ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРЕВЕНТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ : ФОРМИРОВАНИЕ ГОТОВНОСТИ к превентивной ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БУДУЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ РАБОТНИКОВ В высшем учебном заведении

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД
„ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”
На правах рукопису

Сургова Світлана Юріївна

УДК [378+37.013.42]

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРЕВЕНТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.05 – соціальна педагогіка

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Харченко Сергій Якович

Луганськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………....... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРЕВЕНТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ...…... 17
1.1 Готовність майбутніх соціальних працівників до превентивної діяльності як соціально-педагогічна проблема ……..…….…...…… 17
1.2 Сутність і зміст готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників …………...……………..……..... 38
1.3 Діагностика готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників …………....………........................................ 56
Висновки до розділу 1 ……………..……………………………..….. 87
РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПРЕВЕНТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ …..... 91
2.1 Розробка педагогічних умов підготовки майбутнього соціального працівника до превентивної діяльності …………......... 91
2.2 Характеристика процесу впровадження розроблених педагогічних умов формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників …….....................….. 124
2.3 Результати експериментальної роботи з проблеми формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників та їх аналіз ...................................................................... 156
Висновки до розділу 2 …….......…………………………...……..….. 171
ВИСНОВКИ …………………………………..………………………..…... 179
ДОДАТКИ ……………………………………………………………….….. 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …….....………………….……. 226

ВСТУП

Актуальність дослідження. Інтеграція системи вищої освіти України в європейський простір визначає особливе місце соціально-педагогічної підготовки студентів у вищих навчальних закладах. Саме гуманітарна освіта сприяє становленню особистості студента, готує його до життя в сучасному світі, розвиває критичне мислення, формує патріота і громадянина.
Згідно з Національною доктриною розвитку освіти глобалізація, зміна технологій, перехід до інформаційного суспільства зумовлюють розвиток людини як головну мету, ставлять перед державою завдання пріоритетності розвитку освіти і науки і наголошують на необхідності „підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу”. У рамках цих вимог особливе місце займає гуманістична освіта. Відповідно до проекту Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки ядром державної гуманітарної політики щодо національного виховання має бути забезпечення громадянського, патріотичного, морального виховання, формування здорового способу життя, соціальної активності й відповідальності.
Реалізація цих завдань передбачає:
– розробку програми превентивного виховання дітей і молоді в системі освіти;
– формування ефективної й дієвої системи профілактики правопорушень;
– розробку і реалізацію Національної концепції забезпечення розвитку і соціалізації дітей та молоді;
– формування здорового способу життя як складової виховання.
Важливими шляхами втілення ідей гуманістичної парадигми освіти є впровадження у підготовку студентів превентивної системи, для якої характерна варіативність методик, створення умов для саморозвитку молоді, свідомого визначення нею своїх можливостей і життєвих цінностей, а також попередження негативних явищ у суспільстві. Превентивний підхід розвивається в єдиній моделі з передовим надбанням європейського та вітчизняного досвіду – як єдиній моделі захисту прав людини на здоров’я і соціальний розвиток. Тому одним із важливих сучасних напрямків розвитку професійно-педагогічної підготовки студентів є оновлення на демократичній та гуманістичній основі її пріоритетів, мети, змісту, форм і методів формування готовності майбутнього соціального працівника до швидких соціальних та освітніх змін у суспільстві. Реалізація цих завдань багато в чому залежить від здатності майбутніх соціальних працівників використовувати технології професійної підготовки до превентивної педагогіки і, в першу чергу, особистісно-орієнтовані.
Саме в процесі навчання у виший школі закладаються основні принципи превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників. Готовність до превентивної діяльності дає можливість молодому фахівцеві соціальної сфери професійно адаптуватися в умовах сучасного життя, успішно розв’язувати складні професійні завдання, свідомо аналізувати й корегувати результати своєї діяльності. Тому готовність майбутнього соціального працівника до превентивної діяльності є важливою передумовою досягнення високого рівня його професіоналізму.
Питання превентивності гостро стоїть в усьому світі. В рамках ЮНЕСКО воно одне з найпріоритетніших у соціологічних, психолого-педагогічних, медичних, правових дослідженнях. Це зумовлено тим, що сучасна молодь соціалізується в інформаційному суспільстві під загрозою поширення таких явищ, як злочинність, алкоголізм, наркоманія, ВІЛ/СНІД, інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), тощо. Особливої гостроти проблема превентивності набуває в Україні, оскільки наявна тенденція зростання всіх трьох груп факторів (соціально-економічних, психолого-педагогічних і медико-біологічних), що викликають негативні прояви в житті суспільства. При цьому слід ураховувати, що зі змінами суспільного розвитку та їх впливом на особистість збільшуватиметься питома вага соціальної педагогіки в структурі загальної виховної діяльності суспільства. Превентивна педагогіка охоплює комплекс важливих проблем сучасної соціальної педагогіки – профілактику правопорушень серед молоді і негативного впливу інформаційного середовища, утвердження здорового способу життя, соціально-правовий захист населення. Превентивна педагогіка як інноваційна галузь знань сприяє розробці теоретико-методологічних засад у концепції особистісно-орієнтованого, гуманістичного підходу до особистості, її соціальних статусів і ролей.
За останні роки вітчизняними вченими здійснено суттєвий прорив у царині теоретичного осмислення превентивних проблем у дисциплінах сфери прикладних наук: військової, пенітенціарної й – особливо – соціальної педагогіки (В. Оржеховською, Л. Кондрашовою, О. Пилипенком, В. Ролінським, С. Кириленко й ін.).
На цей час накопичений достатньо великий фонд наукових знань, що розкривають ті чи інші аспекти превентивної діяльності. У контексті нашого дослідження найбільш цікавим виявився той масив інформації, що стосується визначення поняття готовності як психолого-педагогічного феномену, наявності певних здібностей особливості (Б. Ананьєв, С. Рубінштейн), як якості особистості (М. Левітов, Д. Узнадзе) і як стану особистості (У. Мерлин, В. Цукрів, А. Смірнов, І. Якиманська).
Аналіз готовності до діяльності як комплексу здатностей чітко презентований у роботах Б. Ананьєва і С. Рубінштейна, що включають у структуру здатності різні властивості і якості особистості. А. Ковальов, у свою чергу, розглядає готовність до діяльності як якість особистості, що включає в себе свідомість особистісної й суспільної значимості діяльності.
Нашу увагу привертають праці, предметом дослідження яких стала готовність до різних видів педагогічної діяльності (К. Дурай-Новакової, О. Пєхоти, В. Сластьоніна й ін.); автори цих робіт кваліфікують зазначену готовність як систему інтегрованих змінних величин, що містять у собі властивості, якості, знання та навички особистості, як особливий психічний стан, що виявляється в наявності в суб’єкта образу структури певної дії та постійної спрямованості розуму на її виконання. Питанню професійної підготовки спеціалістів у вищій школі, становленню майбутнього професіонала присвячено багато наукових досліджень; визнаючи їх фундаментальний характер, ми, у першу чергу, виділяємо роботи, пов’язані з підготовкою фахівців до професійної діяльності в соціальній сфері ( соціальні працівники).
Проблема підготовки майбутніх спеціалістів до соціальної діяльності стала предметом вивчення таких відомих вітчизняних вчених, як І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова, Л. Міщик, С. Харченко та ін. Певний інтерес викликають дослідження з історичних аспектів становлення і розвитку соціально-педагогічної діяльності, зокрема, О. Веретенко, А. Горілого, В. Поліщук, Г. Попович, Л. Штефан та ін. Особливо слід виділити роботи, присвячені обґрунтуванню сутності та технологій соціально-педагогічної діяльності, визначенню її понятійно-категоріального апарату. Висвітлення цих проблем знайшло відображення в роботах О. Безпалько, І. Звєрєвої, С. Харченка, І. Іванової, Г. Лактіонової, С. Пальчевського, Є. Холостової.
Важливим напрямком превентивних досліджень є науково-методичне забезпечення превентивної освіти, під якою розуміється процес надбання систематизованих наукових знань у сфері стратегії і тактики превентивної діяльності, а також умінь і навичок її здійснення на практиці. Сьогодні в системі вищої освіти починають формуватися наукові школи, що розробляють навчальні курси з превентивної тематики і сприяють їх упровадженню до таких навчальних дисциплін, як соціальна педагогіка, психологія, правознавство. Однак процес інституціоналізації превентивної освіти у вищій педагогічній школі перебуває на початковій стадії. Превентивна тематика повільно інтегрується в навчальні плани педагогічних спеціальностей і підготовку фахівців із соціальної роботи. Дослідження в царині превентивної педагогіки є тільки початком наукового пошуку в цьому напрямку (тут варто назвати розвідки О. Безпалько, В. Оржеховської, О. Пилипенка, В. Приходька, Т. Федорченко, Л. Родняк, В. Ролінського та ін.).
Це зумовлено тим, що, по-перше, превентивна освіта і виховання починаються з дитинства, і потрібне глибоке науково-теоретичне обґрунтування значної кількості аспектів, більш приватних і ще не висвітлених питань превентивної педагогіки. У контексті психолого-педагогічних досліджень превентивної спрямованості привертають увагу дисертації з проблеми профілактики девіантної поведінки неповнолітніх (розроблялась як одне з завдань превентивної освіти І. Козубовською, В. Оржеховською, В. Татенком, В. Терещенко, Т. Титаренко), роботи з питань морально-духовного розвитку неповнолітніх у контексті завдань превентивної педагогіки (В. Оржеховської й Т. Тарасової), вивчення сучасної превентивної парадигми навчального закладу – педагогіки здорового способу життя (С. Кондратюк, О. Пилипенко, С. Свириденко, С. Кириленко).
По-друге, об’єктивно завдання превентивного виховання значною мірою покладається на соціальних педагогів і соціальних працівників. Сьогодні ж ці спеціалісти в соціальній сфері не отримують відповідної професійної підготовки в цьому напрямку.
У педагогічній науці різні аспекти професійної підготовки майбутніх спеціалістів соціальної сфери вивчалися І. Звєрєвою, А. Капською, Г. Лактіоновою, Л. Міщик, В. Поліщук, С. Харченко й ін. Особливо актуальні для нас дослідження теоретико-методологічних основ соціально-педагогічної роботи з різноманітними категоріями споживачів соціальних послуг та професійна підготовка фахівців до певної сфери соціальної діяльності (О. Главацької, І. Звєрєвої, І. Іванової, І. Ковальчук, Г. Лактіонової, О. Межирицького та ін.). Значний інтерес становлять розвідки, що обґрунтовують актуальність формування професійно важливих якостей у процесі підготовки майбутніх спеціалістів для успішного здійснення соціально-педагогічної діяльності (зокрема, О. Гури, Є. Максимової, О. Олексюк, Г. Первушиної, М. Ткаченка, Ю. Тодорцевої), формування в майбутніх фахівців різноманітних видів культури (В. Гриньової, І. Звєрєвої, Г. Лактіонової, М. Подберезського, О. Пономаренко), професійного мислення, готовності до виконання професійної праці (Л. Бондарєва, Є. Клімова, А. Линенко, І. Мунтяна, Г. Нагорної, Т. Осипової, Л. Римар, С. Щербина й ін.).
Одночасно зростає інтерес до практичної діяльності, пов’язаної з вирішенням превентивних проблем. Практичний характер соціальної роботи обумовлює її значимість для здійснення принципів превентивної освіти в процесі реалізації професійної діяльності. Превенція і соціальна робота взаємопов’язані. Під час вирішення будь-яких проблем спеціалісти соціальної сфери постійно стикаються з наслідками конфліктів і проявами соціальної несправедливості. У суспільстві нагальною постає потреба в практичному розгортанні соціальної роботи, що враховує принципи превентивної діяльності, з різними прошарками населення: дітьми, підлітками, молоддю, інвалідами, людьми похилого віку й тими, хто зазнав насильства, тощо. Найбільше з цим стикаються фахівці соціальної сфери (соціальні працівники), які, як правило, не мають відповідної професійної підготовки до цього виду діяльності. Впровадження превентивних підходів до підготовки майбутніх фахівців тільки починається. Розвиток цього питання знайшов відображення в роботах О. Приходька, В. Пилипенка, Л. Родняк та ін.
Соціальні працівники мають бути агентами превентивної інтеграції в соціальній роботі, повинні визнавати неефективність традиційних відносин між працівником і клієнтом соціальної роботи і створювати нове ціннісне поле, ґрунтовною ідеєю якого є превентивна діяльність; від їх здатності здійснювати цей вид діяльності залежать перспективи обслуговування клієнтів у вирішенні превентивних проблем. Фундаментальною у вивченні впровадження превентивних підходів у соціальну діяльність стала для нас робота В. Оржеховської, О. Пилипенка „Превентивна педагогіка”.
Незважаючи на позитивні зміни в сучасній науці стосовно вивчення превентивних проблем, осмислення необхідності впровадження превентивних підходів для зміни настанов і моделей поведінки особистостей, які мають життєві проблеми, усвідомлення ними необхідності усунення об’єктивно-суб’єктивного підходу в роботі з клієнтом і формування здорового способу життя, залучення освітніх, медичних, соціальних і правоохоронних установ до вирішення проблем із попередження негативних проявів серед клієнтів соціальної роботи, координації умов діяльності суб’єктів превентивної діяльності як необхідної умови соціально-правового захисту населення, треба відзначити вельми повільне просування в педагогіці ідеї превентивної діяльності. Потребує серйозної наукової розробки проблема визнання взаємозв’язку превентивної діяльності з соціальною роботою, співвідношення першої з такими категоріями, як превенція, превентивний підхід, превентивна діяльність, готовність до превентивної діяльності. Потребує вдосконалення зміст готовності майбутніх фахівців, який має відображати сучасні принципи превентивної діяльності в контексті проблеми взаємодії з клієнтом та сприяти набуттю здатності протистояти негативній соціалізації особистості. Нарешті, слід приділити увагу оптимізації процесу підготовки майбутніх фахівців, що передбачає вдосконалення технології теоретичного і практичного навчання майбутніх соціальних працівників та формування їх готовності до превентивної діяльності.
Під час аналізу теорії і практики з досліджуваної проблеми були виявлені наступні суперечності між
− зобов’язанням української держави перед світовим співтовариством щодо вирішення превентивних проблем у суспільстві згідно зі світовими стандартами та сучасним станом соціальної діяльності, яка реалізується без урахування особливостей превентивної діяльності і не може сприяти просуванню її завдань і принципів у суспільстві;
− потребою врахування превентивного аспекту та впровадження превентивних підходів у зміст та організацію соціальної роботи з різними групами населення, що дозволить диференційовано підходити до вирішення проблем, зумовлених відмінностями соціального становища клієнтів та відсутністю відповідної підготовки спеціалістів соціальної сфери, які здійснюють цю діяльність;
− суттєвою соціальною необхідністю у превентивно мислячих агентів превентивної діяльності, здатних створити умови для формування позитивних якостей особистості, і недостатнім рівнем розробленості змісту превентивної освіти як одного з найважливіших напрямків формування в майбутніх соціальних працівників готовності до превентивної діяльності, вільних від традиційних стереотипів і орієнтованих на реалізацію принципу рівний – рівному.
Виявленні нами суперечності, а саме, недостатнє теоретичне розроблення даної проблеми, потреба у фахівцях, які здійснюють професійну діяльність із використанням завдань і принципів превентивної роботи стали підставою для вибору теми дисертаційного дослідження: „Формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників у вищому навчальному закладі”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної педагогіки Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” як складова частина комплексної наукової теми „Теоретико-методичні основи змісту та технології навчання студентів соціальній роботі” (державний реєстраційний номер 0101U001373). Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 25 жовтня 2005 р.).
Об’єкт дослідження – процес формування готовності до превентивної діяльності в майбутніх соціальних працівників.
Предмет дослідження – педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників.
Мета дослідження – теоретичне обґрунтування й експериментальна перевірка педагогічних умов, що забезпечують формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ефективність формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників може бути досягнута, якщо спиратиметься на такі педагогічні умови:
− збагачення змісту професійно-практичної підготовки майбутніх соціальних працівників положеннями і пріоритетними напрямами превентивної діяльності;
− використання особистісно-орієнтованих технологій професійної підготовки до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників;
− формування професійно значущих якостей майбутніх соціальних працівників, сприяючих готовності до превентивної діяльності.
Відповідно до мети й гіпотези були визначені такі завдання дослідження:
1. На основі аналізу науково-педагогічної літератури виявити ступінь розробленості проблеми готовності майбутнього соціального працівника до превентивної діяльності.
2. Визначити сутність і зміст готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників.
3. Провести педагогічну діагностику стану сформованості готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників.
4. Розробити й обґрунтувати педагогічні умови, що забезпечують формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників, запровадити їх у процес підготовки через організацію експериментального навчання.
5. Здійснити аналіз і виявити ступінь ефективності розроблених педагогічних умов формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників.
Для досягнення мети і реалізації завдань дисертації було використано комплекс методів дослідження:
− теоретичні: аналіз наукової літератури з метою встановлення стану розробленості досліджуваної проблеми, розкриття основних дефініцій і визначення категоріально-понятійного апарату дослідження; синтез, узагальнення, систематизація для теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників;
− емпіричні: діагностичні (анкетування, бесіда, інтерв’ювання; тестування, рейтинг; вивчення продуктів навчально-пізнавальної діяльності студентів), обсерваційні (пряме й опосередковане педагогічне спостереження, рефлексія власної професійної діяльності) з метою визначення рівнів готовності майбутніх соціальних працівників до превентивної діяльності; педагогічний експеримент з метою визначення ефективності розроблених педагогічних умов;
− статистичні: методи для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами й процесами.
Методологічну основу дослідження становлять загальні положення теорії пізнання з урахуванням її основних методологічних принципів (об’єктивності, системності, єдності теорії і практики) та підходи (особистісний, діяльнісний, компетентнісний, контекстний, праксеологічний). Методологічними орієнтирами у нашому дослідженні є впровадження особистісного і діяльнісного підходу в сучасну освіту, а також взаємозв’язок і взаємозалежність теоретичної та практичної підготовки майбутніх соціальних працівників.
Наукова новизна дослідження:
• вперше теоретично обґрунтовані, змістовно розроблені і технологічно впроваджені педагогічні умови формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників, що в основі своїй містять збагачення змісту професійно-практичної підготовки положеннями та пріоритетними напрямами превентивної освіти, створення особистісно-орієнтованого навчального середовища, спрямованого на формування готовності до превентивної діяльності, заснованого на розробці та впровадженні в навчальний процес особистісно-орієнтованих технологій професійної підготовки до превентивної діяльності; орієнтації навчання на формування соціального інтелекту, комунікативності, толерантності і психологічної стійкості як домінантних професійно значущих якостей вищеозначених спеціалістів;
• удосконалено інноваційні форм і методи формування готовності майбутніх соціальних працівників до превентивної діяльності (метод активної лекції з процедурою пауз; семінар-майстерня; метод підвищення самосвідомості; метод моделювання та розігрування ситуації за ролями; метод дискусії в формі дебатів; метод проектів), що ґрунтувалися на особистісно-орієнтованій організації навчальної діяльності, яка передбачала індивідуально-творчий розвиток особистості кожного студента, можливість вибору майбутнім соціальним працівником лінії поведінки та усвідомлення і прийняття відповідальності за свій вибір, співпрацю викладачів і студентів;
• набули подальшого розвитку наукові уявлення про сутність та особливості превентивної роботи з різними групами клієнтів; визначення понять „превентивна діяльність”, „готовність до превентивної діяльності”, „особистісно-орієнтовані технології превентивної діяльності”; обґрунтування професійно значущих якостей, що сприяють формуванню готовності майбутніх соціальних працівників до здійснення превентивної діяльності.
Практичне значення дослідження полягає в розробці і впровадженні в навчальний процес спецкурсу „Превентивна педагогіка” та відповідного навчально-методичного забезпечення, що максимально враховує сучасні знання з превентивної проблематики; інтерактивних форм і методів; методики організації особистісно-орієнтованого навчання. Результати дослідження можуть бути використані в процесі загальнопедагогічної і спеціальної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників у ВНЗ, на курсах підвищення кваліфікації спеціалістів соціальної сфери, у практичній діяльності системи соціальних служб у напрямку просування ідеї превентивної діяльності в соціальній роботі.
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю проблеми; адекватністю логіки дослідження його меті, об’єкту, предмету і завданням; позитивними результатами дослідно-експериментальної роботи, застосуванням кількісного і якісного аналізу вивчених даних, впровадженням результатів дослідження в практику роботи ВНЗ.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (довідка про впровадження від 03.04.2012 р. № 01 / 1526), Миколаївського політехнічного інституту (акт про впровадження від 17.02.2012 р.), Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка про впровадження від 25.06.2010 р. № 08 / 818).
Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки виконаної дослідної роботи обговорювалися й одержали позитивну оцінку на засіданнях кафедри соціальної роботи, звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського політехнічного інституту (2005-2011 рр.). Основні положення дисертації доповідались на науково-практичних конференціях різних рівнів: міжнародного – „Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень на місцевому і регіональному рівнях” (Київ, 2005 р.), „Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу” (Миколаїв, 2006 р.), „Модернізація педагогічної освіти в контексті загальноцивілізаційних змін" (Миколаїв, 2007 р.), Третій Міжнародний конгрес „Українська освіта у світовому часопросторі” (Київ, 2009 р.); всеукраїнського – конкурс студентських наукових робіт (Переяслав-Хмельницький, 2011-2012 рр.); міжвузівського – „Науковий потенціал вищої школи” (Миколаїв, 2005 р.); „Могилянські читання” (МФ НаУКМА, 2006 р.); „Університет як центр організації освітньо-виховного середовища у регіоні” (Миколаїв, 2010 р.); „Досвід та тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний, національний та регіональний” (Миколаїв, 2010 р.), „Формування ринкової економіки: Проблеми економіки праці, соціально-трудових відносин та соціального захисту населення” (Луганськ, 2011 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць, з яких 8 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, і
6 – у збірках наукових праць, а також один навчально-методичний посібник.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (214 найменувань). Загальний обсяг дисертації – 248 сторінок (основна частина складає 77 сторінки). Робота містить 16 таблиць, 8 рисунків і 11 додатків на 42 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати дослідження дозволили нам дійти наступних висновків:
1. У дисертації запропоноване науково-теоретичне обґрунтування і практичне розв’язання проблеми готовності майбутніх соціальних працівників до превентивної діяльності, процес якої був пов’язаний з розробкою і впровадженням відповідних педагогічних умов у професійно-практичну підготовку майбутніх соціальних працівників.
2. Аналіз наукової літератури дозволив нам визначити, що, по-перше, досліджувана проблема актуальна на сьогодні, змістовно складна й багатоаспектна, оскільки містить як теоретичні знання з досліджень стосовно превенції навчально-виховного процесу, що мають міждисциплінарний характер та охоплюють багато наукових напрямків у галузі соціально-гуманітарних дисциплін, так і практичні напрацювання в царині професійної підготовки майбутніх соціальних працівників, що істотно збагачує уявлення щодо даної проблеми з точки зору її вирішення; а, по-друге, що наукові основи реалізації ідеї готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників поки відповідно не розроблені.
3. Теоретичне обґрунтування ідеї готовності до превентивної діяльності як змістовної основи професійної підготовки майбутніх соціальних працівників дозволило нам визначитися з понятійно-категоріальним полем превентивних досліджень, де ключовим поняттям виступає феномен превенції як визначальний у понятті “готовність до превентивної діяльності”. У контексті розв’язання завдань дисертації схиляємось до розуміння цього феномену, що виявляється в попередженні і захисті особистості від впливу негативних умов життя. Для нашого дослідження важливе визначення превентивної діяльності як процесу діяльності майбутніх соціальних працівників, що забезпечує теоретичну і практичну реалізацію заходів превентивного характеру, спрямованих на попередження й подолання відхилень у поведінці різних груп клієнтів соціальної роботи і запобігання розвитку різних форм їх асоціальної, аморальної поведінки.
Структуру превентивної діяльності розуміємо як сукупність таких типів: первинну, вторинну і третинну профілактику.
4. Визначаємо поняття готовності до превентивної діяльності майбутнього соціального працівника як найвищий рівень професійної компетентності майбутніх соціальних працівників, що передбачає оволодіння студентами системою соціально-педагогічних знань, умінь, навичок, їх активну громадянську позицію, здатність вирішувати творчі завдання превентивного спрямування, прогнозувати й моделювати ситуації попередження негативної соціалізації, наявність гнучкого професійного мислення і високого рівня правової культури. Відповідно до визначеного поняття готовність майбутнього соціального працівника розглядаємо як єдність трьох складових компонентів: 1) психологічного; 2) змістового; 3) операційного.
5. Упродовж констатувального експерименту виявлено, що формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників проходить стихійно. У процесі соціально-педагогічної підготовки не приділяється належна увага використанню принципів превентивної діяльності в підготовці майбутніх соціальних працівників, у програмах із професійно орієнованих дисциплін відсутні питання, пов’язані з використанням нових особистісно-орієнтованих технологій превентивної освіти. Порівняльні дані за рівнями сформованості готовності до превентивної діяльності студентів за підсумками експерименту засвідчили, що найбільшу кількість становлять студенти з елементарним рівнем сформованості готовності до превентивної діяльності (експериментальна група – 75,1 %, контрольна група – 74,1 %). Високий рівень цієї якості мають 6,2 % студентів експериментальної групи і 6,09 % – контрольної. У цілому ж показники сформованості готовності до превентивної діяльності у студентів з експериментальних і контрольних груп приблизно однакові, що відповідає реальному стану даної проблеми. Найбільш ефективним шляхом формування професійної готовності має стати розроблення і впровадження в процес фахової підготовки майбутніх соціальних працівників комплексу педагогічних умов, що максимально відповідатимуть специфіці превентивної діяльності соціальних працівників.
6. У контексті теоретичного обґрунтування першої умови нами було визначено мету формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників, сутність якої розуміємо як збагачення змісту професійно-практичної підготовки майбутніх соціальних працівників положеннями і пріоритетними напрямами превентивної діяльності.
Визначена мета логічно передбачає наукове обґрунтування й розробку відповідного змісту освіти як одного з найважливіших факторів формування в майбутніх соціальних працівників положень і пріоритетних напрямів превентивної діяльності, який у повному обсязі був реалізований у процесі експериментальної роботи.
7. Друга педагогічна умова формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників полягає в використанні особистісно-орієнтованих технологій професійної підготовки до превентивної діяльності, спрямованих на формування особистісних якостей студентів, забезпечення самовиявлення, усвідомлення й розуміння майбутніми фахівцями професійних особливостей, сприяння самореалізації особистості кожного студента на основі взаємозв’язку психолого-педагогічної теорії і практики, заснованого на розробці і впровадженні в навчальний процес особистісно-орієнтованих технологій превентивної діяльності, форм і методів їх засвоєння (метод активної лекції з процедурою пауз; семінар-майстерня; метод підвищення самосвідомості; метод моделювання і розігрування ситуації за ролями; метод дискусії в формі дебатів; метод проектів). Визначено, що навчальне середовище, побудоване на принципах особистісно-орієнтованої освіти, оптимальне для впровадження особистісно-орієнтованих превентивних технологій і спрямоване створити максимально сприятливі умови для розвитку й саморозвитку особистості майбутнього соціального працівника, виявлення й активного використання його індивідуальних особливостей у професійній діяльності. Використання особистісно-орієнтованих технологій у навчальній діяльності студентів оптимізує процес засвоєння превентивних знань студентами і формування вмінь і навичок профілактичної діяльності з різними групами клієнтів соціальної роботи; створює умови для загальнопрофесійного розвитку майбутнього спеціаліста, розвитку креативного мислення, вироблення індивідуального стилю діяльності, мотивації до профілактичної роботи, що в контексті даної педагогічної умови максимально сприяють формуванню готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників.
8. У дослідженні обґрунтовані професійно значущі якості майбутніх соціальних працівників для здійснення превентивної діяльності, становлення яких складає основу третьої педагогічної умови формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників. Ми довели, що цими важливими якостями, які, на наш погляд, є базовими засадами превентивної діяльності, є толерантне ставлення до інших людей, високий рівень комунікативності, соціального інтелекту і психологічної стійкості майбутнього фахівця. Набувши цих якостей, майбутній соціальний працівник зможе визначити оптимальну стратегію соціально-адекватної превентивної поведінки, що дозволить підвищити ефективність превентивної діяльності, уникаючи конфліктних ситуацій між різними категоріями клієнтів, що набуває особливої значущості в процесі формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників, оскільки допомагає змінювати і вдосконалювати соціальну роботу, знаходити відповідні шляхи розв’язання професійних завдань у будь-яких нестандартних соціальних ситуаціях.
9. Результати експерименту підтвердили, що формування готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників здійснюється ефективніше, якщо основу їх професійного навчання складають розроблені в дослідженні відповідні педагогічні умови. За результатами формувального експерименту кількісний аналіз за рівнями сформованості до превентивної діяльності дає можливість визначити динаміку формування готовності. На елементарному рівні спостерігається позитивна динаміка формування готовності, кількість студентів на цьому рівні після формувального експерименту зменшилася на 50 % (14 студентів). На високому рівні кількість студентів збільшилася на 25 % (11 студентів), а на достатньому – на 15 % (7 студентів). Загальна кількість студентів, рівень сформованості готовності яких якісно змінився, становить 41 % від загальної кількості студентів, які брали участь у формувальному експерименті. Кількість студентів з високим і достатнім рівнями сформованості готовності до превентивної діяльності після завершення експериментальної роботи зростає практично вдвічі. Водночас показники елементарного рівня сформованості готовності до превентивної діяльності зменшуються також майже вдвічі.
Розглянуті в дисертації положення не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми. У подальшому необхідно зосередити увагу на розробленні питань удосконалення готовності до превентивної діяльності майбутніх соціальних працівників, поглибленої професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з різними групами клієнтів, розбудови оперативної системи перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців соціально-педагогічної сфери, які здійснюють безпосередню превентивну діяльність на практиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : для пед. спец. высших учеб. заведений / О. А. Абдуллина. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 336 с.
3. Активное обучение: инструментарий и методы / Л. Кирилюк, В. Величко, Д. Карпиевич [та ін.] // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 2. – С. 31–36.
4. Активные методы социально-психологической подготовки руководителей и специалистов : учеб. пособие / под общ. ред. Ю. Н. Емельянова. – СПб. : Наука, 2001. – 97 с.
5. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти Україні: Історія. Теорія : підруч. для студ., аспірантів та молодих викл. вищих навч. закладів / А. М. Алексюк. – К. : Либідь,1998. – 560 с.
6. Алєксєєнко Т. Ф. Концептуальні підходи до визначення соціально-педагогічних засад виховання особистості / Т. Ф. Алєксєєнко // Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. – К. : Житомир, 2000. – Вип. 5, кн. 1. – С. 46-51.
7. Ананьев Б. Г. Психологическая структура личности и ее становление в процессе индивидуального развития человека / Б. Г. Ананьев // Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : в 2 т. – М., 1980. – Т. 2.
8. Андреева Г. М. Социальная психология : [учеб. для высшей школы] / Галина Михайловна Андреева. – М. : Аспект-Пресс, 1999. – 373, [2] с.
9. Андрущенко В. П. Модернізація освіти: політика і практика / В. П. Андрущенко // Педагогіка і психологія. – 2002. – № 3 – С. 12–15.
10. Антонова В. Н. Социальная работа с разными категориями населения : учеб. пособие / В. Н. Антонова. – Якутск : Якут. гос. ун-т им. М. К. Амосова, 2001. – 60 с.
11. Архангельский С. И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1976. – 200 с.
12. Архипова С. П. Підвищення якості соціально-педагогічної освіти у контексті ідей Болонського процесу / С. П. Архипова // Вісник Черкаського уныверситету. Сер. Педагогічні науки. – 2008. – № 121. –С. 16–22.
13. Асеев В. Г. Мотивация и формирование личности / В. Г. Асеев. – М., 1976.
14. Асмолов А. Г. Психология личности / А. Г. Асмолов. – М. : МГУ, 1990. – 367 с.
15. Ахмерова Н. М. Личностно-деятельностный подход к контекстному обучению социального педагога / Н. М. Ахмерова // Педагогика. – 2003. – № 5. – С. 55–60.
16. Безпалько О. В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді: теоретико-методологічні основи : [моногр.] / Ольга Володимирівна Безпалько. – К. : Науковий світ, 2006. – 363 с.
17. Безпалько О. В. Поняття “соціально-педагогічна діяльність” у тезаурусі соціальної педагогіки / О. В. Безпалько // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогіка. – 2003. – № 4. – С. 45–50.
18. Безпалько О. В. Роль спеціалізації у професійній підготовці майбутнього соціального педагога / О. В. Безпалько // Підготовка соціальних педагогів та соціальних працівників в Україні в контексті Болонського процесу : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 13–14 груд. 2007 р. / І. М. Зварич (ред. кол.). – Чернівці, 2007. – С. 19–21.
19. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : навч. посіб. для студ. ВНЗ / О. В. Безпалько. – К : Центр навчальної літератури, 2003. – 139 с.
20. Беличева С. А. Основы превентивной психологии / Светлана Афанасьевна Беличева. – М. : Изд. центр консорциума “Социальное здоровье России”, 1994. – 221 с.
21. Береговий Я. А. Педагогіка толерантності / Я. А. Береговий // Педагогіка толерантності. – 2003. – № 1. – С. 4–8.
22. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
23. Бех І. Д. Виховання особистості : в 2 кн. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 1 : Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 280 с.
24. Боброва В. Г. О содержании и уровне осознания профессионально-педагогических умений у студентов вузов / В. Г. Боброва, Н. Н. Кузьмин // Формирование профессионально-педагогических умений у студентов педвузов : сб. науч. тр. – Воронеж : ГПИ, 1981. – С. 5–22.
25. Бондаренко В. В. Методологічні та теоретичні умови виховання гуманітарно-технічної еліти / В. В. Бондаренко // Науково-методичний журнал. – Миколаїв : МДГУ ім. П. Могили, 2003. – Вип. 15. Т. 28.-с. 83-88.
26. Бондарєв Л. Я. Формування особистості вихователя в умовах університетської освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 / Л. Я. Бондарєв. – К., 1997. – 46 с.
27. Бондарчук О. І. Психологія девіантної поведінки : курс лекцій / Олена Іванівна Бондарчук. – К. : Міжрегіональна акад. упр. персоналом, 2006. – 85 с.
28. Бочарова В. Г. Введение / В. Г. Бочарова // Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опит : моногр. сб. / Т. Ф. Яркина, В. Г. Бочарова (отв. ред.) : в 2 т. – М.-Тула : АСОПиР, 1993. – Т. 1. – С. 15–24.
29. Бочарова В. Г. Профессиональная социальная работа: личностно ориентированный подход : моногр. / В. Г. Бочарова ; Ин-т педагогики социал. работы РАО. Ассоциация социальных педагогов и социальных работников. – М. : Б. и., 1999. – 184 с.
30. Васильєва О. В. Інноваційні підходи до підготовки соціального педагога у ВНЗ / О. В. Васильєва // Соціально-педагогічні проблеми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (25–26 лютого 2003 р., м. Ужгород). – Ужгород : Мистецька лінія, 2003. – С. 29–31.
31. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 204 с.
32. Веретенко О. О. Становлення професії соціального педагога в Україні / О. О. Веретенко // Практична психологія та соціальна робота. К.– 2001. – № 4. – С. 21-22.
33. Верхола А. П. Оптимизация процесса обучения в вузе / А. П. Верхола. – К. : Вища школа, 1979. – 176 с.
34. Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога : зб. наук. пр. / відп. ред. В. М. Федорчук. – Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2003. – 208 с.
35. Віннікова Л. В. Система підготовки соціальних працівників у вищих навчальних закладах США : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 / Л. В. Віннікова. – Луганськ, 2004. – 22 с.
36. Владинская Н. Социально-педагогическая модель коррекционно-воспитательной работы / Н. Владинская, Н. Петрова // Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт : в 2 т. – М., 1993. – Т. 2.
37. Волошенко О. В. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості в умовах колледжу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / О. В. Волошенко. – К., 2000. – 20 с.
38. Вопросы практической психодиагностики и психологической консультации в вузе / под. ред. Н. Н. Обозова. – Л.
39. Вульфов Б. З. Воспитание толерантности : сущность и средства // Внешкольник. – 2002. – № 6. – С. 12–16.
40. Гайворонська В. В. Організаційно-методичні умови ефективного формування педагогічної компетентності викладачів вищих технічних закладів освіти / В. В. Гайворонська // Науково-методичний журнал. – Миколаїв : МДГУ ім. П. Могили. – 2003. – Вип. 15. Т. 28. с.58-63.
41. Гайдук Н. М. Професійна підготовка соціальних працівників до здійснення посередництва (на матеріалах США і Канади) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / Н. М. Гайдук. – К., 2005. – 23 с.
42. Галагузова М. А. Социальная педагогика : курс лекцій / М. А. Галагузова. – М. : ВЛАДОС, 2000. – 416 с.
43. Галагузова Ю. Н. Теория и практика системной профессиональной подготовки социальных педагогов : дис. на соискание учёной степени д-ра пед. наук : спец. 14.00.08 / Галагузова Юлия Николаевна. – М., 2001. – 373 с.
44. Гаськова Н. В. Функции процесса обучения в системе университетской подготовки преподавателей / Н. В. Гаськова. – М., 2003.
45. Геранюшкина Г. П. Социальный интеллект студентов-менеджеров и его развитие в условиях формирующего эксперимента : автореф. дис. на соискание учёной степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Социальная психология” / Г. П. Геранюшкина. – Иркутск, 2001. – 19 c.
46. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – К. : Либідь, 1997. – 373 с. С. 26.
47. Горілий А. Г. Історія соціальної роботи в Україні : (конспекти лекцій). – Тернопіль : ТАНГ, 2001. – 68 с.
48. Гриншпун И. Б. Понятие и содержательные характеристики толерантности (к вопросу о толерантности как психическом явлении) / И. Б. Гриншпун // Толерантное сознание и формирование толерантных отношений (теория и практика) : сб. науч.-метод. ст. – Изд. 2-е. – М. : Изд-во Моск. психол.о-соц. ин-та, 2003. – 368 с.
49. Гудков Е. А. Формирование готовности будущего учителя к инновационной деятельности : дис. на соискание учёной степени канд. пед. наук.13.00.01.с.194 – Оренбург, 2000. – 20 с.
50. Гура О. І. Педагогічні умови формування професійних комунікативних якостей соціального педагога : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 / О. І. Гура. – Х., 2001. – 19 с.
51. Гусева Н. А. Тренинг предупреждения вредных привычек у детей. Программа профилактики злоупотребления психоактивными веществами / Н. А. Гусева. – СПб : Речь, 2003. – 256 с.
52. Декларація принципів толерантності (проголошена та підписана 16 листопада 1995 року) // Віче. – 2002. – № 1. – С. 53–60.
53. Демичева А. В. Проблемы девиантного поведения молодежи в условиях трансформации современного украинского общества : дис. на соискание учёной степени канд. социол. наук : спец. 22.00.06 / Демичева Алла Валерьевна. – Днепропетровск, 1998. – 183 л.
54. Дипломированный социальный педагог: Специфика профессиональной деятельности и система профессиональной подготовки / под ред. М. А. Галагузовой, М. Н. Костиковой. – Екатеринбург : УГПУ, 1996. – 121 с.
55. Діуліна В. В. Соціально-педагогічні умови формування морально-етичної культури майбутнього керівника у сфері управлінської діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 / В. В. Діуліна. – Х., 2003. – 24 с.
56. До питання розробки модульних програм підготовки соціальних педагогів (бакалаврський та магістерський рівень) / уклад. : Л. Г. Коваль, І. Д. Звєрєва. – К. : Наук. світ, 2000. – 45 с.
57. Докторович М. О. Формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім'ї : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 / М. О. Докторович. – К., 2007. – 208 с.
58. Дурай-Новакова К. М. Формирование готовности к деятельности / К. М. Дурай-Новакова. – М., 1983. – 336 с.
59. Елагина Л. В. Формирование культуры профессиональной деятельности будущего специалиста на основе компетентностного подхода (методология, теория, практика) : автореф. дис. на соискание учёной степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.08 “Теория и методика профессионального образования” / Л. В. Елагина. – Челябинск. – 2008. – 55 с.
60. Євдокимов О. В. Нові педагогічні технології організації навчання студентів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / О. В. Євдокимов. – Х., 1997. – 26 с.
61. Завірюха Л. А. Оволодіння засадами толерантності у студентському середовищі / Л. А. Завірюха // Педагогіка толерантності. – 2003. – № 2. – С. 76–87. С. 78.
62. Зайцева Т. В. Теория психологического тренинга. Психологический тренинг как инструментальное действие / Т. В. Зайцева. – СПб. : Речь ; М. : Смысл, 2002. – 80 с.
63. Закон України “Про освіту” [Електронний ресурс] // Офіц. веб-сайт Міністерства освіти і науки України. – Режим доступу :
http://www.mon.gov.ua/laws/ZU_1060.doc.
64. Закон України “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
65. Звєрєва І. Д. Діяльність соціального педагога в середовищі: зміст, форми, методи / Ірина Дмитрівна Звєрєва // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи : матеріали доп. та повідом. Міжнар. наук.-практ. конф. / за ред. І. В. Козубовської, І. І. Моговича. – Ужгород, 1999. – Ч. I. – С. 268–271.
66. Звєрєва І. Д. Розробка та впровадження програм з навчання життєвим навичкам: міжнародні і вітчизняні підходи / Ірина Дмитрівна Звєрєва // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. – № 4. – С. 53-57.
67. Звєрєва І. Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика : [моногр.] / Ірина Дмитрівна Звєрєва. – К. : Правда Ярославичів, 1998. – 333 с.
68. Звєрєва І. Д. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю в Україні : дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.05 / І. Д. Звєрєва. – К., 1999. – 451 с.
69. Золотова Г. Д. Соціально-педагогічна профілактика адиктивної поведінки студентів / Г. Д. Золотова. – К., 2000. – 137 с.
70. Зязюн І. А. Концептуальні засади теорії освіти в Україні / І. А. Зязюн // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2000. – № 1. – С. 11–24.
71. Зязюн І. А. Професійна освіта педагога: новий рівень / І. А. Зязюн // Освіта. – 1994. – 23 березня. – С. 6.
72. Іванова І. Б. Соціально-педагогічна робота з дітьми-інвалідами в системі соціальних служб для молоді : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 / І. Б. Іванова. – К., 1998. – 174 с.
73. Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід : метод. посіб. / Є
авт.-уклад. : О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.П.Н., 2002. – 136 с.
74. Кадченко Л. П. Формирование профессиональной готовности в школах и группах продленного дня : автореф. дис. на соискание учёной степени канд. пед. наук / Л. П. Кадченко. – К., 1987. –24 с.
75. Калиняк М. Я. Соціально-педагогічні умови профілактики правопорушень підлітків в діяльності правоохоронних органів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед наук : спец. 13.00.05 “Соціальна педагогіка” / М. Я. Калиняк. – К., 2009. – 20 с.
76. Кандибович Л. А. Психологические проблемы готовности к деятельности / Л. А. Кандибович. – Мн. : изд-во БГУ, 1996. – 175 с.
77. Капська А. Й. Деякі особливості формування готовності студентів до професійної творчості / А. Й. Капська // Моделювання виховної діяльності в системі професійної підготовки студентів: Теорія, практика, програми / за заг. ред. А. Й. Капської. – К., 1998. – С. 5–12.
78. Капська А. Й. Ефективність багаторівневої системи професійної підготовки працівників соціально-педагогічної сфери / А. Й. Капська // Соціальна робота в Україні: теорія i практика. – 2002. – № 1. – С. 45–52.
79. Капська А. Й. Соціально-педагогічна робота як інструмент соціальної політики / А. Й. Капська // Український соціум: Соціологічні дослідження та моніторинг соціальної політики (соціологія, політика, педагогіка, економіка). – 2002. – № 1. – С. 89–94.
80. Капська А. Й. Технології соціально-педагогічної роботи : навч. посіб. / [А. Й. Капська, М. М. Барахтян, О. В. Безпалько та ін.] / за ред. А. Й. Капскої ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2000. – 371 с.
81. Карпенко О. Г. Професійне становлення соціального працівника :
навч.-метод. посіб. / О. Г. Карпенко. – К. : ДЦССМ, 2004. – 164 с.
82. Кириленко С. В. Соціально-педагогічні умови формування культури здоров’я старшокласників : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 / С. В. Кириленко. – К., 2004. – 225 с.
83. Климов Е. А. Психология профессионала / Е. А. Климов. – М. : Институт практической психологии ; Воронеж : МОДЭК, 1996. – 400 с.
84. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения / Е. А. Климов. – Ростов-на-Дону : Ростовский гос. ун-т, 1996. – 285 с.
85. Ковальов А. Г. Психологія особистості / А. Г. Ковальов. – М. : Знання, 1969. – 361 с. С. 311.
86. Когут С. Я. Системи професійної підготовки соціального педагога у вищих навчальних закладах освіти України і Польщі (порівняльний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / С. Я. Когут. – Івано-Франківськ, 2005. – 21 с.
87. Козубовська І. В. Профілактика девіантної поведінки у професійній підготовці фахівців соціальної роботи / І. В. Козубовська, В. В. Сагарда, О. В. Дорогіна // Підготовка соціальних працівників / соціальних педагогів до профілактики адекватної поведінки молоді : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 30-31 жовт. 2003 р. / заг. ред. : А. Й. Капська, С. П. Архипова. – Черкаси, 2003. – С. 87-97.
88. Козубовська І.В. Підготовка спеціалістів для системи соціально-психологічної служби засобами дистанційного навчання / І. В. Козубовська, О. П. Пічкар, Д. І. Добра // Науковий вісник Ужгородського нац. ун-ту. Сер. : Педагогіка. Соціальна робота. – 1999. – Вип. 1. – С. 137–141.
89. Кондрашова Л. В. Превентивная педагогика : учеб. пособие / Лидия Валентиновна Кондрашова. – К. : Вища школа, 2005. – 231 с.
90. Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості : навч. посіб. для вищих навч. закладів / Олена Леонтіївна Кононко. – К. : Освіта, 1998. – 255 с.
91. Концепція Національного виховання. – К., 1994.
92. Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у детей та молоді. – К., 2004. – 15 с.
93. Корешенко С.М. Формирование профессионально-педагогической готовности студентов к работе с родителями младших школьников : автореф. дис. на соискание учёной степени кандидата пед. наук. – К., 1983. – 24 с.
94. Кузьмина Н. В. Методы системного педагогического исследования / Н. В. Кузьмина. – Л. : ЛГУ, 1980. – 127 с.
95. Куликов Л. В. Психогигиена личности: вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики : учеб. пособие / Л. В. Куликов. – СПб : Питер, 2004. – С. 87–115.
96. Лактионова Г. М. Теоретико-методологические основы социально-педагогической роботы в условиях крупного города : дис. на соискание учёной степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.05 / Лактионова Галина Михайловна. – К., 1999. – 419 с.
97. Лактіонова Г. М. Участь дітей у процесі прийняття рішень: сучасні підходи та стратегії / Г. М. Лактіонова // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. / Ін-т проблем виховання АПН України. – К. : Житомир, 2004. – С. 324–329.
98. Левітів Н. Д. Психологія праці / Н. Д. Левітів. – М. : Учпедвидав, 1963. – 340 с.
99. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
100. Лернер И. Я. Содержание образования / И. Я. Лернер // Российская педагогическая энциклопедия : в 2 т. / гл. ред. В. В. Давыдов. – М. : Большая Рос. энцикл., 1998. – Т. 2. : М–Я. – С. 349–350.
101. Линенко А. Ф. Теорія і практика формування готовності студентів педагогічних вузів до професійної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 / А. Ф. Линенко. – К., 1996. – 44 с.
102. Луганцева О. Г. Професійна підготовка майбутнього соціального працівника до роботи із сім’єю : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 / О. Г. Луганцева. – Луганськ, 2011.с.374 – С. 110.
103. Максимова Н. Ю. Психологічні фактори узалежнень неповнолітніх від алкоголю і наркотиків та засоби його попередження : дис. на здобуття наукового ступеня д-ра псих. наук : спец. 19.00.07 / Максимова Наталія Юріївна. – К., 1998. – 468 с.
104. Максимович О. М. Особливості виховання дітей з розлучених сімей : автореф дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / О. М. Максимович ; Інститут педагогіки АПН України. – К., 1998. – 17 с.
105. Малых В. Н. Социальная работа: теоретические вопросы и профилактические аспекты / В. Н. Малых. – М. : МГСУ, 2000. – 45 с.
106. Малькова М. О. Формування професійної готовності майбутніх соціальних педагогів до взаємодії з девіантними підлітками : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05. – Луганськ, 2006. – 20 с.
107. Матієнко О. Принципи формування толерантності як професійної якості особистості вчителя / О Матієнко // Наукові записки. Сер. : Педагогіка. – 2005. – № 3. – С. 25–29.
108. Мацкевич Ю. Р. Підготовка соціальних педагогів до роботи з людьми похилого віку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.05 / Ю. Р. Мацкевич. – Луганськ, 2003. – 22 с.
109. Мерлин В. С. Формирование индивидуального стиля деятельности в процессе обучения / В. С. Мерлин, Е. А. Климов. – М. : Сов. педагогика. – 1967. – № 4. – С. 25–29.
110. Методика и технологии работы социального педагога : учеб. пособие для студ. вузов / [Б. Н. Алмазов, М. А. Беляева, Н. Н. Бессонова и др.] ; под ред. М. А. Галагузовой, Л. В. Мардахаева. – М. : Академия, 2002. – 191 с.
111. Мигович І. І. Теоретичні й організаційно-методичні аспекти підготовки фахівців для соціальної роботи / І. І. Мигович // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2002. – № 1. – С. 53–61.
112. Мищик Л. И. Профессиональная подготовка социального педагога (педагогический, психологический и управленческий аспекты) / Людмила Ивановна Мищик. – Запорожье : ЗГУ, 1996. – 140 с.
113. Міщик Л. І. Соціальна педагогіка : [навч. посіб.] / Людмила Іванівна Міщик. – К. : ІЗМН, 1997. – 138, [1] с.
114. Міщик Л. І. Теоретико-методичні основи професійної підготовки соціального педагога у закладах вищої освіти : дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед наук : спец. 13.00.05 / Міщик Людмила Іванівна. – Запоріжжя, 1997. – 358 с.
115. Мороз О. Г. Педагогіка та психологія вищої школи : навч. посіб. [для молодих викладачів, аспірантів і майбутніх магістрів] / О. Г. Мороз, О. С. Падалка, В. І. Юрченко. – К. : НПУ, 2003. – 267 с.
116. Мосьпан М. Деякі аспекти превентивної роботи з наркозалежними педагогічно занедбаними підлітками / М. Мосьпан // Проблеми освіти : зб. / ред. кол. : В. Кремень, М. Степко, К. Лемківський та ін. – К., 2004. – Вип. 40. – С. 142–152.
117. Мудрик А. В. Социальная педагогіка : учеб. пособие для студ. высших пед. заведений / Ф. А. Мустаева. – М. : Академ. проект, 2002. – 416 с.
118. Мунтян И. С. Об особенностях профессионального становления личности будущего специалиста / И. С. Мунтян // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського : зб. наук. пр. – Одеса, 2001. – Спецвип. – С. 34–39.
119. Нагорна Г. О. Формування у студентів педагогічних вузів професійного мислення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 / Г. О. Нагорна. – К., 1995. – 41 с.
120. Нагорна Н. В. Формування у студентів понять компетентності й компетенції / Н. В. Нагорна // Виховання і культура. – 2007. – № 1–2 (11–12). – С. 266–268.
121. Національна доктрина розвитку освіти // Офіційний вісник України. – К., 2002. – № 16.
122. Непомнящая Н. И. Основные компоненты психологической структуры личности / Н. И. Непомнящая // Опыт системного исследования психики ребенка. – М., 1975.
123. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра соціальної роботи. 6.040200 "Соціальна робота" – Миколаїв., 2004р.
124. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / Сергей Иванович Ожегов, Наталия Юльевна Шведова ; РАН; Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. – Изд. 4-е, доп. – М. : Азбуковник, 1999. – 944 с.
125. Окаринський М. М. Формування в підлітків несприятливості до вживання наркогенних речовин у діяльності Пласту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 “Теорія та методика виховання” / М. М. Окаринський. – К., 2000. – 20 с.
126. Олифиренко Л. Я. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска : [учеб. пособие для студ. вузов] / Л. Я. Олифиренко, Т. И. Шульга и др. – М. : Академия, 2002. – 253, [1] с.
127. Омельченко С. А. Формирование морально-ценностного отношения к труду у старшеклассников в условиях рыночной экономики : дис. на соискание учёной степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / С. А. Омельченко ; Славянский гос. пед. ин-т. – Славянск, 1997. – 184 л. – Бібліогр. : л. 142–154.
128. Опыт структурной диагностики личностного потенциала / Д. А. Леонтьев, Е. Ю. Мадрикова, Е. Н. Осин [и др.] // Психологическая диагностика. –2007. – № 1. – С. 8–31.
129. Оржеховская В. М. Использование интерактивних технологий в превентивном воспитании детей и молодежи : учеб.-метод. пособие / В. М. Оржеховская, Т. Е. Федорченко. – К., 2005.
130. Оржеховська В. М. Духовність – це здоров’я молодого покоління : Навч.-метод. посібник / В. М. Оржеховська, Т. В. Тарасова. – Вид. 2-е, доп. – 2005. – 216 с.
131. Оржеховська В. М. Превентивна педагогіка : Наук.-метод. посібник / В. М. Оржеховська , О. І. Пилипенко ; АПУ , Інститут проблем виховання. – Ізмаїл : СМИЛ, 2006. – 283 с.
132. Оржеховська В. М. Про концепцію превентивного виховання / В. М. Оржеховська // Практична психологія і соціальна робота. К – 1999. – № 5.
133. Оржеховська В. М. Проблеми превентивного виховання неповнолітніх у сучасних умовах / В. М. Оржеховська // Світ виховання. – К., 2004.
134. Освітні технології : Навч.-метод. посібник / О. М. Пехота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. ; за заг. ред. О. М. Пехоти. – К. : А.С.К., 2001. – 256 с.
135. Очерки о превентивной педагогике : сб. ст. / под ред. А. А. Антонечко. – Минск : Полибиг,1999.
136. Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка : Навч. посібник / С. С. Пальчевський. – К. : Кондор, 2005. – 560 с.
137. Педагогика : учеб. пособие для студентов пед. учеб. заведений / [В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко и др.]. – [Изд. 4-е]. – М. : Школа-Пресс, 1997. – 512 с.
138. Петровский В. А. Личность: феномен субъективности / В. А. Петровский. – Ростов н/Д, 1992.
139. Петровский В. А. Психология неадаптивной активности / В. А. Петровский. – М., 1992.
140. Пехота Е. Н. Индивидуализация профессиональной педагогической подготовки учителя / Е. Н. Пехота. – К. : Вища школа, 1997. – 281 с.
141. Пилипенко О. І. Превентивна освіта в інтеграції класичних педагогічних підходів / О. І. Пилипенко // Науково-теоретичний та інформаційний журнал АПН України. – К. : Педагогічна преса, 2004. – № 1 (42). – 75 с.
142. Пічкар О. П. Система підготовки фахівців соціальної роботи у Великій Британії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / О. П. Пічкар. – Тернопіль, 2002. – 20 с.
143. Подмазин С. И. Личностно-ориентированное образование: Социально-философское исследование / Сергей Иванович Подмазин. – Запорожье : Просвіта, 2000. – 249 с.
144. Поліщук В. А. Пошуки інноваційних технологій підготовки соціальних педагогів / В. А. Поліщук // Вісник ЛДПУ. – 2001. – № 9 (41) : Педагогічні науки. – С. 159–167.
145. Поліщук В. А. Професійна підготовка фахівців для соціальної сфери: зарубіжний досвід : посібник / В. А. Поліщук. – Тернопіль, 2002. – 222 с.
146. Поліщук В. А. Соціальна освіта в Україні: проблеми становлення i розвитку / В. А. Поліщук // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 6. – С. 1–4.
147. Поліщук В. А. Теорія і методика професійної підготовки соціальних педагогів в умовах неперервної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 / В. А. Поліщук. – Т., 2006. – 44 с.
148. Понятийный словарь / под ред. В. И. Селеверстова. – М. : Центр Владос, 1997.
149. Попович Г. М. Інституалізація соціальної роботи в Україні : моногр. / Г. М. Попович. – Ужгород : Гражда, 2003. – 184 с.
150. Превентивне виховання учнівської молоді: інноваційні технології : навч.-метод. посібник / Т. Дем’янюк, М. Байрамова, В. Оржеховська, П. Мельничук. – К.-Рівне : Волинські обереги, 2006. – 360 с.
151. Превентивное воспитание: опыт проблемы, перспективы // Сборник научных статей. – София, 2001. – 428 с.
152. Приходько В. М. Підготовка майбутніх педагогів до превентивного виховання дітей із неблагополучних сімей : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / В. М. Приходько. – К., 2004. с.277– С. 117.
153. Психология межличностного познания / под ред. Бодалева А. А. – М. : Педагогика, 1981. – 224 с.
154. Рева О. М. Формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / О. М. Рева. – К., 2005. – 20 с.
155. Родняк Л.М. Організаційно-методичні умови превентивного виховання учнів початкових класів : дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 / Леся Михайлівна Родняк. – К., 2007. – 207 с.
156. Ролінський В. І. Соціально-педагогічні умови профілактики насильства щодо підлітків : дис. на здобутт