – 143 с.
    151. Психологічна практика в закладах освіти: методичні рекомендації [та поради для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю „Практична психологія та соціальна педагогіка”] / [упоряд. Радчук Г.К., Іванюк Т.М.]. – Тернопіль, 2001. – 60 с.
    152. Пщоловский Т. Принципы совершенной деятельности. Введение в праксеологию / Тадеуш Пщоловский / [пер. с польск.]. – Киев, 1993. – 271с.
    153. Путь к мастерству: педагогическая система А.С. Макаренко – вожатому / [сост. Л. Уба¬ров]. – М.: Молодая гвардия, 1988. – 287 с.
    154. Ранняя профилактика девиантного поведения детей и подростков: Интегративная социально-педагогическая деятельность учреждений дополнительного образования и общеобразовательной школы: учебн. пос. / [авт. колл. С.В. Григорьев, Т.Г. Куликова и др.]; под. ред. А.Б. Фоминой. – М.: Педагогическое общество России, 2003. – 128 с.
    155. Реан А.А. Социальная педагогическая пси¬хо¬логия: учебн. пос. / А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. – СПб.: Питер, 1997. – 416 с.
    156. Рижанова А. О. Розвиток соціальної педагогіки в соціокультурному контексті: автореф. дис... на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / А. О. Рижанова. – Луганськ, 2005. – 44 с.
    157. Робер М. Психология индивида и группы / Робер М., Тильман Ф. – М.: Прогресс, 1975. – 317 с.
    158. Роджерс Э. Коммуникации в органи¬за¬циях / Роджерс Э., Агарвала-Роджерс И. – М.: Экономика, 1980. – 219 с.
    159. Роджерс К. Взгляд на психотерапию: становление человека / Карл Роджерс. – М: „Прогрес”: Универс, 1994. – 480 с
    160. Рожков М.И. Развитие самоуправления в детских коллективах: учеб.-метод. пос. / Михаил Иосифович Рожков. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2004. – 158 с. (Библиотека руководителя образовательного учреждения).
    161. Романова Н.Ф. Методичні рекомендації щодо створення та розвитку студентських соціальних служб / Н.Ф. Романова. – К.: ДСССДМ, 2005. – 116 с.
    162. Ручкина В.П. Организованность младших школьников как средство развития социальной активности / В.П. Ручкина // Формирование социальной активности младших школьников в процессе обучения и воспитания. – Свердловск: УО РАН, 1990. – С. 27-42.
    163. Савина Л.М. Нетрадиционные формы воспитательной работы в школе / Савина Л.М., Сиверина О.А. – Волгоград, Изд-во „Панорама”, 2006. – 112с.
    164. Савченко С.В. Науково-теоретичні засади соціалізації студентської молоді в позанавчальній діяльності в умовах регіонального освітнього простору: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / Сергій Вікторович Савченко. – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ. – 2004. – 41 с.
    165. Сайкина Л.В. Технологии социально-культурной анимации в процессе коррекции девиантного поведения подростков: дисс...кандидата пед. наук: 13.00.05 / Сайкина Людмила Васильевна. – Тамбов, 2007. – 243 с.
    166. Самарин Ю.А. О некоторых противоречивых тенденциях развития во 2-ом юношеском возрасте (студенческий возраст) / Ю.А. Самарин // [Мат. респ. межвуз. конф.: Учебно-воспитательная работа со студентами первых курсов]. – Рига, 1970. – С. 14-23.
    167. Самохина А. Обучение через делание / А. Самохина // Учитель – 2003. - № 4. – С. 23.
    168. Самоукина Н. Коучинг – ваш проводник в мире б
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины