ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ : ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ УПРАВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ЗАВЕДЕНИЯ



  • Название:
  • ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ
  • Альтернативное название:
  • ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ УПРАВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ЗАВЕДЕНИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 594
  • ВУЗ:
  • ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»


    На правах рукопису

    ХАРКІВСЬКА АЛЛА АНАТОЛІЇВНА
    УДК [378.112: 005] (043.5)


    ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ

    13.00.06 – теорія та методика управління освітою


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора педагогічних наук




    Науковий консультант:
    доктор педагогічних наук, професор
    Хриков Євген Миколайович


    Луганськ – 2012









    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
    ВСТУП 6
    РОЗДІЛ 1. УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПЕДАГОГІЧНОГО ВНЗ ЯК АКТУАЛЬНА ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 16
    1.1. Тенденції розвитку та актуальні проблеми педагогічної освіти 16
    1.2. Теоретичні засади інноваційного розвитку педагогічного ВНЗ 56
    1.3. Аналіз підходів щодо управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ 91
    Висновки до розділу 1 132
    РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПЕДАГОГІЧНОГО ВНЗ ІІІ-ІV РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ 135
    2.1. Загальна характеристика системи управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ 135
    2.2. Цілі управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ 148
    2.3. Обґрунтування закономірностей та принципів управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ 162
    2.4. Функції та методи управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ 173
    2.5. Обґрунтування організаційної структури управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ 196
    Висновки до розділу 2 213
    РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПЕДАГОГІЧНОГО ВНЗ ІІІ-ІV РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ 217
    3.1. Обґрунтування прогностичних напрямів управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ та визначення критеріїв оцінювання якості програми інноваційного розвитку педагогічного ВНЗ 217
    3.2. Аналіз освітньої системи педагогічного ВНЗ та визначення критеріїв ефективності системи управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ 240
    3.3. Розробка типової програми інноваційного розвитку педагогічного ВНЗ 273
    3.4. Теоретична модель системи управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ. 306
    Висновки до розділу 3 323
    РОЗДІЛ 4. ЗМІСТ І РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ ТЕОРЕТИЧНОЇ МОДЕЛІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПЕДАГОГІЧНОГО ВНЗ ІІІ–ІV РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ 328
    4.1. Аналіз стану системи управління інноваційним розвитком гуманітарно-педагогічної академії 328
    4.2. Зміст експериментальної перевірки системи управління інноваційним розвитком гуманітарно-педагогічної академії 349
    4.3. Результати експериментальної перевірки системи управління інноваційним розвитком гуманітарно-педагогічної академії 359
    Висновки до розділу 4 391
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 393
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 399
    ДОДАТКИ 459








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    АНП – Авторські навчальні програми
    АПН – Академія педагогічних наук
    ВВР – Відповідальні виконавці робіт
    ВНЗ – Вищий навчальний заклад
    ДНЗ – Дошкільний навчальний заклад
    ЄКТС – Європейська кредитно-трансферна система
    ЗОНЗ – Загальноосвітній навчальний заклад
    ЗУН – Знання, уміння, навички
    ІКТ – Інформаційно-комунікаційні технології
    ІМТ – Інноваційні методи і технології
    ІНТ – Інноваційні навчальні тренінги
    ІОС – Інноваційна організаційна структура
    ІР – Інноваційний розвиток
    КЗ – Кадрове забезпечення
    КЗ «ХГПА» ХОР – Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
    КПС – Курси професійного спрямування
    МЗ – Модернізація змісту
    ММД – Модернізації маркетингової діяльності
    МОНмолодьспорт – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
    НЗ – Навчальний заклад
    НМЗ – Навчально-методичне забезпечення
    НМР – Науково-методична рада
    ННЦ – Навчально-науковий центр
    НП – Навчальні плани
    ОІСР – Освіта в інтересах сталого розвитку
    ОКХ – Освітньо-кваліфікаційні характеристики
    ОПП – Освітньо-професійні програми
    ОС – Організаційна структура
    ОСУ – Організаційна структура управління
    ПІ – Педагогічна інновація
    ПК – Підвищення кваліфікації
    ППД – Передовий педагогічний досвід
    ПТО – Професійно-технічна освіта
    РІР – Рада інноваційного розвитку
    РО – Регіональні об’єднання
    СІОС – Створення інформаційно-освітнього середовища
    СМН – Сучасні методики викладання
    УІПА – Українська інженерно-педагогічна академія
    УІР – Управління інноваційним розвитком
    ISO – International Organization for Standardization
    TQM – Total Quality Management








    ВСТУП

    Актуальність дослідження. Шлях європейської та світової інтеграції, обраний Україною, зумовлює необхідність інтенсивних змін у різних сферах суспільного життя, зокрема й у галузі вищої освіти. У Національній доктрині розвитку освіти проголошено орієнтацію на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, що означає перехід від спонтанних, періодичних нововведень до нововведень як способу існування системи, що продукує сама вища школа та який слугує основою її цілеспрямованого, контрольованого й керованого розвитку.
    Провідними принципами інноваційного шляху розвитку вищої освіти в нормативних державних документах визначено такі, як: гуманізація, гуманітаризація, фундаменталізація, демократизація, варіативність, міжнародна інтеграція та інноваційний менеджмент, покликані забезпечити її конкурентність у європейському та світовому просторі, виховання майбутніх фахівців, здатних навчатися впродовж життя й мобільних на ринку праці. Але чим інтенсивнішими є інноваційні перетворення, чим більшу частину освітньої системи ВНЗ вони охоплюють, тим складніше забезпечити ефективність здійснюваних перетворень, що викликає необхідність розробки спеціальної системи управління інноваційним розвитком (УІР) навчального закладу.
    В останнє десятиліття зросла кількість досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів із проблем розвитку педагогічної освіти (В. В. Анісімов, В. П. Андрущенко, В. П. Бех, В. А. Болотов, В. І. Бондар, В. А. Бордовський, Г. А. Бордовський, А. А. Вербицький, С. А. Гончаров, В. П. Горленко, І. С. Григор’єв, Л. І. Даниленко, В. І. Данильчук, І. М. Дичківська, В. В. Докучаєва, В. А. Візників, Є. І. Ісаєв, М. Н. Костикова, В. А. Кузнєцова, В. М. Лопаткін, В. Л. Матросов, Л. І. Міщенко, В. К. Невле, А. І. Панарін, А. І. Піскунов, О. В. Плахотник, Н. Є. Сєдова, Н. К. Сергєєв, В. А. Сластьонін, І. Ф. Харламов, Є. Н. Шиянов та ін.).
    Сьогодні напрацьовано засоби для вирішення багатьох завдань, що постають перед адміністрацією при управлінні інноваційним розвитком ВНЗ, проте досвід сьогодення свідчить, що керівництву педагогічного ВНЗ ІІІ–ІV рівня акредитації не достатньо лише знань про ці засоби і вміння їх застосовувати. Педагогічний ВНЗ ІІІ–ІV рівня акредитації як об'єкт управління істотно відрізняється не тільки від виробництва, а й від школи. Відмінності об'єктів управління не можуть не відбиватися на змісті і методах вирішення управлінських завдань, тому для того, щоб удосконалювати існуючі системи управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ, потрібна відповідна наукова база.
    Сьогодні системи управління вищими навчальними закладами загалом та педагогічними ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації зокрема потребують не тільки врахування інноваційних змін в освіті, а й передбачення їх у майбутньому, про що свідчать результати численних досліджень з проблем управління розвитком вищих навчальних закладів (Р. М. Вернидуб, В. М. Колпаков, В. В. Крижко, В. В. Олійник, Є. М. Хриков та ін.). На думку багатьох дослідників, педагогічний ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації як об’єкт управління істотно відрізняється не тільки від виробництва, а й від школи. Відмінності об’єктів управління не можуть не відбиватися на змісті й методах вирішення управлінських завдань, а вдосконалення існуючих систем управління розвитком педагогічного ВНЗ потребує розробки відповідного наукового підґрунтя.
    У дисертаційних роботах останніх років розглянуто загальні питання управління вищою освітою (С. А. Андрейчук, П. Р. Вишневський, В. В. Мануйленко, В. В. Олійник, І. Б. Трегубенко та ін.); модернізації навчального процесу у вищих закладах освіти (О. О. Жигло, А. М. Зубко, Н. С. Дворнікова, Є. М. Хриков та ін.); окремі аспекти організації навчального процесу досліджували І. Ф. Драч, О. В. Євдокимов, О. О. Островерх.
    Загальні проблеми педагогічної інноватики висвітлено в працях Г. В. Єльникової, І. К. Корнилової, В. Ф. Паламарчук, В. М. Пінчука, О. В. Попової, М. М. Поташника, В. В. Сергієвського, Ю. Н. Таран, В. Є. Шукшунова, А. А. Чернюк, А. В. Хуторського, Н. Р. Юсуфбекової та ін.; упровадження педагогічних інновацій у діяльність школи вивчали Л. Д. Березівська, Л. І. Даниленко, Г. В. Єльникова, В. Ф. Паламарчук, П. Г. Шемет, Р. М. Чуйко та ін.
    Тенденції управління інноваційними процесами розкрито в працях В. І. Гінзбурга, О. Г. Козлової, В. М. Скнар та ін.; розв’язанню проблеми підготовки вчителя до інноваційної діяльності присвячено наукові розвідки І. Н. Авдєєва, Г. В. Єльникової, Н. І. Клокар, О. Г. Козлової, Є. В. Макагон, В. Ф. Паламарчук, О. В. Попової та ін. Проблеми управління інноваційним розвитком школи розглядали М. Е. Генсон, Г. В. Єльникова, В. І. Качалов, В. В. Левшина, Є. М. Павлютенков, Ю. П. Похолков, С. Я. Салига, Є. К. Сахарчук, Т. М. Сорочан, Є. М. Хриков, О. П. Якубовський та ін. Але теоретичні питання УІР вищого навчального педагогічного закладу ІІІ – ІV рівня акредитації лише починають досліджувати науковці В. В. Олійник, Л. П. Cніцар, Т. М. Сорочан, О. М. Спірін, Ю. Г. Татур, Г. С. Цехмістрова.
    У такому контексті особливого значення набуває необхідність вирішення проблеми теоретичного й методичного забезпечення управління інноваційним розвитком вищого педагогічного навчального закладу, оскільки склалася досить гостра проблемна ситуація, пов’язана з виникненням суперечності між стрімкими темпами інноваційного розвитку (ІР), неперервним зростанням вимог до особистісних і професійних якостей учителів та вихователів і недостатньою готовністю вищих навчальних закладів до підготовки кадрів, здатних підняти вітчизняну освіту до світового рівня.
    Подолання виявленої об’єктивно існуючої суперечності вимагає обґрунтування теоретичних і методичних засад управління ІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації як багатоаспектної відкритої цілісної реальності, пошуку методологічних підходів, концептуальних положень і принципів, які сприятимуть підготовці викладачів і студентів до взаємодії та співпраці в умовах інноваційного розвитку.
    З огляду на виявлені проблеми, їхню недостатню дослідженість і науково-практичну потребу в розв’язанні було обрано тему дисертаційної роботи „Теоретичні і методичні засади управління інноваційним розвитком вищого навчального педагогічного закладу”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукової роботи Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” в межах держбюджетної теми „Модернізація діяльності вищого закладу освіти в контексті європейської інтеграції” (державний реєстраційний номер 0103U004993).
    Тему затверджено Вченою радою Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 3 від 01.11.2011 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН Україні (протокол № 10 від 20.12.2011 р.).
    Об’єкт дослідження – управління вищим навчальним педагогічним закладом ІІІ – ІV рівня акредитації.
    Предмет дослідження – система управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації.
    Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці системи управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації.
    Гіпотеза дослідження: підвищенню ефективності інноваційного розвитку педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації сприятиме розробка й реалізація теоретичної моделі системи управління інноваційним розвитком закладу на основі системного, стратегічного, синергетичного, ситуаційного, процесного, гуманістично-інноваційного, особистісно орієнтованого підходів до визначення принципів, закономірностей, цілей, функцій, методів УІР педагогічного ВНЗ; створення програми інноваційного розвитку ВНЗ, що передбачає інтеграцію всіх видів ресурсів для прийняття ефективних управлінських рішень і забезпечення досягнення мети управління; обґрунтування комплексу критеріїв для діагностики ефективності системи УІР педагогічного ВНЗ.
    Відповідно до мети та гіпотези дослідження було сформульовано такі завдання:
    1. На підставі аналізу наукових джерел та освітньої практики виявити тенденції розвитку вищої педагогічної освіти, її актуальні проблеми та основні напрями їх вирішення; актуальні проблеми управління педагогічним ВНЗ.
    2. Визначити ключові поняття дослідження: „інноваційний розвиток педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації”, „управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації”, „програма інноваційного розвитку педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації”, „система управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ
    ІІІ –ІV рівня акредитації”.
    3. Обґрунтувати теоретичні і методичні засади технології впровадження інновацій у педагогічному ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації.
    4. Визначити цілі, закономірності, принципи, функції, методи та організаційну структуру УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації.
    5. Розробити теоретичну модель системи УІР педагогічного ВНЗ
    ІІІ – ІV рівня акредитації.
    6. Розробити критерії оцінювання якості типової програми ІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації та критерії ефективності системи УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації.
    7. Здійснити перевірку ефективності розробленої теоретичної моделі системи УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації.

    Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання з її діалектичними принципами всезагального взаємозв’язку, неперервності розвитку, ідей гуманістичного розуміння людини як визначальної цінності суспільства; підходи: системний (І. В. Блауберг, М. Б. Євтух, В. І. Луговий, Н. Ф. Тализіна, В. Н. Садовський, Є. М. Хриков та ін.); синергетичний (Л. І. Даниленко, В. В. Докучаєва, Г. В. Єльникова, О. В. Єльникова, В. Ф. Паламарчук та ін.); компетентнісний (В. Л. Бондар, В. М. Гринькова, Н. В. Кічук, З. Н. Курлянд, В. М. Козаков, О. Г. Мороз, В. В. Олійник, В. Ф. Паламарчук, І. Ф. Прокопенко, О. М. Пєхота, М. М. Поташник, М. Н. Скаткін, Т. І. Сущенко, Г. В. Троцко, А. В. Хуторськой та ін.); процесний (Г. А. Бордовський, Л. М. Віткін, З. Д. Жуковська, І. А. Івлієва, С. М. Лаптєва, Н. А. Селезньова); ситуаційний (Д. М. Гвішиані, Ф. Генов, В. С. Лазарев, М. М. Поташник); гуманістично-інноваційний (В. І. Луговий, О. В. Попова); особистісно орієнтовний (Є. В. Бондаревська, В. І. Гінецинський, О. Г. Доценко, М. Б. Євтух, В. І. Луговий, В. І. Мирошниченко, О. М. Пєхота, О. В. Попова, М. К. Сергєєв, В. В. Сєриков, І. С. Якиманська та ін.); стратегічний (М. Альберт, Б. Карлоф, М. Х. Мескон, В. С. Пікельна, Ф. Хедоурі, Є. М. Хриков та ін.).
    Теоретичну основу дослідження становили роботи, присвячені: загальній теорії управління соціальними організаціями (Р. Акофф, М. Альберт, А. І. Наумов, Г. Кунц, С. О’Доннел, М. Мескон, Ф. Хедоурі та ін.); теоретичним засадам управління розвитком освітніх систем (Л. Д. Березівська, Л. І. Даниленко, В. В. Докучаєва, Г. В. Єльникова, B. C. Лазарев, О. В. Попова, М. М. Поташник, Є. М. Хриков, Г. С. Цехмістрова та ін.); теоретичним засадам і технологіям інноваційної діяльності (К. Ангеловскі, В. І. Загвязинський, Г. В. Єльникова, B. C. Лазарев, З. Ф. Мазур, В. Ф. Паламарчук, О. В. Попова, М. М. Поташник, А. І. Пригожин, В. О. Сластьонін, Л. С. Подимова, А. В. Хуторськой та ін.); теоретичним засадам і технологіям педагогічної освіти (В. П. Андрущенко, Є. П. Бєлозерцев, Г. А. Бордовський, В. А. Буравіхін, А. А. Вербицький, М. І. Лазарев, Л. І. Міщенко, А. І. Піскунов, В. П. Погребняк, В. О. Сластьонін та ін.).
    Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів дослідження – теоретичні: аналіз філософських, психологічних, педагогічних, соціологічних наукових джерел і документів, порівняння, класифікація й систематизація для з’ясування стану розробленості проблеми управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ; порівняльного аналізу для уточнення понятійно-категоріального апарату, визначення теоретичних і прикладних аспектів управління педагогічним ВНЗ; емпіричні: анкетування, контрольні тести й завдання, метод рейтингового оцінювання, педагогічний експеримент з метою виявлення ефективності розробленої теоретичної моделі системи управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації; статистичні: методи математичної статистики для обробки результатів експерименту.
    Наукова новизна й теоретична значущість дослідження полягає в тому, що
    – вперше: розроблено теоретичну модель системи УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації, що включає: визначення цілей, закономірностей, принципів, функцій, методів, організаційної структури та програми ІР; визначено сутність провідних принципів УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації: гармонізованого керованого ІР, забезпечення високої якості й захисту прав споживачів освітніх послуг, регулярного зворотного зв’язку, організаційної культури, відкритості управління ВНЗ, постійного ІР управління ВНЗ та принцип постійного розвитку персоналу ВНЗ; розроблено критерії ефективності системи УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації, критерії оцінювання якості програм ІР педагогічного ВНЗ;
    – удосконалено процедуру аналізу складників освітньої системи педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації для підвищення ефективності УІР; алгоритм розробки типової програми ІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації в межах розробки системи УІР; технологію впровадження інновацій у педагогічному ВНЗ;
    – набули подальшого розвитку наукові уявлення про зміст і сутність понять: „інноваційний розвиток педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації”, „управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації”, „система управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації”, „програма інноваційного розвитку педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації”; про проблемні зони сучасного управління ВНЗ, а саме: неадаптованість структур управління ВНЗ до умов, що змінюються; домінування завдань оперативного управління; орієнтація на досягнення цілей і завдань короткострокового періоду; відсутність системи прийняття управлінських рішень на випередження, уповільнена реакція на зміни в зовнішньому середовищі; нечіткість управлінських процедур; зосередженість на рішенні переважно внутрішніх завдань, відсутність науково обґрунтованих програм розвитку ВНЗ, слабка взаємодія зі споживачами освітніх послуг з вивчення їхніх потреб.
    Практичне значення дослідження. Результати проведеного дослідження дають керівникам педагогічних ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації науково-практичний інструментарій для УІР педагогічного ВНЗ, розробки власних програм ІР, проектування нових цілей підготовки майбутніх учителів та вихователів, здійснення аналізу освітньої системи, виявлення недоліків, організація пошуку обґрунтованих шляхів подолання виявлених недоліків, планування скоординованих змін в освітній системі, зменшення й подолання опору прогресивним нововведенням, ефективного контролю за перебігом інноваційних процесів.
    Висновки й положення дисертаційної роботи сприяють більш глибокому системному осмисленню проблем УІР вищих навчальних педагогічних закладів та можуть служити теоретико-методологічною основою для подальшого дослідження цієї проблеми.
    Результати дослідження впроваджено у практику управління Комунальним закладом «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (довідка про впровадження № 01-12/138/1 від 14. 02. 2012 р. ), Українською інженерно-педагогічною академією (довідка про впровадження № 103-04-11 від 22. 02. 2012 р.), Державним закладом «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» (довідка про впровадження № 1/678 від 16. 02. 2012 р.), Комунальним закладом «Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія» (довідка про впровадження №88/1 від 08. 02. 2012 р. ).
    Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації висвітлено в доповідях на: міжнародних науково-практичних конференціях, найвагоміші з яких: „Інновації у вищій освіті” (Ніжин, 2007); „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (Суми, 2008); „Освіта і доля нації” (Харків, 2008); „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ ст.: європейський вектор розвитку вищої школи” (Луганськ Москва, 2009); „Перспективні напрями і способи реалізації інноваційних технологій у системі європейської освіти” (Ужгород, 2009); „Украина в системе современных цивилизаций: транформации государства и гражданского общества” (Одесса, 2010); І Международный форум „Современные тенденции в педагогической науке Украины и Израиля: путь к интеграции” (Одесса, 2010); „Модернізація європейської вищої освіти в контексті Болонського процесу” (Україна – Словакія – Угорщина, 2011); ІІІ Міжнародні педагогічні читання „Українська педагогічна наука в контексті сучасних цивілізаційних процесів” (Івано-Франківськ, 2011); всеукраїнських: „Підсумки Болонського процесу: психолого-педагогічні основи формування особистості конкурентоспроможного фахівця” (Севастополь, 2010); обговорено на засіданнях кафедр педагогіки та методики професійного навчання, креативної педагогіки та інтелектуальної власності, філософії та освітніх технологій, інформатики та комп’ютерних технологій Української інженерно-педагогічної академії; кафедри державної служби та управління навчальними й соціальними закладами Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
    Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві, полягає в концептуальній і методичній розробці системи оцінювання компетентності майбутніх учителів [2].
    Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 64 публікаціях, зокрема: 2 монографії, 62 статті, з яких 42 – у наукових фахових виданнях; 63 публікації – одноосібні.
    Кандидатська дисертація „Фізичні процеси коливальної кінетики у газорозрядній камері електроіонізаційного СО2 – лазеру” за спеціальністю 01.04.03 – радіофізика з квантовою включно захищена в Харківському державному університеті імені О. М. Горького в 1989 р. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської дисертації не використовувалися.
    Структура й обсяг дисертації. Робота має вступ, чотири розділи, висновки до розділів, загальні висновки, 7 додатків на 60 сторінках, список використаних джерел (605 найменувань, з них 54 – іноземними мовами). Робота містить 64 таблиці, 24 рисунки, 2 схеми. Загальний обсяг роботи – 596 сторінок.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    1. Сьогодні наукою управління напрацьовано засоби для вирішення багатьох завдань, що постають перед керівником ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації при управлінні інноваційним розвитком, проте досвід свідчить, що керівництву педагогічного ВНЗ не достатньо лише знань про ці засоби й умінь їх застосовувати. Педагогічний ВНЗ як об’єкт управління істотно відрізняється не тільки від виробництва, а й від школи. Відмінності об’єктів управління не можуть не відбиватися на змісті й методах вирішення управлінських завдань, тому актуальним є створення ефективних систем управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ і, відповідно, спеціальних наукових досліджень.
    2. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці теоретичної моделі системи управління інноваційним розвитком навчального закладу на засадах системного, стратегічного, синергетичного, процесного, ситуаційного, гуманістично-інноваційного, особистісно орієнтованого підходів.
    Порівняльний аналіз традиційної та сучасної парадигм освіти показав, що на сьогодні актуальними тенденціями розвитку є: глобалізація, варіативність, гуманізація, особистісна орієнтація, інформатизація освіти, орієнтація на формування професійної компетентності майбутнього фахівця вимагають випереджального характеру управління системою вищої освіти й формування сучасної моделі майбутнього фахівця. Доведено, що всі тенденції розвитку вищої освіти відображено в тенденціях розвитку вищої педагогічної освіти, але вони потребують конкретизації. Основні напрями вирішення сучасних проблем педагогічної освіти: удосконалення нормативної бази; оптимізація мережі вищих навчальних педагогічних закладів; розробка концептуальних засад освітньої системи педагогічного ВНЗ; удосконалення управління педагогічним ВНЗ, формування моделі випускника що повинна визначати вимоги щодо його підготовки як суб’єкта мінімум семи видів діяльностей: навчальної, виховної, наукової, методичної, інноваційної, управлінської, саморозвитку.
    На підставі вивчення державних документів та наукових джерел виявлено проблемні зони сучасного управління ВНЗ, а саме: неадаптованість структур управління ВНЗ до умов, що змінюються; домінування завдань оперативного управління; орієнтація на досягнення цілей і завдань короткострокового періоду; відсутність системи прийняття управлінських рішень на випередження, уповільнена реакція на зміни в зовнішньому середовищі та несформованість гнучких систем управління навчальним закладом; нечіткість управлінських процедур; неякісне дотримання низки управлінських функцій, таких як: контроль, довгострокове планування тощо; зосередженість на вирішенні переважно внутрішніх завдань, відсутність науково обґрунтованих програм розвитку ВНЗ, необхідність підвищення ефективності діяльності ВНЗ та відсутність регулярного зворотного зв’язку зі споживачами освітніх послуг.
    3. Визначено провідні поняття дослідження: „інноваційний розвиток ВНЗ”, яке розглядаємо як процес переходу ВНЗ у новий стан, що відповідає прогресивним тенденціям розвитку педагогічної освіти, потенційним можливостям навчального закладу й забезпечує відповідний рівень освітньої діяльності; „програма інноваційного розвитку педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації”, розуміємо як модель процесу скоординованих інновацій, що визначає, якою має стати освітня система педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації в перспективі, що, коли і як для цього потрібно зробити. Програма задає загальні цілі розвитку педагогічного ВНЗ, конкретні цілі окремих нововведень (інноваційних проектів) і способи їх досягнення, а її зміст зумовлює специфіку управлінських завдань розвитку педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації як особливого типу освітньої установи; „управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації” – визначено як діяльність управлінської підсистеми, спрямованої на формування концепції гармонізованого керування освітньою системою ВНЗ, упровадження програм розвитку ВНЗ з урахуванням умов внутрішнього та зовнішнього середовищ, яка веде до набуття ВНЗ таких ознак, як: інноваційність, прогностичність, стратегічність, ефективність, цілеспрямованість, забезпечення високої якості та регулярного зворотного зв’язку; „система управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації” – сукупність складників (цілі, підходи, закономірності, принципи, технологія, функції, методи, організаційна структура та програма ІР), пов’язаних між собою в єдине ціле, здатне змінювати освітню систему педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації.
    4. Аналіз різних підходів до сутності „інноваційного процесу” дозволив визначити складники технології інноваційних процесів педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації, що містить: визначення актуальної проблеми та підходів до її вирішення; аналіз зовнішніх і внутрішніх чинників, що сприяють або не сприяють процесам оновлення (змін); розробку стратегії оновлення (змін) та загальних вимог до інноваційного проекту (планування результатів); аналіз психолого-педагогічних джерел та педагогічної експертизи навчально-виховного процесу (або його ділянок); теоретико-методологічна адаптація інновацій, нововведень стосовно вирішення поставленої проблеми (зокрема й створення тезаурусу нових понять, які застосовуватимуться в процесі впровадження новацій); розробка методики та технології впровадження (визначення послідовності дій щодо впровадження новизни); реалізація технології впровадження (визначення етапів, мотивація виконавців, строків, форм упровадження, розподіл обов’язків між виконавцями); зворотний зв’язок, моніторинг ефективності впровадження інновацій (контроль перебігу та результатів упровадження, прийняття рішень у разі їх відхилення від бажаного стану).
    5. Доведено, що визначення цілей управління – це логіко-аналітичний процес, що має спиратися на наукові засади та складатися з чотирьох послідовних взаємопов’язаних дій: визначення закономірних і необхідних характеристик об’єкта управління, відображення їх у цілі; визначення можливих, але небажаних характеристик і стану об’єкта, передбачення заходів, що дадуть змогу ліквідувати вплив цих обставин на мету; визначення можливих та бажаних обставин і характеристик та включення їх у мету; розробка заходів щодо обмеження цілей від бажаних, але об’єктивно неможливих обставин і стану об’єкта управління.
    У ході дослідження виявлено закономірності, розроблено принципи УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації, обґрунтовано їхній взаємозв’язок.
    Визначено функції управління інноваційним розвитком вищого навчального педагогічного закладу ІІІ – ІV рівня акредитації: інформаційно-аналітична, мотиваційно-цільова, планова, організаційно-виконавча, координаційна, контрольно-аналітична, які поєднують риси класичних управлінських функцій із функціями, характерними для управління інноваційним розвитком ВНЗ, і реалізуються за допомогою відповідних методів, а саме: отримання управлінської інформації, розробки управлінських рішень, доведення управлінських рішень до виконавців, організаційно-методичного забезпечення реалізації управлінських рішень.
    Доведено доцільність уведення матричної організаційної структури УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації через надання можливості оперативної орієнтації на потреби користувачів освітніх послуг; зниження витрат на розробку та апробацію нововведень; значне скорочення часу на впровадження різних інновацій; сприяння формуванню нової формації керівних кадрів, оскільки керівником проекту може бути призначений майже будь-який викладач, співробітник.
    6. Створено теоретичну модель системи управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації, що складається з: цілей ІР, підходів до УІР, закономірностей УІР, принципів УІР, функцій УІР, методів УІР, організаційної структури УІР та типової програми ІР педагогічного ВНЗ III – IV рівня акредитації.
    Розроблено технологію впровадження типової програми ІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації, що має сталу структуру та складається з чотирьох послідовних етапів: формування концептуальних засад системи УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації; розробка програми ІР педагогічного ВНЗ; розробка плану дій реалізації інноваційних проектів програми ІР педагогічного ВНЗ III – IV рівня акредитації; експертиза програми, яка включає експертизу інноваційних проектів та оцінювання очікуваних результатів змін освітньої системи, реалізацію програми.
    Розроблено типову програму ІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації. Її змістове наповнення характеризує: ступінь насиченості проблем за окремими освітніми складниками; вплив чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ на управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації; сконцентрованість та взаємодія всіх елементів системи УІР педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації.
    7. У дослідженні розроблено систему критеріїв оцінювання якості програми ІР ВНЗ: формування цілей програми ІР; визначення завдань розвитку програми ІР; обґрунтованість розробки програми; обґрунтованість рішення про зміну концептуальних засад освітньої системи ВНЗ; наявність стратегії програми інноваційного розвитку ВНЗ; єдиної структури програми; інноваційних проектів; плану дій щодо впровадження інноваційних проектів; експертизи інноваційних проектів; наявність оцінювання очікуваних результатів змін освітньої системи.
    Розроблено критерії ефективності системи УІР педагогічного ВНЗ
    IIІ – IV рівня акредитації: модернізація змісту освітньої діяльності, інноваційні методи й технології, навчально-методичне забезпечення, організаційна структура управління, кадрове забезпечення, оновлення матеріально-технічної бази, створення інформаційно-освітнього середовища, оцінювання та контроль результатів, модернізація навчально-виховного процесу, навчально-виробнича практика, зміна ролі науки в навчальному закладі, модернізація маркетингової діяльності.
    8. На підставі експертного оцінювання складників освітньої системи ВНЗ визначено пріоритетні напрями розвитку кожного елемента. Проведена експертиза системи управління КЗ „ХГПА” ХОР дозволила констатувати недостатній рівень сформованості УІР й прогнозувати шляхи подальшого розвитку. Найбільш перспективні з цих шляхів пов’язані з модернізацією навчально-виховного процесу, залученням студентів до інноваційної діяльності, модернізацією навчально-виробничої практики, оновленням кадрового потенціалу, зміною ролі науки, модернізацією управління КЗ „ХГПА” ХОР, створенням інформаційно-освітнього середовища.
    Підтверджено гіпотезу про те, що розробка й реалізація моделі системи управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ на визначених теоретичних і методичних засадах сприяє підвищенню ефективності управління інноваційним розвитком педагогічного ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації.
    Проведене дослідження не вичерпує багатоаспектної проблеми управління інноваційним розвитком вищого педагогічного навчального закладу. Аналіз результатів дослідження підтверджує необхідність нового етапу наукового пошуку в напрямі розробки цілісної системи управління інноваційним розвитком педагогічних ВНЗ. Зокрема, заслуговують на увагу такі питання, як: розвиток управлінської компетентності керівників за умов управління інноваційним розвитком педагогічних ВНЗ ІІІ – ІV рівня акредитації; розробка теоретичних і методичних засад управління інноваційним розвитком педагогічних ВНЗ І – ІІ рівня акредитації.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аавикасоо Я. Обеспечение качества: неортодоксальный взгляд на проблему / Я. Аавикасоо // Альма матер. – 2002. – №6. – С. 4–19.
    2. Автоматизация административно-финансовой деятельности вуза / [Н. В. Нечипорук, В. А. Кисиль, О. А. Пищухина та ін.]. – Харьков : ХАИ, 2000. – 71 с.
    3. Азгальдов Г. Г. Общие сведения о методологии квалиметрии/ Г. Г. Азгальдов // Стандарты и качество. – 1994. – №11. – С. 24–29.
    4. Азгальдов Г. Г. Теория и практика оценки качества товаров (Основы квалиметрии) / Г. Г. Азгальдов. – М.: Экономика, 1982. – 256 с.
    5. Акофф Р. Л. Планирование будущего корпорации / Р. Л. Акофф. – М. : Прогресс, 1985. – 327 с.
    6. Алексеев Н. А. Личностно-ориентированное обучение: вопросы теории и практики / Н. А. Алексеев. – Тюмень: Изд-во Тюменского государственного университета, 1996. – 216 с.
    7. Алексеев Н. Г. Принципы и критерии экспертизы программ развития образования / Н. Г. Алексеев // Вопросы методологии. – 1994. –
    № 1–2. – С. 65–78.
    8. Алфімов В. М. Ліцей в системі освіти України / В.М. Алфімов. – Донецьк: Б. В., 1996. – 216 с.
    9. Андриянова О. Г. Опыт повышения качества и эффективности внутришкольного управления на основе новых информационных технологий / О. Г. Андриянова, З. А. Пожидаева, Н. Н. Самылкина // Информатика и образование. – 2002. – № 2. – С. 61–63.
    10. Андрейчук С. К. Управління системою освіти в зарубіжних країнах / С. К. Андрейчук // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. − 2005. − Вип. 8. − С. 225–232.
    11. Андрейцев В. І. Сучасна правнича наука та освіта: на шляху до Болонського процесу / В. І. Андрейцев // Вишая школа. − 2005. №3. – С. 36–55.
    12. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту. Статті. Нариси. Інтерв'ю. / В. П.Андрущенко. − К. : Знання України, 2004. − 738 с.
    13. Аристотель. Сочинения в 4 т. / ред. В.Ф. Асмус. – М. : Мысль, 1976. Т.1. – 1976. – 550 с.
    14. Арменголь М. К. Влияние глобализации на деятельность ибероамериканского виртуального университета [Электронный ресурс]: / М. К.Арменголь // Высшее образование в Европе.
    Том XXVII, №3, 2002. – Режим доступу до журн.:
    http://www.aha.ru/~moscow64/educational_book/educational_book10/armengol.htm
    15. Артикуца Н. В. Інновації як фактор модернізації та підвищення якості вищої освіти / Н. В.Артикуца // Вища освіта України. – 2006. – №3. – С. 24–32.
    16. Афанасьев Н. Г. Научное управление обществом / Н. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1973. – 207 с.
    17. Афанасьев В. Г. Научно-техническая революция, управление, образование / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1972. – 289 с.
    18. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
    19. Афанасьєв В. Г. Человек в управлении обществом / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1977. – 382 с.
    20. Афанасьєва М. В. Основи менеджменту: навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / М. В. Афанасьєва, Л. Г. Шемаєва, В. С. Верлока. – Харків : Вид-во «ІНЖЕК», 2003. – 484 с.
    21. Бабанский Ю. К. Избранные педагогические труды / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1989. – 560 с.
    22. Бабкіна О. О. Проблеми підвищення якості вищої освіти в Україні у контексті Болонських реформ / О. О. Бабкіна // Освіта і управління. – 2006. – №1. – С. 91 – 95.
    23. Багаутдинова Н. Г. Инновационный потенциал высшей школи: анализ и оценка / Н. Г.Багаутдинова. − М. : Экономика, 2002.− 172 с.
    24. Байдак Т. М. Качество образования как условие включения высших учебных заведений Украины в Болонский процесс / Т. М. Байдак, Е. Б. Дворцова // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук, пр. – Xарьков, 2006. Вип. 9 – 10. − С. 3 – 14.
    25. Байденко В. І. Компетентністний підхід до проектування державних освітніх стандартів вищої професійної освіти (методологічні і методичні питання): [методична допомога] / В. І.Байденко. – М., 2005 – С. 35.
    26. Байденко В. І. Концептуальна модель державних освітніх стандартів у компетентністному форматі (дискусійний варіант) / В. І. Байденко // Матеріали до другого засідання методологічного семінару. – М. : Дослідницький центр проблем якості підготовки фахівців, 2004 – 203 с.
    27. Байер Г. Стиль работы и образ жизни руководителя / Г. Байер, К. Бухгольц. – М. : Экономика, 1985. – 280 с.
    28. Бакштановский В. И. Университет как научно-образовательная корпорация: дуализм самоидентификации и выбор приоритета / В. И. Бакштановский, М. В. Богданов, Ю. В. Согомонов // Филос. науки. – 2009. – № 3. – С. 78–95.
    29. Барбаш В. А. Інноваційне середовище на базі університету дослідницького типу [Електронний ресурс] / В. А. Барбаш, К. О. Бояринова. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2008-2/Boyarinova_208.htm.
    30. Батіщева О. С. Культурний аспект глобалізації вищої освіти / О. С. Батіщева // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 10. – С. 25–33.
    31. Баханов К. О. Що таке технологія навчання / К.О. Баханов // Шлях освіти. – 1999. – № 3. – С. 23–25.
    32. Башмаков М. И. Классификация обучающих сред / М. И. Башмаков, С. Н. Поздняков, Н. А. Резник // Школьные технологии. – 2000. – № 3. – С. 135 – 146.
    33. Бегей В. М. Демократизація управління загальноосвітньою школою / В. М. Бегей. – Тернопіль : Книжк.-журн. вид-во «Тернопіль», 1994. – 195 с.
    34. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию / пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; общ. ред. и послесл. А. Филиппова. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
    35. Белов В. В. Система оценки качества образования / В. В. Белов // Высшее образование в России.– 2002. – №1. – С. 44–49.
    36. Бельчик Т. А. Системная оценка функционирования вуза в управлении подготовкой специалистов (на примере Кемеровской области): дис…. канд.. економ. наук.: 08.00.05 / Бельчик Татьяна Алексеевна. – Кемерово, 2003. – 250 с.
    37. Бельчик Т. А. Роль системной оценки в управлении вузом / Т. А. Бельчик // Системный анализ в проектировании и управлении: труды международной научно-практической конференции 20-22 июня 2001 г. – СПб. : Изд-во СПбГТУ, 2001.– С. 480–483.
    38. Беляев А. А. Системология организации / А. А. Беляев, Э. М. Коротков. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 182 с.
    39. Березняк Е. С. Руководство современной школою / Е.С. Березняк. – К. : Рад. шк., 1977. – 167 с.
    40. Берталанфи К. Л. Общая теория систем – обзор проблем и результатов / К. Л. фон Берталанфи // Системные исследования. – 1969. – С. 30–50.
    41. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В. П. Беспалько. – Воронеж: Изд. ВГУ, 1977. – 78 с.
    42. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. – М. : ИПРО, 1995. – 192 с.
    43. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 191 с.
    44. Бех Л. В. Проектная деятельность работников ДОУ в процессе повышения квалификации / Л. В. Бех // Начальная школа плюс
    до и после : Научно-методический и психолого-педагогический журнал. – 2007. – № 4. – С. 58–62.
    45. Блауберг И. В. Системные исследования и общая теория систем / И. В. Блауберг, В. Н. Садовский, Э. Г. Юдин // Системные исследования. Ежегодник. – М. : Издательство Наука, 1969. – С.7–28.
    46. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин.– М. : Издательство Наука, 1973. – 196 с.
    47. Богданова О. С. Этические беседы с подростками / О. С. Богданова, О. Д. Калинина, М. Б. Рубцова. – М. : Просвещение, 1987. – 192 с.
    48. Богиня Л. П. Інноваційні технології модернізації вищої освіти України в контексті Болонського процесу / Л. П. Богиня // Вісн. технол. ун-ту Поділля. − 2004. − № 3, Т. 1. − С. 100–102.
    49. Болонский процесс: нарастающая динамика и многообразие (документы международных форумов и мнение европейских експертов) /
    под ред. В. И.Байденко. – М., 2002. – С. 26–28.
    50. Болонський процесс: Документи / З. I. Тимошенко та iн. – К. : Вид-во европейського ун-ту, 2004. – 169 с.
    51. Болонський процес у фактах i документах (Сорбона – Болонья – Саламанка – Прага – Берлін) // упоряд.: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш та iн. – К.; Тернопіль: Вид-во ТДПУ iм. Гнатюка, 2003. – 52 с.
    52. Болонський процес: тенденції, проблеми, перспективи /
    укл. В. П. Бех, Ю. Л. Маліовський; за ред. академка В. П. Андрущенка. –
    К. : НПУ iмeнi М. П. Драгоманова, 2004. – 221 с.
    53. Болонський процес: цикли, ступені, кредити / упор. Б. В. Клименко, Л. Л. Товажнянський, Є. I. Сокол. – Харків, 2004. – 142 с.
    54. Болонський процес у фактах і документах: (Сорбонна – Болонья – Саламанка – Прага – Берлін) / М-во освіти і науки України та ін.; упоряд.: М. Ф. Степко та ін. – К.; Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2003. – 52 с.
    55. Болонский процесс: перспективы внедрения в Украине / подгот. И. Старенькая // Деловая жизнь. − 2005. – № 5–6. − С. 43–44.
    56. Болотов В. А. Компетентносная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 12–13.
    57. Бондарь В. И. Управленческая деятельность директора школы: дидактический аспект В.И. Бондарь. – К. : Рад. шк., 1987. – 160 с.
    58. Бордовский Г. А. Управление качеством образовательного процесса в вузе / Г. А. Бордовский // Ценности современного образования: регион. аспект / Сев.-зап. отд-ние РАО, ПГУ. – Архангельск, 2004. – С. 178 – 180.
    59. Бродовська В. Й. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові / В. Й. Бродовська, І. П. Патрик, В. Я. Яблонко – Словник. – 2-е вид. – К. : ВД «Професіонал», 2005. – 224 с.
    60. Браже Т. Г. Современная аттестация учителей: цели и тенденции / Т. Г. Браже // Педагогика. – 1995. – №3. – С. 69.
    61. Будак В. Д. Якість педагогічної освіти – майбутнє України / В. Д. Будак // Технології неперервної освіти: проблеми, досвід, перспективи розитку: збірник статей до традиційної ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. – С. 3–6.
    62. Быстров В. А. Аттестуется вуз / В. А. Быстров // Высшее образование в России. – 1995. – №3. – С. 3–9.
    63. Ван Гиг Дж. Прикладная общая теория систем / Ван Гиг Дж. –
    Ч.1, 2. – М. : Педагогика, 1981. – 86 с.
    64. Ванюрихин Г. И. Болонское образовательное пространство и новые возможности двухступенчатой подготовки специалистов / Г. И. Ванюрихин // Новий Колегіум. − 2006. − № 1. − С. 3 – І7.
    65. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: навч. посібник / В. А. Василенко – К. : ЦУЛ, 2002. – 420 с.
    66. Васильев Ю. С. Экономика и организация управления вузом / Ю. С. Васильев, В. В. Глухов, М. П. Федоров, А. В. Федотов. – СПб. : Издательство «Лань», 1999. – 448 с.
    67. Васильков Л. М. Оптимізація праці завуча загальноосвітньої школи / Л. М. Васильков, Б.Л. Тевлін. – К. : Рад. шк., 1982. – 175 с.
    68. Ващенко Л. М. Управління інноваційними процесами в загальній середній освіті регіону: монографія / Л.М. Ващенко. – К. : Видавниче об’єднання «Тираж», 2005. – 380 с.
    69. Велика хартія університетів (Болонья, 1988) Болонський процес: Документи. − К., 2004. − С. 7−10.
    70. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
    71. Вернидуб Р. М. Організація і управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі: навч. посібник / Р. М. Вернидуб – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. – 110 с.
    72. Виханский О. С. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – М. : Гардарика, 1995. – 528 с.
    73. Виханский О. С. Менеджмент / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – М. : Гардарики, 2000. – 528 с.
    74. Вища школа і Болонський процес: підручник / Г. Ф. Пономарьова, А. А. Харківська, О. О. Бабакіна, Т. В. Отрошко. – Харків : ХГПІ, 2010. – 304 с.
    75. Вища освіта і Болонський процес. Ч. 2 : підручник / Г. Ф. Пономарьова, Т. В. Отрошко, О. О. Бабакіна, І. І. Соловйова. – Харків, 2011. – 400 с.
    76. Вища освіта у США: специфіка та процес вступу: довідкове видання для студентів і дослідників / за ред. О. В. Даневича. – К. : Вид. дім
    «КМ Академія», 2004. – 332 с.
    77. Вища освіта України в парадигмі євроінтеграції (курс лекцій): навч. посібник для студентів / Г. Ф. Пономарьова, А. А. Харківська, Т. В. Отрошко та ін. – Харків : ХГПІ, 2008. – 334 с.
    78. Вісник Луганського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Педагогічні науки: за мат. ІV міжнар. наук.-практ. конф. «Ціннісні пріоритети освіти ХХІ ст.: європейський вектор розвитку вищої школи», 03-05.11.2009 / Видав. Державного закладу «Луганський національний університет імені Т. Шевченка». – Луганськ, 2009. – В.23(186). – С. 277–281.
    79. Вознюк Т. Г. Менеджмент навчально-виховного процесу / Т. Г. Вознюк. – К. : Здоров’я, 2002. – 128 с.
    80. Волкова Е. Н. Субъектность педагога: теория и практика : автореф. дис. на соискание уч. степени докт. наук : спец. 19.00.07 «Педагогическая психология» / Е. Н. Волкова. – М., 1998. – 50 с.
    81. Волович В. В. Болонский процесс и новая парадигма образования в Украине / В. В. Волович // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 4. – С. 189 – 199.
    82. Воробйов Ю. І. Визначення рейтингу вищих навчальних закладів на підставі багатьох показників / Ю. І. Воробйов, О. М. Вассерман, А. Б. Пашков // Вища школа. – 2003. – №4. – С. 43–47.
    83. Воронов М. В. Модель оценки уровня информатизации процессов обучения в вузе / М. В. Воронов // Дистанционное и виртуальное обучение. – 2009. – № 6. – С. 4–15.
    84. Всемирная декларация о высшем образовании для XXI века: подходы и практические меры (Принята на Всемирной конференции ЮНЕСКО «Высшее образование в XXI веке: подходы и практические меры» (Париж, 5–9 окт. 1998 г. ) // Альма Матер (Вестник высшей школы). – 1999. – № 3. – С. 29–35.
    85. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на пороге XXI века / Б. Л. Вульфсон. – М. : Издательство УР АО, 1999. – 208 с.
    86. Высшее образование в странах Западной Европы / под ред. Н. Д. Никандрова. – М. : – 1989. – 235 с.
    87. Гага В. А. Сравнимость результатов труда в системах социалистического соревнования и заработной платы / В. А. Гага. – Томск : Издательство Томского университета, 1980. – 198 с.
    88. Галузевий стандарт вищої освіти України. Підготовка магістра за спеціальністю специфічних категорій 8.000009 «Управління навчальним закладом». – К. : Міністерство освіти і науки України. – 2006. – 61 с.
    89. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія : навч. посібник / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К. : Вища школа, 1995. – 237 с.
    90. Гвишиани Д. М. Организация и управление/ Д. М. Гвишиани. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1972. – 536 с.
    91. Генов Ф. Психология управления / Ф. Генов. – М. : Прогресс, 1982. – 422 с.
    92. Генсон М. Е. Керування освітою та організаційна поведінка / М. Е. Генсон; пер. з англ. Х. М. Проців. – Львів : Литопис, 2002. – 384 с.
    93. Георгиева Т. С. Высшая школа США на современном этапе / Т. С. Георгиева. – М. : Высшая школа, 1989. – 143 с.
    94. Гершунський Б. С. Філософія освіти для XXI століття / Б. С. Гершунський. – М. : Педагогіка-прес, 2002. – 275 с.
    95. Гершунский Б. С. Педагогическая прогностика / Б. С. Гершунський. – К. : Высшая шк., 1986. – 200 с.
    96. Глузман О. В. Методологічні засади дослідження університетської педагогічної освіти / О. В. Глузман // Психологія і суспільство. Фундаментальні дослідження. – 2008. – № 2. – С. 8–44.
    97. Глухов В. А. Основы менеджмента : учеб. пособие / В. А. Глухов. – СПб. : Специальная литература, 2000. – 325 с.
    98. Глухов В. В. Экономика знаний. [В.В. Глухов, С. Б. Коробко, Т. В. Маринина]. – СПб.: Питер, 2003. – 528 с.
    99. Гончаренко С. У. Український педагогічних словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
    100. Гончаренко С. У. Методика як наука / С. У. Гончаренко. – Хмельницький : ХГПК, 2000. – 30 с.
    101. Гончаров С. М. Дидактичні основи кредитино-модульної системи організації навчального процесу / С. М. Гончаров. – Рівне: НУВГП, 2006. − 191 с.
    102. Горская Г. И. Организация учебно-воспитательного процесса в школе / Г. И. Горская. – М. : Просвещение, 1977. – 272 с.
    103. Гофрон А. Філософські засади сучасних європейських, освітніх концепцій: автореф, дис. на здобуття наук. ступеняя д-ра філос. наук: спец. 09.00.07 «Етика» / А. Гофрон. − К., 2005. − 32 с.
    104. Грані творчості. Книга для вчителя / відп. ред. М. Д. Ярмаченко; упоряд. Паламарчук В.Ф. – К. : Ред. шк., 1990. – 200 с.
    105. Грейсон Дж. Мл. Американский менеджмент на пороге XXI века:
    пер. с англ. / Дж. Мл. Грейсон, К. О'Делл. – М. : Экономика, 1997. – 320 с.
    106. Григораш В. В. Управління навчальним закладом : навч.-метод. посібник: у 2-х ч. 4.1. / В. В. Григораш, О. М. Касьянова, О. I. Мармаза. – Харків : Ранок, 2004. – 160 с.
    107. Гуленко В. В. Соционика для руководителя / В. В. Гуленко, А. В. Молодцов. – Кн.1. Введение в соционику. – К. : МЗУУП, 1993. – 128 с.
    108. Гура О. І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект: монографія / О. І. Гура. – Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2006. – 299 с.
    109. Гурін Р. С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Р. С. Гурін. – Одеса, 2004. – 21 с.
    110. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения / В. В. Давыдов. – М. : ИНТОР, 1996. – 544 с.
    111. Декларація Міністрів європейських країн про створення Європейського простору вищої освіти від 11-12 березня 2010 року (Будапешт-Відень) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://old.nau.edu.ua/uk/EduProcess/Bologna/budviddek/.
    112. Далин П. Могут ли школы учиться? / П. Далин, В. Руст // Социология образования. – 1994. – Т.2. Вып. 3. – С. 152–174.
    113. Даниленко Л. І. Теоретико-методичні засади управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка й історія педагогіки» / Л. І. Даниленко. – К.,
    2005. – 47 с.
    114. Даниленко Л. І. Теоретичні аспекти освітньої інноватики. Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: зб. наук. праць / Л. І. Даниленко. – К.: Логос, 2001. – Вип. 5, – С. 5, 8.
    115. Даниленко Л. І. Модернізація змісту та структури навчального плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників в інституті післядипломної освіти / Л. І. Даниленко, О. М. Берещук // Післядипломна освіта в Україні. – 2002. – № 2. – С. 16–21.
    116. Даниленко Л. І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності директора загальноосвітньої школи / Л. І. Даниленко. – К. : Логос, 2002. – 140 с.
    117. Даниленко Л. І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах : монографія / Л.І. Даниленко. – К. : Міленіум, 2004. – 358 с.
    118. Демідов Д. В. Моніторингові технології організації навчального процесу в університеті / Є. М. Хриков, Д. В. Демідов // Тенденції розвитку післядипломної освіти в контексті Болонського процесу : матеріали наук.-практ. конф. (Луганськ, 23 берез., 2006р.). – Луганськ, 2006. – С. 3 – 14.
    119. Денисов А. А Информационный подход к анализу систем / А.А. Денисов // Системный анализ в проектировании и управлении: Труды междунар. науч.-практ. конф. – СПБ. : Изд-во СПбГТУ, 2001. – 516 с.
    120. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К. : Генеза, 2002. – 368 с.
    121. Дим Р. «Новый менеджериализм» и высшее образование: управление качеством и продуктивностью работы в университетах Великобритании / Розмари Дим // Вопросы образования. – 2004. –
    №3. – С. 44 – 56.
    122. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посібник / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
    123. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент у системі освіти : навч. посібник / Г. А. Дмитренко. – К. : МАУП, 1999. – 176 с.
    124. Дмитриев А. П. Предмет и методы военного исследования / А. П. Дмитриев. – М. : ВПА, 1975. –176 с.
    125. Докучаєва В. В. Проектування інноваційних педагогічних систем у сучасному освітньому просторі : монографія / В. В. Докучаєва. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 304 с.
    126. Докучаєва В. В. Інноваційна діяльність у сучасній педагогічній теорії і практиці / В.В. Докучаєва // Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. – 2010. – № 9 (196). – С. 181–193.
    127. Домніч В. І. Європейський освітній простір. Визнання дипломів / В. І. Домніч // Університет. − 2004. −№ 1. − С.97 – 103.
    128. Доповідь від 23 квітня 2002 р. на відділенні філософії освіти і теоретичної підготовки РАО, д.п.н. А. В. Хуторського на тему «Визначення загальнонаочного змісту і ключових компетенції як характеристика нового підходу до конструювання освітніх стандартів».
    129. Дрантусова Н. В. Оценка качества как необходимый элемент управления в высшем образовании / Н. В. Дрантусова, Е. А. Князев // Университетское управление : практика и анализ. – 1999. – №1(8). – С. 5 – 8.
    130. Дремов Г. Г. Социалистическое соревнование в непроизводственной сфере / Г. Г. Дремов, Е. Е. Соколов. – М. : Профиздат, 1980. – 64 с.
    131. Дроб’язко П. І. Організація і зміст роботи педагогічної ради / П. І. Дроб’язко // Освіта і управління. – 1999. – № 3.
    132. Дроб'язко П. І. Особливості управління навчально-виховним процесом у початкові школі / П. І. Дроб’язко // Організація управління загальноосвітньою школою на сучасному етапі. – К. : Школяр, 1998.
    133. Друкер П. Практика менеджмента/ Питер Друкер. – М. : Вільямс,
    2001. – 398 с.
    134. Дусь Ю. П. Интеллектуальная колонизация: Перспективы присоединения к Болонскому процессу / Ю. П. Дусь // ЭКО: Всерос. экон. журн. − 2006. − № 2. − С.76 – 92.
    135. Егоршин А. П. Прогноз (О перспективах образования в России) / А. П. Егоршин // Высшее образование в России. – 2000. – №4. – С. 19–30.
    136. Ефремов А. В. Искусство управления / А. В. Ефремов. – К. : УМКУ, 1989. – 78 с.
    137. Євтушевський В. А. Становлення і розвиток інновацій у вищій школі: метод. матер. / В. А. Євтушевський // Вища освіта України :
    теор. та наук.-метод. часоп. – 2006. – №2. – C. 62–66.
    138. Євтодюк А. В. Синергетичні засади моделювання освітніх систем : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03. «Соціальна філософія та історія філософії» / А.В. Євтодюк – К., 2002. – 24 с.
    139. Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управління загальною освітою в регіоні / Г. В. Єльникова. – Харків : Крок, 1999. – 303 с.
    140. Єльникова Г. В. Управлінська компетентність / Г.В. Єльникова. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128 с.
    141. Єльникова О. В. Управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора пед. наук : спец.13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / О. В. Єльникова. – К., 2005. – 22 с.
    142. Жамин В. А. Социально-экономические проблемы образования в развитом социалистическом обществе / В.А. Жамин. – М. : Экономика,
    1979. – 183 с.
    143. Жилина Л. В. Программа информатизации школьного образовательного пространства /Л. В. Жилина // Информатика и образование. – 2002. – № 11. – С. 70–73.
    144. Жукова В. О. Інноваційна модель розвитку вищого навчального закладу як чинник забезпечення високої якості підготовки фахівців / В. О. Жукова // Економічні науки: зб. наук. пр.: КНТУ, 2010, –
    Вип. 17. – С. 42–49.
    145. Журавський В. С. Болонський процес: головні принципи входження в європейський простір вищої освіти / В. С Журавський, М. З. Згуровський. – К. : Політехніка, 2003. – 192 с.
    146. Заир-Бек Е. С. Теоретические основы обучения педагогическому проектированию : дис. ... д-ра пед. наук / Е.С. Заир-Бек. – СПб., 1995. – 410 с.
    147. Загвязинский В. И. Дидактика высшей школы : текст лекций / В.И. Загвязинський. – Челябинск : ЧПИ, 1990. – 98 с.
    148. Загвязинский В. И. Инновационные процессы в образовании и педагогическая наука / В.И. Загвязинский //Инновационные процессы в образовании: сб. науч. тр. – [Тюменский Гос. ун-т.]. – Тюмень, 1990. – С. 5–15.
    149. Загвязинский В. И. Педагогическое предвидение / В. И. Загвязинский. – М. : Знание, 1987. – 80 с.
    150. 3агвязинский В. И. Педагогическое творчество учителей / В. И. Загвязинский. – М. : Педагогика, 1987. – 160 с.
    151. Зайченко І. В. Педагогіка: навч. посібник / І. В. Зайченко. – К. : «Освіта України», 2006. – 528 с.
    152. Закон України про вищу освіту. Науково-практичний коментар /
    за заг. ред. В.Г. Кременя. – К., – 2002. – 323 с.
    153. Закон України «Про концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства Європейського Союзу» від 21.11.2002 p. / Відомості Верховної Ради України. − 2003. − № 3. − С. 12.
    154. Законодавство України про освіту: зб. законів / упоряд. В. Ф. Паламарчук. – К. : Парламентське вид-во, 2002. –159 с.
    155. Зверева В. И. Организационно-педагогическая деятельность руководителя школы / В. И. Зверева. – М. : Новая школа, 1997. – 320 с.
    156. Згуровський М. З. Болонський процес: головні принципи та шляхи структурного реформування вищої освіти України : навч.-метод. вид. / М. З. Згуровський ; МОНУ ; Нац. техн.. ун-т України «Киівський політ. ін.-т». – К. : НТУУ КПІ, 2006. – 544 с.
    157. Згуровський М. З. Стан та завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу / М. З. Згуровський. – К. : Політехніка, 2004. – 76 с.
    158. Зеер Э. Ф. Эмоциональный компонент в профессиональном становлении педагога / Э. Ф. Зеер, Э. Э. Сыманюк // Мир психологии. – 2002. – № 4(32). – С. 194–203.
    159. Зигерт В. Руководить без конфликтов / В. Зигерт, Л. Ланг. – М. : Экономика, 1990. – 335 с.
    160. 3имняя И. А. Культура, образованность, профессионализм специалиста / И. А. Зимняя. // Проблемы качества, его нормирования и стандартов в образовании. – М., 1998. – С. 34–46.
    161. Зона европейского высшего образования. Совместное заявление европейских министров образования. Болонья, Италия, 19 июня 1999 г. / М. В. Ларионова, В. Д. Шадриков, Б. В. Железов, Е. М. Горбунова Формирование общеевропейского пространства высшего образования. Задачи для российской высшей школы. – М. : Издательский дом ГУ–ВШЭ, 2004. – С. 217–221.
    162. Зязюн І. А. Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки: монографія / за ред. І. А. Зязюна. – К. : Віпол, 2000. – 636 с.
    163. Зязюн І. А. Болонський процес у Європі і Україні / І. А.Зязюн // Трибуна. – 2005. – № 1/2. – С. 14 – 16.
    164. Иванов Ю. В. Деловая
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины