ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗДОГЛЯДНИХ ДІТЕЙ У ПРИТУЛКАХ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ : ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ СОЦИАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ безнадзорных детей в приютах для несовершеннолетних

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Кальченко Лариса Володимирівна

УДК [37.013.42:364.04–053.2](043.3)

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗДОГЛЯДНИХ ДІТЕЙ У ПРИТУЛКАХ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

спеціальність 13.00.05 – соціальна педагогіка

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
заслужений діяч науки і
техніки України,
доктор педагогічних наук, професор
Харченко Сергій Якович

Луганськ – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………........3–13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗДОГЛЯДНИХ ТА БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ
1.1. Захист бездоглядних та безпритульних дітей як соціально-педагогічна проблема..………………………………………………………………………...14–44
1.2. Сутність та особливості соціального захисту бездоглядних дітей як змістовна основа діяльності притулків для неповнолітніх…………………...45–75
1.3. Соціально-психологічний портрет бездоглядних та безпритульних дітей……………………………………………………………………………..76–103
Висновки до розділу 1…………………………………………………...104–107

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗДОГЛЯДНИХ ДІТЕЙ У ПРИТУЛКАХ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
2.1. Загальна характеристика педагогічних умов соціального захисту бездоглядних дітей………………………………………………………........108–150
2.2. Впровадження розроблених педагогічних умов у практику роботи притулків для неповнолітніх……………………………………………........151–177
2.3. Аналіз ефективності розроблених педагогічних умов соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх…………........178–206
Висновки до розділу 2…………………………………………………...207–210

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….211–216
ДОДАТКИ ………………………………………………………………217–318
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………319–352

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Захист прав дітей, забезпечення їх повноцінного розвитку – проблема національного значення, яка не викликає сумнівів у будь-якої здравомислячої людини, що дбає про своє майбутнє.
Тривалий процес структурної перебудови, оновлення держави і суспільства супроводжується об’єктивними труднощами, кризовими явищами, деформаціями суспільної свідомості, помилками та прорахунками влади, внаслідок яких значною мірою страждають діти – ті, чиє життя тільки починається. Часто не усвідомлюючи і не розуміючи причин життєвих негараздів, вони повною мірою відчувають їх наслідки на своїх долях.
За даними МВС України протягом останніх років на профілактичному обліку служб у справах дітей щорічно знаходилося близько 140 тис. неповнолітніх, які схильні до правопорушень, вживання наркотичних речовин та алкогольних напоїв, із неблагополучних сімей, безпритульних та бездоглядних дітей. Статистичні дані Міністерства у справах сім’ї, дітей та молоді свідчать про те, що із 101 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування лише 7% – біологічні сироти, 93% – це діти, які, як правило, походять з родин, що знаходяться у кризі, батьки яких ведуть асоціальний спосіб життя [65; 69; 237]. Це діти, які не бажаючи миритися з реальністю (конфлікти в родині, фізичне та сексуальне насильство, порушення житлових та майнових прав, утягування у кримінальну діяльність) йдуть з рідної домівки і змушені жити на вулиці, бродяжити та жебракувати. Зрозуміло, що, потрапивши „на вулицю”, самотужки діти не в змозі подолати негативні явища середовища і потребують системної допомоги та підтримки з боку держави і суспільства, захисту їх природних прав на життя, свободу і рівність, незалежність, право стати індивідуальністю, реалізувати свої задатки і творчі можливості, щоб бути готовими повноцінно розвиватися у нестабільному суспільстві. Саме тому соціальний захист бездоглядних та безпритульних дітей, які стали заручниками перетворень та нової соціально-економічної реальності є найбільш гострою соціальною проблемою сьогодення української держави.
Загалом ситуація навколо явища бездоглядних та безпритульних дітей, захисту їх прав на сьогодні залишається нестабільною. Результати стану реалізації Державної та регіональних програм подолання дитячої безпритульності і бездоглядності у 2006 році свідчать, що в державі вдалося призупинити зростання кількості безпритульних та бездоглядних дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Так, протягом 2006 року у притулках перебувала 21 тис. дітей, що на 10% менше в порівнянні з 2005 роком, але показники наповнюваності притулків для дітей за 2007 рік показують тенденцію щодо збільшення кількості вихованців притулків [69].
За станом на квітень 2007 р., в Україні функціонує 95 притулків для неповнолітніх служб у справах дітей, які опікуються вирішенням проблем бездоглядних і безпритульних дітей, надають їм першу „невідкладну” допомогу. За соціальними показниками 52% вихованців притулків становлять діти із неповних сімей, 20% – це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, що перебувають у закладах освіти (школах-інтернатах). Позитивною є динаміка щодо розвитку ефективних форм влаштування та ресоціалізації бездоглядних дітей після притулку. Так, у порівнянні з 2005 роком, на 17% збільшилася кількість вихованців притулків, влаштованих під опіку та піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу [69].
Водночас у системі роботи притулків поряд з позитивними моментами є багато проблем і недоліків. Незважаючи на те, що за останні роки відпрацьована певна законодавчо-нормативна база, методики вилучення дітей з негативного середовища та надання їм первинної соціально-реабілітаційної допомоги, майже 10% дітей потрапляють до притулків неодноразово [65; 237]. Все ще низькою залишається результативність влаштування дітей після перебування у притулку до сімейних форм виховання, гострою є проблема укомплектування закладів фахівцями, які володіють знаннями й вміннями щодо соціального захисту дитини відповідно до вимог сьогодення.
Усе вище зазначене, а також аналіз контингенту дітей, які перебувають у притулках, стан їхнього психофізичного розвитку дозволяє зробити висновок про наявність потреби у розробці нових умов удосконалення діяльності притулків щодо соціального захисту бездоглядних дітей, а можливо й створення нових закладів соціального захисту – центрів соціально-психологічної допомоги неповнолітнім, в яких діти мали б змогу пройти курс індивідуальної комплексної реабілітації та відчути себе захищеними.
Актуальність і соціальна значимість дослідження означеної нами проблеми з позицій соціальної педагогіки не викликає сумнівів. Успішність та результативність вирішення проблеми соціального захисту бездоглядних дітей обумовлюється науковою обґрунтованістю підходів до пошуку шляхів, методів та засобів покращення становища даної категорії дітей.
Аналіз соціально-педагогічної, психологічної, соціально-правової, соціологічної, науково-методичної літератури та дисертаційних досліджень показав, що вивченню засад соціально-правового, соціально-педагогічного та соціального захисту дитинства присвячені роботи Н. Агаркової, І. Звєрєвої, А. Капської, О. Караман, М. Ковальчук, І. Ковчіної, І. Пєша, А. Платонової, Г. Сєм’я, Л. Яковлевої; питанням пошуку причин виникнення соціального явища дитячої бездоглядності та розробки соціальних (соціально-педагогічних) механізмів його локалізації приділяли увагу А. Адлер, Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, Л. Волинець, А. Зінченко, А. Капська, П. Люблінський, Л. Мардахаєв, Ф. Мустаєва, І. Пінчук, С. Толстоухова; тему особливостей професійної діяльності соціального педагога з дезадаптованими категоріями дітей та технологій соціально-педагогічної роботи з ними розглядали Л. Артюшкіна, Г. Бевз, Т. Василькова, Ю. Василькова, Н. Заверико, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Коваль, А. Мудрик, А. Поляничко, С. Харченко, С. Хлєбік; соціально-психологічні аспекти впливу вулиці на розвиток особистості дитини були предметом досліджень Л. Виготського, Н. Йорданського, М. Крупініної, А. Лурія, А. Макаренка, С. Шацького, В. Шульгіна; питання вдосконалення нормативно-правової бази щодо захисту неповнолітніх та профілактики негативних явищ у дитячому середовищі розробляють Н. Комарова, В. Оржеховська, В. Татушинський, І. Трубавіна; соціально-психологічні механізми роботи з дезадаптованими дітьми є предметом наукового пошуку Л. Оліференко, А. Реана, С. Рубінштейна, В. Шульги, Є. Холостової. Різні аспекти соціального явища дитячої бездоглядності розглядалися у дисертаційних дослідженнях Т. Бессонової, А. Кацеро, В. Кондратішко, Н. Павлік.
Висновки їх досліджень, досвід спільних соціальних проектів вказують на те, що дитяча бездоглядність і безпритульність, захист прав даної категорії дітей є злободенною суспільною проблемою, яка актуалізується в останні роки у зв’язку із складними соціально-економічними трансформаціями. Аналіз наукової літератури та стан практичної діяльності з даної проблеми показав, що фундаментальних досліджень з проблеми соціального захисту бездоглядних і безпритульних дітей в умовах притулків для неповнолітніх немає, а також дозволив нам виявити низку суперечностей:
– між стрімким зростанням кількості бездоглядних і безпритульних дітей та відсутністю у сучасній науковій теорії та практиці обґрунтованих ефективних шляхів, методів та засобів локалізації явища дитячої бездоглядності, покращення становища даної категорії дітей;
– між об’єктивною потребою соціального захисту бездоглядних дітей і недостатньою теоретичною та методичною розробкою педагогічних умов, змісту і технологій цієї діяльності у притулках;
– між необхідністю підготовки педагогічних кадрів до роботи у притулках для неповнолітніх та відсутністю теоретико-методологічного обґрунтування й науково-методичного забезпечення такої підготовки.
Таким чином, недостатня наукова розробка обраної проблеми, необхідність її глибокого і послідовного рішення на рівні педагогічної теорії та практики зумовили вибір теми нашого дослідження: „Педагогічні умови соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить у план роботи Науково-дослідного центру проблем соціальної педагогіки і соціальної роботи АПН України Луганського національного університету імені Тараса Шевченка як складова частина комплексної наукової теми „Зміст і технологія соціально-педагогічної діяльності з дітьми групи ризику” (державний реєстраційний номер 0107V000971). Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (протокол № 9 від 29 листопада 2005 року).
Об’єкт дослідження – діяльність притулків для неповнолітніх із соціального захисту бездоглядних дітей.
Предмет дослідження – педагогічні умови удосконалення процесу соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальному впровадженні педагогічних умов соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що процес соціального захисту бездоглядних дітей у притулках може бути більш ефективним, якщо буде побудований на основі реалізації наступних педагогічних умов:
– організація соціально-педагогічного супроводу соціального захисту бездоглядних дітей, який спрямований на надання їм професійної комплексної освітньої, медико-психологічної, соціально-правової, організаційно-комунікативної, соціально-педагогічної допомоги та підтримки;
– забезпечення соціальної взаємодії педагогів і вихованців притулків на підставі активного, емоційно-позитивного, особистісного спілкування з урахуванням принципів гуманізму і ненасильницької взаємодії;
– використання у програмі соціального захисту бездоглядних дітей у притулках та її методичному підґрунті соціально-педагогічних технологій, що забезпечують урахування соціально-психологічних особливостей бездоглядних дітей та сприяють їх соціальній захищеності.
Відповідно до мети й гіпотези дослідження було визначено такі завдання:
1. Здійснити аналіз проблеми соціального захисту бездоглядних дітей в Україні в існуючій соціально-педагогічній, правовій, педагогічній, соціологічній, психологічній літературі.
2. Теоретично обґрунтувати зміст і визначити особливості соціального захисту бездоглядних дітей у діяльності притулків для неповнолітніх.
3. Визначити соціально-психологічний портрет бездоглядної, безпритульної дитини.
4. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови соціального захисту бездоглядних дітей та впровадити їх у практику роботи притулків для неповнолітніх.
5. Провести аналіз ефективності розроблених педагогічних умов соціального захисту бездоглядних дітей та сформулювати практичні рекомендації щодо організації соціального захисту бездоглядних дітей у притулках.
Методологічну основу дослідження складають філософські положення про соціальну сутність захисту особистості, ідеї про цінність особистості кожної дитини, базові принципи теорії пізнання – науковість, історизм, об’єктивність, системно-комплексний підхід до вивчення явищ соціальної дійсності; міждисциплінарний підхід, що обґрунтовує необхідність використання теоретичних положень суміжних з педагогікою наук – психології, соціології, соціальної роботи, права; принципи діяльнісного й адаптаційного підходів до формування особистості; поняття взаємодії у філософії та філософії взаємодій і характерні для них принципи синергетичного та гуманістичного методологічних підходів; теорій соціосистемного, особистісного підходів у розкритті процесів захисту особистості, технологічного підходу тощо.
Нормативно-правову базу дослідження складають концептуальні положення Декларації прав дитини, Державної програми подолання дитячої безпритульності та бездоглядності на 2006-2010 роки, Загальнодержавної програми „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки”, Законів України „Про охорону дитинства”, „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, Сімейного кодексу України та ін.
Теоретичну основу дослідження становлять положення наукових теорій і концепцій, висновків про сутність захисту дитинства і соціально-педагогічні механізми його регулювання (І. Звєрєва, А. Капська, О. Караман, М. Ковальчук, Г. Сєм’я), соціально-психологічні властивості особистості та поведінки депривованих дітей (І. Дубровіна, А. Кацеро, Й. Лангмейер, З. Матейчик, В. Мухіна, А. Прихожан), роль соціального та особистісно зорієнтованого виховання (І. Бех, М. Плоткін, С. Подмазін, О. Сухомлинська, М. Шакурова); концепція Д. Фельдштейна про можливість створення спеціальних педагогічних умов, які здатні переконструювати діяльність дітей у соціально схвалювані й конструктивно розвиваючі особистість види діяльності; концепція супроводу при наданні допомоги дітям (О. Казакова, Н. Комарова, Г. Лактіонова, І. Ліпський); ідеї гуманістичного підходу в організації соціальної взаємодії, міжсуб’єктних відносин та спілкування (М. Каган, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Сухомлинський); ідеї педагогічної антропології у вихованні (Б. Бім-Бад, П. Блонський, А. Макаренко, К. Ушинський, С. Шацький).
У процесі роботи було використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз соціально-педагогічної, психологічної, педагогічної, соціологічної, юридичної літератури, синтез, систематизація, порівняння, класифікація, узагальнення для з’ясування змісту базових понять дослідження, обґрунтування сутності та особливостей процесу соціального захисту, розробки педагогічних умов даного процесу; контент-аналіз нормативно-правових документів для визначення змісту соціально-захисної діяльності у закладах соціально-педагогічної підтримки; емпіричні: діагностичні (інтерв’ю, анкетування, тестування, бесіда), обсерваційні (включене та опосередковане спостереження), соціально-педагогічний експеримент та моніторинг для вивчення стану досліджуваної проблеми, перевірки ефективності розроблених педагогічних умов; статистичні (кількісна та якісна обробка даних за допомогою методів математичної статистики) для порівняння і підтвердження отриманих результатів дослідження.
Експериментальна база дослідження. Соціально-педагогічна робота експериментального характеру проводилася на базі трьох притулків для дітей: притулку для дітей відділу у справах дітей Алчевської міської ради, Луганського обласного притулку для неповнолітніх, Волинського обласного притулку для дітей служби у справах дітей Волинської облдержадміністрації (м. Луцьк).
Дослідження проводилося за участі 382 вихованців названих притулків, 73 педагогічних працівників притулків, які здійснюють соціально-захисну роботу у притулках та 15 фахівців експериментальної служби комплексного супроводу які виступали у ролі експертів та компетентних суддів.
Наукова новизна дослідження:
• вперше, обґрунтовано педагогічні умови соціального захисту безоглядних дітей у притулках для неповнолітніх на основі ідеї комплексного соціально-педагогічного супроводу процесу соціального захисту, що базується на міждисциплінарному, індивідуально орієнтованому і адаптаційному підходах та залучають до процесу всіх суб’єктів захисту – бездоглядну дитину, педагогічні кадри притулку, фахівців соціальної сфери, представників влади і територіальної громади, батьків вихованців (осіб, що їх замінюють); складено комплексну програму соціального захисту бездоглядних дітей в умовах притулків; змістовно обґрунтовано технологію впровадження розробленого комплексу педагогічних умов соціального захисту безоглядних дітей у притулках; розроблено сукупність критеріїв для визначення ефективності процесу соціального захисту бездоглядних дітей у притулках;
• подальшого розвитку набули ідеї гуманістичної педагогіки щодо організації соціальної взаємодії та спілкування педагогів-вихователів і вихованців притулків; організаційно-змістовні компоненти соціально-захисної діяльності притулків для дітей; змістовно-технологічні компоненти підготовки педагогічних працівників притулків до соціального захисту бездоглядних дітей та підготовки кандидатів у прийомні батьки, майбутніх батьків-вихователів; форми соціально-психолого-педагогічної роботи з бездоглядними дітьми спрямовані на їх захист;
• удосконалено положення про соціальний захист бездоглядних дітей у притулках як категорії соціальної педагогіки; функції педагогічних працівників притулку, які здійснюють соціально-захисну діяльність.
Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що на основі отриманих нових знань про проблему соціального захисту теоретично обґрунтовуються положення, які дають можливість збагатити наукові уявлення про цілі, зміст, механізми соціального захисту бездоглядних дітей у соціально-педагогічному контексті.
Практична значимість дослідження полягає в розробці й упровадженні у процес соціального захисту притулків: програми комплексного соціально-педагогічного супроводу „Захист”, політехнологічного комплексу соціально-захисних технологій, які враховують соціально-психологічні особливості бездоглядних дітей; педагогічних вимог і методичних рекомендацій для педагогічних працівників притулків щодо організації спілкування і соціальної взаємодії із вихованцями притулків на засадах гуманістичної педагогіки; комплексу освітніх та просвітницьких семінарів-тренінгів соціально-психолого-педагогічної спрямованості для педагогічних працівників притулків, вихованців та батьків (чи осіб, що їх замінюють), потенційних усиновителів, майбутніх опікунів; створенні служби комплексного супроводу процесу соціального захисту при притулку та мобільного науково-методичного консультаційного центру, бази даних сучасних інноваційних соціально-педагогічних технологій, спрямованих на вирішення питань соціального захисту бездоглядних і безпритульних дітей та надання їм різноманітних видів допомоги і підтримки.
Розроблена в ході дослідження система тренінгових занять та пакет проблемних завдань практичного характеру з питань соціально-пихолого-педагогічної компетентності батьків можуть бути використані в діяльності притулків для дітей, центрів соціально-психологічної допомоги неповнолітнім, у процесі організації соціальної роботи спеціалістів центрів соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді щодо поширення сімейних форм виховання, в рамках „Школи для кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі”, при розробці навчальних прикладних курсів і семінарів з проблем вивчення змісту і технологій соціально-педагогічної діяльності з дітьми групи ризику для студентів спеціальностей „Соціальна педагогіка” і „Соціальна робота”.
Запропоновані організаційно-методичні рекомендації щодо покращення результативності соціально-захисного процесу бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх можуть бути ефективно використані в рамках процесу реформування системи соціального захисту бездоглядних дітей і реструктуризації притулків у центри соціально-психологічної допомоги за територіальними громадами.
Результати дослідження впроваджено в процес соціального захисту вихованців Луганського обласного притулку для неповнолітніх (довідка про впровадження № 86 від 21 травня 2008 р.), притулку для дітей відділу у справах дітей Алчевської міської ради (довідка про впровадження № 466 від 29 липня 2008 р.), Волинського обласного притулку для дітей служби у справах дітей Волинської облдержадміністрації (довідка про впровадження № 194 від 26 серпня 2008 р.), у процес організації соціальної роботи щодо поширення сімейних форм виховання Луганського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (довідка про впровадження № 321/1 від 19 травня 2008 р.), у навчальний процес Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження №1/2278 від 21 жовтня 2008 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки виконаної роботи обговорювалися й одержали позитивну оцінку на засіданнях кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи, звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (2005-2008 рр.), на науково-практичних конференціях та методичних семінарах педагогічних працівників притулків для неповнолітніх м. Луганська й Луганської області. Основні положення дисертації дістали відображення у публікаціях автора, доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Медико-психологічні та соціальні проблеми дітей групи соціального ризику, шляхи подолання” (Луганськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006” (Дніпропетровськ, 2006), Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції „Українська наука ХХІ століття” (Київ, 2006), Науковій конференції „Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров’я: як Україні досягти європейського рівня якості послуг?” (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції „Соціальна робота в Україні: вектор розвитку в третьому тисячолітті” (Київ, 2007), ІV Міжнародна науково-практична конференція „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ, 2007), Международная конференция по проблемам детской беспризорности „Построим город для всех, чтобы каждый ребёнок и все наши дети смогли найти в нём место” (Москва, 2007), Міжнародна конференція „Досвід співпраці державних, муніципальних та недержавних організацій у вирішенні питань захисту дітей” (Кам’янець-Подільський, 2007).
Публікації. Результати дослідження висвітлено у 9 публікаціях, у тому числі 7 – у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та восьми додатків на 101 сторінці. Загальний обсяг дисертації – 216 сторінок. Робота містить 16 таблиць та 5 малюнків. Список використаних джерел складається з 356 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене нами дослідження дозволяє сформулювати основні висновки:
1. Теоретичний аналіз наукових досліджень показує, що проблема соціальної незахищеності дітей є актуальною міжнародною соціальною проблемою, яка має пріоритетний характер вирішення у державній соціальній політиці багатьох країн світу. Але, не дивлячись на широкий спектр законодавчих засад та високу, в останній час, зацікавленість учених феноменом дитячої бездоглядності і безпритульності, питання соціального захисту бездоглядних дітей в Україні є мало розробленим. Подальшого розвитку потребують науково-теоретичні підходи до вирішення проблем соціального захисту бездоглядних дітей у притулках та питання розробки новітніх технологій даного процесу. Провідною ідеєю сучасних досліджень науковців є ідея розробки та впровадження цілісної системи соціального захисту дітей та молоді в рамках цілеспрямованої державної соціальної політики з питань охорони дитинства, сім’ї та молоді, яка на сьогодні, нажаль, поки що відсутня.
2. Аналіз наукової літератури дозволив нам визначити теоретико-методологічні засади дослідження проблеми соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх. Головним поняттям дослідження є „соціальний захист”, який ми розглядаємо, з позицій соціальної педагогіки, як систему практичних заходів держави і суспільства, спрямованих на відновлення зовнішніх соціально-економічних, політичних, медико-екологічних, правових, психолого-педагогічних умов, які забезпечують на сучасному рівні виживання і розвиток дітей та спрямовані на подолання ситуації, коли дії окремих осіб чи інститутів наносять безпосередню шкоду здоров'ю дитини, її фізичному, психічному, моральному, інтелектуальному розвитку, деформують природній процес соціалізації особистості дитини та її самореалізації.
3. Змістовну основу соціально-захисної діяльності притулків складає професійна комплексна соціальна допомога, яка спрямована на виведення дитини зі стану бездоглядності та безпритульності. В основу ПКСД покладено принцип поєднання психологічної, медико-оздоровчої, педагогічної, правової та соціальної реабілітаційно-адаптаційної програм, що базується на діагностичній основі, індивідуальній корекції та терапії, зорієнтованій навчально-виховній діяльності, що гарантує основні права і задовольняє потреби та інтереси дитини. Провідними видами соціально-захисної діяльності, які виступають системоутворюючим чинником процесу соціального захисту бездоглядних дітей у притулках, є соціально-психологічна реабілітація та корекційно-виховна робота.
4. У результаті дослідження було виділено три групи особливостей соціального захисту бездоглядних дітей, які можна простежити у будь-якому притулку для неповнолітніх. Це особливості, що визначаються специфікою контингенту притулків та пов’язані з їх віковими властивостями та психофізіологічним станом, специфікою статусу притулків як закладів соціального захисту для тимчасового перебування неповнолітніх, а також ті, що пов’язані із сучасним процесом реформування державної системи захисту прав дитини і зумовлені соціально-економічною ситуацією в Україні. Усі групи особливостей отримали своє змістовне трактування.
5. В ході аналізу соціально-педагогічної, правової, психолого-педагогічної, соціологічної літератури було встановлено, що проблема виникнення та існування соціального феномену бездоглядних і безпритульних дітей та їх соціальної незахищеності міцно пов’язана із кризою інституту сім’ї, що є наслідком сучасних соціально-економічних, соціально-політичних перетворень у державі; порушенням прав дітей в галузі освіти, професійного навчання (серед факторів ризику в системі освіти: неспроможність забезпечити достатньою мірою потреби дітей у дошкільних закладах; порушення принципу загальності середньої освіти; комерціалізація шкільної справи, зокрема початкової освіти, сфери дозвілля; послаблення функцій захисту дітей у системі освіти (харчування, відпочинок, ін.); дитяча праця та ін.); неоперативним рішенням органами опіки й піклування питань життєвлаштування дітей, що залишилися без піклування батьків, міжвідомчою розкоординованістю дій міністерств та соціальних інститутів, які відповідають за захист прав дитини.
6. Аналіз соціально-психологічного портрету бездоглядних та безпритульних дітей показав, що це діти зі зруйнованою системою соціальних зв’язків, широким спектром особистісних деформацій, викривленими світоглядними настановами, низьким рівнем соціальної нормативності, примітивними потребами та інтересами, які мають досвід бродяжництва і вже залучились до алкоголю, наркотичних речовин, ранніх статевих зв’язків. Вони є активною частиною дитячого середовища і здатні на вчинок. Для більшості з них втеча на вулицю – це усвідомлений поведінковий механізм власного захисту від несприятливих умов, який для них є єдиним реально доступним засобом протесту.
7. Установлено, що першою педагогічною умовою соціального захисту бездоглядних дітей у притулках є організація соціально-педагогічного супроводу соціального захисту бездоглядних дітей, що спрямований на надання їм професійної комплексної освітньої, медико-психологічної, соціально-правової, організаційно-комунікативної, соціально-педагогічної допомоги та підтримки.
Дослідження показало, що в основі даного супроводу покладена ідея міждисциплінарної взаємодії педагогічних працівників притулків із спеціалістами різних фахів соціальної сфери, що ґрунтується на принципах цілісності та неперервності, структурності та системності, керованості та цілеспрямованості, комунікативності, принципі розвитку і гуманістичної орієнтації у взаємодії, соціального загартування дітей, створення корегуючого і виховуючого середовища та врахування інтересів і захисту прав дитини. Ми визначили, що поетапний процес комплексного соціально-педагогічного супроводу(КСПС) соціального захисту бездоглядних дітей у притулках – це системна діяльність, яка спрямована на актуалізацію механізмів підвищення ефективності процесу соціального захисту та охоплює три основні напрямки: 1) безпосередньо соціально-захисну діяльність щодо бездоглядних дітей, які потрапили до притулку; 2) науково-методичну роботу щодо підвищення професійного кваліфікаційного рівня педагогів-вихователів притулку із соціального захисту вихованців; 3) просвітницьку соціально-психолого-педагогічну роботу із батьками чи особами, що їх замінюють, потенційними усиновителями (опікунами) вихованців притулку. Кінцевим результатом КСПС є гарантія соціальної захищеності бездоглядної дитини та реалізація її найважливішого права на життя, розвиток, навчання й виховання у нормальному сімейному середовищі, яке є невід’ємним правом кожної дитини.
8. Сутність другої педагогічної умови полягає у забезпеченні соціальної взаємодії педагогів і вихованців притулків на підставі активного, емоційно-позитивного, особистісного спілкування з урахуванням принципів гуманізму і ненасильницької взаємодії. Мова йде про орієнтацію процесів соціальної взаємодії та спілкування педагогів і вихованців притулків на ідеї гуманістичної педагогіки та педагогіки зустрічних зусиль, які: 1) передбачають визнання самоцінності та унікальності особистості дитини, врахування її життєвого досвіду; 2) створення умов, які забезпечили б вихованцям притулку не лише нормальний розвиток і задоволення вітальних потреб, а й сприяли б розумінню вихованцями необхідності власного саморозвитку, самовизначення; 3) передбачають професійне й особистісне зростання педагогів-вихователів разом із вихованцями. У даному контексті нами були сформульовані педагогічні вимоги та практичні рекомендації щодо спілкування і соціальної взаємодії педагогів та вихованців притулку.
9. Третя педагогічна умова характеризується пов’язана із використанням у програмі соціального захисту бездоглядних дітей у притулках та її методичному підґрунті соціально-педагогічних технологій, що забезпечують врахування соціально-психологічних особливостей бездоглядних дітей та сприяють їх соціальній захищеності.
Змістовна розробка третьої умови дозволила нам визначити соціально-педагогічну технологію соціального захисту бездоглядних дітей у притулках як своєрідний політехнологічний комплекс, який інтегрує в собі ряд спеціалізованих технологій, методів, які працюють на вирішення кінцевої мети соціального захисту.
Виділені нами педагогічні умови процесуально взаємопов’язані між собою, а також є взаємодоповнюючими складовими процесу соціального захисту бездоглядних дітей, що сприяють його ефективності.
10. Технологія впровадження розробленого комплексу педагогічних умов містить, по-перше, створення інноваційних організаційних структур – Служби комплексного соціально-педагогічного супроводу процесу соціального захисту бездоглядних дітей при притулку та Мобільного науково-методичного консультаційного центру, діяльність якого була спрямована на науково-методичну підтримку соціально-захисного процесу у притулках для неповнолітніх; по-друге, застосування та творчий розвиток традиційних і впровадження інноваційних форм і методів роботи, спрямованих на соціальний захист бездоглядних дітей; по-третє, орієнтується на сучасні технології активної емоційно-позитивної особистісної взаємодії та діалогічного спілкування педагогічних працівників притулків із вихованцями на засадах гуманізму і ненасильницької взаємодії, а також врахування соціально-психологічних особливостей бездоглядних дітей.
11. Здійснена дослідно-педагогічна робота з упровадження розробленого комплексу педагогічних умов у процес соціального захисту бездоглядних дітей підтвердила вихідну гіпотезу про те, що соціально-захисна діяльність притулків проведена з урахуванням цих умов проходить набагато ефективніше. Результатом процесу впровадження є зростання показників захищеності та позитивних особистісних змін вихованців, яке простежуються за всіма виділеними критеріями у представників експериментальної групи, і складають різницю з контрольною групою від 0,6% до 20,9% на користь ЕГ.
12. Аналіз результатів проведеного дослідження, здійснений за розробленими критеріями: емоційно-психічного стану дітей притулку, ціннісно-поведінкових змін у вихованців та критерію якості соціально-правового забезпечення основних прав бездоглядних дітей, показав достатньо високу ефективність процесу впровадження розроблених педагогічних умов соціального захисту бездоглядних дітей, що є вагомою підставою вважати виконаними завдання дослідження й досягнутою його мету.
13. Проведене теоретичне дослідження, знайомство з інноваційними розробками науковців-практиків щодо покращення стану дітей соціально незахищених категорій, аналіз практичного досвіду вирішення проблем соціального захисту вихованців притулків та результати проведеної нами експериментальної роботи дозволили нам сформулювати ряд пропозицій рекомендаційного характеру щодо покращення результативності соціально-захисного процесу бездоглядних дітей у притулках, які пов’язані із обґрунтуванням питання перегляду юридичного статусу притулків та зміною терміну перебування дитини у закладі, реструктуризацією притулків у центри соціально-психологічної допомоги; практичною реалізацією комплексної моделі соціального захисту бездоглядних дітей у притулках.
Виконана робота не претендує на остаточне розв’язання заявленої проблеми. Подальшої розробки потребують питання оптимізації процесу розвитку сімейних форм виховання і влаштування дитини після перебування у притулку, професійної підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів притулків, розробки новітніх прикладних соціально-психолого-педагогічних реабілітаційних технологій роботи із категорією бездоглядних дітей, створення сучасної державної системи екстреної допомоги „дітям вулиць”, вивчення досвіду роботи зарубіжних країн щодо проблеми соціального захисту бездоглядних дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию / Г. С. Абрамова. – М. : Междун. пед. ак-я, 1995. – 237 с.
2. Автомонов П. П. „Діти вулиці” : проблеми та профілактика /
П. П. Автомонов, Л. В. Жогло // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – №8. – С. 22–25.
3. Агаркова Н. І. Педагогічні умови забезпечення соціально-правового захисту старшокласників : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05. „Соціальна педагогіка” / Н. І. Агаркова. – К., 2003. – 21 с.
4. Агулина С. В. Социально-педагогические факторы, способствующие проявлению подростковой дезадаптации / С. В. Агулина // Культура мира и толерантность в стратегии открытого образования : материалы науч.-практ. конф. / ред. Н. Н. Сотникова. – Ставрополь : Ставрополье, 2002. – 88 с.
5. Азаров Ю. Беспризорность и детская преступность – наши беды /
Ю. Азаров // Воспитание школьников. – 2002. – №7. – С. 60–63.
6. Актуальність профілактичної роботи з питань ВІЛ/СНІДу серед дітей вулиці // Соціальний працівник. – 2006. – №13. – С. 3–4.
7. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства /
Ю. А. Александровский. – М. : Медицина, 1997. – 576 с.
8. Алексеева Л. С. Семейная психотерапия в центре психолого-педагогической помощи : [науч.-метод. пособие] / Л. С. Алексеева,
В. Ю. Меновщиков. – М. : НИИ семьи, 1998. – 109 с.
9. Алєксєєнко Т. Соціально-педагогічна підтримка дітей групи ризику / Т. Алєксєєнко // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2005. – № 1. – С. 56–60.
10. Андреев В. С. Право социального обеспечения в СССР / В. С. Андреев. – [Текст] : учебник. – 2-е изд. доп. и перераб. – М. : Юридическая литература, 1987. – 350 с.
11. Антонян Ю. М. Об одной из концепций личностного подхода к объяснению причин систематического занятия бродяжничеством / Ю. М. Антонян // Юридическая психология. – СПб. : Питер, 2001. – С. 191–202.
12. Артюшкіна Л. М. Сирітство в Україні як соціально-педагогічна проблема (соціально-правовий аспект) : [монографія] / Л. М. Артюшкіна,
А. О. Поляничко. – Суми : СумДПУ, 2002. – 268 с.
13. Ахвердова О А. Экспериментально-психологическая диагностика личностно-характерологического континуума подростков [монография] /
О А. Ахвердова. – М. : Мысль, 1998. – 158 с.
14. Бабенко І. Г. Соціально-психологічна реабілітація бездоглядних дітей : навчально-методичний посібник / І. Г. Бабенко, В. М. Мишківська, Н. П. Павлік. – Житомир : вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. – 200 с.
15. Баб’як Т. І. Психокорекційна робота з дітьми та підлітками, що зазнали насильства / Т. І. Баб’як. – Львів : ВНТЛ, 1999. – 48 с.
16. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации [учебник для юридических вузов] / М. В. Баглай. – М. : Юрист, 1997. – 289 с.
17. Багиев Г. Л. Руководство к практическим ситуациям по маркетингу с использованием кейс-метода / Г. Л. Багиев, В. Н. Наумов. – СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2000. – 271 с.
18. Баркер Р. Словарь социальной работы / Р. Баркер ; [пер. с англ.]. – М. : Институт социальной защиты, 1994. – 367 с.
19. Батыгин К. С. Право социального обеспечения. Общая часть : [учеб. пособие] / К. С. Батыгин. – М. : АТиСО, 1998. – 257 с.
20. Безпалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Безпалько. – М. : Изд-во „Знание”, 1989. – 178 с.
21. Безпалько О. В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді : теоретико-методичні основи : [монографія] / О. В. Безпалько. – К. : Наук. світ, 2006. – 363 с.
22. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : [навч. посібник] / О. В. Безпалько. – К. : Логос, 2003. – 134 с.
23. Бессонова Т. І. Система психолого-педагогічного захисту соціально занедбаних дітей і підлітків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 „Педагогічна та вікова психологія” /
Тетяна Іванівна Бессонова. – К., 2006. – 21 с.
24. Бех І. Д. Особистісно-орієнтований підхід : теоретико-технологічні засади. Кн. 1 / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 277 с.
25. Бех І. Д. Особистісно-орієнтований підхід : науково-практичні засади. Кн. 2 / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 341 с.
26. Битянова М. Р. Организация психологической работы в школе /
М. Р. Битянова. – М. : Генезис, 2000. – 298 с.
27. Бовть О. Б. Психокоррекционная работа по предупреждению агрессивности детей младшего школьного возраста / О. Б. Бовть // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – № 1. – С. 8–17. – № 3. – С. 3–8. – №4. –
С. 15–17. – № 5. – С. 19–23.
28. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Л. И. Божович. – М. : „Институт практической психологии”, Воронеж : НПО „МОДЭК”, 1995. – 352 с.
29. Болотіна Н. Б. Право людини на соціальне забезпечення в Україні : проблема термінів і понять / Н. Б. Болотіна // Право України. – 2000. – №3. – С. 35–39.
30. Болотіна Н. Б. Право соціального забезпечення України : системно-структурний аналіз / Н. Б. Болотіна // Право України. – 2001. – №5. –
С. 24–29.
31. Болотіна Н. Б. Право соціального забезпечення / Н. Б. Болотіна // Юридична енциклопедія. – К. : Вид-во „Українська енциклопедія”
ім. М. П. Бажана, 2003. –
Т.5. – 2003. – С. 32.
32. Болотіна Н. Б. Соціальний захист / Н. Б. Болотіна // Юридична енциклопедія. – К. : Вид-во „Українська енциклопедія” ім. М. П. Бажана, 2003. –
Т.5. – 2003. – С. 558–559.
33. Болотіна Н. Б. Соціальне право України : окремі теоретичні проблеми формування та розвитку / Н. Б. Болотіна // Право України. – 2000. – №12. – С. 24–28.
34. Болотіна Н. Б. Право соціального захисту України : [навч. посіб.] /
Н. Б. Болотіна. – К. : Знання, 2005. – 615 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
35. Бондарева Е. Е. Гра як естетичний феномен (культурологічний та педагогічний аспекти) / Е. Е. Бондарева // Образование без границ. – 2002. – №2. – С. 54–57.
36. Боровик В. Ф. Дітям потрібен захист / В. Ф. Боровик // Превентивне виховання : проблема ненасильства : [зб. наук.-практ. статей / заг. ред.
В. М. Оржеховська]. – К. : Олди-плюс, 2000. – 132 с.
37. Бреева Е. Б. Социальное сиротство. Опыт социологического обследования / Е. Б. Бреева // Социс. – 2004. – № 4. – С. 44–50.
38. Бреслав Г. Э. Психологическая коррекция детской и подростковой агрессивности : [учебное пособие для специалистов и дилетантов] /
Г. Э. Бреслав. – СПб. : Речь, 2006. – 144 с.
39. Брылёва О. Взаимодействие психолога и „трудного” подростка /
О. Брылёва // Народное образование. – 2001. – №7. – С. 163–166.
40. Бурлачук Л.Ф. Справочник по психологической диагностике /
Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – К. : Наукова думка, 1989. – 197 с.
41. Буянова М. О. Право социального обеспечения / М. О. Буянова,
С. И. Кобзева, З. А. Кондратьева. – М. : „КноРус”, 2006, 518 с.
42. Буянов М. И. Ребёнок из неблагополучной семьи / М. И. Буянов. – М. : Просвещение, 1988. – 208 с.
43. Василькова Ю. В. Методика и опыт работы социального педагога : [учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений] / Ю. В. Василькова. – М. : Издат. центр „Академия”, 2001. – 160 с.
44. Вахромов Е. Психологическая коррекция аномального поведения подростков : побег из дома / Е. Вахромов // Прикладная психология и психоанализ. – 2000. – №3. – С. 52–60.
45. Вахромов Е. Психологическая коррекция аномального поведения подростков : побег из дома / Е. Вахромов // Прикладная психология и психоанализ. – 2000. – №4. – С. 39–51.
46. Вачков И. В. Сказкотерапия: Развитие самосознания через психологическую сказку / И. В. Вачков. – М. : Ось, 2001. – 144 с.
47. Ветров Ю. П. Состояние и проблемы профилактики беспризорности и безнадзорности несовершеннолетних / Ю. П. Ветров // Педагогика. – 2005. – №2. – С. 101–107.
48. Волинець Л. С. „Діти вулиці” в Україні : ситуаційний аналіз /
Л. С. Волинець, О. О. Січкар. – К. : Сфера, 2004. – 80 с.
49. Выготский Л.С. Некоторые вопросы детской (возрастной) психологии : собр. соч. : в 6 т. / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1983. –
Т.4. – 1983. – 432 с.
50. Гарбузов В. И. Практическая психотерапия / В.И. Гарбузов. – СПб. :
АО «Сфера», 1994. – 160 с.
51. Гильяшева И. Н. Методика исследования межличностных отношений ребёнка [методическое пособие] / И. Н. Гильяшева, Н. Д. Игнатьева. – М. : Фолиум, 1994. – 64 с.
52. Глозман Ж. М. Личность и нарушения общения / Ж. М. Глозман. – М. : Прима, 1987. – 219 с.
53. Гоголева А. В. Социально-психологическая характеристика побега, бегства, ухода ребёнка из дома / А. В. Гоголева // Мир психологии. – 2003. – № 4. – С. 218–230.
54. Голик А. Н. Социальная психиатрия сиротства / А. Н. Голик. – М. : Лаборатория базовых знаний, 2000. – 191 с.
55. Гнездилов А. В. Авторская сказкотерапия. Дым старинного камина (сказки доктора Балу) / А. В. Гнездилов. – СПб. : Речь, 2004. – 292 с.
56. Горьковая И. А. Нарушение поведения у детей из семей алкоголиков /
И. А. Горьковая // Обозрение психиатрии и медицинской психологии. – 1994. – №3. – С. 10–15.
57. Гревцева Г. Детская беспризорность : причины и следствия /
Г. Гревцева, Л. Ситдикова // Учитель. – 2004. – №2. – С. 23–25.
58. Григорьева Т. Г. Основы конструктивного общения : [методическое пособие для преподавателей] / Т. Г. Григорьева, Л. В. Линская,
Т. П. Усольцева. – Новосибирск : Изд-во Новосибирского ун-та, 1997. –
95 с.
59. Гурин С. П. Маргинальная антропология. / С. П. Гурин. – Саратов, 2000.  62 с. – [Електронний ресурс]
http://biblioteka.org.ua/book.php?id=1120000884&p=18
60. Гурьянова М. П. Воспитание жизнеспособной личности в условиях дисгармоничного социума / М. П. Гурьянова // Педагогика. – 2004. – №1. – С. 12–18.
61. Даль В. Толковый словарь великорусского языка / В. Даль. – М. : Русский язык, 1981. –
Т. 1. – 1981. – С. 284.
62. Декларація прав дитини : проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року // Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей. – К. : Дитячий фонд ООН „ЮНІСЕФ”, 2002. – 318 с.
63. Дементьева И. Ф. Социальная адаптация детей-сирот : проблемы и перспективы в условиях рынка / И. Ф. Дементьева // Социологические исследования. – 1992. – №10. – С. 62–70.
64. Дементьева И. Ф. Социальная адаптация детей-сирот : современные проблемы и перспективы в условиях рынка / И. Ф. Дементьева // Социальные проблемы сиротства : [сб. ст. / отв. ред. И. Ф. Дементьева]. – М. : ИС, 1992. – С. 5–19.
65. Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2005 року. – К. : Державний ін-т розвитку сім’ї та молоді, 2006. – 143 с.
66. Дети социального риска и их воспитание : [учебно-методическое пособие / науч. ред. Л. М. Шипицына]. – СПб. : Изд-во „Речь”, 2003. – 144 с.
67. Дети улицы. Образование и социальная адаптация безнадзорных детей : [доклад / О. Е. Лебедев, Е. Е. Чепурных, А. Н. Майоров,
В. М. Золотухина]: ред. А. Н. Майоров. – М. : Интеллект-Центр, 2001. –
192 с.
68. Джутит С. Райкус Социально-психологическая помощь семьям и детям групп риска : [практическое пособие: в 4 т.] / Джутит С. Райкус,
Рональд С. Хьюз. – М. : Национальный фонд защиты детей от жестокого обращения, 2008. –
Т. 1. Концептуальные основы социальной работы с детьми – 2008. – 288 с.
69. Доповідь Міністра В. Коржа „Стан виконання державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки” [Електронний ресурс] матеріали спільного засідання колегій Мінсім’ямолодьспорт, МОН, МВС від 27 квітня 2007 року. –
http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article;jsessionid=C31B5A61ABDE767468BA977F317ED9BF?art_id=74922
70. Дорожевец А. Н. Когнитивные механизмы адаптации к кризисным событиям / А. Н. Дорожевец // Журнал практического психолога. – 1998. – №4. – С. 54-60.
71. Дубровина Н. В. Особенности психического развития в семье и вне семьи / Н. В. Дубровина, М. И. Лисина // Возрастные особенности психического развития детей. – М. : Знание, 1982. – 197 с.
72. Егоров Б. Е. Прогностические рисуночные методики в изучении бессознательного и особенности психотерапии пограничных нервно-психических расстройств / Б. Е. Егоров. – М. : Школа-пресс, 1995. – 50 с.
73. Ермоленко Г. Подростки взрослеют в деле / Г. Ермоленко // Народное образование. – 1994. – № 910. – С. 60–63.
74. Жбанкова И. И. Философские принципы в научном познании : проблема взаимодействия. / И. И. Жбанкова. – Минск : Наука, 1971. – 144 с.
75. Життлер А. В. Організація соціального забезпечення у Франції : [конспект лекції] / Анна Життлер. – К. : Ін-т держ. упр. і самоврядування при
Каб. Міністрів України, 1993. – 46 с.
76. Завадская Н. М. Практика социальной и профилактической работы по решению проблемы безнадзорности и беспризорности несовершеннолетних / Н. М. Завадская, В. Я. Кряквин, А. Б. Перушкин // Основы профилактики безнадзорности и беспризорности несовершеннолетних : [учебное пособие для вузов : ред. Ф. А. Мустаева]. – М. : Академический Проект, 2003. –
208 с.
77. Загальнодержавна програма „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки” [Електронний ресурс]. –
http://www.mms.gov.ua
78. Закон України ”Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13 січня 2005 р. №2342-ІV // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. – 2005. – №6. – С. 3–11.
79. Закон України „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” / Про проблеми бездомних громадян та безпритульних дітей і шляхи її подолання. Парламентські слухання
(22 грудня 2003 року). – К. : „Атопол”, 2004 . – 374 с.
80. Закон України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” від 1 січня 2006 року // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики. –
2005. – №26. – С. 4–7.
81. Закон України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 року // Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей. – К. : Дитячий фонд ООН „ЮНІСЕФ”, 2002. – 318 с.
82. Закон України „Про соціальні послуги” від 19 червня 2003 р. // Голос України. – 2003. – 22 липня.
83. Закон України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21.06.2001 №2558-14: [остання редакція від 22.12.2005 р.]. – [Електронний ресурс]. –
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2558%2D14&p=117196 37794
84. Залкинд А. Б. Вопросы советской педагогики / Арон Борисович Залкинд. – Л. : Госиздат, 1926. – 178 с.
85. Захаров А. И. Как помочь нашим детям избавиться от страха /
А. И. Захаров. – Санкт-Петербург : Гиппократ, 1995. – 178 с.
86. Захаров М. Л. Право социального обеспечения России : [учеб. пособие] /
М. Л. Захаров, Э. Г. Тучкова. – М. : БЕК, 2001. – 576 с.
87. Збірка казок та оповідань до „Програми занять з профілактики ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки серед вихованців притулків для неповнолітніх у регіонах України” / [авт.-упор.: О. А. Виноградова, Т. В. Журавель ,
О. М. Лозова]: заг. ред. Т. В. Журавель. – К. : Видавничий дім „Калита”, 2005. – 96 с.
88. Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей. – К. : Дитячий Фонд ООН „ЮНІСЕФ”, 2002. – 318 с.
89. Зверева О. Л. Семейная педагогика и домашнее воспитание : учеб. пособие [для студентов высш. пед. учеб. заведений] / О. Л. Зверева, А. Н. Ганичева. – М. : Академия, 2000. – 157 с.
90. Звєрєва І. Д. Діти у скруті : альтернативи вирішення проблеми (відкрита дискусія) / Ірина Дмитрівна Звєрєва , Галина Михайлівна Лактіонова // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. – №3. – С. 9–10.
91. Звєрєва І. Д. Соціально-педагогічний захист дитинства /
Ірина Дмитрівна Звєрєва // Рідна школа. – 1994. – № 3-4. – С. 18–20.
92. Зезина М. Система социальной защиты детей-сирот в СССР / М. Зезина // Педагогика. – 2000. – №3. – С. 58–67.
93. Зінченко А. Г. Безпритульність як соціальне явище (до історії розв’язання проблеми) / А. Г. Зінченко // Соціальна політика і соціальна робота. – 1998. – №12. – С. 78–85.
94. Зінченко А. Г. Досвід подолання дитячої безпритульності в Україні у 20-х роках / А. Г. Зінченко. – К. : ТОВ „Міжнародна фінансова агенція”, 1998. – 35 с.
95. Зимбардо Ф. Застенчивость (что это такое и как с ней справляться) /
Ф. Зимбардо [пер с англ.]. — Санкт-Петербург : Питер, 1996. – 148 с.
96. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по сказкотерапии /
Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева. – СПб. : ООО "Речь", 2002. – 254 с.
97. Зиновьева Н. О. Психология и психотерапия насилия : ребёнок в кризисной ситуации / Н. О. Зиновьева, Н. Ф. Михайлова. – СПб. : Речь, 2003. – 248 с.
98. Інновації у соціальних службах / [ред. Т. В. Семигіна]. – К. : Пульсари, 2002. – 94 с.
99. Інноваційні технології соціальної роботи з дітьми та сім’ями : [матеріали семінару-тренінгу для тренерів „Використання інтерактивних технологій у програмах з формування здорового способу життя серед дітей та молоді” / за ред. Т. Лях, Т. Журавель]. – К., 2007. – 24 с.
100. Инновационные методы в гражданском образовании / [В. В. Величко,
Д. В. Карпиевич, Е. Ф. Карпиевич, Л. Г. Кирилюк. – [2-е изд. доп.]. –
Минск : Медисонт, 2001. – 168 с.
101. Інтегровані соціальні служби : теорія, практика, інновації : [навч.-метод. комплекс / О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, та ін.]. – К. : Фенікс, 2007. – 528 с.
102. Истратова О. Н. Практикум по детской психокоррекции : игры, упражнения, техники / О. Н. Істратова. – М. : Феникс, 2008. – 349 с.
103. Каган М. С. Мир общения : проблема межсубьектных отношений /
М. С. Каган. – М. : Просвещение, 1988. – 387 с.
104. Казакова Е. И. Особенности психолого-педагогического и медико-социального сопровождения учащихся специальной (коррекционной) школы-интерната [Электронный ресурс]. – Режим доступа к журн.
http://festival.1september.ru/2004-2005/index.php?numb_artic=211161
105. Кальченко Л. В. Особливості соціальної роботи з „дітьми вулиць / Л. В. Кальченко // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2005. – №3. – С. 49–55.
106. Кальченко Л. В. Тема профілактики дитячої бездоглядності та безпритульності в соціальній рекламі / Л. В. Кальченко // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2006. – № 2. – С.53–57.
107. Кальченко Л. В. Питання соціального захисту бездоглядних та безпритульних дітей у сучасному законодавстві України / Л. В. Кальченко // Актуальні проблеми сучасних наук : теорія та практика : міжнар. науково-практич. конф., 19-30 червня 2006р. : збірник тез. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 97–99.
108. Кальченко Л. В. Соціальний захист бездоглядних та безпритульних дітей як психолого-педагогічна проблема / Л. В. Кальченко // Українська наука ХХІ століття : всеукраїнська науково-практич. інтернет-конф., 22-24 червня 2006 р. : збірник тез. – К., 2006. – С. 35–37.
109. Кальченко Л. В. Соціальний захист бездоглядних і безпритульних дітей у притулках для неповнолітніх / Л. В. Кальченко // Проблеми освіти. Науково-методичний збірник / гол. ред. В. Г. Кремень. – К. : Науково-метод. центр вищої освіти, 2006. – Спец. вип. – С. 124–130.
110. Кальченко Л. В. Особливості соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх / Л. В. Кальченко // Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров’я : як Україні досягти європейського рівня якості послуг? : всеукр. науков. конф., 8 лютого 2007р. : збірка тез конференції / ред. Т. В.Семигіна. – К. : Сфера, 2007. – С. 196–202.
111. Кальченко Л. В. Суттєві характеристики понять „дитяча бездоглядність” та „дитяча безпритульність” / Л. В. Кальченко // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка педагогічні науки / гол. ред. С.Я. Харченко. – Луганськ : „Альма-матер”, 2007. – № 6 (123). – С. 122–127.
112. Кальченко Л. В. Соціально-психологічні особливості „виходу” дитини на вулицю / Л. В. Кальченко // Науковий часопис НПУ імені
М. П. Драгоманова. Серія № 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління : зб. науков. праць. – К. : НПУ імені
М. П. Драгоманова, 2007. – Випуск 5. (Частина І). – С. 212–217.
113. Кальченко Л. В. Науково-практичне осмислення процесу соціального захисту бездоглядних та безпритульних дітей / Л. В. Кальченко // Досвід співпраці державних, муніципальних та недержавних організацій у вирішенні питань захисту дітей : міжнар. науково-практич. конф. : 15-16 листопада 2007р. : збірник наукових праць Камянець-Подільського національного університету : Серія соціально-педагогічна. – Кам’янець-Подільський, 2008. – Випуск 9. – С. 111–116.
114. Каплан Г. Клиническая психиатрия / Г. Каплан, Б. Сэдок. – М. : Гэотар медицина, 1998. – 505 с.
115. Капська А. Й. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи [модульний курс дистанційного навчання / А. Й. Капська, О. В. Безпалько, Р. Х. Вайнола]; заг. ред. : І. Д. Звєрєва, Г. М. Лактіонова. – К. : Наук. світ, 2001. – 129 с.
116. Капська А. Й. Соціальна робота : деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю [навчальний посібник] / Алла Йосипівна Капська. – К. : УДЦССМ, 2001. – 220 с.
117. Караман О. Л. Захист дитинства як соціально-педагогічна категорія, її сутність і зміст / Олена Леонідівна Караман // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2004. – №1. – С. 28–35.
118. Караман О. Л. Соціально-педагогічні умови захисту дитинства в діяльності загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05. „Соціальна педагогіка” / О. Л. Караман. – Луганськ, 2002. – 20 с.
119. Караман О. Л. Соціально-педагогічні умови захисту дитинства в діяльності загальноосвітньої школи: дис. …канд. пед. наук : 13.00.05 /
Караман Олена Леонідівна. – Луганськ, 2002. – 286 с.
120. Кацеро А. О. Особливості образу-Я у бездоглядних підлітків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 „Загальна психологія, історія психології” / Анжеліка Олександрівна Кацеро. – К., 2005. – 20 с.
121. Кащенко В. П. Педагогическая коррекция : исправление недостатков характера у детей и подростков : [пособие для студентов средних и высших педагогических учебных заведений] / В. П. Кащенко. – М. : „Академия”, 2000. – 304 с.
122. Коваль Л. Г. Соціальна педагогіка / Соціальна робота : [навчальний посібник] / Л. Г. Коваль, І. Д. Звєрєва, С. Р. Хлєбік. – К. : ІЗМН, 1997. –
392 с.
123. Ковальчук М. А. Подготовка педагога к реализации функции социальной защиты ребёнка [Электронный ресурс]. – Режим доступа к журн.
http://www.yspu.yar.ru/vestnik/pedagogika_i_psihologiy/13_2
124. Ковальчук М. А. Подготовка старшеклассников к социальной самозащите : автореф. дис. на получение науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01. „Общая педагогика, история педагогики и образования” / М. А. Ковальчук – Ярославль, 1995. – 20 с.
125. Ковальчук М. А. Подготовленность к социальной самозащите как условие социального становления человека [Электронный ресурс]. – Режим доступа к журн.
http://www.yspu.yar.ru/vestnik/pedagogika_i_psihologiy/6_6/
126. Ковальчук М. А. Профилактика и коррекция девиантного поведения в детской среде : [монография] / М. А. Ковальчук. – Ярославль : Изд-во ЯГПУ им. К. Д. Ушинского, 2005. – 130 с.
127. Коджаспиров Г. М. Педагогический словарь : [для студентов высших и средних педагогических учебных заведений] / Г. М. Коджаспиров,
А. Ю. Коджаспирова. – М. : „Академия”, 2000. – 176 с.
128. Колен А. Рефлексия и метафора в беседе / А. Колен // Журнал практикующего психолога. – 1997. – №3. – С. 131–136.
129. Кон И. Открытие „Я” / Игорь Кон. – М. : Аграф, 1978. – 98 с.
130. Конвенція про права дитини : прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної асамблеї ООН 20 листопада 1989 року; набула чинності для України з 27 вересня 1991 року // Збірник нормативно-правових актів у сфері захисту прав дітей. – К. : Дитячий фонд ООН „ЮНІСЕФ”, 2002 – 318 с.
131. Кондаков И. М. Экспериментальное исследование структуры и личностного контекста локуса контроля / И. М. Кондаков,
М. Н. Нилопец. – [Электронный ресурс]. –
http://psi.webzone.ru/118500.htm
132. Кондратишко В. Ф. Проблема изучения социальных связей и поведения безнадзорных детей : автореф. дис. на присвоение науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01. „Общая педагогика, история педагогики и образования” / В. Ф. Кондратишко. – М., 1974. – 20 с.
133. Конституція України : прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року / Верховна Рада. – К. : Вид-во „Право”, 1996. – 64 с.
134. Концепція Державної програми подолання дитячої безпритульності та бездоглядності на 2006-2010 роки [Електронний ресурс]. –
http://www.mms.gov.ua
135. Конюхов Н. И. Словарь-справочник по психологии / Н. И. Конюхов. – М. : Международная пед. академия, 1996. – 155 с.
136. Королева Е. Голос чужой планеты / Е. Королева // Школьный психолог,
№ 46-48, 2001. – С. 33–37.
137. Короленко Ц. П. Адиктивное поведение : общая характеристика и закономерности развития / Ц. П. Короленко // Обозрение психиатрии и медицинской психологии. – 1991. – №1. – С. 10–15.
138. Коротаева Е. В. Психологические основы педагогического взаимодействия / Е. В. Коротаева. – М. : Профит Стайл, 2007. – 224 с.
139. Корчак Я. Як любити дітей / Януш Корчак. – К. : Радянська школа, 1976. – 160 с.
140. Кошелева А. Д. Психологическое насилие над ребёнком в семье, его причины и следствия / А. Д. Кошелева, Л. С. Алексеева // Насилие в семье : с чего начинается семейное неблагополучие. – М. : ГосНИИ семьи и воспитания, 2000. – С. 21–69.
141. Кронова М. И. Практикум психологической защиты (Айкидо) от стресса и дистресса / М. И. Кронова // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. – 2007. – №2. – С. 17–31.
142. Крюкова И. М. Предупреждение правонарушений несовершеннолетних / И. М. Крюкова, Л. М. Рябис // Актуальные проблемы криминологии и исправительно-трудового права [сборник научных трудов]. – М. : Изд-во ВЮЗИ, 1990. – С. 44–58.
143. Куган Б. А. Социально-трудовая адаптация детей группы социального риска / Б. А. Куган. – Челябинск, 1995. – 245 с.
144. Куприянов Б. В. Специфика осуществления индивидуальной помощи в учреждениях дополнительного образования детей / Б. В. Куприянов,
О. В. Миновская // Социальное воспитание в учреждениях дополнительного образования детей : [учеб. пособие для студен