ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ : ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ СОЦИАЛИЗАЦИИ СТАРШЕКЛАССНИКОВ в территориальной организации

Краткое описание

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

 

                                                                                                   На правах рукопису

Аніщенко Алла Петрівна

 

                                                                  УДК 316.61-057.87:37.013.42(043.5)

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ

13.00.05 – соціальна педагогіка

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:

                                                                            Рижанова Алла Олександрівна

доктор педагогічних наук, доцент

 

ХАРКІВ – 2010



 

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................... ..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯХ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ

1.1.Специфіка соціалізації в умовах інформаційного суспільства...... 13

1.2.Особливості соціалізації старшокласників .................................... 40

1.3.Територіальна громада як фактор соціалізації старшокласників…...67

Висновки до розділу І ........................................................................... 99

РОЗДІЛ 2. ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ

2.1.Обґрунтування педагогічних умов підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді ....................................... 103

2.2.Експериментальна перевірка педагогічних умов підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді…......................................................................................................134

2.3.Аналіз ефективності педагогічних умов підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді ....................................... 178

Висновки до ІІ розділу ....................................................................... 198

ВИСНОВКИ  ............................................................................................. 203

ДОДАТКИ .................................................................................................. 207

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................... 262

ВСТУП

Актуальність дослідження. ХХІ століття висуває нові завдання в усіх сферах життєдіяльності людини і суспільства; відбувається прискорення процесів глобалізації та інформатизації, що стрімко змінює умови, які впливають на якість, сутність та складові процесу соціалізації особистості. Сьогодення вимагає засвоєння значно ширшого обсягу культури соціуму та соціального досвіду, а, отже, є потреба і вищого рівня сформованості соціальних якостей особистості.

У сучасному світі індивід є найвищою цінністю саме тому, що шляхи розвитку людства пролягають не поза людиною, а в ній самій, через її вдосконалення. Особистість є фактором, який визначає характер суспільства, головним елементом соціальної системи держави, суспільства, громади, суб'єктом та об'єктом усіх соціальних відносин. Тому в Україні й поза її межами приділяється увага соціальному становищу молоді. Європейська Хартія участі молоді у житті громади та регіону, прийнята Конгресом громад та регіонів Європи, наголошує на підготовці молоді до соціальної активності та участі у волонтерській роботі, підтримці молодіжних ініціатив та проектів, участі молоді у житті громади та регіону. Закон України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки” визначає стратегічну мету розвитку інформаційного суспільства – формування всебічно розвиненої особистості, що пов’язано зі сприянням розвитку громадянської відповідальності. У проекті Національної програми виховання дітей та учнівської молоді наголошено на необхідності створення виховного середовища за місцем проживання у територіальній громаді.

Відповідно до оновлення соціальних умов змінюються завдання освітніх закладів. Школа в демократичному суспільстві має бути відкритою виховною системою, яка активно взаємодіє у соціалізаційних процесах з середовищем. Інформаційне суспільство вимагає від системи освіти підготовки соціально активних особистостей, здатних приймати відповідальні рішення у процесі соціалізації. Старшокласники – це особлива соціально-демографічна група, яка знаходиться на порозі дорослого життя, після закінчення школи поповнить коло членів територіальної громади, в умовах якої уміння будувати соціальне майбутнє стає все більш актуальним. Територіальна громада є тим середовищем, де реалізуються всі потреби особистості у соціумі, саме тут відбувається соціалізація особистості. Потенціал школи в територіальній громаді як соціальному середовищі необхідно використати в інтересах розвитку особистості, її соціального становлення, оскільки виклики інформаційного суспільства саме на рівні територіальної громади проявляються більш явно та активно впливають на соціальне становлення старшокласників.

Збільшення стихійної складової соціалізації юнацтва в умовах переходу до інформаційного суспільства, необхідність участі молоді у розбудові територіальної громади спонукає до створення адекватних педагогічних умов, здатних сприяти підвищенню ефективності процесу соціалізації старшокласників у територіальній громаді через формування у них відповідних соціальних якостей.

Проблема соціалізації молодого покоління досить ґрунтовно досліджена у зарубіжній та вітчизняній літературі. Теоретико-методологічні засади соціалізації були розроблені філософами, соціологами, психологами: Н. Андрєєнкова, С. Батенін, М. Вебер, Ф. Гіддінгс, Е. Еріксон, І. Кон, М. Лукашевич, В. Москаленко, Б. Паригін, П. Сорокін, Г. Тард, З. Фрейд, В. Ядов; педагогами, соціальними педагогами: Н. Бурая, Р. Вайнола, Ю. Василькова, М. Галагузова, Н. Заверико, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Коваль, І. Ліпський, Л. Міщик, А. Мудрик, Ф. Мустаєва, В. Нікітін, В.Оржеховська, А. Рижанова, С. Савченко, С. Харченко, С. Хлєбік та ін. Особливості процесу соціалізації у сучасних умовах інформаційного суспільства досліджували Ш. Амонашвілі, Н. Гавриш, Н. Лавриченко, Г. Лактіонова, А. Печчеї, П. Плотніков, А. Рижанова. Педагогічним умовам присвятили роботи О. Вишневська, Ю. Загородній, В. Іванов. Соціалізуючий вплив територіальної громади проаналізовано у роботах О. Безпалько, Л. Оліференко.

Аналіз літературних джерел та наукових досліджень дозволяє зробити висновок: проблема соціалізації старшокласників у територіальній громаді тільки починає розроблятися. Варто зазначити, що О. Безпалько ґрунтовно дослідила теоретичну та практичну соціально-педагогічну роботу з дітьми та учнівською молоддю у територіальній громаді. Однак, подальшого дослідження потребує процес соціалізації саме учнів старших класів у територіальній громаді як особливої соціальної групи, яка знаходиться поміж дитинством та дорослістю та значною мірою ще не визначила своєї соціальної ролі, тим більше, що для деяких старшокласників загальноосвітній заклад залишиться останнім освітнім інститутом соціалізації.

Актуальність розробки педагогічних умов соціалізації старшокласників у територіальній громаді зумовлена протиріччями між: розширенням стихійних складових соціалізації, що зумовлено розвитком інформаційного суспільства, відсутністю скоординованості та взаємодії соціальних педагогів територіальної громади, які підпорядковані різним відомствам; соціальними вимогами до старшокласників, які виходять після закінчення школи в соціум (територіальну громаду), та відсутністю педагогічних технологій, програм соціального розвитку учнів старших класів у територіальній громаді; зростаючим об’ємом інформації, що отримують старшокласники у добу інформаційного суспільства, та несформованістю сукупності соціальних якостей, які забезпечують перетворення старшокласників з об’єкта в суб’єкт соціалізації.

Актуальність окресленої проблеми, її недостатня розробленість у сучасній соціально-педагогічній теорії, а також важливість розв’язання низки практичних завдань визначили тему дисертаційного дослідження „Педагогічні умови соціалізації старшокласників у територіальній громаді”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Харківської державної академії культури на період 2006-2010 рр. як складова теми кафедри соціальної педагогіки „Теорія та практика соціально-педагогічної діяльності” (2006-2010 рр.) (протокол № 8 від 27 лютого 2006 р.). Тема затверджена вченою радою Харківської державної академії культури (протокол № 8 від 28 грудня 2004 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 30 травня 2006 р.).

Об’єкт дослідження – соціалізація старшокласників в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Предмет дослідження – педагогічні умови соціалізації учнів старших класів загальноосвітніх шкіл у територіальній громаді.

Мета дослідження – науково обґрунтувати, змістовно розробити та експериментально перевірити педагогічні умови підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ефективність процесу соціалізації старшокласників у територіальній громаді підвищиться, якщо змістовно розробити та впровадити такі педагогічні умови:

·        координація діяльності соціальних педагогів територіальної громади, підпорядкованих різним відомствам, щодо соціалізації старшокласників;

·        створення відкритого соціально-виховного середовища „школа – територіальна громада”, що мінімізує стихійну складову та зробить процес соціалізації старшокласників у територіальній громаді більш керованим, а в школі – більш соціально орієнтованим;

·        організація соціального загартування старшокласників: формування сукупності соціальних якостей (соціальної активності, соціальної відповідальності, толерантності) через реалізацію соціальних ініціатив у територіальній громаді.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети та гіпотези було визначено такі завдання дослідження:

1.     Виявити специфіку процесу соціалізації в умовах інформаційного суспільства.

2.     Проаналізувати особливості соціалізації старшокласників.

3.     Дослідити особливості територіальної громади як фактора соціалізації старшокласників.

4.     Науково обґрунтувати, змістовно розробити сукупність педагогічних умов підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді.

5.     Здійснити експериментальну перевірку та аналіз ефективності розроблених педагогічних умов підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді.

Теоретико-методологічні основи дослідження: філософські ідеї про взаємний вплив суспільства та особистості; діалектична теорія про взаємозв’язок, взаємозумовленість індивідуального та соціального; аксіологічний підхід, у межах якого людина розглядається як найвища цінність суспільства та мета суспільного розвитку; загальнонаукові підходи: системний – для визначення структури процесу соціалізації; соціально-педагогічний – для побудови педагогічних умов соціалізації старшокласників через інтеграцію зусиль зовнішнього та внутрішнього середовища школи, використання самовиховного потенціалу старшокласників; принцип багатосторонності вивчення об’єкту, єдності теорії та практики; гуманізму; загальнонаукові засади про взаємозв’язок процесів соціалізації і виховання, становлення та розвитку особистості; міждисциплінарний підхід, який зумовлює необхідність використання теоретичних положень інших гуманітарних наук – соціології, психології, права, соціальної роботи; теоретичні педагогічні засади процесу соціалізації в цілому (Г. Андрєєва, І. Звєрєва А. Капська, Л. Коваль, Н. Лавриченко, М. Лукашевич, А. Мудрик, В. Оржеховська, С. Савченко, С. Харченко); про сутність соціалізації особистості (Н. Голованова, І. Кон, М. Лукашевич, Н. Лавриченко, В. Москаленко, А. Мудрик, В. Оржеховська), фактори соціалізації (О. Безпалько, І. Брофенбреннер, Л. Зеленов, С. Іваненков, В. Іванов, А. Капська, Л. Мардахаев, А. Мудрик, Ф. Мустаєва, В. Нікітін, В. Сластьонін, Н. Селіванова, С. Пальчевський); про соціальне виховання в умовах інформаційного суспільства (А. Печчеї, А. Рижанова); про вікові особливості юнацтва (І. Андрєєва, Н. Андрєєнкова, Є. Бондаревська, Р. Бергіус, Ю. Василькова і Т. Василькова, Л. Виготський, С. Гессен, І. Кон, А. Лічко, А. Мудрик, Ж. Піаже Л. Фрідман, О. Хохулаєва, Д. Шеффер); теоретичні положення про соціалізуючий вплив громади (Дж. та М. Боп, М. Головатий, К. Кларк, І. Мигович, Ф. Мустаєва, Р. Нісбет, С. Пек, М. Панасюк, Р. Розенбаум, В. Саакян, Т. Семігіна, П. Спікер Н. Стейсі, А. Ткачук, О.Терлецький, Ф. Тьонніс, Р. Уоррен, А. Хорбні, С. Шопенберг, М. Шират, Р. Шеффер); про територіальну громаду як фактор соціалізації (О. Батанов, О. Безпалько, Я. Варда, В. Клосовські, В. Ключевський, П. Наторп, В. Рубцов, Й. Песталоцці, М. Фащевський); соціально-виховне середовище (Б. Вульфов, А. Макаренко, А. Мудрик, Л. Оліференко, М. Шакурова); нормативно-законодавчі акти, зокрема, міжнародні: Конвенція про права дитини, Хартія Конгресу місцевих і регіональних влад Європи (КМРВЄ); Європейська Хартія місцевого самоврядування; Європейська Хартія участі молоді у житті громади та регіону; України – Конституція України; Закони України: „Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про органи самоорганізації населення”, „Про формування місцевих органів влади і самоврядування”, „Про службу в органах місцевого самоврядування”, „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, „Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування”, „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки”; „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про позашкільну освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, проект Закону України „Про виховання дітей та молоді”, проект Національної програми виховання дітей та учнівської молоді.

Для розв’язання поставлених завдань, перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження: теоретичні – аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел із філософії, соціології, психології, педагогіки, соціальної педагогіки для узагальнення теоретичних підходів до проблеми соціалізації старшокласників у територіальній громаді, метод системного аналізу для систематизації педагогічних умов; метод моделювання для обґрунтування соціально-педагогічної діяльності, педагогічних умов; емпіричні – педагогічне спостереження, анкетування, фокус-групи, аналіз документів, бесіди, педагогічний експеримент: констатувальний етап спрямовано на визначення  наявних умов соціалізації старшокласників у територіальній громаді, для з’ясування рівня сформованості соціальних якостей у старшокласників, формувальний етап експерименту – для перевірки педагогічних умов соціалізації старшокласників у територіальній громаді, контрольний етап – для визначення ефективності впровадження педагогічних умов; статистичні – обробка даних для визначення якісних та кількісних показників отриманих результатів, оцінки ефективності впровадження сукупності педагогічних умов.

Експериментальною базою дослідження були загальноосвітні школи Київського району м. Харкова – №№ 17, 55, 158, 164, 165, 166, 172, що були розподілені на: група № 1 – школи № 165 (Е) та № 164 (К); група № 2 – школи № 166 (Е) та № 158 (К); група № 3 – школи № 172 (Е), № 55 (К); група № 4 – школа № 17. Експериментальне дослідження проводилося з лютого 2005 року по травень 2007 року. У дослідженні були задіяні 582 старшокласників (331 особа – у контрольних групах, 251 особа – в експериментальних групах). Кількість соціальних педагогів, задіяних в експерименті – 24 особи, з яких: 13 – шкільних соціальних педагогів, 10 – педагогів-організаторів клубів за місцем проживання, 1 – соціальний педагог Центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше теоретично обґрунтовано та змістовно розроблено педагогічні умови соціалізації старшокласників у територіальній громаді (координація діяльності всіх соціальних педагогів територіальної громади; створення відкритого соціально-виховного середовища „школа – територіальна громада”; соціальне загартування старшокласників у територіальній громаді); виокремлено сукупність соціальних якостей старшокласників, необхідних їм для формування та збереження суб’єктності у процесі соціалізації у територіальній громаді (соціальна активність, соціальна відповідальність, толерантність) та рівні сформованості цих якостей; подальшого розвитку набули наукові уявлення про соціалізацію старшокласників в інформаційному суспільстві, інтеграцію соціально-виховних впливів у територіальній громаді щодо соціалізації старшокласників, вплив територіальної громади на соціалізацію старшокласників; удосконалено організаційно-методичне забезпечення соціально-педагогічної діяльності із старшокласниками у територіальній громаді, форми та методи діяльності соціального педагога у школі, центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, педагога-організатора у клубі за місцем проживання.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено: програму формування соціальних якостей старшокласників, навчальні плани щодо вдосконалення агентів соціалізації старшокласників у територіальній громаді; статутну документацію територіального науково-методичного соціально-педагогічного центру та громадської організації „Харківська соціально-педагогічна громада”; проект „Створення служби соціально-педагогічної підтримки старшокласників у територіальній громаді”; положення про консультаційний центр для батьків; спецкурс для вдосконалення професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів „Соціально-педагогічна діяльність у територіальній громаді”.

Основні результати та висновки дисертаційної роботи можуть бути використані у практиці соціально-виховної діяльності у територіальній громаді, у процесі професійного навчання соціальних педагогів у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, у системі перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Результати дослідження впроваджено у діяльність виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова (довідка про впровадження № 1108 від 25.05.07 р.), управління у справах сім’ї, молоді та спороту Київського районної ради м. Харкова (довідка про впровадження № 225 від 25.05.07 р.), управління освіти Київської районної ради м. Харкова (довідка про впровадження № 697 від 25.05.07 р.), інформаційно-методичного центру управління освіти Київської районної ради м. Харкова (довідка про впровадження № 698 від 25.05.07 р.), Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Київського району м. Харкова (довідка про впровадження № 153 від 21.05.07 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася на науково-теоретичних, науково-практичних конференціях та семінарах: міжнародні: семінар з обміну позитивним досвідом „Надання допомоги, постраждалим від торгівлі людьми” (Кишинів, Республіка Молдова, 2006); VІІ Міжнародній науковий конгрес „Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2007); Міжнародна науково-практична конференція „Органи влади та молодіжні громадські організації. Інноваційні рішення в молодіжній політиці” (Харків, 2007); Міжнародна наукова конференція „Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації” (Харків, 2007); Міжнародна науково-практична конференція „Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій: інноваційні рішення в соціальній політиці” (Харків, 2008); всеукраїнські: Всеукраїнська науково-практична конференція „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особис-тості” (Київ, 2006); регіональні: конференція „Кращі практики з молодіжної політики” (Харків, 2007); конференції молодих учених: День науки в НУА „Вища школа України перед викликами ХХІ століття” (Харків, 2006), „Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2005, 2006, 2007). Основні результати й висновки дослідження обговорювалися і дістали позитивну оцінку на засіданнях кафедри соціальної педагогіки Харківської державної академії культури, на методичних нарадах районних відділів освіти Київського та Орджонікідзевського районів м. Харкова, семінарах комітету у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради для педагогів-організаторів клубів за місцем проживання, конференціях Київського районного відділу освіти м. Харкова, на засіданнях депутатської комісії з освіти, культури, молодіжної політики Київської районної ради м. Харкова.

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 9 одноосібних публікаціях, з них 4 статті - у наукових фахових виданнях. 

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та 19 додатків на 53 сторінках. Робота містить 5 таблиць та 3 малюнки. Список використаних джерел складається з 419 найменувань (із них 10 – іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації 300 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні педагогічних умов підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді.

2. Аналіз наукової літератури дозволив визначити, що проблематика, яка стосується процесу соціалізації, має міждисциплінарну традицію, в основі якої лежать класичні філософські, соціологічні, психологічні, педагогічні, соціально-педагогічні теорії, проте менше уваги приділяється дослідженню процесу соціалізації старшокласників в умовах інформаційного суспільства, специфіка якого полягає у зростанні національної інформаційної системи; розширенні можливості користування глобальною інформаційною мережею; збільшенні інформаційного сектору; нівелюванні культурних традицій; подовженні періоду дитинства; збільшенні розриву між поколіннями; прискоренні динаміки інститутів соціалізації, укоріненні психології споживання. Нові науково-технічні винаходи змінюють оточуюче середовище кожні 5 – 10 років, що ускладнює процес соціальних змін та соціальної взаємодії. Все вищезазначене сприяє збільшенню стихійної складової соціалізації, що перешкоджає позитивному соціальному розвитку старшокласників.

3. У результаті теоретичного осмислення особливостей соціалізації старшокласників установлено, що специфіка соціалізації визначається віковими періодами розвитку особистості. Юність – віковий період, в якому знаходяться старшокласники, характеризується розвитком самосвідомості учнів, процесами самовизначення, самоідентифікації, самовдосконалення, що є психологічною основою формування соціальної активності юнаків, їхньої соціальної відповідальності, толерантності, які забезпечують суб’єктність учнів старших класів у соціальній життєдіяльності територіальної громади.

4. Основною функцією територіальної громади щодо дітей та молоді є соціалізуюча: здійснення соціального захисту, залучення до соціальної участі у життєдіяльності громади, застосування соціального контролю, забезпечення взаємопідтримки. Соціально-виховна сутність територіальної громади полягає в тому, що саме тут реалізуються всі найважливіші соціальні потреби особистості та інтегруються впливи зовнішніх факторів соціалізації: сім’ї, школи, груп однолітків, засобів масової комунікації, соціально-економічних умов, національної культури, через які, передусім, усвідомлюється специфіка гендерних, вікових, національних, релігійних, політичних, економічних відносин у родині та суспільстві. Найближче соціальне оточення сприяє опануванню системи ціннісних орієнтацій, засвоєнню соціокультурних знань, умінь, навичок, розумінню соціальних вимог, правил, формуванню власних очікувань від мікро- та мезосоціуму, навичок практичної життєдіяльності старшокласників у громаді.

Ефективність соціалізації старшокласників залежить від узгодженості соціально-виховних впливів територіальної громади та активної участі учнів старших класів у соціально-творчій діяльності за місцем проживання.

5. У процесі констатуючого експерименту виявлено причини недоліків у процесі соціалізації старшокласників, які спричинені нескоординованістю діяльності соціальних педагогів територіальної громади, підпорядкованих різним відомствам, відсутністю у школі соціально-виховного середовища, відкритого до територіальної громади, ускладненням під час навчання у школі формування соціальних якостей, які сприяють розширенню соціального досвіду життєдіяльності у територіальній громаді. Але саме сукупність цих якостей забезпечує ефективну соціалізацію у територіальній громаді, тобто перетворення старшокласників з об’єкта соціалізації в суб’єкт.

6. Перша педагогічна умова підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді спрямована на координацію діяльності соціальних педагогів територіальної громади, підпорядкованих різним відомствам, сутність якої полягає в системному організаційно-методичному забезпеченні діяльності соціальних педагогів. Організаційне забезпечення досягається створенням територіального науково-методичного соціально - педагогічного центру та громадської організації соціальних педагогів. Методичний напрям – через розробку та впровадження навчальних планів для підвищення компетенції щодо соціального виховання у територіальній громаді соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, педагогів-організаторів клубів за місцем, посадових осіб місцевого самоврядування проживання, які у повному обсязі були реалізовані у процесі експериментальної роботи.

7. Сутність другої педагогічної умови підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді полягає у створенні відкритого соціально-виховного середовища „школа-територіальна громада”, спрямованого на мінімізацію стихійних складових та забезпечення процесу соціалізації старшокласників у територіальній громаді більш керованими виховними впливами. Соціально орієнтоване педагогічне середовище школи та педагогізована територіальна громада є складовими відкритого соціально-виховуючого середовища „школа-територіальна громада”, яке ґрунтується на завданнях: не нашкодити соціальному розвитку особистості і середовища; не принижувати гідність соціальних суб’єктів; сприяти набуттю нових соціальних знань, формувати нові уявлень про оточуюче соціальне середовище, засвоювати нові соціальні дії, формувати нові соціальні уміння; забезпечити професійне спілкування педагогів, залучити батьків та посадових осіб органів місцевого самоврядування до соціального виховання.

Педагогізація територіальної громади передбачає насичення виховним потенціалом місця проживання старшокласників, узгодження виховних впливів різних соціальних інституцій громади та педагогічне орієнтування посадових осіб місцевого самоврядування.

8. Третя педагогічна умова підвищення ефективності соціалізації старшокласників у територіальній громаді спрямована на організацію соціального загартування старшокласників, що ґрунтується на розширенні їх соціального досвіду шляхом участі у практичних суспільно-корисних заходах територіальної громади для зміцнення та укріплення соціальних якостей. Соціальна активність визначається як здатність до цілеспрямованої взаємодії з оточуючим середовищем для взаємовигідних соціальних відносин. Соціальна відповідальність є здатністю соціального суб’єкта турбуватися про наслідки власного впливу на соціальне середовище та морально-правовим ставленням до соціального оточення. Толерантність визначається як соціальне взаємовідношення, засноване на соціальному оптимізмі, терпимості, доброті та повазі заради позитивної соціальної взаємодії.

9. Формувальний етап експерименту підтвердив, що процес соціалізації старшокласників у територіальній громаді здійснюється ефективніше, якщо його основою є обґрунтовані і впроваджені відповідні педагогічні умови. Позитивна динаміка росту рівнів (переважно оптимального та допустимого) сформованості сукупності соціальних якостей (соціальна активність, соціальна відповідальність, толерантність) доводить, що максимальна ефективність педагогічних умов досягається, якщо впровадити всю сукупність, що дозволяє вважати виконаними завдання та досягнутою мету дослідження.

Перспективою подальшого дослідження є визначення специфіки підготовки соціальних педагогів для роботи в органах місцевого самоврядування, громадських організаціях, за місцем проживання як головних осередках територіальної громади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Аверьянов Л. Я. Порог социализации [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.i-u.ru/biblio/archive/aver_porog/ Русский гуманитарный Інтернет-университет. — Загл. с экрана.

2.     Агранофф Р. Розбудова місцевих рад в Україні : матеріали до навч. прогр. / Р. Агранофф, Т. Браун, А. Ткачук. — К., 1998. — 122 с.

3.     Актуальные проблемы социального воспитания. — М. ; Запорожье : Изд-во АПН СССР, 1990. — 167 с.

4.     Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике / Ш. А. Амонашвили. — М. : Издат. Дом Шалвы Амонашвили, 1996. — 494 с.

5.     Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева.— М. : Аспект-Пресс, 1997. — 376 с.

6.     Андреева И. Н. Антология по истории и теории социальной педагогики : учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений / И. Н. Андреева. — М. : Академия, 2000. — 176 с.

7.     Андреенкова Н. В. Проблема социализации личности / Н. В. Андреенкова // Социальные исследования. — М., 1970. — Вып. 3. — С. 138.

8.     Аніщенко А. П. Організація соціального виховання в шведській комуні / Алла Аніщенко // Рідна шк. — 2006. — № 10. — С. 77–80.

9.     Аніщенко А. П. Особливості підготовки соціальних педагогів для роботи в територіальній громаді / А. Аніщенко // Высшая школа Украины перед вызовами ХХІ столетия : День науки в НУА : программа и материалы ХІІІ междунар. студенч. науч. конф., 8 апр. 2006 г. / М-во образования и науки Украины [и др.]. — Харьков, 2006. — С. 53–54.

10.                       Аніщенко А. П. Педагогізація соціальної життєдіяльності територіальної громади / А. П. Аніщенко // Культура та інформаційне суспільство XXI століття : матеріали конф. молодих науковців, 20–22 квіт. 2005 р. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2005. — С. 83.

11.                       Аніщенко А. П. Роль соціального педагога у формуванні соціальної політики держави / А. П. Аніщенко // Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації : матеріали міжнар. наук. конф., 22–23 листоп. 2007 р. / М-во культури і туризму України, Харк. держ. акад. культури, Акад. мистец. України. — Х., 2007. — С. 53–55.

12.                       Аніщенко А. П. Служба соціально-педагогічної підтримки юнацтва / А. П. Аніщенко // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України, Ін-т пробл. виховання. — К., 2006. — Вип. 9, кн. 2. — С. 55–61. — Бібліогр.: 8 назв.

13.                       Аніщенко А. П. Соціалізація юнацтва в умовах територіальної громади як складова громадянського виховання / Аніщенко А. // Соц. педагогіка: теорія та практика. — 2007. — № 2. — C. 30–36.

14.                       Аніщенко А. П. Соціально-виховна робота у територіальній громаді / Аніщенко А. П. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. / за ред. С. Єрмакова ; М-во освіти і науки України, Харк. держ. акад. дизайну і мистец. — Х., 2006. — № 2. — С. 3–7. — Бібліогр.: 11 назв.

15.                       Аніщенко А. П. Соціально-педагогічна робота у Швеції / А. П. Аніщенко // Культура та інформаційне суспільство XXI століття : матеріали наук. конф. молодих учених, 25–26 квіт. 2006 р. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2006. — С. 86.

16.                       Аніщенко А. П. Фандрайзингова діяльність соціального педагога / А. П. Аніщенко // Культура та інформаційне суспільство XXI століття : матеріали наук. конф. молодих учених, 24–25 квіт. 2007 р. / Харк. держ. акад. культури. — Х., 2007. — С. 78–79.

17.                       Аурелио Печчеи. Человеческие качества [Электронный ресурс]. — Режим доступа: www.psychology.ru/lomonosov/tesises/ek.htm - 11k — Загл. с экрана.

18.                       Баймуратов М. О. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення й розвитку в Україні / М. О. Баймуратов, В. А. Григор’єв. — Одесса : БАХВА, 2003. — 192 с.

19.                       Басов Н. Ф. Социальный педагог: введение в профессию : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Н. Ф. Басов, В. М. Басова, А. Н. Кравченко. — М. : Академия, 2006. — 256 с.

20.                       Батанов О. В. Територіальна громада — основа місцевого самоврядування в Україні / О. В. Батанов. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — 260 с.

21.                       Батанов О. В. Функції територіальних громад як специфічних суб'єктів конституційного права : (проблеми місцевого самоврядування) / О. В. Батанов // Право України. — 1998. — № 8. — С. 21–24.

22.                       Бездухов В. П. Теория и практика приобщения учащихся к ценностям / В. П. Бездухов, А. В. Воронцов. — Самара, 2002.

23.                       Безменова И. К. Ценностные ориентации старшеклассников (теоретический обзор работ) [Электронный ресурс] / И. К Безменова. — Режим доступа: www.psychology.ru/lomonosov/tesises/ek.htm - 11k. — Загл. с экрана.

1. Безпалько О. В. Системний підхід до організації соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в територіальній громаді / О. В. Безпалько // Соц. педагогіка: теорія та практика. — 2006. — № 3. — С. 46–53.


2. Безпалько О. В. Соціальна робота в громаді : навч. посіб. / О. В. Безпалько. — К. : Центр навч. літ., 2005. — 176 с.


3. Безпалько О. В. Організація соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю у територіальній громаді: теоретико-методичні основи : монографія / О. В. Безпалько. — К. : Наук. світ, 2006. — 363 с.


4. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях : навч. посіб. / О. В. Безпалько. — К. : Центр навч. літ., 2003. — 134 с.


5. Безпалько О. В. Теорія і практика соціально-педагогічної роботи з дітьми та учнівською молоддю в територіальній громаді : дис. ... д-ра пед. наук / О. В. Безпалько. — Луганськ, 2006. — 537 с.


6. Белл Д. Социальные рамки информационного общества / Д. Белл. — М. : Прогресс, 1986. — 286 с.


7. Беляев А. А. Территориально-поселенческая структура общества : лекция / А. А. Беляев. — М. : МВД РФ, Моск. акад. 2000. — 25 с.


8. Беляев В. И. Современные подходы в историко-педагогических исследованиях / В. И. Беляев // Педагогика. — 1999. — № 6. — С. 19.


9. Бех І. Д. Виховання особистості. У 2 кн. Кн. 1. Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади / І. Д. Бех. — К. : Либідь, 2003. — 280 с.


10. Бех І. Д. Законопростір сучасного виховного процесу / І. Бех // Вища освіта України. — 2004. — № 1. — С. 10–13.


11. Бецкой И. И. Генеральное учреждение о воспитании обоего пола юношества (1764). Генеральный план Московского воспитательного дома (1763) / И. И. Бецкой // История дошкольной педагогики в России : хрестоматия. — М., 1976. — С. 37–42.


12. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право) / П. Д. Біленчук, В. В. Кравченко, М. В. Підмогильний. — К. : Атіка, 2000. — 304 с.


13. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. — М. : Просвещение, 1968. — 464 с.

37.                       Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе / Л. И. Божович // Вопр. психологии. — 1978. — № 4.

38.                       Бойко А. Н. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації / А. Н. Бойко. — К. : ІЗМІ, 1996. — 232 с.

39.                       Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия [Электронный ресурс]. — Электрон. текстовые, граф., зв. дан. —1 электрон. опт. диск (DVD–ROM) : зв., цв. — Систем. требования: ПК 733; 256 Мб ОЗУ; Windows XP–2000; 1*DVD-ROM дисковод; 16-бит зв. карта: мышь. — Загл. с экрана.

40.                       Большой психологический словарь / под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. — СПб. : Прайм-Еврознак ; М. : Олма-Пресс, 2003. — 666 с.

41.                       Бондар Л. С. Виховання свободи і відповідальності в школярів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського / Л. С. Бондар // Педагогіка і психологія. — 2005. — № 4. — С. 115–121.

42.                       Бондаревская Е. В. Воспитание как возрождение человека культуры и нравственности (основные концепции воспитания) / Е. В. Бондаревская. — Ростов н/Д, 1995.

43.                       Бондаревская Е. В. Ценностные основания личностно-ориентированного воспитания / Е. В. Бондаревская // Педагогика. — 1995. — № 4.

44.                       Борденюк В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні / В. Борденюк // Вісн. Укр. акад. держ. управління. — 1996. — № 3. — С. 131–129.

45.                       Братченко С. Л. Гуманистические основы личностно-ориентированного подхода к воспитанию / С. Л. Братченко // Образование и культура Северо-Запада России. — СПб., 1996.

46.                       Брушлинский А. В. Социальность субъекта и субъект социальности / А. В. Брушлинский // Субъект и социальная компетенция личности / под ред. А. В. Брушлинского. — М. : Ин-т психологии РАН, 1995. — С. 3–23.

47.                       Варда Я. Острови надій: розробка стратегій локального розвитку / Я. Варда, В. Клосовські. — Івано-Франківськ : Нова зоря, 2003. — 312 с.

48.                       Варендонк Ж. Детские сообщества / Ж. Варендонк ; пер. А. Шикановой. — М. : Работник просвещения, 1926. — 146 с.

49.                       Василенко О. М. Соціально-педагогічна діяльність у закладах освіти / О. М. Василенко, А. О. Малько. — Х. : Крок, 2003. — 83 с.

50.                       Василькова Ю. В. Социальная педагогика : курс лекций / Ю. В. Василькова, Т. А. Василькова. — 2-е изд., стер. — М. : Академия, 2001. — 440 с.

51.                       Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К. ; Ірпінь : Перун, 2002. — 1440 с.

52.                       Вентцель К. Н. Культура и воспитание / К. Н. Вентцель // Свободное воспитание. — М., 1992. — Вып. 1.

53.                       Верховна Рада України;  Кодекс України, Закон, Кодекс  вiд 16.01.2003  № 435-IV Цивільний кодекс України [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi — Загл. с экрана.

54.                       Возрастная и педагогическая психология : учеб. для студентов пед. ин-тов / В. В. Давыдова [и др.] ; под ред. А. В. Петровского. — 2-е изд., исправл. и дополн. — М. : Просвещение, 1979. — 288 с.

55.                       Воловодова Е. О социокультурной специфике субъектности территориальной общины: организационный аспект / Е. Воловодова, А. Касперович // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2004. — № 1. — С. 103–119.

56.                       Воробьева О. Я. Педагогические технологии воспитания толерантности учащихся / О. Я. Воробьева. — 2-е изд., дополн. — М. : Глобус ; Волгоград : Панорама, 2007. — 160 с. — (Школа).

57.                       Воспитание и педагогическая поддержка детей в образовании : материалы всерос. конф. / под ред. О. С. Газмана. — М., 1996.

58.                       Воспитание как вхождение ребенка в культуру // Воспитание детей в школе: новые подходы и новые технологии / под ред. Н. Е. Щурковой. — М. : Новая школа, 1998. — С. 6–29.

59.                       Воспитательная деятельность педагога : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / [И. А. Колесникова, Н. М. Борытко, Д. С. Поляков, Н. Л. Селиванова] ; под общ. ред. В. А. Сластенина, И. А. Колесниковой. — 3-е изд., стер. — М. : Академия, 2007. — 336 с. — (Профессионализм педагога).

60.                       Всесвітня Декларація місцевого самоврядування // Місцеве та регіональне самоврядування в Україні. — К., 1994. — Вип. 1/2 (6/7). — С. 67.

61.                       Вступ до соціальної роботи : навч. посіб. / Т. В. Семигіна [та ін.], за ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. — К. : Академвидав, 2005. — 307 с.

62.                       Вульфов Б. 3. Школа и социальная среда: взаимодействие / Б. З. Вульфов, В. Д. Семенов. — М. : Знание, 1981. — 96 с.

63.                       Выготский Л. С. История развития высших психических функций / Л. С. Выготский // Развитие высших психических функций. — М. : Изд-во АПН РСФСР, 1960.

64.                       Выготский Л. С. Собрание сочинений. В 6 т. Т. 1. Вопросы теории и истории психологии / Л. С. Выготский. — М. : Педагогика, 1982. — 487 с.

65.                       Выготский Л. С. Собрание сочинений. В 6 т. Т. 4. Детская психология. — М. : Педагогика, 1984. — 432 с.

66.                       Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє / Б. Гаврилишин. — К. : Основи, 1993. — 238 с.

67.                       Гапон Ю. А. Соціально-педагогічна концепція виховання / Ю. А. Гапон. — К., 1990. — 159 с.

68.                       Гессен С. И. Основы педагогики / С. И. Гессен. — Берлин, 1923. — С. 24.

69.                       Глоссарий.ru: Социальная активность [Электронный ресурс]. — Режим доступа: www.glossary.ru/cgi-bin/gl_sch2.cgi?R1dRu.ogr;tg9!koxygt.o9 - 22k/ — Загл. с экрана.

70.                       Глухачов Є. Ф. Місцеве самоврядування в Україні: особливості його правової природи / Є. Ф. Глухачов // Актуальні проблеми державного управління : наук. зб. — 2001. — № 1. — С. 39–44.

71.                       Голованова Н. Ф. Социализация и воспитание ребенка : учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Н. Ф. Голованова. — СПб. : Речь, 2004. — 272 с.

72.                       Головатий М. Ф. Соціальна політика і соціальна робота : термінол.-понятійний слов. / М. Ф. Головатий, М. Б. Панасюк. — К. : МАУП, 2005. — 560 с.

73.                       Головатый Н. Ф. Социология молодежи : курс лекций / Н. Ф. Головатый. — К. : МАУП, 1999. — 224 с.

74.                       Гордин Л. Ю. Взаимосвязь общественной и природной сущности воспитания / Л. Ю. Гордин // Совет. педагогика. — 1991. — № 8. — С. 46.

75.                       Григораш В. В. Наради в школі / В. В. Григораш, Р. І. Черновол-Ткаченко. — Х. : Основа, 2007. — 112 с.

76.                       Грицяк І. Місцеве самоврядування України в історії і сучасності / І. Грицяк // Вісн. Укр. акад. держ. управління. — 1996. — № 1. — С. 53–67.

77.                       Громадські слухання : метод. порадник / уклад.: О. Процак, М. Костюк. — Л. : Ін-т політ. технологій, 2001. — 56 с.

78.                       Громов И. А. Западная социология : учеб. пособие / И. А. Громов, А. Ю. Мацкевич, В. А. Семенов. — СПб. : Изд-во ДНК, 2003. — 559 с.

79.                       Де