ГЛАЗУНОВА Олена Григорівна ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УНІВЕРСИТЕТАХ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

На правах рукопису

ГЛАЗУНОВА Олена Григорівна

УДК [378.147+371.26]:004

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО навчання
МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
в університетах АГРАРНОГО профілю

13.00.10 інформаційно-комунікаційні технології в освіті

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
доктор педагогічних наук, професор, член-кор. НАПН України
МОРЗЕ Наталія Вікторівна

Київ - 2015

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 5
ВСТУП.. 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УНІВЕРСИТЕТАХ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА.. 19
1.1. Аналіз підготовки фахівців з інформаційних технологій в Україні в умовах глобалізації та розвитку інформаційного суспільства. 19
1.2. Європейські стандарти ІТ-освіти та шляхи їх впровадження в Україні 32
1.3. Вимоги щодо якості підготовки майбутніх ІТ-фахівців в університетах аграрного профілю в умовах глобалізації та євроінтеграції 40
Висновки до першого розділу. 61
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УНІВЕРСИТЕТАХ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ... 65
2.1. Загальна методика та концепція дисертаційного дослідження. 65
2.2. Онтологічний підхід до визначення поняттєво-категорійного апарату дисертаційного дослідження. 75
2.3. Системний підхід до проектування системи електронного навчання майбутніх ІТ-фахівців в університетах аграрного профілю.. 107
2.4. Етапи та технології проектування системи електронного навчання майбутніх ІТ-фахівців в університетах аграрного профілю.. 123
Висновки до другого розділу. 130
РОЗДІЛ 3 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УНІВЕРСИТЕТАХ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ... 133
3.1. Модель системи електронного навчання майбутніх ІТ-фахівців в університетах аграрного профілю.. 133
3.2. Проектування хмаро-орієнтованого електронного освітнього середовища системи електронного навчання університету. 154
3.3. Проектування навчально-методичних елементів системи електронного навчання та критеріїв їх оцінювання. 184
3.4. Проектування процесу управління елементами системи електронного навчання відповідно до стандарту менеджменту якості ISO 9001. 195
Висновки до третього розділу. 204
РОЗДІЛ 4 МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІТ В УНІВЕРСИТЕТАХ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ... 210
4.1. Методика створення та використання електронних навчальних курсів для підготовки майбутніх ІТ-фахівців. 210
4.2. Методика застосування навчальних відео ресурсів в системі електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій. 234
4.3. Методичні аспекти організації самостійної роботи студентів з використанням електронних навчальних курсів. 251
4.4. Методика оцінювання залишкових знань студентів за допомогою інструментів CLMS Moodle. 267
4.5. Моделювання процесів та обґрунтування методики застосування системи електронного навчання для студентів заочної форми. 279
4.6. Методика застосування он-лайн технологій в системі електронного навчання майбутніх фахівців з ІТ в університетах аграрного профілю.. 296
Висновки до четвертого розділу. 308
РОЗДІЛ 5 МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ІК-КОМПЕТЕНТНОСТІ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ.. 313
5.1. Особливості навчальної діяльності суб’єктів навчального процесу за умов запровадження технологій електронного навчання. 313
5.2. Педагогічні умови формування ІК-компетентності студентів. 317
5.3.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Відповідно до поставленої мети та задач у дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання наукової проблеми обґрунтування теоретико-методичних засад проектування і застосування системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю, створення зазначеної системи й експериментальної перевірки її ефективності та отримано такі основні результати: теоретично обґрунтовано вимоги до якості підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю; визначено та обґрунтовано етапи проектування системи електронного навчання; визначено сутність, будова, поняттєво-категорійний апарат системи електронного навчання; розроблено модель системи електронного навчання, визначено фактори ефективності її функціонування та побудовано факторно-критеріальну модель; спроектовано програмно-технічну архітектуру, змістово-методичну та управлінську складові системи; обґрунтовано методичні засади застосування системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій для денної, заочної форми та регіональних навчальних закладів; розроблено методику розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності суб’єктів електронного навчання.
Результати проведеного дослідження дають підстави зробити такі висновки:
1. На основі аналізу та систематизації вітчизняних і зарубіжних досліджень обґрунтовано вимоги щодо якості підготовки майбутніх ІТ-фахівців в університетах аграрного профілю в умовах глобалізації та євроінтеграції. Система вимог побудована на основі стандартів щодо внутрішнього забезпечення якості європейського освітнього простору і включає вимоги щодо політики закладу і процедур управління, навчальних програм, якості викладацького складу, навчальних ресурсів та підтримки студентів, інформаційних систем та публічності інформації. Структура та зміст навчальних програм мають відповідати європейській рамці кваліфікацій, європейській рамці ІКТ компетентностей, галузевим стандартам вищої освіти, потребам роботодавців аграрної сфери щодо кваліфікації ІТ-фахівців. У підготовці майбутніх ІТ-фахівців необхідно використовувати навчальні ресурси та забезпечувати підтримку студентів за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема, в університетах доцільно створити електронне освітнє середовище, яке відповідатиме навчальним потребам студентів ІТ-фаху, та забезпечити доступ студентів до дидактичних та програмно-технічних засобів навчання. Викладацький склад має володіти предметом викладання на високому рівні та бути підготовленим до використання технологій електронного навчання. Проектування та розроблення системи електронного навчання дасть можливість задовольнити висунуті вимоги та забезпечити якість підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю.
2. Проектування системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій доцільно здійснювати відповідно з такими етапами: визначення мети і завдань проектування, аналіз вимог до якості підготовки ІТ-фахівців в аграрних університетах, структурно-функціональний аналіз системи електронного навчання, побудова моделі системи електронного навчання, проектування програмно-технічної архітектури системи, проектування змістово-методичних компонентів системи, проектування процесів управління електронним освітнім середовищем та процесами електронного навчання, проектування застосування системи електронного навчання.
3. Методологічні засади проектування системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю базуються на застосуванні системного і онтологічного підходів. Створення онтології електронного навчання дало можливість виявити класи об’єктів предметної області електронного навчання та взаємозв’язки між ними. У результаті дослідження визначено такі класи об’єктів: концепції, методологічні підходи, принципи, педагогічні теорії, покоління, інформаційні технології, методи, засоби, види навчання, освітні технології, віртуальні середовища навчання та стандарти. Таксономія та опис кожного об’єкта дали можливість визначити поняттєво-категорійний апарат дослідження, зокрема, обґрунтовано визначення понять система електронного навчання та академічна хмара університету. Академічна хмара університету визначена як хмаро-орієнтоване електронне освітнє середовище навчального закладу, що є поєднанням технічних, програмно-технологічних, інформаційних ресурсів та сервісів, що функціонують на основі технологій хмарних обчислень і дають можливість забезпечити навчальну діяльність студентів університету за допомогою локальної мережі навчального закладу та Інтернет-мережі. Застосування системного підходу до дослідження системи електронного навчання, який включає структурний та процесний аспекти щодо поєднання таких елементів системи, як технічне, програмне, інформаційне, процесне, організаційне забезпечення дало можливість обґрунтувати та спроектувати систему в цілому, а також кожний її компонент.
4. Теоретичні засади проектування системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю полягають в обґрунтуванні та розробленні структурно-функціональної моделі системи. Компонентами моделі системи визначено: мету, концептуально-методологічний блок, процеси, змістовно-методичний, технологічний та управлінський блоки. Метою системи є підвищення якості підготовки майбутніх ІТ-фахівців шляхом створення ефективної системи електронного навчання. Базові концепції, принципи, методології, стандарти, які відображені у концептуально-методологічному блоці, є основою для проектування змістово-методичних, технологічних та управлінських компонентів системи та виконання процесів.
Процесами системи визначено: підготовка електронного середовища, добір та створення електронного навчального контенту, навчання майбутніх ІТ-фахівців, підготовка викладачів і студентів до електронного навчання, оцінювання якості навчання. Для кожного процесу визначені підпроцеси, концептуально-методологічні, змістовно-методичні, технологічні та управлінські компоненти.
Проектування технологічних компонентів полягає у обґрунтуванні та розробленні моделей архітектури хмаро-орієнтованого електронного освітнього середовища університету, яке здійснювалося на основі структурно-функціонального підходу та базувалося на системному, синергетичному, онтологічному методологічних підходах. У результаті проектування визначено структуру та функціонал академічної хмари університету на таких рівнях: фізичному, віртуалізації, управління віртуальними ресурсами, платформ та програмного забезпечення. Для кожного рівня визначено перелік технічних та програмних засобів для забезпечення їх функціонування. Проектуючи програмну складову академічної хмари передбачено використання програмних засобів для забезпечення студентів електронними навчальними ресурсами (система управління електронними навчальним курсами, інституційний репозитарій, відеопортал, система відеоконференцій, вікіпортал) та програмних середовищ для навчання відповідно до фахового спрямування (системи програмування, моделювання, проектування, аналізу, управління базами даних тощо). Використання відкритих програмних платформ дає можливість забезпечити економічну ефективність створення такого середовища на власній інфраструктурі університету. Використання технології віртуального робочого столу дає можливість забезпечити студентів ІТ-спеціальностей необхідними програмними засобами для виконання практичних завдань та підвищує якість навчання студентів, що підтверджується результатами педагогічного експерименту: успішність зросла на 6%, рівень задоволеності процесом навчання на 12%, рівень самостійності на 8%, рівень мотивації на 17%.
Проектування змістово-методичних компонентів системи електронного навчання майбутніх ІТ-фахівців здійснено на основі структурно-функціонального моделювання та проектування діяльностей. Електронний навчальний курс з дисципліни визначено основним змістово-методичним компонентом системи. Проектування ЕНК здійснено за модульним принципом, у відповідності до логіки навчання за курсом, вимог персоніфікації та індивідуальної траєкторії навчання, інтеграції з електронними навчальними ресурсами академічної хмари університету, зокрема, віртуальним робочим столом, відеопорталом, сервісом відеоконференцій, інституційним репозитарієм, вікіпорталом, а також, зовнішніми ресурсами. Спроектовано процеси щодо створення та розміщення в академічній хмарі університету електронних навчальних ресурсів. Розроблені критерії оцінювання якості електронних навчальних курсів: структурно-функціональні, змістовно-наукові, методичні.
Система управління електронним освітнім середовищем університету спроектована на основі стандарту управління якості ISO 9001 та складається з процедур, кожна з яких містить: призначення та сферу застосування, мету, відповідальність, термін виконання, ресурсне забезпечення, опис процесу, моніторинг і контроль процесу, оцінку результатів та взаємозв’язки процесу. Процедура управління електронними навчальними ресурсами регламентує процеси функціонування платформ електронного навчання, процеси створення, атестації та використання електронних навчальних ресурсів, які розміщені в академічній хмарі університету.
5. Методичні засади застосування системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю ґрунтуються на системному, гносеологічному, праксеологічному, рефлексивному, особистісно-орієнтованому методологічних підходах. На етапі проектування застосування системи електронного навчання майбутніх ІТ-фахівців було визначено такі три моделі застосування системи: модель електронного навчання студентів очної форми, заочної форми, відокремлених структурних підрозділів. Методичні засади застосування системи електронного навчання для студентів очної форми полягають створенні електронного навчального курсу для кожної дисципліни навчального плану та використанні його у навчальному процесі для доступу студентів до навчально-методичних матеріалів, які використовуються для підготовки до аудиторних занять, організації самостійної роботи студентів, контролю та самоконтролю, оцінювання залишкових знань. Для студентів відокремлених підрозділів модель доповнюється проведенням он-лайн лекцій з дисципліни викладачами базового закладу. Для студентів заочної форми навчання методика застосування розробленої системи полягає у створенні і використанні електронного навчального курсу як основного джерела навчання у міжсесійний період та контролю навчальних досягнень під час сесії.
Дослідженням встановлено, що студенти ІТ-фаху мають у переважній більшості візуально-кінестетичний стиль навчання. На основі таких результатів розроблено методичні рекомендації стосовно принципів створення та форми подання навчальних ресурсів у електронному навчальному курсі. Враховуючи стиль навчання студентів ІТ-фаху, доцільно теоретичні матеріали подавати у мультимедійній формі з використанням навчального відео, скрінкастів, відеоуроків, задля чого розроблено методичні рекомендації щодо створення навчальних відео ресурсів, їх розміщення у електронному освітньому середовищі та використання у навчальному процесі. Для набуття практичних вмінь та навичок до кожної лабораторної роботи в ЕНК слід створити окремий ресурс, де подавати навчально-методичні матеріали та надавати доступ до віртуального робочого столу з необхідними програмними засобами. Запропонована методика організації самостійної роботи на основі використання ресурсів електронного курсу з урахуванням особливостей підготовки майбутніх ІТ-фахівців, яка включає виконання проектних завдань за допомогою технологій співпраці та співробітництва, сприяє формуванню у студентів навичок критичного мислення високого рівня, розвитку самостійності та професійних компетентностей. Розроблені ресурси для контролю навчальних досягнень доцільно використовувати для перевірки залишкових знань, що значно мотивує як студентів, так і викладачів до якісної організації навчальної діяльності. Запропонована методика проведення дистанційного навчання з використанням он-лайн лекцій та ЕНК для студентів регіональних навчальних закладів, у яких здійснюється підготовка молодших спеціалістів за ІТ-спеціальностями, які за ідеологією ступеневої освіти поповнять ряди бакалаврів на 2 і 3 курсах, дозволяє забезпечити якісну підготовку з дисциплін, що перезараховуються студентам при продовженні навчання на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.
За результатами педагогічного експерименту з перевірки впливу на результати навчання фактора подання навчальних ресурсів у електронному навчальному курсі з урахуванням навчального стилю студентів було зафіксовано підвищення таких показників: успішність на 5%, рівень задоволеності процесом навчання на 8%, рівень самостійності на 6%, рівень мотивації на 13%.
6. Підготовка викладачів і студентів до використання системи електронного навчання виявилася ефективною за умови запровадження в університеті методики розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності викладачів, яка полягає в етапності таких процесів: 1) оцінювання готовності викладачів до використання системи електронного навчання за допомогою розроблених поведінкових індикаторів та рівнів компетентності і застосування методу «360 градусів»; 2) формування ІК-компетентності щодо використання технологій електронного навчання за допомогою навчальних курсів «Стандарт ІК-компетентності», «Використання ІКТ у навчальному процесі»; 3) розвиток ІК-компетентності на семінарах, тренінгах, майстер-класах з підвищення кваліфікації викладачів на основі розроблених навчально-тематичних планів та методичних рекомендацій.
7. Аналіз результатів першого етапу формувального експерименту показав необхідність пошуку нових підходів до формування електронних навчальних курсів та організації електронного освітнього середовища. У зв’язку з цим були запропоновані нові підходи до формування електронного навчального курсу з урахуванням домінуючої візуально-кінестетичної модальності студентів ІТ-спеціальностей та розроблено хмарну інфраструктуру електронного освітнього середовища з технологією віртуального робочого столу. Результати експерименту, опрацьовані за допомогою двохфакторного дисперсійного аналізу, продемонстрували, що обидва фактори суттєво впливають на показники якості навчання. Зокрема, успішність студентів за результатами навчання в групах, де мав місце вплив двох факторів, мали середній бал успішності на 7,3% вищий за середню успішність студентів групи, де не впливав жоден з факторів. Відповідно рівень задоволеності (повної та в цілому) зріс на 26%, рівень самостійності (високий та вище середнього) зріс на 31%, а мотивація до навчання (стійкий інтерес) на 21%. Такі результати значно перевищують і результати впливу на показники якості навчання для кожного фактора окремо.
За допомогою методу кваліметрії було розроблено факторно-критеріальну модель ефективного застосування системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю. У результаті було визначено співвідношення ваги 5 факторів, які впливають на ефективність системи. Найбільш вагомим, за узгодженою думкою експертів, серед факторів ефективності системи є готовність студентів і викладачів до використання системи електронного навчання (0,3), оскільки непідготовлені викладачі та студенти не зможуть використовувати найкраще підготовлені технічні, програмні, інформаційні ресурси системи е-навчання. Решта факторів мають таку вагу: хмаро-орієнтоване електронне освітнє середовище з технологією віртуального робочого столу, спроектоване з урахуванням специфіки підготовки майбутніх ІТ-фахівців (0,24), наявність необхідних програмних платформ для надання студентам навчальних послуг в системі електронного навчання, основою яких є система управління електронними навчальними курсами (0,19), врахування навчального стилю студента при створення е-контенту (0,15), наявність системи управління якості (0,12). Для кожного фактора визначені критерії, які забезпечують ефективне функціонування елементів системи відповідно до запропонованих факторів. Для кожного критерію визначена вага в межах ваги фактору.
Проведене дослідження не вичерпує усіх завдань щодо побудови ефективної системи електронного навчання майбутніх фахівців з інформаційних технологій в університетах аграрного профілю. Подальшого дослідження потребує проблема організації практик (навчальних та виробничих) студентів з використанням технологій електронного навчання. Посилену увагу слід приділити питанням дослідження ефективних методик навчання професійно-орієнтованим дисциплінам з використанням електронного освітнього середовища, особливостей підготовки майбутніх ІТ-фахівців в університетах аграрного профілю, інтеграції електронного освітнього середовища з відкритими освітніми ресурсами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агеева И.А. Методика создания электронных учебных материалов: Методические рекомендации / И.А.Агеева. — Приморский институт переподготовки и повышения квалификации работников образования, Владивосток, 2007. — 29 с.
2. Ажгибкова Т.Н. Технология применения аудиовизуальных средств обучения в высших учебных заведениях / Т.Н.Ажгибкова, В.В.Здерев, Н.Л.Лебедева // Инновации в образовании. 2004. No2. C.111-123.
3. Алєксєєв О.М.Теоретичні і методичні основи застосування технологій дистанційного навчання дисциплін професійної і практичної підготовки студентів машинобудівних спеціальностей : автореф. дис ... д-ра пед. наук / О. М. Алєксєєв . К., 2012 . 38 с.
4. Альтшулер Б.А. Педагогические и эстетические требования к учебному фильму. В кн.: Вопросы учебного кино. / Б.А.Альтшулер. - М., 1974. - С. 3-16.
5. Аналитический обзор рынка труда в сфере ИТ за 2011 год. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rabota.ua/Info/Jobsearcher/ post/2012/05/06/analiz_rynka_truda_v_IT_za_2011.aspx.
6. Аналітичні дані вартості апаратного забезпечення інтернет магазину «Hotline» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://hotline.ua/computer/.
7. Аналітичні дані вартості хмари « IBM Softlayer» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.softlayer.com/Store/orderComputingInstance/.
8. Аналітичні дані вартості хмари «Active» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.active.by/ru-by/services/cloudserver/.
9. Аналітичні дані вартості хмари «Amazon» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://aws.amazon.com/ec2/pricing/.
10. Аналітичні дані вартості хмари «Cloudsigma» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zrh.cloudsigma.com/ui/?affid=1084&affsub=null&offid=2#/.
11. Аналітичні дані вартості хмари «E24cloud» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.e24cloud.com/en/Solutions/Cloud-Server#conf .
12. Аналітичні дані вартості хмари «Engineyard» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.engineyard.com/pricing.
13. Аналітичні дані вартості хмари «Exoscale» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.exoscale.ch/open-cloud/compute/#pricing.
14. Аналітичні дані вартості хмари «Gogrid» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.gogrid.com/products/cloud-servers#pricing.
15. Аналітичні дані вартості хмари «Microsoft Azure» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://azure.microsoft.com/ru-ru/pricing/calculator /?scenario =virtual-machines.
16. Аналітичні дані вартості хмари «Onbiz» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://onbiz.biz/?page_id=72.
17. Аналітичні дані вартості хмари «Parking» [Електронний ресурс] режим доступу: http://parking.ru/cloud/slidebar/.
18. Архангельский С.И. Роль и значение учебного кино в свете решений основных задач высшей школы. В кн.: Технические средства обучения. - М., 1973, с. 3-17.
19. Аршинов В.И. Синергетика как модель междисциплинарного синтеза (Обзор) / В.И. Аршинов, Н.Д. Казаков // Математика, естествознание и культура : сб. обзоров и рефератов. М. : ИНИОН, 1983. С. 4461.
20. Атанов Г.О. Теорія діяльнісного навчання /Г.О.Атанов. К.: Кондор2007.185 с.
21. Атлас новых профессий [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sco.lt/6ZEcOv
22. Балик Н. Р. Формування інформаційно-освітнього простору курсу "СІТ в навчальному процесі" для студентів непрофільних спеціальностей з використанням технологій Веб 2.0 / Н. Р. Балик, Г. П. Шмигер // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка / гол. ред. Г. Терещук. Тернопіль, 2010. № 1. С. 140-146.
23. Балик Н. Технологія змішаного навчання у процесі вивчення сучасних інформаційних технологій студентами хіміко-біологічних факультетів педагогічних університетів / Н.Балик, Г.Шмигер // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка. Тернопіль, 2011. № 1. С. 9-17.
24. Балмер С. 5 вимірів «хмарних обчислень». / С.Балмер. Режим доступу: http://www.microsot.com/ukraine/events/ballmer-students-lecture-2010/default.mspx.
25. Бездольный А.В. Модель электронного учебного курса как средства организации самостоятельной подготовки [Електронний ресурс] / А.В. Бездольный // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена «Народное образование. Педагогика». 2009. -