ПЕТРИШИН Людмила Йосипівна ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ : Петришин Людмила Иосифовна Теоретико-методические основы формирования КРЕАТИВНОСТИ будущих социальных педагогов

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Державний заклад „Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка”

На правах рукопису

ПЕТРИШИН Людмила Йосипівна

УДК 37.036+37.013.42:001.891.3(447)

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ
МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

13.00.05 соціальна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук,
професор, заслужений діяч
науки і техніки України
ХАРЧЕНКО Сергій Якович

Старобільськ 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК ВУЗЬКОГАЛУЗЕВИХ ТЕРМІНІВ.............................................
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...........................................................
ВСТУП.............

4
9
10

РОЗДІЛ 1
МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

1.1.

Історико-педагогічні аспекти формування креативності у вітчизняній і зарубіжній педагогічній теорії та практиці.................

29

1.2.

Філософсько-світоглядні передумови формування креативності особистості.............................................................................................

69

1.3.

Психолого-соціологічні основи формування креативності особистості майбутніх соціальних педагогів.....................................

92

Висновки до першого розділу ...............

121

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ КРЕАТИВНОСТІ В КОНТЕКСТІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

2.1.

Ретроспективний аналіз поняття „креативність” як основи творчої педагогічної діяльності...........................................................

127

2.2.

Зміст креативності як властивості особистості майбутніх соціальних педагогів.............................................................................

147

2.3.

Структура креативності майбутніх соціальних педагогів у контексті їхньої фахової підготовки...................................................

170

Висновки до другого розділу

186

РОЗДІЛ 3
НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

3.1.

Обґрунтування та моделювання системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів...................................

189

3.2.

Характеристика компонентів системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів у вищому навчальному закладі.....

224

3.2.1.Мотиваційно-цільовий компонент............................................

224

3.2.2.Змістовий компонент..................................................................

249

3.2.3.Технологічний компонент..........................................................

267

3.2.4.Суб’єкт-об’єктний компонент...................................................

308

3.2.5.Креативно-середовищний компонент.......................................

324

Висновки до третього розділу ..........

338

РОЗДІЛ 4
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ З УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

4.1.

Характеристика критеріїв і методика дослідження процесу формування креативності майбутніх соціальних педагогів..............

345

4.2.

Процес упровадження педагогічної системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів у вишах.....................

380

4.3.

Аналіз ефективності впровадження системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів у практику університетської освіти.........................................................................

422

Висновки до четвертого розділу ......

449

ВИСНОВКИ....

453

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

464

ДОДАТКИ..

549

ПЕРЕЛІК ВУЗЬКОГАЛУЗЕВИХ ТЕРМІНІВ

Інтелектуальні здібності властивості інтелекту, що характеризують успішність інтелектуальної діяльності в конкретних ситуаціях із погляду правильності й швидкості застосування інформації в умовах розв’язання завдань, оригінальності та різноманітності ідей, глибини і темпу научуваності, вираженості індивідуалізованих способів пізнання [517, с.158].
Компетентність (лат. сompetens (competentis) відповідний, здібний) такий тип організації знань, який дає змогу приймати ефективні рішення: знання характеризуються різноманітністю, чіткою визначеністю й взаємозв’язком, гнучкістю, швидкою актуалізацією, широким застосуванням, категоріальним характером, саморегуляцією на основі рефлексії [586, с. 224].
Компетенція відчужена від суб’єкта, наперед задана соціальна норма (вимога) до освітньої підготовки учня, необхідна для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері, тобто соціально закріплений результат [269, с. 409].
Креативізація це процеси і результати активізації та розвитку творчого мислення, здібностей і якостей людини, а також його інноваційної поведінки та інтелектуального збагачення [552, с. 254].
Креативна діяльність це дії, спрямовані на творчий індивідуальний і колективний розвиток, який характеризується нестандартністю підходу до реалізації цілей і вирішення проблем організації, відсутністю досвіду в реалізації обраних креативних ідей та ризикованістю їх утілення [129, с.301].
Креативна компетентність складне особистісне утворення, яке охоплює інтелектуальні, емоційні, моральні та інші набуті знання, уміння й навички, що уможливлює на принципово новому, інтегративному рівні переносити набуті компетентності з однієї галузі життєдіяльності в іншу, зметою або досягнення принципово нового результату діяльності, або виконання діяльності на принципово новому якісному рівні [301, с. 256].
Креативна педагогіка наука й мистецтво творчого навчання; різновид педагогіки, протиставлена таким її видам, як педагогіка примусу, педагогіка співробітництва, критична педагогіка (англ. critical critical pedagogy). Креативна педагогіка вчить учитися творчо, ставати творцями самих себе й творцями свого майбутнього [374, с. 35].
Креативне освітньо-виховне середовище це середовище, у якому відбувається всебічний гармонійний розвиток навчання, виховання за допомогою збереження й покращення фізичного, духовного, емоційного, естетичного, інтелектуального здоров’я, а також дисципліни та обов’язковості, здатності імпровізувати, креативно мислити, удосконалювати себе, беручись за все, що цікаво [583, с. 309].
Креативне середовище це те середовище, у якому людина вчиться не тільки володіти свободою вибору шляхів досягнення поставленої мети, але й сама бере активну участь у формуванні системи освітніх цілей, цілепокладанні [184, с. 64].
Креативний потенціал комплекс інтелектуальних і творчих інструментаріїв, взаємопов’язаних у межах професійної або творчої діяльності, яким властиві здатність індивіда до розроблення нових ідей та концепцій на основі наявних у нього знань та інформації, що надходить іззовнішнього середовища [753, с. 10].
Креативні здібності особистісні якості, що дозволяють людині по-новому дивитись на відомі предмети, явища, побачити в них нові закономірності, зв’язки, відтворити нове бачення, придумати дещо нове, невідоме дотепер [710, с. 59].
Креативні знання це ті знання, які не „лежать мертвим вантажем”, а вирізняються дієвістю, здатністю до практичного застосування [411, с. 19].
Креативність (лат. creatio створення, творіння) рівень творчої обдарованості, здібностей до творчості, які виявляються в мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності й становлять відносно стійку характеристику особистості [597, с. 286].
Освітньо-виховне середовище система впливу умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, що містить виховні зразки в просторово-предметному оточенні [319, с. 20].
Педагогічна креативність здатність педагога пластично й адекватно змінювати досвід методичної діяльності, що перестає бути продуктивним, а також створювати нові цілі, оригінальні засоби та способи навчальної взаємодії з учнями для їхнього творчого розвитку задопомогою мистецтва слова [401, с. 198].
Педагогічне покликання вищий рівень професійно-педагогічної спрямованості; яскраво виражене позитивне емоційне ставлення особистості до педагогічної професії [665].
Професійна діяльність будь-яка діяльність, що проводиться вмежах економічної діяльності комерційної справи або підприємства, незалежно від її приватного або суспільного, прибуткового або неприбуткового характеру [664].
Професійна компетентність (лат. profession офіційно оголошене заняття; compete досягати, відповідати, підходити) інтегративна характеристика ділових й особистісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, достатніх для досягнення мети з певного виду професійної діяльності, а також моральну позицію фахівця [269, с. 732].
Професійний розвиток постійний процес особистісних і діяльнісних змін, руху від нижчого професійного рівня до вищого, що реалізується в різних видах діяльності, спрямованих на підвищення компетентності особистості, і виявляється в її творчих досягненнях, зростанні мотивації до самоосвіти та професійної діяльності [664].
Професіоналізм (лат. profiteer оголошую своєю справою) сукупність знань, навичок поведінки та дій, які засвідчують професійну підготовку, навченість, придатність людини до виконання професійних функцій [269, с. 735].
Самоактуалізація прагнення людини до найповнішого виявлення і розвитку своїх можливостей [597, с. 326].
Самовдосконалення удосконалення самого себе (інтелектуальних, трудових, вольових, моральних, естетичних, фізичних здатностей людини), своєї фахової майстерності [735, с. 42].
Саморозвиток процес цілеспрямованого упливу на себе для вироблення чи шліфування фізичних і моральних якостей, сутнісних сил, духовної сфери, активізації здібностей, нахилів і формування необхідних для життєдіяльності, а також самореалізації нових знань, умінь і навичок [269, с. 803].

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й наукове розв’язання проблеми формування креативності майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах, що полягає в обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки.
1.Проблема формування креативності майбутніх соціальних педагогів уфаховій підготовці має міждисциплінарний характер, тому дослідження стану її наукової розробленості було здійснене на основі аналізу, вивчення, узагальнення різних галузей наукового знання історії, філософії, соціології, психології, педагогіки, соціальної педагогіки, що становить теоретико-методологічне підґрунтя наукового дослідження.
Аналіз проблеми дослідження на теоретичному рівні дав змогу констатувати, що креативність є системним чинником формування творчої особистості та важливою умовою становлення професійності майбутнього соціального педагога. Процес формування креативності інтегрує низку певних характеристик особистості: інтелектуальні особливості творчої діяльності, що зумовлюють створення чогось нового, неординарного, дотепер не відомого, а також попередній вибір знань і вмінь, необхідних для того, щоб це нове створити; особистісні якості, що допомагають продуктивно діяти в ситуації невизначеності та творчого вибору; творчі здібності, яким властива відмова від шаблонності та стереотипності в судженнях і діях, які є основою творчої діяльності.
2.За результатами історико-педагогічного аналізу проблеми формування креативності особистості окреслено три етапи цього процесу в історії наукової думки: природний етап (кінець ХІХ перша половина ХХ століть), інтелектуально-творчий етап (друга половина ХХ століття) й особистісно-креативний етап (кінець ХХ початок ХХІ століть). Встановлено, що процес формування креативної особистості науковці розглядають у двох аспектах: по-перше, історія формування творчої особистості, що ґрунтується на її природі, всебічному та гармонійному розвитку; по-друге, історія формування творчо-креативної особистості, що базується на поєднанні інтелектуальних здібностей та творчої обдарованості.
Міждисциплінарний аналіз проблеми формування креативності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки на основі вивчення психологічної, соціологічної та педагогічної наукової думки зумовив аналіз креативності в різних аспектах. Водночас констатуємо, що взначній частині робіт, які з’явилися останнім часом у науковому просторі, аналізують креативність як чинник професійної успішності фахівця; як аспект творчого стилю діяльності; творчий елемент в управлінському спілкуванні; якпедагогічну креативність у професійній підготовці; як комунікативну креативність; як чинник розвитку професійно-комунікативних здібностей.
У численних наукових публікаціях висвітлено різні аспекти проблеми формування креативної особистості та її креативних здібностей: історико-психологічні (Дж.Гілфорд, Е.Торранс, М.Воллах, Х.Грубер, Дж.Девідсон, Н.Коган, С.Мідник, Д.Фельдман Д.Харінгтон); теоретичні й методичні (В.Дружинін, Д.Богоявленська, М.Гнатко, Л.Єрмолаєва-Томіна, В.Козленко, В.Моляко); психологічні (Л.Виготський, Я.Пономарьов, В.Роменець, С.Рубінштейн, А.Брушлинський, О.Леонтьєв, О.Лук, В.Моляко, В.Рибалка); особливості педагогічної творчості (В.Андреєв, В.Загвязинського, В.Кан-Калик, Н.Кузьміна, М.Поташнік, В.Сластьонін).
Соціологічний аспект досліджуваної проблеми, полягає у виокремленні таких напрямів дослідження креативності як соціокультурного феномену: феноменологічного, біхевіористичного, прагматичного і непрагматичного. З’ясовано основні соціологічні підходи до процесу формування креативності особистості в соціумі, як основи суспільного прогресу, механізму соціальної самореалізації творчої особистості, механізму успішної соціальної взаємодії, умови становлення професійно успішної особистості.
3.Проблема формування креативності особистості в теорії світоглядно-філософської думки репрезентується за такими напрямами її дослідження: філософськими підходами - теологічним (Августин, Аристотель, Платон, Сократ); логіко-гносеологічним (А.Кентебрійський, П.Абеляр, Р.Луллія, Р.Бекон); класичним (Г.Гегель, І.Кант, Й.Фіхте, Ф.Шеллінг, Е.Кондильяк, А.Налчаджян); антропологічним (Л.Фейєрбах, Н.Хамітов); матеріалістичним (Е.Блох, К.Маркс, В.Енгельмейєр); персоналістичним (М.Бердяєв, А.Бергсон, З.Фрейд); філософсько-світоглядними концепціями як сукупністю філософських знань, форм, методів теоретичного й практичного знання про творчість як процес розширення знань за допомогою раціональних операцій, інтуїтивного процесу розумової діяльності, підсвідомого творчого процесу створення символічних образів-архетипів, на основі якого й формується креативність особистості; філософськими напрямами філософсько-антропологічним, культурологічним (Ф.Прокопович, Г.Сковорода, І.Франко, М.Коцюбинський, Леся Українка, М.Хвильовий, М.Куліш, Є.Плужник, В.Винниченко); філософськими принципами креативності (становлення нового світобачення глобальної креативності, світоглядної парадигмальності креативної діяльності, самоорганізації креативної діяльності, значущості креативної діяльності та процесів, екології творчості та управління креативними процесами), згідно яких творчість характеризується як світоглядна категорія та основа креативної діяльності людини в особистісній та професійній сферах діяльності.
4.Обґрунтування методичних аспектів дослідження проблеми креативності у контексті фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів дало підстави зробити так висновки, що зміст креативності як властивості особистості полягає у формуванні в особистості творчої уяви та творчого мислення, на основі яких вона буде здатна до певних нововведень та прийняття нових нестандартних рішень; у розвитку цікавості та дослідницької поведінки, в основі якої лежатиме бажання зробити щось нове, нестандартне, урізноманітнити свою діяльність; урозвитку креативного потенціалу та здібностей, що допомагатиме особистості застосовувати своє творче мислення та творчу уяву для відмови від шаблонності та стереотипності у продукуванні нових ідей; у формуванні креативних навичок та умінь, що дасть змогу продуктивно діяти в ситуації невизначеності та творчого вибору.
Усі змістові складники поняття „креативність” можуть бути реалізовані за наявності мотивів, потреб і ціннісних орієнтацій особистості, оскільки креативність неможлива без продукування нових ідей, вирішення актуальних питань, поставлених проблем, що й є мотивацією до креативності.
З урахуванням науково-теоретичного змістового осмислення проблеми дослідження встановлено, що поняття „креативність майбутнього соціального педагога” характеризується як особистісно-професійна властивість особистості, яка на основі розвиненого творчого мислення, здібностей, знань, умінь і навичок продукує креативні ідеї та у вирішенні соціально-педагогічних проблем керується креативною компетентністю. Креативність майбутніх соціальних педагогів формується за умови переорієнтації сучасної освіти з нормативно регламентованої на творчо зорієнтовану, що сприяє розвитку креативної компетентності як здатності до креативної діяльності, прийняття та використання інновацій, які забезпечують саморозвиток професійно-важливих особистісних якостей.
Визначено структурні складники креативності майбутніх соціальних педагогів у контексті фахової підготовки: особистісний (креативна спрямованість, креативна активність, креативне мислення), мотиваційний (креативна установка, креативна мотивація, креативно-ціннісні орієнтації), компетентнісний (креативна пластичність і гнучкість у прийнятті рішень, креативна компетентність), професійно-діяльнісний (сформованість рис креативної особистості, здатність породжувати креативні ідеї, креативно компетентно вирішувати соціально-педагогічні проблеми). Усі проаналізовані компоненти та визначені показники ми розглядаємо у взаємозв’язку та в контексті професійної діяльності майбутніх соціальних педагогів, позаяк вони є системоутворювальними факторами такого явища, як креативність майбутніх соціальних педагогів.
Результатом є той рівень креативності особистості майбутнього соціального педагога, який сформований у креативному середовищі вишу впевний проміжок часу, виявляється як професійно-особистісна властивість, яка охоплює інтелектуально творчу активність, креативний потенціал та здібності, уміння та навички.
5.Обґрунтовано та змодельовано педагогічну систему креативності майбутніх соціальних педагогів у навчально-виховному процесі вишу шляхом аналізу фундаментальних положень теорії систем та визначено такі її складники, що зумовлюють опис процесу формування креативності майбутніх соціальних педагогів; формулювання основних положень, що визначили концептуальне трактування означеної проблеми; розроблення моделі та характеристику структурних компонентів і показників системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів.
Використання системного підходу спричинило розгляд системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів як відкритої педагогічної системи, що спрямована на практичну реалізацію у вищому навчальному закладі, мета якої формування креативності майбутніх соціальних педагогів як особистісно-професійної властивості фахівців соціальної сфери.
Як результат прогнозувальної діяльності розроблено структурно-функціональну модель системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів, основними компонентами якої є: мотиваційно-цільовий (мета, завдання, принципи, результат); змістовий (зміст освітньої та виховної підсистем, напрями (теоретичний, методичний, особистісно-професійний); технологічний (форми, методи, засоби та ресурси); об’єкт-суб’єктний (об’єкт та суб’єкт); креативно-середовищний (освітнє та культурно-виховне середовище ВНЗ, основоположні підходи, педагогічні умови).
6.Визначено основні риси та властивості педагогічних систем у науковій теорії та практиці; встановлено, що система формування креативності майбутніх соціальних педагогів це цілісний комплекс взаємопов’язаних структурних компонентів, які гармонійно взаємодіють між собою, утворюючи особливу єдність із середовищем формування креативності майбутніх соціаль-них педагогів як особистісно професійної властивості фахівця соціальної сфери.
Виокремлено компоненти педагогічної системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів, що полягають утісній взаємодії мети, завдань, принципів, суб’єкта, об’єкта, змісту, форм та методів, креативного середовища, результату, які забезпечуватимуть організацію та координацію дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей системи. Креативне середовище є новим компонентом системи й ґрунтується на креативно-творчому напрямі професійно-методичної підготовки майбутніх соціальних педагогів у ВНЗ, який охоплює освітнє та культурно-виховне середовище, основоположні підходи та педагогічні умови, створюючи основу для гармонійного формування особистості у процесі фахової підготовки.
У межах мотиваційно-цільового компонента визначено мету, принципи, завдання та результат, що регламентують сформованість креативності майбутніх соціальних педагогів як особистісно-професійної властивості, яка забезпечуватиме реалізацію креативної компетентності у професійній діяльності. Змістовий компонент системи розкриває зміст процесу формування креативності майбутніх соціальних педагогів у межах теоретичного, методичного, особистісно-професійного напрямів, які об’єднані базовими знаннями з навчальних дисциплін педагогічного, психологічного й спеціального циклів. Означені напрями зумовлюють розкриття для майбутніх соціальних педагогів суті та джерел креативності, визначення її ролі в соціально-педагогічній діяльності; оволодіння та осмислення творчої діяльності як основи вияву креативних здібностей; умілого продукування креативних ідей, реалізацію їх у конкретних умовах, бачення нестандартних варіантів вирішення професійної проблеми, використовуючи креативні знання, уміння й навички; вільного орієнтування в соціально-педагогічній сфері діяльності та вмілого застосування в ній креативних методик, технік та технологій; широкого впровадження в соціально-педагогічну діяльність креативних знань, застосовування креативних вміннь і навичок, вияв креативної компетентності у вирішенні професійних питань.
У межах технологічного компонента розроблено педагогічну технологію креативного формування особистості, як взаємопов’язану сукупність форм, методів, засобів та ресурсів навчально-виховного процесу, об’єднаних єдиною метою, цілями та завданнями, які взмістовому аспекті зорієнтовані на формування креативності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки.
Новизна дослідження полягає в інтерпретації, трансформації, адаптації та визначенні певної синтенції уже досліджених у педагогічній науці технологій крізь призму формування в майбутніх соціальних педагогів креативності у фаховій підготовці у виші, що у дослідженні ми трактуємо як технологію креативізації особистості. Процес формування креативності студентів у розробленій технології складатиметься з трьох алгоритмічних блоків: інформа-ційно-теоретичного; творчо-реконструктивного; креативно-репрезентативного.
У контексті дослідження було адаптовано креативні задачі, креативні техніки, тренінги та методики, які використовуються в розробленій авторській модульно-розвивальній технології креативізації особистості, що базується на креативному підході до навчально-виховної діяльності у фаховій підготовці майбутніх соціальних педагогів. Визначено загальну мету пропонованої технології, яка полягає у творчій організації навчально-виховної діяльності вишу, спрямованні на формування креативної особистості майбутнього соціального педагога, його креативного мислення, умінь і навичок, реалізацію творчої спрямованості особистості.
Аналіз креативного середовища як компонента педагогічної системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів надав змогу охарактеризувати тісну взаємодію основоположних підходів та педагогічних умов навчально-освітнього та культурно-виховного середовища вишу, що спрямовані на формування креативного фахівця соціальної сфери. Поряд із цим креативне середовище тлумачиться, як багатоструктурне, освітнє та культурно-виховне середовище ВНЗ, яке на базі основоположних підходів створює педагогічні умови, що сприяють творчо-креативному збагаченню особистості, відтак формують креативність майбутніх соціальних педагогів.
7.У процесі наукового дослідження розроблено критерії, показники та рівні сформованості креативності майбутніх соціальних педагогів. Визначено критерії, які репрезентують показники: особистісно-когнітивний (віра у свої сили, розмаїття інтересів, знання творчого характеру, теоретично та практично обґрунтована творча позиція, розвинена творча уява та зацікавленість); ціннісно-мотиваційний (розвинена креативна активність, спрямована на здатність прогнозувати та створювати нове, наявність внутрішньої мотивації до творчої самореалізації на посаді соціального педагога, розвинені комунікативні вміння та вміння приймати нестандартні творчі рішення); креативно-компетентнісний (уміння реалізувати творче вирішення фахової проблеми, використовуючи креативну пластичність та гнучкість, уміння продукувати нові креативні ідеї, уміння моделювати творче вирішення проблеми, уміння виявляти креативну компетентність у нестандартних професійних ситуаціях).
Визначено рівні сформованості креативності майбутніх соціальних педагогів: низький (репродуктивно-конструктивний), визначається тим, що майбутній соціальний педагог відтворює отримані знання, має стандартні базові уміння та навички, вирішує професійні завдання шаблонно за визначеним зразком, виявляє стереотипне мислення та низький рівень у продукуванні креативних ідей; малорозвинену вербальну та невербальну креативність; низький рівеньінтелектуальних та креативних здібностей; індиферентне ставлення до професійної проблеми та низьку соціальну креативність; середній (ініціативно-творчий), вирізняється тим, що МСП використовує отримані знання та доповнює їх системою творчих умінь і навичок у вирішенні нестандартних професійних завдань, творчо планує нестандартне розв’язання професійної проблеми: має належний рівень творчого мислення та нерегламентоване продукування креативних ідей, стандартну вербальну та невербальну креативність; достатній вияв інтелектуальних та креативних здібностей; високий (креативний), МСП властивий творчий рівень соціально-педагогічної діяльності, мобільність знань у процесі вирішення професійних завдань, креативна компетентність у прийнятті самостійного рішення в процесі професійної діяльності. На цьому рівні креативність як особистісно-професійна властивість майбутніх соціальних педагогів стає основою творчої індивідуальності МСП та реалізується під час різновидових форм професійної діяльності. Креативність виявляється у високому рівні творчого мислення та здатності продукувати креативні ідеї; багатій вербальній та невербальній креативності; високому рівні інтелектуальних та креативних здібностей; високій соціальній креативності, що втілюється вактивності всіх сфер соціально-педагогічної діяльності.
8.З метою підвищення ефективності підготовки майбутніх соціальних педагогів розроблено педагогічну систему формування креативності МСП та запропоновано технологічну модель її впровадження, яка містить чотири етапи. На першому етапі формувалася науково-теоретична база знань про креативність як особистісно-професійну властивість та на основі отриманих творчих знань креативна активність, мислення та креативна спрямованість продукованих ідей, думок та підходів до вирішення соціально-педагогічних питань; на другому уміння вести творчо-евристичний пошук нових шляхів вирішення креативних завдань; креативне спрямування щодо подолання стереотипів у вирішенні соціально-педагогічних проблем; креативно-ціннісних орієнтацій у професійній сфері на основі вияву креативної ініціативи; на третьому етапі упровадження педагогічної системи формувалася креативна компетентність, яка забезпечувала набуття МСП реального досвіду в роботі з креативними задачами, техніками, методиками та технологіями, креативної пластичності та гнучкості у прийнятті рішень у професійній сфері, креативної самореалізації у професійній діяльності; четвертий етап упровадження педагогічної системи був націлений на формування професійно-діяльнісного складника, тобто здатності породжувати креативні ідеї у вирішенні фахових питань, вміння вести креативно-пошукову роботу у професійній сфері та креативно-компетентно вирішувати соціально-педагогічні проблеми.
Ефективне впровадження розробленої системи забезпечувалося створенням умов для креативного зростання науково-педагогічних працівників вишів, що забезпечувалося електронними засобами Web-quest „Креативатор” у системі Moodle та укладанням в мережі Інтернет інформаційного ресурсу-блогу „Креативологія OPEN STUDIYa”, як порталу наукового, навчально-методичного та інформаційного контенту, призначеного для широкого кола фахівців та студентів з галузі соціальної педагогіки та професійної підготовки креативного професіонала соціальної сфери, а також творчих студій „Креативного зростання”, які, об’єднуючи зусилля учасників навчально-виховного процесу вишу студентів, викладачів, методистів, бібліотекарів, надавали змогу визначати найефективніші методики, тренінги технології, що забезпечують креативне зростання МСП.
З метою аналізу ефективності упровадження педагогічної системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів у практику університетської освіти було проведено контрольний зріз, результати якого дають підстави переконливо стверджувати, що наукового обґрунтована педагогічна система формування креативності МСП є ефективною. Це підтверджується даними за усіма діагностичними методиками, що дає підстави констатувати, що рівень креативності майбутніх соціальних педагогів в ЕГ за усіма методиками суттєво зріс на противагу респондентам КГ. Результати аналізу свідчать про стійке зростання рівня сформованості креативності майбутніх соціальних педагогів як особистісно-професійної властивості, що виявляється у високому рівні творчого мислення та здатності продукувати нестандартні ідеї; багатих вербальних та невербальних формах творчого потенціалу; високому рівні інтелектуальних здібностей; активності у всіх сфер соціально-педагогічної діяльності.
З метою практичної реалізації системи формування креативності у МСП розроблено навчально-методичний ресурс, впровадження якого забезпечило ефективність процесу формування креативності майбутніх соціальних педагогів, шляхом креативізації навчальних курсів; розробленням та впровадженням експериментальних навчальних програм, авторських навчальних посібників, проекту креативного розвитку „креативність + творчість”, технології „креативізація особистості”, „Щоденника креативізації” для організації самостійної роботи студентів; впровадження в мережу електронних ресурсів Мoodle Web-quest „Креативатор”, укладання в мережі Інтернет інформаційного ресурсу-блогу „Креативологія OPEN STUDIYa”, як порталу наукового, навчально-методичного та інформаційного контенту, призначеного для широкого кола фахівців та студентів з галузі соціальної педагогіки та професійної підготовки креативного професіонала соціальної сфери.
Дослідно-експериментальна робота з впровадження педагогічної системи формування креативності майбутніх соціальних педагогів підтвердила правильність гіпотези дослідження, що дає змогу застосовувати на практиці означену систему.
Наукове дослідження не вичерпує всі аспекти проблеми формування креативності майбутніх соціальних педагогів у процесі фахової підготовки й засвідчує необхідність її подальшої розробки за такими перспективними напрямами: креативність як необхідна умова проектування соціально-педагогічної діяльності; адаптація та креативність у становленні соціального педагога як фахівця; теоретико-методичні основи формування креативної компетентності соціального педагога.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абакумова Н. Н. Педагогічні технології на основі особистісної орієнтації педагогічного процесу / Н. Н. Абакумова, С. А. Герасименко, В.Д.Рабушко // Професійна підготовка педагогічних працівників : наук.метод. зб. / [за ред. О. А. Дубасенюк та Л. П. Пуховської]. - Київ-Житомир : Житомир. держ. пед. ун-т, 2000. - C.153157.
2. Абовський Н. П. Творчество: системный подход, законы развития, принятие решений / Абовський Н. П. М. : СИНТЕГ, 1998. 312 с.
3. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: методологические проблемы / Аверьянов А. Н. М. : Политиздат, 1985. 263 с.
4. Адлер А. Наука жить / Адлер А. ; [пер. с англ. и нем / сост.-ред. А.А.Юдин]. К. : Port-Royal, 1997. 288 c.
5. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / Адлер А. М. : Прогресс, 1995. 296 с.
6. Адольф В. А. Профессиональная компетентность современного учителя : монография / Адольф В. А. Красноярск : Краснояр. гос. ун-т., 1998. 309 с.
7. Азарова Л. Н. Как развивать творческую индивидуальность младших школьников / Л. Н. Азарова // Журнал практического психолога. 1998. №4. С. 83.
8. Айзенк М. Психология для начинающих / Айзенк М. СПб. : Питер, 2004. 384 с.
9. Актуальні проблеми психології. Проблеми психології творчості та обдарованості / [за ред. В. О. Моляко]. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2006. 195 с.
10.