МЕЖИРИЦЬКИЙ Олександр Якович ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ : Межирицкий Александр Яковлевич ПОДГОТОВКА СТУДЕНТОВ К СОЦИАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УСЛОВИЯХ СЕЛЬСКОЙ МЕСТНОСТИ

Краткое описание

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

Межирицький Олександр Якович

УДК 37. 013.42

Підготовка студентів
до соціально-педагогічної діяльності
в умовах сільської місцевості

13.00.05 соціальна педагогіка

Дисертація
на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Курило Віталій Семенович,
доктор педагогічних наук,
професор, член-кор. АПН України

Луганськ 2003

Зміст
Вступ...3
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи підготовки майбутнього педагога до соціально-педагогічної діяльності в сільській
місцевості......13
1.1. Підготовка майбутнього педагога до професійної діяльності в умовах сільського соціуму як психолого-
педагогічна проблема.........13
1.2. Сутність і зміст діяльності сільської школи як центру
соціально-педагогічної роботи на селі.........41
1.3. Аналіз реальної практики соціально-педагогічної діяльності в сільському соціумі й підготовки до неї
педагогів сільських шкіл. .............57
Висновки до розділу 1..74
Розділ 2. Основні напрямки удосконалення підготовки студентів
до соціально - педагогічної діяльності в сільській
місцевості......................................................................................78
2.1. Розробка цілей і змісту навчання студентів соціально-
педагогічної діяльності в сільському соціумі..........78
2.2. Розвиток форм і методів соціально-педагогічної підготовки студентів до роботи в сільській
місцевості...108
2.3. Організація експериментального навчання майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників і аналіз
його ефективності.........................128
Висновки до розділу 2........159
Висновки......164
Список використаних джерел........167
Додатки189

Вступ

Актуальність дослідження. Кардинальне реформування українського суспільства закономірно супроводжується принциповим відновленням усіх соціальних інститутів і систем, у тому числі й системи освіти. Протягом останнього десятиліття для нашої освіти найбільш гострим, найбільш болючим питанням була і є сільська школа, її доля, її становище, її сьогоднішні проблеми. Ці проблеми можна без перебільшення назвати доленосними, глобальними, загальнодержавними, тому що від подальшого розвитку сільської школи багато в чому залежить розвиток самих сіл, доля селянства, темпи і якість соціальних перетворень на селі. Або, якщо замкнути цей ланцюжок взаємозалежностей, навпаки, злидні й безнадійна відсталість нашої держави в цілому.
Логіка такого роду висновків ґрунтується на тому, що сьогодні сільський соціум і сільський житель переживають нелегкі часи. Сільська праця продовжує залишатися мало оплачуваною, важкою й трудомісткою. На селі обмежені можливості в одержанні освітніх, побутових, медичних, культосвітніх послуг. Помітно старіє населення села. Молодь намагається залишити рідні місця. Іншими словами, погіршення економічної ситуації на селі, зміни в господарських відносинах, у сільському соціумі неминуче піддають впливу цих потужних процесів і сільську школу. Можна стверджувати, що виживання й розвиток сільської школи прямо залежить від ефективності та якості соціально-економічних перетворень на селі.
Але, з іншого боку, сама сільська школа за всіх часів вважалася духовним осередком, центром культури на селі. Вона готувала й готує підростаюче покоління до праці й життя на рідній землі. При цьому вона сьогодні не може займатися окремо дітьми, не справляючи педагогічного впливу на навколишнє середовище, на дорослих, на сім’ю, на весь устрій сільського життя. Сільська школа сьогодні повинна об’єктивно стати центром соціально-педагогічної роботи як комплексної служби допомоги дитині, сім’ї й усім жителям села. Це зумовлюється тим, що процес навчання в сільській школі ґрунтується на місцевих історичних, культурних, трудових, морально-етичних, природно-виробничих цінностях, звичаях і традиціях навколишнього середовища. Тільки активна позиція сільської школи у взаємодії із соціальним середовищем призведе до позитивної її зміни, перетворюючи останню в активного учасника соціально-педагогічної діяльності. Саме тому в директивних державних документах перед ученими ставиться завдання розробки моделі функціонування загальноосвітньої школи як освітньо-культурного центру села.
Розв’язання цих завдань пов’язане з розробкою кадрового забезпечення соціально-педагогічного процесу. Його головними організаторами виступають соціальні педагоги, соціальні працівники, педагоги-організатори, практичні психологи, працівники позашкільних закладів. На жаль, через причини економічного характеру ці педагогічні професії ще досить рідко зустрічаються на селі. У такому випадку весь спектр професійної діяльності об’єктивно реалізує сільський учитель. Він історично традиційно виступає на селі організатором, вихователем, соціальним терапевтом, який працює в інтересах людини та її добробуту. Тому, коли мова йде про професійну підготовку до соціально-педагогічної діяльності в педагогічному університеті, варто мати на увазі, по-перше, навчання професіоналів у цьому напрямку роботи: соціальних педагогів, соціальних працівників, практичних психологів, і, по-друге, усіх майбутніх учителів основам соціально-педагогічної діяльності як одному з видів педагогічної роботи з урахуванням особливостей сільського соціуму.
Наукові дослідження проблем сільської школи й підготовки вчителя для роботи на селі мають давню педагогічну традицію. До їхнього вивчення зверталися філософи, соціологи, історики, етнографи, педагоги, психологи. Але саме педагогічні дослідження в цій галузі виконують інтегруючу функцію, тому що процеси соціалізації в умовах села, включаючи навчання, виховання, соціальну допомогу, базуються на педагогічній основі.
У педагогічній науці виконано ряд фундаментальних досліджень, у яких розглядаються різноманітні аспекти підготовки майбутніх учителів до соціально-педагогічної діяльності: особливості психології праці й особистості вчителя (Г.Балл, Н.Кузьміна, Д.Ніколенко, Н.Чепелева, А.Щербаков та ін.); підготовка педагога до реалізації індивідуально-орієнтованого підходу у вихованні (І.Бех, А.Бойко, Л.Кондрашова, О.Киричук, С.Подмазін та ін.); проблема формування особистості вчителя в процесі загальнопедагогічної підготовки (О.Абдуліна, В.Бєлозерцев, О.Мороз, В.Сагарда та ін.); основні напрямки й шляхи формування основ професійної педагогічної майстерності (І.Зязюн, Н.Нічкало, В.Сластьонін та ін.); процес формування творчої особистості вчителя (В.Кан-Калик, М.Поташник та ін.); формування теоретичної і практичної готовності соціального педагога до виховної діяльності (О.Дубасенюк, А.Капська, Б.Кобзар, Л.Коваль, Г.Троцко, С.Харченко та ін.).
Проблеми виховання й навчання сільських школярів досліджено у фундаментальних працях Л.Майбородової, П.Жильцова, Е.Жиркова, А.Кондратенкова, Л.Малкоч, Н.Мойсеюк, Н.Морозової, С.Рогачова, Г.Суворової та ін.
Дослідженню проблеми розвитку особистості сільського школяра присвячено роботи В.Артемова, А.Іванова, Т.Десятова (середовище сучасного села і його функції в розвитку особистості); Н.Аістова, С.Новикова (особливості навчання й виховання в сільській школі); А.Нисимчук, І.Ткаченко, Л.Титаренко (педагогічні можливості сільської школи у формуванні тих або інших якостей учнів); А.Коробкова (виховання сільських школярів за місцем проживання); Л.Романової (колектив колгоспу як чинник соціального виховання).
Питання професійної підготовки й підвищення кваліфікації сільських учителів досліджували А.Гритченко, Е.Біда.
Водночас, характер і зміст діяльності сільських шкіл, які визначають тенденції їхнього розвитку в пострадянський час, унеможливили застосування багатьох наукових розробок, що не відповідають реаліям сьогоднішнього дня.
Об’єктивно зростає протиріччя між існуючою в практиці вищих навчальних закладів уніфікованою системою професійної підготовки вчителя, соціального педагога і, перш за все, підготовки соціально-педагогічної й особливостями його діяльності в сільському соціумі.
У зв’язку з означеним протиріччям систематизація реалій навчально-виховного процесу, аналіз теорії і практики роботи педагогічного вузу й сільської школи дозволили нам визначити тему дисертаційного дослідження: Підготовка студентів до соціально-педагогічної діяльності в умовах сільської місцевості.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної педагогіки й соціальної роботи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка як складова частина комплексної наукової теми „Теоретико-методичні основи змісту й технології навчання студентів соціальній роботі” (державний реєстраційний номер 0101U001373). Тема затверджена радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 11.04.2001 р.).
Об’єкт дослідження: професійна підготовка студентів до соціально-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі.
Предмет дослідження: основні напрямки підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності в сільському соціумі.
Мета дослідження: обґрунтувати, змістовно розробити й експериментально перевірити основні напрямки підготовки майбутніх педагогів до соціально-педагогічної діяльності в сільському соціумі.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що ефективність підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності в сільському соціумі може бути досягнута в тому випадку, якщо будуть обґрунтовані й змістовно розроблені основні напрямки удосконалення цього процесу, які:
- на теоретичному рівні забезпечать наукову реорганізацію основних компонентів навчального процесу в контексті їхньої максимальної відповідності особливостям соціально-педагогічної практики на селі;
- на змістовному рівні детально розкриють науково-теоретичний, практичний, психологічний і психофізіологічний компоненти готовності до соціально-педагогічної діяльності в сільському соціумі;
- на технологічному рівні забезпечать розвиток форм, методів навчання студентів, адекватних розробленому змісту навчання студентів.
Відповідно до мети й гіпотези було визначено такі завдання дослідження:
1. Провести аналіз проблеми дослідження в історико-педагогічному аспекті й визначити ступінь її розробки в сучасній педагогічній теорії.
2. Визначити сутність і зміст діяльності школи як центру соціально-педагогічної роботи на селі.
3. Розробити на концептуальному рівні теоретичні основи підготовки майбутніх педагогів до соціально-педагогічної діяльності на селі.
4. Визначити сутнісні характеристики підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності в сільському соціумі.
5. Розробити критерії готовності студентів до соціально-педагогічної діяльності в сільському соціумі.
6. Експериментально перевірити у педагогічному процесі вищого навчального закладу розроблені зміст, форми й методи підготовки студентів, виявити ступінь їхньої ефективності.
Методологічну основу дослідження становлять філософське розуміння людини як активного суб’єкта, що пізнає й перетворює світ і самого себе в процесі діяльності; філософські положення про розвиток особистості в середовищі як відкритій системі, про взаємозв’язок і взаємозумовленість явищ, про взаємодію процесів соціалізації й виховання особистості в соціумі.
Теоретичною основою дослідження є положення й висновки щодо:
· соціалізації особистості (Л.Буєва, І.Кон, М.Каган, М.Лукашевич та ін.);
· єдності індивідуального й соціального (В.Бочарова, Л.Коваль, В.Оржеховська та ін.);
· індивідуально-орієнтованої освіти й виховання (Г.Балл, І.Бех, О.Савченко, О.Сухомлинська, С.Подмазін та ін.);
· особливостей соціально-педагогічної підготовки у вищому навчальному закладі (А.Алексюк, І.Зязюн, А.Капська, Л.Міщик, С.Харченко).
У роботі було використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, класифікація для обґрунтування змісту, форм та методів професійної підготовки соціальних педагогів до роботи в сільському соціумі; емпіричні: педагогічний експеримент з метою перевірки висунутої гіпотези; інтерв’ювання, анкетування, опитування студентів, соціальних працівників-практиків для визначення рівнів сформованості в них готовності до соціально-педагогічної діяльності; спостереження й аналіз результатів діяльності з метою визначення ефективності розроблених напрямків підготовки студентів .
Логіку проведеного дослідження відображає послідовність умовно виділених етапів.
Перший етап (1997 1998 р.) підготовчий.
На цьому етапі вивчалася наукова література з проблеми соціально-педагогічної підготовки студентів у філософському, психологічному й педагогічному аспектах; визначалася тема дослідження й вивчався педагогічний досвід в обраному напрямку.
Другий етап (1998 1999 р.) аналітико-констатуючий.
Він був пов’язаний із побудовою логіки дослідження: визначення об’єкта, предмета, цілі, гіпотези, завдань, базових понять дослідження. Визначалися теоретичні основи дослідження, вихідна концепція, проводився констатуючий експеримент.
Третій етап (1999 2001 р.) етап формуючого педагогічного експерименту. На цьому етапі перевірялась гіпотеза дослідження, у навчальний процес педагогічного університету впроваджувалися розроблені педагогічні інновації в рамках виявлених напрямків удосконалення навчання студентів.
Четвертий етап (2001 2002 р.) узагальнюючий.
На цьому етапі здійснювалося літературне опрацювання всього дослідницького матеріалу, робилися загальні висновки про виконану роботу, визначалися перспективи подальшого дослідження проблеми.
Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідницька робота й педагогічне спостереження проводилися на психолого-педагогічному й історичному факультетах, Старобільському й Ровеньківському окремих факультетах Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, у Стахановському педагогічному коледжі, Луганському інституті післядипломної педагогічної освіти, Луганському обласному центрі соціальних служб для молоді. Крім того, у рамках міжнародного проекту „Соціальна робота в Україні”, здійснюваного під патронатом Християнського дитячого фонду, теоретико-методичні положення й розробки дослідження впроваджувалися в навчальний процес університетів-партнерів у реалізації проекту: Запорізького державного університету, Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка.
В експерименті брали участь 276 студентів майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників, 137 директорів шкіл, класних керівників, соціальних педагогів, 16 викладачів педагогічних кафедр вищих навчальних закладів.
Наукова новизна дослідження:
· обґрунтовані й розроблені на теоретичному, змістовному й технологічному рівнях основні напрямки удосконалення підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності в сільському соціумі, що в сукупності доповнюють і розвивають наукові ідеї формування професійної готовності щодо конкретних галузей соціально-педагогічної діяльності й науки;
· уперше в цілісному вигляді подано розроблений зміст професійної підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності в сільській місцевості, інтерпретований як єдність науково-теоретичної, практичної, психологічної і психофізіологічної готовності майбутнього педагога;
· удосконалені дидактичні підстави форм і методів підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності, до яких належать: а) дидактичні принципи продуктивності навчання, інтенсифікації навчання й евристичного характеру навчальної діяльності; б) психолого-педагогічні умови ефективності навчання студентів у творчих навчальних групах; в) організаційно-педагогічні вимоги створення творчих навчальних завдань; г) типологія творчих навчальних завдань; ґ) принципи організації соціально-педагогічної практики та її види.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що на основі отриманих нових даних були розроблені теоретичні положення, сукупність яких складає сформульовану наукову концепцію, що істотно збагачує науково-теоретичні уявлення про соціально-педагогічну діяльність у сільському соціумі й удосконалення підготовки до неї.
Практичне значення дослідження полягає в розробці й упровадженні в навчальний процес нового змісту освіти, що максимально враховує сучасні соціально-педагогічні реалії, у можливості його використання на курсах „Педагогіка”, „Соціальна педагогіка”, „Теорія і практика соціальної роботи”, спецкурсі „Основи соціально-педагогічної роботи в сільському соціумі”. Запропонована методика навчальної роботи у творчих групах, система творчих навчальних завдань, види соціально-педагогічних практик можуть бути використані в процесі навчання студентів з метою удосконалення професійної підготовки й на курсах з метою підвищення кваліфікації соціальних педагогів.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка від 12.05.2003 р.), Запорізького державного університету (довідка про впровадження № 01-25/27 від 14.05.2005 р.), Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1-451 від 29.04.2003 р.), Ровеньківського факультету ЛДПУ (довідка про впровадження № 285 від 09.04.2003 р.), Старобільського факультету ЛДПУ (довідка про впровадження № 537 від 24.04.2003 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки виконаної роботи обговорювалися й одержали позитивну оцінку на засіданнях кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи, звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (1999 2003 р.), на науково-практичних конференціях і семінарах соціальних педагогів, учителів м. Луганська й Луганської області, на методичних семінарах учителів і соціальних педагогів сільських шкіл Старобільського й Білокуракинського районів Луганської області. Основні положення дисертації доповідались на VII Всеукраїнських педагогічних читаннях „В.О.Сухомлинський і сучасність” (Луганськ, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціально-педагогічні проблеми підготовки педагогічних кадрів для сільської школи” (Бердянськ, 2002).
Публікації. Результати дослідження висвітлено в 6 публікаціях, у тому числі в наукових фахових виданнях 6 статей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та 4 додатків на 27 сторінках. Загальний обсяг дисертації 215 сторінок. Робота містить 17 таблиць та 3 малюнки. Список використаних джерел складається з 251 найменування.

Список литературы

Висновки

Проведене дослідження дало можливість сформулювати основні висновки:
1. В умовах кардинальних змін у політичній, економічній і соціальній галузях життя сучасного українського суспільства існує гостра потреба у виробленні нового підходу до соціально-педагогічної діяльності сільської школи як центру цієї роботи на селі. З огляду на це зростають вимоги до фахової діяльності сільських соціальних педагогів і соціальних працівників і, відповідно, до університетської підготовки майбутніх спеціалістів.
2. Аналіз наукової літератури показав, що, по-перше, соціально-педагогічна діяльність сільської школи повинна не замикатися рамками власне школи, а припускати вихід у відкрите соціально-природне середовище; по-друге, наукові основи соціально-педагогічної діяльності в умовах сільського соціуму розроблені поки що меншою мірою порівняно з іншими напрямками.
3. У результаті теоретичного вивчення школи як центру соціально-педагогічної роботи на селі були виявлені педагогічні вимоги й умови її функціонування, сформульовані основні напрямки її соціально-педагогічної діяльності. Ці теоретичні положення лягли в основу розробки відповідного змісту навчання майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників.
4. Результати дисертаційної роботи підтверджують гіпотезу нашого дослідження, яка полягає в припущенні про залежність ефективності підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності в сільському соціумі від відповідних напрямків удосконалення цього процесу.
5. Встановлено, що перший такий напрямок це розробка й упровадження в навчальний процес нових теоретичних підходів до професійної підготовки студентів, які науково обґрунтовують реорганізацію основних компонентів навчання. У дисертації вони викладені у вигляді основних концептуальних ідей удосконалення навчання студентів і формулювання на цій основі цілей навчання.
6. У дослідженні на основі аналізу суспільствознавчих і науково-педагогічних знань, соціального досвіду й з урахуванням розроблених дидактичних принципів детально подано зміст навчання студентів соціально-педагогічної діяльності, що становить суть другого напрямку удосконалення підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників. Формою інтерпретації змісту навчання в дослідженні виступає педагогічна категорія „готовність”, що включає в себе науково-теоретичний, практичний, психофізіологічний і психологічний компоненти.
7. У дослідженні обґрунтовані форми й методи навчання студентів, розвиток яких складає основу третього напрямку удосконалення соціально-педагогічної підготовки студентів для роботи в сільському соціумі. У контексті проведеного експерименту вони містили в собі діяльність творчих навчальних груп, постановку й розв’язання студентами творчих навчальних завдань, організацію й проведення соціально-педагогічних практик.
8. Проведений формуючий експеримент підтвердив, що підготовка майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до роботи на селі здійснюються ефективніше, якщо в основі їхнього професійного навчання лежать розроблені в дослідженні напрямки її удосконалення.
9. Аналіз результатів експериментальної роботи, що свідчить про високу динаміку росту всіх компонентів професійної готовності студентів, є достатньою підставою, щоб вважати виконаними завдання дослідження й досягнутою мету дослідження.
Виконане дослідження дозволяє висловити такі рекомендації Міністерству освіти і науки України й вищим навчальним закладам, які здійснюють підготовку соціальних працівників і соціальних педагогів:
- потребують переробки навчальні плани для бакалаврів і фахівців із соціальної роботи й соціальної педагогіки в напрямку збільшення кількості навчальних годин на практичні заняття, збільшення навчальних практик до 40% навчального часу;
- зміст навчання студентів майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників обов’язково повинен ураховувати регіональний аспект. В областях, де домінує сільське населення, бажано включати в навчальний план спецкурси й семінари, що розкривають особливості соціально-педагогічної діяльності в сільській місцевості;
- у кожній сільській школі незалежно від кількості учнів повинна бути ставка соціального педагога;
- навчальні програми загальнопедагогічних дисциплін повинні включати у свій зміст навчальні матеріали, що відбивають специфіку соціально-педагогічної роботи в залежності від мезофакторів міського або сільського середовища.
Виконана робота не вичерпує всіх проблем підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до роботи в сільській місцевості. Потребують педагогічного дослідження проблеми професійної підготовки соціальних працівників із різноманітними категоріями клієнтів на селі, профілактики адиктивної поведінки, робота з неблагополучними сім’ями на селі, проблеми роботи з обдарованими сільськими учнями. Дослідження в цих напрямках зараз, на наш погляд, є найбільш актуальними.

Список використаних джерел

1. Абдулина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. М.: Просвещение, 1990. 141 с.
2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335 с.
3. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать. М.: Просвещение, 1985. 448 с.
4. Аистов И.П. Проблемы сельской школы // Веч. сред. шк. 1995. № 2. С. 9-10.
5. Алдонина А.И. Эстетическое воспитание сельских школьников средствами народного искусства: Автореф. дис. канд. пед. наук. М., 1997. 19 с.
6. Амонашвили Ш. А. Размышление о гуманной педагогике. М.: Издат. Дом Шалвы Амонашвили, 1995. 496 с.
7. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1980. Т. 1. 230 с.; Т. 2. 287 с.
8. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики. М.: Академия, 2000. 174 с.
9. Андреева М.С. Крупская Н.К. о культурно-просветительной работе в деревне. М.: Сов. Россия, 1968. 148 с.
10. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: Підручник для студентів, аспірантів та мол. викладачів вищ. навч. закладів. К.: Либідь, 1998. 560 с.
11. Андрейко А.З. Сельский социокультурный комплекс как фактор развития образования: Автореф. дис. канд. пед. наук. М., 1996. 24 с.
12. Антология педагогической мысли Украинской ССР/ Сост. Н.П.Калениченко. М.: Педагогика, 1988. 640 с.
13. Антология социальной работы / Под.ред. М.В.Фирсова: В 5 т. М.: Сварогъ НВФ СПТ, 1994-1995.
14. Антонова Т.Р. Школьные традиции как фактор личностно-значимого развития подростков сельских образовательных учреждений: Автореф. дис. канд. пед. наук. Белгород, 1997.
15. Арнольдов А.И. Живой мир социальной педагогики: в поддержку актуальной науки. М., 1999. 132 с.
16. Арнольдов А.И. Социальная педагогика и культурология: содружество наук. М., 1996. 28 с.
17. Артемов В.А. Село 90-х годов: Тенденции повседневной деятельности сельского населения // Социс. 2002. № 2. С. 61-70.
18. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психол.-пед. аспект. М.: Педагогика, 1990. 183 с.
19. Басов А.В. К вопросу о предмете социальной педагогики // Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт. М.-Тула, 1993. Т. 1. С. 72- 74.
20. Башмаков М.И. Что такое продуктивное обучение // Шк. технологии. 2000. №4. С. 4-9.
21. Бекмансуров Х.А. Оптимальное размещение сельских школ // Сов. педагогика. 1988. № 3. С. 66-71.
22. Белозерцев Е.П. Подготовка учителя в условиях перестройки. М.: Педагогика, 1989. 208 с.
23. Беличева С.А., Подольская Т.А. Деловые игры как активный метод обучения социальной работе // Вестн. психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1995. № 3. С. 3-12.
24. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М.: Педагогика, 1989. 192 с.
25. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Навч.-метод. посіб. К., 1998.
26. Бех І.Д. Спілкування як загальна психологічна основа виховання особистості // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах: Теорет.-методол. проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. К.: Пед. думка, 2000. Кн. 1. С. 10-18.
27. Бида Е.А. Подготовка студентов к пропедевтическому обучению младших школьников технологии растениеводства в условиях сельской школы: Дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Умань, 1996. 223 с.
28. Бим- Бад Б.М. Воспитание человека обществом и общества человеком // Педагогика. 1996. № 5. С. 3-9.
29. Битинас Б.П. Методологические исследования воспитательных функций микросоциума // Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт. М.-Тула, 1993. Т. 1. С. 75.
30. Битинас Б.П., Катаева Л.И. Гражданскому обществу институт социальных педагогов // Педагогика. 1992. № 5-6. С. 38- 45.
31. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. М.: Наука, 1973. 270 с.
32. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації: (Підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями): Навч.-метод. посіб. К.: ІЗМН, 1996. 232 с.
33. Бондар А.Д. Розвиток суспільного виховання в Українській РСР (1917 1967 рр. ). К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1968. 227 с.
34. Бочарова В.Г. Взаимодействие школы и социальной среды // Сов. педагогика. 1982. № 10. С. 19 24.
35. Бочарова В.Г. Воспитание учащихся по месту жительства. М, 1987. 190 с.
36. Бочарова В.Г. Личность семья община // Социал. работа. 1992. №1. С. 3-9.
37. Бочарова В.Г. Педагогика социальной работы. М., 1994. 176 с.
38. Бочарова В.Г. Социальная микросреда как фактор формирования личности школьника: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.01. М., 1991. 401 с.
39. Бочарова В.Г. Социальная служба: состояние и тенденции развития // Педагогика. 1992. № 3-4. С. 20-27.
40. Броневщук С.Г. Сельская школа на современном этапе: Основы профильной дифференциации учащихся. М.: ИОО. МО РФ, 1997. 112 с.
41. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. М.: Знание, 1983. 96 с.
42. Брушлинский А.В., Поликарпов В.А. Мышление и общение. Минск: Университетское, 1990. 212 с.
43. Буева Л.П. Социальная среда и сознание личности. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1968. 268 с.
44. Василенко И.В. Взаимодействие школы и социальной среды микрорайона в воспитательной работе с учащимися: Дис. канд. пед. наук: 13.00.01. К., 1988. 223 с.
45. Василькова Ю.В., Василькова Т.А. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и колледжей. М.: Издат. центр "Академия", 1999. 440 с.
46. Величкина В.М. Педагогическая и общественная деятельность народных учителей сельской дореволюционной школы: Дис. канд. пед. наук. М., 1975. 192 с.
47. Вендровская Р.Б. Воспитательные системы школы 20-х годов // Воспитательные системы массовой школы и проблемы гуманизации: Сб. науч. тр. М., 1992. С. 124- 133.
48. Волков К.Н. Психологи о педагогических проблемах: Кн. для учителя. М.: Просвещение, 1981. 128 с.
49. Володарская И.А., Митина А.Н. Проблема целей обучения в современной высшей школе и пути её решения в социалистической педагогике // Совр. высш. шк. 1989. № 2. С. 143 -150.
50. Волощук И.С. Педагогічні основи розвитку творчих здібностей молодших школярів в умовах сільської загальноосвітньої школи: Дис. д-ра пед. наук: 13.00.01.- К., 1998. 551 с.
51. Вульфов Б.З. Социальная педагогика в процессе формирования личности // Теория и практика социальной работы: отечественный и зарубежный опыт. М.-Тула, 1993. Т. 1. С. 59 72.
52. Вульфов Б.З. Социальная педагогика в системе общественного воспитания// Педагогика. 1992. № 5-6. С. 45 49.
53. Вульфов Б.З., Семёнов В.Д. Школа и социальная среда: их взаимодействие. М.: Знание, 1981. 96 с.
54. Гайдарджі В.Ф. Педагогічні умови удосконалення діяльності клубних установ з професійної орієнтації старшокласників сільських шкіл: Дис. канд. пед. наук: 13.00.05. К., 1995. 139 с.
55. Галагузова М.А., Штинова Г.Н. Понятийно-терминологические проблемы педагогики и образования // Педагогика. 1997. № 6. С. 15 20.
56. Галагузова Ю.Н., Сорвачева Г.В., Штинова Г.Н. Социальная педагогика: Практика глазами преподавателей и студентов: Пособие для студ. М.: Владос, 2001. 224 с.
57. Гапоненко Л. Соціально-психологічний тренінг як метод підготовки студентів до педагогічного спілкування // Рідна шк. 2000. № 9. С. 30 32.
58. Гербеев Ю.В., Юричка Ю.И. Готовим учителя к работе с несовершеннолетними правонарушителями // Педагогика. 1993. № 5. С. 61-66.
59. Гершунский Б.С. Менталитет и образование. М.: Ин-т практ. психологии, 1996.
60. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века. М.: Совершенство, 1998. 608 с.