ПЕДАГОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ АДАПТАЦІЄЮ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ

Краткое описание

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

На правах рукопису

Галус Олександр Мар’янович

УДК: 378.112.001.8+37.046(043.5)

ПЕДАГОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ АДАПТАЦІЄЮ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ

Спеціальність 13.00.06 – теорія та методика управління освітою
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Семиченко Валентина Анатоліївна
доктор психологічних наук, професор

Київ – 2008

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ ПІДГОТОВКОЮ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРАКТИЦІ СТУПЕНЕВОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ .…………………..

20
1.1. Загальнотеоретичні підходи до управління професійною підготовкою фахівців у ВНЗ ..…………………………………………………...
20
1.2. Сучасні підходи до управління професійною підготовкою фахівців у практиці вищої школи .…………………………………………………………
38
1.3. Ступенева підготовка фахівців у педагогічному ВНЗ як умова забезпечення неперервності їхньої освіти ............................................................
57
Висновки до першого розділу ………………………………………............ 87
РОЗДІЛ 2
АДАПТАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У КОНТЕКСТІ НАУКОВИХ ТЕОРІЙ ТА ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ СТУПЕНЕВОГО ВНЗ.............................................................................

89
2.1. Адаптація як психолого-педагогічний феномен.................................... 89
2.2. Концептуальні засади адаптації особистості за умов реформування вищої школи.............................................................................................................
118
2.3. Теоретична субмодель процесу адаптації студента у системі ступеневої педагогічної освіти...............................................................................
133
2.4. Процес адаптації як складова професійного розвитку майбутніх учителів.....................................................................................................................
164
Висновки до другого розділу ………………………………………............. 187
РОЗДІЛ 3
ПЕДАГОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ АДАПТАЦІЄЮ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПРОЦЕСІ СТУПЕНЕВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ .…..

191
3.1. Наукові засади педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти........................................................................
191
3.2. Теоретична модель структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти ……………………………….
213
3.3. Зміст та структура системи педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти .....................................................
221
3.4. Методика дослідження процесів адаптації та результати констатувального експерименту ………………………........................................
252
Висновки до третього розділу ...……………………………………............. 274
РОЗДІЛ 4
ШЛЯХИ ТА УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ СИСТЕМИ ПЕДАГОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ АДАПТАЦІЄЮ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗА УМОВ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ ..................................................

277
4.1. Експериментальна апробація системи педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів ………………………………………………….
277
4.2. Педагогічне управління системою роботи ВНЗ з реалізації компонентів адаптації майбутніх учителів за умов ступеневої професійної підготовки ................................................................................................................

313
4.3. Результати формувального експерименту ............................................. 362
4.4. Дотримання основних закономірностей, принципів та умов педагогічного управління системою роботи ступеневого ВНЗ як перспектива успішної адаптації майбутніх учителів............................................

383
Висновки до четвертого розділу …………………………………………... 397
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...... 402
ДОДАТКИ………………………………………………………………......... 408
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………........ 528

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АПН  – Академія педагогічних наук;
ВДНЗ  – вищий державний навчальний заклад;
ВНЗ  – вищий навчальний заклад;
ДДО  – диференційно-діагностичний опитувальник
ДОС  – державний освітній стандарт;
ЕГ  – експериментальна група;
КГ  – контрольна група;
КМ  – Кабінет Міністрів;
КМС  – кредитно-модульна система;
КМСОНП  – кредитно-модульна система організації навчального процесу;
МОН  – Міністерство освіти і науки;
НПН  – нервово-психічна напруга;
НПУ  – Національний педагогічний університет;
ОКР  – освітньо-кваліфікаційний рівень;
ОКХ  – освітньо-кваліфікаційна характеристика;
ОПП  – освітньо-професійна програма;
ОІППО  – обласний інститут післядипломної педагогічної освіти;
ППО  – післядипломна педагогічна освіта;
р.а.  – рівень акредитації;
УМО  – Університет менеджменту освіти;
УНЗ  – управління навчальним закладом;
ХГПА  – Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія;
ЦІППО  – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти.

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. В Україні відбувається процес реформування законодавства про освіту, удосконалення її змісту на всіх ступенях (від дошкільної до повної вищої освіти), запровадження системи ступеневої професійної підготовки необхідних для суспільства кадрів різних галузей господарської та соціальної сфери, значного розширення спектру типів навчальних закладів середньої і вищої освіти. Це сприяє реальнішим можливостям диференціації допрофесійної та професійної підготовки молоді.
Разом з тим, у системі ступеневої вищої освіти фахова підготовка педагога на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні (ОКР) носить відносно завершений характер, так як молодий педагог будь-якого ОКР одержує диплом про педагогічну освіту із правом викладання за своїм фахом. Навчальний процес, наукова діяльність та практична підготовка студентів будуть результативними за умови ефективного педагогічного управління їх адаптацією на кожному ОКР. Кожний такий рівень характеризується специфікою завдань навчального процесу, характером практичної підготовки, посиленням наукової складової, набуттям певного досвіду перебування у студентському середовищі, особливостями фізичного та психологічного розвитку студентів тощо. Успішне розв’язання проблем педагогічного управління адаптацією студентів на кожному ОКР є запорукою їх творчої самореалізації в період навчання у ВНЗ та подальшій професійній діяльності.
Сучасні соціально-економічні умови дещо негативно впливають на рівень життя більшості громадян, у т.ч. педагогів. Це призвело до збільшення кількості малозахищених громадян, перш за все дітей. Завдання сучасного педагога значною мірою полягає у тому, щоб допомогти дитині активно соціалізуватись, зайняти певну життєву позицію. Педагог, який за роки навчання у ВНЗ зумів успішно адаптуватися до майбутньої професії, може створити належні психолого-педагогічні й організаційно-методичні умови для творчої самореалізації своїх вихованців.
З цього випливає необхідність у постійному поновленні фахових знань, умінь і навичок сучасного педагога, неперервності його професійної освіти. Така соціалізуюча освіта включає три складові: розвиток особистості, який ґрунтується на праві одержання кваліфікації; соціальний і економічний розвиток; розвиток світських якостей. Неперервність навчання повинна полягати в тому, щоб дати можливість людині осмислювати на кожному етапі своєї життєдіяльності власний професійний досвід у загальному контексті реальної соціокультурної ситуації й оцінювати його відповідно до різних ролей, які вона відіграє в суспільстві.
Підписання Україною у 2005 році Болонської декларації поставило перед вищою школою ряд важливих завдань. Зокрема запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ зумовило посилення інтенсивності навчання студентів, зростання їх самостійної та індивідуальної роботи, пожвавлення наукової діяльності. Як свідчать дослідження, це певною мірою відображається на самопочутті студентів, посилює тривожність, створює стресові ситуації, призводить до інших негативних психічних станів. Запобігти цьому можна за допомогою педагогічного управління цілісною науково-методичною та навчально-виховною системою роботи на різних рівнях ВНЗ.
У дослідженні проаналізовано процес педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі неперервної ступеневої підготовки в педагогічних ВНЗ I-IV р.а. Актуальність зазначеної проблеми зумовлена також необхідністю подолання суперечностей між:
– намаганням ВНЗ у процесі адаптації розвинути позитивну мотивацію студентів до навчання і сформувати у них потребу навчатися упродовж всього життя та відсутністю відповідного управлінського інструментарію для цього;
– прагненням майбутніх вчителів бути конкурентоспроможними на ринку праці та браком високоефективних управлінських технологій, спрямованих на розвиток індивідуальних здібностей і прагнень студентів шляхом успішного адаптування до навчання та нових умов життєдіяльності;
– запровадженням якісно відмінних, відносно ізольованих (специфічних, завершених) етапів (освітньо-кваліфікаційних рівнів) ступеневої професійної підготовки майбутніх учителів у ВНЗ та недовраховуванням адаптаційних процесів, що призводить до дезадаптації студентів у навчанні та нових умовах життєдіяльності на кожному етапі (рівні) підготовки;
– соціальною потребою у висококваліфікованих фахівцях з визначеними вимогами щодо професійно важливих якостей та невирішеністю цієї проблеми на етапі професійної підготовки студентів у зв’язку з відсутністю цілеорієнтованої системи педагогічного управління з урахуванням індивідуальних якостей (у т.ч. професійних здібностей) в процесі навчання у ступеневому ВНЗ;
– необхідністю здійснення педагогічного управління адаптацією студентів у процесі професійної підготовки та відсутністю відповідної системи управлінських впливів на механізми адаптації.
Професійна підготовка педагога повинна спрямовуватися на забезпечення здатності фахівця кваліфіковано реалізовувати у своїй діяльності професійні завдання, визначені державним стандартом загальної середньої освіти. Вирішення цих завдань залежатиме від того, наскільки ефективним буде процес професійного становлення майбутнього фахівця, що, в свою чергу, значною мірою забезпечить його успішну адаптацію до умов навчання та життєдіяльності у ВНЗ.
Необхідність розв’язання зазначених вище суперечностей, відсутність цілеспрямованого педагогічного управлінського впливу на процес адаптації студентів до навчання та умов життєдіяльності у ВНЗ на кожному ОКР, недостатня розробленість методик, спрямованих на розвиток індивідуальних здібностей студентів, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Педагогічне управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснені відповідно до постанови КМ України № 507 від 24.05.1997 р. “Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями” та постанови КМ України № 65 від 20.01.1998 р. “Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”. Тема дисертації пов’язана з основним напрямом дослідження Регіональної лабораторії соціально-педагогічних проблем адаптації студентів до навчання в умовах ВНЗ Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (нині Державний вищий навчальний заклад “Університет менеджменту освіти”) АПН України і є складовою комплексної науково-дослідної теми “Управління процесом професійної адаптації особистості в системі неперервної педагогічної освіти” (державний реєстраційний номер 0107U010127).
Тему дослідження затверджено вченою радою Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (протокол № 1 від 26.09.2007 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 8 від 30.10.2007 р.).
Мета дослідження полягає у розробці науково обґрунтованої та експериментально апробованої системи педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої професійної підготовки.
Концепція дослідження. Мета роботи, її науково-теоретичні засади, складний динамічний інтегративний характер педагогічного управління процесом адаптації майбутніх учителів зумовлюють визначення концептуальних ідей дослідження, які потребують обґрунтування на методологічному, теоретичному та практичному рівнях.
Методологічний концепт відображає взаємозв’язок і взаємодію наукових підходів до вивчення проблеми педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів, зокрема:
• конкретно-історичний – передбачає аналіз педагогічного управління з точки зору його виникнення, етапів розвитку, сучасного і майбутнього стану;
• системно-структурний – дозволяє виокремлювати певні системотвірні властивості, що об’єднує елементи системи педагогічного управління адаптацією в єдине ціле, в систему зв’язків, у структуру; враховуються зв’язки і відносини із середовищем;
• комплексний – уможливлює врахування всіх складових педагогічного управління; реалізація цього підходу означає необхідність розвитку міждисциплінарних зв’язків, використання при аналізі процесу адаптації майбутніх учителів знань з інших наук (педагогіки, психології, соціології, філософії, економіки, медицини, біології тощо);
• аспектний – дає можливість аналізувати педагогічне управління з точки зору його окремих аспектів (науково-управлінського, змістового, технологічного), які є актуальними і мають значення на певному етапі або ситуації;
• взаємодії – відображає прямі зв’язки (вплив), зворотні (опосередковані) зв’язки (одержання інформації), субординаційні (вертикальні) зв’язки, координаційні (горизонтальні) зв’язки у процесі педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів;
• цільовий – характеризує єдність цілей освітнього закладу і особистості через процес педагогічного управління; цілі педагогічного управління процесами у ВНЗ є об’єктивними, тому що зумовлені об’єктивними законами функціонування закладу як складної системи.
Теоретичний концепт визначає систему вихідних даних, параметрів, дефініцій, оцінок, без яких неможливе розуміння сутності досліджуваного явища, його цілей, функцій та властивостей, і містить розробку, наукове обґрунтування теоретичної моделі структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти.
Практичний концепт передбачає перевірку ефективності прогностичного вияву моделі як аналогу системи роботи ВНЗ з педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів. Сукупність закономірностей, принципів та умов педагогічного управління спрямована на активізацію адаптивних механізмів майбутніх учителів до навчання та життєдіяльності і містить взаємодоповнювальну дію цілеспрямованих і опосередкованих впливів на особистісний, професійний розвиток та самореалізацію. Функціонування системи педагогічного управління з адаптації є спеціально організованим процесом, цілеспрямованим, динамічним, інноваційним за своїм характером, адаптованим до реальних умов фахової підготовки майбутніх учителів.
Провідна ідея дослідження полягає у посиленні управлінських впливів організаційного і процесуального характеру в сучасних умовах розвитку вищої освіти для забезпечення поточної адаптації студентів на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях ВНЗ. Управління ВНЗ як соціально-педагогічною системою побудоване на широкій зростаючій автономії та демократичному підґрунті, де формується особистість майбутнього фахівця, здатного до професійного саморозвитку і самовдосконалення. Якщо управління організацією (ВНЗ) та її підрозділами традиційно досліджувалося ученими достатньо, то управлінню процесами, в т.ч. адаптацією, у вищій школі приділялася недостатня увага. Явище адаптації студентів до навчання та умов життєдіяльності у ВНЗ досліджено у багатьох працях учених. Проте педагогічне управління процесами адаптації студентів на рівні ступеневого ВНЗ, його структурних підрозділів не було у полі зору учених.
Управління процесами у соціально-педагогічній системі (ВНЗ) має певні особливості. Тому необхідно враховувати специфіку процесу адаптації на кожному ОКР, обумовленої віковими особливостями фізичного та психічного розвитку студентів, завданнями навчальних програм, практичної підготовки тощо. Це визначає характер управлінського педагогічного впливу на процес адаптації студентів та подальший їх особистісний і професійний розвиток.
У формулюванні концептуальних положень ми виходили з теоретичних тверджень концепції адаптивного управління закладами освіти, зокрема: розробки моделей (субмоделей) діяльності суб’єктів і об’єктів управлінського процесу; необхідності аналізу динаміки процесу адаптації для поточного саморегулювання та динаміки результатів при періодичному контролі суб’єктів педагогічного управління з подальшою корекцією для перспективного регулювання діяльності всіх учасників; запровадження спеціальних курсів і семінарів для об’єктів і суб’єктів педагогічного управління з проблем адаптації студентів на I-IV ОКР; підвищення адаптивності, гнучкості управління, підсилення його спрямованості на результат.
Концептуально принциповим є тлумачення співвідношення процесів адаптації та соціалізації майбутніх учителів. Відповідно до адаптивно-розвивальної моделі соціалізації особистості адаптація в системі ступеневої освіти розглядається в єдності як складова процесу соціалізації. Соціалізація є тривалим, неперервним процесом входження особистості у суспільство загалом, через набуття соціального досвіду людства. Адаптація – процес входження особистості в конкретну соціальну (професійну) спільноту через засвоєння соціального (професійного) досвіду цієї спільно¬ти та використання нагромадженого раніше соціального досвіду: для успішного проходження адаптації потрібний певний рівень соціалізації особистості. Це дозволяє розглядати адаптацію студентів до освітніх умов ВНЗ як ступінь їхньої соціалізації, де відбувається не лише інтеграція майбутніх фахівців у соціумі, але й постійний, неперервний професійний та особистісний розвиток і самореалізація.
Адаптація студентів до навчання та нових умов життєдіяльності у ВНЗ розглядається нами в контексті неперервного професійного розвитку особистості, що становить постійний процес руху від нижчого професійного рівня до вищого і реалізується через будь-який вид діяльності, спрямований на вдосконалення знань, умінь, компетентності та інших характеристик педагога. Така діяльність включає навчання у вищій школі (формальне навчання), самоосвітню, самовиховну діяльність студентів (неформальне навчання) і потребує ефективного педагогічного управління з боку суб’єктів навчально-виховного процесу у ВНЗ.
Загальна гіпотеза дослідження передбачає, що процес адаптації майбутніх учителів буде ефективним за умов виявлення механізмів адаптації та створення системи педагогічного управління, яка активізуватиме діяльність цих механізмів у напрямі забезпечення самоаналізу, саморегулювання, особистісного і професійного саморозвитку та самореалізації. Адаптація є складним інтегративним процесом у структурі професійної підготовки фахівців. Підвищити перебіг професійного розвитку майбутніх учителів можна за умов системного підходу до процесу їх адаптації через педагогічне управління адаптацією як органічно необхідною складовою їх загальної професійної підготовки та професійного розвитку.
Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано частковими:
– розробкою та впровадженням науково обґрунтованої та апробованої теоретичної моделі структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти;
– забезпеченням неперервного професійного розвитку особистості у процесі професійної підготовки;
– розробкою й запровадженням концептуальної субмоделі поетапної неперервної адаптації майбутніх учителів на різних рівнях професійної підготовки;
– забезпеченням програмно-цільової спрямованості, навчально-виховного і науково-методичного супроводу вузівського педагогічного процесу щодо здійснення ефективної адаптації студентів шляхом створення та реалізації запропонованої програми експериментальної роботи;
– підготовкою професорсько-викладацького складу до педагогічного управління адаптацією студентів на I-IV освітньо-кваліфікаційних рівнях.
Відповідно до мети та гіпотези було поставлено такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати теоретико-методологічні підходи до управління професійною підготовкою майбутніх учителів у практиці ступеневого ВНЗ.
2. Дослідити процес адаптації особистості до професійної педагогічної підготовки у контексті наукових теорій та практичної роботи ступеневого ВНЗ.
3. Розробити науково-концептуальні засади педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти.
4. Науково обґрунтувати, експериментально перевірити та апробувати теоретичну модель структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти.
5. Обґрунтувати, експериментально апробувати систему педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти.
6. Виявити особливості перебігу процесу адаптації студентів на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні та визначити відповідні управлінські впливи для узгодження адаптивних процесів при переході студентів від одного рівня до іншого.
7. Визначити шляхи та умови підвищення якості педагогічного управління процесом адаптації майбутніх учителів.
Об’єкт дослідження – управління процесами адаптації в системі професійної підготовки фахівців.
Предмет дослідження – система педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувався комплекс психолого-педагогічних методів, вибір та поєднання яких залежали від змісту проблеми, що вивчалася, та етапу дослідження: загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження, зокрема такі, як історико-генетичний (при аналізі джерельної бази з питань педагогічного управління і процесу адаптації), системно-структурний аналіз (для розкриття сутності процесу адаптації), систематизація матеріалу (для узагальнення педагогічного досвіду, аналізу навчальних програм, дидактико-методичних матеріалів вищої школи), порівняння (при аналізі результатів адаптування студентів на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні, в контрольних і експериментальних групах), узагальнення даних (для з’ясування загальних тенденцій розвитку адаптаційних процесів), моделювання системи адаптації та управління адаптацією (при створенні теоретичної субмодель процесу адаптації студентів у ступеневому ВНЗ, моделі структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів), лонгітюдний метод (при довготривалому дослідженні процесу адаптації одних і тих же студентів). Практична частина дослідження виконувалася із застосуванням таких емпіричних методів: прогностичні (методи експертних оцінок для з’ясування рівнів адаптованості студентів та рівнів реалізації актуалізованих потреб; прямих та опосередкованих педагогічних спостережень за процесами адаптації суб’єктами педагогічного управління; самоспостережень, самооцінки стану адаптованості студентами); діагностичних (анкетування, спостереження, бесіди, інтерв’ювання, письмове опитування суб’єктів і об’єктів педагогічного управління у процесі адаптації, психодіагностичні тести для з’ясування стану адаптованості студентів на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні; вивчення навчально-виховної документації з метою одержання інформації про стан успішності студентів); організаційно-експериментальних (констатувальний і формувальний експерименти, експертні оцінки, математичні методи для обробки результатів педагогічного експерименту на констатувальному і формувальному етапах, діагностики стану адаптації) тощо.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:
– вперше розроблено й науково обґрунтовано:
– наукові засади педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти;
– теоретичну модель структури педагогічного управління адаптацією, системотвірні чинники цього процесу, взаємозалежності та зв’язки між ними як важливу передумову ефективного професійного розвитку особистості;
– розвинено наукове уявлення про адаптацію особистості в системі багаторівневого навчання у педагогічному ВНЗ;
– уточнено залежності розвитку кожного компонента адаптації від інших та управлінських впливів на відповідну підструктуру ВНЗ з метою посилення ефективності адаптаційних процесів;
– дістали подальшого розвитку теоретичні засади процесу адаптації майбутніх учителів як багатовимірного, багатоскладового, багатофункціонального, багаторівневого явища, яке водночас виступає і як процес інтегрування, і як інтегративний результат; процедури розгляду складних об’єктів та процесів, орієнтації на виявлення як внутрішньоструктурних перетворень, так й інтегративних явищ, що виникають; моделювання структури педагогічного управління адаптацією студентів в системі ступеневої педагогічної освіти для розвитку професійно адаптованої особистості майбутнього фахівця;
– отримано нові дані щодо реалізації управлінських впливів для узгодження адаптивних процесів при переході студентів від одного рівня до іншого; професійного розвитку особистості у системі ступеневої освіти в процесі впровадження цілісної системи педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів шляхом дотримання визначених закономірностей, принципів та умов.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці програми експериментальної роботи, яка включає механізми педагогічного управління системою науково-методичної та навчально-виховної роботи ВНЗ з покращення процесу адаптації майбутнього учителя в умовах ступеневої освіти (комплекс психодіагностичних методик виявлення динаміки адаптаційних процесів, що відбуваються у професійному становленні студентів; вправи, тренінги). Це сприяє ефективнішому врахуванню особливостей адаптації майбутніх учителів на кожному етапі навчання (освітньо-кваліфікаційному рівні).
Науково-методичні матеріали дослідження можуть використовуватися викладачами, кураторами, працівниками деканату, керівниками педагогічних ВНЗ I-IV р.а., педагогами загальноосвітніх закладів. Окремі результати дослідження можуть застосовуватися в розробці інших освітніх програм, які стосуються педагогічного управління змістом й процесом адаптації майбутнього учителя.
На основі дисертаційного дослідження розроблено та впроваджено в практику вузівської підготовки магістрів за спеціальністю 8.000009 – “Управління навчальним закладом” навчальну (робочу) програму та курс “Адаптація педагогічних працівників” (рекомендований МОН України як варіативний), який читається у Хмельницькій ГПА, окремі проблемні теми на курсах та семінарах-практикумах при Хмельницькому ОІППО, педагогічних ВНЗ I-III р.а. Західного регіону України.
Обґрунтовані в дослідженні результати впроваджено у навчально-виховний процес Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 434 від 23.09.2008 р.), Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (довідка № 01-08/947 від 29.07.2008 р.), Хмельницького національного університету (довідка № 128/715 від 20.06.2008 р.), Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова (довідка № 04-10/1082 від 28.05.2008 р.), Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка (довідка № 835-28/03 від 26.09.2008 р.), Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (довідка № 105/1 від 05.06.2008 р.), Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (акт № 17-13/2357 від 24.09.2008 р.), Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (довідка № 135 від 24.09.2008 р.), Вінницького обласного комунального гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка №01-07-203 від 12.06.2008 р.), на курсах у Хмельницькому ОІППО (довідка № 333 від 11.06.2008 р.).
Особистий внесок здобувача полягає: у розробці концепції дослідження та методики вивчення особливостей перебігу та рівнів сформованості адаптаційних процесів студентів на чотирьох ОКР; у підготовці та науковому редагуванні низки науково-методичних видань; у наданні науково-методичних консультацій працівникам деканату, викладачам і кураторам; у розробці комплексної науково-дослідної теми “Управління процесом професійної адаптації особистості в системі неперервної педагогічної освіти”. Дисертантом побудована теоретична модель структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти, здійснена практична перевірка її ефективного функціонування. Висновки, які визначають наукову новизну дослідження, його теоретичну та наукову значущість, здійснено автором самостійно.
У навчально-методичному посібнику “Теоретичні та методичні основи професійного самовиховання студентів ВНЗ” (з грифом МОН України), написаному у співавторстві з В.А.Семиченко і Л.В.Зданевич, особисто дисертанту належить розробка організаційно-методичних основ адаптації першокурсників; у навчальному посібнику “Порівняльна педагогіка” (з грифом МОН України), написаному у співавторстві з Л.М.Шапошніковою, – аналіз проблем соціалізації та адаптації особистості у наукових теоріях, концепціях, школах; у колективній монографії “Психолого-педагогічні основи професійної адаптації майбутніх фахівців” – аналіз системного підходу до управління процесом адаптації студентів за умов багаторівневої педагогічної освіти. Розробки та ідеї, які належать співавторам, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дисертації здійснювалася в умовах Хмельницької ГПА, де запроваджено чотириступеневу підготовку вчителя початкових класів, у Хмельницькому ОІППО, у 14 педагогічних ВНЗ I-III р.а. Західного регіону України. Основні теоретичні, експериментальні й прикладні результати досліджень, а також концептуальні положення та узагальнені висновки були представлені у вигляді доповідей і отримали схвалення на 36 науково-практичних конференціях, семінарах та педагогічних читаннях різного рівня:
- міжнародних конференціях: “Спадкоємність та інновації в українській психологічній науці” (Київ – Хмельницький, 2002), “Проблеми початкової ланки освіти в контексті розвитку світових педагогічних тенденцій” (Київ – Хмельницький – Івано-Франківськ, 2003), “Сучасні вимоги до елементарної освіти” (Ченстохова, Польща, 2004), “Освіта і наука: пошуки нових парадигм” (Хмельницький, 2004), “Інноваційні підходи до підготовки педагогічних кадрів у контексті Болонського процесу” (Чернівці, 2005), “Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції” (Житомир, 2005), “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2005), “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2006), “Сучасні проблеми освіти: управлінський аспект” (Переяслав-Хмельницький, 2008), “Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності” (Сімферополь, 2008) та ін.;
- всеукраїнських конференціях: “Післядипломна освіта та управління навчальними закладами в умовах трансформації суспільства” (Київ, 1999), “Соціально-психологічні та педагогічні аспекти оновлення професійної підготовки майбутніх фахівців” (Хмельницький, 1998), “Ступенева підготовка вчителя початкових класів” (Хмельницький, 2000), “Інноваційні педагогічні технології в сучасному навчально-виховному процесі” (Хмельницький, 2000), “Теоретико-методологічні проблеми неперервної професійної освіти” (Київ, 2001), “Історія педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя” (Київ, 2001), “Спадщина В.В.Зеньковського в контексті вітчизняної філософсько-культурної традиції” (Хмельницький, 2001), “Виховання громадянської позиції дітей та молоді в навчально-виховному процесі сучасного закладу освіти” (Хмельницький, 2001), “В.О.Сухомлинський і сучасна школа” (Хмельницький, 2001), “Дошкільна освіта в регіоні: проблеми, пошуки, досвід” (Хмельницький, 2001), “Тарас Шевченко і проблеми сучасної освіти” (Хмельницький, 2001), “Проблеми адаптації студентів до навчання за умов фахової ступеневої підготовки” (Хмельницький, 2002), “Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти” (Хмельницький, 2002), “Творча спадщина Г.Костюка в контексті сучасної наукової думки” (Київ – Хмельницький, 2002), “Актуальні проблеми підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом” (Хмельницький, 2004), “Сучасні системи і технології управління у сфері освіти” (Суми, 2004), “Становлення нової парадигми управління навчальним закладом в умовах модернізації освіти” (Хмельницький, 2005), “Філософія Г.С.Сковороди і національна ідея” (Хмельницький, 2006), “Становлення особистості вчителя в умовах інформатизації суспільства: досвід і провідні тенденції” (Хмельницький, 2006), “85 років освітнього шляху. Сторінки історії Хмельницької ГПА” (Хмельницький, 2006), “Педагогіка і психологія в контексті гуманізації освіти” (Хмельницький, 2007) та ін.;
- міжвузівських конференціях: “Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку” (Хмельницький, 2007)”;
- всеукраїнських науково-практичних семінарах: “Організаційно-педагогічні проблеми ступеневої підготовки педагогів” (Хмельницький, 2001); “Виховний потенціал українського народного мистецтва, фольклору, обрядовості та звичаїв у роботі навчально-виховних закладів” (Хмельницький, 2008);
- регіональних семінарах: викладачів інформатики ВНЗ I-III акредитації Західного регіону України (Хмельницький, 2004), “Математична освіта у контексті ступеневої підготовки фахівців початкового навчання” (Хмельницький, 2005);
- всеукраїнських педагогічних читаннях: “До 120-річчя з дня народження протопресвітера В.В.Зеньковського: Другі Сковородинські читання на Поділлі” (Хмельницький, 2001); “Філософія Г.С.Сковороди і національна ідея: Четверті Сковородинські читання на Поділлі” (Хмельницький, 2006); “Педагогічна спадщина М.М.Дарманського в контексті сучасних реалій”: Перші (другі, треті) педагогічні читання (Хмельницький, 2006-2008).
Результати дослідження апробовано під час керівництва магістерськими роботами, кандидатськими дисертаціями. Про результати та висновки дисертаційної роботи доповідалося на засіданнях вченої ради, кафедр педагогіки та психології, менеджменту освіти, міжкафедральних семінарах і нарадах академії (2000-2008 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження відображено у 101 публікації, у т.ч.: 2 монографіях, 7 навчальних посібниках (у т.ч. 5 з грифом МОН України), 39 статтях у провідних наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 17 статтях у збірниках наукових праць і журналах, 36 статтях і тезах доповідей у матеріалах конференцій, семінарів та педагогічних читань; 80 праць є одноосібними.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – теорія та історія педагогіки “Удосконалення процесу трансформування наукових ідей в педагогічну практику (на прикладі дисциплін природничого циклу)” захищена у 1996 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використовувалися.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 407 сторінках, повний обсяг дисертації становить 601 сторінка. Ілюстрації і окремі матеріали подано у 13 таблицях, на 6 рисунках і в 23 додатках, які займають 129 сторінок. Список використаних джерел становить 758 найменувань (з них 13 іноземними мовами) на 73 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження підтвердили вихідну гіпотезу, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:
1. У сучасних наукових дослідженнях проблеми освіти розглядаються в контексті глобальних проблем розвитку людства, суспільства, соціуму, індивіда; цивілізаційний підхід до вивчення історико-освітніх процесів забезпечує включення загальнолюдських, національних цінностей у ціннісний внутрішній світ особистості. Ідея розвитку людини і системи освіти стає імперативом реформування не лише освітніх установ і відносин в освітній сфері, але й загалом суспільства як складного поліфонічного гуманітарного середовища. Неперервна освіта як умова розвитку індивіда, соціуму, суспільства є проблемою міжнародною за соціокультурним значенням і міждисциплінарною за характером дослідження. Ступеневу систему освіти майбутнього учителя в умовах ВНЗ розглядаємо як складову його неперервної педагогічної освіти. Забезпечення неперервності освіти майбутнього педагога, створення умов для розвитку його внутрішніх професійних потреб і мотивів упродовж усього життя потребує цілеспрямованого управління. Аналіз теоретико-методологічних основ управління професійною підготовкою майбутніх учителів за умов ступеневої освіти дав можливість актуалізувати і використати у дослідженні основні положення теорій, концепцій, наукових шкіл, ідей та підходів, законів і принципів управління.
2. Отримали подальший розвиток концептуальні засади процесу адаптації особистості в системі ступеневої педагогічної освіти, який залежить від якості освітнього середовища. Найприйнятнішою у цьому дослідженні є адаптивно-розвивальна модель соціалізації особистості, в якій процес адаптації розглядається як певний етап. Процес адаптації студентів розглядаємо як особливий соціально-психологічний, динамічний і гнучкий прояв їх у діяльності в період професійного становлення у ВНЗ. У контексті процесу адаптації освіта майбутніх учителів розглядається як процес індивідуального розвитку особистості за умов соціально сформованої системи виховання, навчання і середовища перебування. Особливе місце у процесі відтворення освіти належить професійному розвитку людини, формуванню професійних потреб навчатися впродовж всього життя. Адаптація студентів в системі ступеневої педагогічної освіти є складною інтегративною професійнозначущою підсистемою підготовки фахівців, яка пришвидшує і підвищує рівень їхнього професійного розвитку та професіоналізму. З метою комплексного дослідження адаптації майбутніх учителів створено, науково обґрунтовано й експериментально перевірено теоретичну субмодель процесу адаптації як багатокомпонентного системного явища за умов ступеневої освіти і методичну базу психолого-педагогічної діагностики. У субмоделі застосовано системний підхід (компонентно-структурний, функціональний аспекти) до адаптації.
3. Під педагогічним управлінням адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти розуміємо сукупність цілеспрямованих дій (операцій) суб’єктів управління з метою розвитку адаптивних здібностей студента до навчання та нових умов життєдіяльності на I-IV ОКР, які є підґрунтям його успішного професійного становлення у ВНЗ та професійної й особистісної самореалізації у майбутньому. Розроблено науково-концептуальні засади педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти: теоретично обґрунтовані й об’єктивно зумовлені мета, завдання, підходи, закономірності, принципи, функції, структура, зміст і методичне забезпечення педагогічного управління досліджуваної проблеми. Це дало змогу в результаті проходження адаптаційних процесів, які динамічно змінюються у просторі та часі, встановити взаємозв’язки між суб’єктами і об’єктами педагогічного управління. Науково-методичним центром, який забезпечував систему педагогічного управління навчальною, науковою, організаційною і методико-практичною роботою з адаптації стала Регіональна лабораторія соціально-педагогічних проблем адаптації студентів за умов ступеневої освіти, яка функціонує на базі Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
4. Розроблено, науково обґрунтовано, експериментально перевірено та апробовано теоретичну модель структури педагогічного управління адаптацією особистості в системі ступеневої педагогічної освіти, де відображено такі аспекти: а) науково-управлінський (об’єкти, суб’єкти педагогічного управління адаптацією, наукові засади педагогічного управління адаптацією студентів, які включають загальні наукові положення, концепції, підходи, закони, принципи, етапи педагогічного управління); б) змістовий (аналіз адаптації як системного явища, компоненти, показники, етапи і рівні адаптації); в) технологічний (Регіональна лабораторія соціально-педагогічних проблем адаптації студентів у ступеневому ВНЗ, програма експериментальної роботи, субмодель адаптованої особистості майбутнього фахівця, організаційно-методична субмодель системи роботи ВНЗ, робота зі студентами, викладачами, кураторами, батьками тощо).
5. Педагогічна робота, яка традиційно проводиться зі студентами, є недостатньою для подолання труднощів адаптаційного періоду. Певна частина студентів потребує індивідуальної адресної допомоги, де б враховувалися особистісні вимоги та загальні тенденції перебігу процесу адаптації. З цією метою обґрунтовано й апробовано програму експериментальної роботи, яка включає систему педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів. Реалізація такої програми сприяла наданню адресної допомоги студентам, цілеспрямованому досягненню їх колективної та особистісної адаптації до навчання і нових умов життєдіяльності. Це дозволило практично здійснити педагогічне управління адаптацією з урахуванням реальних труднощів і цільового професійного розвитку особистості.
6. Наслідки впровадження системи педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів підтвердили, що експериментальні групи відрізняються від контрольних груп і досягли переважно високого та середнього рівня адаптації. Найсуттєвіші відмінності між цими групами спостерігались на IV ОКР за показниками: ступінь виявлення нервово-психічної напруги (57,89 %), впевненість у собі (41,88 %), задоволеність вибором професії (32,79 %), оптимальність бюджету часу (31,25 %), адекватність самооцінки (31,18 %), співвідношення самопочуття, активності, настрою (28,83 %), особистісна тривожність (27,17 %), бажання продовжити навчання і заняття, пов’язані з професійною підготовкою (по 24,6 %). За цими показниками відбулась помітна позитивна динаміка процесу адаптації. Певні зрушення прослідковуються на II і III ОКР у порівнянні з IV ОКР: показник відсутності труднощів у навчальній діяльності на II-III ОКР у процентному відношенні зріс більше (28,46 % і 27,97 %), ніж на IV ОКР (25,48 %), сформованість навчальних умінь на II-III ОКР (25,38 % і 23,78 %) вища, ніж на IV ОКР (15,57 %), задоволеність обраним ВНЗ на III ОКР (16,5 %) вища, ніж на IV ОКР (11,11 %). Це обумовлено тим, що магістранти виконують дипломні роботи, підготовка яких потребує від них спеціальних навчальних і наукових умінь, значних фізичних й інтелектуальних зусиль, що негативно впливає на зазначені процеси. З роками (ОКР) навчання адаптивні здібності студентів експериментальних, контрольних груп зростають, що свідчить про набуття адаптивного досвіду. Однак в експериментальних групах, де запроваджувалася програма експериментальної роботи, збільшення кількості адаптованих студентів було відчутнішим. Проте частина студентів експериментальних груп і після реалізації даної програми ще залишається на незадовільному рівні адаптації, хоча їх кількість менша, ніж у контрольних групах. Виявлено компоненти, які меншою мірою піддаються педагогічному впливу. У процесі дослідження доведено наявність загальних і специфічних (внутріфакультетських, внутрігрупових та індивідуальних) тенденцій перебігу процесу адаптації. Виявлено особливості протікання та рівні адаптації на кожному етапі (ОКР) навчання відповідно до її компонентів за основними показниками. Значна увага приділялася тим компонентам адаптації, для яких характерні несприятливі тенденції перебігу. У студентів сприятливий перебіг адаптації (переважання задовільного й успішного рівнів) спостерігається за середовищним, соціальним і професійним компонентами, а несприятливий (домінують показники незадовільного рівня) – за енергетичним, діяльнісним та індивідуально-особистісним компонентами.
7. Виділено загальні умови сприятливої адаптації майбутніх учителів як об’єктів управління: а) пропаганда здорового способу життя; б) формування високоморальних міжстатевих стосунків; в) достатнє матеріальне забезпечення студентів; г) налагодження сприятливих для навчання та життєдіяльності побутових умов; ґ) організація студентського колективу і його оптимального функціонування; д) створення сприятливого психологічного мікроклімату в міжособистісних стосунках; е) розвиток комунікативних здібностей студентів тощо. Визначено специфічні умови організації навчально-педагогічної діяльності, що сприяють адаптації студентів: а) послідовний педагогічний вплив на емоційно-вольову сферу особистості з метою формування її стійкості до стресових ситуацій; б) розвиток позитивної професійної мотивації; в) оптимальне поєднання соціального розвитку студента в колективній навчальній і науковій діяльності з формуванням у нього відповідального ставлення до педагогічної професії. З’ясовано особистісні умови успішного протікання процесу адаптації: а) усвідомлення студентами своїх завдань у системі ступеневої професійної освіти; б) прийняття вимог, які висуваються майбутньою професією до їх особистісних якостей; в) послідовне засвоєння знань, умінь і навичок, необхідних для розв’язання навчально-професійних завдань; г) системний розвиток здібностей і стійкої ціннісно-рефлексивної позиції особистості. Це дозволяє студентам на практиці адекватно оцінювати формування своїх професійно значущих якостей, а педагогу – рівень адаптованості студента. Завдяки цьому студенти, викладачі та куратори можуть бачити і разом аналізувати досягнутий рівень особистісної адаптованості.
Визначено напрями ефективного педагогічного управління адаптацією студентів на кожному ОКР на рівні суб’єктів: а) розробка і впровадження теоретичної моделі структури педагогічного управління адаптацією, поетапної концептуальної субмоделі процесу адаптації; б) наявність науково обґрунтованої субмоделі професійно адаптованої особистості майбутнього фахівця; в) готовність професорсько-викладацького складу до здійснення процесу адаптації; г) науково-методичне забезпечення програмно-цільової спрямованості педагогічного процесу на здійснення адаптації; ґ) системний підхід до використання результатів процесу адаптації як органічно необхідної складової загальної професійної підготовки фахівця. Розроблено напрями роботи зі студентами на кожному ОКР, що дозволило зосередити зусилля ректорату, деканатів ВНЗ, кураторів, викладачів, органів студентського самоврядування на несприятливих компонентах адаптації. Визначено основні умови ефективного педагогічного управління адаптацією на рівні суб’єктів: соціально-прогностичні, педагогічні, психологічні, організаційні, кадрові, правового забезпечення, ергономічні та медичні, матеріально-фінансові. Вони відіграють роль своєрідної моделі результату педагогічного управління ВНЗ і є основою формування ефективної системи педагогічного управління адаптацією студентів за умов ступеневої освіти і професіоналізму управлінської діяльності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти. Перспективою подальшої науково-пошукової діяльності є: а) посилення ролі студентського самоврядування, батьків, громадських організацій у процесі адаптації студентів; б) діагностування і методичний супровід особливостей суб’єкт-об’єктних взаємостосунків викладачів, кураторів та студентів з метою подолання адаптаційних труднощів останніх; в) впровадження інноваційних методик діагностування процесу адаптації особистості; г) виявлення особливостей адаптаційних процесів, що відбуваються у навчальному процесі на рівні структурних зв’язків; встановлення тенденцій структурних трансформацій залежно від успішності навчання, індивідуально-типологічних особливостей студентів, соціально-демографічних чинників, професійної спрямованості, ціннісних орієнтацій; д) виявлення впливів, що надають структурно-функціональній трансформації якісно-організаційних особливостей навчально-виховного процесу: навчальне навантаження, склад викладачів, профіль підготовки, методична база навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдулов Р. М. Організація позааудиторної виховної роботи зі студентами вищих навчальних закладів недержавної форми власності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 “Теорія та методика виховання” / Р. М. Абдулов. – Луганськ, 2004. – 20 с.
2. Абсалямова Я. В. Професійна адаптація молодих викладачів іноземної мови до роботи у вищих технічних навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія та методика професійної освіти” / Я. В. Абсалямова. – К., 2005. – 20 с.
3. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 335 с.
4. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
5. Аверьянов А. Н. Системное познание мира : методол. проблемы / Анатолий Николаевич Аверьянов. – М. : Политиздат, 1985. – 263 с.
6. Агаджанян Н. А. Адаптация и резервы организма / Николай Александрович Агаджанян. – М. : Физкультура и спорт, 1983. – 176 с.
7. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие : социал. - психол. проблемы / Владимир Сергеевич Агеев. – М. : МГУ, 1990. – 239 с.
8. Агеев В. С. Психология межгрупповых отношений / Владимир Сергеевич Агеев. – М. : МГУ, 1983. – 114 с.
9. Адаптационные возможности человека в условиях больших городов : сб. науч. работ по материалам симпоз., (Ленинград, 26-28 нояб. 1986 г.) / отв. ред. С. И. Теплов– Л. : ЗИН, 1988. – 145 с.
10. Адаптационный синдром и иммунитет / [Т. И. Коляда, Ю. Л. Волянский, Н. В. Васильев, В. И. Мальцев]. – Х. : Основа, 1995. – 368 с.
11. Адаптация организма подростков к учебной нагрузке : монография / под ред. Д. В. Колесова ; НИИ физиологии детей и подростков АПН СССР. – М. : Педагогика, 1987. – 152 с. – Библиогр.: с. 145–149.
12. Адаптация организма учащихся к учебной и физической нагрузкам / под ред. А. Г. Хрипковой, М. В. Антроповой. – М. : Педагогика, 1982. – 240 с.
13. Адаптация – проблема века : реком. библиогр. обзор / сост. Н. Е. Зыкова; науч. ред. А. П. Пехов. – М. : Книга, 1983. – 15 с.
14. Адаптация учащихся и молодежи к трудовой и учебной деятельности : сб. статей / отв. ред. В. Г. Асеев. – Иркутск : ИГПИ, 1986. – 123 с.
15. Адаптация человека : сб. статей / отв. ред. З. И. Барбашова, И. И. Лихницкая. – Л. : Наука; Ленингр. отделение, 1972. – 267 с.
16. Адаптаційні можливості дітей і молоді : матеріали конф. / А. І. Босенко (відп. ред.). – Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 1998. – 167 с.
17. Адаптація випускників вищих навчальних закладів МВС України до службової діяльності : психол.-пед. реком. / [В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко, І. Г. Кириченко та ін.]. – К. : НАВС України, 2001. – 46 с.
18. Адаптивне управління школами району, які знаходяться в режимі розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [“Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності”], (Київ, 28-29 жовт. 1998 р.). / Т. І. Мазуренко, Т. В. Бажанова, Л. І. Літвінова, О. Ф. Светлична. – К. : Правда Ярославичів, 1998. – С. 95-98.
19. Адлер А. Понять природу человека / Альфред Адлер ; под ред. Е. А. Цыпина. – СПб. : Академический проект, 1997. – 256 с.
20. Аза Л. А. Воспитание как философско-социологическая проблема / Лариса Александровна Аза. – К. : Наук. думка, 1993. – 128 с.
21. Акмеология : учеб. / под общ. ред. А. А. Деркача. – М. : РАГС, 2002. – 681 с.
22. Акофф Р. О целеустремленных системах / Р. Акофф, Ф. Эмери. – М. : Прогресс, 1974. – 233 с.
23. Актуальные вопросы психологии личности : сб. науч. тр. / отв. ред. И. И. Чеснокова. – М. : Ин-т психологии, 1988. – 242 с.
24. Актуальные проблемы психолого-педагогической подготовки студентов : сб. науч. тр. – Ярославль : ЯГУ, 1990. – 168 с.
25. Актуальні питання психологічної підготовки в системі вищої школи : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Одеса, 29 квіт. 2005 р.).– Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. – 188 с.
26. Александров Г. Н. Основы теории педагогических систем и педагогических технологий : учеб. пособ. / Глеб Николаевич Александров, Альберт Асахметович Дзарасов, Александр Иванович Науменко. – Владикавказ : Сев.-Осет. гос. ун-т им. К. Л. Хетагурова , 2001. – 75 с. : рис. – Библиогр.: с. 71–74.
27. Александров Г. Н. Проблемы дидактической адаптации студентов / Г. Н. Александров // Проблемы адаптации студентов. – Вильнюс : Вильнюс. гос. ун-т, 1978. – С. 47–50.
28. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства / Юрий Анатольевич Александровский. – М. : Медицина, 1993. – 237 с.
29. Александровский Ю. А. Состояние психической дезадаптации и их компенсация / Юрий Анатольевич Александровский. – М. : Наука, 1976. – 272 с.
30. Алексеева Т. И. Адаптивные процессы в популяциях человека / Татьяна Ивановна Алексеева. – М. : МГУ, 1986 – 215 с. – Библиогр.: с. 186–211.
31. Алексєєва Т. В. Психологічні фактори та прояви процесу адаптації студентів до навчання у вищому навчальному закладі : дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.01 / Алексєєва Тетяна Валентинівна. – Одеса, 2004. – 194 с.
32. Аливердиева И. А. Психологические характеристики адаптации студентов к учебной деятельности : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология” / И. А. Аливердиева. – Ленинград, 1978. – 20 с.
33. Алмазов Б. Н. Психическая средовая дезадаптация несовершеннолетних / Борис Николаевич Алмазов. – Свердловск : СГПИ, 1985. – 152 с.
34. Алфімов В. М. Педагогічні основи організації навчально-виховного процесу в ліцеї : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Алфімов Валентин Миколайович. – К., 1997. – 438 с.
35. Алябьева З. С. Основы валеологии : в 3 кн. / З. С. Алябьева, В. А. Ананьев, Ю. А. Андреев ; отв. ред. В. П. Петленко. – К. : Олимп. литература, 1998. – 445 с.
36. Аминев Г. А. Психофизиологические и психологические предпосылки педагогических способностей / Г. А. Аминев // Вопросы психологии. – 1988. – № 5. – С. 71–77.
37. Аминев Г. А. Структура динамических показателей интеллектуальной деятельности студентов / Г. А. Аминев, А. Р. Кудашов // Вопросы психологии. – 1990. – № 6. – С. 140–145.
38. Амосов М. М. Роздуми про здоров’я / Микола Михайлович Амосов. – К. : Здоров’я, 1989. – 62 с.
39. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания / Борис Герасимович Ананьев ; под ред. А. А. Бодалева. – М. : Институт практ. психологии ; Воронеж : НПО “МОДЭК”, 1996. – 384 с. – (Психологи Отечества).
40. Ананьев Б. Г. Психология студенческого возраста и усвоение зна¬ний / Борис Герасимович Ананьев // Вестн. высш. шк. – 1977. – № 7. – С. 25–31.
41. Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания / Борис Герасимович Ананьев. – М. : АПН РСФСР, 1960. – 486 с.
42. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьев. – Л. : ЛГУ, 1968. – 339 с.
43. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности : основы педагогики творчества / Валентин Иванович Андреев. – Казань : КГУ, 1988. – 236 с.
44. Андреев И. Д. Проблемы логики и методологии познания / Иван Дмитриевич Андреев. – М. : Мысль, 1981. – 320 с.
45. Андреева Г. М. Психология социального познания : учеб. пособ. [для студ. псих. и пед. спец. вузов] / Галина Михайловна Андреева. – [2 изд., перераб. и доп.]. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 288 с.
46. Андреева Г. М. Социальная психология: учеб. для вузов / Галина Михайловна Андреева. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 376 с. – Библиогр.: с. 370–374.
47. Андреева Д. А. Влияние адаптации студентов на учебную активность / Д. А. Андреева // Проблемы активности студентов. – Ростов н/Д : РГУ, 1975. – 165 с.
48. Андреева Д. А. О понятии адаптации : исследование адаптации студентов к условиям учебы в вузе / Д. А. Андреева // Человек и общество. Проблемы интеллектуального и культурного развития студенчества. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1973. – Вып. 13. – С. 62–69.
49. Андрушків Б. М. Основи теорії та практики управління / Богдан Михайлович Андрушків, Олег Євгенович Кузьмін. – Львів : Світ, 1995. – 294 с.
50. Андрущенко В. П. Неперервна професійна освіта : філософія, педагогічні парадигми, прогноз / Віктор Петрович Андрущенко, Іван Андрійович Зязюн, Неля Григорівна Ничкало. – К. : Наукова думка, 2003. – 854 с.
51. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія : курс лекцій / Віктор Петрович Андрущенко, Микола Іванович Михальченко. – [2 вид., випр. й доп.]. – К. : Генеза, 1996. – 368 с.
52. Аникеева Н. П. Психологический климат в коллективе / Н. П. Аникеева. – М. : Просвещение, 1989. – 223 с.
53. Анисимов О. С. Акмеологические основы рефлексивной самоорганизации педагога: творчество и культура мышления : дис. ... в виде науч. докл. доктора психол. наук : 19.00.13 / Анисимов Олег Сергеевич. – М., 1994. – 86 с.
54. Анохин П. К. Избранные труды. Философские аспекты теории функциональной системы / Петр Кузьмич Анохин. – М. : Политиздат, 1978. – 400 с.
55. Ансофф И. Стратегическое управление / Игорь Ансофф. – М. : Экономика, 1989. – 519 с.
56. Арбенина В. Л. Общение как фактор социальной адаптации студентов / В. Л. Арбенина // Проблемы адаптации студентов. – Вильнюс : Вильнюс. гос. ун-т, 1978. – С. 61–64.
57. Арет А. Я. Очерки по истории самовоспитания / А. Я. Арет. – Фрунзе : ФГУ, 1961. – 124 с.
58. Армстронг М. Основы менеджмента : Как стать лучшим руководителем / Майкл Армстронг . – Ростов н/Д : Феникс, 1998. – 512 с.
59. Арсеньев А. С. Философско-психологические проблемы развития образования / А. С. Арсеньев, Э. В. Бесчеревных, В. В. Давыдов ; отв. ред. В. В. Давыдов. – М. : ИНТОР, 1994. – 128 с.
60. Артемов С. Д. Социальные проблемы адаптации молодого рабочего на промышленном предприятии / С. Д. Артемов // Тезисы докл. Всесоюз. науч.-практ. конф. [“Молодежь и труд”]. – М. : Молодая гвардия, 1970. – С. 135–148.
61. Артюх Г. М. Управління і організація освіти в перехідний до ринкових відносин період (на прикладі м. Києва) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.10.03 “Економіка та управління національним господарством” / Г. М. Артюх. – К., 1997. – 20 с.
62. Асеев В. Г. Теоретические проблемы адаптации // Адаптация учащихся и молодежи к трудовой и учебной деятельности: сб. статей / В. Г. Асеев. – Иркутск : Иркутский ГПИ, 1986. – С. 3–19.
63. Асмолов А. Г. Культурно-историческая психология и конструирование миров / Александр Григорьевич Асмолов. – М. : Институт практической психологии; Воронеж : МОДЭК, 1996. – 768 с.
64. Аспекты адаптации. Критерии индивидуальных адаптаций. Закономерности и управление : сб. науч. трудов / под общ. ред. А. Г. Кочеткова. – Н. Новгород : НГПУ, 2001. – 200 с.
65. Афанасьев В. Г. Мир живого : системность, эволюция и управление / Виктор Григорьевич Афанасьев. – М. : Политиздат, 1986. – 334 с.
66. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом / Виктор Григорьевич Афанасьев. – М. : Политиздат, 1977. – 382 с.
67. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Юрий Константинович Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 192 с.
68. Бабушкин Г. Д. Взаимосвязь профессионального интереса и склонности к педагогической деятельности / Г. Д. Бабушкин // Вопросы психологии. – 1987. – № 2. – С. 62–69.
69. Баевский Р. М. Биокибернетика и прогностика, некоторые проблемы оценки адаптации приспособительной деятельности организма / Р. М. Баевский // Кибернетические аспекты адаптации системы “человек-среда”. – М., 1975. – С. 23–28.
70. Бажуткина Л. П. К вопросу об оценке управленческой деятельности / Л. П. Бажуткина // Управление и планирование промышленного производства в новых условиях хозяйствования. – Куйбышев : КГУ, 1990. – 140 с.
71. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента : учеб. пособ. / Игорь Тимофеевич Балабанов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Финансы и статистика, 1999. – 511 с.
72. Балл Г. А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии / Георгий Александрович Балл. – Киев – Донецк : Ровесник, 1993. – 32 с. – Библиогр.: с. 29–31.
73. Балл Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности / Г. А. Балл // Вопросы психологии. – 1989. – № 1. – С. 92–100.
74. Бандурка А. М. Психология управления / Александр Маркович Бандурка, Светлана Петровна Бочарова, Елена Владимировна Землянская. – Х. : Фортуна-пресс, 1998. – 464 с.
75. Барсукова Л. Я. Повышение эффективности управления муниципальной системой образования в условиях малого города : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / Л. Я. Барсукова. – Челябинск, 1999. – 15 с.
76. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. – М. : Искусство, 1986. – 343 с.
77. Бачериков Н. Е. Психогигиена умственного труда учащейся молодежи / Николай Егорович Бачериков, Михаил Петрович Воронцов. – К. : Здоровье, 1988. – 165 с.
78. Бачило И. Л. Функции органов управления / Иллария Лаврентьевна Бачило. – М. : Политиздат, 1976. – 211 с.
79. Бегей В. М. Педагогічні основи демократизації управління загальноосвітньою школою : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 “Теорія та історія педагогіки” / В. М. Бегей. – К., 1995. – 48 с.
80. Безносиков В. Н. Динамика первичной производственной адаптации молодых рабочих на промышленном предприятии : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.05 “Социальная психология” / В. Н. Безносиков. – М., 1986. – 22 с.
81. Безносов С. П. Профессиональная деформация личности / Сергей Петрович Безносов. – СПб. : Речь, 2004. – 271 с. – Библиогр.: с. 265–271. – (Психологический практикум).
82. Бенедиктов Б. А. Психология обучения и воспитания в высшей школе / Борис Андреевич Бенедиктов, Сергей Борисович Бенедиктов. – Минск : Вышэйш. школа, 1983. – 224 с.
83. Бенедиктова Л. Ф. Проблемы адаптации студентов в психологической литературе / Л. Ф. Бенедиктова // Психология профессиональной подготовки в вузе. – Минск : Народное образование, 1982. – Вып. 2. – С. 24–33.
84. Бердяев Н. А. Самосознание / Николай Александрович Бердяев. – М. : Книга, 1991. – 446 с.
85. Березин Ф. Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф. Б. Березин. – Ленинград : Наука, 1988. – 270 с.
86. Березняк Є. С. Реалізація принципу демократизації в управлінській діяльності директора школи : метод. посіб. / Євген Степанович Березняк. – К. : Ін-т педагогіки АПН України, 1996. – 64 с.
87. Березовин Н. А. Адаптация первокурсников к педагогическому процессу вуза / Н. А. Березовин, Л. И. Морозова // Педагогика высшей и средней специальной школы. – Минск : Высш. шк. – 1998. – Вып. 2. – С. 62–65.
88. Берн Э. Игры, в которые играют люди ; Люди, которые играют в игры : Психология человеческих взаимоотношений. Психология человеческой судьбы / Эрик Берн ; пер. с англ. , отв. ред. М. С. Мацковский. – СПб. : Спец. литература, 1996. – 399 с.
89. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Роберт Бернс. – М. : Прогресс, 1986. – 420 с.
90. Бернштейн Н. А. Биомеханика и физиология движений : избр. психол. труды / Николай Александрович Бернштейн. – М. : Академия пед. и социальн. наук, 1997. – 608 с. – (Психологи Отечества).
91. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / Владимир Павлович Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 191 с.
92. Бех И. Д. Психологические основы нравственного развития личности : дис…. доктора психол. наук : 19.00.07 / Бех Иван Дмитриевич. – К., 1992. – 320 с.
93. Бехтерев В. М. Избранные труды по психологии личности: в 2 т. / Владимир Михайлович Бехтерев – СПб. : Алетейя, 1999. – Т. 1 : Психика и жизнь. – 1999. – 256 с.
94. Библер В. С. На гранях логики культуры : книга избранных очерков / Владимир Соломонович Библер. – М. : Рус. феноменол. общ., 1997. – 440 с.
95. Бибрих Р. Р. Мотивационные аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе / Р. Р. Бибрих // Психолого-педагогические аспекты адаптации студентов к учебному процессу в вузе. – Кишинев : Штиинца, 1990. – С. 17–29.
96. Бибрих Р. Р. Особенности мотивации и целеобразования в учебной деятельности студентов младших курсов / Р. Р. Бибрих, И. А. Васильев // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. – 1987. – № 2. – С. 20–36.
97. Битянова М. Р. Организация психологической работы в школе / Марина Ростиславовна Битянова. – [2-е изд., испр.]. – М. : Совершенство, 1998. – 298 с. – (Практическая психология в образовании).
98. Бібік Н. М. Проблеми професійного вдосконалення вчителів початкових класів / Н. М. Бібік // Післядипломна освіта в Україні. – 2002. - № 2. – С. 60–62.
99. Бланк И. А. Основы инвестиционного менеджмента / Игорь Александрович Бланк. – К. : Ника-Центр, 2001. – 511 с.: рис.; табл. – Библиогр.: с. 376–382. – (Библиотека финансового менеджера; Вып. 7).
100. Бобнева М. И. Социальные нормы и регуляция поведения / М. И. Бобнева // Психологи¬ческие проблемы социальной регуляции поведения. – М. : На¬ука, 1976. – С. 144–171.
101. Бобрышев Д. Н. История управленческой мысли : учеб. пособ. / Дмитрий Николаевич Бобрышев, Сергей Павлович Семенцов ; Акад. нар. хоз-ва при Совете Министров СССР ; Каф. управления нар. хоз-вом. – [изд. доп. и перераб]. – М. : АНХ СССР, 1987. – 138 с.
102. Бодалев А. А. Восприятие и понимание человека человеком / Алексей Александрович Бодалев. – М. : Изд-во МГУ, 1982. – 200 с.
103. Бодалев А. А. Личность и общение : избр. психол. труды / Алексей Александрович Бодалев. – [2-е изд., перераб.]. – М. : Междунар. пед. академия, 1995. – 326 с.
104. Бодалев А. А. О предмете акмеологии / А. А. Бодалев // Психологический журнал. – 1993. – Т. 14 – № 15. – С. 73–79.
105. Боди З. Принципы инвестиций / Зви Боди, Алекс Кейн, Дж. Алан Маркус ; пер. с англ. Э. В. Кондуковой. – [4-е изд.]. – М. ; СПб. ; К. : Вильямс, 2008. – 982 с.
106. Боднар В. В. Формування культури педагогічної праці студентів у процесі позааудиторної діяльності : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04 / Боднар Валентина Володимирівна. – Тираспіль, 2001. – 184 с.
107. Божович Л. И. Проблемы формирования личности : избр. психол. труды / Лидия Ильинична Божович. – М. : Академия психол. и социальн. наук, 1995. – 352 с.
108. Бойко І. І. Соціально-психологічна адаптація підлітка до нових умов навчання : дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.07 / Бойко Ірина Іванівна. – К., 2002. – 243 с.
109. Болочагина В. В. Подготовка к профессиональной карьере. Основы кадрового менеджмента : учеб.-метод. пособ. / Валентина Васильевна Болочагина, Ева Вениаминовна Клеппер / Моск. гос. ун-т культуры и искусств ; Лаборатория “Профессиональное образование и карьера”. – М. : МГУКИ, 2001. – 44 с. – Библиогр.: рек. лит.: с. 44.
110. Большая Советская Энциклопедия. – [2-е изд.]. – М. : Гос. научн. изд-во “БСЭ”, 1949. – Т. 1. – 640 с.
111. Бондар В. І. Теоретичні основи і технологія педагогічного аналізу : управлінський аспект : навч. посіб. / Володимир Іванович Бондар. – К. : УДПУ, 1996. – 67 с.
112. Бондаренко І. І. Психологічні умови ефективної професійної адаптації психологів-початківців: дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.01 / Бондаренко Ірина Ігорівна. – К., 2004. – 211 с.
113. Бондарь В. И. Управленческая деятельность директора школы : дидактический аспект / Владимир Иванович Бондарь. – К. : Рад. шк., 1987. – 156 с.
114. Боришевський М. Й. Психологія самоактивності учнів у виховному процесі : навч.-метод. посіб. / Мирослав Йосипович Боришевський, Сергій Тарасович Музичук, В’ячеслав Володимирович Антоненко. – К. : ІЗМН, 1999. – 190 с.
115. Борманн Д. Менеджмент. Предпринимательская деятельность в рыночной экономике / Д. Борманн, Л. Воротина, Р. Федерман. – Гамбург : S+W Steuer – und Wirtschaftsverlag, 1992. – 906 c.
116. Бохонкова Ю. О. Особистісні чинники соціально-психологічної адаптації першокурсників до умов ВНЗ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.05 “Соціальна психологія” / Ю. О. Бохонкова. – 2005. – 20 с.
117. Брайнес С. Н. К общей теории управления в целостном организме в норме и патологии / С. Н. Брайнес, В. Б. Свечинский // Биологическая и медицинская кибернетика. – М., 1971. – 247 с.
118. Братусь Б. С. Закономерности развития деятельности личности и проблемы психолого-педагогического воздействия на личность / Б. С. Братусь, О. В. Мишкин // Психология. – 1982. – № 1. – С. 12–14.
119. Брехман И. И. Валеология – наука о здоровье / Израиль Ицкович Брехман. – [2-е изд., доп., перераб.]. – М. : Физкультура и спорт, 1990. – 206 с.
120. Брудный В. И. Адаптация студентов младших курсов вуза : (из опыта работы технических вузов юга Украины) / В. И. Брудный, А. Б. Каганов. – М. : Отдел науч. информ. НИИВШ, 1975. – 36 с.
121. Брудный В. И. Профессиональная и социально-психологическая адаптация студентов и младших специалистов / В. И. Брудный, К. И. Бодрова, Ю. В. Чуфаровский. – М. : Педагогика, 1976. – 44 с.
122. Будякина М. П. Некоторые аспекты социально-психологической адаптации новичков на предприятиях / М. П. Будякина, А. А. Русалинова // Социальная психология и социальное планирование / под ред. Е. С. Кузьмина, А. А. Бодалева. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1973. – С. 92–97.
123. Буева Л. П. Человек : деятельность и общение / Людмила Пантелевна Буева. – М. : Мысль, 1978. – 216 с.
124. Булатов С. М. Профессиональная ориентация молодежи на основе комплексной психологической оценки личности / С. М. Булатов, И. Д. Кудрин, В. К. Товкань. – Краснодар : Кубанский гос. ун-т, 1991. – 168 с.
125. Булыгин Ю. Е. Организация социального управления (основные понятия и категории) : словарь – справочник / Юрий Емельянович Булыгин ; И. Г. Безуглов (ред.). – М. : Контур, 1999. – 254 с.
126. Бушуева О. Л. Специфика социологического подхода к изучению процесса адаптации студентов в вузе / О. Л. Бушуева // Студент и вузовский коллектив : материалы межресп. теорет. семинара исследователей проблем высшего образования. – Каунас, 1973. – С. 51–57.
127. Буякас Т. М. О проблемах становления чувства самоидентичности у сту-дентов-психологов / Т. М. Буякас // Вестник МГУ. – Сер.14. Психология. – 2000. – № 1. – С. 56–62.
128. Быков Д. А. Социально-педагогическая адаптация подростков с ограниченными физическими возможностями в условиях оздоровительно-образовательного учреждения : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.01 / Быков Дмитрий Анатольевич. – Челябинск, 1999. – 170 с.
129. Василевский Н. Н. Биологическая обратная связь. Некоторые механизмы адаптивной модуляции функций в эксперименте и клинике / Н. Н. Василевский // Теоретические основы патологических состояний. – Л. : Наука, 1980. – С. 128–138.
130. Василюк Ф. Е. Психология переживания : анализ преодоления критических ситуаций / Федор Ефимович Василюк. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 200 с.
131. Васильев Ю. В. Информационное обеспечение управления общеобразовательной школой / Юрий Викторович Васильев. – Воронеж : ВГУ, 1990. – 137 с.
132. Васильева С. В. Структурные и динамические особенности студенческого адаптационного синдрома : дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.01 / Васильева Светлана Викторовна. – СПб., 2000. – 185 с.
133. Васнецов В. В. Рост рыб как адаптация / В. В. Васнецов // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отд. Биологии. – М. – 1947. – Т. 52. – Вып. 1. – 168 с.
134. Ващенко Л. М. Система управління інноваційними процесами в загальній середній освіті регіону : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Ващенко Людмила Миколаївна. – К., 2006 – 455 с.
135. Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В. Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51–55.
136. Венгер А. Л. Групповая работа со старшеклассниками, направленная на их адаптацию к новым социальным условиям / А. Л. Венгер, Ю. М. Десятникова // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 25–33.
137. Вербицкая Н. О. Учебный процесс : информация, анализ, управление / Н. О. Вербицкая, В. Ю. Бодряков. – М. : Сентябрь, 1998. – 128 с.
138. Вершинина Т. Н. Взаимосвязь текучести и производственной адаптации рабочих / Татьяна Николаевна Вершинина ; отв. ред. З. В. Куприянова; АН СССР, Сиб. отд-ние, Ин-т экономики и орг. пром. пр-ва. – Новосибирск : Нау