Леонова Вероніка Іванівна. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей : Леонова Вероника Ивановна. Подготовка будущих социальных педагогов к профессиональной деятельности в учреждениях социальной защиты детей

Краткое описание

Леонова Вероніка Іванівна. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.05, Держ. ВНЗ "Донбас. держ. пед. ун-т". - Слов'янськ, 2014.- 294 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД
„ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені К. Д. УШИНСЬКОГО”

На правах рукопису

ЛЕОНОВА Вероніка Іванівна

УДК: 378.14.+373.2+304.4

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

13.00.05 – соціальна педагогіка

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Богданова Інна Михайлівна

Одеса – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………. ...3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ………………………… 12
1.1. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей як соціально-педагогічна проблема …...12
1.2. Сутність та структура підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей ……………….40
1.3. Діагностика підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей………………..65
Висновки до першого розділу…………………………………………………..99
РОЗДІЛ 2. ОБҐУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ДІТЕЙ……………………………………………………………..102
2.1. Розробка педагогічних умов підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей..102
2.2. Характеристика процесу впровадження розроблених педагогічних умов у процесі підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей…………………………………………138
2.3. Аналіз одержаних результатів дослідження……………………………..168
Висновки до другого розділу………………………………………………….184
ВИСНОВКИ………………………………………………………....................187СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...........191
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...233

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасних умовах соціально-економічного розвитку українського суспільства проблема соціальної захищеності дітей – є однією з найбільш актуальних. Щоб забезпечити дітям безпеку і гідний рівень життя, у країні було створено мережу спеціалізованих освітньо-виховних установ для дітей, які потребують соціальної адаптації та реабілітації – заклади соціального захисту дітей. Дослідження їх діяльності із соціальної адаптації дітей є важливим завданням соціальної педагогіки. Проблеми захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не лише не втратили своєї актуальності, а й набули особливої гостроти. Посилена потреба соціально-педагогічної діяльності у закладах соціального захисту дітей зумовлена наявністю широкого спектру соціальних, медичних, психологічних та педагогічних проблем.
Загальна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку станом на 01.01.2013 в Україні становить 92865 осіб. З них 75 тисяч виховуються в сімейних формах виховання (опіка, піклування, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу). Зростання в Україні кількості дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування, призвело до того, що попри упровадження сімейних форм влаштування, кількість закладів, які змушені займатися життєвлаштуванням таких дітей, не зменшується. Тому зростає необхідність підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
На сучасному етапі розвитку проблема підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей має значну соціальну та наукову актуальність. Основним фактором тут є професійна придатність та ефективність практичної діяльності. Професійна діяльність майбутнього соціального педагога в закладах соціального захисту дітей спрямовує на виконання та дотримання визначених обов’язків, на професійну відповідальність за свою роботу; виконання низки найважливіших функцій; наявність професійно важливих якостей особистості; забезпечення соціального захисту дітей, які виховуються в цих закладах. Головним у професійній діяльності майбутнього соціального педагога є цінність людського життя, тому важливою складовою діяльності спеціаліста в закладах соціального захисту дітей є активна позиція до зміни та покращення життя підростаючого покоління.
У працях О. Балакірєва, С. Бадер, В. Виноградової-Бондаренко, К. Ігнатенко, Л. Кальченко, О. Коваленко, І. Манохіної, В. Москалюк, В. Перейми, О. Потопахіної, В. Тарасенко приділено увагу проблемам захисту дітей-інвалідів, бездоглядних дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; О. Безпалько, І. Звєрєвої, О. Карагодіна – комплексній оцінці потреб дитини в інтернатному закладі. Питання визначення професійної діяльності та професійної підготовки соціальних педагогів висвітлено у працях таких науковців, як О. Безпалько, І. Богданова, Г. Вороніна, А. Галагузова, І. Звєрєва, А. Капська, Р. Овчарова, С. Харченко, П. Шептенко та ін. Проблема професійної підготовки майбутнього соціального працівника й соціального педагога, зокрема, знайшла відображення в працях багатьох учених (С. Архипова, О. Безпалько, В. Бочарова, Р. Вайнола, І. Звєрєва, А. Капська, О. Карпенко, Я. Кічук, І. Ковчина, Г. Лактіонова, С. Литвиненко, Г. Локарєва, Л. Міщик, В. Оржеховська, В. Поліщук, В. Сластьонін, С. Харченко).
Сучасні дослідження теоретичних та методичних засад професійної підготовки фахівців із соціальної педагогіки зорієнтовано на вивчення напрямків соціально-педагогічної роботи з різними категоріями клієнтів (Л. Іванова, О. Лісовець, Ю. Мацкевич, С. Пащенко, Л. Пундик, Р. Чубук), висвітлення конкретних напрямків професійної підготовки соціальних педагогів (А. Ведмедюк, С. Гришак, Т. Лесіна, О. Луганцева, М. Малькова, О. Платонова, О. Пожидаєва, О. Тютюнник, О. Філь, О. Шароватова), розгляд різних аспектів власне процесу професійної соціально-педагогічної підготовки (В. Багрій, Л. Боднар, З. Бондаренко, О. Коваль, З. Фалинська), проблемах професійно-особистісного становлення майбутнього фахівця (О. Гура, І. Козич, Л. Литовченко, О. Москалюк, О. Патинок, Г. Первушина, О. Пономаренко, Т. Спіріна).
Разом із тим простежуємо дефіцит вітчизняних досліджень, присвячених розробці теоретичних основ й удосконаленню підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
У процесі аналізу теорії та практики з досліджуваної проблеми було виявлено суперечності між: соціальною потребою в підготовці майбутнього соціального педагога до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей та підвищенні вимог до професійної діяльності соціального педагога; недостатньою теоретичною та методичною, науково-дослідною базою з цієї проблеми та необхідністю забезпечення достатнього рівня відповідної професійної підготовки щодо діяльності майбутнього соціального педагога у закладах соціального захисту дітей у ВНЗ.
Актуальність проблеми, її недостатня теоретична й практична розробленість, виявлені протиріччя зумовили вибір теми дослідження „Підготовка майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах наукового-дослідної теми кафедри соціальної педагогіки, психології та педагогічних інновацій „Теорія і практика інноваційної підготовки фахівців соціономічної сфери” (№011U009906), яка входить до плану наукового-дослідних робіт Державного закладу „Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського”. Тему затверджено Вченою радою Державного закладу „Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського” (м. Одеса) (протокол № 4 від 25 листопада 2010 року), Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 1 від 25 січня 2011 року).
Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності.
Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
Мета дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
Гіпотеза дослідження – процес підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей буде більш ефективним, якщо забезпечити обґрунтування, розробку, реалізацію таких педагогічних умов:
- створення позитивної настанови на професійну діяльність майбутніх соціальних педагогів у закладах соціального захисту дітей;
- орієнтація змісту підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності на усвідомлення норм, стандартів, еталонів, особливостей роботи у закладах соціального захисту дітей;
- оптимізація підготовки майбутніх соціальних педагогів через використання сучасних ефективних форм та методів навчання в процесі соціально-педагогічних практик у закладах соціального захисту дітей.
Відповідно до мети, предмета й гіпотези дослідження визначено такі завдання:
1. На основі аналізу науково-педагогічної літератури виявити ступінь розробленості проблеми підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
2. Розкрити сутність та структуру підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
3. Визначити критерії та показники рівнів підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей, провести педагогічну діагностику рівня підготовленості.
4. Змістовно розробити педагогічні умови підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
5. Експериментально перевірити й оцінити ефективність розроблених педагогічних умов підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
Теоретико-методологічною основою дослідження є сукупність соціологічних, психологічних, психолого-педагогічних, соціально-педагогічних теорій та концептуальних положень щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, (В. Андріїв, Н. Болотіна, В. Бурак, Л. Волинець, К. Добромислов, М. Захаров, О. Карпенко, В. Кобелєва, Н. Максимова, О. Мачульська та ін.); соціально-правового захисту дітей (І. Звєрєва, Л. Караман, Г. Лактіонова, В. Лапаєва, О. Наливайко, В. Оржеховська, О. Пилипенко, П. Рабінович та ін.); реалізації прав дитини щодо соціально-правового захисту дитини (З. Галковська, Н. Малярова, М. Несміянова та ін.).
Вихідні положення дослідження ґрунтуються на засадах Конституції України, Законів України „Про охорону дитинства”, „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”; Указами Президента України „Про проведення в Україні у 2006 році Року захисту прав дитини”, „Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей”, „Про Загальнодержавну програму „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року”, „Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року”; „Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”; Лист МОН від 27.07.2012 № 1/9-532 „Про посилення профілактичної роботи в інтернатних закладах”, Лист МОН від 18.04.2012 № 1/9-294 „Щодо утримання учнів (вихованців) із дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в інтернатних закладах”; „Про затвердження Типового положення про спеціальний будинок-інтернат”, „Про затвердження заходів щодо удосконалення діяльності інтернатних закладів на період” до 2012 року, „Про затвердження положення про дитячий будинок сімейного типу”, „Про затвердження Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей”.
Методи дослідження – теоретичні: аналіз наукової літератури з метою визначення й теоретичного обґрунтування проблеми підготовки майбутнього соціального педагога до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей; синтез, узагальнення, систематизація для теоретичного обґрунтування педагогічних умов підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей; емпіричні: діагностичні (анкетування, бесіда, тестування, вивчення продуктів навчально-пізнавальної діяльності студентів), обсерваційні (пряме й опосередковане педагогічне спостереження, рефлексія власної професійної діяльності) із метою визначення рівнів підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей; педагогічний експеримент із метою визначення ефективності розроблених педагогічних умов; статистичні методи для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісної залежності між досліджуваними явищами й процесами.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася: ДЗ „Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського”, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського та Херсонський державний університет. На констатувальному етапі експериментально-дослідної роботи загалом взяли участь 248 студентів: КГ – 126 студентів та ЕГ – 122 студенти.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей (створення позитивної настанови на професійну діяльність майбутніх соціальних педагогів у закладах соціального захисту дітей; орієнтація змісту підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності на усвідомлення норм, стандартів, еталонів, особливостей роботи у закладах соціального захисту дітей; оптимізація підготовки майбутніх соціальних педагогів через використання сучасних ефективних форм та методів навчання в процесі соціально-педагогічних практик у закладах соціального захисту дітей); подальшого розвитку набули наукові уявлення про сутність поняття „підготовка майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей”, „підготовленість майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей”, зміст підготовки майбутнього соціального педагога до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей; схарактеризовано критерії, показники та рівні підготовленості майбутнього соціального педагога до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей; удосконалено форми та методи підготовки майбутнього соціального педагога до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
Практична значущість дослідження полягає в оновленні та доповненні залежно від визначеного змісту підготовки до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей на теоретичному рівні зміст навчальних дисциплін основних циклів підготовки, соціально-педагогічних практик, тематику навчально-наукової роботи студентів. Розроблена методика діагностики рівнів підготовленості до професійної діяльності майбутніх соціальних педагогів у закладах соціального захисту дітей та системи вправ, завдань, тестів, тренінгу, терапії, до яких мають залучатися майбутні соціальні педагоги з метою підготовки до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
Матеріали дослідження можуть бути використані під час викладання дисциплін: „Вступ до спеціальності”, „Соціальна педагогіка”, „Основи інклюзивної освіти”, „Організація роботи з різними соціальними групами”, „Соціальна адаптація випускників шкіл-інтернатів”, „Соціально-педагогічна профілактика правопорушень” у вищих педагогічних навчальних закладах різного рівня акредитації, системі післядипломної освіти щодо підвищення кваліфікації соціальних педагогів.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Державного закладу „Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського” (акт про впровадження № 927 від 17.05.2013 р.), Херсонський державний університет (акт про впровадження № 1054 від 13.05.2013р.), Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського (акт про впровадження № 996 від 15.05.2013 р.).
Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві. У статті „Педагогічна майстерність як умова успішної професійної діяльності майбутнього соціального педагога у закладах соціального захисту дітей” (у співавторстві з М. Пашковським) автором було розглянуто майстерність соціального педагога як організатора діяльності співпраці дітей та батьків у закладах соціального захисту; педагогічна майстерність постійно розвивається, удосконалюється та відповідає його особистісним якостям, знанням, умінням та навичкам роботи з дітьми. У статті „Професійна діяльність майбутнього соціального педагога у центрі реабілітації осіб з психологічними вадами” (у співавторстві з К. Камишевою) особистий внесок здобувача представлений дослідженням етичних принципів та застосовування їх на практиці, що визначають напрямки етичної професійної компетенції майбутнього соціального педагога в закладах соціального захисту дітей.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, представлено в повідомленнях на міжнародних конференціях: Третьому відкритому міжнародному форумі „Сучасні тенденції у педагогічній освіті і науці України та Ізраїлю: шляхи до інтеграції” (Одеса, 2012 р.), „Психологія і педагогіка: теоретичні та практичні аспекти сучасних наук” (Москва, 2013 р.); всеукраїнських – „Професійна підготовка фахівця соціально-педагогічної сфери в умовах інтеграції України до Європейського освітнього простору” (Ніжин, 2012 р.), „Актуальні проблеми підготовки фахівців до роботи з соціально-дезадаптованими й маргінальними групами населення” (Херсон, 2010р.) та всеукраїнських науково-практичних конференціях – „Студентські соціальні ініціативи: реалії і перспективи” (Одеса, 2011-2014 рр.), „Професійна діяльність педагога початкової ланки освіти: проблеми та перспективи” (Одеса, 2012 р.), „Сучасні орієнтири розвитку освіти” (Одеса, 2012 р.), на засіданнях кафедри соціальної педагогіки, психології та педагогічних інновацій Державного закладу „Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського” (м. Одеса).
Публікації. Результати дослідження висвітлено в 16 публікаціях, із них 14 одноосібних, зокрема 6 – у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 – зарубіжному фаховому виданні (м. Москва).
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (388 найменувань), 8 додатків на 60 сторінках. Робота містить 15 таблиць та 1 рисунок. Повний обсяг дисертації – 289 сторінок, із них основного тексту – 190 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати наукового дослідження уможливили дійти низку висновків:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне розв’язання наукової проблеми підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей, що допомагає об’єднати та систематизувати результати теоретичної частини дослідження з результатами експериментального етапу дослідження.
2. Науковий аналіз джерел із питання професійної діяльності соціального педагога у закладах соціального захисту дітей зумовив визначення багатофакторності проблеми та дозволив констатувати, що відсутні спеціальні дослідження психолого-педагогічної проблеми, виконані на дисертаційному рівні. Отже, досліджувана проблема залишається недостатньо розробленою.
3. Підготовку майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей розглядаємо як специфічну роботу, побудовану на комплексному підході до розв’язання проблем кожної дитини з урахуванням її інтересів, потреб у контексті соціальних зв’язків і життя в громаді, що гарантує захист її прав та свобод.
Підготовленість майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності в закладах соціального захисту дітей визначаємо як результат підготовки, інтегративне особистісно-діяльнісне утворення, що забезпечує збалансоване поєднання знань, умінь і сформованої професійної позиції, дозволяє розв’язувати проблеми, пов’язані із соціальним захистом дітей, та нести відповідальність за наслідки професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
Сутність підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності в закладах соціального захисту дітей визначено через: функції; знання, уміння та навички; професійно важливі якості особистості майбутнього соціального педагога в закладах соціального захисту дітей, що є необхідними й достатніми умовами формування особистості майбутнього соціального педагога до професійної діяльності в закладах соціального захисту дітей, які повинні формуватися в процесі фахової підготовки.
Теоретичний аналіз сутності підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності в закладах соціального захисту дітей розкрив структуру підготовленості, що знаходить своє відображення в мотиваційно-ціннісному, когнітивно-діяльнісному, інтерактивно-комунікативному та рефлексивно-перцептивному компонентах підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності в закладах соціального захисту дітей.
4. На констатувальному етапі експерименту було визначено критерії (самовизначенність та професійну спрямованість; змістовно-процесуальний; здатність до комунікації та активної взаємодії; здатність до самооцінки та соціальної проникливості), рівні (низький, середній, достатній) та показники підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей. У результаті проведення первинної діагностики контрольної та експериментальної груп виявлено недостатній рівень підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей в умовах вищої освіти.
5. Проведений у дисертаційній роботі аналіз проблем теорії й практики підготовки майбутніх соціальних педагогів, дозволив визначити та розробити педагогічні умови підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей: 1) створення позитивної настанови на професійну діяльність майбутніх соціальних педагогів у закладах соціального захисту; 2) орієнтація змісту підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності на усвідомлення норм, стандартів, еталонів, особливостей роботи у закладах соціального захисту дітей; 3) оптимізація підготовки майбутніх соціальних педагогів через використання сучасних ефективних форм і методів навчання в процесі соціально-педагогічних практик у закладах соціального захисту дітей.
6. Упровадження педагогічних умов у процес підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей здійснювалося одночасно.
Реалізація першої педагогічної умови здійснювалась у два етапи: інформаційний та практичний. З їх допомогою яких визначили, що професійна діяльність майбутнього соціального педагога має спрямовуватися на основні сфери її розвитку, формування ініціативності, цілеспрямованості, адекватного ставлення до себе й довкілля; поглиблення спеціальних знань та розвитку умінь їх практичної реалізації для забезпечення самостійності й самореалізації майбутніх соціальних педагогів.
Упровадження другої педагогічної умови відбувалося через насичення та збагачення змісту підготовки дисциплін та видів діяльності студентів, посилення спрямованості, модернізацію змісту й форми основної дисципліни з підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей.
Третя педагогічна умова уможливила студентам використовувати глибокі професійні знання щодо професійної діяльності майбутнього соціального педагога, самоосвіту випускника та його активність у суспільному житті під час навчання; розвиток логіки, мислення, умінь докладно аналізувати проблему, що склалася у закладі соціального захисту дітей, шукати шляхи її розв’язання; уміння та навички, які спонукали їх до розвитку професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей у процесі соціально-педагогічних практик.
7. Результати експериментальної роботи засвідчили суттєве покращення рівнів підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей. Після проведення формувального етапу експерименту достатній рівень демонструють 30,3% ЕГ студентів (КГ – 13,5%), середній рівень ЕГ – 49,2% студентів ЕГ (КГ – 43,6%), низький рівень ЕГ – 20,5% студентів (КГ – 42,9%). Для визначення достовірних результатів у процесі експериментальної роботи використано t-критерій Стьюдента.
Отже, аналіз результатів діагностики рівня підготовленості майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей, проведений на заключному етапі дослідно-експериментальної роботи, виявив позитивну динаміку змін у студентів експериментальної групи, який дозволив дійти висновку, що запропонована реалізація визначених педагогічних умов із метою підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей є ефективною.
Положення, розглянуті в дисертаційній роботі не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності у закладах соціального захисту дітей. У перспективі подальшого дослідження необхідно зосередити увагу на розробку специфіки поглибленої підготовки майбутніх соціальних педагогів до професійної діяльності з конкретним закладом соціального захисту дітей.