ФОРМУВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНИХ ОСОБИСТІСНИХ СМИСЛІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ : ФОРМИРОВАНИЕ социально личностного смысла СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ во внеучебной деятельности

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Грищенко Надія Анатоліївна

УДК 37.03 – 053.67: [371.13: 316.776.33]

ФОРМУВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНИХ ОСОБИСТІСНИХ СМИСЛІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.05 – соціальна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
Савченко Сергій Вікторович,
доктор педагогічних наук,
професор

Луганськ – 2009

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНИХ ОСОБИСТІСНИХ СМИСЛІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 12
1. 1. Формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді як психолого-педагогічна проблема 12
1. 2. Позанавчальна діяльність як чинник смислотворчості особистості студента ВНЗ 58
1. 3. Аналіз реального стану смислових уявлень студентської молоді 108
Висновки до розділу 1 129
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ПРОСОЦІАЛЬНИХ ОСОБИСТІСНИХ СМИСЛІВ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ 133
2. 1. Педагогічна модель процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді в позанавчальній діяльності 133
2. 2. Експериментальна перевірка моделі формування просоціальних особистісних смислів студентів у позанавчальній діяльності 152
2. 3. Аналіз результатів дослідно-педагогічної роботи з формування просоціальних особистісних смислів студентів 185
Висновки до розділу 2 197
ВИСНОВКИ 201
ДОДАТКИ 209
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 240

ВСТУП

Актуальність і доцільність дослідження. Сучасне українське суспільство характеризується багатьма економічними та політичними зрушеннями, значною мірою невизначеністю, і тому існує проблема визначення та обґрунтування умов, необхідних для максимального розвитку та прояву особистісних складових людини. Роки пізньої юності та ранньої молодості людини збігаються з періодом навчання в навчальних закладах, а тому проблема особистісного самовизначення постає найбільш гостро в студентської молоді, коли відбувається її активне включення до соціальної перспективи суспільства в цілому. Психологічні особливості молодої людини, які зумовлені віком, визначають стан її підвищеної активності, що має прояв у всіх сферах індивідуального життя. Особливістю студентської молоді є її прагнення до активної участі в соціальному житті, до набуття власного життєвого досвіду та екзистенціальних цінностей, що відбувається шляхом інтеріоризації значущих суспільних цінностей. Кожну людину характеризує неповторне поєднання потреб, які мають неоднакову соціальну цінність. Суспільна цінність особистості багато в чому визначається тим, які потреби в неї домінують, заради чого живе людина.
Опинившись у ситуації свободи, молодь не спроможна до встановлення усвідомлених відносин зі світом, реалізація яких надає можливості розкрити власний особистісний потенціал, підніматися в подальшому сходами особистісного розвитку, що й становить власне сутність справжнього людського існування. Значного поширення набув феномен відчуження як порушення смислових зв’язків у структурі життєвого світу особистості. Результатом цього процесу закономірно постає смисловтрата, що розуміється як суб’єктивне переживання відсутності загального смислу життя та порушення регуляції власної поведінки. Не винятком сьогодні в молодіжному середовищі є різноманітні прояви дезадаптацій: залежність від алкоголю та наркотичних речовин, статева розпущеність, інтернет-адикція, депресія, екзистенційний ескапізм, а часто й кримінальна поведінка.
Коло інтересів, входячи у складну структуру потреб, цілей, мотивів, ідеалів, опосередковується смисловим підґрунтям свідомості особистості. Це означає, що саме особистісний смисл визначає ставлення людини до предметів і явищ світу, відбиває значення для себе своєї діяльності. В. Франкл ототожнює смисли та цінності, а тому розглядає перші в якості механізмів утримання та укорінення людини у світі. Особистісні смисли є тією основою, з якої вибудовуються особистісні цінності людини. Принциповим постає той факт, що смисл як феномен психіки індивіда не може розглядатись ізольовано, без урахування взаємин людини зі світом, без широкого соціального контексту. Звісно, що людина не має умов для свого істинного особистісного розвитку поза суспільством. Адже останнє сьогодні, на жаль, демонструє свій непривабливий моральний вигляд. Тому провідна виховна роль повинна належати, насамперед, системі освіти. Суспільно позитивні цінності тільки тоді поставатимуть особистісними цінностями людини, коли будуть ,,прожиті” самою особистістю: у думках, переживаннях, намірах, вчинках, ставленнях, творчих справах та інших ,,смислових одиницях життя”, які обов’язково повинні включатись у зміст навчання та виховання (Є. Бондаревська, С. Кульневич). Закономірно актуальним постає питання про ціннісну наповненість особистісних смислів людини.
Культура споживання, переважно матеріального, як свідчить практика сьогодення, не привносить у життя людини стійкого позитивного смислу. Отже, указано групу особистісних якостей людини, що характеризують ,,особистість загалом”: розумність, відповідальність перед суспільством та людьми (у діяльності та побуті), свобода (її розуміння та використання), індивідуальність (прояв людиною своїх здатностей) та особиста гідність як гідний спосіб життя (В. Тугаринов). Найвище покликання людини – бути корисною людям як особисте соціальне завдання, та бути щасливою – як індивідуальне (К. Станіславський). Тому повноцінне людське життя як громадянина своєї країни, професіонала власної справи та просто як істоти духовної неможливо без набуття людиною особистісних смислів просоціального рівня.
Навчання у вищому навчальному закладі є для сучасної молоді одним з пріоритетних життєвих завдань. Університет постає провідним соціальним та соціалізаційним інститутом суспільства, оскільки має необхідний потенціал інтеграції науки й освіти та стверджує свій відкритий, творчий і одночасно емансипований характер, вагомо впливаючи на особистісний розвиток студента.
Сучасні педагогічні дослідження вказують, що в студентської молоді наявне ціннісне ставлення до об’єктів та явищ світу в потенційному стані, а не в актуальному, тобто молода людина багато чого хоче в житті, але зовсім не знає, що для цього треба зробити та яким чином.
Тому важливим завданням у сучасних умовах є підтримка формування особистісних смислів у молоді, які мають, по-перше, позитивну соціальну (просоціальну) орієнтацію; по-друге, здатні піднятися до рівня цінності, забезпечуючи собі при цьому право на власне існування.
На сьогодні в межах особистісно орієнтованого підходу смисловому розвитку молоді приділяють увагу як у навчальній, так і в позанавчальній діяльності багато авторів, як-от: Є. Бондаревська, А. Кір’якова, С. Кульневич, Л. Разбєгаєва, В. Сєриков та ін. Смисловому розвиткові особистості та вихованню ціннісних орієнтацій також присвячена низка наукових робіт молодих дослідників, серед яких: Д. Бєлова, Н. Зотова, Л. Лук’янова, Г. Ревунова, Т. Самойленко, Л. Смольникова, В. Ступаков, В. Суфіянов, І. Ульянова, І. Ярмакєєв та ін.
Особлива роль у соціалізаційному процесі, що відбувається в системі вищої освіти, належить позанавчальній діяльності. На відміну від навчального процесу, вона має низку специфічних характеристик, серед яких найважливішими є соціальна відкритість, розмаїття соціальних взаємозв’язків, орієнтація на інтереси й потреби студента. Саме це визначає значний соціалізаційний потенціал позанавчальної діяльності, роблячи її ефективним механізмом соціалізації особистості в системі вищої освіти.
Вищевикладене дозволяє виокремити протиріччя між:
1) потребою суспільства в самостійних, ініціативних людях з високою професійною культурою та недостатньою розробленістю в соціально-педагогічній літературі проблеми особистісних складових студента;
2) декларуванням ідей гуманістичного виховання та недостатнім обґрунтуванням у соціально-педагогічній літературі змісту просоціальної смислопороджувальної діяльності студентської молоді;
3) потребою соціального виховання молоді на рівні їхніх особистісних смислів та недостатньою розробленістю практико орієнтованих технологій просоціальної смислотворчості студентської молоді в позанавчальній діяльності.
Отже, проблема просоціальної смислотворчості студентської молоді не набула в соціальній педагогіці свого теоретичного обґрунтування та технологічне забезпечення цього процесу в позанавчальній діяльності ВНЗ є на сьогодні недостатньо розробленим.
Усе вищевикладене зумовило вибір теми нашого дослідження: ,,Формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді у позанавчальній діяльності”.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та виконувалась як складова частина комплексної наукової теми „Розроблення та впровадження інноваційно-педагогічної технології в системі університетської освіти” (державний реєстраційний номер 0105U004274). Тему затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 27 травня 2008 року).
Об’єкт дослідження – процес формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді ВНЗ у позанавчальній діяльності.
Предмет дослідження – педагогічна модель процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді ВНЗ у позанавчальній діяльності.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічної моделі процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді в позанавчальній діяльності вищої школи.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді ВНЗ у позанавчальній діяльності буде успішним, якщо теоретично його представити у вигляді педагогічної моделі, яка базується на принципах синергетичного та особистісно-соціального підходів, а практична реалізація здійснюється за допомогою соціального проекту, в основу якого покладено інтерактивні технології та технологію педагогічної драматизації.
Завдання дослідження:
1. Розкрити сутність та особливості процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді ВНЗ.
2. Визначити особливості позанавчальної діяльності в організації просоціальної смислотворчості студентів.
3. Виокремити критерії й рівні прояву просоціальних особистісних смислів студентів та вивчити стан наявних смислоуявлень студентів.
4. Теоретично обґрунтувати модель процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді в позанавчальній діяльності.
5. На основі педагогічної моделі розробити та впровадити в позанавчальну діяльність соціальний проект, основу якого складатимуть інтерактивні технології й технологія педагогічної драматизації.
Методологічну основу дослідження становлять: філософські, психологічні й педагогічні положення про взаємозв’язок процесів смислотворчості, особистісного розвитку людини та становлення її суб’єктивності; принципи синергетичного та особистісно-соціального підходів до вивчення явищ соціально-педагогічної дійсності; положення про єдність педагогічної теорії й практики, необхідність використання єдиних понятійно-термінологічних, логічних, змістовних і критеріальних підстав, на яких базується дослідницька робота.
Теоретичну основу дослідження становлять праці вітчизняних та іноземних авторів, які присвячені філософському розгляду смислу (М. Бахтін, М. Бердяєв, М. Гайдеггер, К. Ясперс та ін.), психологічній проблематиці смислу (Л. Божович, Б. Братусь, Ф. Василюк, Б. Зейгарник, Д. Леонтьєв, О. Леонтьєв, В. Столін, Є. Суботський, Дж. Келлі, С. Мадді, П. Фенікс, В. Франкл); роботи, у яких розкрито ціннісно-смислові аспекти розвитку особистості (І. Бех, Є. Бондаревська, М. Боритко, Т. Власова, І. Зязюн, С. Кульневич, В. Сєриков); дослідження, які висвітлюють проблеми соціалізації та соціального виховання молоді (Г. Авер’янова, О. Безпалько, Н. Заверико, Ю. Загородній, І. Звєрєва, Н. Ковальчук, О. Розсказова, А. Рижанова, С. Савченко, С. Харченко); ідеї особистісно орієнтованого підходу в освіті (І. Бех, Є. Бондаревська, М. Боритко, С. Кульневич, С. Подмазін, В. Сєриков); роботи, які розкривають особистісно-соціальний підхід до формування особистості в колективі (В. Андреєв, Л. Гриценко, А. Макаренко, Л. Новікова, М. Поташнік, М. Рожков, В. Сухомлинський); праці, у яких приділено увагу синергетичному підходу в освіті (М. Богуславський, В. Буданов, М. Весна, Л. Зоріна, М. Соколовський, М. Таланчук, О. Федорова, С. Шевелєва); дослідження, присвячені позанавчальній діяльності студентської молоді (В. Анісімова, Л. Бєлікова, Л. Валіахметова, Г. Глотова, Л. Кондрашова, С. Савченко, Н. Срєбна, С. Харченко).
Теоретична розробка теми ґрунтується також на концептуальних положеннях, відбитих у законодавстві України про освіту й документах Міністерства освіти і науки (Закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХI століття), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХI столітті, інформаційні й нормативні матеріали Міністерства освіти і науки України).
Відповідно до поставлених завдань використовувався комплекс методів: теоретичні – метод системного аналізу наукової літератури, аналіз понятійно-термінологічної системи з метою теоретичного вивчення проблеми формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді; концептуалізація провідних ідей та моделювання з метою теоретичного вивчення проблеми формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді в позанавчальній діяльності; емпіричні – педагогічне спостереження, бесіди, інтерв’ю, тестування, самооцінка для діагностування рівня сформованості просоціальних особистісних смислів студентської молоді; дослідно-педагогічна робота для перевірки ефективності педагогічної моделі процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді в позанавчальній діяльності; методи математичної статистики для здійснення якісного та кількісного аналізу результатів дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
1) уперше розроблено педагогічну модель процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді в позанавчальній діяльності на ґрунті синергетичного та особистісно-соціального підходів;
2) подальшого розвитку набули наукові уявлення про сутність і зміст особистісного розвитку студента в сучасних соціокультурних умовах, що відбиває взаємозв’язок просоціальної смислотворчості із загальним рівнем його особистісного розвитку, а також сутність провідних просоціальних якостей студента;
3) удосконалено критерії визначення особистісних смислів просоціального рівня, форми та методи позанавчальної діяльності студентів у соціально-педагогічному просторі ВНЗ.
Практичне значення результатів дослідження: розроблено й репрезентовано соціальний проект ,,Щире серце”, сутність якого полягає в організовації діяльності клубу інтерактивного дискурсу ,,Суспільна думка” й студії драматичних імпровізацій ,,Інсайт” (розроблено й упроваджено програми клубу та студії), створено комплекс діагностичного матеріалу для визначення рівнів сформованості просоціальних особистісних смислів студентської молоді; розроблено методичні рекомендації для кураторів академічних груп, керівників та координаторів студентських клубів, гуртків щодо організації соціального виховання засобами інтерактивної комунікації та драматизації в позанавчальній діяльності.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів, працівниками соціальних служб для молоді як практичний матеріал для організації просоціальної смислотворчості молоді в соціокультурному середовищі.
Основні положення й висновки дисертації можуть стати теоретичним підґрунтям подальшої розробки практичних рекомендацій для всіх, хто безпосередньо працює з молоддю, у тому числі для працівників системи освіти й державних службовців. Матеріали дослідження можуть бути корисними при розробці змісту молодіжної політики, яка стосується проблем студентської молоді, подальшої модернізації системи позанавчальної діяльності у вищих навчальних закладах.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/1036/1 від 12.05.2009 р.); Луганського державного медичного університету (довідка про впровадження № 7/884 від 14.05.2009 р.); Луганського державного інституту культури і мистецтв (довідка про впровадження № 1/78 від 12.05.2009 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювались на різноманітних міжнародних науково-практичних конференціях, конгресах, форумах: IV Міжнародній науково-практичній конференції ,,Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ, 2007); I Всеросійському педагогічному конгресі ,,Кадровые ресурсы инновационного развития образовательной системы” (Москва, 2007); IV Міжнародній науково-практичній конференції ,,Педагогический профессионализм в современном образовании” (Новосибірськ, 2008); VI Міжнародній науково-практичній конференції ,,Управление непрерывным образованием: структура, содержание, качество” (Єкатеринбург, 2008); Міжвузівській науково-практичній конференції студентів, аспірантів, викладачів ,,Акмеологические основы профессиональной культуры современного специалиста” (Санкт-Петербург, 2008); V Міжнародній науково-практичній конференції ,,Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність” (Харків, 2008); VI Міжнародній конференції ,,Образование через всю жизнь: непрерывное образование для устойчивого развития” (Санкт-Петербург – Мінськ, 2008); Міжнародному педагогічному форумі ,,Воспитание гражданина, человека культуры и нравственности – основа социальной технологии развития современной России” (Ростов-на-Дону, 2008). Результати дослідження обговорювались та здобули позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка й звітних науково-практичних конференціях аспірантів та молодих учених.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 22 одноосібних наукових публікаціях, з них 13 статей – у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 2 розділів, висновків, 32 таблиць, 5 рисунків, 7 додатків на 31 сторінці, списку використаних джерел (304 найменування, з них 10 – іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації складає 269 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Аналіз наукової літератури з проблеми формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді засвідчив, що в сучасній соціально-педагогічній науці не звернено увагу на організацію просоціальної діяльності студентів на рівні їхніх особистісних смислів.
Проведене дослідження дозволило виокремити такі основні висновки:
1. Вихідним моментом нашого дослідження ми вважаємо те, що особистісний розвиток студента є неможливим без здійснення неперервних смислотворчих актів. Аналіз наукових джерел з проблеми смислу засвідчує його істотне значення як ключової категорії, що визначає особистісний розвиток студента ВНЗ. У ході дослідження виявлено, що зміна особистісних смислів студентів можлива за умови їхнього включення до більш широкої системи соціальної діяльності й особливої інтенсивності набуває процес смислотворчості в референтному мікросередовищі – студентському колективі.
2. Спираючись на сутність понять ,,смисл”, ,,особистісний смисл”, ми визначаємо поняття ,,егоцентричні” (визначають діяльність виключно на користь собі), ,,альтероцентричні” (укладені в принесення користі собі та своїй сім’ї) та ,,просоціальні особистісні смисли”. Під просоціальними особистісними смислами ми розглядаємо такі особистісні смисли, згідно з якими студент усвідомлює власну самореалізацію як принесення користі іншим людям та суспільству, діяльнісно відтворює просоціальну настанову в різних життєвих ситуаціях та має високий рівень прояву просоціальних якостей: самосвідомості, соціальної активності, емпатійності, соціального оптимізму. Серед просоціальних особистісних смислів нами виокремлено справжні та хибні просоціальні особистісні смисли студентської молоді. Справжні просоціальні особистісні смисли, на відміну від хибних, спрямовані на благо інших людей незалежно від того, чи стане його результатом особиста користь, та відбивають просоціальне ставлення студента в усіх життєвих ситуаціях.
Психологічним механізмом, за яким відбувається акт свідомого прийняття особистісного смислу, є процеси інтеріоризації умов дійсності, ідентифікації з колективом у спільній діяльності та інтерналізації набутого досвіду. Основними психологічними процесами, що призводять до формування особистісних смислів просоціального напрямку, є процеси децентрації, ідентифікації та рефлексії, які одночасно постають і механізмами становлення провідних просоціальних якостей студента. Проаналізувавши наукову літературу, ми дійшли висновку, що тільки прийняття просоціальних особистісних смислів людиною дозволяє їй піднятися на найвищий рівень власного особистісного розвитку.
3. Організацію позанавчальної діяльності ми розуміємо з позицій синергетичного й особистісно-соціального підходів, що ґрунтується на принципах синергетики (нелінійність, нестійкість, ієрархічність і емерджентність, відкритість і незамкненість, неврівноваженість, самоактуалізація) і принципах особистісно-соціального підходу (взаємодоповнення, компенсація, опосередкування, рівновага).
На відміну від навчального процесу, позанавчальна діяльність має низку специфічних характеристик, серед яких найважливішими є соціальна відкритість, розмаїття соціальних взаємозв’язків, орієнтація на інтереси й потреби особистості студента. З урахуванням такої характеристики позанавчальної діяльності, як ситуативність, ми вважаємо доцільним створення особистісно-соціальних педагогічних ситуацій, що мають певні ознаки.
Особистісно-соціальна ситуація являє собою різновид просторово-часового, соціально-педагогічного контекстів, коли структурно поєднується як специфіка організації виховного процесу у ВНЗ, так і розмаїття соціальних відносин, які функціонують поза ВНЗ, у соціокультурному середовищі. Предметом особистісно-соціальної ситуації стають колізії, проблеми, конфлікти, які виникають у процесі студентського життя та відбивають аналогію з реальними соціальними процесами. Особистісно-соціальна ситуація передбачає організацію діалогічного спілкування, вільну зустріч різних точок зору, унаслідок чого здійснюється, часом спонтанно, самостійний вибір студентом творчого рішення, формуються навички надситуативної поведінки.
4. У ході дисертаційного дослідження нами було теоретично обґрунтовано та практично розв’язано проблему формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді в позанавчальній діяльності ВНЗ. В основу теоретичного обґрунтування процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді покладено синергетичний та особистісно-соціальний підходи, вилучено провідні концептуальні ідеї, згідно з якими було розроблено педагогічну модель процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді в позанавчальній діяльності.
По-перше, найважливішим атрактором розвитку виховної ситуації постає особистість зі своїми унікальними здібностями, інтересами, цілями, прагненнями, то досліджуваний нами процес постає інтегральним в особистісному розвиткові студента та сприяє його успішній соціалізації. Формування просоціальних особистісних смислів можна впевнено вважати ситуацією загальної успішної соціалізації студента. Зважаючи на те, що найважливішими функціями процесу соціалізації у ВНЗ є забезпечення повноцінної соціальної життєдіяльності студента, підготовка до виконання соціальних ролей громадянина, патріота, інтелігента та ін., гармонійне входження до наступних інститутів соціалізації, то набуття просоціальних особистісних смислів студентом являє закономірну передумову до виконання зазначених функцій.
По-друге, досліджуваний нами процес постає інтенціональним та ситуативним, причому, реалізацію особистісно-соціальних ситуацій ми визнаємо основою успішності досліджуваного нами процесу.
По-третє, процес формування просоціальних особистісних смислів є структурованим та одночасно цілісним. Це означає, що студент, залучений до підготовки та репрезентації соціального проекту, вирушає шляхом програвання в позанавчальній діяльності особистісно-соціальних ситуацій, результатом реалізації яких є набуття ним нового досвіду соціальної взаємодії; крім того, такий процес є неперервним, і тільки накопичення певного обсягу досвіду проживання ситуацій гарантує в цілому успішність просоціальної смислотворчості студента.
По-четверте, процес формування просоціальних особистісних смислів є дискретним, тобто складається з певних етапів. Ними постають ті етапи, якими проходить особистість студента в особистісно-соціальній ситуації:
1) самопізнання;
2) ідентифікація з колективом;
3) самовизначення в спільній діяльності, що ототожнюється нами з актом смислепокладання студента.
По-п’яте, експресія досліджуваного нами процесу полягає у формуванні просоціальних якостей: високого рівня самосвідомості, соціальної активності, емпатійності та соціального оптимізму.
Високий рівень самосвідомості студента характеризується його усвідомленою спрямованістю до самовдосконалення завдяки процесам самопізнання, самоконтролю та самокерованої поведінки.
Соціальна активність студентів реалізується в різноманітних видах їхньої спільної діяльності, що охоплює мотиви обов’язку, інтересів та престижу. Під соціальною активністю розуміється також прояв громадянськості, тобто бажання та вміння самостійно, усвідомлено, безкорисливо брати участь у різноманітній просоціальній діяльності (волонтерство, інші соціально схвалені громадські організації та рухи).
Оскільки емпатійністю вважається здатність людини відгукнутися на переживання іншої людини, то студент з розвинутою емпатією відзначається високим рівнем розвитку соціальних емоцій та високим проявом моральних почуттів вини й сорому, причому, здатність до емпатії значно корелює з альтруїзмом.
Соціальний оптимізм студента визначено як його духовний стан, що характеризується позитивним сприйняттям дійсності, упевненістю в можливостях свого референтного середовища – студентського колективу – здійснювати певний позитивний вплив у соціумі, усвідомленням себе та свого оточення суспільно значущою силою.
По-шосте, процес формування просоціальних особистісних смислів є нелінійним, оскільки керування особистісно-соціальною ситуацією не визначається прямим впливом з отриманням гарантованого результату, а укладається в принципах самоорганізації, чи синергетики.
По-сьоме, у ході експериментальної роботи ми виокремили комплекс педагогічних умов, за яких досліджуваний нами процес є успішним:
1) підтримка в підготовці та презентації соціального проекту в позанавчальній діяльності, де практично реалізовувались особистісно-соціальні ситуації;
2) розвиток у студентів таких просоціальних якостей;
3) використання інтерактивних технологій і технологіі педагогічної драматизації, що відтворюють реальні умови соціального контексту життя студентів, застосованих у таких формах позанавчальної діяльності, як клуб та студія.
Нарешті, по-восьме, діагностика динаміки досліджуваного процесу здійснювалася за комплексом критеріїв, як-от: мотиваційний, комунікативний та діяльнісний. Мотиваційний критерій мав такі показники, як: цілепокладання самореалізації заради блага інших людей, інтерес до колективної діяльності, теми обговорюваної ситуації, соціальний оптимізм. Показниками комунікативного критерію визначено: уміння вести конструктивний діалог, рефлексивність, емпатійність, толерантність. Діяльнісний критерій передбачає високу соціальну активність, відтворення поведінки допомоги в ситуаціях позанавчальної діяльності. Визначення критеріїв та показників сформованості просоціальних особистісних смислів студентів дозволило здійснити змістовне наповнення рівнів сформованості просоціальних особистісних смислів студентів (високий, середній, низький).
Високому рівню притаманні наявність альтероцентричних і справжніх просоціальних особистісних смислів, соціальний оптимізм, позитивна рефлексія, дуже високий рівень емпатії, висока соціальна активність, усталеність альтруїстичної поведінки та поведінки допомоги іншим людям.
Середній рівень характеризується домінуванням альтероцентричних особистісних смислів, присутністю хибних просоціальних смислів, позитивною рефлексією, толерантністю, високим рівнем емпатії, середнім проявом соціальної активності.
Низький рівень відзначається домінуванням егоцентричних особистісних смислів, присутністю хибних просоціальних смислів у смисловій сфері, відсутністю позитивної рефлексії, середнім рівнем емпатії в спілкуванні, низькою соціальною активністю в позанавчальній діяльності.
5. Визначені концептуальні ідеї лягли в основу педагогічної моделі процесу формування просоціальних особистісних смислів студентської молоді в позанавчальній діяльності, що представлена нами у вигляді шести блоків:
1) цілепокладання;
2) концептуального;
3) проективного;
4) блоку умов;
5) реалізації особистісно-соціальної ситуації;
6) блоку моніторингу.
Блок цілепокладання містить комплекс цілей: стратегічні, тактичні та оперативні, які спрямовані на підтримку особистісного розвитку студента впродовж реалізації соціального проекту.
Концептуальний блок включає визначені нами концептуальні ідеї, а також методологічно обґрунтовані підходи й принципи, що дозволяють спроектувати необхідні заходи та їх реалізувати.
Проективний блок відповідає етапу підготовки соціального проекту ,,Щире серце”, запропонованого для учнівської молоді загальноосвітніх шкіл м. Луганська.
Блок умов визначає педагогічні умови успішної реалізації особистісно-соціальних ситуацій.
Блок реалізації особистісно-соціальних ситуацій є дисипативною структурою й відповідає етапу репрезентації соціального проекту з використанням інтерактивних технологій (клуб інтерактивного дискурсу ,,Суспільна думка”) та технології педагогічної драматизації (студія драматичних імпровізацій ,,Інсайт”). Результатом залучення студентів до просоціальної діяльності через реалізацію соціального проекту є набуття студентами просоціальних якостей, що стають одночасно якостями самоорганізації.
Моніторинг як останній шостий блок спрямований на діагностику результатів реалізації студентами соціального проекту та рівня сформованості просоціальних особистісних смислів студентської молоді.
6. Діагностику ефективності реалізації студентами соціального проекту та рівня сформованості просоціальних особистісних смислів студентської молоді ми проводили за комплексом методів, серед яких: педагогічне спостереження, бесіди, інтерв’ю, психодіагностичні методики (методика граничних смислів (МГС), тест смисложиттєвих ситуацій (СЖО), тест ціннісних орієнтацій М. Рокіча, питальник емпатії А. Меграбяна і М. Епштейна та методика визначення рівня онтогенетичної рефлексії).
Отримані результати контрольного етапу експерименту, узгоджені з визначеною критеріально-рівневою базою дослідження з використанням методів математичної статистики, довели значуще підвищення високого рівня просоціальних особистісних смислів студентів на 18,9 %, середнього – на 23,6%, зменшення низького рівня просоціальних особистісних смислів на 42,5%, а також поряд з цим підвищення рівня децентрації на 17,37 %, рефлексивності на – 18,6% та емпатійності – на 23,8% в експериментальній групі студентів порівняно з констатувальним етапом експерименту.
Таким чином, експериментальна перевірка гіпотези дослідження показала велику ефективність розробленого та впровадженого в позанавчальну діяльність студентської молоді соціального проекту.
7. Ми підтвердили гіпотезу нашого дослідження та вірогідність отриманих в експериментальній роботі результатів. Однак, безумовно, проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Ми вважаємо, що подальшого вивчення потребують питання визначення нових понять у галузі педагогічної синергетики, розробки іноваційних соціально-педагогічних технологій роботи зі студентською молоддю й використання інноваційних виховних прийомів та методів, зокрема в системі неперервної освіти.
Окремим напрямком постає питання психолого-педагогічного супроводу студентської молоді в соціокультурному середовищі впродовж усього навчання у ВНЗ, що дозволятиме ефективно організовувати просоціальну діяльність студентів та сприяти їхньому особистісному становленню.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янова Г. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства / Г. Авер’янова // Практ. психологія та соц. робота. – 2004. – № 7. – С. 49 – 55
2. Алєксєєнко Т. Ф. Соціалізація особистості: можливості й ризики / Т. Ф. Алєксєєнко. – К. : Либідь, 2007. – 321 с.
3. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи України. Історія. Теорія : підручник / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 560с.
4. Алиева Л. В. Детские общественные объединения в воспитательном пространстве социума / Л. В. Алиева // Педагогика. – 2000. – № 7. –
С. 14 – 20.
5. Алишева З. Т. Политическая социализация и самоопределение молодёжи в контексте проблемы государственного союза России и Беларуси / З. Т. Алишева // Вопр. психологии. – 2007. – № 2. – С. 217 – 224.
6. Алтунина И. Р. Мотивы и мотивация социального поведении : учеб. пособие для вузов / И. Р. Алтунина. – М. : Изд-во Моск. психол.-соц.
ин-та, 2006. – 144 с.
7. Ананишев В. М. Актуальные проблемы и опыт гражданской социализации учащейся молодежи в условиях рыночной экономики / В. М. Ананишев, С. И. Сергейчик, Т. Н. Денисова // Инновации в образовании. – 2002. – № 2. – С. 42 – 61.
8. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания / Б. Г. Ананьев. – М. : Наука, 1977. – 344 с.
9. Андреев В. И. Педагогика творческого саморазвития / В. И. Андреев. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1996. – 568 с.
10. Андреева Г. М. Социальная психология : учеб. для высш. учеб. заведений / Г. М. Андреева. – 5-е изд., испр. и доп. – М. : Аспект Пресс, 2006.
– 363 с.
11. Анисимова В. А. Внеучебная воспитательная работа как эффективное средство социальной адаптации субъекта высшего профессионального образования (методические основы) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.08 „Теория и методика профессионального образования” / В. А. Анисимова. – М., 2006. – 17 с.
12. Асмолов А. Г. О некоторых перспективах исследований смысловых образований личности / А. Г. Асмолов, Б. С. Братусь, Б. В. Зейгарник
и др. // Вопр. психологии. – 1979. – № 3. – С. 35 – 45.
13. Астафьева О. Н. Синергетический подход к исследованию социокультурных процессов: возможности и пределы : монография / О. Н. Астафьева. – М. : Изд-во МГИДА, 2002. – 295 с.
14. Бакиров В. С. Ценностное сознание и активизация человеческого фактора / В. С. Бакиров. – Харьков : Вища шк., 1988. – 147 с.
15. Барц Э. Игра в глубокое: Введение в психодраму / Э. Барц. – М. : Класс, 2002. – 93 с.
16. Басина Е. З. Идентификация с другими как механизм формирования смысловой сферы личности : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.01 ,,Общая психология, психология личности и история психологии” / Е. З. Басина. – М., 1986. – 23 с.
17. Бахтин М. М. К философии поступка / М. М. Бахтин // Философия и социология науки и техники : ежегодник 1984 – 1985. – М. : Наука, 1986. – С. 80 – 160.
18. Бездухов А. В. Педагогические условия формирования гуманистической направленности студентов в процессе обучения в педагогическом университете : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 ,,Общая педагогика” / А. В. Бездухов. – Самара, 2000. – 21 с.
19. Безпалько О. В. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в територіальній громаді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / О. В. Безпалько. – Луганськ, 2007. – 44 с.
20. Беликова Л. Ф. Отношения студентов к внеучебной деятельности в вузе / Л. Ф. Беликова // Социол. исслед. – 2000. – № 5. – С. 51 – 57.
21. Белова Д. Е. Смысловое будущее в контексте профессионального самоопределения студентов-психологов : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / Белова Дина Евгеньевна. – Екатеринбург, 2004. – 205 с.
22. Бережная И. Ф. Формирование социальных ориентаций подростков в детском загородном лагере : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Бережная Ирина Фёдоровна. – Воронеж, 1998. – 151 с.
23. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2-х кн. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 2. – 344 с.
24. Бикмухаметов Р. К. Духовное воспитание будущих педагогов : учеб.-метод. пособие для пед. вузов и колледжей / Р. К. Бикмухаметов. – Казань : Центр инновац. технологий, 2002. – 164 с.
25. Бобко Л. О. Гуманістичне виховання студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” / Л. О. Бобко. – К., 2004. – 20 с.
26. Богінська Ю. В. Соціалізація особистості школяра в процесі ігрової діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / Ю. В. Богінська. – Луганськ, 2004. – 20 с.
27. Богуславский М. В. Синергетика и педагогика / М. В. Богуславский // Магистр. – 1995. – № 2. – С. 89 – 95.
28. Бодалёв А. А. Личность и общение : избранные психолологические труды / А. А. Бодалёв. – М. : Междунар. пед. акад., 1995. – 324 с.
29. Бойко В. В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других / В. В. Бойко. – М. : „Филинъ”, 1996. – 463 с.
30. Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия 2000. – [Електронний ресурс]: мультимедия-энциклопедия – 160 Min / 1400 MB. – М. : ,,Кирилл и Мефодий”, ,,Большая Российская энциклопедия”, 2000. – 2 электронн. опт. диска (CD-ROM); 12 см. – Систем. требования: Pentium-266 : 32 Mb RAM ; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. – Назва з титул. екрана.
31. Большой энциклопедический словарь [А – Я] / гл. ред. А. Прохоров. – 2-е изд. – М. ; СПб. : Большая рос. энцикл. : Норинт, 1997. – 1434 с.
32. Бондаревская Е. В. Воспитание как встреча с личностью // Е. В. Бондаревская. Избр. пед. тр. : в 2-х т. – Ростов-н/Д. : Изд-во РГПУ, 2006. – Т. 2. – 504 с.
33. Бондаревская Е. В. Концепция и стратегии воспитания студентов в культурно-воспитальном пространстве Педагогического института ЮФУ / Е. В. Бондаревская ; под ред. В. И. Мареева. – Ростов-н/Д. : ИПО ПИ ЮФУ, 2007. – 80 с.
34. Борисова Л. Н. Педагогические условия развития профессиональной рефлексии у студентов педагогического колледжа : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Борисова Людмила Николаевна. – Курск, 1999. – 190 с.
35. Борытко Н. М. Педагог в пространствах современного воспитания / Н. М. Борытко ; науч. ред. Н. К. Сергеев. – Волгоград : Перемена, 2001. – 214 с.
36. Борытко Н. М. Пространство воспитания: образ бытия : монография / Н. М. Борытко. – Волгоград : Перемена, 2000. – 225 с.
37. Бочкарёв А. И. Проектирование синергетической среды в образовании : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 ,,Общая педагогика, история педагогики и образования” / А. И. Бочкарёв. – М., 2000. – 52 с.
38. Бранский В. П. Теоретические основания социальной синергетики / В. П. Бранский // Петерб. социология. – 1997. – № 1. – С. 37 – 42.
39. Братусь Б. С. Аномалии личности / Б. С. Братусь. – М. : Мысль, 1988. – 304 с.
40. Братусь Б. С. К изучению смысловой сферы личности / Б. С. Братусь // Вестн. МГУ. – Сер. 14. Психология. – 1981. – № 2. – С. 46 – 63.
41. Братусь Б. С. Леонтьевские основания смысловых концепций личности / Б. С. Братусь // Вопр. психологии. – 2004. – № 3. – С. 78 – 91.
42. Братусь Б. С. Нравственное сознание личности: психологическое исследование / Б. С. Братусь. – М. : Знание, 1985. – 64 с.
43. Братусь Б. С. Психология. Нравственность. Культура / Б. С. Братусь. – М. : Менеджер; Роспедагенство, 1994. – 60 с.
44. Братусь Б. С. Смысловая сфера личности / Б. С. Братусь // Психология личности в трудах отечественных психологов / cост. Л. В. Куликов. – СПб. : Питер, 2000. – 480 с. – С. 130 – 140.
45. Буданов В. Г. Трансдисциплинарное образование, технологии и принципы синергетики / В. Г. Буданов // Синергетическая парадигма: многообразие поисков и подходов. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – С. 285 – 304.
46. Бузюмова Н. Н. Ценностно-смысловое самоутверждение старшеклассников в условиях учебной дискуссии : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Бузюмова Наталья Николаевна. – Волгоград, 2007.
– 161 с.
47. Булычев Ю. Ю. К вопросу об отношении начал соборности и общественности в социальной жизни [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу :
http://anthropology.ru/ru/texts/bulichev_120k6.html.
48. Бурим А. Г. Позанавчальна виховна діяльність у вищому навчальному закладі як чинник формування особистості майбутнього фахівця / А. Г. Бурим // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. – 2004. – № 6. – С. 27 – 34.
49. Валиахметова Л. З. Особенности формирования центров для внеучебной деятельности студенчества [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн. :
http://www.archvuz.ru/Numbers/2004_02/template_article?ar=K0120/k6.
50. Василюк Ф. Е. Психология переживания / Ф. Е. Василюк. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 200 с.
51. Вачков И. В. Сказкотерапия : Развитие самосознания через психологическую сказку / И. В. Вачков. – М. : Ось-89, 2001. – 143 с.
52. Весна М. А. Педагогическая синергетика : монография / М. А. Весна. – Курган : Изд-во КГУ, 2001. – 405 с.
53. Виненко В. Г. Синергетика в школе / В. Г. Виненко // Перемены. – 2000. – № 2. – С. 56 – 69.
54. Власова Т. И. Теоретико-методологические основы и практика воспитания духовности современных школьников : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Т. И. Власова. – Ростов-н/Д., 1999. – 48 с.
55. Волонтёрское движение в институциональном пространстве // Социальная работа: теория и практика : учеб.-метод. пособие для студентов, магистрантов, аспирантов и специалистов в области соц. педагогики, соц. работы : в 2-х ч. / С. Я. Харченко и др. – Луганск, 2004. – Ч. 2. – С. 17 – 37.
56. Вульфов Б. З. Профессиональная рефлексия в непрерывном образовании / Б. З. Вульфов // Гуманизация образования. – 1994. – № 2. – С. 21 – 28.
57. Выготский Л. С. Избранные психологические исследования / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1965. – 240 с.
58. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1991. – 479 с.
59. Выготский Л. С. Психология искусства / Л. С. Выготский. – 2-е изд. – М. : Искусство, 1968. – 567 с.
60. Газман О. Педагогика свободы: Путь в гуманистическую цивилизацию ХХI века / О. Газман // Новые ценности образования. – М. : Инноватор, 1996. – № 6. – 196 с.
61. Гегель Г. Ф. Феноменология духа. Философия истории / Г. Ф. Гегель ; пер. с нем. Г. Шпета, А. Водена. – М. : Эксмо, 2007. – 876 с.
62. Глотова Г. В. Актуальность и ведущие подходы к исследованию внеучебной работы в вузе [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн. :
http://www.prof.msu.ru/puble/omsk/ 84htm.
63. Глухов В. В. Стратегический менеджмент инновационной организации : учеб. пособие по дисциплине специализации специальности „Менеджмент организации” / В. В. Глухов и др. ; отв. ред. Б. Н. Киселев. – М. : ГУУ, 2009. – 387 с.
64. Глущенко В. В. Исследование систем управления / В. В. Глущенко, И. И. Глущенко. – Железнодорожный : Крылья, 2000. – 414 с.
65. Голік О. Б. Підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності старшокласників : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Голік Олена Борисівна. – Бердянськ, 2007. – 207 с.
66. Головатый Н. Ф. Социология молодёжи : курс лекций / Н. Ф. Головатый. – К. : МАУП, 1999. – 224 с.
67. Голубев Н. К. Введение в диагностику воспитания / Н. К. Голубев, Б. П. Битинас. – М. : Педагогика, 1989. – 160 с.
68. Гольденберг М. Л. Организация смыслотворческой деятельности старшеклассников в процессе освоения национально-регионального компонента содержания образования : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Гольденберг Михаил Леонидович . – Петрозаводск, 2005. – 175 с.
69. Григорьев Д. В. Педагогическая поддержка поиска старшеклассниками ценностных смыслов жизни : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Григорьев Дмитрий Васильевич . – М., 2000. – 177 с.
70. Гриценко Л. И. Теория и методика воспитания : личностно-социальный подход : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Л. И. Гриценко. – 2-е изд., стер. – М. : „Академия”, 2008. – 240 с.
71. Гросс А. Б. Профессиональная социализация студента в современных условиях России / А. Б. Гросс // Инновации в образовании. – 2004. – № 4. – С. 24 – 34.
72. Гусейнов А. А. Долг и склонности: Анализ противоречивости моральной мотивации в домарксистской этике / А. А. Гусейнов // Вопр. философии. – 1981. – № 10. – С. 107 – 117.
73. Гуслякова Н. І. Ідеали і ціннісні орієнтації сучасних підлітків / Н. І. Нуслякова // Рід. шк. – 1993. – № 8. – С. 11 – 14.
74. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / В. Даль. – М. : Рус. яз., 1978. – Т. 3. – 555 с.
75. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / В. И. Даль. – М. : Рус. яз. – Медиа, 2007. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до словника :
http://slovari.yandex.ru/dict/dal/article/dal/03190/20200.htm?t
76. Дашковська Т. Передумова соціальної активності студентської молоді / Т. Дашковська // Соц. педагогіка: теорія та практика. – 2004. – № 2. –
С. 4 – 9.
77. Деева Н. А. Рефлексивные механизмы переживания кризиса и изменение ценностно-смысловой сферы : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Деева Наталья Александровна. – Омск, 2005. – 187 с.
78. Дмитриева Е. Н. Смысловая парадигма как основа совершенствования профессиональной подготовки педагогов в вузе : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 ,,Общая педагогика” / Е. Н. Дмитриева. – Н. Новгород, 2004. – 41 с.
79. Довгополова Я. В. Формування толерантних відносин студентів у полікультурному середовищі вищого навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / Я. В. Довгополова. – Луганськ, 2007. – 20 с.
80. Додонов Б. И. Эмоция как ценность / Б. И. Додонов. – М. : Политиздат, 1978. – 272 с.
81. Дьяченко Н. В. Развитие ценностно-смыслового сознания школьников в пространстве личностно-ориентированного урока : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 ,,Общая педагогика” / Н. В. Дьяченко. – Ростов-н/Д., 2007. – 20 с.
82. Емельянов Ю. Н. Введение в культурантропологию : учеб. пособие / Ю. Н. Емельянов. – СПб. : СПбГУ, 1992. – 62 с.
83. Емчура Т. Современная молодёжь и каналы её социализации / Т. Емчура // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 18. Социология и политология. – 2006. – № 3. – С. 135 – 141. – (Социология молодёжи).
84. Ерастов Н. П. Психология общения / Н. П. Ерастов. – Ярославль : Ярослав. гос. ун-т им. П. Г. Демидова, 1979. – 93 с.
85. Ермаков С. В. Понятие педагогической деятельности в теории развивающего обучения : дис. ... канд. филос. наук : 09.00.11 / Ермаков Сергей Владимирович. – Красноярск, 1997. – 177 с.
86. Журавлёв В. А. Образование: стратегия развития и синергетика / В. А. Журавлёв // Перемены – 2000. – № 2. – С. 56 – 69.
87. Заверико Н. Особливості соціалізації підлітків і молоді в сучасних умовах / Н. Заверико // Соц. педагогіка: теорія та практика. – 2005. – № 1. – С. 30 – 35.
88. Загвязинский В. И. Проектирование региональных образовательных систем / В. И. Загвязинский // Педагогика. – 1999. – № 5. – С. 8 – 13.
89. Загвязинский В. И. Теория обучения: современная интерпретация : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений, обучающихся по специальностям „Педагогика и психология” и „Педагогика” / В. И. Загвязинский. – М. : Академия, 2007. – 187 с.
90. Загвязинский В. И. Идеал, гармония и реальность в системе гуманистического воспитания / В. И. Загвязинский, Ш. А. Амонашвили, А. Ф. Закирова // Педагогика. – 2002. – № 9. – С. 3 – 10.
91. Загвязинский В. И. Идея, замысел и гипотеза педагогического исследования / В. И. Загвязинский, А. Ф. Закирова // Педагогика. – 1997. – № 2. – С. 13 – 19.
92. Загородний Ю. И. Лидерство в студенческой среде как феномен политической социализации / Ю. И. Загородний // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка. – 2004. – № 1. – С. 118 – 124.
93. Занюк С. С. Психологія мотивації : навч. посіб. / С. С. Занюк. – К. : Либідь, 2002. – 304 с.
94. Звєрєва І. Д. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / І. Д. Звєрєва. – К., 1999. – 39 с.
95. Зорина Л. Я. Отражение идей самоорганизации в содержании образования / Л. Я. Зорина // Педагогика. – 1996. – № 4. – С. 105 – 109.
96. Зотова Н. Г. Формирование смысловой сферы личности педагога : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Зотова Наталья Григорьевна. – Волгоград, 1998. – 171 с.
97. Зязюн І. Естетична регуляція ціннісної свідомості / І. Зязюн // Вища освіта України. – 2005. – № 3. – С. 5 – 12.
98. Іванов В. М. Педагогічні умови соціалізації міських старшокласників : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / В. М. Іванов. – К., 1998. – 20 с.
99. Иванов В. П. Мировоззрение как форма сознания, самоопределения и культуры личности / В. П. Иванов // Мировоззренческая культура личности: философские проблемы формирования. – К. : Наук. думка, 1986. – С. 10 – 88.
100. Игнатова В. А. Педагогические аспекты синергетики / В. А. Игнатова // Педагогика. – 2001. – № 8. – С. 26 – 31.
101. Играть по-русски. Психодрама в России: истории, смыслы, символы : кол. моногр. / сост. Е. В. Лопухина, Е. Л. Михайлова. – М. : ,,Класс”, 2003. – 320 с.
102. Ильин В. С. Формирование личности школьника (целостный процесс) / В. С. Ильин. – М. : Педагогика, 1984. – 144 с.
103. Каган М. С. Человеческая деятельность / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
104. Калюжная Е. В. Педагогические условия развития ценностно-смыслового отношения студентов к профессионально-педагогической деятельности : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Калюжная Елена Вячеславовна. – Белгород, 2004. – 193 с.
105. Кан-Калик В. А. Педагогическое творчество / В. А. Кан-Калик, Н. Д. Никандров. – М. : Педагогика, 1990. – 140 c.
106. Караковский В. А. Стать человеком: Общественные ценности – основа целостного учебно-воспитательного процесса / В. А. Караковский. – М. : Б. и., 1993. – 80 с.
107. Караман О. Л. Соціально-педагогічні умови захисту дитинства в діяльності загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / О. Л. Караман. – Луганськ, 2002. – 20 с.
108. Карпенко И. М. Катарсисные основы формирования духовной культуры личности / И. М. Карпенко // Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті : матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. (11 – 13 листоп. 2003 р., м. Луганськ). – Луганськ : Альма-матер, 2003. – 274 с. – Ч. 1. – 2003. – С. 131 – 135.
109. Карпенко О. Г. Соціальне становлення особистості підлітка в тимчасових об’єднаннях за інтересами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Загальна педагогіка” / О. Г. Карпенко. – К., 1999. – 19 с.
110. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / С. Г. Карпенчук. – К. : Вища шк., 1997. – 304 с.
111. Карпов В. Ю. Социально-личностное воспитание студентов в процессе физкультурно-спортивной деятельности : учеб. пособие / В. Ю. Карпов, В. А. Щеголев, Ю. Н. Щедрин. – СПб. : СпбГУ ИТМО, 2006. – 248 с.
112. Кветный М. С. Человеческая деятельность: сущность, структура, типы (социологический аспект) / М. С. Кветный. – Саратов : Сарат. ун-т, 1974. – 223 с.
113. Кипнис М. Драмотерапия. Театр как инструмент решения конфликтов и способ самовыражения / М. Кипнис. – М. : Ось – 89, 2002. – 192 с.
114. Киршбаум Э. И. Психологическая защита / Э. И. Киршбаум, А. И. Еремеева. – М. : Смысл, Академ. проект, 1999. – 180 с.
115. Клименко И. Ф. Генезис ценностных ориентаций, исследование отношения к норме социального поведения на разных этапах социального развития человека / И. Ф. Клименко // К проблеме формирования ценностных ориентаций и социальной активности личности. – М. : Наука, 1992. – С. 3 – 12.
116. Князева Е. Н. Синергетика: начала нелинейного мышления / Е. Н. Князева, С. П. Курдюмов // Общественные науки и современность. – 1993. – № 2. – С. 38 – 51.
117. Ковалёва А. И. Концепция социализации молодёжи: нормы, отклонения, социализационная траектория / А. И. Ковалёва // Социол. исслед. (Социс). – 2003. – № 1. – С. 148 – 154.
118. Ковальчук Н. Соціалізація студентської молоді в умовах педагогічного коледжу / Н. Ковальчук // Рід. шк. – 2007. – № 3. – С. 22 – 25.
119. Коджаспирова Г. М. Педагогический словарь : для студентов высш. и сред. пед. учеб. заведений / Г. М. Коджаспирова, А. Ю. Коджаспиров. – М. : Академия, 2000. – 176 с.
120. Колесникова И. А. Теоретико-методологическая подготовка учителя к воспитательной работе в цикле педагогических дисциплин: дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.01 / Колесникова Ирина Аполлоновна. – Л., 1991.
– 449 с.
121. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. – М. : Наука, 1976. – 720 с.
122. Кондрашова Л. В. Внеаудиторная работа по педагогике в педагогическом институте / Л. В. Кондрашова. – К., Одесса : Вища шк., Голов. изд-во, 1988. – 159 с.
123. Краткий психологический словарь / сост. А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский. – М. : Политиздат, 1985. – 431 с.
124. Кривых С. В. Развивающее и развивающееся образование: Синергетические аспекты образования / С. В. Кривых. – Новокузнецк : Изд-во ИПК, 2000. – 193 с.
125. Кричевский Р. Л. Социальная психология малой группы : учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности „Психология” / Р. Л. Кричевский, Е. М. Дубовская. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 318 с.
126. Крон В. Самоорганизация: генезис научной революции / В. Крон, Г. Кюпперс, Р. Паслак // Концепция самоорганизации в исторической ретроспективе. – М. : Наука, 1994. – С. 86 – 103.
127. Круглов Б. С. Социальная направленность личности / Б. С. Круглов // Формирование личности старшекласника / ред. И. В. Дубровина. – М. : Педагогика, 1989. – С. 12 – 14.
128. Кульневич С. В. О научно-педагогической грамотности / С. В. Кульневич // Педагогика. – 2000. – № 6. – С. 23 – 29.
129. Курило В. С. Проектування регіональних моделей первинної соціалізації студентів педагогічного університету / В. С. Курило, С. В. Савченко // Освіта на Луганщині. – 2001. – № 1. – С. 27 – 29.
130. Курліщук І. І. Педагогічні засади соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 „Соціальна педагогіка” / І. І. Курліщук. – Луганськ, 2007. – 20 с.
131. Лекції з педагогіки вищої школи : навч. посіб. / за ред. В. І. Лозової. – Х. : ,,ОВС”, 2006. – 496 с. – С. 17 – 18.
132. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А Н. Леонтьев. –
2-е изд. – М. : Политиздат, 1977. – 304 с.
133. Леонтьев А. Н. Некоторые психологические вопросы воздействия на личность / А. Н. Леонтьев // Проблемы научного коммунизма. – Вып. 2. – М. : Мысль, 1968. – С. 30 – 42.
134. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / А. Н. Леонтьев. – 3-е изд. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1972. – 575 с.
135. Леонтьев А. Н. Философия психологии: из научного наследия / ред. А. А. Леонтьев, Д. А. Леонтьев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1994. – 287 с.
136. Леонтьев Д. А. Методика предельных смыслов (МПС) : метод. рук. / Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 1999. – 36 с.
137. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2003. – 487 с.
138. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО) / Д. А. Леонтьев. – 2-е изд. – М. : Смысл, 2006. – 18 с.
139. Леонтьев Д. А. Факторная структура теста смысложизненных ориентаций / Д. А. Леонтьев, М. О. Калашников, О. Э. Калашникова // Психол. журн. – 1993. – № 1. – Т. 14. – С. 150 – 155.
140. Лингарт Й. Процесс и струк