УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

На правах рукопису

ЛУЗАН ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 37.018.46

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
ВЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

13.00.06 – теорія і методика управління освітою

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Рябова Зоя Вікторівна,
кандидат педагогічних наук,
доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ............................................................... 4
ВСТУП ................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ТА УПРАВЛІННЯ ЇЇ РОЗВИТКОМ У ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ................................................................................................................ 12
1.1 Теоретичні засади управління розвитком професійної компетентності вчителів у закладах ПО ............................................... 12
1.2 Характеристика та особливості професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін ......................................................... 30
1.3 Стан управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти ........................................................................................................ 46
Висновки до першого розділу ........................................................................... 58
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ................................................... 63
2.1 Обґрунтування структури та змісту моделі управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти ............................................................ 63
2.2 Критерії та показники рівнів сформованості професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін .............................. 82
2.3 Технологія управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін ......................................................... 96
Висновки до другого розділу ............................................................................. 112
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ .......................................................................... 116
3.1 Організація експериментальної перевірки моделі управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти ...................................... 116
3.2 Результативність запровадження моделі управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін в закладах післядипломної освіти ............................................................ 130
3.3 Методичні рекомендації щодо запровадження моделі управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін.................................................................................................. 161
Висновки до третього розділу ........................................................................... 172
Загальні висновки ............................................................................................... 177
Список використаних джерел ............................................................................ 183
Додатки ................................................................................................................ 199

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АУ – адаптивне управління
ЗДНВР – заступник директора з навчально-виховної роботи
ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад
КВНЗ – комунальний вищий навчальний заклад
КМ – Кабінет міністрів
МОНМС – Міністерство освіти, науки, молоді й спорту
НВП – навчально-виховний процес
ПК – професійна компетентність
ПКВФД – професійна компетентність вчителів філологічних
дисциплін
ПО – післядипломна освіта
ППО – післядипломна педагогічна освіта
РМК – районний методичний кабінет
Р(М)МК – районний(міський)методичний кабінет
РМ(М)К(Ц) – районний (міський) методичний кабінет (центр)
ХАНО – Харківська академія неперервної освіти
ЦІППО – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Стрімка перебудова, яка відбувається в соціальній сфері життя, інтеграція України в Європейське співтовариство вимагають кардинальних змін у галузі освіти, що орієнтовані на нові цінності та результат. Як зазначено в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки, держава має забезпечити особистісний розвиток людини згідно з її індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя.
Переорієнтація системи освіти на компетентнісну модель діяльності суб’єктів навчального процесу, на надання якісних освітніх послуг має відбутися в управлінні розвитком професійної компетентності вчителів.
В умовах стрімкого розвитку суспільства стає нагальною потреба
у висококваліфікованих спеціалістах, які зможуть демонструвати здатність і виявляти готовність перебудовувати свою професійно-педагогічну діяльність відповідно до нової ситуації, що значною мірою залежить від його професійного рівня й майстерності. Як показало вивчення стану управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної педагогічної освіти, у сучасних умовах спостерігається розрив між новими завданнями, які стоять перед педагогічними працівниками, і якістю їхньої реальної професійної діяльності. Особливо це стосується вчителів філологічних дисциплін, які, незважаючи на теоретичну підготовку у вищих навчальних закладах, неготові до розв’язання проблем, визначених нормативно-правовими документами, а саме: формування комунікативної та літературної компетентностей, навчання орієнтуватися в постійно зростаючому інформаційному потоці, умотивування самостійно навчатися й самовдосконалюватися. Тому особливого значення набуває проблема розвитку професійної компетентності вчителів взагалі й філологічних дисциплін зокрема.
Питання підвищення кваліфікації педагогів розглядали В. Бондар, Т. Борова, Л. Ващенко, О. Галус, С. Гончаренко, Л. Даниленко, М. Дробноход, Г. Єльникова, Н. Клокар, М. Красовицький, А. Кузьмінський, Ю. Кулюткін, М. Кухарєва, М. Лапенок, В. Маслов, В. Олійник, В. Онушкін, Л. Покроєва, Н. Протасова, М. Романенко, З. Рябова, В. Сидоренко, Т. Сорочан, О. Тонконога, Т. Хлєбнікова, П. Худоминський, А. Чміль, Т. Шамова, І. Якухно.
Значну увагу науковці приділяють дослідженню проблем професійної компетентності вчителів, зокрема: А. Адольф, Т. Борова, Ю. Варданян, Р. Гільмєєва, І. Гришина, М. Елькін, Е. Соф’янц, В. Стрельников, Л. Шевчук (професійна компетентність); В. Бездухов, Л. Большакова, Т. Добудько (педагогічна); Н. Кузьміна, Н. Лісова, М. Лук’янова, А. Маркова, Л. Мітіна. Н. Яковлєва (психологічна); Н. Єршова (соціально-перцептивна); І. Котлярова, Л. Хоружа (загальнокультурна та етична); В. Кузовлєв, Л. Петровська, В. Сидоренко (комунікативна); І. Єрмаков, Л. Сохань (життєва).
Компетентнісний підхід у сучасній освіті досліджували як окремі науковці (Н. Бібік, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Шишов), так і міжнародні організації (Міжнародна комісія Ради Європи, Експерти країн Європейського Союзу, ЮНЕСКО, Міжнародний департамент стандартів, Організація економічного співробітництва та розвитку).
Визначенню та створенню моделей професійної компетентності спеціалістів, педагогів узагалі та керівників загальноосвітніх навчальних закладів зокрема присвятили свої праці вітчизняні та зарубіжні вчені: О. Ануфрієва, В. Базелюк, Є. Бачинська, Л. Ващенко, С. Дю, Г. Єльникова, І. Зімня, О. Мармаза, В. Маслов, В. Мельник, В. Олійник, В. Семиченко, Г. Федоров та ін.
У межах нашого дослідження викликали інтерес наукові праці вчених, які займалися проблемами неперервної освіти та управлінням розвитку професійної компетентності педагогів: О. Ануфрієвої, В. Базелюка, В. Беспалька, Л. Даниленко, Г. Єльникової, І. Жерносєка, В. Звєрєва, Ю. Конаржевського, С. Крисюка, Ю. Кулюткіна, І. Лєрнера, В. Мельник, Л. Набоки, Н. Ничкало, В. Олійника, В. Онушкіна, Н. Островерхової, Н. Протасової, Л. Пуховської, В. Пуцова, М. Романенка, З. Рябової, В. Саюк, В. Семиченко, К. Старченко,Т. Сущенко, О. Тонконоги, Д. Татьянченка, П. Худоминського, В. Якуніна та ін.
Питання управління в закладах післядипломної освіти проаналізовані в наукових працях Ю. Бабанського, В. Беспалька, Л. Ващенко, М. Гадецького, Г. Дмитренка, В. Маслова, В. Олійника, В. Пікельної, М. Поташника, П. Третьякова, Т. Шамової та ін.
Проте аналіз наукових джерел щодо теоретичного обґрунтування та практика вивчення стану управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін в закладах післядипломної освіти дозволяє стверджувати, що розв’язанню питання щодо управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти недостатньо приділено уваги в теорії та практиці.
У зв’язку із зазначеним виокремлюється низка протиріч між:
 необхідністю постійного професійного розвитку педагогічних працівників і недостатньою мобільністю системи підвищення кваліфікації;
 необхідністю оперативного коригування змісту підвищення кваліфікації та недостатньою підготовленістю навчальних закладів післядипломної освіти до оперативного реагування на запити педагогів;
 необхідністю неперервної освіти педагогічних працівників на основі їх життєвого досвіду та недостатньою розробленістю механізму постійного навчання дорослих на основі компетентнісного підходу.
У розв’язанні зазначених протиріч важливу роль має відіграти гнучка система післядипломної освіти, яка створила б умови для постійного розвитку професійної компетентності педагогів. Завдяки цьому долався б розрив між здобутою професійною підготовкою вчителів філологічних дисциплін у вищому навчальному закладі та новими вимогами, що висуває розвиток науки та суспільства до вчителя-словесника.
Отже, актуальність зазначеної проблеми та недостатність її розробки зумовили вибір теми дослідження «Управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою, передбаченою планом науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, «Теоретико-методологічні основи підготовки керівників до оцінювання результатів діяльності ЗНЗ» (державний номер реєстрації 0109U002236), затвердженою на засіданні Вченої ради Університету менеджменту освіти. Тему дослідження зареєстровано на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 26.10.2010 року).
Метою є розробка, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка моделі управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти.
Для досягнення поставленої мети визначено основні завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз теоретичних аспектів та з’ясувати стан управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти.
2. Визначити сутність та показники розвитку професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін та розробити факторно-критеріальну (кваліметрічну) субмодель розвитку професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін.
3. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти.
4. Розробити методичні рекомендації щодо впровадження моделі управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти.
Об’єктом дослідження є розвиток професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти.
Предмет дослідження – управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та розв’язання окреслених завдань використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження. Теоретичні (аналіз наукових джерел з теми для визначення стану дослідження проблеми управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін в закладах післядипломної освіти; синтез, порівняння, систематизація для узагальнення теоретичних підходів й експериментальних даних щодо розвитку професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти; монографічний для поглибленого дослідження окресленої проблеми; абстрактно-логічний для узагальнення ключових понять і формулювання висновків; моделювання для створення концептуальної моделі управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін в закладах післядипломної освіти); емпіричні: (опитування (анкетування, інтерв’ювання, тестування, бесіда), спостереження, експертна оцінка (метод Дельфі), самооцінка для визначення рівня розвитку професійної компетентності; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, узагальнювально-завершальний етапи) для реалізації концептуальної моделі управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін в закладах післядипломної освіти); статистичні методи (кваліметрична обробка даних із застосуванням ІТ-технологій); метод середнього арифметичного та індексного оцінювання. Для унаочнення результатів дослідження використано графо-аналітичні методи відображення інформації (таблиці, діаграми, гістограми).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що
вперше розроблено й теоретично обґрунтовано модель управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти на засадах системного, андрагогічного, акмеологічного, компетентнісного, кваліметричного підходів;
уточнено визначення поняття «управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти»; складові професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін.
удосконалено структуру, зміст підвищення кваліфікації вчителів філологічних дисциплін у процесі їх навчання в закладах післядипломної педагогічної освіти на компетентнісній основі через запровадження динамічних спецкурсів;
набула подальшого розвитку технологія управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій щодо запровадження моделі управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти. Практична цінність результатів визначається тим, що на основі концептуальних положень дисертаційного дослідження розроблено й запроваджено програму, навчальний та навчально-тематичний план динамічного спецкурсу «Розвиток професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін».
Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» (довідка № 139 від 05.02.2013); у діяльність відділів освіти Балаклійської (довідка № 19 від 08.01.2013); Барвінківської (довідка № 63 від 14.01.2013); Дергачівської (довідка № 263-а від 05.02.2013); Золочівської районних державних адміністрацій (довідка № 31 від 08.01.2013).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на V Міжнародно-практичній конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського простору» (Київ, 2010); ІІІ Міжнародному освітньому Форумі «Особистість у єдиному освітньому просторі» Конференція № 3: «Психолого-педагогічні принципи особистісно-орієнтованого менеджменту в освіті» (Запоріжжя, 2012); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Розвиток професійної компетентності педагога в системі безперервної освіти» (Харків, 2009), «Управління адаптивною школою: здобутки і перспективи» (Полтава, 2009), «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (Харків, 2010), «Проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти у сучасному суспільстві» (Херсон, 2011), «Проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти у сучасному суспільстві» (Рівне, 2011), «Розвиток післядипломної педагогічної освіти в сучасному суспільстві: експериментально-дослідницька діяльність» (Львів, 2012), «Шляхи удосконалення професійної майстерності педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти» (Харків, 2012), 45 років створення методичних служб в Україні. Районні (міські) методичні кабінети (центри): сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку (Рівне, 2012); Інтернет-конференції «Розвиток професійної компетентності менеджерів освіти: теоретико-методичні засади» (Запоріжжя, 2012); Всеукраїнському педагогічному консиліумі «Сучасні підходи до професійної діяльності педагогічних працівників та їх атестації» у межах проекту Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти» (Черкаси, 2010).
Публікації. Основні положення й висновки дисертації знайшли відображення в 27 публікаціях автора (7 з них надруковано в наукових фахових виданнях).
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації складає 225 сторінок, із них основного тексту на 182 сторінках. Дисертація містить 35 таблиць, 19 рисунків, 10 додатків, список використаних джерел (154 найменування, з них 3 – іноземною мовою).

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичний аналіз та визначено стан управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти та обґрунтовано й експериментально перевірено концептуальну модель і технологію управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін. Результати дослідження дають підстави сформулювати такі висновки:
1. Уточнено трактування понять на основі аналізу нормативно-правових документів, словникових статей, наукових джерел.
Професійну компетентність учителя філологічних дисциплін розглядаємо в ієрархії: базові компетентності (фахова, соціальна, загальнокультурна, здоров’язберігаюча, громадянська, інформаційна); загальнофахові (когнітивні, діяльнісні, соціально-особистісні); спеціально-фахові (комунікативна, літературознавча, інформаційно-комунікаційна).
Її розвиток залежить від ефективності управління ними в закладах післядипломної освіти, яке складається із суб’єктів та об’єктів та взаємозалежних зв’язків між ними. До основних суб’єктів управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін у закладах післядипломної освіти віднесені суб’єкти навчального процесу в закладах післядипломної освіти (проректори з навчальної, наукової роботи; завідувачі діагностичного центру, кафедр філологічних дисциплін, навчального відділу; декан; викладачі кафедри філологічних дисциплін, методисти предметного кабінету).
На основі визначення різних аспектів управління, дослідження його структурних елементів, аналізу практики виокремлено поняття «управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін», яке ми розуміємо як цілеспрямований вплив на процес руху керованої системи від нижчого (простішого) до вищого (складнішого), що відбувається на основі мети, завдань, закономірностей, принципів, змісту, форм та методів функціонування, притаманних основним структурним складовим системи,
у результаті чого відбувається зміна якості цієї системи, зникнення старого
й виникнення нового.
У ході обробки й узагальнення статистичних матеріалів, аналізу навчально-методичної документації курсів підвищення кваліфікації вчителів філологічних дисциплін в закладах післядипломної педагогічної освіти, опитування й діагностування вчителів-словесників виявлено потреби вчителів-словесників, які в першу чергу бажають запозичувати концептуально нові ідеї авторських педагогічних систем у вигляді майстер-класів, тематичних семінарів фахового спрямування. Окреслені проблеми підтверджують той факт, що управління розвитком професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін перебуває не на належному рівні.
2. Визначено сутність та показники розвитку професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін й розроблено відповідну факторно-критеріальну (кваліметричну) субмодель.
Результатом теоретико-пошукової роботи є уточнення сутності та структури вихідного поняття «професійна компетентність вчителів філологічних дисциплін», виділення її структурних компонентів. Нами виділено параметри, фактори та критерії професійної компетентності вчителів філологічних дисциплін, які формалізовано у відповідну факторно-критеріальну (кваліметричну) субмодель, яка включає такі параметри: професійна підготовленість учителя філологічних дисциплін, здійснення навчально-виховного процесу вчителями філологічних дисциплін, предметно-фахова діяльність.
Для експертного оцінювання визначено показники розвитку професійної компетентності вчителя філологічних дисциплін: : 0