Чжан Лу Методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах

Краткое описание

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

Нa прaвaх рукoпису

Чжан Лу

УДК 378.637:016

Методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи
у загальноосвітніх навчальних закладах

13.00.02 Теорія та методика музичного навчання”

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, професор
Болгарський Анатолій Георгійович

Київ 2016
Зміст

ВСТУП ......................................... 4
РОЗДІЛІ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО РОБОТИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 11
1.1. Диригентсько-хорова підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах як предмет наукового дослідження .. 11
1.2. Зміст індивідуально-групових форм диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах . 29 1.3. Особливості диригентсько-хорової діяльності вчителя музичного мистецтва у загальноосвітньому навчальному закладі 43
Висновки до першого розділу .. 56
РОЗДІЛ ІІ МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО РОБОТИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 60
2.1. Принципи, педагогічні умови та методи диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах 60
2.2. Готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до диригентсько-хорової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах як результат їх фахової підготовки 88
Висновки до другого розділу... 108
РОЗДІЛ ІІІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО РОБОТИ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ 112
3.1. Сучасний стан готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до диригентсько-хорової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах 112
3.2. Методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах та експериментальна перевірка їх ефективності .. 129
Висновки до третього розділу . 152
ВИСНОВКИ 155
ДОДАТКИ ... 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 188

ВСТУП

Актуальність дослідження. Усі сфери культурно-освітнього життя сучасного суспільства охоплені неперервними процесами інформатизації, інтеграції, трансформації та глобалізації. Ці процеси суттєво впливають і на сучасну систему вищої освіти. По закінченні вузу молодий учитель має вільно володіти цілим комплексом компетентностей, ефективно використовувати передовий досвід у різних формах педагогічної діяльності. Впровадження сучасних підходів до вибору форм і методів фахової підготовки вчителів нової формації передбачає формування у них здатності критично аналізувати соціокультурні явища сьогодення, вміло використовувати музику і мистецтво, зокрема, хорове, в якості потужного засобу духовного становлення підростаючого покоління.
Специфіка диригентсько-хорової підготовки студентів у період інформаційного перенасичення музичного простору вимагає від вищих навчальних закладів розробки нових підходів до визначення змісту, форм і методів фахового навчання з метою розширення загальної музичної ерудиції студентів, їх орієнтації на ту музичну інформацію, яка б забезпечувала поглиблення фахових знань, розвиток спеціальних умінь і навичок. Значний потенціал для розвитку фахових компетентностей, збагачення загального мистецького досвіду містять індивідуально-групові форми диригентсько-хорового навчання студентів.
Аналіз робіт у галузі загальної та мистецької педагогіки свідчить про наявність наукового підґрунтя для визначення методичних засад диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи в загальноосвітніх навчальних закладах. Визначено зміст понять підготовка” та форми навчання” у загальнопедагогічному аспекті (І.Бех, Н.Гавриш, С.Гончаренко, М.Скаткін, О.Сухомлинська, М.Фіцула та ін.)., розкрито теоретико-методичні основи організаційних форм професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва (Е.Абдуллін, А.Козир, О.Олексюк, Г.Падалка, Т.Пляченко, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова та ін.); досліджено загальні культурологічні та мистецтвознавчі засади фахової підготовки хорових диригентів (А.Авдієвський, А.Болгарський, Г.Єржемський, В.Живов, Л.Іконникова, Л.Зиновьєва, Ю.Кузнєцов, К.Пігров, В.Семенюк, ФенІбінь, ЛіЦзюньшен таін.); розроблено методики навчання у хоровому класі та сформульовано принципи вокально-хорового навчання студентів (Л.Безбородова, С.Казачков, Т.Петрова, ЛіньХай, ЧжанВейцзя, ЦзіньНань таін.); розроблено методики вокально-хорової роботи з учнями загальноосвітніх шкіл (Д.Огороднов, Н.Орлова, Г.Стулова, Г.Струве, Л.Хлєбнікова таін.).
Однак, не зважаючи на теоретичне і практичне значення кола розглянутих питань, у мистецько-педагогічній галузі вищої освіти нині бракує системного дослідження методичних засад диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи в загальноосвітніх навчальних закладах, що посилюється наявними суперечностями:
· між існуючими формами мистецького навчання студентів і невизначеністю особливостей індивідуально-групових форм диригентсько-хорової підготовки;
· між практичною необхідністю взаємозв’язку індивідуальних і групових форм диригентсько-хорового навчання студентів та обмеженим їх науковим обґрунтуванням;
· між нестачею методичного забезпечення індивідуально-групових форм диригентсько-хорової підготовки майбутніх педагогів і рівнем їх готовності до диригентсько-хорової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.
Подолання цих суперечностей вимагає глибокого вивчення сутності та змісту організаційних форм диригентсько-хорової підготовки; розробки методичного забезпечення дисциплін диригентсько-хорового циклу та визначення їх особливостей в умовах індивідуально-групового навчання; удосконалення процесу загальної фахової підготовки студентів мистецько-педагогічних вузів засобами диригентсько-хорової діяльності.
Актуальність і практична значущість досліджуваної проблеми та її недостатнє висвітлення у науково-методичній та мистецько-педагогічній літературі стосовно вищої музично-педагогічної освіти зумовили вибір теми дисертації: Методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексного напряму наукової діяльності кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова: Зміст, форми і методи фахової підготовки вчителів музичного мистецтва”.
Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол №4від 28 листопада 2013року).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці методичних засад диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.
Об’єкт дослідження процес фахового навчання студентів музично-педагогічних факультетів.
Предмет дослідження методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.
Для досягнення мети дослідження було визначено такі завдання:
1. Проаналізувати наявний стан розробленості досліджуваної проблеми у теорії та практиці вищої музично-педагогічної освіти; визначити зміст індивідуально-групових форм диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.
2. Розкрити особливості диригентсько-хорової роботи вчителя музичного мистецтва у загальноосвітньому навчальному закладі.
3. Сформулювати принципи, виявити педагогічні умови та визначити методи диригентсько-хорової підготовки студентів музично-педагогічних факультетів.
4. Розробити компоненту структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до диригентсько-хорової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах як результату досліджуваного феномену.
5. Визначити критерії, показники та виявити рівні готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до диригентсько-хорової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.
6. Розробити методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах та експериментально перевірити їх ефективність.
Методологічну основу дослідження становлять теорія професійної музичної освіти, положення музичної педагогіки про: специфіку професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до диригентсько-хорової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах; особливості міжособистісної взаємодії у процесі створення музичних образів засобами хорового диригування та виконавства; хорове диригування як один із засобів творчого розвитку особистості; форми організації навчання й виховання.
Теоретичну основу дослідження склали концептуальні ідеї філософії та методології освіти (В.Андрущенко, І.Бех, І.Зязюн, Конфуцій, СюньЦзи та ін.); основні положення психології музичної діяльності (Л.Бочкарьов, В.Касимов, В.Петрушин та ін.); дослідження особливостей вокально-хорової освіти Китаю (ЛяньЛю, ХуаньСюань та ін.); наукові праці з фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва (А.Болгарський, А.Козир, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька та ін.); науково-методичні розробки у галузі диригентсько-хорової освіти та навчання (А.Авдієвський, Є.Савчук, Т.Смирнова, І.Коваленко, А.Лащенко, П.Левандо, К.Ольхов, Л.Попова, ЧжанВейцзя, ФенІбінь, ЛіЦзюньшен та ін.).
У дисертаційному дослідженні використано методи теоретичного та експериментального рівнів. Першу групу склали методи теоретичного аналізу і синтезу, індукції і дедукції, систематизації і узагальнення провідних наукових положень та передового педагогічного досвіду щодо проблеми дослідження. До другої групи увійшли такі методи, як педагогічне спостереження, опитування на предмет досліджуваної проблеми, педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз емпіричних показників та їх співставлення з результатами опитування, узагальнення результатів експериментального дослідження.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
вперше розроблено методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, що ґрунтуються на індивідуально-групових формах навчання, здатних орієнтуватися у своїй діяльності на світові досягнення психолого-педагогічної науки;
визначено критерії, показники та рівні сформованості досліджуваного феномену;
конкретизовано зміст диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах;
уточнено педагогічні умови, принципи та методи диригентсько-хорової діяльності як предмету наукового дослідження;
подальшого розвитку набули ідеї гуманістичного, особистісно-орієнтованого та компетентнісного навчання та виховання в контексті фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва України та Китаю в системі Інститутів мистецтв університетів.
Результати дослідження можуть слугувати теоретичним підґрунтям для розробки методичного забезпечення навчального процесу на музично-педагогічних факультетах, а також процесу підготовки фахівців різних галузей мистецької освіти.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні методичних засад, які сприяють якісному оновленню змісту індивідуально-групових форм диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах. Матеріали та результати дослідження можуть бути використані у практиці диригентсько-хорового навчання студентів середніх і вищих музично-освітніх закладів, розробці спецкурсів у галузі хорового диригування, а також практичній діяльності вчителів музичного мистецтва, викладачів хорового диригування та хормейстерів.
Основні теоретичні положення і практичні результати проведеного дисертаційного дослідження включені до змісту дисциплін Хорове диригування”, Хоровий клас і практикум роботи з хором”, Хорознавство”, Хорове аранжування” та Методика музичного виховання”, що викладаються для студентів Інституту мистецтв НПУ імені М.П.Драгоманова. Методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи в загальноосвітніх навчальних закладах експериментально перевірено шляхом їх впровадження у навчально-виховний процес та за ходом виробничої педагогічної практики студентів кафедри музики і хореографії Житомирського державного університету імені ІванаФранка (довідка №379 від 25.11.2015р.), Інституту мистецтв Київського університету імені Б.Д.Грінченка (довідка №210 від 13.11.2015р.), Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка №07-10 /2831 від 08.11.2015 р.)
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження доповідались на Міжнародних (Miedzynarodowej Naukowo-Praktycznej Konferencji Naukowe Wyszukaj”, Warszawa, 2015; «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти», Київ, 2015), Всеукраїнських («Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи», Умань, 2015; «Мистецька освіта в контексті глобалізації та полікультурності», Луганськ, 2013) науково-практичних конференціях, а також на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Національного педагогічного університету іменіМ.П.Драгоманова (Київ, 2013-2015).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; проведенням дослідно-експериментальної роботи з використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, що відповідають предмету, меті, завданням дослідження; якісною та кількісною обробкою даних; позитивною динамікою досліджуваного феномена за результат

Список литературы

Висновки

У дисертації узагальнено новий підхід до розв’язання проблеми готовності випускників музично-педагогічних факультетів до роботи з навчальними вокально-хоровими колективами та шкільними хорами, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методичних засад диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.
1. Сучасний стан професійної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах дозволив визначити диригентсько-хорову підготовку важливим напрямком фахового навчання студентів музично-педагогічних факультетів. Пріоритетність гуманістичного, особистісно-орієнтованого, компетентнісного й аксіологічного підходів до диригентсько-хорової підготовки майбутніх педагогів зумовлює необхідність дотримання балансу між індивідуальними та груповими формами навчання. Недостатність методичного забезпечення індивідуально-групових форм диригентсько-хорової підготовки студентів музично-педагогічних факультетів вимагає активізації подальших наукових пошуків та розробок ефективних методичних засад досліджуваного феномена.
На основі теоретико-методологічного аналізу наукової літератури з проблеми дослідження та узагальнення практичного досвіду визначено зміст індивідуально-групових форм диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у єдності теоретичної і практичної категорій підготовки, педагогічної складової та особливостей викладання навчальних дисциплін диригентсько-хорового циклу.
2. Аналіз праць, дотичних до проблеми диригентсько-хорової роботи у загальноосвітньому навчальному закладі дозволив розкрити особливості такої роботи у контексті синтезу діяльностей внутрішнього та зовнішнього плану, особистісних та професійних якостей учителя музичного мистецтва як музиканта педагога організатора керівника.
3. Відповідно до провідних положень психолого-педагогічної науки сформульовано принципи диригентсько-хорової підготовки студентів музично-педагогічних факультетів: доступності та поступовості, художньо-естетичної та педагогічної доцільності, інтеграції індивідуальних, групових і колективних форм навчання, єдності теорії та практики, культуровідповідності, емоційної насиченості. Також виявлено педагогічні умови диригентсько-хорового навчання, а саме: створення сприятливого психологічного середовища, забезпечення діалогічності у взаємодії викладачів і студентів, надання пріоритету практичній діяльності, добір цікавого та доступного навчального репертуару, адаптація хорових творів відповідно до можливостей студентів. Визначено методи диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, зокрема: передачі та сприйняття художньої інформації, проективної роботи над хоровими творами, диригентсько-хорової роботи з навчальними колективами.
4. У досліджені визначено структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до диригентсько-хорової роботи у єдності таких компонентів: особистісного, мотиваційно-ціннісного, когнітивного та творчо-діяльнісного.
5. У дослідженні розроблено критерії та показники готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до диригентсько-хорової роботи: особистісний (показники: ступінь розвитку музичних здібностей, ступінь вираженості власного стилю роботи з навчальним вокально-хоровим колективом); мотиваційно-ціннісний (показники: ступінь вираженості інтересу до хорової музики як виду музичного мистецтва і засобу навчання, розвитку та виховання школярів; ступінь вираженості установки на професійний саморозвиток і самовдосконалення у диригентсько-хоровій діяльності); когнітивний (показники: ступінь освоєння музично-педагогічних та диригентсько-хорових знань, ступінь володіння методикою роботи з навчальним вокально-хоровим колективом); творчо-діяльнісний (ступінь сформованості диригентсько-хорових умінь та навичок і володіння технікою хорового диригування, ступінь вираженості творчої ініціативи та здатності до творчої інтерпретації хорових творів). За ходом констатувального експерименту також встановлено рівні готовності студентів до диригентсько-хорової роботи у загальноосвітніх навчальних: високий, середній і низький. Проведений констатувальний експеримент дозволив виявити переважання низького рівня готовності (75,36%).
6. Розкрито методичні засади диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах: дотримання педагогічних принципів діалогічної взаємодії, доступності та поступовості, художньо-естетичної та педагогічної доцільності, інтеграції індивідуальних, групових і колективних форм та методів навчання та виховання, єдності теорії та практики, культуровідповідності, емоційної насиченості; створення педагогічних умов індивідуально-групового навчання: створення позитивної емоційної атмосфери діалогу як педагогічної взаємодії викладачів і студентів, забезпечення цілепокладальної активності майбутніх фахівців у процесі формування мотивів диригентсько-хорової діяльності, активізація музично-професійного мислення засобами творчої дії та рефлексії, активізація комунікативної виразності засобами оригінального проектування урочної та позаурочної хорової роботи, реалізація музично-виконавських та музично-педагогічних умінь, орієнтація на ціннісну й технологічну культуру музично-виховної роботи за ходом виробничої педагогічної практики; упровадження поетапної методики диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.
Упровадження методики диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах здійснювалась у три етапи: орієнтувально-підготовчий, діяльнісно-практичний і творчо-реалізаційний. Реалізація завдань формувального експерименту забезпечувалась дотриманням спеціально розроблених методів та прийомів диригентсько-хорової підготовки в умовах індивідуально-групового навчання, а саме: комунікативної взаємодії викладачів і студентів; проектування диригентської роботи над хоровими творами на індивідуальних заняттях з хорового диригування; поетапної роботи над хоровими творами на групових заняттях з хорового класу та практикуму роботи з хором; інтерактивних методів; диригентської інтерпретації пісень репертуару шкільної програми з музичного мистецтва; репетиційної роботи з навчальними вокально-хоровими колективами та шкільними хорами; сценічної роботи хорового диригента.
Перевірку ефективності запропонованих методичних засад диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах здійснено шляхом порівняння даних початкового діагностування і заключного контролю. Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи зафіксували позитивну динаміку досліджуваного феномена (низький рівень зафіксовано у 52,95% студентів, в експериментальній у 17,65%; середній рівень у контрольній групі показали 35,29% студентів, в експериментальній 47,06%; високий рівень у контрольній групі виявлено в 11,76% студентів, в експериментальній 35,29%).
Проведене нами дослідження методичних засад диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах не вичерпує усіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення й наукового обґрунтування потребують питання новітніх технологій диригентсько-хорової роботи, вивчення можливостей поєднання вітчизняних та китайських підходів до диригентсько-хорового навчання, а також специфіки методичної підготовки студентів музично-педагогічних факультетів до роботи з вокально-хоровими колективами різного складу виконавців.

список використаних джерел

1. АбдуллінЕ.Б. Музична педагогіка (теорія музичної освіти): підр. для студ. вищ. пед. навч. закл./ Е.Б.Абдуллін, О.В.Ніколаєва; пер.з рос. В.В.Текучев. 2-е вид. випр. і доп. К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012. 273с.
2. АбдуллинаО.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: для пед. спец. высш. учеб. заведений /О.А. Абдуллина. М.: Просвещение, 1990. 142 с.
3. АбдуллинЭ.Б. Методика музыкального образования. Учеб. для студ. высш.пед.учеб.зав./ Э.Б.Абдуллин, Е.Николаева. М.: Музыка, 2006. 336с.
4. АндрущенкоВ.П. Роздуми про освіту: статті, нариси, інтерв’ю /Віктор Петрович Андрущенко. К.: Знання України, 2004. 804, [3] с.
5. АртемоваЛ.В. Театр і гра. /Л.В. Артемова. К.: Томіріс, 2002. 340с.
6. АрчажниковаЛ.Г. Профессия учитель музыки: книга для учителя. /Л.Г. Арчажникова. М.: Просвещение, 1984. 111с.
7. АрчажниковаЛ.Г. Структура профессиональной деятельности учителя музыки /Л.Г. Арчажникова.// Подготовка учителя музыки к профессиональной деятельности в школе: межвуз.сб.научн.тр. Ярославль, 1985. С.5-17.
8. Арчажникова Л.Г. Теоретические основы профессионально-педагогической подготовки учителя музыки: дисс докторапед.наук.: спец.13.00.01 Теория и история педагогики”./Л.Г. Арчажникова. М.: НИИОПАПНСССР, 1986. 442с.
9. Асафьев Б.В. О хоровом искусстве: сб. статей /Борис Владимирович Асафьев. Л.: Музыка, 1980. 212с.
10. БабанскийЮ.К. Оптимизация процесса обучения. /Ю.К. Бабанский М., 1977. 138с.
11. БайдаЛ.А. Вокально-хорова робота у системі підготовки майбутнього вчителя музики./Л.А. Байда. К.: МДПУ, 1997. 69с.
12. БезбородоваЛ.А. Дирижирование. Учеб.пос. для пед.институтов и училищ./Л.А. Безбородова. М.: Просвещение, 1990. 159с.
13. Бенч-ШокалоО.Г. Український хоровий спів: Актуалізація звичаєвої традиції: Навч.пос./Ольга Бенч-Шокало. К., 2002. 440с.
14. БеспалькоВ.П. Персонизация образования и обучения как естественная организация просвещения/Владимир Павлович Беспалько // Магистр. 1998. №6. С.48-61.
15. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии /Владимир Павлович Беспалько. — М.: Педагогика, 1989. — 190, [1] с.
16. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: навч.-метод. посібник /І.Д.Бех. — К.: І3МН, 1998. — 204, [1] с.
17. Бех І.Д. Виховання особистості: сходження до духовності. /Іван Дмитрович Бех. К.: Либідь, 2006. 272с.
18. БоголюбовВ.И. Педагогическая технология: эволюция понятия// Сов. педагогика. 1991. №9. С.123-128.
19. БолгарськийА.Г. Деякі аспекти формування художньо-творчих умінь у майбутнього вчителя музики/ Анатолій Болгарський // Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Зб.наук.праць/ ред.кол.: Н.В.Гузій (відп.ред.). К.: УДПУ, 1997. С.290-293.
20. Болгарський А.Г. Компетентнісний підхід до музично-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики/ Анатолій Болгарський //Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІст. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 16-17жовтня 2014р. К., 2014. С.572-580.
21. Болгарський А. Учень вчителю”: відновлення зв’язків/ Анатолій Болгарський, Дмитро Болгарський// КорнійчукВ.П. Маестро Анатолій Авдієвський. Портер хору з мозаїки: художньо-документальна повість. К.: Криниця, 2012. С.179-188.
22. Болгарський А. Хоровий клас і практика роботи з хором. Навч.посіб. для муз.-пед. відділень пед.училищ/ А.Болгарський, Г.Сагайдак. К.: Музична Україна. 1987.
23. БондаренкоА.В. Формування диригентських прийомів у майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки /А.В. Бондаренко//Наукові записки. Серія: 128. Педагогіка. 2013. № 4. С.127-131.
24. БубелаО.Ю. Навчально-методичний посібник з курсу загальної гімнастики/ О.Ю.Бубела, Р.Л.Петрина, А.І.Синиця Л.:, 2001. 100с.
25. ВалітЕ.А. Музична компетентність учителя музики як основа його педагогічної діяльності[Електронний ресурс]./Е.А. Валіт. Режим доступу: www.nbu.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2007.../Valit_st.pdf
26. ВербицкийА.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход./А.А. Вербицкий. М.: Высшая школа, 1991.
27. ВейДзюнь. Жанрова система народнопісенної культури Китаю: автореф.дис канд.мистецтвознавства: 17.00.01/Вей Дзюнь. - НМА України імені П.І.Чайковського. К., 2006. 17с.
28. ГавришН. Заняття в педпроцесі: сучасний погляд/Н.Гавриш. //Дошкільне виховання. 2010. №2. С.8-11.
29. ГиппиусС.В. Тренинг развития креативности. Гимнастика чувств. /С.В.Гиппиус. СПб.: Речь, 2001. 436с.
30. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методичні поради молодим науковцям /С.У. Гончаренко. Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. 278с.
31. ГорбенкоС. Дитяче хорове виховання в Україні. /С.С. Горбенко. К., 1999. С. 11-27.
32. ГрачеваЛ.В. Тренинг внутренней свободы. Актуализация творческого потенциала./Л.В. Грач