ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ : Педагогические условия социализации одаренных учащихся В учебно-воспитательном СРЕДЕ общеобразовательных учебных заведениях

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Н.КАРАЗІНА

На правах рукопису

Завгородня Ніна Миколаївна

УДК 37.013.42

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ
У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.05 соціальна педагогіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук,
професор
Нечепоренко Л.С.

Харків 2006

ЗМІСТ

Вступ_______________________________________________________

3

Розділ І Теорія і практика соціалізації обдарованих учнів ______

13

1.1. Проблема соціалізації обдарованих учнів у сучасній педагогічній теорії і практиці __________________________________________
1.2. Теоретичне обґрунтування змісту обдарованості учнів________
1.3. Особливості соціалізації обдарованих учнів в умовах профільного загальноосвітнього навчального закладу ___________________

15
36

57

Висновки до першого розділу _________________________________

73

Розділ ІІ Педагогічні умови соціалізації обдарованих учнів профільного загальноосвітнього навчального закладу__________

77

2.1. Загальна характеристика програми експерименту з проблеми обдарованих учнів_______________________________________
2.2. Система педагогічних умов соціалізації обдарованих учнів___
2.3. Педагогічні технології в діяльності профільного загальноосвітнього навчального закладу як ефективна умова розв’язання проблеми соціалізації обдарованих дітей____________________
2.4. Ефективність застосування експериментальних технологій у соціалізації обдарованих учнів_______________________________

78

97

123

152

Висновки до другого розділу __________________________________

170

Загальні висновки __________________________________________

173

Література __________________________________________________

178

Додатки ____________________________________________________

199

ВСТУП

Актуальність дослідження. Духовне оновлення та національне відродження України, докорінні зміни, які пов’язані з переходом до нових економічних відносин в усіх сферах життя суспільства, вимагають нових підходів до вирішення проблем освіти й виховання підростаючого покоління, становлення особистості нової формації.
Стан освіти демонструє ефективність і надійність перетворювальних явищ та подій сьогодення, коли успіх розвитку суспільства та престиж держави визначаються результатами творчої діяльності всіх громадян. Обдарованість і розвиток творчих здібностей особистості виступають умовою перетворення, оновлення і гармонійного розвитку нашої держави.
Саме тому в сучасній соціально-педагогічній теорії та практиці особливої значущості набуває проблема соціальної підтримки обдарованих дітей та молоді, створення соціального середовища, сприятливого для виховання особистості з високим рівнем сформованості творчих здібностей. Зазначені завдання задекларовано в Законах України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про охорону дитинства", Національній доктрині розвитку освіти України, Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. У цих важливих державних документах робиться наголос на тому, що успішна соціалізація учнівської молоді можлива за умови переорієнтації і переструктурування змісту та форм організації навчально-виховної роботи з учнями, зокрема, в умовах профільних загальноосвітніх навчальних закладів.
Дане положення актуалізує проблему дослідження структури, закономірностей і механізмів соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному процесі профільного загальноосвітнього навчального закладу, вивчення особливостей педагогічної взаємодії з обдарованими дітьми.

Входження України в міжнародний освітній простір як незалежної і суверенної держави потребує сьогодні відповідної перебудови в системі освіти на принципах єдності спільних завдань, які розв’язують найбільш розвинені держави світу. Проблема навчання і виховання обдарованих дітей у світовій педагогічній теорії завжди була і залишається актуальною.
Спільність і рівність умов для навчання усіх дітей і дорослих дещо нівелювала питання здібних учнів у період радянської влади. В той же час у світі завжди існували для них альтернативні школи. Як зазначає П.Самовол, здебільшого за альтернативними системами навчаються обдаровані діти в багатьох провідних державах світу [175]. Переважно для таких дітей там відкриваються приватні школи, хоч питома вага їх у загальній кількості невелика: у США близько 15%, у Франції 15%, у ФРН 10%, а в Японії їх до 30%.
Приватні школи чітко спрямовані на подальшу поглиблену освіту своїх вихованців, відрізняються нетрадиційними формами навчання, дисципліною. Нині у багатьох країнах діє широка державна і благодійна підтримка (система грантів) найбільш здібних дітей. Тому в приватних школах можуть вчитися не лише діти еліти, а й обдаровані учні, яких підтримує держава чи благодійні фонди. Таким чином, загальна тенденція формування освіти, з одного боку, - пошуки шляхів піднесення якості масової освіти, а з іншого цілеспрямований відбір, підтримка і виховання найбільш здібної частини молоді, що є своєрідною інвестицією суспільства в майбутнє нації.
У зв’язку з цим принцип диференціації навчання розглядається як один із ефективних шляхів у розв’язанні проблеми навчання обдарованих дітей. Дотримання його дозволяє спиратися на інтелект, потенційні сили дитини, а також враховувати спадкові дані та використовувати соціально-педагогічне середовище розвитку. Актуальність проблеми обдарованих дітей засвідчує факт створення в Європі асоціації Євроталант”. Метою асоціації є пошук і підтримка обдарованих і талановитих дітей та молоді.

У нашій державі в Законі України Про загальну середню освіту” також звертається увага на те, що відбір і зарахування учнів до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл здійснюється за окремим порядком, що визначено Міністерством освіти і науки України. Це, в свою чергу, буде сприяти зростанню високваліфікованих спеціалістів, які вміють нестандартно мислити, здатні вносити нові якісні зміни в соціальне і виробниче життя країни, в культуру і менталітет народу.
Тому серед головних завдань, які вирішують освітні заклади на даному етапі постала необхідність здійснення ефективної соціалізації та адаптації всіх учнів, а особливо талановитих. При цьому створюються умови для самореалізації дітей різного творчого рівня розвитку та адаптації їх до соціального середовища.
Перебудова нашої країни на демократичних засадах торкається як усіх галузей народного господарства, так і освіти. Здійснюється гуманізація та демократизація педагогічної праці, посилюється її спрямованість на розвиток особистості дитини, а це потребує створення мережі різних типів шкіл, в тому числі авторських, прискорення розробки альтернативних систем освіти, розробка ефективних програм, методик навчання та виховання.
Стала досить актуальною проблема виявлення і розвитку обдарованих дітей, що вимагає від учителя вміння постійно працювати у творчому режимі, використовувати нестандартні прийоми в роботі, постійно удосконалювати свої професійні якості, створюючи творчі лабораторії, опановуючи специфічними формами і методами роботи з обдарованими дітьми, тісно співпрацювати з шкільною психологічною службою.
У світі і в нашій країні приділяється особлива увага обдарованим у різних галузях діяльності й науки дітям та створюються спеціальні (спеціалізовані, профільні) школи для їх навчання. Такі школи відкриваються лише з дозволу органів управління освіти і науки та мають у своїх навчальних планах

необхідний обсяг загальноосвітніх і спеціальних (профільних) предметів відповідно до нормативних вимог.
У сучасних умовах розвитку загальноосвітньої школи соціалізація обдарованих учнів є нагальною проблемою, розгляд і розв’язання якої спонукали дослідників до переосмислення проблем соціалізації особистості (І.Бех, М.Боришевський, О.Киричук, Н.Лавриченко, М.Лукашевич, Є.Моносзон, І.Мигович С.Харченко та інші); психолого-педагогічних основ формування особистості (І.Бех, Л.Божович, І.Булах, В.Рибалка, Г.Костюк, Н.Кузьміна, Л.Савєнкова, О.Савченко та інші); особливостей соціально-педагогічної діяльності з дітьми та молоддю (І.Звєрєва, А.Капська, О.Карпенко, Л.Міщик, Т.Сущенко та інші); проблем професійного становлення особистості педагога та підготовки його до навчально-виховної діяльності (С.Гончаренко, І.Зязюн, М.Євтух, В.Кан-Калик, М.Нікандров, В.Моляко, М.Поташник, С.Сисоєва та інші ); підходів до діагностики творчих здібностей учнів (Г.Айзенк, В.Андрєєв, Б.Бітінас, Ю.Гільбух, А.Зак, О.Лук, Л.Фрідман та інші); різних напрямків формування творчої особистості вчителя ( Ю.Азаров, М.Євтух, М.Поташник, Р.Шакурова, А.Щербаков).
Аналіз низки наукових досліджень показав, що всі вони спрямовані на один конкретний аспект соціалізації підлітків, і, на жаль, відсутні праці, які б вивчали особливості педагогічної взаємодії з обдарованими дітьми. Очевидно, саме тому недостатньо використовуються у практичній роботі педагогічні можливості загальноосвітнього навчального закладу.
Відчувається дефіцит спеціальних досліджень, які б розкривали механізм розробки та впровадження спеціальної системи педагогічної взаємодії з метою оптимізації процесу соціалізації обдарованих учнів. Недостатня розробленість цієї проблеми в педагогічній теорії та практиці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: Педагогічні умови соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу”,

яка певною мірою може сприяти вирішенню окремих вимог Національної доктрини розвитку освіти України щодо такої категорії дітей.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Харківського національного університету іменіВ.Н.Каразіна як складова колективної теми кафедри педагогіки Сучасні педагогічні технології гармонізації особистості з навколишнім середовищем”. Тема дисертації затверджена вченою радою Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (протокол № 4 від 25 квітня 2003 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 9 від 25 листопада 2003р.)
Об’єкт дослідження процес соціалізації обдарованих учнів.
Предмет дослідження педагогічні умови соціалізації обдарованих учнів загальноосвітнього навчального закладу.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні специфіки процесу соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу та практичному виявленні соціально-педагогічних умов, що сприятимуть успішній соціальній адаптації учнів
Гіпотеза дослідження. Процес адаптації обдарованих учнів профільних загальноосвітніх навчальних закладів до соціального середовища буде ефективним за таких умов: використання виваженої системи педагогічної взаємодії; включення обдарованих учнів у організаційні форми роботи, що сприятимуть їхньому творчому розвитку; оптимізація системи управління діяльністю загальноосвітнього навчального закладу.
Відповідно до предмета, мети та гіпотези визначено основні завдання дослідження:
Ø обґрунтувати особливості соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу;
Ø виокремити критерії оцінки діяльності профільного загальноосвітнього навчального закладу по соціалізації обдарованих учнів;
Ø перевірити ефективність педагогічних умов соціалізації обдарованих учнів профільного загальноосвітнього навчального закладу;
Ø розробити комплекс методик розвитку якостей обдарованих учнів в навчально-виховному середовищі профільного закладу.
Методологічну основу дослідження становлять теорія пізнання, концептуальні положення про комплексний підхід до вивчення проблем формування особистості, основні вимоги Конституції України, Законів України „Про освіту”, „Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки”, „Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті”, комплексної програми пошуку, навчання і виховання обдарованих дітей та молоді Творча обдарованість”, Конвенції ООН „Про права дитини”, нормативні документи Міністерства освіти і науки України.
Теоретичну основу дослідження становлять положення про особистість, фактори її розвитку й залежності обдарованості від різних чинників (Б.Ананьєв, І.Бех, Л.Божович, Л.Виготський, Я.Коменський, Г.Сковорода, К.Ушинський); про закономірності формування та розвитку обдарованості, творчих здібностей та діагностика їх розвитку (О.Ковальов, І.Кон, В.Крутецький, Н.Кульчицька, В.Моляко, В.Рибалко, С.Рубінштейн, Б.Теплов та ін.); основні концептуальні положення щодо розвитку особистості учнів у системі навчально-виховного середовища (Б.Бітінас, В.Кисільова, П.Самовол); визначення соціально-педагогічних умов соціалізації особистості в системі виховної роботи (М.Лукашевич, А.Мудрик, О.Сухомлинський, Т.Сущенко та ін.).
З метою розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження:
Ø теоретичні (аналіз філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури, синтез, порівняння, систематизація, уза

гальнення) з метою обґрунтування вихідних положень дослідження, виявлення сутнісних особливостей соціалізації обдарованих учнів;
Ø емпіричні (анкетування, спостереження, усне опитування, аналіз результатів діяльності, методи статистичної обробки експериментальних даних) з метою визначення розвитку і сформованості особистісних якостей обдарованих учнів в соціалізуючому процесі загальноосвітнього навчального закладу;
Ø педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) використовувався з метою перевірки ефективності запропонованої системи соціалізації особистості обдарованих учнів в соціальному середовищі профільного загальноосвітнього навчального закладу;
Ø прогностичні (моделювання, метод незалежних експертних оцінок) з метою впровадження й апробації розроблених навчально-методичних матеріалів для соціально-педагогічного забезпечення діяльності методичних об’єднань загальноосвітніх навчальних закладів.
Дослідження проводилось протягом 1995-2004 років у три етапи.
На першому етапі (1995-1997 рр.) вивчався стан дослідження проблеми в літературі з педагогіки, психології, соціології, соціальної педагогіки, філософії освіти тощо. Було визначено предмет предмет, об’єкт, мету, завдання дослідження, сформульовано робочу гіпотезу, розроблено методики констатувального та формувального експериментів.
На другому етапі (1998-2000 рр.) було обґрунтовано зміст поняття „обдарованість”, визначено особливості соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього закладу, досліджено стан проблеми в соціально-педагогічній практиці. Розроблявся зміст діяльності педагогів щодо соціалізації обдарованих учнів; проводилась первинна апробація розроблених методик та визначались причини соціальної дезадаптації учнів; вносились корективи в процес дослідження.
На третьому етапі (2000-2004 рр.) проводилась експериментальна перевірка отриманих даних, впровадження розроблених методичних матеріалів та рекомендацій. Узагальнювалися результати педагогічного експерименту, здійснювалось оформлення дисертаційного матеріалу.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась у м. Харкові на базі школи №166, де було сформовано навчально-виховний комплекс, ліцею №174 Професіонал”; Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна (факультет іноземних мов і фізико-математичний). З метою отримання результатів порівняльного налізу були залучені окремі класи класичної гімназії №6. В експерименті брало участь 796 осіб.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження: вперше обґрунтовано зміст педагогічних умов соціалізації обдарованих учнів загальноосвітніх навчальних закладів; визначено мету, завдання, принципи навчально-виховної роботи з обдарованими учнями в умовах профільного загальноосвітнього навчального закладу; конкретизовано зміст поняття „обдарованість учнів” як індивідуального когнітивного, особистісного та мотиваційного потенціалу та прояву творчих здібностей особистості; розроблено критерії ефективності процесу соціалізації обдарованих учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу; подальшого розвитку набули питання проблем адаптації обдарованих учнів до умов соціуму та механізми розвитку обдарованості учнів новітніми навчально-виховними засобами.
Практичне значення полягає у розробці та впровадженні комплексної цільової програми соціалізації обдарованих учнів „Особистісно орієнтоване навчання та виховання як умова розвитку творчого потенціалу обдарованих учнів”; науково-методичних проектів: Використання нових інформаційних технологій” , „Всесвіт”, Правова культура”; спецкурсу для студентів педагогічних спеціальностей„Обдаровані учні та особливості їх навчання і вихован-

ня”; змісту та програми моніторингу процесу соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу, системи методичних семінарів для педагогів. Запропоновані матеріали можуть бути використані у практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів для створення ефективних педагогічних умов соціалізації обдарованих учнів, у підготовці та перепідготовці вчителів у педагогічних вищих навчальних закладах та інститутах післядипломної освіти, а також методичними службами управлінь освіти з метою застосування нових методів навчання та виховання підростаючого покоління.
Впровадження результатів дослідження здійснено в навчально-виховний процес Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (довідка № 0202-73 від 29.03.2006 р.), гімназії № 55 м. Харкова (довідка №147 від 03.04.2006 р.); в організацію роботи з педагогічними кадрами, проведення відповідних семінарів Управлінням освіти Харківської міської ради (довідка № 385 від 30.03.2006 р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій; багатогранним аналізом психолого-педагогічних закономірностей становлення та розвитку обдарованих учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті та завданням дослідження; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; об’єктивністю показників та критеріїв оцінки результатів експерименту; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження неодноразово доповідалися та обговорювалися: на міжнародних науково-практичних конференціях („Управління великими соціальними системами і гуманітарно-технічна еліта”, 22-23 травня 2003 р., Харків; Четвертому міжнародному симпозіумі Проблеми інтеграції науково-

освітнього потенціалу в державотворчому процесі”, 19-24 жовтня 2003, Севастополь-Тернопіль-Бахчисарай); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції Українська система виховання: пошуки, проблеми, перспективи”, 14-16 лютого, 2001 року; Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми безперервної освіти”, 12-14 травня 2003 р.; щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна; матеріали дослідження використовувались автором у ході навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах м. Харкова НВК №166 Вертикаль” та в ліцеї №174 Професіонал”, а також частково в Харківській класичній українській гімназії №6.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 10 публікаціях автора (загальний обсяг 2,6 друк. арк.), всі одноосібні. З них 6 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (214 найменувань) і 5 додатків (на 23 стор.). Загальний обсяг дисертації 221 сторінка (основний текст викладено на 177 сторінках). Дисертація містить 6 рисунків на 5,5 сторінках, 7 таблиць на 6 сторінках.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Соціалізація обдарованих учнів як соціальної особистості є гло­бальною проблемою, яка в сучасних умовах розвитку суспільства і загальноосвітньої шко­ли потребує ґрунтовного її розгляду і розв’язання. Саме тому пере­орієнтація і переструктурування навчально-виховної роботи з учнями у різних сферах їх життєдіяльності і потребує ґрунтовного розкриття суті та особливостей навчально-виховного процесу, зокрема в умовах профільних загальноосвітніх навчальних закладів.
Вихід із кризової ситуації в системі освіти щодо розвитку обдарованих учнів як соціальної особистості доцільно шукати як у самій особистості з усіма її суперечнос­тями, ваганнями, позитивними проявами, так і в особливостях організації навчально-пізнавальної та виховної діяльності.. Будучи ядром соціально-педагогічного про­цесу, обдарований учень водночас є активною рушійною силою цього процесу, а його діяльність є проявом внутрішніх установок, інтересів, потреб, соці­альної позиції, проявом власного „Я” як можливого самовираження, самореалізації, самоствердження.
Одним із інструментів, які дозволяють підвищувати роль освітнього середовища у процесі соціалізації обдарованих учнів, є розгортання пе­дагогічної роботи у кожному конкретному мікросоціумі, оскільки її ме­тою є досягнення позитивних змін у структурі особистості як у соціальнозначущих, так і особистісно ціннісних позиціях.
Обдарований учень при цьому виступає як своєрідна психологічна си-сте­ма, яка відображає соціально значущі і особистісно цінні якості. А про­цес соціалізації розглядається як умова, яка активізує зрос­тання соціальної ролі, соціальної активності цієї особистості і водночас є процесом її самовдосконалення.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукового завдання дослідження особливостей соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі профільного загальноосвітнього закладу, що виявляється в науковому обґрунтуванні змісту педагогічних умов соціалізації обдарованих учнів; включенні обдарованих учнів у організаційні форми роботи, що сприятимуть їхньому творчому розвитку та формуванню умінь
соціальної адаптації; оптимізації системи управління діяльністю загальноосвітнього навчального закладу. Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, на якій вони ґрунтуються, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:
1. Обґрунтовано особливості соціалізації обдарованих учнів в умовах навчально-виховного середовища профільного загальноосвітнього навчального закладу, що полягають у : а) активному включенні у нове середовище, нові суспільні відносини і центрація навколо основного напрямку діяльності;
б) посиленні ролі обдарованого учня як суб’єкта соціалізації, самостійність у виборі цінностей, ідеалів, середовища для спілкування, видів діяльності, що посилює необхідність рівноправної, демократичної і партнерської взаємодії; в) актуалізації механізмів саморегуляції, самокорекції поведінки, мотивів, цінностей; г) домінуючим фактором впливу стає нове соціальне мікросередовище (класний колектив, гурток чи секція за інтересами, неформальне об’єднання).
2. Проведений змістовий аналіз проблеми соціалізації обдарованого учня як процесу і результату засвоєння соціального досвіду, внаслідок системного педагогічного впливу соціально-виховних факторів дозволив виокремити особливості процесу соціалізації обдарованих учнів у профільному загальноосвітньому навчальному закладі: раннє залучення учнів до науково-пошукової діяльності, орієнтація на визначення майбутньої сфери професійної діяльності; своєрідний характер педагогічної взаємодії; надання учням права вибору най-

більш значущих для них видів навчально-виховної діяльності; стимулювання процесу їх самовизначення та самореалізації.
3. Виокремлено критерії оцінки ефективності процесу соціалізації обдарованих учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу: виявлення творчих здібностей; спрямованість на взаємодію з соціумом; здатність мобілізувати внутрішні сили на реалізацію цільової установки; наявність соціально-адаптаційних вмінь; гуманне ставлення до оточуючої дійсності та показники ефективності соціалізації обдарованих учнів: високий рівень розумової та творчої активності; організованість, відповідальність; активність самореалізації; прагнення до саморозвитку.
4. Розроблено систему педагогічних умов соціалізації обдарованих учнів: ефективним соціально-педагогічним чинником виступає виважена система педагогічної взаємодії; організаційні форми навчально-виховного процесу базуються на потребах, інтересах і можливостях обдарованих учнів і спрямовані на розвиток індивідуального, когнітивного, особистісного та мотиваційного потенціалу учня; профільні загальноосвітні навчальні заклади діють у тісній співпраці з вищими навчальними закладами, позашкільними установами, центрами наукової та технічної творчості; навчальний процес профільних загальноосвітніх навчальних закладів забезпечують педагоги-методисти та провідні вчені; оптимізовано зміст та форми системи управління діяльністю профільного загальноосвітнього навчального закладу.
5. Розроблено комплекс методик розвитку якостей обдарованих учнів в навчально-виховному середовищі профільного закладу, до якого увійшли: комплексна цільова програма „Особистісно орієнтоване навчання та виховання як умова розвитку творчого потенціалу обдарованих учнів”; проекти: Використання нових інформаційних технологій”, „Всесвіт”, Правова культура” ; спецкурс для студентів педагогічних спеціальностей „Обдаровані учні та особливості їх навчання і виховання”; програма моніторингу процесу соціалізації обдарованих учнів у навчально-виховному середовищі загальноосвітнього навчального закладу, що забезпечує процес їх ефективної соціалізації.
Таким чином, нами були впроваджені у практику навчально-виховної діяльності групові (мікрогрупові) та індивідуальні форми роботи як для обдарованих учнів, так і для педагогічних колективів профільних навчальних закладів (комплексно-цільова програма управління пізнавальною діяльністю обдарованих учнів - моніторинг „Викладач - обдарований учень” (додаток Д).
Домінуючими методами виступають: соціально-педагогічні ситуації (ситуації-оцінки, ситуації-вправи, ситуації-проблеми), ділові і рольові ігри, відеокоментування, тренінг, аналіз спроектованих і реальних ситуацій (психолого-педагогічного, соціально-психологічного, організаційного, управлінського плану), діяльність у реальних умовах, розробка індивідуальної програми самовиховання тощо.
В цілому реалізація формувального експерименту сприяла підви­щенню готовності обдарованих учнів оперативно включатися в активну діяльність загальноосвітнього навчального закладу (предметні олімпіади, науково-практичні конференції, вікторини, спортивні естафети, фестивалі, КВК тощо); точніше орієнтуватися у виборі ці­лей; підвищенню їх соціальної активності, розширенню кола їх ін­тересів і потреб; поглибленню процесу самопізнання і критичної самоо­цінки, поведінки та діяльності; формуванню потреби бачити перспективи власного розвитку, розширенню і збагаченню позитивного емоційного фону життєдіяльності, особистісному зростанню учнів.
Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія є правильною, визначені завдання реалізовані, мету досягнуто. Сукупність отриманих наукових висновків та практичних рекомендацій має важливе значення для здійснення соціалізації обдарованих учнів в умовах профільних загальноосвітніх навчальних закладів.
Проведене дослідження засвідчило необхідність подальшої розробки проблеми за такими основними напрямками: вивчення емоційної, інтелектуальної і моральної своєрідності обдарованих учнів; науково-методичне обґрунтування системи розвитку обдарованості учнів у позашкільних виховних інститутах та перевірка її ефективності .

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдульханова-Славская К.А. Деятельность и психология лично­сти. - М.: Наука, 1980. - 335 с.
2. Абраменкова В.В. Соціальна психологія дитинства в контексті розвитку відносин дитини у світі // Питання психології.- 2002. - №1. С. 3-16.
3. Аванесов В.С. Композиция тестовых заданий: Учебное пособие для преподавателей вузов, учителей школ, гимназий, лицеев. М.: Центр тестирования, 2002. 239 с.
4. Авдуевская (Белинская) Е.П., Баклушинский С.А. Особенности социализации подростка в условиях быстрых социальных изменеий // Ценностно-нормативные ориентации старшеклассника: Труды по социологии образования. Т. III. Вып. IV.- М., 1995. С. 118-132.
5. Агапова Т.П. Формирование творческой активности студентов произведениями живописи в учебном процессе: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Харьков, 1996. 173 с.
6. Алфімов Д.В., Астахов В.І., Бєлічєва Т.М. І спокій нам навіть не сниться... (Із досвіду становлення приватних загальноосвітніх шкіл України) / За заг. ред. В.І.Астахова. Х.: НУА, 2003. 200 с.
7. Алфімов В.М. Педагогічні основи організації навчально-виховної процесу в ліцеї: Дис. ... докт. пед. наук: 13.00.01. К.: Ін-т педагогіки АПН України, 1997. 438 с.
8. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. Минск: Университетское, 1990. 560 с.
9. Ананьев Б.Г. О соотношении способности и одаренности // Проблемы способностей. М.: АПН РСФСР, 1962. С.15-32.

10. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: ЛГУ, 1968. 539 с.
11. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник. М.: Аспект Пресса, 1996. 375 с.
12. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Т.1: Курс лекцій. К: Генеза, 1993. 255 с.
13. Андрущенко В.П. Гуманітарна складова формування технічної еліти України // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наукових праць / За ред. Л.Л.Товажнянського та О.Г.Романовського. Вип. 3. Харків: НТУ ХПІ”, 2002. С. 8-14
14. Бабанский Ю.К. Комплексный подход к воспитательной рабо­те с подростками. - М.: Знание, 1979. 32 с.
15. Бакшеева З.Г. Формирование идейно-нравственной готовности старшеклассников к выбору профессии: Автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.01. Челябинск: ЧПИ, 1979. 20 с.
16. Батенин С.С. Человек в его истории. - Л.: ЛГУ, 1976. - 295 с.
17. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создать? М.: 1991. 176 с.
18. Бердяев Н.А. Самопознание. Москва: Книга, 1991. С. 57-62
19. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 424 с.
20. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. К., 1998. 203 с.
21. Бестужев-Лада И.В. Нормативное социальное прогнозирова­ние: возможности пути реализации целей общества. Опыт систематизации / Отв. ред. Г.В.Осипов. - М.: АН СССР, Ин-т соц. исследований. Наука, 1987. 212 с.

22. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи. Київ, 1997. 190 с.
23. Битинас Б.П. Введение в диагностику воспитания. М.: Педагогика, 1998. 415 с.
24. Бобир О.В. Особистісні характеристики юнацтва з різними формами обдарованості: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 — Х.: ХНУ ім. В.Н.Каразіна., 2005. — 20 с.
25. Богомолова Н.Н., Петровский Л.А. О методах активной социально-психологической подготовки // Вестник Моск. ун-та: Сер. Психология.- ХГУ, 1977. - №1. С. 53-61.
26. Бодалев А.А. Личности и общение. М.: Педагогика, 1983. 271 с.
27. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1963. 464 с.
28. Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації. К.: ІЗМН, 1996. 232 с.
29. Бочарова В.Г. Социальная микросреда как фактор формирования личности: Дисс. докт. пед. наук.: 13.00.01. - М., 1991. - 379 с.
30. Вайнола Р.Х. Формування творчої особистості школяра в системі виховної роботи: Дис.... канд. пед. наук: 13.00.01. К.,1998. 182 с.
31. Венгер Л.А. и др. Неужели я гений ? /Самоучитель для развития таланта/ Пер. с англ. Л.Церук. С-Пб.: Питер Пресс, 1997. 308 с.
32. Верцинская Н.Н. Формирование индивидуальности школьника в целостном учебно-воспитательном процессе: Дис. докт. пед. наук: 13.00.01. Минск, 1991. 316 с.
33. Витт Н.В. Речь и эмоции: Уч. пособие к спецкурсу по психологии. М., 1984.76 с.
34. Вишневська О.О. Педагогічні умови формування ділової культури студентів бізнес-коледжу в системі соціалізації особистості: Автореф.дис канд.пед.наук: Харків: 2002. 20 с.
35. Волович А.С. Особенности процесса социализации выпускников средней школы: Дис. ... канд. психол. наук: 13.00.07. - М., 1990. - 130 с.
36. Выготский Л.С. Педология подростка // Собр. соч в 6 т. Т. 4. М., 1984. 242 с.
37. Гапон Э.В. Педагогические условия повышения эффективности самостоятельной работы студентов: Автореф. канд. пед. наук. К.,1991.- 30 с.
38. Гершунский Б.С., Пруха Я. Дидактическая прогностика. К.: Вища школа, 1979. 240 с.
39. Гильбух Ю.З. Внимание: одаренные дети. М.: Знание, 1991.79с.
40. Гласер У. Школы без второгодников. М.: Прогресс, 1991. 167 с.
41. Гнатко М.М. Структура обдарованості та засадні принципи роботи з обдарованими дітьми // Обдарована дитина. 1998. №4. С.4 5.
42. Гнатюк О.В. Теоретичний аналіз проявів обдарованості у молодших школярів у навчанні // Практична психологія і соціальна робота. К., 2004. №10. С.7173.
43. Гончаренко С.У. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія /За ред. І.А.Зязюна. К.: Віпол”, 2000. С. 81-106.
44. Гриньова В.М. Педагогічна культура:науково-методични матеріали для студентів та викладачів.- Харків: ХДПУ, - 2000. С.41-48.

45. Грищенко Н.В. Феномен творчості (філософсько-онтологічні засади): Дис. ... канд.. пед. наук: 09.00.01. Х., 1995. 180 с.
46. Гуров В.Н., Селюкова Л.Я. Социализация личности: социальный педагог, семья, школа. - Ставрополь, ИУУ, 1993. - 178 с.
47. Дербишалиев Т. Педагогические проблемы подготовки учащихся к выбору профессии учителя: Автореф. канд. пед. наук: 13.00.01. Фрунзе, 1981. 25 с.
48. Державна національна програма Освіта” Україна ХХІ століття. К.: Радуга, 1994. 61 с.
49. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. М.,1956. 320 с.
50. Долженко О.В., Шатуновский В.Л. Современные методы и технологии обучения в техническом вузе. - М.: Высшая школа, 1990. - 216 с
51. Дусавицкий А.К. Психологические механизмы и закономерности развития личности в школьном коллективе в зависимости от организации учебной деятельности в начальной школе // Вестник Харьковского университета. - 1990, №344 Психология личности и познавательных процессов. Харьков: Основа, 1990. С. 6-10.
52. Эшби У. Конструкция мозга. Происхождение адаптивного поведения. М., 1964. 241 с.
53. Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Полтава,1995. 76 с.
54. Жуковская В.И. Психологические основы выбора профессии. Минск: Народная Асвіта, 1978. 73 с.
55. Завгородня Н.М. Вивчення дій з алгебраїчними дробами в 6 класі. // Майстерня гуманності. Інформаційний вісник. - №6. Харків, 1998. С. 113-116.

56. Завгородня Н.М. Графік учить мислити. // Лицейские записки. Харьков, декабрь 1999. - №6-7. - С. 89-101.
57. Завгородня Н.М. Підготовка вчителів до роботи з обдарованими дітьми з метою їхньої соціологізації // Наукові записки кафедри педагогіки. Х.: Константа. 2001. Вип. VІІ. С. 70-76.
58. Завгородня Н.М. Підготовка обдарованих учнів профільних шкіл до адаптації у реальному середовищі // Наукові записки кафедри педагогіки. Х., 2002. Вип. ІХ. С. 122-128.
59. Завгородня Н.М. Проблеми взаємовідносин вчителя та учнів в процесі навчання та виховання // Наукові записки кафедри педагогіки. Х., - 2001. Вип. VІ. С. 89-91.
60. Завгородня Н.М. Проблеми соціологізації особистості учня. // Наукові записки кафедри педагогіки. Х., 2000. Вип. V. С. 67-71.
61. Заверико Н.В. Соціалізація старшокласників у самодіяльних об’єднаннях: Дис. ... канд пед. наук: 13.00.01. - К., 1992. 182 с.
62. Зазимко О.В. Психологічні основи ідентифікації технічної обдарованості в юнацькому віці: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. 19.00.07. — К., 2003. — 23 с.
63. Закон України „Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 20042008 роки” від 18 листопада 2003 р. // Офіційний вісник України. 2003. №30.
64. Закон України „Про загальну середню освіту” // Освіта Україна. 1999. №25.
65. Закон України „Про освіту”. К.: Генеза, 1996. 36 с.
66. Зязюн І.А. Молодь напередодні ХХІ століття //Цінності освіти і виховання. - К., 1997. - 79 с.
67. Зязюн І.А. Педагогіка добра. Ідеали і реалії. К., 2000, - 308 с.

68. Ильин Е.П. Герой нашего урока. М.: Педагогика, 1991. 288 с.
69. Ильин Е.П. Путь к ученику: Раздумья учителя-словесника: Кн. для учителя: Из опыта работы. М.: Просвещение, 1988. 224 с.
70. Имитационно-игровое обучение в высшей школе: Учебное пособие / Л.В.Кондрашова, М.Г. Виевская, Л.А. Савченко. Кривой Рог, 2001. 194с.
71. Іванов В.М. Педагогічні умови соціалізації міських старшокласників: Автореф. дис. ...канд. пед. наук: 13.00.05. Київ, 1998. 20с.
72. Іванова О.І. Комунікативна спрямованість занять з мови як умова формування педагогічної майстерності. Психолого-педагогічна підготовка вчителя у вузі: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Полтава, 1992. С. 148-149.
73. Ижицкий В.П. Развитие личности старшеклассника во временном коллективе: Автореф. дис. ... канд.. пед. наук: 13.00.01. М., 1985. 17 с.
74. Кабул В.Т. Воспитание школьников в условиях обновления общества. Минск: ИПКУ, 1994. 176 с.
75. Кан-Калик В.А. Педагогическая деятельность как творческий процесс. М., 1977. 64 с.
76. Капська А.Й. Соціальна робота: Навч. посібник. К.: Центр навч. літератури, 2005. 328 с.
77. Капська А.Й. Соціально-педагогічна діяльність як умова соціалізації особистості //Соціальна педагогіка. К.: ДЦССМ, 2000. С. 1424.
78. Карне М. Одаренные дети. М.: Прогресс.,1991. - 224 с.
79. Карпенко О.Г. Соціальне становлення особистості підлітка в тимчасових обє’днаннях за інтересами: Дис. ... канд.. пед. наук: 13.00.01. К., 1999. 184 с.

80. Кисільова В.П. Формування творчої особистості учня профільного ліцею у процесі навчання: Автореф. дис. канд.пед.наук: 13.00.01. Київ, 2001. 23 с.
81. Ковалев А.Г. Психология личности. М.: Просвещение, 1970.140 с.
82. Ковальова І.О. Використання передового педагогічного досвіду в процесі формування професійної майстерності майбутніх педагогів: Автореф. дис. ...канд.пед.наук. Харків, 1997. 24 с.
83. Колберг Л., Пауэр Ф., Хиггинс Э. Подход Лоуренса Колберга к нравственному воспитанию // Психологический журнал. 1992. - №3. С. 173-175.
84. Коменский Я.А. Избранные педагогические произведения. Т.1. М.: Педагогика, 1982. 287 с.
85. Комплексна програма пошуку, навчання і виховання обдарованих дітей та молоді „Творча обдарованість” // Інформаційний збірник Міністерства освіти та науки країни. 1992. №5. С.2032.
86. Кон И.С. В поисках себя. М., 1984. С.158-177, 296 332.
87. Кон И.С. Психология старшеклассников. М.: Просвещение, 1980. 48 с.
88. Кон И.С. Психология юношеского возраста. М.: Просвещение, 1979. 175с.
89. Кондрашова Л.В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися. М.: Прометей, МГПИ, 1994. 219 с.
90. Конституція України. К.: Преса України, 1997. 80 с.

91. Корчуганова И.П. Формы и уровни проявления творческой одаренности в юношеском возрасте: Дис. канд. пед. наук: 13.00.07. К., 1997. 201 с.
92. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. М.: Просвещение, 1976. 303 с.
93. Крылова Н.Б. Формирование культуры будущего специалиста. М.: Высшая школа, 1990. 134 с.
94. Кузьменко О.А. Соціальне становлення особистості в умовах відкритої соціально-педагогічної системи: Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.01. К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 1998. 184 с.
95. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. Психологическая структура деятельности учителя и формирование его личности. Л.: Изд-во ЛГУ 1967. 183 с.
96. Куліш Н.М. Розвиток самосвідомості обдарованих дітей у спільній діяльності: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2003. 19 с.
97. Культура спілкування: Навч.-метод. посібник / За ред. Арват Ф.С., Коваленко Є.І., Кириленко С.В., Щербань П.М. К.: ІЗМН, 1997. 328 с.
98. Кульчицька О.І. Обдарованість і форми її прояву на різних вікових етапах розвитку людини // Теорія і практика управління соціальними системами. Харків: НТУ ХПІ”, 2000. - №1. С. 102-108
99. Кульчицька О.І. Обдарованість: природа і сутність. // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наукових праць / За ред. Л.Л.Товажнянського та О.Г.Романовського. Вип. 3. Харків: НТУ ХПІ”, 2002. С. 253-259

100. Кульчицька О.І. Проблеми обдарованості в сучасній психології // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Збірник наукових праць / За ред. І.А.Зязюна та Н.Г.Ничкало. Ч.1. К., 2001. - С. 263-268.
101. Кумбс Ф. Кризис образования в современном мире. М.: Прогресс, 1970. 264 с.
102. Куренда Л.Д. Соціально-педагогічні фактори виховання гуманістичних рис у старших підлітків: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. - К., 1995. - 183 с.
103. Курлянд З.Н. Развитие педагогических способностей студентов педвузов как средство совершенствования их профессиональной подготовки: Автореф. дис.канд. пед. наук: 13.00.01. К.,1985. 27 с.
104. Лавриченко Н.М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси. - К.: ВІРА ІН САЙТ, 2000. - 444 с.
105. Лапина Т.С. Этика социальной активности личности. М.: Высш. Школа, 1974. - 112 с.
106. Лей